Suchergebnisse

Introduction. This article examines the theoretical and practical principles of institutional and institutional prerequisites for ensuring the development of regional natural gas distribution operators in modern economic conditions. The author's position on the substantiation of the high level of importance and relevance of the role of the institutional environment in the structure of ensuring the maximum level of efficiency of the process of development of regional gas distribution networks was also reflected. All possible manifestations of maximum efficiency in the main and additional activities of gas distribution network operators in the Western region of Ukraine are outlined. It was proved that it is the developed form of institutional support and the environment that covers the presence of the required institutions, as well as mutually harmonizes them. This aspect affects the internal business processes that take place in the activities of regional gas distribution companies, their organizational and technical development, as the formation of the image at the interregional and international levels, as well as increasing the quality and reliability of distribution services among natural gas consumers. As a result of the study of the institutional basis, as well as the nature of institutions and their possible impact on the efficiency of gas distribution organizations in the western region, the latter was conditionally divided into basic and related activities. The purpose of the article. Research of institutional preconditions for ensuring the development of regional gas distribution network operators. Results. It is known that today the level of stability of the environment of gas distribution companies in Ukraine is insufficient, at the same time their regional position is unbalanced, which in turn implies the need to find new directions and mechanisms to help overcome various crises and trends on the way to highly efficient and unhindered their development. It is the aspect that Ukrainian regional gas distribution companies are an important component of national energy security and independence, including the stable and continuous supply of consumer demand in the natural gas distribution market, at the same time have almost always a monopoly position and is the center for the implementation of speculative decisions at the highest state level, necessitates large-scale development of institutional support to regulate their activities with the obligation to the delineation of the boundaries of potential development. An important aspect of the future development of regional gas distribution companies in a rather unstable operating environment is the creation of a broad-based institutional environment that will ensure balance and regulate relations between the consumer sector, government institutions, and the gas distribution companies themselves. At the same time, it will create appropriate conditions for the constant increase in the level of competitiveness of the latter. From this, we can conclude that institutional efficiency is directly dependent on the aspect - who exactly ensures their creation and further control of their functioning. After all, the degree of functional efficiency and further successful development of regional gas distribution network operators in Ukraine will depend on how skillfully the country will create equal conditions for absolutely all participants of the natural gas distribution market by implementing institutional incentives and restrictions. Thus, it is the institutional form of the approach to ensuring the further development of regional gas distribution organizations that is focused on the study of institutions and institutions that contribute to the regulation of their activities. In other words, the institutional form of regulating the activities of regional gas distribution network operators is a directed activity of natural gas distribution market participants, which to some extent affects the functioning and further development of gas distribution companies in the region towards continuous improvement of their structure, overall strategy, and management system. , common values, etc .; including taking into account the impact of social, economic, legal, and political institutions in the face of various kinds of instability. Quite important in the process of institutionalization of the process of functioning of gas distribution companies are market institutions and institutes, including: financial, infrastructural, legal and functional; private property; competition. We offer a study of the prospects for the introduction of possible changes in the activities of regional gas distribution companies because of established institutional dogmas. Today, it is not effective enough, and in some regions of Ukraine there is no form of state support for the implementation of relevant programs of innovation and scientific and technological progress has led to a significant deterioration in the distribution of natural gas consumers. After all, there is still a high level of wear of gas distribution networks and their significant resource and energy consumption, there are no innovative solutions. Among the reasons that led to such a market position of regional gas distribution companies is the lack of institutional support, which is the lack of proper foundations for the implementation of innovative solutions, lack of necessary material and financial support to update technological solutions in production, corruption, etc. Today, due to the lack of normal and functional institutional support, there are no proper contractual processes that would be established between suppliers and consumers of natural gas in the regions based on transparency. In our opinion, the formation of institutional approaches and tools for their implementation will increase the efficiency of gas distribution companies in the region, improve the quality of services provided, and will stimulate all participants in the distribution market among natural gas consumers in the region. It is also worth noting that the vast majority of regional gas distribution companies are part of a rather complex "vertical" structure. In turn, as is known from the course of institutional theory, under the conditions of the vertical form of structural construction of the enterprise, there is also a fairly high level of possible costs for its management. Conclusions. It is important to note that the institutional environment, which will be expressed in the presence of all necessary institutions, as well as their coherence with each other today, is a significant and dominant entity in terms of ensuring maximum efficiency and further development of gas distribution companies in the western region of Ukraine. We believe that the most effective and functioning institutional environment will create conditions for maximizing the level of internal processes at gas distribution companies; the most effective organizational and technological development; harmonizes mutual relations between all market participants. ; В зазначеній статті було досліджено теоретичні та практичні засади інституціональних та інституційних передумов забезпечення розвитку регіональних операторів розподілу природного газу в сучасних умовах господарювання. Також було відображено позицію автора щодо обґрунтування високого рівня важливості та актуальності ролі інституціонального середовища в структурі забезпечення максимального рівня ефективності процесу розвитку регіональних газорозподільних мереж. Окреслено усі можливі прояви максимальної ефективності в основній та додатковій діяльності операторів газорозподільних мереж Західного регіону України. Було доведено, що саме розвинена форма інституційного забезпечення та середовища охоплюють присутність потрібних інституцій, а також взаємно узгоджує їх. Даний аспект впливає на внутрішні бізнес-процеси, що мають місце в діяльності регіональних газорозподільних підприємств, на їх організаційно-технічний розвиток, як формування іміджу на міжрегіональному та міжнародному рівнях, а також збільшення рівня якості та надійності послуг по розподілу серед споживачів природного газу. В результаті дослідження інституціонального базису, а також природи інституцій та їх можливого впливу на ефективність діяльності газорозподільних організацій західного регіону, останню було умовно поділено базову та дотичну діяльність.

