Modern digital innovation technologies, such as blockchain, artificial intelligence and social networks, combined with methods of data collection and processing, represent new opportunities at several levels of economic relations. In the context of digitalization of the economy, new forms of cooperation are becoming relevant with a simultaneous reduction in the role of intermediaries. Increasing the number of electronic communication devices will lead to the creation of new forms of cooperation, where borders and distances will not be an obstacle to combine human efforts and resources, while increasing information exchange and strengthening data quality requirements. Decentralized autonomous organizations (hereinafter – DAO) are becoming a reliable and effective substitute for the institution of economic mediation and traditional forms of commercial cooperation. Despite the attractive optimization of a number of processes due to digital freedom and the absence of bureaucracy, a number of issues related to protocol security, legal uncertainty and the temporary complexity of the internal mechanism remain unresolved. The capabilities of blockchain technology for working with digital data provide opportunities for a new type of economic cooperation, where through smart contracts, as a structural part of DAO, a transparent, efficient, fair and democratic system of cooperation is achieved. In this article, we offer an overview of DAO technology as a digital collaboration for big data, focusing on current approaches, opportunities and future directions. A brief overview of blockchain and DAO technology and their necessary characteristics for working with big data, various DAO services for data collection, storage, analysis and confidentiality, use of such data, as well as problems and future directions for further research. Blockchain technologies have the potential for effective big data analytics through enhanced security and privacy, an effective management system, with ideas fully protected by blockchain, and joint ...
Актуальність теми дослідження пов'язана з питанням всеосяжного наповнення Державного земельного кадастру, що буде включати відомості про всі землі на території України, у тому числі про землі лісогосподарського призначення. Відповідною метою дослідження постало дослідження відповідності можливостей аерофотознімання засобами БпЛА прикладним задачам збору та інтерпретації інформації про землі лісогосподарського призначення. Практична частина роботи виконана в межах відповідного дисертаційного дослідження на тестовому промисловому полігоні у м. Харків, що має часткове деревне покриття. За результатами дослідження можна зробити практичний висновок про можливість застосування БпЛА в задачах впорядкування земель лісогосподарського призначення з певними обмеженнями. Так, з'ясовано що отримання інформації може бути ускладнене в активний вегетаційний період дерев впродовж до опадання листя через наявність тісно зімкнутих деревних крон та на просіках між ділянками з насадженнями, що мають незначні відмінності в часі посадки. Описане дослідження має перспективи розвитку в напрямі вдосконалення методики збору просторово розподілених даних про землі лісогосподарського використання та запровадження єдиного стандарту збору та інтерпретації інформації. ; Introduction. The relevance of the research topic is connected with the issue of the comprehensive filling of the State Land Cadastre which will include information on all lands on the territory of Ukraine, including forest lands. The relevant purpose of the study was to study the ratio of aerial photography capabilities of UAVs to the applied tasks of collecting and interpreting information on forest lands.Methods. The practical part of the work was performed at a industrial test site in Kharkov, which has a partial wood covering.Results. According to the results of the study, it is possible to draw a practical conclusion about the possibility of using UAVs in the tasks of streamlining forest lands with certain limitations.In order to study the possibility of using the data of UAVs in the processes of streamlining the lands of the forest fund, the plot was partially aerial photographed. Considering that the Ukrainian legislation defines the lands of the forest fund as: ". lands covered with forest vegetation, and also not covered with forest vegetation, non-forest lands ." (Art. 55 of the Land Code of Ukraine), special attention was caused by groups of tree plantations and the ability to display geospatial information about objects near them. After completing the flight plan (Leica Aibot x6 copter-type UAV, flight altitude 50 m.) receiving the terrain horticulture plan, the process of obtaining a cloud of points began. After setting the necessary parameters, the procedure for determining the position and orientation of the camera for each frame occurs, an array of points corresponding to the removed surface is created. For the correction of the created rarefied cloud, the whole set of points is subjected to statistical verification, after which the erroneous points are removed. Based on the calculated and statistically adjusted camera positions, depth maps are calculated for each image. Next is the addition of the original sparse point cloud.Discussion. The effectiveness of the use of UAVs in solving simple cartographic and geodesic tasks has been proven once again, however, a number of limitations have been identified in the context of land management.Thus, when forming a detailed cloud of points of a territory with a large number of tree plantations, there is no direct visibility of ground objects through the density of closing of tree crowns, which makes it impossible to accurately determine the boundaries of land plots, glades, signs, small objects in the case of surveys having leaves on the trees. The described study has development prospects in the direction of improving the methodology for collecting spatially distributed data on forestry land and introducing a single standard for collecting and interpreting information
