Suchergebnisse

Relevance of the research topic. In today's turbulent world, the role of entrepreneurship is growing. Entrepreneurs are ready to take risks, accept them, adapt, respond effectively to changes in the external environment, the challenges of the competitive environment, new consumer demands, as well as create new solutions and jobs. In today's conditions, the population is faced with the need to create jobs in some places and independently, so the role of small and medium enterprises is growing in all countries. This is a global trend. Ukraine is no exception. The experience of the world's leading countries proves that the development of entrepreneurship requires effective government regulation with the involvement of broad groups of stakeholders that form business ecosystems. The purpose of the study is to develop recommendations on mechanisms for state regulation of institutional development of business ecosystems in the current environment, taking into account the uneven development of regions and industries. Methodology. The article uses a number of scientific methods, including historical, logical, systemic, empirical methods of scientific knowledge, which allowed to determine the features of effective state regulation of institutional development of business ecosystems. authorities. Results. The main factors of development of effective mechanisms of state regulation of institutional development of business ecosystems are allocated in the article, recommendations on formation of institutional structure of support of development of business ecosystems in Ukraine are given. Field of results application. Branch of public administration, institutional support of entrepreneurship at the national, regional and local levels. Conclusions. The main areas of entrepreneurship support should be as follows: formation and implementation of a systematic strategy for business development; formation of a policy to support entrepreneurship and provide effective assistance; increasing the trade and investment potential of ...

The formation of entrepreneurial culture in Ukraine is an extremely important element for countries whose economies are in the stage of development and transformation. The startup ecosystem is one of the determinants of the components of this complex process. Changes that have taken place over the last century confirm the fact of changes in the paradigm of entrepreneurship. During the last decade, most of the growth of the workforce was due to the successful implementation of startup projects. The purpose of the article is to show the peculiarities of the startup ecosystem in Ukraine. The largest number of Ukrainian startups that have attracted venture and angel funding in the field of creating online services and software. Startups the most are interested and financed by investors in the field of marketing, hardware, e-commerce and the mobile services market. Among the countries that invest the most in Ukrainian startup projects in 2019 were the United States ($ 423 million), the United Arab Emirates $ 21 million. The United States and the European Union received about $ 11 million. The Ukrainian government has invested $ 8 million in the development of startup projects USA. Thus, the development of creative ideas and the formation of startup ecosystems in Ukraine is an important and promising area of economic development, although it is at an early stage. When a creative idea is born on the already formed request of society, there is a high probability of successful launch of a spatrap project. Also, in order to be successful in the market, a startup idea must be characterized by speed of implementation, scalability of the idea, have a quality creative idea, meet the concept of "creative for society", have a small team of like-minded people, cooperate, be open and talk about their ideas. ; Формування підприємницької культури в Україні є надзвичайно важливим елементом для країн, економіка яких знаходиться на етапі розвитку та трансформації. Стартап екосистема є однією з визначальних складових цього складного процесу. Зміни які відбулися за останнє століття підтверджують факт зміни парадигми підприємництва, якщо раніше великі підприємці були власниками підприємств з металургійної, нафтової, автомобільної, залізничної промисловості, то зараз це сфера інформації, комунікації, гаджетів та комп'ютерних розваг. Протягом останнього десятиліття більша частина зростання робочої сили було саме завдяки успішній реалізації стартап проектів. Мета статті – виявити особливості стартап екосистеми в Україні, адже коли народжується креативна ідея на вже сформований запит суспільства існує велика ймовірність успішного запуску спатрап проекту, тому потребують дослідження інші критерії, що забезпечать реалізацію та становлення цих ідей.

The article analyzes the provisions of the multilateral and bilateral international legal treaties of Ukraine aimed at the conservation and restoration of natural ecosystems and the implementation of an ecosystem approach, which is a strategy for the integrated management of land, water and living resources that promotes conservation and sustainable use in an equitable way. Based on the conducted research, it is concluded that these issues are among the most important and relevant at the international legal level, therefore, our state, having assumed relevant obligations in this area, should focus its efforts to their proper reflection in the national regulatory and legal field and their practical realization. It is hoped that in the near future, the outlined issues will receive increased attention both at the level of environmental legislation and in practical terms, because according to the Law of Ukraine «On the Basic principles (strategy) of state environmental policy of Ukraine for the period up to 2030» dated 28.02.2019, which now has the status of a leading pointer in the environmental sphere, the goal of state environmental policy is to achieve a good state of the environment by introducing an ecosystem approach to all areas of socio-economic development of Ukraine to ensure the constitutional right of every citizen to a clean and safe environment, introduction of balanced nature management and conservation and restoration of natural ecosystems.

