The classification of the scientific research approaches to the political and economic barriers aredescribed. The causal relationship between integration and political barriers are systematized. The paperdescribes theoretical study of the political and economic barriers' effects to the process of theinternational economic integration. The main principles of "the political and economic barriers tointegration" definition are systematized. The generalization of the approaches of the political andeconomic barriers definition by ukrainian and foreign scholars are carried out.Theoretical aspects of economic (trade) barriers devoted to the works of scholars such as A.Grebelnyk, D. Lukyanenko, Ruth F., R. Baldwin, A. Deardorfa, M. Stern, E. polymers and others.According to the theory of mercantilism state should export their products to the domestic market,but at least the amount of import. So we can say that in this case the government has to implement certaintrade barriers, prohibiting or restraining imports.In 1987 Lowrence was the first to use a model of monopolistic competition to predict the volume oftrade, and to use data for downsizing and trade flows to determine the country and industry thatsignificantly differ from the assumptions of the model. Lawrence concluded that Japan also has a verylow volumes of lower imports related to the existence of trade barriers.Key words: political barriers; trade barriers; international economic integration; monopolisticcompetition; non-tariff barriers; trade protection. ; Охарактеризовано класифікацію наукових підходів дослідження політико-економічних бар'єрів, систематизовано причинно-наслідкові зв'язки між інтеграцією та політичними бар'єрами, проведено теоретичне обгрунтування наслідків впливу політико-економічних бар'єрів на процес міжнародної економічної інтеграції. Систематизовано основні засади дослідження поняття «політико-економічні бар'єри інтеграції». Здійснено узагальнення підходів до обрахунку політико-економічних бар'єрів вітчизняними та зарубіжними вченими.Ключові слова: політичні бар'єри; торговельні бар'єри; міжнародна економічна інтеграція; монополістична конкуренція; нетарифні бар'єри; торговельний захист.
The paper deals with the essence of the concept of international economic integration, as one of the key aspects of the state's foreign economic activity. Attention is also paid to the peculiarities of the development of integration processes in Western Europe. In particular, the authors have determined that European integration is a complex and controversial socio-economic process of establishing close cooperation between European countries. It is also one of the manifestations of the trend of modern historical development, which sets the participating countries specific goals. ; У роботі розглянуто сутність поняття міжнародної економічної інтеграції, як однієї з ключових аспектів здійснення державою зовнішньоекономічної діяльності. Приділено також увагу особливостям розвитку інтеграційних процесів в Західній Європі. Зокрема авторами визначено, що європейська інтеграція є складним та суперечливим соціально-економічним процесом налагодження тісного співробітництва європейських держав. Вона також є одним із проявів тенденції сучасного історичного розвитку, що ставить перед країнами-учасницями конкретні цілі.
Introduction. Integration has reached its highest level of development in the EU, and particular attention is drawn to the agrarian integration and resolution of these problems at the beginning of the integration process. This in its turn confirms the significant importance of the agrarian sector for the member-states. Although, the majority of this market participant does not trade agricultural products. The growing global food problem, the positive consequences of the CAP for EU integration, the significant importance of the agricultural sector for Ukraine, which is one of the major exporters of some agri-food products, and the existence of a number of regional trade agreements confirm the importance of research of the Common Agricultural Policy (CAP).Purpose. It is pivotal to explore the importance of the EU CAP for the development of EU integration, its goals and changes, the mechanism, the formation of a common market. In addition, it is a positive experience of the integration group and Ukraine can learn a lesson if manages to analyze the EU's place in the world market of agricultural products. Methods. The methods of theoretical generalization, historical method, method of analysis, comparison, and graphical method were used in the article for revealing the features of the CAP and the EU as an exporter of agricultural products. Results. The research shows the importance of the agrarian integration of the EU (it is confirmed by the CAP) and the impact of the CAP on the development of integration. In the case of enlargement of the EU, difficulties are often caused by agrarian policy. The article analyzes the aims of the CAP, which varied during the group history depending on a number of factors, and it shows its flexibility and compliance with urgent problems. The creation of a common market and the use of appropriate regulatory measures (which can also be used by Ukraine) are analyzed. It is determined that the EU is one of the world's major producers and exporters of agri-food products, and its export share of many product is more than 30% or even 50%.Discussion. In further research it is advisable to focus on the stages and reforms of the CAP and to take into account some new aims CAP for the agricultural policy of Ukraine.
