Suchergebnisse

The paper deals with the regulatory frameworks of family policy formation and implementation by the authorities of the European Union. Particular attention is paid to the peculiarities of family policy in some countries of the European Union (especially Poland), as well as the social protection of families with children and large families in the context of the value of their experience to Ukraine. Through a comparative analysis of European and national levels of family social protection policies, major trends have been identified that determine current trends in family support in Europe. The scientific review of the main achievements of the EU social policy in the field of family protection, which are promising for implementation in the political practice of Ukraine in the conditions of further European integration, is carried out. In the case of separate EU countries (Poland), the practice of implementing this mechanism is analyzed, its benefits (improving targeting, quality, accessibility of social services; increasing the efficiency and rationality of using social costs; increasing the level of openness, transparency and accountability, etc.) and risks (level of performance of contracts , financial, political).It is noted that the challenges to family policy in the countries of the European Union are quite different, but the principles of solidarity do not leave any of the countries that care for their own people. Based on an analysis of the social systems of some countries of the European Union, the following steps have been proposed to support families in Ukraine: – to introduce tax benefits for large families and, with the birth of each subsequent child, reduce taxes for families as a percentage; – to adopt a State program for the preschool education of children, which would include the creation of new preschool institutions, as well as state assistance for the care of children, provided the services of caregivers are used; – to optimize the system of public administration for social benefits for large families and elderly people, giving these powers only one central authority, using the experience of the Republic of Poland. ; У статті розглядаються нормативно-регулятивні основи формування та здійснення сімейної політики органами Європейського Союзу. Приділено увагу особливостям сімейної політики в деяких країнах Європейського Союзу (насамперед Польщі), а також соціальний захист сімей з дітьми і багатодітних сімей у контексті значення їх досвіду для України. За допомогою порівняльного аналізу загальноєвропейського і національного рівнів політики соціального захисту сім'ї, виявлено основні тенденції, які визначають сучасні напрямки супроводу сім'ї в Європі. Здійснено науковий огляд основних досягнень соціальної політики ЄС в сфері захисту сім'ї, які є перспективними для впровадження в політичну практику України в умовах подальшої євроінтеграції. На прикладі окремих країн ЄС (Польщі) проаналізовано практику запровадження цього механізму, визначено його переваги (підвищення адресності, якості, доступності соціальних послуг; підвищення ефективності та раціональності використання соціальних витрат, підвищення рівня відкритості, прозорості та відповідальності тощо) та ризики (рівень виконання договорів, фінансові, політичні).Зазначено, що виклики до сімейної політики в країнах Європейського Союзу достатньо різняться один від одного, але принципи солідарності не полишають жодну з країн, яка опікується долею свого власного народу. На основі аналізу соціальних систем деяких країн Європейського Союзу запропоновано наступні кроки щодо підтримки сімей в Україні: – запровадити податкові пільги для багатодітних сімей, а з народженням кожної наступної дитини зменшувати податки для сімей у відсотковому плані; – прийняти Державну програму виховання дітей дошкільного віку, яка б включала створення нових дошкільних установ, а також державну допомогу по догляду за дітьми при умові використання послуг вихователів; – оптимізувати систему державного управління щодо соціальних допомог багатодітним сім'ям і літнім людям, наділивши цими повноваженнями лише один центральний уповноважений орган, використавши досвід Республіки Польща.

