The article analyzes special features of global processes in the Arabic World with the purpose of taking them into consideration in the Middle-Eastern of Ukraine. In particular, among these features the author paid attention to cooperation between Arabic and Western civilizations, to the project of democratization of the Arabic countries and creationof so-called "Greater Middle East", to perception of globalization by the Arabs, to role of Islam in global processes, to impact of globalization in economy, information sphere, education and culture of the Arabic countries. The author also studied antiglobalistic movement in the Arabic World. In the article an attempt of prognosis of global processes development in the Arabic World is undertaken, concrete conclusions and recommendations concerning global processesin the Arabic World which should be taken into consideration in the Middle-Eastern policy of Ukraine are presented.Key words: globalization, Arabic World, society, civilization, values, culture, democracy, Islam, secularizing, fundamentalism, extremism, terrorism, safety, calls, threats, migration, development, resources, Information-Communications-Technology. ; Зроблено спробу проаналізувати особливості глобалізаційних процесів в арабсь-кому світі з метою їх врахування у близькосхідній політиці України. Зокрема серед цих особливостей приділено увагу взаємодії арабської і західної цивілізацій, про-екту демократизації арабських країн і створення так званого "Великого Близького Сходу", сприйняттю арабами глобалізації, ролі ісламу в глобалізаційних процесах, проявам глобалізації в економіці, інформаційній сфері, освіті і культурі арабських країн. Досліджено рух антиглобалізму в арабському світі, зроблено спробу прогнозу-вати розвиток глобалізаційних процесів в арабському світі, представлено конкретні висновки і рекомендації щодо врахування глобалізаційних процесів в арабському світі у близькосхідній політиці України.Ключові слова: глобалізація, арабський світ, суспільство, цивілізація, цінності, культура, демократія, іслам, секуляризація, фундаменталізм, екстремізм, тероризм, безпека, виклики, загрози, міграція, розвиток, ресурси, інформаційно-комунікативні технології.
On the basis of study of social, religious, legal and political norms of life of Arabic society the analysis of status of woman is made. Examples of different indicators of democratization of social and law position of woman in Arabic society are fulfilled.Key words: Arabic society, Islam, rights of women in Islam, legal status of woman, democrati-zation. ; На основе изучения социальных, религиозных, юридических и политических норм жизни арабского общества осуществлен анализ статуса женщины. Приведены примеры конкретных индикаторов демокра-тизации социально-правового положения женщины в арабском социуме.Ключевые слова: арабское общество, ислам, права женщины в исламе, правовой статус женщины, демократизация.
In our article we try to elucidate the intercultural aspect of word interpretations from the point of view of German linguistic personality and the correspondence with the Arabic perception. The appearance of such linguistics differences are constantly to observe while process of communication that explain the relation between language behavior and interpretation of words. The consequence appearing are put intentionally certain cultural, religious, social, national and linguistic features of communicants in which meet different conceptual systems and new associations appear different. In the German perception of Arabic words is learned the language of a culture, because language reflects primarily the culture of ethnic groups. These word interpretations could sometimes be completely misunderstood because it is not related to the proper application of other Community language or social group. These phenomenons occur actually in the Arabic and German linguistics communities or social groups. Besides several factors take part in the appearance of words interpretations between Arabs and German during the communications process, for example cultural, social, religion and political incidents which are distinguished by constant mutual effects and reactions between Arabic world and Germany. By using Arabic words in a German context can be the meaning of word either comprehend other falsely interpreted and introduced in a context because of the considerable ignorance of the other communicant. Nowadays such observations are varying in different words and expression, particularly in the German and Arabic language behavior. The formation and development of language personality of a person occurs primarily through the process of interpretation of the meanings of words, because the interpretation of these concepts is understood as an important component of his linguistic identity.The importance of social factors for the formation and perception of linguistic identity is that the language environment of the individual is transmitted to him through social and linguistic interactions. ; Зроблено спробу дослідити в міжкультурному аспекті сприйняття слів з точки зору німецької мовної особистості та їхню відповідність арабському розумінню. Такі мовні відмінності часто виявляються в ході комунікативного процесу, що пояснює використання мовних дій та тлумачення використаних слів. У результаті наявні сприйняття усвідомлено проявляють певні культурні, релігійні, соціальні, національні та мовні особливості учасника комунікації. У таких сприйняттях перетинаються різні понятійні системи та виявляються різноманітні нові асоціації. Через сприйняття німцями арабських слів вивчається мова цієї культури, оскільки мова відображає перш за все культуру певної мовної спільноти. Значення таких слів досить часто розуміється неправильно, тому що їхнє вживання не відповідає нормам / традиціям іншої культури або соціальної групи. Сьогодні ця проблема актуальна при взаєминах між арабською та німецькою мовними особистостями. До появи різних тлумачень слів арабами та німцями призводить значна кількість факторів, які постійно тісно пов'язані з комунікативним процесом, наприклад, культурні, соціальні, релігійні та політичні події, які визначаються обопільними взаємодіями та історичними відносинами між німецьким та арабським суспільствами. Уживаючи арабські слова, представники німецької мовної спільноти по-різному розуміють їхні значення: можуть дещо прикрасити значення слова, або інтерпретувати його правильно, або ж привнести неоднозначний та некоректний зміст, як це часто трапляється, коли прагнучи показати свою обізнаність, комуніканти вживають іншомовні слова дещо на свій манер. Формування та розвиток мовної особистості людини відбуваються перш за все через процес інтерпретації значень слів, оскільки інтерпретації цих понять розуміються як важлива складова її мовної індивідуальності.Важливість соціальних факторів для формування та сприйняття мовної особистості полягає в тому, що мова середовища індивіда передається йому через соціальні та мовні взаємодії.
