Suchergebnisse

Уперше текст есе було опубліковано у виданні: C. Langlois. Politique et religion // Histoire de la France religieuse / ред. J. Le Goff , R. Rémond, т. 3: Du Roi Très Chrétien à la laïcité républicaine / ред. P. Joutard. Paris 1991, с. 108-143. Українською мовою есе публікується за згодою Автора, з коментарем д. і. н. Вадима Ададурова. ; Есе характеризує взаємодію між політичним і релігійним рівнями суспільної активности у Франції в період між укладенням у 1801 р. конкордату й ухваленням у 1901-1904 рр. законів про відокремлення Церкви від держави. Оповідь зосереджується на трьох головних точках взаємодії політики і релігії, якими було ставлення до Римського престолу, до спадщини Французької революції та до освіти. ; The author elucidates the interaction between political and religious social activism in France during the period between the signing of the Concordat (1801) and the adoption of laws on governing the separation of church and state (1901-1904). Three main points of intersection between politics and religion are identified as attitudes to: (i) the Holy See; (ii) the legacy of the French Revolution; and (iii) education.

У статті досліджено роль релігії в житті і творчій діяльності М. Костомарова. Зосереджено увагу на те, що видатний письменник і видатний вчений дуже добре знав історію і філософію християнського вчення, глибоко знав Закон Божий. У своїх роботах М. Костомаров акцентував, що кожен слов'янський народ повинен піклується, щоб «віра Христова була підставою закону його держави". ; This article explores the role of religion in the life and creative activity of M. Kostomarov. The author focuses upon the fact that the distinguished writer and the prominent scholar exposed а detailed erudition in the questions of history and philosophy of Christian doctrine. The article presents facts and arguments which show that M. Kostomarov considered the law of God with deep understanding and piety. In his writings M. Kostomarov stressed upon the idea that each Slavic people should endeavor to make «the faith of Christ the basis of their State law». According to his position within the sphere of education, there should be superiority of the spiritual over the ma- terial, the only precondition which could make it possible to achieve this goal was that education should be conducted in the Orthodox-Christian spirit, which has always been the foundation of moral power of the Ukrainian people.The article pays special attention to publications by M. Kostomarov giving historical evidence of religiousness of Ukrainian people as a phenomenon coming out of a deep spiritual culture of this nation. The scientist stressed upon the fact that in the case of the people of Russ «It was Christianity, and only Christianity that gave the true and solid foundation for the further elaboration of civil and political life – principles with-out which, no nation has its history».The article investigates the valuable conclusion to which the famous historian arrives: Ukrainian religious belief is deeply rooted in many factors and circumstances, and that is valuable not «only for ourselves but for other people». In fact, it was a statement of the highest quality of religious background of the whole national culture.As a believer and a convicted defender of the Church M. Kostomarov was convinced that religion – is not only a relationship with God, but also a relationship of person with other persons that is an organic component of Orthodox doctrine of Catholicity(Sobornist). In accordance with orthodox doctrine M. Kostomarov consideres belief and behavior, religion and historicity as closely interrelated. ; Dans l'article le rôle de la religion dans l'activité de la vie et créatrice de N. Kostomarov. Il a attiré l'attention sur le fait que l'éminent écrivain et éminent scientifique sont très bien connaître l'histoire et la philosophie de la doctrine chrétienne, connaissait profondément la loi de Dieu. Dans ses œuvres N. Kostomarov a souligné que chaque peuple slave doivent veiller à « Vera Hristova était la base de la loi de son pays». ; В статье исследовано роль религии в жизни и творческой деятельности Н. Костомарова. Сосредоточено внимание на том, что выдающийся писатель и выдающийся ученый очень хорошо знал историю и философию христианского учения, глубоко знал Закон Божий. У своих работах Н. Костомаров акцентировал, что каждый славянский народ должен заботится, чтоб «вера Христова была основанием закона его государства".

This article explores the role of religion in the life and creative activity of M. Kostomarov. The author focuses upon the fact that the distinguished writer and the prominent scholar exposed а detailed erudition in the questions of history and philosophy of Christian doctrine. The article presents facts and arguments which show that M. Kostomarov considered the law of God with deep understanding and piety. In his writings M. Kostomarov stressed upon the idea that each Slavic people should endeavor to make «the faith of Christ the basis of their State law». According to his position within the sphere of education, there should be superiority of the spiritual over the ma- terial, the only precondition which could make it possible to achieve this goal was that education should be conducted in the Orthodox-Christian spirit, which has always been the foundation of moral power of the Ukrainian people.The article pays special attention to publications by M. Kostomarov giving historical evidence of religiousness of Ukrainian people as a phenomenon coming out of a deep spiritual culture of this nation. The scientist stressed upon the fact that in the case of the people of Russ «It was Christianity, and only Christianity that gave the true and solid foundation for the further elaboration of civil and political life – principles with-out which, no nation has its history».The article investigates the valuable conclusion to which the famous historian arrives: Ukrainian religious belief is deeply rooted in many factors and circumstances, and that is valuable not «only for ourselves but for other people». In fact, it was a statement of the highest quality of religious background of the whole national culture.As a believer and a convicted defender of the Church M. Kostomarov was convinced that religion – is not only a relationship with God, but also a relationship of person with other persons that is an organic component of Orthodox doctrine of Catholicity(Sobornist). In accordance with orthodox doctrine M. Kostomarov consideres belief and behavior, religion and historicity as closely interrelated. ; Dans l'article le rôle de la religion dans l'activité de la vie et créatrice de N. Kostomarov. Il a attiré l'attention sur le fait que l'éminent écrivain et éminent scientifique sont très bien connaître l'histoire et la philosophie de la doctrine chrétienne, connaissait profondément la loi de Dieu. Dans ses œuvres N. Kostomarov a souligné que chaque peuple slave doivent veiller à « Vera Hristova était la base de la loi de son pays». ; В статье исследовано роль религии в жизни и творческой деятельности Н. Костомарова. Сосредоточено внимание на том, что выдающийся писатель и выдающийся ученый очень хорошо знал историю и философию христианского учения, глубоко знал Закон Божий. У своих работах Н. Костомаров акцентировал, что каждый славянский народ должен заботится, чтоб «вера Христова была основанием закона его государства". ; У статті досліджено роль релігії в житті і творчій діяльності М. Костомарова. Зосереджено увагу на те, що видатний письменник і видатний вчений дуже добре знав історію і філософію християнського вчення, глибоко знав Закон Божий. У своїх роботах М. Костомаров акцентував, що кожен слов'янський народ повинен піклується, щоб «віра Христова була підставою закону його держави".

