Suchergebnisse

Environmental problems of today present the danger of human existence at all levels - from local to global. The general state of ecological safety, both in Ukraine as a whole and in large cities, is rather complicated. There is a wide variety of factors (both natural and anthropogenic) that contribute to the further complication of its condition in the spatial-temporal aspect. This causes the urgent need for comprehensive study and solving of environmental safety issues.The purpose of the article is to study the evolution of the general concept of ecological safety, the theoretical and practical principles of environmental safety management, the definition of theoretical and methodological foundations of the process of formation of the institutional environment of ecological safety of the vital activity of the population at the local level.Environmental safety is considered by us as a dynamic component of the regional system, which ensures its harmonious development in the conditions of protection from real and potential human and natural influences. From the standpoint of a systematic approach to environmental safety management, we consider the region as a set of interconnected and mutually influential subsystems - natural and socio-economic.The most significant property that determines the specifics of environmental safety management is regionalization. It consists in identifying territories (regions) with a specific concentration and dominance of certain types and classes of danger within their borders.Institutionalisation involves the development of the ecological security system as a whole in the state and its separate territories, on the basis of a complex process of harmonization and implementation of environmental and economic imperatives, reflected in concepts, programs, laws and standards. Moreover, the imperative, as a set of requirements, defines the foundations of the functioning of institutions.The general problem of the development of the institutional environment of the environmental safety system is to eliminate contradictions that are characteristic of the process of implementing social, economic and environmental interests of economic entities, overcoming the general imperfection of the legislative framework regarding the system of application of market incentives that restrict and encourage economic activity in the desired direction.The institutional environment is considered as a basis for sustainable development as a whole and regulates the interaction of its three subsystems - economic (sustainable economic growth), environmental (equilibrium natural resource use) and social (social progress). It is the institutions with their ability to actively act on the micro, macro- and meso-levels of the economic system becoming one of the direct factors of economic evolution and security assurance.Actually, the process of ensuring environmental safety should include several key components, namely, the system of legal, institutional, organizational and financial means, which through integrated use, will contribute to the achievement of environmental policy objectives, increase its efficiency.Institutionalization is often understood as the process of streamlining and formalizing social relationships and relationships. In practice, this involves defining and consolidating socio-legal norms, rules, statuses and roles and bringing them into a system capable of satisfying socially important needs. In other words, in the case of the formation of an environmental safety system, it is a question of establishing a socio-ecological institute as a stable, normatively-secured form of social interaction between people.Thus, the process of institutionalization of environmental safety at the level of the territory of territorial communities must be carried out taking into account the theoretical basis of the system of nature management of financial and environmental security in the scenario logical and semantic model, which includes: institutionalization of the provision of functions with institutionalization of administration and incentive tools; institutionalization of the regulation function with the institutionalization of regulatory instruments; institutionalization of the functions of state control and monitoring with the institutionalization of the relevant instruments. In our opinion, the necessary prerequisites for institutional transformations are the completeness and consistency of the legislative framework, the separation of power, ownership and finance, increased public accountability, the formation of civil-law institutions and self-regulation organizations. The result of the research is the proposed logical-semantic model of the process of institutionalization of the system of environmental safety of life of the population at the local level.Keywords. Environmental safety, theoretical and methodological process, institutional environment, institutionalization, regional level, urban level ; Досліджено теоретико-методологічні засади процесу формування інституційного середовища екологічної безпеки життєдіяльності населення на місцевому рівніКлючові слова. Екологічна безпека, теоретико-методологічний процес, інституційне середовище, інституціалізація, регіональний рівень, місцевий рівень

The article analyzes the processes of postwar development of Germany from the point of view of implementing measures to denazify and disqualify persons who have tarnished themselves under theHitler regime, the specifics of the formation and stages of the formation of the policy of "overcoming the past" in the national memory of postwar Germany. The author, singling out four different stagesand depths of understanding, clarifies the problems of the formation and development of this policy from posing the "problem of guilt", the differentiation of its types with respect to the common andexcellent policies of the two German states, the role of the international political context and the reconstruction of the historical truth regarding the Third Reich and conditions for the formation ofculture of memory in modern Germany. The strengths and weaknesses of West Germany's ambivalent policy with regard to its identity are analyzed through clear disassociation from the Nazi past and, on the other hand, the broad integration of former Nazis into new public institutions as an option to win democracy in Germany despite the post-war moods of most of its citizens. The immediate significance of the succession of generations in the political arena, the public study of the Nazi past and the establishment of a new political culture in public discourse are underlined. Its main elements were the memory and responsibility of generations for the Holocaust and the strengthening of the national identity of the Germans through "constitutional patriotism". In the united Germany, the comprehension of the totalitarian past, which took place quite intensively and resulted not only in public discussions, but also contributed to the memorialization and commemoration of historical memory, the reparation to victims of Nazism and forced workers of the Third Reich from different countries and the restoration of justice to all those affected by the so-called policy "Arization" and measures to return property and cultural values to their heirs, is fairly effective. The policy of "overcoming the past" contributed to the achievement of a public consensus of the national memory of the modern FRG regarding the recognition of the crimes of the Nazi period and the making of lessons from the past. As in any other Western society, in Germany the attitude towards the Holocaust is the cornerstone of the memory of the Second World War and the symbol of the crimes of Nazism, as well as the central historical event of the XX century. ; У статті аналізуються процеси повоєнного поступу Німеччини під кутом зору здійснення заходів щодо денацифікації й дискваліфікації осіб, що заплямували себе під час гітлерівськогорежиму, та особливостей становлення і етапів формування політики «подолання минулого» в національній пам'яті повоєнної Німеччини. Автор, виділяючи чотири різні за часом таглибиною осмислення етапи, з'ясовує проблеми формування та розвитку цієї політики від постановки «проблеми вини», диференціації її типів щодо спільного і відмінного політик двох німецьких держав, ролі міжнародного політичного контексту та відтворення історичної правди щодо Третього рейху і умов формування культури пам'яті у сучасній ФРН. Аналізуються сильні й уразливі сторони двоїстої політики Західної Німеччини щодо її самоідентифікації завдяки чіткому відмежуванню від нацистського минулого, а з іншого боку – широкої інтеграції колишніх нацистів до нових суспільних інститутів як варіанту домогтися перемоги демократії у ФРН усупереч повоєнним настроям більшості громадян. Підкреслюється безпосереднє значення зміни поколінь на політичній арені, публічного опрацювання нацистського минулого та утвердження у суспільному дискурсі нової політичної культури. Її головними елементами стали пам'ять і відповідальність поколінь за Голокост та зміцнення національної ідентичності німців шляхом «конституційного патріотизму». У об'єднаній Німеччині осмислення тоталітарного минулого, що проходило доволі інтенсивно і виливалося не лише у публічні дискусії, але й сприяло мемореалізації та комеморації історичної пам'яті, відшкодуванню жертвам нацизму та примусовим робітникам Третього рейху із різних країн й відновлення справедливості щодо усіх постраждалих від так званої політики «аризації» і заходам щодо повернення майна та культурних цінностей їх спадкоємцям, є досить результативним. Політика «подолання минулого» сприяла досягненню громадського консенсусу в національній пам'яті сучасної ФРН щодо визнання злочинівнацистського періоду і винесення уроків з минулого. Як і в будь-якому іншому західному суспільстві, у Німеччині ставлення до Голокосту є наріжним каменем пам'яті про Другу світову війну і символом злочинів нацизму та центральною історичною подією ХХ ст.

