Suchergebnisse

На сьогодні суспільство та держава не можуть забезпечити ефективну систему попередження злочинності серед неповнолітніх. Очевидним є те, що система кримінально-правового впливу на неповнолітніх злочинців потребує компромісного вирішення. Адже тут входять між собою в колізію, з одного боку, інтереси суспільства, які потребують захисту, а з іншого – інтереси охорони молодого покоління, важливість яких для майбутньої кожної нації не викликає сумнівів. Забезпечення балансу інтересів правопорушника і потерпілого може вирішити відновне (реституційне) правосуддя або медіація. Практика європейських країн свідчить, що запро- вадження та застосування медіації в кримінальних справах спрямована на подальшу демократизацію кримінальної юстиції, спрощення та вдосконалення кримінального процесу, підвищення довіри до суду, забезпечення прав і законних інтересів потерпілого та профілактику злочинності. Відновне правосуддя, базується на ідеях примирення потерпілого із обвинуваченим, припинення самого конфлікту шляхом взаємного вибачення, каяття у вчиненому, усвідомлення юридичної відповідальності за скоєний злочин і обов'язку відшкодування нанесеної потерпілому фізичної, моральної та матеріальної шкоди. Today, society and the state can not provide an effective system for preventing juvenile delinquency. It is obvious that the criminal law system for juvenile offenders needs a compromise solution. After all, they enter into a conflict, on the one hand, the interests of the society that need protection, and on the other - the interests of the protection of the younger generation, the importance of which for the future of each nation is not in doubt. Providing a balance between the interests of the offender and the victim may be resolved by restorative (restitutional) justice or mediation. The practice of European countries shows that the introduction and application of mediation in criminal cases is aimed at further democratization of criminal justice, simplification and improvement of the criminal process, increase of trust in the court, ensuring the rights and legitimate interests of the victim and the prevention of crime. Restoration of justice is based on the ideas of reconciliation of the victim with the accused, the end of the conflict itself by mutual apologies, repentance committed, awareness of legal liability for the crime committed and the obligation to compensate the injured person for physical, moral and material damage.

В умовах побудови в Україні ринкової економіки та демократичної держави головною соціальною цінністю, як вказано в Конституції, визнана людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, законні права та інтереси. Забезпечення гідних людини умов життя, перш за все, пов'язано з економічними перетвореннями, які неможливі без впровадження нової техніки та технологій. Людина має право на творчість, користування досягненнями науки, культури й мистецтва. У зв'язку з цим інтелектуальна власність набуває особливого значення і як засіб самовираження, і як комерційна цінність. Навчальна дисципліна «Основи інтелектуальної власності» розрахована на поглиблене вивчення правових відносин у сфері інтелектуальної власності, опанування правового механізмом їх регулювання, отримання необхідних навичок кваліфікації результатів творчої діяльності, захисту майнових і особистих немайнових прав авторів та володільників як в Україні, так і за її межами. Методика вивчення дисципліни передбачає співробітництво й взаєморозуміння між студентом і викладачем, розвиток у студентів аналітичного мислення, вміння співставляти фактичний і теоретичний матеріал, робити самостійні висновки, прогнози та рекомендації. In the conditions of the construction of a market economy and a democratic state in Ukraine, the main social value, as stated in the Constitution, is recognition of a person, his life and health, honor and dignity, legal rights and interests. Providing decent living conditions is primarily due to economic transformations that are impossible without the introduction of new technology and technology. A person has the right to work, to use the achievements of science, culture and art. In this regard, intellectual property becomes of particular importance both as a means of self-expression and as a commercial value. The academic discipline "Fundamentals of Intellectual Property" is intended for in-depth study of legal relations in the field of intellectual property, mastering of the legal mechanism of their regulation, obtaining the necessary skills for qualifying the results of creative activity, protecting property and personal property rights of authors and owners in Ukraine and abroad. . The methodology of studying the discipline involves cooperation and mutual understanding between a student and a teacher, development of students of analytical thinking, ability to match the factual and theoretical material, make independent conclusions, forecasts and recommendations.