Big Data technologies have great prospects for application not only in the economy and business, but also in public administration. The article shows the possibility of using Big Data technologies not only to analyze the performance of government bodies of different levels, but also to ensure the effective management of the spatial and economic development of a region or city. In the first case, Big Data is used to assess public opinion about the effectiveness of measures to implement socio-economic policies and to monitor public opinion about the activities of state authorities. In the second case, for the development of infrastructure with the transition from quantitative development of territories to qualitative, the definition of basic needs and attitudes of the population, monitoring of the use of budget funds in support of certain industries, evaluation of migration processes, optimization of various spheres of the region's economy, improving the life of cities by optimizing the flows of transport, identifying threats to the economic security of the region, identifying and taking into account the possible consequences of changes in the natural, socio-economic environment of the region, their impact on Six stages of the Big Data application process are highlighted and described to identify priority areas of entrepreneurial activity in the territories of long-term development. The process of forming and adopting managerial decisions on the spatial development of the region (city) with the use of technologies Big Data is rather complex and multilateral and consists of several stages. The general scheme is described with a detailed description of the three levels of Big Data infrastructure (data collection; data storage and processing; analysis and use).
The purpose of the research is to reveal the peculiarities of the digital collections functioning in the field of cultural heritage. Research methodology is based on the application of a systematic approach to the digitization issue's study of cultural heritage sites and museum practice. The scientific novelty of the obtained results is the issue's actualization of the functioning of digital collections of cultural heritage in the cultural context, the statement of the digital canon expansion in the field of cultural heritage. Conclusions. It is emphasized that the discrepancy between the scale of digitized content and the real number of non-digitized and unpublished works of culture and art raises important questions about who decides which works will be published, will enter the scientific and educational circulation, will expand the digital canon and will serve as a source of inspiration for the general public. Thus, the range of problems in the development of digital collections and digital content aggregators in the field of cultural heritage becomes evident. Digital publishing platforms should be seen as primary sources that reflect the cultural, political and social issues of the modern era and reveal ontological and epistemic gaps in the perception of cultural, ethnic and social affiliation. The analysis of conceptual and methodological approaches to the development of modern digital technologies in the field of cultural heritage, which defined the digital turn for all modern cultural processes, allows us to understand the basic patterns and trends associated with recording, analysis and transmission of cultural heritage at the present stage. Critical analysis of digital infrastructures enables the cultural study of the digital turn in the field of cultural heritage in order to identify the possibilities and limitations of digital technologies in the analysis, publication and dissemination of textual and visual materials, demonstrating works of culture and art.
The article presents the practical bases of the use of the latest Big Data technologies in political campaigns conducting. The impact of Big Data technologies on election campaigns process is highlighted. It is established that data-driven technologies are a widespread means of effective public communication aimed at achieving the goals of certain political figures. The tools for transforming political campaigns include the following: collection and processing of personal data, tracking of information trail on the Internet, building personalized messages and psychological impact through targeted communication. The results of the analysis of the use of Big Data technologies as a tool of impact on the mass audience, allow distinguishing the tasks of each identified technology. It should also be admitted that data-driven technologies are part of the process of coordinating people's minds and directing them in the right direction for certain policymakers. This article analyzes political campaigns that use data-driven technologies and shows that political leaders use information technologies to win voters' consciousness. ; У статті представлено практичні основи необхідності використання новітніх технологій для проведення політичних кампаній. Висвітлено вплив використання Big Data технологій на процес виборчих кампаній. Установлено, що технології, якікеруються даними (від англ. Data-driven technologies), є розповсюдженим засобом ефективних суспільних комунікацій, які спрямовані на досягнення мети певних політичних діячів. Серед інструментів трансформації політичних кампаній можна виокремити такі: збір та обробка персональних даних, відстеження інформаційного сліду в мережі Інтернет, побудова персоналізованих меседжів і психологічний вплив за допомогою цільової комунікації. Результати аналізу дослідження використання Big Data технологій як вплив на масову аудиторію дають змогу виокремити завдання кожної визначеної технології у формуванні масової опінії в суспільно-політичних відносинах. Потрібно враховувати також і те, що технології, які керуються даними, є частиною великого процесу координування свідомості людей і спрямування їх рішення в потрібному напрямі для певних політичних діячів. У статті проаналізовано політичні кампанії, у яких використовувалися технології, що керуються даними, та доведено , що політичні лідери використовують розвиток інформаційних технологій дляманіпулювання свідомістю виборців, щоб аудиторія неусвідомлено приймала вигідне для певної політичної сили рішення.
