Suchergebnisse

The article discusses the role of mobility of population as a bearer of human potential in shaping the competitive advantages and the accumulation of human capital as the main development resource. It focuses on the problem of polarization in the global market of education, which is based on the concentration of scientific potential and intelligence in minor regions of the planet and its degradation in other regions. The article analyzes the importance of attracting skilled workers to countries based on the Global Competitiveness Index. It reveals the essence of the new "win-win" concept of the circulation of skilled workers. The articledeals with the establishing backlog of Ukraine in attracting highly qualified specialists for the accumulation of human capital. It analyzes the migration losses of Ukraine and identifies prospects of attracting employees with the necessary skills abroad. It is found out that the distribution of migrant workers by occupational groups in employment abroad is significantly different from the structure of professions employed by Ukraine. The article proves the source of human capital loss because of non-recognition in Ukraine the specialties acquired by workers without professional education, which hinders their employment in other sectors, that are specialized according to their formal education at home. It considers the new possibilities of migration transformation towards the creation of the challenges for public policy in connection with the liberalization of foreign trade, harmonization of national legislation with European standards; support the necessary population amount and labor; the formation of orientation on temporary migration (mainly circular) among mobile youth; reintegration of return migrants in the society that has changed over the period of their absence; promoting entrepreneurship of migrants and their families. The article determines the measures to enhance the attractiveness of national labor market to attract human capital through mobility. ; У статті розглянуто роль мобільності населення як носія людського потенціалу у формуванні конкурентних переваг та акумуляції людського капіталу як основного ресурсу розвитку. Зосереджена увага на проблемі поляризації на світовому ринку освіти і науки, суть якої полягає у концентрації наукового потенціалу й інтелекту на незначній території планети і деградації в інших регіонах. Проаналізовано значення залучення кваліфікованих працівників для країн світу на основі індексу глобальної конкурентоспроможності. Розкрито суть нової «безпрограшної» концепції циркуляції кваліфікованих працівників. Встановлено відставання України у залученні висококваліфікованих спеціалістів для акумуляції людського капіталу. Здійснено аналіз міграційних втрат України та визначено перспективи залучення працівників необхідної кваліфікації з-за кордону. Виявлено, що розподіл трудових мігрантів за професійними групами під час працевлаштування за кордоном суттєво відрізняється від структури за професіями зайнятого населення України. Обгрунтовані джерела втрати людського капіталу по причині невизнання в Україні спеціальностей, здобутих мігрантами без профільної освіти, що перешкоджає їхній зайнятості в інших секторах, які для них не є профільними згідно з їхньою формальною освітою на батьківщині. Розглянуто нові можливості трансформацій міграційних процесів у напрямі створення таких викликів для державної політики у зв'язку з лібералізацією зовнішньої торгівлі: узгодження національного законодавства з європейськими нормами; підтримка необхідної чисельності населення і робочої сили; формування орієнтації на тимчасову міграцію (в першу чергу циркулярну) серед мобільної молоді; реінтеграція зворотних мігрантів у суспільство, яке змінилося за період їхньої відсутності; сприяння підприємницькій діяльності мігрантів та членів їх сімей. Визначено заходи із підвищення привабливості національного ринку праці для залучення людського капіталу за рахунок мобільності.

У статті розглянуто роль мобільності населення як носія людського потенціалу у формуванні конкурентних переваг та акумуляції людського капіталу як основного ресурсу розвитку. Зосереджена увага на проблемі поляризації на світовому ринку освіти і науки, суть якої полягає у концентрації наукового потенціалу й інтелекту на незначній території планети і деградації в інших регіонах. Проаналізовано значення залучення кваліфікованих працівників для країн світу на основі індексу глобальної конкурентоспроможності. Розкрито суть нової «безпрограшної» концепції циркуляції кваліфікованих працівників. Встановлено відставання України у залученні висококваліфікованих спеціалістів для акумуляції людського капіталу. Здійснено аналіз міграційних втрат України та визначено перспективи залучення працівників необхідної кваліфікації з-за кордону. Виявлено, що розподіл трудових мігрантів за професійними групами під час працевлаштування за кордоном суттєво відрізняється від структури за професіями зайнятого населення України. Обгрунтовані джерела втрати людського капіталу по причині невизнання в Україні спеціальностей, здобутих мігрантами без профільної освіти, що перешкоджає їхній зайнятості в інших секторах, які для них не є профільними згідно з їхньою формальною освітою на батьківщині. Розглянуто нові можливості трансформацій міграційних процесів у напрямі створення таких викликів для державної політики у зв'язку з лібералізацією зовнішньої торгівлі: узгодження національного законодавства з європейськими нормами; підтримка необхідної чисельності населення і робочої сили; формування орієнтації на тимчасову міграцію (в першу чергу циркулярну) серед мобільної молоді; реінтеграція зворотних мігрантів у суспільство, яке змінилося за період їхньої відсутності; сприяння підприємницькій діяльності мігрантів та членів їх сімей. Визначено заходи із підвищення привабливості національного ринку праці для залучення людського капіталу за рахунок мобільності. ; The article discusses the role of mobility of population as a bearer of human potential in shaping the competitive advantages and the accumulation of human capital as the main development resource. It focuses on the problem of polarization in the global market of education, which is based on the concentration of scientific potential and intelligence in minor regions of the planet and its degradation in other regions. The article analyzes the importance of attracting skilled workers to countries based on the Global Competitiveness Index. It reveals the essence of the new "win-win" concept of the circulation of skilled workers. The articledeals with the establishing backlog of Ukraine in attracting highly qualified specialists for the accumulation of human capital. It analyzes the migration losses of Ukraine and identifies prospects of attracting employees with the necessary skills abroad. It is found out that the distribution of migrant workers by occupational groups in employment abroad is significantly different from the structure of professions employed by Ukraine. The article proves the source of human capital loss because of non-recognition in Ukraine the specialties acquired by workers without professional education, which hinders their employment in other sectors, that are specialized according to their formal education at home. It considers the new possibilities of migration transformation towards the creation of the challenges for public policy in connection with the liberalization of foreign trade, harmonization of national legislation with European standards; support the necessary population amount and labor; the formation of orientation on temporary migration (mainly circular) among mobile youth; reintegration of return migrants in the society that has changed over the period of their absence; promoting entrepreneurship of migrants and their families. The article determines the measures to enhance the attractiveness of national labor market to attract human capital through mobility.

