One of the urgent problems of health care institutions Health and Medical Service of the Armed Forces of Ukraine is to find ways to streamline the logistics of medical institutions in accordance with their needs. Implementation of the principles of rational use of material resources in the scientific, organizational, medical and medical-technological levels increases the cost-effectiveness of medical supplies. An analysis of the functional characteristics of the formulary system found that it actually uses the traditional approach rationing drugs. The aim of the research is to develop methods of rationing drugs for medical software affected servicemen with thoracoabdominal injury. Objects of study: accounting and reporting documents of military medical clinical centers in the region for five years. Subject of research: methodological approaches, regulations and organizational and economic foundations of the system of medical provision affected servicemen with thoracoabdominal injury. Methods: statistical and normative. The study established a valuation technique medicines to provide specialized medical care for victims with thoracoabdominal trauma servicemen at military medical clinical centers of the Ministry of Defense of Ukraine, as well as the rationale for the rules implemented drugs per injured serviceman with thoracoabdominal trauma, ten beds and per specialist doctor profile office. ; Одной из актуальных проблем лечебно-профилактических учреждений здравоохранения и медицинской службы Вооруженных Сил Украины является поиск путей рационализации материально-технического обеспечения медицинских учреждений в соответствии с их потребностями. Внедрение принципов рационального использования материальных ресурсов на научном, организационно-медицинском и медико-технологическом уровнях повышает экономическую эффективность медицинского снабжения. В результате анализа функциональных особенностей формулярной системы выяснено, что она фактически использует традиционный подход нормированного распределения лекарственных средств. Целью исследования является разработка методики нормирования лекарственных средств для медикаментозного обеспечения пострадавших военнослужащих с торакоабдоминальной травмой. Объекты исследования – учетно-отчетные документы военно-медицинских клинических центров регионов за пять лет. Предмет исследования – методические подходы, нормативно-правовые акты и организационно-экономические основы системы медикаментозного обеспечения пострадавших военнослужащих с торакоабдоминальной травмой. Методы исследования – статистический и нормативный. В результате исследования создана методика нормирования лекарственных средств для оказания специализированной медицинской помощи пострадавшим военнослужащим с торакоабдоминальной травмой на уровне военно-медицинских клинических центров Министерства обороны Украины, а также осуществлено обоснование норм лекарственных средств в расчете на одного пострадавшего военнослужащего с торакоабдоминальной травмой, на десять коек и на одного врача-специалиста профильного отделения.
During the Antiterrorist operation (ATO) in the Eastern Ukraine, the largest part of the sanitary losses of the military personnel of the armed forces and civilian casualties are observed as a result of a mine-blast injury. This research is based on the study of pathogistological and pathomorphological characteristics of a mo-dern mine-explosive wound and the clinical-morphological parallels of modern combat trauma on the basis of the injuries received during the ATO in the East of Ukraine. A pathohistological analysis of 24 gunshot and explosive wounds as a result of a mine-blast trauma was conducted. The sampling for pathophysiological research was carried out at the early hospital stage of providing specialized surgical care during the primary surgical treatment of wounds. Section staining was done by hematoxylin and eosin, objective magnification ×20, ocular magnification ×10. As a result of the study, it was found that pathomorphological changes in mine-blast injury are characte-rized by circulatory disorders in the form of hemorrhages, vascular hypertrophy, as well as dystrophic changes of varying degrees up to necrosis of tissues with secondary inflammatory changes. ; В ходе проведения антитеррористической операции (АТО) на Востоке Украины большая часть санитарных потерь военнослужащих и среди гражданского населения наблюдается в результате минно-взрывной травмы. Данное исследование основывается на изучении патогистологической и патоморфологической характеристики современной минно-взрывной раны и клинико-морфологических параллелей современных боевых повреждений на примере ранений, полученных в ходе проведения АТО на Востоке Украины. Был проведен патогистологический анализ 24 огнестрельных и взрывных ран, полученных в результате минно-взрывной травмы. Взятие материала для патоморфологического исследования проводилось на раннем госпитальном этапе оказания специализированной хирургической помощи при выполнении первичной хирургической обработки ран. Окрашивание препаратов проводили гематоксилином и эозином, увеличение об. 20, ок. 10. В результате исследования установлено, что патоморфологические изменения при минно-взрывном ранении характеризуются нарушениями кровообращения в виде кровоизлияний, полнокровия сосудов, а также дистрофическими изменениями различной степени, вплоть до некроза тканей с вторичными воспалительными изменениями. ; Під час проведення антитерористичної операції (АТО) на Сході України найбільша частина санітарних втрат військовослужбовців ЗСУ та втрат серед цивільного населення спостерігається внаслідок мінно-вибухової травми. Це дослідження ґрунтується на вивченні патогістологічної та патоморфологічної характеристики сучасної мінно-вибухової рани та клініко-морфологічних паралелей сучасних бойових пошкоджень на прикладі поранень, отриманих під час проведення АТО на Сході України. Було проведено патогістологічний аналіз 24 вогнепальних та вибухових ран, що отримані внаслідок мінно-вибухової травми. Взяття матеріалу для патоморфологічного дослідження проводилось на ранньому госпітальному етапі надання спеціалізованої хірургічної допомоги під час виконання первинної хірургічної обробки ран. Забарвлення препаратів проводили гематоксиліном та еозином, збільшення об. 20, ок. 10. В результаті дослідження встановлено, що патоморфологічні зміни при мінно-вибуховому пораненні характеризуються порушеннями кровообігу у вигляді крововиливів, повнокров'я судин, а також дистрофічними змінами різного ступеня, аж до некрозу тканин із вторинними запальними змінами.
Purpose. The study aims to translate, culturally adopt and explore psychometric properties of Moral Injury Symptoms Scale – Military Version – Short Form (MISS-M-SF) in civilian population during war. Evidence consistently suggests, that moral injury was common among veterans and active duty military with PTSD symptoms. However, recent findings show that moral injury could occur in civilian population and professional staff, who are at high risk situations. Methods. Teachers and students of Lutsk pedagogical college and teachers (n=111) from the program "State Support of Teachers during the War" were recruited via State Education Quality Assurance Service and participated in the study during 26 April-15 May 2022, mean age is 21,93±8.58, representatives of Volyn, Lviv and Rivne oblasts. The study applies the guidelines of WHO for translation and cultural adaptation of psychodiagnostic instruments and follows four stages, namely direct translation (3 translators, who are familiar with psychological terminology), group of experts for back translation (2 translators), pre-testing and cognitive interview, and the final version. Results. Reliability was assessed through the internal consistency using Cronbach's α= .70 (n = 111), and the test–retest reliability in 8 days, r=.67, p≤.01 (n=32). The study assesses discriminant validity of MISS-M-SF through association with PCL-5, which is r=.04 and MISS-M-SF through association with GAD-7, which is r=.07, p≥.05. Convergent validity is expressed by the correlation of MISS-M-SF and other measures of emotional distress, namely PQH (r=.28 p≤.05). Construct validity is in the range of 0,45-0,71. Descriptive statistics were performed to describe average and median scores, standard deviations (SD), and ranges on the MISS-M-SF and its individual items for which IBM SPSS Statistics, version 22, was used. Conclusions. The obtained results indicate the cultural appropriateness and psychometric properties of MISS-M-SF, which allow to assess moral injury in civilian population during ...
