Suchergebnisse

Digital transformation and rapid development of Internet technologies in the past decade have contributed to the emergence of an innovative business model of collaborative consumption [Sheresheva, Katsoni, 2019] and the spread of collaborative consumption services (CCS). This study attempts to identify the factors that influence consumers' decision to use CCS, drawing on generation differences formulated on the basis of generation theory, with a particular focus on Russian consumers. The factors highlighted as a result of systematization of existing studies have been tested on the data of a quantitative study conducted in the form of an online survey with a sample of 3635 Russian users of CCS. An explanatory factor analysis (EFA) helps the authors construct the framework of factors that influence the decision of three generations of consumers (X, Y, and Z) to use CCS. The analysis of variance between the groups (ANOVA) highlights the generation differences that affect the decision to use the CCS by representatives of three generations. The identified generation features are of both theoretical significance, serving as a basis for further research, and practical value for business, mitigating the risks of introducing new CCS to the market, allowing for the needs of various generations of users.

The article reviews publications on the impact of epidemics, including the coronavirus pandemic, on economic development. The author first explores the mechanisms of such influence, including both direct and indirect effects. He then treats the channels of influence for direct effects — through the factors of the Solow model of productivity and the volume of production, demand and consumption, the volume of savings and investment; for indirect effects — through the influence on investors and consumers sentiment through media news, Internet, social networks. Drawing on the works focused on the coronavirus pandemic impact on markets, mainly financial markets, the authors summarize and structure the types of models used as well as dependent and independent variables. The findings contribute to identifying the ways of minimizing the pandemic negative impact on economies in general and financial markets in particular.

To date Russian market of catering services is experiencing serious difficulty: there is a significant fall in visitors' inflow in all market segments, except the fast-food segment. The decline in the number of visits is mostly caused by the economic downturn in the country which brings about the decline in population real income. As a result, there is a growing tendency for budget saving, switching to cheaper substitutes, or even abandoning the consumption of certain goods, such as visiting traditional restaurants. This leads to shrinking catering venues. But despite the hard times, some restaurateurs continue to open new venues, many of which are becoming successful. All successful institutions have much in common: specialized or unusual concept of the venue or advantageous location, with most new restaurants being opened in the centre of Moscow. The author finds it important to correlate the restaurant's location with the system of visitor's satisfaction. As a result, the author segments the consumers by the location factor and reveals the reverse dependence in restaurant location and place of residence.

The article traces the impact of innovation on employment and workers income during industrial revolutions. The aim of the study is to identify the business model that contributes to improving the well-being and reducing negative impact of innovative transformations on employees. To achieve this goal, we analyze: the conceptions of industrial revolutions; the "Engels pause", which arose during the First Industrial Revolution as a "surge" in inequality due to the contradiction between productivity growth and profit, on the one hand, and the stagnation of workers' real incomes, on the other; the effect of replacing manual labor with automated one; the problems of technological unemployment; the digital business model of sharing economy. The findings report conclusions concerning the change in economic development paradigm as a result of the replacement of classical consumption models by sharing economy business model, on the prospects of the sharing economy business model in the context of its ability to solve employment problems, overcome technological unemployment and increase employees' income. The achieved results can be useful for policymakers and corporate structures that design innovative development strategies.

The article addresses the Giffen paradox as a significant aspect of the consumer choice theory, which receives considerable attention in microeconomics at introductory, intermediate and advanced levels of studies. The authors are expanding on a textbook interpretation of the Giffen paradox by analyzing the results of empirical studies conducted by R. Jensen and N. Miller early in the XXI century, as well as describing the "Giffen behavior" through characteristic preference approach and incorporating the subsistence constraint in the neoclassical theory of consumer choice. Drawing on the idea of maintaining a minimum level of consumption by relatively poor individuals, the article proves the unity of a textbook approach to explaining the "Giffen behavior" and its modern versions presented in scientific literature. The article can be useful to teachers and students of microeconomics, as well as to all those willing to get modern understanding of the Giffen paradox.