Introduction. The process of Ukraine's integration into the European Union is one of the most significant phenomena of recent decades. The essence of the European integration choice of the Ukrainian state is determined by the existence of close political, historical and cultural ties.Purpose is to determine the prospects for Ukraine's integration into the European economic area.Methods. In the course of the study were used: analysis and synthesis, comparative analysis, correlation-regression analysis, gravity model etc.Results. The article reveals the significance and stages of Ukraine's integration into the European Union. In addition to this, the economic development of Ukraine in the process of integration was explored. The main economic indicators of Ukraine were analyzed using correlation-regression analysis and the relationship between Ukraine's GDP, exports, gross capital formation, increase in domestic debt and inflation was established. The investment activity of Ukraine with the EU countries is analyzed, it is established that with the increase of indebtedness, inflation and the hryvnia exchange rate to the dollar, the volume of investments will decrease. The gravitational model of international trade of Ukraine with the EU countries is investigated, the relationship between the level of economic development of European countries and the foreign trade of Ukraine, as well as the dependence of the foreign trade relations between the EU and Ukraine on the distance between their centers was shown. The analysis of the correlation of the stock index of Ukraine with European countries is carried out. It is established that there is a close relationship between the stock index of Ukraine and countries that have recently joined the European Union, such as Poland, the Czech Republic, Bulgaria, Hungary and Romania. This indicates the possibility of approaching the Ukrainian stock market to the European one.Originality. For the first time, Ukraine's integration into the European economic area was studied on the basis of economic-mathematical models of GDP, investment, international trade and stock index.Conclusion. With the help of the conducted research, as a result of the European integration of Ukraine, it is possible to determine: the growth of the country's economy, the improvement of investment activity, the introduction of new technologies and technology into the Ukrainian industry, the release of Ukrainian goods and services to the European market, the development of the Ukrainian stock market and attraction to Powerful European companies.
An analytical note on the results of the International Scientific Conference"Europe without frontiers: economic, political, civilizational and cultural integration", Majorca (Spain), September 14-21, 2018
The specificity of customs regulation and customs policy of Ukraine, which at the present stage is an integral part of foreign economic activity in the context of the European integration, was considered. The stages of the formation of customs regulation and the conduct of its own customs policy, as well as the problematic issues of customs regulation faced by the business during customs procedures were analyzed. Highlights of the key components of customs regulation of foreign economic activity in the context of the European integration vector, which require common approaches and unification of all instruments of the regulatory system, namely: the introduction of a "single window" (automated electronic system), reduction of customs rates, simplification of customs documents. The emphasis was placed on the dynamic development of the process of integrating the national system of customs regulation of foreign economic operations into European, whose activation was facilitated by the application of the Regional Convention on Euro-Mediterranean preferential rules of origin from January 1, 2019, the result of which is the mandatory introduction of the identity of the rules of origin of the goods being used in the framework of free trade agreements between its contracting parties. The emphasis was placed on the importance of preventing corruption in customs clearance and control, which, in the opinion of European partners, is an important obstacle to the development of foreign economic relations in the context of European integration. The main problem situations in the customs sphere, which may be related to the manifestations of corruption, are described, and recommendations are given, in order to prevent corruption manifestations during customs clearance. The conclusions were made about the importance of providing favorable conditions for the adaptation of the national economy to international competition by building an effective regulatory mechanism that meets European requirements and international practice.