In the article the regional characteristics of labor market regulation on the example of the Donetsk region are investigated. Analysis of the socio-economic development of the Donetsk region shows that the modern development of industrial production and employment gradually promotes employment structure transformation. Regional features of these processes are quite different, especially the significant differences were observed between industrial and agricultural areas, between the cities of the developed economic component and single-industry towns. In order to solve a number of problems in the sphere of employment of the Donetsk region, its labor market is necessary to balance the acceleration of expanding the use of labor by attracting investment and implementation of the infrastructure projects that are being implemented in the field and provide targeted programs, projects; promoting entrepreneurial initiatives, providing information support for small businesses in the organization and implementation of business activity; improvement of the legislative, regulatory and legal framework, methodological support of enterprises in order to increase their interest in the professional development of employees. ; В статье исследуются региональные особенности регулирования рынка труда на примере Донецкой области. Анализ социально-экономического развития Донецкого региона свидетельствует о том, что современное развитие отраслевого производства и занятости постепенно способствует трансформации структуры занятости. Региональные особенности указанных процессов являются достаточно отличаются, особенно существенными различия наблюдаются между промышленными и сельскохозяйственными районами, между городами с развитой экономической составляющей и моноотраслевыми городами. Для решения ряда проблем в сфере занятости Донецкого региона, сбалансированности его рынка труда необходимо ускорение процесса расширения сферы применения труда путем привлечения инвестиций и реализации тех инфраструктурных проектов, которые уже реализуются в области и предусмотрены целевыми программами, проектами; содействие развитию предпринимательской инициативы, обеспечению информационной поддержки субъектов малого предпринимательства по вопросам организации и осуществления предпринимательской деятельности; совершенствование законодательной, нормативно- правовой базы, методического обеспечения предприятий с целью повышения их заинтересованности в профессиональном развитии работников. ; В статті досліджуються регіональні особливості регулювання ринку праці на прикладі Донецької області. Аналіз показників соціально-економічного розвитку Донецького регіону свідчить про те, що сучасний розвиток галузевого виробництва і зайнятості поступово сприяє трансформації структури зайнятості. Регіональні особливості зазначених процесів є досить разючими, особливо суттєвими відмінності простежуються між промисловими та сільськогосподарськими районами, між містами з розвиненою економічною складовою та моногалузевими містечками. Для розв'язання низки проблем у сфері зайнятості Донецького регіону, збалансованості його ринку праці необхідним є прискорення процесу розширення сфери застосування праці шляхом залучення інвестицій та реалізації тих інфраструктурних проектів, які вже мають місце в області та передбачені цільовими програмами, проектами; сприяння розвитку підприємницької ініціативи, забезпечення інформаційної підтримки суб'єктів малого підприємництва, зокрема з питань організації та провадження підприємницької діяльності; удосконалення законодавчої, нормативно-правової бази, методичного забезпечення підприємств з метою підвищення їх зацікавленості у професійному розвитку працівників.

The article considers the problem of the formation of professional mobility in the training of future specialists in non-linguistic universities, which has recently gained particular relevance due to the growing role of foreign language communication in the professional activities of future specialists.The requirements of higher education aimed at training competitive future specialists are taken into account. Foreign language education today becomes at the same level with professional education, integrates with it and significantly affects the success and competitiveness of future specialists in the labor market. This circumstance underlines the need to change the purpose, content, process and form of organization of the educational process of foreign language teaching. Actuality of the research topic is a result of the modernization of higher education and aimed at finding effective ways to train future specialists, meeting all the latest requirements of the labor market.The concept of "professional mobility" is considered. The role of foreign language in the formation of professional mobility in the training of future specialists in non-linguistic universities in the context of professional mobility is analyzed, the opportunities offered for higher education future specialists with foreign language skills are described.Modern higher education, as a channel of professional mobility, can help future specialists in vocational and personal development with professional mobility to become competent future specialists, creating specific pedagogical conditions and, thereby, the basis for their self-realization in the difficult social, economic, political conditions of society. Keywords: foreign languages, training, professional mobility, future specialists, non-linguistic higher education institution, formation of professional mobility, competitive future specialists, foreign language communication, professional activity. ; У статті розглядається проблема формування професійної мобільності в підготовці майбутніх фахівців у немовних ЗВО, яка останнім часом набула особливої актуальності у зв'язку зі зростанням ролі іншомовного спілкування у професійній діяльності майбутніх фахівців. Ураховуються вимоги вищої освіти, спрямовані на підготовку конкурентоспроможних майбутніх фахівців. Розглянуто поняття «професійна мобільність». Проаналізовано роль іноземної мови у формуванні професійної мобільності в підготовці майбутніх фахівців у немовних ЗВО у контексті професійної мобільності, описано можливості, які відкриваються для майбутніх фахівців, які володіють іноземною мовою. Ключові слова: іноземні мови, навчання, професійна мобільність, майбутні фахівці, немовний ЗВО, формування професійної мобільності, конкурентоспроможні майбутні фахівці, іншомовне спілкування, професійна діяльність.

