Suchergebnisse

Article is devoted to research of a contact zone between two related post-catacomb groups of the end of an Middle Bronze Age – Dnepr-Don Babyne culture (DDBC) and Krivaya Luka cultural group (KLCG). It is revealed territorially-chronological changes, according to which all over again DDBC's area step by step (during stages ІB-ІІA) extended from primary Azov-Dnepr-Don center on northeast, up to the south Country between Volga-Don, with simultaneous оставлением these grounds native population КЛКГ which was removed on more northern territories Volga-Don of region. Despite of the certain likeness and affinity of DDBC and KLCG, obviously, mutual relations between their population in a buffer/contact zone had a conflict character, on what the complex of the facts hints: a) restored on materials of burial grounds atypical sex-age structure of Babyne's society on new east mastered grounds, which testifies to stay in these territories if not absolutely mainly adult men, at absence or the big rarity of women and children; b) the military growth in both resisting societies (DDBC and KLCG), which is supported by the burials of soldiersarchers and soldiers-manufacturers of arrows; c) presence in the contact zone of KLCG burials with evidences of fatal injuries (including arrows, similar to Babyne's), in absence of identical DDBC burials. The factors, caused these migrations and changes of cultural areas, could be connected as with internal developments of Babyne's society, which led to the relocation of its parts on the new lands, and were caused by ecological crisis (arid, drought), the most of which falls to the end of 3 millennium BC.Later (in stages IIB-III DDBK) reverse process Babyne's population outflow to the southwest, resulting in significantly reduced area DDBK almost to its primary borders took place. from the newly reclaimed land was caused by Abashevo-Pokrovsk migration from northern Don-Volga watershed caused the improvement of environmental conditions on the background of the initial phase of humidity climate that falls on the first quarter of the 2 millennium BC.The research also managed to trace one of the ancient migration (and back remigration) of the Bronze Age, the importance of which is not only in a specific fact prehistory, but also due to the possibility of its use for the development of theoretical problems of identification and study of migrations on archaeological data. ; Статья посвящена исследованию контактной зоны между двумя родственными посткатакомбными образованиями финала средней бронзы – днепро-донской бабинской культурой (ДДБК) и криволуцкой культурной группой (КЛКГ). Выявлено территориально-хронологическую динамику, в соответствии с которой сначала ареал ДДБК поэтапно (на протяжении фаз ІБ-ІІА) расширялся из своего первичного Азово-Днепро-Донецкого очага на северо-восток, до юга ВолгоДонского междуречья, с параллельным оставлением этих земель аборигенным населением КЛКГ, которое отодвинулось на более северные территории Волго-Донского региона. Несмотря на определенную родственность и близость ДДБК и КЛКГ, взаимоотношения между их носителями в буферной/контактной зоне, очевидно, могли принимать конфликтный характер, на что намекает комплекс фактов: а) восстанавливаемый по материалам могильников нетипичный половозрастной состав бабинского социума на вновь осваиваемых восточных землях, который свидетельствует о пребывании на этих территориях если не исключительно, то преимущественно взрослых мужчин при отсутствии или крайней редкости женщин и детей; б) повышенный уровень военизированности обоих противостоящих социумов (бабинского и криволуцкого), подтверждаемый погребениями воинов-лучников и воинов-стрелоделов; в) присутствие в курганах контактной зоны погребений КЛКГ со следами смертельных ранений умерших (в частности аналогичными бабинским стрелами), при отсутствии подобных погребений ДДБК. Факторы, обусловившие эти "переселения народов" и смены культурных ареалов, могли быть связанными как с внутренними процессами развития бабинского социума, приведшими к отселению его части на новые земли, так и (к чему мы более склоняемся) вызваны экологическим кризисом (аридизацией), пик которой приходится на самый конец ІІІ тыс. до Р.Х.Вскоре после этого (на этапах ІІБ-ІІІ ДДБК) имел место обратный процесс оттока бабинского населения на юго-запад, в результате которого ареал ДДБК существенно сократился почти до его первоначальных границ. Этот отход из недавно освоенных земель был вызван абашевско-покровской миграцией из северных районов Доно-Волжского междуречья, связанной с улучшением экологических условий на фоне начальной фазы гумидизации климата, приходящейся на первую четверть ІІ тыс. до Р.Х.Благодаря проведенному исследованию, также удалось проследить одну из древних миграций (и обратную ремиграцию) бронзового века, важность которой состоит не только в конкретном факте протоистории, но также в связи с возможностью его использования для разработки теоретических проблем выявления и исследования миграций по археологическим данным. ; Статтю присвячено дослідженню контактної зони між двома спорідненими посткатакомбними утвореннями фіналу середньої бронзи – дніпро-донською бабинською культурою (ДДБК) та криволуцькою культурною групою (КЛКГ). Продемонстровано тереново-хронологічну динаміку цих груп і доведено її взаємозумовленість. Запропоновано варіант історичної інтерпретації археологічних свідоцтв крізь призму міграційних процесів, а також механізмів адаптації в умовах екологічної катастрофи.

This article is devoted to the Cossack phenomenon and its infl uence on the Ukrainian type of culture. The article is an attempt to highlight the characteristics of Cossack phenomenon as borderlands phenomena and correlate them with the Ukrainian type of character and culture. This report analyzes the cultural and specifi city of this phenomenon, found the conditions and causes origin of the Cossacks. The features of socio-political terms are considered on the period of forming of Cossacks. Certain character of Cossacks traits and originality of their legal and political system is exposed. This article outlines the relationship between the phenomenon of Cossacks and Ukrainian type of culture. The study identifi ed features of borderland and carried out their analysis in the context of phenomena such as the Cossacks and Ukrainian culture.Key words: the cossacks, culture, Ukrainian character, individualism, limit, border, borderland. ; Розглянуто феномен козацтва та його вплив на формування українського типу культу-ри. Виділено характеристики козацького феномену як пограничного явища та співвіднесено їх з українським типом характеру та культури. Проаналізовано культурно-історичну спе-цифіку цього явища, з'ясовано умови та причини виникнення козацтва. Розглянуто особ-ливості соціально-політичних умов у період формування козацького утворення. Визначено риси характеру козаків та розкрито самобутність їхньої правової та політичної системи. Окреслено взаємозв'язок явища козацтва та українського типу культури. Ключові слова: козацтво, культура, український характер, індивідуалізм, межа, кордон, пограничний.