У статті висвітлено сучасні погляди на проблему фізичної терапії військовослужбовців з наслідками вибухової ЧМТ. Представлено алгоритм та програму фізичної терапії військовослужбовців з легкою ЧМТ в умовах Центру учасників бойових дій. Наведено результати дослідження ефективності експериментальної програми фізичної терапії військовослужбовців з наслідками вибухової ЧМТ. ; The article highlights modern views on the problem physical therapy of military servants with the consequences of explosive TBI. An algorithm and a program physical therapy for military servants with mild TBI in the conditions of the Center for participants in the fighting are presented. The paper presents the results of a research effectiveness of an experimental physical therapy program for military servants with the consequences of explosive TBI.
У статті проведено узагальнення й аналіз критеріїв травмування організму людини при дії ударних і вибухових навантажень, використання яких сприятиме проведенню ширшої оцінки ефективності впровадження технічних рішень з підвищення пасивної безпеки екіпажів зразків озброєння та військової техніки і формуванню концепції вітчизняної системи медико-технічних вимог до зразків. ; В статье приведено обобщение и анализ критериев травмирования организма человека при воздействии ударных и взрывных нагрузок. Использование которых будет способствовать проведению более широкой оценки эффективности внедрения технических решений по повышению пассивной безопасности экипажей образцов вооружения и военной техники и формированию концепции отечественной системы медико-технических требований к образцам. ; This article presents the synthesis and analysis of injury criteria of the human body by the action of shock and explosive loads. Using which will facilitate wider evaluating the effectiveness of the implementation of technical solutions to improve passive safety crews of armament and military equipment and the formation of the concept of national medical and technical requirements for the samples.
Rendering of specialized medical care to the injured military servicemen with thoracoabdominal injury requires significant amounts of drugs, and it directly affects the overall cost of treatment. The rational quantitative and economic regulation of a wide range of medicines can be achieved by implementing the official list and using the process of drugregulation. It has been found that using a normative approach to determine the quantity of drugs for the Armed Forces of Ukraine is due to their structure, the principles of subordination and reporting, uniformity of structural divisions, partial territorial delivery, ease of calculation, the commonality of reports, etc. This optimization of the system of drug supply allows to solve effectively problems of clinical and economic treatment of the military servicemen with thoracoabdominal injury. In the course of study a method for the regulation of drugs has been developed and the norms for medicines have been substantiated for one injured soldier with thoracoabdominal injury, per ten beds of the specialized department and per one medical specialist of the department for rendering of specialized medical care to the injured military servicemen with thoracoabdominal injury at the level of the military medical clinical centre of the Armed Forces of Ukraine. The calculation of such norms is based on the data of drug supply and patterns of affected persons with thoracoabdominal injury. This calculation is theoretical and will coincide with the actual cost incurred under condition of implementation of needs in funds to buy a hundred percent of drugs. ; Оказание специализированной медицинской помощи пострадавшим военнослужащим с торако-абдоминальной травмой требует обеспечения значительного количества лекарственных средств, что напрямую влияет на общую стоимость лечения. Рациональное количественно-экономическое урегулирование широкого арсенала лекарственных средств возможно путемвнедрения формулярного перечня и использова ния процесса нормирования лекарственных средств. Установлено, что использование нормативного подхода к определению количества лекарственных средств для Вооруженных Сил Украины обусловлено их структурным построением, принципами подчинения и отчетности, однотипностью структурных подразделений, частичной территориальной поставкой, простотой расчетов, унифицированностью отчетов и т. д. Такая оптимизация системы медикаментозного обеспечения позволяет эффективно решить проблемы клинического и экономического характера лечения пострадавших военнослужащих с торакоабдоминальной травмой. В ходе проведения исследования разработана методика нормирования лекарственных средств и осуществлено обоснование норм лекарственных средств из расчета на одного пострадавшего военнослужащего с торакоабдоминальной травмой, на десять коек профильного отделения и на одного врача-специалиста отделения для оказания специализированной медицинской помощи пострадавшим военнослужащим с торакоабдоминальной травмой на уровне военно-медицинского клинического центра Вооруженных Сил Украины. Расчет таких норм основан на данных процесса медикаментозного обеспечения и структуры пострадавших с торакоабдоминальной травмой. Такой расчет является теоретическим и будет совпадать с реальными затратами при условии реализации потребности в средствах на приобретение медикаментов на сто процентов. ; Надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим військовослужбовцям із торако-абдомінальною травмою потребує забезпечення значної кількості лікарських засобів, що безпосередньо впливає на загальну вартість лікування. Раціональне кількісно-економічне врегулювання широкого арсеналу лікарських засобів можливе шляхом впровадження формулярного переліку та використання процесу нормування лікарських засобів. Встановлено, що використання нормативного підходу до визначення кількості лікарських засобів для Збройних Сил України зумовлене їх структурною побудовою, принципами підпорядкування та звітності, однотипністю структурних підрозділів, частковим територіальним постачанням, простотою розрахунків, уніфікованістю звітів тощо. Така оптимізація системи медикаментозного забезпечення дозволяє ефективно вирішити проблеми клінічного та економічного характеру лікування постраждалих військовослужбовців із торакоабдомінальною травмою. Під час проведення дослідження розроблено методику нормування лікарських засобів та здійснено обґрунтування норм лікарських засобів з розрахунку на одного постраждалого військовослужбовця із торакоабдомінальною травмою, на десять ліжок профільного відділення та на одного лікаря-спеціаліста відділення для надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим військовослужбовцям із торакоабдомінальною травмою на рівні військово-медичного клінічного центру Збройних Сил України. Розрахунок таких норм заснований на даних процесу медикаментозного забезпечення та структури постраждалих із торакоабдомінальною травмою. Такий розрахунок є теоретичним і буде співпадати з реальними витратами за умови реалізації потреби в коштах на придбання медикаментів на сто відсотків.