In the process of «secularizing» the problems of faith unity, church unity|ecclesia|, change into the question of political unity. However, for the making of positive|staid| cocept| of tolerance the cultural|gracious| changes and change|changing| of dominating|mainstream| ideas are needed, but not only changes in the political sphere. These changes in a western modern culture are concentrated around|around| the correlation problems of: a|but|) earthly and celestial into religion and in its relationships with the world; b|) temporal|secular| and spiritual|spirit| powers| on the earth|ground-to-air|; c) religion unity and multiplicity of its displays. Understanding of these correlations already on the modern principles means reducing interaction| of religious and political spheres, assertion of the religiousness, which depend on exceptionally|only| against force|strenth| of Word|wd|, but not states. Opening of modern policy|politics| new|firsttime| quality stimulates "overopening|" of religious principles: both processes|Carbro| can be observed on the example of those "secularing|" and "church" theologies which|what| is created in Ukraine on the fracture|breaking| of XVII-XVIII| ages|century| and which|what|, together with appearance|occurring| of new|firsttime| theories and practices of human conduct in the world, become|stand| the determining|attributive| steps|footpace| of Ukrainian modernity development. References ; В процессе «секуляризации» проблемы единства веры, единства церкви превращаются в вопросы о политическом единстве. Впрочем, для выработки позитивного концепта толерантности необходимы культурные преобразования и изменение господствующих идей, а не только преобразования в сфере политического. Эти преобразования в западной модерной культуре концентрируются вокруг проблем соотношения: а) земного и небесного; б) светской и духовной властей на земле; в) эдинства религии и множественности ее проявлений. Переосмысление этих соотношений уже с модерных оснований означает автономизацию религиозных и политических сфер, утверждение религиозности, опирающейся исключительно на силу Слова, а не государства. Открытие нового качества модерной политики стимулирует «переоткрытие» религиозных оснований: оба процесса можно наблюдать на примере «секулярных» и «церковных» теологий, вырабатываемых в Украине на рубеже XVII-XVIII вв. и становящихся, вместе с появлением новых теорий и практик поведения человека в мире, определяющими шагами разворачивания украинской модерности. ЛИТЕРАТУРА 1. ЙосипенкоС.Л.Теолого-політична проблема в ранньомодерній духовній культурі. Стаття третя: Толерантність та питання єдності церков / С.Л. Йосипенко // Мультиверсум. – 2006. – Вип.59. – С.112-132. 2. КозелекР.Минуле майбутнє. Про семантику історичного часу / Р. Козелек– К. : Дух і літера, 2005. – 380с. – ISBN 966-7888-94-0. 3. РікерП.Толерантність, нетолерантність, неприйнятне / П. Рікер // Навколо політики. – К. : Дух і літера, 1995. – С. 313–332. – ISBN 966-533-330-5. 4. СоловйовЕ.Толерантність як новоєвропейська універсалія / Е. Соловйов // Політична думка. – 1996. – №3-4. – С.148-171. 5. ХомаО.Модерна спадщина сучасної толерантності / О. Хома // Sententiae. – VI-VII (2-3/2002). – с.208-229. 6. Baubйrot J.Histoire du protestantisme / J. Baubйrot– Paris: P. U. F., 1987 – р.30. – ISBN 0198273460 7. ChampionF.Entre laпcisation et sйcularisation. Des rapports Eglise-Etat dans l'Europe communautaire / F. Champion // Dйbat. – N°77. – 1993. 8. GauchetM.La religion dans la dйmocratie. Parcours de la laпcitй / M. Gauchet– Paris: Gallimard. – 1998. 9. LesseyF.La tolйrance: contextes et problйmatiques / Y.C. Zarka, F. Lessay, J.Rogers. Les fondements philosophiques de la tolйrance en France et en Angleterre au XVII siиcle. – T.I.Etudes. – Paris: P. U. F., – 2002. 10. ManentP.La vйritй, peut-кtre / ManentP. // Le Dйbat. – 1992. – N° 72. – P.170-178. 11. Reingard W.Etat et Eglise dans l'Empire entre Rйforme et Absolutisme / W.Reingard // Etat et Eglise dans la genиse de l'Etat moderne. – Madrid: Casa de Velаzquez, – 1986. 12. RicoeurP.Tolйrance, intolйrance, intolйrable / P. Ricoeur // Lectures 1. Autour du politique. – Paris: Seuil, 1991. – P.294-314. 13. ZarkaY.C.Philosophie et politique а l'вge classique / Y.C. Zarka– Paris: P. U. F., 1998. – ISBN 2-7298- 9812-3. ; У процесі «секуляризації» проблеми єдності віри, єдності церкви перетворюються на питання єдності політичної. Втім, задля вироблення позитивного концепту толерантності потрібні культурні зрушення і зміна панівних ідей, а не лише зрушення у сфері політичного. Ці зрушення у західній модерній культурі концентруються довкола проблем співвідношення а) земного і небесного всередині самої релігії та в її стосунках зі світом; б) світської та духовної влад на землі; в) єдності релігії та множинності її проявів. Переосмислення цих співвідношень вже на модерних засадах означає автономізацію релігійних і політичних сфер, утвердження релігійності, що спирається винятково на силу Слова, а не держави. Відкриття нової якості модерної політики стимулює "перевідкриття" релігійних засад: обидва процеси можна спостерігати на прикладі тих "секулярних" і "церковних" теологій, які створюються в Україні на зламі XVII-XVIII століть і які, разом з появою нових теорій і практик поведінки людини у світі, стають визначальними кроками розгортання української модерності. ЛІТЕРАТУРА 1. ЙосипенкоС.Л.Теолого-політична проблема в ранньомодерній духовній культурі. Стаття третя: Толерантність та питання єдності церков / С.Л. Йосипенко // Мультиверсум. – 2006. – Вип.59. – С.112-132. 2. КозелекР.Минуле майбутнє. Про семантику історичного часу / Р. Козелек– К. : Дух і літера, 2005. – 380с. – ISBN 966-7888-94-0. 3. РікерП.Толерантність, нетолерантність, неприйнятне / П. Рікер // Навколо політики. – К. : Дух і літера, 1995. – С. 313–332. – ISBN 966-533-330-5. 4. СоловйовЕ.Толерантність як новоєвропейська універсалія / Е. Соловйов // Політична думка. – 1996. – №3-4. – С.148-171. 5. ХомаО.Модерна спадщина сучасної толерантності / О. Хома // Sententiae. – VI-VII (2-3/2002). – с.208-229. 6. Baubйrot J.Histoire du protestantisme / J. Baubйrot– Paris: P. U. F., 1987 – р.30. – ISBN 0198273460 7. ChampionF.Entre laпcisation et sйcularisation. Des rapports Eglise-Etat dans l'Europe communautaire / F. Champion // Dйbat. – N°77. – 1993. 8. GauchetM.La religion dans la dйmocratie. Parcours de la laпcitй / M. Gauchet– Paris: Gallimard. – 1998. 9. LesseyF.La tolйrance: contextes et problйmatiques / Y.C. Zarka, F. Lessay, J.Rogers. Les fondements philosophiques de la tolйrance en France et en Angleterre au XVII siиcle. – T.I.Etudes. – Paris: P. U. F., – 2002. 10. ManentP.La vйritй, peut-кtre / ManentP. // Le Dйbat. – 1992. – N° 72. – P.170-178. 11. Reingard W.Etat et Eglise dans l'Empire entre Rйforme et Absolutisme / W.Reingard // Etat et Eglise dans la genиse de l'Etat moderne. – Madrid: Casa de Velаzquez, – 1986. 12. RicoeurP.Tolйrance, intolйrance, intolйrable / P. Ricoeur // Lectures 1. Autour du politique. – Paris: Seuil, 1991. – P.294-314. 13. ZarkaY.C.Philosophie et politique а l'вge classique / Y.C. Zarka– Paris: P. U. F., 1998. – ISBN 2-7298- 9812-3.

