Suchergebnisse

The article outlines the main stages of the European monetary system formation and the role of the Federal Republic of Germany in it. German Central Bank is the most stable central bank among banks in the other EU Member States. Based on historical facts, the author examines the impact of monetary policy of Germany on the formation of the EU monetary policy. ; У статті викладені основні етапи формування Європейської монетарної системи та роль Федеративної Республіки Німеччини в її становленні. Зокрема, показано роль Центрального банку Німеччини - найстабільнішого центрального банку серед банків інших країн-членів ЄС. Базуючись на історичних фактах, автор аналізує вплив монетарної політики Німеччини та формування монетарної політики ЄС.

This paper examines a process of EU Banking union creation in the context of deep-ening financial integration of the Member States and building a genuine Economic and Monetary Union. Banking union was created to prevent future devastating effects of the financial and economic crisis, formation of a robust foundation framework for the EU single internal market, ensuring the stability of the single European currency. Banking union is the result of a political compromise reached between the key EU institutions and Member States during intense negotiations and on the basis of the roadmap developed by European Commission. The key elements of the Banking union are Single Supervisory Mechanism, Single Resolution Mechanism, and Deposit Guarantee Schemes. Banking Union provides a significant enhancement of the role and responsibility of the European Central Bank and the strengthening of the European Commission coordinating functions. Despite some flaws Banking union is crucial to the survival of the euro area and the entire European economy. ; У статті розглядається процес створення в ЄС Банківського союзу в контексті поглиблення фінансової інтеграції держав-членів та розбудови повноцінного Еко-номічного і монетарного союзу. Банківський союз створено з метою недопущення в майбутньому руйнівних наслідків фінансово-економічної кризи, формування надій-ної основи єдиного внутрішнього ринку ЄС, забезпечення стабільності єдиної євро-пейської валюти. Банківський союз є результатом політичного компромісу, досяг-нутого між ключовими інститутами ЄС та державами-членами під час інтенсивного переговорного процесу та на основі розробленої Європейською Комісією дорожньої карти. Ключовими елементами Банківського союзу є Єдиний механізм банківського нагляду, Єдиний механізм роботи з проблемними банками та Програма гарантуваннядепозитів. Банківський союз передбачає суттєве підвищення ролі і відповідальнос-ті Європейського центрального банку та посилення координуючої функції Європей-ської Комісії. Попри певні недоліки Банківський союз має ...

Мain objective of the study is to analyze endogenous destabilizing and disintegration tendencies within the framework of the European Monetary Union crisis, which grew into a crisis of a real economy, which simultaneously involved several EU member-states. Achieving this goal requires addressing a number of theoretical and historical lessons that highlight an important dilemma for the survival of the European project in the future. Research methods are systematic, procedural and situational approaches to the study of the Euro-zone countries, participants in the integration project and disintegration influences; institutional approach to the detection and analysis of dysfunctional institutional configuration within the framework of the European Monetary Union. Of great importance for the study of the economic integration and disintegration's problems is the use of the universal scientific methodology principles, including an integrated approach to problem solving, envisaging a general vision of the movement of capital in the context of the European integration project, as well as the application of methods of logical models, induction and deduction, the unity of logical and historical in the development of a research object confirming the synergistic effect of historical and theoretical lessons. The main results and conclusions of the study are to formulate a clear and important dilemma for the survival of the European economic project: the creation of a political union with a functioning institutional configuration of the federal states, or the re-nationalization of many political spheres (financial control and restrictions, monetary sovereignty, trade policy, etc.). Taking into account the history of the Euro-zone, it is important to understand that there is a situation that more closely resembles a non-conflict but latent disintegration, which, instead of a single outbreak of conflicts, has been observed and lasted for a long period.

