Suchergebnisse

Political stability, political science as an object of study is a multidimensional problem and the issue of political stability is one of the most important problems of the modern political science. The problem of political stability does not occur itself – the pressure of the environment, both internal and external, on the political system is the condition that makes the existing authorities to find new ways and sources of system stabilization. According to the current understanding of the essential characteristics and parameters of political stability, one of the most important parameters is the stability of political institutions and their ability to deal effectively with their duties under the system of separation of powers and authority that has developed within the political system of the state. Political stability is defined as a state of political society, which is characterized by stable operation of all political institutions and linked to the preservation and improvement of structures according to external and internal influences, as well as the constant and sufficiently high level of support for power structures of society.One of the most important aspects of the study of this problem is to determine the factors that influence on the formation of political stability and determine their role in stabilizing the political system. In this study, based on analysis of studies of Western scholars and political practice, it was attempted to identify peculiarities of the influence of the social and economic factors (level of economic development, dynamics of GDP growth, socio-economic inequality) on political stability. ; Проблематика політичної стабільності є однією з найважливіших дослідницьких проблем сучасної політичної науки. Питання політичної стабільності не виникає саме по собі – тиск середовища, як внутрішнього, так і зовнішнього, на політичну систему є тією умовою, що примушує існуючу владу шукати нові способи та джерела стабілізації системи. Одним із найважливіших аспектів дослідження даної проблеми є визначення факторів та формування системи індикаторів, які впливають на формування політичної стабільності та дадуть змогу дати приблизну оцінку її стану. В даному дослідженні на підставі аналізу напрацювань західних учених та політичної практики зроблено спробу визначити особливості впливу соціально-економічних факторів (рівня економічного розвитку, динаміки росту ВВП, соціально-економічної нерівності) на політичну стабільність.

Problem setting. Socio-political stability has universal universal historical significance, since it belongs to the basic qualitative characteristics of the states since their emergence. The rhetoric of stabilization is inherent in both totalitarian (authoritarian) and democratic countries. In the first case, on the basis of it, the political system is preserved, which makes it impossible (significantly weakens) the mechanisms of rotation of political elites and leaders, which is approximated to society in the form of slowing down of sociogenesis, slowing the pace of development of the country, stagnation of certain social fragments. In the second case, the public authorities demonstrate their ability to democratically secure stable signs of the development of basic public spheres and institutions over their volatile antipodes. The consequences of this are state-building constructivism (accumulation of positive results), successful implementation of modernization strategies, strengthening the country's position in international relations, creating systemic preconditions for the progressive development of society, etc. One of the main negative stimuli against socio-political stability is the multifaceted threats that have both objective leaks (social, natural, technogenic) and subjective determinants. Their purpose is loosening, weakening public institutions, reducing the effectiveness of the state, the depletion of the economy and more. At the same time, the tendencies of diversity of threats, their mutual influence and integration («hybridization») become quite obvious. This requires a timely prediction ofprocesses of state response to threats to socio-political stability, based on appropriate models. Analysis of recent research and publications on the topic. The essence, content of socio-political stability, ways of its achievement in different power formats were investigated in the works of V. Volynets, I. Kiananka, V. Koliukh, Y. Kondratyev, V. Lagutin, Y. Levenets, 0. Maksimova, Y. Matsievsky, O. Rudenko, ...

Discussed the importance of political stability in the information agenda. Identified and studied the subjects of information for political stability and their role in achieving and maintaining political stability. We investigate the likelihood of manipulation techniques to discredit democratic values. It is concluded that the mechanism for countering such a scenario are the media themselves, which in a democratic society is not subordinated to the state and developed on the basis of competition in the information space. ; Рассмотрено значение политической стабильности в информационной повестке дня. Выявлены и изучены субъекты информационного обеспечения политической стабильности и их роль в достижении и поддержании политической стабильности. Исследуется вероятность применения приемов манипуляции в целях дискредитации демократических ценностей. Сделан вывод о том, что механизмом противодействия такому сценарию являются сами СМИ, которые в демократическом обществе не подчинены государству и развиваются на основе конкуренции в информационном пространстве. ; Розглянуто значення політичної стабільності в інформаційному порядку денному. Виявлені й досліджені суб'єкти інформаційного забезпечення політичної стабільності та їх роль у досягненні й підтримці політичної стабільності. Проаналізована ймовірність застосування способів маніпуляцій з метою дискредитації демократичних цінностей. Зроблено висновок про те, що механізмом протидії такому сценарію є самі ЗМІ, які в демократичному суспільстві є незалежними від держави й розвиваються на основі конкуренції в інформаційному просторі.