У статті проаналізовано фрагменти географічної компіляції «Книга доріг і королівств» андалусійського мусульманського географа і історика XI ст. аль-Бекрі. Інформація про країни і слов'янські народи, яка увійшла до книги, ґрунтується на так званій «Реляції Ібрагіма Ібн Якуба», написаній арабською мовою близько 965/966 року. Окрім географічних описів, праця аль-Бекрі містить цікаву інформацію про слов'янські народи, їхню культуру, політичний устрій, звичаї та обряди. ; The article presents fragments of geographical compilation «The Book of Highways and of Kingdoms» by al-Bakri, Andalusian Muslim geographer and historian of the 11th century. The information about countries and Slavic people, described in the book, is based on so-called «Report of Abraham ben Jacob» written in Arabic circa 965–966 AD. In addition to geographic descriptions, the work of al-Bakri contains interesting information about Slavic peoples, their culture, political system, customs, and rites.
The paper is devoted to the Middle East terrorism as a regional problem in the 1970-1980s. Cyprus has a great geopolitical and strategic significance for all regional subjects and global actors. Therefore, the island became an arena of the terroristic activity since the mid-1970s. An Islamic terrorism in Cyprus was analyzed as an integral part of the Middle East regional system.The paper focuses on the Cyprus government's home policy in the context of the Middle East security and its international contacts with principal regional countries as a main factor of the terroristic activity in Cyprus. The terroristic acts committed by the different the Muslim groups, special operations conducted by Israel to neutralized them and the Western countries` positions were researched in the paper. The article is based on the US documents and the world press.Several aspects of the terroristic activity in Cyprus could be distinguished. The first aspect presents problems of the relations between Cyprus and the Arabic countries. Due to the PLO militants` activity the Cyprus government was hurter by a military conflict with grave political consequences.The balance in relations between Cyprus and Muslim East was broken for a long time. Egypt threatened Cyprus with the international recognition of the Turkish Federation of the Northern Cyprus. The second root of the terroristic problem of Cyprus was based on the friendly ties with PLO. An island turned into a key-point of arms smuggling from Europe to the Middle East. This fact deteriorated Cyprus relations with Israel and NATO countries.An Arabic-Israeli confrontation also worsened situation in Cyprus. Terrorists committed attacks against Israeli diplomatic and culture institutions located in Cyprus. In return, Israel activated special operations on the island.Both sides didn't inform the Cyprus authority about their actions. Also, some terroristic attacks against NATO country were taken place in Cyprus.The biggest collapse happened during terroristic attack against the British base Akrotiri. In addition, controversy among different Arabic parts was evidenced in Cyprus.It should be pointed out that Cyprus played a role of regional tension's arena. The Republic, its sovereignty and people were neither an object nor a subject of the terrorism in the Middle East. ; Стаття присвячена тероризму на Близькому Сході в період його зародження як міжнародної проблеми в 1970-1980-х рр. Надано комплексний аналіз арабському тероризму на одному із найбільш важливих із стратегічної точки зору об'єктів регіону – острові Кіпр. Внутрішня політика кіпрського уряду в контексті близькосхідної безпеки та його міжнародні зв'язки із основними гравцями регіону розглянуті як чинники терористичної діяльності на острові. На основі матеріалів преси та американських документів досліджуються основні теракти бойовиків різних ісламістських організації, спеціальні операції Ізраїлю проти них та позиція західних країн щодо подій на Кіпрі в 1970-1980-х рр.
