The notion of the political and political science experiment as a combination of the special cognitive method and creative and innovative aspects of the human activity was defined, The possibilities of that experiment in the politics were highlighted. Effective and non-effective experiments of the past centuries were analyzed. The danger of the political experimenting which did not have adequate scientific and political background had been pointed out based on the conclusion that the role of the spiritual basis for the experimenting was played by the political will which had ability to ignore scientific truth. The author explained the need to divide political and political science experiments based on the legality and legitimacy (experiments were made in the framework of the specific juridical and law system) and no legality and no-legitimacy (experiments were made through violation of the juridical and law systems´ framework) Key words: an experiment, political and political science experiments, a political will, a sidedness, legality and legitimacy of the political experiment. ; Визначено поняття політико-політологічного експерименту як поєднання особливого методу пізнання і творчо-новаторських аспектів людської діяльності, обґрунтована його можливість в політиці. Проаналізовано політичні експерименти минулих сторіч – і ефективні, і невдалі та вказано на небезпеку політичного експериментування, котре не має належного наукового й передусім політологічного забезпечення, оскільки роль духовної основи політичного експерименту відіграє політична воля, яка може ігнорувати наукову істину. Автор обґрунтовує доцільність поділу політико-політологічних експериментів на легальні або легітимні (здійснюються в межах певної юридично-правової системи) і нелегальні чи нелегітимні (реалізуються шляхом порушення меж юридично-правового поля). Ключові слова: експеримент, політико-політологічний експеримент, політична воля, однобічність, легальність, та легітимність політичного експерименту.
The tradition of right/left separation of political forces in the methodological context is considered. The analysis of the basic principles that are crucial in assigning certain political parties to the right or left political spectrum is carried out. In particular, in the field of economics, the «right» is to identify those political forces that uphold the principles of private property, its priorities for collective ownership. «Left» political forces, on the contrary, support the idea of collectivization, nationalization, socialization, and so on. For the «right» political forces, priority is given to the principles of individualism, whereas for the «left» – collectivism. The distinction between «left» and «right» in Ukrainian society is rather weak. A large proportion of respondents in Ukraine do not have an idea of the differences between the right-wing parties or the left-wing parties, which indicates, first of all, the low level of their political awareness. Accordingly, when voting in parliamentary (or local) elections, Ukrainian voters choose a certain party not for its ideological features, but for other criteria. Often, Ukrainian voters are guided by a personalistic criterion, focusing on those who head the political party. Also important role – in the absence of understanding ideological priorities – acquires a value criterion (mainly at the level of the archetype «own»/«alien»). It was stated that party confrontations in Ukraine during electoral campaigns often turn into conflicts of values – but not ideological – priorities. That is, the attraction to values and principles, and not to ideological doctrines, is the main feature of most political parties of modern Ukraine.Key words: «right», «left», political parties, political ideologies, values, Ukrainian society, methodological context. ; Розглянуто традицію право/лівого розрізнення політичних сил у методологічному контексті. Здійснено аналіз базових принципів, які є визначальними у віднесенні певних політичних партій до правого чи лівого політичного спектру. Розмежування на «лівих» і «правих» в українському суспільстві доволі слабке. Значна частина респондентів в Україні не мають уявлення про відмінності між правими чи лівими партіями, що свідчить про низький рівень політичної інформованості. Партійні протистояння в Україні під час електоральних кампаній найчастіше перетворюються на протистояння ціннісних – але не ідеологічних – пріоритетів. Ключові слова: «праві», «ліві», політичні партії, політичні ідеології, цінності, українське суспільство, методологічний контекст. Рассмотрена традиция право/левого различения политических сил в методологическом контексте. Осуществлен анализ базовых принципов, являющихся определяющими в отнесении определенных политических партий к правому или левому политическому спектру. Разграничение на «левых» и «правых» в украинском обществе довольно слабое. Значительная часть респондентов в Украине не имеют представления о различиях между правыми или левыми партиями, что свидетельствует о низком уровне политической информированности. Партийные противостояния в Украине во время электоральных кампаний зачастую превращаются в противостояние ценностных – но не идеологических – приоритетов. Ключевые слова: «правые», «левые», политические партии, политические идеологии, ценности, украинское общество, методологический контекст. The tradition of right/left separation of political forces in the methodological context is considered. The analysis of the basic principles that are crucial in assigning certain political parties to the right or left political spectrum is carried out. In particular, in the field of economics, the «right» is to identify those political forces that uphold the principles of private property, its priorities for collective ownership. «Left» political forces, on the contrary, support the idea of collectivization, nationalization, socialization, and so on. For the «right» political forces, priority is given to the principles of individualism, whereas for the «left» – collectivism. The distinction between «left» and «right» in Ukrainian society is rather weak. A large proportion of respondents in Ukraine do not have an idea of the differences between the right- wing parties or the left-wing parties, which indicates, first of all, the low level of their political awareness. Accordingly, when voting in parliamentary (or local) elections, Ukrainian voters choose a certain party not for its ideological features, but for other criteria. Often, Ukrainian voters are guided by a personalistic criterion, focusing on those who head the political party. Also important role – in the absence of understanding ideological priorities – acquires a value criterion (mainly at the level of the archetype «own»/«alien»). It was stated that party confrontations in Ukraine during electoral campaigns often turn into conflicts of values – but not ideological – priorities. That is, the attraction to values and principles, and not to ideological doctrines, is the main feature of most political parties of modern Ukraine.Key words: «right», «left», political parties, political ideologies, values, Ukrainian society, methodological context.
