Suchergebnisse

The article substantiates the idea that geopolitics as a scientific discipline is not a static amount of knowledge, but a dynamic humanitarian scientific field, which is constantly expanding due to economic, demographic, historical, political and other factors. The definition of geopolitics as a scientific subject it has begun to fill up with a broader content. We believe it is necessary to abandon the simplified consideration of geopolitics as a science, which only studies the influence on geographic space. We should speak about the relationships between geographic space and politics, space and information sphere, demography and migration. The last two aspects, or, more precisely, a social group of young people in the migration process, are the subject of authors` consideration. Under the concept Youth Policy we will mean a system of measures to ensure and maintain a certain social status of young people (legal, political, economic, cultural etc.).Owing to a number of socio-economic reasons, and in comparison with other social groups Ukrainian young people have got into a difficult situation. Accordingly, the task of the youth policy in the state is to overcome contradictions between youth and society, to harmonize interests by means of additional measures of state support for the youth's social group. ; У статті обґрунтовується думка про те, що об'єкт і предмет геополітичної науки – не статична сума традиційних знань, а достатньо динамічний гуманітарний науковий напрям, який постійно розширюється за рахунок економічних, демографічних, історичних, політичних та інших чинників. Визначення геополітики набуває сьогодні ширшого змісту. Відмовившись від спрощеного розгляду геополітики як науки про вплив на географічний простір, сучасні дослідники вважають за необхідне вести мову про взаємозв'язок географічного простору та політики, космосу та інформаційної сфери, демографії та міграції. Саме два останні аспекти, а, точніше, така соціальна група, як молодь у міграційному процесі, є предметом розгляду авторів

The article substantiates the idea that geopolitics as a scientific discipline is not a static amount of knowledge, but a dynamic humanitarian scientific field, which is constantly expanding due to economic, demographic, historical, political and other factors. The definition of geopolitics as a scientific subject it has begun to fill up with a broader content. We believe it is necessary to abandon the simplified consideration of geopolitics as a science, which only studies the influence on geographic space. We should speak about the relationships between geographic space and politics, space and information sphere, demography and migration. The last two aspects, or, more precisely, a social group of young people in the migration process, are the subject of authors` consideration. Under the concept Youth Policy we will mean a system of measures to ensure and maintain a certain social status of young people (legal, political, economic, cultural etc.).Owing to a number of socio-economic reasons, and in comparison with other social groups Ukrainian young people have got into a difficult situation. Accordingly, the task of the youth policy in the state is to overcome contradictions between youth and society, to harmonize interests by means of additional measures of state support for the youth's social group.In general, migration and youth migration in particular played and continue to play a significant role in the dynamics of sustainable development of states. Ukraine, which suffered all the consequences of the systemic crisis (and they were manifested in a sharp decline in economic growth, social maladjustment of the population, increased disintegration processes), was largely not prepared to develop an adequate youth migration policy. In Ukraine, the migration process has become controversial, and sometimes irrational.Accordingly, the outflow of Ukrainian youth beyond the borders of the Batkivshchyna actualized not only the demographic problem of Ukraine. The growing migration activity of young people encouraged us to draw attention to this aspect of defining the concept of geopolitics as a science of space control. ; У статті обґрунтовується думка про те, що об'єкт і предмет геополітичної науки – не статична сума традиційних знань, а достатньо динамічний гуманітарний науковий напрям, який постійно розширюється за рахунок економічних, демографічних, історичних, політичних та інших чинників. Визначення геополітики набуває сьогодні ширшого змісту. Відмовившись від спрощеного розгляду геополітики як науки про вплив на географічний простір, сучасні дослідники вважають за необхідне вести мову про взаємозв'язок географічного простору та політики, космосу та інформаційної сфери, демографії та міграції. Саме два останні аспекти, а, точніше, така соціальна група, як молодь у міграційному процесі, є предметом розгляду авторів.Загалом міграція населення і молодіжна міграція зокрема відігравала і продовжує відігравати значну роль у динаміці сталого розвитку держав. Україна, яка зазнала всіх наслідків системної кризи, (а вони проявилися в різкому спаді темпів економічного зростання, соціальній дезадаптації населення, посиленні дезінтеграційних процесів), виявилася багато в чому не готовою до вироблення адекватної молодіжної міграційної політики. В Україні міграційний процес набув суперечливої, а інколи й ірраціональної практики.Відповідно відтік української молоді за межі Батьківщини актуалізував не тільки демографічну проблему України. Зростаюча міграційна активність молодих спонукала нас звернути увагу на такий аспект визначення поняття геополітика, як наука про контроль над простором.

