Suchergebnisse

. Introduction. Integration of Ukraine into the world market of labour force that takes place during the whole independence period is mainly one-sided process as the state proves to be the international donor of cheap but qualified human resources. The consequences of large in scale and very often uncontrolled external labour migration of Ukrainians for national economy and society are really threatening. It leads to the loss of country's intellectual potential, fall of GDP production, critical deterioration of demographic situation, etc. All these socioeconomic processes grew worse since the events of 2014. As a result, elaboration of national migration policy (its immigration component) is seen to be of vital importance to regulate effectively the international mobility of human resources in Ukraine. Purpose. To argue the objective necessity of international human resources attraction into Ukraine; to single out basic groups of necessary immigrants for national economy; to prove the importance of migration flows returning (remigration); to outline crucial directions of national migration policy (its immigration component).Results. In the article the objective necessity of international human resources attraction into Ukraine as a substitute for national labour force that migrates abroad is pointed out. Argued the immediacy of national migration policy (its immigration component) elaboration in order to regulate effectively the international mobility of human resources in Ukraine. By using selective approach basic groups of necessary immigrants for national economy are singled out. Among them highly-skilled professionals and labouring men are proved to be. Special attention is paid to foreign students mobility and study throughout Ukraine. In the article the importance of migration flows returning (remigration) is emphasized by the author. Revealed a special importance of Ukrainian returnees for socioeconomic development of national economy. Besides, in the article some other crucial directions of national migration policy are characterized. Originality. Asserted a true significance of immigration regulation in Ukraine as a means of overcoming of negative socioeconomic and demographic consequences concerning external labour migration of Ukrainians.Conclusion. Social importance of the problems of human resources international mobility in Ukraine deserves constant attention from the government and society. Such attention should lead to the elaboration of such national migration policy (its immigration component) that must be in the interests of national economy and society as a whole, enrich domestic labour resources, provide steady economic growth of Ukraine, increase its influence in the world.

The author made an observation of migration processes in Europe in the beginning of the 21st century. The European Union, in general and every state-member, in particular, is in dire straits, almost beyond their limits in terms of reception and deployment of migrants. Over the last years of the 21st century this process led not only to new problems, but also to certain contradictions among countries-members of the Dublin Regulation in the sphere of redistribution of migrants and asylum seekers from hot spots of the world. The author of the article has made attempts to analyze migration processes in the Portuguese Republic in the beginning of the 21st century. Migration is rather complex and not trivial phenomenon which should be analyzed from different angles: economic, political, social etc. Among a few groups of migrants in Portugal the dominant ones are Brazilians and Ukrainians. Among forced migrants, Portugal attracts attention of labor immigrants. Among the dominant countries-sources of labor migrants are Brazil, the Republic of Cape Verde and Ukraine. It should be noted that, among 412 thousand immigrants living in Portugal, there are more than 100 thousand of Brazilians and 42 thousand of Ukrainians. Regarding Brazil, migration from this country is explained by historic development of the country and bilateral relations. With Ukrainians the situation is absolutely different, because migration to Portugal from Ukraine is due to economic, political and social factors.The article deals with characteristic features of immigration processes of Brazilians an Ukrainians in the Portuguese Republic in the last fifteen years of the twenty first century. The reasons for migration of the two most numerous groups of immigrants in Portugal are analyzed. Stages of migration to the Portuguese Republic since the end of the 20th century are identified and described. The author highlighted typical problems of immigrants despite the ethnic identification. Analysis of migration processes in Europe in the beginning of the twenty first century is being done. Perspectives of Ukrainian immigrants in Portugal along with inner and outer factors are depicted. ; У статті автор здійснив огляд міграційних процесів у Європі на початку ХХІ століття. Європейський Союз, як в цілому, так і кожна країна-член ЄС, опинилися в складному становищі, майже на межі своїх можливостей в плані прийому та розміщення мігрантів. За останні роки ХХІ століття цей процес призвів не лише до нових проблем, але й загострив існуючі протиріччя, що виникли серед країн-членів Дублінської угоди в сфері розподілу переселенців з гарячих точок планети.Здійснено спробу проаналізувати міграційні процеси в Португальській Республіці на початку ХХІ століття. Міграція є досить складним і неоднозначним явищем, яке слід розглядати в кількох площинах: економічній, політичній, соціальній тощо. Серед кількох груп мігрантів домінуючими є бразильці та українці. Окрім вимушеним мігрантів, Португалія, значною мірою, приваблює трудових мігрантів. Домінуючими країнами-постачальними іммігрантів та, відповідно, робочої сили виступають Бразилія, Республіка Кабо-Верде та Україна. Слід зазначити, що в Португалії нараховують 412 тисяч іммігрантів, серед яких більше 100 тисяч бразильців і 42 тисячі українців. Щодо Бразилії, то міграція з цієї країни коріниться в історичних відносинах та двосторонніх зв'язках. З українцями ситуація інша, оскільки міграція до Португалії з України зумовлена економічними, політичними та соціальними чинниками.У даній статті увага автора прикута до особливостей імміграції бразильців та українців до Португалії упродовж останніх п'ятнадцяти років. Виявлено та описано причини міграції двох найбільших груп іммігрантів. Виокремлено етапи імміграції в Португалію, починаючи з кінця ХХ століття. Автор виявив та описав типові проблеми іммігрантів, незалежно від етнічної приналежності. Окреслено перспективи українських іммігрантів у Португалії з урахуванням внутрішніх і зовнішніх чинників.