The article is devoted to the consideration of the role and place of decisions of the European Court of Human Rights in the administration of justice by Ukrainian courts. It is stated that the modern world cannot be imagined without the interaction of national legal systems with the system of international law. The socio-political and socio-economic conditions of the present day further emphasize the interconnection between these systems of law, which has long gone beyond purely theoretical reasoning and has become a practical application. The main manifestation of the influence of international law on domestic law is the harmonization of the content of national law with the provisions of international law. As a rule, such harmonization occurs by borrowing international legal norms into national law or by adopting national norms that are consistent with the principles and norms of international law. The judicial practice of the European Court of Human Rights is considered as a source of law, taking into account the adoption of the Law of Ukraine "About implementation ofdecisions and application of practice of the European courton human rights"t has been determined that despite the fact that the provisions of the Law of Ukraine "On the Enforcement of Decisions and Application of the Practice of the European Court of Human Rights" have been in force for more than 10 years, the application of the provisions of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the practice of the European Court of Human Rights by national courts case review and decision making is more of an exception than a rule. It is noted that references to acts of the European Court of Human Rights are still isolated cases and have an additional character, which gives reason to define the European Court of Human Rights own practice as a subsidiary source of law. Gaps and contradictions in current legislation, including the lack of a clear approach to the application of European Court decisions by Ukrainian courts, ...

У статті досліджено правові джерела, які нормативно закріплюють конституційний принцип верховенства права у системі права України; здійснено порівняльний аналіз судових тлумачень і наукових підходів щодо сутності та змісту принципу верховенства права; з'ясовано зв'язок і співвідношення принципів верховенства права та законності. Зроблено висновок по те, що відмінності у теоретичних підходах до визначення верховенства права пов'язані із багатогранністю та глибиною відповідної ідеї. Абсолютно визначена дефініція принципу верховенства права видається недоцільною і неможливою через динаміку розвитку міжнародно-правових стандартів прав людини. In the article legal sources, which normatively fix the constitutional principle of the rule of law in the system of law of Ukraine, have been investigated; the comparative analysis of judicial and scientific interpretation of essence and content of the principle of the rule of law has been presented. It has been concluded that the principle of the rule of law is essential in the formation of all institutes of the state and society in general as it defines human rights as supreme social value, and major public reference point. Therefore it is possible to agree with the thesis that the rule of law is "the principle of the principles". It has been proved that the concept of the rule of law constantly evolves and expands. It is natural that in Ukraine it has to develop and be filled with new content, being similar to the European standards of human rights protection. Differences in theoretical approaches to the definition of the rule of law are connected with the diversity and profundity of the corresponding idea. Absolutely accurate definition of the principle of the rule of law has been presented as inexpedient and impossible due to dynamics of the development of international legal standards of human rights. In the branch legislation of Ukraine the principle of the rule of law has been intentionally put at the head of the system of principles by legislators. The principle of legality is subordinated to it in structure and content.

This paper analyzes the essence of two of the three grounds specified by the author for the use of judicial discretion (discretion) in court proceedings. In particular, investigate the nature of discretionary (ad hoc or discretionary) with respect to the law and determined whether alternative sanctions mandatory rules of law (law of nature, especially the consolidation of the law, the types and cost). Expressed and reasoned opinion on the unreasonableness of reference to the reasons for judicial discretion legal gaps and conflicts in legislation, regulations and scientific advisory and methodical. ; В статье анализируется сущность двух из трех определенных автором оснований для применения судебного усмотрения (дискреции) суда в уголовном производстве. Исследуется сущность диспозитивных (ситуативных или дискреционных) норм права и относительно определенных или альтернативных санкций императивных норм права (их правовая природа, особенности закрепления в законе, виды и недостатки). Аргументировано мнение о нецелесообразности отнесения к основаниям применения судебного усмотрения пробелов в праве и коллизий в законодательстве, а также предписаний научно-рекомендательного и методического характера. ; У статті розглянуто сутність двох із трьох визначених автором підстав для застосування судового розсуду (дискреції) суду в кримінальному провадженні. Досліджено сутність диспозитивних (ситуативних або дискреційних) норм права та відносно визначених чи альтернативних санкцій імперативних норм права (їх правова природа, особливості закріплення в законі, види й недоліки). Обґрунтовано думку про недоцільність віднесення до підстав застосування судового розсуду прогалин у праві і колізій у законодавстві, а також приписів науково-рекомендаційного й методичного характеру.

