Suchergebnisse

Осауленко С. В. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА СВОБОДА ОБ'ЄДНАННЯ: ПРОБЛЕМИ ТЕРМІНОЛОГІЇУКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВАЗміст конституційного права на свободу об'єднання в політичні партії в Україні є одним з елементів цьогосуб'єктивного права. Традиційно структура будь-якого суб'єктивного права аналізується за складом суб'єктівцього права, його об'єкта (об'єктів), а також змісту. При цьому конституційні суб'єктивні права не є винятком.Автор підкреслює, що такий підхід цілком виправданий і його слід дотримуватися.Досліджуючи зміст конституційного права на свободу об'єднання в політичні партії в Україні, постає питан-ня щодо розмежування понять «об'єднання» та «асоціація». Актуальність теми дослідження полягає в тому, щонаразі в Україні тривають євроінтеграційні процеси, які передбачають гармонізацію національного законодав-ства зі стандартами прав людини, прийнятими в ЄС. Саме в межах цих процесів автор аналізує та обґрунтовуєнеобхідність переходу до ширшого застосування поняття «асоціація» в національному законодавстві та україн-ській юридичній літературі.Дотепер фахівці з конституційного права не аналізували питання розмежування понять «асоціація» та «об'єд-нання» в контексті дослідження права на свободу об'єднання в політичні партії в Україні. З огляду на це, під часнаписання статті використано праці, присвячені загальним питанням теорії держави і права (зокрема, розробціпрофесорів Крестовської, Матвєєвої), а також загальним питанням конституційного права з точки зору суб'єктив-них прав (зокрема, розробки професорів Шаповала, Мішиної).Автор аргументує, що необхідно розрізняти поняття «асоціація» та «об'єднання» стосовно конституційногоправа на свободу об'єднань у політичні партії щодо України.Автор рекомендує відмовитися від використання поняття «об'єднання громадян» на користь поняття «асо-ціація» у ст. 36–37 Конституції України та привести у відповідність до Конституції України інші закони та під-законні акти, зокрема Закон «Про політичні партії в Україні», де у ст. 2 «Поняття політичної партії» надаєтьсятаке визначення. Перспективами подальших досліджень є використання того ж тезаурусу, який використовуютьіноземні науковці, які працюють у країнах ЄС, вивчаючи право на свободу об'єднання в політичні партії. ; The content of the constitutional right to freedom of association in political parties in Ukraine is one of the elementsof this subjective right. Traditionally, the structure of any subjective right is analyzed in the composition of the subjectsof this right, its object (objects), as well as the content, and constitutional subjective rights are not an exception to thisrule. It should be emphasized that this approach is fully justified and should be followed. In studying the content of theconstitutional right to freedom of association in political parties in Ukraine, the question of distinguishing between theconcepts of "union" and "association" arises.The relevance of the research topic is that European integration processes are currently underway in Ukraine,which provide for the harmonization of national legislation with human rights standards adopted in the EU. It is withinthese processes that the author analyzes and substantiates the need to move to a wider application of the concept of"association" in national legislation and Ukrainian legal literature.So far, experts in constitutional law have not analyzed the issue of distinguishing between the concepts of "union"and "association" in the context of the study of the right to freedom of association in political parties in Ukraine. Inthis regard, in writing the article used works devoted mainly to general issues of the theory of state and law (primarilythe development of professors Krestovskaya, Matveeva), as well as general issues of constitutional law in terms ofsubjective rights (primarily developed by professors Shapoval, Mishyna). We should also take into the account thedissertation for the degree of Candidate of Law, devoted to the constitutional right to unite in political parties, that wassubmitted by A.M. Moiseev on the materials of foreign law and case law.The author argues that the need to distinguish between the concepts of "union" and "association" in relation to theconstitutional right to freedom of association in political parties in Ukraine.The author recommends to abandon the use of the concept of "association of citizens" in favor of the concept of"association" in Art. 36-37 of the Constitution of Ukraine and bring other laws and bylaws in line with the Constitutionof Ukraine, first of all – the Law "On Political Parties in Ukraine", where in Art. 2 "The concept of a political party"gives this definition. Prospects for further research are to use the same thesaurus used by foreign scholars working inEU countries when studying the right to freedom of association in political parties in Ukraine

It has been found that in the 21st century, political parties play an important role in the political processes of society, forming political power in a representative democracy. Qualitative development of political parties is possible with proper legal support, which allows ruling and opposition political parties to participate in electoral processes on a democratic basis. It is determined that crucial for a proper understanding of the basic principles of political party participation in electoral processes is that they should in no way be seen as a means of imposing excessive restrictions on political parties respecting the right of citizens to hold political office, personally or as political party representatives. It is substantiated that political parties perform an important representative function during their activity. The main task of political parties is to participate in the formation of the political will of the people through the electoral process and the implementation of a certain political course. It is proposed to consider political parties as organizations that have united certain individuals, one of whose goals is to participate in the management of public affairs through the nomination of candidates in free and democratic elections. It was found that in countries where national law does not require the registration of political parties, a political party is still subject to certain requirements for their participation in the electoral process. There is a tendency towards a more liberal approach to the requirements of the functioning of political parties of power to developed classical European democracies. At the same time, the democracies of Central and Eastern Europe are characterized by greater bureaucratization and formalized requirements for state registration and participation of political parties in the electoral process.

