Suchergebnisse

The article examines the functioning of public administration in the process of development of social capital, which leads to qualitatively new connections and the influence of the state on economic processes. This makes it possible to understand modern economic processes and provide efficiency to state regulation of market relations. The current state of economic processes is significantly related to the influence of the state and the economy among themselves. These connections affect public relations. There is a need to understand the underlying processes that are associated with these phenomena in order to progress social development. The problem of the influence of the state on the economy and the economy on the state has been, is and will be one of the central problems of society. The importance of this issue is especially emphasized by the coronavirus pandemic. Research on this issue in the field of public administration today is practically not presented. The purpose of this article is to reveal the deep relationship between the state and the economy against the background of the processes of education. The process of movement of social capital in terms of expanded reproduction is directly related to the state. First, expanded reproduction is the financial base of the state. If the surplus in production will go entirely to the needs of the state, then the actual reproduction will be simple, but the stability of society will be achieved, because the state will exist not at the expense of the necessary product of society, but at the expense of additional product (ie newly created value).Thus, the state is directly dependent on the functioning of social capital and can normally exist only in conditions of expanded reproduction, and therefore the state is interested in it. Thus, there is a direct connection and dependence of the state on the economy. All this dependence of the state on the economy in itself leads to its involvement in the regulation of economic processes in order to support the process of expanded reproduction. Such regulation can be effective if the state regulates social production not sporadically, not in the course of its functioning, but systematically, by pre-thought-out actions aimed at effective regulation of production. It allows to systematically judge the state of the economic structure and its potential, ie to objectively determine the possibilities of accumulation of finances through the state budget with the least damage to economic development. Such a clash reflects both on the state and on the functioning of social capital. This is the need to optimize government spending, improve the domestic structure in order to reduce spending on inefficient government agencies. In addition, the state's interest in the constant expansion of social capital pushes the state to develop solutions and develop measures that can help expand reproduction. ; Стаття розглядає функціонування державного управління економіки у процесі розвитку суспільного капіталу, що веде до якісно нових зв'язків та впливу держави на економічні процеси. Це дає можливість зрозуміти сучасні економічні процеси та надати ефективності державному регулюванню ринкових відносин.

The article examines the functioning of public administration in the process of development of social capital, which leads to qualitatively new connections and the influence of the state on economic processes. This makes it possible to understand modern economic processes and provide efficiency to state regulation of market relations. The current state of economic processes is significantly related to the influence of the state and the economy among themselves. These connections affect public relations. There is a need to understand the underlying processes that are associated with these phenomena in order to progress social development. The problem of the influence of the state on the economy and the economy on the state has been, is and will be one of the central problems of society. The importance of this issue is especially emphasized by the coronavirus pandemic. Research on this issue in the field of public administration today is practically not presented. The purpose of this article is to reveal the deep relationship between the state and the economy against the background of the processes of education. The process of movement of social capital in terms of expanded reproduction is directly related to the state. First, expanded reproduction is the financial base of the state. If the surplus in production will go entirely to the needs of the state, then the actual reproduction will be simple, but the stability of society will be achieved, because the state will exist not at the expense of the necessary product of society, but at the expense of additional product (ie newly created value).Thus, the state is directly dependent on the functioning of social capital and can normally exist only in conditions of expanded reproduction, and therefore the state is interested in it. Thus, there is a direct connection and dependence of the state on the economy. All this dependence of the state on the economy in itself leads to its involvement in the regulation of economic processes in order to support the process of expanded reproduction. Such regulation can be effective if the state regulates social production not sporadically, not in the course of its functioning, but systematically, by pre-thought-out actions aimed at effective regulation of production. It allows to systematically judge the state of the economic structure and its potential, ie to objectively determine the possibilities of accumulation of finances through the state budget with the least damage to economic development. Such a clash reflects both on the state and on the functioning of social capital. This is the need to optimize government spending, improve the domestic structure in order to reduce spending on inefficient government agencies. In addition, the state's interest in the constant expansion of social capital pushes the state to develop solutions and develop measures that can help expand reproduction. ; Стаття розглядає функціонування державного управління економіки у процесі розвитку суспільного капіталу, що веде до якісно нових зв'язків та впливу держави на економічні процеси. Це дає можливість зрозуміти сучасні економічні процеси та надати ефективності державному регулюванню ринкових відносин.

