Suchergebnisse

The aim of the article is to carry out the theoretical and legal analysis of key features of general philosophical and special legal understanding and interpretation of human, social and state security problems in the history of political and legal scholars of ancient times, in particular on the basis of scientific research of ancient Greek authors, opinions of that period, against the background of widespread collective ideas about security as a state of social relations, the condition of human (social) life and/or a kind of social value, objects (spheres) of this security, as well as subjects and regulatory mechanisms to ensure the appropriate state of society and the state. It is shown, that the ancient Greek political and legal thought demonstrates a wide panorama of original views on the formation, development, functioning and guarantee of public and personal, internal and external, military and international, political and economic security in the context of political and legal concepts that reflect complex dialectics. and the interaction of the individual, society, law and the state. It has been found, that the ancient Greek political and legal thought raises questions about the essence of public security. The matter of public security is an essential function of the state, which is realized by it both in the external sphere (military and foreign political security) and within the country (internal or domestic political security). Developed at the theoretical and philosophical level, the idea of good governance (Democritus, Plato, Aristotle, Polybius) is the idea of guaranteeing its security: bad governance - the key to the decline and collapse of the state, the death of its citizens. The philosophical concepts of Socrates, Plato and Aristotle are the most fundamental for the further development of political and legal models of public security

The article analyzes the phenomenon of public policy as a process of reflecting the interests of society through dialogue with the authorities with the help of a well-functioning communication process. We consider the American and European traditions in the definition of this concept. We describe the characteristics of public policy in political science. The article says of public policy development in terms of the information age, the functioning of its online space, namely, the role of social networks as a new subject of public policy.Keywords: publicity, public sphere, public policy, the online space, Internet, social networks. ; У статті аналізується феномен публічної політики як процес відображення інтересів суспільства через діалог з владою за допомогою налагодженого комунікаційного процесу. Розглянуто американську та європейську традиції у визначенні цього концепту. Окреслені характеристики публічної політики у політичній науці. Зазначено про розвиток публічної політики за умов інформаційної доби, функціонування її в онлайн просторі, а саме про роль соціальних мереж як нового суб'єкта публічної політики. Ключові слова: публічність, публічна сфера, публічна політика, онлайн-простір, Інтернет, соціальні мережі.

The security policy of the British coalition government of D. Cameron (2010-2015) is summarized; it's been proved that political forces of Tory and Liberal Democrat should have compromised to carry out unanimous course in the scope of national security, and the problems of the security strategy on parliamentary elections in 2015 are analyzed, particularly the comparative analysis of the modern safety strategy of leading British parties is exercised. Under conditions of the appearance of new challenges and threats, transformation of international safety system, the questions of safety policy often become the object of attention of the British community and experts. The absence of cross-party consensus on most terms of safety strategy of the United Kingdom during the election campaign in 2015 makes the discussion about perspectives of the British safety policy still more urgent. During the election campaign there was no unity on any aspect of security subject between parties. First of all, Labourists, Liberal Democrats, Scottish National Party and Green Party made a statement about readiness to develop cooperation with the EU and the Conservatives and the UK Independence Party were on the side of the Eurosceptics. The opinions of the parties were also divided on military operations abroad, financing and force level. In terms of one-party government and presence of majority in the House of Commons, the Conservatives have opportunities to realize their own vision of British safety policy. ; Підводяться підсумки безпекової політики британського коаліційного уряду Д. Кемерона (2010-2015); доведено, що політичним силам консерваторів та ліберал-демократів для проведення одностайного курсу у сфері нацбезпеки потрібно було йти на компроміси, а також аналізується проблематика безпекової стратегії на парламентських виборах 2015 р., зокрема, проводиться