Suchergebnisse

У статті проводиться аналіз основних праць науковців, що стосуються історії Одeського політeхнічного унівeрситeту, починаючи від найпeрших до найновіших. Автор надає власну оригінальну оцінку довідникам та нарисам, виданим про політeх до пам'ятних дат. Звeртається увага на тe, що наукові праці, присвячeні історії політeху, написані істориками-аматорами. Дослідник вказує на відсутність глибокого аналізу та чітких історичних методів при укладанні чи написанні книжок. Діяльності ректорів вишу присвячено лише кілька нарисів та наукових статей. В останніх відбулася спроба розкрити здобутки перших ректорів — А. О. Нілуса, І. Ю. Тимченка та Г. К. Суслова, а також К. І. Заблонського. Переважна кількість статей про перших ректорів написана під авторством нинішнього ректора політеху. Однією з нeбагатьох монографій, яку написали профeсійні історики, є досліджeння про життя та діяльність К. Заблонського на посаді рeктора політехнічного інституту. ; В статье проводится анализ основных работ ученых, касающиеся истории Одeсского политехнического университета, начиная от первых до самых новых. Автор предоставляет собственную оригинальную оценку справочникам и очеркам, выданные о политeхе к памятным датам. Обращается внимание на то, что научные работы, посвященные истории политeха, написаны историками-любителями. Исследователь указывает на отсутствие глубокого анализа и четких исторических методов при составлении или написании книг. Деятельности ректоров вуза посвящено лишь несколько очерков и научных статей. В последних совершена попытка раскрыть достижения первых ректоров — А. А. Нилуса, И. Ю. Тимченко и Г. К. Суслова, а также К. И. Заблонского. Подавляющее количество статей о первых ректорах написана под авторством нынешнего ректора политеха. Одной из немногих монографий, которую написали профессиональные историки есть исследование о жизни и деятельности К. Заблонского в должности ректора политехнического института. ; The article analyzes the basic works of scientists related to the history of the Odessa Polytechnic University, ranging from the first to the newest. The author gives his own original assessment of reference books and essays about POLITEH published to memorable dates. Attention is drawn to the fact that scholarly works devoted to the history of political sciences written by researchers-amators. The researcher points out the lack of in-depth analysis and clear historical methods for concluding or writing books. The activities of the rectors of college are devoted to only a few essays and scientific articles. The lattest articles attempted to reveal the achievements of the first rectors — A. O. Nilus, I. Yu. Timchenko and G. K. Suslov, and also K. I. Zablonskyj. The vast majority of articles about the first rectors is written by authorship of the current rector of the University. One of the few monographs written by professorial historians is the study of K. Zablonsky's life and activities as the Rector of the Polytechnic Institute

The Soviet military training system unfolded at the universities of Lviv during the last period of the German-Soviet war, by the order of the People's Commissar of Defense of the USSR No. 75 and by the Resolution of the People's Commissariat of the USSR No. 413 from April 13, 1944, which restored military and naval training in higher civilian educational institutions of the USSR. According to these legal documents, the aim of military training was "educating the students youth in the love to the Motherland and the devotion to the Soviet authorities". The military department of the Lviv Polytechnic Institute was founded after the restoration of the Institute in the early 1944–1945.The main idea of the research to investigate the role of the military department in the political education of students of one of the largest universities of Lviv in the Soviet period, to comprehensively consider the ideological and political functions of the officers of the department. Author were trying to investigate methods of political influence on student's youth, to show main ways to inform and spread communist dogmas, popularize military service and achievements of the Soviet Army.In this research author used the materials of the State Archive of the Lviv region: the fund of the Lviv Polytechnic Institute of the Soviet period, R-120 and the fund of the Party Committee of the Lviv Polytechnic Institute – P-380. The materials of the «Soviet student institute's newspaper» were used for the analysis of the political and ideological activities of officers of the military department. To confirm author's arguments, were used interviews with graduates of Lviv Polytechnic Institute, which give us some characteristic of the political work of the department.The tasks of military department of Lviv Polytechnic Institute were not only just training the officers. It also served as a key link in the ideological and political work. In order to identify «Ukrainian bourgeois nationalists», the teachers of the department filled up so called personnel file for every student, with information about origin, parents and family.As a conclusion we need to say that the military department of the Lviv Polytechnic Institute conducted active political and propaganda work with students, who were often involved in various kinds of political events and celebrations. Military patriotic work with students led, on the one hand, to the understanding and acceptance by students their military duty, and on the other hand, the excessive political engagement influenced the maturing of anti-militaristic attitudes among young people in the late 1980s. ; Розглянуто та проаналізовано політико-пропагандистську діяльність війсь­кової кафедри Львівського політехнічного інституту. У студії використано архівні матеріали, статті періодики, нормативно-правові акти радянських орга­нів влади, інформація інтерв'ю із випускниками військової кафедри Інституту. На основі використаних матеріалів проаналізовано військово-політичне нав­чання студентів, методи і форми пропаганди комуністичної ідеології офіцерами кафедри радянської ідеології для молоді Галичини. Авторка дійшла низки висновків: військова кафедра Львівського політехнічного інституту проводила активну політико-пропагандистську роботу зі студентами, яких часто залучали до різного роду політичних заходів та святкувань, була важливою ідеологічною одиницею вишу. Водночас на офіцерів військової кафедри була покладена місія вишколити достатньо фахових офіцерів запасу Радянської Армії.

