Suchergebnisse

The article considers the features of artistic thinking of the phenomenon of war in Ukrainian and foreign literature. Trends of development of the national anti-war novel discourse are seen through the background of the world literary process. Deep potential of artistic literature in the comprehension of the phenomenon of war with the powerful creative possibilities of the word is determined.The origins of the anti-war novel as part of military literature is traced in the heroic epic. The influence of the epic novel by L. Tolstoi "War and Peace" (1869) as the origin of the anti-war genre is defined.A novel-anticipation, a novel-warning of war, novel-caution by G. Wells, Jack London, H. Hesse, K. Chapek is considered as the fundamental basis of the genre system of the anti-war novel. Attention is drawn to the work "Loyal" ("Der Untertan") by H. Mann as the first anti-fascist novel.The main periods in the development of anti-war novel associated with the events of World War I, World War II, and, accordingly, the interwar and postwar periods are identified. Attention is paid to the artistic interpretation of wars in Vietnam, Afghanistan, Chechnya etc. Also the examples of anti-war novel in the Western European, America, and Soviet literatures are given.Novels "All Quiet on the Western Front" ("Im Westen nichts Neues") by E.M. Remarque, "Death of a Hero" by R. Oldington and "A Farewell to Arms!" by E. Hemingway is presented as the chrestomathy examples of the anti-war genre, published in 1929 in different parts of the world.Special attention is paid to the traditions of Ukrainian anti-war novel on the material of works by Ivan Bahrianyi, O. Honchar, P. Zahrebelnyi, U. Samchuk, O. Syzonenko, M. Stelmakh, Yu. Yanovskyi and others. Novels, which reflected the events of Maidan 2013–2014 and modern Russian-Ukrainian war are outlined, in particular "Mariupol Process" (2015) by H. Vdovychenko, "Fiery Winter" (2015) by A. Kokotiuha, "Airport" (2015) by S. Loiko, "Ilovaisk" (2015), "Five Second, Five Days" (2016) by Ye. Pologii, "Raw Nerve" (2015) by S. Talan, "Oblivion River" (2016) by Kapranovy Brothers. The idea that the Ukrainian anti-war novel reflects the search of original forms of comprehension of reality amid the world literary experience is emphasized. ; В статье прослеживаются особенности художественного осмысления феномена войны в русской и зарубежной литературе. Тенденции развития отечественного антивоенного романному дискурсу рассматриваются на фоне мирового литературного процесса. ; У статті простежуються особливості художнього осмислення феномену війни в українській і зарубіжній літературі. Тенденції розвитку вітчизняного антивоєнного романного дискурсу розглядаються на тлі світового літературного процесу.

Український переклад роботи німецького філософа-неомарксиста Теодора Адорно «Виховання після Аушвіца» присвячений 75-тій річниці визволення в'язнів нацистського концентраційного табору Аушвіц. У цій роботі, яку Теодор Адорно зачитав як доповідь на Гесенському радіо 18-го квітня 1966 року, була продовжена попередня тема особливого значення – плекання в посттоталітарному суспільстві нової, антиідеологічної освіти як засобу гуманістичного виховного впливу на нього. Теодор Адорно запропонував своїм слухачам убачати як гуманістичну потребу для посттоталітарного суспільства поширення в його культурному просторі через освіту особистого розуміння кожною людиною власної провини за трагедію Аушвіца. На переконання філософа, у такий спосіб уможливлюється відновлення цивілізованости співбуття людини та суспільства, а також це унеможливить повторення жахіть концентраційного табору Аушвіц. Иншим чинником, що має не допустити повернення злочинів Аушвіца, Теодор Адорно назвав наявність знання про ґенезу авторитарного характеру, який є соціально-психологічною причиною страждань безневинних людей. Розглянувши соціокультурні та антропологічні чинники виникнення авторитарного характеру, Адорно визначив безсумнівну психологічну залежність носіїв маніпулятивного характеру від авторитарної влади. Витоки останньої німецький філософ знаходить в наявному стані европейської культури як такої, що втратила духовну енерґію, потрібну для власних перетворень. Відповідно до своїх основних філософсько-освітніх переконань, Адорно постулював нову освіту як антиідеологічне просвітництво, як знання, яке виховує насамперед політично обізнаного молодого громадянина, як дієвий засіб, що перешкоджає поверненню авторитарної влади, а отже й повторенню Аушвіца. ; The Ukrainian translation of the work of the German neo-Marxist philosopher Theodor Adorno "Education after Auschwitz" is dedicated to the 75th anniversary of the liberation of prisoners of the Nazi concentration camp Auschwitz. In this work, which Theodor Adorno read as a report on Hesse Radio on April 18, 1966, the previous theme of special importance – the cultivation of a new, anti-ideological education in post-totalitarian society as a means of humanistic educational influence on this society – was continued. Adorno suggested that his listeners see as a humanistic