Suchergebnisse

The article is dedicated to the analysis of the Chilean foreign policy during Michelle Bachelet presidency. It is possible to distinguish a range of foreign policy directions, active cooperation with the countries of the Asia-Pacific Region and the USA, strengthening of relations with the Latin America countries, the MERCOSUR – Pacific Alliance dialogue and partnership with numerous international organizations are among them. Special emphasis is paid to the Pacific direction of Chilean foreign policy under Michelle Bachelet and her activity as the Head of The United Nations Entity for Gender Equality and the Empowerment of Women commonly known as UN Women. Michelle Bachelet participated in all possible summits of the main Latin America organizations – Free Trade Organization of Latin America (ALCA), Union of South American Nations (UNASUR) and Organization of American states (OAS) – and the Ibero-American ones, where proclaimed the necessity to intensify regional economic and politic cooperation. Under Michelle Bachelet Chile actively cooperated with Argentine, Bolivia, Brazil, Peru and Venezuela within the Latin America region. Huge attention to the relations with the USA and Spain was also paid. However the Pacific Alliance direction remained as the most important one. Moreover Michelle Bachelet actively cooperated with all the countries of the world within the gender equality and women's empowerment directions. ; В данной статье анализируется внешнеполитическая деятельность Мишель Бачелет на посту президента Чили. Выделяются основные направления внешней политики Чили в рамках двухстороннего партнерства и сотрудничества с рядом международных организаций. Особенное внимание уделяется тихоокеанскому направлению, а также деятельности Мишель Бачелет во главе организации ООН-Женщины. Мишель Бачелет принимала участие во всевозможных встречах на наивысшем уровне наибольших организаций Латинской Америки – АЛКА, УНАСУР и ОАД – и Иберо-американских саммитах, где подчеркивала необходимость интенсификации экономического и политического сотрудничества в регионе. Во время президентства Бачелет Чили активно сотрудничала с Аргентиной, Боливией, Бразилией, Венесуэлой и Перу в рамках ЛАКБ. Особое внимание также уделялось отношениям со США и Испанией. Центральное место занимал также Тихоокеанский Альянс. Мишель Бачелет уделяла внимание вопросу гендерного равенства и расширения полномочий женщин во всех сферах общественной деятельности в мире. ; У статті аналізується зовнішньополітична діяльність Мішель Бачелет на посаді президента Чилі. Визначаються основні напрями зовнішньої політики Чилі у рамках двостороннього співробітництва та співпраці з рядом міжнародних організацій. Особлива увага приділяється тихоокеанському напрямку, а також діяльності Мішель Бачелет на чолі організації ООН-Жінки. Мішель Бачелет приймала участь в усіх можливих зустрічах на найвищому рівні найбільших організацій Латинської Америки – АЛКА, УНАСУР та ОАД – та Ібероамериканських самітах, де проголошувала необхідність інтенсифікації економічної та політичної співпраці у регіоні. За президенства Бачелет Чилі активно співпрацювала з Аргентиною, Болівією, Бразилією, Венесуелою та Перу у рамках ЛАКБ. Значну увагу також приділялася відносинам зі США та Іспанією. Також чільне місце займав Тихоокеанський Альянс. Також Мішель Бачелет приділяла увагу питанню гендерної рівності та розширення представництва жінок в усіх сферах діяльності суспільства світу.