The article substantiates the idea that geopolitics as a scientific discipline is not a static amount of knowledge, but a dynamic humanitarian scientific field, which is constantly expanding due to economic, demographic, historical, political and other factors. The definition of geopolitics as a scientific subject it has begun to fill up with a broader content. We believe it is necessary to abandon the simplified consideration of geopolitics as a science, which only studies the influence on geographic space. We should speak about the relationships between geographic space and politics, space and information sphere, demography and migration. The last two aspects, or, more precisely, a social group of young people in the migration process, are the subject of authors` consideration. Under the concept Youth Policy we will mean a system of measures to ensure and maintain a certain social status of young people (legal, political, economic, cultural etc.).Owing to a number of socio-economic reasons, and in comparison with other social groups Ukrainian young people have got into a difficult situation. Accordingly, the task of the youth policy in the state is to overcome contradictions between youth and society, to harmonize interests by means of additional measures of state support for the youth's social group.In general, migration and youth migration in particular played and continue to play a significant role in the dynamics of sustainable development of states. Ukraine, which suffered all the consequences of the systemic crisis (and they were manifested in a sharp decline in economic growth, social maladjustment of the population, increased disintegration processes), was largely not prepared to develop an adequate youth migration policy. In Ukraine, the migration process has become controversial, and sometimes irrational.Accordingly, the outflow of Ukrainian youth beyond the borders of the Batkivshchyna actualized not only the demographic problem of Ukraine. The growing migration activity of young people encouraged us to draw attention to this aspect of defining the concept of geopolitics as a science of space control. ; У статті обґрунтовується думка про те, що об'єкт і предмет геополітичної науки – не статична сума традиційних знань, а достатньо динамічний гуманітарний науковий напрям, який постійно розширюється за рахунок економічних, демографічних, історичних, політичних та інших чинників. Визначення геополітики набуває сьогодні ширшого змісту. Відмовившись від спрощеного розгляду геополітики як науки про вплив на географічний простір, сучасні дослідники вважають за необхідне вести мову про взаємозв'язок географічного простору та політики, космосу та інформаційної сфери, демографії та міграції. Саме два останні аспекти, а, точніше, така соціальна група, як молодь у міграційному процесі, є предметом розгляду авторів.Загалом міграція населення і молодіжна міграція зокрема відігравала і продовжує відігравати значну роль у динаміці сталого розвитку держав. Україна, яка зазнала всіх наслідків системної кризи, (а вони проявилися в різкому спаді темпів економічного зростання, соціальній дезадаптації населення, посиленні дезінтеграційних процесів), виявилася багато в чому не готовою до вироблення адекватної молодіжної міграційної політики. В Україні міграційний процес набув суперечливої, а інколи й ірраціональної практики.Відповідно відтік української молоді за межі Батьківщини актуалізував не тільки демографічну проблему України. Зростаюча міграційна активність молодих спонукала нас звернути увагу на такий аспект визначення поняття геополітика, як наука про контроль над простором.

The essence of the doctrine of Russian geopolitical transformation of Eurasia in the context of defending the interests of Russia to secure and strengthen the influence of the former Soviet periphery is revealed. In particular it is illustrated the algorithms of action for those countries that took in different ways or try to leave the fairway of Russian geopolitics. It was found that Russia defending their right to the preservation of geopolitical influence in Eurasia, resorting to economic and political pressure on the post-Soviet countries, and uses tools such as export-driven conflicts by supporting separatism. ; Розкрито сутність російської доктрини геополітичної трансформації євразійського простору у контексті відстоювання інтересів РФ по забезпеченню та зміцненню впливу на пострадянській периферії. Зокрема проілюстровано алгоритми дій Росії щодо тих країн, які вийшли або у різний спосіб намагаються залишити фарватер російської геополітики. З'ясовано, що Росія відстоюючи своє право по збереженню геополітичного впливу на євразійському просторі, вдається до економічного та політичного тиску на пострадянські країни, а також використовує такий інструменту як експорт керованих конфліктів через підтримку сепаратизму.