The article is devoted to the analysis of the content and consideration of the leading variants of network theory in the context of determining its heuristic potential in relation to modern political science research. The emphasis is primarily on the analysis of the concept of collective action of M. Olson as a methodological prerequisite for the formation of network theory. The following conceptual developments are considered as the leading variants of the theory of networks: information and network approach of M. Castells; R. Rhodes' institutional approach; R. Bert's geometric approach; the postmodern approach of J. Deleuze and F. Guattari; P. Sabatier's «coalition of defenders» approach. It is proved that the theoretical and methodological model of political networks can be focused on practical solutions to real political problems, on understanding the combined use of cluster cores (scientific, industrial, consulting structures) with channel, chain, star-shaped political and social structures (political and social networks). It is substantiated that the formation of a cluster-alliance-partnership-network structure involves the formation of a set of structural relationships between political institutions of the state and public associations, including corporate relations between agents, multiple agreements and public-private partnerships, where there is transparency and accountability of political actors. It is noted that the social and political network approach has a high scientific and heuristic potential: on the one hand, it captures the blurred boundaries between public and civil society, between public and private, the broad involvement of various political actors in the political process, and on the other - emphasizes closeness between the state apparatus and civil society institutions. It is argued that this approach demonstrates the superiority of interpersonal relationships in the process of reconciling practices, where informal relationships take precedence over institutional arrangements. It is ...

The institutional bases of modernization of the language policy model are investigated. It is substantiated that the institutional basis for the modernization of political networks of the language policy model is Ukrainian or other. language (at different times – it is Kiev, Church Slavonic, Old Ukrainian, Russian, etc.) as a state institution, which in the XV and XVI centuries. used in church translations and in the service of God. The language policy of modernization affected the church sphere precisely when the Ukrainian church became independent, when priests had the opportunity to conduct services and read sermons in Ukrainian (Church Slavonic). The definition of "modernization" is given, which we understand as: cultural and democratic changes; renewal of the activity of a certain institution or branch, which carries significant vestiges of the past and is subordinated to its tasks; profound changes in the educational authoritarian worldview; revision of the principles of functioning of education, its reform in accordance with the new requirements. The activity of those institutions that the independent Ukrainian state inherited from the USSR is described, one of the reasons for its collapse is that this superpower tried to build a stateless monolingual society, which in the new democratic conditions cannot function constructively and fully. It turned out that ignoring national, in particular linguistic factors, was one of the factors of the viability of the empire, as a multinational state needs a pluralism of political and ideological views. Emphasis is placed on the fact that with the restoration of independence, new democratic institutions (the President's Institute, the Legislative Institute, which is the Verkhovna Rada in Ukraine, the Executive Institute – the Cabinet of Ministers, and a network of judicial, communication, administrative, educational and other institutions) have defined the type of construction. model of language policy in Ukraine, which is monocultural, as well as – the democratic direction of development of its language policy. It is determined that the indicator of the political networks of the model is the Ukrainian language as a state institution, as well as other political institutions that regulate language policy, determine its vector of development and solve language and political problems. In this sense, it is revealed that the tension arises due to the competition of two main political institutions and their ideologies – national-democratic and communist, which provoke confrontation, for example, in areas of Ukrainian and Russian nationalisms. It was found that the modernization of the political network of the language policy model took place during the rule of Kuchma and other pro-Russian politicians, who steadily and purposefully led the Ukrainian community to its polarization, division and language-political crisis. Given the activities of various political institutions, as well as the vision of the state and its model of language policy, it was found that between the "right" (national democratic political forces) and "left" (Communists, Socialists, Social Democrats, etc.) political institutions arise misunderstandings, confrontations and linguistic-political conflicts that occur during the discussion of language laws, their ratification and adoption.It has been proven that the functioning of the institutions that are the basis for the modernization of the political network of the language policy model depends on the prevailing ideology, political culture of the subjects, political consciousness and political behavior. ; Досліджуються інституційні основи модернізації моделі мовної політики. Обґрунтовано, що інституційною основою модернізації політичних мереж моделі мовної політики є українська або ін. мова (у різні часи – це києворуська, церковнослов'янська, староукраїнська, руська та ін.) як державна інституція, яка у XV-му та XVI-му ст. використовувалася у церковних перекладах та у службі Божій. Мовна політика модернізації торкнулася церковної сфери саме тоді, коли українська церква стала незалежною, коли священики мали можливість проводити службу Божу та читати проповіді українською (церковнослов'янською) мовою. Дається визначення поняття «модернізація», що розуміємо як: культурні і демократичні зміни; оновлення діяльності певної інституції чи галузі, яка несе значні рудименти минулого та підпорядкована його завданням; глибокі зміни в освітньому авторитарному світогляді; перегляд принципів функціонування освіти, її реформування відповідно до нових вимог. Охарактеризовано діяльність тих інститутів, які незалежна Українська держава отримала у спадок від СРСР, однією із причин розпаду якого є те, що ця наддержава намагалася побудувати безнаціональне одномовне суспільство, яке у нових демократичних умовах не може функціонувати конструктивно та повноцінно діяти. З'ясовано, що ігнорування національних, зокрема мовних факторів, виявилося одним із чинників нежиттєздатності імперії, позаяк багатонаціональній державі потрібен плюралізм політичних та ідеологічних думок. Акцентується увага на тому, що з відновленням незалежності нові демократичні інститути (інститут Президента, законодавчий інститут, яким є в Україні Верховна Рада, виконавчий інститут – Кабінет Міністрів, а також мережа судових, комунікаційних, управлінських, освітніх та ін. інститутів) визначили тип побудови моделі мовної політики в Україні, яка є монокультурною, а також – демократичний напрямок розвитку її мовної політики. Визначено, що індикатором політичних мереж моделі є українська мова як державна інституція, а також інші політичні інституції, які регулюють мовну політику, визначають її вектор розвитку та розв'язують мовно-політичні проблеми. У цьому сенсі виявлено, що напруження виникає унаслідок конкуренції двох основних політичних інститутів та їх ідеологій – національно-демократичної та комуністичної, які провокують протистояння, приміром, у ділянках українського і російського націоналізмізмів. З'ясовано, що модернізація політичної мережи моделі мовної політики відбулася у добу правління Л. Кучми та інших проросійськи налаштованих політиків, які неухильно і цілеспрямовано вели українську спільноту до її поляризації, розколу та мовно-політичної кризи. Враховуючи діяльність різних політичних інститутів, а також бачення розвитку держави та її моделі мовної політики, виявлено, що між «правими» (національнодемократичні політичні сили) та «лівими» (комуністи, соціалісти, соціал-демократи та ін.) політичними інститутами виникають непорозуміння, протистояння та мовно-політичні конфлікти, які відбуваються під час обговорення мовних законів, їх ратифікації та ухвалення. Доведено, що функціонування інститутів, які є основою модернізації політичної мережи моделі мовної політики, залежить від ідеології, яка панує, політичної культури суб'єктів, політичної свідомості та політичної поведінки.