порівняльний аналіз положень сучасної безпекової стратегії провідних партій Великобританії. Передвиборча кампанія 2015 р. стимулювала активні дискусії з питань безпеки, а відповідні розділи були включені у передвиборчі маніфести усіх ведучих британських політичних партій. В умовах виникнення нових викликів та загроз, трансформації системи міжнародної безпеки, питання безпекової політики часто стають об'єктом уваги британської спільноти та експертів. Відсутність міжпартійного консенсусу по більшості положень безпекової стратегії Великобританії у ході передвиборчої кампанії 2015 р. роблять дискусії про перспективи британської безпекової політики ще більш актуальними. У ході передвиборчої кампанії практично не по жодному аспекту безпекової проблематики не було міжпартійної єдності. Насамперед, лейбористи, ліберал-демократи, ШНП і партія «зелених» зробили заяву про готовність розвивати співробітництво з ЄС, а консерватори та ПНОК виявилися на боці євроскептиків. Думки партій розділилися також з питань проведення військових операцій за кордоном, фінансування й чисельності збройних сил. ; Підводяться підсумки безпекової політики британського коаліційного уряду Д. Кемерона (2010-2015); доведено, що політичним силам консерваторів та ліберал-демократів для проведення одностайного курсу у сфері нацбезпеки потрібно було йти на компроміси, а також аналізується проблематика безпекової стратегії на парламентських виборах 2015 р., зокрема, проводиться порівняльний аналіз положень сучасної безпекової стратегії провідних партій Великобританії. Передвиборча кампанія 2015 р. стимулювала активні дискусії з питань безпеки, а відповідні розділи були включені у передвиборчі маніфести усіх ведучих британських політичних партій. В умовах виникнення нових викликів та загроз, трансформації системи міжнародної безпеки, питання безпекової політики часто стають об'єктом уваги британської спільноти та експертів. Відсутність міжпартійного консенсусу по більшості положень безпекової стратегії Великобританії у ході передвиборчої кампанії 2015 р. роблять дискусії про перспективи британської безпекової політики ще більш актуальними. У ході передвиборчої кампанії практично не по жодному аспекту безпекової проблематики не було міжпартійної єдності. Насамперед, лейбористи, ліберал-демократи, ШНП і партія «зелених» зробили заяву про готовність розвивати співробітництво з ЄС, а консерватори та ПНОК виявилися на боці євроскептиків. Думки партій розділилися також з питань проведення військових операцій за кордоном, фінансування й чисельності збройних сил.

The subject of research are theoretical and practical questions of the state financial policy of the development of Public-Private Partnership in Ukraine as an instrument of social development. The study purpose was to analyze the impact of public finance policy on the becoming of public-private partnership (PPP) in Ukraine as an instrument for realizing the social goals of the state / local government and outline areas for improving financial instruments for supporting priority social PPP projects. Research methods. It is used a set of scientific methods and approaches in the study, including analysis, systematic, comparative, and statistical, which allowed to realize the conceptual unity of the research. Results of the work. The article considers the issues of development of Public-Private Partnership as an instrument of social development. It is shown that today the important task of the state financial policy is the further development of public-private partnership, as an instrument for ensuring effective financing of social development. The normative and legal framework in the aspect of regulation of state financial support of PPP projects in Ukraine is analyzed. The main factors influencing the effectiveness of state financial policy instruments of supporting the PPP in the current conditions of the national socio-economic system functioning are determined. Scope of results: the system of state financial regulation, the state financial policy. Conclusions. Improvement of the financing of PPP projects should be carried out in line with the increase of the effectiveness of using budget funds, the introduction of medium and long-term budget planning, and the scientific substantiation of the priorities of social development. Improving the tools of state financial policy in Ukraine to address the priority goals of social development should be implemented taking into account the existing institutional environment and opportunities for its improvement, deepening decentralization processes and the state and local ...

У статті розглядається виникнення та розвиток світової науки як форми суспільної свідомості, перших спроб класифікації наук та визначення поняття суспільно-політичних дисциплін. ; An origin and development of world science as forms of public consciousness are examined in this article, maiden attempts of classification of sciences and обоснавание concept social and political disciplines.

