Suchergebnisse

The history of Honeypot is considered and the advantages and disadvantages of using "Bait for hackers" as a tool for statistical modeling, analysis of actions, detection of attacks or research of behavior of malefactors are analyzed. Keywords: Honeypot, spam, DoS, cyber incidents, firewall, attacker. References1. D. Dagon, C. Zou, and W. Lee. Modeling botnet propagation using time zones. In Proceedings of the 13th Network and Distributed System Security Symposium (NDSS'06), 2006.2. Neil Daswani, Michael Stoppelman, the Google Click Quality, and Inc Security Teams, Google. The anatomy of Clickbot.A. In USENIX First Workshop on Hot Topics in Understanding Botnets (HotBots), 20073. HoneynetProject, ―About the honeynet project,‖ 2008. http://www.honeynet.org/about4. Project Honeypot [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.projectHoneypot.org/5. Amit D. Lakhani. Deception Techniques Using Honeypots. Dr. Kenneth G. Paterson Information Security Group Royal Holloway, University of London UK – 75 c.6. HONEYPOT SECURITY: The Government of the Hong Kong Special Administrative Region. 2008 – 13 с7. Caleb Townsend. What is a Honeypot? https://www.uscybersecurity.net/Honeypot8. Securitycode. Что такое Honeypot и от чего защищать виртуальные ИС? 2011 https://habr.com/ru/company/securitycode/blog/119821 ; Рассмотрена история возникновения Honeypot и проанализированы преимущества и недостатки использования «Приманки для хакеров», как инструмент для статистического моделирования, анализа действий, выявление приступов или исследования поведения злоумышленников. Ключевые слова: Honeypot, спам, DoS, киберинциденты, межсетевой экран, злоумышленник. Перечень источников1. D. Dagon, C. Zou, and W. Lee. Modeling botnet propagation using time zones. In Proceedings of the 13th Network and Distributed System Security Symposium (NDSS'06), 2006.2. Neil Daswani, Michael Stoppelman, the Google Click Quality, and Inc Security Teams, Google. The anatomy of Clickbot.A. In USENIX First Workshop on Hot Topics in Understanding Botnets (HotBots), 20073. HoneynetProject, ―About the honeynet project,‖ 2008. http://www.honeynet.org/about4. Project Honeypot [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.projectHoneypot.org/5. Amit D. Lakhani. Deception Techniques Using Honeypots. Dr. Kenneth G. Paterson Information Security Group Royal Holloway, University of London UK – 75 c.6. HONEYPOT SECURITY: The Government of the Hong Kong Special Administrative Region. 2008 – 13 с7. Caleb Townsend. What is a Honeypot? https://www.uscybersecurity.net/Honeypot8. Securitycode. Что такое Honeypot и от чего защищать виртуальные ИС? 2011 https://habr.com/ru/company/securitycode/blog/119821 ; Розглянуто історію виникнення Honeypot та проаналізовано переваги і недоліки використання «Приманки для хакерів», як інструмент для статистичного моделювання, аналізу дій, виявлення нападів або дослідження поведінки зловмисників. Ключові слова: Honeypot, спам, DoS, кіберінциденти, міжмережевий екран, зловмисник. Перелік посилань1. D. Dagon, C. Zou, and W. Lee. Modeling botnet propagation using time zones. In Proceedings of the 13th Network and Distributed System Security Symposium (NDSS'06), 2006.2. Neil Daswani, Michael Stoppelman, the Google Click Quality, and Inc Security Teams, Google. The anatomy of Clickbot.A. In USENIX First Workshop on Hot Topics in Understanding Botnets (HotBots), 20073. HoneynetProject, ―About the honeynet project,‖ 2008. http://www.honeynet.org/about4. Project Honeypot [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.projectHoneypot.org/5. Amit D. Lakhani. Deception Techniques Using Honeypots. Dr. Kenneth G. Paterson Information Security Group Royal Holloway, University of London UK – 75 c.6. HONEYPOT SECURITY: The Government of the Hong Kong Special Administrative Region. 2008 – 13 с7. Caleb Townsend. What is a Honeypot? https://www.uscybersecurity.net/Honeypot8. Securitycode. Что такое Honeypot и от чего защищать виртуальные ИС? 2011 https://habr.com/ru/company/securitycode/blog/119821

The ability to predict cyberattacks before they occur will undoubtedly change the course of cyberwarfare and cybercrime. The problem with predicting cyberattacks is to obtain appropriate and reliable signals to counter cyber attackers. The article is based on machine learning methods and develops an integrated system for transforming large amounts of publicly available data to predict cyber incidents. Keywords: Cybersecurity, forecasting, non-traditional signals. References1. D. Dagon, C. Zou, and W. Lee. Modeling botnet propagation using time zones. In Proceedings of the 13th Network and Distributed System Security Symposium (NDSS'06), 2006.2. Neil Daswani, Michael Stoppelman, the Google Click Quality, and Inc Security Teams, Google. The anatomy of Clickbot.A. In USENIX First Workshop on Hot Topics in Understanding Botnets (HotBots), 20073. HoneynetProject, ―About the honeynet project,‖ 2008. http://www.honeynet.org/about4. Project Honeypot [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.projectHoneypot.org/5. Amit D. Lakhani. Deception Techniques Using Honeypots. Dr. Kenneth G. Paterson Information Security Group Royal Holloway, University of London UK – 75 c.6. HONEYPOT SECURITY: The Government of the Hong Kong Special Administrative Region. 2008 – 13 с7. Caleb Townsend. What is a Honeypot? https://www.uscybersecurity.net/Honeypot8. Securitycode. Что такое Honeypot и от чего защищать виртуальные ИС? 2011 https://habr.com/ru/company/securitycode/blog/119821 ; Прогнозировать кибератаки до того, как они произойдут, несомненно, изменит ход кибервойн и киберпреступности. Проблема прогнозирования кибератак заключается в получении соответствующих и надежных сигналов для противодействия киберзловмисникам. Статья основывается на методах машинного обучения и разрабатывает интегрированную систему для трансформации больших объемов общедоступных данных для предсказания киберинцидентив Ключевые слова: Кибербезопасность, прогнозирования, нетрадиционные сигналы. Перечень ссылок1. D. Dagon, C. Zou, and W. Lee. Modeling botnet propagation using time zones. In Proceedings of the 13th Network and Distributed System Security Symposium (NDSS'06), 2006.2. Neil Daswani, Michael Stoppelman, the Google Click Quality, and Inc Security Teams, Google. The anatomy of Clickbot.A. In USENIX First Workshop on Hot Topics in Understanding Botnets (HotBots), 20073. HoneynetProject, ―About the honeynet project,‖ 2008. http://www.honeynet.org/about4. Project Honeypot [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.projectHoneypot.org/5. Amit D. Lakhani. Deception Techniques Using Honeypots. Dr. Kenneth G. Paterson Information Security Group Royal Holloway, University of London UK – 75 c.6. HONEYPOT SECURITY: The Government of the Hong Kong Special Administrative Region. 2008 – 13 с7. Caleb Townsend. What is a Honeypot? https://www.uscybersecurity.net/Honeypot8. Securitycode. Что такое Honeypot и от чего защищать виртуальные ИС? 2011 https://habr.com/ru/company/securitycode/blog/119821 ; Можливість прогнозувати кібератаки до того, як вони відбудуться, безсумнівно, змінить перебіг кібервійн та кіберзлочинності. Проблема прогнозування кібератак полягає у отриманні відповідних та надійних сигналів для протидії кіберзловмисникам. Стаття ґрунтується на методах машинного навчання та розробляє інтегровану систему для трансформації великих обсягів загальнодоступних даних для передбачення кіберінцидентів Ключові слова: Кібербезпека, прогнозування, нетрадиційні сигнали. Перелік посилань1. D. Dagon, C. Zou, and W. Lee. Modeling botnet propagation using time zones. In Proceedings of the 13th Network and Distributed System Security Symposium (NDSS'06), 2006.2. Neil Daswani, Michael Stoppelman, the Google Click Quality, and Inc Security Teams, Google. The anatomy of Clickbot.A. In USENIX First Workshop on Hot Topics in Understanding Botnets (HotBots), 20073. HoneynetProject, ―About the honeynet project,‖ 2008. http://www.honeynet.org/about4. Project Honeypot [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.projectHoneypot.org/5. Amit D. Lakhani. Deception Techniques Using Honeypots. Dr. Kenneth G. Paterson Information Security Group Royal Holloway, University of London UK – 75 c.6. HONEYPOT SECURITY: The Government of the Hong Kong Special Administrative Region. 2008 – 13 с7. Caleb Townsend. What is a Honeypot? https://www.uscybersecurity.net/Honeypot8. Securitycode. Что такое Honeypot и от чего защищать виртуальные ИС? 2011 https://habr.com/ru/company/securitycode/blog/119821

