Suchergebnisse

The present article is devoted to the problem of the Nagorno-Karabakh conflict. It investigates the place of identity politics in the processes of its conflict management. It is concluded that identity politics is one of the main factors in the conflict, which hinders its resolution and is not taken into account by the states parties of the negotiation process. This factor is expressed in nationalist rhetoric, which, in general, appeals to the people's emotions of both conflicting parties and disputed territories. The rhetoric is based on the interpretation of historical events and phenomena, as well as cultural features. This situation makes the conflict «irrational», minimizing the possibility of using the tools of diplomacy, eliminating the possibility of compromise and increasing the possibility of military confrontation. Awareness of the unambiguous positions of the parties to the conflict, their reluctance to seek compromise solutions acts as a «key» to solving this problem. It requires a change in approach to the settlement process. The author proposes an approach within which the existing problems and the status quo are rethought in the categories of «past-future» as opposed to the existing logic of «friend-enemy». In practice, this approach can be implemented by gradually rethinking the imperatives of thinking of political elites, which contain a conflict component and, in the long run, changing the way of thinking of political elites. This process should be provided by representatives of civil society and business because of their direct effect on the public opinion and general rhetoric about the problem. This approach can help to integrate a «rational component» in resolving this conflict. Increasing the influence of external players on the development of these areas (primarily by financing joint Armenian-Azerbaijani scientific, cultural, business, infrastructure, etc. projects) in the long run may change those components of national identities of conflicting parties that generate aggressive rhetoric. It is important to note that the concerted actions of the OSCE Minsk Group should be the driving force behind these changes. ; Стаття присвячена аналізу кейсу конфлікту в Нагірному Карабаху і досліджує місце політики ідентичності в процесах його конфліктного менеджменту. В результаті дослідження було зроблено висновок про те, що саме політика ідентичності виступає у якості одного з базових чинників конфлікту, що досліджується, який заважає його врегулюванню і який не враховується державами-учасницями переговорного процесу. Даний чинник виражається у націоналістичній риториці, яка, в цілому, апелює до емоційного стану населення як конфліктуючих держав так і спірних територій, розбудовуючи власну риторику спираючись на трактування історичний подій та явищ, а також культурних особливостей. Ця ситуація робить конфлікт «ірраціональним», мінімізуючи можливості застосування інструментів дипломатії, виключаючи можливість компромісів та підсилюючи вірогідність військового протистояння. Усвідомлення однозначності позицій сторін конфлікту, їх несхильність до пошуку компромісних рішень виступає у якості «ключа» до вирішення даної проблеми, оскільки потребує зміни підходу до процесу врегулювання. Автором пропонується підхід в межах якого існуючі проблеми та статус-кво переосмислюються в категоріях «минуле-майбутнє» на противагу існуючій логіці «друг-ворог». На практиці даний підхід може бути реалізований шляхом поетапного переосмислення імперативів мислення політичних еліт, які містять конфліктогенну складову і, в довгостроковій перспективі, зміни образу мислення політичних еліт. Даний процес повинен бути забезпечений представниками громадянського суспільства та представниками бізнесу, оскільки перші безпосередньо впливають на формування громадської думки та загальної риторики стосовно проблеми, а другі можуть інтегрувати «раціональну складову» у вирішення даного конфлікту. Підсилення впливу зовнішніх гравців на розвиток даних напрямків (в першу чергу шляхом фінансування спільних вірмено-азербайджанських наукових, культурних, бізнесових, інфраструктурних тощо проєктів) у довгостроковій перспективі може призвести до зміни тих складових національних ідентичностей конфліктуючих сторін, які породжують агресивну риторику. Важливо зазначити, що саме злагоджені дії представників Мінської групи ОБСЄ повинні виступати у якості рушійного механізму цих змін.

У статті обговорено та проаналізовано стан здоров'я сучасного населення, виявлені упущення нинішньої політики у формуванні здорового способу життя (ФЗСЖ). Визначено, що в Україні практично відсутня стратегія, план дій щодо поширення основних елементів здорового способу життя (збалансоване раціональне харчування, регулярна фізична активність, відмова від шкідливих звичок, позитивне мислення, уміння керувати власним здоров'ям тощо). У статті вивчений досвід щодо впровадження політики формування здорового способу життя в інших європейських країнах. Запропоновано розробити й реалізувати комплексну державну програму і перспективи розвитку формування здорового способу життя в Україні. ; The article discusses and analyzes the state of health of the modern population, which requires a long-term program of measures and an appropriate state policy in the formation of a healthy lifestyle (PFHL). According to the sociological research, it was found out that the attitude of young people to a healthy lifestyle depends largely on: - the state of the environment, - psychological stress, bad habits, - malnutrition, - lack of physical activity, etc. It is considered that way of life of a person is determined by three categories: - standard of living, - quality of life and lifestyle. It is revealed that in Ukraine there is practically no strategy, action plan on the distribution of the basic elements of a healthy lifestyle (balanced rational nutrition, regular physical activity, giving up bad habits, positive thinking, ability to manage one's own health, etc.), inactivity for promoting a healthy lifestyle and creating conditions for its implementation, according to a WHO presentation published. It is noted that in Ukraine there is a number of structures engaged in informational and educational work, but they lack proper monitoring and evaluation questions of the effectiveness of this activity. It is somewhat outdated and needs to be updated, in particular, it is important to develop high-quality social advertising. It is offered to take advantage of already existing successful experience of foreign countries in the field of healthy lifestyle, which shows that a more promising and economically beneficial way for the society to save health is connected with wide introduction of preventive technologies. The article examines implementation of policies for the formation of a healthy lifestyle in different European countries. It is proposed to develop and implement a comprehensive state program and prospects for the development of a healthy lifestyle in Ukraine.