The paper deals with the regulatory frameworks of family policy formation and implementation by the authorities of the European Union. Particular attention is paid to the peculiarities of family policy in some countries of the European Union (especially Poland), as well as the social protection of families with children and large families in the context of the value of their experience to Ukraine. Through a comparative analysis of European and national levels of family social protection policies, major trends have been identified that determine current trends in family support in Europe. The scientific review of the main achievements of the EU social policy in the field of family protection, which are promising for implementation in the political practice of Ukraine in the conditions of further European integration, is carried out. In the case of separate EU countries (Poland), the practice of implementing this mechanism is analyzed, its benefits (improving targeting, quality, accessibility of social services; increasing the efficiency and rationality of using social costs; increasing the level of openness, transparency and accountability, etc.) and risks (level of performance of contracts , financial, political).It is noted that the challenges to family policy in the countries of the European Union are quite different, but the principles of solidarity do not leave any of the countries that care for their own people. Based on an analysis of the social systems of some countries of the European Union, the following steps have been proposed to support families in Ukraine: – to introduce tax benefits for large families and, with the birth of each subsequent child, reduce taxes for families as a percentage; – to adopt a State program for the preschool education of children, which would include the creation of new preschool institutions, as well as state assistance for the care of children, provided the services of caregivers are used; – to optimize the system of public administration for social benefits for large families and elderly people, giving these powers only one central authority, using the experience of the Republic of Poland. ; У статті розглядаються нормативно-регулятивні основи формування та здійснення сімейної політики органами Європейського Союзу. Приділено увагу особливостям сімейної політики в деяких країнах Європейського Союзу (насамперед Польщі), а також соціальний захист сімей з дітьми і багатодітних сімей у контексті значення їх досвіду для України. За допомогою порівняльного аналізу загальноєвропейського і національного рівнів політики соціального захисту сім'ї, виявлено основні тенденції, які визначають сучасні напрямки супроводу сім'ї в Європі. Здійснено науковий огляд основних досягнень соціальної політики ЄС в сфері захисту сім'ї, які є перспективними для впровадження в політичну практику України в умовах подальшої євроінтеграції. На прикладі окремих країн ЄС (Польщі) проаналізовано практику запровадження цього механізму, визначено його переваги (підвищення адресності, якості, доступності соціальних послуг; підвищення ефективності та раціональності використання соціальних витрат, підвищення рівня відкритості, прозорості та відповідальності тощо) та ризики (рівень виконання договорів, фінансові, політичні).Зазначено, що виклики до сімейної політики в країнах Європейського Союзу достатньо різняться один від одного, але принципи солідарності не полишають жодну з країн, яка опікується долею свого власного народу. На основі аналізу соціальних систем деяких країн Європейського Союзу запропоновано наступні кроки щодо підтримки сімей в Україні: – запровадити податкові пільги для багатодітних сімей, а з народженням кожної наступної дитини зменшувати податки для сімей у відсотковому плані; – прийняти Державну програму виховання дітей дошкільного віку, яка б включала створення нових дошкільних установ, а також державну допомогу по догляду за дітьми при умові використання послуг вихователів; – оптимізувати систему державного управління щодо соціальних допомог багатодітним сім'ям і літнім людям, наділивши цими повноваженнями лише один центральний уповноважений орган, використавши досвід Республіки Польща.

Глобальна інформатизація, прояви якої характерні для останніх десятиліть, стала підґрунтям у формуванні нової моделі економіки – цифрової, яка ввійшла до стратегії розвитку найбільш розвинених країн світу. В Україні поки немає послідовної тактики розбудови національного цифрового економічного бізнес-простору. Саме тому мета статті полягала у теоретичному обґрунтуванні сутності цифрової економіки та її концептуального відтворення в економічній політиці ЄС, а також аналізі стану та специфічних рис української економічної системи з погляду інтеграції до міжнародного цифрового середовища. Методи дослідження – системний аналіз. На основі низки джерел виявлено, що концептуальну основу для розвитку цифрової економіки в Європі складають 5 вимірів програми цифрового підприємництва: а) цифрове знання та ринок ІКТ, б) цифрове бізнес-середовище, в) доступ до фінансів для бізнесу, г) цифрові навички трудової сили та електронне лідерство, в) створення підтримуючої підприємницької культури. У ході дослідження визначено осередки росту цифрових технологій та комунікацій в Україні, які можуть стати фундаментом для подальших позитивних перетворень, водночас ідентифіковано і головні перешкоди, а також відсталі галузі, внаслідок діяльності яких світові рейтинги України падають. Зроблено висновок про необхідність побудови дієвої національної стратегії розвитку цифрової економіки з урахуванням позитивних і негативних аспектів досвіду країн ЄС. Наукова новизна роботи – виявлення ознак розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій в Україні, які полягають у нерівномірності «інформатизації» залежно від галузей та секторів економіки, відсутності цифрової стратегії держави, непослідовності регуляторної політики та недовірі населення новітнім фінансовим інструментам. Висновками, зробленими за результатами дослідження, можна застосовувати для диференціації користувачів цифрової інформації та вироблення стратегії їх залучення до певних сегментів. У подальшому доцільно вивчити європейський досвід з питань включення завдань щодо розвитку ...