The Soviet military training system unfolded at the universities of Lviv during the last period of the German-Soviet war, by the order of the People's Commissar of Defense of the USSR No. 75 and by the Resolution of the People's Commissariat of the USSR No. 413 from April 13, 1944, which restored military and naval training in higher civilian educational institutions of the USSR. According to these legal documents, the aim of military training was "educating the students youth in the love to the Motherland and the devotion to the Soviet authorities". The military department of the Lviv Polytechnic Institute was founded after the restoration of the Institute in the early 1944–1945.The main idea of the research to investigate the role of the military department in the political education of students of one of the largest universities of Lviv in the Soviet period, to comprehensively consider the ideological and political functions of the officers of the department. Author were trying to investigate methods of political influence on student's youth, to show main ways to inform and spread communist dogmas, popularize military service and achievements of the Soviet Army.In this research author used the materials of the State Archive of the Lviv region: the fund of the Lviv Polytechnic Institute of the Soviet period, R-120 and the fund of the Party Committee of the Lviv Polytechnic Institute – P-380. The materials of the «Soviet student institute's newspaper» were used for the analysis of the political and ideological activities of officers of the military department. To confirm author's arguments, were used interviews with graduates of Lviv Polytechnic Institute, which give us some characteristic of the political work of the department.The tasks of military department of Lviv Polytechnic Institute were not only just training the officers. It also served as a key link in the ideological and political work. In order to identify «Ukrainian bourgeois nationalists», the teachers of the department filled up so called personnel file for every student, with information about origin, parents and family.As a conclusion we need to say that the military department of the Lviv Polytechnic Institute conducted active political and propaganda work with students, who were often involved in various kinds of political events and celebrations. Military patriotic work with students led, on the one hand, to the understanding and acceptance by students their military duty, and on the other hand, the excessive political engagement influenced the maturing of anti-militaristic attitudes among young people in the late 1980s. ; Розглянуто та проаналізовано політико-пропагандистську діяльність війсь­кової кафедри Львівського політехнічного інституту. У студії використано архівні матеріали, статті періодики, нормативно-правові акти радянських орга­нів влади, інформація інтерв'ю із випускниками військової кафедри Інституту. На основі використаних матеріалів проаналізовано військово-політичне нав­чання студентів, методи і форми пропаганди комуністичної ідеології офіцерами кафедри радянської ідеології для молоді Галичини. Авторка дійшла низки висновків: військова кафедра Львівського політехнічного інституту проводила активну політико-пропагандистську роботу зі студентами, яких часто залучали до різного роду політичних заходів та святкувань, була важливою ідеологічною одиницею вишу. Водночас на офіцерів військової кафедри була покладена місія вишколити достатньо фахових офіцерів запасу Радянської Армії.