The research of this article is devoted to the study of borrowings in modern French discourse. The issue of borrowing elements from other language systems in the target language attracts the attention of modern linguists, because it helps to analyze the features and causes of language contacts. Connection with Latin, Greek, Italian, and German enriched the French vocabulary and gave rise to the term «borrowing».But today, linguists are not unanimous in defining borrowing. There are several interpretations and classifications of borrowings developed by scientists around the world. Borrowing is a broad and voluminous concept, so the author tried to clarify this concept from different points of view.Borrowing, as a linguistic phenomenon, illuminates the changes in society. Due to a number of social, political and economic factors, the English language has led to the penetration of its elements into the French vocabulary. Anglicism, as a type of borrowings, are the result of the political and technological dominance of the United States in the world. To keep up with the times and adapt to technical innovations, French borrows terms for naming the latest gadgets designed and released in the United States.There are enough arabisms in the modern French discourse. The entry of borrowings from Arabic into the lexical composition of French indicates the phenomenon of immigration from the former French colonies to the French mainland. Arabisms are used by immigrants to improve their social status, to preserve traditions and religion in everyday life. Native French people use arabisms to encode their messages, because they have a drastic difference from the French graphic and phonetic forms.Despite the conservative tendencies of the French government, borrowings change the French vocabulary, adapting this language to the needs of progress. You may face with borrowings in articles, newspapers and magazines, television programs, books by modern writers, on bright posters etc.The study of borrowings indicates their permanent status in French, although the vast majority of them replicate existing linguistic units. This fact raises the issues of their excessive nature and dangerous threat to the French vocabulary. ; L'investigation de cet article est consacrée à l'étude des emprunts dans le discours moderne. La question des emprunts dans la langue des éléments d'autres systèmes linguistiques attire l'attention des linguistes modernes pour analyser les particularités et les causes des contacts linguistiques. En raison d'un certain nombre de facteurs sociaux, politiques et économiques, certaines langues ont conditionné la pénétration de leurs éléments dans la langue française.L'emprunt , en tant que phénomène linguistique, signale des changements dans la société.Les anglicismes, comme un des types des emprunts, sont le résultat de la domination politique et technologique des États-Unis dans le monde. Pour suivre le rythme et pour s'adapter à l'innovation technique, le français emprunte des termes pour nommer les derniers gadgets qui sont produits aux États-Unis. L'apparition des arabismes dans la composition lexicale de la langue française, indique le phénomène de l'immigration des anciennes colonies françaises vers la partie continentale de la France. Les arabismes sont utilisés par les immigrants pour améliorer leur statut social, pour préserver les traditions et la religion. Les Français autochtones utilisent les arabismes pour coder leurs messages, car ils ont des différences graphiques et phonétiques cardinales de la langue française. Les emprunts pénétrant dans la langue par plusieurs voies (commerce, publicite, cinema, technologies etc). L'abondance des emprunts prévoit une nécessité de leur classification pour que les linguistes puissent s'orienter dans le flot d'emprunts.L'apparition de nouveaux inventions dans toutes les domaines de la vie mène à l'apparition de nouveaux mots dans la langue. Les mots passent un long chemin à travers plusieurs langues. L'assimilation des emprunts devient facile là où ces mots sont convénables pour cette langue.

Introduction. The article is devoted to the philosophical, religious understanding of the latest technologies in the field of natural sciences. We are talking about transhumanism, which causes a number of problems – genetic engineering, biotechnology, related to the philosophical justification of ethical provisions pro et contra, and research in neurobiology and cybernetics, with the prospect of changes in the human brain, creative and semantic abilities, related to philosophical and religious discussions about the nature of consciousness and intellect. The aim and tasks of the article is to justify and disclose the main characteristics of transhumanism not only as a specific scientific field, but also as a big problem of ethics. The main aim is a research, analysis, disclosure and explanation of the essential characteristics of transhumanism, its connection with all spheres of society, with the basics of human life. Research methods of trans-humanism in particular are systemic, interdisciplinary, analytical, hermeneutical, historical and philological methods, the method of innovative ethnography, etc. Religion exists and functions in a particular society, in a particular sociocultural and the political situation, therefore, one of the methods of studying transhumanismis the comparative method includes this entire multicomponent. Research results. The basic conceptual values of transhumanism are revealed, which are formulated regardless of the historical context of a certain era. It is emphasized that trans-humanism as a worldview can have meanings if the ethical principles of using its technological aspects are resolved. Religion, which considers most artificial technologies to be purely negative, plays a role in resolving the moral rationale for trans-humanism. Discussion says that methodological integration involves a systematic, typological, comparative and field study of trans-humanism. Conclusion.The conclusion is that the universal practical and immoral goal of transhumanism is to achieve power over all ...

У статті розглядаються філософські і історичні аспекти розвитку театрального, літописного мистецтва в ХVIII столітті в контексті суспільних і політичних змін, розкривається внутрішнє життя суспільства за допомогою філософії культури. Мета статті розкрити особливості культурного розвитку України в період національного відродження України за допомогою аналізу літописних джерел, висвітлених у них культурних явищах театрального, ярмаркового мистецтва, ролі І. Мазепи в розвитку кнігопечаті і народної освіти, перших університетів. Методологія дослідження підпорядкована меті статті і заснована на описовому методі, використовується також історико-аналітичний. культурно-контекстуальний підходи. Новизна дослідження. У представленій статті вперше автор спробував провести діалектичний зв'язок між багатошарової історичної культурної картиною ХVIII ст. і театральним мистецтвом в соціально-історичному контексті України. Роль політичних та історичних постатей (наприклад І. Мазепи) не ототожнюється з їх соціальною діяльністю, а розкривається в контексті перспектив національного розвитку. Висновки. Виходячи з мети статті приходимо до висновку про існування якоїсь «національної психологічної форми», обумовленої многослойностью і диференціальної соціально-політичного контексту нації. ; The article examines the philosophical and historical aspects of the development of theatrical, chronicle art in the eighteenth century in the context of social and political changes, reveals the inner life of society through the philosophy of culture. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the cultural development of Ukraine during the national revival of Ukraine with the help of analysis of chronicle sources, the cultural phenomena of theatrical and fair art, the role of I. Mazepa in the development of book printing and public education, the first universities. The research methodology is subject to the purpose of the article and is based on a descriptive method, historical and ana-lytical is also used. cultural-contextual approaches. The novelty of the study. The author tried to conduct for the first time in the presented article a dialectical connection between the multilayered historical cultural picture of the 18th century. and the theatrical art in the socio-historical context of Ukraine. The role of political and historical figures (for example, I. Mazepa) is not identified with their social activities, but is revealed in the context of the prospects for national development. Conclusions. Proceeding from the purpose of the article, we come to the conclusion that there is a kind of "national psychological form" due to the multi-layered and differential nature of the socio-political context of the nation. ; L'article porte sur les aspects philosophiques et historiques du théâtre, la chronique de l'art au XVIIIe siècle dans le contexte du changement social et politique, révèle la vie intérieure de la société avec l'aide de la philosophie de la culture. Le but de l'article pour révéler les particularités du développement culturel de l'Ukraine dans la période de la renaissance nationale de l'Ukraine en analysant les sources de chronique couvertes dans ces théâtre phénomènes culturels, arts forains, le rôle d'Ivan Mazepa dans le knigopechati de développement et de l'éducation publique, les premières universités. La méthodologie de recherche est soumise à l'objet de l'article et est basée sur une méthode descriptive, historique et analytique est également utilisée. approches culturelles et contextuelles. La nouveauté de l'étude. Dans le présent article, l'auteur a d'abord essayé de tenir la dialectique entre la peinture historique culturelle à plusieurs couches du XVIIIe siècle. et l'art théâtral dans le contexte socio-historique de l'Ukraine. Le rôle des figures politiques et historiques (par exemple, I. Mazepa) n'est pas identifié à leurs activités sociales, mais se révèle dans le contexte des perspectives de développement national. Conclusions Basé sur le but de l'article, nous arrivons à une conclusion sur l'existence d'une « forme nationale psychologique » en raison de plusieurs couches et le contexte socio-politique différentiel de la nation. ; В статье рассматриваются философские и исторические аспекты развития театрального, летописного искусства в ХVIII веке в контексте общественных и политических перемен, раскрывается внутренняя жизнь общества с помощью философии культуры. Цель статьи раскрыть особенности культурного развития Украины в период национального возрождения Украины с помощью анализа летописных источников, освещенных в них культурных явлениях театрального, ярмарочного искусства, роли И. Мазепы в развитии книгопечати и народного образования, первых университетов. Методология исследования подчинена цели статьи и основана на описательном методе, используется также историко-аналитический. культурно-контекстуальный подходы. Новизна исследования. В представленной статье впервые автор попытался провести диалектическую связь между многослойной исторической культурной картиной ХVIII в. и театральным искусством в социально-историческом контексте Украины. Роль политических и исторических фигур (например И. Мазепы) не отождествляется с их социальной деятельностью, а раскрывается в контексте перспектив национального развития. Выводы. Исходя из цели статьи приходим к выводу о существовании некой «национальной психологической формы», обусловленной многослойностью и дифференциальностью социально-политического контекста нации.