The paper is devoted to the Middle East terrorism as a regional problem in the 1970-1980s. Cyprus has a great geopolitical and strategic significance for all regional subjects and global actors. Therefore, the island became an arena of the terroristic activity since the mid-1970s. An Islamic terrorism in Cyprus was analyzed as an integral part of the Middle East regional system.The paper focuses on the Cyprus government's home policy in the context of the Middle East security and its international contacts with principal regional countries as a main factor of the terroristic activity in Cyprus. The terroristic acts committed by the different the Muslim groups, special operations conducted by Israel to neutralized them and the Western countries` positions were researched in the paper. The article is based on the US documents and the world press.Several aspects of the terroristic activity in Cyprus could be distinguished. The first aspect presents problems of the relations between Cyprus and the Arabic countries. Due to the PLO militants` activity the Cyprus government was hurter by a military conflict with grave political consequences.The balance in relations between Cyprus and Muslim East was broken for a long time. Egypt threatened Cyprus with the international recognition of the Turkish Federation of the Northern Cyprus. The second root of the terroristic problem of Cyprus was based on the friendly ties with PLO. An island turned into a key-point of arms smuggling from Europe to the Middle East. This fact deteriorated Cyprus relations with Israel and NATO countries.An Arabic-Israeli confrontation also worsened situation in Cyprus. Terrorists committed attacks against Israeli diplomatic and culture institutions located in Cyprus. In return, Israel activated special operations on the island.Both sides didn't inform the Cyprus authority about their actions. Also, some terroristic attacks against NATO country were taken place in Cyprus.The biggest collapse happened during terroristic attack against the British base Akrotiri. In addition, controversy among different Arabic parts was evidenced in Cyprus.It should be pointed out that Cyprus played a role of regional tension's arena. The Republic, its sovereignty and people were neither an object nor a subject of the terrorism in the Middle East. ; Стаття присвячена тероризму на Близькому Сході в період його зародження як міжнародної проблеми в 1970-1980-х рр. Надано комплексний аналіз арабському тероризму на одному із найбільш важливих із стратегічної точки зору об'єктів регіону – острові Кіпр. Внутрішня політика кіпрського уряду в контексті близькосхідної безпеки та його міжнародні зв'язки із основними гравцями регіону розглянуті як чинники терористичної діяльності на острові. На основі матеріалів преси та американських документів досліджуються основні теракти бойовиків різних ісламістських організації, спеціальні операції Ізраїлю проти них та позиція західних країн щодо подій на Кіпрі в 1970-1980-х рр.
The main thesis of the paper consists in that nation is a myth of nation ormore presicely nation is a community united by common identity infoundation of which lies certain national myth. Myth is understood a discourse based on associations and affects, establishing initial coordinates of thinking. There exist two main models of understanding nations: the german (exceeding from the priority of language) and franco-british (exceeding from priority of the state). These models do not contradict each other and both may be reduced to our model exceeding from the priority of identit , as a matter of fact if there is a certain community united by common etnic identity, it aspires to get its own statehood and cultural language unification. In order to groung this thesis it is suggested to make a comparative analysis of the arabic peoples on the one hand and south slav nations on the other. The chief norms of arabic language are given within the so-called classical arabic language of quran. The standard arabic is a kind of modernized version of the latter. It's used in writing and official affairs as well as a means of inter-dialect communication. These languages are native nowhere but learnt in school. The dialects used in everyday communication can differ each other very much, untill the level of mutual incomprehension. Nevertheless the arabs go on to keep for common standard languge as language of official communication. The cause is common arabic identity that exists parallelly with local political, confessional or even ethnic identities. Thus, in the arabic world there exist parallel national identities: common arabic and local syrian, saudite, lebanese or egyptian. Namely the first leads to preservation of the common language, though it's native to nobody. In the balkans situation is evidently opposite. Beginning from the first half of the xix century we may say about existence of some common serbo-croatian language very close to colloquial dialects of the serbs, croats, boshniaks, montenegrians. This language was official in the first and second yugoslavia. Its colloquial dialects' boundaries never coincided with the boundaries between ethnoses speaking them. If they were only dialects of the same language in yugoslavia, after disintegration