The subject of the research is the scientific, technical and innovation policy of the EU countries in the field of defense. The purpose of writing the article is to determine the possibilities of scientific and technical cooperation of Ukraine with the EU countries in the field of defense based on the study of ways and directions of development of the European defense industry. Methodology of work – methods of analysis and synthesis (in the systematization of innovation in the European defense industry); method of systematic generalization – to determine the features and problems of cooperation between Ukraine and the European Defense Agency. Results of work – The growing role of innovative development in the system of international military–technical cooperation is determined. It is noted that the difference between defense and civil science and technology is actually disappearing, and the speed of the civil technological process is projected to increase steadily. It is proved that the formation of a common European arms market requires new, more liberal rules of the game, which would significantly increase the level of competition in it and strengthen the position of European countries in the global weapons market. It has been shown that joint defense programs within the EU make it possible to unite and redistribute efforts to increase the EU's military capabilities and authority. It is determined that for the development of national defense industry on the basis of investment and innovation strategies it is objectively necessary to use the experience of European countries, which will allow integrated and rational use of existing potentials of basic and applied science, industrial production, training and investment resources. Field of application of results. Economic sector: international economic relations. Conclusions – research of ways and directions of development of the European defense industry will allow to define the most effective branch forms and methods for more effective scientific and technical ...
Узагальнено теоретичні засади регіональної політики. Автором розглядаються основні поняття політичної регіоналістики, тлумачення зазначених термінів вітчизняними науковцями та дослідниками європейських країн. ; The article deals with theoretical framework of regionalpolicy. The author considers the basic concepts of political regionstudies, interpretation of these terms of Ukrainian scientists andscholars of European countries. ; В статье обобщены теоретические основы региональнойполитики. Автором рассматриваются основные понятияполитической регионалистики, толкование указанныхсроков отечественными учеными и научными европейскихстран.
The publication is devoted to the study of the politic of the Romanian professional administration in the field of education. The author comes to the conclusion that the Romanian authorities paid much attention to education. The latter is due, firstly, to the fact that the Romanian occupation administration hoped to support the local population, including the Odessites; and secondly, the Romanians proceeded from the fact that the whole territory of Transnistria was originally Romanian, this was the main concept that was developed because there was not enough support from the authorities.
The article investigates the common aspects of home policy determinants of foreign policy. The author argues that before the modern political science international relations raises questions about the possibility of aggravation of geopolitical confrontation in the process of alternative models of world order and the impact of the internal heterogeneity of the leading countries in the world in the development of a new system of international relations. On the example of the Peloponnesian War, the internal factors of international relations are reviewed and analyzed, the inadequacy and inaccuracy of many of the stereotypes of the theory of international relations, inspired liberal propaganda are clearly demonstrated. Falseness of the statements about the innate aggressiveness of authoritarian regimes is proved, the position about an inherent pacifism of democracies is refuted. ; Стаття присвячена дослідженню загальних аспектів проблеми внутрішньополітичних детермінант зовнішньої політики. Визначено, що перед сучасною політологією міжнародних відносин постає питання щодо можливості загострення геополітичного протистояння в процесі формування альтернативних моделей світоустрою загалом, і впливу внутрішньополітичної гетерогенності провідних держав світу на становлення нової системи міжнародних відносин зокрема. На прикладі Пелопоннеської війни розглянуто і проаналізовано внутрішні чинники міжнародних відносин, продемонстровано неадекватність та помилковість багатьох стереотипів теорії міжнародних відносин, навіяних ліберальною пропагандою. Доведено хибність положень про вроджену агресивність авторитарних режимів, спростовано твердження про іманентний пацифізм демократій.