В роботі визначено специфіку соціально-політичної комунікації в прикордонні. Варіативність процесу соціально-політичної комунікації в прикордонні крім всього досягається за рахунок «обрання» простору для діалогу та позиції в процесі комунікації. Обрання простору комунікації спрямовано на підтримку оптимального соціального балансу. Організація соціально-політичної комунікації за критерієм суб'єктності акторів та форми зворотного зв'язку може бути представлена в вигляді таких моделей як: «модель комунікаційного ланцюгу»; як «інтеракціоністська модель»; «інтерактивна модель»; «моделі транзактності». Система організації соціально-політичного простору, в межах якого відбувається комунікація залежить від: мовного середовища, конфліктності, соціальної системи, залучення в діалог акторів різного таксономічного рівня. На прикладі сучасних діаспор показано, що локальні актори можуть змінювати політичне позиціювання. Діаспори демонструють здатність до суб'єктності як на рівні локальних і локально-територіальних відносин, так і на рівні транснаціональних, глобальних акторів. Це проявляється у створенні альтернативних до національних держав соціально-політичних структур, які дозволяють їм виступати як універсальні політичні актори. Перерозподіл владних ресурсів і влади постійно виникає як предмет діалогу між акторами в будь-якій соціальній системі. Цей процес проявляється у вигляді актуалізації різних видів націоналізму, як форми впровадження ідеології модерного розвитку (державного, діаспорного, етнічного). Ці процеси проявляються в тому числі і в вигляді конструювання політичних ідентичностей шляхом протиставлення діючим публічним порядкам (автономістські рухи, квазідержавні утворення). Участь акторів різного рівню в процесі перерозподілу влади демонструють процеси етнізації політики, які проявляються у вигляді організації та функціонування політичного представництва меншин та діаспор. Моделлю, яка демонструє систему багаторівневого соціально-політичного діалогу в транскордонній системі координат є мережа політичних організацій угорців, яка функціонує при участі державного апарату Угорщини. ; В работе определена специфика социально-политической коммуникации в приграничье. Вариативность процесса социально-политической коммуникации в пограничные достигается за счет «избрания» пространства для диалога и позиции в процессе коммуникации. Организация социально-политической коммуникации по критерию субъектности актеров и формы обратной связи представлена в виде таких моделей как: «модель коммуникационного цепи»; как «Интеракционистская модель»; «Интерактивная модель»; «Модели транзактности».В работе обозначено, что система организации социально-политического пространства, в пределах которого происходит коммуникация зависит от: языковой среды, конфликтности, социальной системы, вовлечение в диалог актеров разного таксономического уровня.На примере современных диаспор показано, что локальный акторы могут менять политическое позиционирование. Диаспоры демонстрируют способность к субъектности как на уровне локальных и локально-территориальных отношений, так и на уровне транснациональных, глобальных актеров. Это проявляется в создании альтернативных национальных государствам социально-политических структур, которые позволяют им выступать в качестве универсальных политических актеров.Перераспределение властных ресурсов и власти постоянно возникает как предмет диалога между актерами в любой социальной системе. Этот процесс проявляется в виде актуализации различных видов национализма как формы внедрения идеологии современного развития (государственного, диаспорного, этнического). Эти процессы проявляются в том числе и в виде конструирования политических идентичностей путем противопоставления действующим публичным порядкам (автономистские движения, квазигосударственные образования).Участие актеров разного уровня в процессе перераспределения власти наглядно демонстрируют процессы этнизации политики, которые проявляются в виде организации и функционирования политического представительства меньшинств и диаспор. Моделью, демонстрирующей систему многоуровневого социально-политического диалога в трансграничной системе координат является сеть политических организаций венгров, которая функционирует при непосредственном участии государственного аппарата Венгрии. ; In the paper the issues of socio-political communication in the borderland have been presented. The variability of the process of socio-political communication in the borderland is reached by means of "selection" of the space for the dialogue and the position in the process of communication. Organization of the socio-political communication under the criterion of status of actors and forms of feedback has been represented by such models as: "model of communication chain"; "interactionist model"; "interactive model"; "model of transaction".It has been mentioned in the paper that system of socio-political space organization within which communication takes place depends on: language environment, extent of conflicts, social system, involvement of actors of different taxonomic levels into the dialogue.The paper demonstrates on example of modern diasporas that local actors can change their political positioning. Diasporas demonstrate ability to be capable on the level of local, local-territorial relations, as well as on the level of transnational, global actors. This is reflecting in creation of alternative to national states socio-political structures that allow them to act as universal political actors.Redistribution of power resources and powers has constantly occurred as a subject of the dialogue between actors in any social system. This process appears by actualization of different types of nationalism as a form of ideology of modern development implementation (state, diasporic, ethnic). This processes appear including in form of political identities construction by contrasting with current public orders (autonomistic movements, quasi-state units).Participation of actors of different levels in the process of powers redistribution demonstrates the processes of policy ethnization that appear as organizing and functioning of political government of minorities and diasporas. The model that demonstrates the system of multilevel socio-political dialogue in the transboundary coordinate system is a net of political organizations of Hungarians that functions with direct involvement of state apparatus of Hungary.