of the latter they were declared official self-sufficient tongues in according states. The fist was croatia that had started elaboration of their separate language as early as the time of yugoslavia, then after the collapse of yugoslavia the boshniaks and later the montenegrians declared their separate languages. Dialectical peculiarities became norms. Thus, the key moment is identity and myth it's based on. Myths and identities may be national, political, religious, confessional. In the case of the south slavs namely the national myths won that led to disintegration of the common state and further cultural and linguistic differentiation. In the case of the arabs the common national religious myth preserves its power till now and makes the arabs to keep to the according common language different from colloquial dialects. ; Главная идея статьи состоит в том, что нация – это миф нации, или, если конкретнее, нация – это совокупность людей, объединнённых вокруг общей идентичности. Последняя опирается на те или иные мифы. Под мифом, следуя за куртом хюбнером, понимается рассказ, основанный на ассоциациях, имеющий аффективный характер, предшествующий опыту и выполняющий смыслозадающую функцию. Существующие начиная с xix века базовые модели нации – немецкая (связывающая нацию с языком) и франко-британской (связывающей её с государством) отображают две стороны одного и того феномена, который сводится к вопросу об идентичности. В самом деле, если есть общность, имеющая общую идентичность, то она соответственно имеет общую систему символов и ценностей и стремится к политическому оформлению; и наоборот, если есть государство, которое его граждане признают своим, то внутри этого государства происходит выработка общей системы символов и ценнностей, а также языковая унификация. Пример арабских народов, а также южных славян может использоваться в качестве подтверждения указанного тезиса. Так в случае арабов мы видим наличие т.н. Классического арабского языка, а также близкого к нему современного литературногоязыка, которые нидля кого из современных арабов не являются родными, поскольку в повседневной жизни они разговаривают на местных диалектах, зачастую очень сильно отличаются друг от друга и от стандартного литературного языка. Среди южных славян мы наблюдаем прямо противоположную тенденцию. Ещё в xix веке сербские и хорватские просветители начинают работать над созданием общего сербо-ховатского языка. Такой язык стал официальным в первой и второй югославии. Разговорные диалекты, на которых в быту говорят сербы, хорваты, босняки и черногорцы, достаточно близки друг к другу и стандарному языку. При этом границы распространения диалектов не совпадают с границами соответствующих этносов. Не смотря на всё это, после распада югославии во всех государствах, возникших на её месте, были провозглашенысвои собственные, самодостаточные, отдельные друг от друга языки: сербский, хорватский, босанский, черногорский. Т.е. Ключевой момент состоит в идентичности. Если среди арабов помимо локальной национальной идентичности, привязанной к определённому государству, существует также общеарабсткая идентичность, опирающаяся на соответствующие историчесие и религиозные мифы. Именно по причине этого арабы продолжают держаться за общий стандартный язык, который ни для кого из них не является родным. И наоборот, если сербы, хорваты, босняки, черногорцы отвергают общую идентичность, то вместе с ней они также отвергают и общий язык. ; Головна теза статті полягає в тому, що нація – це, грубо кажучи, міф нації або якщо конкретніше – нація – це спільнота людей, об'єднаних насамперед навколо спільної ідентичності, в основі якої лежить певний національний міф. Під міфом розуміється, слідуючи за куртом хюбнером, оповідь, яка передує емпіричному досвідові, спирається на асоціації та аффекти і виконує смислозадаючу функцію. Нації починаючи з першої половини хiх століття пов'язують або з мовою (німецька модель), або з державою (французько-британська модель). Зазначені моделі не суперечать одна одній, оскільки, якщо є спільнота людей, об'єднаних мовою, то вона зазвичай намагається досягти також політичного об'єднання у власній державі; і навпаки, якщо є держава, яку її громадяни визнають своєю, то всередині неї відбувається уніфікація, в тому числі мовна. Ключовим у обох випадках є питання ідентичності: якщо є досить чисельна група людей, які поділяють спільну ідентичність, то вони, ці люди, намагаються досягти також єдності мовної та політичної. Для того, щоб обгрунтувати цю тезу, пропонується розглянути два не зовсім типові випадки, а саме південних слов'ян – сербів, хорватів, босняків, чорногорців- та арабів; зокрема проаналізувати, як серед них співвідносяться ідентичність, мова та політика. Головним нормативом арабської мови є т.зв. Класична арабська мова, яка є мовою корану. До неї близька т.