Suchergebnisse

The factors that determine the East-European Dimension of the European Union Foreign Policy is scrutinized in this article, with the special emphasis on security issues. According to the current policy of Russia towards western independent states and «Ukrainian crisis» effect new challenges and threats to security in the Eastern Partnership region are identified as well as their impact on the further transformation of EU foreign policy in the East. ; В статье раскрываются факторы, определяющие восточноевропейское измерение внешней политики Европейского Союза, акцентировано внимание на проблеме безопасности. С учетом современной политики России в отношении западных независимых государств и «украинского кризиса» определяются новые вызовы и угрозы безопасности в регионе Восточного партнерства и их влияние на дальнейшую трансформацию внешней политики ЕС в восточном направлении. ; В статті розкриваються чинники, що визначають східноєвропейський вимір зовнішньої політики Європейського Союзу, акцентовано увагу на безпековому питанні. З урахуванням сучасної політики Росії відносно західнихнезалежних держав та «української кризи» визначаються нові виклики тазагрози безпеці в регіоні Східного партнерства та аналізується їхній впливна подальшу трансформацію зовнішньої політики ЄС у східному напрямку.

In the scientific article the author investigates the issue of consumer protection in the activities of the European Union. The principle according to which the consumer of the European Union is a weaker party in the obligation is considered. The author analyzes the normative regulation of consumer protection in the European Union. It is shown that classification of consumer rights is supported by a large number of scientists, who divide them in general and special. The term "consumer" and similar terms in EU legislation are considered. The signs of the consumer are defined as categories of law and legislation of the EU. Legislative acts which regulate the application of law in the EU are investigated. Consumer agreement rule is analyzed, according to which the law of the country of origin of the consumer is subject to application. Exceptions to consumer agreements in the Regulation (EU) № 593/2008 of the European Parliament and of the Council of 17 June 2008 on the law applicable to contractual obligations (Rome I) are highlighted. Regulatory legal acts which regulate the procedural issues of consumer protection in the EU, in particular Regulation (EU) No 1215/2012 'On jurisdiction, recognition and enforcement of judgments in civil and commercial matters', also entitled "Brussels I" have been investigated. Application of the Brussels I Regulation about consumer agreements has been researched. Alternative systems which are aimed at minimizing barriers for consumers in the access to justice have been analyzed. Legal regulation, object and content of the Alternative Dispute Resolution system have been investigation. Attention is also focused on the system of interactive dispute resolution, its scope of activities and content. Extra-judicial network of consumer rights protection and its constituent elements, in particular European Extra Judicial Network, ICPEN-Europe, the subgroup, which was set up by the European Commission, European Association for the Coordination of Consumer Representation in Standardization ...

The Republic of Azerbaijan's state hood development process state and stages, the features of which are determined by the specifics of history, geographical, geopolitical, national, and cultural factors, are considered. The role of the nation-state as the only possible political institution that can defend national interests both within the country (in the economic, sociocultural, domestic political spheres) and in the international arena is highlighted. The growing role of the modern state in preserving its sovereignty in the era of the formation of a multipolar post-globalization world and the effective use of its own natural and other resources for the benefit of the citizens of their country is emphasized. Particular attention is paid to the relations of Azerbaijan as one of the countries of the South Caucasus with powerful geopolitical actors, with the European Unionin particular. The presence of the unresolved problem of the prolonged Armenian-Azerbaijani conflict, which is a threat to the national sovereignty of Azerbaijan, is brought up. The specifics of Azerbaijan's relations with the European Union are explained, namely: on the one hand, the importance of Azerbaijan as a transit country and supplier of gas and oil resources of the Caspian basin to the EU, and on the other hand, constant pressure on the political leadership of Azerbaijan to force them to make structural political changes and steadily implement generally accepted in Western Europe, democratic principles and values. The gradual transformation of the policy of the European Union itself is emphasized in the sense of closer proximity to a realistic assessment of its relations with member countries, neighboring countries, and associate members. ; Розглянуто стан та етапи процесу розбудови державності Азербайджанської Республіки, особливості якого зумовлені специфікою історії, географічними, геополітичними, національно-культурними факторами. Висвітлюється роль національної держави як єдино можливого політичного інституту, який спроможний відстоювати національні інтереси як всередині країни (в економічній, соціокультурній, внутріполітичній сферах), так і на міжнародній арені. Підкреслюється зростаюча роль сучасної держави у збереженні свого суверенітету в епоху формування багатополярного постглобалізаційного світу та в ефективному використанні власних природних та інших ресурсів на благо громадян своєї країни. Особлива увага приділяється взаєминам Азербайджану як однієї з країн Південного Кавказу з потужними геополітичними акторами, зокрема с Європейським Союзом. Вказується на наявність нерозв'язаної проблеми тривалого армяно-азербайджанського конфлікту, що є загрозою національному суверенітету Азербайджану. Пояснюється специфіка відносин Азербайджану з Євросоюзом, а саме, з одного боку, значимість АР як країни-транзитера й постачальника газонафтових ресурсів Каспійського басейну для ЄС, а з іншого – постійний тиск на політичне керівництво Азербайджану з метою змусити запроваджувати структурні політичні зміни та неухильно виконувати загальноприйняті у Західній Європі демократичні принципи та цінності. Підкреслюється поступова трансформація політики самого Євросоюзу у сенсі більшої наближеності до реалістичної оцінки своїх відносин з країнами-членами, країнами-сусідами та асоційованими членами.