Martsikhiv Kh. R., Voitovych V. Yu. The concept and typology of political parties and partysystems. – Article.The functioning of political parties in society is characterized. The study of this institution, a thoroughstudy of the problems associated with it, is revealed. In modern conditions, the role of a political party in theorganization of state power is considered as an extremely important topic for the countries of the post-communistcamp, including Ukraine. Solving the problems of political structuring and establishing the institutionof a parliamentary majority in political practice which led to a change in the role and social status of politicalparties, primarily their participation in shaping and identifying political will of citizens and implementingeffective mechanisms of political accountability of parliament and government is analyzed. Political partiesare investigated as the basis for the proper functioning of a quality system of public administration. A key roleof political parties in training and promotion in public policy, for which they are a specific social elevator, isidentified. The parties controlling mechanism of nominating their candidates in the elections is characterized.Parties' influence on the political views and orientations of people, especially young people is analyzed. Parties'function of political socialization of citizens is defined. The article considers issues related to the definitionof the essence of the concept of a political party, as well as examines what is a party system, its typology andthe factors influencing its establishment. The process of formation of the theory of political parties and partysystems is analyzed. It has been found that the most common criterion for classifying party systems is thenumber of competing parties, as measured by the effective number of parties. The characteristics of modernpolitical parties, their functions in the political process are determined. The influence of the party system onthe formation of the principles of public administration in democratic and transitional societies is analyzed.The problems of functioning of political parties are considered, as the existence and activity of political partiesof most modern states is a generally accepted norm and is interpreted as an integral attribute of a democraticway of public administration.It is concluded that more and more often political parties are involved in the decision-making process atall levels. The specifics of the implementation of state policy and the purpose of social partnership in worldpractice are the partnership of political parties and public authorities. The cooperation of government institutionsand political parties to address specific issues in the light of public opinion is a common practice in ademocratic political process. ; Марціхів Х. Р., Войтович В. Ю. Поняття і типологія політичних партій та партійнихсистем. – Стаття.Для сучасних держав роль політичних партій в організації державної влади є надзвичайно важли-вою темою, оскільки вони є основою належного функціонування якісної системи державного управ-ління. Вони відіграють важливу роль у навчанні та просуванні кадрів у державній політиці, для чоговони є специфічним соціальним ліфтом. Тому вирішення проблем функціонування політичних пар-тій в організації державної влади є, на нашу думку, доцільним питанням для тих країн, які будуютьдемократію. Ретельне вивчення особливостей політичних партій є надзвичайно важливим для розу-міння загальних тенденцій політичного процесу. Тому у статті розглянуто питання, пов'язані з визна-ченням сутності поняття «політична партія», також досліджено, що таке партійна система, її типологіята чинники, що впливають на її встановлення. Проаналізовано процес становлення теорії політич-них партій та партійних систем. З'ясовано, що найуживанішим критерієм класифікації партійнихсистем є кількість партій, які змагаються, що вимірюється показником ефективної кількості партій.Визначено характеристики сучасних політичних партій, їхні функції в політичному процесі. Розгля-нуто проблеми функціонування політичних партій, оскільки існування та діяльність політичних пар-тій більшості сучасних держав є загальновизнаною нормою та трактується як невід'ємний атрибут11Актуальні проб леми по літики. 2021. Вип. 68демократичного способу здійснення державного управління. Зроблено висновок, що все частіше полі-тичні партії беруть участь у процесі прийняття рішень на всіх рівнях. Встановлено, що специфікою реалі-зації державної політики та метою соціального партнерства у світовій практиці є партнерство політичнихпартій та органів державної влади. Підтверджено, що співпраця державних установ та політичних пар-тій для вирішення конкретних питань у світлі громадської думки є звичайною практикою демократич-ного політичного процесу.