The article is dedicated to the analysis of the Chilean foreign policy during Michelle Bachelet presidency. It is possible to distinguish a range of foreign policy directions, active cooperation with the countries of the Asia-Pacific Region and the USA, strengthening of relations with the Latin America countries, the MERCOSUR – Pacific Alliance dialogue and partnership with numerous international organizations are among them. Special emphasis is paid to the Pacific direction of Chilean foreign policy under Michelle Bachelet and her activity as the Head of The United Nations Entity for Gender Equality and the Empowerment of Women commonly known as UN Women. Michelle Bachelet participated in all possible summits of the main Latin America organizations – Free Trade Organization of Latin America (ALCA), Union of South American Nations (UNASUR) and Organization of American states (OAS) – and the Ibero-American ones, where proclaimed the necessity to intensify regional economic and politic cooperation. Under Michelle Bachelet Chile actively cooperated with Argentine, Bolivia, Brazil, Peru and Venezuela within the Latin America region. Huge attention to the relations with the USA and Spain was also paid. However the Pacific Alliance direction remained as the most important one. Moreover Michelle Bachelet actively cooperated with all the countries of the world within the gender equality and women's empowerment directions. ; В данной статье анализируется внешнеполитическая деятельность Мишель Бачелет на посту президента Чили. Выделяются основные направления внешней политики Чили в рамках двухстороннего партнерства и сотрудничества с рядом международных организаций. Особенное внимание уделяется тихоокеанскому направлению, а также деятельности Мишель Бачелет во главе организации ООН-Женщины. Мишель Бачелет принимала участие во всевозможных встречах на наивысшем уровне наибольших организаций Латинской Америки – АЛКА, УНАСУР и ОАД – и Иберо-американских саммитах, где подчеркивала необходимость интенсификации экономического и политического сотрудничества в регионе. Во время президентства Бачелет Чили активно сотрудничала с Аргентиной, Боливией, Бразилией, Венесуэлой и Перу в рамках ЛАКБ. Особое внимание также уделялось отношениям со США и Испанией. Центральное место занимал также Тихоокеанский Альянс. Мишель Бачелет уделяла внимание вопросу гендерного равенства и расширения полномочий женщин во всех сферах общественной деятельности в мире. ; У статті аналізується зовнішньополітична діяльність Мішель Бачелет на посаді президента Чилі. Визначаються основні напрями зовнішньої політики Чилі у рамках двостороннього співробітництва та співпраці з рядом міжнародних організацій. Особлива увага приділяється тихоокеанському напрямку, а також діяльності Мішель Бачелет на чолі організації ООН-Жінки. Мішель Бачелет приймала участь в усіх можливих зустрічах на найвищому рівні найбільших організацій Латинської Америки – АЛКА, УНАСУР та ОАД – та Ібероамериканських самітах, де проголошувала необхідність інтенсифікації економічної та політичної співпраці у регіоні. За президенства Бачелет Чилі активно співпрацювала з Аргентиною, Болівією, Бразилією, Венесуелою та Перу у рамках ЛАКБ. Значну увагу також приділялася відносинам зі США та Іспанією. Також чільне місце займав Тихоокеанський Альянс. Також Мішель Бачелет приділяла увагу питанню гендерної рівності та розширення представництва жінок в усіх сферах діяльності суспільства світу.

The factors of Ukraine competitiveness in the sphere of foreign relations supplement are characterized. The impact of foreign relations at improving international competitivenessia outlined. Mechanisms to protect the interests of domestic enterprises at the international level to enhance the competitiveness of the national economy are proposed. ; Охарактеризованы факторы обеспечения международной конкурентоспособности Украины. Описано влияние внешнеторговых отношений на повышение уровня международной конкурентоспособности. Предложенные механизмы защиты интересов национальных предприятий на международном уровне для повышения конкурентоспособности национальной экономики. ; Охарактеризовано чинники забезпечення міжнародної конкурентоспроможності України. Окреслений вплив зовнішньоторговельних відносин на підвищення рівня міжнародної конкурентоспроможності. Запропоновані механізми захисту інтересів національних підприємств на міжнародному рівні для підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки.

The article is based on textual analysis of international agreements, correspondenceand evidences of contemporaries, there are explored new approaches and vectors ofFrancis I's foreign policy, which were the consequence of changes in his ideologicalparadigm.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "periodicals.karazin.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e ; В статье на основе текстологического анализа международных договоров,переписки и свидетельств современников исследованы новые подходы и векто-ры внешней политики Франциска I, ставшие следствием изменения мировоз-зренческой парадигмы монарха. ; В статті на основі текстологічного аналізу міжнародних договорів, листу-вання та свідчень сучасників досліджено нові підходи та вектори зовнішньоїполітики Франциска І, що стали наслідком зміни світоглядної парадигми монар-ха.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "periodicals.karazin.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "periodicals.karazin.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e