The article outlines the system of personal data protection of employees in the European Union. The rights of employees in connection with the processing of their personal data by employers are analyzed, the concept of such data is defined. It is pointed out that despite the wide range of potentially necessary information about the employee, the collection of relevant information by employer should be limited to data that are necessary and relevant to the scope of labour rights and duties of the employee. The author emphasizes that the processing of personal data of employees as part of his privacy can be conducted by employer only if necessary and if there are sufficient legal grounds. In particular, the legal basis for the processing of personal data of employees may be the need to perform the employment contract or preparation for its fulfillment, compliance with legal obligations, protection of vital interests of the employee, or another individual, public interest or legitimate interest of employer. The issues of protection of personal data of remote workers and the rules of use of information obtained through automated surveillance systems in the workplace are outlined. It is emphasized that the processing of employees' personal data must be fair and transparent as well as proportionate to the purpose of collecting information. Employer must ensure that any results of employee monitoring are used exclusively for the purpose for which they were obtained. The admissible order of personal data collection and their processing is analyzed. In this context, the procedure of obtaining the employee's consent to the processing of his data is of great importance. In assessing the validity of consent in the context of employment, the conditions under which such consent is requested should be carefully analyzed. It is explained how to fulfill employer's obligation to inform employees of the types of information he can process about them, how this processing will be performed, and what rights employees have to protect their privacy. It is summarized that the processing of personal data of employees will be considered lawful if it is adequate and limited to achieving the necessary objectives, as well as if the use, purpose, and method of processing will be understood by employees. ; У статті аналізуються правові засади системи захисту персональних даних працівників у Європейському Союзі. Проаналізовано права працівників у зв'язку з обробкою їхніх персональних даних роботодавцями, визначено поняття таких даних. Зазначається, що, незважаючи на широкий перелік потенційно потрібних роботодавцю відомостей про працівника, збір відповідної інформації повинен обмежуватись даними, котрі є необхідними та доречними з огляду на обсяг трудових прав та обов'язків особи. Автор акцентує увагу на тому, що обробку персональних даних працівників як складника їх приватності роботодавець може здійснювати лише в разі фактичної необхідності та за наявності достатніх правових підстав. Зокрема, юридичною основою для обробки персональних даних працівників може бути необхідність виконання умов трудового договору чи підготовка до його укладення, дотримання юридичного зобов'язання, захист життєвих інтересів працівника чи іншої фізичної особи, виконання завдання в інтересах суспільства або для здійснення публічних повноважень, а також законний інтерес роботодавця. З'ясовуються питання захисту персональних даних дистанційних працівників та правила використання інформації, яка отримана завдяки автоматизованим системам спостереження на робочому місці. Наголошується, що обробка персональних даних повинна бути чесною та прозорою щодо працівників, а також пропорційною меті збору інформації. Роботодавець повинен гарантувати, що будь-які результати моніторингу працівників використовуються лише для тієї мети, для якої вони отримані. Аналізується допустимий порядок збирання персональних даних та їх обробки. У цьому контексті важливе значення відводиться процедурі надання згоди працівника на обробку його персональних даних. Оцінюючи дійсність згоди в контексті працевлаштування, потрібно уважно аналізувати умови, за яких запитується така згода. Пояснюються способи реалізації зобов'язання роботодавцяінформувати працівників про те, яку інформацію про них він може обробляти, як буде здійснюватись ця обробка та якими правами працівники володіють щодо захисту власної приватності. Підсумовується, що правомірною вважатиметься обробка персональних даних працівників, котра буде адекватною, доречною та обмежуватиметься досягненням необхідної мети, а також якщо використання, мета та спосіб обробки будуть зрозумілі працівникам.