The article analyzes the doctrinal approaches to the definition of "financing of political parties", its relationship with such related concepts as "financial activities of the party", "financial support of political parties", "financing of political activities". While in the legislation of Ukraine there is no definition of the concept of "financing of political parties", in the scientific literature various interpretations of this concept are offered. Some approaches do not take into account the fact that the provision of funds to parties must take place in accordance with the requirements of current legislation, which establishes the procedure, limits and amounts of funding for political parties. Another disadvantage of these definitions is that they do not reflect the role of public authorities in relation to both the financing itself and in relation to the implementation of state control over the financing of political parties. Other definitions do not reflect the role of political parties themselves in their funding. The synthesis of the obtained results allowed to offer an improved concept of "financing of political parties" as carried out in the manner and within the statutory activities of political parties, public authorities, individuals and legal entities, aimed at providing political parties with financial and other resources subject to financial evaluation. and what political parties need to achieve their goals and objectives. It is necessary to distinguish between the financing of the current (statutory) activities of political parties and the financing of their participation in elections. At the same time, the study and comparison of political party funding through the prism of analysis of sources of such funding is more productive and allows a broader and more comprehensive consideration of the peculiarities of political party funding in individual countries through analysis of their legislation. Therefore, it is necessary to support the validity of the position on the division of funding of political parties into types depending on the source of funds (property): self-financing (entrance and membership fees, income from party property, income from illicit economic activities), private (private donations) and public funding of political parties ; У статті проаналізовано доктринальні підходи до визначення поняття «фінансування політичних партій», його співвідношення із такими суміжними поняттями як «фінансова діяльність партії», «фінансове забезпечення діяльності політичних партій», «фінансування політичної діяльності». У той час як у законодавстві України відсутнє визначення поняття «фінансування політичних партій», в науковій літературі пропонуються різноманітні інтерпретації даного поняття. Окремі підходи не враховують те, що надання коштів партіям повинно відбуватися відповідно до вимог чинного законодавства, що встановлює порядок, межі та розміри фінансування політичних партій. Також недоліком вказаних визначень є те, що в них не відображається роль органів державної влади стосовно як самого фінансування, так і стосовно здійснення державного контролю за фінансуванням політичних партій. В інших визначеннях не відображається роль самих політичних партій в їх фінансуванні. Синтез одержаних результатів дозволив запропонувати удосконалене поняття «фінансування політичних партій» як здійснюваної в порядку та в межах встановлених чинним законодавством діяльність політичних партій, органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, яка спрямована на забезпечення політичних партій фінансовими та іншими ресурсами, які піддаються фінансовій оцінці і які необхідні політичним партіям для реалізації своїх цілей та завдань. Встановлено необхідність розрізняти фінансування поточної (статутної) діяльності політичних партій і фінансування їх участі у виборах. При цьому, вивчення та порівняння фінансування політичних партій через призму аналізу джерел такого фінансування є більш продуктивним і дозволяє більш широко та комплексно розглянути особливості фінансування політичних партій в окремих країнах через аналіз їх законодавчої бази. Тому слід підтримати обґрунтованість позиції щодо поділу фінансування політичних партій на види залежно від джерела надходження коштів (майна): самофінансування (вступні та членські внески, доходи від майна партії, доходи від незабороненої господарської діяльності), приватне (приватні пожертвування) та державне фінансування політичних партій.

The article analyzes the doctrinal approaches to the definition of "financing of political parties", its relationship with such related concepts as "financial activities of the party", "financial support of political parties", "financing of political activities". While in the legislation of Ukraine there is no definition of the concept of "financing of political parties", in the scientific literature various interpretations of this concept are offered. Some approaches do not take into account the fact that the provision of funds to parties must take place in accordance with the requirements of current legislation, which establishes the procedure, limits and amounts of funding for political parties. Another disadvantage of these definitions is that they do not reflect the role of public authorities in relation to both the financing itself and in relation to the implementation of state control over the financing of political parties. Other definitions do not reflect the role of political parties themselves in their funding. The synthesis of the obtained results allowed to offer an improved concept of "financing of political parties" as carried out in the manner and within the statutory activities of political parties, public authorities, individuals and legal entities, aimed at providing political parties with financial and other resources subject to financial evaluation. and what political parties need to achieve their goals and objectives. It is necessary to distinguish between the financing of the current (statutory) activities of political parties and the financing of their participation in elections. At the same time, the study and comparison of political party funding through the prism of analysis of sources of such funding is more productive and allows a broader and more comprehensive consideration of the peculiarities of political party funding in individual countries through analysis of their legislation. Therefore, it is necessary to support the validity of the position on the division of funding of political parties into types depending on the source of funds (property): self-financing (entrance and membership fees, income from party property, income from illicit economic activities), private (private donations) and public funding of political parties ; У статті проаналізовано доктринальні підходи до визначення поняття «фінансування політичних партій», його співвідношення із такими суміжними поняттями як «фінансова діяльність партії», «фінансове забезпечення діяльності політичних партій», «фінансування політичної діяльності». У той час як у законодавстві України відсутнє визначення поняття «фінансування політичних партій», в науковій літературі пропонуються різноманітні інтерпретації даного поняття. Окремі підходи не враховують те, що надання коштів партіям повинно відбуватися відповідно до вимог чинного законодавства, що встановлює порядок, межі та розміри фінансування політичних партій. Також недоліком вказаних визначень є те, що в них не відображається роль органів державної влади стосовно як самого фінансування, так і стосовно здійснення державного контролю за фінансуванням політичних партій. В інших визначеннях не відображається роль самих політичних партій в їх фінансуванні. Синтез одержаних результатів дозволив запропонувати удосконалене поняття «фінансування політичних партій» як здійснюваної в порядку та в межах встановлених чинним законодавством діяльність політичних партій, органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, яка спрямована на забезпечення політичних партій фінансовими та іншими ресурсами, які піддаються фінансовій оцінці і які необхідні політичним партіям для реалізації своїх цілей та завдань. Встановлено необхідність розрізняти фінансування поточної (статутної) діяльності політичних партій і фінансування їх участі у виборах. При цьому, вивчення та порівняння фінансування політичних партій через призму аналізу джерел такого фінансування є більш продуктивним і дозволяє більш широко та комплексно розглянути особливості фінансування політичних партій в окремих країнах через аналіз їх законодавчої бази. Тому слід підтримати обґрунтованість позиції щодо поділу фінансування політичних партій на види залежно від джерела надходження коштів (майна): самофінансування (вступні та членські внески, доходи від майна партії, доходи від незабороненої господарської діяльності), приватне (приватні пожертвування) та державне фінансування політичних партій.