The article considers the problem of the formation of professional mobility in the training of future specialists in non-linguistic universities, which has recently gained particular relevance due to the growing role of foreign language communication in the professional activities of future specialists.The requirements of higher education aimed at training competitive future specialists are taken into account. Foreign language education today becomes at the same level with professional education, integrates with it and significantly affects the success and competitiveness of future specialists in the labor market. This circumstance underlines the need to change the purpose, content, process and form of organization of the educational process of foreign language teaching. Actuality of the research topic is a result of the modernization of higher education and aimed at finding effective ways to train future specialists, meeting all the latest requirements of the labor market.The concept of "professional mobility" is considered. The role of foreign language in the formation of professional mobility in the training of future specialists in non-linguistic universities in the context of professional mobility is analyzed, the opportunities offered for higher education future specialists with foreign language skills are described.Modern higher education, as a channel of professional mobility, can help future specialists in vocational and personal development with professional mobility to become competent future specialists, creating specific pedagogical conditions and, thereby, the basis for their self-realization in the difficult social, economic, political conditions of society. Keywords: foreign languages, training, professional mobility, future specialists, non-linguistic higher education institution, formation of professional mobility, competitive future specialists, foreign language communication, professional activity. ; У статті розглядається проблема формування професійної мобільності в підготовці майбутніх фахівців у немовних ЗВО, яка останнім часом набула особливої актуальності у зв'язку зі зростанням ролі іншомовного спілкування у професійній діяльності майбутніх фахівців. Ураховуються вимоги вищої освіти, спрямовані на підготовку конкурентоспроможних майбутніх фахівців. Розглянуто поняття «професійна мобільність». Проаналізовано роль іноземної мови у формуванні професійної мобільності в підготовці майбутніх фахівців у немовних ЗВО у контексті професійної мобільності, описано можливості, які відкриваються для майбутніх фахівців, які володіють іноземною мовою. Ключові слова: іноземні мови, навчання, професійна мобільність, майбутні фахівці, немовний ЗВО, формування професійної мобільності, конкурентоспроможні майбутні фахівці, іншомовне спілкування, професійна діяльність.

The article analyzes the institutional and legislative support for territorial mobility of the workforce. «Institution» concept is analyzed and defined. An attempt of classification of institutions that promote employment displacement is made. Formal and informal institutions that attract citizens to migration are highlighted and functions of these institutions are studied. The basic subjects of the regulation and basic territorial regulators of territorial mobility of the workforce, as well as legislation that establish these institutions are analyzed. The mechanisms of regulation of migration processes on the level of local, regional and national authorities are studied. It is found that system of unsolved problems in the institution of registration, institution of law, institution of education, and underdevelopment of housing market in Ukraine prevents free movement of workforce. ; В статье проведен анализ институционального и законодательного обеспечения территориальной мобильности рабочей силы. Выделены формальные и неформальные институты, которые привлекают граждан к миграционным процессам, а также изучены функции этих институтов. Сделана попытка классификации институтов, способствующих трудовым перемещением населения. Исследованы механизмы регулирования миграционных процессов со стороны местных, региональных и государственных органов власти. Выявлено, что в Украине свободному передвижению трудовых ресурсов мешает система нерешенных вопросов в институте прописки (регистрации), институте права, институте образования, а также неразвитость рынка жилья. ; У статті здійснено аналіз інституційного та законодавчого забезпечення територіальної мобільності робочої сили. Виділено формальні та неформальні інститути, які залучають громадян до міграційних процесів, та вивчено функції цих інститутів. Зроблено спробу класифікації інститутів, що сприяють трудовим переміщенням населення. Досліджено механізми регулювання міграційних процесів з боку місцевих, регіональних і державних органів влади. Виявлено, що в Україні вільному пересуванню трудових ресурсів заважає система невирішених питань в інституті прописки (реєстрації), інституті права, інституті освіти, а також нерозвиненість ринку житла.

The article analyzes the institutional and legislative support for territorial mobility of the workforce. «Institution» concept is analyzed and defined. An attempt of classification of institutions that promote employment displacement is made. Formal and informal institutions that attract citizens to migration are highlighted and functions of these institutions are studied. The basic subjects of the regulation and basic territorial regulators of territorial mobility of the workforce, as well as legislation that establish these institutions are analyzed. The mechanisms of regulation of migration processes on the level of local, regional and national authorities are studied. It is found that system of unsolved problems in the institution of registration, institution of law, institution of education, and underdevelopment of housing market in Ukraine prevents free movement of workforce. ; В статье проведен анализ институционального и законодательного обеспечения территориальной мобильности рабочей силы. Выделены формальные и неформальные институты, которые привлекают граждан к миграционным процессам, а также изучены функции этих институтов. Сделана попытка классификации институтов, способствующих трудовым перемещением населения. Исследованы механизмы регулирования миграционных процессов со стороны местных, региональных и государственных органов власти. Выявлено, что в Украине свободному передвижению трудовых ресурсов мешает система нерешенных вопросов в институте прописки (регистрации), институте права, институте образования, а также неразвитость рынка жилья. ; У статті здійснено аналіз інституційного та законодавчого забезпечення територіальної мобільності робочої сили. Виділено формальні та неформальні інститути, які залучають громадян до міграційних процесів, та вивчено функції цих інститутів. Зроблено спробу класифікації інститутів, що сприяють трудовим переміщенням населення. Досліджено механізми регулювання міграційних процесів з боку місцевих, регіональних і державних органів влади. Виявлено, що в Україні вільному пересуванню трудових ресурсів заважає система невирішених питань в інституті прописки (реєстрації), інституті права, інституті освіти, а також нерозвиненість ринку житла.