The article examines the philosophical and historical aspects of the development of theatrical, chronicle art in the eighteenth century in the context of social and political changes, reveals the inner life of society through the philosophy of culture. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the cultural development of Ukraine during the national revival of Ukraine with the help of analysis of chronicle sources, the cultural phenomena of theatrical and fair art, the role of I. Mazepa in the development of book printing and public education, the first universities. The research methodology is subject to the purpose of the article and is based on a descriptive method, historical and ana-lytical is also used. cultural-contextual approaches. The novelty of the study. The author tried to conduct for the first time in the presented article a dialectical connection between the multilayered historical cultural picture of the 18th century. and the theatrical art in the socio-historical context of Ukraine. The role of political and historical figures (for example, I. Mazepa) is not identified with their social activities, but is revealed in the context of the prospects for national development. Conclusions. Proceeding from the purpose of the article, we come to the conclusion that there is a kind of "national psychological form" due to the multi-layered and differential nature of the socio-political context of the nation. ; L'article porte sur les aspects philosophiques et historiques du théâtre, la chronique de l'art au XVIIIe siècle dans le contexte du changement social et politique, révèle la vie intérieure de la société avec l'aide de la philosophie de la culture. Le but de l'article pour révéler les particularités du développement culturel de l'Ukraine dans la période de la renaissance nationale de l'Ukraine en analysant les sources de chronique couvertes dans ces théâtre phénomènes culturels, arts forains, le rôle d'Ivan Mazepa dans le knigopechati de développement et de l'éducation publique, les premières universités. La méthodologie de recherche est soumise à l'objet de l'article et est basée sur une méthode descriptive, historique et analytique est également utilisée. approches culturelles et contextuelles. La nouveauté de l'étude. Dans le présent article, l'auteur a d'abord essayé de tenir la dialectique entre la peinture historique culturelle à plusieurs couches du XVIIIe siècle. et l'art théâtral dans le contexte socio-historique de l'Ukraine. Le rôle des figures politiques et historiques (par exemple, I. Mazepa) n'est pas identifié à leurs activités sociales, mais se révèle dans le contexte des perspectives de développement national. Conclusions Basé sur le but de l'article, nous arrivons à une conclusion sur l'existence d'une « forme nationale psychologique » en raison de plusieurs couches et le contexte socio-politique différentiel de la nation. ; В статье рассматриваются философские и исторические аспекты развития театрального, летописного искусства в ХVIII веке в контексте общественных и политических перемен, раскрывается внутренняя жизнь общества с помощью философии культуры. Цель статьи раскрыть особенности культурного развития Украины в период национального возрождения Украины с помощью анализа летописных источников, освещенных в них культурных явлениях театрального, ярмарочного искусства, роли И. Мазепы в развитии книгопечати и народного образования, первых университетов. Методология исследования подчинена цели статьи и основана на описательном методе, используется также историко-аналитический. культурно-контекстуальный подходы. Новизна исследования. В представленной статье впервые автор попытался провести диалектическую связь между многослойной исторической культурной картиной ХVIII в. и театральным искусством в социально-историческом контексте Украины. Роль политических и исторических фигур (например И. Мазепы) не отождествляется с их социальной деятельностью, а раскрывается в контексте перспектив национального развития. Выводы. Исходя из цели статьи приходим к выводу о существовании некой «национальной психологической формы», обусловленной многослойностью и дифференциальностью социально-политического контекста нации. ; У статті розглядаються філософські і історичні аспекти розвитку театрального, літописного мистецтва в ХVIII столітті в контексті суспільних і політичних змін, розкривається внутрішнє життя суспільства за допомогою філософії культури. Мета статті розкрити особливості культурного розвитку України в період національного відродження України за допомогою аналізу літописних джерел, висвітлених у них культурних явищах театрального, ярмаркового мистецтва, ролі І. Мазепи в розвитку кнігопечаті і народної освіти, перших університетів. Методологія дослідження підпорядкована меті статті і заснована на описовому методі, використовується також історико-аналітичний. культурно-контекстуальний підходи. Новизна дослідження. У представленій статті вперше автор спробував провести діалектичний зв'язок між багатошарової історичної культурної картиною ХVIII ст. і театральним мистецтвом в соціально-історичному контексті України. Роль політичних та історичних постатей (наприклад І. Мазепи) не ототожнюється з їх соціальною діяльністю, а розкривається в контексті перспектив національного розвитку. Висновки. Виходячи з мети статті приходимо до висновку про існування якоїсь «національної психологічної форми», обумовленої многослойностью і диференціальної соціально-політичного контексту нації.

While historical knowledge moving forward and raised in the community to unprecedented level of accuracy, it is steeped in taboos, politically motivated forced forgetting and myth-making. The last bastion of preserving the national memory is family memorial story, as an ancient historical single myths, which provides traditional rites and reproducible set of ritual associated with certain events of those stories and historical development of the people.However, not only folklore relise transformation and transmission of national memory. In literature as an expression of intangible culture is used the nation collectively fantasy (false-history, political fiction, alternate history, national historiography. There all is condensed under the hidden genre fiction elements and humor. Lost, forgotten, or banned historical reality was reflected in the "official" national historiography as also in the historical prose, fiction genre matrix.The article deals with identify ways and sence of transforming the system of archetypes and mythologems in mystical rituals and Ukrainian drama. The concept of historical and conceptual field of modern Ukrainian drama in the context of preservation and reproduction of historical memory is another one object of our research.Genre scheme "vertep-dramas" formed the basis for the classical Ukrainian drama. The express of European modernism changed its formal dimension inUkraine, but the traditional myths and concepts was remained and removed in modern postmodern period to the new quality: conceptual and symbolic structures review an important artistic role. Genre components and the semantic level playing the role of national mental developers and identity elements for bringing the text and the reader into the autoreception level.Conceptual-semantic unit has function here as a genre element (for neomodern arts and postmodern works) and it includes historical and cultural codes for open there own receptive components. ; L'article traite des mythes (le mythe d'une scission dans la conscience de l'individu qui est dans un certain discours du Souvenir national), ce qui représente une image nationale du monde, ainsi que des concepts de base de la philosophie (le résultat de la transformation des structures archétypales). Leur fonctionnement est comparé au contexte actuel: les cérémonies nationales. ; В статье рассматриваются мифологемы (результаты расщепленного мифа в сознании индивида, который находится в дискурсе определенной национальной памяти), представляющие национальную картину мира, а также основные концепты мировоззрения (результат трансформации архетипных структур). Их функционирование сравнивается в фактическом контексте: народных обрядов ; У статті розглядаються міфологеми (результати розщепленого міфу в свідомості індивіда, який знаходиться в дискурсі певної національної пам'яті), що представляють національну картину світу, а також основні концепти світогляду (результат трансформації архетипних структур). Їх функціонування порівнюється у фактичному контексті: народних обрядів.