The article focuses on tendency of deepening global political and economic integration. Mexico's participation in regional and global integration processes is described. The foreign policy and foreign economic relations of the country within the North American Free Trade Agreement (NAFTA) and other continental (transcontinental) trade and economic association are analized. Mexico has entered into regional and bilateral free-trade agreements involving more than 40 countries. Mexico and the United States are among the most open economies in the world. ; Рассмотрено тенденции углубления мировой политической и экономической интеграции, участие Мексики в региональных и глобальних интеграционных процессах.Проанализовано внешнеполитические и внешнеэкономические отношения страны у рамках Североамериканской зоны свободной торговки (НАФТА), других континентальных и трансконтинентальных торгово-экономических обьединениях. Мексика вошла в региональные и двухсторонние соглашения о свободной торговле с болеe чем сорока государствами мира. ; Розглянуто тенденції поглиблення світової політичної та економічної інтеграції через участь Мексики у регіональних та глобальних інтеграційних процесах.Проаналізовано зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні відносини країни у межах Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА), інших континентальних та трансконтинентальних торгово-економічних об'єднаннях. Ця латиноамериканська держава уклала регіональні та двосторонні угоди про вільну торгівлю з понад сорока державами світу
The research paper has been dedicated to the generalization and systematization of scientific achievements of representatives of international environmental direction of economic studies on Ukraine's international issues.The notion of «Ukraine's international studies» has been defined at the research. They are both studies of regularities and peculiarities, factors, subjects, values, directions, priorities, formation and realization of Ukraine's politics on the international arena and international studies in which Ukraine is an object.Reviewed scientific results of author's abstracts of Ukrainian doctoral and candidate theses, economic directions of Ukraine's international studies have been proposed. They are: theoretical, competitive, foreign economic, integration, security and international environmental. Theoretical direction of economic studies on Ukraine's international issues deals with phenomena of social-economic systems, a national economy, a cooperation between society and state in economic processes and an economic component of society functioning. Competitive direction of economic studies on Ukraine's international issues investigates phenomena of a national competitiveness, its components and a transit potential of Ukraine. Integration direction of economic studies on Ukraine's international issues researches phenomena of the international and regional integration of Ukraine. The security direction of economic studies on Ukraine's international issues investigates phenomena of the economic security of Ukraine and its components. Foreign economic direction of economic studies on Ukraine's international issues deals with phenomena of international economic relations of Ukraine, her foreign economic activity and her trans-boarder cooperation. International environmental direction of economic studies on Ukraine's international issues investigates international factors of the development of the national economic of Ukraine.Scientific results of representatives of the international direction of economic studies on Ukraine's international issues have been under analysis at the research paper. They had proposed new scientific results and further elaboration of phenomena of the economic sovereignty of Ukraine, the stability of the national economy, a local clasterization, the foreign debt of Ukraine, an international investment, an international technical assistance, the international trade of tourist services, an international migration, a transnationalization, a state regulation of the national economy and the international image of Ukraine.Key words: Ukraine's international issues; economic studies; international environmental direction. ; Узагальнено науковий доробок представників міжнародносередовищевого напряму економічних досліджень української міжнародної проблематики. Висвітлено наукові результати дисертаційних праць дослідників цього напряму з розробки феноменів економічного суверенітету держави, стійкості національної економіки, локальної кластеризації, зовнішньої торгівлі, іноземних кредитів, зовнішнього боргу, іноземних інвестицій, міжнародної технічної допомоги, міжнародної торгівлі туристичними послугами, міжнародної міграції, транснаціоналізації, державного регулювання національної економіки, міжнародного іміджу країни.Ключові слова: українська міжнародна проблематика; економічні дослідження; міжнародносередовищевий напрям.
The aim of the article is to consider the priorities in euro integration economic policy of Ukraine during 2013–2020 in the context of new challenges development. The task of the article is the analysis of restructuring the Ukrainian economy according to the main priorities of adjusted and innovation-oriented Agreement about cooperation and the mark of perspectives from the introduction "industrial visa-free" for Ukraine. Research methodology relies on the methods of scientific abstraction, observation, synthesis, as well as system-structural analysis to study the international and national dimensions of economic policy. Scientific novelty lies in the attempt to reconstruct on the ground of analysis the eurointegration economic policy of Ukraine during 2013–2020 the main problems and perspectives in the context of current cooperation of two sides. As a result of the conducted research, it has been proved that including a considerable totality of unfavorable extra and inner challenges (Russian hybrid aggression, the negative impact of COVID-19, the threat to the unity and effectiveness of the EU, technological innovation, the difficult domestic political situation, etc.) which have appeared before the Ukrainian economy in pointed time, the situation stays difficult and needs the significant adjustment in the level of legislative and regulatory principles of the Agreement of cooperation. Activation and making a qualitative new mechanism of economical interaction between Ukraine and EU becomes the insistent task of the nearest future when instead of declarations and situation agreement will create the platform of sustainable and effective interaction which extend the possibility of changes in high technology branches and in the sphere of specialists' preparing for the new profession of the economy of the future.