The article is devoted to the analysis of the state of legal regulation of ship recycling. Recycling of a vessel is part of its life cycle. The unregulated and uncontrolled process of ship recycling leads to damage to both the environment and the people involved in the recycling and who live near the recycling sites. It is important to develop international standards for ship recycling and implementation at the national level. Regulations are analyzed at three levels: international, regional, national. The following acts are being analyzed internationally: Basel Convention on the Control of Trans-boundary Movements of Hazardous Wastes, 1989, Technical Guidelines for the Environmentally Sound Management of Full and Partial Dismantling of Ships, 2002, Resolution A.962 (23) IMO Guidelines for Ship Recycling, 2003 Hong Kong Convention Safe and Environmentally Safe Recycling of Vessels 2009, IMO Resolution MEPC.196 (62) - Guidelines for the Development of a Ship Recycling Plan 2011,Resolution MEPC.210 (63) - Guidelines for Safety and Environmental Disposal of Ships 2012, MEPC Resolution. 211 (63) - recommendations for the authorization of ship recycling facilities in 2012, MEPC Resolution 269 (68) - Guidelines for the development of an inventory of hazardous materials in 2015, Resolution MEPC.222 (64) - recommendations for inspection/inspection and certification of ships under the Hong Kong Convention of 2012. The following acts are analyzed at the regional level: EU Regulation on the Recycling of Ships 2013, European List of Ship Recycling Facilities 2018, Technical guidelines for environmentally friendly regulation of complete and partial dismantling of vessels. 2003 and others. Attention is also paid to the state of ship recycling in Ukraine and the definition of ways of development in this area. Examples such as: ratification of the IMO Hong Kong Convention on the Safe and Environmentally Sound of Ship's Recycling and the European Union Regulation on the Ship's Recycling; development and adoption of laws and standards for safe disposal of ships in Ukraine; development of subsidy programs for Ukrainian enterprises, which will recycle Ukrainian vessels; bringing to the shipyard suitable for safe disposal of ships, or allocation of special places for ship's recycling; return of licenses for enterprises engaged in the disposal of hazardous waste to control these enterprises. ; Статтю присвячено аналізу стану правової регламентації утилізації суден. Утилізація судна є частиною його життєвого циклу. Ненормований та безконтрольний процес утилізації суден призводить до шкоди як довкіллю, так і людям, які задіяні під час утилізації та які живуть біля місць утилізації. Важливим є формування міжнародних стандартів з питань утилізації суден та їх впровадження на національному рівні. Аналізуються нормативні акти на трьох рівнях: міжнародному, регіональному, національному. На міжнародному аналізуються такі акти: Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів 1989 р., Технічні вказівки щодо екологічно безпечного регулювання повного та часткового демонтажу суден 2002 р., Резолюція A.962 (23) Керівництво ІМО з утилізації суден 2003 р., Гонконгська конвенція про безпечну та екологічно безпечну утилізацію суден 2009 р., Резолюція ІМО MEPC 196(62) - керівництва з розробки плану переробки суден 2011 р., Резолюція MEPC 210(63) - вказівки безпеки та екологічної утилізації суден 2012 р., Резолюція MEPC 211 (63) - рекомендації з авторизації об'єктів з утилізації суден 2012 р., Резолюція MEPC 269(68) -Керівні принципи розробки інвентаризації небезпечних матеріалів 2015 р., Резолюція MEPC 222 (64) - рекомендації для обстеження/огляду та сертифікації суден за Гонконгською конвенцією 2012 р. На регіональному рівні аналізуються такі акти: Регламент ЄС по утилізації суден 2013 р., Європейський перелік об'єктів переробки суден 2018 р., Технічні вказівки щодо екологічно безпечного регулювання повного та часткового демонтажу суден 2003 р. та інші. Також увагу приділено стану утилізації суден в Україні та визначено такі шляхи розвитку в окресленій сфері: ратифікація Конвенції ІМО про безпечну та екологічно безпечну утилізацію суден та Регламенту Європейського Союзу з утилізації суден; розроблення та прийняття законів і стандартів для безпечної утилізації суден в Україні; розроблення програм дотацій для підприємств України, на яких будуть утилізуватися українські судна; приведення верфі у придатний до безпечної утилізації суден стан або відведення спеціальних місць для утилізації суден; повернення видачі ліцензій для підприємств, які займаються утилізацією небезпечних відходів, для контролю за цими підприємствами.

This article offers a sociological commentary on the role of a research center in the institutional and intellectual construction of the field of comparative education. It takes the Comparative Education Research Centre (CERC) of the University of Hong Kong as the unit for analysis. It draws on a monograph published in January 2015 presenting CERC's 20-year old histories. These histories were narrated by each of CERC's Directors and were couched within their personal biographies and the internal sociology of the University of Hong Kong (HKU) and its Faculty of Education, which were in turn embedded within domestic politics and the (evolving) position of Hong Kong and its universities within the region and internationally. These narratives paint in broad brushstrokes the interplay of personal, institutional, and global-local structures, which in turn shaped this research center in East Asia. The commentary contributes to analysis in the field on the role of research centers in the institutional and intellectual construction of the field of comparative education. It expands earlier work on this theme which took the professional societies of comparative education and university programmes as the units for analysis. Sociologically, CERC as a unit for analysis provides an example of the institutionalization of the field of comparative education. As Cowen contended, scholarly networks (journals, centers and societies) are important indicators of the "definition, demand, and supply of comparative education on a world basis". This paper shows that a research center like CERC can also be viewed as an intellectual field in microcosm. The article begins with a brief introduction of CERC. It lays down the conceptual lenses to be employed, which are Bourdieu's (1969, 1984a, 1984b) 'intellectual field' theory and Becher and Trowler's (2001) 'academic tribes and territories'. These lenses are applied to an analysis of the historical evolution of CERC as a form of social practice. A possible future trajectory for the Centre is then mapped out and the implications of this analysis for an understanding of the wider field of comparative education concludes the paper. ; У статті надано соціологічний коментар про роль дослідницького центру в інституційній та інтелектуальній розбудові поля порівняльної педагогіки. У якості одиниці для аналізу взято Центр порівняльно-педагогічних досліджень (Comparative Education Research Centre) Гонконгського університету. Cтаття написана на основі монографії, що була опублікована у 2015 р., з нагоди 20-річчя Центра порівняльно-педагогічних досліджень (далі ЦППД) (Manzon, 2015). Історія Центра представлена крізь призму розповідей кожного з директорів ЦППД з їхніми біографіями, а також внутрішньої соціології Гонконгського університету та його педагогічного факультету, які вбудовані у внутрішню політику та розширення позицій Гонконгу і його університетів на регіональному та міжнародному рівнях. Із соціологічного погляду ЦППД, як одиниця аналізу, є прикладом інституціоналізації поля порівняльної педагогіки. Як стверджував Cowen (1990, с. 322), наукові мережі (журнали, центри і товариства) є важливими показниками «визначення попиту та пропозиції порівняльної педагогіки на світовому рівні» (див. також Epstein, 2013). Дивлячись на об'єкт дослідження з погляду соціології знань, ЦППД є прикладом динамічної взаємодії міжнародної та внутрішньої політики, епістеми, біографії і внутрішньої соціології університетів. Ця публікація показує, що такий науково-дослідний центр, як ЦППД також можна розглядати в якості інтелектуального поля у мікросвіті. Стаття має наступну структуру: після короткого представлення Центра порівняльно-педагогічних досліджень (ЦППД) висвітлено концептуальні погляди, які будуть використовуватися далі у соціологічному коментарі. Це, насамперед, П. Бурд'є (Р. Bourdieu) (1969 р., 1984 р., 1984 р.) та його теорія «інтелектуального поля», Бехер (Becher) і Троулер (Trowler) (2001 р.) з їх теорією «академічних племен і територій». Відтак ці погляди застосовуватимуться для аналізу історичної еволюції ЦППД як форми соціальної практики. Наступна частина буде відображати можливу майбутню траєкторію розвитку центру. У висновках буде сформульовано наслідки цього аналізу для розуміння широкого поля порівняльної педагогіки. Ця стаття демонструє інституційну будову порівняльної педагогіки як поля, використовуючи в якості одиниці для аналізу ЦППД. З точки зору логіки практики П. Бурд'є, ЦППД було сформовано не лише завдяки самобутності кожного з керівників, які у певний час очолювали центр, але і завдяки його інтеграції до педагогічного факультету, Гонконгського університету, політичних дискурсів «Гонконг-Китай» і до глобального проблемного поля. Це дослідження може слугувати зразком для майбутніх досліджень щодо того, як працюють аналогічні центри порівняльної педагогіки, як вони виникли і чому. У статті також розглянуто інтелектуальне конструювання порівняльної педагогіки з метою висвітлення когнітивної сили, яку використовують учені для визначення цієї галузі. Як висвітлюється у статті, директори ЦППД запропонували багатовимірне визначення поля з широкою міждисциплінарною та парадигмальною відкритістю. Їх акценти на фокусах і цілях порівняльно-педагогічної роботи, що здійснювалися через ЦППД, відрізнялися, зважаючи на відмінності їхнього культурного та суспільного досвіду і світогляду, як інституційного і соціального контекстів, у яких вони працювали.