The article deals with the principles of the formation and the activity of the European Union. The language policy of the EU and the ways of its realization in legal aspects are analyzed. The positive and problematic issues of the development of European languages are identified. The most commonly used terms and concepts in the field of linguistic diversity of the EU are defined. The prospects of functioning of the Ukrainian language in the European Union are outlined.The language policy of the European Union is aimed at developing of the national languages and supporting the learning of foreign languages. The linguistic diversity of the EU is based on the principles of equality and mutual enrichment of different cultures. EU institutions build a language policy based on the harmonious coexistence of official languages, regional and languages of the smaller indigenous peoples of Europe. Each language is a value and serves as a bridge to other countries of the European Union, promotes mutual understanding. Multilingualism expands the opportunities of EU citizens in the labor market, education, sports, professional growth; facilitates access to information in the field of law; facilitates unimpeded travel to the territory of all EU member states. The overwhelming majority of Europeans see successful prospects of the European Union's linguistic policy against the backdrop of a globalized world. The introduction of the concept «EU citizen» does not mean the abolition of national citizenship. It complements it and allows a person to better understand his affiliation with the European Union. The European Union is today one of the largest donors of humanitarian aid in the world. The process of EU enlargement and the laws that guarantee the four basic freedoms of the European Union (free movement of goods, persons, services, capital) contribute to the multicultural and multilingual nature of the EU.Key words: European Union, Schengen, Schengen Area, language policy of the EU, Flag of Europe, Anthem of Europe, Europe Day, European Day of Languages, euro. ; У статті досліджено засади формування та принципи діяльності Європейського Союзу. Проаналізовано мовну політику ЄС та способи її реалізації в правових аспектах. З'ясовано позитивні та проблемні питання розвитку європейських мов. Визначено найбільш уживані терміни й поняття в царині мовного розмаїття ЄС. Окреслено перспективи функціонування української мови в Європейському Союзі.Ключові слова: Європейський Союз, Шенґен, Шенґенська зона, символи Євросоюзу, Європейський прапор, Гімн Європи, День Європи, євро, мовна політика ЄС, Європейський день мов.

The EU security policy is an inseparable part of the EU Common Security and Defence Policy elaborated within the EU Common Foreign and Security Policy. Sucurity and defence issues are quite vulnerable for any state sovereignty that is why it took Member Statets rather long time to agree on principles, directions and priorities of their common security policy as well as on cooperation with the NATO. With the development of the European Community, in the sphere of security policy a number of structures were established and anumber of principled documents were adopted. The article researches the evolution of the EU security policy influenced by external cgallenges and threats ; Політика безпеки ЄС є невід'ємною частиною Спільної політики безпеки й оборони ЄС у межах Спільної зовнішньої та безпекової політики Союзу. Питання безпеки й оборони є досить вразливими для суверенітету кожної держави, тому узгодження принципів, напрямів і пріоритетів спільної безпекової політики й співпраці з НАТО зайняло тривалий час. З розвитком Європейської Спільноти створено низку структур й прийнято принципові документи у сфері політики безпеки. У статті досліджено еволюцію політики безпеки ЄС, яка розроблялася під впливом зовнішніх викликів та загроз