In the most definitions of terrorism, the key concept is «violence». The purpose of violence is to achieve the desired development for the terrorists: the change of power, the destabilization of society, the undermining of economic and information stability of both the states as a whole and individual segments in their economy in particular.The structural-functional approach to the study of terrorist organizations means their consideration as social groups consisting of the following components: political, financial-economic, integrative (discipli- nary), ideological. But for the study of modern terrorism the analytical tools of structural-functional approach is not enough. In particular, it is necessary to use the conflict paradigm that would allow considering the origin and development of terrorist organizations as a conflict of interests of the ruling classes, their activity as a catalyst for social change in countries which are donating terrorism and countries which are the object of aggression. Theory of background practices would be useful to uncover the motivation of terrorists, their awareness of everyday life, the degree of their involvement in the struggle and commitment to ideological patterns.The terrorist organizations now are specific territorial units and important technology in the hybrid war in the modern world. The hybrid war can be defined as a aggression of one state against another through non formal groups represented by the military (often by guerrilla warriors) and non-governmental organizations, local communities, communication with which is formally denied. The state, which leads the hybrid war is not positioning itself as a member of a military conflict, describing it as a civilian one. Events in Donbas were a ruled process of implementation of complex social technologies: the information war, the distortion of democratic procedures, the use of terrorism tactics, combat operations in populated areas etc. ; Стаття представляє систематичну оцінку основних тенденцій протестної активності українських лівих партій, організацій і неформальних ініціатив перед початком протестів Майдану наприкінці листопада 2013 р. Представлений аналіз помісячної динаміки, кількості учасників, тактики, темати- ки, географії та союзників в протестних подіях за участі лівих груп на всій території України з 1 січня 2011 р. по 20 листопада 2013 р.
Psychological and sociological determinants, which were formed in the new circumstances folded on the verge of the second and third millenniums and entailed the change of some of principal indicators of the political temperament inherent to the French members of parliament, were highlighted. New challenges objectively caused by the development of political pluralism and by the transience of transformation processes in economic, social and cultural spheres which in the conditions of democratic development of society were determined and accordingly directed interests of its political elite and entailed the substantial violation of some qualitative indicators of the well-known bipolar construction (left-right). The conclusion was that political temperament had been a variable quantity. Key words: political temperament, members of parliament of France, political science thought, types of temperament. ; Розкриваються психологічні та соціологічні детермінанти, які у нових обставинах, що склалися на межі другого і третього тисячоліть, спричинили зміну деяких принципових показників політичного темпераменту, притаманного французьким парламентарям. Нові виклики, об'єктивно визначені розвитком політичного плюралізму, а також швидкоплинністю трансформаційних процесів в економічній, соціальній, культурній сферах, які в умовах демократичного розвитку суспільства визначають і відповідно скеровують інтереси його політичної еліти, спричинили суттєве порушення деяких якісних показників відомої біполярної конструкції (праві-ліві). Зроблено висновок, що політичний темперамент – це змінна величина. Ключові слова: політичний темперамент, французькі парламентарі, політологічне мислення, типи темпераменту.