Запропоновано деякі інституціональні дії та зміни, які є необхідними для стимулювання впровадження та успішного функціонування ринку сільськогосподарської нерухомості.Ключові слова: земельний кадастр, нерухоме майно, агропродовольча сфера, земельна ділянка, ринок сільськогосподарської нерухомості. ; Since independence the great land reform had been held that brought private property in land relations in Ukraine. But at the same time the agricultural land market through the introduction of a moratorium on the sale of agricultural land had stopped functioning.The lack of a common classification of property for agricultural purposes, a number of legal and legislative aspects are currently the main obstacles to the creation of a transparent market for agricultural real estate, which includes not only the land but also buildings and structures that are directly or not used in agriculture .The main aim of the article is to highlight the constructive action to improve the functioning of the market for agricultural real estate, namely the possibility of creating an integrated classifier to agricultural real estate and amend the information files of the State Land Cadastre and State Register of rights to real estate. The successful operation of agricultural property market in Ukraine would be ruling out in the absence of a common classification of real estate for agricultural purposes, so this classification should be offered. At this stage, the existing categories of land use purpose designed classifier property for agricultural purposes is integrated with links to existing Classification and aims to unify all objects of agricultural purpose in a single classification.Creation classification of objects of agricultural purpose, of course, accelerate the successful start functioning agricultural estate market, but it in no time, not provide it completely. And one of the main obstacles to implementing it is valid to do at this time in Ukraine a moratorium on the sale of agricultural land.According to the authors, the lack of legitimate opportunities to operate in the market for agricultural real estate leads to illegal activities to the ground and holding back the development of the State Land Cadastre and slows conduct any research and development in the field of land evaluation.The necessary preconditions for the introduction of the land market should be:- Completion of the establishment of the land cadastre, which will set clear boundaries of land and their legal owners all over Ukraine;- Develop a reasonable methodology for determining the minimum price of land because of its fertility, location and other characteristics of each region of Ukraine.The article also proposed a few changes to the information file about the registered property rights to land and on registered land. In addition, these changes are based on the capabilities of monitoring land market and summarize data on the prices of land by Design State Committee for Land Resources of Ukraine on the land market monitoring and summarizing data on land prices.Keywords: land cadastre, real estate, agri-food sphere, land parcel, agricultural real estate market.

The article includes analysis of empirical sociological study on student opinions about the causes of international educational migration of the Ukrainian youth and the consequences of its transformation into a work migration. The study was conducted by the Center for Black Sea Studies in Sociology National University Petro Mohyla in February 2017. The object is students of higher educational institutions of 3–4 accreditation, Mykolaiv (396 pers.). Type of research: a representative survey. Sample — multistage: the first stage — the general group; the second stage — the target group (graduating students and students of the first courses); the third stage — the quota group (50 % of male and 50 % female). The survey was conducted by online questionnaires, processing — using integrated application package SPSS.Students respondents consider that the main reasons for the increasing number of educational migrants among the Ukrainian youth are: the insufficient state of training in institutions of higher education of Ukraine (the problem of employment with Ukrainian university education, corruption) and lack of stability in the country and prospects for improvement. Respondents have an interest in international educational migration intentions to Europe, USA, Canada, Australia by themselves. This intentions can be explained, other than mentioned above, by the specialty of the Mykolaiv region's settlement, multi-ethnic composition of its population.Respondents were asked to evaluate such effects of transformation educational migration on work migration as worsening of the demographic situation in Ukraine, decrease in the number of working-age population, loss of intellectual capacity, economic losses due to transfer of people's own savings outside the country, decrease in demand for national products and services and as a consequence — reducing employment in the country. For each of the above factors was high enough percentage of answers «difficult to answer» and «not important». That may be associated both with a positive perception of students' work migration, and with the features of this sociodemographic group.In the opinion of the survey compiler, solving the problem of slowdowns in the international educational migration of the Ukrainian youth is to reform higher education system of Ukraine in order to bring it to the level of European quality standards and overcoming such a negative phenomena as a corruption and academic plagiarism. This can be achieved only through joint efforts of the educational process actors and authorities in the context of progressive changes in economic, political and social spheres. ; Стаття містить аналіз результатів емпіричного соціологічного дослідження з вивчення суджень студентів щодо причин міжнародної освітньої міграції української молоді та наслідків її перетворення на трудову. Дослідження, об'єктом якого є студенти внз 3–4 рівнів акредитації м. Миколаєва, проводилося Центром соціологічних досліджень Чорноморського національного університету ім. П. Могили у лютому 2017 р. Основними причинами міжнародної освітньої міграції студенти вважають: незадовільний стан підготовки фахівців у внз (складність працевлаштування з вітчизняним дипломом, корупція), відсутність стабільності в країні та перспектив зміни на краще. Стримано оцінено наслідки її перетворення на трудову. ; В статье отражены результаты эмпирического социологического исследования по вопросу изучения суждений студентов в отношении причин международной образовательной миграции украинской молодежи и последствий ее перехода в трудовую. Исследование, объектом которого являются студенты вузов г. Николаева 3–4 уровней аккредитации, проводилось Центром социологических исследований Черноморского национального университета им. П. Могилы в феврале 2017 г. Основными причинами студенты считают: неудовлетворительное состояние подготовки специалистов в вузах (сложность трудоустройства с украинским дипломом, коррупция), отсутствие стабильности в стране и перспектив изменений к лучшему. Сдержанно оценены последствия перехода образовательной миграции в трудовую.

