Suchergebnisse

The main approaches of the extreme-right party definitions in the foreign and Ukrainian political science are analyzed. ; Аналізуються основні підходи в термінології визначення правоекстремістських партій у за- рубіжній та вітчизняній політичній науці, в якій відсутній єдиний підхід у традиції їх дослідження.

The role and influence increase of the right forces in Europe, their exit outside marginal support of electors forms the actual aim of the basic tendencies research of the citizens' trust level increase to such political parties in the European Union countries in relation to their influence on integration politics in a region. This analysis consistency was achieved by using the historical method for sources research, preconditions and general lines of the right forces of interwar period and their modern development. A comparative method allowed to define identical elements in understanding the concepts of "right-wing" and "right-wing populism", as well as assisted to disclosure distinctions between the right and left political parties of Europe. An accomplished analysis proved that during the last two decades, the right-wing got the considerable credit of trust of the key electorate who became a middle class on the whole, formed general slogans in relation to the denial of politics of European Union in direction of limitation of migration, fight against terrorism, distribution of quotas on the reception of refugees, interference with the internal affairs of the state that levels maintenance of originality of ethnoss and nations. Populism, euroscepticism and increase of representative office in European parliament, puts under a threat maintenance of integration politics that was predictable and clear for all participants of association and direct countries-partners. Ukraine in this case must work on making of new strategy of co-operating with Europe, taking into account new tendencies.

Досліджено феномен крайніх правих політичних партій. Оскількив політичній науці відсутній чіткий підхід до визначення цього феномена, автораналізує термінологічні підходи і пропонує використовувати термін праві радикали як родове визначення даного феномена ; The author researches phenomenon of the right wing radical political parties inEurope. As far as in political science there is no vivid approach towards determination of this phenomenon, author analyzes terminological approaches and offers to use term «right wing radicals» as common for this phenomenon.Recently, we can increasingly observe in political practice that conservative political parties adopt the rhetoric of right-wing radicals and are increasingly using their slogans, especially anti-immigrant rhetoric in their work. This is due to increased competition in the right range. To protect themselves from competition from the right, conservatives are forced to use slogans that are acceptable for the majority of voters.Thus, in modern political science there is no single approach to the concept of extreme right-wing parties. However, the term «neo / neo-Nazism» is outdated and can not explain the phenomenon of modern political parties, most of them distance themselves from totalitarian ideologies of right and do not recognize their ideology. The term «right-wing populism» has no methodological clarity for use as a generic concept. The best is the term «right radicalism,» which reflects features of the ideology and practice of extreme right-wing political parties and can be used as a generic concept ; Исследуется феномен крайне правых европейских партий. Поскольку в политической науке отсутствует четкий подход к определению этого феномена, автор анализирует терминологические подходы и предлагает использовать термин правые радикалы как родовое определение данного феномена