need for a post-totalitarian society to spread in its cultural space through the education the each person's understanding of own guilt for the Auschwitz tragedy. According to the philosopher, in this way, it is possible to restore the civilization of the coexistence of man and society, and it will make it impossible to repeat the horrors of the Auschwitz concentration camp. Another factor that should prevent the return of Auschwitz crimes, Adorno called the presence of knowledge about the genesis of an authoritarian character, which is the socio-psychological cause of the suffering of innocent people. Having considered the socio-cultural and anthropological factors of the emergence of an authoritarian character, Adorno identified the undoubted psychological dependence of the bearers of a manipulative character on the authoritarian government. The origins of the authoritarian government German philosopher found in the current state of European culture as one that has lost the spiritual energy needed for its own transformation. In accordance with his basic philosophical and educational beliefs, Adorno postulated the new education as an anti-ideological enlightenment, as knowledge that educates primarily politically aware young citizens, as an effective means of preventing the return of authoritarian government and, consequently, the repetition of Auschwitz. Keywords:

The Ukrainian translation of the work of the German neo-Marxist philosopher Theodor Adorno "Education after Auschwitz" is dedicated to the 75th anniversary of the liberation of prisoners of the Nazi concentration camp Auschwitz. In this work, which Theodor Adorno read as a report on Hesse Radio on April 18, 1966, the previous theme of special importance – the cultivation of a new, anti-ideological education in post-totalitarian society as a means of humanistic educational influence on this society – was continued. Adorno suggested that his listeners see as a humanistic need for a post-totalitarian society to spread in its cultural space through the education the each person's understanding of own guilt for the Auschwitz tragedy. According to the philosopher, in this way, it is possible to restore the civilization of the coexistence of man and society, and it will make it impossible to repeat the horrors of the Auschwitz concentration camp. Another factor that should prevent the return of Auschwitz crimes, Adorno called the presence of knowledge about the genesis of an authoritarian character, which is the socio-psychological cause of the suffering of innocent people. Having considered the socio-cultural and anthropological factors of the emergence of an authoritarian character, Adorno identified the undoubted psychological dependence of the bearers of a manipulative character on the authoritarian government. The origins of the authoritarian government German philosopher found in the current state of European culture as one that has lost the spiritual energy needed for its own transformation. In accordance with his basic philosophical and educational beliefs, Adorno postulated the new education as an anti-ideological enlightenment, as knowledge that educates primarily politically aware young citizens, as an effective means of preventing the return of authoritarian government and, consequently, the repetition of Auschwitz. ; Український переклад роботи німецького філософа-неомарксиста Теодора Адорно «Виховання після Аушвіца» присвячений 75-тій річниці визволення в'язнів нацистського концентраційного табору Аушвіц. У цій роботі, яку Теодор Адорно зачитав як доповідь на Гесенському радіо 18-го квітня 1966 року, була продовжена попередня тема особливого значення – плекання в посттоталітарному суспільстві нової, антиідеологічної освіти як засобу гуманістичного виховного впливу на нього. Теодор Адорно запропонував своїм слухачам убачати як гуманістичну потребу для посттоталітарного суспільства поширення в його культурному просторі через освіту особистого розуміння кожною людиною власної провини за трагедію Аушвіца. На переконання філософа, у такий спосіб уможливлюється відновлення цивілізованости співбуття людини та суспільства, а також це унеможливить повторення жахіть концентраційного табору Аушвіц. Иншим чинником, що має не допустити повернення злочинів Аушвіца, Теодор Адорно назвав наявність знання про ґенезу авторитарного характеру, який є соціально-психологічною причиною страждань безневинних людей. Розглянувши соціокультурні та антропологічні чинники виникнення авторитарного характеру, Адорно визначив безсумнівну психологічну залежність носіїв маніпулятивного характеру від авторитарної влади. Витоки останньої німецький філософ знаходить в наявному стані европейської культури як такої, що втратила духовну енерґію, потрібну для власних перетворень. Відповідно до своїх основних філософсько-освітніх переконань, Адорно постулював нову освіту як антиідеологічне просвітництво, як знання, яке виховує насамперед політично обізнаного молодого громадянина, як дієвий засіб, що перешкоджає поверненню авторитарної влади, а отже й повторенню Аушвіца.