Subject of this article investigation is theoretical and methodological aspects of institutional support of international economic cooperation in the sphere of renewable energy. Objective of the article is to highlight the core and do research into the common factors and newest trends concerning institutional support of international economic cooperation in the sphere of renewable energy. Method. When in use for article preparation the following general scientific research methods were used: historical and logical methods are applied while investigating into international experience and analysis of international economic cooperation evolution in energy area; abstract and specific methods as well as methods of analysis and synthesis are used for justification of priorities, rules and goals of institutional support of international economic cooperation in the sphere of renewable energy and definition of international organizations role while their implementing. Causal (cause-and-effect) method of scientific research is employed to determine priorities and challenges regarding institutional support of international economic cooperation in the sphere of renewable energy development as an essential part of the sustainable development transition processes. Results. The development of renewable energy in XXI century has become a strategic priority of world energy market modernization, promotes the solution to the problem of global warming, reduces the risks of CO2 emissions as well as related risks of increase in climate refugees, world countries' coastal areas flooding, so reduces a risk of famine and incidence of poverty among the Earth population. Institutional support of renewable energy development is provided by such international organizations as UN, UNDP, UNEP, URS, BASE, UNIDO, IRENA etc. UN Framework Convention on Climate Change (UNFCCC), Kyoto Protocol (expired), Paris Agreement on Climate Change were adopted. According to UNDP forecasts, scenarios for the share of renewables in world supplies by 2050 in ...
The thesis is focused on solving an important theoretical and applied problem of substantiating theoretical and methodological grounds for the international economic policy through identifying the patterns and novel forms of protectionism, and substantiating the integral scientific concept of neo-protectionism. The objective of the thesis is to develop theoretical and methodological grounds of protectionism, and to create, on this basis, an integral scientific concept of neo-protectionism in the international economic policy in the context of liberalizing global economic relations, to formulate an integrative conceptual approach to the application of neoprotectionism in the economic development policy of Ukraine.The interdisciplinary multi-criteria approach to defining protectionism from the perspective of ideology, idea, policy and practice is proposed, which allowed for investigating the transformation of its manifestation forms in the process of evolutionary development of the international economic relations. The international economic policy was studied as an unbroken continuum of the economic and political practice of the states by methodological tools of the international political economy. It is found that from the international political economy perspective a choice between protectionism and free trade as the principles for implementation of the economic policy of the state is conditional on the pattern of global economic processes with their immanent contradictions, the specifics of regionalization and integration processes, and the global economy tendencies. The choice between the government's commitment to the policy of minimizing costs and maximizing benefits, and the character of its participation in the international economic cooperation is determined by the pattern of international trade and international movement of production factors, on the one hand, and determine it, on the other hand. It is demonstrated that the choice of protectionist policy, as follows from the international political economy discourse, is conditional on: operation of public and non-public economic entities; effects from the implementation of national economic policies; the coordinating equilibrium between national, regional, interstate and global level of decision making; the existing mechanisms for global control of international economic interests.Interpretation of the international economic policy by the methodological tools of the international political economy allowed to identify the endogenous character of the external economic policy (recognizing thereby the protectionism as a policy that can be potentially demanded by the public (represented by voters), business people (represented by lobbying groups), government (which implements economic interests of the nation), and to reveal the variety of entities involved in the international economic relations, which have exogenous impact on the policy implemented by national governments (by signing trade agreements), limiting thereby the conditions for the