The author made an observation of migration processes in Europe in the beginning of the 21st century. The European Union, in general and every state-member, in particular, is in dire straits, almost beyond their limits in terms of reception and deployment of migrants. Over the last years of the 21st century this process led not only to new problems, but also to certain contradictions among countries-members of the Dublin Regulation in the sphere of redistribution of migrants and asylum seekers from hot spots of the world. The author of the article has made attempts to analyze migration processes in the Portuguese Republic in the beginning of the 21st century. Migration is rather complex and not trivial phenomenon which should be analyzed from different angles: economic, political, social etc. Among a few groups of migrants in Portugal the dominant ones are Brazilians and Ukrainians. Among forced migrants, Portugal attracts attention of labor immigrants. Among the dominant countries-sources of labor migrants are Brazil, the Republic of Cape Verde and Ukraine. It should be noted that, among 412 thousand immigrants living in Portugal, there are more than 100 thousand of Brazilians and 42 thousand of Ukrainians. Regarding Brazil, migration from this country is explained by historic development of the country and bilateral relations. With Ukrainians the situation is absolutely different, because migration to Portugal from Ukraine is due to economic, political and social factors.The article deals with characteristic features of immigration processes of Brazilians an Ukrainians in the Portuguese Republic in the last fifteen years of the twenty first century. The reasons for migration of the two most numerous groups of immigrants in Portugal are analyzed. Stages of migration to the Portuguese Republic since the end of the 20th century are identified and described. The author highlighted typical problems of immigrants despite the ethnic identification. Analysis of migration processes in Europe in the beginning of the twenty first century is being done. Perspectives of Ukrainian immigrants in Portugal along with inner and outer factors are depicted. ; У статті автор здійснив огляд міграційних процесів у Європі на початку ХХІ століття. Європейський Союз, як в цілому, так і кожна країна-член ЄС, опинилися в складному становищі, майже на межі своїх можливостей в плані прийому та розміщення мігрантів. За останні роки ХХІ століття цей процес призвів не лише до нових проблем, але й загострив існуючі протиріччя, що виникли серед країн-членів Дублінської угоди в сфері розподілу переселенців з гарячих точок планети.Здійснено спробу проаналізувати міграційні процеси в Португальській Республіці на початку ХХІ століття. Міграція є досить складним і неоднозначним явищем, яке слід розглядати в кількох площинах: економічній, політичній, соціальній тощо. Серед кількох груп мігрантів домінуючими є бразильці та українці. Окрім вимушеним мігрантів, Португалія, значною мірою, приваблює трудових мігрантів. Домінуючими країнами-постачальними іммігрантів та, відповідно, робочої сили виступають Бразилія, Республіка Кабо-Верде та Україна. Слід зазначити, що в Португалії нараховують 412 тисяч іммігрантів, серед яких більше 100 тисяч бразильців і 42 тисячі українців. Щодо Бразилії, то міграція з цієї країни коріниться в історичних відносинах та двосторонніх зв'язках. З українцями ситуація інша, оскільки міграція до Португалії з України зумовлена економічними, політичними та соціальними чинниками.У даній статті увага автора прикута до особливостей імміграції бразильців та українців до Португалії упродовж останніх п'ятнадцяти років. Виявлено та описано причини міграції двох найбільших груп іммігрантів. Виокремлено етапи імміграції в Португалію, починаючи з кінця ХХ століття. Автор виявив та описав типові проблеми іммігрантів, незалежно від етнічної приналежності. Окреслено перспективи українських іммігрантів у Португалії з урахуванням внутрішніх і зовнішніх чинників.