Проблематика політичної стабільності є однією з найважливіших дослідницьких проблем сучасної політичної науки. Проблема політичної стабільності не виникає сама пособі – тиск середовища, як внутрішнього так і зовнішнього, на політичну систему є тією умовою, яка примушує існуючу владу шукати нові способи та джерела стабілізації системи.Одним із найважливіших аспектів дослідження даної проблеми є визначення факторів, які впливають на формування політичної стабільності, та визначення їхньої ролі у стабілізації політичної системи. В даній роботі, на підставі аналізудосліджень західних вчених та політичної практики, зроблено спробу визначити особливості впливу легітимності, ефективності та інших факторів на рівень політичної стабільності. ; Проблематика политической стабильности являетсяодной из важнейших исследовательских проблемсовременной политической науки. Проблема политическойстабильности не возникает сама по себе – давлениесреды, как внутренней, так и внешней, на политическуюсистему является тем условием, которое заставляетсуществующую власть искать новые способы и источникистабилизации системы. Одним из важнейших аспектовисследования данной проблемы является определениефакторов, влияющих на формирование политическойстабильности, и определение их роли в стабилизацииполитической системы. В данной работе, на основаниианализа исследований западных ученых и политическойпрактики, сделана попытка определить особенностивлияния легитимности, эффективности и других факторовна уровень политической стабильности. ; The issue of political stability is one of the most importantresearch problems in modern political science. The problem ofpolitical stability does not occur it self - pressure environment,both internal and external, the political system is the conditionthat makes the existing authorities to find new ways and sourcesstabilization system. According to the current understanding ofthe essential characteristics and parameters of political stability,one of the most important parameters is the stability of politicalinstitutions and their ability to deal effectively with their dutiesunder the system of separation of powers and authority thathas developed within the political system of the state. Politicalstability is defined as a state of political society, which ischaracterized by stable operation of all political institutionsand linked to the preservation and improvement of structuresaccording to external and internal influences, as well as constantand sufficiently high level of support power structures of society.One of the most important aspects of the study of thisproblem is to determine the factors that influence the formationof political stability, and determine their role in stabilizing thepolitical system. In this study, based on analysis of Westernscientific research and political practice, attempts to identifyfeatures of the influence of legitimacy and other factors on thelevel of political stability. As a result of the study, we can concludethat political stability is determined by many factors, dependingon the level and specificity of political activity, recognizing theauthority of the government broad social classes, the ability touse the available power at its disposal the resources (material,spiritual and psychological) to address urgent problems frompositions of political leaders on their ability and the ability toexpress national interests and consolidating the political will ofcitizens, of the ability to critically analyze their activities and tocomply with the law and established rules.

The article examines the impact of Internet on political stability. Positiveand negative dimensions of influence are defined. Characteristics of socioculturaland institutional factors affecting are described. ; Исследовано влияние сети Интернет на политическую стабильность.Определено положительное и отрицательное измерения влияния. Описаныхарактеристики социокультурных и институциональных факторов влияния. ; Досліджено вплив мережі Інтернет на політичну стабільність.Визначено позитивний та негативний виміри впливу. Описано ха-рактеристики соціокультурних та інституційних чинників впливу.

The article gives the description of the main features of existing structural and demographic models of political stability. The degree of their suitability for forecasting the political development of the present is estimated. ; Надано опис головних рис існуючих структурно-демографічних моделей політичної стабільності. Оцінено ступінь їх придатності для прогнозування політичного розвиту сучасності.