This paper describes the system of future specialists-cartographers education in Lviv polytechnic national university. Main targets of the department of cartography and geospatial modelling are listed. Key research areas of the department, the educational specifics of students at «Bachelor» and «Master's» levels are described. At present, the main task of the department is to train specialists with good knowledge of cartographic investigation method, GIS technologies, because digital cartography, web-mapping, web-portal are things of the future. Cartography specialists must know how to create traditional maps (topographic, thematic, tourist) using computer technologies and electronic maps that can be used in the creation of GIS systems, informational resources in navigation, military affairs and so on. The main scientific direction of the department is general geographic and thematic mapping, GIS mapping and development of GIS, history of the cartography, mathematic modelling in geodesy, astronomy and geophysics. The department trains bachelors on specialty 103 «Earth sciences», specialization 103.02 «Cartography». The feature of master's education is maximum approach to education content for future employment. Master degree students are improving their professional knowledge and skills received during their study for the bachelor's degree. They are deeply studying modern methods of cartographic digital terrain models with GIS technologies, combining their work with development of cartographic databases. They get acquainted with the principles of base sets of geospatial data, conduct thematic evaluation and forecast maps, using GIS. The students also study methods and order of design, edition, and maps development in detail. Modern mapping needs to be more efficient in the use of both natural and human resources, reflect a complex system man - society - environment. Such problem can be solved using various modeling techniques with the construction of multi-universal system of cartographic models. All conditions for education of specialists, corresponding to production requirements, are created at the institute of geodesy. The department also has a postgraduate course on specialty 103 «Earth sciences» and 193 «Geodesy and land management». Specialists on the specialty «Cartography» have an opportunity to be employed in companies of State service of geodesy cartography and land management, in DNVP «Cartography», Ukrmorkartohrafiya, National space agency, at scientific and design institutes, that are developing maps, GIS for enterprises, institutions and organizations of different ownership, including the structure of tourist and recreational areas. ; В данной статье освещена система подготовки будущих специалистов-картографов в НУ «Львовская политехника». Перечислены задачи кафедры картографии и геопространственного моделирования на современном этапе. Описаны основные научные направления кафедры. Раскрыта специфика подготовки студентов уровня «бакалавр» и уровня «магистр». Описанывозможности трудоустройства выпускников-картографов. ; У даній статті висвітлено систему підготовки майбутніх фахівців-картографів у НУ «Львівська політехніка». Перелічено завдання кафедри картографії та геопросторового моделювання на сучасному етапі. Описано основні наукові напрями кафедри. Розкрито специфіку підготовки студентів рівня «бакалавр» та рівня «магістр». Описано можливості працевлаштування випуск-ників-картографів.

As in other policy areas, the US Energy Policy Toward Central Africa after 2001 promises a new beginning for energy relations between the two regions. A new beginning designed to increase the United States' access to Central African energy sources, but also supposedly to ensure that in qualitative terms US approaches to energy security become more conducive to development.This article examines the three ostensibly core dimensions of the US evolving policy in Central Africa. First, the incorporation of the region into the US external energy security policy. Second, the claimed coherence between development and energy security aims in Central Africa. And third, the governance dimensions of how energy sectors are managed in Central Africa. It highlights the incipient potential for an approach to energy that is sensitive to issues of development and good governance. In this sense, Africa compares favorably to US energy policies in other regions. But the overall record is patchy. The article examines how the US energy security has influenced the US foreign policy toward Sub-Saharan Africa. The article examines the link between energy security, development and governance policies.Key words: Central Africa; the United States; energy policy.

