Suchergebnisse

Problem setting. Environmental issues are one of the most important in today's globalized world. Environmental protection, rational use of natural resources, maintenance of environmental safety are determined by the legislation of Ukraine as a necessary condition for sustainable economic and social development of the country. NGOs in the field of environmental protection are formed by active members of society and play a key role in implementing the principles of public participation in decision-making. The activity of such organizations is aimed at expanding environmental activities into society, awareness and active public addressing of environmental issues.Recent research and publications analysis. The problems of NGOs' participation in the processes of formation and implementation of state policy were studied by E. Afonin, R. Voitovich, L. Honyukova, G. Hoshovska, V. Namestnik, T. Fedorenko, S. Teleshun, T. Alexandrov, T. Andriychuk, M. Vihlyaev, A. Voloshin, K. Glubochenko, M. Latsiba, N. Oksha, S. Stetsenko, O. Fedorov and others. The research of the environmental movement in Ukraine, its role in the processes of formation of ecological consciousness and ecological culture of Ukrainian society were accomplished by M. Aleksiyovets, S. Vasyuta, T. Hardashchuk, S. Gensiruk, V. Krysachenko, V. Namestnik, O. Stegnii, M. Hilko and others.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Despite many studies in the field of NGOs' activity, their participation in the formation and implementation of public policy, the issues of effective interaction of environmental organizations with public authorities are poorly studied and require more detailed analysis.The purpose of the article is to substantiate public participation in the process of public-administrative decision-making in the field of environmental protection as the main factor of democracy and development of civil society in the country.Paper main body. One of the main prerequisites in the development of democracy is the participation of wide population' groups in the process of decision-making. The regulations for interaction of public authorities and organizations of civil society in the formulation and implementation of public policies are generally created in democratic Ukraine. However, public organizations do not always effectively use the mechanisms of cooperation with the government.Engaging citizens to participate in decision-making should be based on relevant principles. The fundamental principles of public participation in policy making are: the principle of citizen' confidence in the government, the principle of government openness and transparency, the principle of objectivity, the principle of coordination, the presence of effective mechanisms to inform citizens, alternatives in discussing of practical aspects of problem-solving and others.The level of citizen' participation at different stages of the decision-making process may vary depending on the intensity of the attraction. There are four levels of participation, from the lowest to the highest engagement. These include information, consultation, dialogue and partnership.The real impetus for the development of the issues of public participation in the management of public affairs in environmental protection sphere was the ratification of the Aarhus Convention, UN/ECE, by Ukraine.Public participation in policy making and democracy in the western world have always been a part of environmental movement and environmental political theory.Environmental democracy is based on the idea that active public participation is crucial to ensure equitable consideration of public interests in decision-making considering the land and other natural resources. At its core, environmental democracy involves three mutually reinforcing rights: the right to free access to information on the quality and environmental issues; the right to democratic and constructive participation in decision-making; the right to enforce environmental regulations or compensation for damages. Even though these rights are widely recognized as fundamental for a responsible, equitable and effective environmental management, the extent to which countries have established them by means of laws and regulations still must be systematically measured. If ecological democracy is designed to ensure sustainable development, the rights to access to information, participation and justice on environmental issues should be recognized and enshrined by regulations of the country.Conclusions of the research and prospects for further studies. Rational use of natural resources and provision of environmental safety, enhancement of public awareness level and environmental awareness should be the priorities of public environmental policy. Public participation in environmental policy-making processes, defining the ways of management and environmental protection is a decisive factor and has a decisive influence on policy making in developed countries.Environmental democracy is defined as public participation and an environmentally sound form of collective decision-making that determines their priority, based on long-term public interests. The principles of environmental democracy should be used not only to criticize the existing institutional mechanisms of public-state interaction, but also to find other ways of their interaction.The prospect of further research is to conduct an in-depth analysis of the issues of public environmental awareness in the countries with different economic development level. ; Аргументовано, що підвищення рівня інформаційної обізнаності громадськості з питань охорони довкілля та забезпечення її широкої участі у прийнятті державно-управлінських рішень щодо охорони навколишнього середовища має бути пріоритетом держави, яка прагне налагодити ефективну взаємодію з громадськістю. Зазначено, що, своєю чергою, участь громадськості при розробленні державної політики допомагає вирішенню складних соціальних та екологічних проблем суспільства. Доведено, що зазначене є однією з основних передумов розвитку демократії. Розглянуто основні міжнародні та національні нормативні акти у сфері охорони навколишнього природного середовища. Наведено рівні участі громадян на різних етапах процесу прийняття державно-управлінських рішень. Розглянуто поняття екологічної демократії та визначено, що розвиток освіти і поширення екологічної інформації стимулюють відповідальність громадськості у вирішенні екологічних питань.