In the paper the issues of socio-political communication in the borderland have been presented. The variability of the process of socio-political communication in the borderland is reached by means of "selection" of the space for the dialogue and the position in the process of communication. Organization of the socio-political communication under the criterion of status of actors and forms of feedback has been represented by such models as: "model of communication chain"; "interactionist model"; "interactive model"; "model of transaction".It has been mentioned in the paper that system of socio-political space organization within which communication takes place depends on: language environment, extent of conflicts, social system, involvement of actors of different taxonomic levels into the dialogue.The paper demonstrates on example of modern diasporas that local actors can change their political positioning. Diasporas demonstrate ability to be capable on the level of local, local-territorial relations, as well as on the level of transnational, global actors. This is reflecting in creation of alternative to national states socio-political structures that allow them to act as universal political actors.Redistribution of power resources and powers has constantly occurred as a subject of the dialogue between actors in any social system. This process appears by actualization of different types of nationalism as a form of ideology of modern development implementation (state, diasporic, ethnic). This processes appear including in form of political identities construction by contrasting with current public orders (autonomistic movements, quasi-state units).Participation of actors of different levels in the process of powers redistribution demonstrates the processes of policy ethnization that appear as organizing and functioning of political government of minorities and diasporas. The model that demonstrates the system of multilevel socio-political dialogue in the transboundary coordinate system is a net of political organizations of Hungarians that functions with direct involvement of state apparatus of Hungary. ; В работе определена специфика социально-политической коммуникации в приграничье. Вариативность процесса социально-политической коммуникации в пограничные достигается за счет «избрания» пространства для диалога и позиции в процессе коммуникации. Организация социально-политической коммуникации по критерию субъектности актеров и формы обратной связи представлена в виде таких моделей как: «модель коммуникационного цепи»; как «Интеракционистская модель»; «Интерактивная модель»; «Модели транзактности».В работе обозначено, что система организации социально-политического пространства, в пределах которого происходит коммуникация зависит от: языковой среды, конфликтности, социальной системы, вовлечение в диалог актеров разного таксономического уровня.На примере современных диаспор показано, что локальный акторы могут менять политическое позиционирование. Диаспоры демонстрируют способность к субъектности как на уровне локальных и локально-территориальных отношений, так и на уровне транснациональных, глобальных актеров. Это проявляется в создании альтернативных национальных государствам социально-политических структур, которые позволяют им выступать в качестве универсальных политических актеров.Перераспределение властных ресурсов и власти постоянно возникает как предмет диалога между актерами в любой социальной системе. Этот процесс проявляется в виде актуализации различных видов национализма как формы внедрения идеологии современного развития (государственного, диаспорного, этнического). Эти процессы проявляются в том числе и в виде конструирования политических идентичностей путем противопоставления действующим публичным порядкам (автономистские движения, квазигосударственные образования).Участие актеров разного уровня в процессе перераспределения власти наглядно демонстрируют процессы этнизации политики, которые проявляются в виде организации и функционирования политического представительства меньшинств и диаспор. Моделью, демонстрирующей систему многоуровневого социально-политического диалога в трансграничной системе координат является сеть политических организаций венгров, которая функционирует при непосредственном участии государственного аппарата Венгрии. ; В роботі визначено специфіку соціально-політичної комунікації в прикордонні. Варіативність процесу соціально-політичної комунікації в прикордонні крім всього досягається за рахунок «обрання» простору для діалогу та позиції в процесі комунікації. Обрання простору комунікації спрямовано на підтримку оптимального соціального балансу. Організація соціально-політичної комунікації за критерієм суб'єктності акторів та форми зворотного зв'язку може бути представлена в вигляді таких моделей як: «модель комунікаційного ланцюгу»; як «інтеракціоністська модель»; «інтерактивна модель»; «моделі транзактності». Система організації соціально-політичного простору, в межах якого відбувається комунікація залежить від: мовного середовища, конфліктності, соціальної системи, залучення в діалог акторів різного таксономічного рівня. На прикладі сучасних діаспор показано, що локальні актори можуть змінювати політичне позиціювання. Діаспори демонструють здатність до суб'єктності як на рівні локальних і локально-територіальних відносин, так і на рівні транснаціональних, глобальних акторів. Це проявляється у створенні альтернативних до національних держав соціально-політичних структур, які дозволяють їм виступати як універсальні політичні актори. Перерозподіл владних ресурсів і влади постійно виникає як предмет діалогу між акторами в будь-якій соціальній системі. Цей процес проявляється у вигляді актуалізації різних видів націоналізму, як форми впровадження ідеології модерного розвитку (державного, діаспорного, етнічного). Ці процеси проявляються в тому числі і в вигляді конструювання політичних ідентичностей шляхом протиставлення діючим публічним порядкам (автономістські рухи, квазідержавні утворення). Участь акторів різного рівню в процесі перерозподілу влади демонструють процеси етнізації політики, які проявляються у вигляді організації та функціонування політичного представництва меншин та діаспор. Моделлю, яка демонструє систему багаторівневого соціально-політичного діалогу в транскордонній системі координат є мережа політичних організацій угорців, яка функціонує при участі державного апарату Угорщини.

В роботі визначено специфіку соціально-політичної комунікації в прикордонні. Варіативність процесу соціально-політичної комунікації в прикордонні крім всього досягається за рахунок «обрання» простору для діалогу та позиції в процесі комунікації. Обрання простору комунікації спрямовано на підтримку оптимального соціального балансу. Організація соціально-політичної комунікації за критерієм суб'єктності акторів та форми зворотного зв'язку може бути представлена в вигляді таких моделей як: «модель комунікаційного ланцюгу»; як «інтеракціоністська модель»; «інтерактивна модель»; «моделі транзактності». Система організації соціально-політичного простору, в межах якого відбувається комунікація залежить від: мовного середовища, конфліктності, соціальної системи, залучення в діалог акторів різного таксономічного рівня. На прикладі сучасних діаспор показано, що локальні актори можуть змінювати політичне позиціювання. Діаспори демонструють здатність до суб'єктності як на рівні локальних і локально-територіальних відносин, так і на рівні транснаціональних, глобальних акторів. Це проявляється у створенні альтернативних до національних держав соціально-політичних структур, які дозволяють їм виступати як універсальні політичні актори. Перерозподіл владних ресурсів і влади постійно виникає як предмет діалогу між акторами в будь-якій соціальній системі. Цей процес проявляється у вигляді актуалізації різних видів націоналізму, як форми впровадження ідеології модерного розвитку (державного, діаспорного, етнічного). Ці процеси проявляються в тому числі і в вигляді конструювання політичних ідентичностей шляхом протиставлення діючим публічним порядкам (автономістські рухи, квазідержавні утворення). Участь акторів різного рівню в процесі перерозподілу влади демонструють процеси етнізації політики, які проявляються у вигляді організації та функціонування політичного представництва меншин та діаспор. Моделлю, яка демонструє систему багаторівневого соціально-політичного діалогу в транскордонній системі координат є мережа політичних організацій угорців, яка функціонує при участі державного апарату Угорщини. ; В работе определена специфика социально-политической коммуникации в приграничье. Вариативность процесса социально-политической коммуникации в пограничные достигается за счет «избрания» пространства для диалога и позиции в процессе коммуникации. Организация социально-политической коммуникации по критерию субъектности актеров и формы обратной связи представлена в виде таких моделей как: «модель коммуникационного цепи»; как «Интеракционистская модель»; «Интерактивная модель»; «Модели транзактности».