Rendering of specialized medical care to the injured military servicemen with thoracoabdominal injury requires significant amounts of drugs, and it directly affects the overall cost of treatment. The rational quantitative and economic regulation of a wide range of medicines can be achieved by implementing the official list and using the process of drugregulation. It has been found that using a normative approach to determine the quantity of drugs for the Armed Forces of Ukraine is due to their structure, the principles of subordination and reporting, uniformity of structural divisions, partial territorial delivery, ease of calculation, the commonality of reports, etc. This optimization of the system of drug supply allows to solve effectively problems of clinical and economic treatment of the military servicemen with thoracoabdominal injury. In the course of study a method for the regulation of drugs has been developed and the norms for medicines have been substantiated for one injured soldier with thoracoabdominal injury, per ten beds of the specialized department and per one medical specialist of the department for rendering of specialized medical care to the injured military servicemen with thoracoabdominal injury at the level of the military medical clinical centre of the Armed Forces of Ukraine. The calculation of such norms is based on the data of drug supply and patterns of affected persons with thoracoabdominal injury. This calculation is theoretical and will coincide with the actual cost incurred under condition of implementation of needs in funds to buy a hundred percent of drugs. ; Оказание специализированной медицинской помощи пострадавшим военнослужащим с торако-абдоминальной травмой требует обеспечения значительного количества лекарственных средств, что напрямую влияет на общую стоимость лечения. Рациональное количественно-экономическое урегулирование широкого арсенала лекарственных средств возможно путемвнедрения формулярного перечня и использова ния процесса нормирования лекарственных средств. Установлено, что использование нормативного подхода к определению количества лекарственных средств для Вооруженных Сил Украины обусловлено их структурным построением, принципами подчинения и отчетности, однотипностью структурных подразделений, частичной территориальной поставкой, простотой расчетов, унифицированностью отчетов и т. д. Такая оптимизация системы медикаментозного обеспечения позволяет эффективно решить проблемы клинического и экономического характера лечения пострадавших военнослужащих с торакоабдоминальной травмой. В ходе проведения исследования разработана методика нормирования лекарственных средств и осуществлено обоснование норм лекарственных средств из расчета на одного пострадавшего военнослужащего с торакоабдоминальной травмой, на десять коек профильного отделения и на одного врача-специалиста отделения для оказания специализированной медицинской помощи пострадавшим военнослужащим с торакоабдоминальной травмой на уровне военно-медицинского клинического центра Вооруженных Сил Украины. Расчет таких норм основан на данных процесса медикаментозного обеспечения и структуры пострадавших с торакоабдоминальной травмой. Такой расчет является теоретическим и будет совпадать с реальными затратами при условии реализации потребности в средствах на приобретение медикаментов на сто процентов. ; Надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим військовослужбовцям із торако-абдомінальною травмою потребує забезпечення значної кількості лікарських засобів, що безпосередньо впливає на загальну вартість лікування. Раціональне кількісно-економічне врегулювання широкого арсеналу лікарських засобів можливе шляхом впровадження формулярного переліку та використання процесу нормування лікарських засобів. Встановлено, що використання нормативного підходу до визначення кількості лікарських засобів для Збройних Сил України зумовлене їх структурною побудовою, принципами підпорядкування та звітності, однотипністю структурних підрозділів, частковим територіальним постачанням, простотою розрахунків, уніфікованістю звітів тощо. Така оптимізація системи медикаментозного забезпечення дозволяє ефективно вирішити проблеми клінічного та економічного характеру лікування постраждалих військовослужбовців із торакоабдомінальною травмою. Під час проведення дослідження розроблено методику нормування лікарських засобів та здійснено обґрунтування норм лікарських засобів з розрахунку на одного постраждалого військовослужбовця із торакоабдомінальною травмою, на десять ліжок профільного відділення та на одного лікаря-спеціаліста відділення для надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим військовослужбовцям із торакоабдомінальною травмою на рівні військово-медичного клінічного центру Збройних Сил України. Розрахунок таких норм заснований на даних процесу медикаментозного забезпечення та структури постраждалих із торакоабдомінальною травмою. Такий розрахунок є теоретичним і буде співпадати з реальними витратами за умови реалізації потреби в коштах на придбання медикаментів на сто відсотків.
The removed period of mild fighting closed craniocerebral injury is syndromologically manifested by cephalic, vertiginous, asthenoneurotic syndromes, autonomic disorders, as well as disorders of the sleep-wake cycle. 80–90 % of military personnel receive damage to the central nervous system of varying severity from explosive devices. The aim of the study – to investigate the possibility of night sleep in patients with long–term effects of explosive disease, which leads to a reduction in the risk of disability and an improvement in the quality of life. Materials and Methods. A subjective and objective assessment of night sleep was carried out in 28 men with long-term effects of closed traumatic brain injury, whose average age was 37 years. Results and Discussion. In the subjective assessment of sleep, patients noted pronounced pre-intra- and postsomnic disorders, the presence in 50 % of cases of episodes of complete absence of night sleep. Dissociation between the subjective and objective assessment of night sleep is noted. According to polysomnography, it was revealed that sleep disorders had moderate severity and related to significant changes in the organization of slow–wave sleep, characterized by the activation of mechanisms for implementing stage C2 and a decrease in the representation of delta sleep. Conclusions. It was concluded that polysomnographic studies are needed in this category of patients in order to select adequate therapy and minimize complications in the recovery post-traumatic period. ; Удаленный период легкой боевой закрытой черепно-мозговой травмы (ЗЧМТ) синдромологически проявляется цефалическими, вертигинозными, астеноневротическими синдромами, вегетативными нарушениями, а также нарушениями цикла "сон–бодрствование". От действия взрывных устройств 80–90 % военнослужащих получают поражения центральной нервной системы различной степени тяжести. Цель исследования – изучить организацию ночного сна у пациентов с отдаленными последствиями взрывной ЗЧМТ, что способствует своевременному проведению эффективных терапевтических мероприятий, направленных на уменьшение риска инвалидизации и улучшение качества жизни. Материалы и методы. Проведен анализ субъективной и объективной оценок ночного сна у 28 мужчин с отдаленными последствиями взрывной ЗЧМТ, средний возраст которых составил 37 лет. Результаты исследований и их обсуждение. При субъективной оценке сна пациенты отмечали выраженные пре-, интра- и постсомнические нарушения, наличие в 50 % случаев эпизодов полного отсутствия ночного сна. Отмечена диссоциация между субъективной и объективной оценками ночного сна. По данным полисомнографии было выявлено, что нарушения сна имели умеренную выраженность и касались достоверных изменений в организации медленноволного сна, характеризовались активацией механизмов реализации стадии С2 и уменьшением представленности дельта-сна. Выводы. Необходимо проводить в данной категории пациентов полисомнографическое исследования для подбора адекватной терапии и минимизации осложнений в восстановительном посттравматическом периоде. ; Віддалений період легкої бойової закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) синдромологічно проявляється цефалічним, вертигінозним, астеноневротичним синдромами, вегетативними порушеннями, а також порушеннями циклу "сон– неспання". Від дії вибухових пристроїв 80–90 % військовослужбовців отримують ураження центральної нервової системи різного ступеня тяжкості. Мета дослідження – вивчити організацію нічного сну в пацієнтів із віддаленими наслідками вибухової ЗЧМТ, що сприяє своєчасному проведенню ефективних терапевтичних заходів, спрямованих на зменшення ризику інвалідизації та покращення якості життя. Матеріали і методи.Проведено аналіз суб'єктивної та об'єктивної оцінок нічного сну в 28 чоловіків із віддаленими наслідками вибухової ЗЧМТ, середній вік яких склав 37 років. Результати досліджень та їх обговорення. При суб'єктивній оцінці сну пацієнти відзначали виражені пре-, інтра- і постсомнічні порушення, наявність у 50 % випадків епізодів – повної відсутності нічного сну. Відмічена дисоціація між суб'єктивною і об'єктивною оцінками нічного сну. За даними полісомнографії виявлено, що порушення сну були помірно вираженими і стосувалися достовірних змін в організації повільнохвильового сну, що характеризувались активацією механізмів реалізації стадії С2 і зменшенням представлення дельта-сну. Висновки. Необхідно проводити у даній категорії пацієнтів полісомнографічне дослідження для підбору адекватної терапії та мінімізації ускладнень у відновному посттравматичному періоді.