In the article of Professor Marian Zhytaryuk, one of the components of the hybrid war – information propaganda and manipulation as an instrument for achieving the result – which is actively used by the highest political leadership of the Russian Federation is analyzed. It is also accentuated on the point that participants of the civilization war (Ukraine and the West) are not fully aware of the challenges and consequences of the activity by Russian information forces in the context of geopolitical transformations.The united Europe should set to effective and decisive steps, rather than to comment on its own losses and successes of the aggressor if it aspires to save the EU. States the EU members do not need to yield to provocations, misleading proposals, but they should to use effective counterpropaganda to the RT channel (former Russia Today) – the Kremlin's mouthpiece the state-owned multilingual television company (in English, Arabic, Spanish, Russian and German) which is aimed at foreign audience and national broadcasters who distribute Moscow's interests and promote Moscow's political or cultural values within the EU (through articles, interviews, films). The EU-members should strengthen sanctions against the Russian Federation, separately to implement sectorial sanctions, including financial, to cut Putin's empire off international payment systems «Visa» and «MasterCard».The author believes that to date, the consolidated and coordinated work within the limits of the Baltic and Black Sea Union which should include the Scandinavian and Baltic countries, Poland, Belarus, Ukraine, Czech Republic, Slovakia, Hungary, Romania, Bulgaria, Turkey, maybe Greece can be effective counteraction to the conquerors.Key words: Putin's Russia, European Union, Baltic Black Sea Union, information propaganda, information troops, geopolitics, journalism. ; У статті професора Мар'яна Житарюка проаналізовано одну із складових гібридної війни – інформаційну пропаганду й маніпуляцію як інструмент досягнення результату, до чого активно вдається вище політичне керівництво Російської Федерації. Акцентовано також на тому, що учасники цивілізаційної війни (Україна та Захід) не зовсім адекватно усвідомлюють виклики і наслідки діяльності інформаційних військ РФ в контексті геополітичних трансформацій. Автор вважає, що сьогодні дієвою протидією завойовникам може бути сконсолідована і скоординована робота в межах Балто-Чорноморського Союзу.Ключові слова: путінська Росія, Європейський Союз, Балто-Чорноморський Союз, інформаційна пропаганда, інформаційні війська, геополітика, журналістика.

Critical analysis of concepts and terminology of geopolitics was made. Paradigm of scientific analysis of global geopolitical processes was proved. The basic modern global political trends were represented. A regularity formation and change of civilizations-cultures were grounded. Significant relationships and dependencies in the geopolitical system in the world were defined. The regular character of the convergence of the territorial organization of political and ethnic areas of the modern world was exposed. Incorrect methodological approaches to the analysis of the geopolitical situation in Ukrainewere allocated. ; Виконано критичний аналіз понятійно-термінологічного апарату сучасної геополітики, обґрунтовано пропозиції його вдосконалення. Виділено парадигми наукового аналізу глобальних геополітичних процесів. Розкрито основні сучасні глобально-політичні тенденції. Обґрунтовано закономірність утворення та зміни цивілізацій-культур. Визначено суттєві зв'язки і залежності в геополітичному устрої світу. Розкрито закономірний характер зближення територіальної організації політичної та етнонаціональної сфер сучасного світу. Виділено хибні методологічні підходи до аналізу геополітичної ситуації в Україні.

Розглядаються проблеми виникнення цивілізаційної геополітики як науки, її витоки, передумови становлення, актуальність її прикладного характеру для сучасного світоустрою.Описано ідейні течії цивілізаційної геополітики, а також фактори, які висунули її на передній план, особливо після завершення «холодної війни». Особливу увагу приділено концепції С. Хантінгтона, а також історичним умовам зародження цивілізаційної геополітики. ; Рассматриваются проблемы возникновения цивилизационной геополитики как науки, ее истоки, предпосылки становления и актуальность ее прикладного характера для современного мироустройства. Описаны идейные течения цивилизационной геополитики, а также факторы, выдвинувшие ее на передний план, в особенности, после завершения «холодной войны».Особое внимание уделено концепции С. Хантингтона, а также историческим условиям ее происхождения ; Тhe problems of origin of civilization geopolitics as sciences, its sources, becoming pre-conditions and actuality of its applied character for modern world order are examined in the article. The ideological flows of civilization geopolitics, and also factors, pulling out it on a foreground, are described, in particular case after completion of «cold war». The special attention is spared to S. Hantington conception, and also to the historical terms of its origin.In the article talked that a situation, arising up as a result of drastic alternations on a world political arena after disintegration of the socialistic system, was in a great deal instrumental in the crisis of before prevailing theories - by a structure and tekhnokratic, that was instrumental in an address to other theories, in particular by civilization.In the article preconditions of origin of civilization geopolitics are examined as a scientific flow.Exactly geophilosophy became the scientific pre-flow of civilization geopolitics. The looks of Leont'ev, Danilevskiy, Shpengler and Toynbi, are examined in the article, which talked about the origin of civilization approach as appropriate phenomenon in development of modern global world order.Except for personality descriptions of the authors playing a role in becoming of civilization approach mentioned above, in the article examined descriptions of that epoch the representatives of which they were.After World war II Soviet Union and east states (Japan and China) again got leading roles on the arena of worldwide policy, but not within the framework of the western world. New correlation of forces in the international arena pulled out the problem of contacts between civilizations.By actual research material for writing of this work did the publication of S. Hantington «The Clash of civilizations?», in which analyze historical preconditions of becoming of civilization geopolitics and its practical value are for international relations.Exactly after completion of «cold war» changes happened in authentication of people, for them all bole becomes important not class, political, legal, and cultural authentication. In this period civilization geopolitics purchased the special actuality as the applied discipline. The world and global policy became multipolar and polycivilizational.Thus, S. Hantington came to the conclusion, that all human history is history of civilizations which acquire all greater value presently.

