Розглянуто актуальні питання взаємодії актів міжнародних міжурядових організацій з внутрішньодержавним правом з особливим акцентом на юридичній природі міжнародних організацій, яка фактично обумовлює її правотворчу діяльність. Досліджено феномен актів міжнародних організацій, характер їхніх взаємозв'язків із міжнародно-правовою реальністю, а також національно-правові механізми імплементації міжнародно-правових зобов'язань. Здійснено аналіз впливу Європейського Союзу на міжнародно-правове регулювання через призму прийняття ним правових актів.Ключові слова: міжнародна міжурядова організація, юридична природа, юридичні акти, міжнародна правотворчість, механізм міжнародно-правового регулювання. Article investigates into topical issues of interaction between legal acts of international intergovernmental organizations and national law in terms of legal nature of international organizations which in fact determines its law-making activity. Legal acts of international organizations phenomenon is examined, as well as peculiarities of its intercommunication with international legal reality and national mechanisms of implementation of international obligations. European Union is taken into account in relation to its impact on regulation in international law through the process of adoption of legal acts.Key words: international intergovernmental organization, legal nature, legal personality, legal acts, law-making, international legal regulation.
The dynamics of the formation of the arbitral tribunal in the international law was analyzed in the article. The attention is focused on the basic historical stages of the arbitration justice (arbitral tribunal), and their characteristics is given. It is proved that the arbitration justice (arbitral tribunal) is one of the legal means of international disputes regulation. The regularities of the development of the arbitration justice (arbitral tribunal), which stage-by-stage include the usage of internal models of legal proceedings, the usage of analogies of the legal regulation of the phenomena of internal law to the phenomena of international law, also, the formation of the authentic legal international models of the legal international disputes regulation were discovered in the article. It is advocated that legal disputes, in which the decision was made as a result of the application of legal models, and not the search for a compromise, were the basis of the differentiation of arbitration justice (arbitral tribunal) and reconciliation (agreement) or the mediation. The preservation of the main features of arbitration justice (arbitral tribunal) formed in ancient states throughout the process of the formation peaceful international disputes regulation means, mainly fairness, impartiality, expertise and understanding of the case by the arbitrators was emphasized in the article. It is discovered that arbitration justice (arbitral tribunal) is a special category of international law which includes the elements of legal regulation and the possibility of political (compromising) elements inclusion.Key words: arbitration justice (arbitral tribunal); mediation, arbitration; cruiser «Alabama» case; arbitrage. ; Проаналізовано динаміку становлення третейського правосуддя в міжнародному праві. Акцентовано увагу на основних історичних етапах третейського правосуддя та охарактеризовано їх. Доведено, що третейське судочинство є одним із судових засобів врегулювання міжнародних суперечностей. Виявлено закономірності розвитку третейського правосуддя, які поетапно включають використання внутрішніх моделей судочинства, застосування аналогій правового регулювання явищ внутрішнього права до явищ міжнародного права, а також формування автентичних міжнародно-правових моделей врегулювання міжнародно-правових спорів. Відстоюється позиція, що основою розмежування третейського правосуддя і примирення (погодження) або посередництва виступили спори правового характеру, у яких рішення приймали внаслідок застосування правових моделей, а не пошуку компромісу. Наголошено на збереженні основних рис третейського правосуддя, сформованого в античних державах упродовж усього процесу формування цього засобу мирного врегулювання міжнародних спорів, а саме – справедливість, неупередженість, кваліфікація і розуміння суті справи арбітрами. Досліджено, що третейське правосуддя є особливою категорією міжнародного судочинства, яке включає елементи правового врегулювання та можливість включення політичних (компромісних) елементів.Ключові слова: третейське правосуддя; посередництво; арбітраж; справа крейсера «Алабама»; третейський суд.