Authors analyzed the effectiveness of monetary regulation of inflation in Europe. Analysis of the objectives of monetary policy in Ukraine testified priority of ensuring stability of the exchange rate in comparison with other purposes. Since the introduction of Ukrainian hryvnia monetary policy was aimed at ensuring the stability of its rate. As the observance of low and stable inflation is an essential Maastricht criteria countries of the European Union were chosen as the basis for retrospective analysis of monetary inflation regulation. The dynamics of inflation in 1999-2014 and the practice of using the basic monetary tools in the EU were analyzed. These tools are key interest rates of the central bank, open market operations and banks' refinancing. The volumes and rates for refinancing loans in the European Union, the impact of official interest rates on credit and deposit rates were studied. It was empirically confirmed that the interest rate policy of the central banks has a decisive influence on price stability in developed European countries. The reasons of low efficiency of monetary policy for inflation regulation in Ukraine are found. These reasons are high dollarization of domestic economy, huge shadow economy, high speculative demand for foreign exchange resources and limited resource capabilities of the NBU ; В данной статье авторами проведен анализ эффективности монетарного регулирования инфляции в странах Европы. Анализ целей денежно-кредитной политики в Украине показал приоритетность обеспечения стабильности валютного курса по сравнению с другими целями. Начиная с момента введения в Украине гривны, монетарная политика была направлена на обеспечение стабильности ее курса, в то время как инфляция демонстрировала значительные колебания. Поскольку соблюдение стабильно низкого уровня инфляции является одним из важнейших Маастрихтских критериев, в качестве базы для ретроспективного анализа монетарного регулирования инфляции избраны страны Европейского союза. Исследована динамика инфляции за 1999-2014 гг. и практика использования основных инструментов денежно-кредитной политики в странах Европейского союза. Такими инструментами определены ключевые процентные ставки центрального банка, операции на открытом рынке и рефинансирование банков. Исследованы объемы и стоимость кредитов рефинансирования в Европейском союзе, влияние официальных процентных ставок на банковские ставки по кредитам и депозитам. Эмпирически подтверждено, что в развитых странах Европы процентная политика центральных банков имеет определяющее влияние на ценовую стабильность. Обоснованно причины низкой эффективности монетарной политики для инфляционного регулирования в Украине. Такими причинами являются высокий уровень долларизации и тенизации экономики, высокий спекулятивный спрос на валютные ресурсы и ограниченные ресурсные возможности НБУ ; В даній статті авторами проведено аналіз ефективності монетарного регулювання інфляції в країнах Європи. Аналіз цілей грошово-кредитної політики в Україні засвідчив пріоритетність забезпечення стабільності валютного курсу порівняно з іншими цілями. Починаючи з самого моменту запровадження в Україні гривні, монетарна політика спрямовувалася на забезпечення стабільності її курсу, у той час як інфляція демонструвала значні коливання. Оскільки дотримання стабільно низького рівня інфляції є одним з найважливіших Маастрихтських критеріїв, в якості бази для ретроспективного аналізу монетарного регулювання інфляції обрано країни Європейського союзу. Досліджено динаміку інфляції за 1999-2014 рр. та практику використання основних інструментів грошово-кредитної політики в країнах Європейського союзу. Такими інструментами визначено ключові процентні ставки центрального банку, операції на відкритому ринку та рефінансування банків. Досліджено обсяги та вартість кредитів рефінансування в Європейському союзі, вплив офіційних процентних ставок на банківські ставки по кредитам та депозитам. Емпірично підтверджено, що в розвинених країнах Європи процентна політика центральних банків має визначальний вплив на цінову стабільність. Обґрунтовано причини низької ефективності монетарної політики для інфляційного регулювання в Україні. Такими причинами визначено високий рівень доларизації та тінізації економіки, високий спекулятивний попит на валютні ресурси та обмежені ресурсні можливості НБУ.

Зикова О. І. Доларизація у контексті теорії оптимальних валютних зон. В усьому світі наростає процес глобалізації фінансових ринків. Однією із складових цього процесу є валютна інтеграція. Вона зачіпає велику кількість економічно розвинених країн та країн, що розвиваються. Найбільш типові тому приклади - офіційна доларизація в Латинській Америці, введення спільної грошової одиниці в Європейському валютному союзі, плани зі створення єдиної валюти АСЕАН. Ключовим елементом формування оптимальної валютної зони є доларизація. Теорія оптимальних валютних зон служить відправною точкою в аналізі доларизації і створенні нових валютних союзів. Автором розглянуто теоретичні засади існування оптимальної валютної зони, обґрунтовано різницю між національним та міжнародним валютним союзом та окреслено зміст переваг та недоліків формування валютної зони як групи з двох або більше суверенних держав з закритими грошовими зв'язками у формі валютної інтеграції, інтеграції фінансових ринків та політичної інтеграції. Для визначення критеріїв оптимальних валютних зон автором було проаналізовано праці Р.Манделла, Р.МакКінона та П. Кенена. Р. Манделл робить висновок, що ключовим фактором при визначенні меж валютних союзів є мобільність факторів виробництва. Р. МакКінон запропонував використовувати в якості критерію відкритість економіки, вимірювану співвідношенням товарів, що торгуються, та товарів, що не торгуються. Модель МакКінона передбачає існування двох країн: великої і малої. П. Кенен стверджує, що альтернативним критерієм оптимальних валютних зон є ступінь диверсифікації економіки. Практичний аспект роботи полягає у викладенні принципів формування оптимальної валютної зони на прикладі країн єврозони та аналізі критеріїв формування оптимальної валютної зони для азійських країн.Зыкова О. И. Долларизация в контексте теории оптимальных валютных зон.Во всем мире нарастает процесс глобализации финансовых рынков. Одной из составляющих этого процесса является валютная интеграция. Ключевым элементом формирования оптимальной валютной зоны является долларизация. Теория оптимальных валютных зон служит отправной точкой в анализе долларизации и создании новых валютных союзов. Автором рассмотрены теоретические основы существования оптимальной валютной зоны, обоснованно различие между национальным и международным валютным союзом и очерчены преимущества и недостатки формирования валютной зоны как группы из двух или более суверенных государств с закрытыми денежными связями в форме валютной интеграции, интеграции финансовых рынков и политической интеграции. Для определения критериев оптимальных валютных зон автором были проанализированы работы Р.Манделла, Р.МакКинона и П.Кенена. Манделл делает вывод, что ключевым фактором при определении границ валютных союзов является мобильность факторов производства. Маккинон предложил использовать в качестве критерия открытость экономики, измеряемую соотношением товаров, торгуемых и товаров, не торгуются. Кенен утверждает, что альтернативным критерием оптимальных валютных зон является степень диверсификации экономики. Практический аспект работы состоит в изложении принципов формирования оптимальной валютной зоны на примере стран еврозоны и анализе критериев формирования оптимальной валютной зоны для азиатских стран.Zykova O. I. Dollarization in the context of the optimal currency area theory.The growing globalization of financial markets appeared to be an unstoppable trend over the past years. One of the components of this process is the monetary integration. A key element in the formation of an optimum currency area is dollarization. The theory of optimum currency areas turns out to be the starting point in the analysis of dollarization and the creation of new monetary unions. The author deals with the theoretical foundations of an optimum currency area, specifies the difference between the national and the international monetary union and outlines the advantages and disadvantages of forming a currency area as a group of two or more sovereign states with closed connections in the form of the monetary integration, the integration of financial markets and the political integration. To determine the optimum currency area criteria the author reviewed the grounded papers by R.Mundell, R. McKinnon and P.Kenen dedicated to the topic. Mundell concludes that the key factor in determining the boundaries of monetary unions is the mobility of factors of production. McKinnon suggested using openness of the economy as a criterion. Kenen argues that an alternative criterion of optimum currency areas is the degree of diversification of the economy. The practical aspect of the paper is to present the principles of optimum currency area on the example of the eurozone countries and provide analysis of the criteria on an optimum currency area forming for Asian countries.