This article is devoted to the conceptual demarcation of the terms "right" and "left" in modern political science. The main criterions of division are economic and political and cultural ones. The modernity challenges cause the appearance of "new right" and "new left" parties. Substantiated that the optimal distribution of parties in political spectrum comes to be the guarantee of democratic development of society. ; Статья посвящена концептуальной демаркации терминов "правый" и "левый" в современной политической науке. Основными критериями разграничения выступают экономический и политико-культурный. Вызовы нового времени обусловили появление "новых правых" и "новых левых" партий. Обосновано, что оптимальное распределение партий в политическом спектре – залог демократического развитии общества. ; Стаття присвячена концептуальній демаркації термінів "правий" та "лівий" у сучасній політичній науці. Основними критеріями розрізнення виступають економічний та політико-культурний. Виклики нового часу зумовили появу "нових правих" та "нових лівих" партій. Обґрунтовано, що оптимальний розподіл партій у політичному спектрі є запорукою демократичного розвитку суспільства.
The goal of the article is the analysis of the prerequisites and peculiarities of political trend changes in Europe in the way of the right ideological articulations strengthening and according to this the circumscription prospects for the implementation of Ukraine's conservative ideology at the level of public administration strategy within the specified tendency. Methodology of the research is based on the normative-value and institutional approaches which were applied as methodological instruments for cognition political-ideological landscape in modern Europe, among key tendencies of which is the essential slope to the side of right forces (moderate and extreme ideas). To them is also added the comparative approach which allows to compare ideological positions of extreme and moderate right forces, and also to draw a parallel between the situation in Europe and Ukraine. Applying the method of modeling in this very case gives the possibility to underline the main perspectives of the implementations of the right idea and conservative ideology in the social and political life of Ukraine at the present stage. Among the main results and conclusions which were got in this article, is worth to point out the reasoning of the right-centrist conservative ideological vector of Ukrainian statehood development including present popularity of right forces in Europe and also those threats which brings Russian aggression and oligarchically-political system of management of our country. The basic political lessons on the ground of European experience for Ukraine are made: revival of the interest to the conservatism like the ideology, doctrines and strategies of statehood management; support of the conservative course by institutional and constitutional mechanisms; making the "third way" between Scylla of eurointegration and Hariboda of the "Russian world".
The article examines the problem of restriction of political rights and freedoms. It is emphasized that the protection against unlawful restrictions on political rights and freedoms is particularly important for the functioning of direct and mediatory democracy. The meaning of the concept of «restriction of rights and freedoms» is analyzed. The article addresses the basic principles which should not be violated when the restriction of rights and freedoms is applied. To achieve this goal, the author analyzes the rules of domestic law, the practice of the Constitutional Court of Ukraine, the rules of international law governing these issues. The author differentiates political rights and freedoms into those that may be restricted in accordance with the provisions of the Basic Law of Ukraine and those that are not subject to any restrictions; features of realization of political rights and freedoms in comparison with other groups of rights, such as social and economic, cultural are defined. Some of the political rights and freedoms that may be restricted are analyzed and ways to restrict them are identified, in particular: the right to join political parties, suffrage, the right to peaceful assembly, rallies, marches and demonstrations, the right to equal access to public service, freedom words, thoughts, views and beliefs. It is noted that from the standpoint of the ECHR it is important to check whether the possibility of restricting the exercise of the right was provided by law; whether the purpose of such a restriction is legitimate; whether such a restriction is necessary in a democratic society. The legitimate grounds for restricting human rights enshrined in the Constitution of Ukraine have been identified: public health; social necessity; rights, freedoms and dignity of citizens; public order; economic well-being; national security; territorial integrity; morality of the population. It is emphasized that in accordance with the practice of the Constitutional Court of Ukraine, the restriction of the content and scope of rights and freedoms should be considered as a restriction. It is important that all restrictions were established exclusively by the constitution; were not arbitrary and unjust; the law restricting human rights must be of a general nature; restrictions must be proportionate and justified; they must optimally achieve a legitimate goal with minimal interference in the exercise of rights or freedoms, not to violate the essential content of the relevant right. It is determined that special qualification requirements for holding public positions, as well as participation in the electoral process (implementation of active and passive suffrage) cannot be considered restrictions. It is emphasized that the state, represented by its organs, should refrain from unjustified interference with political rights (for example, from discriminatory restrictions on the suspension of political rights of prisoners, violation of electoral secrecy of the ballot); take measures against possible violations of political rights by third parties (individuals, companies, etc.). It is concluded that restrictions on the exercise of political rights of individuals can be introduced either in favor of guaranteeing the rights of other individuals, or in favor of ensuring the functioning of the state. The legitimate exercise of political rights can be restricted only if the general conditions for interfering with fundamental human rights are met.