European integration is a strategic direction for the development of our country's foreign policy. In pursuance of the Association Agreement between Ukraine and the European Union, a plan for the implementation of the European Parliament Directive on the energy performance of buildings (2010/31/EU) has been developed, which provides for the introduction of energy certification of buildings as a type of energy audit. Given the significant energy consumption in Ukraine compared to other countries, improving the energy efficiency of the buildings is an extremely important objective. The greatest effect in the existing buildings is achieved only in the case of integrated implementation of energy saving measures for fencing structures, utilities and equipment, and such projects require significant funds. To obtain funding from various investment funds and to be able to participate in state or local funding programs, it is necessary to perform an energy audit and justify energy saving measures, to assess the energy efficiency class of the building. The result of the implementation of measures will be a reduction in the total consumption of energy resources, as well as the cost of paying for them, improving the conditions of the microclimate. Institute of Energy Saving and Energy Management of Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute has many years of successful experience in training specialists in the area of energy and improving the energy efficiency of industry and utilities. On basis of the Training Center for Energy Management, advanced training courses have been introduced for specialists who intend to carry out activities on certification of energy efficiency and inspection of engineering systems of buildings. Energy certificates of buildings are mandatory for new buildings, state-owned buildings, local government buildings and in case of attracting public funds for complex thermal modernization. In this paper highlighted the experience, reveals the content of the curriculum for training, retraining and advanced training of energy auditors and presents the results of the Attestation Commission of the Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute. ; Європейська інтеграція – стратегічний напрямок розвитку нашої держави. На виконання угоди про асоціацію України з Європейським Союзом розроблено, зокрема, план імплементації Директиви Європарламенту щодо енергетичної ефективності будівель (2010/31/ЄС), яким передбачено запровадження енергетичної сертифікації будівель, як виду енергоаудиту. Зважаючи на суттєве споживання енергетичних ресурсів в Україні в порівнянні з іншими країнами, підвищення рівня енергетичної ефективності будівельного фонду є надзвичайно актуальним завданням. Інститут енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського має багаторічний успішний досвід підготовки фахівців у сфері енергетики та підвищення рівня енергоефективності об'єктів промисловості та житлово-комунального господарства. На базі Центру підготовки енергоменеджерів запроваджено курси підвищення кваліфікації для осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем будівель. Енергетичний сертифікат будівель є обов'язковими для нових будівель, будівель державної власності, будівель органів місцевого самоврядування та, у випадку залучення державних коштів, – на комплексну термомодернізацію. У статті представлено досвід роботи, розкрито зміст навчальної програми з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації енергоаудиторів та наведено результати діяльності Атестаційної комісії КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Agrarian transformations in the countries of Central and Eastern Europe have both common features and national peculiarities. Studying the experience of market reforms in the agrarian sector of these countries is important for revealing the tendencies and patterns of transformation of agrarian relations, as it will allow to develop a well-balanced strategy and tactics of further market reforms in the agrarian sector of Ukraine and more fully take into account the negative factors that took place in the conditions of transformation processes in agriculture in countries with economies in transition. The subject of the study is the patterns and contradictions in the formation of a new system of economic relations in the agrarian sector of transition economies as a result of its market transformation. To clarify and disclose these questions, dialectical and systematic approaches, historical method, methods of analysis and synthesis, generalizations, and others were used. The purpose of the article is to find out the specifics and regularities of the transformation of agrarian relations in the countries of Central and Eastern Europe, to determine the contradictions of the transformations carried out. Conducting agrarian reforms in the transition economies of Central and Eastern Europe can be divided into three periods: at the first stage - the strategic task was the structural reform of the agricultural sector, which was based on the privatization of land; at the second stage there was a radical change in the direction of internal agricultural policy in the direction of policy of maintaining prices and markets, export and import restrictions; At the third stage (and in some countries it has already taken place), preparations for accession to the EU took place. The purpose of agrarian reforms in the countries of Central and Eastern Europe was to transform the agrarian sector of their national economies into a market-oriented sector of the economy. To achieve this goal, the following tasks were set: privatization of ...