The main models of the organization of consumer rights protection are described depending on the dominance in the system of protection of the rights of consumers of such entities influence, as bodies of state power, bodies of local self-government and NGOs. It is noted that the level of consumer rights in Ukraine is not meets the requirements that are being put forward to Ukraine on the way of integration into the European Union. The experience of foreign countries (USA, European Union countries) regarding the role of public organizations in the mechanism of consumer rights protection is analyzed. The activities of the most numerous and influential non-governmental consumer protection organizations in the USA - the National Consumer League (NCL); Consumer Union of the United States of America (founded in 1936, from 2016 - Consumer Reports or CR); American Consumer Federation (CFA). In Europe,public consumer organizations have a national and supranational nature (at the EU level, it is the Consultative Group of European consumers). The main types of consumer organizations existing in the developed countries are distinguished: 1) fully independent non-governmental organizations, most of which were founded in the middle of the 20th century, and are non-profit organizations (the most influential are magazines in the UK, the Netherlands, France, Belgium, Italy, Spain and Portugal); 2) institutions and organizations supported by the government (mostly in Austria, Germany, France and Denmark); 3) government consumer organizations (Sweden, Norway, Germany, United Kingdom). The main areas of activity - consumer policy, magazines with test results, consulting centers, consumer education, ombudsmen services are parts ofthe government structure. Recommendations for further development of the mentioned activity in Ukraine are formulated taking into account the positive long-term experience of foreign countries. ; В статье охарактеризованы основные модели организации защиты прав потребителей, функционирующие в разных странах, в зависимости от преобладания в ней субъектов влияния: органов государственной власти, органов местного самоуправления, общественных организаций. Отмечено, что уровень обеспечения прав потребителей в Украине не отвечает требованиям, предъявляемым к Украине на пути интеграции в Европейский Союз. Проанализирован опыт зарубежных стран (США, стран Европейского Союза) о роли общественных организаций в механизме защиты прав потребителей. Сформулированы рекомендации по дальнейшему развитию указанной деятельности в Украине с учетом положительного многолетнего опыта зарубежных стран. ; Охарактеризовано основні моделі організації захисту прав споживачів, які функціонують у різних країнах, в залежності від домінування в ній суб'єктів впливу: органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій. Зазначено, що рівень забезпечення споживчих прав в Україні не відповідає вимогам, які висуваються до України на шляху інтеграції до Європейського Союзу. Проаналізовано досвід зарубіжних країн (США, країн Європейського Союзу) щодо ролі громадських організацій у механізмі захисту прав споживачів. Сформульовано рекомендації щодо подальшого розвитку зазначеної діяльності в Україні з урахуванням позитивного багаторічного досвіду зарубіжних країн.

The article compares the level of integration of the sphere of higher education with the requirements of the Bologna Process in Ukraine, Moldova and Georgia. It is proved that the adaptation of the requirements of the Bologna Process in the field of higher education is an important step in the European integration of these countries in their partnership with the EU. The article describes the characteristics and the list of activities related to the harmonization of the sphere of higher education of the countries participating in the Bologna process, among which: - application of the European Credit Transfer System and its key documents in higher education institutions; - the introduction of a two-cycle system of higher education;- implementation of quality control of education; - facilitating the mobility of students, teachers and other staff of national higher education institutions, aimed at mutually enriching European experience; - orientation of higher education on the provision of employment of graduates of higher educational establishments;- promoting the European dimension of higher education (or creating conditions for the attractiveness of the European higher education system). It was discovered that Ukraine, Moldova and Georgia, as participants in the Bologna process, introduced and continue to implement key areas of pan-European educational integration. The path of reforms in the field of improving the national education systems of these countries was considered, and the significant advantages of Georgia and Moldova were recognized. In Ukraine, unlike the other two, reforms in this area are being implemented more slowly due to the lack of sufficient funding, not enough successful methodological, personnel and legislative support for innovation. Although there is a process of unsustainable development both in terms of harmonization of the legislative sphere in Ukraine and in relation to the organizational direction. ; У статті здійснено зіставлення рівня інтеграції сфери вищої освіти до вимог Болонського процесу в Україні, Молдові та Грузії. Доведено, що адаптація до вимог Болонського процесу у сфері вищої освіти є важливим кроком європейської інтеграції вказаних країн у межах їхнього партнерства з ЄС. Досліджено характеристику та хронологію дій, пов'язаних з гармонізацією сфери вищої освіти країн-учасників Болонського процесу. Виявлено, що Україна, Молдова та Грузія як учасники Болонського процесу, запровадили і продовжують реалізовувати основні ключові напрями загальноєвропейської освітньої інтеграції.