Problems of teaching the Ukrainian language at primary school in immigration educational area are analyzed in the article. It is emphasized that in teaching the Ukrainian language the linguistic aspect prevails as it provides a comprehensive study of the language as a system: the sounding and meaning of words, phrases, sentences and the whole text, their grammatical form, graphic and spelling, stylistic features. It is proved that under the circumstances of emigration activity-oriented approach to the language teaching didactic conditions are directed to speech activity, which reveals the speech processes of production or perception of texts (from the textbook), associated with the topics of specific areas of communication. Methodologist Mariya Deiko attributes non-traditional forms of teaching the Ukrainian language at primary school as different types of lessons, the specificity of which depends on the leading way of organizing learning activities of pupils, as well as the democratization of the educational process, which involves active interaction between a teacher and a student. Objective and subjective tendencies of the development of primary school in Ukrainian diaspora in the West are considered. During the lessons of the Ukrainian language teachers use in-game elements, conduct classes of the development of speech-creative abilities (conversation, planning, creative work, self-assessment, improving communication skills, writing information for the children magazine), guide virtual tours to Ukraine (with the help of their parents and teachers pupils use photographs, slides, videos, geographic pictures, trying themselves in the role of a tour guide), prepare oral or written stories, descriptions (using the materials from the textbook). ; Проаналізовано проблеми навчання української мови в початкових класах еміграційного освітнього простору. Закцентовано, що в навчанні української мови перевага надається лінгвістичному аспектові, який передбачає всебічне вивчення мови як системи: звучання і значення слів, ...

Problems of teaching the Ukrainian language at primary school in immigration educational area are analyzed in the article. It is emphasized that in teaching the Ukrainian language the linguistic aspect prevails as it provides a comprehensive study of the language as a system: the sounding and meaning of words, phrases, sentences and the whole text, their grammatical form, graphic and spelling, stylistic features. It is proved that under the circumstances of emigration activity-oriented approach to the language teaching didactic conditions are directed to speech activity, which reveals the speech processes of production or perception of texts (from the textbook), associated with the topics of specific areas of communication. Methodologist Mariya Deiko attributes non-traditional forms of teaching the Ukrainian language at primary school as different types of lessons, the specificity of which depends on the leading way of organizing learning activities of pupils, as well as the democratization of the educational process, which involves active interaction between a teacher and a student. Objective and subjective tendencies of the development of primary school in Ukrainian diaspora in the West are considered. During the lessons of the Ukrainian language teachers use in-game elements, conduct classes of the development of speech-creative abilities (conversation, planning, creative work, self-assessment, improving communication skills, writing information for the children magazine), guide virtual tours to Ukraine (with the help of their parents and teachers pupils use photographs, slides, videos, geographic pictures, trying themselves in the role of a tour guide), prepare oral or written stories, descriptions (using the materials from the textbook). ; Проаналізовано проблеми навчання української мови в початкових класах еміграційного освітнього простору. Закцентовано, що в навчанні української мови перевага надається лінгвістичному аспектові, який передбачає всебічне вивчення мови як системи: звучання і значення слів, словосполучень, речень і цілого тексту, їхньої граматичної форми, графічне й правописне оформлення, стилістичні особливості. Доведено, що в умовах еміграційного діяльності-орієнтованого навчання української мови дидактичні умови спроектовуються на сприйняття текстів (з підручника), пов'язаних із процесом комунікації. Відзначено, що методист М. Дейко у підручниках атрибутує нетрадиційні форми навчання української мови в початковій школі, подає різні типи уроків, специфіка яких залежить від способу організації навчальної діяльності учнів, а також демократизації освітнього процесу, що включає в себе активну взаємодію між учителем і учнем. Розглядаються об'єктивні і суб'єктивні тенденції розвитку початкової школи західної української діаспори. Доведено, що вчителі використовують на уроках української мови ігрові елементи, проводять уроки розвитку мовленнєво-творчих здібностей (бесіда, складання плану, творча робота, самоперевірка, удосконалення зв'язних висловлювань, написання інформації до дитячого журналу), уроки заочні екскурсії в Україні (учні за допомогою батьків і вчителів використовують фотографії, слайди, відеоматеріали, географічні малюнки, перебуваючи в ролі екскурсовода), складають усні чи письмові розповіді, описи (за матеріалами з читання).