The institutional bases of modernization of the language policy model are investigated. It is substantiated that the institutional basis for the modernization of political networks of the language policy model is Ukrainian or other. language (at different times – it is Kiev, Church Slavonic, Old Ukrainian, Russian, etc.) as a state institution, which in the XV and XVI centuries. used in church translations and in the service of God. The language policy of modernization affected the church sphere precisely when the Ukrainian church became independent, when priests had the opportunity to conduct services and read sermons in Ukrainian (Church Slavonic). The definition of "modernization" is given, which we understand as: cultural and democratic changes; renewal of the activity of a certain institution or branch, which carries significant vestiges of the past and is subordinated to its tasks; profound changes in the educational authoritarian worldview; revision of the principles of functioning of education, its reform in accordance with the new requirements. The activity of those institutions that the independent Ukrainian state inherited from the USSR is described, one of the reasons for its collapse is that this superpower tried to build a stateless monolingual society, which in the new democratic conditions cannot function constructively and fully. It turned out that ignoring national, in particular linguistic factors, was one of the factors of the viability of the empire, as a multinational state needs a pluralism of political and ideological views. Emphasis is placed on the fact that with the restoration of independence, new democratic institutions (the President's Institute, the Legislative Institute, which is the Verkhovna Rada in Ukraine, the Executive Institute – the Cabinet of Ministers, and a network of judicial, communication, administrative, educational and other institutions) have defined the type of construction. model of language policy in Ukraine, which is monocultural, as well as – the democratic direction of development of its language policy. It is determined that the indicator of the political networks of the model is the Ukrainian language as a state institution, as well as other political institutions that regulate language policy, determine its vector of development and solve language and political problems. In this sense, it is revealed that the tension arises due to the competition of two main political institutions and their ideologies – national-democratic and communist, which provoke confrontation, for example, in areas of Ukrainian and Russian nationalisms. It was found that the modernization of the political network of the language policy model took place during the rule of Kuchma and other pro-Russian politicians, who steadily and purposefully led the Ukrainian community to its polarization, division and language-political crisis. Given the activities of various political institutions, as well as the vision of the state and its model of language policy, it was found that between the "right" (national democratic political forces) and "left" (Communists, Socialists, Social Democrats, etc.) political institutions arise misunderstandings, confrontations and linguistic-political conflicts that occur during the discussion of language laws, their ratification and adoption.It has been proven that the functioning of the institutions that are the basis for the modernization of the political network of the language policy model depends on the prevailing ideology, political culture of the subjects, political consciousness and political behavior. ; Досліджуються інституційні основи модернізації моделі мовної політики. Обґрунтовано, що інституційною основою модернізації політичних мереж моделі мовної політики є українська або ін. мова (у різні часи – це києворуська, церковнослов'янська, староукраїнська, руська та ін.) як державна інституція, яка у XV-му та XVI-му ст. використовувалася у церковних перекладах та у службі Божій. Мовна політика модернізації торкнулася церковної сфери саме тоді, коли українська церква стала незалежною, коли священики мали можливість проводити службу Божу та читати проповіді українською (церковнослов'янською) мовою. Дається визначення поняття «модернізація», що розуміємо як: культурні і демократичні зміни; оновлення діяльності певної інституції чи галузі, яка несе значні рудименти минулого та підпорядкована його завданням; глибокі зміни в освітньому авторитарному світогляді; перегляд принципів функціонування освіти, її реформування відповідно до нових вимог. Охарактеризовано діяльність тих інститутів, які незалежна Українська держава отримала у спадок від СРСР, однією із причин розпаду якого є те, що ця наддержава намагалася побудувати безнаціональне одномовне суспільство, яке у нових демократичних умовах не може функціонувати конструктивно та повноцінно діяти. З'ясовано, що ігнорування національних, зокрема мовних факторів, виявилося одним із чинників нежиттєздатності імперії, позаяк багатонаціональній державі потрібен плюралізм політичних та ідеологічних думок. Акцентується увага на тому, що з відновленням незалежності нові демократичні інститути (інститут Президента, законодавчий інститут, яким є в Україні Верховна Рада, виконавчий інститут – Кабінет Міністрів, а також мережа судових, комунікаційних, управлінських, освітніх та ін. інститутів) визначили тип побудови моделі мовної політики в Україні, яка є монокультурною, а також – демократичний напрямок розвитку її мовної політики. Визначено, що індикатором політичних мереж моделі є українська мова як державна інституція, а також інші політичні інституції, які регулюють мовну політику, визначають її вектор розвитку та розв'язують мовно-політичні проблеми. У цьому сенсі виявлено, що напруження виникає унаслідок конкуренції двох основних політичних інститутів та їх ідеологій – національно-демократичної та комуністичної, які провокують протистояння, приміром, у ділянках українського і російського націоналізмізмів. З'ясовано, що модернізація політичної мережи моделі мовної політики відбулася у добу правління Л. Кучми та інших проросійськи налаштованих політиків, які неухильно і цілеспрямовано вели українську спільноту до її поляризації, розколу та мовно-політичної кризи. Враховуючи діяльність різних політичних інститутів, а також бачення розвитку держави та її моделі мовної політики, виявлено, що між «правими» (національнодемократичні політичні сили) та «лівими» (комуністи, соціалісти, соціал-демократи та ін.) політичними інститутами виникають непорозуміння, протистояння та мовно-політичні конфлікти, які відбуваються під час обговорення мовних законів, їх ратифікації та ухвалення. Доведено, що функціонування інститутів, які є основою модернізації політичної мережи моделі мовної політики, залежить від ідеології, яка панує, політичної культури суб'єктів, політичної свідомості та політичної поведінки.