The removed period of mild fighting closed craniocerebral injury is syndromologically manifested by cephalic, vertiginous, asthenoneurotic syndromes, autonomic disorders, as well as disorders of the sleep-wake cycle. 80–90 % of military personnel receive damage to the central nervous system of varying severity from explosive devices. The aim of the study – to investigate the possibility of night sleep in patients with long–term effects of explosive disease, which leads to a reduction in the risk of disability and an improvement in the quality of life. Materials and Methods. A subjective and objective assessment of night sleep was carried out in 28 men with long-term effects of closed traumatic brain injury, whose average age was 37 years. Results and Discussion. In the subjective assessment of sleep, patients noted pronounced pre-intra- and postsomnic disorders, the presence in 50 % of cases of episodes of complete absence of night sleep. Dissociation between the subjective and objective assessment of night sleep is noted. According to polysomnography, it was revealed that sleep disorders had moderate severity and related to significant changes in the organization of slow–wave sleep, characterized by the activation of mechanisms for implementing stage C2 and a decrease in the representation of delta sleep. Conclusions. It was concluded that polysomnographic studies are needed in this category of patients in order to select adequate therapy and minimize complications in the recovery post-traumatic period. ; Удаленный период легкой боевой закрытой черепно-мозговой травмы (ЗЧМТ) синдромологически проявляется цефалическими, вертигинозными, астеноневротическими синдромами, вегетативными нарушениями, а также нарушениями цикла "сон–бодрствование". От действия взрывных устройств 80–90 % военнослужащих получают поражения центральной нервной системы различной степени тяжести. Цель исследования – изучить организацию ночного сна у пациентов с отдаленными последствиями взрывной ЗЧМТ, что способствует своевременному проведению эффективных терапевтических мероприятий, направленных на уменьшение риска инвалидизации и улучшение качества жизни. Материалы и методы. Проведен анализ субъективной и объективной оценок ночного сна у 28 мужчин с отдаленными последствиями взрывной ЗЧМТ, средний возраст которых составил 37 лет. Результаты исследований и их обсуждение. При субъективной оценке сна пациенты отмечали выраженные пре-, интра- и постсомнические нарушения, наличие в 50 % случаев эпизодов полного отсутствия ночного сна. Отмечена диссоциация между субъективной и объективной оценками ночного сна. По данным полисомнографии было выявлено, что нарушения сна имели умеренную выраженность и касались достоверных изменений в организации медленноволного сна, характеризовались активацией механизмов реализации стадии С2 и уменьшением представленности дельта-сна. Выводы. Необходимо проводить в данной категории пациентов полисомнографическое исследования для подбора адекватной терапии и минимизации осложнений в восстановительном посттравматическом периоде. ; Віддалений період легкої бойової закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) синдромологічно проявляється цефалічним, вертигінозним, астеноневротичним синдромами, вегетативними порушеннями, а також порушеннями циклу "сон– неспання". Від дії вибухових пристроїв 80–90 % військовослужбовців отримують ураження центральної нервової системи різного ступеня тяжкості. Мета дослідження – вивчити організацію нічного сну в пацієнтів із віддаленими наслідками вибухової ЗЧМТ, що сприяє своєчасному проведенню ефективних терапевтичних заходів, спрямованих на зменшення ризику інвалідизації та покращення якості життя. Матеріали і методи.Проведено аналіз суб'єктивної та об'єктивної оцінок нічного сну в 28 чоловіків із віддаленими наслідками вибухової ЗЧМТ, середній вік яких склав 37 років. Результати досліджень та їх обговорення. При суб'єктивній оцінці сну пацієнти відзначали виражені пре-, інтра- і постсомнічні порушення, наявність у 50 % випадків епізодів – повної відсутності нічного сну. Відмічена дисоціація між суб'єктивною і об'єктивною оцінками нічного сну. За даними полісомнографії виявлено, що порушення сну були помірно вираженими і стосувалися достовірних змін в організації повільнохвильового сну, що характеризувались активацією механізмів реалізації стадії С2 і зменшенням представлення дельта-сну. Висновки. Необхідно проводити у даній категорії пацієнтів полісомнографічне дослідження для підбору адекватної терапії та мінімізації ускладнень у відновному посттравматичному періоді.
Черепно-мозкові травми, що були отримані протягом 2017 року внаслідок воєнних дій на сході України, становили 30,8 % серед усіх механічних бойових ушкоджень і травм. Вони стають важливою проблемою через прояви постконтузійного синдрому у віддаленому періоді.Мета роботи – дослідити особливості відновлення постконтузійної симптоматики учасників бойових дій під час їхньої реабілітації в госпітальних умовах за показниками електроенцефалографії та оцінюванням динаміки психофізіологічних характеристик.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 42 військовослужбовці – учасники бойових дій віком 35–45 років, які отримали закриту черепно-мозкову травму протягом 2017–2018 років (понад 3 місяці після травми голови), ІІ група (контрольна) – 76 здорових чоловіків такого самого вікового діапазону. У дослідженні оцінювали та аналізували результати електроенцефалографії (ЕЕҐ), прояви постконтузійної симптоматики, застосувавши спеціальний опитувальник у модифікації К. Cicerone та характеристики концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті за допомогою комп'ютерної програми.Результати. В осіб із постконтузійним синдромом виявлено порушення функціонування неспецифічних систем мозку, що робить дисрегуляційні зміни електричної активності головного мозку стійкими та тривалими. Показано, що застосовані програми реабілітації позитивно вплинули на збалансованість і поліпшення ритміки біоелектричної активності мозку і, відповідно, функціональної активності цих структур (θ та δ характеристики спектра ЕЕҐ після реабілітації покращились (p < 0,05), що може свідчити про включення різних механізмів подолання нервово-емоційного напруження під час реабілітації у стаціонарних умовах). Соматичні прояви, котрі дуже часто бувають і порушують працездатність, а також явні скарги з боку когнітивної сфери вірогідно зменшились (p < 0,05), однак у 17 % осіб скарги з приводу порушення сенсорних функцій майже не змінились після курсу реабілітації. Характеристики концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті після курсу реабілітації мали вірогідно (p < 0,001) позитивну динаміку та не виходили за розраховані нормативні показники.Висновки. Визначили особливості відновлення постконтузійної симптоматики учасників бойових дій під час їхньої реабілітації в госпітальних умовах за показниками θ та δ характеристики спектра ЕЕҐ. Встановили наявність вірогідної (p < 0,001) відмінності об'єктивних характеристик когнітивних функцій у хворих осіб до початку реабілітації порівняно з контролем (нижче за нормативні значення), а також суттєву (p < 0,001) позитивну динаміку концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті після реабілітації військовослужбовців із постконтузійною симптоматикою та наближення цих характеристик до нормативних граничних значень. Наголошено, що діагностика когнітивних розладів, які пов'язані з травмою голови, значною мірою повинна базуватися на результатах нейропсихологічного об'єктивного тестування концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті, оскільки вона є більш динамічною (p < 0,001) ознакою порівняно зі скаргами з боку зрушень когнітивних функцій. ; Traumatic brain injuries due to hostilities inEastern Ukrainein 2017 accounted for 30.8% of all mechanical combat damage and injuries and are an important problem because of postconcussion syndrome manifestation in the long-term period.Purpose – to study the features of postconcussion symptoms recovery among combatants during their rehabilitation in hospital conditions based on electroencephalography and the dynamics of psychophysiological characteristics assessment.Materials and methods. 