In the article conceptual base of democratic political stability within institutional approach is considered. The key points of functioning of the political system are determined. Attention paid to the theoretical ground of political crises' reasons. The content of the theory of making decision in the context of the institutional framework of political stability is revealed. It is marked that the scientific approaches to the institutional framework of po -litical stability are varied from explanatory concepts of political theory to the pragmatic aspects. The significant differences between the situation of the transitional states and developed democracy countries are defined. Drawn conclusion on the necessity of political responsibility and accountability of political institutes with the purpose of providing of dynamic and balanced political stability.Key words: political stability, status quo, political systems, making decision, policy of sustainable development. ; У статті розглянуто концептуальні основи демократичної політичної стабільності в інституційно-му вимірі. Визначено ключові точки зору на функціонування політичної системи в незмінному вигляді. Звернено увагу на теоретичне обґрунтування причин політичних криз. Установлено зміст теорії прийняття рішень у контексті інституційного забезпечення політичної стабільності. Зазначено, що наукові підходи до інституційного забезпечення політичної стабільності варіюються від потужних пояснювальних концептів великої політичної теорії до прагматичних аспектів. Окреслено істотні розбіжності, наявні між перехід-ними державами та країнами розвиненої демократії. Зроблено висновок про необхідність політичної від-повідальності та підзвітності політичних інститутів із метою забезпечення динамічної та збалансованої політичної стабільності.Ключові слова: політична стабільність, статус-кво, політичні системи, прийняття рішень, політика сталого розвитку.

The main theoretical and methodological approaches to the study of political stability and the role of information and communication technologies in political processes and political institutions: system, institutional, structural and functional, social, informational and logical, interdisciplinary, comparative, factorial, informational, organizational approaches, concepts of psychology of mass communication, in particular, behavioral, informational, psychological, concept of illusion and manipulation. It is proved, what exactly these approaches allow to perform complex studying of information processes in the political sphere in Ukrainian conditions and to show the diversity of political and informational space of Ukraine. Key words: theoretical and methodological approaches, political stability, political processes and institutions, information processes. ; Розглянуто основні теоретико-методологічні підходи до дослідження політичної стабільності та ролі інформаційно-комунікаційних технологій у політичних процесах і діяльності політичних інститутів: системний, інституціональний, структурно-функціональний, соціоінформаціологічний, міждисциплінарний, порівняльний, факторний, інформаційний, організаційний підходи, концепції психології масової комунікації, зокрема, поведінкову, інформаційну, психологічну, концепцію ілюзій і маніпуляцій. Обґрунтовано, що саме ці підходи дозволяють здійснити комплексне вивчення інформаційних процесів у політичній сфері в українських умовах і показати все різноманіття політико-інформаційного простору України. Ключові слова: теоретико-методологічні підходи, політична стабільність, політичні процеси і інститути, інформаційні процеси. Рассмотрены основные теоретико-методологические подходы к исследованию политической стабильности и роли информационно-коммуникационных технологий в политических процессах и деятельности политических институтов: системный, институциональный, структурно-функциональный, социоинформациологический, междисциплинарный, сравнительный, факторный, информационный, организационный подходы, концепции психологии массовой коммуникации, в частности, поведенческую, информационную, психологическую, концепцию иллюзий и манипуляций. Обосновано, что именно эти подходы позволяют осуществить комплексное изучение информационных процессов в политической сфере в украинских условиях и показать все многообразие политико-информационного пространства Украины. Ключевые слова: теоретико-методологические подходы, политическая стабильность, политические процессы и институты, информационные процессы. The main theoretical and methodological approaches to the study of political stability and the role of information and communication technologies in political processes and political institutions: system, institutional, structural and functional, social, informational and logical, interdisciplinary, comparative, factorial, informational, organizational approaches, concepts of psychology of mass communication, in particular, behavioral, informational, psychological, concept of illusion and manipulation. It is proved, what exactly these approaches allow to perform complex studying of information processes in the political sphere in Ukrainian conditions and to show the diversity of political and informational space of Ukraine. Key words: theoretical and methodological approaches, political stability, political processes and institutions, information processes.