The article is devoted to consideration of reports on military issues in сollection «Veni. Vidi. Scripsi. War. Life de facto». Since 2014 Russian-Ukrainian war has been continuing in Ukraine, or ATO, or measures aimed at ensuring national security and defense, suppression and rebuff of Russian military (armed) aggression in Donetsk and Luhansk districts, as it is called officially now. To inform wide layers of society about actions, which take place in a conflict zone, journalists often address to reportage genre, which, due to its efficiency, documentary character, emotional expressivity, vivid reflection, is one of the most popular genres for describing military actions in Donbas. This makes our research relevant. The goal of our research is to give comprehensive and detailed analysis of genre and style peculiarities of reports on military topics in the collection "Veni. Vidi. Scripsi. War. Life de Facto"; to characterize the specificity of self-expression of the author of publication. In accordance with the purpose of our studies, the research process required application of such methods: general scientific methods of material collecting and systematizing were used in the process of choosing samples from a large number of texts, which were needed for our research, setting principal tasks which were solved while the problem was being considered. For scientific understanding of historiography and source base of the study comparative analysis and a bibliographic descriptive method were used. For the collection of primary empirical data, we used observation method. Special attention is paid to the characteristic features of the report on military issues (efficiency, dynamic effect, clarity, sense of presence) that help readers see and feel the situation together with the reporter. The author concludes that, in connection with the continuation of the military conflict in the East of the country, reports on military issues more and more often appear on the pages of periodicals and are effective, as they combine the ...
This article examines the search, collection and processing business information. The main problem is a search for sources of business information. The main groups of sources were identified: legislation, reporting, infrastructure, media and Internet. Internet today is the main source of any kind of information, but there is still the actual problem of data retrieval, that meets the criteria of quality business information. This paper analyzes the requirements for such sources. The criteria for the quality of business information have been identified, among which the most important are accuracy, timeliness, completeness, verifiability, fairness, etc. The detailed analysis of the enterprise data flows resulted in the formulation of information technologies development for the collection and business information storage problem, which would take into account all the basic information in the enterprise, as well as additional sources. The basic requirements that must be met by developed system: adaptability, portability, usability, etc. The present paper identifies the stages of collecting information, set goals and objectives for the solutions. For each task of collecting and storing business information from a variety of sources have been defined the mathematical tools for its program implementation ; Представлен анализ проблем сбора бизнес-информации и обеспечения ее качества. Определены основные группы источников бизнес-информации. Поставлена задача разработки автоматизированной системы сбора бизнес-информации в сети интернет. Разработаны требования к программной системе и выбран математический аппарат для реализации ; Представлено аналіз проблем збору бізнес-інформації та забезпечення її якості. Визначено основні групи джерел бізнес-інформації. Поставлено завдання розробки автоматизованої системи збору бізнес-інформації в мережі інтернет. Розроблено вимоги до програмної системи і обрано математичний апарат для реалізації.
This article examines the search, collection and processing business information. The main problem is a search for sources of business information. The main groups of sources were identified: legislation, reporting, infrastructure, media and Internet. Internet today is the main source of any kind of information, but there is still the actual problem of data retrieval, that meets the criteria of quality business information. This paper analyzes the requirements for such sources. The criteria for the quality of business information have been identified, among which the most important are accuracy, timeliness, completeness, verifiability, fairness, etc. The detailed analysis of the enterprise data flows resulted in the formulation of information technologies development for the collection and business information storage problem, which would take into account all the basic information in the enterprise, as well as additional sources. The basic requirements that must be met by developed system: adaptability, portability, usability, etc. The present paper identifies the stages of collecting information, set goals and objectives for the solutions. For each task of collecting and storing business information from a variety of sources have been defined the mathematical tools for its program implementation ; Представлен анализ проблем сбора бизнес-информации и обеспечения ее качества. Определены основные группы источников бизнес-информации. Поставлена задача разработки автоматизированной системы сбора бизнес-информации в сети интернет. Разработаны требования к программной системе и выбран математический аппарат для реализации ; Представлено аналіз проблем збору бізнес-інформації та забезпечення її якості. Визначено основні групи джерел бізнес-інформації. Поставлено завдання розробки автоматизованої системи збору бізнес-інформації в мережі інтернет. Розроблено вимоги до програмної системи і обрано математичний апарат для реалізації.