The article analyzes some approaches of EU governing bodies, politicians and experts regarding the prospects of European identity formation in the general context of integration processes. In particular, the requirements of the Copenhagen Declaration (1973), the Europe for Citizens Program approved by the Council of the European Union for the period up to 2020. A lot of attention has been paid to historical memory as a pivotal basis for the formation of cultural identity, especially the condemnation of totalitarian communist and Nazi regimes, as outlined in the European Parliament resolutions of 2 April 2009 and 17 September 2019 insufficient objectivity in evaluating the entire spectrum of past events. At the same time, we criticize this approach for its one-sidedness and lack of objectivity in evaluating the full spectrum of past events. It was noted that the opportunities for expanding and deepening the European public sphere are not fully used to strengthen European identity, especially in view of the development of European content in the media and the powerful commercialization of the media market. Significant potential lies in enhancing the dynamics of cross-border cooperation, providing a new impetus to labor mobility and enhancing interstate student exchange, as evidenced by statistics and sociological researches. At the same time, there is a weak competitiveness of European universities compared to American universities. They have high difference in terms of their integration into the global, their level of funding and so on. The development of territorial communities, together with the improvement of direct interaction between regions and the supranational community, the promotion of EU symbols (flag, anthem, common holidays and even a common currency) requires rethinking. Thus, it is concluded that Euroscepticism is a natural reaction to the European integration processes, general rhetorical stereotypes of argumentation of EU supporters and simplified models of preparation and decision making in the governing bodies of the Union. The accelerated dynamics of the realization of the ideal of "post-national citizenship" in today's realities is unrealistic and undesirable. ; У статті аналізуються деякі підходи керівних органів ЄС, політиків та експертів стосовно перспектив формування європейської ідентичності у загальному контексті інтеграційних процесів. Зокрема, предметом розгляду постали вимоги Копенгагської декларації (1973 р.), програми "Європа для громадян" затверджена Радою Європейського Союзу на період до 2020 р. Значна увага приділена історичної пам'яті як стрижневої основи формування культурної ідентичності, особливо питанням засудження тоталітарних комуністичного та нацистського режимів, що викладені в резолюціях Європейського парламенту від 2 квітня 2009 р. та 17 вересня 2019 р. Водночас ми піддаємо критиці такий підхід за однобічність і недостатню об'єктивність в оцінках всього спектру минулих подій. Зазначено, що не повною мірою в цілях зміцнення європейської ідентичності використовуються можливості поширення та поглиблення європейської публічної сфери, особливо з огляду на розвиток європейського контенту в мас-медіа та потужної комерціалізації медійного ринку. Значний потенціал знаходиться у підвищенні динаміки крос-кордонного співробітництва, надання нового імпульсу мобільності робочої сили та посиленню міждержавного обмін студентами, про що свідчать статистичні дані та соціологічні дослідження. Водночас відмічається слабка конкурентоспроможність європейських університетів у порівнянні з американськими, їх високе розшарування за інтегрованістю до світового простору освіти, рівнем фінансування тощо. Переосмислення вимагає політика розвитку територіальних громад разом з покращанням прямої взаємодії регіонів та наднаціональної спільноти, популяризацією символів ЄС (прапор, гімн, спільні свята і навіть спільна валюта). Відтак робиться висновок, що євроскептицизм є закономірною реакцією на євроінтеграційні процеси, загальні риторичні стереотипи аргументації прихильників ЄС та спрощені моделі підготовки та прийняття рішень в керівних органах Союзу. Пришвидшена динаміка реалізації ідеалу «постнаніонального громадянства» за умов сучасних реалій є нереалістичною і небажаною.

The article analyzes some approaches of EU governing bodies, politicians and experts regarding the prospects of European identity formation in the general context of integration processes. In particular, the requirements of the Copenhagen Declaration (1973), the Europe for Citizens Program approved by the Council of the European Union for the period up to 2020. A lot of attention has been paid to historical memory as a pivotal basis for the formation of cultural identity, especially the condemnation of totalitarian communist and Nazi regimes, as outlined in the European Parliament resolutions of 2 April 2009 and 17 September 2019 insufficient objectivity in evaluating the entire spectrum of past events. At the same time, we criticize this approach for its one-sidedness and lack of objectivity in evaluating the full spectrum of past events. It was noted that the opportunities for expanding and deepening the European public sphere are not fully used to strengthen European identity, especially in view of the development of European content in the media and the powerful commercialization of the media market. Significant potential lies in enhancing the dynamics of cross-border cooperation, providing a new impetus to labor mobility and enhancing interstate student exchange, as evidenced by statistics and sociological researches. At the same time, there is a weak competitiveness of European universities compared to American universities. They have high difference in terms of their integration into the global, their level of funding and so on. The development of territorial communities, together with the improvement of direct interaction between regions and the supranational community, the promotion of EU symbols (flag, anthem, common holidays and even a common currency) requires rethinking. Thus, it is concluded that Euroscepticism is a natural reaction to the European integration processes, general rhetorical stereotypes of argumentation of EU supporters and simplified models of preparation and decision making in the governing bodies of the Union. The accelerated dynamics of the realization of the ideal of "post-national citizenship" in today's realities is unrealistic and undesirable. ; У статті аналізуються деякі підходи керівних органів ЄС, політиків та експертів стосовно перспектив формування європейської ідентичності у загальному контексті інтеграційних процесів. Зокрема, предметом розгляду постали вимоги Копенгагської декларації (1973 р.), програми "Європа для громадян" затверджена Радою Європейського Союзу на період до 2020 р. Значна увага приділена історичної пам'яті як стрижневої основи формування культурної ідентичності, особливо питанням засудження тоталітарних комуністичного та нацистського режимів, що викладені в резолюціях Європейського парламенту від 2 квітня 2009 р. та 17 вересня 2019 р. Водночас ми піддаємо критиці такий підхід за однобічність і недостатню об'єктивність в оцінках всього спектру минулих подій. Зазначено, що не повною мірою в цілях зміцнення європейської ідентичності використовуються можливості поширення та поглиблення європейської публічної сфери, особливо з огляду на розвиток європейського контенту в мас-медіа та потужної комерціалізації медійного ринку. Значний потенціал знаходиться у підвищенні динаміки крос-кордонного співробітництва, надання нового імпульсу мобільності робочої сили та посиленню міждержавного обмін студентами, про що свідчать статистичні дані та соціологічні дослідження. Водночас відмічається слабка конкурентоспроможність європейських університетів у порівнянні з американськими, їх високе розшарування за інтегрованістю до світового простору освіти, рівнем фінансування тощо. Переосмислення вимагає політика розвитку територіальних громад разом з покращанням прямої взаємодії регіонів та наднаціональної спільноти, популяризацією символів ЄС (прапор, гімн, спільні свята і навіть спільна валюта). Відтак робиться висновок, що євроскептицизм є закономірною реакцією на євроінтеграційні процеси, загальні риторичні стереотипи аргументації прихильників ЄС та спрощені моделі підготовки та прийняття рішень в керівних органах Союзу. Пришвидшена динаміка реалізації ідеалу «постнаніонального громадянства» за умов сучасних реалій є нереалістичною і небажаною.