The article is devoted to the problem of using sexual behavior of women for manipulative purposes against men. As a result of the author's analysis, it is concluded that the forms of gender violence that women apply to men depend on the capital available to men and women, which determines their place in the demo- population hierarchy. It was found that, given the limited financial and material and political capital of a man and the existence of a sufficiently high level of development of noncapitalized intelligence, women can use the scenario of a matriarchal alfonsiade (in the presence of an age gap).It was found that when the transition to the higher status groups of men in terms of income and administrative resources, the probability of using a scenario of hidden deprivation and passivation with the use of the format of home prostitution or hidden deprivation and pasification, using practices of «conditionally-random» restriction of male sexual activity and their replacement by other forms structuring of time.It was found out that low-status males are exposed to undisguised gender dressing and direct violence with open deprivation and passivation. In this case, the woman's goal is to over-exploit a man with the help of a matriarchal state and institutional-legal mechanisms of dependence, mainly of children and the rules of property raiding connected with children within the framework of official marriage. In all scenarios of gender dressing, the key motive is the desexualization of sex and all depotence of men using open or hidden gender violence. ; Статья посвящена проблеме использования сексуального поведения женщин в манипулятивных целях в отношении мужчин. В результате проведенного автором анализа сделан вывод о том, что формы гендерного насилия, которые применяются женщинами в отношении мужчин, зависят от имеющегося у мужчин и женщин капитала, что определяет их место в иерархии демопопуляции. Констатировано, что при ограниченности у мужчины финансово-имущественного, политического капитала и наличия достаточно высокого уровня развития некапитализированного интеллекта женщины могут использовать сценарий матриархальной альфонсиады (при наличии возрастного разрыва).Обнаружено, что при переходе в высшие статусные группы мужчин по уровню дохода и админресурса возрастает вероятность использования сценария скрытой депривации и пассификации с использованием формата домашней проституции или скрытой депривации и пасификации с применением практик «условно-случайного» ограничения сексуальной активности мужчины и их замещения другими формами структурирования времени.Выяснено, что низкостатусные мужские особи подвергаются неприкрытой гендерной дрессуре и прямому насилию с открытой депривацией и пассификацией. В этом случае целью женщины становится сверхэксплуатация мужчины с помощью матриархального государства и институционально-правовых механизмов зависимости, в основном через детей и связанные с детьми нормы имущественного рейдерства в рамках официального брака. Во всех сценариях гендерной дрессуры ключевым мотивом является десексуализация секса и всяческое депотенцирование мужчин с использованием открытого или скрытого гендерного насилия ; Статтю присвячено проблемі використання сексуальної поведінки жінками в маніпулятивних цілях щодо чоловіків. У результаті проведеного автором аналізу зроблено висновок про те, що форми гендерного насильства, які застосовуються жінками щодо чоловіків, залежать від наявного у чоловіків і жінок капіталу, що визначає їх місце в ієрархії демопопуляції. Констатовано, що за умови обмеженості у чоловіка фінансово-майнового та політичного капіталу і наявності достатньо високого рівня розвитку некапіталізованого інтелекту жінки можуть використовувати сценарій матріархальної альфонсіади (за наявності вікового розриву).Статтю присвячено проблемі використання сексуальної поведінки жінками в маніпулятивних цілях щодо чоловіків. У результаті проведеного автором аналізу зроблено висновок про те, що форми гендерного насильства, які застосовуються жінками щодо чоловіків, залежать від наявного у чоловіків і жінок капіталу, що визначає їх місце в ієрархії демопопуляції. Констатовано, що за умови обмеженості у чоловіка фінансово-майнового та політичного капіталу і наявності достатньо високого рівня розвитку некапіталізованого інтелекту жінки можуть використовувати сценарій матріархальної альфонсіади (за наявності вікового розриву). Виявлено, що при переході у вищі статусні групи чоловіків за рівнем доходу та адмінресурсу зростає імовірність використання сценарію прихованої депривації і пасифікації із використанням формату домашньої проституції або прихованої депривації і пасифікації із застосуванням практик «умовно-випадкового» обмеження сексуальної активності чоловіка та їх заміщення іншими формами структурування часу. З'ясовано, що низькостатусні чоловічі особини піддаються неприхованій гендерній дресурі та прямому насильству із відкритою депривацією та пасифікацією. В цьому випадку метою жінки стає надексплуатація чоловіка за допомогою матріархальної держави та інституційно-правових механізмів узалежнення, переважно через дітей та пов'язані із дітьми норми майнового рейдерства в межах офіційного шлюбу. У всіх сценаріях гендерної дресури ключовим мотивом є десексуалізація сексу та всіляке депотенціювання чоловіків із використанням відкритого або прихованого гендерного насильства

The decision-making process is a system of actions, as a result of which the choice of the optimal alternative solution in order to achieve the task.The main problem in the modeling of decision-making processes is that there are always random processes that occur due to the influence of external factors or negative factors of the internal environment. Factors of the internal environment appear as a result of the appearance of individual preferences that run counter to the objective.Decision modeling is a creative process that requires analysis and synthesis of all previous elements of the decision-making problem.The key to the success of business activity is its planning and selection of optimal solutions, taking into account the influence of political, economic, social, cultural and other factors that regulate the operation of the enterprise at a given time.The choice of the optimal solution is a guarantee of independence, a condition of stability and effective life, a guarantee of success of the country, enterprise, personality.Aggressive competition, the lack of a legal framework to ensure business and intellectual property protection, underdevelopment of the insurance market, the lack of practical value guidelines, the instability of tax policy, the active development of information technology, etc. - all these factors that require constant attention. All these problems require theoretical thinking in order to prepare practical recommendations to overcome them.Based on the analysis, it can be concluded that there are many models of management decision-making, however, it should be noted that for each individual enterprise it is necessary to choose its own, special model and try to adapt it to external and internal environmental conditions.To do this, it is necessary to develop a strategic policy of the enterprise, which would be aimed at continuous improvement of not only the economic condition, but also the psychological climate in the team.The article describes the main trends in the development of management decision-making models of enterprises and their brief analysis. ; Залогом успеха предпринимательской деятельности является ее планирование и выбор оптимальных решений с учетом влияния политических, экономических, социальных, культурных и других факторов, регулирующих работу предприятия в данный момент времени.Выбор оптимального решения - это гарантия независимости, условие стабильности и эффективной жизнедеятельности, гарантия успеха страны, предприятия, личности.Агрессивная конкурентная борьба, отсутствие законодательной базы по обеспечению предпринимательской деятельности и охране интеллектуальной собственности, неразвитость рынка страховых услуг, практическое отсутствие ценностных ориентиров, нестабильность налоговой политики, активное развитие информационных технологий и др. - все это факторы, требующие постоянного внимания. Все эти проблемы требуют теоретического осмысления для подготовки практических рекомендаций их преодоления.В статье рассмотрены основные тенденции развития моделей принятия управленческих решений предприятий и дан их краткий анализ. ; Процес прийняття рішень – це система дій, в результаті якої здійснюється вибір оптимального альтернативного рішення з метою досягнення поставленого завдання.Основна проблема при моделюванні процесів прийняття рішень, полягає в тому, що обов'язково є випадкові процеси, що виникають через вплив зовнішніх факторів або негативно налаштованих факторів внутрішнього середовища. Фактори внутрішнього середовища з'являються внаслідок появи індивідуальних переваг, що йдуть в розріз з об'єктивними.Моделювання рішень - це творчий процес, що вимагає аналізу і синтезу всіх попередніх елементів завдання прийняття рішень.Запорукою успіху підприємницької діяльності є її планування і вибір оптимальних рішень з урахуванням впливу політичних, економічних, соціальних, культурних та інших чинників, що регулюють роботу підприємства в даний момент часу.Вибір оптимального рішення - це гарантія незалежності, умова стабільності й ефективної життєдіяльності, гарантія успіху країни, підприємства, особи.Агресивна конкурентна боротьба, відсутність законодавчої бази із забезпечення підприємницької діяльності та охорони інтелектуальної власності, нерозвиненість ринку страхових послуг, практична відсутність ціннісних орієнтирів, нестабільність податкової політики, активний розвиток інформаційних технологій та ін. - це фактори, які вимагають постійної уваги. Всі ці проблеми вимагають теоретичного осмислення для підготовки практичних рекомендацій їх подолання.Виходячи з проведеного аналізу можна зробити висновок про те, що існує безліч моделей прийняття управлінських рішень . Однак, слід зазначити, що для кожного окремо взятого підприємства необхідно обрати свою, особливу модель і спробувати адаптувати її до зовнішніх і внутрішніх умов навколишнього середовища.Для цього, необхідно виробити таку стратегічну політику підприємства, яка була б спрямована на постійне поліпшення не тільки економічного становища, а й психологічного клімату в колективі.У статті розглянуті основні тенденції розвитку моделей прийняття управлінських рішень підприємств і дано їх короткий аналіз.