Analysed place and role of the Ukrainian parties in the context of existing society system. Based on the political parties modern typology the features of the Ukrainian political alliances are compared to the characteristics of electoral political parties. The author considers the peculiarity of electoral participation of Ukrainian political parties against the background of national and foreign experience, determines the conditions and ways of Ukrainian political parties successful institutionalization. Key words: electoral party, party of success, voting party system, cartel parties, virtual parties. ; Аналізується місце та роль українських партій в контексті політичної системи суспільства. На основі сучасної типології політичних партій порівнюються риси українських політичних об'єднань з типовими характеристиками політичних партій виборчого типу. Розглядаються особливості електоральної участі українських політичних партій на тлі вітчизняного й зарубіжного досвіду. Визначаються умови та шляхи успішної інституалізації політичних партій України. Ключові слова: виборча партія, партія успіху, перцептивна (воутингова) партійна система, картельні партії, віртуальні партії.

The article investigates the conceptual foundations of political parties as subjects of civil society. It is indicated that the main feature of the existence of civil society is the free nature of associative life, in which a person voluntarily participates in social processes and takes responsibility. The attention is focused on the fact that the analysis of the quantity and quality of proposals from political parties is a sign of the level of development of civil society in a separate social system. It was found that civil society could not only develop and improve the functionality of its institutions, but also degrade. It is analyzed that public control over the activities of political parties in Ukraine is poorly developed. The reasons for this are the lack of understanding of its necessity, the general lack of understanding of the primacy of the interests of civil society in relation to the power institutions, the weak institutional ability of public control (lack of professionalism and communication). A significant part of civil society organizations only imitates public control, but in fact, their actions are aimed at satisfying their own interests. In order to strengthen public control, it is necessary to increase the number and quality of public organizations, their competence, institutional and resource capacity, improve communication, search for and use of new control technologies and improve joint actions. It is important to take into account the national specificities of different countries, their historical traditions and the duration and dynamics of political parties. ; У статті досліджено концептуальні засади діяльності політичних партій як суб'єктів громадянського суспільства. Зазначено, що основною ознакою існування громадянського суспільства виступає вільний характер асоціативного життя, за якого особа добровільно бере участь у соціальних процесах та бере на себе відповідальність. Акцентовано увагу на тому, що аналіз кількості та якості пропозицій від політичних партій виступає ознакою рівня розвитку громадянського суспільства в окремій соціальній системі. З'ясовано, що громадянське суспільство може не лише розвиватися та покращувати функціональність його інститутів, але й деградувати. Проаналізовано, що громадський контроль в Україні за діяльністю політичних партій розвинений слабо. Причини цього – нерозуміння його необхідності, загальне нерозуміння первинності інтересів громадянського суспільства стосовно владних інституцій, слабка інституційна спроможність громадського контролю (відсутність професійності й комунікації). Значна частина організацій громадянського суспільства лише імітують громадський контроль, а насправді їхні дії спрямовані на задоволення власних інтересів. Для зміцнення громадського контролю необхідні кількісне та якісне зростання громадських організацій, підвищення їхньої компетентності, інституційної й ресурсної спроможності, покращення комунікацій, пошук і використання нових технологій контролю та вдосконалення спільних дій. Важливо враховувати національну специфіку різних країн, їхні історичні традиції та тривалість і динаміку функціонування політичних партій.