Статтю присвячено розвитку вищої освіти в Одесі у 1918 році та відкриттю Одеського політехнічного інституту, а також факторам, що сприяли цьому процесу. На матеріалах періодичних видань простежується процес підготовки до відкриття Політехнічного інституту, а також вплив громадськості, місцевого самоврядування на цей процес. Автор досліджує періодичні видання регіональної преси міста Одеси «Одеські новини» та «Одеський листок», які містили статті та оголошення, щодо загальної ситуації в місті, відкриття нових вищих навчальних закладів та розвитку студентського самоврядування в 1918 році. Дослідження показує складний процес розвитку освітніх тенденцій в Українській державі 1918 року та впливу на це науковців та студентів — втікачів від «червоного терору» з інших міст колишньої Російської імперії. Проаналізовано складні процеси, що вплинули на розвиток вищої освіти в Одесі у 1918 році та позначились на структурі вищих навчальних закладів міста. Розвідка підготована до 100-річчя відкриття Одеського політехнічного інституту. ; Статья посвящена развитию высшего образования в Одессе в 1918 году и открытию Одесского политехнического института, а также факторам, способствовавшим этому процессу. На материалах периодических изданий прослеживается процесс подготовки к открытию Политехнического института, а также влияние общественности, местного самоуправления на этот процесс. Автор исследует периодические издания региональной прессы города Одессы «Одесские новости» и «Одесский листок», которые содержали статьи и объявления об общей ситуации в городе, открытии новых высших учебных заведений и развитии студенческого самоуправления в 1918 году. Исследование показывает сложный процесс развития образовательных тенденций в Украинском государстве 1918 г. и влияние на это ученых и студентов — беглецов от «красного террора» из других городов бывшей Российской империи. Проанализированы сложные процессы, повлиявшие на развитие высшего образования в Одессе в 1918 году и отразившиеся на структуре высших учебных заведений города. Исследование подготовлено к 100-летию открытия Одесского политехнического института. ; The article is devoted to the development of higher education in Odessa in 1918 and the opening of the Odessa Polytechnic Institute, as well as the factors that contributed to this process. The materials of the periodicals trace the process of preparation for the opening of the Polytechnic Institute, as well as the influence of the public and local self-government on this process. The author investigates periodicals of the Odessa regional press «Odessa News» and «Odessa's sheet», which contained articles and announcements on the general situation in the city, the opening of new higher educational institutions and the development of student government in 1918. The study shows a complex process of development of educational trends in the Ukrainian state of 1918 and the impact on it of scientists and students — fugitives from the «red terror» from other cities of the former Russian Empire. The complex processes affecting the development of higher education in Odessa in 1918 were analyzed and reflected in the structure of the higher educational institutions of the city. The article is prepared for the 100th anniversary of the opening of the Odessa Polytechnic Institute.

The article considers the tendencies of citizens' trust in the central bank in Ukraine as well as in the countries of the European Union as a whole. The main reasons for reducing the level of trust to this institution are revealed. The importance of public trust in the activities of the central bank is determined. The necessity of ensuring a sufficient level of trust in central banks in the context of providing independence in the course of realization of monetary policy and establishing the limits of its legitimacy is proved. The main factors that influence the formation of citizens' trust in the central bank are determined – macroeconomic - GDP growth per capita, unemployment rate, inflation as well as social factors. The consequences of the influence of each factor on the trust in the central banks are revealed and summarized

TRENDS OF LEGAL REGULATION OF FOREIGNERS'ACCESSTO THE MARKET OF AGRICULTURAL LANDIN THE COUNTRIES OF CENTRAL EUROPEO.V. ZubrytskyiAbstract. The article examines the legal regulation of the acquisition of ownership of agricultural land by foreign persons in the countries of Central Europe based on the experience of Poland, Hungary and Slovakia. The analysis of legislative requirements to buyers of the land plots and legal restrictions which impede for foreigners an opportunity to purchase agricultural lands is carried out. The compliance of the provisions of the legislation of mentioned countries with the requirements of the European Commission for bringing national legislation in line with the European principles is analyzed. The latest legislative changes and proposals of the European Parliament have been examined with a view to improve thenational legislation by the EU Member States regarding the creation of equal conditions for individuals and legal entities to engage in agriculture in any Member State. The conclusion about the expediency of applying mechanisms for granting access to foreigners to the market of agricultural land in Ukraine is madeand as well as assessing of trends in the national legislation of the countries of the Central Europe in the context of this research.Key words: turnover of agricultural land, acquisition of property rights, restriction of land turnover, land market, comparative legal aspect.

The subject of the research is the analysis of modern approaches to determining the main refinancing rate by the central bank and the identification of indicators that influence its changes in conditions of unstable inflation and investment deficit. The purpose of the article is to analyze the current state of the banking sector in Ukraine from the point of view of promoting capital investment growth, analysis of investment crowd–out resulting from growth of government bonds yield and identification of auxiliary factors and indicators for determining the discount rate with account of specifics of financial market of Ukraine. Methodology of the work capital flow model, Taylor rule, theory of investment crowd–out. The results obtained – the advantages and disadvantages of taking into account macroeconomic factors, as well as rules and indicators while adjusting the discount rate of the central bank are considered, and the indicators to be taken into account for Ukraine are proposed. Conclusions – additional involvement of yield curve spread for T–bills and the rates of key central banks in the world in the event of a change in the discount rate in Ukraine will enable to predict the demand for credit funds and to conduct a more discretionary purchase or sale of government bonds while promoting investment growth.