In the early 21st century, conflicts remained widespread on the political map of the world. The article explores the role of the peninsula as a subject of territorial dispute, territorial expansion, as well as the region of arms deployment and battlefield. A significant challenge to the security of Ukraine and all of Central and Eastern Europe was the annexation of Crimea by Russia in 2014. Despite the popular in modern Political Geography discourse on the decline of traditional Geopolitics, the peninsulas still can be explored as vulnerable to manifestations of geopolitical and military rivalry. The purpose of the article is to establish a list of peninsulas vulnerable to the manifestation of international territorial claims, disputes and conflicts, and on this basis to propose a classification of peninsular regions according to their position on the political map. The peninsula is a stretch of land that can be functionally used to establish military and civilian control of adjacent territories. Maintaining military bases on the peninsula makes sense to modern nations because of their role as outposts for the effective deployment of land, air, and naval components of the armed forces and their use inland, adjacent regions and airspace. The peninsulas became a battlefields during the so-called proxy wars that took place between the countries of the West and the East on the territory of third countries. The conquest and decolonization of the peninsula have given rise to specific forms of jurisdiction, such as the British Overseas Territory of Gibraltar, with its autonomous system of government within the United Kingdom, or the autonomous Hong Kong and Hong Kong. The large peninsulas are characterized by several historic cores of statehood, some of which may be located outside the state. This creates favorable conditions for regionalism and devolution (Lombardy in Italy), separatism (Catalonia in Spain), irredentism (Crimea, Bakassi) and armed conflicts (Somalia). The Russian annexation of the Crimean Peninsula is a flagrant violation of international law. De-occupation is the only acceptable solution to the problem, but the necessary prerequisites for changing the political regime and paradigm of the foreign policy of the Russian Federation must be ripe for this. ; Качественные изменения политической карты предусматривают появление и исчезновение зон нестабильности, отдельное место среди которых занимают полуострова. Цель статьи – проанализировать и отразить уязвимость отдельных полуостровов к проявлениям территориальных претензий, споров и конфликтов. На основе анализа баз данных о территориальных противоречиях и конфликтах современного мира предложено типы полуостровов с точки зрения их расположения на политической карте и международно-правового статуса. Указано, что главной причиной территориально-политических конфликтов по поводу полуостровов есть противоречия по поводу международно-правого статуса и правового режима территорий. Наличие у государства полуостровов не является безусловным признаком уязвимости к конфликтам. Территориальные противоречия проявляются при наличии определенных предпосылок, к которым относим выгодное политико-географическое положение, политический статус, политико-правовой режим территории, ценные природные ресурсы, а также особую структуру населения, которая обусловливает крепкие исторические, этнические и другие связи идентичности с соседними государствами (т.н. перекрестная территориальность). В статье приводятся примеры односторонних и многосторонних претензий к полуостровам. Отмечено, что отдельным проявлением односторонних претензий является хозяйственная деятельность на суверенной территории, которая квалифицируется соседним государством как нарушающая его интересы. Исследованы международные территориальные споры, в рамках которых обе стороны признают наличие противоречия по поводу суверенитета над полуостровами, и пути их урегулирования. Отдельно рассматривается Антарктический полуостров, как единственный пример многосторонних отложенных территориальных споров. Осуществлено политико-географическую интерпретацию современного расположения Крымского полуострова. Итак, определен ряд полуостровных регионов современного мира, которые являются объектом территориальных противоречий, и влияние их позиционной уязвимости на генезис конфликтных отношений. ; Якісні зміни політичної карти передбачають появу і зникнення зон політичної нестабільності, окреме місце серед яких займають півострови. Мета статті – проаналізувати та відобразити вразливість окремих півостровів до територіальних претензій, спорів і конфліктів. На основі аналізу баз даних про територіальні суперечності і конфлікти сучасного світу запропоновано типологію півостровів з точки зору положення на політичній карті і їх міжнародно-правового статусу. Вказано, що головною причиною територіально-політичних конфліктів з приводу півостровів є суперечності щодо міжнародно-правого статусу і правового режиму територій. Наявність у держави півостровів не є безумовною ознакою вразливості до конфліктів. Територіальні суперечності проявляються за умови наявності певних передумов, до яких відносимо вигідне політико-географічне положення, політичний статус, політико-правовий режим території, цінні природні ресурси, а також особливу структуру населення, що обумовлює міцні історичні, етнічні та інші зв'язки ідентичності із сусідніми державами у вигляді т.зв. перехресної територіальності. У статті наводяться приклади односторонніх і багатосторонніх претензій щодо півостровів. Відзначено, що окремим проявом односторонніх претензій є господарська діяльність на суверенній території, яка кваліфікується сусідньою державою як така, що порушує її інтереси. Досліджено міжнародні територіальні спори, в рамках яких обидві сторони визнають наявність суперечності з приводу суверенітету над півостровами, та шлях їх врегулювання. Окремо розглядається Антарктичний півострів, як єдиний приклад багатосторонніх відкладених територіальних спорів. Здійснено політико-географічну інтерпретацію сучасного положення Кримського півострова. Отже, визначено низку півострівних регіонів сучасного світу, які є об'єктами територіальних суперечностей, та проаналізовано вплив їх позиційної вразливості на ґенезу конфліктних відносин.