Implementation of a «smart» city elements is a serious challenge for all cities of Ukraine, as the competitiveness of cities will determine their development or stagnation in the future. With a purpose to addressing the transformation of cities into «smart» cities, development strategies and new institutions are set up to initiate and transform various elements of the city's ecosystems in accordance with the challenges of today.An analysis of the best practices of the«smart» cities of the European Union, not only the practical aspect but also the theoretical principles used by the city leaders in the region to form effective innovative ecosystems, is relevant not only for scientists but also for employees of regional development agencies of Ukraine.The purpose of the article is to review the best practices of a higher education institutions participation in regional innovative ecosystems.The article gives an overview of theoretical principles for the formation of effective innovative ecosystems and the necessary actions of state regulators, as well as local self-government bodies.Also, reviewed regulatory acts on the creation of innovative ecosystems and«smart» cities in the European Union. ; Внедрение элементов «умного» города является серьезным вызовом для всех городов Украины, поскольку конкурентоспособность городов будет определять их развитие или стагнацию в будущем. С целью комплексного решения преобразования городов в «умные» создаются стратегии развития и новые институты, которые призваны начинать и трансформировать различные элементы экосистемы города в соответствии с вызовами современности.Проведение анализа передового опыта «умных» городов Европейского Союза, при этом не только практического аспекта но и теоретических основ используемых городами лидерами в регионе для формирования эффективных инновационных экосистем, является актуальным не только для учених, но и для сотрудников региональных агентств развития Украины.Целью статьи является обзор передовых практик участия высших учебных заведений в инновационных экосистемах. В статье представлен обзор теоретических основ по формированию эффективных инновационных экосистем, также рассмотрены необходимые действия государственных регуляторов, а также органов местного самоуправления. Отдельно рассмотрены регуляторные акты по созданию инновационных экосистем и «умных» городов Европейского Союза. ; Впровадження елементів «розумного» міста є серйозним викликом для всіх міст України, оскільки конкурентоздатність міст визначатиме їх розвиток або стагнацію в майбутньому.З метою комплексного вирішення перетворення міст в «розумні» створюються стратегії розвитку і нові інституції, що покликані започатковувати та трансформувати різні елементи екосистеми міставідповідно до викликів сьогодення.Проведення аналізу передового досвіду «розумних» міст Європейського Союзу, при цьому не тільки практичного аспекту, але й теоретичних засад, які використовують міста-лідери в регіоні для формування ефективних інноваційних екосистем, є актуальним не лише для науковців але й для співробітників регіональних агенцій розвитку України.Метою статті є огляд передових практик участі вищих навчальних закладів у інноваційних екосистемах. У статті подано огляд теоретичних засад з формування ефективних інноваційних екосистем, розглянуто необхідні дії державних регуляторів, а також органів місцевого самоврядування. Окремо розглянуто регуляторні акти щодо створення інноваційних екосистем і «розумних» міст Європейського Союзу.