This paper analyzes the essence of two of the three grounds specified by the author for the use of judicial discretion (discretion) in court proceedings. In particular, investigate the nature of discretionary (ad hoc or discretionary) with respect to the law and determined whether alternative sanctions mandatory rules of law (law of nature, especially the consolidation of the law, the types and cost). Expressed and reasoned opinion on the unreasonableness of reference to the reasons for judicial discretion legal gaps and conflicts in legislation, regulations and scientific advisory and methodical. ; В статье анализируется сущность двух из трех определенных автором оснований для применения судебного усмотрения (дискреции) суда в уголовном производстве. Исследуется сущность диспозитивных (ситуативных или дискреционных) норм права и относительно определенных или альтернативных санкций императивных норм права (их правовая природа, особенности закрепления в законе, виды и недостатки). Аргументировано мнение о нецелесообразности отнесения к основаниям применения судебного усмотрения пробелов в праве и коллизий в законодательстве, а также предписаний научно-рекомендательного и методического характера. ; У статті розглянуто сутність двох із трьох визначених автором підстав для застосування судового розсуду (дискреції) суду в кримінальному провадженні. Досліджено сутність диспозитивних (ситуативних або дискреційних) норм права та відносно визначених чи альтернативних санкцій імперативних норм права (їх правова природа, особливості закріплення в законі, види й недоліки). Обґрунтовано думку про недоцільність віднесення до підстав застосування судового розсуду прогалин у праві і колізій у законодавстві, а також приписів науково-рекомендаційного й методичного характеру.

The Article 1 of the Constitution of Ukraine regulates: Ukraine is a sovereign and independent, democratic, social, legal state. One of the destabilizing factors in building the rule of law is the commission of criminal offenses by organized criminal groups. Due to the changes in the criminal legislation during the last two years, the criminal law norms have undergone significant changes, which directly or indirectly affect the qualification of criminal offenses committed by organized criminal groups. Given the changes in criminal law, the qualification of criminal offenses committed by organized criminal groups requires uniform systemic approaches, primarily at the level of judicial law enforcement practice. The formation of the Ukrainian legal doctrine on the qualification of criminal offenses committed by organized criminal groups is one of the significant auxiliary guidelines in the formation of such law enforcement practice. To achieve this goal and the defined objectives, the following methods were applied in the study: logical and normative – for the analysis of criminal law on the qualification of criminal offenses committed by organized criminal groups; system analysis – when considering judicial law enforcement practice (first of all, the Supreme Court and the Supreme Court of Ukraine) of the qualification of criminal offenses committed by organized criminal groups. The legislation strengthens criminal liability for criminal offenses by organized criminal groups, in particular, as evidenced by the amendments to the Criminal Code under the Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on Liability for Crimes Committed by the Criminal Community" dated by the 4th of June 2020. Before the formation of new approaches to the doctrine of criminal law and law enforcement judicial practice on the qualification of criminal offenses (crimes), a specific part of which is provided by h.ch. 1-5 art. 255 of the Criminal Code, the indirect reference is the provision of the resolution of the Plenum of the Supreme Court of Ukraine of December 23, 2005 №12 "On the practice of consideration by courts of criminal cases on crimes committed by stable criminal groups." Keywords: criminal offenses, criminal community, criminal organization, organized group, creation of a criminal community, leadership of a criminal community, organized criminal groups.