Scholars dealing with democratic transition after the collapse of the Communist regimes often link the growth of radicalism and political extremism with the rise of ethno-politics and revival of nationalism as well as with the social deprivation, uneven impact of social and economic reforms on different groups of the population. Both of these interpretation schemes are fully legitimate and they react to the real social phenomena, however they do not seem to be sufficient to create a more comprehensive explanatory framework of the rise of the right-wing extremism in Central European countries, including Slovakia. In 2016, 12 years after Slovakia's accession to the EU and 27 years after the renewal of the democratic regime, the right-wing extremist party ĽSNS has penetrated into the national parliament. In February 2020 elections ĽSNS was re-elected into the parliament. Author of the article works with the consideration that no less important factor of the rise of right-wing radicalism in Slovakia is – besides strengthened ethno-politics and spread social deprivation – the illiberal regression of democracy. He describes the bad practices in the execution of power by non-extremist mainstream political forces (national populists) during a long period of time: tyranny of majority, efforts to limit the fair electoral competition, marginalization of the opposition, selective justice, attacks on independent media and civil society actors, state capture by corruption and clientelism, nourishing the illiberal public discourse on democracy, freedom, human rights, other universal values, migration, the future of the EU, etc. In support of his thesis about the mutual relationship between the rule of national-populists and the deterioration of the quality of democracy, author cites Slovakia's rating in the project Nations in Transit of the Freedom House. Author emphasizes that the illiberal practice in the governance which worsened the quality of democracy and reduced the effectiveness of the functioning of democratic institutions in the state, did not harm the extremists at all, on the contrary – they prepared a breeding soil for them in terms of their voter empowerment, created more favorable atmosphere for them, for their presentation of abilities to "effectively" solve the existing problems in an illiberal way. Author came to conclusion that only full restoration of functionality of democratic mechanisms, efficient fight against corruption and unconditional observance of liberal democratic principles can prevent the country from further strengthening of radical and extremist forces.Keywords: Slovakia, political parties, democratic transformation, quality of democracy, right-wing extremism, nationalism, illiberal tendencies, national populism. ; Дослідники, що займаються питаннями переходу до демократії після падіння комуністичних режимів, часто пов'язують зростання радикалізму і політичного екстремізму з актуалізацією етнополітики і відродженням націоналізму, а також з соціальною депривацією, нерівномірним впливом соціальнo-економічних реформ на різні групи населення. Обидві згадані інтерпретаційні схеми абсолютно легітимні, вони є реакцією на реальні соціальні явища, однак не повною мірою достатніми для формування всебічних і повноцінних рамок, що пояснюють причини активізації правого екстремізму в країнах Центральної Європи, включаючи Словаччину. У 2016 році, через 12 років після вступу Словаччини до ЄС і 27 років після відновлення демократичного режиму, правоекстремістська партія ĽSNS (Нарoдна партія «Наша Словаччина») пройшла в національний парламент. На виборах у лютому 2020 року ця партія знову опинилася в парламенті. Автор статті обгрунтовує тезу, що не менш важливим фактором піднесення правого радикалізму в Словаччині, крім посилення етнополітики та розширення соціальної депривації, є неліберальний регрес демократії. У статті описується шкідлива практика, яку демонструють протягом тривалого часу правлячі неекстремістські політичні сили (націоналпопулісти) і наслідки цієї практики: тиранія більшості, спроби обмежити вільну конкурентну боротьбу на виборах, маргіналізація опозиції, вибіркове правосуддя, нападки на незалежні засоби масової інформації та представників громадянського суспільства, корупційно-клієнтське захоплення держави, активне підживлення неліберального громадського дискурсу про демократію, свободу, права людини, інші універсальні цінності, міграцію, майбутнє Євросоюзу і т. д. На підтвердження тези про взаємозв'язок між правлінням націонал-популістів і погіршенням якості демократії автор наводить рейтинг Словаччини у проєкті «Народи у трансформації» організації Фрідом Хаус. Автор підкреслює, що неліберальна практика управління погіршила якість демократії і знизила ефективність функціонування демократичних інститутів у державі, не заподіяла ніякої шкоди екстремістам, навпаки, підготувала для них живильне середовище як з точки зору розширення їх підтримки з боку виборців, так і з точки зору формування для них більш сприятливої атмосфери, в тому числі і для демонстрації їх здатності «ефективно» вирішувати існуючі проблеми неліберальними методами. Автор доходить висновку, що тільки повне відновлення функціонування демократичних механізмів, ефективна боротьба з корупцією і беззастережне дотримання ліберально-демократичних принципів може запобігти подальшому посиленню радикальних і екстремістських сил у Словаччині.Ключові слова: Словаччина, політичні партії, демократична трансформація, якість демократії, правий екстремізм, націоналізм, неоліберальні тенденції, націонал-популізм.