The creation of favorable monetary, financial and fiscal regimes for entrepreneurs, a high level of legal guarantees for banking and commercial secrecy, and loyal government regulation are the features of offshore business. The main advantages of offshore companies are identified in the paper, namely: simple registration; minimum commission; flexible management and minimum reporting requirements, minimum number of directors and shareholders; financial statements, information on accounts and annual income is either completely unnecessary or is minimal; lack of currency control; favorable local corporate legislation, favorable legal framework to encourage and stimulate the offshore industry development; high privacy and so on. One of the global trends of the offshore jurisdiction using by TNCs is considered. It has been found, that the total amount of funds in offshore jurisdictions is significant. And all these funds are not fully taxed. TNC"s tax will have been paid if the funds had been brought to the countries where their parent companies are resident. But the opportunity to establish branches in offshore harbors determines, firstly, the economic opportunities to the countries where the TNCs are registered, and secondly, through accelerated capital accumulation, it gives these TNCs not only market, economic, but also a political power, and therefore, they are becoming a major players on the world arena. The world"s largest financial centers are investigated by index GCFI in 2018. It is concluded, that New York remains in first place by index, just 7 points ahead of London. Hong Kong is in the third place, while Singapore is in the fourth one. Shanghai, Tokyo, Toronto, Zurich, Beijing and Frankfurt remain in the top ten. It is found that, nowadays, the global process of offshoring in economy absorbed almost all countries. According to the OECD datas, the world loses about $ 20 trillion annually through offshore, which is 10% of the country"s economy. In recent years, the global community has been very concerned about the offshore companies activity. New approaches to combat offshore are developed each year. Therefore, it is fair to say that the world has begun a global process of de-offshore economy. ; Особливість офшорного бізнесу – створення для підприємців сприятливих валютно- фінансового та фіскального режимів, високого рівня законодавчих гарантій банківської та комерційної секретності, лояльного державного регулювання. Головними перевагами офшорних компаній визначено просту реєстрацію; мінімальну комісію; гнучке управління та мінімальні вимоги до звітності, мінімальну кількість директорів й акціонерів; фінансову звітність, інформацію про рахунки та річний прибуток або зовсім не потрібні, або залишаються мінімальними; відсутність валютного контролю; сприятливе місцеве корпоративне законодавство, сприятливі правові рамки для заохочення й стимулювання розвитку офшорної індустрії; висока конфіденційність тощо. Розглянуто один із глобальних трендів використання офшорної юрисдикції світовими ТНК. Виявлено, що загальна сума, котра утримується в офшорних юрисдикціях, є значною. І всі ці кошти не оподатковуються повною мірою, що би відбувалося якби вони були виведені в країни, де їхні материнські компанії є резидентами. Але можливість створювати філії в офшорних гаванях зумовлює, по- перше, економічні можливості країн, де реєструються ТНК, а по-друге, за допомогою прискореного акумулювання капіталів надає цим ТНК не лише ринкову, економічну, але й значною мірою і політичну силу, а отже, вони стають значними акторами на світовій арені. Досліджено найбільші світові фінансові центри за індексом GCFI у 2018 р. Зроблено висновок, що Нью-Йорк залишається на першому місці в індексі, на 7 балів випереджаючи Лондон. Гонконг перебуває на третьому місці, а Сингапур залишається на четвертому. Шанхай, Токіо, Торонто, Цюрих, Пекін і Франкфурт залишилися в першій десятці. На основі проведеного аналізу виявлено, що нині, глобальний процес офшоризації економіки поглинув майже всі країни. За даними ОЕСР, щороку світ через офшори втрачає близько 20 трлн дол. США, що в середньому дорівнює 10 % економіки країн. Останніми роками світова спільнота дуже стурбована діяльністю офшорних компаній. Щороку розробляються нові підходи для боротьби з офшорами. Тому справедливо зазначимо, що світ розпочав глобальний процес деофшоризації світової економіки.

The article is devoted to the study of the impact of digitization on the Institute of Appeal Proceedings in Ukraine. The concept of "digitization" is considered, in particular as a three-dimensional category, which allows to reveal the essence of this vector of development of justice. It is justified that digitization radically changes the paradigm of public communication. It is emphasized on the expediency of using international experience in transformation of the Institute of Appeal in Ukraine and it is connected with the fact that in the modern conditions characterized by the rapid introduction of digital technologies in all spheres of life, the government of any country in the world should have the appropriate tools to ensure the processes decision-making on the digital economy and the digitization of the judiciary. In this regard, the issue of legal support for court digitization of courts is of particular importance. The legal basis for the use of digital technologies in the justice system is outlined. In order to understand the directions of development of the Institute of Appeal, these areas have been defined in the light of international experience such as Estonia, Hong Kong, the United Kingdom, Brazil and others. Emphasis is placed on the principle that "judges must decide in all circumstances" and the countries of Asia and Latin America, Europe where applicable. The problems of implementation of the Unified Judicial Information and Telecommunication System have been emphasized. It is noted that the direction of digitization and adjustment of it to the needs of citizens and legal entities - is becoming one of the main vectors for the development of the Institute of Appeal in the coming years. The privatization of the Institute of Appeal Proceedings provides for changes in the appeal proceedings, regulated by law, in the format of "end-to-end direct online procedure". The consequences of this form of interaction are the "modernization" of the institution of appeal proceedings through simplified access to administrative courts; increase of efficiency of review of court decisions; improving the level of efficiency of the procedure for reviewing court decisions of first instance courts; prompt receipt of information by stakeholders and other positive points. ; Стаття присвячена дослідженню впливу діджита-лізації на інститут апеляційного провадження в Укра-їні. Розглянуто поняття «діджиталізація», зокрема як триаспектну категорію, що дозволяє розкрити сутність зазначеного вектора розвитку правосуддя. Обґрунтовано, що діджиталізація докорінно змінює парадигму публічної комунікації. Наголошено на до-цільності використання міжнародного досвіду під час трансформації інституту апеляції в Україні. Пов'язано це з тим, що в сучасних умовах, які характеризуються швидким упровадженням цифрових технологій у всі сфери життя, уряд будь-якої країни світу має володіти відповідним інструментарієм, що забезпечує процеси ухвалення рішень у питаннях формування цифрової економіки та діджиталізації судової системи. У зв'яз-ку із цим особливого значення набувають питання пра-вового забезпечення діджиталізації судів. Окреслено правове підґрунтя для застосування цифрових техно-логій у системі правосуддя. З метою розуміння напря-мів розвитку інституту апеляції ці напрями визначе-ні з урахуванням міжнародного досвіду, на прикладі Естонії, Гонконгу, Великобританії, Бразилії й інших країн. Акцентовано увагу на принципі «судді повинні ухвалювати рішення з урахуванням усіх обставин», зазначені країни Азії, Латинської Америки, Євро-пи, де він застосовується. Наголошено на проблемах застосування Єдиної судової інформаційно телекому-нікаційної системи. Зазначено, що напрям діджиталі-зації та підлаштування її під потреби громадян, юри-дичних осіб стає одним з основних векторів розвитку інституту апеляції на найближчі роки. Діджиталізація інституту апеляційного провадження передбачає зміни у процедурах апеляційного провадження, урегульова-ні законодавством у форматі "end-to-end direct online procedure". Результатами такого формату взаємодії є: «осучаснення» інституту апеляційного провадження завдяки спрощенному доступу до апеляційних адмі-ністративних судів; підвищення оперативності пере-гляду судових рішень; підвищення рівня економічно-сті процедури перегляду судових рішень судів першої інстанції; оперативність отримання інформації стей-кхолдерами й інші позитивні моменти.

