Suchergebnisse

The article outlines the proposed model for Ukraine of a new highly effective judicial system in which corruption and bribery will be impossible. It will be transparent, understandable, fair, transparent and accountable to Ukrainian citizens. After all, Ukraine has been shocking for the third decade by a mess in the state-government system. These are chaotic actions by government officials, the police, the SBU, the prosecutor's office and the courts. Therefore, this problem is complex. Because the occurrence of a problem in any process means that managing it is wrong. That is why Ukraine needs such a system of state governance based on the foundations of fundamental social sciences. Among the processes of public administration is a special place in the judicial system, designed to maintain justice in society. The system of democracy means that there should not be any official, enterprise or organization, uncontrolled and non-accountable community on the territory of the settlement! That is, the entire community, as the supreme authority in its territory, should be appointed, controlled, dismissed and punished for the offense by all the government positions, including the police, the prosecutor's office, the SBU, the courts. In this situation, double-no subordination must act. For example, a policeman should be administratively subordinated to the community, and methodically – the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. After all, without exception, the governing bodies are obliged to ensure the freedom, rights, security and supreme power of the members of the community and the implementation of the National Idea. Therefore, the communities of the settlement are not in the right to impose any rulers from the outside. Because this is a dictatorship, not democracy. Therefore, the hierarchy of the judicial system in Ukraine should be built from below to the top. That is, from communities of settlements. For judges at these levels, they must vote in person. In the settlements, the entire community should be elected by the World Judges who are required to resolve the conflicts at the inception stage on the initiative of one, all conflating parties or third parties whose rights have been violated. The next instance should be the Local Court of the settlement, elected by the community. He should consider cases that were not resolved by the World judges, with their compulsory written conclusions. In the case of a judge of the Local Court, an Appellate Commission of the community of the village, in compliance with the freedoms, rights, security and supreme power of the person and the current legislation, shall consider the case of an unlawful decision. For making an illegal decision, the Commission has the right to impose on a judge and at the same time on the head of the court: a disciplinary sanction; dismiss from positions, deprive of all statuses and privileges; to prosecute them without the right to occupy any position related to legal activity for life. The highest judicial body should be the relevant Chamber of the Supreme Court of Ukraine. Judges of all levels must be selected on a competitive basis on the level of morality, on-national patriotic level, legal education and practical experience in legal work. The rest of the autonomous judicial structures must be eliminated as such, which rests on the body of the working people. Indeed, each judicial authority can, without any obstacles, have in its subordination the necessary sectoral Chambers. ; У статті викладена пропонована для України модель нової високоефективної судової системи, в якій буде унеможливлена корупція і хабарництво. Вона буде простою, зрозумілою, справедливою, прозорою та підзвітною громадянам України. Адже Україну вже третє десятиліття потрясає безлад у системі державного управління. Це хаотичні дії урядовців, поліції, СБУ, прокуратури та судів. Тому ця проблема має комплексний характер. Бо факт виникнення проблеми в будь-якому процесі означає, що управління ним є неправильним. Тому Україні потрібна така досконала система державного управління, яка спиралася би на основи фундаментальних суспільних наук. Серед процесів державного управління особливе місце посідає судова система, покликана підтримувати в суспільстві справедливість. Система народовладдя означає, що на території населеного пункту не повинно бути жодної посадової особи, підприємства чи організації, непідконтрольних і непідзвітних громаді! Тобто, на всі урядові посади, тому числі в поліції, прокуратурі, СБУ, судах повинна призначати, контролювати, звільняти й карати за правопорушення виключно громада – як найвища влада на своїй території. У цій ситуації повинно діяти подвійне підпорядкування. Наприклад, поліцейський адміністративно повинен підпорядковуватися громаді, а методично – МВС України. Адже всі без винятку керівні органи зобов'язані забезпечувати свободи, права, безпеку й найвищу владу членів громади та реалізацію Національної ідеї. Тому громаді населеного пункту ніхто не в праві нав'язувати ззовні будь-яких правителів. Бо це вже диктатура, а не народовладдя. Тому ієрархія судової системи в Україні повинна вибудовуватися знизу до верху. Тобто, від громад населених пунктів. За суддів цих рівнів вони повинні голосувати особисто. У населених пунктах усією громадою повинні обиратися Мирові судді, які повинні залагоджувати конфлікти на стадії їх зародження з ініціативи однієї, усіх конфліктуючих сторін або третіх осіб, чиї права були порушені. Наступною інстанцією повинен бути Місцевий суд населеного пункту, обраний громадою. Він повинен розглядати справи, які не були вирішені Мировими суддями, з обов'язковими їхніми письмовими висновками. У разі прийняття суддею Місцевого суду неправомірного рішення справу розглядає Апеляційна Комісія громади населеного пункту з дотримання свобод, прав, безпеки й найвищої влади людини та чинного законодавства. За прийняття неправомірного рішення Комісія має право накладати на суддю й одночасно на голову суду: дисциплінарне стягнення; звільняти із займаних посад, позбавляти всіх статусів і пільг; притягувати їх до кримінальної відповідальності без права довічно посідати будь-які посади, пов'язані з правовою діяльністю. Найвищою судовою інстанцією повинна бути відповідна профільна Палата Верховного Суду України. Судді всіх рівнів повинні відбиратися на конкурсних засадах за рівнем моралі, національного патріотичного рівня, юридичної освіти й практичного досвіду на юридичній роботі. Решта автономних судових структур повинні бути ліквідовані як такі, що паразитують на тілі трудового народу. Адже кожна судова інстанція без будь-яких перешкод може мати в своєму підпорядкуванні необхідні галузеві Судові палати.