A comprehensive analysis of the political discourse is carried out, which concerns the featuresof the functioning of political parties in Ukraine. Attention is focused on the fact that, like any discursiveinteraction, political discourse not only reflects existing ideas about the current state of developmentof political parties and the party system. Political discourse also creates and changes them, since it isin the process of interaction that citizens analyse, perceive or reject the views of other citizens,respectively transforming those that were previously held. It is found out that in contrast to politicaldiscussions about specific political problems that political parties face in their activities, political discourseincludes not only rational statements, but also emotional ones.It is proved that political discourse covers all broadcasting of the political sphere. That is, all discursive actsthat take place in political institutions with the participation of subjects of political interaction, inparticular, political leaders and representatives of political parties. It is determined that the most commonforms of political discourse are public speeches by leaders of political forces, parliamentary debates,discussion of party and election programs. An important component of political discourse is speech actsthat are on the verge of politics and mass communication, such as press conferences, presentations ofpolitical programs, placement of campaign materials in the media and discussions of party speakers onradio, television and social networks. It is noted that political parties should actively involve citizens indiscussions in social networks. It is proved that the lack of proper communication with citizens via Internetresources reduces the ability to convey the necessary information to voters.It was found out that we can study political competition of parties through political discourse, which isable to act as an effective resource (pro-government or opposition parties), constructing and drawingcertain outlines of political reality, and which is able to legitimize certain subjects of politics. In politicaldiscourse, a certain conditional reality is constructed, which claims to become a political practice. In otherwords, the discussion between political parties on the "democracy-authoritarianism" dichotomy maycreate new rules of the game in the political process.A democratic society not only declares, but also actually guarantees the rights and fundamental freedomsof citizens. Political parties are important elements of the socio-political structure of society and areimportant subjects of the political process. In democratic countries, they assume important socialfunctions, while becoming an integral part of society. Political discourse makes it possible to find out therole of political parties in political processes and makes it necessary to form new approaches to the studyof their activities. ; Здійснено комплексний аналіз політичного дискурсу, який стосується особливостей функціонування політичних партій вУкраїні. Акцентовано увагу натому, що як і будь-яка дискурсивна взаємодія, політичний дискурс нелише відбиває чинні уявлення про сучасний стан розвитку політичних партій та партійної системи, а й творить та змінює їх, оскільки саме впроцесі взаємодії громадяни аналізують, сприймають або відкидають уявлення інших громадян, відповідно трансформуючи ті, яких дотримувалися раніше. З'ясовано, що навідміну від політичних дискусій щодо конкретних політичних проблем зяким стикаються усвоїй діяльності політичні партії дополітичного дискурсу належать нетільки раціональні висловлювання, а й емоційні. Обґрунтовано, що політичний дискурс охоплює усе мовлення політичної сфери, тобто всі дискурсивні акти, що відбуваються вполітичних інституціях заучастю суб'єктів здійснюваної взаємодії, зокрема політичних лідерів та представників політичних партій. Визначено, що найпоширенішими формами політичного дискурсу є публічні промови лідерів політичних сил, парламентські дебати, обговорення партійних та виборчих програм. Важливу складову політичного дискурсу складають мовленнєві акти, які розташовані намежі політики та засобів масової комунікації, як-от прес-конференції, презентації політичних програм, розміщення агітаційних матеріалів уЗМІ та дискусії партійних спікерів нарадіо, телебаченні та усоціальних мережах. Зазначено, що політичні партії мають активніше залучати громадян додискусії та обговорення усоціальних мережах. Обґрунтовано, що відсутність належної комунікації згромадянами через Інтернет ресурси, знижує можливості донесення потрібної інформації виборцям. З'ясовано, що політичну конкуренцію партій можемо вивчати через політичний дискурс, котрий спроможний виступати дієвим ресурсом (провладних чи опозиційних партій), конструюючи й змальовуючи певні обриси політичної реальності, і який здатний здійснювати легітимацію тих чи інших суб'єктів політики. У політичному дискурсі конструюється певна умовна реальність, якапретендує стати політичною практикою. Іншими словами, через дискусію між політичними партіями щодо дихотомії «демократія–авторитаризм» уполітичному процесі можуть створюватися нові правила гри. Демократичне суспільство нелише декларує, але й реально гарантує права й основні свободи громадян. Політичні партії виступають важливими елементами соціально-політичної конструкції суспільства та є важливими суб'єктами політичного процесу. В демократичних країнах вони перебирають насебе важливі суспільні функції, перетворюючись при цьому наневід'ємний елемент суспільства. Політичний дискурс дозволяє з'ясувати роль політичних партій уполітичних процесах та змушує донеобхідності формування нових підходів увивченні їх діяльності.