Shelever N. V. Implementation of the principle of social justice in relationship with social support in the condition of the COVID-19 pandemic: experience of the Ukraine and European Union countries. – Article.In the article the author investigates the implementation of the principle of social justice in the relationship of social support during the pandemic of the coronavirus COVID-19. Social support is an organizational and legal form of social security. Due to the lack of research on the implementation of the principle of justice inrelations with social support of Ukrainians during the COVID-19 coronavirus pandemic, the author aims to study the national experience on this issue and the experience of leading European countries to implement it into domestic legislation. In the article the author draws attention to the fact that the support of the state should be based on the principle of justice, and in our state such a principle is very often violated. The sphere of social support is no exception. Currently, the consequence of such a violation is legal nihilism, mass migration of Ukrainians to the member states of the European Union.An analysis of the current legislation states that social support of the population, paradoxically, is not the duty of the state, but only its right. Ukraine's social security system is imperfect, and the COVID-19 coronavirus pandemic has resulted in even higher unemployment and «working poor». During the quarantine, Ukraine signed a loan agreement and received funds to support vulnerable groups. However, CEDOS recognizes Ukraine's housing policy as socially unfair, as the state provides subsidies to people who are not poor. This organization identifies the following socially vulnerable categories of persons: internally displaced persons, young people, migrants. In Australia, business investment support is provided; supported cash flows for employers; payments are made to households to support their growth. According to the author, in Ukraine the violation of the principle of ...

The basis of the study is the need to determine the strategic guidelines for a continuous professional development of scientific and pedagogical workers, considering the trends of training and education of the ones laid down in the basic documents of the European Union. Are defined, what effective use of mentioned opportunities and options for the development of lifelong learning can stop isolation and stagnation in the field of research, formulate the demand on quality training of researchers and cost-effective developments in the field of fundamental and applied sciences, reduce the gap between research and the implementation of its findings, integrate continuing education and science of Ukraine in the educational and research area of the European Union. For its realization it is necessary to promote the formation of a coherent system of formal, informal, and non-formal education in its vertical and horizontal network options; to develop and implement a system for validation of informal and non-formal education outcomes, to implement the principles of a competitive educational virtual environment; to develop the individual educational trajectories of professional development and self-development of specialists; to develop and implement a differentiated, multi-elective profile that is also diversified by the program profile, forms of adult education based on one's professional needs, individual needs, social and economic demands, and to actualize creative industry development. In this context, a coherent system of formal, informal and non-formal education should provide psychological and pedagogical, andragogical, informational and communicative support for the development of a specialist's creative activity. The multiple range of forms, models, technologies, and lines of professional development make it possible to prepare a competitive specialist in the market of educational services, capable to continuing self-development, self-education and self-realization through formal, informal and non-formal education ...

Basic directions of improvement of public administration of international technicalcooperation with the European Union are proposed in the article. Special attention is focusedon the polish experience of public administration in this sphere. On the basis of theforeign experience the tasks for the public authorities are defined. The main problems oftechnical cooperation between Ukraine and the EU are determined. Among the prioritydirections of improving public administration of technical cooperation with the EU are established: the use of a complex approach to administration in this sphere, political will,effective implementation of the european integration policy, law on technical cooperationadoption, that will regulate these relations and establish the strategic vision of statepolicy in this sphere, development of human capacity of state bodies, development of institutionalcapacity, easy access to information about projects of technical assistance,directing assistance to the tasks defined by the EU-Ukraine Association Agreement.The issues that require legislative regulation are established. On the basis of comparativeanalysis of domestic and foreign experience of public administration of technicalcooperation the main directions of improvement of organizational supply in this field arepresented.Special attention is paid to the role and level of institutionalization of the civil societyin Ukraine and EU in the process of technical assistance management. The necessity ofestablishing a specialized uniform informative web resource is pointed out. ; . ; У статті запропоновано напрями вдосконалення державного управління міжна-родним технічним співробітництвом України з ЄС. З'ясовано основні проблеми, щоперешкоджають ефективному залученню та використанню технічної допомоги ЄС.Пріоритетними напрямами вдосконалення державного управління технічним співро-бітництвом України з ЄС визначено застосування системного підходу до управління уцій галузі, наявність політичної волі, ефективну реалізацію євроінтеграційної полі-тики, ...