The article described the process as a whole in the European monetary system, due to the sovereign debt crisis in the eurozone. The factors that influence the development and prospects of the euro in the international monetary and financial markets. At present, the euro is the second largest global currency and most liquid alternative to the U.S. dollar, which is necessary to maintain economic balance in the global financial system. Decisive policy actions at the European level , including direct monetary transactions to complete the creation of the European Stability Mechanism , an agreement on debt relief deal for Greece and only oversight mechanisms strengthened confidence in the sustainability of economic and monetary union. However, further efforts are needed by the member countries of the European Union to save the single currency and strengthen its position in the international financial and currency markets. ; В статье в целом охарактеризованы процессы в европейской валютной системе, обусловленные кризисом суверенных долгов в еврозоне. Рассмотрены факторы, которые влияют на развитие и перспективы позиции евро на международных валютно-финансовых рынках. Сегодня евро остается второй по значению мировой валютой и самой ликвидной альтернативой доллару США, которая необходима для поддержания экономического равновесия в мировой финансовой системе . Решительные меры политики на европейском уровне , в том числе прямые монетарные операции, завершение создания Европейского механизма стабильности , договоренность об облегчении бремени задолженности Греции и соглашение о Едином механизме надзора укрепили уверенность в жизнеспособности экономического и валютного союза . Но необходимы дальнейшие усилия со стороны стран - участниц Евросоюза для сохранения единой валюты и укрепления ее позиций на международных финансовых и валютных рынках. ; У статті в цілому охарактеризовані процеси в європейській валютній системі, зумовлені кризою суверенних боргів в єврозоні. Розглянуто фактори, які впливають на розвиток і перспективи позиції євро на міжнародних валютно-фінансових ринках. На сьогодні євро залишається другою за значенням світовою валютою і найліквідною альтернативою долару США, яка необхідна для підтримки економічної рівноваги в світовій фінансовій системі. Рішучі заходи політики на європейському рівні, в тому числі прямі монетарні операції, завершення створення Європейського механізму стабільності, домовленість про полегшення тягаря заборгованості Греції і угода про Єдиний механізмі нагляду зміцнили впевненість у життєздатності економічного і валютного союзу. Але потрібні подальші зусилля з боку країн-учасниць Євросоюзу для збереження єдиної валюти і зміцнення її позицій на міжнародних фінансових і валютних ринках.

The peculiarities of monetary policy formation in particulareconomic conditions, in particular during the financial crisis, in someforeign countries are considered. The main monetary assets that havebeen used by the United States, the United Kingdom, Sweden, NewZealand, Poland and the countries of the former Soviet Union havebeen highlighted. The unconventional monetary means used in othercountries to overcome the negative effects of the financial crisis areanalyzed, due to the need to stabilize the situation in the bankingsector and stimulate the economic development of the countries. Inparticular, quantitative easing, large-scale acquisitions of governmentassets, constant "informing the public" of monetary policy intentionsthat have been put in place to address the negative effects of thefinancial crisis. These approaches have proved positive in terms offorming stable long-term expectations of economic agents for thefuture monetary policy course. The need to consider the introductionof foreign experience into the national economy has been updated,since the absence of structural changes in the institutional environment will lead to the absence of significant results. Positiveexperience of monetary assets of the studied countries has beendetermined and it is expedient to implement it in the formulation ofmonetary policy in Ukraine. The expediency of introducing overnightdeposits in Ukraine and the ability of a banking institution to makesuch deposits into the accounts of the National Bank of Ukraine havebeen proved, which would reduce the possibility of speculation withthe use of excess liquidity of banks. As well as systematicallyinforming the public about measures implemented within monetarypolicy, which will facilitate its transparency and simplify itsgovernment control. ; Рассмотрены особенности формирования монетарнойполитики в особых экономических условиях, в частности, во времяфинансового кризиса, в отдельных зарубежных странах. Освещеныосновные монетарные средства, которые были применены США,Великобританией, Швецией, Новой Зеландией, Польшей истранами постсоветского пространства. Проанализированынетрадиционные монетарные средства, к которым прибегали вдругих странах, с целью преодоления негативных последствийфинансового кризиса. Актуализирована необходимость взвешенноподходить к внедрению зарубежного опыта в национальнуюэкономику. Определен положительный опыт монетарных средствисследуемых стран, который целесообразно имплементироватьпри формировании монетарной политики в Украине. ; Розглянуті особливості формування монетарної політики в особливих економічних умовах, зокрема, під час фінансової кризи, в окремих зарубіжних країнах. Висвітлені основні монетарні засоби, які було застосовано США, Великою Британією, Швецією, Новою Зеландією, Польщею та країнами пострадянського простору. Проаналізовані нетрадиційні монетарні засоби, до яких вдавалися в інших країнах, з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи. Актуалізовано необхідність виважено підходити до запровадження іноземного досвіду в національну економіку. Визначений позитивний досвід монетарних засобів досліджуваних країн, який доцільно імплементувати при формуванні монетарної політики в Україні.