In the article some aspects of Russian state ideology are analysed as fundamental theoretical basis and political strategy of modern Russia. Taking into account a danger which is carried in itself by aggressive character of such policy not only for Ukraine but also world community, there is of interest the researching of ideological and geopolitical sources of forming Russian ideology. The author examines this process in a historical context, tracing rich in content constituent of its positions on the key stages of development of the Russian state system: epoch of tsar's Russia, soviet days and post­communist period. The internal and external factors of influence are probed on base positions of this ideology, its ability to adapt to the different social and political systems, and also organic connection with Uvarov`s triad Autocracy – Orthodoxy – Nationality and conception of Russian Eurasianism. The special attention is paid to the orientation of base postulates of this ideology on Antiwestiny, antidemocracy, justification of thesis about the uniqueness of Russian orthodox civilization, messianic role of the Russian culture, right to protection of the «Russian world», zenophobia and others like that. A problem is probed from positions of geopolitical approach, which enables not only to find out the rich in content constituents of official ideology in RF but also it organic connection with imperial nature and strategy of the modern Russian state. ; У статті аналізуються деякі аспекти російської державної ідеології як фундаментальної теоретичної основи і політичної стратегії сучасної Росії. З урахуванням небезпеки, яку несе в собі агресивний характер такої політики не тільки для України, але й світового співтовариства, представляє інтерес дослідження ідейних і геополітичних джерел формування російської ідеології. Автор розглядає цей процес в історичному контексті, простежуючи змістовну наповненість її положень на ключових етапах розвитку російської державності: епохи царської Росії, радянської доби і посткомуністичного періоду. Виявляються внутрішні і зовнішні фактори впливу на базові положення цієї ідеології, її здатність пристосовуватися до різних суспільно­політичних систем, а також органічний зв'язок з уваровською концептуальною тріадою Самодержав'я – Православ'я – Народність та концепцією російського євразійства. Особлива увага приділяється спрямованості базових постулатів цієї ідеології на антиєвропейськість, антидемократію, обгрунтування тези про унікальність російської православної цивілізації, месіанську роль російської культури, право на захист «руського миру», ксенофобію тощо. Проблема досліджується з позицій геополітичного підходу, який дає можливість не тільки виявити змістовні складові офіційної ідеології в РФ, але й її органічний зв'язок з імперською природою і стратегію сучасної російської держави. ; У статті аналізуються деякі аспекти російської державної ідеології як фундаментальної теоретичної основи і політичної стратегії сучасної Росії. З урахуванням небезпеки, яку несе в собі агресивний характер такої політики не тільки для України, але й світового співтовариства, представляє інтерес дослідження ідейних і геополітичних джерел формування російської ідеології. Автор розглядає цей процес в історичному контексті, простежуючи змістовну наповненість її положень на ключових етапах розвитку російської державності: епохи царської Росії, радянської доби і посткомуністичного періоду. Виявляються внутрішні і зовнішні фактори впливу на базові положення цієї ідеології, її здатність пристосовуватися до різних суспільно­політичних систем, а також органічний зв'язок з уваровською концептуальною тріадою Самодержав'я – Православ'я – Народність та концепцією російського євразійства. Особлива увага приділяється спрямованості базових постулатів цієї ідеології на антиєвропейськість, антидемократію, обгрунтування тези про унікальність російської православної цивілізації, месіанську роль російської культури, право на захист «руського миру», ксенофобію тощо. Проблема досліджується з позицій геополітичного підходу, який дає можливість не тільки виявити змістовні складові офіційної ідеології в РФ, але й її органічний зв'язок з імперською природою і стратегію сучасної російської держави.