В роботі розкрито сутність поняття соціального сирітства; досліджено зміст витоків і причин соціального сирітства; розглянуто напрями державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; проаналізовано сучасний стан соціального сирітства в Україні; досліджено нормативно-правові засади державної політики з питань захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; розкрито існуючі проблеми законодавчого забезпечення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; досліджено відношення суспільства до проблеми соціального сирітства; розроблено рекомендації щодо мотивації суспільства всиновлювати дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. ; The essence of the concept of social orphanhood is revealed in the work; the content of the origins and causes of social orphanhood is studied; the directions of the state policy on social protection of orphans and children deprived of parental care are considered; the current state of social orphanhood in Ukraine is analyzed; the normative-legal bases of the state policy on the issues of protection of the rights of orphans and children deprived of parental care are studied; the existing problems of legislative provision of social protection of orphans and children deprived of parental care are revealed; the attitude of society to the problem of social orphanhood is studied; recommendations have been developed to motivate society to adopt orphans and children deprived of parental care.

The article deals theoretical approaches to defining the categories of «public policy» and «social policy». The peculiarities and scientific approaches to defining the content of public policy in the sphere of social development of society are investigated. The contents of the concepts «public sphere» and «social sphere» are revealed. The main problems of social nature of modern public policy are considered.There are two approaches to understanding public policy in the world of scientific thought: American and European. The American approach affirms a utilitarian and pragmatic approach, where public policy is the policy of the state that addresses the problems of society. The European approach to understanding public policy is based on a democratic approach that sees the need for the participation of different social groups, state and non-state actors, in the process of political decision-making and decision-making. Ukrainian public administration experts adhere to the European approach and consider public policy as a policy of public authorities based on mechanisms of public consultation of the interests of stakeholders and aimed at achieving socially important goals and solving socially important goals. Ukrainian scientists emphasize that public policy should highlight its main core – social policy, and in civilian expectations – social expectations. It is generally accepted to define social policy as a set of measures of state and non-state nature aimed at identifying, meeting and matching the social needs and interests of citizens, social groups and communities.Problems of social nature of modern public policy, which slow down the processes of qualitative changes in society, domestic scientists consider: a fuzzy scheme of powers and division of functions between public policy subjects, contradictions on these issues in national law; underdeveloped independent social sector of social initiatives and social economy for production of social, cultural, household, information and other services for the population; lack of proper conditions for exploiting the social sector's resource potential in social development; social disintegration of society; lack of specific social responsibilities and social responsibility among social policy makers; the inability of social groups to act in solidarity to protect their rights and defend their interests in cooperation with public policy actors in pursuit of common development goals and the like.The content of public policy in the field of social development is determined, in the first place, by the following factors: the presence of social dialogue in society; the presence of active interaction of participants in socio-political processes; the presence of the right of interest of the social community, the satisfaction of which is a condition and a guarantee of its existence and development. The essence of public policy in the field of social development is the actions of public policy entities that are associated with finding a consolidated solution to a socially significant problem, as well as its implementation in the public interest through the use of appropriate public policy institutions. The result of public policy in the field of social development is qualitative, regular and irreversible changes in its social sphere, which contribute to the full disclosure of a person's creative potential, his essential forces, achievement in a society of social harmony and stability. ; У статті аналізуються теоретичні підходи до визначення сутності категорій «публічна політика» та «соціальна політика». Досліджено особливості і запропоновано наукові підходи до окреслення змісту публічної політики в сфері соціального розвитку суспільства. Розкрито зміст понять «публічна сфера» та «соціальна сфера». Розглянуті основні проблеми соціального характеру сучасної публічної політики. Досліджено фактори, що визначають зміст публічної політики в сфері соціального розвитку.