Problem setting. Ukraine appeared on the modern world political scene as a political nation, a community, politically united primarily by the organizational and territorial "framework" of the state, at that time inherited from the Ukrainian SSR. However, Ukrainian independence became possible primarily due to the Ukrainian ethnic majority among the citizens of the new state, the actualization of the ideology of Ukrainian independence, the origins of which reached the pre-communist period of national history, dramatic years of liberation struggles of 1917 – 1921, struggle against the Stalinist regime in Western Ukraine.At the same time, the national self-identification of the citizens of the new state, as well as the differences in their vision of the future ways of development of the country differed so much that it called into question the very preservation of Ukrainian independence. The new state faced the challenge of defining and strengthening its national identity in the de facto bilingual and multi-ethnic nature of society. Recent research and publications analysis. A general analysis of the problem of political and ethnocultural factors in the formation of national identity is made in the writings of M. Rozumny, A. Kolodiy, a collective study prepared by scientists of the Institute of State and Law named after V. Koretsky NAS of Ukraine. The problem of the relationship between the process of national self-identification and democratic political procedures was raised by Yu. Ruban. The connection between national identity and the development of civil society in Ukraine was analyzed by O. Shaparenko. Various aspects of the problem of forming the Ukrainian national identity were also the subject of publications by N. Pidberezhnyk, D. Sudyn, T. Kuzio, and a number of other researchers.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Although in general the problem of the ratio of ethnocultural and political factors in the formation of national identity has received some coverage in the scientific literature, its specifics in the current socio-political situation in Ukraine is still insufficiently studied. In particular, the potential impact of recent changes in Ukrainian ethnocultural policy, as well as in the coming to power of new political forces, needs deeper reflection. The purpose of the article is a general analysis of the relationship between such components of national identity formation as ethnic, cultural and political factors, and to determine the specifics of their interaction in Ukrainian society at the present stage of its development.Paper main body. Nation and national identity are a complex phenomenon that combines political (primarily the state and the conscious participation of citizens in its activities) and cultural factors, among which language is often the most important, but also important components such as historical memory, religion, mentality, etc. National identity is a dynamic phenomenon, it is created by citizens in the process of political, cultural and socio-economic interaction. For non-monoethnic nations, the assertion of a stable national identity requires the formation of a common supra-ethnic societal culture that binds the entire national socio-political space.In Ukraine, which entered the period of modern state independence as a heterogeneous community in linguistic and cultural dimensions, the main factors shaping its national identity were, first, the organizational "framework" of the state, and secondly, the presence of a significant Ukrainian ethnic majority. The democratic principles of political processes in the country contributed to broad and diverse communication, interaction of citizens of different ethnic backgrounds and language preferences, led to the formation of a layer of active non-Ukrainian-speaking "political Ukrainians", citizens with distinct and complex cultural but distinctly Ukrainian national/state identity. At the same time, only the "gravitational force" of the common political space was insufficient to form a stable Ukrainian national identity in all Ukrainian regions. Linguistic and cultural differences between Ukrainian regions in the 2000s proved to be the main basis for social divisions, in fact the dominant political "agenda" in our country. Conclusions of the research and prospects for further studies. It is shown that in Ukraine during the years of independence the main factors in the formation of its national identity were the common political space of the state and the presence of a significant Ukrainian ethnic majority. In the situation of actual bilingualism of the country, the existence of deep socio-cultural differences between different regions of Ukraine democratic way of development appeared to be an obstacle for