Стаття розкриває основні події з життя Івана Яковича Передерія, який був директором Одеського робітничого індустріального інституту (Одеського політехнічного університету) у 1931–1933 роках. Вперше в науковий обіг введені дані з «Особової справи» І. Передерія як червоноармійця 1923–1930 рр. З розвідки видно, що Іван Якович пройшов дві світові війни, пережив кілька політичних режимів, отримав низку бойових нагород. Починаючи служити рядовим «старої армії» Тимчасовго уряду, під час більшовицького перевороту він вступає до лав Червоної Армії. Виступаючи на боці більшовиків, Іван Передерій воює проти українських національних сил. Під час та після Другої світової війни його нагороджують орденом «Червона Зірка», медалями «За бойові заслуги», «За оборону Одеси», «За оборону Сталінграда» та «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.». Показано, що керівна діяльність інженера Передерія, вихованця Одеського політехнічного інституту, нерозривно пов'язана з роботою в партії в якості інструктора обкому КПУ по вишах, заступником секретаря партійного комітету інституту, головою групи народного контролю та ін. Таким чином, висвітлено основні сторінки життя людини радянського часу, але з нетиповою для партійних робітників біографією. ; Статья раскрывает основные события из жизни Ивана Яковлевича Передерия, который был директором Одесского рабочего индустриального института (Одесского политехнического университета) в 1931–1933 годах. Впервые в научное обращение введенные данные из «Личного дела» И. Передерия как красноармейца 1923–1930 гг. Из исследования видно, что Иван Яковлевич прошел две мировых войны, пережил несколько политических режимов, получил ряд боевых наград. Начиная служить рядовым «старой армии» Временного правительства, во время большевистского переворота он вступает в ряды Красной Армии. Выступая на стороне большевиков, Иван Передерий воюет против украинских национальных сил. Во время и после Второй мировой войны его награждают орденом «Красной звезды», медалями «За боевые заслуги», «За оборону Одессы», «За оборону Сталинграда» и «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.». Показано, что руководящая деятельность инженера Передерия, воспитанника Одесского политехнического института, неразрывно связана с работой в партии в качестве инструктора обкома КПУ по вузам, заместителем секретаря партийного комитета института, председателем группы народного контроля и др. Таким образом, отражены основные страницы жизни человека советского времени, но с нетипичной для партийных рабочих биографией. ; The article reveals the main events in the life of Ivan Yakovle­vich Perederiy who was the head of the Odessa Industrial Industrial Institute (Odessa Polytechnic University) in 1931–33. For the first time in the scientific treatment, the data entered from the personal file of I. Peredery as a Red Army soldier from 1923 to 1930. It can be seen from the secret service that Ivan Yakovlevich went through two World Wars, experienced several political regimes, received a number of military awards. Starting to serve as an rank-and-life of «old Army» the Provisional Government, during the Bolshevik coup he joins the Red Army. Speaking on the side of the Bolsheviks, Ivan Perederiy is fighting against Ukrainian national forces. During and after the Second World War he was awarded the Order «Red Star», medals «For Military Merit», «For the Defense of Odessa», «For the Defense of Stalingrad» and «For Victory over Germany in the Great Patriotic War 1941–1945». It is shown that the leading activity of the engineer Perederiy, a pupil of the Odessa Polytechnic Institute, is inextricably linked with the work in the party as an instructor of the Regional Committee of the Communist Party of Ukraine for universities, deputy secretary of the party committee of the institute, chairman of the group of people's control, etc. Thus, the main pages of the life of a Soviet man time, but atypical for party workers' biography. Key words: Odessa Polytechnic Institute (University); Ivan Perederiy; Odessa Evening Laboratory Industrial Institute; The Department of Technology of Metals and Metallography; Communist Party; Romanian Front; Red Guard; Southern Front (Soviet Union); The Separate Coastal Army.