42 combatants aged 35–45 years who suffered a closed craniocerebral injury during 2017–2018 (more than 3 months after head injury) and 76 healthy men the same age, constituted group II (control), were involved in the study. The study evaluated and analyzed the results of electroencephalography (EEG), manifestations of postconcussion symptoms using К. Cicerone modified special questionnaire as well as the characteristics of attentiveness and short-term memory using a special computer program.Results. Among individuals with postconcussion syndrome, the functioning of non-specific brain systems was found to be impaired making dysregulation changes in the electrical activity of the brain stable and long-lasting. It was shown that the applied rehabilitation programs had a positive effect on the balance and improvement of the brain bioelectrical activity rhythms and, accordingly, the functional activity of these structures (θ and δ characteristics of EEG spectrum improved after rehabilitation (P < 0.05), which may indicate the inclusion of neuro-emotional stress coping mechanisms during rehabilitation in inpatient conditions). Somatic manifestations which very often occur and impair performance, as well as definite complaints from the cognitive sphere, reliably decreased (P < 0.05), but complaints due to sensory functions impairment remained almost unchanged in 17 % of people after the rehabilitation course. The characteristics of attentiveness and short-term memory had a positive (P < 0.001) dynamics after the rehabilitation course and did not exceed the calculated standard indicators.Conclusions. The features of postconcussion symptoms recovery among combatants during their rehabilitation in hospital conditions in terms of θ and δ characteristics of the EEG spectrum have been revealed. The presence of significant (P < 0.001) differences in objective characteristics of cognitive functions in patients before rehabilitation compared with the control group (below standard values), as well as significant (P < 0.001) positive dynamics of attentiveness and short-term memory after rehabilitation of military personnel with postconcussion symptomatology and approximation of these characteristics to standard values have been found. It has been noted that the diagnosis of cognitive disorders associated with traumatic brain injury should be essentially based on the results of neuropsychological objective testing of attentiveness and short-term memory, since they are more dynamic (P < 0.001) indicators compared with complaints relating to cognitive function changes. ; Черепно-мозговые травмы, полученные в течение 2017 года в результате военных действий на востоке Украины, составили 30,8 % всех механических боевых повреждений, травм и являются важной проблемой из-за проявлений постконтузионного синдрома в отдаленном периоде.Цель работы – исследовать особенности восстановления постконтузионной симптоматики участников боевых действий во время их реабилитации в госпитальных условиях по показателям электроэнцефалографии и оцениванию динамики психофизиологических характеристик.Материалы и методы. В исследовании приняли участие 42 военнослужащих – участники боевых действий в возрасте 35–45 лет, которые получили закрытую черепно-мозговую травму в течение 2017–2018 годов (более 3 месяцев после травмы головы), II группа (контрольная) – 76 здоровых мужчин такого же возрастного диапазона. В исследовании оценивали и анализировали результаты электроэнцефалографии (ЭЭГ), проявления постконтузионной симптоматики с помощью специального опросника в модификации К. Cicerone, а также характеристики концентрации внимания и объема кратковременной памяти с помощью компьютерной программы.Результаты. У лиц с постконтузионным синдромом выявлено нарушение функционирования неспецифических систем мозга, что делает дисрегуляционные изменения электрической активности головного мозга устойчивыми и продолжительными. Показано, что примененные программы реабилитации положительно повлияли на сбалансированность и улучшение ритмики биоэлектрической активности мозга и, соответственно, функциональной активности этих структур (θ и δ характеристики спектра ЭЭГ после реабилитации улучшились (p < 0,05), что может свидетельствовать о включении различных механизмов преодоления нервно-эмоционального напряжения во время реабилитации в стационарных условиях). Соматические проявления, которые очень часто бывают и нарушают работоспособность, а также явные жалобы со стороны когнитивной сферы достоверно уменьшились (p < 0,05), однако у 17 % лиц жалобы по поводу нарушения сенсорных функций почти не изменились после курса реабилитации. Характеристики концентрации внимания и объема кратковременной памяти после курса реабилитации имели достоверно (p < 0,001) положительную динамику и не выходили за рассчитаные нормативные показатели.Выводы. Выявлены особенности восстановления постконтузионной симптоматики участников боевых действий во время их реабилитации в госпитальных условиях по показателям θ и δ характеристик спектра ЭЭГ. Установлено наличие достоверных (p < 0,001) различий объективных характеристик когнитивных функций у больных лиц до начала реабилитации по сравнению с контролем (ниже нормативных значений), а также существенную (p < 0,001) положительную динамику концентрации внимания и объема кратковременной памяти после реабилитации военнослужащих с постконтузионной симптоматикой и приближения этих характеристик к нормативным значениям. Отмечено, что диагностика когнитивных расстройств, связанных с травмой головы, в значительной степени должна базироваться на результатах нейропсихологического объективного тестирования концентрации внимания и объема кратковременной памяти, поскольку они являются более динамичными (p < 0,001) показателями по сравнению с жалобами со стороны сдвигов когнитивных функций.
Черепно-мозкові травми, що були отримані протягом 2017 року внаслідок воєнних дій на сході України, становили 30,8 % серед усіх механічних бойових ушкоджень і травм. Вони стають важливою проблемою через прояви постконтузійного синдрому у віддаленому періоді.Мета роботи – дослідити особливості відновлення постконтузійної симптоматики учасників бойових дій під час їхньої реабілітації в госпітальних умовах за показниками електроенцефалографії та оцінюванням динаміки психофізіологічних характеристик.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 42 військовослужбовці – учасники бойових дій віком 35–45 років, які отримали закриту черепно-мозкову травму протягом 2017–2018 років (понад 3 місяці після травми голови), ІІ група (контрольна) – 76 здорових чоловіків такого самого вікового діапазону. У дослідженні оцінювали та аналізували результати електроенцефалографії (ЕЕҐ), прояви постконтузійної симптоматики, застосувавши спеціальний опитувальник у модифікації К. Cicerone та характеристики концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті за допомогою комп'ютерної програми.Результати. В осіб із постконтузійним синдромом виявлено порушення функціонування неспецифічних систем мозку, що робить дисрегуляційні зміни електричної активності головного мозку стійкими та тривалими. Показано, що застосовані програми реабілітації позитивно вплинули на збалансованість і поліпшення ритміки біоелектричної активності мозку і, відповідно, функціональної активності цих структур (θ та δ характеристики спектра ЕЕҐ після реабілітації покращились (p < 0,05), що може свідчити про включення різних механізмів подолання нервово-емоційного напруження під час реабілітації у стаціонарних умовах). Соматичні прояви, котрі дуже часто бувають і порушують працездатність, а також явні скарги з боку когнітивної сфери вірогідно зменшились (p < 0,05), однак у 17 % осіб скарги з приводу порушення сенсорних функцій майже не змінились після курсу реабілітації. Характеристики концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті після курсу реабілітації мали вірогідно (p < 0,001) позитивну динаміку та не виходили за розраховані нормативні показники.Висновки. Визначили особливості відновлення постконтузійної симптоматики учасників бойових дій під час їхньої реабілітації в госпітальних умовах за показниками θ та δ характеристики спектра ЕЕҐ. Встановили наявність вірогідної (p < 0,001) відмінності об'єктивних характеристик когнітивних функцій у хворих осіб до початку реабілітації порівняно з контролем (нижче за нормативні значення), а також суттєву (p < 0,001) позитивну динаміку концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті після реабілітації військовослужбовців із постконтузійною симптоматикою та наближення цих характеристик до нормативних граничних значень. Наголошено, що діагностика когнітивних розладів, які пов'язані з травмою голови, значною мірою повинна базуватися на результатах нейропсихологічного об'єктивного тестування концентрації уваги та обсягу короткочасної пам'яті, оскільки вона є більш динамічною (p < 0,001) ознакою порівняно зі скаргами з боку зрушень когнітивних функцій. ; Traumatic brain injuries due to hostilities inEastern Ukrainein 2017 accounted for 30.8% of all mechanical combat damage and injuries and are an important problem because of postconcussion syndrome manifestation in the long-term period.Purpose – to study the features of postconcussion symptoms recovery among combatants during their rehabilitation in hospital conditions based on electroencephalography and the dynamics of psychophysiological characteristics assessment.Materials and methods. 