В работе обозначено, что система организации социально-политического пространства, в пределах которого происходит коммуникация зависит от: языковой среды, конфликтности, социальной системы, вовлечение в диалог актеров разного таксономического уровня.На примере современных диаспор показано, что локальный акторы могут менять политическое позиционирование. Диаспоры демонстрируют способность к субъектности как на уровне локальных и локально-территориальных отношений, так и на уровне транснациональных, глобальных актеров. Это проявляется в создании альтернативных национальных государствам социально-политических структур, которые позволяют им выступать в качестве универсальных политических актеров.Перераспределение властных ресурсов и власти постоянно возникает как предмет диалога между актерами в любой социальной системе. Этот процесс проявляется в виде актуализации различных видов национализма как формы внедрения идеологии современного развития (государственного, диаспорного, этнического). Эти процессы проявляются в том числе и в виде конструирования политических идентичностей путем противопоставления действующим публичным порядкам (автономистские движения, квазигосударственные образования).Участие актеров разного уровня в процессе перераспределения власти наглядно демонстрируют процессы этнизации политики, которые проявляются в виде организации и функционирования политического представительства меньшинств и диаспор. Моделью, демонстрирующей систему многоуровневого социально-политического диалога в трансграничной системе координат является сеть политических организаций венгров, которая функционирует при непосредственном участии государственного аппарата Венгрии. ; In the paper the issues of socio-political communication in the borderland have been presented. The variability of the process of socio-political communication in the borderland is reached by means of "selection" of the space for the dialogue and the position in the process of communication. Organization of the socio-political communication under the criterion of status of actors and forms of feedback has been represented by such models as: "model of communication chain"; "interactionist model"; "interactive model"; "model of transaction".It has been mentioned in the paper that system of socio-political space organization within which communication takes place depends on: language environment, extent of conflicts, social system, involvement of actors of different taxonomic levels into the dialogue.The paper demonstrates on example of modern diasporas that local actors can change their political positioning. Diasporas demonstrate ability to be capable on the level of local, local-territorial relations, as well as on the level of transnational, global actors. This is reflecting in creation of alternative to national states socio-political structures that allow them to act as universal political actors.Redistribution of power resources and powers has constantly occurred as a subject of the dialogue between actors in any social system. This process appears by actualization of different types of nationalism as a form of ideology of modern development implementation (state, diasporic, ethnic). This processes appear including in form of political identities construction by contrasting with current public orders (autonomistic movements, quasi-state units).Participation of actors of different levels in the process of powers redistribution demonstrates the processes of policy ethnization that appear as organizing and functioning of political government of minorities and diasporas. The model that demonstrates the system of multilevel socio-political dialogue in the transboundary coordinate system is a net of political organizations of Hungarians that functions with direct involvement of state apparatus of Hungary.

Стаття присвячена дослідженню перспективності застосування парадигми пограниччя у міських розвідках. Фокус уваги на внутрішніх та зовнішніх кордонах міста сприяє кращому розумінню багатьох міських процесів. Аналіз кордонів за п'ятьма аспектами (політичний, фізичний, соціально-просторовий, психологічний та функціональний), використаний у тексті, є фактично аналітичним інструментом, що допомагає у виявленні та комплексному вивченні міських кордонів та соціальних процесів, пов'язаних з їх виникненням та функціонуванням. Так, основними функціями політичних кордонів є структурування міської території та упорядкування діяльності у її межах. Існування цих кордонів сприяє регулюванню стосунків містян з владними структурами та установами міста. Фізичні кордони завжди присутні у просторі будь-якого міста як міські об'єкти. Вони допомагають у комплексному сприйнятті простору, а також виконують роль маркування території. Типовим для міст є існування економічних, культурних, етнічних, релігійних кордонів тощо. Нерідко соціальні проблеми, розбіжності в поглядах та світосприйнятті знаходять своє фізичне втілення у конструюванні соціально-просторових кордонів. Не менш важливим є дослідження невидимих кордонів – тих, які конструюються містянами ментально. Дослідження психологічних кордонів дає можливість зрозуміти логіку просторової поведінки населення та сприяє глибшому розумінню процесів, що відбуваються в місті. З психологічним сприйняттям кордонів пов'язане дослідження функціональних кордонів у місті. Це питання стосується насамперед дослідження просторів діяльності. У пропонованій до уваги читачів статті проаналізовано кордони у м. Ірпені за згаданими вище аспектами. Апробація цього підходу на конкретному кейсі засвідчила як існування фізичних кордонів у просторі Ірпеня, так і уявних ментальних кордонів у свідомості містян, які, однак, є не менш важливими та нерідко знаходять своє відображення у реальному зонуванні території або застосуванні обмежувальних заходів. Проте будь-які кордони мають свої функції і далеко не завжди їхня роль є негативною. Розуміння внутрішньої логіки їх створення сприяє більш гармонійній взаємодії спільноти з цими кордонами. ; The article is devoted to the study of promising use of the borderland paradigm in urban research. The focus on the inner and outer boundaries of the city contributes to a better understanding of many urban processes. The analysis of boundaries by five aspects (political, physical, socio-spatial, psychological, and functional), used in the text, is an analytical tool for the identification and comprehensive study of urban boundaries and social processes associated with their occurrence and functioning. The main functions of political boundaries are the structuring of urban territory and the organization of activities within its boundaries. The existence of these borders facilitates the regulation of relations between city dwellers and the administrative bodies of the city. Physical boundaries are always present in the space of any city as city objects. They help in the complex perception of space and also act as markers of the territory. Typical of cities is the existence of economic, cultural, ethnic, religious boundaries, and so on. Often, social problems, differences in views and worldviews find their physical embodiment in the design of social and spatial boundaries. Equally important is the study of invisible borders, i.e. constructed by city inhabitants mentally. The study of psychological boundaries allows us understanding the logic of spatial behavior of the population and promotes a deeper comprehension of the processes taking place in the city. The study of urban functional boundaries is related to their psychological perception. This question regards, first of all, investigating spaces of activity. The boundaries of Irpin are analyzed in this article by the above-mentioned aspects. The approbation of this approach in a concrete case study has shown the existence of physical boundaries in Irpin, as well as mental boundaries in the minds of its citizens, which, however, are not less important and are often reflected in the factual zoning of the territory or the application of restrictive measures. However, any boundaries have their own functions, and their role is far from being exclusively negative. Understanding the internal logic of their creation contributes to the more harmonious interaction of the community within these borders.