Мain objective of the study is to analyze endogenous destabilizing and disintegration tendencies within the framework of the European Monetary Union crisis, which grew into a crisis of a real economy, which simultaneously involved several EU member-states. Achieving this goal requires addressing a number of theoretical and historical lessons that highlight an important dilemma for the survival of the European project in the future. Research methods are systematic, procedural and situational approaches to the study of the Euro-zone countries, participants in the integration project and disintegration influences; institutional approach to the detection and analysis of dysfunctional institutional configuration within the framework of the European Monetary Union. Of great importance for the study of the economic integration and disintegration's problems is the use of the universal scientific methodology principles, including an integrated approach to problem solving, envisaging a general vision of the movement of capital in the context of the European integration project, as well as the application of methods of logical models, induction and deduction, the unity of logical and historical in the development of a research object confirming the synergistic effect of historical and theoretical lessons. The main results and conclusions of the study are to formulate a clear and important dilemma for the survival of the European economic project: the creation of a political union with a functioning institutional configuration of the federal states, or the re-nationalization of many political spheres (financial control and restrictions, monetary sovereignty, trade policy, etc.). Taking into account the history of the Euro-zone, it is important to understand that there is a situation that more closely resembles a non-conflict but latent disintegration, which, instead of a single outbreak of conflicts, has been observed and lasted for a long period. ; Цель исследования – анализ эндогенных дестабилизирующих и дезинтеграционных тенденций в рамках кризиса Европейского валютного союза, который перерос в кризис реальной экономики, охвативший одновременно несколько стран-членов ЕС. Реализация данной цели требует обращения к ряду теоретических и исторических уроков, которые указывают на важную дилемму для выживания европейского проекта в будущем. Методы исследования: системный к исследованию стран-субъектов Еврозоны, участников интеграционного проекта и дезинтеграционных воздействий; институциональный подход к выявлению и анализу дисфункциональной институциональной конфигурации в рамках Европейского валютного союза. Важное значение для исследования проблем экономической интеграции и дезинтеграции имело использование принципов общенаучной методологии, включающее комплексный подход к решению проблем, который предусматривает общее видение движения капитала в контексте европейского интеграционного проекта, а еще применение методов логических моделей, индукции и дедукции, единства логического и исторического в развитии объекта исследования, чтобы подтвердить синергический эффект исторических и теоретических уроков. Главные результаты и выводы исследования заключаются в том, что сформулировано четкую и важную дилемму для выживания европейского экономического проекта: создание политического союза с функционирующей институциональной конфигурации федеральных государств, или повторная национализация множества политических сфер (финансовый контроль и ограничения, денежный суверенитет, торговая политика и т. д.). Принимая во внимание историю Еврозоны, важно понимать, что возникшая ситуация больше напоминает не конфликтную, а латентную дезинтеграцию, и вместо однократной вспышки конфликтов наблюдается и тянется длительный период. ; Мета дослідження – аналіз ендогенних дестабілізуючих і дезінтеграційних тенденцій в рамках кризи Європейського валютного союзу, яка переросла в кризу реальної економіки, що охопила водночас декілька країн-членів ЄС. Досягнення даної мети потребує звернення до низки теоретичних та історичних уроків, які вказують на важливу дилему для виживання європейського проекту в майбутньому. Методи дослідження: системний до дослідження країн-суб'єктів Єврозони, учасників інтеграційного проекту та дезінтеграційних впливів; інституційний підхід до виявлення та аналізу дисфункційної інституційної конфігурації в рамках Європейського валютного союзу. Важливе значення для дослідження проблем економічної інтеграції і дезінтеграції займає використання принципів загальнонаукової методології, що включають комплексний підхід до вирішення проблем, який передбачає загальне бачення руху капіталу в контексті європейського інтеграційного проекту, а ще застосування методів логічних моделей, індукції та дедукції, єдності логічного та історичного в розвитку об'єкта дослідження, щоб підтвердити синергічний ефект історичних і теоретичних уроків. Головні результати і висновки дослідження полягають у тому, що сформульовано чітку і важливу дилему для виживання європейського економічного проекту: створення політичного союзу з функціонуючою інституційною конфігурацією федеральних держав, або повторна націоналізація безлічі політичних сфер (фінансовий контроль і обмеження, грошовий суверенітет, торговельна політика тощо). Беручи до уваги історію Єврозони, важливо розуміти, що виникла ситуація, яка більше нагадує не конфліктну, а латентну дезінтеграцію, котра замість однократного спалаху конфліктів спостерігається і точиться тривалий період.