The article deals with the general theoretical characteristics of legislative safety definitions in the context of the allocation of their general and special features. Common features are inherent in all definitions, legal definitions and legislative security definitions in particular. Special features distinguish them from other legislative definitions and are constructed, mainly, in a classical manner by generic type principle.The general features of the legislative definitions of safety include: legal nature, intellectual orientation, connection with other normative-legal requirements, allocation and formulation of features of the phenomenon, scientific validity, mediated form of their implementation, etc. Special features are divided into generic (state, measure, lack, characteristic, property, protection, ability, boundary, process, activity, compliance) and specific (any risk, unacceptable risk, marginal risk, threats, civil aviation, air transport, radiation exposure, norms, rules, standards, interests of man and citizen, society and state, information, state sovereignty, territorial integrity, democratic constitutional order, drugs, radiation-nuclear facilities and the environment, influence on employees, staff).It is indicated in the expediency of formulating one or another legislative definition of security, which consists in the need to find out in what meaning the term of safety in the normative legal document is used: commonly used; special – inherent in a certain field of special knowledge; specifically legal. The requirements for legislative safety definitions are defined, in particular they must: contain the main (general and distinctive) features of phenomena or processes being formulated; be reasonable and expedient, aimed at achieving the goals envisaged by law, adequate for both social reality and for the requirements of legislative technique aimed at satisfying the needs of legal practice ; В статье рассмотрены общетеоретические характеристики законодательных дефиниций безопасности в контексте выделения их общих и специальных признаков. Общие признаки присущи всем дефинициям, правовым дефинициям и законодательным дефинициям безопасности в частности. Специальные признаки отличают их от других законодательных дефиниций и построены преимущественно классическим образом по родо-видовому принципу.К общим признакам законодательных дефиниций безопасности относятся: правовая природа, интеллектуальная направленность, связь с другими нормативно-правовыми предписаниями, выделение и формулирование признаков явления, научная обоснованность, опосредованная форма их реализации и т.п. Специальные признаки подразделяются на родовые (состояние, мера, отсутствие, характеристика, свойство, защита, способность, границы, процесс, деятельность, соответствие) и видовые (любой риск, недопустимый риск, предельный риск, угрозы, отрасль гражданской авиации, воздушный транспорт, радиационное воздействие, нормы, правила, стандарты, интересы человека и гражданина, общества и государства, информация, государственный суверенитет, территориальная целостность, демократический конституционный строй, лекарственные средства, радиационно-ядерные объекты и окружающая среда, воздействие на работников, персонал).Указывается на целесообразность формулировки той или иной законодательной дефиниции безопасности, которая заключается в необходимости выяснить в каком значении используется термин безопасность в нормативно-правовом документе: общеупотребительном; специальном - присущем определенной области специальных знаний; специально юридическом. Определены требования к законодательным дефинициям безопасности, в частности они должны: содержать основные (общие и отличительные) признаки явлений или процессов, которые формулируются; быть обоснованными и целесообразными, направленными на достижение целей, предусмотренных нормами права, адекватными как для социальной действительности, так и для требований законодательной техники, направленными на удовлетворение потребностей юридической практики ; У статті розглянуто загальнотеоретичні характеристики законодавчих дефініцій безпеки в контексті виділення їх загальних і спеціальних ознак. Загальні ознаки притаманні всім дефініціям, правовим дефініціям і законодавчим дефініціям безпеки зокрема. Спеціальні ознаки відрізняють їх від інших законодавчих дефініцій і побудовані, переважно, класичним чином по родо-видовому принципу.До загальних ознак законодавчих дефініцій безпеки відносяться: правова природа, інтелектуальна спрямованість, зв'язок з іншими нормативно-правовими приписами, виділення і формулювання ознак явища, наукова обґрунтованість, опосередкована форма їх реалізації тощо. Спеціальні ознаки поділяються на родові (стан, міра, відсутність, характеристика, властивість, захист, здатність, кордону, процес, діяльність, відповідність) та видові (будь-який ризик, неприпустимий ризик, граничний ризик, загрози, галузь цивільної авіації, повітряний транспорт, радіаційне вплив, норми, правила, стандарти, інтереси людини і громадянина, суспільства і держави, інформація, державний суверенітет, територіальна цілісність, демократичний конституційний лад, лікарські засоби, радіаційно-ядерні об'єкти і навколишнє середовище, вплив на працівників, персонал).Вказується на доцільність формулювання тієї чи іншої законодавчої дефініції безпеки, що полягає в необхідності з'ясувати в якому значенні використовується термін безпеки в нормативно-правовому документі: загальновживаному; спеціальному - притаманному певній галузі спеціальних знань; спеціально юридичному. Визначено вимоги до законодавчих дефініцій безпеки, зокрема вони повинні: містити основні (загальні і відмінні) ознаки явищ або процесів, що формулюються; бути обґрунтованими і доцільними, спрямованими на досягнення цілей, передбачених нормами права, адекватними як для соціальної дійсності, так і для вимог законодавчої техніки, спрямованими на задоволення потреб юридичної практики