У статті розглядаються міфологеми (результати розщепленого міфу в свідомості індивіда, який знаходиться в дискурсі певної національної пам'яті), що представляють національну картину світу, а також основні концепти світогляду (результат трансформації архетипних структур). Їх функціонування порівнюється у фактичному контексті: народних обрядів. ; While historical knowledge moving forward and raised in the community to unprecedented level of accuracy, it is steeped in taboos, politically motivated forced forgetting and myth-making. The last bastion of preserving the national memory is family memorial story, as an ancient historical single myths, which provides traditional rites and reproducible set of ritual associated with certain events of those stories and historical development of the people.However, not only folklore relise transformation and transmission of national memory. In literature as an expression of intangible culture is used the nation collectively fantasy (false-history, political fiction, alternate history, national historiography. There all is condensed under the hidden genre fiction elements and humor. Lost, forgotten, or banned historical reality was reflected in the "official" national historiography as also in the historical prose, fiction genre matrix.The article deals with identify ways and sence of transforming the system of archetypes and mythologems in mystical rituals and Ukrainian drama. The concept of historical and conceptual field of modern Ukrainian drama in the context of preservation and reproduction of historical memory is another one object of our research.Genre scheme "vertep-dramas" formed the basis for the classical Ukrainian drama. The express of European modernism changed its formal dimension inUkraine, but the traditional myths and concepts was remained and removed in modern postmodern period to the new quality: conceptual and symbolic structures review an important artistic role. Genre components and the semantic level playing the role of national mental developers and identity elements for bringing the text and the reader into the autoreception level.Conceptual-semantic unit has function here as a genre element (for neomodern arts and postmodern works) and it includes historical and cultural codes for open there own receptive components. ; L'article traite des mythes (le mythe d'une scission dans la conscience de l'individu qui est dans un certain discours du Souvenir national), ce qui représente une image nationale du monde, ainsi que des concepts de base de la philosophie (le résultat de la transformation des structures archétypales). Leur fonctionnement est comparé au contexte actuel: les cérémonies nationales. ; В статье рассматриваются мифологемы (результаты расщепленного мифа в сознании индивида, который находится в дискурсе определенной национальной памяти), представляющие национальную картину мира, а также основные концепты мировоззрения (результат трансформации архетипных структур). Их функционирование сравнивается в фактическом контексте: народных обрядов

This study tries to expose the situation of the main religious holidays during the communist period in Romania. In Roumania, we know that the religious holydays were one of the targets targeted by the Communist Party, because they hold, besides their well-known functions – religious, cultural, playful, aesthetic, cosmic – also an important ethnic, community function, what activate the goal of the study. The commu-nist leaders wanted Christianity to be faded from the public space, but it was summoned socially in the form of commemorations, so it leads the novelty of the investigation. There are several works devoted to religion in post communist Europe. The problematic relationship between the state and society, in all its forms of existence, and the religious phenomenon, between the temporal power and the transcendent power occupy a fundamental place in the sociological and historical thought. Patrick Michel, studying in his works on the specific issue of the relationship between religion the Church and totalitarian power, explains how much religion has suffered the hostile attitude of the power that tried to reduce its presence in the world social space he has just arrogated. It recalls the efforts of this one, to remain in the socio-political field, by refusing the rules of the political game introduced by the totalitarian power, by infiltrating inside the social field, in all its components, for to be present and participate in the existence of autono-mous social spaces. In the Balkan countries, the image of a religion abused both by the identity and the political often revives with the discourse of post-communist religious renewal. In Bulgaria or Albania, there is this vision of religiosity completely stifled by the totalitarian regime. The vision of a religious emptiness imposed by the previous regime is specific to research on religious in the post-communist era, a vision that emphasizes the repression of Christian religiosity and the resulting consequences for society. The researchers analyzed what happened during the socialist period and how religious life continued under the appearance of forced athe-ism. Conclusions. The biographical approach served as a starting point for field investigations aimed at documenting, from case-by-case reconstruction, stories of family trajectories, the multitute ritual solutions adopted during the communist period. I conducted exploratory surveys in Oltenia, the western part of Romanian Wallachia, which remained essentially a rural area, with the exception of the only big city of Craiova, (Oltenia's historical capital is the most important urban and administrative center district – 300,000 inhabitants) one of the largest cultural centers of the country. These first investigations that I conducted reveal the existence of a set of clandestine practices that were introduced, under the communist regime, to replace the absence of the Church in the main moments related to the life cycle, especially for baptism and marriage, the prohibition of all religious attendance imposed on Party cadres, and the attempt to completely de-sacralize religious holidays. I also realized a work in the local archives of Oltenia, to expose the me-dia of the time, the written press was the main means of the propa-gation of the new ideology. We had tried to expose the gradual way in which the communist system tried to impose the calendar that marked "the new era": we could distinguish the means used by the regime to manipulate the opinions and behavior of people regarding Religious holidays. These techniques of modeling the mentality of people are found abundantly in all the documents of that time. The effort to supplant the religious of daily life is also exerted on the celebration of festivals and calendar rites. The most followed restrictions are applied to Christic feasts (especially Christmas and Easter), while other festivals related to the commemoration of saints are recovered by the socialist ritual system. These are saints that the oral tradition has dedicated as patrons of economic activities (livestock, viticulture, beekeeping), a resource exploited by both the regime and the ordinary social actors. The Christian holiday becomes a folkloric entertainment. ; L'étude tente d'analyser les caractéristiques principales de la célébration des fêtes religieuses dans la période communiste en Roumanie, il est le but des études proposées. La méthodologie embrasse l'analyse historique et rétrospective, décrivant la méthode des données directes sur le terrain qui ont reçu des informateurs oraux. La nouveauté de l'étude est de prouver l'idée que la réduction de la célébration des fêtes traditionnelles en Roumanie a été l'un des objectifs du Parti communiste depuis obyadodiyi et festivals, en plus de sa fonction première, les fonctions religieuses, culturelles, esthétiques, bande dessinée, sont aussi importantes ethniques, sociales. Conclusions Les dirigeants communistes ont cherché à le christianisme a disparu de l'espace public, mais la société a gagné Obulo inhibé comme une célébration de l'action festival du cycle de calendrier obryadodiy, les cérémonies de mariage et de funérailles, et ainsi de suite. ; В исследовании предпринята попытка проанализировать особенности празднования основных религиозных праздников в коммунистический период в Румынии, возникает целью предлагаемой студии. Методология занимает историко-ретроспективный анализ, метод прямого описания полевых материалов, предоставленных устными информаторами. Новизна исследования заключается в доведении идеи, минимизация празднования традиционных праздников в Румынии была одной из целей Коммунистической партии, поскольку обядодии и народные праздники, кроме своих первоочередных функций, религиозных, культурных, эстетических, комических, имеют также важные этнические, общественные функции. Выводы. Коммунистические лидеры стремились, чтобы христианство исчезло из общественного пространства, но она обула законсервировано обществом в виде празднования, фестивальных действий, обрядов календарного цикла, свадебными и похоронными обрядами, и тому подобное. ; У дослідженні зроблено спробу проаналізувати особливості святкування основних релігійних свят у комуністичний період у Румунії, що постає метою пропонованої студії. Методологія обіймає історично-ретроспективний аналіз, метод прямого опису польових матеріалів, що були надані усними інформаторами. Новизна дослідження полягає у доведенні ідеї, що мінімізація святкування традиційних свят у Румунії була однією з цілей Комуністичної партії, оскільки обядодії та народні свята, окрім своїх першочергових функцій, релігійних, культурних, естетичних, комічних, мають також важливі етнічні, громадські функції. Висновки. Комуністичні лідери прагнули, щоб християнство зникло з громадського простору, але вон обуло законсервовано суспільством у вигляді святкування, фестивальних дій, обрядодій календарного циклу, весільними та поховальними обрядами, тощо.