A comprehensive analysis of the political discourse is carried out, which concerns the featuresof the functioning of political parties in Ukraine. Attention is focused on the fact that, like any discursiveinteraction, political discourse not only reflects existing ideas about the current state of developmentof political parties and the party system. Political discourse also creates and changes them, since it isin the process of interaction that citizens analyse, perceive or reject the views of other citizens,respectively transforming those that were previously held. It is found out that in contrast to politicaldiscussions about specific political problems that political parties face in their activities, political discourseincludes not only rational statements, but also emotional ones.It is proved that political discourse covers all broadcasting of the political sphere. That is, all discursive actsthat take place in political institutions with the participation of subjects of political interaction, inparticular, political leaders and representatives of political parties. It is determined that the most commonforms of political discourse are public speeches by leaders of political forces, parliamentary debates,discussion of party and election programs. An important component of political discourse is speech actsthat are on the verge of politics and mass communication, such as press conferences, presentations ofpolitical programs, placement of campaign materials in the media and discussions of party speakers onradio, television and social networks. It is noted that political parties should actively involve citizens indiscussions in social networks. It is proved that the lack of proper communication with citizens via Internetresources reduces the ability to convey the necessary information to voters.It was found out that we can study political competition of parties through political discourse, which isable to act as an effective resource (pro-government or opposition parties), constructing and drawingcertain outlines of political reality, and which is able to legitimize certain subjects of politics. In politicaldiscourse, a certain conditional reality is constructed, which claims to become a political practice. In otherwords, the discussion between political parties on the "democracy-authoritarianism" dichotomy maycreate new rules of the game in the political process.A democratic society not only declares, but also actually guarantees the rights and fundamental freedomsof citizens. Political parties are important elements of the socio-political structure of society and areimportant subjects of the political process. In democratic countries, they assume important socialfunctions, while becoming an integral part of society. Political discourse makes it possible to find out therole of political parties in political processes and makes it necessary to form new approaches to the studyof their activities. ; Здійснено комплексний аналіз політичного дискурсу, який стосується особливостей функціонування політичних партій вУкраїні. Акцентовано увагу натому, що як і будь-яка дискурсивна взаємодія, політичний дискурс нелише відбиває чинні уявлення про сучасний стан розвитку політичних партій та партійної системи, а й творить та змінює їх, оскільки саме впроцесі взаємодії громадяни аналізують, сприймають або відкидають уявлення інших громадян, відповідно трансформуючи ті, яких дотримувалися раніше. З'ясовано, що навідміну від політичних дискусій щодо конкретних політичних проблем зяким стикаються усвоїй діяльності політичні партії дополітичного дискурсу належать нетільки раціональні висловлювання, а й емоційні. Обґрунтовано, що політичний дискурс охоплює усе мовлення політичної сфери, тобто всі дискурсивні акти, що відбуваються вполітичних інституціях заучастю суб'єктів здійснюваної взаємодії, зокрема політичних лідерів та представників політичних партій. Визначено, що найпоширенішими формами політичного дискурсу є публічні промови лідерів політичних сил, парламентські дебати, обговорення партійних та виборчих програм. Важливу складову політичного дискурсу складають мовленнєві акти, які розташовані намежі політики та засобів масової комунікації, як-от прес-конференції, презентації політичних програм, розміщення агітаційних матеріалів уЗМІ та дискусії партійних спікерів нарадіо, телебаченні та усоціальних мережах. Зазначено, що політичні партії мають активніше залучати громадян додискусії та обговорення усоціальних мережах. Обґрунтовано, що відсутність належної комунікації згромадянами через Інтернет ресурси, знижує можливості донесення потрібної інформації виборцям. З'ясовано, що політичну конкуренцію партій можемо вивчати через політичний дискурс, котрий спроможний виступати дієвим ресурсом (провладних чи опозиційних партій), конструюючи й змальовуючи певні обриси політичної реальності, і який здатний здійснювати легітимацію тих чи інших суб'єктів політики. У політичному дискурсі конструюється певна умовна реальність, якапретендує стати політичною практикою. Іншими словами, через дискусію між політичними партіями щодо дихотомії «демократія–авторитаризм» уполітичному процесі можуть створюватися нові правила гри. Демократичне суспільство нелише декларує, але й реально гарантує права й основні свободи громадян. Політичні партії виступають важливими елементами соціально-політичної конструкції суспільства та є важливими суб'єктами політичного процесу. В демократичних країнах вони перебирають насебе важливі суспільні функції, перетворюючись при цьому наневід'ємний елемент суспільства. Політичний дискурс дозволяє з'ясувати роль політичних партій уполітичних процесах та змушує донеобхідності формування нових підходів увивченні їх діяльності.

Provides anoverview of local political parties in Ukraine. Two types oflocal political parties: the administrative and ideological, asexamples of local political parties for each type. The first typecarried political parties, the main character of which is growththrough administrative resources and / or the presence inthe governing apparatus authoritative regional politicians,the second in turn characterized by the presence of certainideological prescriptions that are inherent in a particular socialgroup or region. The prospects for the further development andestablishment of local political parties. ; Предложен обзор локальных политический партии вУкраине. Выделены два типа локальных политическихпартий: административный и идеологический, такжеприведены примеры локальных политических партийпо каждому типу. К первому типу отнесли политическиепартии, главным признаком которых являются рост спомощью админресурса и/или наличие в руководящемаппарате авторитетных региональных политиков, второйв свою очередь отличается наличием определенныхидеологических предписаний, которые присущиопределенной социальной группе или региону. Обозначеныперспективы дальнейшего развития и становлениялокальных политических партий. ; Запропоновано огляд локальних політичний партії в Україні. Виокремлено два типи локальних політичних партій: адміністративний та ідеологічний, також наведені приклади локальних політичних партій за кожним типом. Допершого типу віднесли політичні партії, головною ознакою якої є зростання за допомогою адмінресурсу та наявністю в керівному апараті авторитетних регіональних політиків, другий у свою чергу відрізняється наявністю певнихідеологічних приписів, які притаманні певній соціальній групі чи регіону. Окреслені перспективи подальшого розвитку та становлення локальних політичних партій