The article examines the specific features of the content of law as a complex general theoretical category. It is concluded that the contents of the law include: interest, volitional principle, intellectual principle, as well as existing and proper principles. It is revealed that although interest at the stage of law formation acts іs a reflection of the actual needs of individuals, it is much broader than the need, including due to the fact that, firstly, one need can determine a certain number of interests, and, secondly, interest can be generated by the current right, as a consequence of its action.It is argued that the rule of law is the quintessence of consistency, laws of formal logic and legal technology. That is, to create law, the entire arsenal of rational thinking tools developed by mankind is used. But the intellectual (rational) principle in the content of law cannot be perceived solely in the form of compliance with the rules of formal logic, although this should be an integral quality of legal prescriptions. In a broad sense, the intellectual principle is manifested, on the one hand, in the correct assessment of interests when translating them into the content of law and choosing the right methods of influencing them, and, on the other, as a tool for rational assessment of the content of the norm by its addressee for subsequent implementation in actual behavior. At the same time, the study of the intellectual moment in the content of law should take place exclusively in conjunction with the volitional one, since the separation of these categories makes any of them meaningless. The volitional moment mediates not only the legal behavior of the addressee of legal prescriptions, but also, for example, the will of the legislator, which encourages him to achieve the goal of streamlining public relations with the help of correctly interpreted and correctly reflected interests at the level of normative legal acts. That is, one understanding of needs and the means necessary to meet them is not enough if ...
The article clarifies that the characteristic of legal regulation of general permissible type («everything that is not prohibited by the norms of positive law is allowed») depends on which system of building of legal material it can function within. Consequently it is established that such legal regulation as an instrument of person`s social freedom and activity realization essentially corresponds to the phenomenon of dispositiveness of law (i.e. the possibility of subjects of law to organize, regulate their relations independently, to act at their discretion).As well the author establishes the community of «general permissibility» and «dispositiveness» in being ensured by the respective legal method. It goes about the method of autonomy (decentralization), which peculiarity is certain order (character of the grounds) of establishing the legal rights and duties, degree (measure) of the granted rights definiteness and «autonomy of action» of their subjects, forming the legal relations, in particular, on the principle: «everything that is not directly prohibited by the norms of law is allowed».Moreover, the author reveals the same legal instruments due to which the dispositive possibilities of positive law and general permissible legal regulation are expressed. These are the respective principles of legal regulation of the certain sphere of social relations and the norms of law.These principles first of all include the principle of honesty, which belongs to the complex of normative legal means of ensuring the general permissible legal regulation, in particular, its main ideological component – free development of personality, freedom and own discretion in exercising the rights, provided that rights and freedoms of other people are not violated. The same is stated concerning the principles of rationality, freedom of contract, freedom of entrepreneurial activity, which is not prohibited by law.It is found out that the most normative emphasis in the investigated processes is placed on the respective legal norms, which are called the dispositive ones and which are traditionally considered as «the spare variant», «reserve» rule of behavior for those occasions when the subjects of law have not used the granted possibility to establish the other order of legal regulation. However, due to the general permissible mechanism the amount of dispositive norms is being extended and the norms, which establish the limits of allowed behavior of subjects, become part of it. Such norms are usually realized with the use of the wordings «independently», «by all the means, which are not prohibited by law», «in the other directions, which are not prohibited by legislation», «for meeting the political, economic, social, cultural and the other interests with the exception of restrictions established by law in the interests of…».Thus, the analysis of the investigated regulation should be provided within and due to the dispositive resources of law. ; З'ясовано, що характеристика правового регулювання загальнодозвільного типу залежить від того, у межі якої системи побудови правового матеріалу воно може функціонувати. Встановлено, що таке регулювання, як інструмент реалізації соціальної свободи та активності особи, сутнісно відповідає явищу диспозитивності права. Також простежено спільні риси «загальнодозвільності» і «диспозитивності» у забезпеченні відповідним правовим методом – методом автономії, особливістю якого є певний порядок (характер підстав) встановлення юридичних прав і обов'язків, формування правовідносин, зокрема за принципом: «дозволено все, що прямо не заборонено нормами права». Окрім того, виявлено подібність юридичного інструментарію, завдяки якому опосередковуються диспозитивні можливості позитивного права і загальнодозвільне юридичне регулювання – відповідні принципи і норми права. До таких принципів насамперед віднесено принцип добросовісності, свободи договору, свободи підприємницької діяльності, не забороненої законом. Охарактеризовано природу правових норм, які «запускають» у дію загальнодозвільний механізм, що своєю чергою розширює традиційне розуміння диспозитивної норми права.