Стаття розкриває основні події з життя Івана Яковича Передерія, який був директором Одеського робітничого індустріального інституту (Одеського політехнічного університету) у 1931–1933 роках. Вперше в науковий обіг введені дані з «Особової справи» І. Передерія як червоноармійця 1923–1930 рр. З розвідки видно, що Іван Якович пройшов дві світові війни, пережив кілька політичних режимів, отримав низку бойових нагород. Починаючи служити рядовим «старої армії» Тимчасовго уряду, під час більшовицького перевороту він вступає до лав Червоної Армії. Виступаючи на боці більшовиків, Іван Передерій воює проти українських національних сил. Під час та після Другої світової війни його нагороджують орденом «Червона Зірка», медалями «За бойові заслуги», «За оборону Одеси», «За оборону Сталінграда» та «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.». Показано, що керівна діяльність інженера Передерія, вихованця Одеського політехнічного інституту, нерозривно пов'язана з роботою в партії в якості інструктора обкому КПУ по вишах, заступником секретаря партійного комітету інституту, головою групи народного контролю та ін. Таким чином, висвітлено основні сторінки життя людини радянського часу, але з нетиповою для партійних робітників біографією. ; Статья раскрывает основные события из жизни Ивана Яковлевича Передерия, который был директором Одесского рабочего индустриального института (Одесского политехнического университета) в 1931–1933 годах. Впервые в научное обращение введенные данные из «Личного дела» И. Передерия как красноармейца 1923– 1930 гг. Из исследования видно, что Иван Яковлевич прошел две мировых войны, пережил несколько политических режимов, получил ряд боевых наград. Начиная служить рядовым «старой армии» Временного правительства, во время большевистского переворота он вступает в ряды Красной Армии. Выступая на стороне большевиков, Иван Передерий воюет против украинских национальных сил. Во время и после Второй мировой войны его награждают орденом «Красной звезды», медалями «За боевые заслуги», «За оборону Одессы», «За оборону Сталинграда» и «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.». Показано, что руководящая деятельность инженера Передерия, воспитанника Одесского политехнического института, неразрывно связана с работой в партии в качестве инструктора обкома КПУ по вузам, заместителем секретаря партийного комитета института, председателем группы народного контроля и др. Таким образом, отражены основные страницы жизни человека советского времени, но с нетипичной для партийных рабочих биографией. ; The article reveals the main events in the life of Ivan Yakovlevich Perederiy who was the head of the Odessa Industrial Industrial Institute (Odessa Polytechnic University) in 1931–33. For the first time in the scientific treatment, the data entered from the personal file of I. Peredery as a Red Army soldier from 1923 to 1930. It can be seen from the secret service that Ivan Yakovlevich went through two World Wars, experienced several political regimes, received a number of military awards. Starting to serve as an rank-and-life of «old Army» the Provisional Government, during the Bolshevik coup he joins the Red Army. Speaking on the side of the Bolsheviks, Ivan Perederiy is fighting against Ukrainian national forces. During and after the Second World War he was awarded the Order «Red Star», medals «For Military Merit», «For the Defense of Odessa», «For the Defense of Stalingrad» and «For Victory over Germany in the Great Patriotic War 1941–1945». It is shown that the leading activity of the engineer Perederiy, a pupil of the Odessa Polytechnic Institute, is inextricably linked with the work in the party as an instructor of the Regional Committee of the Communist Party of Ukraine for universities, deputy secretary of the party committee of the institute, chairman of the group of people's control, etc. Thus, the main pages of the life of a Soviet man time, but atypical for party workers' biography.