This article presents the number of main concepts in the field of justice. Nowadays there is no unique definition of such concepts as «justice», «judicial procedure», «judiciary», «judicial power», «judicial system», «judicial organization», «court system», «judiciary», «judicial law» neither in legislation, nor in any scientific researches. The article defines each of these concepts, offers individual approach to determine correlation between each other, points out their common and distinct features. It was established that different approaches to the interpretation of main terms in the field of justice led to their unequal understanding, identification, new terms introduction without revealing their sense, that finally makes negative influence on their interpretation and application. It was found that different approaches to identification of many terms are typical for national legislation and scientific researches.Having examined numerous terms in the field of justice, the attempt to define and separate these concepts were made, legal conflicts and terminological confusions were pointed out. There proved to be the necessity to provide the clear differentiation of the main concepts in the field of justice to avoid any further misunderstandings and legal conflicts. Based on different approaches examined, it is considered that judicial power is one of the branches of government power and its obligation is to administer the law. Thus, justice is considered to be the main task of the institutions of judicial power, that have to prove the truth in a case, take sound judgments, resolve argues fairly, protect rights, freedoms and legitimate interests of a person. Justice is administered by its procedural form called judicial procedure. Judicial procedures are applied by courts considering criminal, civil, administrative and economic cases. Justice is exercised only by courts, which form a judiciary together. Otherwise, the judicial system is defined as the interaction of its main subjects (courts) administrating justice. Judicial organization is the organizational structure of the entire system of domestic courts. It is more reasonable to use the term «judicial law» to indicate the entire set of legal rules governing the judicial system and different forms of judicial procedures.Offered in the article approach to define main concepts in the field of justice cannot remain the «ultimate truth» and it does not purport to be a complete and full definition of main signs and elements of the defined concepts. It reflects the author's understanding of these concepts, their difference and correlation between each other. Nevertheless, the examined concepts require further researches and unification of main terms in the field of justice in national legislation and scientific researches. ; Проаналізовано низку основних понять у сфері здійснення правосуддя. Визначено, що сьогодні у законодавстві та у науковій літературі відсутній єдиний підхід до визначення та розмежування таких понять, як «правосуддя», «судочинство», «судівництво», «судова влада», «судова система», «судоустрій», «система судів», «судове право». Зроблено спробу визначити кожне із цих понять, а також запропоновано власний підхід до визна­чення їх співвідношення, виявлено їхні спільні та відмінні риси. З'ясовано, що різні підходи до трактування основних термінів у сфері здійснення правосуддя призвели до їх неодна­кового розуміння, ототожнення, запровадження нових термінів без ґрунтовного розкриття їх змісту, що загалом негативно впливає на їх тлумачення та застосування. Виявлено, що такі різні підходи та ототожнення багатьох термінів характерні як для вітчизняного законодавства, так і наукових, навчальних праць. Також зроблено спробу визначити основні поняття у сфері правосуддя у їх системному взаємозв'язку між собою.