The articleexamines the phenomenon of the WesternUkrainian region as a borderland for ethniccultures, identities and communities. Thethesis is based on the fact that ethnic and socialgroups differed not only at the horizontallevel in the Western Ukrainian region,but also in various forms of social differentiation- ethnic, political, professional andother differences, which did not coincide,but were relatively independent and gaverise to so-called «various heterogeneity».The research has shown that since ethnicleaders of different and equally static ethniccommunities were «parents» and «children»of ethnic origins and different identities,then, of course, they constantly refl ected onissues of their ethnicity, national mythology,history, traditions and customs, commonmentality and life challenges.On the other hand, the problem of theimpact of multiculturalism within a singlespace of several typologically distinct culturesthat interconnected in a complex relationshipon the borders of modern Ukraineis among the least studied. The more weknow about the Western Ukrainian regionas a frontier of ethnic groups and cultures,the more and more there appears analyticalintelligence, journalistic articles and refl ectionswith a claim to historicity and scholarship,then the obvious are the mistakes ofunjustifi ed assumptions, ambitious discoveries,despicable judgments and mystifi cations,since they all differ signifi cantly fromhistorical and political circumstances, andeven more so from the system of interethnicbeing, ethnic representations, and criteriaof identity of the people of the frontier. ; У статті досліджується феномензахідноукраїнського реґіону як порубіж-жя етнічних культур, ідентичностей іспільнот. Обґрунтовується теза, що взахідноукраїнському реґіоні етнічні і со-ціальні групи відрізнялися не тільки нагоризонтальному рівні, а різні формисоціальної диференціації – етнічні, по-літичні, професійні та інші відміннос-ті – не співпадали, а були відносно не-залежними, що витворювало так звану«багатоманітну неоднорідність». Дослі-дження показало, що, оскільки етнічнілідери різно- та рівностатусних етно-національних спільнот були «батьками»і «дітьми» етнонаціоналізмів та різнихідентичностей, то, природно, постій-но рефлектували над питаннями своєїетнічної приналежності, національноїміфології, історії, традицій і звичаїв,спільної ментальності й життєвих ви-пробувань.Проблема впливу полікультурностіу межах одного простору кількох типо-логічно відмінних культур, які вступалиміж собою у складні стосунки на те-риторіях пограниччя сучасної України,відноситься до числа найменш вивчених.Що більше нам відомо про західноукра-їнський реґіон як порубіжжя етносів ікультур, то більше довкола цього по-няття з'являється аналітичних розві-док, публіцистичних статей і рефлексійз претензією на історичність і науко-вість, то очевиднішими стають похиб-ки невиправданих припущень, амбітнихвідкриттів, розпачливих присудів і міс-тифікацій, адже усі вони суттєво від-різняються від історичних і політичнихобставин, а тим більше – від системиміжнаціонального буття, етнічних уяв-лень, критеріїв ідентичностей людностіпограниччя.

The article analyzes the importance of the process of formation of anticorruption culture of future officers of the border department on the basis of professional interaction. The authors of the presentation focus their attention on the dynamics of social processes of reform in Ukrainian society. Also attention was paid to the problem of corruption, which is the main obstacle in the transformational processes of social structures of society. The analysis of the application of the fundamental principles of professional interaction at all levels regarding the importance of the formation of anticorruption culture of future officers of the border service is analyzed. Listed levels of formation of anticorruption culture and disclosed the content of each of them. The relevant information on the results of the analysis of corruption manifestations in Ukraine by the relevant international organization (points, place, percentages provided by international auditors) was provided. It is stated that it is in the educational environment that the processes of forming anticorruption culture of specialists of any sphere are possible, especially at the stage of the so-called "conscious understanding". The article presents the possibilities of effective formation of the mentioned culture, as well as the analysis of the results of the empirical research conducted with the students of the 1st, 2nd and 3rd courses of training of the corresponding higher military educational institution in the Border Guard Service of Ukraine. The content of innovative technologies in the formation of anticorruption culture: the topic-building, case-method, training, interactive methods, etc. are listed and described. Obtained results on the formation of anticorruption culture of future officers of the border department are explicitly explained. The conclusions of the publication present the results of the scientific work on the proposed problem. ; У статті проаналізовано значення процесу формування антикорупційної культури майбутніх офіцерів прикордонного відомства на основі професійної взаємодії. Автори публікації зосередили свою уваги на динаміці суспільних процесів реформування українського суспільстві. Також надано увагу проблемі корупції, яка є основною перешкодою в трансформаційних процесах суспільних формацій суспільства. Здійснено аналіз застосування фундаментальних засад професійної взаємодії щодо формування антикорупційної культури майбутніх офіцерів прикордонної служби. Перераховано рівні формування антикорупційної культури і розкрито їх зміст. Подано актуальну інформацію щодо результатів аналізу корупційних проявів в Україні відповідною міжнародною організацією (бали, місце, відсоткові показники подані міжнародними аудиторами). Констатовано, що саме в освітньому середовищі є можливими процеси формування антикорупційної культури фахівців будь-якої сфери, особливо на стадії так званого "усвідомленого розуміння". У статті представлено можливості ефективного формування зазначеної культури, а також аналіз результатів проведеного емпіричного дослідження із курсантами 1-го, 2-го та 3-го курсів навчання відповідного вищого військового навчального закладу у Державній прикордонній службі України. Перераховано та описано зміст інноваційних технологій щодо формування антикорупційної культури: тім-білдінг, кейс-метод, тренінг, інтерактивні методи тощо. Доказово пояснено отримані результати щодо сформованості антикорупційної культури майбутніх офіцерів прикордонного відомства.

After the fall of the communist system, in Polish publications of a journalistic and scientific character became widespread to use the term «eastern borderlands»(«Kresy Wschodnie») for the former lands of the II. Rzeczpospolita, which after World War II became part of the Soviet Union. Nowadays they belong to Ukraine, Belarus and Lithuania. In Polish, the term was used already in the 16th century.At that time, it was used for steppe region between Rzeczpospolita and Crimean Khanate. During the II Rzeczpospolita (between the two world wars), the Polish nationalists have used the term «eastern borderlands», to identify eastern territories of multinational country. Moreover, Lviv was not considered as a part of «eastern borderlands» during interwar period. Polish politicians, who sought an agreement with the Ukrainians, avoided use of the term «eastern borderlands». The concept of «borderlands» appears not only in Polish language. It comes from tradition of the colonial conquest. It means the transition area between countries, without precisely marked border line. «Borderlands» is a wild country, with no functioning government, police or judiciary. State authorities are represented only by the military. Using the term «eastern borderlands» to describe the former eastern territories of the II Rzeczpospolita is not true. On these areas border lines were precisely marked. State administration, police and judiciary operated. In some cities (Vilnius, Lviv) there were universities. The term «eastern borderlands» is offensive to the inhabitants of these lands: Ukrainians, Belarusians, Lithuanians, Jews, but also Poles. Makes them savages, living in a world of lawlessness and continuous struggle. However, use of the term «borderlands» is not always associated with the actual occurrence of this phenomenon. This term also includes a strong ideological content.It is a belief in the superiority of their race, conviction of right to hold authority over the ethnically strangers. «Borderland Poles» ('kresowiacy») are descendants of foreign invaders, who have conquered the land using military. They are aware of being a minority in society. However, believe that they have exclusive right to decide about fate of «native» population, which they consider to be lower in terms of civilization. They want to make a «symbolic annexation» of the country, which has already been conquered militarily. Using the Polish term «eastern borderlands» is very offensive to Ukrainians. This term includes a huge load of contempt and a sense of racial superiority, just as the term «anti-Semitism» against the Jews. The dialogue between the «Borderland Pole» and Ukrainian is impossible, as a dialogue between a Jew and anti-Semite. After World War II the term «anti-Semitism» has become politically incorrect in Poland. «Eastern borderlands» are still «correct». ; Проаналізовано міф «східні околиці», який існує в польській традиції. Цей міф є расистським. Він спрямований проти українців, білорусів, литовців, росіян.