Ukrainian youth have one of the high levels of education in the world. However, due to a number of socio-economic problems Ukrainian youth constantly poised on the brink of social exclusion in the workplace. The main problems of young are difficulties in finding jobs and lack opportunities for self-realization. Every second of youth are inclined to think that abroad they could quickly and easily achieve success. Dejection in implementing intelligent, creative and labor potential explains the desire of young people to go abroad. Unfortunately today only a third of youth would like to live in Ukraine. The lack of attention from the government to solving problems Ukrainian youth involvement in social and labor sphere felt in the answer to a question about the youth policy in Ukraine, where every eighth says that not feel implementing state youth policy. Today, when Ukraine stands on the threshold the serious reforms we should understood that youth the most able to accept new ideas, to spread new knowledge, to adapt to new conditions and could be a generator the European integration. The government must admit importance of implementing a comprehensive youth policy that will ensure socio-economic, political, organizational, legal conditions for self-determination, intellectual, moral and physical development, realization of creative potential for their own benefit and for the state benefit. The article is devoted to the study of international experience of interaction between the subjects of labor markets and education in the system of productive employment of youth. The initiatives of European Union Youth Policy which are aimed expansion of educational opportunities and minimize the risks social exclusion of youth at work are investigated. The best practices to implement of youth policy in employment for various categories young people, in particular support to students; youth, who left education and do not wish to study or search for a job; youth, who graduated training and trying to get their first job; and unemployed youth are studied in the work. Authors examine a comprehensive system of measures which covers the entire process of formation and realization of youth labor potential and aimed at improving quality of education, development youth mobility, increasing employment opportunities, development of entrepreneurship; enhancing the competence of youth; creating conditions for completion of education and getting a job. The priorities of state youth policy should be: improving the competitiveness, providing greater opportunity for lifelong learning; increasing investments in competence; preservation and creating new high-performance workplaces; supporting of youth business initiatives; ensuring of productive employment; strengthening fight against poverty among employed of youth and ensuring the effective social protection. ; Статья посвящена изучению мирового опыта взаимодействия субъектов рынков труда и образования в системе обеспечения продуктивной занятости молодежи. В работе исследованы инициативы молодежной политики Евросоюза направленные на расширение возможностей получения образования и минимизацию рисков социального отторжения молодежи в сфере труда. Рассмотрен передовой опыт реализации молодежной политики в сфере труда для различных категорий молодежи, в частности: поддержки школьников; молодежи, которая оставила учебу и не желает продолжать учиться и искать работу; молодежи, которая заканчивает (закончила) обучение и пытается трудоустроиться; а также безработной молодежи. В работе авторы рассматривают комплексную систему мероприятий, охватывающую весь процесс формирования и реализации трудового потенциала молодежи, которая направлена на: повышение качества образования и развитие образовательной мобильности молодежи; расширение возможностей занятости; развитие предпринимательской инициативы; повышение уровня компетентности; создание условий для завершения образования и получения профессии. Авторы считают, что приоритетными заданиями государства в сфере молодёжной политики должны стать повышение конкурентоспособности молодёжи путём расширения возможностей обучения в течении всей жизни, повышение инвестиций в компетенции, сохранение и создание новых высокопродуктивных рабочих мест, поддержка предпринимательский инициативы молодёжи, обеспечение её продуктивной занятости, борьба с бедностью среди работающей молодёжи и обеспечение эффективной социальной защиты. ; Стаття присвячена вивченню світового досвіду взаємодії суб'єктів ринків праці та освіти у системі забезпечення продуктивної зайнятості молоді. В роботі досліджено ініціативи молодіжної політики Євросоюзу, які спрямовані розширення можливостей для отримання освіти та мінімізацію ризиків соціального відторгнення молоді у сфері праці. Висвітлено передовий досвід щодо реалізації молодіжної політики у сфері праці для різних категорій молоді, зокрема підтримки школярів; молоді, яка залишила навчання та не бажає ні вчитися, ні шукати роботу; молоді, яка закінчує (закінчила) навчання та намагається отримати своє перше робоче місце; молоді, яка вже певний проміжок часу належить до категорії безробітних. У роботі автори розглядають комплексну систему заходів, що охоплює весь процес формування та реалізації трудового потенціалу молоді та націлена на підвищення якості освіти та розвиток освітньої мобільності молоді; розширення можливостей зайнятості серед молоді; розвиток підприємницької ініціативи серед молоді; збільшення рівня компетентності молоді; створення умов для закінчення освіти та отримання професії. Автори вважають, першочерговими завданнями держави у сфері молодіжної політики має бути підвищення конкурентоздатності молоді шляхом розширення можливостей навчання впродовж життя, збільшення інвестицій у компетенції, збереження та створення нових високопродуктивних робочих місць, підтримка підприємницької ініціативи молоді, забезпечення її продуктивної зайнятості, посилення боротьби з бідністю серед зайнятої молоді та забезпечення ефективного соціального захисту