In this general article peculiarity of the activity of the international socialist movement on the eve of the beginning of World War Iis discussed. It was established that, despite the growing role of the socialists in the socio-political life of European countries, they represented only an organized labor movement. The most influential socialist organizations were in Germany, Great Britain, Belgium, as well as in France and Italy. At the same time, in the pre-war period, the socialists of Eastern Europe, in particular the Russian Empire had a negligible impact on the activities of the Second International. An association with the left ideology managed to achieve significant success in propaganda of socialist slogans and the organization of the working class after the suppression of anarchists. Despite the declarative ideas of unity in the Second International, socialists from different countries did not have a common vision of the prospects for the development of the socialist movement, its goals and priorities, as well as the relation to cooperation with the official governments of the states. This led to the ideological division in the socialist movement of the reformists and radicals. The ideological and political divisions testified to the weakness of the Second International. Most Left unions and movements were convinced that the Austro-Serbian conflict could be localized and it would not be the beginning of large-scale hostilities. Conclusions are drawn that the ideological differences in the II International ended with the split of the international socialist movement with the onset of large-scale hostilities in Europe. ; В статье рассмотрены особенности деятельности международного социалистического движения накануне Первой мировой войны. Установлено, что, несмотря на рост роли социалистов в общественно-политической жизни европейских государств, они представляли только организованное рабочее движение. Левым удалось достичь значительного успеха в пропаганде социалистических лозунгов и организации рабочего класса после вытеснения анархистов. Несмотря на декларируемые идеи единства во II Интернационале, социалисты из разных стран не имели общего видения перспектив развития социалистического движения, его целей и приоритетов, а также отношения к сотрудничеству с официальными правительствами государств. Это привело к идейному делению в социалистическом движении на реформистов и радикалов. Большинство левых объединений и движений были убеждены, что австрийско-сербский конфликт удастся локализовать и он не станет началом масштабных военных действий. Доказано, что идеологические разногласия во II Интернационале в итоге стали причиной раскола международного социалистического движения с началом масштабных боевых действий в Европе. ; У статті розглянуто особливості діяльності міжнародного соціалістичного руху напередодні Першої світової війни. З'ясовано, що, попри зростання ролі соціалістів у суспільно-політичному житті європейських держав, вони репрезентували лише організований робітничий рух. Лівим удалось досягнути значного успіху в пропаганді соціалістичних гасел та організації робітничого класу після витіснення анархістів. Попри задекларовану єдність у ІІ Інтернаціоналі, соціалісти з різних країн не мали спільного бачення перспектив розвитку соціалістичного руху, його цілей та пріоритетів, а також ставлення до співпраці з офіційними урядами держав. Це спричинило ідейний поділ на реформістів та радикалів у соціалістичному русі. Більшість лівих об'єднань та рухів були переконані, що австрійсько-сербський конфлікт удасться локалізувати і він не стане початком масштабних військових дій. Доведено, що ідеологічно-політичні поділи у ІІ Інтернаціоналі зрештою стали причиною розколу міжнародного соціалістичного руху з початком масштабних бойових дій у Європі.

In this general article peculiarity of the activity of the international socialist movement on the eve of the beginning of World War Iis discussed. It was established that, despite the growing role of the socialists in the socio-political life of European countries, they represented only an organized labor movement. The most influential socialist organizations were in Germany, Great Britain, Belgium, as well as in France and Italy. At the same time, in the pre-war period, the socialists of Eastern Europe, in particular the Russian Empire had a negligible impact on the activities of the Second International. An association with the left ideology managed to achieve significant success in propaganda of socialist slogans and the organization of the working class after the suppression of anarchists. Despite the declarative ideas of unity in the Second International, socialists from different countries did not have a common vision of the prospects for the development of the socialist movement, its goals and priorities, as well as the relation to cooperation with the official governments of the states. This led to the ideological division in the socialist movement of the reformists and radicals. The ideological and political divisions testified to the weakness of the Second International. Most Left unions and movements were convinced that the Austro-Serbian conflict could be localized and it would not be the beginning of large-scale hostilities. Conclusions are drawn that the ideological differences in the II International ended with the split of the international socialist movement with the onset of large-scale hostilities in Europe. ; В статье рассмотрены особенности деятельности международного социалистического движения накануне Первой мировой войны. Установлено, что, несмотря на рост роли социалистов в общественно-политической жизни европейских государств, они представляли только организованное рабочее движение. Левым удалось достичь значительного успеха в пропаганде социалистических лозунгов и организации рабочего класса после вытеснения анархистов. Несмотря на декларируемые идеи единства во II Интернационале, социалисты из разных стран не имели общего видения перспектив развития социалистического движения, его целей и приоритетов, а также отношения к сотрудничеству с официальными правительствами государств. Это привело к идейному делению в социалистическом движении на реформистов и радикалов. Большинство левых объединений и движений были убеждены, что австрийско-сербский конфликт удастся локализовать и он не станет началом масштабных военных действий. Доказано, что идеологические разногласия во II Интернационале в итоге стали причиной раскола международного социалистического движения с началом масштабных боевых действий в Европе. ; У статті розглянуто особливості діяльності міжнародного соціалістичного руху напередодні Першої світової війни. З'ясовано, що, попри зростання ролі соціалістів у суспільно-політичному житті європейських держав, вони репрезентували лише організований робітничий рух. Лівим удалось досягнути значного успіху в пропаганді соціалістичних гасел та організації робітничого класу після витіснення анархістів. Попри задекларовану єдність у ІІ Інтернаціоналі, соціалісти з різних країн не мали спільного бачення перспектив розвитку соціалістичного руху, його цілей та пріоритетів, а також ставлення до співпраці з офіційними урядами держав. Це спричинило ідейний поділ на реформістів та радикалів у соціалістичному русі. Більшість лівих об'єднань та рухів були переконані, що австрійсько-сербський конфлікт удасться локалізувати і він не стане початком масштабних військових дій. Доведено, що ідеологічно-політичні поділи у ІІ Інтернаціоналі зрештою стали причиною розколу міжнародного соціалістичного руху з початком масштабних бойових дій у Європі.