This paper examines the formation of contemporary migration flows to Europe, factors and characteristics of ambiguous perception of the process by the local population, particularly in the context of crisis tendencies at the beginning of XXI century. The key features of the new far-right parties, the fundamental differences between the ruling parties of totalitarian regimes and neo-Nazi or neo-fascist organizations, the problems of their positioning in the realities of the European integration process and the use of anti-immigration rhetoric are distinguished. The peculiarities of electoral success at the national and European level, the reasons of differences in results at these levels are defined. The differences of electoral systems and the impact of new voting behavior in elections to the legislatures of various levels are analyzed. The author highlighted the trends of mitigation of anti-immigration rhetoric of the far-right and the spread of this theme among less radical parties. A special attention is also drawn to the referendum in Switzerland, as an example of the majority of voters' support of immigration restrictions. The analysis is made of electoral processes in recent years, which have become increasingly linked and actively respond to general European crisis. Through the prism of this crisis the anti-immigration position is one of the brightest, but it's no longer self-sufficient problem of European integration processes. ; У статті проаналізовано становлення сучасних міграційних потоків до Європи, причини та особливості неоднозначного сприйняття цього процесу місцевим населенням, зокрема, в контексті кризових тенденцій початку ХХІ ст. Визначено ключові особливості нових ультраправих партій, фундаментальні відмінності із правлячими партіями тоталітарних режимів та неонацистськими чи неофашистськими організаціями, проблеми їх позиціонування в реаліях європейських інтеграційних процесів та використання антиімміграційної риторики. Висвітлено особливості їх електоральних успіхів на національному та загальноєвропейському рівні, причини відмінностей результатів на цих рівнях. Проаналізовано відмінності виборчих систем та вплив нової електоральної поведінки на вибори до легіслатур різних рівнів. Виявлено тенденції пом'якшення антиімміграційної риторики ультраправих та поширення цієї теми серед менш радикальних партій. Акцентується увага і на здійсненні референдуму у Швейцарії як прикладі підтримки більшістю виборців обмеження імміграції. Проаналізовано електоральні процеси останніх років, які стають все більш пов'язаними між собою і активно реагують на загальноєвропейські кризові явища. Крізь призму цих явищ антиімміграційна позиція виявляється однією з найяскравіших, але вже не самодостатньою проблемою євроінтеграційних процесів. ; У статті проаналізовано становлення сучасних міграційних потоків до Європи, причини та особливості неоднозначного сприйняття цього процесу місцевим населенням, зокрема, в контексті кризових тенденцій початку ХХІ ст. Визначено ключові особливості нових ультраправих партій, фундаментальні відмінності із правлячими партіями тоталітарних режимів та неонацистськими чи неофашистськими організаціями, проблеми їх позиціонування в реаліях європейських інтеграційних процесів та використання антиімміграційної риторики. Висвітлено особливості їх електоральних успіхів на національному та загальноєвропейському рівні, причини відмінностей результатів на цих рівнях. Проаналізовано відмінності виборчих систем та вплив нової електоральної поведінки на вибори до легіслатур різних рівнів. Виявлено тенденції пом'якшення антиімміграційної риторики ультраправих та поширення цієї теми серед менш радикальних партій. Акцентується увага і на здійсненні референдуму у Швейцарії як прикладі підтримки більшістю виборців обмеження імміграції. Проаналізовано електоральні процеси останніх років, які стають все більш пов'язаними між собою і активно реагують на загальноєвропейські кризові явища. Крізь призму цих явищ антиімміграційна позиція виявляється однією з найяскравіших, але вже не самодостатньою проблемою євроінтеграційних процесів.

The member states of the European Union (EU) have recently experimented with constructing a common immigration policy. This gives rise to an important question: what happens to immigration policy if it is no longer made in national capitals? Have national governments been able to retain ultimate control over the field of EU immigration policy? Or do we see lowering towards supranational power, with the Commission, Parliament, and Court of Justice expanding their influence? If EU institutions have gained power, do they use this power to defend the rights and freedoms of immigrants against restrictionist national governments? It have been done the assessment whether national preferences arе implemented in these directives, or whether supranational institutions have moved policy away from national preferences, potentially expanding immigrant rights and freedoms.This article will focus on legal migration in order to gain more detailed insight into one particularlу controversial policy area. Six directives were proposed in the area of legal migration, and five of them passed. It have been done the position to understand what explains the success or failure of thesе directives, and, in the directives that passed, did the Commission and Parliament succeed in raising the level of immigrant rights beyond what national preferences would have dictated.It has been done the test of an argument that EU organizations prefer relatively liberal legislation, while most member states prefer relatively restrictive legislation. ; Основное внимание уделено легальной миграции, чтобы получить более подробное представление об особенно спорной области политики Европейского союза. Европарламент и комиссия способствуют изменениям в миграционной политике в сторону повышения уровня прав иммигрантов, в то время как большинство государств-членов ЕС предпочитают ограничить законодательства в сфере миграционной политики. ; Основну увагу приділено легальній міграції, щоб одержати більш докладне уявлення про особливо суперечливий напрям політики Європейського союзу. Європарламент і комісія сприяють змінам у міграційній політиці в бік підвищення рівня прав іммігрантів, у той час як більшість держав-членів ЄС вважають за краще щодо обмеження законодавства у сфері міграційної політики