Systematic analysis of protection forms of the constitution allows to identify legal tools that can be applied in order to prevent encroachments on the constitutional values or in the commission of such an offense or to identify the real threat. Up to now there is no a single approach to understanding of protection of the constitution, its relationship with the protection, system of its forms and so on. There remain unclear regularities that have their influence on different protection forms of the constitution in foreign countries as well as the consistency and adequacy of the use of such forms in Ukraine. Recent research and publications analysis. Scientists name various forms of protection of the constitution. Approaches of scientists that give their lists differ very much. Hence there is no necessity in talking about some constant regarding this matter. Some aspects of the issue that is related to the system of protection forms of the constitution found their reflection in the works of local and foreign scientists such as Y.G. Barabash, M.V. Vitruk, I.V. Koreyba, K.O. Pavshuk, P.B. Stetsyuk, K. Hesse, T. Y. Habriyeva, V.E. Chyrkin and others. Paper objective. The objectives of the paper are: clarification of the nature of the protection of the constitution and what means or what forms and what subjects it should be implemented by; the comparison of the experience of foreign countries regarding the issue and determination of the reasons for which different countries use different protection forms of the constitutions; expression of suggestions regarding legislation improvement in regards to specific protection forms of the Constitution of Ukraine. Paper main body. Countries with established democracy traditionally use a smaller set of protection forms of the constitution and the concept of "protection of the constitution" itself is almost not applied. The opposite approach is inherent to countries emerging from totalitarian and authoritarian regimes including Ukraine. Ukraine should approach conceptually this problem especially in nowadays conditions as far as there is a real threat to the territorial integrity and independence. Conclusions of the research. Protection forms of the constitution are in a certain system therefore they can be divided into: – constructive forms of protection (a special procedure for amending the constitution and its adoption, a prohibition of the restriction and distortion of the fundamental rights by the law); – blocking forms (president's veto, the veto of the upper house of parliament, etc.); – repressive forms (a prohibition of political parties and other associations, divestment, lustration restrictions); – constitutional responsibility of the authority (president's impeachment, dissolution of parliament, etc.); – preliminary and subsequent constitutional control; – extreme forms of protection: the right to revolt, emergency legislation, emergency and martial law. ; Статья посвящена анализу системы форм защиты конституции в зарубежных странах. Рассматриваются различные формы защиты конституции и какими субъектами она должна осуществляться. Сравнивается опыт применения форм защиты конституции в зарубежных странах. Страны устоявшейся демократии традиционно пользуются меньшим набором средств защиты конституции ; Стаття присвячена аналізу системи форм захисту конституції в зарубіжних країнах. Роз- глядаються різні форми захисту конституції і суб'єкти, якими вона повинна здійснюватися. Порівнюється досвід застосування форм захисту конституції в зарубіжних країнах. Країни ста- лої демократії традиційно користуються меншим набором засобів захисту конституції.

