The impact of political culture on the functioning of democracy: analysis of ideas of Alexis de Tocqueville ; Вплив політичної культури на функціонування демократії: аналіз ідей Алексіса де Токвіля

Abstract

Based on the works of the French scientist A. de Tocqueville analyzed systematically constructive and destructive influence on political culture and the institutionalization of democracy in the society. In Tocqueville's works may be divided into 2 patterns of political culture: a) American liberal-democratic; b) French authoritarian. Generalized thinker idea of values, based on which the American political culture of his time as follows: 1. Man put on an equal footing with the public. 2. Spread «spirit of the law» for all American society in general. 3. Understanding people, which is the main subject of politics and power source, as a combination of highly developed, independent, self-sufficient individuals. 4. Policy - one of the areas of self-realization and even for the average individual. In the system of value orientations policy covers the Americans first place or not. 5. Antypaternalizm in settings in which people, to the government and its agencies include disbelief, with potential worries, turning to government assistance only when absolutely can not do without it. 6. Social life is characterized by pluralism. In civil Sus-ety, there are many «power points» impact on the state by the parties, associations, media, opposition. 7. The political behavior of Americans is characterized by an open, constructive. A common policy is not the only type of collective participation (through parties and associations), but also individual. 8. The tendency of American political culture to the center, which was manifested in the unpopularity of political extremism as a type of political behavior on the part of leaders, parties, mass. 9. Legitimate functioning of the political opposition. This opposition political organizations in the United States in peace and enjoy his political activities only through legal means. 10. Formation of «money» elite and its deliberate removal of professions-term politics. Generalized Tocqueville features that define the French political culture of the first half of the 19th century: 1. Slogan «freedom / equality / fraternity» mass consciousness French gave preference to the pursuit of equality of formal legal radical projects de facto equality, which limits the freedom. 2. In the context of the old order are emerging and gaining strength through statism processes of concentration and centralization of political power in the hands of the state. Authoritarian put under your strict control as civil society and private life of people. 3. The power is controlled, catastrophic alienation of people from government and politics. 4. Authoritarian regime of the old order deformation caused mass consciousness and self consciousness promoting political extremism, political nihilism, social apathy. ; На основі праць французького вченого А. де Токвіля системно проаналізовано конструктивний та деструктивний вплив політичної культури на інституціоналізацію та функціонування демократії у суспільстві. У Токвілевій спадщині можна виокремити 2 моделі політичної культури: а) американську ліберально-демократичну; б) французьку авторитарну.Узагальнені мислителем уявлення про цінності, на яких базувалася американська політична культура його часів, наступні:1. Людина поставлена на один рівень із суспільством. 2. Поширення «духу закону» на все американське суспільство в цілому.3. Розуміння народу, що є головним суб'єктом політики та джерелом влади, як сукупності високорозвинутих, самостійних, самодостатніх індивідів. 4. Політика - одна зі сфер діяльності та самореалізації навіть для пересічного індивіда. В системі ціннісних орієнтацій політика займає в американців чи не найперше місце. 5. Антиетатистська установка громадян при якій до державної влади та її органів ставляться недовірливо, із непокоєнням, звертаючись по допомогу уряду лише в тому випадку, коли зовсім не можна без нього обійтися. 6. Суспільне життя характеризується плюралізмом. У громадянському суспільстві існує багато «силових точок» впливу на державу з боку партій, асоціацій, преси, опозиції. 7. Політична поведінка американців характеризується відкритим, конструктивним характером. Поширеним у політиці є не лише колективний тип участі (через партії, асоціації), а й індивідуальний.8. Тяжіння американської політичної культури до центру, що проявлялося у непопулярності політичного екстремізму як типу політичної поведінки з боку лідерів, партій, мас.9. Легітимне функціонування політичної опозиції. При цьому опозиційні політичні організації в США мирні і користуються у своїй політичній діяльності лише законними засобами. 10. Формування «грошової» еліти і її свідоме відсторонення від професійної політичної діяльності.Узагальнені Токвілем риси, що визначають французьку політичну культуру першої половини 19 ст.:1. У гаслі «свобода / рівність / братерство» масова свідомість французів віддала перевагу саме прагненню до рівності, від формально-правової до радикальних проектів фактичної рівності, які ущемляють свободу. 2. За умов старого порядку зароджуються і набирають силу процеси етатизму через концентрацію та централізацію політичної влади в руках держави. Авторитарна влада поставила під свій жорсткий контроль як громадянське суспільство, так і приватне життя осіб. 3. Непідконтрольність влади, катастрофічне відчуження народу від влади, політики.4. Авторитарний режим старого порядку спричинив деформації масової та індивідуальної свідомості, сприяючи політичному екстремізму, політичному нігілізму, соціальній апатії. ; На основі праць французького вченого А. де Токвіля системно проаналізовано конструктивний та деструктивний вплив політичної культури на інституціоналізацію та функціонування демократії у суспільстві. У Токвілевій спадщині можна виокремити 2 моделі політичної культури: а) американську ліберально-демократичну; б) французьку авторитарну.Узагальнені мислителем уявлення про цінності, на яких базувалася американська політична культура його часів, наступні:1. Людина поставлена на один рівень із суспільством. 2. Поширення «духу закону» на все американське суспільство в цілому.3. Розуміння народу, що є головним суб'єктом політики та джерелом влади, як сукупності високорозвинутих, самостійних, самодостатніх індивідів. 4. Політика - одна зі сфер діяльності та самореалізації навіть для пересічного індивіда. В системі ціннісних орієнтацій політика займає в американців чи не найперше місце. 5. Антиетатистська установка громадян при якій до державної влади та її органів ставляться недовірливо, із непокоєнням, звертаючись по допомогу уряду лише в тому випадку, коли зовсім не можна без нього обійтися. 6. Суспільне життя характеризується плюралізмом. У громадянському суспільстві існує багато «силових точок» впливу на державу з боку партій, асоціацій, преси, опозиції. 7. Політична поведінка американців характеризується відкритим, конструктивним характером. Поширеним у політиці є не лише колективний тип участі (через партії, асоціації), а й індивідуальний.8. Тяжіння американської політичної культури до центру, що проявлялося у непопулярності політичного екстремізму як типу політичної поведінки з боку лідерів, партій, мас.9. Легітимне функціонування політичної опозиції. При цьому опозиційні політичні організації в США мирні і користуються у своїй політичній діяльності лише законними засобами. 10. Формування «грошової» еліти і її свідоме відсторонення від професійної політичної діяльності.Узагальнені Токвілем риси, що визначають французьку політичну культуру першої половини 19 ст.:1. У гаслі «свобода / рівність / братерство» масова свідомість французів віддала перевагу саме прагненню до рівності, від формально-правової до радикальних проектів фактичної рівності, які ущемляють свободу. 2. За умов старого порядку зароджуються і набирають силу процеси етатизму через концентрацію та централізацію політичної влади в руках держави. Авторитарна влада поставила під свій жорсткий контроль як громадянське суспільство, так і приватне життя осіб. 3. Непідконтрольність влади, катастрофічне відчуження народу від влади, політики.4. Авторитарний режим старого порядку спричинив деформації масової та індивідуальної свідомості, сприяючи політичному екстремізму, політичному нігілізму, соціальній апатії.