The economy growing is in a great deal determined by quality of economic institutes. Institutional factors of the economy growing: informal economic institutes, formal economic institutes, judicial system. In the present article disclose the content of economic institutions and show their effect on economic growth. According to the authors of the work, institutions are the formal and informal norms and rules that structure human interaction in the economic, political and social spheres, as well as a system of mechanisms to enforce them. Economic growth is largely determined by the quality of economic institutions. Institutional Determinants of Economic Growth: informal economic institutions, formal economic institutions, the judicial system. ; В представленной статье раскрыто содержание экономических институтов и показано их влияние на темпы экономического роста. По мнению авторов работы, институты представляют собой формальные и неформальные нормы и правила, структурирующие взаимодействия между людьми в экономической, политической и социальной сферах, а также система механизмов, обеспечивающая их выполнение. Экономический рост во многом определяется качеством экономических институтов. Институциональные факторы экономического роста: неформальные экономические институты, формальные экономические институты, судебная система. ; Економічне зростання багато в чому визначається якістю економічних інститутів. Інституційні чинники економічного зростання: неформальні економічні інститути, формальні економічні інститути, судова система. У представленій статті розкрито зміст економічних інститутів і показано їх вплив на темпи економічного зростання. На думку авторів роботи інститути являють собою формальні і неформальні норми і правила, що структурують взаємодії між людьми в економічній, політичній і соціальній сферах, а також система механізмів, що забезпечує їх виконання. Економічне зростання багато в чому визначається якістю економічних інститутів. Інституційні фактори економічного зростання: неформальні економічні інститути, формальні економічні інститути, судова система.

У статті висвітлюються питання розбудови правової держави, забезпечення прав і свобод людини у сучасній Угорщині. Розглядаються труднощі практичної реалізації цих процесів, пов'язані з історико-культурними особливостями постсоціалістичної країни, яка змінює державно-правові орієнтири та здійснює перехід на ринкову економіку. Детально досліджується угорська судова система як основа захисту та забезпечення реалізації прав громадян. Обґрунтовується необхідність використання зарубіжного досвіду в напряму побудови громадянського суспільства як головної умови розбудови правової держави.

Анотація. Проаналізовано історико-правові й теоретико-правові джерела і систематизовано основні наукові праці за тематикою дослідження проблем неупередженості судової влади у забезпеченні прав людини. Визначено та узагальнено напрями вже здійснених досліджень з даної проблематики, а також визначено малодосліджені аспекти вказаної проблеми, що є підґрунтям для подальшого активного вивчення теоретичних засад неупередженості судової влади з урахуванням сучасного стану реформування судочинства в Україні. Теоретичні надбання за час незалежності української держави слугують важливим підтвердженням того, що політична ідеологія може змінювати напрями судової діяльності й чинити вплив на здійснення правосуддя й правозастосовчу практику. ; HISTORIOGRAPHY OF INVESTIGATIONS IMPARTIALITY OF THE JUDICIARY IN SUPPORT OF HUMAN RIGHTS Abstract. The historical-legal, theoretical-legal sources are analyzed and systematized basic scientific works by theme of investigation impartiality of the judiciary in the provision of human rights. Directions of the already carried out researches on the given problem are identified and summarized, as well as the low-researched aspects of the mentioned problem, which are the basis for further active study of the theoretical principles of impartiality of the judiciary, taking into account the current state of judicial reform in Ukraine. The theoretical achievements during the independence of the Ukrainian state serve as an important confirmation that political ideology can change the direction of the judicial activity and influence the implementation of justice and law-enforcement practice. Key words: judiciary, judicial system, impartiality, neutrality, independence of the court, fair court, objective justice, reform of the judiciary, judicial reform.