The peculiarities of formation and developmentof the migration policy of the European Union inthe context of the European integration and the EUcommon policies are investigated. The tendencies oflimited migration policies of EU member states whichchallenge the universality of democratic principles andvalues are analyzed. The problems and prospects of theEU migration policy at the present stage are described. ; Рассматриваются особенности становления иразвития миграционной политики ЕвропейскогоСоюза в контексте европейской интеграциии формирования общей политики ЕС.Проанализированы тенденции ограниченноймиграционной политики стран-членов ЕС,что ставит под сомнение универсальностьдемократических принципов и ценностей.Освещены проблемы и перспективы реализациимиграционной политики ЕС на современномэтапе. ; Розглядаються особливості становлення та розвитку міграційної політики Європейського Союзу в контексті європейської інтеграції та формування спільних політик ЄС.Проаналізовано тенденції обмеженої міграційної політики країн-членів ЄС, що ставить під сумнів універсальність демократичних принципів і цінностей. Висвітлено проблеми і перспективи реалізації міграційної політики ЄС на сучасному етапі.

У статті висвітлено особливості імміграційної політики німецькомовних країн. Охарактеризовано законодавчу базу імміграційної політики Німеччини. Досліджено зміну вектора імміграційної політики у контексті інтеграційної перебудови Європи. Окреслено етапи формування німецького законодавства стосовно мігрантів та головнічинники, що сприяли його зміні в кінціXX- на початкуХХІ століть. ; This article reviews the features of immigration policy in German-speaking countries. The legal framework of immigration policy is characterized. The main changes in the immigration policy in the context of restructuring the integration of Europe are underline. The stages of the German legislation on immigrants and the main factors that contributed to his change at the end of XX-XXI centuries are shown.

The paper analyzes some features of the Canadian immigration policy in 2006-2012. It was during that period that the Canadian policy of «open arms» underwent significant changes, changing the focal point of its further development. An important impetus to those processes was the Conservative Party of Canada coming to power and the review of the new federal government, headed by Stephen Harper, activity priorities. Mainly, attention was focused on focal points of the Conservative Cabinet activity. The first was to establish the priority of ensuring the economic needs of Canada by changing the immigration law. To provide that, various initiatives were introduced. Among them were both complex and specific. Some of them were aimed at attracting to the Canadian labor market persons who were in Canada on temporary worker programs. Others encouraged business people to immigrate. An important component of those programs was the involvement of economic immigrants who did not require a significant/full public financial support. Thus, applicants with experience in living and working in Canada did not need social services and adaptation programs. And that, in turn, reduced the budget expenditures of the state. The second focal point of the activity was the introducing of legislative initiatives aimed at gradual limiting the opportunities of «unwanted» and «dangerous» immigrants coming to Canada. The procedures of that focal point were formally aimed at counteracting various violations – illegal immigration, exploitation, and trafficking in people, the submission of «false refugees», etc. Accordingly, the imposed interdictions and restrictions regarded persons somehow connected with those violations. The main category of «dangerous» immigrants was illegal immigrants and other persons involved in that process. Just against that group the most severe legal restrictions, sentences, and some aggravating factors were introduced. The introduction of such rigid regulations was preceded by the widening of the definition «people smuggling» by the conservative government. Thus, the illegal arrival to Canada was regarded as a criminal activity – people smuggling. Another unprofitable category of immigrants was refugees. To constrain the applicants of that group, a list of «Designated Countries of Origin» – unsafe countries, the natives of which lost the right to apply for the status of a humanitarian immigrant, was introduced. In addition, for the same purpose, the unfavorable changes in the procedure of proceeding refugees' applications were made. Lastly, restrictive legislative initiatives were characterized by the enhancement of the Minister of Immigration and immigration officials rights, for providing additional opportunities to reject the applicants. It has been concluded that the measures of both policy focal points concerning immigrants in the specified period were the parts of the same process. After all, the introduction of priority programs of economic immigration was accompanied by the reduction of opportunities for other, economically unprofitable groups of immigrants. ; В статье освещены основные направления развития канадской иммиграционной политики в течение 2006-2012 годов. Рассмотрена деятельность нового федерального правительства страны в этой сфере. В частности, сосредоточено внимание на таких вопросах, как установление приоритета экономической составляющей переселенческих процессов, а также на введении ограничений для различных категорий иммигрантов. Представлены особенности реализации этих инициатив, которые определены составляющими элементами комплексной деятельности правительства в направлении иммиграционной политики Канады в указанные годы. ; У статті висвітлено головні напрямки розвитку канадської імміграційної політики протягом 2006-2012років. Розглянуто діяльність нового федерального уряду країни у цій сфері. Зокрема, зосереджено увагу на таких питаннях, як встановлення пріоритету економічної складової переселенських процесів, а також на запровадженні обмежень для різних категорій іммігрантів. Представлено особливості реалізації цих ініціатив, котрі визначено складовими елементами комплексної діяльності уряду в напрямку імміграційної політики Канади у зазначені роки.