Scholars dealing with democratic transition after the collapse of the Communist regimes often link the growth of radicalism and political extremism with the rise of ethno-politics and revival of nationalism as well as with the social deprivation, uneven impact of social and economic reforms on different groups of the population. Both of these interpretation schemes are fully legitimate and they react to the real social phenomena, however they do not seem to be sufficient to create a more comprehensive explanatory framework of the rise of the right-wing extremism in Central European countries, including Slovakia. In 2016, 12 years after Slovakia's accession to the EU and 27 years after the renewal of the democratic regime, the right-wing extremist party ĽSNS has penetrated into the national parliament. In February 2020 elections ĽSNS was re-elected into the parliament. Author of the article works with the consideration that no less important factor of the rise of right-wing radicalism in Slovakia is – besides strengthened ethno-politics and spread social deprivation – the illiberal regression of democracy. He describes the bad practices in the execution of power by non-extremist mainstream political forces (national populists) during a long period of time: tyranny of majority, efforts to limit the fair electoral competition, marginalization of the opposition, selective justice, attacks on independent media and civil society actors, state capture by corruption and clientelism, nourishing the illiberal public discourse on democracy, freedom, human rights, other universal values, migration, the future of the EU, etc. In support of his thesis about the mutual relationship between the rule of national-populists and the deterioration of the quality of democracy, author cites Slovakia's rating in the project Nations in Transit of the Freedom House. Author emphasizes that the illiberal practice in the governance which worsened the quality of democracy and reduced the effectiveness of the functioning of democratic institutions in the state, did not harm the extremists at all, on the contrary – they prepared a breeding soil for them in terms of their voter empowerment, created more favorable atmosphere for them, for their presentation of abilities to "effectively" solve the existing problems in an illiberal way. Author came to conclusion that only full restoration of functionality of democratic mechanisms, efficient fight against corruption and unconditional observance of liberal democratic principles can prevent the country from further strengthening of radical and extremist forces.Keywords: Slovakia, political parties, democratic transformation, quality of democracy, right-wing extremism, nationalism, illiberal tendencies, national populism. ; Дослідники, що займаються питаннями переходу до демократії після падіння комуністичних режимів, часто пов'язують зростання радикалізму і політичного екстремізму з актуалізацією етнополітики і відродженням націоналізму, а також з соціальною депривацією, нерівномірним впливом соціальнo-економічних реформ на різні групи населення. Обидві згадані інтерпретаційні схеми абсолютно легітимні, вони є реакцією на реальні соціальні явища, однак не повною мірою достатніми для формування всебічних і повноцінних рамок, що пояснюють причини активізації правого екстремізму в країнах Центральної Європи, включаючи Словаччину. У 2016 році, через 12 років після вступу Словаччини до ЄС і 27 років після відновлення демократичного режиму, правоекстремістська партія ĽSNS (Нарoдна партія «Наша Словаччина») пройшла в національний парламент. На виборах у лютому 2020 року ця партія знову опинилася в парламенті. Автор статті обгрунтовує тезу, що не менш важливим фактором піднесення правого радикалізму в Словаччині, крім посилення етнополітики та розширення соціальної депривації, є неліберальний регрес демократії. У статті описується шкідлива практика, яку демонструють протягом тривалого часу правлячі неекстремістські політичні сили (націоналпопулісти) і наслідки цієї практики: тиранія більшості, спроби обмежити вільну конкурентну боротьбу на виборах, маргіналізація опозиції, вибіркове правосуддя, нападки на незалежні засоби масової інформації та представників громадянського суспільства, корупційно-клієнтське захоплення держави, активне підживлення неліберального громадського дискурсу про демократію, свободу, права людини, інші універсальні цінності, міграцію, майбутнє Євросоюзу і т. д. На підтвердження тези про взаємозв'язок між правлінням націонал-популістів і погіршенням якості демократії автор наводить рейтинг Словаччини у проєкті «Народи у трансформації» організації Фрідом Хаус. Автор підкреслює, що неліберальна практика управління погіршила якість демократії і знизила ефективність функціонування демократичних інститутів у державі, не заподіяла ніякої шкоди екстремістам, навпаки, підготувала для них живильне середовище як з точки зору розширення їх підтримки з боку виборців, так і з точки зору формування для них більш сприятливої атмосфери, в тому числі і для демонстрації їх здатності «ефективно» вирішувати існуючі проблеми неліберальними методами. Автор доходить висновку, що тільки повне відновлення функціонування демократичних механізмів, ефективна боротьба з корупцією і беззастережне дотримання ліберально-демократичних принципів може запобігти подальшому посиленню радикальних і екстремістських сил у Словаччині.Ключові слова: Словаччина, політичні партії, демократична трансформація, якість демократії, правий екстремізм, націоналізм, неоліберальні тенденції, націонал-популізм.