Сучасний стан і тенденції розвитку аграрного сектору економіки України, а також інституційна обумовленість інноваційних процесів визначає потребу обґрунтування інституційного механізму інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку у контексті реалізації інноваційної політики держави. Метою статті є обґрунтування теоретико-методичних засад формування ефективної інституційної системи інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку аграрного сектору економіки України. До основних завдань дослідження належать: розкриття передумов інституційної обумовленості інноваційних процесів; дослідження питання встановлення регулюючих правил політичних економічних та правових інститутів; визначення напрямів інституційного прояву в інноваційному розвитку аграрного сектору економіки України.У статті досліджено проблему інституційних чинників забезпечення інноваційного розвитку на основі системного підходу та синтезу механізмів інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку. Розглянуто питання впливу інституційних чинників на рівень економічного зростання через політичні, економічні та правові інституції. Виявлено напрями інституційного прояву в інноваційному розвитку аграрного сектору. Доведено, що формування ефективної інституційної системи інфраструктурного забезпечення інноваційного розвитку обумовлено необхідністю надання поштовху для економічного зростання аграрного сектору України.Визначено, що політичні та правові інститути створюють механізми регулювання та формують передумови реалізації інноваційного типу розвитку аграрного сектору. Встановлено, що саме на базі інститутів розвитку мають бути створені умови для стратегічного розвитку національного господарства держави, шляхом інфраструктурного проектування, що спрямоване на забезпечення ефективного інноваційного розвитку й може розглядатись на макторо-, мезо- та мікрорівнях. Відповідно основним напрямом стимулювання розвитку інноваційної інфраструктури повинно стати комплексне та системне удосконалення інституційного середовища для забезпечення безперервного перебігу інноваційного процесу. Інституційний вплив на інноваційний розвиток аграрного сектору виявляється через: формування інституціональної інфраструктури; нарощування і спрямування на інноваційний розвиток бюджетних і позабюджетних коштів; стимулювання участі комерційних банків в інвестуванні інноваційної діяльності, створення механізмів страхування ризиків інвестицій в інноваційні проекти; створення умов для інноваційного підприємництва; вдосконалення системи правового захисту інтелектуальної власності та комерціалізації об'єктів; активізацію діяльності інформаційно консультаційних структур та інше. ; The current state and trends of the agrarian sector of Ukraine's economy, as well as the institutional conditionality of innovation processes, determine the need for substantiation of the institutional mechanism of the infrastructure support of innovative development in the context of the implementation of the state innovation policy. The purpose of the article is to substantiate theoretical and methodical principles of formation of an effective institutional system of infrastructure support for innovative development of the agrarian sector of the Ukrainian economy. The main tasks of the study include: the disclosure of the prerequisites for the institutional conditionality of innovation processes; research on the establishment of regulatory rules of political economic and legal institutions; definition of directions of institutional manifestation in the innovative development of the agrarian sector of the Ukrainian economy. The article explores the problem of institutional factors of providing the innovative development on the basis of system approach and synthesis of mechanisms of infrastructure support of innovation development. The issues of influence of institutional factors on the level of economic growth through political, economic and legal institutions are considered. The directions of institutional manifestation in the innovative development of the agrarian sector are revealed. It is proved that the formation of the effective institutional system of infrastructure support for innovation development is due to the need of giving the impetus to the economic growth of the agricultural sector in Ukraine. It is determined that political and legal institutes create regulatory mechanisms and form the preconditions for the implementation of an innovative type of development of the agrarian sector. The author considers that on the basis of development institutes the strategic development of the national economy of the state should be created, and it should be done through infrastructure design aimed at ensuring effective innovation development and can be examined at the macro, meso and micro levels. Accordingly, the main direction of stimulating the development of innovation infrastructure should be the complex and systematic improvement of the institutional environment to ensure the continuous flow of innovation process. Institutional impact on the innovative development of the agrarian sector is manifested through: the formation of institutional infrastructure; increase and focus on the innovative development of budget and extrabudgetary funds; stimulating the participation of commercial banks to invest in innovation, creating mechanisms for risk insurance of investment in innovative projects; the creation of conditions for innovative entrepreneurship; improvement of the system of legal protection of intellectual property and commercialization of objects; the intensification of activity of informational consultative structures and others.

The creation of a prospective model of the Armed Forces of Ukraine requires a comprehensive, justified approach to the improvement of both the troop control system and the defense resource management system, the outlines of which are determined by the principles of combining operational and administrative management. At the same time, factors such as dynamic changes in military affairs, the growth in the volume and diversity of tasks, the acquisition of the decisive importance of the time factor in the management of troops, the continuous improvement of the system for managing defense resources and the rapid development of new information technologies require new approaches to building a single automated control system Armed Forces of Ukraine (SACS of the Armed Forces of Ukraine).The article is devoted to the problem of building the architecture of the information system for managing defense resources, the creation of which is one of the priority tasks of the defense reform. Decentralized architecture and fragmentation of existing information systems in the field of defense resources management does not allow to get a complete picture for making managerial decisions. Using an architecture based on a service-oriented model will allow integrating management processes into a single information system. In order to determine the necessary changes in architecture, a set-theoretic presentation of the processes of managing defense resources was proposed and their decomposition was performed in the form of functional models "As is" and "How it should be."The basis of the "How should be" model is the use of an integration platform that provides aggregation of information to obtain a complete picture of the management of defense resources.Under the management of defense resources, we understand the specific form of the administrative and economic activities of the Armed Forces of Ukraine, namely support for the processes of defense and mobilization planning, material and technical, medical and other types of support, financial and economic management, personnel, organizational structure, property, procurement, and other types of administrative activities. This component was named DRMIS – "Defense Resources Management Information System", ‑ information system for managing defense resources. ; Создание перспективной модели Вооруженных Сил Украины требует всестороннего обоснованного подхода к совершенствованию, как системы управления войсками, так и системы управления оборонными ресурсами, очертания которой определяются принципами сочетания оперативного и административного управления. Вместе с тем, такие факторы, как динамические изменения в военном деле, рост объемов и разноплановости задач, приобретение решающего значения фактора времени в управлении войсками, постоянное совершенствование системы управления оборонными ресурсами и стремительное развитие новейших информационных технологий требуют новых подходов к построению единой автоматизированной системы управления Вооружённых Сил Украины (ЕАСУ ВС Украины).Статья посвящена проблеме построения архитектуры информационной системы управления оборонными ресурсами, создание которой сегодня является одной из приоритетных задач оборонной реформы. Децентрализованная архитектура и разрозненность существующих информационных систем в области управления оборонными ресурсами не позволяет получить целостную картину для принятия управленческих решений. Использование архитектуры на основе сервисно-ориентированной модели позволит интегрировать процессы управления в единую информационную систему. С целью определения необходимых изменений в архитектуре предложено теоретико-множественное представление процессов управления оборонными ресурсами и проведена их декомпозиция в виде функциональных моделей "Как есть" и "Как должно быть".Основой модели "Как должно быть" является использование интеграционной платформы, обеспечивающей агрегацию информации для получения целостной картины по управлению оборонными ресурсами.Под управлением оборонными ресурсами понимают специфическую форму административно-хозяйственной деятельности ВС Украины, а именно поддержку процессов оборонного и мобилизационного планирования, материально-технического, медицинского и других видов обеспечения, управления финансово-экономической деятельностью, личным составом, организационной структурой, имуществом, закупками, и другими видами административной деятельности. Эта компонента получила название DRMIS – "Defense Resources Management Information System", что в переводе означает – "информационная система управления оборонными ресурсами". ; Стаття присвячена проблемі побудови архітектури інформаційної системи управління оборонними ресурсами, створення якої на сьогодні є одним із пріоритетних завдань оборонної реформи. Децентралізована архітектура та розрізненість існуючих інформаційних систем у галузі управління оборонними ресурсами не дає змоги отримати цілісну картину для прийняття управлінських рішень. Використання архітектури на основі сервісно-орієнтованої моделі дасть змогу інтегрувати процеси управління у єдину інформаційну систему. З метою визначення необхідних змін в архітектурі запропоновано теоретико-множинне представлення процесів управління оборонними ресурсами та проведено їх декомпозицію у вигляді функціональних моделей "Як є" і "Як має бути".