зв. Арабська літературна мова, найближча до арабської класичної мови. Обидві не є рідними, але вивчаються в школі, в побуті ж араби на чисельних місцевих діалектах, які можуть досить сильно відрізнятися одні від одних, аж до до повної незрозумілості. Араби аравійського півострова, об'єднані навколо ісламу та шаріату, завойовують широкі простори азії та південного середземномор'я. Перетворюючи ці території на колиску мусульманської цивілізації. Тобто з'являється широка цивілізаційна ідентичність, у рамках якої багато народів переходять врешті решт також і на арабську мову. В результаті в часи середньовіччя в мусульманському світі ми маємо локальні (родо-племінні, общинні) ідентичності та ідентичність загальномусульманську. Остання розділяється на арабську (тих, хто розмовляє арабською мовою) та неарабську (перську, тюркську тощо). Таким чином арабська ідентичність стає свого роду ідентичністю національною. Але території, де розмовляють діалекткми арабської мови, є занадто різними в культурному, географічному, історичному аспектах. У результаті в мусульманському світі починаються процеси, аналогічні тим, які колись відбувалися в західному світі, тобто процеси утворення локальних націй та ідентичностей у межах відповідних країн, паралельно із загальноарабською ідентичністю. На балканах же спостерігається прямо протилежна тенденція. Іще в першій половині xix століття сербські та хорватські філологи домовляються про розробку спільної сербохорватської мови. Така мова стає офіційною мовою у першій та другій югославії. Вона також, як і арабська, складалася з чисельними діалектами, межі розповсюдження яких, однак, не збігалися з межами розподілу основних національних ідентичностей, які розмовляли цією мовою. Якщо в югославії ці відмінності вважалися суто діалектичними, то після її розпаду хорватія, а пізніше боснія і герцеговина та чорногорія проголошують про існування своїх власних національних мов, роблячи діалектичні відмінності нормативними. Таким чином, ключовим фактором ідентичності залишається пануючий міф – релігійний, національно-етнічний, політичний. У південних слов'ян врешті решт перемагають окремі національно-історичні міфи, що веде також до подальшої мовної диференціації. В арабів же навпаки досі зберігає силу міф національно-релігійний, який змушує їх триматися спільної арабської літературної мови, досить сильно відмінної від розмовних діалектів.
У статті висвітлюється інтеркультурне виховання дітей на заняттях хореографії в країнах Близького Сходу. Як приклад виступає Ліванський театр «Caracalla», що безумовно поєднує в собі вікові традиції аутентичного арабського танцю та сучасні тенденції розвитку світової хореографії. Дається визначення поняття «інтеркультурного» виховання. Обґрунтовується значення та важливість формування основ інтеркультурного виховання, залучаючи дітей до культур інших народів, використовуючи технології віховання засобами хореографії. ; The article highlights the problem of cultural education of the children in the classroom choreography in the Middle East. Lebanese theatre «Caracalla» serves as an example that of course combines the ancient traditions of authentic Arabic dance and the modern trends in the development of the world choreography. The concept of «intercultural education» is defined. The author proves the value and importance of the basic principles of intercultural education, attracting children to other cultures, using technology education by means of choreography. The Arab region has a very high specificity, due to various religious and political faiths, so adaptation of children should be gradual, in this regard, the article reveals the technology of education by means of choreography: 1 phase – adaptation and revitalization; 2 phase – fundamentalization; 3 phase – conceptualization.
У статті розглядається наукова спадщина відомого харківського історика-індолога – кандидата історичних наук, доцента Юрія Григоровича Литвиненка (1929–1990). У його працях всебічно досліджений робітничий рух Індії в 20-ті роки ХХ століття, висвітлюється процес формування перших комуністичних угруповань народів Індостану та утворення Комуністичної партії Індії, аналізується її програма й тактика, описується діяльність Індійського національного конгресу (ІНК) і його ставлення до робітничого та комуністичного руху, розкривається низка важливих сторін діяльності борців за незалежність, а також життя й світогляд видатних індійських національних лідерів.Ключові слова: Ю. Г. Литвиненко, Індія, індологія, індійський робітничий рух, комуністичний рух Індії. В статье рассматривается научное наследие известного харьковского историка-индолога – кандидата исторических наук, доцента Юрия Григорьевича Литвиненко (1929–1990). В его работах всесторонне исследовано рабочее движение Индии в 20-е годы ХХ века, освещается процесс формирования первых коммунистических групп народов Индостана и образование Коммунистической партии Индии, анализируется ее программа и тактика, описывается деятельность Индийского национального конгресса (ИНК) и его отношение к рабочему и коммунистическому движению, раскрывается ряд важных сторон деятельности борцов за независимость, а также жизнь и мировоззрение выдающихся индийских национальных лидеров.