The existing evidence of the history of fossil resins occurrence, both throughout the world and on the territory of Ukraine, is studied. The information on the amber formation processes is summarized. The application of various methods of searching for sites of occurrence of minerals is analysed. Some methods for mining amber minerals have been evaluated, starting from the manual method of collecting and using various mechanical means. The impact of various methods of mining on the environment is estimated. According to the analysis of various methods of extracting fossil resins from the bowels of the earth, it is found that it is the use of a hydromechanical method of washing out amber from the soil that reduces the man-made consequences that cause irreparable harm to the environment, namely mixing the soil profile, destroying vegetation and forests. Unfortunately, there are some illegal ways of obtaining amber, which are not only related to environmental problems, but also cause invaluable damage to the economic potential of the country. The main problems associated with the illegal mining of amber in the environmental field are the violation of the integrity of geological rocks, the depletion of amber-bearing strata, the violation of hydrogeological conditions in the adjacent territories, the destruction of grass and the fertile soil layer, cutting down trees and their root system, changing bog biocenoses, provoking activation water and wind erosion. In the economic spherethese are losses in forestry and water management, soil degradation, loss of significant volumes of amber raw materials for the state, substantially exceed legal extraction, lack of collection of customs duties, state and local taxes and fees, causes an increase in the shadow sector of the economy. Annual losses of the state due to the illegal extraction and sale of amber in Polissya are colossal, therefore the legislative regulation of amber mining is very complicated as it requires significant changes in the resource codes, as well as the adoption of appropriate decisions of local governments. It is precisely the application of the latest methods of amber extraction and the adoption of new laws and the improvement of the current legislation by making appropriate changes and additions to environmental legislation, reducing the technogenic impact on forest ecosystems and restoring the damaged landscapes. ; Проаналізовано свідчення з історії виникнення викопних смол, як у цілому світі, так і на території України, узагальнено інформацію процесів бурштинотворення. Обґрунтовано застосування різноманітних методів пошуку місць залягання корисних копалин. Оцінено способи добування бурштинових копалин, починаючи від ручного методу збирання і з використанням різноманітних механічних засобів. Досліджено вплив різних методів видобутку корисних копалин на навколишнє природне середовище. Відповідно до аналізу різних способів видобутку викопних смол з надр землі. Встановлено, що саме використання гідромеханічного способу вимивання бурштину з ґрунту, зменшує техногенні наслідки, які завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу, а саме перемішуванню ґрунтового профілю, знищенню рослинного покриву, винищенню лісових масивів. На жаль, поряд зі законним видобутком існують нелегальні (незаконні) методи отримання бурштину, які стосуються не тільки екологічних проблем, але й наносять неоціненний збиток економічному потенціалу країни. Щорічні втрати держави через нелегальний видобуток та реалізацію бурштину в Українському Поліссі колосальні, тому законодавче врегулювання видобутку бурштину є дуже складним, оскільки потребує істотних змін у ресурсних кодексах, а також прийняття відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

The series of epigeibiontic Arthropoda communities are investigated in several fo­rest and woodland ecosystems of Lva-Stvyga inter-river area within Volyn Polissia region of Ukraine. This is remoted district with peculiar ecological features as well as dominancy of oligotrophic forest and peat-bog ecosystems. The material of epigeibiontic arthropods was collected in spring and summer 2015 by the method of Barber's pitfall traps. There are three pilot areas explored: 1) wet oligotrophic pine woodland (Ledo-Pinion); 2) late secondary succession of wet oligotrophic pine woodland cutting area; 3) dry oligotrophic pine woodland on the sands (Dicrano-Pinion). In total, 186 species of epigeibiontic arthropods were explored. There were found 75 species of spiders (Araneae) and 27 species of ground beetles (Coleoptera, Carabidae) among them. Along with that, the ants (Formicidae) have dominancy within related communities with an amount about 82–87 % of total arthropod individual's number, and Araneae both with Carabidae exceed 6–7 % of this number. Nevertheless, there are nine spider species found for the first time for Ukrainian Polissia region and 1 species – Gnaphosa nigerrima – for the territory of Ukraine. One Carabid beetle species (Cymindis vaporariorum) was found at the first time for West Polissia region of Ukraine. There is also a number of rare and less known Araneae and Carabidae species found. Thus, the species composition and structure of explored Araneae & Carabidae communities show many specific features, which are caused by characteristic ecological and biogeographical peculiarities of oligotrophic ecosystems within investigated area. Following research of related taxonomical groups has to be directed to the wider spectrum of ecosystems covering, especially to peat-bog and mire complexes as unique protected habitats in Ukraine and the European Union. ; Досліджено угруповання епігеобіонтних членистоногих мезофауни деяких лісових екосистем Льва-Ствизького межиріччя у межах Волинського Полісся України. Це досить специфічний район, екологічними особливостями якого є домінування оліготрофних лісових і болотних екосистем. Зоологічний матеріал зібраний навесні та влітку 2015 р. методом ґрунтових пасток Барбера. Дослідження проведено на трьох пробних площах: 1) сирий (заболочений) оліготрофний сосновий ліс (Ledo-Pinion); 2) пізня вторинна сукцесія (поновлення лісу) після вирубування на місці сирих (заболочених) оліготрофних соснових лісів; 3) сухий оліготрофний сосновий ліс на пісках (Dicrano-Pinion). Загалом виявлено 186 видів епігейних членистоногих, у тому числі – 75 видів павуків (Araneae) і 27 видів турунів (Coleoptera, Carabidae). Поряд із цим, у досліджених угрупованнях домінують мурашки (Formicidae), їхня частка становить 82–87 % від загальної чисельності особин членистоногих, тоді як павуків і турунів разом – 6–7 %. З-поміж виявлених павуків 9 видів уперше знайдено в ме­жах Українського Полісся, а 1 вид (Gnaphosa nigerrima) є новим для фауни України; 1 вид турунів (Cymindis vaporariorum) уперше знайдений для Західного Полісся в межах України. Також виявлено низку інших рідкісних і маловідомих видів павуків і турунів. Видовий склад і структура досліджених угруповань павуків і турунів мають своєрідні риси, зумовлені екологічними та біогеографічними особливостями оліготрофних екосистем регіону. Подальші еколого-фауністичні дослідження зазначених таксономічних груп тут мають бути спрямовані на охоплення ширшого спектра екосистем, насамперед осоково- і пухівково-сфагнових боліт, а також мочажинно-грядових болотних комплексів як унікальних оселищ, що перебувають під охороною в Україні та Європі.