The article considers aspects of increasing the competitiveness of industry on the basis of support of public authorities and combining in this direction the interests of all participants in the business environment. It is determined that priority directions of development of industry of the country and its regions are support of high-tech industries, search for opportunities for attracting international investment, improving the competitiveness of industrial products and developing a competitive environment. According to the author, today the successful activity of a separate industrial enterprise in the domestic and world markets shifts from the level of competitiveness of its products to the levels of competitiveness of the state, region, industry. At the same time, the state or region is the guarantor of creating attractive conditions for entrepreneurial activity and investment of capital, that determines the investment attractiveness of the enterprise and the measure of consumer loyalty. It is determined that the economic policy of the state in the conditions of strengthening of market relations is a system of measures of legislative, executive and controlling character, aimed at adapting the existing socio-economic system to the living conditions of a modern, dynamic society. The main objective of economic policy should be the development of a modern economic system. It is concluded that the current economic policy of the state in order to ensure the development of Ukraine's competitiveness is to take into account such steps: harmonization of internal standards with international ones, creation of the same competitive conditions, development of human and intellectual capital, protection of property rights. However, in order to increase the efficiency of the management of the competitiveness of the industry of the regions of Ukraine, it is necessary to combine the interests of all participants in the business environment in this area. ; В статье рассмотрены аспекты повышения конкурентоспособности промышленности на основе поддержки органов государственной власти и объединения в этом направлении интересов всех участников бизнес-среды. Определено, что приоритетными направлениями развития промышленности страны и ее регионов является поддержка высокотехнологичных отраслей промышленности, поиск возможностей для привлечения международных инвестиций, повышения конкурентоспособности промышленной продукции и развития конкурентной среды. Автором отмечено, что сегодня успешная деятельность отдельного промышленного предприятия на внутреннем и мировом рынках смещается от уровня конкурентоспособности его продукции до уровней конкурентоспособности государства, региона, отрасли. При этом государство или регион выступают гарантом создания привлекательных условий предпринимательской деятельности и вложения капитала, которое определяет и инвестиционную привлекательность предприятия и степень лояльности потребителей. Определено, что экономическая политика государства в условиях укрепления рыночных отношений является системой мер законодательного, исполнительного и контролирующего характера, направленных на адаптацию имеющейся социально-экономической системы к условиям жизнедеятельности современного динамичного общества. Главной целью экономической политики должно быть развитие современной экономической системы. Сделан вывод, что современная экономическая политика государства в направлении обеспечения развития конкурентоспособности Украины должна учитывать такие шаги, как гармонизация внутренних стандартов с международными, создание одинаковых конкурентных условий, развитие человеческого и интеллектуального капитала, защита прав собственности. Но, для повышения эффективности управления конкурентоспособностью промышленности регионов Украины необходимо сочетание в этом направлении интересов всех участников бизнес-среды. ; У статті розглянуті аспекти підвищення конкурентоспроможності промисловості на основі підтримки органів державної влади та поєднання у цьому напряму інтересів всіх учасників бізнес-середовища. Визначено, що пріоритетними напрямами розвитку промисловості країни та її регіонів є підтримка високотехнологічних галузей промисловості, пошук можливостей для залучення міжнародних інвестицій, підвищення конкурентоспроможності промислової продукції та розвитку конкурентного середовища. Автором зазначено, що сьогодні успішна діяльність окремого промислового підприємства на внутрішньому і світовому ринках зміщуєтеся від рівня конкурентоспроможності його продукції до рівнів конкурентоспроможності держави, регіону, галузі. При цьому держава або регіон виступають гарантом створення привабливих умов підприємницької діяльності і вкладення капіталу, що визначає і інвестиційну привабливість підприємства і міру лояльності споживачів. Визначено, що економічна політика держави в умовах зміцнення ринкових відносин є системою заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, спрямованих на адаптацію наявної соціально-економічної системи до умов життєдіяльності сучасного динамічного суспільства. Головною ціллю економічної політики має бути розвиток сучасної економічної системи. Зроблено висновок, що сучасна економічна політика держави у напрямі забезпечення розвитку конкурентоспроможності України має враховувати такі кроки, як гармонізація внутрішніх стандартів із міжнародними, створення однакових конкурентних умов, розвиток людського та інтелектуального капіталу, захист прав власності. Але, для підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю промисловості регіонів України необхідно поєднання у цьому напряму інтересів всіх учасників бізнес-середовища.

Introduction. The article deals with the main tendencies of development of recreational and tourist nature use in the context of ownership rights to natural resources. It should be noted that to date, there is no clear distinction between property rights and the definition of the conditions of possession, disposal and use of recreational and tourist resources as well as methodical provision of valuation, assessment of recreational and tourist resources and determining the amount of damage caused as a result of violations of environmental legislation. Aim and tasks. The purpose of the article is to analyze trends in the development of administrative management of recreational and tourist use in the domestic and international plane. The set goal requires the following tasks: to analyze the ownership of natural resources in Ukraine and in the international aspect; to substantiate the necessity of integrated approach to conducting ecologically oriented entrepreneurial activity in the recreational and tourist area with the definition of the main directions of this activity and the control levers. Research results. Today, there is no complete interconnection of recreational and tourist use with three spheres - economic, environmental and social, which imposes certain restrictions on maximizing economic revenues from recreational and tourist flows and preventing damage to the natural environment. There are also no methodological recommendations that would take into account the legal factor - the consistency of the socio-ecological and economic factors of recreation and tourism activities with the right to own natural resources. There is no distinction between types of economic activity using the recreational and tourist resource and ownership of this resource, taking into account the privileges and tax provisions of the entrepreneur. At the same time when calculating tax provisions from the introduction of economic activities, only the profit of the enterprise, which is transferred to the state budget, is taken into account, and only the parking fee and resort tax are levied to the local. The fee for the use of natural resources is also not calculated taking into account the activity of the enterprise. Conclusion. The main gaps in domestic legislation in the field of administrative management of recreational and tourist nature use are determined and directions of its improvement are described. Consequently, the task of administrative management of recreational and tourist nature use is to form an ecologically oriented model of entrepreneurial activity that will be legally sound and economically profitable both for the entrepreneur and for budget replenishment. ; Проблема. У статті розглянуто основні тенденції розвитку рекреаційно-туристичного природокористування в розрізі права власності на природні ресурси. Зазначимо, що на сьогодні не встановлено чіткого розмежування прав власності і визначення умов володіння, розпоряджання і використання рекреаційно-туристичних ресурсів як і методичного забезпечення нормування, оцінювання рекреаційно-туристичних ресурсів та визначення розмірів збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Мета та завдання. Метою статті є аналіз тенденцій розвитку адміністративного управління рекреаційно-туристичним природокористуванням в вітчизняній та міжнародній площині. Поставлена мета потребує виконання наступних завдань: проаналізувати право-власності на природні ресурси в Україні та в міжнародному аспекті; обґрунтувати необхідність комплексного підходу до ведення екологоорієнтованої підприємницької діяльності у рекреаційно-туристичній сфері з визначенням основних напрямів цієї діяльності та важелів контролю. Результати. На сьогодні не існує повного взаємозв'язоку рекреаційно- туристичного природокористування з трьома сферами – економічною, екологічною та соціальною, що накладає певні обмеження щодо максимізації економічних доходів від рекреаційно-туристичних потоків та недопущення збитків навколишньому природному середовищу. При цьому, в правовому полі визначено лише методики розрахунку збитків від видобутку ресурсу, або ж забруднення навколишнього природного середовища. Немає розмежування між видами господарської діяльності з використанням рекреаційно-туристичного ресурсу та правом власності на цей ресурс, з урахуванням пільг та податкових забовязень підприємця. При розрахунку податкових забовязень від введення господарської діяльності враховується лише прибуток підприємства, який перераховується до держбюджету, а до місцевого бюджету потрапляють лише збір за паркування та курортний збір. Збір за використання природного ресурсу теж не обчислюється з урахуванням діяльності підприємства. Висновки. Визначено основні прогалини вітчизняного законодавства в сфері адміністративного управління рекреаційно-туристичним природокористуванням та запропановано напрями її вдосконалення. Отже, завдання адміністративного управління рекреаційно-туристичним природокористування полягає в тому, щоб сформувати екологоорієнтовану модель введення підприємницької діяльності яка буде законодавчо обгрунтована та економічно вигідна як для підприємця, так й для поповнення бюджету.