This article examines matters of choosing legal forms of economic activity. It's defined that initiallyfor choosing legal form of economic activity, it's necessary to determineframe of reference for requirements to legal forms of economic activity in which legislation allows or obligate to act. Reasoned, that provisions of Economic code of Ukraine doesn't determine single point of view related to choosinglegal forms of economic activity by the entity of particular legal form of concluding its economic activity. Simultaneously, two formulations are stated: «in any legal forms, determined by law, on entrepreneur discretion», «in legal forms of economic activities not restricted by law». Proved that it's advisable to specify approach to choosing legal form of economic activity, that shall essentially combine public and private interests, and be the result of free choice of potential economic activity actor, taking to account demands to choosing legal form of economic activity, but only among forms stated by law. Suggested to amend provisions of part 1 of article 135 of Economic code of Ukraine, change formulation «in legal forms of economic activity, not restricted by law» to following «in other legal forms of economic activity stated by law». Concluded classification of requirements for choosing legal forms of economic activity on following groups: 1) requirements related to limitations to founders/ participants of legal entity; 2) requirements related to capacity of concluding particular type of economic activity in specific legal form and other, defined by law. ; В статье исследуется вопрос избрания организационно-правовой формы хозяйствования. Проведен анализ законодательства, научной литературы и правоприменительной практики. Обоснована целесообразность уточнения подхода к избранию организационно-правовой формы хозяйствования и проведена классификация требований относительно избрания организационно-правовой формы хозяйствования. ; У статті досліджується питання обрання організаційно-правової форми господарювання. Проведено аналіз законодавства, наукової літератури та право-застосовної практики. Обґрунтовано доцільність уточнення підходу до обрання організаційно-правової форми господарювання та проведено класифікацію вимог щодо обрання організаційно-правової форми господарювання.

Проаналізовано конституційні положення про нормотворчість в Україні, вивчено європейський досвід конституціоналізації нормотворення. Звернено увагу на необхідність закріплення в основоположному правовому акті держави переліку джерел права та формулювання базових засад нормотворення. Окремо наголошено, що на конституційному рівні вимагає закріплення становище фундаментальної юридичної науки в тому, що підзаконні нормативно-правові акти неспроможні містити первинних норм права. Останні ухвалюються виключно на основі та на виконання законів.Досліджено базові поняття та конструкції проєкту Закону України «Про правотворчу діяльність», такі як «правотворча діяльність» і «принципи правотворчості». Вказано, що вони вимагають суттєвого доопрацювання, оскільки базуються на спірних концептуальних підходах. ; In Ukraine, the idea of systematization and unification of regulations, due to which positive law arises and is formed, has been discussed and defended for a long time. At the same time, to date, attempts in Ukraine to pass a law on rule-making have not been finalized. With the introduction of the draft Law on Legislative Activity in the Verkhovna Rada of Ukraine and subsequent voting on it by parliamentarians in the first reading, the issue of further prospects for innovation of the legislative basis of rule-making was raised again.An analysis of the constitutional provisions on rule-making in Ukraine has been presented. The European experience of constitutionalization of rule-making has been analyzed and the need to list the list of sources of law in the basic legal act of the state and to define the basic provisions on rule-making has been emphasized. It has been emphasized that the European experience of constitutionalization of rule-making / law-making indicates that the constitution as the basic law should answer the question of whether the state should have a law on normative acts and rule-making or need a broader approach reflected in law-making.In Ukraine, the fundamental position of legal science needs to be ...