The article analyzes the provisions of the multilateral and bilateral international legal treaties of Ukraine aimed at the conservation and restoration of natural ecosystems and the implementation of an ecosystem approach, which is a strategy for the integrated management of land, water and living resources that promotes conservation and sustainable use in an equitable way.Based on the conducted research, it is concluded that these issues are among the most important and relevant at the international legal level, therefore, our state, having assumed relevant obligations in this area, should focus its efforts to their proper reflection in the national regulatory and legal field and their practical realization.It is hoped that in the near future, the outlined issues will receive increased attention both at the level of environmental legislation and in practical terms, because according to the Law of Ukraine «On the Basic principles (strategy) of state environmental policy of Ukraine for the period up to 2030» dated 28.02.2019, which now has the status of a leading pointer in the environmental sphere, the goal of state environmental policy is to achieve a good state of the environment by introducing an ecosystem approach to all areas of socio-economic development of Ukraine to ensure the constitutional right of every citizen to a clean and safe environment, introduction of balanced nature management and conservation and restoration of natural ecosystems. ; Анализируются положения многосторонних и двусторонних международно-правовых договоров Украины, направленных на сохранение и восстановление природных экосистем и внедрение экосистемного подхода. На основании проведенного исследования сделан вывод, что эти вопросы являются одними из наиболее важных и актуальных на международном уровне, поэтому государство, взяв на себя соответствующие обязательства в указанной сфере, должно направить свои усилия на их надлежащее отображение в национальном нормативно-правовом поле и их практическую реализацию. ; Проаналізовано положення основних багатосторонніх і двосторонніх міжнародно-правових договорів України, спрямованих на збереження і відновлення природних екосистем та впровадження екосистемного підходу. Зроблено висновок, що ці питання є одними з найбільш важливих і актуальних на міжнародному рівні, а тому держава, взявши на себе відповідні зобов'язання у зазначеній сфері, має спрямувати свої зусилля на їх належне відображення у національному нормативно-правовому полі, а також їх практичну реалізацію.

The article analyzes the provisions of the multilateral and bilateral international legal treaties of Ukraine aimed at the conservation and restoration of natural ecosystems and the implementation of an ecosystem approach, which is a strategy for the integrated management of land, water and living resources that promotes conservation and sustainable use in an equitable way.Based on the conducted research, it is concluded that these issues are among the most important and relevant at the international legal level, therefore, our state, having assumed relevant obligations in this area, should focus its efforts to their proper reflection in the national regulatory and legal field and their practical realization.It is hoped that in the near future, the outlined issues will receive increased attention both at the level of environmental legislation and in practical terms, because according to the Law of Ukraine «On the Basic principles (strategy) of state environmental policy of Ukraine for the period up to 2030» dated 28.02.2019, which now has the status of a leading pointer in the environmental sphere, the goal of state environmental policy is to achieve a good state of the environment by introducing an ecosystem approach to all areas of socio-economic development of Ukraine to ensure the constitutional right of every citizen to a clean and safe environment, introduction of balanced nature management and conservation and restoration of natural ecosystems. ; Анализируются положения многосторонних и двусторонних международно-правовых договоров Украины, направленных на сохранение и восстановление природных экосистем и внедрение экосистемного подхода. На основании проведенного исследования сделан вывод, что эти вопросы являются одними из наиболее важных и актуальных на международном уровне, поэтому государство, взяв на себя соответствующие обязательства в указанной сфере, должно направить свои усилия на их надлежащее отображение в национальном нормативно-правовом поле и их практическую реализацию. ; Проаналізовано положення основних багатосторонніх і двосторонніх міжнародно-правових договорів України, спрямованих на збереження і відновлення природних екосистем та впровадження екосистемного підходу. Зроблено висновок, що ці питання є одними з найбільш важливих і актуальних на міжнародному рівні, а тому держава, взявши на себе відповідні зобов'язання у зазначеній сфері, має спрямувати свої зусилля на їх належне відображення у національному нормативно-правовому полі, а також їх практичну реалізацію.