L'étude tente d'analyser les caractéristiques principales de la célébration des fêtes religieuses dans la période communiste en Roumanie, il est le but des études proposées. La méthodologie embrasse l'analyse historique et rétrospective, décrivant la méthode des données directes sur le terrain qui ont reçu des informateurs oraux. La nouveauté de l'étude est de prouver l'idée que la réduction de la célébration des fêtes traditionnelles en Roumanie a été l'un des objectifs du Parti communiste depuis obyadodiyi et festivals, en plus de sa fonction première, les fonctions religieuses, culturelles, esthétiques, bande dessinée, sont aussi importantes ethniques, sociales. Conclusions Les dirigeants communistes ont cherché à le christianisme a disparu de l'espace public, mais la société a gagné Obulo inhibé comme une célébration de l'action festival du cycle de calendrier obryadodiy, les cérémonies de mariage et de funérailles, et ainsi de suite. ; This study tries to expose the situation of the main religious holidays during the communist period in Romania. In Roumania, we know that the religious holydays were one of the targets targeted by the Communist Party, because they hold, besides their well-known functions – religious, cultural, playful, aesthetic, cosmic – also an important ethnic, community function, what activate the goal of the study. The commu-nist leaders wanted Christianity to be faded from the public space, but it was summoned socially in the form of commemorations, so it leads the novelty of the investigation. There are several works devoted to religion in post communist Europe. The problematic relationship between the state and society, in all its forms of existence, and the religious phenomenon, between the temporal power and the transcendent power occupy a fundamental place in the sociological and historical thought. Patrick Michel, studying in his works on the specific issue of the relationship between religion the Church and totalitarian power, explains how much religion has suffered the hostile attitude of the power that tried to reduce its presence in the world social space he has just arrogated. It recalls the efforts of this one, to remain in the socio-political field, by refusing the rules of the political game introduced by the totalitarian power, by infiltrating inside the social field, in all its components, for to be present and participate in the existence of autono-mous social spaces. In the Balkan countries, the image of a religion abused both by the identity and the political often revives with the discourse of post-communist religious renewal. In Bulgaria or Albania, there is this vision of religiosity completely stifled by the totalitarian regime. The vision of a religious emptiness imposed by the previous regime is specific to research on religious in the post-communist era, a vision that emphasizes the repression of Christian religiosity and the resulting consequences for society. The researchers analyzed what happened during the socialist period and how religious life continued under the appearance of forced athe-ism. Conclusions. The biographical approach served as a starting point for field investigations aimed at documenting, from case-by-case reconstruction, stories of family trajectories, the multitute ritual solutions adopted during the communist period. I conducted exploratory surveys in Oltenia, the western part of Romanian Wallachia, which remained essentially a rural area, with the exception of the only big city of Craiova, (Oltenia's historical capital is the most important urban and administrative center district – 300,000 inhabitants) one of the largest cultural centers of the country. These first investigations that I conducted reveal the existence of a set of clandestine practices that were introduced, under the communist regime, to replace the absence of the Church in the main moments related to the life cycle, especially for baptism and marriage, the prohibition of all religious attendance imposed on Party cadres, and the attempt to completely de-sacralize religious holidays. I also realized a work in the local archives of Oltenia, to expose the me-dia of the time, the written press was the main means of the propa-gation of the new ideology. We had tried to expose the gradual way in which the communist system tried to impose the calendar that marked "the new era": we could distinguish the means used by the regime to manipulate the opinions and behavior of people regarding Religious holidays. These techniques of modeling the mentality of people are found abundantly in all the documents of that time. The effort to supplant the religious of daily life is also exerted on the celebration of festivals and calendar rites. The most followed restrictions are applied to Christic feasts (especially Christmas and Easter), while other festivals related to the commemoration of saints are recovered by the socialist ritual system. These are saints that the oral tradition has dedicated as patrons of economic activities (livestock, viticulture, beekeeping), a resource exploited by both the regime and the ordinary social actors. The Christian holiday becomes a folkloric entertainment. ; У дослідженні зроблено спробу проаналізувати особливості святкування основних релігійних свят у комуністичний період у Румунії, що постає метою пропонованої студії. Методологія обіймає історично-ретроспективний аналіз, метод прямого опису польових матеріалів, що були надані усними інформаторами. Новизна дослідження полягає у доведенні ідеї, що мінімізація святкування традиційних свят у Румунії була однією з цілей Комуністичної партії, оскільки обядодії та народні свята, окрім своїх першочергових функцій, релігійних, культурних, естетичних, комічних, мають також важливі етнічні, громадські функції. Висновки. Комуністичні лідери прагнули, щоб християнство зникло з громадського простору, але вон обуло законсервовано суспільством у вигляді святкування, фестивальних дій, обрядодій календарного циклу, весільними та поховальними обрядами, тощо. ; В исследовании предпринята попытка проанализировать особенности празднования основных религиозных праздников в коммунистический период в Румынии, возникает целью предлагаемой студии. Методология занимает историко-ретроспективный анализ, метод прямого описания полевых материалов, предоставленных устными информаторами. Новизна исследования заключается в доведении идеи, минимизация празднования традиционных праздников в Румынии была одной из целей Коммунистической партии, поскольку обядодии и народные праздники, кроме своих первоочередных функций, религиозных, культурных, эстетических, комических, имеют также важные этнические, общественные функции. Выводы. Коммунистические лидеры стремились, чтобы христианство исчезло из общественного пространства, но она обула законсервировано обществом в виде празднования, фестивальных действий, обрядов календарного цикла, свадебными и похоронными обрядами, и тому подобное.

The report traces back sorces and basic periods of development of the europen institute of hospitality. The role of such factors as religion, everyday culture, ethnical ethiquet, international trade and tourism.On the basis of multidisciplinary approach the historical establishment of the institute of hospitality is concisely traced as an important factor of intercultural communication.It is worth while remembering that for a long time humanity existed according to the "law of the jungle": those who for various reasons, found themselves on foreign territory, were considered as mortal enemies that had to be destroyed or chased away.However, already in the distant past there are many examples of tolerant, friendly attitude to strangers. Very indicative in this respect is ancientGreece, where there was a ritual contract of proxeny – mutual hospitality between representatives of different policies. A good example for mankind was also ekehiriyi – a tradition of the sacred peace, which forbade the Greek state to wage war during the Olympic Games.A peculiar etiquette of hospitality has recently existed at nomadic farmers and mountaineers societes unprotected by state. The well-known hospitality of the Caucasian peoples, due to prolonged preservation of military-feudal social relations and geographic isolation which have contributed to the preservation of archaic features life.The core of Ukrainian hospitality rightly considered peasant, folk, origins of hospitality of the city, which in its turn can be differentiated on hospitality of burghers, merchants, craftsmen, clergy and representatives of the higher strata of the population. The high status of guests in Ukrainian and East Slavic traditions is based on Christian ethics, which teaches us to see in every stranger who came to the house, "a messenger of God, or God himself".Under the shelter of the Christian church in Western andEastern Europethere has been created a set of special shelters for the sick, the maimed, beggars, pilgrims. Medieval monks can rightly be considered the pioneers of social services for the poorest.Along with charitable / religious / form of hospitality there has long existed secular / commercial / hospitality, where the provision of certain services turned into a product for which you had to pay money. On this basis, since the nineteenth century, there has been formed an extensive international travel service industry with its infrastructure, standards and rules of etiquette. ; Le rapport retrace les origines et les principales étapes de la formation d'un institut paneuropéen de l'hospitalité. Le rôle dans la formation de ce phénomène à des facteurs tels que la religion, la culture, l'étiquette nationale, ethnique, le commerce international et le tourisme. ; В сообщении прослеживаются истоки и основные этапы становления общеевропейского института гостеприимства. Анализируется роль в формировании этого феномена таких факторов как религия, бытовая культура, этнический этикет, международная торговля и международный туризм. ; У повідомленні простежуються витоки і основні етапи становлення загальноєвропейського інституту гостинності. Аналізується роль у формуванні цього феномена таких факторів як релігія, побутова культура, етнічний етикет, міжнародна торгівля і міжнародний туризм.