The paper deals with the statistical study of the structural changes in the local labour market. It has been pointed out that one of the basic statistical study of the complex socio-economic systems, which is considered the local labour market are structural dynamic changes. It is caused by the structure which always has a certain mobility and ability to change under the influence of the internal and external factors. Therefore, in the study the analysis was carried out to identify the trends of local labour market functioning, as well as to assess the summary characteristics of the structural differences in the dynamics. It has been grounded that the functioning of the local labour market in the whole is characterized by certain structural and dynamic changes which can be estimated on the bases of measurements of total and current local labour market by using indicators of labour market statistics. The most common indicators include linear coefficient of absolute structural changes, the average coefficient of absolute structural changes, the average coefficient of relative structural changes, the integral coefficient of structural changes of Gateva, a general indicator of structural changes of Salai. Despite the complexity and diversity of the processes the most relevant study is that one that analyze the dynamics of economically active population number by gender, number of employed population by gender, number of vacancies by type of economic activity. The constant monitoring of indicators of labour market statistics makes it possible to optimize the activity of local governments involved in planning and monitoring the implementation of the decisions taken to promote employment, reduce unemployment, to balance and improve the effectiveness of management decisions ; В статье проведено статистическое исследование структурных сдвигов на местном рынке труда. Отмечено, что одним из основных направлений статистического исследования сложных социально-экономических систем, которой считается местный рынок труда, являются структурно-динамические изменения. Это обусловлено тем, что структура всегда обладает некоторой подвижностью и способностью к изменению под воздействием внутренних и внешних факторов. Поэтому, в исследовании анализ осуществлялся с целью выявления тенденций функционирования местного рынка труда, а также оценки сводных характеристик структурных различий в динамике. Обосновано, что функционирование местного рынка труда в целом характеризуется определенными структурно-динамическими изменениями, оценить которые можно на основе измерения совокупного и текущего местного рынка труда при использовании показателей статистики рынка труда. К наиболее распространенным показателям относятся линейный коэффициент абсолютных структурных сдвигов, среднеквадратический коэффициент абсолютных структурных сдвигов, среднеквадратический коэффициент относительных структурных сдвигов, интегральный коэффициент структурных сдвигов Гатева, обобщающий показатель структурных сдвигов Салаи. При всей сложности и многогранности процессов наиболее актуальными являются исследования динамики величины экономически активного населения в половом разрезе, численности занятого населения, в том числе в половом разрезе, численности незанятого населения, в том числе по возрастной и по половой структуре, количества вакантных рабочих мест по видам экономической деятельности. Постоянный мониторинг показателей статистики рынка труда позволяет оптимизировать деятельность органов местного самоуправления, занимающихся планированием и контролем за выполнением принятых решений по стимулированию занятости, сокращению безработицы, обеспечению сбалансированности, а также повышению эффективности управленческих решений ; У статті проведено статистичне дослідження структурних зрушень на місцевому ринку праці. Відзначено, що одним з основних напрямків статистичного дослідження складних соціально-економічних систем (якою вважається місцевий ринок праці) є структурно-динамічні зміни. Це обумовлено тим, що структура завжди володіє деякою рухливістю і здатністю до зміни під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Тому, в дослідженні аналіз здійснювався з метою виявлення тенденцій функціонування місцевого ринку праці, а також оцінки зведених характеристик структурних відмінностей в динаміці. Обґрунтовано, що функціонування місцевого ринку праці в цілому характеризується певними структурно-динамічними змінами, оцінити які можна на основі вимірювання сукупного і поточного місцевого ринку праці при використанні показників статистики ринку праці. До найбільш поширених показників відносяться лінійний коефіцієнт абсолютних структурних зрушень, середньоквадратичний коефіцієнт абсолютних структурних зрушень, середньоквадратичний коефіцієнт відносних структурних зрушень, інтегральний коефіцієнт структурних зрушень Гатєва, узагальнюючий показник структурних зрушень Салаі. При всій складності і багатогранності процесів найбільш актуальними є дослідження динаміки величини економічно активного населення в статевому розрізі, чисельності зайнятого населення (у тому числі в статевому розрізі), чисельності незайнятого населення (у тому числі за віковою та статевою структурами), кількості вакантних робочих місць за видами економічної діяльності. Постійний моніторинг показників статистики ринку праці дозволяє оптимізувати діяльність органів місцевого самоврядування, що займаються плануванням і контролем за виконанням прийнятих рішень щодо стимулювання зайнятості, скорочення безробіття, забезпечення збалансованості, а також підвищенню ефективності управлінських рішень