Здійснено аналіз проблеми стосовно місця та значення комплексного моделювання у міжнародних відносинах та розробці можливих сценаріїв розгортання конкретних подій у сфері міжнародного співжиття, подано конкретні приклади та запропоновано практичні схеми. ; This article highlights the place and main meaning of the integrated modeling in international relations, as well as, development of all the possible scenario of specific events in the international coexistence.The creation of international development prognostic model that could take into account a lot of exterior, interior, intervening and multi-aspect factors, as well as, conditions of other research methods, is divided into a number of the main stages.Among the most important range of international prognostic methodology enrichment processes should be mentioned such points as political science and economical and mathematical apparat synthesis. However, concerning these things, there is a general problem which says about no final generally accepted number of social political factors that should be applied into the computers. At the same time, natural experience gives an opportunity to get quite important cybernetic calculations (especially during the world and regional conflict situation analysis).So, international relations complex modeling is generally based on the system approach method that represents higher stage of prognostic reaching than system approach does. The last one motioned approach is knows as a description of the pragmatic methods, approaches, ways and procedures of international relations ordering complex. Mostly based of the system analysis, system approach plays function of international prognostication which highlights integral but quite contradictory development of the particular state or the coalition of states in world community. On the basis of systematic regularity, it is easy to define the complex interactions between the key poles of global development, as well as, different subsystems evolution specifics (democratic, totalitarian, transitional etc.).All in all, complex modeling which shows an imitational object or research process constructing within the help of economical and statistic methods, highlights one of the main key ways in the modern international prognostication. So, imitational modeling allows bringing out numerous deep sides of development that is unreachable for the ordinary foreign visual observation of the expert.There are analyzed concrete examples and offered practical schemes. ; Рассмотрено вопрос относительно места и значения комплексного моделирования в международных отношениях и разработке возможных сценариев развития конкретных событий в сфере международного сосуществования, проанализировано конкретные примеры и предложено практические схемы.

The main object of the research is to identify the features of the formative stage of the external vector of Australian environmental policy, which dates back to the 1970s. Methodology of the research is based on an analysis of documents of the Australian Parliament, Department of Foreign Affairs and Trade and the Ministry of Water, Agriculture and Environment. It is found that by the early 1970s, Australia had adopted the first international agreements that formed the basis for the further development of its multilateral environmental cooperation. During this period, various mechanisms and models of multilateral cooperation were developed. The role of United Nations Conference on the Environment held in Stockholm in 1972 in the development of a new level of international environmental cooperation is revealed. It is proven that a number of environmental problems has been has exacerbated in Australia. This led to the country's need for a broad exchange of information with other countries of the world in order to overcome them and to join forces more closely to combat them. By this time in Australia, at both the federal and state levels, government agencies responsible for implementing environmental policies were established. This facilitated the coordination of the internal and external vector of environmental activities. It is concluded that after this conference, in the 1970s, the period of formation of the international vector of Australian environmental policy began. This is justified by the fact that it was based on new principles and background and included new directions. Its peculiarity is demonstrated. It is emphasized on the important role played by the Australian Parliament in the implementation of international agreements. ; Целью исследования является выявление особенностей этапа становления внешнего вектора экологической политики Австралии, который отнесен к 1970-м годам. Исследование проведено на основе анализа документов Парламента Австралии, Департамента внешних отношений и торговли и Министерства воды, сельского хозяйства и окружающей среды. В результате исследования установлено, что в нач. 1970-х гг. в Австралии был принят ряд первых международных соглашений, которые сформировали основу для дальнейшего развития многостороннего экологического сотрудничества. В этот период были отработаны различные механизмы и модели многостороннего сотрудничества. Раскрыта роль Конференции ООН по Окружающей среде, которая состоялась в Стокгольме в 1972 г., в развитии международного экологического сотрудничества нового уровня. Доказано, что на тот момент в Австралии обострился ряд экологических проблем, что обусловило потребность страны в широком обмене информацией с другими странами мира по их преодолению и более тесного объединения усилий в борьбе с ними. Именно в это время в Австралии на уровне федерации и на уровне штатов были созданы государственные учреждения, ответственные за внедрение экологической политики, что способствовало координации внутреннего и внешнего вектора природоохранной деятельности. Сделан вывод, что именно после этой конференции, в 1970-х гг., начался период становления международного вектора экологической политики Австралии, ведь она основывалась на новых началах и принципах и включила новые направления. Продемонстрирована ее особенность. Отмечена большую роль, которую уделяет Парламент Австралии выполнению международных соглашений. ; Метою дослідження є виявлення особливостей етапу становлення зовнішнього вектора екологічної політики Австралії, який віднесено до 1970-х рр. Дослідження проведено на основі аналізу документів Парламенту Австралії, Департаменту зовнішніх відносин і торгівлі та Міністерства води, сільського господарства і навколишнього середовища. У результаті дослідження встановлено, що до поч. 1970-х рр. в Австралії було прийнято низку перших міжнародних угод, які сформували підґрунтя для подальшого розвитку багатостороннього екологічного співробітництва. У цей період були відпрацьовані різні механізми і моделі багатостороннього співробітництва. Розкрита роль Конференції ООН з Навколишнього середовища, яка відбулася у Стокгольмі в 1972 р., у розвитку міжнародного екологічного співробітництва нового рівня. Доведено, що на цей момент в Австралії загострилася низка екологічних проблем, що обумовило потребу країни у широкому обміні інформацією з іншими країнами світу щодо їх подолання і більш тісного об'єднання зусиль у боротьбі з ними. Саме в цей час в Австралії і на рівні федерації і на рівні штатів були створені державні установи, відповідальні за впровадження екологічної політики, що сприяло координації внутрішнього і зовнішнього вектора природоохоронної діяльності. Зроблено висновок, що саме після цієї конференції, у 1970-х рр., розпочався період становлення міжнародного вектора екологічної політики Австралії, адже ця діяльність ґрунтувалася на нових засадах і принципах і включила нові напрями. Продемонстровано її особливість. Наголошено на великій ролі, яку приділяє Парламент Австралії виконанню міжнародних угод.