The legal framework for political parties, which defines their place within the system of state power, creates the basis for the functioning of the party system as well as the state. Considering that political parties are important participants of the political process and one of the key actors of the state decision-making, regulation of the legal status and activities of this institution is a prerequisite for the democratic development of the state. In this regard, this article examines the case of Germany and Ukraine in the process of constitutionalization of political parties. Through analysis of the relevant provisions of the constitutions of both countries, the article defines the place of political parties in the state system. In addition, the article considers the methodology of measuring the level of constitutionalization of political parties. Based on the data on the level of constitutionalization of political parties in Germany and Ukraine, the author attempts to determine the role of the constitutionalization of political parties in the process of their institutionalization. The article finds that the process of constitutionalization shapes the institutional role of political parties in the state and provides the parties with the core principles of their functioning. Although constitutions of both Germany and Ukraine embed provisions regulating political parties, only the Basic Law of Germany covers the issue of the institutional capacity of political parties and their place within the state policy. Considering that the Constitution of Ukraine does not determine the place of political parties in the system of the state power, further research shall be conducted to define the impact of constitutionalization on the process of party institutionalization in Ukraine.Article received 27.02.2019 ; Законодавче закріплення регулювання діяльності політичних партій та визначення їхнього місця в системі державної влади є фундаментом для функціонування партійної системи та держави загалом. Зважаючи на те, що політичні партії є важливими учасниками політичного процесу та одними з ключових суб'єктів ухвалення державних рішень, законодавче впорядкування правового статусу та діяльності цього інституту є неодмінною передумовою для демократичного розвитку держави. У статті розглянуто досвід Німеччини та України в процесі конституціоналізації політичних партій. За допомогою аналізу відповідних положень конституцій обох країн визначено місце політичних партій у системі державного устрою. Окрім цього, у статті розглянуто методологію визначення рівня конституціоналізації політичних партій. На основі даних щодо рівня конституціоналізації політичних партій у Німеччині та Україні автор робить спробу визначити роль конституціоналізації політичних партій у процесі їхньої інституціоналізації.Матеріал надійшов 27.02.2019

The legal framework for political parties, which defines their place within the system of state power, creates the basis for the functioning of the party system as well as the state. Considering that political parties are important participants of the political process and one of the key actors of the state decision-making, regulation of the legal status and activities of this institution is a prerequisite for the democratic development of the state. In this regard, this article examines the case of Germany and Ukraine in the process of constitutionalization of political parties. Through analysis of the relevant provisions of the constitutions of both countries, the article defines the place of political parties in the state system. In addition, the article considers the methodology of measuring the level of constitutionalization of political parties. Based on the data on the level of constitutionalization of political parties in Germany and Ukraine, the author attempts to determine the role of the constitutionalization of political parties in the process of their institutionalization. The article finds that the process of constitutionalization shapes the institutional role of political parties in the state and provides the parties with the core principles of their functioning. Although constitutions of both Germany and Ukraine embed provisions regulating political parties, only the Basic Law of Germany covers the issue of the institutional capacity of political parties and their place within the state policy. Considering that the Constitution of Ukraine does not determine the place of political parties in the system of the state power, further research shall be conducted to define the impact of constitutionalization on the process of party institutionalization in Ukraine.Article received 27.02.2019 ; Законодавче закріплення регулювання діяльності політичних партій та визначення їхнього місця в системі державної влади є фундаментом для функціонування партійної системи та держави загалом. Зважаючи на те, що політичні партії є важливими учасниками політичного процесу та одними з ключових суб'єктів ухвалення державних рішень, законодавче впорядкування правового статусу та діяльності цього інституту є неодмінною передумовою для демократичного розвитку держави. У статті розглянуто досвід Німеччини та України в процесі конституціоналізації політичних партій. За допомогою аналізу відповідних положень конституцій обох країн визначено місце політичних партій у системі державного устрою. Окрім цього, у статті розглянуто методологію визначення рівня конституціоналізації політичних партій. На основі даних щодо рівня конституціоналізації політичних партій у Німеччині та Україні автор робить спробу визначити роль конституціоналізації політичних партій у процесі їхньої інституціоналізації.Матеріал надійшов 27.02.2019

The legal framework for political parties, which defines their place within the system of state power, creates the basis for the functioning of the party system as well as the state. Considering that political parties are important participants of the political process and one of the key actors of the state decision-making, regulation of the legal status and activities of this institution is a prerequisite for the democratic development of the state. In this regard, this article examines the case of Germany and Ukraine in the process of constitutionalization of political parties. Through analysis of the relevant provisions of the constitutions of both countries, the article defines the place of political parties in the state system. In addition, the article considers the methodology of measuring the level of constitutionalization of political parties. Based on the data on the level of constitutionalization of political parties in Germany and Ukraine, the author attempts to determine the role of the constitutionalization of political parties in the process of their institutionalization. The article finds that the process of constitutionalization shapes the institutional role of political parties in the state and provides the parties with the core principles of their functioning. Although constitutions of both Germany and Ukraine embed provisions regulating political parties, only the Basic Law of Germany covers the issue of the institutional capacity of political parties and their place within the state policy. Considering that the Constitution of Ukraine does not determine the place of political parties in the system of the state power, further research shall be conducted to define the impact of constitutionalization on the process of party institutionalization in Ukraine.Article received 27.02.2019 ; Законодавче закріплення регулювання діяльності політичних партій та визначення їхнього місця в системі державної влади є фундаментом для функціонування партійної системи та держави загалом. Зважаючи на те, що політичні партії є важливими учасниками політичного процесу та одними з ключових суб'єктів ухвалення державних рішень, законодавче впорядкування правового статусу та діяльності цього інституту є неодмінною передумовою для демократичного розвитку держави. У статті розглянуто досвід Німеччини та України в процесі конституціоналізації політичних партій. За допомогою аналізу відповідних положень конституцій обох країн визначено місце політичних партій у системі державного устрою. Окрім цього, у статті розглянуто методологію визначення рівня конституціоналізації політичних партій. На основі даних щодо рівня конституціоналізації політичних партій у Німеччині та Україні автор робить спробу визначити роль конституціоналізації політичних партій у процесі їхньої інституціоналізації.Матеріал надійшов 27.02.2019