The issue of political stability is one of the most important research problems of modern political science. The issue of political stability does not occur by itself – pressure of an internal and external environment on the political system is the condition that makes the existing power to find new ways and sources of stabilization system. One of the most important aspects of this problem is to determine the factors and the formation of a system of indicators that influence the formation of political stability and will make it possible to give a rough estimate of its condition. In this study, based on analysis of studies of Western scholars and political practice, it was attempted to identify the peculiarities of the social and economic factors (level of economic development, the dynamics of GDP growth, socio-economic inequality and ethno-linguistic fragmentation) on political stability ; Проблематика политической стабильности является одной из важнейших исследовательских проблем современной политической науки. Вопрос политической стабильности не возникает сама по себе - давление среды, как внутренней так и внешней , на политическую систему является тем условием, которое заставляет существующую власть искать новые способы и источники стабилизации системы. Одним из важнейших аспектов исследования данной проблемы является определение факторов и формирование системы индикаторов, которые влияют на формирование политической стабильности и позволят дать приблизительную оценку ее состояния. В данном исследовании, на основании анализа исследований западных ученых и политической практики сделана попытка определить особенности влияния социальных и экономических факторов (уровня экономического развития, динамики роста ВВП, социально-екномического неравенства и этно-лингвистической фрагментации ) на политическую стабильность. ; Проблематика політичної стабільності є однією з найважливіших дослідницьких проблем сучасної політичної науки. Питання політичної стабільності не виникає сама пособі – тиск середовища, як внутрішнього так і зовнішнього, на політичну систему є тією умовою, яка примушує існуючу владу шукати нові способи та джерела стабілізації системи. Одним із найважливіших аспектів дослідження даної проблеми є визначення факторів та формування системи індикаторів, які впливають на формування політичної стабільності та дадуть змогу дати приблизну оцінку її стану. В даному досліджені, на підставі аналізу досліджень західних вчених та політичної практики, зроблено спробу визначити особливості впливу соціально-економічних факторів (рівня економічного розвитку, динаміки росту ВВП, соціально-екномічної нерівності та етно-лінгвістичної фрагментації) на політичну стабільність.

Crises in socio-political stability require complex mechanisms of state response, namely the participation of various state agencies, government insitutions, organizations, as well as involvement of the private sector in ensuring the security of the population, society and the state. In-depth studies of public administration thought on the state response to threats to socio-political stability not only make it possible to increase the effectiveness and efficiency of management activities in crisis situations, but also allow determining the optimal measures to address these threats.The purpose of the article is to investigate the nature of the levels of state response to threats to socio-political stability and substantiate the appropriate ways of improvement under the current conditions.An analysis of legal acts in the field of state response to crisis events indicates that there is currently a well-established regulatory framework for emergency response. However, recent strategic and conceptual regulations introduce a new concept – a crisis. It has been established that unlawful acts of anti-constitutional orientation should be attributed to crisis situations that threaten the socio-political stability. A special category is the mass unrest. In addition the potential threat to socio-political stability is posed by various mass events that have a resonant component. One of the causes of crisis is also the emergence of social conflict.State response to threats to socio-political stability according to the scale of threats is implemented at the levels of public administration. According to these levels, the modes of functioning of public administration are changing. Taking into account the nature of crisis situations of socio-political origin and levels of state response, it can be noted that mechanisms of state response are implemented in the field of counteracting threats to the state (ensuring national security), society (ensuring public security), human and citizen (protecting public order).Based on the analysis of the essence of crisis situations of socio-political origin, appropriate forms of state response to these threats, the ways of improving state response to threats to socio-political stability at the appropriate levels are substantiated. In accordance with the higher, central and territorial levels of public administration, the components of the security sector perform the tasks of ensuring state and public security and public order. The peculiarity of the submitted proposals is the actualization of the activities of public organizations and associations of citizens in the system of national security for crisis response.The directions of further scientific researches will be directed to refinement of the structural scheme of the levels of state response to threats of socio-political stability based on the conditions of the present. ; Обґрунтовано актуальність і значущість наукових досліджень проблем державного реагування на загрози суспільно-політичній стабільності в Україні. Здійснено аналіз нормативно-правових актів у сфері державного реагування на кризові події. Розроблено структурну схему рівнів державного реагування на загрози суспільно-політичній стабільності. Обґрунтовано шляхи вдосконалення державного реагування на загрози суспільно-політичній стабільності в Україні за сучасних умов.