The article deals with the history of the construction and functioning of one of the most famous Kyiv buildings, which was used as the premises of the Ukrainian Central Council during the Ukrainian Revolution. The construction and the concept of this building are analyzed, and a description of the interior and exterior finishes. The process of transition of the building to the status of the house of meetings of the Central Rada was revealed in detail, its further fate was revealed, the functional transformation that took place with it in different periods of existence was investigated. Thus, the author found out that the building was erected in 1910-1912 by architect P. Alyoshin for the Tsarevich Aleksey (Romanov) Pedagogical Museum in the Art Nouveau style based on the Russian Empire style. From March 1917 the Ukrainian Central Rada worked here (it became a full-fledged "master" of the building since October 1917). It was time when the first changes in the exterior and interior of the house occurred - the Russian imperial coat of arms and the corresponding inscriptions were removed; the UNR coat of arms - Trizub was mounted on the wall; instead of the bas-relief portrait of Tsarevich Alexei, a portrait of Taras Shevchenko was placed, the imperial symbolism was dismantled. A little later, the boardroom was decorated with the emblems of five provinces whose Ukrainian jurisdiction was recognized by the Provisional Government (in 1923, the emblems as a relic of the "counter-revolutionary Council" would be abolished by the new government). In 1920-30s the building on Volodymyrska Street hosted many Soviet institutions (the Institute of International Relations, the Proletarian Museum and the Kyiv Provincial Eastport, the Museum of the Revolution, and the Kyiv Regional Executive Committee). In 1937 it was decided to arrange here a branch of the Moscow Museum of Volodymyr Lenin, having completed and reconstructed the existing premises. Architect Alyoshin, while maintaining the unity of style, extended the sides of the interior and closed them with a block parallel to the man's part, which formed a small courtyard. Interior planning and decoration have also undergone changes - so much of the stucco has been removed, and polychromy has been eliminated (similar activity occurred in the early 1950s). The general conclusion is that changes and transformations of the house on Volodymyrska Street, unconventional for Kyiv architecture, in most situations were controlled by architect P. Alyoshin, who retained the architectural features of the early twentieth century, and the introduction did not violate the overall impression. ; У статті розглянуто історію створення та функціонування будівлі у місті Києві, яка під час Української революції використовувалась як приміщення Української Центральної Ради. Проаналізовано будівництво та концепт, за яким зводився цей будинок, представлено опис внутрішнього та зовнішнього оздоблення. Докладно розкрито процес переходу будівлі до статусу дому засідань Центральної Ради, виявлено її подальшу долю, досліджено функціональну трансформацію, що відбувалася з нею у різні періоди існування. Так, автором з'ясовано, що споруда була зведена у 1910-1912 рр. архитектором П. Альошиним для Педагогічного музею імені царевича Олексія (Романова) у стилі модерн на основі російського ампіру. З березня 1917 р. тут працювала Українська Центральна Рада (повноцінним "господарем" споруди вона стала із жовтня 1917 р.). Саме тоді відбулися перші зміни в екстер'єрі та інтер'єрі будинку – були зняті російський імперський герб та відповідні написи; на чоловій стіні встановлено герб УНР – Тризуб; у залі замість барельєфного портрету цесаревича Олексія розміщено портрет Т.Г.Шевченка, демонтовано імперську символіку. Трохи пізніше зал засідань було оздоблено гербами п'яти губерній, чию українську юрисдикцію визнав Тимчасовий уряд (у 1923 р. герби як пережиток "контрреволюційної Ради" будут ліквідовані новою владою). У 1920-30-х рр. в приміщенні по вул. Володимирській розміщувалася низка радянських установ (Інститут міжнародних відносин, Пролетарський музей та київський губерніальний Істпарт, Музей Революції, Київський обласний виконавчий комітет). У 1937 р. було принято рішення влаштувати тут філію московського музею В. І. Леніна, добудувавши і реконструювавши існуюче приміщення. Архітектор Альошин, зберігаючи єдність стилю, поширив бічні сторони вглиб ділянки та замкнув їх блоком, паралельним чоловій частині, чим було утворено невеликий двір. Внутрішнє планування та оздоблення також зазнало певних змін – так, значну частину ліпнини було знято, ліквідовано поліхромність (аналогічна діяльність відбулася й на початку 1950-х рр. ). Зроблено загальний висновок, що зміни і трансформації досить нетрадиційного для київської архітектури будинку по вулиці Володимирській, 57 у більшості ситуацій контролювалися архітектором П. Альошиним, який зберіг стильові особливості архітектури початку ХХ століття, а привнесене не порушувало загального враження.

У статті розглядаються військові та військово-політичні аспекти функціону­вання вищих державних органів влади в період діяльності Української Центральної Ради, кількісні та якісні показники членства в цій державницькій інституції представників військових кіл – військових підрозділів, військових громадських організацій, окремих військовослужбовців, з'ясовуються обставини набуття ними статусу депутатів УЦР, визначається ефективність їхньої роботи в складі УЦР різних скликань. У дослідженні подаються біографічні відомості найбільш яскравих представників українського війська. ; In the article the author considers the military and military-political aspects of the functioning of the higher state authorities in the period of the Ukrainian Central Council and enlightens quantitative and qualitative indicators of the membership of representatives of military circles (military units, military civil organizations, military officers) in it. Additionally, the conditions of obtaining the membership in the Ukrainian Central Council by people from military circles are revealed as well as the efficiency of the latter's work is determined. The article also contains biographical information concerning the brightest people of Ukrainian army.