Historical, political and national demographic reformatting of Ukrainian-area in mid-twentieth century (so called action "Visla") caused changes in dialect area — Lemko dialect lost its compactness. As a result, in the system of analyzed dialects significant changes were found — fixed assimilative processes caused by contact between dialects and languages. Also, it becomes increasingly difficult to write down the authentic dialect, because each year the number of native carriers decreases. The proposed research is a continuation of articles about contemporary Lemko dialect resettled in western regions of Ukraine from North Lemko (now Poland). Therefore the material of lexicographical publications and their forwarding entries from respondents of different ages (displaced more than 70 years ago from North Lemkivshchyna to Lviv, Ternopil and Ivano-Frankivsk region), analyzed one of the manifestations of phonemes /з'/, /ц'/, /с'/ — dorsal-palatal [з′′], [ц′′], [c′′]. The analysis gives reason to conclude that today, despite the significant impact of modern Ukrainian literary language, there is no tendency to decline dorsal-palatal articulation in dialects — characteristic pronunciation of Naddnistrianskiy dialect [з′′], [ц′′], [c′′] has the same feature in Northlemkiv resettlement dialects. Keywords: implementation phonemes / з '/, / ц' /, / с '/ as [з′′], [ц ′′], [c′′], dorsal-palatal pronunciation, Northlemkiv resettlement dialects, Naddnistrianskiy dialects, modern Ukrainian literary language ; Проаналізовано сучасне говіркове мовлення лемків, переселених у західні області України з Північної Лемківщини (тепер Республіка Польща). На підставі особистих експедиційних діалектних записів від респондентів різного віку та доступних лексикографічних праць проаналізовано один із виявів фонем /з′/, /с′/, /ц′/ – дорсально-палатальні звуки [з′′], [с′′], [ц′′]. Простежено вплив мовного оточення (сучасна українська літературна мова, наддністрянський діалект) на говірконосіїв.Ключові слова: реалізація фонем /з′/, /с′/, /ц′/ як [з′′], [с′′], [ц′′], дорсально-палатальна вимова, північнолемківські переселенські говірки, наддністрянські говірки, сучасна українська літературна мова.

У статті досліджуються етапи становлення імміграційної політики Європейського Союзу. Вводиться періодизація формування спільної політики ЄС у сфері управління міграцією. Запропоновано чотири періоди формування імміграційної політики ЄС, кожний з яких характеризується прийняттям важливих документів, що внесли значні зміни у компетенції інституцій ЄС та винесли регулювання питань міграції на наднаціональний рівень.Основним висновком є те, що жодна країна не в змозі справитися з викликами міграції самотужки, в ізоляції від своїх сусідів, яким доводиться стикатися з подібними проблемами. Це призвело до співробітництва між державами-членами в напрямку обміну досвідом та ідеями щодо управління міграцією, проте питання чи потрібно встановлювати єдині міграційні процедури на рівні ЄС впродовж довгого часу викликали гострі дискусії.На сьогодні регулювання міграційних потоків в Євросоюзі - це політичний процес, який у правовому сенсі координується на основі правового доробку ЄС та національного законодавства держав-членів. Перенесення міграційної політики на наднаціональний рівень дозволяє простежувати зміни, проведені на національних рівнях та реагувати на сучасні виклики міграційного характеру без істотних затримок. ; The historical development of the European Union's immigration policy has been described in the article. The main four phases of common immigration policy of the EU have been examined. Each phase is characterized by the adoption of important agreements and programs. In particular, the principles of Amsterdam Treaty and the Treaty of Lisbon and five-year program have been analyzed in the paper: Tampere (1999), The Hague (2004), Stockholm (2009) and guidelines Ypres (2014). The program contains guidelines for a common politics on the topics of protection of fundamental rights, privacy, minority rights and rights of groups of people in need of special protection, as well as a citizenship of the European Union. Such different spheres as domestic and public security, migration (European pact on immigration and asylum), the combat against the organized crime, and even family law, private law, inheritance law and others have been described in the program. The Ypes guidelines don't constitute a program any more, but they rather guide focusing on the objective of transposition, implementation and consolidation of the existing legal instruments and measures. The guidelines point out the necessity to adopt a holistic approach to migration, making the best possible use of the regular migration, affording protection to those who need it, combating irregular migration and managing borders effectively.The need for the formation of the migration policy is becoming more apparent in view of the fact that globalization increases due to migration flows and its effectiveness depends largely on the cooperation with other Member States, countries of origin and transit countries.Nowadays, regulation of migration flows in the EU is a political process, which is legally coordinated from the acquit of the EU and national legislation of the Member States. Transfer of the migration policy to the supranational level allows tracking changes, made at the national level, in order to respond to the challenge of migration character without significant delay.The main conclusion of the article is that, on the one hand, immigration has become a relevant issue in all the EU countries. On the other hand, as a consequence of different timing of immigration, different socio-economic contexts and varying governmental migration and integration policies, different forms of migration, with different governmental policies of migration and integration, and with different types of migrants have evolved. Such different starting positions should be taken into account when studying the consequences of the immigration and the presence of migrants in society. ; В статье исследуются этапы становления иммиграционной политики Европейского Союза. Вводится периодизация формирования общей политики ЕС в сфере управления миграцией. Предложено четыре периода формирования иммиграционной политики ЕС, каждый из которых характеризуется принятием важных документов, что внесли значительные изменения в компетенции институтов ЕС и вынесли регулирования вопросов миграции на наднациональный уровень.Основным выводом является то, что ни одна страна не в состоянии справиться с вызовами миграции самостоятельно, в изоляции от своих соседей, которым приходится сталкиваться с подобными проблемами. Это привело к сотрудничеству между государствами-членами в направлении обмена опытом и идеями по управлению миграцией, однако вопрос нужно ли устанавливать единые миграционные процедуры на уровне ЕС в течение длительного времени вызывали острые дискуссии.На сегодня регулирование миграционных потоков в Евросоюзе - это политический процесс, который в правовом смысле координируется на основе правового поля ЕС и национального законодательства государств-членов. Перенос миграционной политики на наднациональный уровень позволяет прослеживать изменения, проведенные на национальном уровне и реагировать на современные вызовы миграционного характера без существенных задержек.