The article aims to study the functioning of the reformed system of financial services market regulation in the European Union in the post-crisis period. The study argues the reasons of reformation of the analyzed sector's regulation system in the EU. The onset of crisis phenomena led to the understanding that preferential reforms are not limited by crisis management measures. From the article follows that the financial crisis became a catalyst and, at the same time, the prime cause of the European System of financial supervision creation. During the research was investigated and schematically shown the EU's two-tier system of financial market supervision. The first macroprudential level aims the EU financial system stability, and the second - microprudential - promotes further integration through vested competence which has compulsory character. Conclusion about the appropriateness and timeliness of the EU regulation and supervision system's reform and the need for implementation of the European experience in the reforming of Ukrainian state regulation system of financial services markets has been done. ; Целью статьи является исследования функционирования реформированной системы регулирования рынка финансовых услуг в Европейском Союзе в посткризисный период. В научной работе аргументированы причины реформирования системы регулирования анализируемой сферы ЕС. Наступление кризисных явлений привело к пониманию того, что круг первоочередных реформ не ограничивается мероприятиями кризисного менеджмента. Из текста статьи вытекает, что финансовый кризис стал катализатором и, одновременно, первопричиной создания Европейской системы финансового надзора. В процессе исследования было исследована и схематично изображена двухуровневая система надзора за рынками финансовых услуг в ЕС. Первый, макропруденционный уровень, целью ставит стабильность финансовой системы ЕС, а второй - микропруденционный, - оказывает содействие дальнейшей интеграции через наделенные компетенции, которые имеют обязательный характер выполнения. Сделан вывод о целесообразности и своевременности проведения реформы системы регулирования и надзора в ЕС и необходимость использования европейского опыта при осуществимы реформирования системы государственного регулирования рынков финансовых услуг в Украине. ; Метою статті є дослідження функціонування реформованої системи регулювання ринку фінансових послуг в Європейському Союзі у посткризовий період. В науковій роботі аргументовано причини реформування системи регулювання аналізованої галузі в ЄС. Настання кризових явищ призвело до розуміння того, що коло першочергових реформ не обмежується заходами кризового менеджменту. З тексту статті випливає, що фінансова криза стала каталізатором і, водночас, першопричиною створення Європейської системи фінансового нагляду. У процесі дослідження було досліджено та схематично зображено дворівневу систему нагляду за ринками фінансових послуг в ЄС. Перший, макропруденційний рівень, ставить за мету стабільність фінансової системи ЄС, а другий – мікропруденційний, - сприяє подальшій інтеграції через наділені компетенції, що мають обов'язковий характер виконання. Зроблено висновок про доцільність та своєчасність проведення реформи системи регулювання та нагляду в ЄС і необхідність використання європейського досвіду при здійсненні реформування системи державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні.

The article provides the methodological approach to the qualitative assessment of the diversification level of natural gas supply in the European Union. This approach determines the upper limit of natural gas supply volume from one external source. The minimum neededquantity of the external natural gas sources is determined by the ratio of the aggregate nominal volume of natural gas supply to the upper limit of natural gas supply volume from one external source and determines the number of external sources of natural gas which are required for ensuring a minimum level of diversification. ; В статье предложен методический подход к качественной оценке уровня диверсификации поставок природного газа в государствах-членах Евросоюза, в соответствии с которым определяется предельный объем поставок природного газа из одного внешнего источника. Минимально необходимое количество внешних источников природного газа определяется соотношением совокупного номинального объема поставок природного газа из внешних источников к определенному предельному объему поставки природного газа из одного внешнего источника и означает количество внешних источников природного газа, необходимое для обеспечения минимального уровня диверсификации. ; У статті запропонований методичний підхід до якісної оцінки рівня диверсифікації постачання природного газу у державах-членах Євросоюзу, відповідно до якого визначається граничний обсяг постачання природного газу з одного зовнішнього джерела. Мінімально необхідна кількість зовнішніх джерел постачання природного газу визначається співвідношенням сукупного номінального обсягу постачання природного газу з зовнішніх джерел до визначеного граничного обсягу постачання природного газу з одного зовнішнього джерела і означає кількість зовнішніх джерел постачання природного газу, яка є необхідною для забезпечення мінімального рівня диверсифікації.

The article provides the methodological approach to the qualitative assessment of the diversification level of natural gas supply in the European Union. This approach determines the upper limit of natural gas supply volume from one external source. The minimum neededquantity of the external natural gas sources is determined by the ratio of the aggregate nominal volume of natural gas supply to the upper limit of natural gas supply volume from one external source and determines the number of external sources of natural gas which are required for ensuring a minimum level of diversification. ; В статье предложен методический подход к качественной оценке уровня диверсификации поставок природного газа в государствах-членах Евросоюза, в соответствии с которым определяется предельный объем поставок природного газа из одного внешнего источника. Минимально необходимое количество внешних источников природного газа определяется соотношением совокупного номинального объема поставок природного газа из внешних источников к определенному предельному объему поставки природного газа из одного внешнего источника и означает количество внешних источников природного газа, необходимое для обеспечения минимального уровня диверсификации. ; У статті запропонований методичний підхід до якісної оцінки рівня диверсифікації постачання природного газу у державах-членах Євросоюзу, відповідно до якого визначається граничний обсяг постачання природного газу з одного зовнішнього джерела. Мінімально необхідна кількість зовнішніх джерел постачання природного газу визначається співвідношенням сукупного номінального обсягу постачання природного газу з зовнішніх джерел до визначеного граничного обсягу постачання природного газу з одного зовнішнього джерела і означає кількість зовнішніх джерел постачання природного газу, яка є необхідною для забезпечення мінімального рівня диверсифікації.