Scientific approaches to understanding the model of language policy as a political science concept arestudied, which are: hermeneutic circle, based on which this model is built, the components of which are asingle whole, consisting of separate sectors, which are political networks interconnected by political science contexts , ie cause-and-effect relationships; institutional, which includes the Institute of the Head of State, parliament, government, court, political parties, local governments, NGOs, civil society and others. institutions; network, which makes it possible to find out which political networks make upthemodel, which at the stages of formation and implementation of language policy by different administrations and states, is subject to change; geopolitical, which clarified that the subjects of Russian and others. political parties and public organizations aim to destroy Ukraine as a sovereign state, relying on the Russian language, which should receive official / state status, and the Russian population, which, according to some Russian politicians and scholars, is not a national minority in the post-Soviet states, inparticular in Ukraine, and the indigenous nation; ideological, which is a system of conceptually designed political, legal, religious, philosophical ideas, views and ideas on political life, which reflect the interests, worldview, ideals, moods of people, society, political parties, social movements and others. policy actors that constructively or destructively influence the structure of the model; value, which is closely related tothe language, ideology, self-consciousness of the subjects of language policy, their political culture, verbal and political behavior; synergetic, which helps to analyze the model through the prism oftheinteraction of its parts, which is essentially constructive or destructive; postmodern, the product ofwhich is multiculturalism, democracy, the decline of communism, globalization, decentralization, etc., which determine the verbal, real and symbolic behavior of politicians, some of which slow down theimplementation of language policy and negatively affect the development of its model. Emphasis is placed on understanding the "model of language policy" as a political science concept, whichconsists of political networks and political science contexts that connect its parts into a complex structure that interacts on the principle of hermeneutic circle. The concept of "hermeneutics" is defined, which is the basis of the "hermeneutic circle" as a phenomenon and concept, the basis of which is: knowledge of language and morality, which regulate the behavior oflanguage policy; understanding the content and significance of political science contexts and political networks of the language policy model; political science knowledge, which is used to study laws, programs, scientific works, historical and political sources, political decisions and phenomena that we study, analyze linguistic and political situations and processes. It is proved that each of the approaches used to understand this model is important, because they all together help to consider its structure and find out that its constructive or destructive nature depends onthe regime prevailing in the state, ie the form of government and ideologies that differently affect theimplementation of language policy, the formation of this complex structure and its development. ; Досліджуються наукові підходи щодо осмислення моделі мовної політики як політологічного концепту, якими є: герменевтичне коло, заознаками якого побудовано зазначену модель, складові якої є єдиним цілим, що складається зокремих секторів, які є політичними мережами, котрі пов'язані між собою політологічними контекстами, тобто причино-наслідковими зв'язками; інституціональний, складовими якого є Інститут глави держави, парламент, уряд, суд, політичні партії, органи місцевого самоврядування, громадські організації, громадянське суспільство та ін. інституції; мережевий, який дає можливість з'ясувати, зяких політичних мереж складається модель, яка наетапах формування та здійснення мовної політики різними адміністраціями і державами, піддається змінам; геополітичний, завдяки якому з'ясовано, що суб'єкти російських та ін. політичних партій та громадських організацій ставлять замету знищити Україну як суверенну державу, спираючись наросійську мову, яка має отримати статус офіційної/державної, та російське населення, яке, напереконання окремих російських політиків і науковців, є ненаціональною меншиною удержавах пострадянського простору, зокрема вУкраїні, а корінною нацією; ідеологічний, який є системою концептуально оформлених політичних, правових, релігійних, філософських уявлень, поглядів та ідей наполітичне життя, які відображають інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, суспільства, політичних партій, громадських рухів та ін. суб'єктів політики, які конструктивно чи деструктивно впливають набудову моделі; ціннісний, який тісно пов'язано змовою, ідеологією, самосвідомістю суб'єктів мовної політики, їх політичною культурою, вербальною та політичною поведінкою; синергетичний, який допомагає аналізувати модель через призму взаємодії її частин, яка засутністю є конструктивною чи деструктивною; постмодерністський, породженням якого є мультикультуралізм, демократія, занепад комунізму, глобалізація, децентралізація тощо, які визначають вербальну, реальну та символічну поведінку політиків, окремі зяких гальмують процес здійснення мовної політики та негативно впливають нарозбудову її моделі. Акцентовано увагу наосмисленні «моделі мовної політики» як політологічного концепту, яка складається зполітичних мереж та політологічних контекстів, які зв'язують її частини ускладну конструкцію, які взаємодіють запринципом герменевтичного кола. Визначено поняття «герменевтика», що є основою виникнення «герменевтичного кола» як явища і поняття, основою якого є: пізнання мови і моралі, які регулюють поведінку суб'єктів мовної політики; розуміння змісту та значення політологічних контекстів і політичних мереж моделі мовної політики; політологічне знання, задопомогою якого досліджено закони, програми, наукові праці, історичні і політичні джерела, політичні рішення та явища, які вивчаємо, аналізуємо мовно-політичні ситуації тапроцеси. Доведено, що кожен з підходів, який використано для осмислення зазначеної моделі, є важливим, позаяк усі вони у комплексі допомагають розглянути її будову та з'ясувати, що конструктивна чи деструктивна її суть залежить від режиму, який панує у державі, тобто форми правління та ідеології, які по-різному впливають наздійснення мовної політики, формування цієї складної конструкції та її розбудови.