The subject of research is the innovative development of national economy. The aim of research is the identification of opportunities for phase innovative development of economic system of Ukraine under the complicated political and economic situation. The methods of research are: statistical, quantitative and qualitative comparisons, logic generalization. In the article the innovative state of the national economy is analyzed. This analysis shows the necessity of activation of innovative processes. These measures can be implemented in the case of using the saved in the state intellectual and innovative potential and the support from the state. In spite of the fact, that during last ten years there was the stable negative trend of it's decrease, the mentioned potential is sufficient for removing the state from the crisis. The research of examples of effective innovative policy, which was implemented by countries in an unfavorable political and economic situations, has led to the necessity to investigate the examples of Singapore, Malaysia, Hong Kong and South Korea. These are the small countries, which during just a few decades successfully transformed it's economy and at the end of XX century changed to economic leaders. The general economic development of these countries from the status of war and deep social and economic crisis to the period of stable economic development passed several stages. For the overcoming the crisis, Ukraine have to pass two stages of innovation development. The first stage consists of realization a number of measures as a part of the government's economic policy, the main ones are: attracting of equipment, technology and experience from abroad, support and development of the country's traditional industries. The second stage consists of government's measures focused on the support of innovative branches of national economy, creating innovative systems, which corresponds to the international standards. ; Предметом исследования является инновационное развитие национальной экономики. Целью исследования является определение возможностей поетапного развития экономической системы Украины в условиях усложненной политико-экономической ситуации. Методы исследования: статистический, количественного и качественного сравнений, логического обобщения. В статье проанализировано инновационное состояние национальной экономики. Анализ свидетельствует о необходимости активизации инновационных процессов, что может быть осуществелено при условии использования сохраненного интелектуального и инновационного потенциала и надлежащей помощи государства. Не смотря на то, что за последние десять лет происходило его существенное сокращение, сохраненный потенциал способен вывести страну из состояния кризиса. Исследование примеров эффективной инновационной политики, которые были применены в неблагоприятных экономических и политических ситуациях, привели к необходмости использования опыта Сингапура, Малайзии, Гонконга и Южной Кореи. Это небольшие страны, которым всего за несколько десятилетий удалось успешно трансформировать свою экономику и в конце ХХ столетия преобразоваться в экономических лидеров. Общее экономическое развитие этих стран из состояния войны и глубокого социально-экономического кризиса до периода стабильного экономического развития прошло несколько этапов. Для преодоления кризиса Украине необходимо пройти два этапа инновационного развития. Первый этап состоит в реализации ряда мероприятий в рамках государственной политики, главные из которых: привлечение иностранной техники, поддержка и развитие традиционных отраслей национальной экономики. Второй этап состоит в концентрации действий государства на инновационных отраслях национальной экономики, создании инновационной системы, отвечающей международным стандартам. ; Предметом дослідження є інноваційний розвиток національної економіки. Метою дослідження є визначення можливостей поетапного інноваційного розвитку економічної системи України в умовах ускладненої політико-економічної ситуації. Методи дослідження: статистичний, кількісного та якісного порівнянь, логічного узагальнення. У статті проаналізовано інноваційний стан національної економіки. Аналіз свідчить про необхідність активізації інноваційних процесів, що може бути здійснено за умови використання збереженого інтелектуального та інноваційного потенціалу та належної підтримки держави. Не дивлячись на те, що за останні десять років відбувалось значне його зменшення, збережений потенціал здатен вивести країну зі стану кризи. Дослідження прикладів ефективної інноваційної політики, які були застосовані в несприятливих економічних та політичних ситуаціях привели до необхідності використання досвіду Сінгапуру, Малайзії, Гонконгу та Південної Кореї. Це невеликі країни, яким всього за декілька десятиліть вдалося успішно трансформувати свою економіку та в кінці ХХ століття перетворитися в економічних лідерів. Загальний економічний розвиток цих країн зі стану війни та глибокої соціально-економічної кризи до періоду стабільного економічного розвитку пройшов декілька етапів. Для подолання кризи Україні необхідно пройти два етапи інноваційного розвитку. Перший етап полягає у реалізації низки заходів у рамках урядової політики, головними з яких є залучення техніки, технології та досвіду з-за кордону, підтримка та розвиток традиційних галузей національної економіки. Другий етап полягає у концентрації дій уряду на інноваційних галузях національної економіки, створенні інноваційної системи, що відповідає міжнародним стандартам.

The pandemic virus of Influenza A (H1N1)pdm09 (new Californian strains of 2009) became the absolutely new variant of flu virus, which was not previously circulating among humans and to which most people don't have immunity emerges and it could be transmited among humans. The 2009 pandemic virus had been spread globally quikly, and on 11 June 2009, the World Health Organization (WHO) declared the first influenza pandemic since 1968–1969[1]. Genetic analysis of new virus A(H1N1)pdm09 showed that it is 4-fold reassortant and already contains internal segments, that belong to the viruses of human influenza, birds and two separate lines of flu of pigs: the North-American and Eurasian lines[2]. April 2010, laboratory-confirmed infections of pH1N1 influenza virus was identified in 212 countries and overseas territories in April 2010, and fact of more than 18,000 laboratory-confirmed deaths was reported to the WHO worldwide. And in Ukraine have been reported the information of more than 1128 deaths in Ukraine in the same period was reported by Ministry of Health of Ukraine[4].Research evaluation of virus of Influenza A (H1N1)pdm09 was carried out by Ukrainian scientists and it was detected[3], Ukrainian isolates of influenza virus had a high genetic identity (99%) to the pandemic strains A(H1N1)pdm09, this was observed in the period of 2009-2010 inother countries.This pandemic A(H1N1)pdm09 virus has been widely circulating across the globe since 2009, and now it is established in human populations as a seasonal influenza virus. But during the epidemic season of 2015-2016 inUkraine pandemic influenza virus subtypes A(H1N1) pdm09 caused a considerable deaths among the human population of Ukraine. During 40 week it was registered 370 laboratory confirmed deaths caused by influenza, and 81,4% cases were caused by pandemic influenza A (H1N1)pdm09 virus [4].Therefore modern diagnostics of the Californian strains of virus A(H1N1) pdm09 and monitoring of pandemic strains of virus subtypes A (H1N1) pdm09 across the south and east areas of Ukraine, where the birds influenza viruses A(H5N1) circulate naturally[5] remain actual problem for today.The goal of our research work was to evaluate a Multiplex TaqMan Real-Time RT-PCR for the rapid and specific diagnostic of pandemic influenza virus A (H1N1) pdm09 in clinical samples of patients with influenza.Materials and methods. We used Human Influenza virus reference strains А/FM1/47 (H1N1), А/Panama/2007/99 (H3N2), А/New Caledonia/20/99 (H1N1), B/Hong Kong/330/01 were kindly provided for our study by Svitlana L. Rybalko and WHO Collaborating Center for Influenza (CDC, USA) for evaluation the specificity levels. Human respiratory samples (nasopharyngeal swabs and aspirates, sputum) from Viral Influenza (VI) patients (n=10) were kindly provided by Irina G. Kostenko (the Main Military Clinical Hospital of Ukraine). The clinical samples were validated by Seeplex® Influenza A(H1N1pandemic) RT-PCR assay (Seegene Inc., South Korea) and TaqMan Influenza A (H1N1) Assay Sets [10]. The polymerase chain reaction in real time (Real-Time RT-PCR) was done for Applied Biosystems(ABI PRIZM 7000/7500).Results: It was found that the Multiplex TaqMan Real-Time RT-PCR assay, designed primers and the TaqMan-probes(test kit «DIA Influenza H1N1») identifed the RNA of influenza pandemic California strains of A ( H1N1) pdm09 in clinical samples with 100% sensitivity and specificity.Ten-fold dilutions of A (H1N1) pdm09 recombinant plasmids pIMC-13(M-gene), pIHC-21(H5-gene) и pINC-20(N1-gene) were used for the determination of detection limits and the amplification efficiency of the assay. Samples were tested in triplicate for each dilution. Therefore, analytical sensitivity of test is 10 copies per reaction.Outlook: The proposed TaqMan Real-Time RT-PCR assay is an effective tool for fast and precise detection and diagnostic of the pandemic strains of influenza virus A (H1N1)pdm09. ; Актуальність – сучасна діагностика пандемічних штамів вірусу грипу молекулярними методами. Мета – провести оцінку мультиплексного варіанту методу TaqMan Real-Time RT-PCR аналізу для швидкої та специфічної діагностики пандемічного вірусу грипу A(H1N1)pdm в клінічних зразках хворих на грип. Методи: Полімеразна ланцюгова реакція в режимі реального часу(Real-Time RT-PCR). Встановлено, що методика мультиплексного TaqMan Real-Time RT-PCR аналізу та розроблені праймери та TaqMan-зонди, що входять до складу вітчизняної тест-системи «DIA Influenza H1N1» здатні виявляти зі 100 % чутливістю та специфічністю РНК Каліфорнійських штамів пандемічного вірусу грипу A(H1N1)pdm серед клінічних зразків з сезонними штамами вірусу грипу. Аналітична чутливість тесту визначена на рівні 10 копій в реакції. Запропонована методика TaqMan Real-Time RT-PCR є ефективним інструментом швидкого та точного виявлення високопатогенних пандемічних штамів вірусу грипу A(H1N1)pdm 2009 року.