У повідомленні простежуються витоки і основні етапи становлення загальноєвропейського інституту гостинності. Аналізується роль у формуванні цього феномена таких факторів як релігія, побутова культура, етнічний етикет, міжнародна торгівля і міжнародний туризм. ; The report traces back sorces and basic periods of development of the europen institute of hospitality. The role of such factors as religion, everyday culture, ethnical ethiquet, international trade and tourism.On the basis of multidisciplinary approach the historical establishment of the institute of hospitality is concisely traced as an important factor of intercultural communication.It is worth while remembering that for a long time humanity existed according to the "law of the jungle": those who for various reasons, found themselves on foreign territory, were considered as mortal enemies that had to be destroyed or chased away.However, already in the distant past there are many examples of tolerant, friendly attitude to strangers. Very indicative in this respect is ancientGreece, where there was a ritual contract of proxeny – mutual hospitality between representatives of different policies. A good example for mankind was also ekehiriyi – a tradition of the sacred peace, which forbade the Greek state to wage war during the Olympic Games.A peculiar etiquette of hospitality has recently existed at nomadic farmers and mountaineers societes unprotected by state. The well-known hospitality of the Caucasian peoples, due to prolonged preservation of military-feudal social relations and geographic isolation which have contributed to the preservation of archaic features life.The core of Ukrainian hospitality rightly considered peasant, folk, origins of hospitality of the city, which in its turn can be differentiated on hospitality of burghers, merchants, craftsmen, clergy and representatives of the higher strata of the population. The high status of guests in Ukrainian and East Slavic traditions is based on Christian ethics, which teaches us to see in every stranger who came to the house, "a messenger of God, or God himself".Under the shelter of the Christian church in Western andEastern Europethere has been created a set of special shelters for the sick, the maimed, beggars, pilgrims. Medieval monks can rightly be considered the pioneers of social services for the poorest.Along with charitable / religious / form of hospitality there has long existed secular / commercial / hospitality, where the provision of certain services turned into a product for which you had to pay money. On this basis, since the nineteenth century, there has been formed an extensive international travel service industry with its infrastructure, standards and rules of etiquette. ; Le rapport retrace les origines et les principales étapes de la formation d'un institut paneuropéen de l'hospitalité. Le rôle dans la formation de ce phénomène à des facteurs tels que la religion, la culture, l'étiquette nationale, ethnique, le commerce international et le tourisme. ; В сообщении прослеживаются истоки и основные этапы становления общеевропейского института гостеприимства. Анализируется роль в формировании этого феномена таких факторов как религия, бытовая культура, этнический этикет, международная торговля и международный туризм.