The article analyzes the novel of the Law of Ukraine on February 12, 2015 «On ensuring the right to a fair trial", in particular, a number of innovations aimed at increasing the independence of the judiciary and its economic and political independence. The positive and negative aspects of certain provisions of the Act and the need for further improvement of the judicial system of Ukraine. ; В статье проанализированы новеллы Закона Украины от 12 февраля 2015 года «Об обеспечении права на справедливый суд», в частности, ряд нововведений, направленных на расширение независимости судебной ветви власти и ее экономической и политической самостоятельности. Выявлены положительные и отрицательные аспекты отдельных положений Закона и необходимость дальнейшего совершенствования судебной системы Украины. ; В статті проаналізовано новели Закону України від 12 лютого 2015 року «Про забезпечення права на справедливий суд», зокрема, низку нововведень, спрямованих на розширення незалежності судової гілки влади та її економічної та політичної самостійності. Виявлено позитивні та негативні аспекти окремих положень Закону та необхідність подальшого вдосконалення судової системи України.

The process of formation of the Austrian judicial system on the basis of the Basic Constitutional Laws «On the Judiciary» and «On the Establishment of the State Tribunal» of December 21, 1867, is considered. The order of formation and functioning of the State Tribunal of Austria during 1867–1918 is studied. The functions, powers of the State Tribunal and the procedure for considering court cases are analyzed.The main attention is paid to the analysis of the formation of the professional composition of the State Tribunal of Austria.In particular, it is found that under § 1 of the Basic Constitutional Law «On the Establishment of the State Tribunal» the purpose of this body was to resolve disputes with various branches of government and local government, claims of provinces, legal entities and individuals to kingdoms, regions as well as the state as a whole, if such claims did not fall within the competence of courts of general jurisdiction, citizens' complaints about the violation of their constitutional rights, after consideration of these complaints in an administrative manner.The members of the State Tribunal were highly educated and highly professional persons of Austria at that time. About one-fifth of the members of the State Tribunal were law professors who worked at the universities of Vienna, Prague, Krakow, as well as Lviv. Judges and lawyers had a strong representation in the State Tribunal.The State Tribunal made the final decision in cases between the judiciary and the public authorities as to whose jurisdiction these powers belonged to. It consisted of a president, a vice-president, 12 permanent members and 4 deputies, appointed for life by the Austrian emperor from among the candidates recommended by the Chamber of Deputies and the House of Lords (Reichsrat/Council of State). Positions at the State Tribunal were considered honorable among Austrian civil servants and lawyers.Meetings of the State Tribunal were held every three months and their beginning was reported in the national newspapers.The ...

В статье анализируется проблематика формирования судейского корпуса Украины в свете нового для страны законодательства. Проводится сравнительный анализ отечественных норм с международными стандартами в этой сфере и предлагаются варианты оптимизации процесса назначения судей на должности. ; In article analyzed the problematics of formation of the judicial corps of Ukraine in the light of the new legislation to the country. The comparative analysis of domestic norms with the international standards in this sphere is carried out and variants of optimisation of process of appointment of judges on a post are offered.

В статье анализируется проблематика формирования судейского корпуса Украины в свете нового для страны законодательства. Проведен сравнительный анализ отечественных норм с международными стандартами в этой сфере и предлагаются варианты оптимизации процесса назначения судей на должности. ; In article analyzed the problematics of formation of the judicial corps of Ukraine in the light of the new legislation to the country. The comparative analysis of domestic norms with the international standards in this sphere is carried out and variants of optimisation of process of appointment of judges on a post are offered.

In the article the essence of social protection of employees of the judicial system of Ukraine is analyzed. The legal nature of this category is studied. The specifics and content of scientific approaches to the interpretation of this phenomenon are described. The positive aspects of doctrinal interpretations are pointed out. The author's interpretation of social protection of employees of the judicial system of Ukraine is given. ; У статті проаналізовано сутність соціального захисту працівників судової системи України. Досліджено правову природу даної категорії. Охарактеризовано специфіку та зміст наукових підходів щодо тлумачення вказаного явища. Вказано на позитивні аспекти доктринальних трактувань. Наведено авторське тлумачення соціального захисту працівників судової системи України.