З моменту підпи-сання Договору про заснування Європейського об'єднання вугілля та сталі 18 квітня 1951 р. 6 країнами Європи і до підписання 29 жовтня 2004 р. Дого-вору про встановлення Конституції для Європи [1] (далі — Конституція) євро-пейські країни пройшли довгий та нелегкий шлях. Впродовж всього цього часу, та ще й досі, країни-члени, що вступали у Європейські співтовариства, йшли на усвідомлене звуження державного суверенітету. Компроміси, які до-сягались у межах євроінтеграційних процесів, складно назвати простими. Іноді суперечності доходили до прямої конфронтації та відмови у співробітництві, що легко можна побачити на прикладі Великобританії, яка наразі не входить у спільну валютну зону Європейського Союзу. Але найгостріші суперечності та непорозуміння виникали зовсім не у економічній складовій європейської інтег-рації. Саме політика стала найкращім індикатором щирості та успішності прагнень європейських країн до об'єднання у спільному європейському домі. Європейська політична інтеграція — це сфера, яка на шляху свого розвитку зазнавала багато поразок та невдач. Але, незважаючи на це, європейські країни змогли знайти необхідні рішення, які у теперішньому часі привели до можли-вості виділити існування спільної зовнішньої політики та політики безпеки (далі — СЗПБ) Європейського союзу. ; З моменту підпи-сання Договору про заснування Європейського об'єднання вугілля та сталі 18 квітня 1951 р. 6 країнами Європи і до підписання 29 жовтня 2004 р. Дого-вору про встановлення Конституції для Європи [1] (далі — Конституція) євро-пейські країни пройшли довгий та нелегкий шлях. Впродовж всього цього часу, та ще й досі, країни-члени, що вступали у Європейські співтовариства, йшли на усвідомлене звуження державного суверенітету. Компроміси, які до-сягались у межах євроінтеграційних процесів, складно назвати простими. Іноді суперечності доходили до прямої конфронтації та відмови у співробітництві, що легко можна побачити на прикладі Великобританії, яка наразі не входить у спільну валютну зону Європейського Союзу. Але найгостріші суперечності та непорозуміння виникали зовсім не у економічній складовій європейської інтег-рації. Саме політика стала найкращім індикатором щирості та успішності прагнень європейських країн до об'єднання у спільному європейському домі. Європейська політична інтеграція — це сфера, яка на шляху свого розвитку зазнавала багато поразок та невдач. Але, незважаючи на це, європейські країни змогли знайти необхідні рішення, які у теперішньому часі привели до можли-вості виділити існування спільної зовнішньої політики та політики безпеки (далі — СЗПБ) Європейського союзу. ; З моменту підпи-сання Договору про заснування Європейського об'єднання вугілля та сталі 18 квітня 1951 р. 6 країнами Європи і до підписання 29 жовтня 2004 р. Дого-вору про встановлення Конституції для Європи [1] (далі — Конституція) євро-пейські країни пройшли довгий та нелегкий шлях. Впродовж всього цього часу, та ще й досі, країни-члени, що вступали у Європейські співтовариства, йшли на усвідомлене звуження державного суверенітету. Компроміси, які до-сягались у межах євроінтеграційних процесів, складно назвати простими. Іноді суперечності доходили до прямої конфронтації та відмови у співробітництві, що легко можна побачити на прикладі Великобританії, яка наразі не входить у спільну валютну зону Європейського Союзу. Але найгостріші суперечності та непорозуміння виникали зовсім не у економічній складовій європейської інтег-рації. Саме політика стала найкращім індикатором щирості та успішності прагнень європейських країн до об'єднання у спільному європейському домі. Європейська політична інтеграція — це сфера, яка на шляху свого розвитку зазнавала багато поразок та невдач. Але, незважаючи на це, європейські країни змогли знайти необхідні рішення, які у теперішньому часі привели до можли-вості виділити існування спільної зовнішньої політики та політики безпеки (далі — СЗПБ) Європейського союзу.