The article deals with the comparative analysis of philosophic and aesthetic positions of H. Cohen and early M. M. Bakhtin. It considers in detail the place of configuration of concepts of completion and aesthetic love (borrowed by Bakhtin from Gohen's aesthetics) in the aesthetics of each thinker. It shows the radical rethinking of the meaning and contents of these notions and reaccentuating their place in Bakhtin's aesthetics particularly on connection with the question of relation between art and religion where thinkers take opposed positions, and also in connection with general Bakhtin's philosophic provisions, treating being as interaction between two consciousnesses. It is concluded that this rethinking conditioned by Bakhtin's surmounting of transcendental approach in philosophy and going over from philosophy of consciousness to philosophy of being, and in aesthetics – from aesthetics of consciousnesses to aesthetics of event. ; В статье проводится сравнительный анализ философских и эстетических по-зиций Г. Когена и раннего М. М. Бахтина. Подробно рассматривается место конфигурации понятий завершения и эстетической любви (заимствованной Бах-тиным из эстетики Когена) в эстетике каждого из мыслителей. Показано ради-кальное переосмысление содержания этих понятий и их места в эстетике Бах-тиным, в частности, в связи с вопросом об отношении между религией и искус-ством, в котором мыслители занимали противоположные позиции, а также в связи с общими философскими положениями Бахтина, пониманием бытия как взаимодействия между двумя сознаниями. Показано, что это переосмысление обусловлено преодолением Бахтиным трансцендентального подхода в философии и, соответственно, с переходом от философии сознания к философии бытия, а в эстетике – от эстетики сознания к эстетике события.СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫБахтин (2003): Бахтин, М. М. Собрание сочинений: В 7-ми тт.; Т. 1: Философская эстетика 1920-х годов. Москва: Русские словари; Языки славянской культуры, 2003, 960 с.Бонецкая (1994): Бонецкая, Н.К. «М. Бахтин в 1920-е годы». В: Диалог. Карнавал. Хроно-топ, 1994, № 1, С. 16–62.Етимологічний словник (2003): Етимологічний словник української мови: У 7 тт.; Т. 4: Н–П. Київ: Наукова думка, 2003, 656 с.Исупов (1990): Исупов, К. Г. «О философской антропологии М.М. Бахтина». В: Бахтинский сборник, Вып. I: Сб. ст. Москва: Прометей, 1990, С. 30–46.Исупов (2010): Исупов, К. Г. Судьбы классического наследия и философско-эстетическая культура Серебряного века. Санкт-Петербург: Русская христианская гуманитарная академия, 2010, 592 с.Каган (1991): Каган, М.С. «Идея диалога в философско-эстетической концепции М. Бахтина: закономерности формирования, духовный контекст и социокультурный смисл». В: М.М. Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии), Вып. 1, Часть 1. Санкт-Петербург: Образование, 1991, С. 17–31.Каган (2010): Каган, Ю.М. Люди не нашего времени. Михаил Михайлович Бахтин. Москва: РОССПЭН, 2010, С. 34–46.Пул (1997): Пул, Б. «Роль М.И. Кагана в философии М.М. Бахтина (от Германа Когена к Максу Шелеру)». В: Бахтинский сборник. Выпуск 3. Отв. ред. В.Л. Махлин. Москва: Лабиринт, 1997, С. 162–181.Пуль (1995): Пуль, Б. «"Назад к Кагану"». В: Диалог. Карнавал. Хронотоп, 1995, № 1(10), С. 38–48.Словник (1974): Словник української мови, т. 5: Н–О. Київ: Наукова думка, 1974, 840 с.Сокулер (2008): Сокулер, З.А. Герман Коген и философия диалога. Москва: Прогресс-Традиция, 2008, 312 с.Столович (1989): Столович, Л.Н. «М.М. Бахтин и проблема ценности». В: Эстетика М.М. Бахтина и современность. Саранск: Изд. Морд. ГУ, 1989, С. 25–27.Фохт (2003): Фохт, Б.А. Избранное (из философского наследия). Москва: Прогресс-Традиция, 2003, 456 с.Фридман (1992): Фридман, И.Н. «Незавершенная судьба естетики завершения». В: М.М. Бахтин как философ. Москва: Наука, 1992, С. 51–67.Яковенко (1910): Яковенко, Б. «О теоретической философии Германа Когена». B: Логос. Книга первая. Москва: Мусагет, 1910, С. 199–249.Brandist (2002): Brandist, C. The Bakhtin Circle: Philosophy, Culture and Politics. London: Pluto Press, 2002, 221 p.Clark (1984): Clark, K., Holquist, M. Mikhail Bakhtin. Cambridge, Mass.: Belknap Press of Harvard UP, 1984, 398 р.Coates (1999): Coates, R. Christianity in Bakhtin: God and the Exiled Author (Cambridge Studies in Russian Literature). Cambridge, Eng.; New York, US: Cambridge UP, 1999, (xiv) 204 p.Holquist (2002): Holquist, M. Dialogism. Bakhtin and his World. London & NY: Routledge, 2002, 224 р.Cohen (1889): Cohen, H. Kants Begründung der Aesthetik. Berlin: Ferd. Dümllers Verlagsbuch-handlung, 1889, 434 S.Cohen (1912): Cohen, H. System der Philosophie. T. 3: Ästhetik des reinen Gefühls, Bd. 1, Berlin: Cassirer, 1912, xiv, 402 S.Copleston (1994): Copleston, F.A History of Philosophy. Volume 7: Modern Philosophy, from the Post-Kantian Idealists to Marx, Kierkegaard, and Nietzsche. New York: Image Books, 1994, 496 p.Poma (1997): Poma, A. The Critical Philosophy of Hermann Cohen. Albany: SUNY Press, 1997, 320 p.Poma (2006): Poma, A. Yearning for Form and Other Essays on Hermann Cohen's Thought, Dordrecht: Springer, 2006, xiii, 388 p.Renz (2003): Renz, U. Critical Idealism and the Concept of Culture. Hermann Cohen's Critical Idealism. Еd. by Reinier Munk. Dordrecht: Springer Science & Business Media, 2006, Р. 327–356. ; У статті проводиться порівняльний аналіз філософських та естетичних позицій Г. Когена та раннього М. М. Бахтіна. Детально розглядається місце конфігурації понять завершення й естетичної любові (запозиченої Бахтіним з естетики Когена) в естетиці кожного з мислителів. Показано радикальне переосмислення значення й змісту цих понять та переакцентування їх місця в естетиці Бахтіним, зокрема, у зв'язку з питанням про стосунки між релігією та мистецтвом, в якиму мислителі займали протилежні позиції, а також у зв'язку із загальними філософськими положеннями Бахтіна, розумінням буття як взаємодії між двома свідомостями. Показано, що це переосмислення зумовлене подоланням Бахтіним трансцендентального підходу у філософії, відповідно, з переходом від філософії свідомості до філософії буття, а в естетиці – від естетики свідомості до естетики події.СПИСОК ЛІТЕРАТУРИБахтин (2003): Бахтин, М. М. Собрание сочинений: В 7-ми тт.; Т. 1: Философская эстетика 1920-х годов. Москва: Русские словари; Языки славянской культуры, 2003, 960 с.Бонецкая (1994): Бонецкая, Н.К. «М. Бахтин в 1920-е годы». В: Диалог. Карнавал. Хроно-топ, 1994, № 1, С. 16–62.Етимологічний словник (2003): Етимологічний словник української мови: У 7 тт.; Т. 4: Н–П. Київ: Наукова думка, 2003, 656 с.Исупов (1990): Исупов, К. Г. «О философской антропологии М.М. Бахтина». В: Бахтинский сборник, Вып. I: Сб. ст. Москва: Прометей, 1990, С. 30–46.Исупов (2010): Исупов, К. Г. Судьбы классического наследия и философско-эстетическая культура Серебряного века. Санкт-Петербург: Русская христианская гуманитарная академия, 2010, 592 с.Каган (1991): Каган, М.С. «Идея диалога в философско-эстетической концепции М. Бахтина: закономерности формирования, духовный контекст и социокультурный смисл». В: М.М. Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии), Вып. 1, Часть 1. Санкт-Петербург: Образование, 1991, С. 17–31.Каган (2010): Каган, Ю.М. Люди не нашего времени. Михаил Михайлович Бахтин. Москва: РОССПЭН, 2010, С. 34–46.Пул (1997): Пул, Б. «Роль М.И. Кагана в философии М.М. Бахтина (от Германа Когена к Максу Шелеру)». В: Бахтинский сборник. Выпуск 3. Отв. ред. В.Л. Махлин. Москва: Лабиринт, 1997, С. 162–181.Пуль (1995): Пуль, Б. «"Назад к Кагану"». В: Диалог. Карнавал. Хронотоп, 1995, № 1(10), С. 38–48.Словник (1974): Словник української мови, т. 5: Н–О. Київ: Наукова думка, 1974, 840 с.Сокулер (2008): Сокулер, З.А. Герман Коген и философия диалога. Москва: Прогресс-Традиция, 2008, 312 с.Столович (1989): Столович, Л.Н. «М.М. Бахтин и проблема ценности». В: Эстетика М.М. Бахтина и современность. Саранск: Изд. Морд. ГУ, 1989, С. 25–27.Фохт (2003): Фохт, Б.А. Избранное (из философского наследия). Москва: Прогресс-Традиция, 2003, 456 с.Фридман (1992): Фридман, И.Н. «Незавершенная судьба естетики завершения». В: М.М. Бахтин как философ. Москва: Наука, 1992, С. 51–67.Яковенко (1910): Яковенко, Б. «О теоретической философии Германа Когена». B: Логос. Книга первая. Москва: Мусагет, 1910, С. 199–249.Brandist (2002): Brandist, C. The Bakhtin Circle: Philosophy, Culture and Politics. London: Pluto Press, 2002, 221 p.Clark (1984): Clark, K., Holquist, M. Mikhail Bakhtin. Cambridge, Mass.: Belknap Press of Harvard UP, 1984, 398 р.Coates (1999): Coates, R. Christianity in Bakhtin: God and the Exiled Author (Cambridge Studies in Russian Literature). Cambridge, Eng.; New York, US: Cambridge UP, 1999, (xiv) 204 p.Holquist (2002): Holquist, M. Dialogism. Bakhtin and his World. London & NY: Routledge, 2002, 224 р.Cohen (1889): Cohen, H. Kants Begründung der Aesthetik. Berlin: Ferd. Dümllers Verlagsbuch-handlung, 1889, 434 S.Cohen (1912): Cohen, H. System der Philosophie. T. 3: Ästhetik des reinen Gefühls, Bd. 1, Berlin: Cassirer, 1912, xiv, 402 S.Copleston (1994): Copleston, F.A History of Philosophy. Volume 7: Modern Philosophy, from the Post-Kantian Idealists to Marx, Kierkegaard, and Nietzsche. New York: Image Books, 1994, 496 p.Poma (1997): Poma, A. The Critical Philosophy of Hermann Cohen. Albany: SUNY Press, 1997, 320 p.Poma (2006): Poma, A. Yearning for Form and Other Essays on Hermann Cohen's Thought, Dordrecht: Springer, 2006, xiii, 388 p.Renz (2003): Renz, U. Critical Idealism and the Concept of Culture. Hermann Cohen's Critical Idealism. Еd. by Reinier Munk. Dordrecht: Springer Science & Business Media, 2006, Р. 327–356.