Здійснено аналіз становлення державної політики у сфері зайнятості населення; ідентифіковано структурно-функціональну роль держави у сфері формування та реалізації соціально-трудових відносин; класифіковано основні цілі, елементи, структурні рівні та комплекс заходів державної політики у сфері зайнятості; систематизовано основні функції сторін соціального партнерства, які забезпечують реалізацію відповідних заходів щодо забезпечення політики зайнятості; наведено основні технологічні прийоми реалізації цього виду політики, враховуючи національні особливості та відповідні показники економічного розвитку держави; охарактеризовано її інфраструктуру, яка забезпечує сталу динамічну рівновагу на ринку праці, що безпосередньо впливає на результативність державної політики у відповідній сфері; розроблено інструментарій регулювання та прогнозування ринку праці, який передбачає запровадження форм та методів управління системою зайнятості населення та регулювання трудових відносин, що слугує зниженню показників безробіття та підвищенню показників активної зайнятості населення серед різних демографічних груп. ; Problem setting. In conditions of the development of a postmodern state and the formation of a new type of economy, the formation of a state employment policy aimed at ensuring the creation of conditions for rational employment of the population plays a strategic role. This is directly because the social policy of the state, which is employment of the population in the center of, has a refrain to ensure stable livelihoods of society, the adoption of dynamic indicators of minimizing unemployment and achieving a balanced welfare. In view of this, the expediency of a comprehensive solution of problems of employment of the population is articulated.An analysis of recent research and publications where the solution of this problem was initiated and which the author relies on. In the context of the analysis of the methodology for the formation of public policy in the field of employment, destabilization of the main research approaches deserves special attention.Recent research and publications analysis. In today's conditions of social development, the state should retain coordinating and regulating functions in order to ensure the proper functioning of the sphere of employment of the population and overcoming unemployment. Such context prompts the state to abandon centralized management in order to form a new modern system of employment regulation, which main technological units would be the development of relevant laws, programs for stimulating employment, the conclusion of appropriate agreements between the parties of the social partnership concerning the formation of social and labor relations at national and regional levels. Namely the subjects of social and labor relations that must determine the structure and basic directions of employment of the population, the methodology of training of labor potential and increase its competitiveness in the domestic and global labor markets. In such a system of relations, the state acquires a strategic and technological status - ensuring coordination of social and labor relations between the relevant actors in the sphere of employment and creating the appropriate framework conditions for the effectiveness of the establishment and stability of the functioning of such relations.Highlighting previously unsettled parts of the general problems. The paper objective is to carry out a theoretical and methodological analysis of the formation of public policy in the field of employment of the population.Paper main body. The main object of the state policy in the field of employment is the regulation of relations, which foresees the formation of social partnership between its subjects functions structurally are divided according to the principle: 1) states (the highest authority); 2) enterprises (employers); 3) trade unions. Each of these subjects has its own functional toolkit.Measures for ensuring employment: investment and tax measures aimed at the efficient allocation of productive forces, increased labor mobility, entrepreneurship promotion, the creation of new technologies, new small enterprises, the application of flexible labor regimes (reduction of working hours, work at home, etc.) which contribute to the preservation and development of the system of workplaces; ensuring the rights and interests of employees through the improvement of legislation concerning employment of the population and labor, creation of favorable conditions at work; conducting analytical and scientific researches of the economic structure and forecasting changes in the quality and distribution of labor force; regulation of foreign economic activity in terms of attracting and using foreign labor force on the basis of quotation and licensing, as well as providing their citizens with the right to work abroad; assistance (on behalf of enterprises, institutions and organizations of all forms of ownership) if necessary, creation of additional workplaces, as well as improvement of working conditions in social production.Conclusions of the research and prospects for further studies. Thus, our analysis of the state policy in the field of employment made it possible to clearly identify the structural and functional role of the state in the field of formation and implementation of social and labor relations, on their basis the main objectives, elements, structural levels and a set of measures of state policy in the field of employment are classified, the main functions of social partnership parties are systematized, which ensure implementation of appropriate measures to ensure employment policy, the main technologies of implementation of such kind of policies are presented, taking into account national peculiarities and corresponding indicators of economic development of the state, its infrastructure is defined which provides a stable dynamic balance in the labor market, which directly influences the effectiveness of the state policy in the relevant sphere. On this basis, the toolkit for regulation and forecasting of the labor market was elaborated, which foresees the introduction of forms and methods for managing the employment of the population system and regulating labor relations, which serves to reduce unemployment rates and increase the rates of active employment among different demographic groups. This aspect lays the prospects for further development of this issue in the context of modern research approaches within the field of knowledge of public administration.