The article deals theoretical approaches to defining the categories of «public policy» and «social policy». The peculiarities and scientific approaches to defining the content of public policy in the sphere of social development of society are investigated. The contents of the concepts «public sphere» and «social sphere» are revealed. The main problems of social nature of modern public policy are considered.There are two approaches to understanding public policy in the world of scientific thought: American and European. The American approach affirms a utilitarian and pragmatic approach, where public policy is the policy of the state that addresses the problems of society. The European approach to understanding public policy is based on a democratic approach that sees the need for the participation of different social groups, state and non-state actors, in the process of political decision-making and decision-making. Ukrainian public administration experts adhere to the European approach and consider public policy as a policy of public authorities based on mechanisms of public consultation of the interests of stakeholders and aimed at achieving socially important goals and solving socially important goals. Ukrainian scientists emphasize that public policy should highlight its main core – social policy, and in civilian expectations – social expectations. It is generally accepted to define social policy as a set of measures of state and non-state nature aimed at identifying, meeting and matching the social needs and interests of citizens, social groups and communities.Problems of social nature of modern public policy, which slow down the processes of qualitative changes in society, domestic scientists consider: a fuzzy scheme of powers and division of functions between public policy subjects, contradictions on these issues in national law; underdeveloped independent social sector of social initiatives and social economy for production of social, cultural, household, information and other services for the population; lack of proper conditions for exploiting the social sector's resource potential in social development; social disintegration of society; lack of specific social responsibilities and social responsibility among social policy makers; the inability of social groups to act in solidarity to protect their rights and defend their interests in cooperation with public policy actors in pursuit of common development goals and the like.The content of public policy in the field of social development is determined, in the first place, by the following factors: the presence of social dialogue in society; the presence of active interaction of participants in socio-political processes; the presence of the right of interest of the social community, the satisfaction of which is a condition and a guarantee of its existence and development. The essence of public policy in the field of social development is the actions of public policy entities that are associated with finding a consolidated solution to a socially significant problem, as well as its implementation in the public interest through the use of appropriate public policy institutions. The result of public policy in the field of social development is qualitative, regular and irreversible changes in its social sphere, which contribute to the full disclosure of a person's creative potential, his essential forces, achievement in a society of social harmony and stability. ; У статті аналізуються теоретичні підходи до визначення сутності категорій «публічна політика» та «соціальна політика». Досліджено особливості і запропоновано наукові підходи до окреслення змісту публічної політики в сфері соціального розвитку суспільства. Розкрито зміст понять «публічна сфера» та «соціальна сфера». Розглянуті основні проблеми соціального характеру сучасної публічної політики. Досліджено фактори, що визначають зміст публічної політики в сфері соціального розвитку.

In the article the author studies the processes of forming a qualitatively new system of regional security, analyzes the specific features of the military-political partnership between Ukraine and the countries of the Vysehrad Four at the present stage of the international system development. The necessity of restarting and rethinking of the functions of the regional association "Vysehrad" is expressed. It is also noted that in this country there continues an active phase of determining strategically important national interests, stipulated by the geopolitical situation and understanding of the role and place of Ukraine in the modern system of international relations. The country's military and political elite are forced to re-form the defence policy of the state and constantly adapt it to the realities of the present. This issue is topical due to the need to study the practice of successful transformations of the socio-political and economic system, military cooperation of the Vysehrad countries, and the strengthening of Ukraine's European cooperation in the field of military security in the era of democracy in order to use its proper components. These issues need to be thoroughly studied by Ukrainian researchers. The author notes that prior to the beginning of the open Russian military invasion, the issue of security and defence policy was not a priority area for our state. This was evidenced by the constant reduction of the army, insufficient funding of the military-defence sphere, reducing the prestige of military labour