Стаття присвячена аналізу системи форм захисту конституції в зарубіжних країнах. Роз- глядаються різні форми захисту конституції і суб'єкти, якими вона повинна здійснюватися. Порівнюється досвід застосування форм захисту конституції в зарубіжних країнах. Країни ста- лої демократії традиційно користуються меншим набором засобів захисту конституції. ; Статья посвящена анализу системы форм защиты конституции в зарубежных странах. Рассматриваются различные формы защиты конституции и какими субъектами она должна осуществляться. Сравнивается опыт применения форм защиты конституции в зарубежных странах. Страны устоявшейся демократии традиционно пользуются меньшим набором средств защиты конституции ; Systematic analysis of protection forms of the constitution allows to identify legal tools that can be applied in order to prevent encroachments on the constitutional values or in the commission of such an offense or to identify the real threat. Up to now there is no a single approach to understanding of protection of the constitution, its relationship with the protection, system of its forms and so on. There remain unclear regularities that have their influence on different protection forms of the constitution in foreign countries as well as the consistency and adequacy of the use of such forms in Ukraine. Recent research and publications analysis. Scientists name various forms of protection of the constitution. Approaches of scientists that give their lists differ very much. Hence there is no necessity in talking about some constant regarding this matter. Some aspects of the issue that is related to the system of protection forms of the constitution found their reflection in the works of local and foreign scientists such as Y.G. Barabash, M.V. Vitruk, I.V. Koreyba, K.O. Pavshuk, P.B. Stetsyuk, K. Hesse, T. Y. Habriyeva, V.E. Chyrkin and others. Paper objective. The objectives of the paper are: clarification of the nature of the protection of the constitution and what means or what forms and what subjects it should be implemented by; the comparison of the experience of foreign countries regarding the issue and determination of the reasons for which different countries use different protection forms of the constitutions; expression of suggestions regarding legislation improvement in regards to specific protection forms of the Constitution of Ukraine. Paper main body. Countries with established democracy traditionally use a smaller set of protection forms of the constitution and the concept of "protection of the constitution" itself is almost not applied. The opposite approach is inherent to countries emerging from totalitarian and authoritarian regimes including Ukraine. Ukraine should approach conceptually this problem especially in nowadays conditions as far as there is a real threat to the territorial integrity and independence. Conclusions of the research. Protection forms of the constitution are in a certain system therefore they can be divided into: – constructive forms of protection (a special procedure for amending the constitution and its adoption, a prohibition of the restriction and distortion of the fundamental rights by the law); – blocking forms (president's veto, the veto of the upper house of parliament, etc.); – repressive forms (a prohibition of political parties and other associations, divestment, lustration restrictions); – constitutional responsibility of the authority (president's impeachment, dissolution of parliament, etc.); – preliminary and subsequent constitutional control; – extreme forms of protection: the right to revolt, emergency legislation, emergency and martial law.

The article deals with the most important factors which shape challenges for educational policy and directions of its reformation in transnational educational space. In context of global society formation educational policies of developed countries demonstrates experiences of development and implementation of transversal (transferable, transcultural) competencies as key competencies of the 21st century in order to generate collective nous, peace, social justice and sustainable economic development. As one of the main goals of key competencies development considered promotion lifelong learning; It emphasizes the need for situational, contextualize, projective teaching and constructivist approaches. Particular attention is paid to analysis of key competencies in the trans-European educational space, of transferable competencies as US educational strategy and transversal competencies as the strategies proposed by UNESCO. ; В статті розглядаються найбільш значимі фактори, що формують виклики для освітньої політики, та напрями її реформування у транснаціональному освітньому просторі. В контексті становлення глобального суспільства з метою