protectionist policy implementation.Theoretical modeling of protectionist intentions in the international economic cooperation on the basis of the interdisciplinary economic-political approach laid grounds for rethinking the conclusions made by the classical and neo-classical theories of trade and the theory of correlation of production factors about the unconditional impact of the free trade principle on the population's welfare as a derivative from the function of consumption. The analysis of two groups of protectionism theories – the ones based on studies of the structure of protectionism within the countries, and the ones investigating the level of protectionism between countries in time – demonstrated that the voters' welfare or the so called "win of the majority" are the determinants of protectionist initiatives. The factors underlying the voters' demand for protectionism are highlighted: welfare measured by economic as well as social and ecological effects; social solidarity; social protection; commitment to social values; commitment to national identity; adherence to ideological principles of the policy of economic nationalism; mitigation of effects from the information asymmetry of rational voters. The pressure by lobbying groups on the choice of the principle underlying government's implementation of the external trade policy is explained by: phase of business cycle; hysteresis effects in the economy; the level of competitiveness in export-oriented sectors; the extent of import dependence in the economy; distributive and allocation effects of the economic activities.The author's concept of neo-protectionism in the international economic policy is substantiated, which is defined as a complex hierarchical set of principles, rules and instruments of protective, stimulating, discriminative and restrictive nature, implemented at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy. A multilevel typology of neo-protectionism is proposed, based on specific features: the level of international economic policy, generating entities, manifestation environment, instruments for the international economic policy with indirect impact. It was used to identify its essential characteristics in all the forms of manifestation of the international economic relations; to define the functions of neo-protectionism by its type (ideological, institutional, integrative, conjuncture-formative, factor-based, infrastructural, monetary, currency-based, financial, debt-based, fiscal) and sub-types (ecological, migrational, sectoral, based on primary commodities, resource-based, energy-based, technological, innovative, informational, digital, investment-based). This allowed to identify the purpose for applications of neo-protectionism at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy, and to visualize the degree of its functional and structural complexity and dimensionality as a phenomenon and a process, which realization varies depending on the entities applying it, the objects for which it is applying, its coverage and objectives.A theoretical and methodological approach for macro- and meta-level assessment of the international economic policy based on neo-protectionist instruments is developed. Its application enabled for outlining and describing the policy of economic nationalism (which motivation basis is formed by domination, expansion, domestic extended reproduction by creating new comparative advantages), and the policy of economic patriotism (which motivation basis is formed by rehabilitation of economic growth, curbing of the expansionary potentials of partner countries, creating new comparative advantages and achieving sustainable development), with distinguishing its sub-types: supranational, local, liberal, and conservative. The distinctive features of neo-mercantilist policy are defined, and the ways of its implementation are revealed. It is shown that the neo-mercantilist policy generates anti-competitive market distortions affecting not only foreign producers, but domestic ones as well, considering the scales of the latter involvement in global value added chains, and causes market imbalances resulting from the unfair competition. Theoretical and methodological grounds for studies of the international economic policy are improved, which is based on the principles of stability, hierarchy, adaptability, complementarity, subsidiarity, and balance, by including legitimation as a novel principle of the international economic policy implementation, which involves a combination of regulatory, de-regulatory and re-regulatory mechanisms of impact on the international economic relations, and results in the implementation of the institutional norms and rules that directly or indirectly ignore/deny/distort the agreements that exist at international/regional level, lead to anti-competitive market distortions, trade and investment imbalances, and open up opportunities for gaining new comparative advantages. Self-legitimation is defined as an attributive characteristic of the entities involved in the international