Розглянуто особливості виникнення та формування екологічного туризму. Поява екологічного туризму пов'язана з пошуком належних підходів щодо охорони навколишнього природного середовища та створення умов для реалізації концепції сталого розвитку. Розглянуто важливість розвитку екологічного туризму на прикордонних територіях України та держав-сусідів ЄС. Акцентовано увагу на потенціалі розвитку екологічного туризму в прикордонних регіонах України та ЄС з урахуванням чинника децентралізації управління та самостійності територіальних громад. Обґрунтовано, що транскордонне співробітництво України з державами ЄС у галузі екологічного туризму спрямоване на: підвищення іміджу прикордонних регіонів України і ЄС; поглиблення партнерських відносин між туристичними підприємствами та організаціями не тільки на рівні прикордонних регіонів, але й на рівні України та держав-сусідів загалом; вивчення та впровадження досвіду сусідніх держав для регіонального економіко-правового регулювання та стимулювання екологічного туризму; налагодження контактів з іноземними представництвами, громадськими організаціями тощо. Розроблено пропозиції щодо належного співробітництва на транскордонному рівні між Україною та країнами ЄС у сфері екологічного туризму. Наголошено, що екологічний туризм відіграє важливу роль для соціально-економічного розвитку і підвищення рівня добробуту населення в прикордонних регіонах України та сусідніх держав ЄС. Запропоновано розробити нормативно-правові акти, які би повністю регулювали економіко-правові аспекти розвитку екологічного туризму. ; Рассмотрены особенности возникновения и формирования экологического туризма. Появление экологического туризма связано с поиском надлежащих подходов по охране окружающей природной среды и созданием условий для реализации концепции устойчивого развития. Поскольку потребность в отдыхе стимулируется урбанизацией, научно-технической революцией и общим повышением жизненного уровня, то в ближайшем будущем значение экологического туризма в Украине все больше будет расти. В отличие от других видов туризма, которые в основном наносят вред окружающей среде, экологический туризм призван защищать природу. Развитие экологического туризма в приграничных регионах Украины и соседних стран ЕС связано с перспективами перестройки экономики, стимулирует рост других отраслей – транспорта, связи, торговли, строительства, сельского хозяйства, производства товаров широкого потребления и др. Именно поэтому изучение современного состояния и перспективных организационных форм экологического туризма в приграничных регионах Украины и ее стран-соседей по ЕС является актуальной задачей.Рассмотрены важность развития экологического туризма на приграничных территориях Украины и стран-соседей ЕС, что дает возможность решить немало существующих социально-экономических и правовых проблем, среди которых стимулирование реализации устойчивого экономического развития; усиление конкурентоспособности туристическо-рекреационных услуг как одной из наиболее перспективных отраслей для трудоустройства, что способствует повышению занятости населения, а также устранению социо-эколого-экономической напряженности в прилегающих к границе областях; избежание негативных последствий массового туризма в приграничных регионах, благодаря рациональному использованию природных и культурно-исторических туристских ресурсов; совершенствование трансграничной организации в производственной и непроизводственной сферах и др.Акцентировано внимание на потенциал развития экологического туризма в приграничных регионах Украины и стран ЕС. Трансграничное сотрудничество Украины с государствами ЕС в области экологического туризма направлено на повышение имиджа приграничных регионов Украины и стран ЕС; углубление партнерских отношений между туристическими предприятиями и организациями не только на уровне приграничных регионов, но и на уровне государств-соседей в целом; изучение и внедрение опыта соседних государств для регионального экономико-правового регулирования и стимулирования экологического туризма; налаживание контактов с иностранными представительствами, общественными организациями и др. Разработаны предложения по сотрудничеству на трансграничном уровне между Украиной и странами ЕС в сфере экологического туризма. Обосновано, что экологический туризм играет важную роль для социально-экономического развития и повышения уровня благосостояния населения в приграничных регионах Украины и соседних государств ЕС. Предложено разработать и принять нормативно-правовые акты, которые бы полностью регулировали экономико-правовые аспекты развития экологического туризма. ; The attention is paid to the peculiarities of the ecological tourism emergence and formation. The emergence of ecological tourism is associated with the search for appropriate approaches to environmental protection and the creation of conditions for the implementation of the sustainable development concept. Since the need for recreation is stimulated by urbanization, a scientific and technological revolution and a general increase in living standards, the importance of ecological tourism in Ukraine will steadily grow in the future. Unlike other types of tourism, which mainly damage the natural environment, ecological tourism is designed to protect nature. The attention is also drawn to the fact that ecotourism development in the border regions of Ukraine and neighboring countries of the EU is associated with attractive prospects for restructuring the economy, which stimulates the growth of other sectors: transport, communication, trade, construction, agriculture, production of consumer goods etc. That is why the study of the current state and promising organizational forms of ecological tourism in the border regions of Ukraine and neighboring EU countries is an urgent task. The importance of the ecological tourism development in the border areas of Ukraine and the EU's neighboring countries is considered, which enables to solve a number of existing social, economic and legal problems. In particular such problems as stimulating the implementation of sustainable economic development; increasing the competitiveness of tourist and recreational services as one of the most