42 combatants aged 35–45 years who suffered a closed craniocerebral injury during 2017–2018 (more than 3 months after head injury) and 76 healthy men the same age, constituted group II (control), were involved in the study. The study evaluated and analyzed the results of electroencephalography (EEG), manifestations of postconcussion symptoms using К. Cicerone modified special questionnaire as well as the characteristics of attentiveness and short-term memory using a special computer program.Results. Among individuals with postconcussion syndrome, the functioning of non-specific brain systems was found to be impaired making dysregulation changes in the electrical activity of the brain stable and long-lasting. It was shown that the applied rehabilitation programs had a positive effect on the balance and improvement of the brain bioelectrical activity rhythms and, accordingly, the functional activity of these structures (θ and δ characteristics of EEG spectrum improved after rehabilitation (P < 0.05), which may indicate the inclusion of neuro-emotional stress coping mechanisms during rehabilitation in inpatient conditions). Somatic manifestations which very often occur and impair performance, as well as definite complaints from the cognitive sphere, reliably decreased (P < 0.05), but complaints due to sensory functions impairment remained almost unchanged in 17 % of people after the rehabilitation course. The characteristics of attentiveness and short-term memory had a positive (P < 0.001) dynamics after the rehabilitation course and did not exceed the calculated standard indicators.Conclusions. The features of postconcussion symptoms recovery among combatants during their rehabilitation in hospital conditions in terms of θ and δ characteristics of the EEG spectrum have been revealed. The presence of significant (P < 0.001) differences in objective characteristics of cognitive functions in patients before rehabilitation compared with the control group (below standard values), as well as significant (P < 0.001) positive dynamics of attentiveness and short-term memory after rehabilitation of military personnel with postconcussion symptomatology and approximation of these characteristics to standard values have been found. It has been noted that the diagnosis of cognitive disorders associated with traumatic brain injury should be essentially based on the results of neuropsychological objective testing of attentiveness and short-term memory, since they are more dynamic (P < 0.001) indicators compared with complaints relating to cognitive function changes. ; Черепно-мозговые травмы, полученные в течение 2017 года в результате военных действий на востоке Украины, составили 30,8 % всех механических боевых повреждений, травм и являются важной проблемой из-за проявлений постконтузионного синдрома в отдаленном периоде.Цель работы – исследовать особенности восстановления постконтузионной симптоматики участников боевых действий во время их реабилитации в госпитальных условиях по показателям электроэнцефалографии и оцениванию динамики психофизиологических характеристик.Материалы и методы. В исследовании приняли участие 42 военнослужащих – участники боевых действий в возрасте 35–45 лет, которые получили закрытую черепно-мозговую травму в течение 2017–2018 годов (более 3 месяцев после травмы головы), II группа (контрольная) – 76 здоровых мужчин такого же возрастного диапазона. В исследовании оценивали и анализировали результаты электроэнцефалографии (ЭЭГ), проявления постконтузионной симптоматики с помощью специального опросника в модификации К. Cicerone, а также характеристики концентрации внимания и объема кратковременной памяти с помощью компьютерной программы.Результаты. У лиц с постконтузионным синдромом выявлено нарушение функционирования неспецифических систем мозга, что делает дисрегуляционные изменения электрической активности головного мозга устойчивыми и продолжительными. Показано, что примененные программы реабилитации положительно повлияли на сбалансированность и улучшение ритмики биоэлектрической активности мозга и, соответственно, функциональной активности этих структур (θ и δ характеристики спектра ЭЭГ после реабилитации улучшились (p < 0,05), что может свидетельствовать о включении различных механизмов преодоления нервно-эмоционального напряжения во время реабилитации в стационарных условиях). Соматические проявления, которые очень часто бывают и нарушают работоспособность, а также явные жалобы со стороны когнитивной сферы достоверно уменьшились (p < 0,05), однако у 17 % лиц жалобы по поводу нарушения сенсорных функций почти не изменились после курса реабилитации. Характеристики концентрации внимания и объема кратковременной памяти после курса реабилитации имели достоверно (p < 0,001) положительную динамику и не выходили за рассчитаные нормативные показатели.Выводы. Выявлены особенности восстановления постконтузионной симптоматики участников боевых действий во время их реабилитации в госпитальных условиях по показателям θ и δ характеристик спектра ЭЭГ. Установлено наличие достоверных (p < 0,001) различий объективных характеристик когнитивных функций у больных лиц до начала реабилитации по сравнению с контролем (ниже нормативных значений), а также существенную (p < 0,001) положительную динамику концентрации внимания и объема кратковременной памяти после реабилитации военнослужащих с постконтузионной симптоматикой и приближения этих характеристик к нормативным значениям. Отмечено, что диагностика когнитивных расстройств, связанных с травмой головы, в значительной степени должна базироваться на результатах нейропсихологического объективного тестирования концентрации внимания и объема кратковременной памяти, поскольку они являются более динамичными (p < 0,001) показателями по сравнению с жалобами со стороны сдвигов когнитивных функций.
Since verbal working memory is more safe with traumatic brain injuries (TBI) than visual working memory (VWM), the purpose of the study was to determine the features of interregional interaction in the brainof military men with TBI who took part in the operations in the east of Ukraine, after that – military men with TBI. This study conducted on 16 male volunteers, right-handers, at the age of 18–21 years, who have no problems with their health – students of Taras Shevchenko National University of Kyiv (control group) and 16 male volunteers, right-handers, aged 27–43 – the patients of the Yu. I. Kundiyeva Institute for occupation health NAMS of Ukraine, Kyiv. During testing of VWM it was found that the reaction time in a military men group of with TBI was significantly higher than in the control group, although no significant differences were found between the relative numbers of errors. During VWM testing in the group of military men with TBI an interhemisphere relationship was detected in the somatosensory cortex, while in the control group a complicated fronto-parietal system of interhemisphere interactions was discovered. In the group of military men with TBI higher activity was detected not in the front-parietal system of top-down control of VWM, but in parietal and occipital zones. It should be noted that in the parietal-occipital network of VMW the bottom-up control processes more involved. It can be assumed that in the group of military men with TBI in the processes of visual memory the absence of complicated fronto-parietal system was compensated by more effective inclusion of cortical brain regions. This part of the brain is associated with the verbal processes of semantic analysis of visual information, which came mainly from its dorsal path. Instead of a higher level of control over coding, retention, and recovery of information from the frontal cortex as in control group, control of the processes of VWM may take the higher associative parietal cortex areas that are more based on the search for both new and already familiar stimulus by their features. ; Оскільки вербальна пам'ять є більш збереженою при ураженнях головного мозку, ніж візуальна оперативна пам'ять (ВОП), то мета нашої роботи – визначити особливості міжрегіональної взаємодії в головному мозку військовослужбовців ЗСУ, які отримали черепно-мозкові травми (ЧМТ) під час бойових дій на сході України, у подальшому – бійців із ЧМТ, під час тестування візуальної оперативної пам'яті. В обстеженні взяли участь 16 студентів КНУ імені Тараса Шевченка (контрольна група) та 16 бійців із ЧМТ – пацієнтів Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України. Виявлено, що у тестуванні ВОП час реакції в групі бійців із ЧМТ був значуще більшим, ніж у контрольній групі, хоча значущих відмінностей між відносною кількістю помилок не знайдено. У групі бійців із ЧМТ виявлено міжпівкульний взаємозв'язок у соматосенсорній корі, у той час як у контрольній – виявлено складну фронто-парієтальну систему міжпівкульних взаємозв'язків. При запам'ятовуванні візуальних стимулів у бійців із ЧМТ, замість вищого контролю за процесами кодування, утримання та відновлення інформації з фронтальної кори, контроль за процесами візуальної оперативної пам'яті, можливо, беруть на себе вищі асоціативні зони парієтальної кори, які більшою мірою спираються на пошук і використання як нових, так і знайомих стимулів за їхніми ознаками.