The aim of the study is to analyze the formation of the Ukrainian vector in the geopolitics of the German Empire, to determine the means of its implementation during the First World War, as well as to identify potential prospects for Germany and Ukraine at that time. There exist neoimperial aspects and the desire to strengthen and expand their spheres of influence in the geopolitics of contemporary great states. The use of powerful states, both the latest and the traditional means of expansionist geopolitics in the international arena, remains relevant. Therefore, the study of the geopolitics of imperial states during the First World War is of considerable scientific and practical interest. As a result of the study, it was revealed that the German Empire had geopolitical and geoeconomic interests in relation to Ukraine. As a result of successful military operations, the German Empire occupied large territories of the former Russian Empire and sought to expand its sphere of influence in Eastern Europe. Germany concluded the Brest Peace Treaty with Ukraine and solved the military-strategic task of reducing its troops in the East and, accordingly, increasing them on the Western Front. The German Empire recognized the independence of a fairly large Ukrainian state, which led to the weakening of Russia. Ukraine, like other pro-German countries in Eastern Europe, was supposed to serve as a «buffer» between Germany and Russia. Germany got the opportunity to use Ukraine's rich resources: minerals, agricultural raw materials, transport communications, etc. Ukraine was also important for Germany in the context of pursuing geostrategic interests in Asia. Dominance over the territory of Ukraine gave Germany a wide access to the Black Sea, it received communication routes to the Caucasus, and in the future to the Middle East and India. The Ukrainian state played the role of Germany's satellite in establishing control over such regions as the Don and Kuban. In general, it was established that Germany's geopolitics towards Ukraine was imperial, as Ukraine was given the role of a German satellite, a «buffer» country, a source of resources for the German economy, a springboard for geopolitical control over the Black Sea basin. ; Метою дослідження є аналіз формування в геополітиці Німецької імперії українського вектора, визначення засобів його реалізації під час Першої світової війни, а також виявлення потенційних перспектив для тодішніх Німеччини та України. У геополітиці сучасних великих держав спостерігаються неоімперські аспекти, прагнення до зміцнення та розширення сфер свого впливу. Актуальним залишається використання могутніми державами як новітніх, так і традиційних засобів експансіоністської геополітики на міжнародній арені. Тому вивчення геополітики імперських держав під час Першої світової війни становить значний науковий та практичний інтерес. У результаті проведеного дослідження виявлено, що Німецька імперія мала щодо України геополітичні та геоекономічні інтереси. Внаслідок успішних воєнних дій Німецька імперія окупувала значні території колишньої Російської імперії, прагнула до розширення сфери свого впливу в Східній Європі. Німеччина уклала Брестський мир з Україною і вирішила військово-стратегічне завдання щодо скорочення своїх військ на Сході і, відповідно, їх збільшення на Західному фронті. Німецька імперія визнала незалежність досить великої Української держави, що призводило до послаблення Росії. Україна, як і інші пронімецькі країни Східної Європи, мала слугувати «буфером» між Німеччиною та Росією. Німеччина отримала можливість використовувати багаті ресурси України: корисні копалини, сільськогосподарську сировину, транспортні комунікації тощо. Україна мала для Німеччини також вагоме значення в контексті реалізації геостратегічних інтересів в Азії. Домінування над територією України давало Німеччині широкий вихід до Чорного моря, вона здобувала комунікаційні шляхи до Кавказу, а в перспективі до Середнього Сходу та Індії. Українська держава грала роль сателіта Німеччини у справі встановлення контролю на такими регіонами, як Дон та Кубань. Загалом встановлено, що геополітика Німеччини щодо України носила імперський характер, оскільки Україні відводилася роль німецького сателіта, «буферної» країни, джерела ресурсів для німецької економіки, плацдарму для геополітичного контролю над Чорноморським басейном. ; Метою дослідження є аналіз формування в геополітиці Німецької імперії українського вектора, визначення засобів його реалізації під час Першої світової війни, а також виявлення потенційних перспектив для тодішніх Німеччини та України. У геополітиці сучасних великих держав спостерігаються неоімперські аспекти, прагнення до зміцнення та розширення сфер свого впливу. Актуальним залишається використання могутніми державами як новітніх, так і традиційних засобів експансіоністської геополітики на міжнародній арені. Тому вивчення геополітики імперських держав під час Першої світової війни становить значний науковий та практичний інтерес. У результаті проведеного дослідження виявлено, що Німецька імперія мала щодо України геополітичні та геоекономічні інтереси. Внаслідок успішних воєнних дій Німецька імперія окупувала значні території колишньої Російської імперії, прагнула до розширення сфери свого впливу в Східній Європі. Німеччина уклала Брестський мир з Україною і вирішила військово-стратегічне завдання щодо скорочення своїх військ на Сході і, відповідно, їх збільшення на Західному фронті. Німецька імперія визнала незалежність досить великої Української держави, що призводило до послаблення Росії. Україна, як і інші пронімецькі країни Східної Європи, мала слугувати «буфером» між Німеччиною та Росією. Німеччина отримала можливість використовувати багаті ресурси України: корисні копалини, сільськогосподарську сировину, транспортні комунікації тощо. Україна мала для Німеччини також вагоме значення в контексті реалізації геостратегічних інтересів в Азії. Домінування над територією України давало Німеччині широкий вихід до Чорного моря, вона здобувала комунікаційні шляхи до Кавказу, а в перспективі до Середнього Сходу та Індії. Українська держава грала роль сателіта Німеччини у справі встановлення контролю на такими регіонами, як Дон та Кубань. Загалом встановлено, що геополітика Німеччини щодо України носила імперський характер, оскільки Україні відводилася роль німецького сателіта, «буферної» країни, джерела ресурсів для німецької економіки, плацдарму для геополітичного контролю над Чорноморським басейном.