The paper examines the approaches to the interpretation of control measures for compliance with labor legislation, to determine its relationship with the concept of "form of control". This analysis of current legislation identifies control measures that are relevant and applicable to the subjects of labor relations. No less important is the established content and essence of each of the above measures to monitor compliance with labor legislation. This, in turn, helps to formulate the features of each measure of control over compliance with labor legislation, which will emphasize its autonomy and independence in application. ; У роботі досліджено підходи до трактування заходів контролю за дотриманням трудового законодавства, визначити його співвідношення із поняттям «форми контролю». Наведений аналіз чинного законодавства виділяє заходи контролю, що є актуальними та застосовуються до суб'єктів трудових відносин. Не менш важливим, є встановлений зміст та сутності кожного із наведених заходів контролю за дотриманням трудового законодавства. Це, у свою чергу, допомагає сформулювати особливості кожного заходу контролю за дотриманням трудового законодавства, які підкреслюватимуть його самостійність та незалежність у застосуванні.

В статье анализируется проблематика законодательного обеспечения и реализации принципа единства судебной системы Украины. Акцентируется внимание на значении найвысших судебных учреждений в обеспечении действия названного принципа, особенностях их взаимодействия. Проведён анализ характера реализации принципа единства судебной системы на примере некоторых европейских стран. ; In article analyzed problematics of legislative maintenance and realisation of a principle of unity of judicial system of Ukraine. The attention is focused on value suprems couts, on maintenance of action of the named principle, features of their interaction is carried out. Made the analys of character of realisation of a principle of unity of judicia system on an example of some European countries.

It is highlighted that the foundations of the judicial system in Poland were determined by the Constitution of March 17, 1921, which recognized court as a separate body of state power, independent of the executive and legislative branches. The judges were appointed by the head of state and they, under the law, were to be independent of the state administration. It was a generally accepted principle of legal proceedings of that time. The March Constitution of 1921 (Article 83) provided for the participation of the population in jury courts, although such courts acted only on the former Austrian territory, particularly in Galicia. Legally, the scope of their competence and territorial jurisdiction were determined by ministerial orders of January 23, 1920 (on jury trials in the Lviv district of appeal) and on December 25, 1920 (on the activities of jury trials in Berezhany, Chortkiv, Kolomyia, Stanislaviv, Stryi, Ternopil and Zolochiv).It is shown that the issue of courts in the Constitution of 1935 was devoted to the XI section of the fundamental law of the state (wymiar sprawiedliwości), the articles of which regulated the functions of judicial authorities. The Constitution imposed on the courts the duty to protect the legal order in the state and to form a «legal sense» of society (Article 64 §2). By definition of Ivanna Luchakivska, the courts ceased to be «organs of the people» and became state bodies subordinate to the president (the definition of «independent» was omitted). Although under the April Constitution (Article 65), the president appointed judges, but Art. 66, 67 gave the authorities the right to suspend the principle of immunity and provided extensive opportunities for the movement and removal of judges altogether during the period of judicial organization reorganization, carried out on the basis of a «legislative act» or even a decree of the President of Poland. Consequently, the constitution itself created conditions for greater dependence of judges on the executive power. ; Проаналізовано конституційно-правові засади розвитку судової системи Другої Речі Посполитої (1918–1939 роки). Акцентовано увагу на тому, що конституційний розвиток судової системи Другої Речі Посполитої відбувався двома етапами. Розкрито характерні риси першого етапу формування польської судової системи (1918–1928 років), зокрема цей етап позначився функціонуванням різних (російської, австрійської та німецької) систем судових органів, пристосуванням їх до нових соціально-політичних умов та наростанням деформацій, зумовлених порушенням демократичних засад Березневої конституції 1921 року. Зазначено, що другий етап (1928–1939 роки) передбачав створення єдиної системи загаль­них судів та її зміни у напрямку антидемократичних засад. Результатами судової реформи 1928 року було створення єдиної системи загальних судів, хоча і не були чітко узгоджені організаційні та структурні засади всіх ланок загальних судів, а також, не в повному обсязі визначена їхня компетенція. Після прийняття конституції 1935 року у судовій системі наявна тенденція до обмеження незалежності судів, що негативно впливало на виконання ними об'єктивного і справедливого судочинства.