This article examines matters of choosing legal forms of economic activity. It's defined that initiallyfor choosing legal form of economic activity, it's necessary to determineframe of reference for requirements to legal forms of economic activity in which legislation allows or obligate to act.Reasoned, that provisions of Economic code of Ukraine doesn't determine single point of view related to choosinglegal forms of economic activity by the entity of particular legal form of concluding its economic activity. Simultaneously, two formulations are stated: «in any legal forms, determined by law, on entrepreneur discretion», «in legal forms of economic activities not restricted by law».Proved that it's advisable to specify approach to choosing legal form of economic activity, that shall essentially combine public and private interests, and be the result of free choice of potential economic activity actor, taking to account demands to choosing legal form of economic activity, but only among forms stated by law.Suggested to amend provisions of part 1 of article 135 of Economic code of Ukraine, change formulation «in legal forms of economic activity, not restricted by law» to following «in other legal forms of economic activity stated by law».Concluded classification of requirements for choosing legal forms of economic activity on following groups: 1) requirements related to limitations to founders/participants of legal entity; 2) requirements related to capacity of concluding particular type of economic activity in specific legal form and other, defined by law. ; У статті досліджується питання обрання організаційно-правової форми господарювання. Проведено аналіз відповідного законодавства, наукової літератури та правозастосовної практики. Запропоновано уточнення господарськоправового підходу до обрання організаційно-правової форми господарювання та виокремлено вимоги щодо обрання організаційно-правової форми господарювання.

Actuality of claim of principle of supremacy of right on the modern stage increases taking into account a practical aspect, especially in the process of activity of subjects of lawmaking. As an aim of any right is realization of him social value in life of man, society and state, then that, how a law will be used, depends on the state of their will and consciousness. Yes, a legislator, passing an act, must deeply realize essence, nature of right and not to erect his understanding only as to totality of legal binding overs. Realization of right takes place at consciousness of legislators as reflection of him the valued reference-points, that a justice, equality, freedom, inalienable human rights is in particular and also, that presently is especially actual, clear differentiation of concepts of right and law.Principle of supremacy of right is one of basic signs of the modern social legal state in that a right subordinates to the soba state power, and fundamental human rights and her social safety present maintenance of the freedom, based on laws that is accepted and yield to the change a legal way. Id est, by the specific sign of such state as a higher form of political existence there is accordance of law to the right (legal law) and his supremacy.In lawmaking, thus, as well as in lawmaking, the basic ideas of absolute law all major human values are united in that must be represented.Thus, is this article the modern tendencies of claim of principle of supremacy of right are considered in the context of naturally-legal aspiration, and also in this connection a right for creation is specified on a feature, in particular, taking into account differentiation of concept of right and law. ; У даній статті розглядаються сучасні тенденції утвердження принципу верховенства права в контексті природно-правового спрямування, а також вказується на особливості правотворення, зокрема, з огляду на розмежування поняття права та закону.

Статтю присвячено аналізу правовиховної складової правоохоронних органів на прикладі національної поліції. Наголошується на певних недоліках нормативно-пра- вового закріплення цього виду діяльності і недостатності практичних знань право- охоронців. На прикладі іноземних держав пропонуються певні зміни в підготовці працівників національної поліції, окреслюється місце юридичної освіти. ; Статья посвящена анализу правовоспитательной работы правоохранитель- ных органов на примере национальной полиции. Акцентируется внимание на определенных недостатках нормативно-правового закрепления этого вида дея- тельности и недостаточности практических знаний правоохранителей. На при- мере иностранных государств предлагается внести определенные изменения в подготовку работников национальной полиции, определяется место юридичес- кого образования. ; The law enforcement system in Ukraine is currently at the stage of reformation. The Ukrainian government has taken significant efforts to achieve first positive results. 7 November 2016 the Law of Ukraine on «The National Police» came into force. In comparison with the previous Law «On Militia» the status of law enforcement officers has been changed. And if previously it was emphasized on the police arming as a public authority, then nowadays the attention is paid to the official function of this body.The author provides a comparative analysis of the laws mentioned above. The negative conclusion such as a lack of new legal regulation of officers' orientation to legal education is made through the comparison of the notions of a «law enforcement body» and «functional obligations of the law enforcement officers». Thus, it is proposed to prepare ethical codes which might be a kind of work guide. Also it is accented on the insufficiency of the time for the preparation of our police officers. Three of four months is obviously not enough for a full and qualitative preparation.With the reference to the international experience, the author illustrates a high level of attention which is dedicated to the preparation of officers in Germany and the U. S. It is also emphasized on the high cost of the preparation of only one police officer. So, it is suggested that the time and quality of the preparation of a police officer should be raised.The article also proposes to change the legal education in a certain way. And there is a high need in a greater teaching of inter-sectoral law disciplines such as Philosophy of Law which form valuable attitude to law and humane respect to citizens.The author also offers to carry out work with the society for the popularization of the police activity. The main focus should be on the police officers (patrol, district) who most of their time deal with ordinary people.All in all, despite the fact that the great steps were made, the author states on their insufficiency and expresses his hope to further police reformation.

