ПРОФЕСІОНАЛІЗМ В ПОЛІТИЦІ ТА ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО ; Professionalism in politics and political leadership
У даній роботі аналізуються два основних напрямки вивчення професійних і особистісних якостей політичних діячів. В першу чергу це підхід, який би розглядав політика як представника певної елітарної групи, яка сформувала його погляди, професійні якості, цілі і способи їх досягнення. Інший підхід робить акцент на феномені політичного лідерства. В даному контексті аналізуються можливості лідера впливати на формування і зміни політичної системи, а також його здатності зібрати навколо себе групу однодумців.Метою даної роботи є визначення правомірності даних підходів на прикладі відомих політичних лідерів ХХ-ХХІ століть. В результаті проведеного аналізу професійних і особистісних якостей відомих політичних діячів, можна обґрунтовано припустити, що обидва існуючих підходи мають право на існування і це підтверджується численними історичними прикладами, зокрема ХХ-ХХІ століть. У разі відносної внутрішньодержавної та міжнародної стабільності, як правило, політичні лідери рекрутуються з тих чи інших еліт суспільства.У кризових ситуаціях в суспільстві виникає потреба в харизматичних лідерах, схильних до авторитарних методів управління, що, безумовно, є загрозою демократичним принципам побудови суспільства і може призвести до авторитаризму. Незважаючи на суперечливість вимог до професійних якостей політика, висунутих різними теоретичними концепціями, можна стверджувати, що наявність стійких морально-етичних принципів для політика є обов'язковою вимогою, бо без цієї складової всі його професійні якості не принесуть суспільству бажаних результатів. ; This paper analyzes two main areas of research of the professional and personal qualities of politicians. First of all, this is an approach that considers a politician as a representative of a certain elite group, which shaped their views, professional qualities, goals and ways to achieve them. The other approach focuses on the phenomenon of political leadership. It analyzes the leader's abilities to influence the formation and changes of the political system, as well as their ability to gather a group of like-minded people around themselves.The aim of this work is to determine the validity of these approaches on the example of well-known political leaders of the XX – XXI centuries.As a result of the analysis of the professional and personal qualities of famous political figures, it can be reasonably assumed that both approaches have a right to exist and this is confirmed by numerous historical examples, in particular of the XX – XXI centuries. In the case of relative domestic and international stability, as a rule, political leaders are recruited from various social elites. In crisis situations in society, there is a need for charismatic leaders who are prone to authoritarian methods of governance, which certainly is a threat to the democratic principles of building a society and can lead to authoritarianism.Despite the inconsistency of the requirements for professional qualities of a politician put forward by different theoretical concepts, it can be argued that the presence of strong moral and ethical principles is a mandatory requirement for a politician, because without this component all their professional qualities will not bring the desired results to society. ; В данной работе анализируются два основных направления изучения профессиональных и личностных качеств политических деятелей. В первую очередь это подход, рассматривающий политика как представителя определенной элитарной группы, которая сформировала его взгляды, профессиональные качества, цели и способы их достижения. Другой поход делает акцент на феномене политического лидерства. В данном контексте анализируются возможности лидера влиять на формирование и изменения политической системы, а также его способности собрать вокруг себя группу единомышленников.Целью данной работы является определение правомерности данных подходов на примере известных политических лидеров ХХ–ХХІ столетий.В результате проведённого анализа профессиональных и личностных качеств известных политических деятелей, можно обосновано предположить, что оба существующих похода имеют право на существование и это подтверждается многочисленными историческими примерами, в частности ХХ–ХХІ веков. В случае относительной внутригосударственной и международной стабильности, как правило, политические лидеры рекрутируются из тех или иных элит общества. В кризисных ситуациях в обществе возникает потребность в харизматических лидерах, склонных к авторитарным способам управления, что, безусловно, является угрозой демократическим принципам построения общества и может привести к авторитаризму.Несмотря на противоречивость требований к профессиональным качествам политика, выдвигаемых разными теоретическими концепциями, можно утверждать, что наличие стойких морально-этических принципов для политика является обязательным требование, ибо без этой составляющей все его профессиональные качества не принесут обществу желанных результатов.