Problem setting. The first decades of the XXI century demonstrate the unrestrained, turbulent, even explosive development of the world political process, which raised waves of "color" revolutions, began to distort the national sovereignty of some countries, led to a violation of the international principle of inviolability of postwar borders through military conflicts and "hybrid" wars. It is no longer possible to deny that under modern conditions there is not only a break in the bipolar and unipolar world order, but also a transition to a multipolar world with several centers of influence.Recent research and publications analysis. Empirical approach plays important role in the study of the international systems. It correlates with geopolitical specificity and mainly investigates contemporary interaction of people and states, geopolitical strategies and government tactics within certain geographical regions. Empirical research is characterized by: the desire to specifically explain certain international situation (political, economic, humanitarian), that developed in certain region of the planet, specificity of the systemic connections between global actors; to highlight the level of influence on behavior of the international subjects and decisions of national elites of following factors: socio-humanitarian and economic realities, national potential of the states, cross-regional competition, directions of actions and juridical boundaries regarding interventions of international organizations etc. Serious destructive influence on the contemporary system of international relations is exerted by new wars of the 21st century: wars with terror, cyberwar, "hybrid" wars and so on.Paper objective. The purpose of the article is to seek through systemic, phenomenological and factor-geopolitical analysis to identify the nature of the modern international system and the nature of real and hybrid "drivers" that stimulate its development and, at the same time, turbulence and global shifts. Hence, the research tasks are as follows: according to the ontological parameters to carry out the phenomenology of the "international system"; to systematize the typologies of various international systems; to identify key trends (challenges) of shifts and destructions of the current world order; to substantiate the most significant factors of global turbulence: macro-oscillations of the world system, "geopolitical shifts", international terrorism, "hybrid" wars, humanitarian collapses (pandemic coronavirus), etc.Paper main body. Contemporary conceptualization of the international systems, in our opinion, demands more accurate phenomenological interpretation, since this is a phenomenon of a special type. First of all, international system is a mega-phenomenon of the social type, which organizes the existence of macro communities of planet in a special, relational way. Secondly, international systems are supercomplex in their content and structure, therefore they have to adapt to each other and to elements of the whole environment (this is characteristic of the whole planetary system and of its regional and sub-regional subsystems). Thirdly, according to Phillippe Braillard, informal and poorly organized nature of the international systems is obvious, because it is not always possible to delineate clearly and definitely between the complex that is being studied and its external environment. Fourth of all, international system has capacity of open formation, which explains the low level of integration, even some divergence of components inside of the wholeness.The international system of modernity began to experience radically modern changes under the influence of the powerful "geopolitical landslides" (factors of influence), which caused its turbulence and further transformation: 1) the completion of the collapse of colonial empires and the emergence of many post-colonial countries as independent international actors on the political map of the world, implementing their national-political projects; 2) the global collapse of the model of the "bipolar world" – of closed political systems, which embodied two superpowers of Soviet Union and the United States; the end of the "Cold War"; loss of meaning of the paradigm of the "Third World" for the underdeveloped countries; 3) entrance of new sovereign states into the world arena (after the collapse of the USSR, Yugoslavia, etc.), which are modernizing and introducing their new own geostrategies in international relations; 4) post-communist transformation of the countries of Eastern and Central Europe, Asia and Africa fundamentally changed the ideological balance and geopolitical design of the planet. As a result, the strategic shift of the Baltic-Mediterranean arc into a new geopolitical trajectory took place – into the Baltic-Black Sea arc, along the borders of Russia with the Baltic States, Ukraine, and Georgia; 5) the global economic jump of Southeast Asia as a sub-regional system, driven by the success of the quasi-superpowers of the region: Japan (economic strength and investments), China (demographic and industrial capacities), South Korea, Singapore, Hong Kong (technology); India (leader of social democracy). According to Phillippe Braillard and Mohammad-Reza Djalili, this results from the existence of regional subsystems - a set of specific interactions based on general geographic affiliation; 6) the geopolitical "weight" of the South Asian sub-region grows because of the collapse of the North Korea's "nuclear blackmail" militaristic strategy, thanks to the successes of diplomacy of the US President Donald Trump; 7) paradoxically, but currently the political-economic competition between strategic partners - the USA and the European Union - is intensifying. At the same time, military-political tensions between the Russian Federation and the United States and NATO, as global rivals in various geopolitical aspects – war in Syria, sanctions against the Russian Federation because of the annexation of Crimea and aggression in eastern Ukraine – are growing; global migration; Iranian, Iraqi and Venezuelan issues, etc.Turbulent character and macro fluctuations of transitional international system of "misbalance and mutual equilibriums", additionally is determined by the competitive coexistence of states of stable and transitional democracy, autocratic states (that can be differentiated into traditional-conservative, military-totalitarian, authoritarian-modernized) and specific quasi-states. This combination of authoritarianism with liberal democracy is problematic, and leaves impact on the global politics – temporary restorations of the post-communist governments, lack of competent and responsible bureaucracy, corruption-related scandals in the international structures, ignoring of the demands of the global states in questions relating to survival of humankind. The most important factors in the destabilization of the world system are wars, international terrorism and global problems, in particular, the coronavirus pandemic.Conclusions. Contemporary international system is currently in a state of transitional from the unipolar world to the multipolar one, from the stability that prevailed after the collapse of the world socialist system to the qualitatively new international system with several fulcrums. But this process is very complex and prolonged; it will be constantly influenced by the new "geopolitical shifts", as factors contributing to global turbulence and macro fluctuations of the transitional international system: the final collapse of the colonial system; the destruction of the model of the "bipolar world" and the emergence of sovereign states that implement their own geostrategies on a world arena; problems of coexistence of countries in stable and transitional democracy, autocracies and specific quasi-states; strategic shift of the Baltic-Black Sea arc to the borders of Russia with the Baltics, Ukraine, Georgia; the global economic jump of Southeast Asia as a sub-regional system; increase in economic competition of strategic partners – the USA and the European Union; an increase in military-political tension between the Russian Federation and the US with NATO, and so on. ; В исследовательских кейсах статьи представлен научный дискурс по вопросам сущности, методологии анализа, типологий международных систем; концептуализированы новые понятия и «гибридные явления»; гипотезы и выводы авторов на почве синтеза системной и геополитической парадигм; проанализированы феномены международного терроризма, «гибридной» войны, пандемии коронавируса как важных факторов турбулентности современной международной системы. ; У дослідницьких кейсах статті представлено науковий дискурс щодо питань сутності, методології аналізу, типологій міжнародних систем; концептуалізовані нові поняття та «гібридні явища»; гіпотези і висновки авторів на ґрунті синтезу системної та геополітичної парадигм; проаналізовано феномени міжнародного тероризму, «гібридної» війни, пандемії коронавірусу як важливих чинників турбулентності сучасної міжнародної системи.