The article investigates the institutional dimensions of the EU common transport policy transformations as one of the Union's first community policy areas. This policy is associated with fairly dynamic sector of the regional economy, which accounts for 4.5% of overall EU employment, around 5% of GDP. It is noted that over the past decade changes in European transport policy have led to strengthening of the broad EU internal market by opening up national markets largerly characterized by state monopoly, mainly in aviation and rail transport. The article also examines the social and economic constraints in framing of the common transport policy, which essentially actualized the sustainable mobility model. It defines the essence and objectives of the common transport policy. The author investigates the mechanism of the EU transport policy transformation in light of institutional changes since the Treaty of Rome. Particular attention is paid to the current stage of the common transport policy. Based on analysis of recent developments, especially in the Trans-European Transport Network guidelines, the author views the East-West connection as a priority direction in the revised transport policy. The article points out priorities for action for the European Community in the context of maximizing the benefits associated with the EU common transport policy implementation, and provides perspective directions for Ukraine's cooperation within the Eastern Partnership Transport Panel. ; Стаття присвячена дослідженню інституційних вимірів трансформації спільної транспортної політики ЄС як одного з перших напрямків комунітарної політики Союзу. Ця політика пов'язана з доволі динамічним сектором регіональної економіки, на який припадає 4,5 % зайнятих в ЄС, близько 5 % валового внутрішнього продукту. Зазначається, що за останні десятиліття зміни в європейській транспортній політиці сприяли становленню широкого внутрішнього ринку ЄС шляхом відкриття національних ринків, які раніше характеризувалися державною монополією, передусім, в авіації і залізничному транспорті. У статті аналізуються також соціальні й економічні обмеження формування спільної транспортної політики, які суттєво актуалізували модель стійкої мобільності. Розкрито зміст і завдання спільної транспортної політики. Досліджується механізм формування і трансформації транспортної політики ЄС крізь призму інституційнихзмін, починаючи з підписання Римського договору 1957 р. Особлива увага приділяється сучасному етапу спільної транспортної політики ЄС. На основі аналізу останніх змін, передусім керівних принципів розвитку Транс'європейської транспортної мережі, аргументовано пріоритетність сполучення напрямку схід-захід в рамках оновленої транспортної політики. Сформульовано пріоритетні кроки європейської спільноти в контексті максимізації переваг, пов'язаних з реалізацією спільної транспортної політики ЄС, обґрунтовано перспективні напрями співпраці України в межах транспортної панелі Східного Партнерства.