Мain objective of the study is to analyze endogenous destabilizing and disintegration tendencies within the framework of the European Monetary Union crisis, which grew into a crisis of a real economy, which simultaneously involved several EU member-states. Achieving this goal requires addressing a number of theoretical and historical lessons that highlight an important dilemma for the survival of the European project in the future. Research methods are systematic, procedural and situational approaches to the study of the Euro-zone countries, participants in the integration project and disintegration influences; institutional approach to the detection and analysis of dysfunctional institutional configuration within the framework of the European Monetary Union. Of great importance for the study of the economic integration and disintegration's problems is the use of the universal scientific methodology principles, including an integrated approach to problem solving, envisaging a general vision of the movement of capital in the context of the European integration project, as well as the application of methods of logical models, induction and deduction, the unity of logical and historical in the development of a research object confirming the synergistic effect of historical and theoretical lessons. The main results and conclusions of the study are to formulate a clear and important dilemma for the survival of the European economic project: the creation of a political union with a functioning institutional configuration of the federal states, or the re-nationalization of many political spheres (financial control and restrictions, monetary sovereignty, trade policy, etc.). Taking into account the history of the Euro-zone, it is important to understand that there is a situation that more closely resembles a non-conflict but latent disintegration, which, instead of a single outbreak of conflicts, has been observed and lasted for a long period. ; Цель исследования – анализ эндогенных дестабилизирующих и дезинтеграционных тенденций в рамках кризиса Европейского валютного союза, который перерос в кризис реальной экономики, охвативший одновременно несколько стран-членов ЕС. Реализация данной цели требует обращения к ряду теоретических и исторических уроков, которые указывают на важную дилемму для выживания европейского проекта в будущем. Методы исследования: системный к исследованию стран-субъектов Еврозоны, участников интеграционного проекта и дезинтеграционных воздействий; институциональный подход к выявлению и анализу дисфункциональной институциональной конфигурации в рамках Европейского валютного союза. Важное значение для исследования проблем экономической интеграции и дезинтеграции имело использование принципов общенаучной методологии, включающее комплексный подход к решению проблем, который предусматривает общее видение движения капитала в контексте европейского интеграционного проекта, а еще применение методов логических моделей, индукции и дедукции, единства логического и исторического в развитии объекта исследования, чтобы подтвердить синергический эффект исторических и теоретических уроков. Главные результаты и выводы исследования заключаются в том, что сформулировано четкую и важную дилемму для выживания европейского экономического проекта: создание политического союза с функционирующей институциональной конфигурации федеральных государств, или повторная национализация множества политических сфер (финансовый контроль и ограничения, денежный суверенитет, торговая политика и т. д.). Принимая во внимание историю Еврозоны, важно понимать, что возникшая ситуация больше напоминает не конфликтную, а латентную дезинтеграцию, и вместо однократной вспышки конфликтов наблюдается и тянется длительный период. ; Мета дослідження – аналіз ендогенних дестабілізуючих і дезінтеграційних тенденцій в рамках кризи Європейського валютного союзу, яка переросла в кризу реальної економіки, що охопила водночас декілька країн-членів ЄС. Досягнення даної мети потребує звернення до низки теоретичних та історичних уроків, які вказують на важливу дилему для виживання європейського проекту в майбутньому. Методи дослідження: системний до дослідження країн-суб'єктів Єврозони, учасників інтеграційного проекту та дезінтеграційних впливів; інституційний підхід до виявлення та аналізу дисфункційної інституційної конфігурації в рамках Європейського валютного союзу. Важливе значення для дослідження проблем економічної інтеграції і дезінтеграції займає використання принципів загальнонаукової методології, що включають комплексний підхід до вирішення проблем, який передбачає загальне бачення руху капіталу в контексті європейського інтеграційного проекту, а ще застосування методів логічних моделей, індукції та дедукції, єдності логічного та історичного в розвитку об'єкта дослідження, щоб підтвердити синергічний ефект історичних і теоретичних уроків. Головні результати і висновки дослідження полягають у тому, що сформульовано чітку і важливу дилему для виживання європейського економічного проекту: створення політичного союзу з функціонуючою інституційною конфігурацією федеральних держав, або повторна націоналізація безлічі політичних сфер (фінансовий контроль і обмеження, грошовий суверенітет, торговельна політика тощо). Беручи до уваги історію Єврозони, важливо розуміти, що виникла ситуація, яка більше нагадує не конфліктну, а латентну дезінтеграцію, котра замість однократного спалаху конфліктів спостерігається і точиться тривалий період.