The article has analyzed in detail the content of the legislatively stated form of the moral injury compensation caused to the employee by an industrial accident and a professional disease. It has been concluded that a deficit of funds appointed to financing the social insurance system has become the main reason of redistribution of the obligation to compensate the moral injury between the Fund of social insurance in case of industrial accidents and the employer.The specificity of the moral injury compensation caused in the course of the employee's employment in comparison with other types of the moral injury compensation has been determined. The fault of the employer in an industrial accident and a professional disease has been proved not to be an obligatory component of the legal structure being considered a legal ground of the moral injury compensation to the employee. The employer's duty to compensate such an injury is specified by his legal status of the guarantor of safe and harmless working conditions in the workplace. The employee's guilty actions that have caused an industrial accident and a professional disease are the reason to refuse him in the moral injury compensation.It has been proved that funds provided in the form of a moral injury are not always rational means of satisfaction of the employee's needs caused by the negative consequences of an accident or a professional disease. The social protection system of employees experienced a moral injury as a result of an accident or a professional disease has been proposed in the article to be extended by means of legislative determination of such types of social protection as medicamental provision, rehabilitation, household and other services.The author has argued the possibility of settling differences concerning a moral injury caused at work in the form prescribed by the current legislation for solution of individual and collective labour disputes. The main arguments in favor of the thesis are: being of the dispute subjects (the employer and the employee (s)) in legal labour relations and the content of the dispute – the question of labour law execution.It has been proved according to the current legislation that the subject empowered to demand the moral injury compensation might be not only the one employee but also the labour collective in case of a collective industrial accident in the workplace.The author has concluded that peculiarities of the moral injury compensation caused by industrial accidents or professional diseases should be provided in the Law of Ukraine «On Labour Protection». ; Досліджено динаміку законодавчого врегулювання відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові нещасним випадком чи професійним захворюванням. Відзначено, що зміна суб'єкта, зобов'язаного відшкодувати моральну шкоду зумовлена дефіцитом коштів, призначених для фінансування страхових соціальних виплат. Доведено, що особливостями відшкодування моральної шкоди, зумовленої нещасними випадками на виробництві чи професійними захворюваннями, є: відсутність доведення факту вини роботодавця у настанні нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання як обов'язкової умови відшкодування моральної шкоди працівнику; можливість компенсувати негативні наслідки нещасного випадку та професійного захворювання, які відображені в змісті моральної шкоди, не лише грошовими коштами, а також різного роду послугами; врегулювання розбіжностей між працівником та роботодавцем щодо відшкодування моральної шкоди та її розміру у порядку, передбаченому законодавством для вирішення індивідуальних та колективних трудових спорів.Запропоновано внести зміни до порядку відшкодування моральної шкоди, завданої нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, і закріпити їх у галузевому законодавстві.
The most important areas that determine the effectiveness of the medical support system at all stages of providing medical assistance to servicemen is the rational use and availability of medicines and pharmaceutical assistance in general. Under the influence of the situation in eastern Ukraine, the instability of the market economy, the existing budget deficit for the military medical service, the availability of certain groups of drugs is of particular relevance, which fully applies to drugs for the pharmacotherapy of injuries and brain injuries. The purpose of the study is to analyze the availability of medicines for pharmacotherapy of injuries and wounds of the brain. In conducting the study, the following methods of analysis were used: system-review, bibliographic and marketing. Analysis of scientific literature data showed that for pharmacotherapy of craniocerebral wounds and injuries such groups of drugs as psychoanaleptics (N06), blood substitutes and perfusion solutions (B05), peripheral vasodilators (C04), calcium antagonists (C08), analgesics (N02) are used. and psycholeptic drugs (N05), etc., which counted 1300 trade names of drugs. The analysis of the pharmaceutical market in recent years has allowed us to single out three main factors (index) affecting the growth of expenditures on drug provision for servicemen, the replacement index; inflation index; innovation index Analyzing the availability of drugs by price proposals, it was found that the number of inaccessible drugs decreased within five years by more than 30% and amounts to 7.93% or 103 drugs from the total range of drugs for medical support of servicemen with injury and wound of the brain. That is why it is advisable to conclude that the replacement index has almost no effect on reducing the level of drug costs for servicemen/ In the study of the inflation index, it was found that the pricing of domestic drugs depends on the level of inflation, the cost of foreign-made drugs is in direct proportion to the growth of the dollar. Analysis of the innovation index of the domestic drug market for medical support of servicemen with injury and wound of the brain showed that only 77 original drugs are used for pharmacotherapy, which is 5.92% of the total number of drugs. ; Найважливішими напрямами, що визначають ефективність системи медикаментозного забезпечення на всіх етапах надання медичної допомоги військовослужбовцям є раціональне використання і доступність лікарських засобів і фармацевтичної допомоги в цілому. Під впливом ситуації, яка склалася на сході України, нестабільності ринкової економіки, існуючого дефіциту бюджетних коштів для забезпечення військово-медичної служби, питання забезпечення доступності окремих груп лікарських засобів набуває особливої актуальності, що в повній мірі стосується і препаратів для фармакотерапії травм і поранень головного мозку. Мета дослідження – проведення аналізу доступності лікарських засобів для фармакотерапії травм і поранень головного мозку. При проведенні дослідження були використані наступні методи аналізу: системно-оглядовий, бібліографічний та маркетинговий. Аналіз даних наукової літератури показав, що для фармакотерапії черепно-мозкових поранень і травм використовуються такі групи препаратів, як психоаналептикі (N06), кровозамінники і перфузійні розчини (B05), периферичні вазодилататори (С04), антагоністи кальцію (С08), анальгетики (N02) і психолептичні засоби (N05) тощо, які налічували 1300 торгових назв ліків. Аналіз фармацевтичного ринку за останні роки дозволив виділити три основні чинники (індексу), що впливають на зростання витрат на лікарське забезпечення військовослужбовців індекс заміщення; інфляційний індекс; інноваційний індекс. Аналізуючи доступність лікарських засобів щодо цінових пропозицій було встановлено, що кількість малодоступних препаратів зменшилася протягом п'яти років більш ніж на 30% і становить 7,93% або 103 лікарських засоби від загального асортименту препаратів для медикаментозного забезпечення військовослужбовців з травмами і пораненнями головного мозку. Саме тому доцільно зробити висновок, що індекс заміщення майже не впливає на зниження рівня витрат на лікарське забезпечення військовослужбовців. При дослідженні інфляційного індексу було встановлено, що ціноутворення на вітчизняні лікарські засоби залежить від рівня інфляції, вартість препаратів зарубіжного виробництва знаходиться в прямій пропорції від зростання курсу долара. Аналіз інноваційного індексу вітчизняного ринку лікарських засобів показав, що для фармакотерапії травм і поранень головного мозку застосовується лише 77 оригінальних препаратів, що становить 5,92% від загальної кількості ліків, тобто інноваційний індекс майже не впливає на зміну вартості лікарських препаратів.