In the article the place of European Union on the international arena, in the sphere of direct foreign investments in particular, is considered. The features of investment politics of ЄС are defined, that appear her international character, accordingly determining an aim and priorities, mechanisms of realization and corresponding instruments, legal field of action and others like that.Particular attention is focused on investment cooperation with third parties and support to neighboring countries, Ukraine in particular. According to the results of the study, the scheme of the mechanism of action of the European Union Foreign Investment Plan as a promising external investment plan was drawn up, which envisages investment mobilization, intensification of technical assistance, improvement of the investment climate and the overall political situation in the partner countries.The authors are presented the main stages of the EU-Ukraine investment interaction in an evolutionary context, the key of which is the entry into force of the Association Agreement, which is the main instrument for approximation of the EU and Ukraine closer.Investment processes in Ukraine are examined in the context of cooperation with the European Union, whose countries have the greatest influence on the status and dynamics of investment processes in Ukraine. The European Union is characterized as an integration center around which key economic and political processes of all Europe, Ukraine in particular, are formed. Cross-border cooperation is characterized by one of the effective tools for stepping up EU-Ukraine investment cooperation and moving towards EU membership.The mechanism of investment cooperation of EU-Ukraine is graphicly presented that is characterized diversity, envisaging a regional and trade collaboration, grant of technical, humanitarian and budgetary help, assistance of the investments and improvement of investment climate, of general political situation in a country and others like that.The main perspective directions of EU-Ukraine cooperation are outlined: regional and trade cooperation; providing technical, humanitarian and budgetary assistance; promoting investment and improving the investment climate and the overall political situation in Ukraine, etc. ; В статті розглянуто місце Європейського Союзу на міжнародній арені, в сфері прямих іноземних інвестицій зокрема. Визначено особливості та завдання інвестиційної політики ЄС. Особливу увагу зосереджено на питаннях інвестиційної взаємодії із третіми сторонами та підтримки країн-сусідів, України зокрема.За результатами дослідження складено схему механізму дії Плану зовнішніх інвестицій Європейського Союзу як перспективного зовнішньо-інвестиційного плану, за яким передбачено мобілізацію інвестицій, активізацію технічної допомоги, покращення інвестиційного клімату та загальної політичної ситуації в країнах-партнерах.Авторами представлено ключові етапи інвестиційної взаємодії ЄС-Україна в еволюційному контексті. Досліджено інвестиційні процеси в Україні в межах співпраці з Європейським Союзом. Графічно представлено механізм інвестиційної взаємодії ЄС-Україна, що характеризується багатоманітністю, передбачаючи регіональне та торговельне співробітництво, надання технічної, гуманітарної та бюджетної допомоги, сприяння інвестиціям та покращення інвестиційного клімату, загальної політичної ситуації в країні тощо.

The article is devoted to the analysis of problematic aspects of the migration policy of the European Union. The author describes this problem using the example of separate country, namely Germany. Germany is one of the most attractive countries for refugees, because of its high standard of living, social insurance system and multiculturalism policy. The author claims that Germany accepted the largest number of refugees among all other EU countries, which led to internal conflicts and necessity for reforming migration policy. The ineffectiveness of the Dublin system, the disagreement between Member States about division of migrants, the dissatisfaction of the population with government and, as a consequence, the rise in popularity of far-right sentiment in Europe, were the main reasons for changing the EU's approach to refugee policy and reforming the entire migration system. From 2015 to 2018, there were attempts by EU Member States to come up with a joint action plan to overcome the negative effects of the migration crisis. The author emphasizes two stages in the reforming of the system. First stage was lasting from April to October 2015 and was connected with first attempts of reforming. It was proposed to introduce a quota system, but not all states agreed with it. Also at the Valletta Migration Summit EU and African leaders signed an agreement on joint migration action, as well as in the framework of the EU-Turkey Action Plan aimed at halting the migration flow to Europe and combating illegal migration. The author says that EU actions within this period can be characterized as responding to current problems and finding possible ways and strategies for solution of the migration crisis. On the second stage decisions were made not so much with the aim of solving current problems, but with the aim of creating a more efficient system of migration legislation on the European level as a whole. During this period EU concluded agreement with Turkey on measures of illegal migrants. In conclusion the author says that ...

Роботу виконано на кафедрі міжнародної інформації ВДУ ім. Лесі Українки ; Аналізуються основні напрями промислової та технологічної політики ЄС. Подано дані офіційної статистики ЄС. Розкрито завдання та проблеми даної галузі.