The article analyzes the provisions of the multilateral and bilateral international legal treaties of Ukraine aimed at the conservation and restoration of natural ecosystems and the implementation of an ecosystem approach, which is a strategy for the integrated management of land, water and living resources that promotes conservation and sustainable use in an equitable way.Based on the conducted research, it is concluded that these issues are among the most important and relevant at the international legal level, therefore, our state, having assumed relevant obligations in this area, should focus its efforts to their proper reflection in the national regulatory and legal field and their practical realization.It is hoped that in the near future, the outlined issues will receive increased attention both at the level of environmental legislation and in practical terms, because according to the Law of Ukraine «On the Basic principles (strategy) of state environmental policy of Ukraine for the period up to 2030» dated 28.02.2019, which now has the status of a leading pointer in the environmental sphere, the goal of state environmental policy is to achieve a good state of the environment by introducing an ecosystem approach to all areas of socio-economic development of Ukraine to ensure the constitutional right of every citizen to a clean and safe environment, introduction of balanced nature management and conservation and restoration of natural ecosystems. ; Анализируются положения многосторонних и двусторонних международно-правовых договоров Украины, направленных на сохранение и восстановление природных экосистем и внедрение экосистемного подхода. На основании проведенного исследования сделан вывод, что эти вопросы являются одними из наиболее важных и актуальных на международном уровне, поэтому государство, взяв на себя соответствующие обязательства в указанной сфере, должно направить свои усилия на их надлежащее отображение в национальном нормативно-правовом поле и их практическую реализацию. ; Проаналізовано положення основних багатосторонніх і двосторонніх міжнародно-правових договорів України, спрямованих на збереження і відновлення природних екосистем та впровадження екосистемного підходу. Зроблено висновок, що ці питання є одними з найбільш важливих і актуальних на міжнародному рівні, а тому держава, взявши на себе відповідні зобов'язання у зазначеній сфері, має спрямувати свої зусилля на їх належне відображення у національному нормативно-правовому полі, а також їх практичну реалізацію.

This article substantiates the social importance of virgin Transcarpathian forests. The primeval beech forests of Slovakia and Ukraine are included in the World Nature Heritage List. Also it analyses possible threat for preservation of the Ukrainian Carpathians virgin forests, the legislative base of Ukraine in this field and gives recommendations for primeval forest ecosystems protection. ; This article substantiates the social importance of virgin Transcarpathian forests. The primeval beech forests of Slovakia and Ukraine are included in the World Nature Heritage List. Also it analyses possible threat for preservation of the Ukrainian Carpathians virgin forests, the legislative base of Ukraine in this field and gives recommendations for primeval forest ecosystems protection. ; Обґрунтовано важливе суспільне значення пралісів Закарпаття. Букові праліси України і Словаччини занесено до списку Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Також проаналізовано можливі загрози для збереження пралісів Українських Карпат, законодавчу базу України щодо їх охорони та наведено рекомендації щодо забезпечення охорони пралісових екосистем.