The main object of the research is to identify the features of the formative stage of the external vector of Australian environmental policy, which dates back to the 1970s. Methodology of the research is based on an analysis of documents of the Australian Parliament, Department of Foreign Affairs and Trade and the Ministry of Water, Agriculture and Environment. It is found that by the early 1970s, Australia had adopted the first international agreements that formed the basis for the further development of its multilateral environmental cooperation. During this period, various mechanisms and models of multilateral cooperation were developed. The role of United Nations Conference on the Environment held in Stockholm in 1972 in the development of a new level of international environmental cooperation is revealed. It is proven that a number of environmental problems has been has exacerbated in Australia. This led to the country's need for a broad exchange of information with other countries of the world in order to overcome them and to join forces more closely to combat them. By this time in Australia, at both the federal and state levels, government agencies responsible for implementing environmental policies were established. This facilitated the coordination of the internal and external vector of environmental activities. It is concluded that after this conference, in the 1970s, the period of formation of the international vector of Australian environmental policy began. This is justified by the fact that it was based on new principles and background and included new directions. Its peculiarity is demonstrated. It is emphasized on the important role played by the Australian Parliament in the implementation of international agreements. ; Целью исследования является выявление особенностей этапа становления внешнего вектора экологической политики Австралии, который отнесен к 1970-м годам. Исследование проведено на основе анализа документов Парламента Австралии, Департамента внешних отношений и торговли и Министерства воды, сельского хозяйства и окружающей среды. В результате исследования установлено, что в нач. 1970-х гг. в Австралии был принят ряд первых международных соглашений, которые сформировали основу для дальнейшего развития многостороннего экологического сотрудничества. В этот период были отработаны различные механизмы и модели многостороннего сотрудничества. Раскрыта роль Конференции ООН по Окружающей среде, которая состоялась в Стокгольме в 1972 г., в развитии международного экологического сотрудничества нового уровня. Доказано, что на тот момент в Австралии обострился ряд экологических проблем, что обусловило потребность страны в широком обмене информацией с другими странами мира по их преодолению и более тесного объединения усилий в борьбе с ними. Именно в это время в Австралии на уровне федерации и на уровне штатов были созданы государственные учреждения, ответственные за внедрение экологической политики, что способствовало координации внутреннего и внешнего вектора природоохранной деятельности. Сделан вывод, что именно после этой конференции, в 1970-х гг., начался период становления международного вектора экологической политики Австралии, ведь она основывалась на новых началах и принципах и включила новые направления. Продемонстрирована ее особенность. Отмечена большую роль, которую уделяет Парламент Австралии выполнению международных соглашений. ; Метою дослідження є виявлення особливостей етапу становлення зовнішнього вектора екологічної політики Австралії, який віднесено до 1970-х рр. Дослідження проведено на основі аналізу документів Парламенту Австралії, Департаменту зовнішніх відносин і торгівлі та Міністерства води, сільського господарства і навколишнього середовища. У результаті дослідження встановлено, що до поч. 1970-х рр. в Австралії було прийнято низку перших міжнародних угод, які сформували підґрунтя для подальшого розвитку багатостороннього екологічного співробітництва. У цей період були відпрацьовані різні механізми і моделі багатостороннього співробітництва. Розкрита роль Конференції ООН з Навколишнього середовища, яка відбулася у Стокгольмі в 1972 р., у розвитку міжнародного екологічного співробітництва нового рівня. Доведено, що на цей момент в Австралії загострилася низка екологічних проблем, що обумовило потребу країни у широкому обміні інформацією з іншими країнами світу щодо їх подолання і більш тісного об'єднання зусиль у боротьбі з ними. Саме в цей час в Австралії і на рівні федерації і на рівні штатів були створені державні установи, відповідальні за впровадження екологічної політики, що сприяло координації внутрішнього і зовнішнього вектора природоохоронної діяльності. Зроблено висновок, що саме після цієї конференції, у 1970-х рр., розпочався період становлення міжнародного вектора екологічної політики Австралії, адже ця діяльність ґрунтувалася на нових засадах і принципах і включила нові напрями. Продемонстровано її особливість. Наголошено на великій ролі, яку приділяє Парламент Австралії виконанню міжнародних угод.