Crises in socio-political stability require complex mechanisms of state response, namely the participation of various state agencies, government insitutions, organizations, as well as involvement of the private sector in ensuring the security of the population, society and the state. In-depth studies of public administration thought on the state response to threats to socio-political stability not only make it possible to increase the effectiveness and efficiency of management activities in crisis situations, but also allow determining the optimal measures to address these threats.The purpose of the article is to investigate the nature of the levels of state response to threats to socio-political stability and substantiate the appropriate ways of improvement under the current conditions.An analysis of legal acts in the field of state response to crisis events indicates that there is currently a well-established regulatory framework for emergency response. However, recent strategic and conceptual regulations introduce a new concept – a crisis. It has been established that unlawful acts of anti-constitutional orientation should be attributed to crisis situations that threaten the socio-political stability. A special category is the mass unrest. In addition the potential threat to socio-political stability is posed by various mass events that have a resonant component. One of the causes of crisis is also the emergence of social conflict.State response to threats to socio-political stability according to the scale of threats is implemented at the levels of public administration. According to these levels, the modes of functioning of public administration are changing. Taking into account the nature of crisis situations of socio-political origin and levels of state response, it can be noted that mechanisms of state response are implemented in the field of counteracting threats to the state (ensuring national security), society (ensuring public security), human and citizen (protecting public order).Based on the analysis of the essence of crisis situations of socio-political origin, appropriate forms of state response to these threats, the ways of improving state response to threats to socio-political stability at the appropriate levels are substantiated. In accordance with the higher, central and territorial levels of public administration, the components of the security sector perform the tasks of ensuring state and public security and public order. The peculiarity of the submitted proposals is the actualization of the activities of public organizations and associations of citizens in the system of national security for crisis response.The directions of further scientific researches will be directed to refinement of the structural scheme of the levels of state response to threats of socio-political stability based on the conditions of the present. ; Обґрунтовано актуальність і значущість наукових досліджень проблем державного реагування на загрози суспільно-політичній стабільності в Україні. Здійснено аналіз нормативно-правових актів у сфері державного реагування на кризові події. Розроблено структурну схему рівнів державного реагування на загрози суспільно-політичній стабільності. Обґрунтовано шляхи вдосконалення державного реагування на загрози суспільно-політичній стабільності в Україні за сучасних умов.

The trust is the main power legitimating factor that influens on transformation society. . The signs of constructive stability are considered and the factors that lead to the instability of the political system are identified The essence of cause-effectrelations between the level of public confidence and variousmechanisms of political power legitimization is described in Ukraine. ; В современных условиях проблема политической стабильности Украины приобретает особую остроту. Это обусловлено с необходимостью проведения системных реформ и обеспечения национальной безопасности. Но это возможно при налички политического доверия со стороны населения и политического капитала в институтов власти. Если есть кризис доверия, то довольно сложно достичь нового формата общественного договора и обеспечить консолидацию демократии ; У сучасних умовах проблема політичної стабільності в Україні набуває особливоїгостроти. Це зумовлено необхідністю проведення системних реформ та забезпеченням національної безпеки. Але це можливо за наявності політичної довіри з боку населення та політичного капіталу у владних інститутах. Якщо є криза довіри, то доволі складно досягти нового формату суспільного договору та забезпечити консолідацію демократії.