The article considers the digital resource "Electronic exhibitions" of the Vernadsky National Library of Ukraine (VNLU) in the context of distant learning and self-education tools development. In the conditions of quarantine and military status that lead to restrictions of Ukrainian students' physical access to the original sources of scientific data, the studies of the informational and educational potency of digital resources, created by foundations that store collections of historical and cultural heritage, have become especially urgent. The numerous publications on the practical experience of the libraries' exhibition activity testify to the high social and educational benefits of electronic exhibitions of original archival documents, manuscripts, early printed and rare books, periodicals, music booklets, artworks etc. The proposed article initiates the observation of the scope of the whole complex of VNLU electronic exhibitions, which includes more than 700 separate expositions. The scientific novelty of the study is a comparative analysis of the resources of electronic exhibitions of large libraries in Ukraine and around the world, which allowed us to make a conclusion about the unprecedented activity and high information-educational and cultural-historical potential of VNLU exhibitions. The article emphasizes that, as distinct from libraries` general information resources that display the scope of library collections and provide distant access to digital copies of documents, electronic exhibitions of VNLU cultural and historic collections consider the results of proper scientific subject research; hence, the verbal and visual content of such exhibitions is prepared with human scientists' involvement. The review of the scope of VNLU historical and cultural funds' electronic exhibitions demonstrates the relevance of this resource as an effective tool for distance learning and self-education of future specialists in information, library, and archive studies, humanities, and polygraphy. It may also be used as ...
The paper highlights the historical significance of Ukrainian Pravda (1867-1880), Uchytel (1889-1914) and Literaturno-naukovyi vistnyk (1898-1932) periodicals considered as organs of science and writing, Ukrainian literary and scientific press, and pedagogical society. The publications by literary critics, writers, and public figures who contributed to these periodicals are analysed. The factual information about editorial boards, places of publication, periodicity and other data is presented. The names of editors, publishers, and authors who produced the bibliographic editions were ascertained. It is analysed that pedagogical editions occupied a special place among the professional periodicals of Galicia in the second half of the 19th century. The Ukrainian school needed a periodical for discussing national schooling, pedagogical achievements, and pupils' education. Uchytel was aimed at popular teachers as well as teachers of secondary schools and teachers' seminaries; it was the most popular pedagogical journal of Galicia, which covered the problems of education, preservation of the best traditions of Ukrainian school and culture. It is noted that the Ukrainian national literary and scientific Pravda journal became the main publication of the second period of popular journalism. It covered chronicle, political material, and discussions on the problems of social life. It was found out that the Ukrainian literature, science and public life Literaturno-naukovyi vistnyk monthly covered almost the whole range of problems that the Ukrainian society were faced at that time. The best works by Ukrainian writers and poets and literary articles were published in the periodical. The published materials played a significant role in shaping the ideology of the Ukrainian national movement and the development of modern Ukrainian literature. ; У статті висвітлено історичне значення журналів «Правда» (1867–1880), «Учитель» (1889–1914) та «Літературно-науковий вістник» (1898–1932) як органів науки й письменства, української літературно-наукової преси, педагогічного товариства, розглянуто публікації літературознавців, письменників, громадських діячів, що друкувались у цих виданнях. У процесі дослідження виявлено фактологічну інформацію щодо редакційних колегій, місць видань, періодичності та інших даних, необхідних для друку журналів, їх історико-функціональні особливості. Визначено чіткі межі виходу того чи іншого видання. Встановлено імена фактичних редакторів, видавців, авторів, які брали участь у створенні бібліографованих видань. Проаналізовано, що серед фахових часописів Галичини другої половини ХІХ ст. особливе місце посідають педагогічні видання. Українській школі потрібен був друкований орган, який би висвітлював проблеми національного шкільництва, педагогічний доробок, публікував матеріали про виховання учнівської молоді. Журнал «Учитель» призначався не тільки для народних учителів, а й для учителів середніх шкіл і учительських семінарій, і за час своєї діяльності перетворився у найавторитетніший педагогічний журнал Галичини, де широко висвітлювались актуальні проблеми освіти, збереження кращих традицій української школи та культури. Зазначено, що український народний літературно-науковий журнал «Правда» став основним виданням другого періоду народницької журналістики. Часопис висвітлював широку хроніку, політичні матеріали, дискусії з питань сучасного суспільного життя. Виявлено, що місячник літератури, науки й громадського життя всеукраїнського масштабу «Літературно-науковий вістник» охоплював майже все коло проблем, що постали в ті часи перед українським суспільством. На сторінках журналу друкувались кращі твори українських письменників і поетів, літературознавчі статті. Опубліковані матеріали відіграли виняткову роль у формуванні ідеології українського національного руху та розвитку модерної української літератури.