Scientific approaches to understanding the model of language policy as a political science concept arestudied, which are: hermeneutic circle, based on which this model is built, the components of which are asingle whole, consisting of separate sectors, which are political networks interconnected by political science contexts , ie cause-and-effect relationships; institutional, which includes the Institute of the Head of State, parliament, government, court, political parties, local governments, NGOs, civil society and others. institutions; network, which makes it possible to find out which political networks make upthemodel, which at the stages of formation and implementation of language policy by different administrations and states, is subject to change; geopolitical, which clarified that the subjects of Russian and others. political parties and public organizations aim to destroy Ukraine as a sovereign state, relying on the Russian language, which should receive official / state status, and the Russian population, which, according to some Russian politicians and scholars, is not a national minority in the post-Soviet states, inparticular in Ukraine, and the indigenous nation; ideological, which is a system of conceptually designed political, legal, religious, philosophical ideas, views and ideas on political life, which reflect the interests, worldview, ideals, moods of people, society, political parties, social movements and others. policy actors that constructively or destructively influence the structure of the model; value, which is closely related tothe language, ideology, self-consciousness of the subjects of language policy, their political culture, verbal and political behavior; synergetic, which helps to analyze the model through the prism oftheinteraction of its parts, which is essentially constructive or destructive; postmodern, the product ofwhich is multiculturalism, democracy, the decline of communism, globalization, decentralization, etc., which determine the verbal, real and symbolic behavior of politicians, some of which slow down theimplementation of language policy and negatively affect the development of its model. Emphasis is placed on understanding the "model of language policy" as a political science concept, whichconsists of political networks and political science contexts that connect its parts into a complex structure that interacts on the principle of hermeneutic circle. The concept of "hermeneutics" is defined, which is the basis of the "hermeneutic circle" as a phenomenon and concept, the basis of which is: knowledge of language and morality, which regulate the behavior oflanguage policy; understanding the content and significance of political science contexts and political networks of the language policy model; political science knowledge, which is used to study laws, programs, scientific works, historical and political sources, political decisions and phenomena that we study, analyze linguistic and political situations and processes. It is proved that each of the approaches used to understand this model is important, because they all together help to consider its structure and find out that its constructive or destructive nature depends onthe regime prevailing in the state, ie the form of government and ideologies that differently affect theimplementation of language policy, the formation of this complex structure and its development. ; Досліджуються наукові підходи щодо осмислення моделі мовної політики як політологічного концепту, якими є: герменевтичне коло, заознаками якого побудовано зазначену модель, складові якої є єдиним цілим, що складається зокремих секторів, які є політичними мережами, котрі пов'язані між собою політологічними контекстами, тобто причино-наслідковими зв'язками; інституціональний, складовими якого є Інститут глави держави, парламент, уряд, суд, політичні партії, органи місцевого самоврядування, громадські організації, громадянське суспільство та ін. інституції; мережевий, який дає можливість з'ясувати, зяких політичних мереж складається модель, яка наетапах формування та здійснення мовної політики різними адміністраціями і державами, піддається змінам; геополітичний, завдяки якому з'ясовано, що суб'єкти російських та ін. політичних партій та громадських організацій ставлять замету знищити Україну як суверенну державу, спираючись наросійську мову, яка має отримати статус офіційної/державної, та російське населення, яке, напереконання окремих російських політиків і науковців, є ненаціональною меншиною удержавах пострадянського простору, зокрема вУкраїні, а корінною нацією; ідеологічний, який є системою концептуально оформлених політичних, правових, релігійних, філософських уявлень, поглядів та ідей наполітичне життя, які відображають інтереси, світогляд, ідеали, настрої людей, суспільства, політичних партій, громадських рухів та ін. суб'єктів політики, які конструктивно чи деструктивно впливають набудову моделі; ціннісний, який тісно пов'язано змовою, ідеологією, самосвідомістю суб'єктів мовної політики, їх політичною культурою, вербальною та політичною поведінкою; синергетичний, який допомагає аналізувати модель через призму взаємодії її частин, яка засутністю є конструктивною чи деструктивною; постмодерністський, породженням