The article is devoted to the peculiarities of the interaction of political institutions in the context of ensuring the stable functioning of all spheres of society. The purpose of the study is to establish the political and institutional foundations of political stability in the context of the security dimension of modern democratic political relations. Important features of the territorial division of competent institutions in the field of security are described. It was emphasized that the ability of a particular person or group of people to make decisions in the security sphere indicates a high level of development of a democratic political system. The reasons and mechanisms according to which political competition in the conditions of democracy belongs to the constantly operating conditions of interactions within the framework of establishing the state of political security are analyzed. In the light of current events, the security contour of the political system is of particular importance. It was found that the vertical vector of subordination of the political and institutional structure of political stability is inherent not only in authoritarian but also in democratic countries. The processes of formation of quick responses to crisis threats are revealed, when decision-making should be carried out by a shortened procedure and in a short time. It is proved that the conditions of democratic transit significantly complicate the formation of the configuration of political security institutions. It was found that provisional or non-core political institutions that carry out democratic transformations should take into account the task of maintaining the necessary level of political stability in order to avoid challenges to political security. It is assumed that going beyond authority and trying to gain a different, higher status in the system of power, lead to powerful conflicts that can destroy the system from within. It is established that the homogeneity of the elite in professional, educational and cultural dimensions to some extent guarantees common value approaches to security issues. It is concluded that the institutional structure for preventing threats of destabilization also includes governments, parliaments, non-governmental organizations, parties and movements, independent expert communities, the academic community, and free and responsible media. ; Рассмотрены особенности взаимодействия политических институтов в контексте обеспечения стабильного функционирования всех сфер жизнедеятельности общества. Цель исследования – установление политико-институциональных основ политической стабильности в контексте безопасности измерения современных демократических политических отношений. Охарактеризованы важные черты территориального распределения компетентных учреждений в сфере безопасности. Было подчеркнуто, что способность конкретного лица или группа лиц принимать решения в сфере безопасности свидетельствует о высоком уровне развития демократической политической системы. Проанализированы причины и механизмы, по которым политическая конкуренция в условиях демократии относится к постоянно действующим условиям взаимодействий в рамках установления состояния политической безопасности. В свете происходящих событий, особую важность приобретает «контур безопасности» политической системы. Выяснено, что вертикальный вектор подчинения политико-институциональной структуры политической стабильности присущ не только авторитарным, но и демократическим странам. Раскрыты процессы формирования быстрых ответов на кризисные угрозы, когда принятие решений должно осуществляться по сокращенной процедуре и в короткие сроки. Доказано, что условия демократического транзита значительно затрудняют формирование конфигурации институтов политической безопасности. Выяснено, что временные или непрофильные политические институты, которые осуществляют демократические трансформации, должны учитывать задачи поддержания необходимого уровня политической стабильности с целью предотвращения вызовам политической безопасности. Предположено, что выход за рамки полномочий и попытки приобрести другой, более высокий статус в системе власти, побуждают к мощным конфликтам, способным разрушить систему изнутри. Установлено, что однородность элиты в профессиональном, образовательном и культурном измерениях в определенной степени гарантирует общие ценностные подходы к вопросам безопасности. Сделан вывод, что к институциональной структуре предотвращения угрозы дестабилизации относятся правительства, парламенты, неправительственные организации, партии и движения, независимые экспертные сообщества, академическое научное среду, а также свободные и ответственные СМИ. ; Розглянуто особливості взаємодії політичних інститутів у контексті забезпечення стабільного функціонування всіх сфер життєдіяльності суспільства. Мета дослідження – встановлення політико-інституційних засад політичної стабільності в контексті безпекового виміру сучасних демократичних політичних відносин. Охарактеризовано важливі риси територіального розподілу компетентних інституцій в сфері безпеки. Підкреслено, що спроможність конкретної особи або групи осіб ухвалювати рішення в безпековій сфері свідчить про високий рівень розвитку демократичної політичної системи. Проаналізовано причини та механізми, за якими політична конкуренція в умовах демократії належить до постійно діючих умов взаємодій в рамках встановлення стану політичної безпеки. У світлі подій, що відбуваються, особливої важливості набуває «безпековий контур» політичної системи. З'ясовано, що вертикальний вектор підпорядкування політико-інституційної структури політичної стабільності властивий не лише авторитарним, але й демократичним країнам. Розкрито процеси формування швидких відповідей на кризові загрози, коли прийняття рішень має здійснюватися за скороченою процедурою та у короткі терміни. Доведено, що умови демократичного транзиту значно ускладнюють формування конфігурації інституцій політичної безпеки. З'ясовано, що тимчасові або непрофільні політичні інститути, які здійснюють демократичні трансформації, мають враховувати завдання підтримання необхідного рівня політичної стабільності з метою запобігання викликам політичної безпеки. Припущено, що вихід за рамки повноважень та спроби набути більш високого статусу в системі влади, спонукають до потужних конфліктів, здатних зруйнувати систему зсередини. Встановлено, що однорідність еліти в професійному, освітньому та культурному вимірах до певної міри гарантує спільні ціннісні підходи до питань безпеки. Зроблено висновок, що до інституційної структури запобіганням загрозам дестабілізації належать уряди, парламенти, неурядові організації, партії та рухи, незалежні експертні спільноти, академічне наукове середовище, а також вільні та відповідальні медіа.

The trust is the main power legitimating factor that influens on transformation society. . The signs of constructive stability are considered and the factors that lead to the instability of the political system are identified The essence of cause-effectrelations between the level of public confidence and variousmechanisms of political power legitimization is described in Ukraine. ; В современных условиях проблема политической стабильности Украины приобретает особую остроту. Это обусловлено с необходимостью проведения системных реформ и обеспечения национальной безопасности. Но это возможно при налички политического доверия со стороны населения и политического капитала в институтов власти. Если есть кризис доверия, то довольно сложно достичь нового формата общественного договора и обеспечить консолидацию демократии ; У сучасних умовах проблема політичної стабільності в Україні набуває особливоїгостроти. Це зумовлено необхідністю проведення системних реформ та забезпеченням національної безпеки. Але це можливо за наявності політичної довіри з боку населення та політичного капіталу у владних інститутах. Якщо є криза довіри, то доволі складно досягти нового формату суспільного договору та забезпечити консолідацію демократії.