The article deals with the geopolitical aspects of Ukrainian-German relations. The historical sources of geopolitical interaction between Ukraine and Germany are revealed. Germany has always played a special role in the fate of Ukraine. 100 years ago, it was Germany that contributed to strengthening Ukraine's statehood. Ukraine's independence gained in 1991 revived the prerequisites for developing German-Ukrainian relations. The condition of Ukrainian-German relations in the current geopolitical situation is considered, and the nature of the possible development of interaction between Ukraine and Germany is outlined. Russia demonstratively challenged the democratic liberal system of values. It is proved that Ukraine should get prepared that both the US and the EU will be incapacitated due to domestic political problems, Russian aggression, and so on. In fact, Ukraine has to rely only on itself. The West's conciliatory position regarding Moscow's control over the Crimea and part of the Donbas will further undermine international law and the main principles underlying the current post-Cold War European order. Current and future international changes will not have a significant impact on the possible settlement of the conflict between Russia and Ukraine in connection with the annexation of the Crimea and the status of the Donbas territory uncontrolled by Kiev authorities. Ukraine puts forward settlement requirements which Russia does not accept. Moscow is not going to review the status quo provided by military means. It is maintained that full control of Kyiv over the territory of the state, including the Crimea, can only be achieved in the long term. Germany objectively found itself at the forefront of the confrontation between Russia and the West. The Federal Republic of Germany began to support the national independence, sovereignty and territorial integrity of Ukraine. Under the current critical circumstances caused by Russian armed aggression, the real way to strengthen European security is to further Ukraine's cooperation with Germany, both through the existing mechanisms of the EU and NATO, and through bilateral cooperation. ; У статті розглянуто геополітичні аспекти українсько-німецьких взаємин. Виявлено історичні витоки геополітичної взаємодії України та Німеччини, яка завжди відігравала особливу роль у долі України. Розглянуто стан українсько-німецьких стосунків у сучасній геополітичній ситуації та з'ясовано характер можливого розвитку взаємодії України та ФРН. За сучасних критичних обставин, спричинених збройною агресією Росії, реальним шляхом зміцнення безпеки Європи є подальше співробітництво України з Німеччиною як за допомогою існуючих механізмів ЄС та НАТО, так і через двосторонню співпрацю

The article deals with the geopolitical aspects of Ukrainian-German relations. The historical sources of geopolitical interaction between Ukraine and Germany are revealed. Germany has always played a special role in the fate of Ukraine. 100 years ago, it was Germany that contributed to strengthening Ukraine's statehood. Ukraine's independence gained in 1991 revived the prerequisites for developing German-Ukrainian relations. The condition of Ukrainian-German relations in the current geopolitical situation is considered, and the nature of the possible development of interaction between Ukraine and Germany is outlined. Russia demonstratively challenged the democratic liberal system of values. It is proved that Ukraine should get prepared that both the US and the EU will be incapacitated due to domestic political problems, Russian aggression, and so on. In fact, Ukraine has to rely only on itself. The West's conciliatory position regarding Moscow's control over the Crimea and part of the Donbas will further undermine international law and the main principles underlying the current post-Cold War European order. Current and future international changes will not have a significant impact on the possible settlement of the conflict between Russia and Ukraine in connection with the annexation of the Crimea and the status of the Donbas territory uncontrolled by Kiev authorities. Ukraine puts forward settlement requirements which Russia does not accept. Moscow is not going to review the status quo provided by military means. It is maintained that full control of Kyiv over the territory of the state, including the Crimea, can only be achieved in the long term. Germany objectively found itself at the forefront of the confrontation between Russia and the West. The Federal Republic of Germany began to support the national independence, sovereignty and territorial integrity of Ukraine. Under the current critical circumstances caused by Russian armed aggression, the real way to strengthen European security is to further Ukraine's cooperation with Germany, both through the existing mechanisms of the EU and NATO, and through bilateral cooperation. ; У статті розглянуто геополітичні аспекти українсько-німецьких взаємин. Виявлено історичні витоки геополітичної взаємодії України та Німеччини, яка завжди відігравала особливу роль у долі України. Розглянуто стан українсько-німецьких стосунків у сучасній геополітичній ситуації та з'ясовано характер можливого розвитку взаємодії України та ФРН. За сучасних критичних обставин, спричинених збройною агресією Росії, реальним шляхом зміцнення безпеки Європи є подальше співробітництво України з Німеччиною як за допомогою існуючих механізмів ЄС та НАТО, так і через двосторонню співпрацю