The article analyzes the geographic structure of foreign economic activity of Ukraine during 2005–2014. One of the main goals of foreign economic activity of the country is increasing of the economic potential and competitive advantage in global markets. Achievements of the goal largely depends on political, economic and social activity of regions. The analysis and forecast of trade relations with partner countries were held on the example of one of the regions of Ukraine. Sumy region has a strong industrial and natural resource potential which allows to realize effective foreign policy. The analysis of export-import operations in the region was carried out. The author analyzed the changes of foreign relations for the period from 2005 to 2014. Taking into account long-term export-import relations with partner countries the author applied the gravity model of J. Tinbergen and H. Linneman for forecasting foreign trade. The author lists the options for the further development of trade and economic relations of Sumy region with the country partner. The model makes it possible not only to make a prediction, but also include the policy of diversification of export-import relations that in result can improve a rapid adaptation of the foreign market of domestic producers. ; Було проаналізовано географічну структуру зовнішньоекономічної діяльності України протягом 2005–2014 років. Однією з основних цілей зовнішньоекономічної діяльності країни є нарощення економічного потенціалу і конкурентних переваг на світових ринках. Досягнення якої значною мірою залежить від політичної, економічної, соціальної діяльності регіонів. На прикладі одного з регіонів України проведено аналіз та прогноз зовнішньоторговельних відносин з країною-партнером. Сумська область має сильний виробничий і природно-ресурсний потенціал, що дозволяє реалізувати ефективну зовнішню політику. Був проведений аналіз експортно-імпортних операцій регіону. Проаналізовано зміни зовнішньоторговельних відносин за період з 2005 до 2014 років. Враховуючи довготривалі експортно-імпортні зв'язки з країною-партнером, було використано гравітаційну модель Я.Тінбергена та Х.Ліннемана для прогнозування зовнішньоторговельного обороту. Перелічені можливі варіанти розвитку подальших торгово-економічних відносин Сумської області з країною-партнером. Запропонована модель дає можливість не лише здійснити прогноз, а й проводити політику диверсифікації експортно-імпортних відносин, що зумовить швидку адаптацію на зовнішньому ринку вітчизняних товаровиробників.

Стаття присвячена дослідженню правового регулювання сімейних відносин, ускладнених іноземним елементом. Акцентовано на визначенні поняття «іноземний елемент» у законодавстві та науковій літературі. Виокремлено способи регулювання сімейних правовідносин з іноземним елементом, які застосовуються у міжнародному приватному праві. Одним із найпоширеніших з них є прийняття нормативних актів з відповідними колізійними нормами та укладення дво- або багатосторонніх договорів між державами. Міжнародні договори покликані уніфікувати норми права щодо регулювання сімейних відносин між громадянами різних держав через наявну відмінність між законодавствами. Проаналізовано зміст конвенцій, які акумулюють колізійні норми щодо регулювання окремих сфер сімейних відносин, зокрема, Конвенція про згоду на вступ у шлюб, мінімальний шлюбний вік, реєстрацію шлюбу (1962 р.) та Конвенція про захист дітей та співробітництво у галузі міжнародного усиновлення (1993 р.). Досліджено нормативно-правові акти України, які регулюють сімейні відносини, ускладнені іноземним елементом. Серед них особлива увага приділена Сімейному кодексу України та Закону України «Про міжнародне приватне право». Встановлено, що Сімейний кодекс України містить норми щодо особливостей усиновлення дітей громадянами України, які проживають за її межами, та іноземцями. Закон України «Про міжнародне приватне право» є спеціальним нормативно-правовим актом, який містить колізійні норми сімейного права, та забезпечує реалізацію прав і свобод громадян. Визначено роль у регулюванні сімейних відносин між громадянами різних держав дво- та багатосторонніх договорів у сфері приватноправових відносин. Проаналізовано зміст Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах. ; The article is devoted to the study of the legal regulation of family relations complicated by a foreign element. Emphasis is placed on the definition of "foreign element" in legislation and scientific literature. The methods of regulating ...

The state of bilateral relations on the basis of the so-called The Great Treaty between Ukraine and Russia in the period of 1991 - 2020 is analyzed.The main reasons for the complication of the relationship are investigated, in particular: non-fulfillment of obligations undertaken by the Russian Federation; non-recognition of existing borders in the waters of the Azov and Black Seas; provocative construction of a dam to the Ukrainian island of Tuzla; deployment of the Black Sea Fleet in Sevastopol; consequences of the Kharkiv agreements of 2010; Russia's two "gas wars" with Ukraine and EU countries over the use of Ukraine's gas transportation system and, of course, the elimination of Ukraine's nuclear arsenal. ; Аналізується стан двосторонніх відносин у період 1991 – 2020 рр. на основі т. зв. Великого договору між Україною та Росією.Досліджуються основні причини ускладнення взаємовідносин, а саме: невиконання РФ взятих на себе зобов'язань; невизнання існуючих кордонів в акваторіях Азовського і Чорного морів; провокаційне спорудження дамби до українського острова Тузла; дислокація Чорноморського флоту у Севастополі; наслідки Харківських угод 2010 р.; дві «газові війни» Росії з Україною та країнами ЄС щодо використання української газотранспортної системи і, безумовно, ліквідація ядерного арсеналу України.