economic policy at mega-, meta- and macrolevel, which enables for implementation of the neoprotectionist policy.The thesis substantiates multiple combinations in implementation of neoprotectionism through multidirectional manifestations of deregulation-regulation, integration-disintegration, coordination-de-coordination, expansion-fragmentation, balancing-unbalancing, stimulation-restriction, protection-discrimination, and the reasonability of neo-protectionist measures in the economic development policy of Ukraine.The structural components of the global economy as an environment for neoprotectionist manifestations are revealed: production and investment activities, research and development, international monetary relations. The functions of neoprotectionism within the international economic system are revealed: allocative (sectoral neo-protectionism; infrastructural neo-protectionism; factor-based neoprotectionism; integrative neo-protectionism; financial neo-protectionism; investment-based neo-protectionism); distributive (institutional neo-protectionism; fiscal neoprotectionism; financial neo-protectionism; investment-based neo-protectionism); stabilizing (monetary neo-protectionism; currency-based neo-protectionism; debtbased neo-protectionism; financial neo-protectionism; investment-based neoprotectionism). The instruments for the international economic policy with indirect impact, enabling for the implementation of neo-protectionism, are outlined as follows: fiscal, monetary and currency policies.Modeling of clustering processes in the Ukrainian economy by use of Boston matrix and Leontiev model enabled to identify four productive clusters: innovation (manufacturing of computers, electronic and optical devices; telecommunications; computer software design, consulting and information services; professional, R&D activities; information and telecommunications; printing and publishing activities; production of movies and video-films); auxiliary (supply of electricity, gas, steam and conditioned air; wholesale and retail trade; repair of automobiles and motorcycles; hotels and restaurants; financial and insurance activities); traditional (agriculture, forestry and fishing; mining and quarrying; manufacturing industries; construction; transport; storage; postal and courier services; production chemical substances and chemical products; car making and mechanical engineering; light industry), and to define the industries driving the economic growth, generating net income and having direct impact on the rates of GDP growth.A methodological approach to the assessment of the effectiveness of tax preferences and other preferences provided for residents of industrial parks is proposed, which, contrary to the existing approaches, uses applied models of the overall equilibrium for identifying the industries that have to be priority recipients of government assistance through the network of industrial parks, in the context of the intensified and leading development of the country by key macroeconomic indicators, and for quantitative optimization of the preferences considering the stable revenues of the public budget, which enabled to substantiate the nomenclature of efficient stimuli for residents of industrial parks, to achieve the objectives: to make the national industry move up in the value added chains and create a closed-loop innovation cycle in Ukraine.The system of tax and other preferences for residents of industrial parks, intended to recover and further the innovation-driven development of the production and export capacities of the Ukrainian economy, is assessed, which enabled to adapt international experiences of using the mechanism of free economic zones to the domestic practice, to create a favorable investment environment for high tech productions in the national economy for the period required by them to form competitive advantages. ; У дисертації розроблено цілісну наукову концепцію неопротекціонізму у міжнародній економічній політиці в умовах лібералізації світогосподарських зв'язків і на цій основі сформульовано інтегративний концептуальний підхід застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.В роботі запропоновано міждисциплінарний багатокатегоріальний підхід до визначення протекціонізму з позицій ідеології, ідеї, політики і практики, що дозволило дослідити трансформацію форм його прояву в процесі еволюційного розвитку міжнародних економічних відносин. Міжнародна економічна політика досліджувалась в нерозривній єдності економічної й політичної практики держав методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії. Встановлено, що з позиції міжнародної політичної економії, на вибір між протекціонізмом чи вільною торгівлею як принципами реалізації економічної політики держави впливають стан світогосподарських процесів з іманентними їм суперечностями, особливості протікання процесів регіоналізації та інтеграції і тенденції розвитку світової економіки. Вибір між сповідуванням державою політики мінімізації втрат чи максимізації вигод, а також характер її участі в міжнародному економічному співробітництві, з одного боку, детермінується станом міжнародної торгівлі і міжнародного переміщення факторів виробництва, а, з іншого боку, визначає його. Виявлено, що на вибір протекціоністської політики, згідно теоретичного дискурсу міжнародної політичної економії, впливають: діяльність державних і недержавних суб'єктів господарювання; ефекти від реалізації національних економічних політик; стан координаційної рівноваги між національним, регіональним, міждержавним і глобальним рівнями прийняття рішень; формування механізмів глобального управління міжнародними економічними процесами.