Due to the current activization of immigration movements towards Europe the problem of border control and possibility of free migration has become especially topical and critical in political and social discussion in the countries of the European Union and Great Britain in particular. The arguments of free border supporters in modern Great Britain are reviewed in terms of the research of works by Teresa Hayter. Teresa Hayter – scientist, publicist, active participant of the antiracist movement and one of the most radical supporters of «free migration» in Great Britain Her views were fully presented in the monograph «Open borders: case against immigration controls» (first edition 2000, second – 2004, third – 2015). The key arguments of the supporters of active migration movements include the very idea of such movements being objectively and historically predetermined, while their control or preventing is a form of discrimination. Teresa Hayter debunks a range of myths and stereotypes concerning this problem, in particular the effectiveness of repressive methods of control and absolutely negative consequences for the population and country caused by these movements. The researcher states that the only way to ensure that the refuges are truly protected is to eliminate immigration control. Such sphere of government policy as immigration regulation and control is a form of racism. The majority of her arguments have moral and political context. On the other hand, they can be a special source of studying social discussion of the issue of free borders and migration processes in Great Britain. ; У зв'язку з активізацією імміграційних рухів до Європи на сучасному етапі проблема контролю кордонів та можливості вільного переселення набула особливої актуальності та гостроти в політичному й суспільному обговоренні країн Європейського Союзу, зокрема Великої Британії. У статті автором на основі дослідження праць Терези Хейтер розглядаються аргументи прибічників відкритих кордонів у сучасній Великій Британії. Тереза Хейтер – науковець, публіцист та активний учасник антирасистського руху, одна з найрадикальніших представниць прибічників «вільної міграції» у Великій Британії. Її погляди найповніше представлені у монографії «Відкриті кордони: справа проти імміграційного контролю » (перша редакція 2000 р., друга – 2004 р., третя – 2015 р.). До основних аргументів послідовників активних міграційних рухів належить сама ідея таких рухів як об'єктивно та історично обумовлених. Тереза Хейтер розвінчує ряд міфів та стереотипів щодо цієї проблеми, зокрема ефективність репресивних методів контролю та суцільний негатив для населення і країни через ці рухи. Дослідниця вважає, що єдиний спосіб гарантувати, що біженці дійсно захищені – відсутність будь-якого імміграційного контролю. Наявність же такої сфери державної політики, як переселення та його регуляція контролю є формою расизму. Незважаючи на певну заангажованість праць та наукових доробків Терези Хейтер, вони можуть слугувати особливим джерелом для вивчення суспільного обговорення проблеми вільних кордонів та міграційних процесів у Великій Британії. ; У зв'язку з активізацією імміграційних рухів до Європи на сучасному етапі проблема контролю кордонів та можливості вільного переселення набула особливої актуальності та гостроти в політичному й суспільному обговоренні країн Європейського Союзу, зокрема Великої Британії. У статті автором на основі дослідження праць Терези Хейтер розглядаються аргументи прибічників відкритих кордонів у сучасній Великій Британії. Тереза Хейтер – науковець, публіцист та активний учасник антирасистського руху, одна з найрадикальніших представниць прибічників «вільної міграції» у Великій Британії. Її погляди найповніше представлені у монографії «Відкриті кордони: справа проти імміграційного контролю » (перша редакція 2000 р., друга – 2004 р., третя – 2015 р.). До основних аргументів послідовників активних міграційних рухів належить сама ідея таких рухів як об'єктивно та історично обумовлених. Тереза Хейтер розвінчує ряд міфів та стереотипів щодо цієї проблеми, зокрема ефективність репресивних методів контролю та суцільний негатив для населення і країни через ці рухи. Дослідниця вважає, що єдиний спосіб гарантувати, що біженці дійсно захищені – відсутність будь-якого імміграційного контролю. Наявність же такої сфери державної політики, як переселення та його регуляція контролю є формою расизму. Незважаючи на певну заангажованість праць та наукових доробків Терези Хейтер, вони можуть слугувати особливим джерелом для вивчення суспільного обговорення проблеми вільних кордонів та міграційних процесів у Великій Британії.