The main object of the research is to identify the features of the formative stage of the external vector of Australian environmental policy, which dates back to the 1970s. Methodology of the research is based on an analysis of documents of the Australian Parliament, Department of Foreign Affairs and Trade and the Ministry of Water, Agriculture and Environment. It is found that by the early 1970s, Australia had adopted the first international agreements that formed the basis for the further development of its multilateral environmental cooperation. During this period, various mechanisms and models of multilateral cooperation were developed. The role of United Nations Conference on the Environment held in Stockholm in 1972 in the development of a new level of international environmental cooperation is revealed. It is proven that a number of environmental problems has been has exacerbated in Australia. This led to the country's need for a broad exchange of information with other countries of the world in order to overcome them and to join forces more closely to combat them. By this time in Australia, at both the federal and state levels, government agencies responsible for implementing environmental policies were established. This facilitated the coordination of the internal and external vector of environmental activities. It is concluded that after this conference, in the 1970s, the period of formation of the international vector of Australian environmental policy began. This is justified by the fact that it was based on new principles and background and included new directions. Its peculiarity is demonstrated. It is emphasized on the important role played by the Australian Parliament in the implementation of international agreements. ; Целью исследования является выявление особенностей этапа становления внешнего вектора экологической политики Австралии, который отнесен к 1970-м годам. Исследование проведено на основе анализа документов Парламента Австралии, Департамента внешних отношений и торговли и Министерства воды, сельского хозяйства и окружающей среды. В результате исследования установлено, что в нач. 1970-х гг. в Австралии был принят ряд первых международных соглашений, которые сформировали основу для дальнейшего развития многостороннего экологического сотрудничества. В этот период были отработаны различные механизмы и модели многостороннего сотрудничества. Раскрыта роль Конференции ООН по Окружающей среде, которая состоялась в Стокгольме в 1972 г., в развитии международного экологического сотрудничества нового уровня. Доказано, что на тот момент в Австралии обострился ряд экологических проблем, что обусловило потребность страны в широком обмене информацией с другими странами мира по их преодолению и более тесного объединения усилий в борьбе с ними. Именно в это время в Австралии на уровне федерации и на уровне штатов были созданы государственные учреждения, ответственные за внедрение экологической политики, что способствовало координации внутреннего и внешнего вектора природоохранной деятельности. Сделан вывод, что именно после этой конференции, в 1970-х гг., начался период становления международного вектора экологической политики Австралии, ведь она основывалась на новых началах и принципах и включила новые направления. Продемонстрирована ее особенность. Отмечена большую роль, которую уделяет Парламент Австралии выполнению международных соглашений. ; Метою дослідження є виявлення особливостей етапу становлення зовнішнього вектора екологічної політики Австралії, який віднесено до 1970-х рр. Дослідження проведено на основі аналізу документів Парламенту Австралії, Департаменту зовнішніх відносин і торгівлі та Міністерства води, сільського господарства і навколишнього середовища. У результаті дослідження встановлено, що до поч. 1970-х рр. в Австралії було прийнято низку перших міжнародних угод, які сформували підґрунтя для подальшого розвитку багатостороннього екологічного співробітництва. У цей період були відпрацьовані різні механізми і моделі багатостороннього співробітництва. Розкрита роль Конференції ООН з Навколишнього середовища, яка відбулася у Стокгольмі в 1972 р., у розвитку міжнародного екологічного співробітництва нового рівня. Доведено, що на цей момент в Австралії загострилася низка екологічних проблем, що обумовило потребу країни у широкому обміні інформацією з іншими країнами світу щодо їх подолання і більш тісного об'єднання зусиль у боротьбі з ними. Саме в цей час в Австралії і на рівні федерації і на рівні штатів були створені державні установи, відповідальні за впровадження екологічної політики, що сприяло координації внутрішнього і зовнішнього вектора природоохоронної діяльності. Зроблено висновок, що саме після цієї конференції, у 1970-х рр., розпочався період становлення міжнародного вектора екологічної політики Австралії, адже ця діяльність ґрунтувалася на нових засадах і принципах і включила нові напрями. Продемонстровано її особливість. Наголошено на великій ролі, яку приділяє Парламент Австралії виконанню міжнародних угод.

In the article the specifics of judicial precedents of international courts as a source of labor law ofUkraine are analyzed. The essence of judicial precedents of international courts as a source of labor lawof Ukraine is clarified. Aspects of the essence of the legal nature of the studied category are outlined. ; У статті проаналізовано специфіку судових прецедентів міжнародних судів як джерелатрудового права України. З'ясовано сутність судових прецедентів міжнародних судів як джерелатрудового права України. Окреслено аспекти сутності правової природи досліджуваноїкатегорії.

The article outlines the international cooperation features in the training system of future Ukrainian Armed Forces officers. The author gives the reasons and explains the significance of Ukrainian military cooperation with European Atlantic countries. She indicates that if the state develops military cooperation with foreign countries, it contributes to the strengthening of security, defense, and stability in the country. The researcher determines Ukrainian Armed Forces peacekeeping operations and their importance for the country's prestige in the global space; describes international military education programs of cooperation between the Ukrainian Army and North Atlantic Treaty Organization countries. Based on scientific literature the author theoretically comprehends the content, main points and ways of international cooperation in the military training system, analyses the problems in the cadets' international training process, identifies the reasons for their occurrence. She highlights Ukrainian military cooperation with NATO countries at the Peacekeeping and Security Center in Yavoriv fieldground, Lviv region, and analyses the role of a teacher in the future officers' training process and international cooperation arrangement.Key words: international cooperation, future officers' training features, international military cooperation NATO-Ukraine. ; Розглянуто особливості організації міжнародного співробітництва у системі підготовки майбутніх офіцерів Збройних Сил України та наявність орієнтації на педагогічну діяльність. З'ясовано причини та яке значення має військова співпраця України з Євроатлантичними країнами. Зазначено, що держава, розвиваючи військове співробітництво із зарубіжними країнами, робить свій внесок у зміцнення безпеки, оборони, стабільності. Виокремлено миротворчу діяльність Збройних Сил України та її вагомість для позитивного іміджу держави на світовому просторі. А також зосереджено увагу на міжнародній військовій навчальній програмі співпраці української армії з країнами Північноатлантичного альянсу. На підставі аналізу літературних джерел теоретично осмислено зміст, суть та напрями розвитку міжнародної співпраці у системі підготовки військовослужбовців. Проаналізовано проблеми, що виникають у процесі підготовки курсантів до міжнародних навчань, визначено причини їхнього виникнення. На базі центру миротворчості та безпеки Яворівського полігону, що на Львівщині, висвітлено співробітництво українських військовослужбовців з країнами НАТО. Простежено роль і участь викладача вищого військового навчального закладу у процесі організації міжнародної співпраці у системі підготовки майбутніх офіцерів. Ключові слова:міжн не співробітництво, особливості підготовки майбутніх офіцерів, міжнародне військове співробітництво Україна-НАТО.