Політична стабільність, як об'єкт політологічного дослідження є багатоаспектною проблемою. Оскільки у науковій сфері не склалося однозначного трактування взаємозв'язку між конфліктами та стабільністю, однією із важливих сторін дослідження даної проблеми є визначення ролі конфліктів у сучасному суспільстві, а також дослідити їхній вплив на формування політичної стабільності. Важливість дослідження проблеми у такому ракурсі посилюється тим, що він вказує шлях подолання одностороннього, позитивно-негативного ставлення до конфлікту, і надає можливість більш широкого, багатовимірного розуміння його ролі в суспільних відносинах, оскільки парадигма конфліктології дозволяє нам дослідити проблему формування політичної стабільності у протилежній площині.В ході дослідження виявлено, що конфлікти знижують напругу, сприяючи при цьому стабілізації та інтеграції внутрішньогрупових відносин, надаючи учасникам конфлікту безпосередню можливість вираження суперечливих вимог; запобігають стагнації, стимулюють інтерес і цікавість, виступаючи в ролі медіатора, за допомогою якого артикулюються проблеми, знаходяться їхні вирішення; служать основою соціальних змін; чітко розділяє різні групи і цим сприяють встановленню групової та персональної ідентифікації. ; Political stability, political science as an object of study is a multidimensional problem. Since the area of science has not developed a clear interpretation of the relationship between conflict and stability, one of the important aspects of the study of this problem is to determine the role of conflict in modern society, and to investigate their influence on the formation of political stability. The importance of research problem sin this perspective is enhanced by the fact that it points the way to overcome the one-sided, positive- negative attitude towards the conflict, and provides a broader, multi-dimensional understanding of its role in public relations, as the paradigm of conflict resolution allows us to investigate the formation of political stability in the opposite plane.Today one of the most fruitful ways to develop such a theory of political stability, which is so necessary to society, is its consideration as a special case of a state political process, due to its other state in the first place - conflict. This path involves identifying their relationships, and identity matches their inherent features, analysis of the role that belongs to the political conflict and its impact on political stability.The study found that conflicts reduce stress, thus contributing to the stabilization and integration of intragroup relations , giving participants the opportunity of expressing direct conflict conflicting requirements, prevent stagnation , stimulate interest and curiosity , acting as a mediator by which articulate problems, their solutions are , are the basis for social change , clearly separates the different groups to allow for the establishment of group and personal identity; addition, decentralized groups and free society, conflict, aimed at resolving tensions between adversaries, often plays a stabilizing and integrative role. Allowing crisp and clear expression of contrary claims, these social systems are able to improve their structure by eliminating sources of conflict. Multiple conflicts that they (the system) feel help them get rid of the sources of antagonism and achieve internal cohesion. These systems provide for themselves through the institutionalization of conflict, an important stabilizing mechanism. In addition to this intragroup conflict often breathes new life into existing standards or new causes.It is important to note that political stability and political conflict is not definitely opposed to each other, nor are they in a dialectical «cross assignation» and «cross negation.» In essence, being a manifestation of social needs and interests , reflecting the changing balance of forces participants of public relations and political conflict and political stability perform another very important function - providing theoretical possibility of building a sort of « scales « of conflict and stability. But it should be emphasized again: they are two different, though interconnected dimensions rather than characteristics that exclude or include each other. Availability and defined in a way a variable dimension , size and intensity of one of them does not mean the absence or corresponding increase / decrease in the other. ; Политическая стабильность, как объект политологического исследования является многоаспектной проблемой. Поскольку в научной сфере не сложилось однозначной трактовки взаимосвязи между конфликтами и стабильностью, одной из важных сторон исследования данной проблемы является определение роли конфликтов в современном обществе, а также исследовать их влияние на формирование политической стабильности. Важность исследованияпроблемы в таком ракурсе усугубляется тем, что он указывает путь к преодолению одностороннего, позитивно- негативного отношения к конфликту и предоставляет возможность более широкого, многомерного понимания его роли в общественных отношениях, поскольку парадигма конфликтологии позволяет нам исследовать проблему формирования политической стабильности в противоположной плоскости .В ходе исследования выявлено, что конфликты снижают напряжение, способствуя при этом стабилизации и интеграции внутригрупповых отношений, предоставляя участникам конфликта непосредственную возможность выражения противоречивых требований; предотвращают стагнации, стимулируют интерес и любопытство, выступая в роли медиатора, с помощью которого артикулируются проблемы и находятся их решения; служат основой социальных изменений; четко разделяет различные группы и этим способствуют установлению групповой и персональной идентификации.