Suchergebnisse

At head of title: 95th Congress, 2d session. Committee print. ; Includes bibliographical references. ; Mode of access: Internet.

The article deals with the issue of holding international seminars for the teachers of English for special purposes and sharing their experience among teaching staff inUkraine. As a model, the English Teaching Faculty Development Workshop organized and held under the NATO aegis by the Partner Language Training Center Europe inGermanysince 2015 was taken. The seminar presents current language teaching methodologies and practices for military contexts, with a focus on teaching speaking and writing. According to my hypothesis, knowledge obtained at any specialized seminar / workshop can be successfully extrapolated to any other area of teaching English for specific purposes. The article elaborates on a number of relevant issues such as STANAG requirements as to educational levels; language proficiency and skills; teachers' instructions, and classroom activities monitoring. Activity Root Map was described as a methodological tool to successfully plan a lesson with the focus on speaking. Activity Route Map provides a teacher with a set of checklists to consider as they plan a lesson. The concept of micro-teaching was introduced as a teacher training technique, whereby the teacher reviews a recording of a teaching session, in order to get constructive feedback from peers and facilitators about what has worked and what improvements can be made to their teaching. ; Статья посвящается вопросу проведения международных семинаров для преподавателей английского языка для специальных целей и распространения их опыта среди украинских специалистов. В качестве примера был выбран семинар по повышению квалификации преподавателей английского языка, который Европейский партнерский центр языковой подготовки организует и проводит под эгидой НАТО в Германии с 2015 года. Семинар предлагает знакомство с современными методами языковой подготовки и проведения практических занятий для военных потребностей с особым акцентом на говорении и письме. В соответствии с моей гипотезой, знания, полученные на любом специализированном семинаре, можно успешно экстраполировать на любую другую область обучения английскому языку для специальных потребностей. В статье рассмотрено ряд релевантных вопросов, таких как требования STANAG к образовательным уровням, языковая квалификация и навыки, преподавательские рекомендации и мониторинг аудиторной работы. Была описана «Карта планирования деятельности» как методический инструмент для успешной подготовки занятия, сосредоточенного на говорении. Карта планирования деятельности обеспечивает преподавателя набором контрольных моментов, на которых необходимо сосредоточиться в процессе подготовки занятия. В работе представлена концепция микрообучения, которое является особой техникой повышения квалификации, предусматривающей просмотр записанного на пленку занятия с целью получения конструктивного мнения от методистов и кураторов семинара относительно путей усовершенствования своего профессионального мастерства. ; Статтю присвячено питанню проведення міжнародних семінарів для викладачів англійської мови для спеціальних цілей та поширення їх досвіду серед українських фахівців. За зразок взято Семінар із підвищення кваліфікації викладачів англійської мови, що організується і проводиться Європейським партнерським центром із мовної підготовки під егідою НАТО у Німеччині з 2015 року. Семінар пропонує знайомство з сучасними методами мовної підготовки та проведення практичних занять для військових потреб з особливим акцентом на мовленні та письмі. Згідно з моєю гіпотезою, знання, отримані на будь-якому спеціалізованому семінарі, можна з успіхом екстраполювати на будь-яку іншу ділянку з навчання англійської мови для спеціальних потреб. У статті розглянуто низку релевантних питань, таких як вимоги STANAG до освітніх рівнів; мовна вправність та навички; викладацькі настанови та моніторинг роботи в аудиторії. Було описано «Мапу планування діяльності» як методичний інструмент для успішної підготовки заняття, зосередженого на мовленні. Мапа планування діяльності забезпечує викладача набором контрольних моментів, на які варто звернути увагу у процесі розробки заняття. Концепцію мікронавчання було представлено у статті як особливу техніку з підвищення кваліфікації, що передбачає перегляд записаного на плівку заняття з метою отримання конструктивної думки методистів та кураторів семінару стосовно шляхів удосконалення своєї професійної майстерності.