Інтерпретація міжнародної економічної політики методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії дозволила виявити ендогенний характер зовнішньоекономічної політики (тим самим визнаючи протекціонізм як політику, на яку потенційно може формувати запит суспільство (в особі виборців), підприємці (в особі лобістських груп), уряд (що реалізує економічні інтереси держави)) й водночас ідентифікувати різноманіття суб'єктів міжнародних економічних відносин, що чинять екзогенний вплив на реалізацію політики національних держав (шляхом підписання торговельних угод), тим самим обмежуючи умови для реалізації протекціоністської політики.Теоретичне моделювання протекціоністських інтенцій в міжнародному економічному співробітництві на основі міждисциплінарного економікополітичного підходу дало підстави до переосмислення висновків класичної, неокласичної теорій торгівлі і теорії співвідношення факторів виробництва про беззастережний вплив принципу вільної торгівлі на «добробут» населення як похідну від функції споживання. Аналіз двох груп теорій протекціонізму – як тих, що базуються на дослідженні структури протекціонізму в межах країн, так і тих, що досліджують рівень протекціонізму між країнами в часі – дозволив встановити, що добробут виборців або т.зв. виграш більшості лежить в основі ініціювання вжиття протекціоністських заходів. Встановлено, що з боку населення затребуваність на протекціонізм може бути продиктована запитом на: добробут, що вимірюється, окрім економічних, ще й соціальними і екологічними ефектами; соціальну солідарність; соціальне забезпечення; відстоювання соціальних цінностей; відстоювання національної ідентичності; сповідування ідеологічних принципів політики економічного націоналізму; нівелювання ефектів інформаційної асиметрії раціональних виборців. З боку лобістських груп тиск на вибір принципу реалізації зовнішньоторговельної політики урядом пояснюється: стадією бізнес-циклу; ефектами гістерезису в економіці; рівнем конкурентоспроможності експортоорієнтованих секторів; ступенем імпортозалежності економіки; дистрибутивними й алокаційними ефектами економічної діяльності.В дисертації обґрунтовано авторську концепцію неопротекціонізму в міжнародній економічній політиці, під яким розуміється складноієрархічна сукупність принципів, правил та інструментів захисного, стимулюючого, дискримінаційного та рестрикційного характеру, що реалізується на мега-, мета-, макро- і мезорівнях міжнародної економічної політики. В дослідженні запропоновано багаторівневу типологізацію неопротекціонізму за конкретними ознаками, до яких віднесено: рівень міжнародної економічної політики, суб'єкти генерування, середовище прояву, інструменти міжнародної економічної політики непрямого впливу, що дало змогу виявити його сутнісні характеристики у всіх формах прояву міжнародних економічних відносин; встановити функції, що виконує неопротекціонізм залежно від його типів (ідеологічний, інституційний, інтеграційний, кон'юнктуро-формуючий/ галузевий, факторний, інфраструктурний, монетарний, валютний, фінансовий, борговий, фіскальний) та підтипів (екологічний, міграційний, сировинний, ресурсний, енергетичний, технологічний, інноваційний, інформаційний, цифровий, інвестиційний). Це дозволило ідентифікувати мету застосування неопротекціонізму на мега-, мета-, макро- і мезорівні міжнародної економічної політики, та візуалізувати ступінь його функціонально-структурної складності та розмірності як явища та процесу, реалізація якого видозмінюється залежно від суб'єктів, які його застосовують, об'єктів, на які розповсюджується його дія, простору застосування, цілей здійснення.В роботі розроблено науково-методичний підхід оцінювання міжнародної економічної політики на макро- і мета- рівнях, зумовленої використанням інструментарію неопротекціонізму, застосування якого дозволило виокремити і охарактеризувати політику економічного націоналізму (мотиваційною основою якого виступають домінування, експансія, забезпечення національного розширеного відтворення шляхом створення нових порівняльних переваг) і політику економічного патріотизму (мотиваційною основою якого виступають відновлення економічного зростання, стримування експансійного потенціалу країн-партнерів, створення нових порівняльних переваг й досягнення сталого розвитку) з виокремленням таких його підтипів, як наднаціональний, локальний, ліберальний, консервативний. Визначено характерні риси політики неомеркантилізму і встановлено способи, в які вона може реалізовуватись. Встановлено, що політика неомеркантилізму продукує антиконкурентні ринкові викривлення, які зачіпають не лише іноземних виробників, але й національних, беручи до уваги ступінь залучення останніх до глобальних ланцюгів створення доданої вартості, і призводить до ринкових дисбалансів внаслідок несправедливої конкуренції.