The article is dedicated to the study of the legal system, which is one of the basic theoretical concepts of the contemporary legal studies. The concept of legal system has been in focus of a number of studies in different legal disciplines, from the theory of law and state to classical international law. However, the multi-functional use of this concept as well as diverse approaches to its understanding from the perspective of different schools of legal thinking reaffirms the need for the continuation of the discussion as for the essence of this concept with the particular focus on the possibility to utilize this concept and the term with regards to the law of the European Union.The article provides the analysis of this concept from the perspective of three different scientific approaches: comparative legal studies, international law, and general theory of state and law. It refers to a diverse number of research papers, including both the works of classical scientists in the area of state and law and the innovative researchers of recent years.As the result of the analysis the article offers a number of conclusions. First of all, it reaffirms the idea of the potential possibility to use the concept of the legal system with regards to both national and international law, despite the differences existing between these systems. Second, the principal structural elements of the "legal system" concept are identical for both cases. These elements are law (or the system of law), legal practice, institutional and psychological components. Third, the provided analysis offers the ground for the determination of the essence of the theoretical concept "legal system" via the analysis of the four mentioned principal structural elements. In its turn, this provides theoretical basis for the analysis of other inter-state legal systems, which are different from both national and international law. ; Статья посвящена изучению концепции правовой системы, которая является одной из базовых теоретических категорий современной правовой науки. Предлагается анализ указанной концепции с позиции трех разных научных подходов: сравнительного правоведения, международного права и общей теории государства и права. Основным выводом является тезис о принципиальной возможности использования концепта «правовая система» как по отношению к национальному, так и к международному праву. При этом состав принципиальных структурных элементов теоретического концепта «правовая система» является идентичным в обоих случаях. К таким элементам следует отнести право (или систему права), юридическую практику, институциональную и психологическую составляющие. ; Статтю присвячено розгляду концепції правової системи як однієї з базових теоретичних категорій сучасної правової науки. Проаналізовано вказану концепцію з позиції трьох різних наукових підходів: порівняльного правознавства, міжнародного права та загальної теорії держави та права. Основним висновком є теза про принципову можливість використання концепту «правова система» як до національного, так і до міжнародного права. При цьому склад принципових структурних елементів теоретичного концепту в обох випадках є ідентичним. До таких елементів слід віднести право (або систему права), юридичну практику, інституційну та психологічну складові.

The article is dedicated to the study of the legal system, which is one of the basic theoretical concepts of the contemporary legal studies. The concept of legal system has been in focus of a number of studies in different legal disciplines, from the theory of law and state to classical international law. However, the multi-functional use of this concept as well as diverse approaches to its understanding from the perspective of different schools of legal thinking reaffirms the need for the continuation of the discussion as for the essence of this concept with the particular focus on the possibility to utilize this concept and the term with regards to the law of the European Union.The article provides the analysis of this concept from the perspective of three different scientific approaches: comparative legal studies, international law, and general theory of state and law. It refers to a diverse number of research papers, including both the works of classical scientists in the area of state and law and the innovative researchers of recent years.As the result of the analysis the article offers a number of conclusions. First of all, it reaffirms the idea of the potential possibility to use the concept of the legal system with regards to both national and international law, despite the differences existing between these systems. Second, the principal structural elements of the "legal system" concept are identical for both cases. These elements are law (or the system of law), legal practice, institutional and psychological components. Third, the provided analysis offers the ground for the determination of the essence of the theoretical concept "legal system" via the analysis of the four mentioned principal structural elements. In its turn, this provides theoretical basis for the analysis of other inter-state legal systems, which are different from both national and international law. ; Статья посвящена изучению концепции правовой системы, которая является одной из базовых теоретических категорий современной правовой науки. Предлагается анализ указанной концепции с позиции трех разных научных подходов: сравнительного правоведения, международного права и общей теории государства и права. Основным выводом является тезис о принципиальной возможности использования концепта «правовая система» как по отношению к национальному, так и к международному праву. При этом состав принципиальных структурных элементов теоретического концепта «правовая система» является идентичным в обоих случаях. К таким элементам следует отнести право (или систему права), юридическую практику, институциональную и психологическую составляющие. ; Статтю присвячено розгляду концепції правової системи як однієї з базових теоретичних категорій сучасної правової науки. Проаналізовано вказану концепцію з позиції трьох різних наукових підходів: порівняльного правознавства, міжнародного права та загальної теорії держави та права. Основним висновком є теза про принципову можливість використання концепту «правова система» як до національного, так і до міжнародного права. При цьому склад принципових структурних елементів теоретичного концепту в обох випадках є ідентичним. До таких елементів слід віднести право (або систему права), юридичну практику, інституційну та психологічну складові.