Slovakia is a country which was in practical terms affected by the refugees" crisis in Europe in minimal degree. Only slightly more than one thousand foreign nationals altogether requested the asylum in Slovakia during the last five years (2015–2020) and approximately 220 of them were granted asylum. Despite this, the Slovak political actors included the migration issue into their political and electoral mobilization activities as a prevalent element constantly feeding the antimigrant sentiment among the population. As a result the whole country"s configuration of political scene changed that at the end complicated the cooperation between mainstream democratic political forces and enabled the right-wing extremist neo-fascist party to penetrate into the parliament. Author describes public and political discourse, trends in public opinion and party politics in Slovakia in the context of the last migration flow to Europe. ; Словаччина – країна, яка на практиці в мінімальній мірі постраждала від кризи біженців в Європі. Трохи більше тисячі іноземних громадян загалом просили притулку в Словаччині протягом останніх п'яти років (2015–2020) та близько 220 з них отримали притулок. Незважаючи на це, словацькі політичні суб'єкти включили питання міграції в свою політичну та електоральну мобілізаційну діяльність як ключовий елемент, який постійно живить антиміграційні настрої серед населення. В результаті конфігурація політичної сцени всієї країни змінилася, що врешті ускладнило співпрацю між основними демократичними політичними силами і дозволило правій екстремістській неофашистській партії проникнути в парламент. Автор описує громадський та політичний дискурс, тенденції громадської думки та партійної політики Словаччини в контексті останнього міграційного потоку до Європи.

Slovakia is a country which was in practical terms affected by the refugees" crisis in Europe in minimal degree. Only slightly more than one thousand foreign nationals altogether requested the asylum in Slovakia during the last five years (2015–2020) and approximately 220 of them were granted asylum. Despite this, the Slovak political actors included the migration issue into their political and electoral mobilization activities as a prevalent element constantly feeding the antimigrant sentiment among the population. As a result the whole country"s configuration of political scene changed that at the end complicated the cooperation between mainstream democratic political forces and enabled the right-wing extremist neo-fascist party to penetrate into the parliament. Author describes public and political discourse, trends in public opinion and party politics in Slovakia in the context of the last migration flow to Europe. ; Словаччина – країна, яка на практиці в мінімальній мірі постраждала від кризи біженців в Європі. Трохи більше тисячі іноземних громадян загалом просили притулку в Словаччині протягом останніх п'яти років (2015–2020) та близько 220 з них отримали притулок. Незважаючи на це, словацькі політичні суб'єкти включили питання міграції в свою політичну та електоральну мобілізаційну діяльність як ключовий елемент, який постійно живить антиміграційні настрої серед населення. В результаті конфігурація політичної сцени всієї країни змінилася, що врешті ускладнило співпрацю між основними демократичними політичними силами і дозволило правій екстремістській неофашистській партії проникнути в парламент. Автор описує громадський та політичний дискурс, тенденції громадської думки та партійної політики Словаччини в контексті останнього міграційного потоку до Європи.