Статтю присвячено аналізу правовиховної складової правоохоронних органів на прикладі національної поліції. Наголошується на певних недоліках нормативно-пра- вового закріплення цього виду діяльності і недостатності практичних знань право- охоронців. На прикладі іноземних держав пропонуються певні зміни в підготовці працівників національної поліції, окреслюється місце юридичної освіти. ; Статья посвящена анализу правовоспитательной работы правоохранитель- ных органов на примере национальной полиции. Акцентируется внимание на определенных недостатках нормативно-правового закрепления этого вида дея- тельности и недостаточности практических знаний правоохранителей. На при- мере иностранных государств предлагается внести определенные изменения в подготовку работников национальной полиции, определяется место юридичес- кого образования. ; The law enforcement system in Ukraine is currently at the stage of reformation. The Ukrainian government has taken significant efforts to achieve first positive results. 7 November 2016 the Law of Ukraine on «The National Police» came into force. In comparison with the previous Law «On Militia» the status of law enforcement officers has been changed. And if previously it was emphasized on the police arming as a public authority, then nowadays the attention is paid to the official function of this body.The author provides a comparative analysis of the laws mentioned above. The negative conclusion such as a lack of new legal regulation of officers' orientation to legal education is made through the comparison of the notions of a «law enforcement body» and «functional obligations of the law enforcement officers». Thus, it is proposed to prepare ethical codes which might be a kind of work guide. Also it is accented on the insufficiency of the time for the preparation of our police officers. Three of four months is obviously not enough for a full and qualitative preparation.With the reference to the international experience, the author illustrates a high level of attention which is dedicated to the preparation of officers in Germany and the U. S. It is also emphasized on the high cost of the preparation of only one police officer. So, it is suggested that the time and quality of the preparation of a police officer should be raised.The article also proposes to change the legal education in a certain way. And there is a high need in a greater teaching of inter-sectoral law disciplines such as Philosophy of Law which form valuable attitude to law and humane respect to citizens.The author also offers to carry out work with the society for the popularization of the police activity. The main focus should be on the police officers (patrol, district) who most of their time deal with ordinary people.All in all, despite the fact that the great steps were made, the author states on their insufficiency and expresses his hope to further police reformation.