The article is devoted to the coverage of the use of Blockchain technology in the field of public administration. The foreign experience of using Blockchain technology (Estonia, USA, Japan, Brazil, Ghana, Honduras, Georgia, UAE, the Netherlands and Sweden) has been analyzed, as well as prospects for its introduction in Ukraine. Examples of the implementation of Blockchain technology in Ukraine in providing public and public services to legal entities and individuals are presented. The main advantages and disadvantages of this technology are defined, the main principles of work of the Blocckhain are formulated. In addition, the main problems with which the Ukrainian government can meet, when using the distribution register (Blockchain) in public administration is indicated. Particular attention is paid to Blockchain technology as a means of bureaucracy and corruption in public authorities.

Problem of setting. Public government – it political practice of power which is carried out within the limits of the constitutionally political system and has a direct influence on all industries of life of socium is important. An effective public management in Ukraine must provide the state of stability, implementation of social obligations the states, deserving a condition for realization of congratulatory, financial, spiritual and social necessities of citizens; but him high-quality indexes far imperfect and characterized the plural of problems. Recent research and publications analysis. The questions of modernization and reforms of the system of state administration, constructions of the legal, social state, social and political processes are actively probed in the scientific mind of Ukraine, by the necessity of achievement of balance between the vital necessities of societies and interests of the state. Quite a bit Ukrainian scientists were engaged in researches of these questions – V. Kostytsky, І. Kostytska, O. Koban, A. Kovalenko, O. Batanov, I. Reznik, G. Chapala, M. Pukhtinskiy et al. Paper objective – ground of position, that a public management in Ukraine, which is carried out by public organs, local self-government, political parties and groups of political influence, must correlate with public resonance, to support the legitimity and answer to the innovative tendencies.Paper main body. A management in the public sphere of the state is very difficult professional activity, and foresees state and legal responsibility and account of public interests and expectations. However, disfunctions and destructions of public management can draw social and political instability, cutback of economic activity or regress, even weakening of sovereignty of the state. The criteria of political modernization matter very much for modern Ukraine: capacity of the political system for perception of innovations and mobilization of resources of power, structural and functional perfection of institutes of policy, powerful ...

Approaches to the definition of the concept of "communication", its essence and approaches of both foreign and domestic scientists are considered and analyzed. The role of communication in society and public policy in particular, its importance in public administration, their relationship is studied. Considerable attention is paid to the role of communication in public policy, as it shapes the publicity of any policy, makes it transparent, open and puts socially significant issues on the agenda for further discussion by the whole society with the participation of public authorities and local governments and public organizations and activists, trade unions, business, political movements and parties, etc. According to the author, public policy is inseparable from communication and communication mechanisms, which, in fact, make public policy public, it is important to consider communication and its role in public policy. In the process of communication in the field of public administration, a special place is occupied by the exchange of information between leaders and those they govern (or between the political system and the environment, the top and citizens). Its goal is to obtain the consent of the latter and decision-making, legitimation and public support, which is needed by all political systems, even totalitarian ones. There are different positions of the rulers and rulers in the political sphere, but common is the presence of communicative processes, because without them the existence of communication is impossible, especially in modern conditions and in countries where democracy, publicity and civil society. At the same time, further research is needed on the communicative component of public policy, in particular – from the standpoint of citizens and the media, civil society institutions. The development of communication issues in the plane of "power – society" is conditioned by the need to develop communicative processes in modern Ukraine on the basis of world experience and the peculiarities of the ...

The subject of the work is the consideration of theoretical and practical aspects of Internet communications as a synthesis of principles of information design and realization of communicative goals of traditional forms, models and types of communication, which arose as a result of involvement in the communicative space of new – extralinguistic and computer networks in public administration. The aim of the study is to consider which of the practices are most effective, how to correlate the various tools that together should lead to the creation of «smart management» systems at both the local and national levels. Research methods. The work uses a set of scientific methods and approaches, including systemic, structural–functional, historical, logical, which allowed to ensure the conceptual unity of the study. Results of work. The article substantiates the application of the principles of Internet marketing in government structures, public institutions at both local and state level in public administration in Ukraine. Field of application of results. The system of sciences from the family of public administration, a wide range of methodological aspects of socio–economic, legal sciences on the problems of informatization of public administration. Conclusions. The main results of the study, their theoretical results should be summarized as follows: 1. Principles of Internet marketing – namely communication between public service and the citizen is the main basis that will not only consume the services of their state, but also to participate much more actively in policy, especially domestic. 2. The principles of Internet marketing allow not only to clearly work out the constant current work in relations with citizens, but also to respond quickly and systematically to new requests, to adjust existing systems. 3. The Internet provides an opportunity to properly prepare to work and listen to the needs of citizens, systematizing the demands of society. 3. The comprehensive Internet has its risks, which makes it very ...