perspective sectors of employment, which contributes the increase of employment, as well as elimination of social, ecological and economic tensions in the adjacent regions; avoiding the negative consequences of mass tourism in the border regions, mainly due to the sustainable use of natural, cultural and historical touristic resources; improvement of the cross-border organization in the production and non-production sectors, etc. The article emphasizes the potential of ecological tourism development in the border regions of Ukraine and the EU. It is substantiated that the cross-border cooperation of Ukraine with the EU states in the field of ecological tourism is aimed at: improving the image of the border regions of Ukraine and the EU; deepening partnerships between tourism enterprises and organizations not only at the level of the border regions, but also at the level of the neighbouring countries as a whole; studying and implementing the experience of neighbouring countries for regional economic and legal regulation, as well as stimulation of ecological tourism; establishing contacts with foreign missions, public organizations, etc. Proposals on proper cooperation at the cross-border level between Ukraine and the EU in the field of ecological tourism are developed. It is substantiated that ecological tourism plays an important role for social and economic development and raising the level of well-being of the population in the border regions of Ukraine and the neigh boring states of the EU. It's proposed to develop and adopt normative legal acts that would fully regulate the economic and legal aspects of the environmental tourism development.

The article examines the experience of implementing public e-consultations in European countries, including the United Kingdom, the Netherlands, Croatia, Serbia and Ukraine. It was found that public consultations, including in electronic format, strengthen citizens' trust in government institutions, establish an effective dialogue between government and the public, increase transparency, predictability, reasonableness and quality of decisions made by public authorities and local governments, expand access. citizens to information about the activities of these bodies, to ensure more efficient use of public finances, to eliminate a number of corruption risks in the adoption of regulations. Due to the introduction of public online consultations in public policy in the studied European countries, it has been established that public consultation has a structural and systematic approach, and the public nature of online consultations contributes to the transparency of the political decision-making process; modernization of the process of public administration is provided in accordance with the new conditions of institutional development; increases the efficiency and effectiveness of government and state institutions, as well as the possibility of sustainable feedback between government, business and citizens. It was found that Ukraine is actively involved in the interactive process, which can be attributed to the positive effects of institutionalization of public policy. However, it should be noted that in Ukraine, public consultations with the public are in almost no way regulated by law. At the same time, local councils independently determine the procedure and specific formats of consultations by enshrining them in the statute and other regulations. The introduction of electronic technologies in the field of public administration and the expansion of information space allows public authorities not only to provide better services, but also to decentralize, while strengthening the horizontal links between government, strengthening feedback between government and citizens. Public consultations in the modern political space of Ukraine are aimed at ensuring constant adjustment of the activities of the authorities taking into account the wishes and requests of the population. ; У статті досліджено досвід впровадження публічних е-консультацій у європейських країнах, зокрема у Великобританії, Нідерландах, Хорватії, Сербії та Україні. Виявлено, що публічні консультації, зокрема й у електронному форматі дозволяють посилити рівень довіри громадян до владних інститутів, налагодити ефективний діалог між владою та громадськістю, підвищити ступінь прозорості, прогнозованості, обґрунтованості та якості рішень, які ухвалюються органами державної влади та місцевого самоврядування, розширити доступ громадян до інформації про діяльність цих органів, забезпечити більш ефективне використання публічних фінансів, усунути ряд корупційних ризиків при прийнятті нормативноправових актів. Завдяки впровадженню у державну політику публічних оnline консультацій у досліджуваних європейських країнах встановлено, що публічне консультування має структурний та системний підхід, а публічний характер онлайн консультацій сприяє прозорості процесу прийняття політичних рішень; забезпечується модернізація процесу державного управління відповідно до нових умов інституціонального розвитку; підвищується ефективність і дієвість інститутів влади та держави, а також створюється можливість стійкого зворотного зв'язку між владою, бізнесом і громадянами. Виявлено, що Україна активно включилася в інтерактивний процес, що можна віднести до позитивних ефектів інституціоналізації публічної політики. Однак, варто зазначити, що в Україні публічні консультації з громадськістю практично жодним чином не врегульовані на рівні законодавства. При цьому місцеві ради самостійно визначають порядок і конкретні формати проведення консультацій шляхом їх закріплення у статуті та інших нормативно-правових актах. Впровадження електронних технологій у сфери публічного управління і розширення інформаційного простору дозволяє державним органам не лише надавати більш якісні послуги, а й провести децентралізацію, одночасно зміцнюючи горизонтальні зв'язки між ланками системи управління, посилюючи зворотній зв'язок між представниками органів влади та громадянами. Публічні консультації в сучасному політичному просторі України мають на меті забезпечувати постійне коригування діяльності органів влади з урахуванням побажань і запитів населення.