In the context of intensive integration, Ukraine's access to international markets, clusters become a means ofpromoting the exchange of information and the emergence of new producers that appear from the supplier or consumer industries, as well as from related industries. Clusters are growth centers, and it is with their assistance that national industries are able to maintain their superiority among other countries. The development of clusters is ofparticular importance for stimulating the development of micro, small and medium enterprises, and cluster policy, inturn, becomes an important component of economic development and economic policy in Ukraine. Clustering covers all relevant stakeholders at the state level, at the local government level, scientific communities and education, cluster enterprises, business associations and the like. Therefore, the cluster is a promising medium for the links development to enhance competitiveness. Within the clusters, enterprises can overcome isolation and take advantage of collective efficiency. Clustering defines growth opportunities and can become a powerful tool for economic and social development. Moreover, at the institutional level, cluster initiatives allow to concentrate resources in the target area and, thus, promote knowledge, corporate governance and industrial skills, which in turn lead to many positive impacts oneconomic development. Thearticle outlines the current trends in the activation of cluster initiatives and presents themain features of the genesis of clusterization. Problems with the peculiarities of the gradual clusters formation have been identified and disclosed. Theroad map for the Ukrainian clusters formation is presented. The clustering features inthe regions are formed, thecluster development resources are identified, the cluster support models are accentuated. ; В условиях интенсивной интеграции, выхода Украины на международные рынки, кластеры становятся средством содействия увеличению обмена информацией и возникновению новых производителей, которые появляются из отраслей-поставщиков или потребителей, а также из смежных отраслей. Кластеры являются центрами роста, при этом именно при их содействии национальные отрасли получают возможность поддержать свое превосходство среди других стран. Развитие кластеров имеет особое значение для стимулирования развития микро-, малого и среднего предпринимательства, а кластерная политика, в свою очередь, становится важной составляющей экономического развития и экономической политики в Украине. Кластеризация охватывает всех соответствующих заинтересованных сторон на государственном уровне, на уровне местного самоуправления, научные сообщества и образование, кластерные предприятия, бизнес-ассоциации и тому подобное. Поэтому именно кластер является перспективной средой для развития связей для повышения конкурентоспособности. Врамках кластеров предприятия могут преодолеть изоляцию и воспользоваться преимуществами коллективной эффективности. Кластеризация определяет возможности роста и может стать мощным инструментом для экономического и социального развития. Более того, на институциональном уровне кластерные инициативы позволяют концентрировать ресурсы на целевой территории и, таким образом, способствовать распространению знаний, корпоративного управления и промышленных навыков, которые, всвою очередь, приводят ко многим положительным воздействиям на экономическое развитие. В статье обозначены современные тенденции активизации кластерных инициатив и представлены основные особенности генезиса кластеризации. Обнаружены и раскрыты проблемы относительно особенностей постепенного формирования кластеров. Представлена дорожная карта формирования кластеров для Украины. Сформированы особенности кластеризации в регионах и определенны ресурсы развития кластеров, акцентировано внимание на моделях поддержки кластеров. ; В умовах інтенсивної інтеграції, виходу України на міжнародні ринки, кластери стають засобом сприяння збільшенню обміну інформацією та виникненню нових виробників, що з'являються з галузей-постачальників або споживачів, а також з суміжних галузей. Кластери являються центрами зростання, при цьому саме за їх сприяння національні галузі отримують можливість підтримати свою перевагу серед інших країн. Розвиток кластерів має особливе значення для стимулювання розвитку мікро-, малого та середнього підприємництва, а кластерна політика, в свою чергу, стає важливою складовою економічного розвитку та економічної політики в Україні. Кластеризація охоплює всіх відповідних зацікавлених сторін на державному рівні, на рівні місцевого самоврядування, наукові співтовариства та освіту, кластерні підприємства, бізнес-асоціації тощо. Тому саме кластери є перспективними середовищами для розвитку зв'язків для підвищення конкурентоспроможності. Врамках кластерів підприємства можуть подолати ізоляцію та скористатися перевагами колективної ефективності. Кластеризація визначає можливості зростання та може стати потужним інструментом для економічного та соціального розвитку. Більш того, на інституційному рівні кластерні ініціативи дозволяють концентрувати ресурси на цільовій території та, таким чином, сприяти поширенню знань, корпоративного управління та промислових навичок, які, в свою чергу, призводять до багатьох позитивних впливів на економічний розвиток. У статті окреслені сучасні тенденції щодо активізації кластерних ініціатив та представлені основні особливості генезису кластеризації Виявлені та розкриті проблеми щодо особливостей поступового формування кластерів. Представлена дорожня карта формування кластерів дляУкраїни. Сформовані особливості кластеризації у регіонах та визначені ресурси розвитку кластерів, акцентовано увагу на моделях підтримки кластерів.

The purpose of the article is sociological conceptualization of social capital as a decisive factor in the development of both the individual and society as a whole in the context of global socio-cultural changes and social transformations.Research methodology. Methodological support of the study is based on the use of general scientific methods of cognition of social phenomena and processes (analysis, synthesis, induction, deduction, typology, extrapolation, operationalization, interpretation, abstraction, generalization, as well as methods of logical-historical, systemic, comparative, network and structural-functional analysis). With the help of the logical-historical method the evolution of the formation of approaches to the definition of capital in general, and in particular social capital is traced; method of typological analysis revealed the mechanisms of the institutional structure of social existence of the individual in modern society; method of system analysis revealed the status-role functions of the «intellectual subject».Results. It is determined that social capital is an important social phenomenon, which consists of three complementary components, namely: social networks, social norms and social trust, which are closely linked. The analysis gives grounds to characterize this social phenomenon as follows: first, social capital consists of three key components: social networks, norms and trust; secondly, social capital has a certain structure and accumulates at different levels of social interaction in modern society; third, there are various forms, types and kinds of social capital.Scientific novelty. The value of research lies in the scientific conceptualization of social capital as a decisive factor in development.Practical meaning. The results of the study can be used in the development of socio-economic, political and socio-cultural institutions and organizations.Key words: scientific approaches to the study of social capital; the content of social capital; structure of social capital; types, ...