Problem setting. The first decades of the XXI century demonstrate the unrestrained, turbulent, even explosive development of the world political process, which raised waves of "color" revolutions, began to distort the national sovereignty of some countries, led to a violation of the international principle of inviolability of postwar borders through military conflicts and "hybrid" wars. It is no longer possible to deny that under modern conditions there is not only a break in the bipolar and unipolar world order, but also a transition to a multipolar world with several centers of influence.Recent research and publications analysis. Empirical approach plays important role in the study of the international systems. It correlates with geopolitical specificity and mainly investigates contemporary interaction of people and states, geopolitical strategies and government tactics within certain geographical regions. Empirical research is characterized by: the desire to specifically explain certain international situation (political, economic, humanitarian), that developed in certain region of the planet, specificity of the systemic connections between global actors; to highlight the level of influence on behavior of the international subjects and decisions of national elites of following factors: socio-humanitarian and economic realities, national potential of the states, cross-regional competition, directions of actions and juridical boundaries regarding interventions of international organizations etc. Serious destructive influence on the contemporary system of international relations is exerted by new wars of the 21st century: wars with terror, cyberwar, "hybrid" wars and so on.Paper objective. The purpose of the article is to seek through systemic, phenomenological and factor-geopolitical analysis to identify the nature of the modern international system and the nature of real and hybrid "drivers" that stimulate its development and, at the same time, turbulence and global shifts. Hence, the research tasks are as follows: according to the ontological parameters to carry out the phenomenology of the "international system"; to systematize the typologies of various international systems; to identify key trends (challenges) of shifts and destructions of the current world order; to substantiate the most significant factors of global turbulence: macro-oscillations of the world system, "geopolitical shifts", international terrorism, "hybrid" wars, humanitarian collapses (pandemic coronavirus), etc.Paper main body. Contemporary conceptualization of the international systems, in our opinion, demands more accurate phenomenological interpretation, since this is a phenomenon of a special type. First of all, international system is a mega-phenomenon of the social type, which organizes the existence of macro communities of planet in a special, relational way. Secondly, international systems are supercomplex in their content and structure, therefore they have to adapt to each other and to elements of the whole environment (this is characteristic of the whole planetary system and of its regional and sub-regional subsystems). Thirdly, according to Phillippe Braillard, informal and poorly organized nature of the international systems is obvious, because it is not always possible to delineate clearly and definitely between the complex that is being studied and its external environment. Fourth of all, international system has capacity of open formation, which explains the low level of integration, even some divergence of components inside of the wholeness.The international system of modernity began to experience radically modern changes under the influence of the powerful "geopolitical landslides" (factors of influence), which caused its turbulence and further transformation: 1) the completion of the collapse of colonial empires and the emergence of many post-colonial countries as independent international actors on the political map of the world, implementing their national-political projects; 2) the global collapse of the model of the "bipolar world" – of closed political systems, which embodied two superpowers of Soviet Union and the United States; the end of the "Cold War"; loss of meaning of the paradigm of the "Third World" for the underdeveloped countries; 3) entrance of new sovereign states into the world arena (after the collapse of the USSR, Yugoslavia, etc.), which are modernizing and introducing their new own geostrategies in international relations; 4) post-communist transformation of the countries of Eastern and Central Europe, Asia and Africa fundamentally changed the ideological balance and geopolitical design of the planet. As a result, the strategic shift of the Baltic-Mediterranean arc into a new geopolitical trajectory took place – into the Baltic-Black Sea arc, along the borders of Russia with the Baltic States, Ukraine, and Georgia; 5) the global economic jump of Southeast Asia as a sub-regional system, driven by the success of the quasi-superpowers of the region: Japan (economic strength and investments), China (demographic and industrial capacities), South Korea, Singapore, Hong Kong (technology); India (leader of social democracy). According to Phillippe Braillard and Mohammad-Reza Djalili, this results from the existence of regional subsystems - a set of specific interactions based on general geographic affiliation; 6) the geopolitical "weight" of the South Asian sub-region grows because of the collapse of the North Korea's "nuclear blackmail" militaristic strategy, thanks to the successes of diplomacy of the US President Donald Trump; 7) paradoxically, but currently the political-economic competition between strategic partners - the USA and the European Union - is intensifying. At the same time, military-political tensions between the Russian Federation and the United States and NATO, as global rivals in various geopolitical aspects – war in Syria, sanctions against the Russian Federation because of the annexation of Crimea and aggression in eastern Ukraine – are growing; global migration; Iranian, Iraqi and Venezuelan issues, etc.Turbulent character and macro fluctuations of transitional international system of "misbalance and mutual equilibriums", additionally is determined by the competitive coexistence of states of stable and transitional democracy, autocratic states (that can be differentiated into traditional-conservative, military-totalitarian, authoritarian-modernized) and specific quasi-states. This combination of authoritarianism with liberal democracy is problematic, and leaves impact on the global politics – temporary restorations of the post-communist governments, lack of competent and responsible bureaucracy, corruption-related scandals in the international structures, ignoring of the demands of the global states in questions relating to survival of humankind. The most important factors in the destabilization of the world system are wars, international terrorism and global problems, in particular, the coronavirus pandemic.Conclusions. Contemporary international system is currently in a state of transitional from the unipolar world to the multipolar one, from the stability that prevailed after the collapse of the world socialist system to the qualitatively new international system with several fulcrums. But this process is very complex and prolonged; it will be constantly influenced by the new "geopolitical shifts", as factors contributing to global turbulence and macro fluctuations of the transitional international system: the final collapse of the colonial system; the destruction of the model of the "bipolar world" and the emergence of sovereign states that implement their own geostrategies on a world arena; problems of coexistence of countries in stable and transitional democracy, autocracies and specific quasi-states; strategic shift of the Baltic-Black Sea arc to the borders of Russia with the Baltics, Ukraine, Georgia; the global economic jump of Southeast Asia as a sub-regional system; increase in economic competition of strategic partners – the USA and the European Union; an increase in military-political tension between the Russian Federation and the US with NATO, and so on. ; В исследовательских кейсах статьи представлен научный дискурс по вопросам сущности, методологии анализа, типологий международных систем; концептуализированы новые понятия и «гибридные явления»; гипотезы и выводы авторов на почве синтеза системной и геополитической парадигм; проанализированы феномены международного терроризма, «гибридной» войны, пандемии коронавируса как важных факторов турбулентности современной международной системы. ; У дослідницьких кейсах статті представлено науковий дискурс щодо питань сутності, методології аналізу, типологій міжнародних систем; концептуалізовані нові поняття та «гібридні явища»; гіпотези і висновки авторів на ґрунті синтезу системної та геополітичної парадигм; проаналізовано феномени міжнародного тероризму, «гібридної» війни, пандемії коронавірусу як важливих чинників турбулентності сучасної міжнародної системи.