В статті досліджено підхід сучасних підприємств до міжнародної економічної діяльності на закордонних ринках. В сучасних умовах все гостріше постає питання про вибір українськими підприємствами оптимальної стратегії економічного розвитку в довгостроковій перспективі, невід'ємною частиною якої повинна бути зовнішньоекономічна стратегія. Стратегія міжнародної економічної діяльності передбачає обґрунтування довгострокових цілей фірми у спектрі її зовнішньоекономічних інтересів. Також проаналізовано експорт товарів за 2005-2018 роки, визначено його динаміку. Визначено та запропоновано етапи процесу формування стратегії міжнародної економічної діяльності підприємства. Запропонована схема планування стратегії міжнародної економічної діяльності підприємства являє собою замкнену систему, функціонування якої пов'язане з дослідженням ефективності міжнародної економічної діяльності та досягненням гнучкості при виході на мінливі зовнішні ринки. ; The article investigates the approach of modern enterprises to international economic activity in foreign markets. In modern conditions, the question of choosing the optimal strategy for economic development, in the long run, is becoming more acute, an integral part of which should be the foreign economic strategy. The strategy of international economic activity implies the substantiation of the long-term goals of the firm in the spectrum of its foreign economic interests. Also analyzed the export and import of goods for 2005-2018 years, defined its dynamics. In the modern condition of the unstable external environment of business raises the question of the need for establishing a more completed process of realization international economic strategy of the company. In our opinion, when developing international economic strategy should be not only the level of the company internationalization and the way of entering the external market but, as well, the level of lifecycle demands on a product which realizing on the external market.As a basis of the product lifecycle from the point of studying the influence of the development level of the product on the volume of sales on the market of T. Levitt, we proposed our own mechanism of the level by level forming of the international economic strategy of a company, which in complex taken into account the main influences on external economic activity of the enterprise: stages of business internationalization ( stage of export, contracting stage, stage of participation, stage of the global firm); the lifecycle of the product demand which business propose on external market.There are defined and proposed stages of the process of formation of the strategy of international economic activity of the enterprise. The proposed scheme for planning the strategy of international economic activity of the enterprise is a closed system, the functioning of which is related with the study of the efficiency of international economic activity and the achievement of flexibility when entering on the changing external markets. The results of analyzing international economic strategy of company indicate on obligation of further research, implementation of the complex of legislative and other measures for resolving the actual problems of development of the external economic activity of companies in the country.

The article shows management process during the implementation of the development strategy of an enterprise's international economic performance (IEP) as a complex system, which includes processes, operations, elements. Strategic management process of IEP is a higher form of informational interaction, which cannot be effective without high-intellectual memory (supported with a computer). It reflects the functioning of strategic management system of IEP and is a complex phenomenon, which contains the target subsystem, providing subsystem, normative and legislative subsystem and management subsystem. In their turn, the subsystems mentioned above consist of partial processes, operations, and elements. Any strategy management will be effective if there are at least two channels: informational (direct and reverse) and energy (motivational) channel. The effectiveness of strategy implementation is determined with the level of sufficient information for managers of all levels and the motivational system. Conceptual model of strategic management process of IEP of an enterprise is suggested, which is based on the system approach and represented as a set of the following basic subsystems: "X" – target subsystem, "Y" – providing subsystem, "ХY" – normative and legislative subsystem, "Z" – management subsystem. The "X" axis – "System goals" – illustrates management cycle during the implementation of IEP strategy (a set of stages, processes, functions which should be carried out to achieve the goal (get the result). The "Y" axis represents the implementation of the goals and processes and defines means of the rational goal achievement. Strategic management subsystem (axis "Z") reflects the implementation of general strategic management functions of IEP on the background of accumulated experience (memory). Such system of relations requires the improvement and stabilization of the system of laws, regulations, instructions, orders, which form normative and legislative framework (axis "ХY"). It will determine and establish the "rules of the game" at competitive international markets. Each of the subsystems mentioned above forms its own technical and economic indicators (TEI-1 TEI-2, TEI-3, TEI-4), which are integrated into synthetic management criteria of IEP (TEI-5). ; У статті показано процес управління при реалізації стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства (ЗЕД) як складну систему, що містить у собі складові процеси, операції, елементи. Процес стратегічного управління ЗЕД представляє собою вищу форму інформаційної взаємодії, яка не може бути ефективною без високоінтелектуальної пам'яті (підтриманої комп'ютером). Він відображає функціонування системи стратегічного управління ЗЕД і є складним явищем, яке містить цільову, забезпечуючу, нормативно-законодавчу та керуючу підсистеми, які, у свою чергу, складаються із часткових процесів, операцій, елементів. Будь-яке управління стратегією буде ефективним при наявності як мінімум двох каналів: інформаційного (прямого і зворотного) та енергетичного (мотиваційного). Ефективність реалізації стратегії визначається рівнем інформаційного забезпечення менеджерів всіх ланок та мотиваційної системи. Запропоновано концептуальну модель процесу стратегічного управління ЗЕД підприємства, яка побудована на основі системного підходу і представлена у вигляді таких основних підсистем: «Х» – цільова підсистема, «Y» – забезпечуюча підсистема, «ХY» – нормативно-законодавча підсистема, «Z» – керуюча підсистема. Вісь «Х» – «Цілі системи» – ілюструє управлінський цикл при реалізації стратегії ЗЕД (сукупність етапів, процесів, функцій, які слід здійснити для досягнення мети (отримання результату). Вісь «Y» відображає реалізацію цілей і процесів, які необхідно здійснити, і визначає засоби раціонального досягнення цілей. Підсистема стратегічного управління (вісь «Z») відображає реалізацію загальних функцій стратегічного управління ЗЕД на фоні нагромадженого досвіду (пам'яті). Така система відносин потребує вдосконалення і стабілізації системи законів, підзаконних актів, інструкцій, наказів, тобто усієї нормативно-законодавчої бази (вісь «ХY»), яка буде визначати і встановлювати «правила гри» на конкурентних міжнародних ринках. Кожна із наведених підсистем формує власні техніко-економічні показники (ТЕП-1 ТЕП-2, ТЕП-3, ТЕП-4), які інтегруються в синтетичні критерії управління ЗЕД (ТЕП-5).