The state of bilateral relations on the basis of the so-called The Great Treaty between Ukraine and Russia in the period of 1991 - 2020 is analyzed.The main reasons for the complication of the relationship are investigated, in particular: non-fulfillment of obligations undertaken by the Russian Federation; non-recognition of existing borders in the waters of the Azov and Black Seas; provocative construction of a dam to the Ukrainian island of Tuzla; deployment of the Black Sea Fleet in Sevastopol; consequences of the Kharkiv agreements of 2010; Russia's two "gas wars" with Ukraine and EU countries over the use of Ukraine's gas transportation system and, of course, the elimination of Ukraine's nuclear arsenal. ; Аналізується стан двосторонніх відносин у період 1991 – 2020 рр. на основі т. зв. Великого договору між Україною та Росією.Досліджуються основні причини ускладнення взаємовідносин, а саме: невиконання РФ взятих на себе зобов'язань; невизнання існуючих кордонів в акваторіях Азовського і Чорного морів; провокаційне спорудження дамби до українського острова Тузла; дислокація Чорноморського флоту у Севастополі; наслідки Харківських угод 2010 р.; дві «газові війни» Росії з Україною та країнами ЄС щодо використання української газотранспортної системи і, безумовно, ліквідація ядерного арсеналу України.

The master`s thesis is devoted to the tendencies of development of international economic relations of Ukraine, it was analyzed external trade of Ukraine by goods and services and there were studied prospects of development of international economics relations of Ukraine with the EU countries. The main scientific results are correlation and regression analysis of the factors that have an impact on export of Ukraine's goods to the EU countries and the prognosis of the export of Ukraine's services to Germany to 2024. ; У роботі розглянуто тенденції розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України, проаналізовано зовнішню торгівлю України товарами та послугами та розглянуто перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України з країнами ЄС. Основними науковими результатами магістерської роботи є кореляційно регресійний аналіз факторів впливу на експорт товарів України до країн ЄС та прогноз експорту послуг України до Німеччини до 2024 року.

In the article the specifics of foreign experience of information and legal support of economic procedural relations are analyzed. Peculiarities of information and legal support of economic procedural relations in Finland and Estonia are determined. The directions of borrowing positive foreign experience of information and legal support of economic procedural relations into the national economic procedural legislation are determined. ; У статті проаналізовано специфіку зарубіжного досвіду інформаційно-правового забезпечення господарських процесуальних відносин. Встановлено особливості інформаційно-правового забезпечення господарських процесуальних відносин у Фінляндії та Естонії. Визначено напрями запозичення позитивного зарубіжного досвіду інформаційно-правового забезпечення господарських процесуальних відносин у національне господарське процесуальне законодавство.