У статті представлено авторські роздуми щодо питання згуртованості, які розглянуто в методології соціального партнерства. Проаналізовано особливості проявів соціальної згуртованості в оффлайн і онлайн. Передумовою вибухового прояву технологій згуртованості стала, передусім, світова пандемія, яка перенесла більшість соціальних інтереакцій у віртуальний простір. Стаття продовжує серію публікацій щодо сучасних технологій диджиталізації у віртуальному просторі за допомогою мобільних месенджерів та соціальних мереж. У роботі констатовано, що сучасна теорія соціальної згуртованості базується на ідеях О. Ярської-Смирнової та В. Ярського, які визначають її як системні зусилля основних акторів, що спрямовані та ресурсно забезпечують добробут населення і соціальну інтеграцію за допомогою інституційної бази, у тому числі установ і організацій, які проводять цю політику на практиці. Між тим із праксиологічних позицій дослідження соціальної згуртованості дають змогу оцінювати її як намір або колективну дію, яку здійснює особистість або співтовариство, які здатні до досягнення як внутрішньої згоди, кооперації і консенсусу, так і вибудовування партнерства у соціальному середовищі, в якому вони діють. У вітчизняних умовах велику популярність отримала ідея соціального партнерства, яка тлумачиться як корпоративізм. Як визначається у статті, метою соціального партнерства виступає спільне вирішення соціально значущих проблем шляхом налагодження конструктивної співпраці між державними, владними структурами, бізнесом і некомерційними організаціями. Між тим сьогодні, під час поширення пандемії, ідеї та практика соціального партнерства, а з ними й згуртованість переходять із взаємодії у реальному світі у віртуальний. При цьому віртуальний простір дає змогу особистості відчувати себе не одинокою в складні часи. Між тим міжособистісна інтеракція під час пандемії сконцентрувалася у соціальних мережах. Глобальна пандемія стимулювала появу нової соціальної мережі Clubhouse, яка з'явилася у квітні 2020 р. та серед призначень якої виступають пошук і створення співтовариств партнерів для живого спілкування за інтересами. ; The article presents the author's reflections on the issue of cohesion, which are considered in the methodology of social partnership. The article analyzes the features of manifestations of social cohesion offline and online. The precondition for the explosive manifestation of cohesion technologies was, first of all, the global pandemic, which transferred most of the social interactions to cyberspace. The article continues a series of publications on modern technologies of digitalization in cyberspace using mobile messengers and social networks. The paper states that the modern theory of social cohesion is based on the ideas of O. Yarskaya-Smirnova and V. Yarsky, who define it as a systemic effort of key actors to direct and resource the welfare of the population and social integration through the institutional framework, including institutions. and organizations that implement this policy in practice. Meanwhile, from a praxiological point of view, the study of social cohesion allows us to assess it as an intention or collective action carried out by individuals or their communities, which are able to achieve internal agreement, cooperation and consensus and build partnerships in the social environment in which they operate. In the domestic context, the idea of social partnership, which is interpreted as corporatism, has become very popular. As defined in the article, the purpose of social partnership is a joint solution of socially significant problems by establishing constructive cooperation between government, government agencies, business and non-profit organizations. Meanwhile, today, as the pandemic spreads, the ideas and practices of social partnership, and with them cohesion, are shifting from real-world to virtual interaction. At the same time, virtual space allows a person to feel not alone in difficult times. Meanwhile, interpersonal interaction during the pandemic was concentrated in social networks. The global pandemic has prompted the emergence of the new Clubhouse social network, which emerged in April 2020 and whose purpose is to find and create partner communities for live communication of interest.

The article is devoted to the revealing of social and institutional preconditions for the emergence and development of critical thinking. An example of successful economic institutions shows that the task of criticism is not so much be a supervisor and police-officer who punishes deviations from the norm, as a mentor, inspi­ration, who is contributing to the new values, criticizing the inadequacy of the old one. Criticism is needed not only for the destruction of obsolete, inefficient, and of­ten dysfunctional forms of sociality, but even more important for reflection on new forms of sociality – namely in the mode of social constructivism. It should move away from the stereotype of the fundamental dogmatic character of the religious thought as incompatible with criticism: a study of religious history shows that the establishment of dogmas was always the result of violent and usually long religious controversy tenets born with critics and criticism needed as a means of combating its alternatives. Aesthetic criticism and art history, in our opinion, provide valuable clues to the aspect of the institutional framework of critical thinking. An art and art criticism are extremely powerful – when we take into account not Realpolitik, ie, the policy of brute force and coercion, and the scope of symbolic capital and symbolic power. Virtual social networks are a response to public demand and the search for a more varied and free from doctrinal templates mechanisms for col­lective criticism. How this answer is satisfactory and adequate – issues yet to be clarified, since the potential of the virtual dimension of the institutional framework of critical thinking has not fully outlined – neither organizational nor conceptu­ally. The concept of the ethos conveys the unreducible character of communica­tive communities life world to conceptual and semantic grounds for understanding. This ethos can be transferred only to a set of values and hierarchy of specific com­munities and communication can never acquire universal distribution, though the ethos of several communities and could provide a basis for the formation of a nar­row value, but in terms of generalized ethos of their understanding. The concept of ethos expresses the spirit of criticism that institutionalizes the social reality no less than it relies on certain institutional principles. ; Статтю присвячено виявленню соціально-ін­ституційних передумов виникнення і розвитку критичного мислення. Приклад успішності економічних інституцій показує, що завданням критики є не стіль­ки бути наглядачем-поліцейським, який карає за відхилення від норми, скільки наставником-натхненником, який сприяє утвердженню нових цінностей, кри­тикуючи недолугість старих. Варто відійти від стереотипу фундаментальної догматичності релігійного мислення як несумісної з критикою: дослідження ре­лігійної історії показує, що утвердження догматів завжди було результатом бурхливої і, як правило, тривалої релігійної полеміки, догмати народжувалися з критики і потребували критику як засіб боротьби зі своїми альтернатива­ми. Естетична критика та мистецтвознавство, на наше переконання, дають ключ до розуміння ціннісного аспекту інституційних засад критичного мис­лення. Віртуальні соціальні мережі є відповіддю на суспільний запит і пошуки більш варіативних і вільних від догматичних шаблонів механізмів здійснення колективної критики. Наскільки така відповідь є задовільною і адекватною до кінця не з'ясовано, оскільки потенціал використання віртуального виміру ін­ституційних засад критичного мислення ще остаточно не окреслено – ані ор­ганізаційно, ані концептуально. Поняття етосу виражає сам дух критичності як такої, що інституалізує соціальну реальність не меншою мірою, аніж сама вона спирається на певні інституційні засади.

The problem of scientific coverage of the mechanism of formation of political institutes is considered. It is shown that the basis of most modern scientific approaches to understanding this mechanism is the neo-institutional approach. Within this framework, the political sphere is regarded as a network of domination-subjugation relations, based on the dynamic balance of resource support for actors. Hence, the genesis of political institutions appears as a normative reflection of the competitive struggle of resource-rich groups for political dominance and maintenance of power positions. Further research in the field of studying the causes of social inefficiency of political institutions should be conducted precisely based on methodologies that take into account the factor of competition for the redistribution of public resources.