Зростання ролі та впливовості правих сил в Європі, їх вихід за межі маргінальної підтримки виборців робить актуальною метою дослідження основних тенденцій підвищення рівня довіри громадян до таких політичних партій в країнах Європейського Союзу щодо їх впливу на інтеграційну політику в регіоні. Системності даного аналізу сприяло використання історичного методу при дослідженні джерел, передумов та спільних рис правих сил міжвоєнного періоду та їх сучасного розвитку. Порівняльний метод дозволив визначити тотожні елементи в розумінні понять «праві» та «правий популізм», а також сприяв виявленню розрізнень між правими та лівими політичними партіями Європи.Здійснений аналіз довів, що протягом останніх двох десятиліть, праві отримали значний кредит довіри свого ключового електорату, яким став загалом середній клас, сформували загальні гасла щодо заперечення політики Європейського Союзу в напрямку обмеження міграції, боротьби з тероризмом, розподілу квот на прийом біженців, втручання у внутрішні справи держави, що нівелює збереження самобутності етносів та націй. Популізм, євроскептицизм та збільшення представництва у Європарламенті, ставить під загрозу збереження інтеграційної політики, яка була передбачуваною та зрозумілою для усіх учасників об'єднання і безпосередніх країн-партнерів. Україна в даному випадку має працювати над виробленням нової стратегії взаємодії з Європою, враховуючи нові тенденції. ; Возрастание роли и влияния правых сил в Европе, их выход за пределы маргинальной поддержки избирателей делает актуальной целью исследования основных тенденций повышения уровня доверия граждан к таким политическим партиям в странах Европейского Союза относительно их влияния на интеграционную политику в регионе. Системности этому анализу способствовало использование исторического метода при исследовании источников, предпосылок и общих черт правых сил межвоенного периода и их современного развития. Сравнительный метод позволил определить тождественные элементы в понимании понятий «правые» и «правый популизм», а также способствовал выявлению различий между правыми и левыми политическими партиями Европы.Проведенный анализ показал, что в течение последних двух десятилетий, правые получили значительный кредит доверия своего ключевого электората, которым стал в целом средний класс, сформировали общие лозунги по отрицанию политики Европейского Союза в направлении ограничения миграции, борьбы с терроризмом, распределения квот на прием беженцев, вмешательство во внутренние дела государства, нивелируя сохранение самобытности этносов и наций. Популизм, евроскептицизм и увеличение представительства в Европарламенте, ставит под угрозу сохранение интеграционной политики, которая была предсказуемой и понятной для всех участников объединения и непосредственных стран-партнеров. Украина в данном случае должна работать над выработкой новой стратегии взаимодействия с Европой, учитывая новые тенденции. ; The role and influence increase of the right forces in Europe, their exit outside marginal support of electors forms the actual aim of the basic tendencies research of the citizens' trust level increase to such political parties in the European Union countries in relation to their influence on integration politics in a region. This analysis consistency was achieved by using the historical method for sources research, preconditions and general lines of the right forces of interwar period and their modern development. A comparative method allowed to define identical elements in understanding the concepts of "right-wing" and "right-wing populism", as well as assisted to disclosure distinctions between the right and left political parties of Europe.An accomplished analysis proved that during the last two decades, the right-wing got the considerable credit of trust of the key electorate who became a middle class on the whole, formed general slogans in relation to the denial of politics of European Union in direction of limitation of migration, fight against terrorism, distribution of quotas on the reception of refugees, interference with the internal affairs of the state that levels maintenance of originality of ethnoss and nations. Populism, euroscepticism and increase of representative office in European parliament, puts under a threat maintenance of integration politics that was predictable and clear for all participants of association and direct countries-partners. Ukraine in this case must work on making of new strategy of co-operating with Europe, taking into account new tendencies.