After Donald Trump was elected as the American president, significant changes were observed in the Ukrainian-American relations. These especially included the lifting of embargo on lethal arms supply and the resumption of meetings of the Ukraine-US Strategic Partnership Commission. Contrary to D. Trump's desire to conclude a U.S. - Russia "Big Deal", Republicans and Democrats in the U.S. Congress held a bipartisan position on Ukraine supporting the expansion of sanctions on various occasions – from the on-going conflict in Donbas and Russian attempts to influence the 2016 election campaign to imposing obstacles for the supply of Russian weapons to the third countries. Assessments of American academic and political experts do not give reason to believe that the U.S. political circles are ready to move from remote support of Ukraine in the mood of long-term deterrence doctrine to intensive forms of military and military-political participation. Acknowledging Russia's rejection of the post-Cold War Euro-Atlantic security order, American observers are inclined to suppose that the conflict in Donbas is unlikely to be finally settled. In case of its freezing, this conflict will pose potential or acute threats to the economy and security of Ukraine. Within such a trend Ukraine will play the role of one of the major subjects of long-term tensions and discord in economic and military relations between Russia and the West. ; Після обрання Д. Трампа президентом США в українсько-американських відносинах спостерігалися суттєві зміни, зокрема скасування ембарго на поставки летальних озброєнь і відновлення засідань Комісії стратегічного партнерства Україна-США. Всуперечвисловлюваній Д. Трампом готовності до укладення «Великої угоди» між Росією і США, республіканці і демократи в Конгресі дотримувалися двопартійної позиції по Україні, підтримуючи розширення санкцій з різних приводів – від триваючого конфлікту в Донбасі і спроб російського втручання у виборчу кампанію 2016 року до створення перешкод для поставок російських озброєнь у треті країни.Утім, аналіз оцінок у дослідженнях американських академічних фахівців і коментарях політичних експертів не дає підстав вважати, що політичні кола США готові перейти від дистанційної підтримки України в дусі довгострокової доктрини стримування до більш інтенсивних форм військової та військово-політичної участі. Констатуючи неприйняття російським керівництвом євроатлантичної системи безпеки, що склалася після закінчення холодної війни, американські дослідники висловлюють сумніви в можливості остаточноговрегулювання конфлікту в Донбасі. В разі його заморожування, ситуація в Донбасі становитиме потенційну та реальну загрозу для економіки і безпеки України. За такого перебігу подій Україна відіграватиме роль одного з важливих джерел напруженості і розбіжностей в економічних і військових відносинах між Росією і Заходом.

The paper examines the conflict-of-law and substantive-legal regime of regulation of marital and family relations with a foreign element, developed the law on the basis of collision regulation of family relations with foreign elements, analyzed the features of the presentation and expansion of marriage with foreign elements. people. children, to reveal the features of the legal regulation of guardianship and care with a foreign element. Extensive proposal for the implementation of the provisions of the Hague Convention on Private International Law in the legislation of Ukraine, for the first time a proposal for the presentation of the "New Convention on Marriage in the International Arena". ; У роботі досліджено колізійно-правовий та матеріально-правовий спосіб регулювання шлюбно-сімейних відносин з іноземним елементом, розглянуто правову основу колізійного регулювання сімейних відносин з іноземним елементом, проаналізовано особливості укладання та розірвання шлюбу з іноземним елементом, визначено колізійні питання правового регулювання відносин між батьками та дітьми, розкрито особливості правового регулювання опіки та піклування з іноземним елементом. Обґрунтовано пропозиції щодо імплементації̈в законодавство України положень Гаазької̈ конвенції із міжнародного приватного права, вперше сформульовано пропозицію щодо укладення "Нової Конвенції про укладення шлюбів на міжнародній арені".

The role of social media (social networks) in international relations is analyzed. The international relations as the main contributor to the world information space are singled out. Definitions of the main concepts characterizing the use of Internet technologies in the foreign policy activity of the state are given: foreign policy activity of the state, foreign policy behavior of the state, communication in the system of international relations or foreign policy communication of the state. The study used a set of general and special methods: the method of conceptual analysis in determining the basic characteristics of socio-political communication, comparative analysis, functional analysis (functions of foreign policy communication and activities). Social media and the Internet are turning into a new reality, where the main actors are states. The political image of the state is directly proportional to the image in the social media. The popularity of the state, diplomatic institutions depends on the openness of society and the advancement in social networks.

A currency market is an important element in economic politics of the state. The last decades of development of home and world economy were reflected by the huge height of the international moving of capitals and strengthening of role of currency-financial relations. However, a world financial crisis negatively affected international currency relations. Violation of their stability showed up in instability of courses of national currencies of the most world countries. A currency market is the significant constituent of the financial system of the state. Currency market development reflects flexibility of the financial system and speed with that she can adapt to the changes in economic and political life of country to a great extent, and also to the different processes that take place after her limits.