For the effective implementation of European integration policy it is necessary to combine political, legal, institutional-organizational, economic, information mechanisms, which highlights the need to develop a comprehensive mechanism, the use of which will enable organizing, regulatory, coordinating and practical influence of the state on society to achieve goals., ensuring the development of the state in the direction of European integration in compliance with a number of defining principles, values and standards. In order for the mechanisms of implementation of European integration policy to work in Ukraine, the priority is to solve the following tasks: development of coordinated political decisions and implementation of a consistent European integrationcourse, which depends primarily on the political will of government institutions and their willingness to compromise; creation of the National Agency for European Integration, the purpose of which is to optimize the current system of public administration in the implementation of European integration policy, address its main organizational problems, including: shortcomings of overall coordination, analysis and reporting, lack of long-term planning in this area, etc. that will allow Ukraine to reach a better level of relations with the EU; adoption of relevant regulations: Concepts for the implementation of Ukraine's European integration policy, the National Program for the Implementation of the Association Agreement, the new Strategy for Ukraine's integration into the EU, which should be the basis for implementing European integration policy and designed to implement a set of European integration objectives; ensuring continued funding by raising funds from state and local budgets, as well as other sources not prohibited by law, including assistance from the EU and other donors; creation of a separate department of information and analytical support in the structure of the National Agency for European Integration, which would perform information and analytical support, would systematically cooperate with civil society institutions to ensure their direct participation in European integration processes and inform the public about Ukraine's European integration policy.Keywords: European Union, European integration policy, foreign experience, Eastern Partnership, public administration. ; Для ефективної реалізації євроінтеграційної політики необхідним виступає поєднання політичного, правового, інституційно-організаційного, економічного, інформаційного механізмів, що актуалізує необхідність розробки комплексного механізму, задіяння якого надасть можливість здійснювати організуючий, регулюючий, координуючий та практичний вплив держави на життєдіяльність суспільства для досягнення поставлених цілей, забезпечуючи розвиток держави в євроінтеграційному напрямі з додержанням низки визначальних принципів, цінностей та стандартів. Для того, щоб механізми реалізації євроінтеграційної політики запрацювали в Україні, першочерговим постає вирішення таких завдань: вироблення узгоджених політичних рішень і реалізація послідовного євроінтеграційного курсу, що залежить насамперед від політичної волі владних інститутів та їх готовності до компромісів; створення Національного агентства з питань європейської інтеграції, метою функціонування якого є оптимізація нинішньої системи державного управління у сфері реалізації євроінтеграційної політики, розв'язання її основних організаційних проблем; забезпечення постійного фінансування шляхом залучення коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі допомоги ЄС та інших донорів; створення окремого департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення в структурі Національного агентства з питань європейської інтеграції, який виконував би інформаційно-аналітичне забезпечення, систематично співпрацював би з інститутами громадянського суспільства, з метою забезпечення їх безпосередньої участі в євроінтеграційних процесах та інформуванні населення щодо реалізації євроінтеграційної політики України.Ключові слова: Європейський Союз, євроінтеграційна політика, зарубіжний досвід, Східне партнерство, державне управління.