генерування колективного розуму, досягнення миру, соціальної справедливості і стійкого економічного розвитку освітня політика розвинених країн демонструє досвід розвитку та імплементації трансверсальних (трансферабельних, транскультурних) компетенцій як ключових для 21 століття. Як одна із цілей розвитку ключових компетенцій розглядається сприяння безперервному навчанню; підкреслюється необхідність ситуативного, контекстуалізованого, проективного навчання та конструктивістських підходів. Особлива увага приділяється аналізу ключових компетенцій в транс-європейському освітньому просторі, трансферабельних компетенцій як освітньої стратегії США та трансверсальних компетенцій як стратегій, запропонованих ЮНЕСКО. Вольфганг В. (2004). Наш постмодерний модерн. Переклад з нім. А.Л.Богачова, М.Д.Култаєвої, Л.А.Ситніченко. К.: Альтерпрес. Горбунова Л.(2007). Складне мислення як відповідь на виклик епохи. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1 (6), 40-55. Горбунова Л. (2008). Номадизм як спосіб мислення та освітня стратегія. Стаття І. Онтологічні засади номадичного мислення. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1-2 (7), 45-60. Горбунова Л. (2010). Номадизм як спосіб мислення та освітня стратегія. Стаття ІІ. Концепти та метафори. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1-2 (9), 103-114. Горбунова Л. (2011). Номадизм як спосіб мислення та освітня стратегія. Стаття ІІІ. Епістемологічна позиція. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1-2 (10), 17-34. Горбунова Л. (2012). Мислення у світі плюральності: проект трансверсального розуму В Вельша. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1-2 (11), 92-110. Горбунова Л. (2013). Феномен навчання у світлі комунікативної філософії Ю. Габермаса. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1 (12), 88-118. Горбунова Л. (2013). Теорія трансформативного навчання: освіта для дорослих в умовах «плинної сучасності». Філософія освіти. Philosophy of Education, 2 (13), 66-114. Allan, J. (2011). Responsibly Competent: teaching, ethics and diversity. Policy Futures in Education, 9(1), 130-137. Bandura, A. (2001). Social cognitive theory: An agentic perspective. Annual Review of Pscyhology, 52, 1–26. Boaler, J. (2002). Learning from teaching: Exploring the relationship between reform curriculum and equity. Journal for Research in Mathematics Education, 33(4), 239–258. Boud, D. & Feletti, G. (1991). The challenge of problem-based learning. London: Kogan Page. Bransford, J. D. & Schwartz, D. L. (1999). Rethinking Transfer: A Simple Proposal with Multiple Implications. Review of Research in Education, 24, 61-100. Dabrowski, M. & Wisniewski, J. (2011). Translating Key Competences into the School Curriculum: lessons from the Polish experience. European Journal of Education, 46(3), 323-334. Delors, J. (ed.)(1996). Learning – The Treasure within. Paris: UNESCO. Duckworth, A. L., & Kern, M. L. (2011). A meta-analysis of the convergent validity of selfcontrol measures. Journal of Research in Personality, 45, 259–268. Education for Life and Work: Developing Transferable Knowledge and Skills in the 21st Century (2012). Committee on Defining Deeper Learning and 21st Century Skills, J.W. Pellegrino and M.L. Hilton, Editors. Board on Testing and Assessment and Board on Science Education, Division of Behavioral and Social Sciences and Education. Washington , THE NATIONAL ACADEMIES PRESS, Printed in the United States of America. URL:www.nap.edu/catalog/13398/education-for-life-and-work-developing-transferable-knowledge-and-skills Gardner, H. (2011). Frames of Mind: The Theory of Multiple Intelligences. URL: https://www.amazon.com/Frames-Mind-Theory-Multiple-Intelligences/dp/0465024335 Goode, J. & Margolis, J. (2011). Exploring Computer Science: A Case Study of School Reform. ACM Transactions on Computing Education, 11(2), 12:1-12:16 Gordon,J.,Halasz,G., Krawczyk,M., Leney,T., Michel,A., Pepper,D., Putkiewicz,E., Wiśniewski, J. (Project Coordinator) (2009). Key competences in Europe: opening doors for lifelong learner across the school curriculum and teacher education. Center for Social and Economic Research. CASE Network Reports, 87, Warsaw. Gordon, J., Rey, O., Siewiorek, A., Vivitsou, M., & von Reis Saari, J. (2012). KeyCoNet. Literature Review: Key competence development in school education in Europe. URL:http://perso.ens-lyon.fr/olivier.rey/wp-content/uploads/2012/10/KeyCoNet-Literature-Review-on-Key-competence-development-in-school-education-in-Europe_11.pdf Granados, J. (2011).The Challenges of Higher Education in the 21st Century, GUNi Newsletter 5/11. URL:http://www.guni-rmies.net/news/detail.php?id=1725 Gwang-Jo Kim (2015). Regional Study on Transversal Competencies In Education Policy And Practice. Asia-Pacific Education Research Institutes