Здійснено аналіз становлення державної політики у сфері зайнятості населення; ідентифіковано структурно-функціональну роль держави у сфері формування та реалізації соціально-трудових відносин; класифіковано основні цілі, елементи, структурні рівні та комплекс заходів державної політики у сфері зайнятості; систематизовано основні функції сторін соціального партнерства, які забезпечують реалізацію відповідних заходів щодо забезпечення політики зайнятості; наведено основні технологічні прийоми реалізації цього виду політики, враховуючи національні особливості та відповідні показники економічного розвитку держави; охарактеризовано її інфраструктуру, яка забезпечує сталу динамічну рівновагу на ринку праці, що безпосередньо впливає на результативність державної політики у відповідній сфері; розроблено інструментарій регулювання та прогнозування ринку праці, який передбачає запровадження форм та методів управління системою зайнятості населення та регулювання трудових відносин, що слугує зниженню показників безробіття та підвищенню показників активної зайнятості населення серед різних демографічних груп. ; Problem setting. In conditions of the development of a postmodern state and the formation of a new type of economy, the formation of a state employment policy aimed at ensuring the creation of conditions for rational employment of the population plays a strategic role. This is directly because the social policy of the state, which is employment of the population in the center of, has a refrain to ensure stable livelihoods of society, the adoption of dynamic indicators of minimizing unemployment and achieving a balanced welfare. In view of this, the expediency of a comprehensive solution of problems of employment of the population is articulated.An analysis of recent research and publications where the solution of this problem was initiated and which the author relies on. In the context of the analysis of the methodology for the formation of public policy in the field of employment, destabilization of the main research approaches deserves special attention.Recent research and publications analysis. In today's conditions of social development, the state should retain coordinating and regulating functions in order to ensure the proper functioning of the sphere of employment of the population and overcoming unemployment. Such context prompts the state to abandon centralized management in order to form a new modern system of employment regulation, which main technological units would be the development of relevant laws, programs for stimulating employment, the conclusion of appropriate agreements between the parties of the social partnership concerning the formation of social and labor relations at national and regional levels. Namely the subjects of social and labor relations that must determine the structure and basic directions of employment of the population, the methodology of training of labor potential and increase its competitiveness in the domestic and global labor markets. In such a system of relations, the state acquires a strategic and technological status - ensuring coordination of social and labor relations between the relevant actors in the sphere of employment and creating the appropriate framework conditions for the effectiveness of the establishment and stability of the functioning of such relations.Highlighting previously unsettled parts of the general problems. The paper objective is to carry out a theoretical and methodological analysis of the formation of public policy in the field of employment of the population.Paper main body. The main object of the state policy in the field of employment is the regulation of relations, which foresees the formation of social partnership between its subjects functions structurally are divided according to the principle: 1) states (the highest authority); 2) enterprises (employers); 3) trade unions. Each of these subjects has its own functional toolkit.Measures for ensuring employment: investment and tax measures aimed at the efficient allocation of productive forces, increased labor mobility, entrepreneurship promotion, the creation of new technologies, new small enterprises, the application of flexible labor regimes (reduction of working hours, work at home, etc.) which contribute to the preservation and development of the system of workplaces; ensuring the rights and interests of employees through the improvement of legislation concerning employment of the population and labor, creation of favorable conditions at work; conducting analytical and scientific researches of the economic structure and forecasting changes in the quality and distribution of labor force; regulation of foreign economic activity in terms of attracting and using foreign labor force on the basis of quotation and licensing, as well as providing their citizens with the right to work abroad; assistance (on behalf of enterprises, institutions and organizations of all forms of ownership) if necessary, creation of additional workplaces, as well as improvement of working conditions in social production.Conclusions of the research and prospects for further studies. Thus, our analysis of the state policy in the field of employment made it possible to clearly identify the structural and functional role of the state in the field of formation and implementation of social and labor relations, on their basis the main objectives, elements, structural levels and a set of measures of state policy in the field of employment are classified, the main functions of social partnership parties are systematized, which ensure implementation of appropriate measures to ensure employment policy, the main technologies of implementation of such kind of policies are presented, taking into account national peculiarities and corresponding indicators of economic development of the state, its infrastructure is defined which provides a stable dynamic balance in the labor market, which directly influences the effectiveness of the state policy in the relevant sphere. On this basis, the toolkit for regulation and forecasting of the labor market was elaborated, which foresees the introduction of forms and methods for managing the employment of the population system and regulating labor relations, which serves to reduce unemployment rates and increase the rates of active employment among different demographic groups. This aspect lays the prospects for further development of this issue in the context of modern research approaches within the field of knowledge of public administration.

The article substantiates the strategic priority tasks of reforming the system of higher education in Ukraine; The present state of the national higher professional education and its task are highlighted; the principles of modern European education are highlighted; Components and functions of educational process organization in higher education institutions; attention is paid to the development of professional pedagogical skills of pedagogical workers, increase their level of readiness to use personal development and information and communication technologies, electronic teaching aids, information and analytical systems for students; the recommendations of the European Higher Education Area regarding the development of higher education in the EU countries are substantiated. The author emphasizes that one of the main principles of modern European education, which is responsible for the qualitative aspect of training and acquisition of professional competencies, is the mobility of students and teachers. The author points out that the influence of integration processes, the growing role of globalization, is the need to use international educational standards in the field of education. Reforming the system of higher education, creating favorable conditions for the development of a person throughout his life, in particular, his professional growth, is the key to the development of national intellectual potential. Strategic priorities for reforming the system of higher education in Ukraine are: the construction of a national education system, the formation of an educated creative personality, ensuring the priority development of man; functioning and development of the national education system based on the principles of humanism, democracy, the priority of social and spiritual values; the output of the education system in Ukraine on the level of educational systems in developed countries by radically reforming its conceptual, structural and organizational foundations.

У статті виокремлено основні аспекти розгляду процесу забезпечення якості вищої освіти в національному вимірі; визначено поняття, що характеризують міжнародний вимір забезпечення якості вищої освіти; висвітлено інтернаціоналізацію вищої освіти в наукових роботах вітчизняних та зарубіжних дослідників; схарактеризовано два виміри та причини розвитку інтернаціоналізації вищої освіти; наголошено на феномені глобалізації вищої освіти; проаналізовано вплив процесів інтернаціоналізації та глобалізації на якість вищої освіти; показано принципову відмінність між поняттями «інтернаціоналізація» та «глобалізація»; розглянуто сучасні концепції європеїзації, регіоналізації та інтеграції. ; The main aspects of national dimension of higher education quality assurance have been determined in the article. They are quality education management, licensing, certification, accreditation, quality assessment, audit, monitoring, rating. As for international dimension the main aspects of higher education quality assurance are internationalization, globalization, Europeanization, regionalization, integration. Internationalization involves both changes in curricula, programs of higher education and mobility of students, teachers, administration, training programs and institutions engaged in education. Internationalization of education is interpreted as: a) implementation of international educational content, international teaching materials, forms of activity; b) the integration of international and intercultural dimension in teaching, research, social services; c) process that includes not only changes in the curriculum and student mobility, but also mobility of teachers and administrators, specially designed strategy of higher education adaptation to new conditions to profit from internationalization. Factors that contribute to internationalization acceleration are: 1) large-scale participation in higher education; 2) development of global service competition and internationalization of labor markets; 3) cost reduce of transport services; 4) the ability to obtain rapid information. The term "globalization" combines a number of related concepts: the internationalization of production, trade, finance, development of international corporations; international mobility of professionals, international communication flows; global exchange of ideas and concepts, export of western values, the spirit of democracy, ecological awareness; development of international civil society organizations; the growing importance of international law standards to determine the national legislation. Modern concept of "Europeanization" includes two contradictory trends. On the one hand, regionalization in higher education could be defined as the process of regional cooperation increasing. On the other hand, regionalization in higher education is an integral part of the globalization process in the sense that cooperation between neighbors strengthens to counter pressure from other countries and regions of the world. Integration is defined as the union of organized people communities in certain areas, depending on the decision, will and aspirations of people.