Мain objective of the study is to analyze endogenous destabilizing and disintegration tendencies within the framework of the European Monetary Union crisis, which grew into a crisis of a real economy, which simultaneously involved several EU member-states. Achieving this goal requires addressing a number of theoretical and historical lessons that highlight an important dilemma for the survival of the European project in the future. Research methods are systematic, procedural and situational approaches to the study of the Euro-zone countries, participants in the integration project and disintegration influences; institutional approach to the detection and analysis of dysfunctional institutional configuration within the framework of the European Monetary Union. Of great importance for the study of the economic integration and disintegration's problems is the use of the universal scientific methodology principles, including an integrated approach to problem solving, envisaging a general vision of the movement of capital in the context of the European integration project, as well as the application of methods of logical models, induction and deduction, the unity of logical and historical in the development of a research object confirming the synergistic effect of historical and theoretical lessons. The main results and conclusions of the study are to formulate a clear and important dilemma for the survival of the European economic project: the creation of a political union with a functioning institutional configuration of the federal states, or the re-nationalization of many political spheres (financial control and restrictions, monetary sovereignty, trade policy, etc.). Taking into account the history of the Euro-zone, it is important to understand that there is a situation that more closely resembles a non-conflict but latent disintegration, which, instead of a single outbreak of conflicts, has been observed and lasted for a long period. ; Цель исследования – анализ эндогенных дестабилизирующих и дезинтеграционных тенденций в рамках кризиса Европейского валютного союза, который перерос в кризис реальной экономики, охвативший одновременно несколько стран-членов ЕС. Реализация данной цели требует обращения к ряду теоретических и исторических уроков, которые указывают на важную дилемму для выживания европейского проекта в будущем. Методы исследования: системный к исследованию стран-субъектов Еврозоны, участников интеграционного проекта и дезинтеграционных воздействий; институциональный подход к выявлению и анализу дисфункциональной институциональной конфигурации в рамках Европейского валютного союза. Важное значение для исследования проблем экономической интеграции и дезинтеграции имело использование принципов общенаучной методологии, включающее комплексный подход к решению проблем, который предусматривает общее видение движения капитала в контексте европейского интеграционного проекта, а еще применение методов логических моделей, индукции и дедукции, единства логического и исторического в развитии объекта исследования, чтобы подтвердить синергический эффект исторических и теоретических уроков. Главные результаты и выводы исследования заключаются в том, что сформулировано четкую и важную дилемму для выживания европейского экономического проекта: создание политического союза с функционирующей институциональной конфигурации федеральных государств, или повторная национализация множества политических сфер (финансовый контроль и ограничения, денежный суверенитет, торговая политика и т. д.). Принимая во внимание историю Еврозоны, важно понимать, что возникшая ситуация больше напоминает не конфликтную, а латентную дезинтеграцию, и вместо однократной вспышки конфликтов наблюдается и тянется длительный период. ; Мета дослідження – аналіз ендогенних дестабілізуючих і дезінтеграційних тенденцій в рамках кризи Європейського валютного союзу, яка переросла в кризу реальної економіки, що охопила водночас декілька країн-членів ЄС. Досягнення даної мети потребує звернення до низки теоретичних та історичних уроків, які вказують на важливу дилему для виживання європейського проекту в майбутньому. Методи дослідження: системний до дослідження країн-суб'єктів Єврозони, учасників інтеграційного проекту та дезінтеграційних впливів; інституційний підхід до виявлення та аналізу дисфункційної інституційної конфігурації в рамках Європейського валютного союзу. Важливе значення для дослідження проблем економічної інтеграції і дезінтеграції займає використання принципів загальнонаукової методології, що включають комплексний підхід до вирішення проблем, який передбачає загальне бачення руху капіталу в контексті європейського інтеграційного проекту, а ще застосування методів логічних моделей, індукції та дедукції, єдності логічного та історичного в розвитку об'єкта дослідження, щоб підтвердити синергічний ефект історичних і теоретичних уроків. Головні результати і висновки дослідження полягають у тому, що сформульовано чітку і важливу дилему для виживання європейського економічного проекту: створення політичного союзу з функціонуючою інституційною конфігурацією федеральних держав, або повторна націоналізація безлічі політичних сфер (фінансовий контроль і обмеження, грошовий суверенітет, торговельна політика тощо). Беручи до уваги історію Єврозони, важливо розуміти, що виникла ситуація, яка більше нагадує не конфліктну, а латентну дезінтеграцію, котра замість однократного спалаху конфліктів спостерігається і точиться тривалий період.