The article shows management process during the implementation of the development strategy of an enterprise's international economic performance (IEP) as a complex system, which includes processes, operations, elements. Strategic management process of IEP is a higher form of informational interaction, which cannot be effective without high-intellectual memory (supported with a computer). It reflects the functioning of strategic management system of IEP and is a complex phenomenon, which contains the target subsystem, providing subsystem, normative and legislative subsystem and management subsystem. In their turn, the subsystems mentioned above consist of partial processes, operations, and elements. Any strategy management will be effective if there are at least two channels: informational (direct and reverse) and energy (motivational) channel. The effectiveness of strategy implementation is determined with the level of sufficient information for managers of all levels and the motivational system. Conceptual model of strategic management process of IEP of an enterprise is suggested, which is based on the system approach and represented as a set of the following basic subsystems: "X" – target subsystem, "Y" – providing subsystem, "ХY" – normative and legislative subsystem, "Z" – management subsystem. The "X" axis – "System goals" – illustrates management cycle during the implementation of IEP strategy (a set of stages, processes, functions which should be carried out to achieve the goal (get the result). The "Y" axis represents the implementation of the goals and processes and defines means of the rational goal achievement. Strategic management subsystem (axis "Z") reflects the implementation of general strategic management functions of IEP on the background of accumulated experience (memory). Such system of relations requires the improvement and stabilization of the system of laws, regulations, instructions, orders, which form normative and legislative framework (axis "ХY"). It will determine and establish the "rules of the game" at competitive international markets. Each of the subsystems mentioned above forms its own technical and economic indicators (TEI-1 TEI-2, TEI-3, TEI-4), which are integrated into synthetic management criteria of IEP (TEI-5). ; У статті показано процес управління при реалізації стратегії розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства (ЗЕД) як складну систему, що містить у собі складові процеси, операції, елементи. Процес стратегічного управління ЗЕД представляє собою вищу форму інформаційної взаємодії, яка не може бути ефективною без високоінтелектуальної пам'яті (підтриманої комп'ютером). Він відображає функціонування системи стратегічного управління ЗЕД і є складним явищем, яке містить цільову, забезпечуючу, нормативно-законодавчу та керуючу підсистеми, які, у свою чергу, складаються із часткових процесів, операцій, елементів. Будь-яке управління стратегією буде ефективним при наявності як мінімум двох каналів: інформаційного (прямого і зворотного) та енергетичного (мотиваційного). Ефективність реалізації стратегії визначається рівнем інформаційного забезпечення менеджерів всіх ланок та мотиваційної системи. Запропоновано концептуальну модель процесу стратегічного управління ЗЕД підприємства, яка побудована на основі системного підходу і представлена у вигляді таких основних підсистем: «Х» – цільова підсистема, «Y» – забезпечуюча підсистема, «ХY» – нормативно-законодавча підсистема, «Z» – керуюча підсистема. Вісь «Х» – «Цілі системи» – ілюструє управлінський цикл при реалізації стратегії ЗЕД (сукупність етапів, процесів, функцій, які слід здійснити для досягнення мети (отримання результату). Вісь «Y» відображає реалізацію цілей і процесів, які необхідно здійснити, і визначає засоби раціонального досягнення цілей. Підсистема стратегічного управління (вісь «Z») відображає реалізацію загальних функцій стратегічного управління ЗЕД на фоні нагромадженого досвіду (пам'яті). Така система відносин потребує вдосконалення і стабілізації системи законів, підзаконних актів, інструкцій, наказів, тобто усієї нормативно-законодавчої бази (вісь «ХY»), яка буде визначати і встановлювати «правила гри» на конкурентних міжнародних ринках. Кожна із наведених підсистем формує власні техніко-економічні показники (ТЕП-1 ТЕП-2, ТЕП-3, ТЕП-4), які інтегруються в синтетичні критерії управління ЗЕД (ТЕП-5).