in the society, the general decrease in the authority of military personnel. It is concluded that, in spite of the differences, the Vysehrad Four supports the position of Ukraine, is interested in cooperation with the purpose of forming the security policy of the countries of the region, stability and democratic development of our country. ; В статті автор досліджує процеси формування якісно нової системи регіональної безпеки, здійснює аналіз особливостей військово-політичного партнерства між Україною та країнами Вишеградської четвірки на сучасному етапі розвитку міжнародної системи. Відзначається, що до початку відкритого російського військового вторгнення, питання політики безпеки і оборони не були пріоритетним напрямком діяльності нашої держави. Про це свідчило постійне скорочення армії, недостатнє фінансування військово-оборонної сфери, зниження престижу військової праці у суспільстві, загальним падінням авторитету військовослужбовців. Зроблено висновок про те, що Вишеградська четвірка попри наявність розбіжностей підтримує позицію України, є зацікавленою у співпраці з метою формування політики безпеки держав регіону, стабільності та демократичного розвитку нашої країни

In the article the author studies the processes of forming a qualitatively new system of regional security, analyzes the specific features of the military-political partnership between Ukraine and the countries of the Vysehrad Four at the present stage of the international system development. The necessity of restarting and rethinking of the functions of the regional association "Vysehrad" is expressed. It is also noted that in this country there continues an active phase of determining strategically important national interests, stipulated by the geopolitical situation and understanding of the role and place of Ukraine in the modern system of international relations. The country's military and political elite are forced to re-form the defence policy of the state and constantly adapt it to the realities of the present. This issue is topical due to the need to study the practice of successful transformations of the socio-political and economic system, military cooperation of the Vysehrad countries, and the strengthening of Ukraine's European cooperation in the field of military security in the era of democracy in order to use its proper components. These issues need to be thoroughly studied by Ukrainian researchers. The author notes that prior to the beginning of the open Russian military invasion, the issue of security and defence policy was not a priority area for our state. This was evidenced by the constant reduction of the army, insufficient funding of the military-defence sphere, reducing the prestige of military labour in the society, the general decrease in the authority of military personnel. It is concluded that, in spite of the differences, the Vysehrad Four supports the position of Ukraine, is interested in cooperation with the purpose of forming the security policy of the countries of the region, stability and democratic development of our country. ; В статті автор досліджує процеси формування якісно нової системи регіональної безпеки, здійснює аналіз особливостей військово-політичного партнерства між Україною та країнами Вишеградської четвірки на сучасному етапі розвитку міжнародної системи. Відзначається, що до початку відкритого російського військового вторгнення, питання політики безпеки і оборони не були пріоритетним напрямком діяльності нашої держави. Про це свідчило постійне скорочення армії, недостатнє фінансування військово-оборонної сфери, зниження престижу військової праці у суспільстві, загальним падінням авторитету військовослужбовців. Зроблено висновок про те, що Вишеградська четвірка попри наявність розбіжностей підтримує позицію України, є зацікавленою у співпраці з метою формування політики безпеки держав регіону, стабільності та демократичного розвитку нашої країни

Реалії сьогодення свідчать, що національна безпека є і буде залишатися в майбутньому однією з головних завдань держави, а так як Україна стала на шлях демократичних перетворень, внутрішню перебудову держави і суспільства намагається проводити разом з розширенням та поглибленням різноманітних стосунків з іншими державами, проблема національної безпеки зростає та й поширюється. Стаття присвячена аналізу соціальнополітичних проблем національної безпеки України та наданню пропозицій щодо її підвищення. ; Сегодняшние реалии свидетельствуют, что национальная безопасность есть и будет оставаться в будущем одним из главных заданий государства, а так как Украина стала на путь демократических преобразований, внутреннюю перестройку государства и общества пытается проводить вместе с расширением и углублением разнообразных отношений с другими государствами, проблема национальной безопасности возрастает и расширяется. Статья посвящена анализу социально-политических проблем национальной безопасности Украины с предоставлением предложений по ее повышению. ; Today's realities testify that national safety is and it will remain in the future one of main tasks of the state, and because Ukraine became on the way of democratic transformations, tries to conduct internal alteration of the state and society together with expansion and deepening of various relationships with other states, the problem of national safety increases and broadens. The article is dedicated to the social and political problems of national security of Ukraine, and ways of its improvement are presented.