якого є мультикультуралізм, демократія, занепад комунізму, глобалізація, децентралізація тощо, які визначають вербальну, реальну та символічну поведінку політиків, окремі зяких гальмують процес здійснення мовної політики та негативно впливають нарозбудову її моделі. Акцентовано увагу наосмисленні «моделі мовної політики» як політологічного концепту, яка складається зполітичних мереж та політологічних контекстів, які зв'язують її частини ускладну конструкцію, які взаємодіють запринципом герменевтичного кола. Визначено поняття «герменевтика», що є основою виникнення «герменевтичного кола» як явища і поняття, основою якого є: пізнання мови і моралі, які регулюють поведінку суб'єктів мовної політики; розуміння змісту та значення політологічних контекстів і політичних мереж моделі мовної політики; політологічне знання, задопомогою якого досліджено закони, програми, наукові праці, історичні і політичні джерела, політичні рішення та явища, які вивчаємо, аналізуємо мовно-політичні ситуації тапроцеси. Доведено, що кожен з підходів, який використано для осмислення зазначеної моделі, є важливим, позаяк усі вони у комплексі допомагають розглянути її будову та з'ясувати, що конструктивна чи деструктивна її суть залежить від режиму, який панує у державі, тобто форми правління та ідеології, які по-різному впливають наздійснення мовної політики, формування цієї складної конструкції та її розбудови.
Аналізується внесок Фонду "Наука і політика" у вивчення зовнішньої політики України на сучасному етапі, її інтеграції в європейські структури, форми організації діяльності Фонду.
The article deals with the modern scientific approaches of understanding of the scope of such concepts as "struggle against criminality policy", "criminal policy", "criminal law policy". Ukrainian and foreign scientists' positions of the concepts and correlation between these types of the interior policy of a state have been considered. The concept of the policy of the struggle against criminality as the general line of the interior policy of Ukraine has been formulated. The author underlined, that the struggle against criminality policy determines the main lines, goals and the methods of the influence on crime by forming the criminal law, criminal procedure and penal legislation, regulating the practice of their application, developing and realizing the measures of crime prevention. However, the criminal law policy has been understood by the author as the core element of the state policy in the sphere of the struggle against criminality, which devices strategy and tactics of the criminal law influence on criminality and formulates its tasks, principles, lines and goals. The criminal law policy determines the methods of the achievement of the above-mentioned aspects that are depicting in the criminal legislation norms, practice of their application, their official interpretation in the acts of the Constitutional Court of Ukraine, in the decisions of the Plenum of the High Specialized Court of Ukraine for Civil and Criminal Cases on problems of the application of the Criminal Code's norms by Ukrainian courts, in the judgments of the Supreme Court of Ukraine on the questions of the irregular application of the norms of substantive law.On the basis of the analysis of the theoretical notions of "science", "branch of science", "the legal science" the author studied the place of the struggle against criminality policy and the criminal law policy in the system of sciences and made the next conclusions:1. The struggle against criminality policy is a multisectoral (legal and political) science that studies state requirements in the sphere of the struggle against criminality and develops proposals of formation of the legislative mechanisms of its realization.2. The criminal law policy is a branch of the criminal law science, which studies the state requirements in the sphere of the most important public relations, benefits and interests of the individual by the way of the criminal law influence with the methods of criminalization and decriminalization (penalization and depenalization) etc.3. Today the basic approaches of the understanding of the score of the struggle against criminality policy have been developed in Ukraine. The conditions for development of its doctrine and the legislative implementation of the concept have been created.4. The development of the doctrine of the theory of the criminal law policy provides an opportunity to adopt on the legislative level the concept of the criminal law policy of Ukraine on the average perspective (e. g. for 10 years). ; Статья посвящена анализу подходов к пониманию в современной науке содержания понятий «политика в сфере борьбы с преступностью», «уголовная политика», «уголовно-правовая политика». Рассматриваются подходы к пониманию содержания и взаимосвязи этих видов внутренней политики государства в трудах отечественных и зарубежных учёных-правоведов. Формулируется понятие политики в сфере борьбы с преступностью как генеральной линии внутренней политики Украинского государства, определяющей основные направления, цели, способы влияния на преступность путём формирования уголовного, уголовного процессуального и уголовно-исполнительного законодательства, регулирования практики их