The phenomenon of religion in public space is nowadays complemented by symbolic and informational factors that, through certain mechanisms, play a significant role in political processes. This is related to the formation of the political identity of the nation, in which the religious component becomes a certain marker that splits or unites society. Even though politics and religion have their own public fields, there is a struggle for influence and expansion of their public field between politics and religion in most European countries of the East. With the aim to engage citizens in the discourse of political or religious, the political and ecclesiastical elite mentally forces individuals to balance on the verge of the political and religious and turns them into participants of political processes. At least, exactly this takes place in the modern history of Ukraine. The loss of state territories and military events in the East have given rise to the Ukrainian discourse of Tomos, which, through the context of the war, established a new marker of Ukrainian identity. Perceiving public religion as a field for public dissent, Ukrainian society has found itself in internal and external confrontation: between the Ukrainian Orthodox Church of the Moscow Patriarchate (UOC-MP) and the official policy of the power during Petro Poroshenko's presidency – the level of the conflict was "power-church"; internal conflict between Ukrainian Orthodox denominations when, due to the signed Tomos, they united to form a unified Orthodox Church of Ukraine (OCU) – the level of the conflict was "churchchurch"; between the official policy of Russia, which supports the activities of the UOC-MP and is recognized by official Ukrainian authorities as the military aggressor of Ukraine (mostly during P. Poroshenko's presidency and less during V. Zelensky's presidency) – the level of the conflict is "power-power". The discourse of Tomos in Ukraine has provoked not only interconfessional and political confrontation. It influenced confidence in the church as a moral institute because, on the one hand, we've had a "church of the aggressor state" (UOC-MP) and an "illegal church" (OCU), and on the other hand, there were "Orthodox" and "schismatics". This has mentally widened the gap between the East and the West of Ukraine. An analysis held based on data from the Razumkov Center, official statistics of religious organizations in Ukraine, as well as judicial acts, testifies that this gap is formed along a territorial line. Therefore, S. Huntington's theory of a global policy developed along the cultural line finds support. ; Формування політичної ідентичності нації, де релігійна складова стає певним маркером, за яким відбувається розмежування або об'єднання суспільства, багато в чому пов'язано з публічним простором. Не зважаючи на те, що політика та релігія мають власні публічні поля, у більшості європейських країн Сходу відбувається боротьба за вплив та розширення власного публічного поля між політикою та релігією. З метою залучення громадян у дискурс політичного та релігійного, політична та церковна еліти ментально змушують суб'єкта балансувати на кордоні політичного та релігійного й перетворюють його на учасника власних політичних процесів. Втрата територій, військові події на Сході країни та президентські вибори 2019 р. створили український дискурс Томосу, який через контекст війни встановив новий маркер української ідентичності. Українське суспільство опинилося на лінії трьох протистоянь: 1) між Українською православною церквою (Московського патріархату) (на сьогодні УПЦ) та офіційною політикою влади часів президента Петра Порошенка – рівень конфлікту «владацерква»; 2) внутрішній конфлікт між українськими православними конфесіями, коли постало питання створення єдиної православної церкви України (ПЦУ) завдяки отриманню Томосу – рівень конфлікту «церква-церква»; 3) між офіційною політикою Росії, яка підтримує діяльність УПЦ (МП) й визнана військовим агресором України та офіційною зовнішньою політикою української влади (у більшості часів П. Порошенка та у меншості В. Зеленського) – рівень конфлікту «влада-влада». Дискурс Томосу в Україні спричинив не тільки міжконфесійне та політичне протистояння. Він підняв питання публічної релігії в умовах релігійних протистоянь. Аналіз інформації, що було проведено у 2020 році на основі даних Центру Разумкова, офіційної статистики релігійних організацій в Україні (на 2020 рік), а також судових актів, свідчить про територіальну лінію розлому, яка представлена у цій статті у вигляді карти України. Що підкріплює теорію С. Гантінгтона про глобальну політику, яка вибудовується за культурною лінією розколу.