The classification features of the distribution of forest functions in the balanced forest management system by three blocks are identified and substantiated: environmental, social and economic. It has been determined that in the process of transformation of the forest industry in accordance with modern environmental, economic and social requirements, the role of social functions, which will act as an active factor of changes in the external and internal environment of the industry and economic entities, should be strengthened. It has been found that the formation of a balanced forest management strategy involves the study of its systemic factors, first of all, those whose vector of action causes a negative impact. Such factors should be summarized in five groups: organizational, legal, economic-financial, social, environmental, spatial. The study of the factors of each group makes it possible to: determine the origins, nature and format of the problems; select relevant tools that, by forming an internal mechanism for implementing a balanced forestry strategy, will reduce or avoid undesirable effects in the implementation of the strategy. A conceptual approach to assessing the impact of institutional factors on the process of forming a balanced forest management strategy has been identified. It is proved that the current format of implementation of legislative norms, property rights and activities of forest management authorities does not contribute to its development on the basis of balance of environmental, economic and social interests of society. The methodological approach to the evaluation of the effectiveness of ecologically balanced forest management has been improved, which involves the use of a set of evaluation criteria and indicators that characterize the combination of forestry, forest management, forest conservation, forest protection and reforestation processes in forest management. ; Ідентифіковано та обґрунтовано класифікаційні ознаки розподілу функцій лісів у системі збалансованого лісокористування за трьома блоками: екологічні, соціальні та економічні. Визначено, що у процесі трансформації лісової галузі відповідно до сучасних екологічних, економічних та соціальних вимог має бути посилена роль соціальних функцій, які виступатимуть як активний чинник змін зовнішнього і внутрішнього середовища галузі та суб'єктів господарювання. З'ясовано, що формування стратегії збалансованого лісокористування передбачає вивчення її системоутворювальних чинників, передусім, тих, вектор дії яких зумовлює негативний вплив. Такі чинники доцільно виокремити у п'ять груп: організаційно-правові, економіко-фінансові, соціальні, екологічні, просторові. Дослідження чинників кожної групи дало можливість: визначити витоки, характер і формат проблем; підібрати релевантні інструменти, які, утворюючи внутрішній механізм реалізації стратегії збалансованого лісокористування, дозволять зменшити або уникнути небажаних ефектів при реалізації стратегії. Дають змогу виявити концептуальний підхід до оцінки впливів інституційних чинників на процес формування стратегії збалансованого лісокористування. Доведено, що сучасний формат реалізації законодавчих норм, прав власності і діяльності органів управління у галузі лісового господарства не сприяє її розвитку на засадах збалансованості екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства. Удосконалено методичний підхід до оцінки ефективності екологічно збалансованого управління лісовим господарством, що передбачає застосування сукупності оціночних критеріїв та індикаторів, які характеризують поєднання лісівничих, лісоексплуатаційних, лісоохоронних, лісозахисних та лісовідновних процесів у лісовому господарстві.

The classification features of the distribution of forest functions in the balanced forest management system by three blocks are identified and substantiated: environmental, social and economic. It has been determined that in the process of transformation of the forest industry in accordance with modern environmental, economic and social requirements, the role of social functions, which will act as an active factor of changes in the external and internal environment of the industry and economic entities, should be strengthened. It has been found that the formation of a balanced forest management strategy involves the study of its systemic factors, first of all, those whose vector of action causes a negative impact. Such factors should be summarized in five groups: organizational, legal, economic-financial, social, environmental, spatial. The study of the factors of each group makes it possible to: determine the origins, nature and format of the problems; select relevant tools that, by forming an internal mechanism for implementing a balanced forestry strategy, will reduce or avoid undesirable effects in the implementation of the strategy. A conceptual approach to assessing the impact of institutional factors on the process of forming a balanced forest management strategy has been identified. It is proved that the current format of implementation of legislative norms, property rights and activities of forest management authorities does not contribute to its development on the basis of balance of environmental, economic and social interests of society. The methodological approach to the evaluation of the effectiveness of ecologically balanced forest management has been improved, which involves the use of a set of evaluation criteria and indicators that characterize the combination of forestry, forest management, forest conservation, forest protection and reforestation processes in forest management. ; Ідентифіковано та обґрунтовано класифікаційні ознаки розподілу функцій лісів у системі збалансованого лісокористування за трьома блоками: екологічні, соціальні та економічні. Визначено, що у процесі трансформації лісової галузі відповідно до сучасних екологічних, економічних та соціальних вимог має бути посилена роль соціальних функцій, які виступатимуть як активний чинник змін зовнішнього і внутрішнього середовища галузі та суб'єктів господарювання. З'ясовано, що формування стратегії збалансованого лісокористування передбачає вивчення її системоутворювальних чинників, передусім, тих, вектор дії яких зумовлює негативний вплив. Такі чинники доцільно виокремити у п'ять груп: організаційно-правові, економіко-фінансові, соціальні, екологічні, просторові. Дослідження чинників кожної групи дало можливість: визначити витоки, характер і формат проблем; підібрати релевантні інструменти, які, утворюючи внутрішній механізм реалізації стратегії збалансованого лісокористування, дозволять зменшити або уникнути небажаних ефектів при реалізації стратегії. Дають змогу виявити концептуальний підхід до оцінки впливів інституційних чинників на процес формування стратегії збалансованого лісокористування. Доведено, що сучасний формат реалізації законодавчих норм, прав власності і діяльності органів управління у галузі лісового господарства не сприяє її розвитку на засадах збалансованості екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства. Удосконалено методичний підхід до оцінки ефективності екологічно збалансованого управління лісовим господарством, що передбачає застосування сукупності оціночних критеріїв та індикаторів, які характеризують поєднання лісівничих, лісоексплуатаційних, лісоохоронних, лісозахисних та лісовідновних процесів у лісовому господарстві.