For the effective implementation of European integration policy it is necessary to combine political, legal, institutional-organizational, economic, information mechanisms, which highlights the need to develop a comprehensive mechanism, the use of which will enable organizing, regulatory, coordinating and practical influence of the state on society to achieve goals., ensuring the development of the state in the direction of European integration in compliance with a number of defining principles, values and standards. In order for the mechanisms of implementation of European integration policy to work in Ukraine, the priority is to solve the following tasks: development of coordinated political decisions and implementation of a consistent European integrationcourse, which depends primarily on the political will of government institutions and their willingness to compromise; creation of the National Agency for European Integration, the purpose of which is to optimize the current system of public administration in the implementation of European integration policy, address its main organizational problems, including: shortcomings of overall coordination, analysis and reporting, lack of long-term planning in this area, etc. that will allow Ukraine to reach a better level of relations with the EU; adoption of relevant regulations: Concepts for the implementation of Ukraine's European integration policy, the National Program for the Implementation of the Association Agreement, the new Strategy for Ukraine's integration into the EU, which should be the basis for implementing European integration policy and designed to implement a set of European integration objectives; ensuring continued funding by raising funds from state and local budgets, as well as other sources not prohibited by law, including assistance from the EU and other donors; creation of a separate department of information and analytical support in the structure of the National Agency for European Integration, which would perform information and analytical support, would systematically cooperate with civil society institutions to ensure their direct participation in European integration processes and inform the public about Ukraine's European integration policy.Keywords: European Union, European integration policy, foreign experience, Eastern Partnership, public administration. ; Для ефективної реалізації євроінтеграційної політики необхідним виступає поєднання політичного, правового, інституційно-організаційного, економічного, інформаційного механізмів, що актуалізує необхідність розробки комплексного механізму, задіяння якого надасть можливість здійснювати організуючий, регулюючий, координуючий та практичний вплив держави на життєдіяльність суспільства для досягнення поставлених цілей, забезпечуючи розвиток держави в євроінтеграційному напрямі з додержанням низки визначальних принципів, цінностей та стандартів. Для того, щоб механізми реалізації євроінтеграційної політики запрацювали в Україні, першочерговим постає вирішення таких завдань: вироблення узгоджених політичних рішень і реалізація послідовного євроінтеграційного курсу, що залежить насамперед від політичної волі владних інститутів та їх готовності до компромісів; створення Національного агентства з питань європейської інтеграції, метою функціонування якого є оптимізація нинішньої системи державного управління у сфері реалізації євроінтеграційної політики, розв'язання її основних організаційних проблем; забезпечення постійного фінансування шляхом залучення коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі допомоги ЄС та інших донорів; створення окремого департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення в структурі Національного агентства з питань європейської інтеграції, який виконував би інформаційно-аналітичне забезпечення, систематично співпрацював би з інститутами громадянського суспільства, з метою забезпечення їх безпосередньої участі в євроінтеграційних процесах та інформуванні населення щодо реалізації євроінтеграційної політики України.Ключові слова: Європейський Союз, євроінтеграційна політика, зарубіжний досвід, Східне партнерство, державне управління.

The purpose of the article is to determine the nature and positions of the British government, political parties of Great Britain, EU member states, the British community and the world community regarding the future membership of the UK in the European Union.The following main tasks are set here: analysis of the vision of the future of the EU and the place of the UK in it by the EU, the British government, supporters and opponents of EU membership (in particular public opinion on this issue). The author emphasizes the UK's special place in the EU: it is one of the EU member states that is not part of the euro area; Like Ireland, she refused to join the Schengen area; Great Britain is one of the main opponents of the introduction of the European Prosecutor's Office; she has a special position in the budgetary sphere. Features of the Brussels summit of 2016 are considered. It is proved that as a result of the Brussels summit, Great Britain has received a special status that will allow its citizens to finally decide on a referendum on the future membership of the UK in the European Union. According to the Brussels agreement, London refused to participate in the policy of an "ever closer union", which was assumed by existing EU agreements. According to the reached compromises, London can not "be obliged to further political integration." Therefore, the paragraphs on the "ever closer union" in the European agreements will henceforth not affect the UK. The Brussels agreement on the special status of the UK in the EU provides for equal rights for the United Kingdom with other EU members, but smaller responsibilities, a signed agreement will come into effect if the British vote in favor of the EU in a referendum. If they oppose, then there will be no deal either, because the UK will withdraw from the EU. But citizens, giving their votes in a referendum, will know that they vote for staying in the EU with a special status. The author concludes that the secession of Great Britain for the EU will mean the loss of its authority, connections in the world and the beginning of theprocess of disintegration, and the withdrawal of the United Kingdom from the EU can become the beginning of the end of this supranational organization. Therefore, in order to preserve the integrity of the EU, it is necessary to find answers to a set of challenges facing it. ; Метою статті є визначення характеру і позицій британського уряду, політичних партій Великобританії, країн-учасниць ЄС, британської спільноти та світової громадськості щодо майбутнього членства Великобританії в Євросоюзі. Тут поставлені такі основні завдання: аналіз бачення майбутнього ЄС та місця Великобританії в ньому з боку ЄС, уряду Великобританії, прихильників і противників перебування в ЄС (зокрема громадської думки з цього питання). Автор підкреслює особливе місце Великобританії в ЄС: вона є однією з дев'яти країн-членів ЄС, яка не входить до єврозони; поряд з Ірландією, вона відмовилася вступати до Шенгенської зони; Британія є одним із головних противників введення інституту Європейської прокуратури; їй властива особлива позиція в бюджетній сфері. Розглянуто особливості проведення брюссельського саміту 2016 р. Доведено, що у результаті брюссельського саміту Великобританія отримала особливий статус, який надасть можливість її громадянам остаточно визначитися на референдумі щодо майбутнього членства Великобританії в Євросоюзі. Згідно брюссельської угоди Лондон відмовився від участі в політиці "дедалі тіснішого союзу", яку передбачали наявні угоди щодо ЄС. Згідно з досягнутим компромісом, Лондон не можна "зобов'язувати до подальшої політичної інтеграції". Тож пункти щодо "дедалі тіснішого союзу" у європейських угодах віднині не стосуватимуться Великобританії. Брюссельська угода про особливий статус Великобританії в ЄС, передбачає рівні для Об'єднаного Королівства права з іншими членами ЄС, але менші обов'язки, підписана наперед угода вступить в силу, якщо на референдумібританці висловляться за ЄС. Якщо вони висловляться проти, то й угоди ніякої не буде, тому що Великобританія вийде з Євросоюзу. Але громадяни, віддаючи свої голоси на референдумі, вже будуть знати, що голосують за те, щоб залишитися в ЄС з особливим статусом. Авторка робить висновок,що сецесія Британії для ЄС означатиме втрату свого авторитету, зв'язків у світі і початок процесу розпаду, а вихід Сполученого королівства зі складу ЄС може стати початком кінця цієїнаднаціональної організації. Тому для збереження цілісності ЄС потрібно знайти відповіді на комплекс викликів, які постали перед ним.