The article analyzes the criminal legislation of some European countries and post-Soviet countries to prevent criminal offenses in the field of land relations. The author came to the conclusion that despite belonging to different legal families, all the studied legal systems of the countries (ninety-four in total) are aware of the rules on criminal law protection of land relations. It is concluded that in the criminal codes of the vast majority of European countries there are no rules similar to those that provide criminal protection of land in Ukraine. Instead, the criminal codes of the post-Soviet states provide for liability for crimes similar to those criminalized in Ukraine. It was found that, as in Ukraine, parliamentarians of the continental legal system mostly moved by criminalizing land offenses, taking into account encroachment on property and the environment. The provisions of foreign criminal legislation that can be taken into account when improving the criminal legislation of Ukraine are highlighted. A comparative study showed that, as in Ukraine, the legislators of the continental legal system mostly moved by criminalizing the two groups of land offenses mentioned above. It was found that in most foreign countries the system of criminal punishment includes such an act as unauthorized occupation (seizure) of land. Due to a comprehensive analysis of the constitutional, criminal and land legislation of CIS countries, it has been established that in those of them where the state monopoly on land management remains, unauthorized occupation of the latter is regarded as a crime against the existing system of public administration. On the other hand, in states where the multiplicity and equality of all forms of land ownership have been proclaimed, the unauthorized occupation of a land plot (or other similar acts) is justifiably recognized as a crime against property. At the same time, national criminal law, in contrast to foreign countries, does not define liability for land use violations, as a result, the purpose of agricultural land is unreasonably changed, they are divided into small plots, thus preventing the preservation of targeted agricultural activities on large land . In addition, as those that can be taken into account when improving the Criminal Code of Ukraine, there are provisions of foreign criminal law, according to which: liability for pollution of natural resources is not associated with violation of special rules; differentiates liability for intentional and negligent manifestations of such pollution; increased responsibility for acts of land damage committed in the zone of ecological emergency; illegal possession of a part of a land plot is also recognized as criminally punishable; construction is recognized either as a qualifying feature of illegal occupation of land, or a form of criminal violation of land rights ; У статті проаналізовано кримінальне законодавство окремих європейських держав та країн пострадянського простору щодо запобігання кримінальним правопорушенням у сфері земельних відносин. Авторка дійшла висновку, що, незважаючи на належність до різних правових сімей, усім дослідженим законодавчим системам країн (всього дев'яносто чотири) відомі норми, присвячені кримінально-правовій охороні земельних відносин. Зроблено висновок, що у кримінальних кодексах більшості європейських держав відсутні норми, схожі з тими, що забезпечують кримінально-правову охорону земель в Україні. Натомість кримінальні кодекси держав пострадянського простору передбачають відповідальність за злочини, схожі з тими, що криміналізовано в Україні. З'ясовано, що, як і в Україні, парламентарії держав континентальної системи права здебільшого рухалися шляхом криміналізації земельних правопорушень з урахуванням посягання на власність та екологію. Виокремлено положення зарубіжного кримінального законодавства, які можуть бути враховані під час удосконалення кримінального законодавства України. Проведене компаративістське дослідження продемонструвало, що, як і в Україні, законодавець країн континентальної системи права здебільшого рухалися шляхом криміналізації двох згаданих вище груп земельних правопорушень. Виявлено, що у більшості зарубіжних країн до системи кримінально-караних належить таке діяння, як самовільне зайняття (захоплення) земельної ділянки. Завдяки комплексному аналізу норм конституційного, кримінального та земельного законодавства країн близького зарубіжжя встановлено, що в тих із них, в яких зберігається монополіядержави на розпорядження землею, самовільне зайняття останньої розцінюється як злочин проти наявної системи державного управління. Натомість у державах, в яких проголошено множинність та рівність усіх форм власності на землю, самовільне зайняття земельної ділянки (або інші подібні за змістом діяння) виправдано визнається злочином проти власності. Водночас національним кримінальним законодавством, на відміну від зарубіжних країн, не визначено відповідальність за порушення землекористування, унаслідок цього безпідставно змінюється цільове призначення сільськогосподарських земель, їх дрібнять на невеликі ділянки, унеможливлюючи таким чином збереження для ведення цілеспрямованої сільсько-господарської діяльності на великих земельних площах. Крім того, як такі, що можуть бути враховані під час удосконалення КК України, виділені положення іноземного кримінального законодавства, відповідно до яких: відповідальність за забруднення природних ресурсів не пов'язується з порушенням спеціальних правил; диференціюється відповідальність за умисні та необережні прояви такого забруднення; посилюється відповідальність за прояви псування земель, вчинені в зоні надзвичайної екологічної ситуації; кримінально караним визнається й незаконне заволодіння частиною земельної ділянки; будівництво визнається або кваліфікуючою ознакою незаконного зайняття земельної ділянки, або формою злочинного порушення прав на землю.