The place and role of the EU horizontal policies in the framework of the EU common policies are explored. The theoretical and methodological basis of their formation and realization are revealed. Their importance for the proper functioning of the European Union and the realization of the main tasks of the EU at the present stage are analyzed. Cooperation between the EU and Ukraine in these areas is described in the context of the implementation of the Association Agreement.The EU's horizontal policies address five broad areas of economic and socio-political activity, including regional development, social progress, taxation, competition and environmental protection. All these common policies have already been involved in the stages of the customs union and the common market and must be constantly evolving in order to pursue further and higher goals – at the stages of economic and monetary union and political integration.Cooperation between Ukraine and the EU in the field of horizontal policies is carried out in the context of the implementation of the Association Agreement between Ukraine and the EU and is presented in SECTION IV «TRADE AND TRADE-RELATED MATTERS» (in particular, in Part 2 «State Aid» and Chapter 10 «Competition», in part 1, «Antitrust and mergers» (Articles 253–261), as well as in Chapter V «ECONOMIC AND SECTORAL COOPERATION» (in particular, in chapter 4 «Taxation» (Articles 349–354), in chapter 6 «Environment» (Articles 360–366) and in Chapter 21 «Cooperation on employment, social policy and equal opportunities» (Articles 419–425).Key words: common policies of the EU; horizontal policies of the EU; regional policy; social policy; tax policy; competition policy; environmental protection policy; Association Agreement between the EU and Ukraine. ; Досліджено місце та роль горизонтальних політик ЄС у системі спільних політик ЄС. З'ясовано теоретико-методологічні основи їх формування та реалізації. Проаналізовано їх значення для належного функціонування Європейського Союзу та реалізації основних завдань ЄС на сучасному етапі. У контексті реалізації Угоди про асоціацію охарактеризовано співпрацю між ЄС та Україною в цих сферах.Ключові слова: спільні політики ЄС; горизонтальні політики ЄС; регіональна політика; соціальна політика; податкова політика; політика конкуренції; політика охорони навколишнього середовища; Угода про асоціацію між Україною та ЄС.

The integration relations between Norway and EU have been studied in the article. The core of the Norwegian model of participation in the European integration process is the integration without co-determination. Norway is simultaneously both outside and inside the EU. The country is not a member of the EU and it does not participate in any decision-making and policy-making process in the EU and it is also excluded from important aspects of the cooperation, such as Economic and Monetary Union and Common external and security policy. But, Norway has adopted nearly three-quarters of the EU legislation, and it has implemented this legislation more effectively than many of the EU Member States. From the EU's perspective, Norway is the third country with which the EU is most closely integrated. It has been noted that this Norwegian model has become the subject of intense internal political debates in the UK during the national preparations for the national referendum on the future of this country in the Union. The fundamental characteristics of the Norwegian model of integration with the EU has been identified and described. Thus, Norway doesn't have the unified institutional structure, with the help of which its relationships with the EU are regulated. An important characteristic of Norway's agreements with the EU is that they do not have their own material. Also, they are indefinite and are characterized by a substantial gap between formality and reality. Other fundamental characteristics of Norway's integration with the EU are that this process is reactive, asymmetrical, and remarkably pragmatic. Moreover, Norway's model of integration depoliticizes many important issues. It has been found that the main pillar of EU – Norway relations is EEA agreement. It is the largest and the most important international legal document, which comprises most of the bilateral cooperation and influences the entire model of association. It has been determined that the key negative feature of Norwegian model of relations with the EU ...

Стаття присвячена дослідженню різних аспектів та форм існування "європейської ідеї". Зокрема ідеї "Європи концентричних кіл" та концепції "Європи змінної геометрії", що були запропоновані прем'єр-міністром Франції 1993-1995 рр. Е. Балладюром. Автор зосереджує увагу на тому, що проблеми, пов'язані з формуванням чи, власне, визначенням теоретичних підвалин сучасного комплексного євроінтеграційного процесу, мають об'єктивний характер. Це обумовлено як поглибленням, так і розширенням ЄС у контексті зміни теоретичних підходів. ; Статья посвящена исследованию разных аспектов и форм существования "европейской идеи". В частности, идеи "Европы концентрических кругов" и концепции "Европы изменяющейся геометрии", которые были предложены премьер-министром Франции 1993-1995 гг. Э. Балладюром. Автор делает акцент на том, что проблемы, связанные с формированием или, собственно, определением теоретических фундаментов современного комплексного евроинтеграционного процесса, имеют объективный характер. Это обусловлено как углублением, так и расширением ЕС в контексте изменения теоретических подходов. ; This scientific article is devoted to the research of different aspects and forms of existence of the "European idea". In particular, the idea of "Europe of concentrative circles" and conception of "Europe of variable geometry" which were offered by the prime minister of France E. Balladur(1993-1995). The author focuses on the fact that the problems associated with formation or, in fact, definition of the theoretical foundations of contemporary European integration process have an objective character. This is due to deepening and enlargement of the EU, in the context of changes in theoretical approaches. Treated on the basis of facts the author makes following conclusions: the idea of "Europe of concentrative circles" provides more higher level of integration towards the "center" of the European Community, which would be after the EU political union, a common market and economic and monetary union. Followed by countries of the European Free Trade Association, close to the EU in economic and legal terms. The outer circle is composed of the countries associated with the EU applying for full membership. Fourth, the broadest range - there are the member-states of the OSCE as a common area of European cooperation.