The article is devoted to the research of a topical and debatable issue regarding the basic aspects of the status of an employee in the European Union, which includes employment of citizens of the European Union and employment of third-country nationals who are not members of the European Union. Particular attention is paid to the issue of illegal labor migration in the European Union in the context of current and integration processes and their impact on the current economic situation in the EU. Every year, the phenomenon of labor migration becomes more relevant, because of the poor economic situation in many countries people are forced to seek employment in other countries and emigrate. But the conditions for such persons are different. For example, for emigrants from other countries of the European Union they will be more or less the same, while for emigrants from third countries they will be completely different. There are many conflicts and disputes and, also there is discrimination, which significantly inhibits the legal status of expatriate workers. Such workers face a lot of barriers with regard to their housing during the period of work, working conditions, salaries, moving their families with them, educating children, moving around the territory of the European Union, desire to stay in the future in the European Union. Most of the issues remain unresolved, which has a very negative effect on emigrant workers. The absence of the rule of law that would regulate this issue binds hands of such a category of people, restricts them in fundamental rights and freedoms, in actions and decisions, which is a direct violation. Nowadays the implementation of the legal status of migrant workers in the European Union is underdeveloped, imperfect, and not uniform for all countries. There is also no well-defined mechanism of legal regulation of labor migration in the works of scientists. So this issue requires a thorough analysis and search for solutions to this problem. In this article we will try to explore the ...

Purpose: highlighting the financial regulation of migration processes in Ukraine in context of European integration on the basis of analyzing their current state and trends according to the new Strategy of the State Migration Policy. Methodology: system structural approach, methods of observation and generalization, method of logical analysis, method of graphical analysis, method of comparison, method of abstraction, method of analogies. Results: on the basis of Ukraine-EU migration processes analysis and their regulation in European integration framework, the priorities of migration processes financial regulation are proposed corresponding the most urgent challenges for Ukraine in the sphere of international migration. Practical implications: further research of the problems of foreign economic activity financial regulation, particularly at the level of international economic relations in context of globalization and Ukraine's European integration; education process including preparation of the relevant sections of textbooks and manuals for the courses «Finance», «International Economics». Conclusions: the EU today is the most attractive region for Ukrainian migrants. In context of Ukraine's European integration in 2014-2017 there is a strong trend for migration flows towards emigration, mostly labour one. Ukrainian labor migration by its size and profile does not correspond to the national interests, as economically active population lives Ukraine for the EU. A threatening trend is the gradual transformation of labor migration into a permanent one. This requires developing an adequate system of measures for the regulation of migration processes within the framework of migration policy with its priority towards depopulation reducing. The financial regulation measures proposed, including liquidation of financial system imbalance in the country, attraction of direct investments into the economy, formation of investment resources in the social sphere, tax system reforming, inflation regulation, the financing of ...