We studied the current policies for sustainable development in the context of metallurgical companies increase their international competitiveness. The dynamics of regional and national markets steel and iron ore. Concluded that in 2014 is expected to increase demand for steel in India - 5.6%, in the USА - 3.0%, in Central and South America - 5.0%, in Brazil - 3,8%. Despite the improving economic situation in Japan in 2013, in 2014 the demand for steel is expected to fall by 1.6%. In the EU -27 reduction in consumption of steel due to the fall in the main consuming sectors has extended the fall in 2013. Despite the decline in demand for steel in Ukraine, steel consumption in the CIS countries is forecast to grow by 3.0 %, reaching 58.9 million tons in 2013 due to the rise in Russia. Author noted that the World Business Council for Sustainable Development (WBCSD) (2010) in his report Vision-2050 predicts a new stage in the life cycle of the manufacturing industry, aimed at the dematerialization of production and advanced service system. Concluded that at the level of the country and sectors of its economy, the implementation of sustainable development policies aimed at resource, today is only capable of generating competitive advantages of the state. ; В работе исследованы современные направления политики устойчивого развития металлургических компаний в контексте повышения их международной конкурентоспособности. Проведен анализ динамики региональных и национальных рынков стали и железной руды. Сделан вывод о том, что в 2014 году ожидается повышение спроса на сталь в Индии - на 5,6%, в США - на 3,0%, в Центральной и Южной Америке – на 5,0 %, в Бразилии - на 3,8%. Несмотря на улучшение экономической ситуации в Японии в 2013 году, 2014 году спрос на сталь, как ожидается, сократится на 1,6 %. В ЕС -27 сокращение объемов потребления стали с связи с падением в основных секторах-потребителях пролонгировало падение в 2013 году. Несмотря на снижение спроса на сталь в Украине, потребление стали в странах СНГ по прогнозам будет расти на 3,0 %, достигнув 58,9 млн. т в 2013 году в связи с ростом в России. Автором было отмечено, что Всемирный деловой совет по устойчивому развитию (WBCSD ) (2010) в своем докладе Видение-2050 прогнозирует новый этап в цикле жизни обрабатывающей промышленности, направленный на дематериализацию производства и расширенные системы обслуживания. Сделан вывод о том, что как на уровне страны, так и секторов ее экономики, реализация политики устойчивого развития, направленной на ресурсосбережение, на сегодня является единственной возможностью формирования конкурентных преимуществ государства. ; У роботі досліджено сучасні напрямки політики сталого розвитку металургійних компаній в контексті підвищення їх міжнародної конкурентоспроможності. Проведено аналіз динаміки регіональних та національних ринків сталі і залізної руди. Зроблено висновок про те, що в 2014 році очікується підвищення попиту на сталь в Індії - на 5,6 % , в США - на 3,0%, у Центральній і Південній Америці - на 5,0%, в Бразилії - на 3,8 %. Незважаючи на поліпшення економічної ситуації в Японії в 2013 році, 2014 році попит на сталь, як очікується, скоротиться на 1,6 %. В ЄС-27 скорочення обсягів споживання сталі з зв'язку з падінням в основних секторах-споживачах пролонгувала падіння в 2013 році. Незважаючи на зниження попиту на сталь в Україні, споживання сталі в країнах СНД за прогнозами буде зростати на 3,0% , досягнувши 58,9 млн.т в 2013 році у зв'язку із зростанням в Росії. Автором було відзначено, що Світова ділова рада зі сталого розвитку (WBCSD) (2010) у своїй доповіді Бачення-2050 прогнозує новий етап у циклі життя обробної промисловості, спрямований на дематеріалізацію виробництва і розширення системи обслуговування. Зроблено висновок про те, що як на рівні країни, так і секторів її економіки, реалізація політики сталого розвитку, спрямованої на ресурсозбереження, на сьогодні є єдиною можливістю формування конкурентних переваг держави.