Network (ERI-Net). Published by UNESCO. URL:http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002319/231907E.pdf Harvard University Competency Dictionary (2011). URL:https://ulupandanstars.files.wordpress.com/2011/08/harvard4competences.pdf (http://www.guni-rmies.net/news/detail.php?id=1725 Hoskins, B. and Deakin Crick, R. (2010). Learning to learn and civic competence to sides of the same coin? European Journal of Education Research, Vol. 45, 1, 121–137. Innerarity D. (2010). Uncertainty and creativity. Educating for the knowledge society. URL:http://www.debats.cat/en/debates/uncertainty-and-creativity-educating-knowledge-society Jenkins, H., Clinton, K., Purushotma, R., Robison, A. J., & Weigel, M. (2006). Confronting the challenges of participatory culture: Media education for the 21st century. Tech. rep., The John D. and Catherine T. MacArthur Foundation. URL: https://www.macfound.org/media/article_pdfs/JENKINS_WHITE_PAPER.PDF Lave, J. & Wenger, E. (1991). Situated Learning: legitimate peripheral participation. Cambridge: Cambridge University Press. URL: http://www.scirp.org/(S(351jmbntvnsjt1aadkposzje))/reference/ReferencesPapers.aspx?ReferenceID=1717435 Lawn, M. & Grek, S. (2012). Europeanizing Education - governing a new policy space. Oxford: UK, Symposium Books. Lewis, S., Pea, R., & Rosen, J. (2010). Beyond participation to co-creation of meaning: mobile social media in generative learning communities. Social Science Information, 49(3), 1–19. Malmivuori, M.-L. (2006). Affect and self-regulation. Educational Studies in Mathematics, 63(2), 149–164. New Skills for New Jobs (2010). Action Now. A report by the Expert Group on New Skills for New Jobs prepared for the European Commission. URL:file:///C:/Users/Admin/Downloads/New_Skills_150dpi_100125.pdf Definition and Selection of Key Competencies: Executive Summary (DeSeCo) (2005). Organization for Economic and Co-operative Development. URL:http://www.oecd.org/pisa/35070367.pdf. OJEU (2006). Recommendation of the European Parliament and of the Council of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning (OJEU L 394 of 30.12.2006) Pepper, D. (2011). Assessing Key Competences across the Curriculum and Europe. European Journal of Education, 46(3), 335-354. Ravitz, J., Hixson, N., English, M., & Mergendoller, J. (2012). Using project based learning to teach 21st century skills: Findings from a statewide initiative. Paper presented at Annual Meetings of the American Educational Research Association. Vancouver, BC. April 16. Rychen, S. & Salganick, L. (2003) A holistic model of competence. In: Rychen, S. & Salagnick, L. (Eds.) Key competencies for a successful life and a wellfunctioning society. Gottingen, Hogrefe & Huber, 41-62. Schrag, C.O. (1989). Rationality between modernity and postmodernity. In: S.K. White (ed). Life-World and Politics: between modernity and postmodernity: Essays in Honor of Fred R. Dallmayr. Notre Dame, Indiana, 81–106. Schrag, C.O. (1997).The Self after Postmodernity. New Haven. Suchman, L. (1987). Plans and situated actions: The Problem of Human-Machine Communication. NY: Cambridge University Press. Tiana, A., Moya, J. & Luengo, F. (2011). Implementing Key Competences in Basic. Education: reflections on curriculum design and development in Spain. European Journal of Education, 46(3), 307-322. Varis T., (2011). Towards global education: The need for the 21st century literacies. Finland World Universities Forum from 14-16 January, at the Hong Kong Institute of Education. URL: http://gu.friends-partners.org/Global_University/Global%20University%20System/List%20Distributions/2011/MTI2215_20110108/T.Varis%20Hong%20Kong%202011.pdf Wagner, T. (2010). The Global Achievement Gap. NY: Basoc Books. Wagner, T. (2012). Creating innovators: the making of young people who will change the world. NY: Scribner. Weinert, F. E. (2001). Concept of Competence: a conceptual clarification. In: D.S. Rychen& L.H. Salganik (Eds). Defining and Selecting Key Competencies. Seattle: Hogrefe& Huber. Welsch, W. (1998). Philosophy: specific origin and universal aspirations (traditional, modern, future). Twentieth World Congress of Philosophy, Boston, Roundtable "Internationalism in Philosophy", 10-16 August 10th. URL: http://www2.uni-jena.de/welsch/papers/W_Welsch_Specific_Origin.html Welsch, W. (2003). Reason and Transition. On the Concept of Transversal Reason. URL: https://ecommons.cornell.edu/bitstream/handle/1813/54/Welsch_Reason_and_Transition.htm?sequence=1&isAllowed=y Zahn, C., Pea, R., Hesse, F. W., & Rosen, J. (2010). Comparing simple and advanced video tools as supports for complex collaborative design processes. Journal of the Learning Sciences, 19, 403. URL: https://web.stanford.edu/~roypea/RoyPDF%20folder/A160_Zahn_Pea_Hesse_Rosen_JLS_2010_inpress.pdf