Scientific approaches to understanding the model of language policy as a political science concept arestudied, which are: hermeneutic circle, based on which this model is built, the components of which are asingle whole, consisting of separate sectors, which are political networks interconnected by political science contexts , ie cause-and-effect relationships; institutional, which includes the Institute of the Head of State, parliament, government, court, political parties, local governments, NGOs, civil society and others. institutions; network, which makes it possible to find out which political networks make upthemodel, which at the stages of formation and implementation of language policy by different administrations and states, is subject to change; geopolitical, which clarified that the subjects of Russian and others. political parties and public organizations aim to destroy Ukraine as a sovereign state, relying on the Russian language, which should receive official / state status, and the Russian population, which, according to some Russian politicians and scholars, is not a national minority in the post-Soviet states, inparticular in Ukraine, and the indigenous nation; ideological, which is a system of conceptually designed political, legal, religious, philosophical ideas, views and ideas on political life, which reflect the interests, worldview, ideals, moods of people, society, political parties, social movements and others. policy actors that constructively or destructively influence the structure of the model; value, which is closely related tothe language, ideology, self-consciousness of the subjects of language policy, their political culture, verbal and political behavior; synergetic, which helps to analyze the model through the prism oftheinteraction of its parts, which is essentially constructive or destructive; postmodern, the product ofwhich is multiculturalism, democracy, the decline of communism, globalization, decentralization, etc., which determine the verbal, real and symbolic behavior of politicians, some of which slow down theimplementation of language policy and negatively affect the development of its model. Emphasis is placed on understanding the "model of language policy" as a political science concept, whichconsists of political networks and political science contexts that connect its parts into a complex structure that interacts on the principle of hermeneutic circle. The concept of "hermeneutics" is defined, which is the basis of the "hermeneutic circle" as a phenomenon and concept, the basis of which is: knowledge of language and morality, which regulate the behavior oflanguage policy; understanding the content and significance of political science contexts and political networks of the language policy model; political science knowledge, which is used to study laws, programs, scientific works, historical and political sources, political decisions and phenomena that we study, analyze linguistic and political situations and processes. It is proved that each of the approaches used to understand this model is important, because they all together help to consider its structure and find out that its constructive or destructive nature depends onthe regime prevailing in the state, ie the form of government and ideologies that differently affect theimplementation of language policy, the formation of this complex structure and its development. ; Досліджуються наукові підходи щодо осмислення моделі мовної політики як політологічного концепту, якими є: герменевтичне коло, заознаками якого побудовано зазначену модель, складові якої є єдиним цілим, що складається зокремих секторів, які є політичними мережами, котрі пов'язані між собою політологічними контекстами, тобто причино-наслідковими зв'язками; інституціональний, складовими якого є Інститут глави держави, парламент, уряд, суд, політичні партії, органи місцевого самоврядування, громадські організації, громадянське суспільство та ін. інституції; мережевий, який дає можливість з'ясувати, зяких політичних мереж складається модель, яка наетапах формування та здійснення мовної політики різними адміністраціями і державами, піддається змінам; геополітичний, завдяки якому з'ясовано, що суб'єкти російських та ін. політичних партій та громадських організацій ставлять замету знищити Україну як суверенну державу, спираючись наросійську мову, яка має отримати статус офіційної/державної, та російське населення, яке, напереконання окремих російських політиків і науковців, є ненаціональною меншиною удержавах пострадянського простору, зокрема вУкраїні, а корінною нацією; ідеологічний, який є системою концептуально оформлених політичних, правових, релігійних, філософських уявлень, поглядів та ідей наполітичне життя, які відображають інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, суспільства, політичних партій, громадських рухів та ін. суб'єктів політики, які конструктивно чи деструктивно впливають набудову моделі; ціннісний, який тісно пов'язано змовою, ідеологією, самосвідомістю суб'єктів мовної політики, їх політичною культурою, вербальною та політичною поведінкою; синергетичний, який допомагає аналізувати модель через призму взаємодії її частин, яка засутністю є конструктивною чи деструктивною; постмодерністський, породженням якого є мультикультуралізм, демократія, занепад комунізму, глобалізація, децентралізація тощо, які визначають вербальну, реальну та символічну поведінку політиків, окремі зяких гальмують процес здійснення мовної політики та негативно впливають нарозбудову її моделі. Акцентовано увагу наосмисленні «моделі мовної політики» як політологічного концепту, яка складається зполітичних мереж та політологічних контекстів, які зв'язують її частини ускладну конструкцію, які взаємодіють запринципом герменевтичного кола. Визначено поняття «герменевтика», що є основою виникнення «герменевтичного кола» як явища і поняття, основою якого є: пізнання мови і моралі, які регулюють поведінку суб'єктів мовної політики; розуміння змісту та значення політологічних контекстів і політичних мереж моделі мовної політики; політологічне знання, задопомогою якого досліджено закони, програми, наукові праці, історичні і політичні джерела, політичні рішення та явища, які вивчаємо, аналізуємо мовно-політичні ситуації тапроцеси. Доведено, що кожен з підходів, який використано для осмислення зазначеної моделі, є важливим, позаяк усі вони у комплексі допомагають розглянути її будову та з'ясувати, що конструктивна чи деструктивна її суть залежить від режиму, який панує у державі, тобто форми правління та ідеології, які по-різному впливають наздійснення мовної політики, формування цієї складної конструкції та її розбудови.