Exploring new possibilities for the use of methylxanthines to prevent the development of acute kidney injury (AKI) in full-term infants with perinatal asphyxia. Aim: to evaluate the efficacy and safety of methylxanthines in full-term infants for the prevention and conservative treatment of acute kidney injury. Materials and methods. To test the effectiveness of the proposed method of AKI treatment, 38 infants were chosen and divided into 2 groups by random selection. Nursing and intensive care were according to current legislation (Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 225 of March 28, 2014). The main group (n = 20) received therapy with caffeine citrate, the comparison group (n = 18) – theophylline. Both of these drugs were used to prevent the development of acute kidney injury – stage II and III according to KDIGO. Results. A significant difference in serum creatinine was found in the main group - the level of serum creatinine was higher than in the comparison group, but did not exceed the physiological norm. GFR on the 3rd day of life was higher with administration of theophylline, but in the group of caffeine did not exceed the reference values of the norm. No differences between urea levels and diuresis rates were found in the groups. The initial results indicate the lack of statistical significance when using various drugs of the methylxanthine group, namely theophylline and caffeine citrate. This is explained by the fact that in the main group 65.00 % (n = 13) of patients had AKI stage 0 according to KDIGO, and 35.00 % (n = 7) had stage I. In the comparison group, 55.56 % (n = 10) and 44.44 % (n = 8), respectively. Stages II and III in both groups of the study did not develop, the obtained data are equivalent – U = 163,00; P = 0,6296. However, the use of caffeine citrate may become a priority due to a better safety profile compared to theophylline. Caffeine is less likely to cause adverse effects in the form of non-pathological bile vomiting and has significantly lower relative risk of non-pathological bile vomiting in infants (RR 0.26 (95 % CI 0.10; 0.66)). Conclusions. Conservative methylxanthine therapy in full-term infants with perinatal asphyxia prevents the development of stages II and III of AKI according to KDIGO. However, it is necessary to continue the collection of material to increase the statistical significance, as well as to study the early and long-term consequences of this therapy. ; Сегодня актуальным является изучение новых возможностей применения препаратов группы метилксантинов для предотвращения прогрессирования острого повреждения почек (ОПП) у доношенных новорожденных с перинатальной асфиксией. Цель работы – оценить эффективность и безопасность использования метилксантинов у доношенных новорожденных для профилактики и консервативной терапии острого повреждения почек. Материалы и методы. Для проверки эффективности предложенного способа терапии ОПП методом случайного выбора отобраны 38 младенцев, которых поделили на 2 группы. Уход и интенсивная терапия проведены в соответствии с действующим законодательством (приказ МЗ Украины № 225 от 28.03.2014 г.). Основная группа (n = 20) получала терапию кофеина цитратом, группа сравнения (n = 18) – теофиллином, у которых предупреждали развитие острого поражения почек II и III стадии по KDIGO. Результаты. Достоверная разница по уровню сывороточного креатинина установлена в основной группе – показатель был выше группы сравнения, но не выходил за пределы физиологической нормы. Скорость клубочковой фильтрации на 3 сутки жизни выше при использовании теофиллина, но в группе с применением кофеина не выходила за пределы референтных значений нормы. Разница по уровню мочевины и темпу диуреза в группах не установлена. Результаты указывают на отсутствие статистической разницы при использовании различных препаратов группы метилксантинов, а именно теофиллина и кофеина цитрата. Это объясняется тем, что в основной группе 0 стадия ОПП по KDIGO отмечена у 65,00 % (n = 13) пациентов, І стадия – 35,00 % (n = 7); в группе сравнения – 55,56 % (n = 10) и 44,44 % (n = 8) соответственно. II и III стадии в обеих группах исследования не диагностированы, полученные данные равнозначны – U = 163,00; p = 0,6296. Однако применение кофеина цитрата может стать приоритетным из-за лучшего профиля безопасности по сравнению с теофиллином. Кофеин реже вызывает негативные последствия в виде непатологической жёлчной рвоты и имеет достоверно ниже относительный риск возникновения этой патологии у детей (RR 0,26 (95 % CI 0,10; 0,66)). Выводы. Консервативная терапия метилксантинами у доношенных новорожденных с перинатальной асфиксией предупреждает развитие II и III стадий ГПН по KDIGO. Однако необходимо продолжить набор материала для повышения статистической достоверности, а также для изучения ранних и отдаленных последствий этой терапии. ; Актуальним є вивчення нових можливостей застосування препаратів групи метилксантинів для запобігання прогресуванню гострого пошкодження нирок (ГПН) у доношених новонароджених із перинатальною асфіксією. Мета роботи – оцінити ефективність та безпеку використання метилксантинів у доношених новонароджених для профілактики та консервативної терапії гострого пошкодження нирок. Матеріали та методи. Для перевірки ефективності запропонованого способу терапії ГПН методом випадкового вибору обрали 38 немовлят, яких поділили на 2 групи. Догляд та інтенсивну терапію здійснили згідно з чинним законодавством (наказ МОЗ України № 225 від 28.03.2014 р.). Основна група (n = 20) отримувала терапію кофеїну цитратом, група порівняння (n = 18) – теофіліном, в яких запобігали розвитку гострого ураження нирок ІІ та ІІІ стадії за KDIGO. Результати. Вірогідна різниця за рівнем сироваткового креатиніну виявлена у групі кофеїну – показник був вищим за такий у групі порівняння, але не виходив за межі фізіологічної норми. Швидкість клубочкової фільтрації на 3 добу життя вища при використанні теофіліну, але в групі з використанням кофеїну була в межах референтних значень норми. Різницю за рівнем сечовини та темпом діурезу у групах не виявили. Результати показали відсутність статистичної значущості при використанні різних препаратів похідних метилксантинів, а саме теофіліну та кофеїну цитрату. Це пояснюється тим, що в основній групі 0 стадію ГПН за KDIGO мали 65,00 % (n = 13) пацієнтів, а І стадію – 35,00 % (n = 7), у групі порівняння – 55,56 % (n = 10) і 44,44 % (n = 8) відповідно. ІІ та ІІІ стадії в обох групах дослідження не виявлені, отримані дані рівнозначні – U = 163,00, p = 0,6296. Однак застосування кофеїну цитрату може стати пріоритетним через кращий профіль безпеки порівняно з теофіліном. Кофеїн рідше викликає негативні наслідки, як-от непатологічне жовчне блювання, та має вірогідно нижчий відносний ризик виникнення цієї патології у малюків (RR 0,26 (95 % CI 0,10; 0,66)). Висновки. Консервативна терапія метилксантинами в доношених новонароджених із перинатальною асфіксією запобігає розвитку ІІ та ІІІ стадій ГПН за KDIGO. Необхідно продовжити накопичення матеріалу для підвищення статистичної вірогідності, а також для вивчення ранніх і віддалених наслідків такої терапії.