Introduction. Transformation of social priorities of economic development of country and separate subjects of menage, actualization of them social responsibility unavoidable predetermines the adequate change of the system of record-keeping. The lack of development of going near the account of socially responsible enterprises requires in accordance with principle heredity of scientific comprehension of previous experience of record-keeping of activity of subjects of menage and establishment of possibilities of his use for the decision of the put task. Aim and tasks. The purpose of this floor is a ground teoretiko-methodological principles of record-keeping of economic activity on a socially responsible enterprise, research of social aspect of evolution of record-keeping. Research results. On all levels of economy look after expansion of circle formalization of requirements of «important» users of accounting information. Conducted a retrospective analysis testifies that a record-keeping was formed under act of various economic and social factors. Probably, it grounds to assert that adequate division into periods of theory of record-keeping, in essence, impossible. As an aggregate of criteria which defined the process of development of record-keeping is so riznoplanova,, obviously, beside the purpose to try to build it universal division into periods. At the same time can trace the periods of development of record-keeping, related to expansion of composition of persons economic interests of which are served by a record-keeping, that determined his evolution from old times and until now. Conclusions. The conducted retrospective analysis of record-keeping proves that on every stage of his development of decision of conflict between the aim of primary users and «informative productivity» of his methodology caused the origin of new registration procedures, receptions, principles, and also expansion or perfection of his functions. On the modern stage of community development the change of the system of socio-economic relations and values predetermines new vision of aim of account in the context of accordance of capital flow and calculations between the participants of economic обороту to principles of social responsibility and social politics of enterprise. In the total a reflection appeared a necessity in the account of not only property but also social accountability of enterprise before the participants of economic process and regular accounting about his economic, social and ecological consequences. The marked predetermines transformation of object, expansion of objects and necessity of improvement of methodology book-keeping ; Проблема. Трансформація соціальних пріоритетів економічного розвитку країни і окремих суб'єктів господарювання, актуалізація їх соціальної відповідальності неминуче зумовлює адекватну зміну системи бухгалтерського обліку. Нерозвиненість підходів до обліку соціально відповідальних підприємств вимагає відповідно до принципу спадковості наукового осмислення попереднього досвіду бухгалтерського обліку діяльності суб'єктів господарювання та встановлення можливостей його використання для вирішення поставленого завдання. Мета та завдання. Метою даної статі є обґрунтування теоретико-методологічних засад бухгалтерського обліку на соціально відповідальному підприємстві, дослідження соціального аспекту еволюції бухгалтерського обліку. Результати. На всіх рівнях економіки спостерігаємо розширення кола і формалізацію вимог «важливих» користувачів облікової інформації. Проведений ретроспективний аналіз свідчить, що бухгалтерський облік формувався під впливом різноманітних економічних і соціальних факторів. Напевно, це дає підстави стверджувати, що адекватна періодизація теорії бухгалтерського обліку, по суті, неможлива. Оскільки сукупність критеріїв, які визначили процес розвитку бухгалтерського обліку, настільки різнопланова, то, очевидно, недоцільно намагатись побудувати її універсальну періодизацію. Водночас можемо простежити періоди розвитку бухгалтерського обліку, пов'язані з розширенням складу осіб, економічні інтереси яких обслуговує облік, що визначало його еволюцію від давніх часів і до сьогодні. Висновки. Проведений ретроспективний аналіз бухгалтерського обліку доводить, що на кожному етапі його розвитку розв'язання конфлікту між метою першорядних користувачів й «інформаційною продуктивністю» його методології спричиняло виникнення нових облікових процедур, прийомів, принципів, а також розширення або вдосконалення його функцій. На сучасному етапі суспільного розвитку зміна системи соціально-економічних відносин і цінностей зумовлює нове бачення мети обліку у контексті відповідності руху капіталу та розрахунків між учасниками господарського обороту принципам соціальної відповідальності і соціальній політиці підприємства. У результаті необхідним виявилося відображення в обліку не лише матеріальної, але й соціальної відповідальності підприємства перед учасниками господарського процесу та регулярної звітності про його економічні, соціальні та екологічні наслідки. Зазначене зумовлює трансформацію предмета, розширення об'єктів і необхідність удосконалення методології бухгалтерського обліку.

The Trump administration has made the construction of an "impregnable" 2,000-mile wall across the length of the US-Mexico border a centerpiece of its executive orders on immigration and its broader immigration enforcement strategy. This initiative has been broadly criticized based on: • Escalating cost projections: an internal Department of Homeland Security (DHS) study recently set the cost at $21.6 billion over three and a half years; • Its necessity given the many other enforcement tools — video surveillance, drones, ground sensors, and radar technologies — and Border Patrol personnel, that cover the US-Mexico border: former DHS Secretary Michael Chertoff and other experts have argued that a wall does not add enforcement value except in heavy crossing areas near towns, highways, or other "vanishing points" (Kerwin 2016); • Its cost-effectiveness given diminished Border Patrol apprehensions (to roughly one-fourth the level of historic highs) and reduced illegal entries (to roughly one-tenth the 2005 level according to an internal DHS study) (Martinez 2016); • Its efficacy as an enforcement tool: between FY 2010 and FY 2015, the current 654-mile pedestrian wall was breached 9,287 times (GAO 2017, 22); • Its inability to meet the administration's goal of securing "operational control" of the border, defined as "the prevention of all unlawful entries to the United States" (White House 2017); • Its deleterious impact on bi-national border communities, the environment, and property rights (Heyman 2013); and • Opportunity costs in the form of foregone investments in addressing the conditions that drive large-scale migration, as well as in more effective national security and immigration enforcement strategies. The Center for Migration Studies (CMS) has reported on the dramatic decline in the US undocumented population between 2008 and 2014 (Warren 2016). In addition, a growing percentage of border crossers in recent years have originated in the Northern Triangle states of Central America (CBP 2016). These migrants are fleeing pervasive violence, persecution, and poverty, and a large number do not seek to evade arrest, but present themselves to border officials and request political asylum. Many are de facto refugees, not illegal border crossers. This report speaks to another reason to question the necessity and value of a 2,000-mile wall: It does not reflect the reality of how the large majority of persons now become undocumented. It finds that two-thirds of those who arrived in 2014 did not illegally cross a border, but were admitted (after screening) on non-immigrant (temporary) visas, and then overstayed their period of admission or otherwise violated the terms of their visas. Moreover, this trend in increasing percentages of visa overstays will likely continue into the foreseeable future. The report presents information about the mode of arrival of the undocumented population that resided in the United States in 2014. To simplify the presentation, it divides the 2014 population into two groups: overstays and entries without inspection (EWIs). The term overstay, as used in this paper, refers to undocumented residents who entered the United States with valid temporary visas and subsequently established residence without authorization. The term EWI refers to undocumented residents who entered without proper immigration documents across the southern border. The estimates are based primarily on detailed estimates of the undocumented population in 2014 compiled by CMS and estimates of overstays for 2015 derived by DHS. Major findings include the following: • In 2014, about 4.5 million US residents, or 42 percent of the total undocumented population, were overstays. • Overstays accounted for about two-thirds (66 percent) of those who arrived (i.e., joined the undocumented population) in 2014. • Overstays have exceeded EWIs every year since 2007, and 600,000 more overstays than EWIs have arrived since 2007. • Mexico is the leading country for both overstays and EWIs; about one-third of undocumented arrivals from Mexico in 2014 were overstays. • California has the largest number of overstays (890,000), followed by New York (520,000), Texas (475,000), and Florida (435,000). • Two states had 47 percent of the 6.4 million EWIs in 2014: California (1.7 million) and Texas (1.3 million). • The percentage of overstays varies widely by state: more than two-thirds of the undocumented who live in Hawaii, Massachusetts, Connecticut, and Pennsylvania are overstays. By contrast, the undocumented population in Kansas, Arkansas, and New Mexico consists of fewer than 25 percent overstays.