The phenomenon of religion in public space is nowadays complemented by symbolic and informational factors that, through certain mechanisms, play a significant role in political processes. This is related to the formation of the political identity of the nation, in which the religious component becomes a certain marker that splits or unites society. Even though politics and religion have their own public fields, there is a struggle for influence and expansion of their public field between politics and religion in most European countries of the East. With the aim to engage citizens in the discourse of political or religious, the political and ecclesiastical elite mentally forces individuals to balance on the verge of the political and religious and turns them into participants of political processes. At least, exactly this takes place in the modern history of Ukraine. The loss of state territories and military events in the East have given rise to the Ukrainian discourse of Tomos, which, through the context of the war, established a new marker of Ukrainian identity. Perceiving public religion as a field for public dissent, Ukrainian society has found itself in internal and external confrontation: between the Ukrainian Orthodox Church of the Moscow Patriarchate (UOC-MP) and the official policy of the power during Petro Poroshenko's presidency – the level of the conflict was "power-church"; internal conflict between Ukrainian Orthodox denominations when, due to the signed Tomos, they united to form a unified Orthodox Church of Ukraine (OCU) – the level of the conflict was "churchchurch"; between the official policy of Russia, which supports the activities of the UOC-MP and is recognized by official Ukrainian authorities as the military aggressor of Ukraine (mostly during P. Poroshenko's presidency and less during V. Zelensky's presidency) – the level of the conflict is "power-power". The discourse of Tomos in Ukraine has provoked not only interconfessional and political confrontation. It influenced confidence in the church as a moral institute because, on the one hand, we've had a "church of the aggressor state" (UOC-MP) and an "illegal church" (OCU), and on the other hand, there were "Orthodox" and "schismatics". This has mentally widened the gap between the East and the West of Ukraine. An analysis held based on data from the Razumkov Center, official statistics of religious organizations in Ukraine, as well as judicial acts, testifies that this gap is formed along a territorial line. Therefore, S. Huntington's theory of a global policy developed along the cultural line finds support. ; Формування політичної ідентичності нації, де релігійна складова стає певним маркером, за яким відбувається розмежування або об'єднання суспільства, багато в чому пов'язано з публічним простором. Не зважаючи на те, що політика та релігія мають власні публічні поля, у більшості європейських країн Сходу відбувається боротьба за вплив та розширення власного публічного поля між політикою та релігією. З метою залучення громадян у дискурс політичного та релігійного, політична та церковна еліти ментально змушують суб'єкта балансувати на кордоні політичного та релігійного й перетворюють його на учасника власних політичних процесів. Втрата територій, військові події на Сході країни та президентські вибори 2019 р. створили український дискурс Томосу, який через контекст війни встановив новий маркер української ідентичності. Українське суспільство опинилося на лінії трьох протистоянь: 1) між Українською православною церквою (Московського патріархату) (на сьогодні УПЦ) та офіційною політикою влади часів президента Петра Порошенка – рівень конфлікту «владацерква»; 2) внутрішній конфлікт між українськими православними конфесіями, коли постало питання створення єдиної православної церкви України (ПЦУ) завдяки отриманню Томосу – рівень конфлікту «церква-церква»; 3) між офіційною політикою Росії, яка підтримує діяльність УПЦ (МП) й визнана військовим агресором України та офіційною зовнішньою політикою української влади (у більшості часів П. Порошенка та у меншості В. Зеленського) – рівень конфлікту «влада-влада». Дискурс Томосу в Україні спричинив не тільки міжконфесійне та політичне протистояння. Він підняв питання публічної релігії в умовах релігійних протистоянь. Аналіз інформації, що було проведено у 2020 році на основі даних Центру Разумкова, офіційної статистики релігійних організацій в Україні (на 2020 рік), а також судових актів, свідчить про територіальну лінію розлому, яка представлена у цій статті у вигляді карти України. Що підкріплює теорію С. Гантінгтона про глобальну політику, яка вибудовується за культурною лінією розколу.