Удосконалено теоретико-методологічні засади дослідження міжнародної економічної політики, що визначається принципами стійкості, ієрархічності, адаптивності, комплементарності, субсидіарності та збалансованості, шляхом включення легітимації як новітнього принципу здійснення міжнародної економічної політики, що передбачає комбінування регуляторних, дерегуляторних та ререгуляторних механізмів впливу на міжнародні економічні відносини, результується в імплементації таких інституційних норм і правил, які прямо чи опосередковано нехтують/спростовують/викривлюють домовленості, що існують на міжнародному/регіональному рівні, призводять до антиконкурентних ринкових деформацій, торговельних й інвестиційних дисбалансів та уможливлюють отримання нових порівняльних переваг. Самолегітимація визначена як атрибутивна характеристика суб'єктів міжнародної економічної політики на мега-, мета- і макрорівнях, що уможливлює реалізацію політики неопротекціонізму.В дисертаційному дослідженні обґрунтовано множинні комбінації реалізації неопротекціонізму через різноспрямовані прояви дерегуляціїрегуляції, інтеграції-дезінтеграції, координації-декоординації, розширенняфрагментації, врівноваження-розбалансування, стимулювання-обмеження, захисту-дискримінації та доцільність застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.Встановлено, що структурними елементами світового господарства як середовища прояву неопротекціонізму виступають: виробничо-інвестиційна сфера діяльності, науково-технічна сфера, сфера міжнародної торгівлі, міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини. Виявлено, що неопротекціонізм в межах міжнародної економічної системи виконує наступні функції: регуляторну (ідеологіний неопротекціонізм; інтеграційний неопротекціонізм; факторний неопротекціонізм; монетарний неопротекціонізм; валютний неопротекціонізм; борговий неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); алокаційну (кон'юнктурноформуючий/галузевий неопротекціонізм; інфраструктурний неопротекціонізм; факторний неопротекціонізм; інтеграційний неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); дистрибутивну (інституційний неопротекціонізм; фіскальний неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); стабілізаційну (монетарний неопротекціонізм; валютний неопротекціонізм; борговий неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм).Моделювання процесів кластерізації української економіки із використанням бостонської матриці та моделі Леонтьєва дозволило виділити чотири продуктивні кластери: інноваційний (виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції; телекомунікації (електрозв'язок); комп'ютерне програмування, консультування та надання інформаційних послуг; професійна, наукова та технічна діяльність; інформація та телекомунікації; видавнича діяльність; виробництво кіно- та відеофільмів; допоміжний (постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; тимчасове розміщування й організація харчування; фінансова та страхова діяльність), традиційний (сільське, лісове та рибне господарство; добувна промисловість і розроблення кар'єрів; переробна промисловість; будівництво; транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції), стратегічний (транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції; автомобіле- та машинобудування; легка промисловість) та визначити галузі-драйвери економічного зростання, в яких можливе отримання високого чистого валового доходу та які безпосередньо впливають на темпи зростання ВВП.Запропоновано методологічний підхід до оцінювання ефективності надання податкових пільг й інших преференцій резидентам індустріальних парків, який, на відміну від існуючих підходів, передбачає використання прикладних моделей загальної рівноваги для ідентифікації пріоритетних галузей-реципієнтів державної допомоги через мережу індустріальних парків у контексті активізації випереджаючого розвитку країни за ключовими макроекономічними показниками, а також визначення оптимального обсягу відповідних преференцій з міркувань сталих надходжень державного бюджету, що дозволило обґрунтувати перелік перспективних стимулів резидентам індустріальних парків для досягнення цілей висхідного руху вітчизняної промисловості ланцюгами доданої вартості й створення замкнутого циклу інновацій в Україні.В роботі проведено оцінку використання системи податкових й інших преференцій для резидентів індустріальних парків з метою відновлення та забезпечення подальшого інноваційного розвитку виробничо-експортного потенціалу України, що дало змогу адаптувати міжнародний досвід використання механізму вільних економічних зон до вітчизняної практики задля створення сприятливого інвестиційного середовища для нових високотехнологічних виробництв у національній економіці на період формування ними конкурентних переваг.