У статті висвітлюється проблематика діяльності аеропортів України в умовах перспективної євроінтеграції нашої країни; означено, що Національна транспортна стратегія України, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 року № 430-р, визначила загальні транспортні проблеми, що потребують невідкладного розв'язання, зокрема щодо аеропортів – це розбудова термінальних пасажирських та вантажних комплексів з мультимодальними технологіями за рахунок їх власників та державно-приватного партнерства із забезпеченням міжнародних стандартів якості обслуговування пасажирів, дерегуляція економічної діяльності регіональних аеропортів з пасажиропотоком до 5 млн. пасажирів, реконструкція злітно-посадкових смуг та комплексна модернізація обладнання в регіональних аеропортах для можливості експлуатації середньомагістральних літаків, а за доцільності і широкофюзеляжних літаків відповідно до законодавства ЄС; показано, що розвиток аеропортів, у тому числі регіональних, потребує спільних зусиль як держави, регіональних органів влади, так і приватного бізнесу в межах державно-приватного партнерства; доведено, що питання модернізації вітчизняних аеропортів, навіть в умовах відсутності спеціального Закону «Про аеропорти», може вирішуватися на регіональному рівні через відповідні програми, підготовлені обласними державними адміністраціями і затверджені обласними радами; на прикладі діяльності регіональних органів влади Херсонщини (обласної ради та обласної державної адміністрації) доведено, що модернізація міжнародного аеропорту «Херсон» можлива в межах виділення коштів із Державного бюджету через програму «Велике будівництво» та відповідні регіональні програми із залученням при цьому й приватних інвестицій. Ключові слова: аеропорт, міжнародний регіональний аеропорт, євроінтеграція, інвестиції, механізми інвестиційної діяльності ; The article covers the activity issues of Ukrainian airports in the conditions of perspective European integration of our country; It is noted that the National Transport Strategy of Ukraine, approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine dated May 30, 2018 № 430-r, identified general transport problems that need immediate solution, in particular for airports - the development of terminal passenger and cargo complexes with multimodal technologies at the expense of their owners and public-private partnership to ensure international standards of passenger service quality, economic activity deregulation of regional airports with a passenger flow of up to 5 million passengers, reconstruction of runways and comprehensive modernization of equipment at regional airports to operate medium-haul aircraft. and wide-body aircraft in accordance with EU legislation; it is shown that the development of airports, including regional ones, requires joint efforts of the state, regional authorities and private business within the framework of public-private partnership; it is proved that the issue of reconstruction of airports, even in the absence of a special Law "On Airports", can be addressed at the regional level through appropriate programs prepared by regional state administrations and approved by regional councils; On the example of the regional authorities of Kherson region (regional council and regional state administration) it is proved that the modernization of the international airport "Kherson" is possible within the allocation of funds from the state budget through the program "Large Construction" and relevant regional programs involving private investment. Keywords: airport, international regional airport, European integration, investments, mechanisms of investment activity

Every four years the Pentagon publishes a report on the central developments and trends in US defense policy. The Quadrennial Defense Review (QDR) released in early March 2014 is the first to include in more detail the consequences of the defense budget cuts passed since 2011. Otherwise, the so-called US rebalance to the Asia-Pacific region and the war-weariness of the American people are the principal factors shaping US defense policy. While not representing a watershed for transatlantic defense cooperation, the trends outlined in the QDR do contain risks and potential for conflict in the relationship with Europe. (Autorenreferat)