применения, а также разработки и реализации мер, направленных на предупреждение преступлений. При этом уголовно-правовая политика понимается как системообразующий элемент политики государства в сфере борьбы с преступностью, разрабатывающий стратегию и тактику, формулирующий основные задачи, принципы, направления и цели уголовно-правового воздействия на преступность, определение способов их достижения, что выражается в нормах законодательства об уголовной ответственности, практике их применения, актах официального толкования Конституционным Судом Украины уголовно-правовых норм, постановлениях Пленума Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел по вопросам применения специализированными судами законодательства об уголовной ответственности, судебных решениях Верховного Суда Украины по вопросам неодинакового применения норм материального права.На основании анализа теоретических понятий «наука», «отрасль науки», «правовая наука» анализируется место политики в сфере борьбы с преступностью и уголовно-правовой политики в системе наук, делаются следующие выводы:Политика в сферы борьбы с преступностью представляет собой межотраслевую (юридико-политическую) науку, изучающую потребности государства в сфере борьбы с преступностью, разрабатывающую предложения для формирования законодательных механизмов удовлетворения этих потребностей.Уголовно-правовая политика является отраслевой наукой уголовно-правового цикла, изучающая потребности государства в сфере охраны важнейших общественных отношений, благ и интересов личности способами уголовно-правового воздействия при помощи присущих ей методов криминализации и декриминализации, пенализации и депенализации, разрабатывающая предложения по законодательному обеспечению удовлетворения этих потребностей.На сегодняшний день в Украине разработаны основные подходы к пониманию содержания науки политики в сфере борьбы с преступностью, созданы условия для разработки её доктрины и законодательной концепции реализации. Теория уголовно-правовой политики в Украине получили достаточную разработку, позволившую сформировать её доктрину. Осуществляется разработка её теоретических основ по отдельным направлениям, анализ ряда частных проблем. Это открывает возможности для разработки и принятия на законодательном уровне концепции уголовно-правовой политики Украины на среднечасовую (10-летнюю) перспективу. ; Стаття присвячена аналізу підходів до розуміння в сучасній науці змісту понять «політика в сфері боротьби зі злочинністю», «кримінальна політика», «кримінально-правова політика». Розглядаються підходи до розуміння змісту і взаємозв'язку цих видів внутрішньої політики держави в працях вітчизняних і зарубіжних вчених-правознавців. Формулюється поняття політики в сфері боротьби зі злочинністю як генеральної лінії внутрішньої політики Української держави, що визначає основні напрямки, цілі, способи впливу на злочинність шляхом формування кримінального, кримінального процесуального та кримінально-виконавчого законодавства, регулювання практики їх застосування, а також розробки і реалізації заходів, спрямованих на попередження злочинів. При цьому кримінально-правова політика розуміється як системоутворюючий елемент політики держави в сфері боротьби зі злочинністю, що розробляє стратегію і тактику, формулює основні завдання, принципи, напрями та цілі кримінально-правового впливу на злочинність, визначення способів їх досягнення, що виражається в нормах законодавства про кримінальної відповідальності, практиці їх застосування, актах офіційного тлумачення Конституційним Судом України кримінально-правових норм, постановах Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з питань застосування спеціалізованими судами законодавства про кримінальну відповідальність, судових рішеннях Верховного суду України з питань неоднакового застосування норм матеріального права.На підставі аналізу теоретичних понять «наука», «галузь науки», «правова наука» аналізується місце політики в сфері боротьби зі злочинністю та кримінально-правової політики в системі наук, робляться такі висновки:1. Політика в сфери боротьби зі злочинністю є міжгалузеву (юридико-політичну) науку, що вивчає потреби держави в сфері боротьби зі злочинністю, розробляє пропозиції для формування законодавчих механізмів задоволення цих потреб.2. Кримінально-правова політика є галузевою наукою кримінально-правового циклу, що вивчає потреби держави в сфері охорони найважливіших суспільних відносин, благ та інтересів особистості способами кримінально-правового впливу за допомогою властивих їй методів криміналізації та декриміналізації, пеналізації та депеналізацію, яка розробить пропозиції щодо законодавчого забезпечення задоволення цих потреб.3. На сьогоднішній день в Україні розроблено основні підходи до розуміння змісту науки політики в сфері боротьби зі злочинністю, створені умови для розробки її доктрини та законодавчої концепції реалізації.4. Теорія кримінально-правової політики в Україні отримали достатню розробку, яка дозволила сформувати її доктрину. Здійснюється розробка її теоретичних основ за окремими напрямами, аналіз ряду приватних проблем. Це відкриває можливості для розробки і прийняття на законодавчому рівні концепції кримінально-правової політики України на середньогодинну (10-річну) перспективу.