The article deals with the most important factors which shape challenges for educational policy and directions of its reformation in transnational educational space. In context of global society formation educational policies of developed countries demonstrates experiences of development and implementation of transversal (transferable, transcultural) competencies as key competencies of the 21st century in order to generate collective nous, peace, social justice and sustainable economic development. As one of the main goals of key competencies development considered promotion lifelong learning; It emphasizes the need for situational, contextualize, projective teaching and constructivist approaches. Particular attention is paid to analysis of key competencies in the trans-European educational space, of transferable competencies as US educational strategy and transversal competencies as the strategies proposed by UNESCO. ; В статті розглядаються найбільш значимі фактори, що формують виклики для освітньої політики, та напрями її реформування у транснаціональному освітньому просторі. В контексті становлення глобального суспільства з метою генерування колективного розуму, досягнення миру, соціальної справедливості і стійкого економічного розвитку освітня політика розвинених країн демонструє досвід розвитку та імплементації трансверсальних (трансферабельних, транскультурних) компетенцій як ключових для 21 століття. Як одна із цілей розвитку ключових компетенцій розглядається сприяння безперервному навчанню; підкреслюється необхідність ситуативного, контекстуалізованого, проективного навчання та конструктивістських підходів. Особлива увага приділяється аналізу ключових компетенцій в транс-європейському освітньому просторі, трансферабельних компетенцій як освітньої стратегії США та трансверсальних компетенцій як стратегій, запропонованих ЮНЕСКО. Вольфганг В. (2004). Наш постмодерний модерн. Переклад з нім. А.Л.Богачова, М.Д.Култаєвої, Л.А.Ситніченко. К.: Альтерпрес. Горбунова Л.(2007). Складне мислення як відповідь на виклик епохи. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1 (6), 40-55. Горбунова Л. (2008). Номадизм як спосіб мислення та освітня стратегія. Стаття І. Онтологічні засади номадичного мислення. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1-2 (7), 45-60. Горбунова Л. (2010). Номадизм як спосіб мислення та освітня стратегія. Стаття ІІ. Концепти та метафори. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1-2 (9), 103-114. Горбунова Л. (2011). Номадизм як спосіб мислення та освітня стратегія. Стаття ІІІ. Епістемологічна позиція. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1-2 (10), 17-34. Горбунова Л. (2012). Мислення у світі плюральності: проект трансверсального розуму В Вельша. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1-2 (11), 92-110. Горбунова Л. (2013). Феномен навчання у світлі комунікативної філософії Ю. Габермаса. Філософія освіти. Philosophy of Education, 1 (12), 88-118. Горбунова Л. (2013). Теорія трансформативного навчання: освіта для дорослих в умовах «плинної сучасності». Філософія освіти. Philosophy of Education, 2 (13), 66-114. Allan, J. (2011). Responsibly Competent: teaching, ethics and diversity. Policy Futures in Education, 9(1), 130-137. Bandura, A. (2001). Social cognitive theory: An agentic perspective. Annual Review of Pscyhology, 52, 1–26. Boaler, J. (2002). Learning from teaching: Exploring the relationship between reform curriculum and equity. Journal for Research in Mathematics Education, 33(4), 239–258. Boud, D. & Feletti, G. (1991). The challenge of problem-based learning. London: Kogan Page. Bransford, J. D. & Schwartz, D. L. (1999). Rethinking Transfer: A Simple Proposal with Multiple Implications. Review of Research in Education, 24, 61-100. Dabrowski, M. & Wisniewski, J. (2011). Translating Key Competences into the School Curriculum: lessons from the Polish experience. European Journal of Education, 46(3), 323-334. Delors, J. (ed.)(1996). Learning – The Treasure within. Paris: UNESCO. Duckworth, A. L., & Kern, M. L. (2011). A meta-analysis of the convergent validity of selfcontrol measures. Journal of Research in Personality, 45, 259–268. Education for Life and Work: Developing Transferable Knowledge and Skills in the 21st Century (2012). Committee on Defining Deeper Learning and 21st Century Skills, J.W. Pellegrino and M.L. Hilton, Editors. Board on Testing and Assessment and Board on Science Education, Division of Behavioral and Social Sciences and Education. Washington , THE NATIONAL ACADEMIES PRESS, Printed in the United States of America. URL:www.nap.edu/catalog/13398/education-for-life-and-work-developing-transferable-knowledge-and-skills Gardner, H. (2011). Frames of Mind: The Theory of Multiple Intelligences. URL: https://www.amazon.com/Frames-Mind-Theory-Multiple-Intelligences/dp/0465024335 Goode, J. & Margolis, J. (2011). Exploring Computer Science: A Case Study of School Reform. ACM Transactions on Computing Education, 11(2), 12:1-12:16 Gordon,J.,Halasz,G., Krawczyk,M., Leney,T., Michel,A., Pepper,D., Putkiewicz,E., Wiśniewski, J. (Project Coordinator) (2009). Key competences in Europe: opening doors for lifelong learner across the school curriculum and teacher education. Center for Social and Economic Research. CASE Network Reports, 87, Warsaw. Gordon, J., Rey, O., Siewiorek, A., Vivitsou, M., & von Reis Saari, J. (2012). KeyCoNet. Literature Review: Key competence development in school education in Europe. URL:http://perso.ens-lyon.fr/olivier.rey/wp-content/uploads/2012/10/KeyCoNet-Literature-Review-on-Key-competence-development-in-school-education-in-Europe_11.pdf Granados, J. (2011).The Challenges of Higher Education in the 21st Century, GUNi Newsletter 5/11. URL:http://www.guni-rmies.net/news/detail.php?id=1725 Gwang-Jo Kim (2015). Regional Study on Transversal Competencies In Education Policy And Practice. Asia-Pacific Education Research Institutes Network (ERI-Net). Published by UNESCO. URL:http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002319/231907E.pdf Harvard University Competency Dictionary (2011). URL:https://ulupandanstars.files.wordpress.com/2011/08/harvard4competences.pdf (http://www.guni-rmies.net/news/detail.php?id=1725 Hoskins, B. and Deakin Crick, R. (2010). Learning to learn and civic competence to sides of the same coin? European Journal of Education Research, Vol. 45, 1, 121–137. Innerarity D. (2010). Uncertainty and creativity. Educating for the knowledge society. URL:http://www.debats.cat/en/debates/uncertainty-and-creativity-educating-knowledge-society Jenkins, H., Clinton, K., Purushotma, R., Robison, A. J., & Weigel, M. (2006). Confronting the challenges of participatory culture: Media education for the 21st century. Tech. rep., The John D. and Catherine T. MacArthur Foundation. URL: https://www.macfound.org/media/article_pdfs/JENKINS_WHITE_PAPER.PDF Lave, J. & Wenger, E. (1991). Situated Learning: legitimate peripheral participation. Cambridge: Cambridge University Press. URL: http://www.scirp.org/(S(351jmbntvnsjt1aadkposzje))/reference/ReferencesPapers.aspx?ReferenceID=1717435 Lawn, M. & Grek, S. (2012). Europeanizing Education - governing a new policy space. Oxford: UK, Symposium Books. Lewis, S., Pea, R., & Rosen, J. (2010). Beyond participation to co-creation of meaning: mobile social media in generative learning communities. Social Science Information, 49(3), 1–19. Malmivuori, M.-L. (2006). Affect and self-regulation. Educational Studies in Mathematics, 63(2), 149–164. New Skills for New Jobs (2010). Action Now. A report by the Expert Group on New Skills for New Jobs prepared for the European Commission. URL:file:///C:/Users/Admin/Downloads/New_Skills_150dpi_100125.pdf Definition and Selection of Key Competencies: Executive Summary (DeSeCo) (2005). Organization for Economic and Co-operative Development. URL:http://www.oecd.org/pisa/35070367.pdf. OJEU (2006). Recommendation of the European Parliament and of the Council of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning (OJEU L 394 of 30.12.2006) Pepper, D. (2011). Assessing Key Competences across the Curriculum and Europe. European Journal of Education, 46(3), 335-354. Ravitz, J., Hixson, N., English, M., & Mergendoller, J. (2012). Using project based learning to teach 21st century skills: Findings from a statewide initiative. Paper presented at Annual Meetings of the American Educational Research Association. Vancouver, BC. April 16. Rychen, S. & Salganick, L. (2003) A holistic model of competence. In: Rychen, S. & Salagnick, L. (Eds.) Key competencies for a successful life and a wellfunctioning society. Gottingen, Hogrefe & Huber, 41-62. Schrag, C.O. (1989). Rationality between modernity and postmodernity. In: S.K. White (ed). Life-World and Politics: between modernity and postmodernity: Essays in Honor of Fred R. Dallmayr. Notre Dame, Indiana, 81–106. Schrag, C.O. (1997).The Self after Postmodernity. New Haven. Suchman, L. (1987). Plans and situated actions: The Problem of Human-Machine Communication. NY: Cambridge University Press. Tiana, A., Moya, J. & Luengo, F. (2011). Implementing Key Competences in Basic. Education: reflections on curriculum design and development in Spain. European Journal of Education, 46(3), 307-322. Varis T., (2011). Towards global education: The need for the 21st century literacies. Finland World Universities Forum from 14-16 January, at the Hong Kong Institute of Education. URL: http://gu.friends-partners.org/Global_University/Global%20University%20System/List%20Distributions/2011/MTI2215_20110108/T.Varis%20Hong%20Kong%202011.pdf Wagner, T. (2010). The Global Achievement Gap. NY: Basoc Books. Wagner, T. (2012). Creating innovators: the making of young people who will change the world. NY: Scribner. Weinert, F. E. (2001). Concept of Competence: a conceptual clarification. In: D.S. Rychen& L.H. Salganik (Eds). Defining and Selecting Key Competencies. Seattle: Hogrefe& Huber. Welsch, W. (1998). Philosophy: specific origin and universal aspirations (traditional, modern, future). Twentieth World Congress of Philosophy, Boston, Roundtable "Internationalism in Philosophy", 10-16 August 10th. URL: http://www2.uni-jena.de/welsch/papers/W_Welsch_Specific_Origin.html Welsch, W. (2003). Reason and Transition. On the Concept of Transversal Reason. URL: https://ecommons.cornell.edu/bitstream/handle/1813/54/Welsch_Reason_and_Transition.htm?sequence=1&isAllowed=y Zahn, C., Pea, R., Hesse, F. W., & Rosen, J. (2010). Comparing simple and advanced video tools as supports for complex collaborative design processes. Journal of the Learning Sciences, 19, 403. URL: https://web.stanford.edu/~roypea/RoyPDF%20folder/A160_Zahn_Pea_Hesse_Rosen_JLS_2010_inpress.pdf