The Russian Federation has a high degree of the socio-economic differentiation among its regions, which objectively requires large-scale redistribution of funds between them. Intergovernmental transfers are one of the main tools of this redistribution. Other things being equal, an increase in transfers to the region leads to an increase in the unpaid goods' consumption by its residents, which ultimately affects their welfare. Moreover, these changes stimulate interregional migration. Therefore, the resulting change in welfare depends on multiple economic forces. Based on a computable model of general equilibrium with two regions, I assessed the effects of intergovernmental transfers for the Khabarovsk Krai' economy. The specific feature of the model is the behaviour of regional governments, which optimize the regional tax rate and budget expenditures in a non-cooperative game to maximize the utility function of resident households. The latter are completely mobile between regions and consume two types of goods, private and state-provided ones, under given budgetary restrictions. I carried out simulation estimations for two scenarios differing in motivation incentives of households to change their residency. Calculations have shown that a sharp increase (more than twofold) in the federal budget grants may lead to a significant inflow of labour resources to the recipient region, but changes in welfare, wages and per capita household consumption will be minor. The reason is the behaviour of the regional governments, balancing the households' consumer basket by changing the volume of local government spending. Ultimately, the actions of regional authorities seeking to maximize the residents' welfare will result in such changes in tax revenues, which will compensate the increase in households' consumption of the state-provided goods by the decrease in funding of the same goods from the regional budget. © 2019 Institute of Economics, Ural Branch of the Russian Academy of Sciences. All rights reserved. ; Рассмотрены межбюджетные трансферты. Дана общая характеристика бюджетного федерализма. Представлена динамика структуры доходов и расходов консолидированного бюджета Хабаровского края. Приведено описание и формализация модели общего равновесия с двумя регионами.

The article gives characteristics of the market of grain in England in the XVIII century., Shows the change in the ratio of exports and imports of culture, identifies the reasons for the situation and the ways of solving the problem: the involvement of vacant and unsuitable land, investing additional capital and labor. Farmers and land owners have raised the price of the product fields, which could not excite the people. Aggravate the situation, pulled in discus representatives of English economics – Adam Smith and David Ricardo. In «The Wealth of Nations», noted the negative role of high import duties on imported grain and encouraged to go to free trade in general, grain, flour and bread in particular. Similar arguments and proposals Ricardo articles on agrarian issues. Landlords and the government resisted, not canceling, and changing the scale of fees. Dissatisfaction gripped society. It unfolded a mass movement for the abolition of the «Corn Laws». Supporters R. Kоbdena won. In England, he established a free grain market as a segment of intra-free market. The doctrine of free trade triumphed. ; Дана характеристика состояния рынка зерна в Англии в XVIII в., показано изменение соотношения экспорта и импорта культуры, изложены причины ситуации и направления решения проблемы: вовлечение пустующих и малопригодных земель, вложение дополнительного труда и капитала. Сельхозпроизводители и собственники земли поднимали цену на продукт полей, что не могло не волновать народ. Обострившаяся обстановка втянула в дискуссию представителей английской экономической науки – А. Смита и Д. Рикардо. Автор «Исследования о природе и причинах богатства народов» отметил негативную роль высоких импортных таможенных пошлин на ввозимое зерно и призывал перейти к свободной торговле вообще, зерном, мукой и хлебом в частности. Аналогичны рассуждения и предложения Д. Рикардо в статьях по аграрным вопросам. Лендлорды и правительство противились, не отменяя, а изменяя шкалу пошлин. Недовольство охватило общество. Развернулось массовое движение за отмену «хлебных законов». Сторонники Р. Кобдена победили. В Англии утвердился свободный рынок зерна как сегмент внутринационального свободного рынка. Доктрина свободной торговли восторжествовала. ; Дана характеристика стану ринку зерна в Англії в XVIII ст., показано зміну співвідношення експорту та імпорту культури, викладені причини ситуації та напрями вирішення проблеми: залучення пустинних і малопридатних земель, вкладення додаткової праці і капіталу. Сільгоспвиробники і власники землі піднімали ціну на продукт полів, що не могло не хвилювати народ. Загострена обстановка втягнула в дискусію представників англійської економічної науки – А. Сміта і Д. Рікардо. Автор «Дослідження про природу і причини багатства народів» відзначив негативну роль високих імпортних мит на ввезене зерно і закликав перейти до вільної торгівлі взагалі, зерном, борошном і хлібом зокрема. Аналогічні міркування і пропозиції Д. Рікардо в статтях з аграрних питань. Лендлорди і уряд противилися, не скасовуючи, а змінюючи шкалу мит. Невдоволення охопило суспільство. Розгорнувся масовий рух за скасування «хлібних законів». Прихильники Р. Кобдена перемогли. В Англії утвердився вільний ринок зерна як сегмент внутрішньонаціонального вільного ринку. Доктрина вільної торгівлі перемогла.

The article discusses various approaches to the definition of positioning. It also analyzes the most common ways of the company's positioning in the consumer market.