У статті узагальнено змістовні трактування категорії «політика», що дає можливість виділити її функції та дослідити структурні елементи. Визначено етапи формування й реалізації державної економічної політики. Роль держави у функціонуванні інвестиційної сфери суспільно-tкономічних відносин пропонується розглядати в контексті як універсальних, так і спеціальних її функцій, що дозволить визначити перспективні напрями та об'єкти інвестування, які відповідали б державним інтересам і сприяли швидкому подоланню економічної кризи.Розглянуто суть та основні напрями економічної політики держави і значення інвестиційної політики, її роль у сучасних умовах. Доведено, що держава може брати участь в інвестиційному процесі як безпосередньо, так і опосередковано, впливаючи на інвестиційне середовище (розвиваючи грошово-кредитну сферу, стимулюючи бюджетними витратами сукупний попит, розвиваючи і регулюючи банківську діяльність, а також діяльність інвестиційних посередників, фінансуючи і стимулюючи науку, діяльність дослідницьких науково-технічних і проектних організацій); регламентуючи умови фінансової та господарської діяльності через податки та норми амортизації ; This article summarizes the meaningful interpretation of the category «politics», which gives an opportunity to highlight its functions and examine structural elements. The stages of formation and realization of state policy were determined in the article. The state's role in the functioning of the investment areas of social and economic relations invited to consider in the context as universal and special features. It will determine promising areas and investment objects that would conform to the public interests and help to overcome the crisis.In the article were considered the essence and main directions of economic policy, the value of the investment policy, its role in the modern world. It is proved that the state can participate in the investment process, both directly and indirectly by affecting the investment environment (developing the monetary sphere, stimulating budgetary expenditure aggregate demand, developing and regulating banking activities and the activities of investment intermediaries, funding and promoting science activities of scientific and technical research and design organizations); regulating the conditions of financial and economic activities through taxes and depreciation
This article summarizes the meaningful interpretation of the category «politics», which gives an opportunity to highlight its functions and examine structural elements. The stages of formation and realization of state policy were determined in the article. The state's role in the functioning of the investment areas of social and economic relations invited to consider in the context as universal and special features. It will determine promising areas and investment objects that would conform to the public interests and help to overcome the crisis.In the article were considered the essence and main directions of economic policy, the value of the investment policy, its role in the modern world. It is proved that the state can participate in the investment process, both directly and indirectly by affecting the investment environment (developing the monetary sphere, stimulating budgetary expenditure aggregate demand, developing and regulating banking activities and the activities of investment intermediaries, funding and promoting science activities of scientific and technical research and design organizations); regulating the conditions of financial and economic activities through taxes and depreciation ; У статті узагальнено змістовні трактування категорії «політика», що дає можливість виділити її функції та дослідити структурні елементи. Визначено етапи формування й реалізації державної економічної політики. Роль держави у функціонуванні інвестиційної сфери суспільно-tкономічних відносин пропонується розглядати в контексті як універсальних, так і спеціальних її функцій, що дозволить визначити перспективні напрями та об'єкти інвестування, які відповідали б державним інтересам і сприяли швидкому подоланню економічної кризи.Розглянуто суть та основні напрями економічної політики держави і значення інвестиційної політики, її роль у сучасних умовах. Доведено, що держава може брати участь в інвестиційному процесі як безпосередньо, так і опосередковано, впливаючи на інвестиційне середовище (розвиваючи грошово-кредитну сферу, стимулюючи бюджетними витратами сукупний попит, розвиваючи і регулюючи банківську діяльність, а також діяльність інвестиційних посередників, фінансуючи і стимулюючи науку, діяльність дослідницьких науково-технічних і проектних організацій); регламентуючи умови фінансової та господарської діяльності через податки та норми амортизації