The problem of studying forensic law sources, as an element of the national legal system, is becoming urgent today. By studying their systemic properties, the possibility of scientific forecasting in the development of the legal system tendency, determining courses of the most effective steps to improve the entire mechanism of legal regulation of forensic relations' complex is increasing. The article purpose is to conduct research on the prerequisites for systematizing the modern array of the forensic science legal basis in Ukraine and to identify theoretical and applied peculiarities for the formation of the general part content in the system of forensic law sources. To uncover the problem and subject of examination, as well as to accomplish the tasks, the synthesis method was used, which helped to identify the main areas of legal regulation and the system of general forensic relations, the formal legal method helped to clarify the content of forensic legislation legal norms. Attention is drawn to the fact that the legal construction of the general part of the current Law on judicial examination from the point of view of legal technique in general and rule-making in particular is an example of legislative anachronism in which neither substantive nor formal requirements of the culture of law-making are properly observed, what directly complicates its implementation, compliance and application. The need for injunctions of a general nature is emphasized with the purpose for a better understanding of the essence, objectives and content of specific injunctions. In general provisions of the basic act of forensic legislation it is offered to combine injunctions that define: the concept, terminology, content, legal basis, objectives, principles of forensic activity and their content, subject and object composition of forensic examination, as well as the powers of state, interdepartmental, departmental and public bodies on state regulation and forensic management. It has been established that the content of most sources of forensic law testifies to the differentiation of their injunctions, which can be carried out in a special part according to three generic criteria: the type of forensic activity entity (based on departmental subordination, form of ownership); type of forensic examination; type of legal proceedings. Arguments on the lack of a single scientifically based system of interconnected regulatory legal acts of forensic legislation are presented, which, as a result, created the social prerequisites for its systematization in the form of codification. The course of the highest degree of legislation perfection is substantiated, which should be presented in the form of Forensic Code of Ukraine. ; Розглянуто загальні положення актів законодавства про судово-екс-пертну діяльність та виокремлено складові їхніх приписів: поняття, тер-мінологію, зміст, правову основу, завдання, принципи судово-експертної діяльності та їх зміст, суб'єктний та об'єктний склад судової експертизи, також повноваження державних, міжвідомчих, відомчих і громадських органів у сфері державного регулювання й управління судово-експертною діяльністю. Визначено, що зміст більшості джерел судово-експертно-го права свідчить про диференціювання їхніх приписів, яке в особливій ча-стині можна здійснювати за трьома родовими критеріями: видом суб'єк-та судово-експертної діяльності (за ознаками відомчого підпорядкування, форми власності); видом судової експертизи; видом судочинства. Наведено аргументи на доведення відсутності єдиної науково обґрун-тованої системи пов'язаних між собою нормативно-правових актів судо-во-експертного законодавства, у результаті чого склалися соціальні пе редумови для систематизації судово-експертного законодавства у вигляді кодифікації. Обґрунтовано напрям максимально високого ступеня доскона-лості законодавства, формою вираження якої повинен стати Судово-екс-пертний кодекс України.
The issue of forming of political law has been considered as a subject of research of many scientists since early stages. In addition to it, this problem is an actual one for Ukraine, for the reason that correlation of policy and law, legal regulation of political relations have a significant importance for stable development of society, though, researching the theoretical basis of the political law requires further researching. ; Проблема формирования политического права была объектом исследования многих ученых из древних времен. Вместе с тем она на сегодняшний день имеет особую актуальность для Украины, так как соотношение политики и права, правовое регулирование политических отношений имеет принципиальное значение для поступательного развития общества. При этом разработка теоретических основ политического права требует дальнейшей разработки. ; Проблема формування політичного права була об'єктом дослідження багатьох вчених із давніх часів. Разом з тим вона на сьогоднішній день має особливу актуальність для України, так як співвідношення політики і права, правове регулювання політичних відносин має принципове значення для поступового розвитку суспільства. При цьому розробка теоретичних основ політичного права потребує подальшої розробки.