У статті з'ясовано, що на сучасному етапі суспільно-політичної еволюції, в умовах переходу передових індустріальних держав на постіндустріальну стадію розвитку, відбувається зміна традиційного розуміння «ліво-правого» партійно-ідеологічного розмежування у форматі одновимірного лінійного поділу. Обґрунтовано, що за таких обставин визначення «лівих» та «правих» політичних партій вимагає дотримання методологічних принципів теорії плюралізації про співіснування традиційних і нових характеристик лівиці та правиці, які не витісняють одне одного з політичного дискурсу, а лише стають більш чи менш значущими в контексті певної суспільно-політичної та економічної ситуації. Тобто, як тільки виникають нові соціальні конфлікти або актуалізуються старі, то одразу ж запускаються процеси трансформації змістового наповнення понять «ліві» та «праві», що є результатом адаптації до нових умов. Відтак доведено, що згаданий поділ набуває двовимірної, ортогональної структури, у межах якої одна вісь відображає традиційне розмежування, засноване на матеріальних (економічних) питаннях, а інша – нове, що базується на постматеріальних (соціокультурних) проблемах. У рамках такої двовимірної структури і відбувається «ліво-праве» позиціонування політичних сил: за одних умов з упором на економічні питання, за інших – на соціокультурні. ; One of the most widespread and the most versatile methods of structuring of the political field, which is used usually both in political science research, and in print media discourse is the concept of «Left-Right» party-ideological distinction. However, the «Left-Right» semantics is characterized by the instability of basic concepts: they are constantly changing, gaining new features and content, depending on this or that socio-political context or, even, political traditions prevailing in a particular region. Therefore, its entry and the final consolidation in political science discourse gave the impetus to the long scientific debate regarding the specific conceptualization of the indicated distinction and its cognitive potential, especially in conditions of formation of the «new policy» of the post-industrial society. So this caused the necessity to determine the theoretical and methodological strategy of the identification of «Left» and «Right» political parties in the new economic, political and sociocultural reality of the post-industrial society. According to this, it has been revealed in the article that at the present stage of social and political evolution, in conditions of transition of advanced industrialized nations at the post-industrial stage of development, the traditional understanding of the «Left-Right» distinction is changing into the form of one-dimensional linear division. It has been grounded, that in such circumstances the definition of «Left» and «Right» political parties requires adherence to methodological principles of pluralization theory on the coexistence of traditional and new definitions of the Lefts and Rights, which do not displace each other from political discourse, but only become more or less significant in the context of a specific socio-political and economic situation. As soon as there are new social conflicts or old one are updated, the processes of transformation of the semantic content of «Left» and «Right» concepts launch immediately, and this results to the adaptation to new conditions. It has been proved that mentioned division becomes a two-dimensional orthogonal structure, in which one axis represents the traditional distinction based on the materialist (economic) issues, and another, the new one, is based on post-materialist (sociocultural) issues. Under such two-dimensional structure «Left-Right» political forces positioning is made: focusing on economic issues for one conditions and on sociocultural ones in other cases. ; В статье выяснено, что на современном этапе общественно-политической эволюции, в условиях перехода передовых индустриальных государств на постиндустриальную стадию развития, происходит изменение традиционного «лево-правого» партийно-идеологического размежевания в формате одномерного линейного деления. Обосновано, что в этих обстоятельствах определение «левых» и «правых» политических партий требует соблюдения методологических принципов теории плюрализации про сосуществование традиционных и новых характеристик левой и правой, которые не вытесняют друг друга из политического дискурса, а только лишь становятся более или менее значимыми в контексте определенной общественно-политической и экономической ситуации. То есть, как только возникают новые социальные конфликты или актуализируются старые, то сразу же запускаются процессы трансформации содержательного наполнения понятий «левые» и «правые», что является результатом адаптации к новым условиям. Таким образом, доказано, что упомянутое деление приобретает двухмерную, ортогональную структуру, в рамках которой одна ось отображает традиционное размежевание, основанное на материальных (экономических) вопросах, а другая – новое, которое базируется на постматериальных (социокультурных) проблемах. В границах такой двухмерной структуры и происходит «лево-правое» позиционирование политических сил: в одних условиях с упором на экономические вопросы, а в других – на социокультурные.