The role and influence increase of the right forces in Europe, their exit outside marginal support of electors forms the actual aim of the basic tendencies research of the citizens' trust level increase to such political parties in the European Union countries in relation to their influence on integration politics in a region. This analysis consistency was achieved by using the historical method for sources research, preconditions and general lines of the right forces of interwar period and their modern development. A comparative method allowed to define identical elements in understanding the concepts of "right-wing" and "right-wing populism", as well as assisted to disclosure distinctions between the right and left political parties of Europe.An accomplished analysis proved that during the last two decades, the right-wing got the considerable credit of trust of the key electorate who became a middle class on the whole, formed general slogans in relation to the denial of politics of European Union in direction of limitation of migration, fight against terrorism, distribution of quotas on the reception of refugees, interference with the internal affairs of the state that levels maintenance of originality of ethnoss and nations. Populism, euroscepticism and increase of representative office in European parliament, puts under a threat maintenance of integration politics that was predictable and clear for all participants of association and direct countries-partners. Ukraine in this case must work on making of new strategy of co-operating with Europe, taking into account new tendencies. ; Возрастание роли и влияния правых сил в Европе, их выход за пределы маргинальной поддержки избирателей делает актуальной целью исследования основных тенденций повышения уровня доверия граждан к таким политическим партиям в странах Европейского Союза относительно их влияния на интеграционную политику в регионе. Системности этому анализу способствовало использование исторического метода при исследовании источников, предпосылок и общих черт правых сил межвоенного периода и их современного развития. Сравнительный метод позволил определить тождественные элементы в понимании понятий «правые» и «правый популизм», а также способствовал выявлению различий между правыми и левыми политическими партиями Европы.Проведенный анализ показал, что в течение последних двух десятилетий, правые получили значительный кредит доверия своего ключевого электората, которым стал в целом средний класс, сформировали общие лозунги по отрицанию политики Европейского Союза в направлении ограничения миграции, борьбы с терроризмом, распределения квот на прием беженцев, вмешательство во внутренние дела государства, нивелируя сохранение самобытности этносов и наций. Популизм, евроскептицизм и увеличение представительства в Европарламенте, ставит под угрозу сохранение интеграционной политики, которая была предсказуемой и понятной для всех участников объединения и непосредственных стран-партнеров. Украина в данном случае должна работать над выработкой новой стратегии взаимодействия с Европой, учитывая новые тенденции. ; Зростання ролі та впливовості правих сил в Європі, їх вихід за межі маргінальної підтримки виборців робить актуальною метою дослідження основних тенденцій підвищення рівня довіри громадян до таких політичних партій в країнах Європейського Союзу щодо їх впливу на інтеграційну політику в регіоні. Системності даного аналізу сприяло використання історичного методу при дослідженні джерел, передумов та спільних рис правих сил міжвоєнного періоду та їх сучасного розвитку. Порівняльний метод дозволив визначити тотожні елементи в розумінні понять «праві» та «правий популізм», а також сприяв виявленню розрізнень між правими та лівими політичними партіями Європи.Здійснений аналіз довів, що протягом останніх двох десятиліть, праві отримали значний кредит довіри свого ключового електорату, яким став загалом середній клас, сформували загальні гасла щодо заперечення політики Європейського Союзу в напрямку обмеження міграції, боротьби з тероризмом, розподілу квот на прийом біженців, втручання у внутрішні справи держави, що нівелює збереження самобутності етносів та націй. Популізм, євроскептицизм та збільшення представництва у Європарламенті, ставить під загрозу збереження інтеграційної політики, яка була передбачуваною та зрозумілою для усіх учасників об'єднання і безпосередніх країн-партнерів. Україна в даному випадку має працювати над виробленням нової стратегії взаємодії з Європою, враховуючи нові тенденції.

In the article the evolution process of «the right wing» definition in political sciences in the countries of postcommunist space is observed. Signs and characteristic criteria for these movements in the indicated countries are determined ; В статье анализируются проблемы эволюции дефиниции «правица» в политологической науке стран посткоммунистического пространства. Определяются признаки и критерии характерные для этих движений в данных странах ; У статті аналізуються проблеми еволюції терміна «правиця» в політологічній науці країн посткомуністичного простору. Визначаються ознаки та критерії характерні для цих рухів у даних країнах