The paper highlights the historical significance of Ukrainian Pravda (1867-1880), Uchytel (1889-1914) and Literaturno-naukovyi vistnyk (1898-1932) periodicals considered as organs of science and writing, Ukrainian literary and scientific press, and pedagogical society. The publications by literary critics, writers, and public figures who contributed to these periodicals are analysed. The factual information about editorial boards, places of publication, periodicity and other data is presented. The names of editors, publishers, and authors who produced the bibliographic editions were ascertained. It is analysed that pedagogical editions occupied a special place among the professional periodicals of Galicia in the second half of the 19th century. The Ukrainian school needed a periodical for discussing national schooling, pedagogical achievements, and pupils' education. Uchytel was aimed at popular teachers as well as teachers of secondary schools and teachers' seminaries; it was the most popular pedagogical journal of Galicia, which covered the problems of education, preservation of the best traditions of Ukrainian school and culture. It is noted that the Ukrainian national literary and scientific Pravda journal became the main publication of the second period of popular journalism. It covered chronicle, political material, and discussions on the problems of social life. It was found out that the Ukrainian literature, science and public life Literaturno-naukovyi vistnyk monthly covered almost the whole range of problems that the Ukrainian society were faced at that time. The best works by Ukrainian writers and poets and literary articles were published in the periodical. The published materials played a significant role in shaping the ideology of the Ukrainian national movement and the development of modern Ukrainian literature. ; У статті висвітлено історичне значення журналів «Правда» (1867–1880), «Учитель» (1889–1914) та «Літературно-науковий вістник» (1898–1932) як органів науки й письменства, української літературно-наукової преси, педагогічного товариства, розглянуто публікації літературознавців, письменників, громадських діячів, що друкувались у цих виданнях. У процесі дослідження виявлено фактологічну інформацію щодо редакційних колегій, місць видань, періодичності та інших даних, необхідних для друку журналів, їх історико-функціональні особливості. Визначено чіткі межі виходу того чи іншого видання. Встановлено імена фактичних редакторів, видавців, авторів, які брали участь у створенні бібліографованих видань. Проаналізовано, що серед фахових часописів Галичини другої половини ХІХ ст. особливе місце посідають педагогічні видання. Українській школі потрібен був друкований орган, який би висвітлював проблеми національного шкільництва, педагогічний доробок, публікував матеріали про виховання учнівської молоді. Журнал «Учитель» призначався не тільки для народних учителів, а й для учителів середніх шкіл і учительських семінарій, і за час своєї діяльності перетворився у найавторитетніший педагогічний журнал Галичини, де широко висвітлювались актуальні проблеми освіти, збереження кращих традицій української школи та культури. Зазначено, що український народний літературно-науковий журнал «Правда» став основним виданням другого періоду народницької журналістики. Часопис висвітлював широку хроніку, політичні матеріали, дискусії з питань сучасного суспільного життя. Виявлено, що місячник літератури, науки й громадського життя всеукраїнського масштабу «Літературно-науковий вістник» охоплював майже все коло проблем, що постали в ті часи перед українським суспільством. На сторінках журналу друкувались кращі твори українських письменників і поетів, літературознавчі статті. Опубліковані матеріали відіграли виняткову роль у формуванні ідеології українського національного руху та розвитку модерної української літератури.