The article examines the experience of implementing public e-consultations in European countries, including the United Kingdom, the Netherlands, Croatia, Serbia and Ukraine. It was found that public consultations, including in electronic format, strengthen citizens' trust in government institutions, establish an effective dialogue between government and the public, increase transparency, predictability, reasonableness and quality of decisions made by public authorities and local governments, expand access. citizens to information about the activities of these bodies, to ensure more efficient use of public finances, to eliminate a number of corruption risks in the adoption of regulations. Due to the introduction of public online consultations in public policy in the studied European countries, it has been established that public consultation has a structural and systematic approach, and the public nature of online consultations contributes to the transparency of the political decision-making process; modernization of the process of public administration is provided in accordance with the new conditions of institutional development; increases the efficiency and effectiveness of government and state institutions, as well as the possibility of sustainable feedback between government, business and citizens. It was found that Ukraine is actively involved in the interactive process, which can be attributed to the positive effects of institutionalization of public policy. However, it should be noted that in Ukraine, public consultations with the public are in almost no way regulated by law. At the same time, local councils independently determine the procedure and specific formats of consultations by enshrining them in the statute and other regulations. The introduction of electronic technologies in the field of public administration and the expansion of information space allows public authorities not only to provide better services, but also to decentralize, while strengthening the horizontal links between government, strengthening feedback between government and citizens. Public consultations in the modern political space of Ukraine are aimed at ensuring constant adjustment of the activities of the authorities taking into account the wishes and requests of the population. ; У статті досліджено досвід впровадження публічних е-консультацій у європейських країнах, зокрема у Великобританії, Нідерландах, Хорватії, Сербії та Україні. Виявлено, що публічні консультації, зокрема й у електронному форматі дозволяють посилити рівень довіри громадян до владних інститутів, налагодити ефективний діалог між владою та громадськістю, підвищити ступінь прозорості, прогнозованості, обґрунтованості та якості рішень, які ухвалюються органами державної влади та місцевого самоврядування, розширити доступ громадян до інформації про діяльність цих органів, забезпечити більш ефективне використання публічних фінансів, усунути ряд корупційних ризиків при прийнятті нормативноправових актів. Завдяки впровадженню у державну політику публічних оnline консультацій у досліджуваних європейських країнах встановлено, що публічне консультування має структурний та системний підхід, а публічний характер онлайн консультацій сприяє прозорості процесу прийняття політичних рішень; забезпечується модернізація процесу державного управління відповідно до нових умов інституціонального розвитку; підвищується ефективність і дієвість інститутів влади та держави, а також створюється можливість стійкого зворотного зв'язку між владою, бізнесом і громадянами. Виявлено, що Україна активно включилася в інтерактивний процес, що можна віднести до позитивних ефектів інституціоналізації публічної політики. Однак, варто зазначити, що в Україні публічні консультації з громадськістю практично жодним чином не врегульовані на рівні законодавства. При цьому місцеві ради самостійно визначають порядок і конкретні формати проведення консультацій шляхом їх закріплення у статуті та інших нормативно-правових актах. Впровадження електронних технологій у сфери публічного управління і розширення інформаційного простору дозволяє державним органам не лише надавати більш якісні послуги, а й провести децентралізацію, одночасно зміцнюючи горизонтальні зв'язки між ланками системи управління, посилюючи зворотній зв'язок між представниками органів влади та громадянами. Публічні консультації в сучасному політичному просторі України мають на меті забезпечувати постійне коригування діяльності органів влади з урахуванням побажань і запитів населення.