У статті досліджено основні принципи та концептуальні підходи до формування зовнішньополітичного курсу адміністрації президента Б. Обами. Відзначається, що зовнішня політика Сполучених Штатів має сприяти посиленню американського глобального лідерства; особлива роль у визначенні векторів зовнішньої політики відводиться принципам «розумної сили»; важливою є співпраця з міжнародними організаціями; діалог з Європою має ґрунтуватися по осі НАТО­ЄС. Вивчаються основні напрями спів­праці з Європейським Союзом, серед яких: подолання глобальної кризи та реформування міжнародної фінансової системи; урегулювання ситуації в Афганістані та Пакистані; забезпечення енергетичної безпеки; пошук шляхів запобігання змінам клімату; зняття «напруги», пов'язаної з планами розгортання американської стратегічної ПРО у Східній Європі. Аналізується початок зовнішньополітичної діяльності адміністрації Б. Обами, розглядаються її здобутки і недоліки. Зазначається зосередження нею більшої уваги на азіатському векторі, що викликає певні занепокоєння європейської спільноти. Звертається увага на основні пріоритети «Стратегії національної безпеки» 2010 року. Автор зазначає, що, незважаючи на відсутність протягом першого президентського терміну Б. Обами суттєвих змін у відносинах з ЄС, нинішня епоха трансатлантичних відносин стала свідком процесу постійної функціональної співпраці з перемінним успіхом. ; У статті досліджено основні принципи та концептуальні підходи до формування зовнішньополітичного курсу адміністрації президента Б. Обами. Відзначається, що зовнішня політика Сполучених Штатів має сприяти посиленню американського глобального лідерства; особлива роль у визначенні векторів зовнішньої політики відводиться принципам «розумної сили»; важливою є співпраця з міжнародними організаціями; діалог з Європою має ґрунтуватися по осі НАТО­ЄС. Вивчаються основні напрями спів­праці з Європейським Союзом, серед яких: подолання глобальної кризи та реформування міжнародної фінансової системи; урегулювання ситуації в Афганістані та Пакистані; забезпечення енергетичної безпеки; пошук шляхів запобігання змінам клімату; зняття «напруги», пов'язаної з планами розгортання американської стратегічної ПРО у Східній Європі. Аналізується початок зовнішньополітичної діяльності адміністрації Б. Обами, розглядаються її здобутки і недоліки. Зазначається зосередження нею більшої уваги на азіатському векторі, що викликає певні занепокоєння європейської спільноти. Звертається увага на основні пріоритети «Стратегії національної безпеки» 2010 року. Автор зазначає, що, незважаючи на відсутність протягом першого президентського терміну Б. Обами суттєвих змін у відносинах з ЄС, нинішня епоха трансатлантичних відносин стала свідком процесу постійної функціональної співпраці з перемінним успіхом. ; The article researches the basic principles and conceptual approaches to shaping the foreign policy of the Barack Obama. It is noted that: the foreign policy of the United States should strengthen U.S. global leadership; the special role in determining the directions of U.S. foreign policy is given to the principle of «smart power»; it is important to cooperate with international organizations; the dialogue with Europe should be based on the axis of NATO­EU. This study examines the main areas of cooperation with the European Union, including: overcoming the global crisis and reforming the international financial system; settling the situation in Afghanistan and Pakistan; ensuring energy security; finding the ways to prevent new climate changes; defusing the situation which is related to the deployment of U.S. strategic plans in Eastern Europe. It is analyzed the beginning of Obama administration activity on inetnational area, discussed its achievements and shortcomings. The article marks that the USA focuses its attention more on the «Asian vector» and it causes some concern of the European Community. Attention is drawn to the main priorities of «National Security Strategy 2010». The author concludes that despite the absence of significant changes in U.S.­European relations during the first term of Barack Obama as the president, the current era of transatlantic relations has witnessed a process of constant functional cooperation with varying success.