According to World Bank experts, the basis for a wise state and municipal policy is a high-quality information about the territory and access to it by public authorities, i.e. geospatial data.The success of the creation and operation of the nationalinfrastructure for geospatial data (NIGD), aimed at the development of the geospatial world for the development of the economy, the provision of vital services, the maintenance of sustainable development, improving the lives of people around the world is based on several generally accepted things in the world.The development of economics and management systems in the world increasingly depends on informative. Government, local government, society, business, citizens are increasingly demanding not just information but information that is reliable, relevant, integrated or capable of integration. Society requires the integration of spatial, statistical and administrative data, online access to them and the creation of electronic information services. Ukraine also already has a considerable experience of global initiatives in the area of geospatial data and geoinformation systems.The current state of development of geoinformation technologies requires the formation of a permanent system of topographical monitoring, which will provide the publication of geospatial data in a mode close to real time practically simultaneously with changes in the area.Based on the absence of standard documents on the establishment of such systems (Concepts, programs, specifications, technical requirements for the collection and processing of various types and types of data), city councils, in the form of a city-planning cadaster, geoinformation systems for managing property or other objects communal property increasingly create geographic information systems without any connection with the country's sectoral and corporate systems and the ideology and trends developed by the world expert environment under the UN and EU Agreements and agreed upon by Ukraine as part of these organizations.There is a need to resolve issues of legislative, institutional and financial support, and, on their basis, identify organizational measures aimed at creating and developing such an infrastructure. In conditions of developed highly professional environment, the formation of public policy regarding the field of geospatial data, the ideology of the new interdisciplinary model and its legislative regulation cannot be usurped by any professional group.Based on the analysis of world trends in the field of NIGD and UN recommendations on the ideology of constructing such systems at the national level, the state of development of NIGD in Ukraine and the status of institutional, legislative and financial support in this area are analyzed. Deviations from the UN recommendations are outlined, systemic principles of the creation of the NIGD are proposed, and a list of measures and actions for the return of the process of constructing the NIGD on the innovative way is proposed.When creating NIGD it is advisable to be guided by the following system principles: Design, not improvement; classification, not generalization; open solutions.Key words: Infrastructure, geospatial data, NIGD, NSDI, sustainable development, legislative provision, institutional provision, financial support. ; Успішність створення та функціонування національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД), направленої на розвиток геопросторового світу з метою розвитку економіки, забезпечення життєво важливих послуг, підтримання сталого розвитку, покращуючи життя людей в усьому світі базується на кількох загальноприйнятих в світі речах. Треба вирішити питання законодавчого, інституційного, і фінансового забезпечення та на їх основі визначити організаційні заходи направлені на створення та розвиток такої інфраструктури. Виходячи з аналізу світових тенденцій у сфері НІГД та рекомендацій ООН щодо ідеології побудови таких систем на національному рівні проаналізовано стан розвитку НІГД в Україні та стан законодавчого, інституційного, і фінансового забезпечення в цій сфері. Визначені відхилення від рекомендацій ООН, запропоновані системні принципи створення НІГД та запропоновано перелік заходів та дій щодо повернення процесу побудови НІГД на інноваційний шлях.Ключові слова: Інфраструктура, геопросторові дані, НІГД, NSDI, сталий розвиток, законодавче забезпечення, інституційне забезпечення, фінансове забезпечення.
The article examines the legal regulation of using cloud technologies for information storage. The author analyses the legal acts of Ukraine, the European Union, the USA, and self-governing organisations that unite intermediaries of cloud information systems regulating relations in data storage and using cloud technologies for user information processing. The author considers the provisions on the definition of cloud computing and cloud storage from the point of view of law. The author analyses specific regulations governing legal relations in the storage field and the use of information in cloud storage. The main functions are analysed: information storage creation of a multi-level database; collection of data and their systematisation, storage of big data and their processing; information exchange; support of other services; collection of data and their distribution by applications; and economic function. It is noted that the legal regulation of information storage in cloud storage is complex.