Nowadays, in Ukraine, the state forest policy needs to be reformed due to belonging of forests to various departments and ministries, and respectively different requirements for their exploitation. The state of forest ecosystems deteriorates due to unsatisfactory sanitary condition of forests, deforestation of shelter belts, improperly occurring processes of afforestation of non-habitats, land reclamation fund, forest reproduction and reforestation. The category of protected forests got a lot of secondary forest ecosystems that change as a result of natural successions, often characterized by unsatisfactory sanitary condition, which are the centres for the spread of phytopathological phenomena and require immediate intervention, which is prohibited by the current legislation. On significant areas of Ukraine there are processes of secondary spontaneous sylvatization of former agricultural lands which legislative status is still not regulated. Modern climate change has led to a rise in the natural upper boundary of the forest in the Ukrainian Carpathians, and anthropogenic drainage of the wetlands of Polissya predetermines their spontaneous sylvatization. Preservation of ecosystem diversity of forests and forest management "close to nature" is now the main priority. To accomplish these tasks, it is necessary to have a clear idea of the forests of protected areas and exploitable forests that require the reformatting. The first step in this direction in Ukraine is to classify all forest ecosystems on a unified principle and establish all types of forests that need to be preserved. It is necessary to take into account the existing approaches in the forestry sector, the presence of scientists and forestry specialists who are capable of carrying out this work in a short time. The next step is to have a critical analysis of the resulting data set for the entire territory of Ukraine for the establishment of forest types that are already under certain forms of the bequest, and which should still be given a conservation status. In general, this should become one of the key aspects of the national program "Forests of Ukraine– 2030", which will allow not only to cover all available forest types in Ukraine with the regime of conservation, but also become an example for keeping close-to-nature forest management at the level of each forestry of our state. ; Збереження екосистемного різноманіття лісів і ведення лісового господарства на засадах, наближених до природи, має бути основним пріоритетом лісової політики сьогодення. Для виконання цих завдань потрібні чіткі уявлення про те, що ми маємо зберігати і які ліси формувати. Першим кроком у цьому напрямі в Україні повинна бути класифікація усіх лісових екосистем за єдиним принципом і встановлено всі типи лісів, які потребують збереження. Для цього необхідно врахувати існуючі в лісівництві підходи, наявність науковців і фахівців лісового господарства, які здатні здійснити таку роботу. Наступним кроком має бути критичний аналіз отриманого масиву даних для всієї території України для встановлення типів лісу, які вже перебувають під певними формами заповідання, а яким ще варто надати природоохоронного статусу. Важливим є повна інвентаризація природоохоронного фонду в межах держави і встановлення лісів, які потребують активних форм охорони з метою відновлення їх первинної структурно-функціональної організації, а також лісових ділянок, що мають бути вилучені із заповідних територій як вторинні екосистеми, які не мають цінності для збереження екосистемного різноманіття, а подекуди є потужним джерелом розмноження та розселення фітопатологічних організмів.

In the article there are considered following problems of functioning of regional landscape park "Znesinnya": imperfect normative-legal base; subordination of the park and its financing; violation of the protected mode of territory; the recreational use of territory; cooperation with the local population and administration; influence of industrial objects on park ecosystems. ; Зроблена спроба дослідити основні проблеми функціонування регіонального ландшафтного парку "Знесіння". Недосконала нормативно-правова база, фінансування та невідповідне підпорядкування території парку, недотриманий заповідний режим, рекреаційне використання території, співпраця з місцевим населенням та владою, вплив промислових об'єктів на екосистеми парку – ці та інші питання стали підставою для написання статті.