The article is aimed at assessing the results of the protectionist policy in the agro-food sphere. The consumer food market depends on the import substitution in agriculture. Apparantly, it is erroneous to build a modern model of the agro-food market on the basis of export of cheap agricultural raw materials (grain) and import of expensive commodities. I found evidence to support this hypothesis in the works of foreign and domestic scientists. As a method I use the tools of statistical analysis. The empirical base of the study is represented by statistical material on export, import and domestic production for the period from 2012 to 2017 both in the country and in a typical region in the context of foreign trade (Ryazan region). The results of the study have showed the imbalance and irrationality of Russian export, import, domestic production and consumption. Since August 2014 agricultural producers have received several preferences for the growth of production: an embargo on food imports, government support and the weakening of the national currency. On the other hand, consumer demand decreased due to rising prices and lower incomes. The outstripping rise in food prices and the increase in the share of food expenditures in household budgets reflect an uneven state of the market. A detailed analysis of the situation in the regional markets has shown that the decline in consumer demand and saturation of local markets with imported products leads to an escalation of the problem of domestic products sales. The results of import substitution policy at the regional level should be measured in terms of economic access to food and per capita consumption. As a tool for the regulation of agro-food markets I propose to use the model of optimal placement of agricultural production. The results of the study can be applied in the development of state economic policy for regulating agro-food markets. © 2019 Institute of Economics Ural Branch of the Russian Academy of Sciences. All Rights Reserved. ; Оценка результатов политики протекционизма в агропродовольственной сфере. Экспорт сельскохозяйственного сырья как признак структурной деформации производства. Динамика и структура импорта продовольствия. Экономико-математическая модель территориального размещения сельскохозяйственного производства. ; The study has been supported by the Russian Foundation for Basic Research, project No. 18-010-00843A.