Scientific approaches to understanding the model of language policy as a political science concept arestudied, which are: hermeneutic circle, based on which this model is built, the components of which are asingle whole, consisting of separate sectors, which are political networks interconnected by political science contexts , ie cause-and-effect relationships; institutional, which includes the Institute of the Head of State, parliament, government, court, political parties, local governments, NGOs, civil society and others. institutions; network, which makes it possible to find out which political networks make upthemodel, which at the stages of formation and implementation of language policy by different administrations and states, is subject to change; geopolitical, which clarified that the subjects of Russian and others. political parties and public organizations aim to destroy Ukraine as a sovereign state, relying on the Russian language, which should receive official / state status, and the Russian population, which, according to some Russian politicians and scholars, is not a national minority in the post-Soviet states, inparticular in Ukraine, and the indigenous nation; ideological, which is a system of conceptually designed political, legal, religious, philosophical ideas, views and ideas on political life, which reflect the interests, worldview, ideals, moods of people, society, political parties, social movements and others. policy actors that constructively or destructively influence the structure of the model; value, which is closely related tothe language, ideology, self-consciousness of the subjects of language policy, their political culture, verbal and political behavior; synergetic, which helps to analyze the model through the prism oftheinteraction of its parts, which is essentially constructive or destructive; postmodern, the product ofwhich is multiculturalism, democracy, the decline of communism, globalization, decentralization, etc., which determine the verbal, real and symbolic behavior of politicians, some of which slow down theimplementation of language policy and negatively affect the development of its model. Emphasis is placed on understanding the "model of language policy" as a political science concept, whichconsists of political networks and political science contexts that connect its parts into a complex structure that interacts on the principle of hermeneutic circle. The concept of "hermeneutics" is defined, which is the basis of the "hermeneutic circle" as a phenomenon and concept, the basis of which is: knowledge of language and morality, which regulate the behavior oflanguage policy; understanding the content and significance of political science contexts and political networks of the language policy model; political science knowledge, which is used to study laws, programs, scientific works, historical and political sources, political decisions and phenomena that we study, analyze linguistic and political situations and processes. It is proved that each of the approaches used to understand this model is important, because they all together help to consider its structure and find out that its constructive or destructive nature depends onthe regime prevailing in the state, ie the form of government and ideologies that differently affect theimplementation of language policy, the formation of this complex structure and its development. ; Досліджуються наукові підходи щодо осмислення моделі мовної політики як політологічного концепту, якими є: герменевтичне коло, заознаками якого побудовано зазначену модель, складові якої є єдиним цілим, що складається зокремих секторів, які є політичними мережами, котрі пов'язані між собою політологічними контекстами, тобто причино-наслідковими зв'язками; інституціональний, складовими якого є Інститут глави держави, парламент, уряд, суд, політичні партії, органи місцевого самоврядування, громадські організації, громадянське суспільство та ін. інституції; мережевий, який дає можливість з'ясувати, зяких політичних мереж складається модель, яка наетапах формування та здійснення мовної політики різними адміністраціями і державами, піддається змінам; геополітичний, завдяки якому з'ясовано, що суб'єкти російських та ін. політичних партій та громадських організацій ставлять замету знищити Україну як суверенну державу, спираючись