"Although relations are currently being tested, the transatlantic cyber partnership continues to stand on a solid normative and institutional foundation. Both sides agree on the fundamentals of Internet regulation. Both are of the conviction that universal accessibility to the Internet is extraordinarily useful not only for democratic decision-making and free markets but also for the future of the liberal democratic order. And both sides are united also in the search for effective means to limit malicious software, to fight crime, and to secure critical infrastructure. The controversy surrounding the NSA's espionage activities exposed differences in what the United States and EU member countries consider to be the legitimate means and methods of reaching their common goals. It also revealed that they have different approaches to handling normative dissonance. Nevertheless, it certainly should not be misunderstood as an existential threat to the transatlantic partnership. Instead, transatlantic differences can and should be speedily resolved through political dialogue. Three major problem areas must be dealt with in this process: firstly the critical infrastructure protection in transatlantic cyber security, secondly the development of an inclusive multistakeholder-model in Internet governance and thirdly the adoption of the so-called umbrella agreement in data protection between the US and the EU." (author's abstract)

The promotion of democratic awareness and democratic values among young people in Europe is an important goal of European youth policy. In various documents on democracy and young people, European institutions assume that increased participation among young people results in strengthening a democratic Europe. Measuring democratic values and participation of young people is therefore a core element of European evidence-based policy, resulting in a massive body of studies that address statistical relationships between participation, democracy and young people. This brings up the question of how guiding concepts like participation, democratic attitude, political interest and civic citizenship are measured and are compared at the European level. This working paper is part of an ongoing research project to find answers to these questions and in this sense can give first or preliminary answers. The paper consists of two main parts. First, we present an overview of international databases and surveys on democracy and participation. Second, based on Systematic Literature Review (SLR), we analyse 78 recent studies, which use these data to draw conclusions on the relationship between democracy, participation and young people. With our paper, we want to contribute critically to the discussion on the comparability of data and studies on democracy and participation, as well as to the discussion on the relevance of these concepts and the conclusions drawn from them for European youth policy.

Die schwierigen Beziehungen zu Russland und die Instabilität des südlichen Mittelmeerraums haben die EU und die Nato in den vergangenen Jahren gleichermaßen vor neue Aufgaben gestellt. Beide fokussieren sich stärker auf die Abwehr von hybriden Bedrohungen, die territoriale Verteidigung und die Terrorismusbekämpfung. Im Zuge dieser Entwicklung haben die EU und die Nato ihre Zusammenarbeit auf Mitarbeiterebene vertieft, ohne jedoch ihre grundsätzlichen politischen und strategischen Zielsetzungen in Einklang zu bringen. Bisher haben die EU-Mitgliedstaaten keine einheitliche Auffassung zur Rolle der EU und der Nato in der europäischen Verteidigung. Die EU könnte die Ständige Strukturierte Zusammenarbeit (PESCO) in der Gemeinsamen Sicherheits- und Verteidigungspolitik (GSVP) enger an den Zielen der Nato ausrichten. Dies würde der deutschen Idee einer inklusiven EU-Verteidigungspolitik entgegenkommen.

Mit der Präsidentschaft Joseph Bidens sind in Deutschland und anderen EU-Staaten hohe Erwartungen an einen "Neustart" der transatlantischen Beziehungen verbunden. Die Handlungsspielräume auch dieses Präsidenten werden allerdings wesentlich mitbestimmt von langfristigen Trends in der US-amerikanischen Innen- und Außenpolitik. Sieben Trends wirken auf die Innen- und Außenpolitik der USA besonders stark ein: die politische Polarisierung; die Verschärfung der sozioökonomischen Ungleichheit; die Transformation der amerikanischen Medienlandschaft; die steigenden Kosten des Klimawandels; der Niedergang des verarbeitenden Gewerbes; die sich zuspitzende Rivalität mit China und die Zunahme der sicherheitspolitischen Anforderungen an die US-Bünd­nissysteme. Diese Entwicklungen verstärken sich ganz überwiegend gegenseitig. Es gibt kaum Einflüsse, die bewirken würden, dass ein Trend den anderen signifikant abschwächt. Das "System USA" bewegt sich daher stabil in eine Richtung - der Handlungsspielraum des amerikanischen Präsi­denten wird sich verengen. Die Revitalisierung der transatlantischen Partnerschaft unter dem Vor­zeichen einer konfrontativen Chinapolitik birgt das Risiko, die EU und die europäischen Nato-Partner der USA zu spalten, statt sie zu einen. Impulse für Veränderungen und gesellschaftliches Umdenken in den USA könnten vor allem aus dem wachsenden Problemdruck entstehen. Das gilt beispielsweise mit Blick auf die Kosten des Klimawandels und auf die Gefahren für die amerikanische Demokratie, die mit Desinformation einhergehen. Die deutsche und die europäische Amerikapolitik sollten vor diesem Hintergrund realistische Ambitionen formulieren. Chancen für mehr transatlantische Zusammenarbeit eröffnen sich unter anderem bei der Entwicklung gemeinsamer Normen, Regularien und technischer Standards für den ökonomischen Austausch, nicht zuletzt im Bereich der Digitalwirtschaft, sowie bei gemeinsamen Investitionen. (Autorenreferat)