Ключевые слова: Ю. Г. Литвиненко, Индия, индология, индийское рабочее движение, коммунистическое движение Индии. The article discusses the scientific heritage of the famous Kharkiv historian-indologist – candidate of historical sciences, associate professor Yuri Grygoriyevych Lytvynenko (1929–1990). His work comprehensively explored the labor movement in India in the 20s of the twentieth century, highlights the process of the formation of the first communist groups of peoples of Hindustan and the formation of the Communist party of India, analyzes its program and tactics, describes the activities of the Indian National Congress (INC) and its attitude to the labor and communist movement, reveals a number of important aspects of the activities of fighters for independence, as well as the life and ideology of prominent Indian national leaders. The author also notes that the V. N. KarazinKharkiv National University became the first educational and scientific center in Ukraine, where after the Second World War the revival and development of various Oriental disciplines begun, started back in Tsarist time. The leading role in this belonged to the outstanding Ukrainian Arabist, professor A. P. Kovalevsky. He actively advocated the need to return to classical oriental studies, was opposed to the politicization of Orientalism, its regulation, the allocation of conjuncture trends and themes. Thanks to the efforts of A. P. Kovalevsky, at the history department of the university, where the scientist first headed the department of new and recent history, and then he founded the department of history of the Middle Ages, in the 50-60s of the twentieth century, Arabic, Indology, Sinology, Turkic and Japanese studies took place. Specialists also appeared who mastered Arabic, Hindi, Chinese, Turkish, and Japanese. They defended their dissertations on oriental themes, which were based on original oriental sources. Apart from Yu. G. Lytvynenko, the well-known arabist V. M. Beylis, the leading turkologist of Ukraine I. F. Chernikov, the sinologist B. V. Vetrov, the Japanese historian Ya. A. Pobelensky, the Africanist B. G. Pilverman and others. All of them made a significant contribution to the formation and development of Ukrainian national Orientalism.Keywords: Yu. G. Lytvynenko, India, Indology, Indian labor movement, communist movement of India.
The article deals with the analysis of the associative fields of the Ukrainian social and political lexis in the aspect of the language of the reactions. It is written on the basis of the mass free associative experiment conducted with Ukrainian respondents aged 18 – 22. The experiment was organized in Ukraine in 2013-2016. It involved more than 1000 respondents living in 12 regions of Ukraine (eastern, western, southern and northern parts of the country); the stimuli list contained 100 lexical units. More than 33 000 reactions were analyzed with the help of the special computer programme STIMULUS, which is now developed in the first Ukrainian on-line associative tool STIMULUS. The results proved that associative fields are not monolingual, but multilingual structures. The associative fields of the Ukrainian social and political lexis include the reactions in Ukrainian (major part, 80 % at an average), Russian (4 % – 8 %), English (1 % – 2 %), other languages (Arabic, Japanese, Chinese, Italian; less than 0,5 %), symbols (1 % – 2 %) and refusing to respond (3 % – 41 %). There were cases of sudden Ukrainian reactions made by the Russian-speaking Ukrainians on the stimuli прапор "flag", незалежність "independence", національність "nationality", єдність "unity" while other reactions were Russian. The reactions in terms of their language are influenced by the respondents' mother tongue, government language policy, political situation, politics, intercultural communication. The perception of the word semantics may precede the perception of the word language. The perspective of the research is to study the lexis of other thematic groups in the aspect of the language of the reactions.
The article deals with the analysis of the associative fields of the Ukrainian social and political lexis in the aspect of the language of the reactions. It is written on the basis of the mass free associative experiment conducted with Ukrainian respondents aged 18 – 22. The experiment was organized in Ukraine in 2013-2016. It involved more than 1000 respondents living in 12 regions of Ukraine (eastern, western, southern and northern parts of the country); the stimuli list contained 100 lexical units. More than 33 000 reactions were analyzed with the help of the special computer programme STIMULUS, which is now developed in the first Ukrainian on-line associative tool STIMULUS. The results proved that associative fields are not monolingual, but multilingual structures. The associative fields of the Ukrainian social and political lexis include the reactions in Ukrainian (major part, 80 % at an average), Russian (4 % – 8 %), English (1 % – 2 %), other languages (Arabic, Japanese, Chinese, Italian; less than 0,5 %), symbols (1 % – 2 %) and refusing to respond (3 % – 41 %). There were cases of sudden Ukrainian reactions made by the Russian-speaking Ukrainians on the stimuli прапор "flag", незалежність "independence", національність "nationality", єдність "unity" while other reactions were Russian. The reactions in terms of their language are influenced by the respondents' mother tongue, government language policy, political situation, politics, intercultural communication. The perception of the word semantics may precede the perception of the word language. The perspective of the research is to study the lexis of other thematic groups in the aspect of the language of the reactions.