The article investigates the multidimensional features of the public opinion influence on forming and realization of the foreign-policy activity of the country. The interdisciplinary approach, that connected work from sociology, law, political science and international relations, was used. On the basis of historical method, it was succeeded to extrapolate the received practices of the ХXth century as for taking into account of public idea on modern international events, a system method defined the state as a subject of international relations, taking into account the separate role of its institutes, a comparative method allowed to distinguish the features of influence of citizens on state decisions in the different political modes, and behaviorism allowed to distinguish the terms of change of the citizens' behavior, society in relation to a foreign policy. The realized analysis of the scientific approaches of realism and liberalism defined the historical epochs of their forming and basic tendencies of taking into account or ignoringthe citizens' moods at the level of the public policy in relation to the short-term and strategic tasks of power in its international cooperation. The groups of countries were certain, where they are most represented. It has been found that, the delineation of manipulative constituent of forming the public opinion became the important conclusion of the research by means of mass-media, by specially democratic countries, in relation to the most essential events as intruding in the other country, coalition participating in international conflicts, intervention, membership in intergovernmental organizations and others like that. Thereafter, it was well proven that the public opinion is the important process of the legitimacy of the foreign-policy activity of the state both inside the state and in cooperating with international players.
The article considers the problem of the role of science in the processes of governing society and the state. Theoretical approaches to comprehend science as a driving force of social progress are analyzed. The ethical aspect of the relationship between science and politics as subsystems of society is highlighted. It is shown that one of the central themes in research, which is the foundation of the scientific ethos of modernity, is the collision of moral norms of the scientific environment and political realities of the XX-XXI centuries. Depending on the value of social knowledge and its moral authenticity from the connection of the principles of science and democracy, special problems of ethics of socio-political sciences as a separate branch of ethics of science are formulated. The points of intersection of politics and science as phenomena of social reality are determined. On this basis, the ethical specifics of their interaction are revealed on the example of the relationship "politician - scientist". M. Weber's position on the interpretation of the relationship between science and politics as life vocations and professional occupations is analyzed. The impossibility of autonomous existence of science and politics is proved, because in real life a scientist-humanist cannot be free from values, and politics is a sphere where economic, social, legal, historical, spiritual, ideological and cultural spaces intersect. It is shown that politics, like science, asserts its criterion of truth; aims to explain reality and is a means of its transformation; depends on the entity using it. And this subject, in both cases, is political authority. The problem of the interaction between the scientific community and the government is specified. The main tendencies of interpenetrationof science and politics are outlined: intensification of involvement of scientists in the political process and appeal of many politicians to scientific-expert practices. It is shown that most often scientists in politics realize their potential in the field of its expert support as advisers, analysts, consultants. The classification of experts involved in the political process is proposed: "ideologists", "reformers" and "service". The specifics of the formation of the national culture of policy cooperation are studied. It is shown that the Ukrainian market of consulting and expert services is dominated by the "service" type of scientist in politics. It is concluded that science, due to its rational methodology, is a space where policy is rationalizing. Although science cannot rid politics of conflict, the latter is its essential characteristic, but it is through science that conflict can be rationalized and policy made more effective and efficient. ; У статті розглянуто проблему ролі науки в процесах управління суспільством та державою. Аналізуються теоретичні підходи до осмислення науки як рушійної сили соціального прогресу. Висвітлено етичний аспект співвідношення науки та політики як підсистем суспільства. Показано, що однією з центральних тем у дослідженнях, які становлять фундамент наукового етосу сучасності, є зіткнення моральних норм наукового середовища та політичних реалій ХХ-ХХІ ст. Окреслено шкалу питань етики соціально-політичних наук як окремої галузі етики науки