Against the background of recent developments related to escalation of the conflct around Ukraine today is a very relevant question of geopolitics, which is a key indicator of the manifestation of the behavior of the international arena. In the establishment of a new world order in which take part mainly major powers, Russia has resorted to the old instruments of defending its foreign policy interests that were relevant during the Cold War. In this regard, experts argue that the capture territories more powerful states are archaic type of geopolitics, which does not correspond to the foreign policy of states in the XXI century. In case actualized in historical justifiation return to the state it an appropriate place in a multipolar world. In particular, Russian historians once again appealed to the terminology such as «Moscow the Third Rome». The basis of the current and previous geopolitical discourses and ideologies assigned geographical position of Russia as a precondition for the effects on neighboring states. Paradigm Pan-Slavism became one of the fist areas of theoretical and methodological study of geopolitical dominance in Eastern Europe and Eurasia region through the unifiation of all Slavic lands under the hegemony of Russia. The basic idea of this ideology was to create a Slavic federation based on ethnic cultural and linguistic community of Slavic nations under the auspices of the Orthodox Russia. The idea of Pan-Slavism was intended to be an alternative Pan-Germanism, which also advocated the unifiation of all German lands and peoples under the hegemony of Prussia. Another key theoretical direction in shaping Russian geopolitical strategy was Eurasianism. Sprouts Eurasianism as ideological currents and geopolitical doctrine appeared in the fist half. Nineteenth century. Its representatives have become known Russian writers and philosophers, such as G. Vernadsky, N. Alekseev, V. Ilyin, L. Karsavina, D. Svyatopolk-Mirsky, S. Frank, N. Troubetzkoy, P. Sawicki, G. Florovsky P. Suvchynskyy, L. Shestov, N. Berdyaev and others. The central problem was to fid Eurasian economic and politicaldevelopment related to its special geographical location and the location between East and West between Europe and Asia. Also Eurasian nations, according to representatives of the current, is a kind of fusion, which incorporates the tradition as Europe and Asia and from this created a distinctive culture of passionate ; Проанализированы концепты истоков российской геополитики на основе интерпретации таких известных геополитических и социально-философских учений как панславизм и евразийство. Названные теоретико-методологические направления доминирования на евразийском пространстве призваны были стать альтернативой стратегий пангерманизма и пантюркизма. Выяснено, что современное геополитическое поведение России базируется на идеях интеграции восточнославянского сообщества и евразийского пространства. ; Проаналізовано концепти витоків російської геополітики на основі інтерпретації таких відомих геополітичних і соціально-філософських вчень як панславізм та євразійство. Названі теоретико-методологічні напрями домінування на євразійському просторі покликані були стати альтернативою стратегій пангерманізму та пантюркізму. З'ясовано, що сучасна геополітична поведінка Росії базується на ідеях інтеграції східнослов'янської спільноти та євразійського простору

У статті розглядається цивілізаційна парадигма С. Хантінгтона, його основні ідеї я кфундатора цивілізаційної геополітики, описані передумови зародження його поглядів, а також їх актуальність для сучасного світопорядку, приділена увага критиці його ідей з точки зору цивілізаційного підходу. ; Philosophical reflection process technologization in the political sphere of public life, as it allows to know the possibilities of political technologies. Coverage antitechnology used during political races to create new myths to the coming to power of a certain political force, the possibility of keeping this power to create legitimacy in the eyes of the population and favorable psychological climate in society. ; В статье рассматривается цивилизационная парадигма С. Хантингтона, его основные идеи как основателя цивилизационной геополитики, описаны предпосылки зарождения его взглядов, а также их актуальность для современного миропорядка, уделено внимание критике его идей сточки зрения цивилизационного подхода.

The scientific article is devoted to a timely and socially important problem. At the end of XX and at the beginning of XXI centuries politicians and the media are increasingly using the terms "Islamic terrorism", "war on terror" etc. In this context, there is a problem of association of Islam and terrorism in one phenomenon. The goal of the article is studying of the reasons of emergence of "Islamic terrorism", and the place and role of the media in this process. The author pays particular attention to the position of the Ukrainian mass-media while covering this problem. Certainly, in-depth analysis and objective presentation are very important for a better understanding of the true nature of "Islamic terrorism" by the Ukrainian reader. Keywords: Islamic terrorism, mas-media, geopolitics, acts of terrorism, the terrorist organisations. ; Наукова стаття присвячена актуальній та суспільно значущій проблемі. На зламі ХХ-ХХІ ст. політики та ЗМІ усе частіше використовують терміни «ісламський тероризм», «війна з тероризмом» тощо. У цьому контексті існує проблема ототожнення ісламу та тероризму. Метою статті є розгляд причин виникнення такого феномену як «ісламський тероризм», а також місце і роль ЗМІ у цьому процесі. Автор звертає особливу увагу на позицію українських друкованих засобів масової інформації під час висвітлення ними окресленої проблеми. Безумовно, глибокий аналіз та незаангажованість викладу є дуже важливими для кращого розуміння українським читачем справжньої природи «ісламського тероризму». Ключові слова: ісламський тероризм, друковані ЗМІ, геополітика, терористичні акти, терористичні організації.