The presented article describes the issues facing the marriage law in the eastern parts of the Second Polish Republic. In the eastern territories of interwar Poland the regulations of the Russian Imperial Svod favoured the Orthodox faith, so in this area Orthodox Christianity was the most widely cultivated religion. The temporary regulations (essentially assumed to be provisional), intended to regulate the situation of the pro-Russian Orthodox Church, for many years were the only legal basis for Poland's relations with that Church, which as a result gave the Orthodox administrative authorities a great deal of latitude. This resulted in the tendency to isolate the Orthodox Church in Poland as autocephalous, which would not be subordinate to Moscow's authority. Article 114 of the March Constitution indicated that the leading position among the confessions recognized by the state was that of the Roman Catholic denomination. The Orthodox Church justified its position in Article 115 of the March Constitution, and therefore did not respect the superiority of the Catholic Church. Ecclesiastical courts did not respect the judgements passed by courts of other faiths, which resulted in the conflicts between the judgements issued by these courts. They would "snatch" one another's cases falling within the jurisdiction of other courts, a situation which made their judgements legally invalid under civil law. In the Second Polish Republic, against the background of political-religious and legal-religious disputes, a phenomenon emerged which in the contemporary jurisprudence was called legal bigamy. The most frequent example of bigamy was a situation when a husband abandoned his wife and moved to another district where he lived for some time in order to acquire new district rights. Then he changed his religion to the one which entitled him to sue for divorce on more beneficial terms, and afterwards he filed for divorce before an ecclesiastical court. Civil courts were not competent to quash a judgement of an ecclesiastical court issued with exceeding the authority granted by the state, which resulted in a situation where the spouses remained in two parallel marriages. This situation caused confusion in the area of matrimonial property law and inheritance law, and raised doubt as to the legal status of children from the two marriages. Failure to observe state regulations concerning the jurisdiction of ecclesiastical courts in dissolution or nullity cases, as well as mutual non-recognition of judgements of the ecclesiastical courts contributed to the creation of areas called "divorce meccas". These designations referred to the Eastern Orthodox and Calvinist Church existing in the eastern territories of the Second Polish Republic. ; Статтю присвячено проблемам сімейного права на східних землях ІІ Речі Посполитої. Вони виникли передусім тому, що не було проведено кодифікації сімейного права, дію якого б поширили на усю територію держави і браку єдиної цивільної юрисдикції у сімейних справах не зважаючи на форму шлюбу, як це передбачав проект К. Лютостанського. Судова практика церковних судів спричинилася до появи шлюбів, які були недійсними і поширення такого явища, як легальна бігамія. Порушення норм права, що регулювали юрисдикцію церковних судів у справах про розірвання шлюбу чи визнання його недійсним, а також взаємне невизнання рішень церковних судів одного віросповідання церковними судами іншого віросповідання стали причиною появи територій названих «мекками розлучень». Сказане стосується Православної і Протестантської церков, що діяли на сході ІІ Речі Посполитої. Беручи це до уваги, метою дослідження є спроба комплексного аналізу чинників, що дестабілізували сімейне право на цих землях. Для досягнення мети передусім використано історико-правовий метод.

There is a characteristic difference between Volhynia and Galicia as a two historic and ethnic regions of Ukraine. Ethnographers, historians and archaeologists stand out Galician-Volynian borderland as separate contact area. The article covers a number of publications and materials related to the history of the village of Yosyipivka, Busk region, Lviv oblast. The main thesis of the article is to find out value of cultural heritage on the historical Galician-Volynian borderland where Yosyipivka village is located.It was discovered that Yosypivka, due to its geographical location in the contact area of the historical lands of Galicia and Volyn, from the end of the 18th century has been constantly in the works of poets, writers and scientists – ethnographers, historians, archaeologists. Among them there are: Seweryn Goszczynski (Polish Romantic prose writer and poet, who used Ukrainian folklore in a very innovative way in order to create a poetic world), Wacław Zaleski (Polish nobleman, poet, writer, researcher of folklore, theatre critic, political activist, and governor of Galicia, an author of patriotic songs, paraphrases, translations of Ukrainian dumas and never-published stage works), Markian Szaszkewych (a priest of the Ukrainian Greek-Catholic Church, a poet, a translator, and the leader of the literary revival in Western Ukraine), Yakiv Holovatskyi (Ukrainian historian, literary scholar, ethnographer, linguist, bibliographer, lexicographer, and poet, the first professor of Ukrainian philology at Lviv University, the rector of the university), Oskar Kolberg (Polish ethnographer, folklorist and composer), Isydor Sharanevych (Ukrainian historian, an archaeologist, professor at Lviv University), Mykhaylo Hruszevskyi (Ukrainian historian, professor at Lviv University, politician and statesman, one of the most important figures of the Ukrainian national revival of the early 20th century, organizer of scholarship, leader of the pre-revolution Ukrainian national movement), Ivan Franko (Ukrainian poet, writer, social and literary critic, journalist, interpreter, economist, political activist, doctor of philosophy, the author of the popular novels and modern poetry in the Urraine), Yaroslav Pasternak (Ukrainian archaeologist, professor at Lviv University), Tadeusz Sulimirski (Polish historian and archaeologist professor of prehistoric archaeology at the Jagiellonian University in Kraków, professor of Central and Eastern European archaeology in the Snstitute of Archaelogy of the University of London) and others modern researchers.It was established that materials (folklor, local geographic names, art collections, private archives and libraries in Olesko and Pidhirtsi medieval castles, in Yosypivka nobility estate, archaeological finds of last few decades around Yosypivka village, articles about that in press and so on) collected on the Galician-Volyn borderland in the vicinity of Yosypivka contributed to emergence of new cultural trends, the formation of scientific concepts andpolitical ideas 19th – 20th сenturies (Ukrainian and Polish Romantism, the origin of the Slaws, formation of the states etc.)Complex multidisciplinary studies of settlements of the Galician-Volyn frontier are actual and promising. They