Термін «популізм» походить від латинського слова populus, яке означає на-род, відповідно використовується в більшості європейських мов. Цей термін далекий від однозначного визначення, оскільки його активно використовують не лише науковці, а й політики, журналісти, прості громадяни з широкого кола історичних і сучасних явищ, досить часто у відмінних контекстах. Тому, важко говорити про єдиний, універсальний варіант популізму на рівні доктрини і рівні суспільного чи політичного руху. Популізм буде вдалим варіантом для проведення виборчих кампаній. Адже людям завжди подобаються прості і зрозумілі речі без зайвого навантаження. Там вже допомагає людська логіка і домисли. А потім популізм «підживлює» авторитарних лідерів. Це вдала комбінація для особистого самовираження і захисту власного Его. А ще популізм допомагає диктаторам тримати владу у своїх руках. Це як панацея для розквіту «декоративної демократії» та ілюзорних цивільних прав. Своєрідним позитивним повідомленням популізму достатньо часто є абстрактна вимога повернення влади народу внаслідок усунення від влади актуальних в конкретний момент людей, груп, політичних сил і передачу влади «дійсним» представникам народу. Згідно популізм прагне коригувати, вносити зміни до прийнятих правила гри, виходячи тільки з позиції інтересу власної політичної сили, без урахування інтересів інших політичних акторів. ; The term «populism» is derived from the Latin word populus, which means people respectively used in most European languages. This term is far from unambiguous definition because it is actively used not only scientists, but also politicians, journalists, ordinary citizens on a wide range of historical and contemporary events , often in different contexts. Therefore, it is difficult to speak of a single, universal version of populism at the level of doctrine and social or political movement. Populism is a good option for election campaigns. After all, people always like simple and understandable way without undue burden. There is already helping human logic and speculation. Later populism «fueled» autocrats. This successful combination for personal expression and the protection of their own ego. And populist dictators helps keep power in their hands. It's like a panacea to flourish «decorative democracy» illusory and civil rights. However , the appeal of various political forces to the people , and even more speculation name of the people, not populism . The amplitude of the term in Western science is so great that it makes it difficult to develop a scientific definition. The path to enlightenment is through the issue of populism study the specificity of each phenomenon called populist. A kind of positive message of populism is often abstract demand the return of people power as a result of the removal from power of current at a particular time , groups , political parties and the transfer of power « true « representatives of the people . According populism seeks to correct , amend the rules adopted on the basis only of interest position his political force , disregarding the interests of other political actors. ; Термин «популизм» происходит от латинского слова populus , которое оз-начает народ , соответственно используется в большинстве европейских языков. Этот термин далек от однозначного определения, поскольку его активно используют не только ученые, но и политики, журналисты, простые граждане по широкому кругу исторических и современных явлений, довольно часто в отличных контекстах. Поэтому, трудно говорить о едином, универсальный вариант популизма на уровне доктрины и уровни общественного или политического движения. Популизм будет удачным вариантом для проведения избирательных кампаний. Ведь людям всегда нравятся простые и понятные вещи без излишней нагрузки. Там уже помогает человеческая логика и домыслы. А потом популизм «подпитывает» авторитарных лидеров. Это удачная комбинация для личного самовыражения и защиты собственного Эго. А еще популизм помогает диктаторам держать власть в своих руках. Это как панацея для расцвета «декоративной демократии» и иллюзорных гражданских прав. Своеобразным положительным сообщению популизма достаточно часто является абстрактная требование возврата властей народа вследствие устранения от власти актуальных в конкретный момент людей, групп, политических сил и передачу власти «действительным» представителям народа. Согласно популизм стремится корректировать, вносить изменения в принятые правила игры, исходя только из позиции интереса собственной политической силы, без учета интересов других политических актеров
We study the components of the stateconcept, as a political institution in political science heritage of Stanislav Dnistryansky, including scientific views on issues of origin, characteristics and functions of the state, forms of government and power division, political regimes and the rights and freedoms of local government. The following research methods: comparative and analytical methods, structural and system analysis.It turns out that S. Dnistryansky considers contractual theory – a doctrine of creation of the modern constitutional state. The optimal form of government scientist proclaims the Republic, the political regime –democracy. Trying to set the contrast significantly expand the powers of the President and the people involved in the exercise of power and implementing its sovereignty, C. Dnistryansky offers, except of Parliament (People's House), other forms of constitutional democracy in the country – the General People's Council (convened for the revision of the constitution), National Assembly (referendum) and People's pantry (organization selected by professional basis). This system of «checks and balances» between the branches of government scientist says by preserving democracy and guarantee the effective functioning of state machinery.Analyzed thinker looks at understanding of the democratic constitutional state. In particular establishes that human and civil rights on the one hand and on the other rights of the people, according to scientist, are the basis of the legal system of the modern state. The scientist defines personal, political and economic rights and freedoms, while proclaiming undeniable achievement of political and legal thought ,right of peoples (nations) to self-determination and the protection of minority rights. S. Dnistryansky researched arguments concerning the cooperation of two parallel systems – local government system and local executive authorities. The political system of a unitary state with a harmonious combination of effective functions of the central government and local government broad powers scientist considers exemplary. It is noted that many of the scientist proposals used in the process of constitutional reform in Ukraine nowadays, building systems of government institutions of a democratic state and civil society structures, which makes use of practical results of this study. ; Исследованы взгляды украинского юриста и политолога, представителяукраинской политической мысли национально-демократического направления С. Днестрянского на проблематику государства как политического института. Выяснена точка зрения ученого на происхождение государства, его признаки, функции, формы, понимание демократического, правового государства ; Досліджено погляди українського правника і політолога, представника української політичної думки національно-демократичного спрямування С. Дністрянського на проблематику держави як політичного інституту. З'ясовано точку зору вченого на походження держави
The bases of state regulation of decentralization processes at the local level in Ukraine are considered, which are aimed at the effective outcome of administrative reform. The necessity of the latter is determined by certain reasons, the main ones being as follows: inefficient organization of executive power at the district and oblast level, in particular the high level of centralization of power (instead of decentralization, that is, the transfer of many powers to local self-government bodies); irrational administrative-territorial system characterized by a large number of small settlements; ineffective local government, in particular financial insolvency of the primary (basic) level of local self-government under the declared right of local self-government of the community of each settlement. It is noted that the emergence of united territorial communities in Ukraine is due to objective factors, most of which are latent in nature. In particular, this is the irreversibility of globalization, which, by influencing all macroprocesses without exception, leads to the loss of Ukraine, and especially the border areas, the advantages of geopolitical placement in the part of the transit bridge between the Russian Federation and the European Union. Another important factor is the lag behind all indicators of socio-economic development, which negatively affects the investment attractiveness of the state and its regions, affecting the investment and innovation indicators of the latter. Also, a constant financial «hunger» in terms of underfunding of regional development programs and a permanent dependence on the indicators of the state budget and government programs puts in place financial factors for community unification. Undeniable influence is carried out by military actions in eastern Ukraine, which united territorial communities in terms of defense and prevention of political provocations, and created the basis for the protection of their own territories ; Розглянуто основи державного регулювання процесів децентралізації на місцевому рівні в Україні, які спрямовані на ефективний результат проведення адміністративної реформи. Необхідність останньої зумовлена певними причинами, головними з яких є неефективна організація виконавчої влади на рівні району та області, зокрема високий рівень централізації влади (замість децентралізації, тобто передання багатьох повноважень органам місцевого самоврядування); нераціональний адміністративно-територіальний устрій, що характеризується великою кількістю дрібних населених пунктів; неефективне місцеве самоврядування, зокрема фінансова неспроможність первинної (базової) ланки місцевого самоврядування за умов задекларованого права на місцеве самоврядування громади кожного населеного пункту. Зазначено, що поява в Україні об'єднаних територіальних громад зумовлена об'єктивними чинниками, більшість із яких має латентний характер. Зокрема, це незворотність глобалізації, яка, впливаючи на всі без винятку макропроцеси, призводить до втрати Україною, а особливо прикордонними територіями, переваг від геополітичного розміщення в частині транзитного «мосту» між Російською Федерацією та Європейським Союзом. Другим вагомим чинником є відставання за всіма показниками соціально-економічного розвитку, що негативно відображається на інвестиційній привабливості держави і її регіонів, впливаючи на інвестиційно-інноваційні показники останніх. Також постійний фінансовий «голод» у частині недофінансування програм регіонального розвитку й перманентна залежність від показників державного бюджету та урядових програм закладають фінансові чинники щодо об'єднання громад. Беззаперечний вплив чинять і військові дії на Сході України, які згуртували територіальні громади в плані оборони та недопущення політичних провокацій і створили підґрунтя для захисту власних територій.