Nawadays Israel is a member of Organisation for Economic Cooperation and Development. Its GDP per capita is ten times bigger than Ukrainian. Israel heads top lists of the most innovative coutries in the world due to its exeptional system of organisation scientific researches; it possesses highly successful agriculture and healthcare system. Rising influence of Israel in the world due to ecomomic reforms, usage of advanced technologies and despite continuing military conflict is an excellent example of success for Ukraine and its experience ought to be adapted. Considerable commercial and economic, cultural and humanitarian potentials of both countries create for this a favourible perspective. Diplomatic relations between Ukraine and Israel have a record of 25 years. During this period both states have promoted close cooperation through a number of interstate, intergovernmental and interdepartmental bilateral documents which regulate activities in political, economical, scientific and technical, military, cultural and humanitarian spheres and for that matter they concern consular relations, law enforcement and customs issues, issues concerning education, communication, agriculture and environment protection etc. Our countries are connacted not only by political and socio-economic relations. Since the 1990s approximately five hundred thousand people have moved to Israel from Ukraine and according to unofficial figures approximately forty thousand Israeli citizens stay in Ukraine on business or as family members on a daily basis. Since 2011 Ukraine and Israel have shared visa-free regime and there was signed the Agreement on Temporary Employment of Ukrainian Workers in Specific Labor Market Sectors in the State of Israel. According to Ukraine-Israel Business Council, nowadays both states are connected by more than 40 flights per week. Ukraine is of great interest for Israel as a birthplace of Hasidism and Ukrainian cities and resorts become more tourist attractive. On the whole, Ukrainian expert environment and state establishment consider Israel as a «transformational model» of some kind since this is the country that has become successful regardless of the ongoing war. It is known that since its foundationand up to now, Israel is in the state of permanent military conflict. However, it managed to flourish and insure its self-sufficient security. From the political perspective, both countries strive for each other's support on the international arena: Ukraine needs support in resistance to Russian agession and Israel in its own conflict with Palestine. Nevertherless, maintaining of one's own national interests and dependency on wider geopolitical context do not always allow countries consistently to be allies and in some cases, it may lead to mutual distrust and deterioration in relations. Israel is a significant partner of Ukraine in the Middle East. It as worh mentioning that dynamics of bilateral relations between Ukraine and Israel is higher than with any other countries of the Middle East, Africa and even some member states of EU. However, Israel refrains from public censure of Russian aggression including imposing sanctions against the RF etc. ; Доказано, что на сегодняшний день Украина и Израиль считаются относительно молодыми государствами. Однако история отношений между украинским и еврейским народами насчитывает не одно столетие. Что же касается новейшей эпохи, то Украину и Израиль объединяют более 25 лет опыта дипломатических отношений.Выяснено – Израиль, как и Украина сейчас, имел перед собой многочисленные вызовы, которые угрожали его дальнейшему существованию. Поэтому именно эта страна готова оказать необходимую помощь нашему государству, особенно в борьбе с терроризмом. На сегодня в Израиле насчитывается более 0,5 миллиона евреев-выходцев из Украины, большинство которых активно поддерживает связи с ней и выступает за дальнейшее развитие двусторонних отношений.Обосновано, что Израиль заинтересован развивать отношения в сфере сельского хозяйства, предлагая совместить украинский потенциал с израильскими высокими технологиями. Следствием этого могут быть новые экспортные возможности украинских производителей, отвечающие мировым трендам и растущим потребностям мирового рынка в продовольствии и продуктах питания. И хотя Израиль не присоединился к международным санкциям против России, он стал одним из большинства стран мира, которые высказались в ООН в поддержку Украины, признав РФ агрессором и оккупантом части украинской территории. В этом смысле Израиль может быть стратегическим союзником Украины не только на Ближнем Востоке, но и в широком глобальном контексте. ; Доведено, що Україна та Ізраїль на сьогоднішній день вважаються відносно молодими державами. Проте історія відносин між українським та єврейським народами налічує не одне століття. Що ж стосується новітньої доби, то Україну та Ізраїль поєднують понад 25 років досвіду дипломатичних відносин. З'ясовано – Ізраїль, як і Україна зараз, мав перед собою чисельні виклики, що загрожували самому його подальшому існуванню. Тому саме ця країна готова надати необхідну допомогу нашій державі, особливо в боротьбі з тероризмом. Станом на сьогодні в Ізраїлі налічується більш як 0,5 мільйона євреїв-вихідців з України, більшість яких активно підтримує зв'язки з нею і висловлюється за подальший розвиток двосторонніх відносин.Обгрунтовано, що Ізраїль зацікавлений розвивати відносини у сфері сільського господарства, пропонуючи поєднати український потенціал з ізраїльськими високими технологіями. Наслідком цього можуть бути нові експортні можливості українських виробників, що відповідатиме світовим трендам і зростаючим потребам світового ринку в продовольстві та продуктах харчування. І хоча Ізраїль не приєднався до міжнародних санкцій проти Росії, він став однією з більшості країн світу, що висловилися в ООН на підтримку України, визнавши РФ агресором і окупантом частини української території. У такому значенні Ізраїль може бути стратегічним союзником України не тільки на Близькому Сході, а й в широкому глобальному контексті.