In the article it was examined the religious and church network of Ukraine in its institutional dimension, defined the keytrends in the religious space of the last ten years. It offered some predictions and recommendations on the further development of the religious environment.Ukraine remains one of the most religious countries in Europe in terms of belonging to religious denominations. The church, as a social institution, enjoys the highest trust of the population. That is why we can talk about a growth dynamic of the institutional network (it is within 2% for the last three years). Сonfirming the dynamic process of reproduction denominations functional structure needed for a decent expression of religious feelings and ensuring true freedom of conscience for citizens. There is an indicator of the confirming constitutional guarantees of the population on ideological beliefs and statistics which provide information about the state of religious-Ukraine institutions groups. It is currently the largest in the entire post-Soviet space.As a result of democratic changes in Ukraine, the current religious situation is marking by high dynamics and a high level of syncretism and versatility. Religiosity Ukrainian society describes the qualitative and quantitative determination (degree level character) assimilation of religious ideas, values and creates their significant impact on the behavior and livelihoods of the people. ; L'article analyse le réseau religieux et ecclésiastique de l'Ukraine dans ses dimensions institutionnelles, identifie les principales tendances de son évolution au cours des dix dernières années. Offre des prévisions et des recommandations pour le développement ultérieur de l'environnement religieux. ; В статье анализируется религиозно-церковная сеть Украины в ее институциональных измерениях, определяются основные тенденции изменений в ней за последние десять лет. Предлагаются прогнозы и рекомендации по дальнейшему развитию религиозной среды. ; У статті аналізується релігійно-церковна мережа України в її інституційних вимірах, визначаються основні тенденції змін у ній за останні десять років. Пропонуються прогнози та рекомендації щодо подальшого розвитку релігійного середовища.

In the article it was examined the religious and church network of Ukraine in its institutional dimension, defined the keytrends in the religious space of the last ten years. It offered some predictions and recommendations on the further development of the religious environment.Ukraine remains one of the most religious countries in Europe in terms of belonging to religious denominations. The church, as a social institution, enjoys the highest trust of the population. That is why we can talk about a growth dynamic of the institutional network (it is within 2% for the last three years). Сonfirming the dynamic process of reproduction denominations functional structure needed for a decent expression of religious feelings and ensuring true freedom of conscience for citizens. There is an indicator of the confirming constitutional guarantees of the population on ideological beliefs and statistics which provide information about the state of religious-Ukraine institutions groups. It is currently the largest in the entire post-Soviet space.As a result of democratic changes in Ukraine, the current religious situation is marking by high dynamics and a high level of syncretism and versatility. Religiosity Ukrainian society describes the qualitative and quantitative determination (degree level character) assimilation of religious ideas, values and creates their significant impact on the behavior and livelihoods of the people. ; L'article analyse le réseau religieux et ecclésiastique de l'Ukraine dans ses dimensions institutionnelles, identifie les principales tendances de son évolution au cours des dix dernières années. Offre des prévisions et des recommandations pour le développement ultérieur de l'environnement religieux. ; В статье анализируется религиозно-церковная сеть Украины в ее институциональных измерениях, определяются основные тенденции изменений в ней за последние десять лет. Предлагаются прогнозы и рекомендации по дальнейшему развитию религиозной среды. ; У статті аналізується релігійно-церковна мережа України в її інституційних вимірах, визначаються основні тенденції змін у ній за останні десять років. Пропонуються прогнози та рекомендації щодо подальшого розвитку релігійного середовища.

The problem of scientific coverage of the mechanism of formation of political institutes is considered. It is shown that the basis of most modern scientific approaches to understanding this mechanism is the neo-institutional approach. Within this framework, the political sphere is regarded as a network of domination-subjugation relations, based on the dynamic balance of resource support for actors. Hence, the genesis of political institutions appears as a normative reflection of the competitive struggle of resource-rich groups for political dominance and maintenance of power positions. Further research in the field of studying the causes of the social inefficiency of political institutions should be conducted precisely based on methodologies that take into account the factor of competition for the redistribution of public resources.Key words: political institutions, policy subjects, resource-rich groups. ; Розглянуто проблему наукового висвітлення механізму формування політичних інститутів. Показано, що в основі більшості сучасних наукових підходів до розуміння цього механізму лежить неоінституційний підхід. У його рамках політична сфера розглядається як мережа відносин панування-підкорення, заснована на динамічному балансі ресурсного забезпечення акторів. Звідси ґенеза політичних інститутів постає як нормативне відображення конкурентної боротьби ресурсозабезпечених груп за політичне домінування та утримання владних позицій.Ключові слова: політичні інститути, суб'єкти політики, ресурсозабезпечені групи. Рассмотрена проблема научного освещения механизма формирования политических институтов. Показано, что в основе большинства современных научных подходов к пониманию этого механизма лежит неоинституциональный подход. В его рамках политическая сфера рассматривается как сеть отношений господства-подчинения, основанная на динамическом балансе ресурсного обеспечения акторов. Отсюда генезис политических институтов выступает как нормативное отражение конкурентной борьбы ресурсообеспеченных групп за политическое доминирование и удержание властных позиций.Ключевые слова: политические институты, субъекты политики, ресурсообеспеченные группы. The problem of scientific coverage of the mechanism of formation of political institutes is considered. It is shown that the basis of most modern scientific approaches to understanding this mechanism is the neo-institutional approach. Within this framework, the political sphere is regarded as a network of domination-subjugation relations, based on the dynamic balance of resource support for actors. Hence, the genesis of political institutions appears as a normative reflection of the competitive struggle of resource-rich groups for political dominance and maintenance of power positions. Further research in the field of studying the causes of social inefficiency of political institutions should be conducted precisely based on methodologies that take into account the factor of competition for the redistribution of public resources.Key words: political institutions, policy subjects, resource-rich groups.