This article deals with historical stages of development of notaries during all the time of the Ukrainian state. The matter is that the notary serves as one of the legal forms of the people's relations consolidation. In the course of the research four basic development stages of notary were found and identified, including the Princely, Cossack, National and Democratic and Modern ones. Taking into account the specificity of their development each of these stages had its own characteristics and peculiarities. The first stage of notaries' development in Ukraine was the period of the princely state. At an early stage of this period there was no need for people to approve documentary civil agreements. That is why they were concluded orally and the fact of their commission was confirmed by the witnesses in court. But the situation has slightly changed after the XII century. There appeared a need for notaries function that was associated with a low educational level of the population and increasing the demand of legal services, which were regulating the purchase and alienation of rights to land and serfs, and later - in real estate. The Cossack stage was marked by the fact that until the middle of the XVIII century written agreements were mostly absent. Although later, the system of compulsory attendance, registration and recording to the government (judicial) books of private acts has appeared. So we can observe the sights, documents of Ukrainian law that regulated the relations of courts and notaries activities. In the years of independence the Law of Ukraine «On Property» (1991) and other legislative acts (for instance the Law of Ukraine «On Notary» (1993)) were adopted. As a result the competence of public notaries has expanded considerably, increased the need, the number and scope of notaries acts. ; В данной статье рассмотрены исторические этапы развития нотариата во разные времена развития украинского государства. В ходе исследования было установлено и определено четыре основных этапа развития нотариата, в частности: княжеский, казацкий, национально-демократический и современный. Каждый из которых, учитывая специфику его развития, имел свои признаки и особенности. Первым этапом развития нотариата на территории Украины был княжеский период становления государственности. На начальной стадии данного периода у людей не возникало необходимости документально утверждать гражданско-правовые сделки, поэтому они заключались устно, а факт их совершения подтверждали свидетели в судебном порядке. Но ситуация несколько изменилась после XII в., когда возникла необходимость в нотариальных функциях, связанная с низким уровнем образования населения и увеличением спроса на юридические услуги, которые регулировали приобретение и отчуждение прав на землю и холопов, позже на недвижимость. Казацкий этап отметился тем, что к середине XVIII в. письменные соглашения в основном игнорировались. Хотя впоследствии, когда возникла система обязательной явки, регистрации и записи в правительственных (судебных) книгах частных актов, появились упоминания, документы украинского права, которые регулировали отношения судов и нотариальную деятельность. В годы независимости, с принятием Закона Украины «О собственности» (1991 г.) и некоторых других законодательных актов, в частности Закона Украины «О нотариате (1993 г.), значительно расширилась компетенция государственных нотариусов, увеличилась потребность, количество и объем нотариальных действий. ; У статті розглянуто історичні етапи розвитку нотаріату в різні часи української держави. В процесі дослідження було встановлено та визначено чотири основних ета- пи розвитку нотаріату, зокрема: княжий, козацький, національно-демократичний і су- часний, кожен з яких, враховуючи специфіку його розвитку, мав свої ознаки та особли- вості. Першим етапом розвитку нотаріату на території України був княжий період стано- влення державності. На початковій стадії даного періоду у людей не виникало потреби документально затверджувати цивільно-правові угоди, саме тому вони укладались ус- но, а факт їхнього вчинення підтверджували свідки в судовому порядку. Але ситуація дещо змінилася після XII ст., коли виникла необхідність у нотаріальних функціях, яка була пов'язана з низьким рівнем освіти населення і збільшенням попиту на юридичні по- слуги, які регулювали придбання та відчуження прав на землю та холопів, пізніше – на нерухомість. Козацький етап відзначився тим, що до середини XVIII ст. писемні угоди здебільшого нехтувалися. Хоча згодом, коли виникла система обов'язкової явки, реєстрації та запи- су до урядових (судових) книг приватних актів, з'явилися пам'ятки, документи українсь- кого права, які регулювали відносини судів та нотаріальну діяльність. У роки незалежності, з ухваленнфм Закону України «Про власність» (1991 р.) та деяких інших законодавчих актів, зокрема Закону України «Про нотаріат (1993 р.), значно розширилася компетенція державних нотаріусів, збільшилась потреба, кількість і обсяг нотаріальних дій.

Досліджується стан економічної злочинності в Україні на основі SWOT- та PESTEL-аналізів при визначенні її як загрози економічній безпеці України, а також використання цих аналітичних методик для визначення шляхів протидії економічній злочинності та руйнування кримінальної інфраструктури органом, уповноваженим здійснювати протидію таким проявам. ; The article examines the state of economic crime in Ukraine based on SWOT and PESTEL analysis when determining economic crimes as a threat to the economic security of Ukraine as well as using these analytical methods to identify the ways of combating economic crimes and destruction of criminal infrastructure.It is determined that the SWOT analysis is a process of establishing the links between the most common for the system, including law enforcement one, opportunities, threats, strengths (advantages), weaknesses, the results of which can be later used to formulate and choose the strategies of the activities. The SWOT analysis is carried out to study the possibility of the impact of a law enforcement agency as a part of law enforcement system on particular criminal environment. SWOT analysis is a kind of tool which does not contain the ultimate information on decision-making, but allows to organize the process of consideration of all available information using their own opinions and estimates.SWOT analysis makes it possible to form a common range of strategies for combating crime in accordance with their features – mutual influences of a law enforcement agency and criminal environment. Wide application and development of the SWOT analysis is explained by the fact that strategic management is associated with large volumes of information which should be collected, processed, analyzed, used, and, therefore, there is a need to find, develop and apply the methods of such work.The essence of PESTEL analysis is to identify and assess the impact of macro factors on the results of current and future activities of the authorized body to counter criminal activity in the economy.The purpose of the PESTEL analysis is tracking (monitoring) the changes of macro environment on key areas and identifying the trends, events which are outside the control of the body, but still have an influence over strategic decisions on ensuring economic security and combating economic crimes.The political factor of the external environmental is studied primarily in order to have a clear idea of the intentions of the government to carry out reforms in the fiscal, legal and judicial systems, political will to fight corruption and of the means by which the state assumes to implement its policy.The analysis of the economic aspect of the external environment allows us to understand how economic resources are generated and distributed on the state level as well as state fiscal policy, the state of economic crisis, income and savings of the population, the existence and nature of the government programs to support entrepreneurship, the tools of influence on enterprises, regulation measures, business support (existing exemptions and subsidies), the prevalence of prohibitive principles of economic regulation on stimulating ones, redistribution of property and others.The study of the social component of the external environment is aimed at understanding and assessing the impact of such social phenomena as poverty, people's trust in the authorities, in particular law enforcement agencies, migration, people's opinion regarding anti-social behavior and others on the system of combating crime.The analysis of the technological component allows to foresee the opportunities associated with the development of science and technology, timely adapt to the dynamic criminal environment and fast upgrading of their own information technology resources, learn quickly the achievements of different sciences and industries by combining the efforts of specialists in various disciplines, competencies, know-how implementation in the management and organization and others.The analysis of the legal component allows to provide the opportunities associated with the changes in current legislation or those that exclude the systemic approaches for its formation; eliminate artificial gaps that make it impossible to conduct an effective investigation and bring the perpetrators to justice; implement innovative approaches to ensure criminal and legal protection of public relations and others.The analysis of environmental component allows to determine the environmental problems in the region, the possibility of specific production in a particular region, a system of direct administrative restrictions that limit the development of environmentally hazardous industries, and in some cases, their closure and others. ; Исследуется состояние экономической преступности в Украине на основе SWOT- и PESTEL-анализов при определении ее как угрозы экономической безопасности Украины, а также использование данных аналитических методик для определения путей противодействия экономической преступности и разрушения криминальной инфраструктуры органом, уполномоченным осуществлять такое противодействие.