У статті розглянуто причини ненадання матеріальної та соціальної допомоги депортованим українцям із боку місцевих органів влади. Вони полягають у відсутності самоврядування, коли місцеві органи влади були елементом адміністративної системи, а також у переважанні політичних та ідеологічних підходів до переселенців над господарськими й побутовими. The article deals with the reasons for failure to provide material and social support Ukrainian deported by local authorities. They lie in the absence of government, where local authorities are part of the administrative system and the dominance of political and ideological approaches to immigrants on economic and domestic.

This paper provides the examination of the principal changes that took place in the UK in the sphere of immigration policy, as well as analysis of domestic climate in which it occurred and effects it has led to. Starting with the perception that British immigration policy has been highly restrictive throughout the second half of the twentieth century, this analysis recognizes fundamental transformation which came about in the sphere of immigration policy. Drawing on the primarily and secondary sources the research concludes that at the beginning of the twenty-first century Great Britain has moved away from the policy of «zero immigration» to the strategy of «managed migration» which consist in combination of rationally controlled routes for economic migration with fair procedure of granting asylum. The study argues that such factors as stable economic growth coupled with labour force deficit including that of unskilled and semi-skilled workers were the main reasons for relaxation of the immigration rules. At the same time the evidence showed that this shift chiefly related to the particular categories of migrants – mainly foreign workers and students – whereas policy towards asylum seekers and illegal migrants remained tough.Ensuing from the strategy of «managed migration» programs to attract migrant workers (Innovators Scheme, Highly Skilled Migrant Programme etc.), which are briefly reviewed in the article, were initiated. Farther, access to the British labour market for the workers from eight new EU member-states was granted immediately in 2004. The paper argues that all these innovations point to more expansionary immigration policy of T. Blair's administrations. The analysis of statistical data provided considerable empirical evidence to support this argument. As a result of liberalization levels of immigration turned to be much higher than it was anticipated. Largescale and rapid immigration to Britain, increased pressure on local communities strengthened hostility to immigrants. In such circumstances British government failed convincing public in the benefits that migrants bring. Consequently, after short period of unprecedentedly expansionary immigration policy British government got back to more restrictive one ; Проанализирован процесс либерализации британской иммиграционной политики во время пребывания Т. Блэра на посту премьер-министра Британии. Рассмотрены обстоятельства, при которых произошло смягчение подхода к допуску иностранных граждан на территорию Великобритании, а также выяснено чем это было обусловлено.Освещены основные нововведения, которые позволили говорить о либерализации иммиграционной политики Великобритании в начале XXI века. Кратко охарактеризованы последствия трансформаций в сфере иммиграционной политики ; Проаналізовано процес лібералізації британської імміграційної політики підчас перебування Т. Блера на посаді прем'єр-міністра Великої Британії. Розглянуто обставини, в яких відбулося пом'якшення підходу до допуску іноземних громадян на територію Сполученого Королівства, а також з'ясовано чим це було зумовлено. Висвітлено основні нововведення, які дозволили говорити про лібералізацію імміграційної політики Великобританії на початку ХХІ ст. Коротко охарактеризовано наслідки трансформацій у сфері імміграційної політики.