наросійську мову, яка має отримати статус офіційної/державної, та російське населення, яке, напереконання окремих російських політиків і науковців, є ненаціональною меншиною удержавах пострадянського простору, зокрема вУкраїні, а корінною нацією; ідеологічний, який є системою концептуально оформлених політичних, правових, релігійних, філософських уявлень, поглядів та ідей наполітичне життя, які відображають інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, суспільства, політичних партій, громадських рухів та ін. суб'єктів політики, які конструктивно чи деструктивно впливають набудову моделі; ціннісний, який тісно пов'язано змовою, ідеологією, самосвідомістю суб'єктів мовної політики, їх політичною культурою, вербальною та політичною поведінкою; синергетичний, який допомагає аналізувати модель через призму взаємодії її частин, яка засутністю є конструктивною чи деструктивною; постмодерністський, породженням якого є мультикультуралізм, демократія, занепад комунізму, глобалізація, децентралізація тощо, які визначають вербальну, реальну та символічну поведінку політиків, окремі зяких гальмують процес здійснення мовної політики та негативно впливають нарозбудову її моделі. Акцентовано увагу наосмисленні «моделі мовної політики» як політологічного концепту, яка складається зполітичних мереж та політологічних контекстів, які зв'язують її частини ускладну конструкцію, які взаємодіють запринципом герменевтичного кола. Визначено поняття «герменевтика», що є основою виникнення «герменевтичного кола» як явища і поняття, основою якого є: пізнання мови і моралі, які регулюють поведінку суб'єктів мовної політики; розуміння змісту та значення політологічних контекстів і політичних мереж моделі мовної політики; політологічне знання, задопомогою якого досліджено закони, програми, наукові праці, історичні і політичні джерела, політичні рішення та явища, які вивчаємо, аналізуємо мовно-політичні ситуації тапроцеси. Доведено, що кожен з підходів, який використано для осмислення зазначеної моделі, є важливим, позаяк усі вони у комплексі допомагають розглянути її будову та з'ясувати, що конструктивна чи деструктивна її суть залежить від режиму, який панує у державі, тобто форми правління та ідеології, які по-різному впливають наздійснення мовної політики, формування цієї складної конструкції та її розбудови.

Подані результати аналізу політичної культури як сукупності чинників та умов політичного середовища державної політики. Окреслені основні підходи до розгляду політичної культури, з'ясовано, що розгляд політичної культури є похідною різних дослідницьких традицій. Наголошено на складності дослідження феномена, оскільки політична культура постає одночасно інтегральною характеристикою політичної сфери суспільства, функціонує в рамках окремої політичної системи та є частиною національної культури. Актуалізований практичний рівень інтерпретації впливу політичної культури на вироблення державної політики. На підставі систематизації даних експертних інтерв'ю, репрезентованих у рамках соціологічного дослідження політичної культури, здійсненого центром Разумкова, виокремлено декілька сфер вітчизняної політичної культури: ментальна, соціально-поведінкова, економічна, інституціональна тощо. У результаті проведеного аналізу сформована схематична модель політичної культури у структурі політичного середовища державної політики. ; The macro-objective level of studying the political environment of state policy actualizes the comprehension of the political system in the structure of the external environment through the description of the category «political culture». In general, scientific understanding of the phenomenon of political culture has become a derivative of various research traditions. At the present stage, it is possible to identify several more or less formalized conceptual positions on this matter: subjective objective approaches, cultural and political doctrines.The essence of political culture unites the behavioral, activity aspects of subjects in the sphere of politics and the way the political system operates. Also, the notion of political culture captures the established system of values, norms, institutions, political consciousness that has developed historically, and the forms of political activity that correspond to it. At the same time, all these concepts, approaches have a point of intersection, which ...