have practical implications for the life of not only the local population, but also for the whole of Eastern Europe and society as a whole. It was found that the history of the village of Yosypivka is a vivid confirmation of this. The results of this study are important for the further development of local history and historical regionalism. ; У статті розглянуто низку публікацій і матеріалів, які стосуються історії села Йосипівка Буського району Львівської області. Виявлено, що цей населений пункт, завдяки географічному розташуванню в контактній зоні історичних земель Галичини та Волині, з кінця XVIII ст. постійно перебуває у полі зору культурних діячів, політиків і вчених – етнографів, істориків, археологів. Серед них – Северин Гощинський, Вацлав Залеський, Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Оскар Кольберг, Ізидор Шараневич, Михайло Грушевський, Іван Франко, Ярослав Пастернак, Тадеуш Сулімірський і ціле гроно сучасних дослідників. Перелік та коротка характеристика писемних згадок про Йосипівку в літературних творах, у пресі, у наукових статтях з історії краю, в архівних матеріалах засвідчує, що пограниччя Галичини та Волині є надзвичайно багатим на культурну спадщину регіоном України. Встановлено, що матеріали (фольклор, колекції мистецьких творів, приватні архіви та бібліотеки в Олеському та Підгорецькому замках, а також збірки володарів Йосипівського маєтку, археологічні знахідки) зібрані на галицько-волинському пограниччі в околицях Йосипівки, сприяли зародженню нових культурних течій, формуванню наукових концепцій і політичних ідей ХІХ–ХХ ст. Результати цього дослідження важливі для подальшого розвитку історичної регіоналістики.

"Praca jest nowa, oryginalna i pionierska nie tylko w literalnie rozumianym zakresie tematyczno-problemowym (jako studium o językach i tożsamościach w regionie lubuskim), ale także w szerszym aspekcie uczciwego, aideologicznego spojrzenia na tzw. nowe dialekty mieszane na tzw. Ziemiach Zachodnich i Północnych" (z recenzji prof. Bogdana Walczaka). "Anna Zielińska w badaniach nad kontaktami językowymi na pograniczach dopracowała się własnej, oryginalnej metodologii, łącząc elementy socjolingwistyczne, dialektologiczne i kulturologiczne. W monografii przedstawiła spójny opis rzeczywistych sposobów komunikowania się na terenie wielojęzycznym, z różnorodną, napływową ludnością, o zróżnicowanej hierarchii prestiżowej różnych języków i ich odmian. Takie podejście badawcze nie było dotychczas stosowane dla regionu lubuskiego, w którym starano się raczej wymodelować idealny stan zintegrowanej polszczyzny" (z recenzji prof. Ewy Wolnicz-Pawłowskiej). "Książka Anny Zielińskiej dekonstruuje polskie stereotypy narosłe wokół tzw. Ziem Odzyskanych wskutek uwarunkowań politycznych i ideologicznych ostatniego półwiecza. Jej znakomicie uargumentowany materiałowo i teoretycznie wywód nie tylko łączy w sposób nowatorski klasyczne podejście socjolingwistyczne z perspektywą antropologiczną, ale także prowokuje do dociekań nad mechanizmami nacjonalizmu w polskim dyskursie naukowym dotyczącym tego obszaru" (z recenzji dr hab. Anny Engelking). ; "The work is novel, original and pioneering not only in terms of its narrowly understood subject matter (a study of languages and identities in the Lubusz region) but likewise in wider terms as a sincere, aeideological look at so-called new mixed dialects in so-called Western and Northern Territories" (Professor Bogdan Walczak). "In her studies on language contact in the borderlands, Anna Zielińska has developed her own original methodology, combining elements of sociolinguistics, dialectology and cultural studies. In the monograph she present a comprehensive description of ways of communication actually at play in multilingual territories with diverse immigrant populations and a multifaceted hierarchy of languages and their varieties. Approach of this kind has hitherto not been applied to the Lubusz region, with existing studies usually attempting to model an ideal state of integrated Polish" (Professor Ewa Wolnicz-Pawłowska). "Anna Zielińska's book deconstructs the stereotypes which have accrued in Poland about the so-called Recovered Territories due to the political and ideological conditions of the last half century. This study, brilliantly underpinned in terms of material and theory, is a pioneering combination of classic sociolinguistic approach with an anthropological perspective which inspires deliberations about the nationalistic mechanisms in Polish scholarly discourse concerning this area" (Professor Anna Engelking). ; Praca naukowa finansowana ze środków budżetowych na naukę w latach 2010-2013 jako projekt badawczy nr N N104 079739

The article deals with the problem of Greeks and barbarians contacts in the border areas of the Oecumene, which has not been finally resolved for a long time. The particular interest belongs to the northern outskirts of the Chersonesan polis, where, according to the archaeological sources, traced the direct contacts with the barbarians - the Scythians and the Tauri. During the Hellenistic period, the cultural and economic development of these policies was on the rise, which was ensured by a successful internal policy and by established ties with the local population, as well as with the barbarian tribes of the steppe and steppe zones. There are the opposite points of view on such connections in the Northwest Taurica at the Hellenistic period in a significant historiography: peaceful coexistence and military confrontation. The economic contacts of the Chersonesan police with the barbaric population on the Lower Dnipro also were controversial. They were mainly realized through the trade with centres of the Northwest Black Sea region, in particular with Olbia. However, it cannot be ruled out that there also could be exist the direct contacts between the population on the place, where Chersonesan and Olbian chorae bordered with the barbarian settlements. The archaeological complex of monuments of this region testifies to the close ties between the Scythian and Hellenic populations, which obviously benefited the economies of both ethnic communities. Of course, the northern part of Taurica needs additional field research, but we can already tell about the fact that the material culture of distant settlements of the Chersonesan chora retained the traditional ancient style. Thus, the area of Northern Taurica should be considered as a powerful site of cultural and economic ties of the ancient Black Sea region with the world of barbarians. ; У статті розглядається питання контактів греків та варварів на порубіжних територіях Ойкумени, яке вже досить тривалий час не має остаточного вирішення. Особливий інтерес тут викликають північні околиці Херсонеського полісу, де, за археологічними джерелами, простежуються безпосередні контакти з місцевими варварами – скіфами й таврами. За доби еллінізму культурний та економічний розвиток цього полісу був на підйомі, що забезпечувалося успішною внутрішньою політикою та налагодженими зв'язками з місцевим населенням, а