від питання цінності соціального знання та його моральної достовірності до зв'язку принципів науки та демократії. Визначено ареал перетинання політики та науки як явищ соціального порядку та розкрито на цій основі етичну специфіку їх взаємодії на зрізі співвідношень «політик - науковець». Аналізується позиція М. Вебера щодо трактування співвідношення науки та політики як життєвих покликань та професійних занять. Доведено неможливість автономного існування науки і політики, оскільки в реальному житті вчений-гуманітарій не може бути вільним від цінностей, а політика є сферою, де перетинаються економічний, соціальний, правовий, історичний, духовний, ідеологічний та культурний простори. Показано, що політика, як і наука, утверджує свій критерій істинності, ставить собі на меті пояснення дійсності і є засобом її перетворення, залежить від суб'єкта, який її використовує. І цим суб'єктом в обох випадках є політична влада. Висвітлено питання взаємовідношення наукового товариства та влади. Окреслено магістральні тенденції взаємопроникнення науки та політики як соціальних практик: активізація залучення науковців у політичний процес та звернення багатьох політиків до наукових інтелектуальних практик. Показано, що найчастіше вчені в політиці реалізують свій потенціал у сфері її експертного супроводження як радники, аналітики, консультанти. Запропоновано класифікацію експертів, що беруть участь у політичному процесі: «ідеологи», «реформатори» та «сервіс». Досліджено специфіку формування вітчизняної культури співпраці політики та науки. Показано, що на українському ринку консультативно-експертних послуг домінує «сервісний» тип вченого в політиці. Робиться висновок, що наука з огляду на її раціональну методологію є простором, де відбувається раціоналізація політики. І хоча наука не може позбавити політику конфлікту, оскільки останній є її сутнісною характеристикою, саме завдяки науці конфлікт можна раціоналізувати і зробити політику більш результативною та ефективною.
The article deals with current historiography of the research program of modernization in Western – mostly US – academic literature. The article stresses the importance of the theory's reputation for its success or failure. The paper traces the origins of the critique of the discourse of modernization. The interrelation between academic scholarship and ideological partisanship is being examined. It is argued that ideology is an integral part of academic discourse, so the task of academics is not to get rid of ideology but to control it and keep within reasonable boundaries. The topicality of the issue raised in the article is determined by the hegemony of neo-liberal thinking which is a descendant of modernization theory with its belief in the exemplar nature of the Western experience. The article juxtaposes two mutually exclusive approaches to modernization theory, that of E.Tiryakian and I. Wallerstein. While the former is advocating the worthiness of modernization theory on grounds of its intellectual prowess, the latter is claiming that the idea of modernization was ideology, not a theory and as such was stillborn. Thus, they arrive at mutually opposite conclusions – the revival of modernization theory versus its burial. The article examines the vast literature on the origins, developmental history and political connections of modernization theory. The involvement of the founders of the modernization theory into the policy making towards the Third World is discussed. The role of modernization theory in buttressing the US policy during Vietnam War is revealed.It is argued that reputation of the scientific theory is critical to its reception and survival. The modernization theory today in Western nations is faced with radical left rejection, liberal critique and uncritical apology. At the same time there is a dangerous trend in Ukraine when the modernization theory is being perceived and (ab)used in a ritualistic manner. This is posture towards modernization research program should be combated by means of restoring value of rational discourse and selective appropriation of the legacy of the idea of modernization. ; Стаття розглядає сучасну історіографію дослідницької програми модернізації у закордонній - переважно американській – суспільствознавчій літературі. Стаття простежує походження критики дискурсу модернізації, визначає взаємовідношення між науковою теорією і партійною ідеологією в рамках дослідницької програми модернізації. Стаття вибудовує типологію підходів до теорії модернізації: ліворадикальний заперечення, ліберальну критику і некритичну апологію, а також пропонує визначити впливову тенденцію сприйняття теорії модернізації в Україну як рітуалізований культ.
У статті аналізується політика Української Держави щодо освіти, науки і культури у часи правління гетьмана П. Скоропадського. ; The article is devoted to the policy of Ukrainian State for enlightenment, science and culture in the period of government of getman P. Skoropadskiy.