У статті з'ясовано теоретичні засади та результати реалізації структурних реформ у системі загальної середньої освіти сучасної Великої Британії; представлено основні характеристики неолейбористської освітньої політики; виявлено змістові та процесуальні особливості діяльності нових типів (спеціалізовані школи, міські академії, школи-маяки, Зони освітньої дії) загальноосвітньої середньої школи сучасної Великої Британії, створених у процесі диверсифікації освітньої системи; охарактеризовано суттєві структурні перетворення на всіх рівнях функціонування системи загальної середньої освіти Великої Британії (Англії). ; The article focuses on theoretical background and implemented results of structural reforms in modern British secondary education. The main content peculiarities and functioning aspects of new types (specialist schools, academies, beacon schools, Education Action Zones) of schools created in the process of structural reforming are highlighted. The Labour Party Manifesto 2001 (Labour party ambitions for Britain) and The Labour party Manifesto 2005 (Britain forward, not back) incorporated the educational policy of Labour Party promoting schools built on success with the ability to fulfill a set of tasks: to raise standards, to promote diversity, to achieve results. New Labour governments initiated a great variety of acts and projects (School Standards and Frameworks Act ,Green Papers, Plans, Toolkits, Excellence in Cities, Higher Standards, Better Schools For All: More Choice for parents and pupils, Schools for the future: designing schools for extended services) directed at developing socially neglected areas. The tendencies of the development of structural reforms during the period under study were: expansion of the diversification of educational establishment types; centralizing-decentralizing tendencies at all levels of education management: at the institutional level – introduction of the independent school management; at the local level – partial privatization (the subjugation of schools to private administrations) or the change of functions of a Local Education Authority (the transition from direct school management to mediation in establishment of partner contacts between schools and between schools and grant-providers); at the central level – integration of power functions in the sphere of social policy. The main factors of structural reforms (globalization of economic and political life, the development of knowledge society and of network society) in modern conditions are analyzed; the theoretical grounds of structural reforms caused by the factors of modification (theory of school choice, theory of innovative school networks, theory of personalized learning) are highlighted. Developing innovative school network as a mechanism of multiplying of intellectual and social capital of the educational system, development and continual support of the positive discrimination programme of educational establishment in socially neglected areas of the countries, expansion of the system of specialist secondary schools, widening the spectrum of educational and social services provided by secondary educational establishments to the community have been traced.

It was attempted of the philosophical analysis changing of business activity in the context of the informatization of society in this article. Stated that under the influence of informatization of processes business activities is virtualized. Stated that under the influence of informatization processes business activities virtualized. Indicated that positive changes of business activities connected with innovation and forecasting of the consequences of decisions. Destructive character associated with the proliferation of speculative deceptive technologies and business flight from social responsibility. So, in modern studies of the phenomenon of virtual reality is a shift of emphasises from the study of the nature and content of the analysis of the effects that have occurred in the system of social relations as a result of the use of information technology. In the context of business activities these changes of symbolic forms of existence presented as the problem of changing the nature of the capitalist mode of production: on the institutional level – as the problem of structuring government institutions; on culturally level – as basic values change behavioral patterns of production. The article stated that the theorists of postmodernism fix attention on the fact that the objective transition from the production of wealth to the production of network of signs and symbols. Consequently, the principles of production that dominated in the industrial society have given way practice notation where goods get their value as a result of the operation of symbolic coding. Under these conditions, the symbolic production becomes specific network characteristics exist. Therefore, the relationship between market players requires the inclusion of entrepreneur and employee in space of virtual reality and, accordingly, the introduction of new «rules of life». The main tool and meaning of this game serves information, and information and communication technologies, social networks, media are effectively used to obtain profits. Substantiated, that in virtual space happens transformation of the traditional content business: from «the production for production» it becomes a fraud which purpose appears cheating partner, competitor, customer. Therefore, fraud becomes a simulation of business activities. Summed up that the appearance of new realities (information space, virtual reality, mass media) distorted the content of entrepreneurship. This was manifested primarily in high-quality transformation of elements entrepreneurship. Business entities are dealing with symbolic capital and symbolic profits, electronic money, replacing the individual entrepreneur on its image. The model of effective entrepreneur relation to virtual reality has become a transformation level, and globalization has become an ontological basis. In the ontological dimension it should be emphasized the dual importance of virtual reality for possible business development. On the one hand, virtual reality is a way of adaptation to the vicissitudes of the modern world, on the other - it is a way of organizing network economic activities through business optimization. So, virtual reality facilitates the transition from subject-object model to subject- subject one, taking into account economic and anthropological components of social responsibility, which changes the business orientation vector from speculative-appropriating for creative and productive activities. This economic and existential revolution may be a condition of return of the entrepreneur in the "metaphysics of being" real freedom, not artificial one, reflection and personal fulfillment. At the same time, analysis of business changes in the area of virtual reality allows to speak about an intensification of symbolism in this field. On the one hand, symbolizing enhances creativity in the activities of business entities, on the other – it allows dissemination of speculative technologies, directed to significantly reduce the social responsibility of the entrepreneur. ; В статье предпринята попытка философского анализа изменений предпринимательской деятельности в контексте информатизации общества. Констатировано, что под действием процессов информатизации предпринимательская деятельность виртуализируется. Отмечено, что положительные изменения предпринимательской деятельности связаны с инновациями и прогнозированием последствий принятия решений. Деструктивный же характер связан с распространением спекулятивно-обманных технологий и бегством бизнеса от социальной ответственности ; У статті здійснена спроба філософського аналізу змін підприємницької діяльності в контексті інформатизації суспільства. Констатовано, що під дією процесів інформатизації підприємницька діяльність віртуалізується. Зазначено, що позитивні зміни підприємницької діяльності пов'язані з інноваціями і прогнозуванням наслідків прийняття рішень. Деструктивний же характер пов'язаний із поширенням спекулятивно-обманних технологій і втечею бізнесу від соціальної відповідальності