The article is analyzing the concept of liquid ideologies, in particular in Western, Ukrainian and Russian political cultures. The author argues that in the past two centuries ideologies, despite their "solid" or "architectonic" claims, always tended to be "liquid", exchanging ideas, concepts, images, metaphors between themselves. Ukrainian Maidan protests in 2013-2014 have also showed the liquidity of ideologies in the present historical moment: Maidan was a cocktail of liberal, right-wing and left-wing ideologies. The article also introduces new concepts describing the current political moment: zoopolitics, geopolitical oligarchy, post-terrorism, suicide states, revolution of the giving. ; ***

To comprehend the Maidan phenomenon the Editorial Board of "Filosofska dumka" has invited for discussion the participants of the Revolution of Dignity — philosophers, historians, journalists. Can this phenomenon be comprehended with the use of the steady social and ideological definitions, and does it require the change of the political vocabulary? Had the Maidan an ideology / ideologies and had it influence on popularity of certain ideologies? Maidan and political radicalism: the right-wing and left-wing participants in the Maidan — phantoms or real forces? The Maidan and the state — opposition or complementarity? How did the Maidan realize itself? Which were the principles of self-organization and activities of the Maidan? What was the religion role in the Maidan? Has the Maidan gone or does it continue? The participants of the round-table meeting tried to find answers to these questions. ; ***

Охарактеризовано загальні особливості функціонування і розвитку партійних систем Центрально-Східної Європи. Проаналізовано парламентські вибори в Чехії (2013 р.), Угорській Республіці (2014 р.), Республіці Польща (2015 р.), Словацькій Республіці (2016 р.). Показано вплив результатів виборів на формат партійних систем. Розраховано індекси Педерсена, Галлахера, ефективної кількості партій, агрегації за результатами виборів. Зроблено висновки щодо перспектив розвитку партійних систем та причин високого рейтингу правих партій у досліджуваних країнах. ; There were characterized general specifi cs of Central Europe party system's functioning and development. There were analyzed parliament elections in Czech Republic (2013), Hungary (2014), Republic of Poland (2015) and Slovak Republic (2016). It was shown the infl uence of election results on the party system's format. There were calculated the indexes of Pedersen, Gallagher, eff ective number of parties, aggregation according to the results of elections. There were made the conclusions about the perspectives of the party system's development and reasons of the high rating of the right wing parties in examinated countries.

The article highlights the political renaissance of European right-wing populist skeptics in most countries of the European Union. These political parties to the global economic crisis in 2008, when the process of European integration was on the rise, remained on the margins of politics. The crisis of the liberal model of globalization, the influx of refugees from crisis areas of conflict in the Middle East and North Africa, increased social contradictions reanimated populist right-wing ideology. This socio-political response to this reality has pushed the popularity of far-right nationalist political forces in most Central European countries. In terms of ideology classification of these political forces are represented as populists "left" orientation (the French "National Front") and "right" populists (the party "Alternative for Germany"). This fact confirms the erosion of traditional ideological markers in politics and the crisis of determining its strategy and tactics. ; У статті висвітлюється політичний ренесанс європейських правих популістських скептиків у більшості країн-членів Європейського Союзу. Зазначені політичні партії до світової економічної кризи 2008р., коли процес європейської інтеграції перебував на підйомі, залишались на маргінесі політики. Криза ліберальної моделі глобалізації, наплив біженців із кризових зон конфліктів на Близькому Сході та в Північній Африці, посилення соціальних протиріч реанімували ідеологію правих популістів. Соціально-політична реакція на цю реальність сприяла популярності ультраправих націоналістичних політичних сил у більшості центральноєвропейських країн. З погляду класифікації цієї ідеології зазначені політичні сили представлені як популістами «лівої» орієнтації (французький «Національний фронт»), так і «правими» популістами (партія «Альтернатива для Німеччини»). Цей факт засвідчує розмивання традиційних ідеологічних маркерів в політиці та кризу визначення її стратегії і тактики.