The article analyzes the reasons and consequences of the spread of the ideology of left populism in Greece. It has been established that the success of the SYRIZA Coalition of Left Radical Forces, which was in power in Greece during 2015-2019, was facilitated by a number of factors. The most important among them: the popularity of leftist ideas in the social and political space of Greece; the traditions of populism inherent in most of the country's political forces; unbalanced fiscal policy, structural macroeconomic imbalances, low statistical reliability and significant government debt; the world economic crisis of 2008-2009; deterioration of social standards and demographic indicators, the spread of unemployment; negative impact of the migration crisis; the tough position of Greece's creditors, on whom public opinion blamed the country's socio-economic problems. It is noted that the phenomenon of left populism in Greece was the fact that immediately after the victory in the elections, SYRIZA, sandwiched between the demands of creditors and the real state of the economy, abandoned radical left populist ideas and was forced to pursue a neoliberal economic policy. Already in 2016, the country returned to slow economic growth, and in 2018 the financial assistance program was completed. However, due to the failure to fulfill its own campaign promises, SYRIZA lost power in the 2019 elections and took a centrist place in the Greek political system. A significant merit of the SYRIZA Coalition of Radical Left Forces was the successful resolution of an almost thirty-year dispute with North Macedonia over the name of the latter. The opinion is substantiated that for Ukraine the main conclusion from the analysis of the Greek events of the early XXIst century is the realization of the fact that the complex problems of a political and socio-economic nature that face our country do not have a simple and quick solution. To achieve success, Ukraine must consistently defend its own national interests, strengthen sovereignty and independence, and pursue a balanced budgetary and financial and economic policy. ; У статті проаналізовано причини і наслідки поширення ідеології лівого популізму у Греції. Встановлено, що успіху Коаліції ліворадикальних сил СІРІЗА, яка перебувала при владі у Греції протягом 2015-2019рр., сприяла низка чинників. Найважливіші серед них: популярність лівих ідей у суспільно-політичному просторі Греції; традиції популізму, які притаманні більшості політичних сил країни; незбалансована бюджетно-фінансова політика, структурні макроекономічні дисбаланси, низька достовірність статистичних даних та значний державний борг; світова фінансово-економічна криза 2008-2009рр.; погіршення соціальних стандартів та демографічних показників, поширення безробіття; негативний вплив міграційної кризи; жорстка позиція кредиторів Греції, на яких суспільна думка перекладала відповідальність за соціально-економічні проблеми країни. Зазначається, що феноменом лівого популізму у Греції став той факт, що відразу після перемоги на виборах Коаліція радикальних лівих СІРІЗА, затиснута між вимогами кредиторів і реальним станом економіки, відмовилась від ліворадикальних популістських ідей і була вимушена проводити неоліберальну економічну політику. Вже у 2016р. країна повернулася до повільного економічного зростання, а у 2018р. була завершена програма фінансової допомоги. Проте через невиконання власних передвиборних обіцянок СІРІЗА втратила владу на виборах 2019р. і зайняла центристське місце у політичній системі Греції. Вагомою заслугою Коаліції ліворадикальних сил СІРІЗА стало успішне вирішення майже тридцятирічної суперечки із Північною Македонією щодо назви останньої. Обґрунтовується думка, що для України головний висновок із аналізу грецьких подій початку ХХІст. полягає в усвідомленні того факту, що складні проблеми політичного та соціально-економічного характеру, які постали перед нашої країною, не мають простого і швидкого вирішення. Щоб досягти успіху, Україна повинна послідовно захищати власні національні інтереси, зміцнювати суверенітет і незалежність, проводити збалансовану бюджетну та фінансово-економічну політику.