Nach einer langen Phase der Zurückhaltung führten die USA am 22. Januar 2016 im Südchinesischen Meer erneut eine "Freedom of Navigation"-Operation durch. Drei Wochen später empfing US-Präsident Obama die Staats- und Regierungschefs der südostasiatischen ASEAN-Staaten zu einer Konferenz in Kalifornien, um über Möglichkeiten zur Entspannung in der Region zu sprechen, da sich der Konflikt zwischen China und seinen ostasiatischen Nachbarstaaten über Inselgebiete und deren Ressourcen weiter zu verschärfen drohte. Statt zu entspannen, schürte China den Konflikt weiter an, indem es Raketenbatterien auf der Woody-Insel stationierte, die auch von Taiwan und Vietnam beansprucht wird. Neben diesem Regionalkonflikt wird das Südchinesische Meer nun auch zum Schauplatz einer ordnungspolitischen Auseinandersetzung zwischen Beijing und Washington. Dabei werden seerechtliche Prinzipien und das Seerechtsübereinkommen unterschiedlich ausgelegt. Ob die "Freiheit der See" aber aufrechterhalten oder eingeschränkt wird, hat erhebliche geopolitische und militärstrategische Folgen. (Autorenreferat)

Der nordkoreanische Machthaber Kim Jong-un hat seine Teilnahme an der chinesischen Gedenkfeier zum 70. Jahrestag des Sieges im Zweiten Weltkrieg im September 2015 abgesagt. Da er schon seine Reise zu den Moskauer Festlichkeiten im Mai nicht angetreten hatte, lässt das erste Treffen mit Chinas Präsident Xi Jinping weiter auf sich warten, und das, obwohl dieser schon zwei Jahre im Amt ist. Offenbar haben die chinesisch-nordkoreanischen Beziehungen, die sich seit dem dritten Nukleartest vom 12. Februar 2013 kontinuierlich verschlechterten, einen historischen Tiefpunkt erreicht. Irritiert sind viele chinesische Beobachter zudem von den brutalen innenpolitischen Säuberungen in Nordkorea. So wurde im Dezember 2013 der langjährige China-Verbindungsmann Jang Song-thaek binnen drei Tagen seines Amtes enthoben und zum Tode verurteilt. Verteidigungsminister Hyon Yong-chol wurde im April 2015 abgesetzt und hingerichtet - ein Schicksal, das auch zahlreiche andere Vertreter der nordkoreanischen Führungselite ereilte. Diese Ereignisse wurden vom chinesischen Außenministerium eher vorsichtig als »innenpolitische Angelegenheiten Nordkoreas« bezeichnet oder oftmals -selbst bei direkter Nachfrage- nicht weiter kommentiert. Chinesische Wissenschaftler hingegen äußern in Fachzeitschriften zurückhaltende Kritik an Chinas Nordkoreapolitik. Der Blick in diese Medien macht deutlich, dass viele Experten eine härtere Linie in der chinesischen Außenpolitik gegenüber Nordkorea befürworten. (Autorenreferat)