This article is dedicated to European Court of Human Rights (ECHR) case law on freedom of peaceful assemblies. The author analyzes the circumstances in which the ECHR may admit that the state interferes with the right to peaceful assembles and whether this interference is legitimate from the prospective of European Convention.According to the ECHR case law, either act or nonfeasance of general or individual character taken before, during, or after the peaceful assembly could be considered as an interference in the right to peaceful assemble even if such actions had no apparent effect on the actual conduct of peaceful assembly, or formally legally not related to its consequences. The interference may also be recognized when the authorities take no necessary actions related to conduction of peaceful assembly in cases where such actions could be reasonably expected.In order to verify that the interference with the right to freedom of peaceful assembly meets the conditions of the Convention, the Court uses the special three-part test. The interference does not violate the Convention if it is prescribed by the law, has at least one legitimate aim, and is necessary in the democratic society.As to the first requirement, the general practice of the ECHR is used. The restriction on peaceful assembly would be considered as prescribed by the law if the law is accessible and sufficiently precise to enable the citizen to foresee the consequences of his or her behavior, whether lawful or not.It is very hard for applicant to prove that the restriction of the right to freedom of peaceful assembly does not pursue one of the legitimate aims of the Convention. The ECHR in most cases does not question the reference of the state to one of the legitimate aims under the Conventions. The only possible way for the applicant to prove that the restriction does not pursue one of the legitimate aims is to provide Court with the strong evidence that the reference given by the state is purely formal and another hidden aim exists that is not prescribed by the Convention.Interference with the freedom of peaceful assembly must also meet the criteria of necessity in a democratic society. In practice, this means, first of all, that the state should demonstrate a sufficient degree of tolerance for peaceful gatherings, proportionally balance the interests of the members of the assemblies and those who do not participate in them, and be ready to fulfill the positive responsibilities of the state during the peaceful gatherings.Article received 02.11.2018 ; Статтю присвячено практиці Європейського суду з прав людини щодо мирних зібрань. Автор розглядає позиції Суду щодо випадків, у яких може бути визнане втручання у свободу мирних зібрань, та узагальнює практику перевірки правомірності такого втручання за трискладовим тестом. Робить висновок, що відповідно до позиції Суду втручанням у право на свободу мирних зібрань можуть бути визнані будь-які дії або бездіяльність загального або індивідуально характеру, вжиті до, під час або після проведення мирного зібрання, навіть якщо такі дії не мали видимого впливу на фактичне проведення мирних зібрань, або формально-юридично не пов'язані з його наслідками.Матеріал надійшов 02.11.2018

This article is dedicated to European Court of Human Rights (ECHR) case law on freedom of peaceful assemblies. The author analyzes the circumstances in which the ECHR may admit that the state interferes with the right to peaceful assembles and whether this interference is legitimate from the prospective of European Convention.According to the ECHR case law, either act or nonfeasance of general or individual character taken before, during, or after the peaceful assembly could be considered as an interference in the right to peaceful assemble even if such actions had no apparent effect on the actual conduct of peaceful assembly, or formally legally not related to its consequences. The interference may also be recognized when the authorities take no necessary actions related to conduction of peaceful assembly in cases where such actions could be reasonably expected.In order to verify that the interference with the right to freedom of peaceful assembly meets the conditions of the Convention, the Court uses the special three-part test. The interference does not violate the Convention if it is prescribed by the law, has at least one legitimate aim, and is necessary in the democratic society.As to the first requirement, the general practice of the ECHR is used. The restriction on peaceful assembly would be considered as prescribed by the law if the law is accessible and sufficiently precise to enable the citizen to foresee the consequences of his or her behavior, whether lawful or not.It is very hard for applicant to prove that the restriction of the right to freedom of peaceful assembly does not pursue one of the legitimate aims of the Convention. The ECHR in most cases does not question the reference of the state to one of the legitimate aims under the Conventions. The only possible way for the applicant to prove that the restriction does not pursue one of the legitimate aims is to provide Court with the strong evidence that the reference given by the state is purely formal and another hidden aim exists that is not prescribed by the Convention.Interference with the freedom of peaceful assembly must also meet the criteria of necessity in a democratic society. In practice, this means, first of all, that the state should demonstrate a sufficient degree of tolerance for peaceful gatherings, proportionally balance the interests of the members of the assemblies and those who do not participate in them, and be ready to fulfill the positive responsibilities of the state during the peaceful gatherings.Article received 02.11.2018 ; Статтю присвячено практиці Європейського суду з прав людини щодо мирних зібрань. Автор розглядає позиції Суду щодо випадків, у яких може бути визнане втручання у свободу мирних зібрань, та узагальнює практику перевірки правомірності такого втручання за трискладовим тестом. Робить висновок, що відповідно до позиції Суду втручанням у право на свободу мирних зібрань можуть бути визнані будь-які дії або бездіяльність загального або індивідуально характеру, вжиті до, під час або після проведення мирного зібрання, навіть якщо такі дії не мали видимого впливу на фактичне проведення мирних зібрань, або формально-юридично не пов'язані з його наслідками.Матеріал надійшов 02.11.2018