Socio-economic development of territorial communities in the Carpathian region of Ukraine largely characterizes the level of development of entrepreneurship and small business, which is associated with forest ecosystems and forest resources. Given the significant importance of forest ecosystems for the inhabitants of mountain communities, the issues of access of small businesses to forest resources and prevention of the use of illegal timber in business activities are extremely important. Therefore, the purpose of the research is to reveal opportunities for obtaining timber for business activities and to identify priority measures to promote the rights of small-scale businesses to use forest resources. The research was performed by the method of standard face-to-face survey of the representatives of local communities of Khust District of Zakarpattia Region, Kosiv District and Yaremche Town Council of Ivano-Frankivsk Region, and also Skole and Starosambir Districts of Lviv Region. The research areas are characterized by significant forest cover, and the forest industry plays an important role in the regions economy. The experts were the representatives of local governments, small businesses and forestry specialists (a total of 450 respondents), who are quite well acquainted with the state of affairs in the forest sector of the region and are leaders of public opinion. The analysis of the main threats to the forest ecosystems of the district showed that the most important of them are as follows: imperfect legal framework (72.0 %), corrupt timber harvesting schemes (65.3 %); unauthorized deforestation by locals (64.0 %), and low ecological culture of residents (64.0 % of respondents). The main factors that mostly motivate the use of illegal timber in small-scale business are as follows: the difference in prices for timber of legal and illegal origin (58.6 %), a fairly simple way to obtain timber (37.3 %), the presence of the shadow sector in the economy ( 26.0 %) and the lack of effective penalties (18.7 % of respondents). Priority measures to eliminate the use of illegal timber in business activities are found to be the following: cessation of illegal export of processed wood (64.7 %), strengthening customs control (61.3 %), improving the work of law enforcement agencies (60.0 %), and certification of timber origin (53.3 % of respondents). The main measures to ensure the rights of small-scale businesses to use wood and other forest resources are as follows: establishing partnerships between businessmen, the community and the authorities (33.3 %), ensuring transparency of the decision-making mechanism of the authorities (32.7 %), and openness and availability of information on forestry problems (27.7 % of respondents). The most important thing in ensuring the availability of small-scale businesses to forest resources is to reduce the number of permitting procedures and documents and also reduce the pressure of government and political structures on small-scale business and doing business. Ensuring access of small-scale businesses to timber and other forest resources, as well as transparency of business activities by residents of forest communities, will help improve the welfare of local residents and sustainable development of local communities in the Carpathian region of Ukraine. ; Наведено результати досліджень доступності деревини та інших лісових ресурсів для малого бізнесу, основних загроз лісовим екосистемам Карпатського регіону країни та дієвих заходів із запобігання використанню деревини незаконного походження в підприємницькій діяльності. Оцінено стан лісових екосистем Карпат мешканцями місцевих територіальних громад – лідерами громадської думки, фахівцями лісового господарства, представниками органів місцевого самоврядування та малого бізнесу. Встановлено частку обізнаності мешканців гірських регіонів з екологічними проблемами своєї місцевості, з чинним законодавством у сфері ведення лісового господарства в Україні та з правовим регулюванням у цій же сфері у країнах Європейського Союзу. Здійснено аналіз основних загроз лісовим екосистемам та встановлено найвагоміші з них – недосконала законодавча база, корупційні схеми заготівлі деревини; самовільне вирубування лісів місцевими жителями та низька екологічна культура мешканців. Визначено основні чинники, що найбільше спонукають до використання деревини незаконного походження в малому бізнесі (різниця в цінах на деревину законного та незаконного походження, достатньо простий спосіб отримання деревини, наявність тіньового сектору в економіці та відсутність ефективних штрафних санкцій), а також заходи, що сприяють усуненню використання деревини незаконного походження в підприємницькій діяльності (припинення нелегального експорту переробленої деревини, посилення митного контролю, покращення роботи правоохоронних органів і сертифікація походження деревини). Встановлено невідкладні заходи, що сприяють забезпеченню прав малого бізнесу на використання деревини та інших лісових ресурсів, зокрема: налагодження партнерських стосунків між бізнесменами, громадою та владними структурами; забезпечення прозорості механізму прийняття рішень владними структурами; відкритість і доступність інформації про проблеми лісового господарства. Визначено, що найважливішим у забезпеченні доступності малого бізнесу до лісових ресурсів є зменшення кількості дозвільних процедур і документів та зменшення тиску владних і політичних структур на малий бізнес та ведення підприємницької діяльності.