On behalf of Gulf Coast Growth Venture Asset Holding, LLC (GCGV LLC), Atkins North America, Inc. (Atkins) conducted an intensive cultural resources survey of a 2.37-kilometer (km; 1.47 miles [mi]) haul road and 0.32-km (0.20 mi) duct bank location near Gregory, Texas, in San Patricio County, Texas. The proposed haul road is located southwest of the town of Gregory, between Farm-to-Market (FM) Road 2986 and U.S. Highway (US) 181 (Figure 1). The property is owned by the Port of Corpus Christi Authority (POCCA), a political-subdivision of the state, which requires the proposed work to comply with the Antiquities Code of Texas under Permit No. 8112. In addition, in the event that a Section 404 U.S. Army Corps of Engineers (USACE) permit is required for the man-made drainage ditch, the work also was conducted in compliance with Section 106 of the National Historic Preservation Act (NHPA) of 1966, as amended, and its implementing regulations under the Procedures of the Advisory Council on Historic Preservation, as amended in 2004 (Title 36 Code of Federal Regulations [CFR] Part 800 [36 CFR 800]). The investigations consisted of a thorough background review and an intensive pedestrian survey with shovel testing focused around the drainage ditch. The direct Area of Potential Effect (APE) for the project is approximately 2.69 km (1.67 mi) in length, which includes the proposed 2.37-km (1.47-mi) long haul road and the 0.32-km (0.20 mi) long American Electric Power relocation impacts for a proposed duct bank that is part of the project (Figure 2). The width of the APE will include associated temporary and permanent construction impacts within a 61-meter (m; 200-foot [ft]) wide corridor for the road, and a 33- m (100-ft) wide corridor for the duct bank. Thus, the APE will be approximately 38.1 acres in size with depths of impacts ranging from 0.6 m (2 ft) to 6 m (20 ft) to account for the road grade, proposed bridge pilons, and duct bank, respectively. The APE for indirect effects is a 150-ft buffer around the direct APE. The results of the background review determined that no previously recorded cultural sites were within or adjacent to the APE, and a small section had been surveyed previously for cultural resources. In addition, a review of historic maps revealed that the drainage ditch was historic in age, dating to the early 20th century. The APE for direct effects was approximately 38.1 acres in size, with shovel testing focused within the 3-acre USACE jurisdictional area, specifically 300 m (984 ft) on either side of the drainage ditch. A total of six shovel tests were excavated within the USACE jurisdictional area and the entire 38.1 acres was inspected visually due to the existing disturbances. The Texas Historical Commission (THC) survey standards require two shovel tests per acre for projects 3 acres to 10 acres in size, or six shovel tests for the USACE jurisdictional area . Thus, the shovel test investigations within the USACE jurisdictional area met the survey standards, and the shovel tests were all negative for cultural materials. The APE consisted of harvested and fallow agricultural fields with ground surface visibility ranging from 20 percent to 100 percent. The investigations recorded the historic-age drainage ditch as Resource 01. Resource 01 is a historic-age drainage ditch dating to the early-twentieth century. The drainage ditch was possibly part of a large company farm associated with the Coleman-Fulton Pasture Company. The site extends outside of the APE and has no evidence of significant cultural features or diagnostic artifacts. Atkins determined that Resource 01 within the APE is not eligible for listing on the National Register of Historic Places (NRHP). The site does not meet eligibility under Criteria A, B, C, or D, as defined by the evaluation criteria set in the National Register (36 CRF 60.4). Based on the investigations, Atkins made a reasonable and good-faith effort to identify historic properties within the APE. Since no properties were identified that meet criteria for listing on the NRHP under 36 CFR 60.04, Atkins recommends no further work is needed and a finding of no historic properties present within the project area is made

El presente artículo intenta definir el sentido de los procesos de rediseño institucional ocurridos sobre la sociedad chilena en los últimos treinta años, basados en lo que denominamos descolectivización y que han sido operados sobre lo constitucional, la propiedad estatal y el funcionamiento de la economía privada. Sostenemos que el problema de la descolectivización en Chile proviene del rompimiento unilateral del contrato social entre clases ocurrido a mediados de la década de 1970. Como recurso metodológico, se expone el contrato social, mecanismo institucional previsto para corregir la tensión entre intereses individuales y resultados sociales, y la figura del forced rider o consumidor forzado de bienes públicos. Esto, con el fin de intentar ilustrar las restricciones y la contención de beneficios que la matriz sociopolítica desarrollista -el modelo de capitalismo embridado o reformado- imponía sobre el capital entre las décadas de 1940 y 1970, lo que provocó que la élite rompiera unilateralmente con el contrato democrático y generó las condiciones para imponer un nuevo diseño institucional, esta vez más restrictivo y antidemocrático. Como resultado y discusión, se exponen sucintamente una serie de consecuencias observables que el diseño institucional neoliberal habría comportado, tanto en el terreno político como en el económico y cultural. Todas son consecuencias que vienen a confirmar las conjeturas teóricas que sostienen que el rediseño institucional neoliberal significa un proyecto de clase que viene a destruir los logros del proyecto político de la alianza de las clases medias y bajas propios del desarrollismo nacional popular. ; This article aims to define the meaning of institutional redesign processes in Chilean society over the last 30 years, which were based on the so-called de-collectivisation operating over the constitution, public property and the private economy. We argue that the de-collectivisation problem in Chile was a consequence of the unilateral break-up between social classes of the mid-1970s. In methodological terms, we present the social contract as an institutional mechanism to correct tensions between individual interests, its social results and the so-called forced rider, a forced consumer of public goods. This explanation of social contract allows us to illustrate the restrictions and benefit containment that the development-based, socio-political matrix imposed on capital from the 1940s to the 1970s, which led to the unilateral break-up of the democratic contract and opened the doors for a more restrictive and even new, anti-democratic institutional design. As a result, we briefly present the observable consequences that neoliberal institutional design has brought into the political, economic and cultural arenas. All of these consequences confirm the theoretical hypothesis that neoliberal institutional redesign was a class project that destroyed the achievements of the developmental political project based on the alliance between the middle and lower classes. ; El present article intenta definir el sentit dels processos de redisseny institucional que han afectat la societat xilena en els últims trenta anys, basats en el que denominem descol·lectivització i que han operat sobre la part constitucional, la propietat estatal i el funcionament de l'economia privada. Sostenim que el problema de la descol·lectivització a Xile prové del trencament unilateral del contracte social entre classes que es va produir a mitjan dècada de 1970. Com a recurs metodològic, s'exposa el contracte social, mecanisme institucional previst per corregir la tensió entre interessos individuals i resultats socials, i la figura del forced rider o consumidor forçat de béns públics. Això, amb la finalitat d'intentar il·lustrar les restriccions i la contenció de beneficis que la matriu sociopolítica desenvolupista -el model de capitalisme embridat o reformat- imposava sobre el capital entre les dècades de 1940 i 1970, la qual cosa va provocar que l'elit trenqués unilateralment amb el contracte democràtic i va generar les condicions per imposar un nou disseny institucional, aquesta vegada més restrictiu i antidemocràtic. Com a resultat i discussió, s'exposen breument una sèrie de conseqüències observables que el disseny institucional neoliberal hauria comportat, tant en el terreny polític com en l'econòmic i cultural. Totes són conseqüències que confirmen les conjectures teòriques que sostenen que el redisseny institucional neoliberal significa un projecte de classe que vol destruir els assoliments del projecte polític de l'aliança de les classes mitjanes i baixes propis del desenvolupisme nacional popular.