The purpose of the research is to reveal the peculiarities of the digital collections functioning in the field of cultural heritage. Research methodology is based on the application of a systematic approach to the digitization issue's study of cultural heritage sites and museum practice. The scientific novelty of the obtained results is the issue's actualization of the functioning of digital collections of cultural heritage in the cultural context, the statement of the digital canon expansion in the field of cultural heritage. Conclusions. It is emphasized that the discrepancy between the scale of digitized content and the real number of non-digitized and unpublished works of culture and art raises important questions about who decides which works will be published, will enter the scientific and educational circulation, will expand the digital canon and will serve as a source of inspiration for the general public. Thus, the range of problems in the development of digital collections and digital content aggregators in the field of cultural heritage becomes evident. Digital publishing platforms should be seen as primary sources that reflect the cultural, political and social issues of the modern era and reveal ontological and epistemic gaps in the perception of cultural, ethnic and social affiliation. The analysis of conceptual and methodological approaches to the development of modern digital technologies in the field of cultural heritage, which defined the digital turn for all modern cultural processes, allows us to understand the basic patterns and trends associated with recording, analysis and transmission of cultural heritage at the present stage. Critical analysis of digital infrastructures enables the cultural study of the digital turn in the field of cultural heritage in order to identify the possibilities and limitations of digital technologies in the analysis, publication and dissemination of textual and visual materials, demonstrating works of culture and art. ; Цель статьи – раскрыть особенности функционирования цифровых коллекций в сфере культурного наследия. Методология исследования основывается на применении системного подхода к разработке проблемы оцифровки объектов культурного наследия и музейной практики. Научная новизна полученных результатов заключается в актуализации проблемы функционирования цифровых коллекций культурного наследия в культурологическом контексте, констатации расширения цифрового канона в сфере культурного наследия. Выводы. Отмечено, что несоответствие масштаба оцифрованного контента реальному количеству неоцифрованных и неопубликованных произведений культуры и искусства поднимает важные вопросы о том, кто решает, какие произведения будут опубликованы, войдут в научный и образовательный оборот, расширят цифровой канон и будут служить источником вдохновения для широкой публики. Становится очевидным спектр проблем развития цифровых коллекций и агрегаторов цифрового контента в сфере культурного наследия. Цифровые публикационные платформы должны восприниматься как первичные источники, отражающие культурные, политические и социальные проблемы современной эпохи и выявляющие онтологические и эпистемические пробелы в восприятии культурной, этнической и социальной принадлежности. Анализ концептуальных и методологических подходов к развитию современных цифровых технологий в сфере культурного наследия, определивших цифровой поворот для всех современных культурных процессов, позволяет понять основные закономерности и тенденции, связанные с фиксацией, анализом и трансляцией культурного наследия на современном этапе. Критический анализ цифровых инфраструктур делает возможным культурологическое исследование цифрового поворота в сфере культурного наследия, чтобы выяснить возможности и ограничения цифровых технологий при анализе, публикации и распространении текстовых и визуальных материалов, демонстрирующих произведения культуры и искусства. ; Мета статті – розкрити особливості функціонування цифрових колекцій у сфері культурної спадщини. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системного підходу до опрацювання проблеми оцифрування об'єктів культурної спадщини та музейної практики. Наукова новизна одержаних результатів полягає в актуалізації проблеми функціонування цифрових колекцій культурної спадщини в культурологічному контексті, констатації розширення цифрового канону у сфері культурної спадщини. Висновки. Наголошено, що невідповідність масштабу оцифрованого контенту реальній кількості неоцифрованих і неопублікованих творів культури та мистецтва порушує важливі питання про те, хто вирішує, які твори будуть опубліковані, увійдуть у науковий та освітній обіг, розширять цифровий канон і слугуватимуть джерелом натхнення для широкої публіки. Стає очевидним діапазон проблем розвитку цифрових колекцій та агрегаторів цифрового контенту у сфері культурної спадщини. Цифрові публікаційні платформи мають сприйматися як первинні джерела, що відображають культурницькі, політичні та соціальні проблеми сучасної епохи і виявляють онтологічні й епістемічні прогалини в сприйнятті культурної, етнічної та соціальної приналежності. Аналіз концептуальних і методологічних підходів до розвитку сучасних цифрових технологій у сфері культурної спадщини, що визначили цифровий поворот для всіх сучасних культурних процесів, дає змогу зрозуміти основні закономірності й тенденції, пов'язані з фіксацією, аналізом і трансляцією культурної спадщини на сучасному етапі. Критичний аналіз цифрових інфраструктур уможливлює культурологічне дослідження цифрового повороту у сфері культурної спадщини, для того щоб з'ясувати можливості й обмеження цифрових технологій під час аналізу, публікації та поширення текстових і візуальних матеріалів, що демонструють твори культури та мистецтва.