Права першого покоління, громадянські і політичні, становлять основу для інших прав людини, оскільки закладають фундамент для демократії. Ця кате-горія прав людини фактично відбиває протистояння між державою і людиною та спрямована на приборкання свавілля публічної влади шляхом заборони посягання на інтереси особистості. Відповідні громадянські права людини по-кладають на державу «негативне» зобов'язання — не вчиняти неправомірних дій, утримуючись тим самим від їх порушень ; Права першого покоління, громадянські і політичні, становлять основу для інших прав людини, оскільки закладають фундамент для демократії. Ця кате-горія прав людини фактично відбиває протистояння між державою і людиною та спрямована на приборкання свавілля публічної влади шляхом заборони посягання на інтереси особистості. Відповідні громадянські права людини по-кладають на державу «негативне» зобов'язання — не вчиняти неправомірних дій, утримуючись тим самим від їх порушень ; Права першого покоління, громадянські і політичні, становлять основу для інших прав людини, оскільки закладають фундамент для демократії. Ця кате-горія прав людини фактично відбиває протистояння між державою і людиною та спрямована на приборкання свавілля публічної влади шляхом заборони посягання на інтереси особистості. Відповідні громадянські права людини по-кладають на державу «негативне» зобов'язання — не вчиняти неправомірних дій, утримуючись тим самим від їх порушень
LEGAL GUARANTEES OF PROTECTION OF THE RIGHTS OF MAN AND CITIZEN IN THE DECISIONS OF THE EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTSО.S. YaraThe article is devoted to certain aspects of legal guarantees of protection of the rights of man and citizen in accordance with the requirements of the Convention for the protection of human rights and fundamental freedoms, other legal acts and practice of the European court.Key words: legal guarantees, protection of the rights of man and citizen, legal acts, the European court. The state, enshrined in the Constitution, the attained level of personal freedom has taken responsibility for ensuring and guaranteeing the rights and freedoms, and is responsible to the individual for its activity. Entry into the European political, economic and legal space defined in the strategic priority of Ukraine's foreign policy. The achievement of this objective should contribute to the implementation of our state of the Copenhagen and Madrid criteria, according to which the European Parliament recognized the right of every European country that recognizes the provisions of article 6 paragraph 1 of the Agreement on the establishment of the European Union to join the European Union after they meet several criteria, one of which is the stability of institutions guaranteeing democracy, the rule of law, respect for human rights and protection of minority rights. The level of democracy in society is determined by the place of the court in system of bodies of state power and its role in the protection of the rights and freedoms of man and citizen, it is the court that is intended to ensure the effectiveness of the restoration of violated rights and freedoms of the individual, and the presence of an independent judiciary is a necessary condition for the existence of the democratic legal state.Consequently, in the modern legal science is actively shaping the direction of research, whose main aim is development of scientific bases of adaptation as the doctrinal provisions and the normative array of domestic legal science associated with the protection of the rights and freedoms of man and citizen. This process was joined by scientists of various branches of law (administrative, constitutional, criminal, civil).However, the problem of legal protection of human rights, the mechanism for its implementation in legal science is relevant in connection with a number of contentious issues that arise in the process of applying by the courts of legal rules concerning the protection of the rights and lawful interests of a person.The objective of the article is the analysis of the Convention for the protection of human rights and fundamental freedoms, other legal acts and practice of the European court to expand the application of their provisions in the protection of human rights.However, seen the need to expand the application of the provisions of the Convention as a guarantee on the part of our state in providing basic principles of protection of the rights and freedoms of man and citizen in accordance with European practice.Conclusions. Thus, taking into account the above considerations, we can conclude that the right to the protection of individual rights guaranteed by the Constitution, laws of Ukraine and international legal acts ratified by the Verkhovna Rada of Ukraine. The Convention enshrines the highest values of humanity – fundamental rights and fundamental freedoms of man , interpreted by the court, which constitute the core of the supranational and national law. The Convention's rules are norms of direct action, and because the practice of the European court of justice is created and operates under its regulations and protocols, based on the interpretation of its norms and used in connection with them. The presence of the rule of law establishes a mechanism of realization of the human right to defense in court and provides the possibility of individuals to the European court.Our country needs to expand the application of the provisions of the Convention as a guarantee of the state in ensuring fundamental principles for the protection of the rights and freedoms of man and citizen in accordance with European practice.
The scientific article «organizational and legitimating rights and responsibilities of the Ukrainian people» is devoted to the study of general understanding of the categories «organization», «legitimation», as well as consideration of such types of organizational and legitimating rights and responsibilities of the Ukrainian people, or its part as: the right to participate in public affairs; the right to participate in national and local elections; the right to hold meetings, rallies, marches and demonstrations; the right to freedom of association in political parties and public associations; the right to send individual or collective written appeals or to personally address state authorities, local self-government bodies and officials of these bodies; the right of the working part to strike to protect their economic and social interests. In addition, the purpose of this research, according to its results, is to identify certain generalizations, definitions, conclusions, proposals and recommendations, aimed at: improving the organizational and legitimating rights and responsibilities of the Ukrainian people; for further elaboration of theoretical and practical problems concerning the rights and responsibilities of the Ukrainian people; for quality preparation, amendments and additions to regulations, namely the preparation of draft laws of Ukraine «On the status of the Ukrainian people», «On the all-Ukrainian referendum», «On local referendums» and many others; for teaching disciplines: «Constitutional law of Ukraine», «Constitutional law of foreign countries», as well as when writing textbooks, manuals, lecture courses, teaching materials