The study of political power as a public policy component requires addressing the following issues: first - this is a problem of categories, and the second - a combination of the theory of power and theories of public policy, and the third - the problem of adaptation of existing methodological approaches to the study of contemporary political and power relations in different types of systems and the formation of new theories. Political power as a public policy component can be viewed through a variety of methodological approaches: behaviouralism, systematic, non-institutional, network, elite, etc. But in spite of the vast array of works on the theme of public authority, it remains controversial among researchers and requires a new theoretical understanding. The traditional conceptualization of power was seen in political science through the prism of authority and resource capabilities and represented primarily as a public authority. ; Исследование политической власти как компонента публичной политики требует решения следующих проблем: первая - это проблема категорий, вторая - сочетание теории власти и теорий публичной политики и третья - проблема адаптации уже существующих методологических подходов для исследования современных политико-властных отношений в различных типах систем и формирования новых теорий. Политическая власть как компонент публичной политики может рассматриваться с помощью различных методологических подходов: бихевиорализма, системного, неинституционального, сетевого, элитарного и др. Но несмотря на огромный массив работ по теме публичной власти, она остается дискуссионной среди исследователей и требует нового теоретического осмысления. Традиционная концептуализация власти рассматривалась в политической науке через призму авторитета и ресурсной возможности и представлена преимущественно как государственная власть. В центре научных дискуссий западных политологов оказалось концепция о соотношении «власти над» и «власти для», которые находятся в постоянной диалектической связи. Данная концепция полезна для понимания сути публичной власти особенно через понимание интеркусивнои власти. ; Дослідження політичної влади як компонента публічної політики вимагає вирішення наступних проблем: перша - це проблема категорій, друга - поєднання теорій влади і теорій публічної політики і третя - проблема адаптації вже існуючих методологічних підходів для дослідження сучасних політико-владних відносин в різних типах систем і формування нових теорій. Політична влада як компонент публічної політики може розглядатися за допомогою різних методологічних підходів: біґевіоралізму, системного, неінституціонального, мережевого, елітарного ті ін., але незважаючи на величезний масив робіт по темі публічної влади, вона залишається дискусійною серед дослідників і потребує нового теоретичного осмислення. Традиційна концептуалізація влади розглядалася в політичній науці через призму авторитету та ресурсної можливості і представлена переважно як державна влада. В центрі наукових дискусій західних політологів опинилося концепція про співвідношення «влади над» і «влади для», які знаходяться в постійному діалектичному зв'язку. корисна для розуміння суті публічної влади особливо через концепт інтеркусивної влади.

The study of political power as a public policy component requires addressing the following issues: first - this is a problem of categories, and the second - a combination of the theory of power and theories of public policy, and the third - the problem of adaptation of existing methodological approaches to the study of contemporary political and power relations in different types of systems and the formation of new theories. Political power as a public policy component can be viewed through a variety of methodological approaches: behaviouralism, systematic, non-institutional, network, elite, etc. But in spite of the vast array of works on the theme of public authority, it remains controversial among researchers and requires a new theoretical understanding. The traditional conceptualization of power was seen in political science through the prism of authority and resource capabilities and represented primarily as a public authority. ; Исследование политической власти как компонента публичной политики требует решения следующих проблем: первая - это проблема категорий, вторая - сочетание теории власти и теорий публичной политики и третья - проблема адаптации уже существующих методологических подходов для исследования современных политико-властных отношений в различных типах систем и формирования новых теорий. Политическая власть как компонент публичной политики может рассматриваться с помощью различных методологических подходов: бихевиорализма, системного, неинституционального, сетевого, элитарного и др. Но несмотря на огромный массив работ по теме публичной власти, она остается дискуссионной среди исследователей и требует нового теоретического осмысления. Традиционная концептуализация власти рассматривалась в политической науке через призму авторитета и ресурсной возможности и представлена преимущественно как государственная власть. В центре научных дискуссий западных политологов оказалось концепция о соотношении «власти над» и «власти для», которые находятся в постоянной диалектической связи. Данная концепция полезна для понимания сути публичной власти особенно через понимание интеркусивнои власти. ; Дослідження політичної влади як компонента публічної політики вимагає вирішення наступних проблем: перша - це проблема категорій, друга - поєднання теорій влади і теорій публічної політики і третя - проблема адаптації вже існуючих методологічних підходів для дослідження сучасних політико-владних відносин в різних типах систем і формування нових теорій. Політична влада як компонент публічної політики може розглядатися за допомогою різних методологічних підходів: біґевіоралізму, системного, неінституціонального, мережевого, елітарного ті ін., але незважаючи на величезний масив робіт по темі публічної влади, вона залишається дискусійною серед дослідників і потребує нового теоретичного осмислення. Традиційна концептуалізація влади розглядалася в політичній науці через призму авторитету та ресурсної можливості і представлена переважно як державна влада. В центрі наукових дискусій західних політологів опинилося концепція про співвідношення «влади над» і «влади для», які знаходяться в постійному діалектичному зв'язку. корисна для розуміння суті публічної влади особливо через концепт інтеркусивної влади.