також з варварськими племенами степової та лісостепової зон. В історіографії існують протилежні точки зору на характер таких зв'язків у Північно-Західній Тавриці в елліністичний період: мирне співіснування та військове протистояння. Суперечливими були також економічні контакти Херсонеського полісу з варварським населенням на Нижньому Дніпрі. Вони реалізовувалися переважно шляхом торгівлі з центрами Північно-Західного Причорномор'я, зокрема з Ольвією. Про це зараз можемо судити з реконструкції торгівельних маршрутів, за якими вимальовується важлива роль Ольвії, за посередницької ролі якої Херсонес Таврійський створив оптимальні умови розвитку економіки у Північному Причорномор'їмайже на два століття. Але не виключено, що тут також могли існувати прямі контакти між місцевим населенням, де херсонеська та ольвійська хори межували з варварськими поселеннями. Археологічні комплекси пам'яток цього регіону свідчать про тісні зв'язки скіфського та еллінського населення, що, очевидно, приносило користь економікам обох етнічних груп. Звичайно, північна частина Таврики потребує додаткових археологічних досліджень, але вже можна стверджувати той факт, що матеріальна культура віддалених поселень херсонеської хори зберігала традиційні еллінські риси. Таким чином, район північної Таврики варто розглядати як потужний вузол культурно-економічних зв'язків античного Причорномор'я зі світом варварів. ; У статті розглядається питання контактів греків та варварів на порубіжних територіях Ойкумени, яке вже досить тривалий час не має остаточного вирішення. Особливий інтерес тут викликають північні околиці Херсонеського полісу, де, за археологічними джерелами, простежуються безпосередні контакти з місцевими варварами – скіфами й таврами. За доби еллінізму культурний та економічний розвиток цього полісу був на підйомі, що забезпечувалося успішною внутрішньою політикою та налагодженими зв'язками з місцевим населенням, а також з варварськими племенами степової та лісостепової зон. В історіографії існують протилежні точки зору на характер таких зв'язків у Північно-Західній Тавриці в елліністичний період: мирне співіснування та військове протистояння. Суперечливими були також економічні контакти Херсонеського полісу з варварським населенням на Нижньому Дніпрі. Вони реалізовувалися переважно шляхом торгівлі з центрами Північно-Західного Причорномор'я, зокрема з Ольвією. Про це зараз можемо судити з реконструкції торгівельних маршрутів, за якими вимальовується важлива роль Ольвії, за посередницької ролі якої Херсонес Таврійський створив оптимальні умови розвитку економіки у Північному Причорномор'їмайже на два століття. Але не виключено, що тут також могли існувати прямі контакти між місцевим населенням, де херсонеська та ольвійська хори межували з варварськими поселеннями. Археологічні комплекси пам'яток цього регіону свідчать про тісні зв'язки скіфського та еллінського населення, що, очевидно, приносило користь економікам обох етнічних груп. Звичайно, північна частина Таврики потребує додаткових археологічних досліджень, але вже можна стверджувати той факт, що матеріальна культура віддалених поселень херсонеської хори зберігала традиційні еллінські риси. Таким чином, район північної Таврики варто розглядати як потужний вузол культурно-економічних зв'язків античного Причорномор'я зі світом варварів.

The article analyzes the influence of the aggressive policy of the Crimean Khanate on the historical development of the lands of Uman region in the XV - mid XVII centuries. It is noted that due to the marginal position of the land of Uman region, Crimean Tatars were subjected to periodic devastating raids.The purpose of the proposed study is to analyze the impact of the aggressive policy of the Crimean Khanate on the historical development of the lands of Uman in the XV - mid XVII centuries, to investigate the colonization processes that took place in the region during the period under study.The periodicity and nature of Tatar campaigns on Ukrainian lands in general and Uman region in particular are analyzed. The Tatar roads that passed through the territory of the region, namely the Black and Kuchman, as well as the defensive line that passed through the lands of Uman region are characterized.However, it is noted that since the 30's of the XVII century on the part of the Khanate there is an intention to cooperate, which was caused by changes in the socio-economic life of this state formation. Changes in relations with Crimea had a significant positive impact on the population of Uman. The immediate danger of destructive Tatar raids decreased, the local population's trade with the southern neighbor, with its traditionally rich goods, expanded, and the dairy industry began, based on the delivery of salt from the shores of the Black Sea. But perhaps the most important thing was that the local population began to develop more and more intensively the fertile lands of the Steppe, spreading further and further south its influence.It is emphasized that in the first half of the XVI century, despite the attacks of the Tatars, a new period of settlement of the territory of Uman begins. From Volhynia, Kyiv region, Polissya and Belarus came vagrants, free miners, "tributes", Cossacks. This colonization movement in the Uman region is connected with the general nature of the population of the Dnieper region, which was already taking place at that time. The population of the newcomer unites with the Cossacks who were in the area.It is concluded that the Turkish-Tatar aggression posed a mortal threat to the Ukrainian people of extermination, loss of economic and economic independence. And perhaps the border population suffered the most. It was here, in the Uman region, that the invasion of the Tatars and Turks was accompanied by the most brutal destruction of towns and villages, the extermination and exile of large masses of the population. The population played a decisive role in repelling the Turkish-Tatar attacks Uman region. Engaged in farming, cattle-breeding, fishing, hunting, handicrafts, founding new hamlets and villages, creating new and raising destroyed cities from the ruins, it was at the same time ready to repel the Turkish-Tatar attacks. It became the basis of the Cossacks, overgrown with refugees from different lands. ; У статті проаналізовано вплив агресивної політики Кримського ханства на історичний розвиток земель Уманщини у XV – середині XVII ст. Зазначається, що через окраїнне положення землі Уманщини зазнавали періодичних спустошливих набігів кримських татар, саме через її територію проходив відомий Чорний шлях, яким татари здійснювали набіги на українські землі. Разом з тим, з 30-х рр. XVII ст. з боку ханства спостерігається поява намірів до співробітництва, що було викликано змінами в суспільно-економічному житті цього державного утворення. Наголошується, що не зважаючи на напади татар у першій половині XVI ст. починається новий період заселення території краю так званими уходниками, вільними добичниками козаками, які йшли з Волині, Київщини Полісся та Білорусії.