У главі аналізується проблема стратегічних комунікацій, яка стала особливо популярною в останні два десятиліття. Спочатку вона розглядалася переважно у наукових, політичних і комерційних колах США та деяких європейських країн. Зараз починає з'являтися в нормативних та аналітичних документах різного рівня і у нас, що фактично легітимізує це поняття в України. Оскільки не існує консенсусу щодо визначення стратегічних комунікацій, подано їх різні трактування, зокрема систематичний ряд послідовних і узгоджених заходів, що проводяться на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях і дозволяють розуміти цільові аудиторії, визначаючи ефективні канали для просування і підтримки конкретних типів поведінки. У статті розглядається інституціональний вимір стратегічних комунікацій ЄС. Йдеться про специфіку стратегічних комунікацій ДАІШ та Росії в європейському інформаційному просторі, яким мають протидіяти окремі європейські СтратКоми, що діють в арабському та східному регіонах Європейської Політики Сусідства, звертається увага на роль у системі стратегічних комунікацій координатора ЄС по боротьбі з тероризмом, на необхідність розширення діалогу, співробітництва та координації дій ЄС з НАТО щодо стратегічних комунікацій. ; In the chapter analyzes the problem of strategic communication, which has become particularly popular in the past two decades. First, it was seen mainly in the scientific, political and business circles in the US and some European countries. Now it begins to appear in the normative and analytical documents of different levels, and we have, in fact legitimizes the concept in Ukraine. Since there is no consensus on the definition of strategic communications, represented by their different interpretations, particularly strategic communications are viewed as a systematic series of coherent and coordinated activities at the strategic, operational and tactical levels, which allow to understand the target audience, identifying effective channels to promote and support specific behaviors. The article deals with the institutional dimension of the EU's strategic communications. We are talking about the specifics of strategic communications Da'esh and Russia in the European information space, which should counteract some European Stratcoms operating in Arabic and eastern regions of the European Neighbourhood Policy, draws attention to the role in the EU's strategic communications of the EU coordinator for counter-terrorism,to the need to enhance dialogue, cooperation and coordination of EU action with NATO in strategic communications.
The article is dedicated to axiological crisis as one of the factors of development of political system. Intergeneration and civilization crises are separated. It is shown that contradictions between survival and self-expressionpolitical values often lead to political crises. The Arabic Spring is proved to have been a consequence of a deep generation crisis. Dangerous consequences of cultural and civilization crisis within globalization are underlined. The influence of illegal migration, extremism and intolerance on axiological crises is considered. A special attention is paid to modernization possibilities of high school within axiological crisis. The necessity of reforming of high school in order to avoid negative consequences of axiological crises is underlined. International experience in high school reforms is analyzed. The perspectives of its implementation in Ukraine are considered. ; Статтю присвячено аксіологічній кризі як одному з чинників розвитку політичної системи суспільства. Виокремлено міжгенераційні та культурно-цивілізаційні аксіологічні кризи. Показано, що протиріччя між цінностями виживання та самореалізації часто призводять до політичної кризи. Доведено, що Арабська весна являла собою наслідок глибокої міжгенераційної кризи. Підкреслюються небезпечні наслідки культурно-цивілізаційної кризи в умовах глобалізації. Досліджено причинно-наслідкові зв'язки між нелегальною міграцією, екстремізмом та аксіологічними кризами. Особливу увагу приділено трансформаційному потенціалу вищої освіти в умовах аксіологічної кризи. Наголошено на необхідності реформування системи вищої школи в Україні з метою недопущення розвитку деструктивних кризових процесів в аксіологічній сфері. Проаналізовано світовий досвід розв'язання такого роду проблем і перспективи його ефективного застосування на українських теренах. ; Статтю присвячено аксіологічній кризі як одному з чинників розвитку політичної системи суспільства. Виокремлено міжгенераційні та культурно-цивілізаційні аксіологічні кризи. Показано, що протиріччя між цінностями виживання та самореалізації часто призводять до політичної кризи. Доведено, що Арабська весна являла собою наслідок глибокої міжгенераційної кризи. Підкреслюються небезпечні наслідки культурно-цивілізаційної кризи в умовах глобалізації. Досліджено причинно-наслідкові зв'язки між нелегальною міграцією, екстремізмом та аксіологічними кризами. Особливу увагу приділено трансформаційному потенціалу вищої освіти в умовах аксіологічної кризи. Наголошено на необхідності реформування системи вищої школи в Україні з метою недопущення розвитку деструктивних кризових процесів в аксіологічній сфері. Проаналізовано світовий досвід розв'язання такого роду проблем і перспективи його ефективного застосування на українських теренах.