The security policy of the British coalition government of D. Cameron (2010-2015) is summarized; it's been proved that political forces of Tory and Liberal Democrat should have compromised to carry out unanimous course in the scope of national security, and the problems of the security strategy on parliamentary elections in 2015 are analyzed, particularly the comparative analysis of the modern safety strategy of leading British parties is exercised. Under conditions of the appearance of new challenges and threats, transformation of international safety system, the questions of safety policy often become the object of attention of the British community and experts. The absence of cross-party consensus on most terms of safety strategy of the United Kingdom during the election campaign in 2015 makes the discussion about perspectives of the British safety policy still more urgent. During the election campaign there was no unity on any aspect of security subject between parties. First of all, Labourists, Liberal Democrats, Scottish National Party and Green Party made a statement about readiness to develop cooperation with the EU and the Conservatives and the UK Independence Party were on the side of the Eurosceptics. The opinions of the parties were also divided on military operations abroad, financing and force level. In terms of one-party government and presence of majority in the House of Commons, the Conservatives have opportunities to realize their own vision of British safety policy. ; Підводяться підсумки безпекової політики британського коаліційного уряду Д. Кемерона (2010-2015); доведено, що політичним силам консерваторів та ліберал-демократів для проведення одностайного курсу у сфері нацбезпеки потрібно було йти на компроміси, а також аналізується проблематика безпекової стратегії на парламентських виборах 2015 р., зокрема, проводиться порівняльний аналіз положень сучасної безпекової стратегії провідних партій Великобританії. Передвиборча кампанія 2015 р. стимулювала активні дискусії з питань безпеки, а відповідні розділи були включені у передвиборчі маніфести усіх ведучих британських політичних партій. В умовах виникнення нових викликів та загроз, трансформації системи міжнародної безпеки, питання безпекової політики часто стають об'єктом уваги британської спільноти та експертів. Відсутність міжпартійного консенсусу по більшості положень безпекової стратегії Великобританії у ході передвиборчої кампанії 2015 р. роблять дискусії про перспективи британської безпекової політики ще більш актуальними. У ході передвиборчої кампанії практично не по жодному аспекту безпекової проблематики не було міжпартійної єдності. Насамперед, лейбористи, ліберал-демократи, ШНП і партія «зелених» зробили заяву про готовність розвивати співробітництво з ЄС, а консерватори та ПНОК виявилися на боці євроскептиків. Думки партій розділилися також з питань проведення військових операцій за кордоном, фінансування й чисельності збройних сил. ; Підводяться підсумки безпекової політики британського коаліційного уряду Д. Кемерона (2010-2015); доведено, що політичним силам консерваторів та ліберал-демократів для проведення одностайного курсу у сфері нацбезпеки потрібно було йти на компроміси, а також аналізується проблематика безпекової стратегії на парламентських виборах 2015 р., зокрема, проводиться порівняльний аналіз положень сучасної безпекової стратегії провідних партій Великобританії. Передвиборча кампанія 2015 р. стимулювала активні дискусії з питань безпеки, а відповідні розділи були включені у передвиборчі маніфести усіх ведучих британських політичних партій. В умовах виникнення нових викликів та загроз, трансформації системи міжнародної безпеки, питання безпекової політики часто стають об'єктом уваги британської спільноти та експертів. Відсутність міжпартійного консенсусу по більшості положень безпекової стратегії Великобританії у ході передвиборчої кампанії 2015 р. роблять дискусії про перспективи британської безпекової політики ще більш актуальними. У ході передвиборчої кампанії практично не по жодному аспекту безпекової проблематики не було міжпартійної єдності. Насамперед, лейбористи, ліберал-демократи, ШНП і партія «зелених» зробили заяву про готовність розвивати співробітництво з ЄС, а консерватори та ПНОК виявилися на боці євроскептиків. Думки партій розділилися також з питань проведення військових операцій за кордоном, фінансування й чисельності збройних сил.

The article explains that the party system in Ukraine is formal. Analyzes the extent of the problem, examines the role of political parties in society and the political system of Ukraine, identified factors, confirming the formality of the party system in Ukraine. It is shown that the introduction of a proportional electoral system gave political parties the status of the main participants in the electoral process, representing the interests of all social groups in society. However, actually, the party continued to be the spokesman of interests of oligarchic groups.Key words: political parties, party system, the formality of the party system, democracy, reform. ; У статті обґрунтовується, що партії як політичний інститут демократії в Україні мають формальний характер. Аналізується ступінь розробленості проблеми, розглядається роль політичних партій у суспільстві та політичній системі України, виявляються чинники, що підтверджують формальність партійної системи в Україні. Показано, що впровадження пропорційної виборчої системи надало політичним партіям статус основних учасників виборчого процесу, що представляють інтереси всіх соціальних груп суспільства. Однак, насправді, партії продовжують залишатися виразником інтересів фінансово-олігархічних груп.Ключові слова: політичні партії, партійна система, формальність партійної системи, демократія, реформи.