Objective. The interest of the article focuses on the analysis of the social integrity phenomenon and its deformation practices in the modern society. The character's sociality of the modern era indicates serious problems and contradictions that actualize the possibility of social integrity. The cultural crisis, spiritual vacuum, updated existential problems of the modern humanity forces to turn to the problem of the integrity constructing and maintaining and social reality functioning, as well as to the mechanisms and practices of its deformation. Methodology. Thus, in the analysis of the above mentioned points the problem of desires is getting more relevant, and these desires are actively being invested by the civilization progress in the human life. As simulacra of the natural mechanisms of individual activity (needs) desires help to transform the personality harmonious development process (cultural consumption) in a destructive civilization strategy – consumerism. Under these conditions consumption is losing its traditional meaning. From the natural processes of meeting the needs and developing the world it is transforming into a total destructive act that implements certain desires. Consumption grows borders of the traditional practice (it has not been already determined only by food, clothes, car, etc.). It is turning into an active mass orientation; practice of the materialization that is aimed to transform the surrounding world into a thing, a symbol of use. Thus, consumption transforms into a practice of total consumerism. The scientific novelty. In this context, the aim of the research is to analyze the destructive potential of consumerism, which nature is getting a real threat to the integrity of both individual world and social reality. This pattern of consumption determines the gap between a real purpose of the things and their contrived sense that gives them the desired effect (prestige, power, material wealth, etc.). In this situation, we can see updating of the tendency when things lose their true purpose, and man loses his active role. He is no longer a creator of qualitatively new products that fill his life with meaning. He is a conformal trimmer who routinely plays ersatz and fills his live with them. Material aspects rather than spiritual ones determine the value and meaning of human's life, they represent a desired object that he wants to receive. His choice is ruled not by creative work, but by the civilization "benefits" bondage. Conclusions. Such deformation of harmonious development of the man and society, and of the traditional order transforms nature of the human relations to turn them into a banal practice of consumerism – usage. The desire to own, exploit, use makes a human to devalue surrounding reality and its members, turns a human into a homo economics, who calculates his circle of friends, communication, relationships. Exactly such "commercialization of relationship" overcomes the limits of the economic, political and legal spheres and encroaches on the family, friendship sphere to determine the whole character of the modern society. ; Цель. Фокус исследования сосредоточен на анализе феномена социальной целостности и практиках его деформации в современном обществе. Характер социальности современной эпохи указывает на те глубинные проблемы и противоречия, которые актуализируют вопрос о ее возможности. Культурный кризис, духовный вакуум, актуализация экзистенциональных проблем современного человека заставляют обратиться к проблеме конструирования, поддержания и функционирования целостности социальной реальности, а также механизмах и практиках ее деформации. Методология. В ракурсе анализа последних приобретает актуальность проблематика желаний, активно инвестирующихся цивилизационным прогрессом в человеческую жизнь. В качестве симулякров естественных механизмов индивидуальной активности – потребностей, желания выступают источниками трансформации процесса гармоничного развития личности (культурного потребления) в деструктивную стратегию цивилизации – потребительство. В этих условиях само потребление утрачивает свое традиционное значение. Из естественного процесса по удовлетворению потребностей и освоению окружающего мира, оно трансформируется в тотальный разрушительный акт по реализации конкретизированных желаний. Потребление перерастает границы традиционной практики (оно уже не определяется лишь продуктами питания, одеждой, машиной и т.п.). Оно становится активной массовой ориентацией, практикой материализации, основанной на превращении окружающего человека мира в вещь, символ использования. Таким образом, потребление трансформируется в практику тотального потребительства. Научная новизна. В связи с этим, целью исследования выступает анализ потенциала деструктивности потребительства, чей характер становится реальной угрозой целостности как индивидуального мира, так и социальной реальности, поскольку детерминирует разрыв между реальным предназначением вещей и их придуманным смыслом, наделяющим их желаемым эффектом (престижа, власти, материального богатства и т.п.). В этой ситуации актуализируется тенденция, когда вещи утрачивают свое действительное предназначение, а человек – свою активную роль. Он больше не творец, создатель качественно новых продуктов, наполняющих его жизнь смыслом, а конформный приспособленец, рутинно воспроизводящий эрзацы, которыми наполняет свою жизнь. Материальное, а не духовное определяет ценность и смысл его жизни, желаемый объект, на получение которого он и направляет все свои силы. Не творческий созидательный труд, а раболепская зависимость от цивилизационных «благ» руководит его выборами. Выводы. Такая деформация гармоничного развития человека и общества, традиционного порядка трансформирует характер человеческих отношений, превращая их в банальную практику потребительства – использование. Желание обладать, эксплуатировать, использовать заставляет человека обесценивать окружающую реальность и ее участников, превращает личность в homo economics, калькулирующего свои знакомства, связи, отношения. Именно такая «коммерционализация отношений», преодолевая границы экономической, политической, правовой сфер, посягая на сферу семейных, дружеских отношений, определяет в целом характер современного общества. ; Мета. Фокус дослідження зосереджений на аналізі феномена соціальної цілісності і практиках його деформації в сучасному суспільстві. Характер соціальності сучасної епохи вказує на ті глибинні проблеми і протиріччя, які актуалізують питання про її можливості. Культурна криза, духовний вакуум, актуалізація екзистенційних проблем сучасної людини змушують звернутися до проблеми конструювання, підтримання та функціонування цілісності соціальної реальності, а також механізмів і практик її деформації. Методологія. У ракурсі аналізу останніх набуває актуальності проблематика бажань, що активно інвестуються цивілізаційним прогресом в людське життя. В якості симулякрів природних механізмів індивідуальної активності – потреб, бажання виступають джерелами трансформації процесу гармонійного розвитку особистості (культурного споживання) в деструктивну стратегію цивілізації – споживацтво. У цих умовах саме споживання втрачає своє традиційне значення. З природного процесу щодо задоволення потреб і освоєння навколишнього світу, воно трансформується в тотальний руйнівний акт щодо реалізації конкретизованих бажань. Споживання переростає межі традиційної практики (воно вже не визначається лише продуктами харчування, одягом, машиною і т.п.). Воно стає активною масовою орієнтацією, практикою матеріалізації, заснованою на перетворенні оточуючого людини світу в річ, символ використання. Таким чином, споживання трансформується в практику тотального споживацтва. Наукова новизна. У зв'язку з цим, метою дослідження виступає аналіз потенціалу деструктивності споживацтва, чий характер стає реальною загрозою цілісності як індивідуального світу, так і соціальної реальності, оскільки детермінує розрив між реальним призначенням речей і їх придуманим сенсом, що наділяє їх бажаним ефектом (престижу, влади, матеріального багатства і т.п.). У цій ситуації актуалізується тенденція, коли речі втрачають своє дійсне призначення, а людина – свою активну роль. Вона більше не творець якісно нових продуктів, що наповнюють її життя змістом, а конформний пристосуванець, що рутинно відтворює ерзаци, якими наповнює своє життя. Матеріальне, а не духовне визначає цінність і сенс її життя, бажаний об'єкт, на отримання якого вона і спрямовує всі свої сили. Не творча праця, а рабська залежність від цивілізаційних «благ» керує людськими виборами. Висновки. Така деформація гармонійного розвитку людини і суспільства, традиційного порядку, трансформує характер людських відносин, перетворюючи їх на банальну практику споживацтва – використання. Бажання володіти, експлуатувати, використовувати змушує людину знецінювати навколишню реальність і її учасників, перетворює особистість в homo economics, що калькулює свої знайомства, зв'язки, відносини. Саме така «коммерціоналізація відносин», долаючи кордони економічної, політичної, правової сфер, посягаючи на сферу сімейних, дружніх відносин, визначає в цілому характер сучасного суспільства.