The tradition of right/left separation of political forces in the methodological context is considered. The analysis of the basic principles that are crucial in assigning certain political parties to the right or left political spectrum is carried out. In particular, in the field of economics, the «right» is to identify those political forces that uphold the principles of private property, its priorities for collective ownership. «Left» political forces, on the contrary, support the idea of collectivization, nationalization, socialization, and so on. For the «right» political forces, priority is given to the principles of individualism, whereas for the «left» – collectivism. The distinction between «left» and «right» in Ukrainian society is rather weak. A large proportion of respondents in Ukraine do not have an idea of the differences between the right-wing parties or the left-wing parties, which indicates, first of all, the low level of their political awareness. Accordingly, when voting in parliamentary (or local) elections, Ukrainian voters choose a certain party not for its ideological features, but for other criteria. Often, Ukrainian voters are guided by a personalistic criterion, focusing on those who head the political party. Also important role – in the absence of understanding ideological priorities – acquires a value criterion (mainly at the level of the archetype «own»/«alien»). It was stated that party confrontations in Ukraine during electoral campaigns often turn into conflicts of values – but not ideological – priorities. That is, the attraction to values and principles, and not to ideological doctrines, is the main feature of most political parties of modern Ukraine.Key words: «right», «left», political parties, political ideologies, values, Ukrainian society, methodological context. ; Розглянуто традицію право/лівого розрізнення політичних сил у методологічному контексті. Здійснено аналіз базових принципів, які є визначальними у віднесенні певних політичних партій до правого чи лівого політичного спектру. Розмежування на «лівих» і «правих» в українському суспільстві доволі слабке. Значна частина респондентів в Україні не мають уявлення про відмінності між правими чи лівими партіями, що свідчить про низький рівень політичної інформованості. Партійні протистояння в Україні під час електоральних кампаній найчастіше перетворюються на протистояння ціннісних – але не ідеологічних – пріоритетів. Ключові слова: «праві», «ліві», політичні партії, політичні ідеології, цінності, українське суспільство, методологічний контекст. Рассмотрена традиция право/левого различения политических сил в методологическом контексте. Осуществлен анализ базовых принципов, являющихся определяющими в отнесении определенных политических партий к правому или левому политическому спектру. Разграничение на «левых» и «правых» в украинском обществе довольно слабое. Значительная часть респондентов в Украине не имеют представления о различиях между правыми или левыми партиями, что свидетельствует о низком уровне политической информированности. Партийные противостояния в Украине во время электоральных кампаний зачастую превращаются в противостояние ценностных – но не идеологических – приоритетов. Ключевые слова: «правые», «левые», политические партии, политические идеологии, ценности, украинское общество, методологический контекст. The tradition of right/left separation of political forces in the methodological context is considered. The analysis of the basic principles that are crucial in assigning certain political parties to the right or left political spectrum is carried out. In particular, in the field of economics, the «right» is to identify those political forces that uphold the principles of private property, its priorities for collective ownership. «Left» political forces, on the contrary, support the idea of collectivization, nationalization, socialization, and so on. For the «right» political forces, priority is given to the principles of individualism, whereas for the «left» – collectivism. The distinction between «left» and «right» in Ukrainian society is rather weak. A large proportion of respondents in Ukraine do not have an idea of the differences between the right- wing parties or the left-wing parties, which indicates, first of all, the low level of their political awareness. Accordingly, when voting in parliamentary (or local) elections, Ukrainian voters choose a certain party not for its ideological features, but for other criteria. Often, Ukrainian voters are guided by a personalistic criterion, focusing on those who head the political party. Also important role – in the absence of understanding ideological priorities – acquires a value criterion (mainly at the level of the archetype «own»/«alien»). It was stated that party confrontations in Ukraine during electoral campaigns often turn into conflicts of values – but not ideological – priorities. That is, the attraction to values and principles, and not to ideological doctrines, is the main feature of most political parties of modern Ukraine.Key words: «right», «left», political parties, political ideologies, values, Ukrainian society, methodological context.