The article presents the results of the analysis of the work carried out in Azerbaijan after the revolution of 1927 in creating spelling rules of the Azerbaijanian language in historical and chronological perspective. The urgency of the problem in view of the significant impact on the spelling of the language of changes in the writing system or alphabet is substantiated, two major periods in the history of spelling of the Azerbaijanian language, related to territorial subordination, socio-cultural, ideological, political factors, their contradictions are outlined. It is proved that the spelling of the Azerbaijanian language has changed several times over a short historical period, and questions about the rules of spelling have periodically come to the fore in view of political events, socio-cultural factors, such as the creation of a special commission for the transformation of the Arabic alphabet at the Ministry of Education, the approval and adoption of a new draft alphabet (March 21, 1919), the termination of work due to the April occupation (1920); decision-making on the use of the Latin alphabet, creation of a committee on the new Turkish alphabet (July 21, 1922), stabilization of writing in the new alphabet (1922), weakening attention to spelling (1922-1926), approval of the Turkic alphabet as state and mandatory (1924), opening of summer courses and publication of a manual for teachers, holding the First Congress of Teachers of the Azerbaijan SSR (1925), the First Turkological Congress (1926), which raised the main issue and defined the principles of spelling and contributed to the study of spelling rules, general spelling issues, but not spelling rules for Turkic languages, including Azerbaijanian. It is concluded that the fundamental influence of decisions and reports played an important role in accelerating the process of creating the spelling of Turkic languages, especially the Azerbaijanian language and defining the principles of spelling. ; У статті подається аналіз здійсненої після революції (1927 рік) роботи зі створення орфографічних правил азербайджанської мови в історико-хронологічному ракурсі. Зроблено висновки з огляду на наявні відомості про те, що Перший тюркологічний з'їзд здійснив фундаментальний вплив на прискорення процесу створення орфографії тюркських мов, особливо азербайджанської мови та визначення принципів орфографії.
In the article of Professor Marian Zhytaryuk, one of the components of the hybrid war – information propaganda and manipulation as an instrument for achieving the result – which is actively used by the highest political leadership of the Russian Federation is analyzed. It is also accentuated on the point that participants of the civilization war (Ukraine and the West) are not fully aware of the challenges and consequences of the activity by Russian information forces in the context of geopolitical transformations.The united Europe should set to effective and decisive steps, rather than to comment on its own losses and successes of the aggressor if it aspires to save the EU. States the EU members do not need to yield to provocations, misleading proposals, but they should to use effective counterpropaganda to the RT channel (former Russia Today) – the Kremlin's mouthpiece the state-owned multilingual television company (in English, Arabic, Spanish, Russian and German) which is aimed at foreign audience and national broadcasters who distribute Moscow's interests and promote Moscow's political or cultural values within the EU (through articles, interviews, films). The EU-members should strengthen sanctions against the Russian Federation, separately to implement sectorial sanctions, including financial, to cut Putin's empire off international payment systems «Visa» and «MasterCard».The author believes that to date, the consolidated and coordinated work within the limits of the Baltic and Black Sea Union which should include the Scandinavian and Baltic countries, Poland, Belarus, Ukraine, Czech Republic, Slovakia, Hungary, Romania, Bulgaria, Turkey, maybe Greece can be effective counteraction to the conquerors.Key words: Putin's Russia, European Union, Baltic Black Sea Union, information propaganda, information troops, geopolitics, journalism. ; У статті професора Мар'яна Житарюка проаналізовано одну із складових гібридної війни – інформаційну пропаганду й маніпуляцію як інструмент досягнення результату, до чого активно вдається вище політичне керівництво Російської Федерації. Акцентовано також на тому, що учасники цивілізаційної війни (Україна та Захід) не зовсім адекватно усвідомлюють виклики і наслідки діяльності інформаційних військ РФ в контексті геополітичних трансформацій. Автор вважає, що сьогодні дієвою протидією завойовникам може бути сконсолідована і скоординована робота в межах Балто-Чорноморського Союзу.Ключові слова: путінська Росія, Європейський Союз, Балто-Чорноморський Союз, інформаційна пропаганда, інформаційні війська, геополітика, журналістика.