Стаття присвячена дослідженню різних аспектів та форм існування "європейської ідеї". Зокрема ідеї "Європи концентричних кіл" та концепції "Європи змінної геометрії", що були запропоновані прем'єр-міністром Франції 1993-1995 рр. Е. Балладюром. Автор зосереджує увагу на тому, що проблеми, пов'язані з формуванням чи, власне, визначенням теоретичних підвалин сучасного комплексного євроінтеграційного процесу, мають об'єктивний характер. Це обумовлено як поглибленням, так і розширенням ЄС у контексті зміни теоретичних підходів. ; Статья посвящена исследованию разных аспектов и форм существования "европейской идеи". В частности, идеи "Европы концентрических кругов" и концепции "Европы изменяющейся геометрии", которые были предложены премьер-министром Франции 1993-1995 гг. Э. Балладюром. Автор делает акцент на том, что проблемы, связанные с формированием или, собственно, определением теоретических фундаментов современного комплексного евроинтеграционного процесса, имеют объективный характер. Это обусловлено как углублением, так и расширением ЕС в контексте изменения теоретических подходов. ; This scientific article is devoted to the research of different aspects and forms of existence of the "European idea". In particular, the idea of "Europe of concentrative circles" and conception of "Europe of variable geometry" which were offered by the prime minister of France E. Balladur(1993-1995). The author focuses on the fact that the problems associated with formation or, in fact, definition of the theoretical foundations of contemporary European integration process have an objective character. This is due to deepening and enlargement of the EU, in the context of changes in theoretical approaches. Treated on the basis of facts the author makes following conclusions: the idea of "Europe of concentrative circles" provides more higher level of integration towards the "center" of the European Community, which would be after the EU political union, a common market and economic and monetary union. Followed by countries of the European Free Trade Association, close to the EU in economic and legal terms. The outer circle is composed of the countries associated with the EU applying for full membership. Fourth, the broadest range - there are the member-states of the OSCE as a common area of European cooperation.

The article analyzes the issues related to the success of land economics. The aim of the study is to study the main aspects of land economics in the EU and on this basis to substantiate the prospects of land economics in Ukraine. The experience of lease relations, monetary valuation, land revaluation is analyzed. Diagnosed land prices in European countries. The method of land management economics as economic stimulation is studied. It was found that it mainly concerned the provision of various subsidies and direct payments to farmers for their compliance with land protection standards. It is focused on the fact that in Western Europe the economic stimulation of environmental and land protection measures is carried out through soft loans, subsidies and interest-free loans for the purchase of environmentally friendly equipment, grace periods for depreciation of environmental funds, tax exemptions for income tax. projects, price incentives for the production of environmentally friendly products. The research revealed that the economics of land management is a science of rational and efficient use of land resources, the organization of land protection and increase its fertility. The study of the priorities of land management in the European Union allowed to outline the possibilities of its adaptation to the Ukrainian space. It is established that the main indicators of land management economy are the structure of land, the share of agricultural land and arable land in total area, the share of arable land and perennial plantations in agricultural land, the share of conditional area in agricultural land, crop structure, average annual number of workers per 100 workers. ), capital equipment (capital security), capital and energy equipment, relative costs of on-farm land management, the relative value of costs for project survey work on land management, capital investments in the organization of the territory. To determine the effectiveness of the land management project should calculate the value of marketable products that were produced at the time of the project and which will be produced by the project and material costs for crop and livestock production and humus balance at the time of the project and the project. It was found that the main prospects for land economics in the Ukrainian reality are the mandatory development of land management schemes and feasibility study of land use and protection, the introduction of a full land market, strategic land use planning, determining the value of land based on cost recovery crops, fair definition of normative monetary valuation of land, attraction of foreign investments, provision of credit support to small and medium business, obligatory determination of indicators of land management economy. ; В статті проаналізовані питання, пов'язані з успішністю ведення економіки землеустрою. Ціллю дослідження є вивчення основних аспектів здійснення економіки землеустрою в країнах ЄС та на цій основі обґрунтування перспектив здійснення економіки землеустрою в Україні. Проаналізовано досвід орендних відносин, грошової оцінки, переоцінки землі. Діагностовано ціни на земельні ділянки в європейських країнах. Вивчено такий метод економіки землеустрою як економічне стимулювання. З'ясовано, що він в основному стосується надання різноманітних субсидій і прямих виплат фермерам на дотримання ними стандартів охорони земельних ресурсів. Вивчення пріоритетів здійснення економіки землеустрою в країнах Євросоюзу дозволило окреслити можливості її адаптації до українського простору. Встановлено, що основними показниками економіки землеустрою є структура земельних угідь, питома вага сільгоспугідь та ріллі в загальній площі, питома вага ріллі та багаторічних насаджень в сільгоспугіддях, питома вага умовної площі в площі сільгоспугідь, структура посівів, середньорічна чисельність робітників на 100 га сільгоспугідь (трудозабезпеченість), фондооснащеність (фондозабезпеченість), фондо- та енергоозброєність, відносні затрати на внутрігосподарський землеустрій, відносна величина витрат на проектні вишукувальні роботи по землеустрою, капітальні вкладення по організації території. З'ясовано, що основними перспективами здійснення економіки землеустрою в українських реаліях є обов'язкова розробка схем землеустрою і техніко-економічне обґрунтування використання та охорони земель, запровадження повноцінного ринку землі, стратегічне планування використання земель, визначення вартості земельних ділянок, виходячи з рівня окупності витрат культур, справедливе визначення нормативної грошової оцінки землі, залучення іноземних інвестицій, надання кредитної підтримки малому та середньому бізнесу, обов'язкове визначення показників економіки землеустрою.