The article is devoted to the analysis of the public sphere of modern society as a complex and dynamic phenomenon of so-cial and political interactions involved in the virtualization, mediatization and digitalization processes. The space of the digital public sphere, in contrast to the traditional public sphere one, is controlled by means of algorithms – hidden mechanisms integrated into many information platforms responsible for structuring of information on public platforms where people can discuss issues of concern. The ar-guments of techno-optimists and techno-pessimists regarding the effectiveness of digital activity and its risks in short-term, action-oriented practices and long-term perspectives are given. The search for consensus in the definition of digital activism makes the debate about its nature, harm and benefit to society of great current interest, encourages for the further study of the given problem. ; Вступ. У сучасному свiтi все частіше артикулюється нетрадиційне поняття спільноти, пов'язане з поняттям комунікації. Ко-мунікація виявляється тієї сполучною тканиною, що об'єднує різних суб'єктів в єдину політичну спільноту. У цьому контексті публічна комунікація набуває особливої значущості як інструмент взаємодії та вирішення конфліктів, як підстава створення політичної спільноти. Метою статті є аналіз специфіки існування публічної сфери, що формується в сучасних медіако-мунікаціях. Для реалізації даної мети необхідно вирішити такі дослідницькі завдання: здійснити аналіз класичного уявлення публічної сфери як форми суспільно-політичної участі громадян; представити проведення публічної комунікації в практиках нових медіа. Методологія дослідження публічної комунікації закладена у працях таких дослідників, як Дж. Ролз, Ю. Габермас, Дж. Боман, Дж. Коен, А. Янг та ін. Вони застосовують комунікативний підхід до дослідження політичної сфери та процесів, які супроводжують позиціонування індивіда та соціальних груп у межах соціально-політичного поля. Результати дослідження. Нормативний ідеал публічної ...

Introduction. The activities of public sector entities; especially budgetary institutions; are closely related to the presence of a significant amount of material resources. The inefficiency of the control over their acquisition leads to significant losses of budget funds. Therefore; it is important to formulate new approaches to exercising control in the field of procurement. This area of scientific research is especially relevant due to the shortage of public funds; the crisis in the Ukrainian economy and the inefficiency of management.The purpose of the article is to carry out a critical assessment of the regulatory framework and the current control system in the field of procurement for public funds; scientific substantiation of the possibilities of improving the methods and techniques of control; including using risk systems.Methods. In the process of conducting a critical assessment of the current regulatory documents in the field of procurement control for public funds; as well as studying the processes of transformation of the control system; general scientific empirical and logical research methods were used. Analysis and evaluation have been applied to study the current control system and its forms; as well as to identify the shortcomings of control and positioning of ways to overcome them. The information base of the study is regulatory documents on procurement control for public funds; scientific works of Ukrainian scientists; descriptions of Prozorro and Dozorro systems; and others.Results. An analysis of the regulatory support of procurement control for public funds made it possible to establish the positive impact of changes in existing legislation on the effectiveness and forms of control. The expediency of developing and approving the Procedure for monitoring purchases for public funds using an approach based on risk assessment is substantiated. An express analysis of the key risks of public procurement is proposed and their composition is identified.Discussion. A further study of the practice and methods of applying risk assessment systems; including in the process of express analysis; will optimize the control of procurement for public funds; and will also increase its efficiency and effectiveness.