cultural homogenization of the country. After the Revolution of Dignity Russian aggression caused important changes in Ukrainian cultural, political and electoral spheres, making Ukrainian society more united. But the task to create an inclusive formula of national identity still to be actual. An analyze, based on Ukrainian experience, of the connections, between the specifics of electoral procedures, and representative democracy in general, and peculiarities of forming of Ukrainian national identity and consolidation create a perspective for further researching. ; Розглянуто проблему актуального співвідношення політичного та етнокультурного чинників формування української національної ідентичності. Показано, що національна ідентичність є комплексним та динамічним феноменом, який твориться у процесі політичної, культурної та соціально-економічної взаємодії між громадянами держави. Зазначено, що політична спільність у межах держави є необхідним, але недостатнім для виникнення стійкої національної ідентичності чинником. Зауважено, що її основою є також спільна соцієтальна культура, що має етнокультурну (мовну) основу, проте є надетнічним феноменом. Показано, що в Україні у роки незалежності головними чинниками становлення її національної ідентичності стали спільний політичний простір держави та наявність значної української етнічної більшості. Доведено, що у ситуації фактичної двомовності країни, існування значних соціокультурних відмінностей між різними регіонами України демократичний шлях розвитку був перешкодою для реалізації ідеї україноцентричної культурної гомогенізації країни. Зазначено, що після Революції Гідності російська агресія зумовила серйозні зміни у настроях українських громадян та у вітчизняному електоральному просторі, проте завдання знайти інклюзивну формулу національної ідентичності значною мірою залишається актуальним

Problem setting. Environmental issues are one of the most important in today's globalized world. Environmental protection, rational use of natural resources, maintenance of environmental safety are determined by the legislation of Ukraine as a necessary condition for sustainable economic and social development of the country. NGOs in the field of environmental protection are formed by active members of society and play a key role in implementing the principles of public participation in decision-making. The activity of such organizations is aimed at expanding environmental activities into society, awareness and active public addressing of environmental issues.Recent research and publications analysis. The problems of NGOs' participation in the processes of formation and implementation of state policy were studied by E. Afonin, R. Voitovich, L. Honyukova, G. Hoshovska, V. Namestnik, T. Fedorenko, S. Teleshun, T. Alexandrov, T. Andriychuk, M. Vihlyaev, A. Voloshin, K. Glubochenko, M. Latsiba, N. Oksha, S. Stetsenko, O. Fedorov and others. The research of the environmental movement in Ukraine, its role in the processes of formation of ecological consciousness and ecological culture of Ukrainian society were accomplished by M. Aleksiyovets, S. Vasyuta, T. Hardashchuk, S. Gensiruk, V. Krysachenko, V. Namestnik, O. Stegnii, M. Hilko and others.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Despite many studies in the field of NGOs' activity, their participation in the formation and implementation of public policy, the issues of effective interaction of environmental organizations with public authorities are poorly studied and require more detailed analysis.The purpose of the article is to substantiate public participation in the process of public-administrative decision-making in the field of environmental protection as the main factor of democracy and development of civil society in the country.Paper main body. One of the main prerequisites in the development of democracy is the participation of wide population' groups in the process of decision-making. The regulations for interaction of public authorities and organizations of civil society in the formulation and implementation of public policies are generally created in democratic Ukraine. However, public organizations do not always effectively use the mechanisms of cooperation with the government.Engaging citizens to participate in decision-making should be based on relevant principles. The fundamental principles of public participation in policy making are: the principle of citizen' confidence in the government, the principle of government openness and transparency, the principle of objectivity, the principle of coordination, the presence of effective mechanisms to inform citizens, alternatives in discussing of practical aspects of problem-solving and others.The level of citizen' participation at different stages of the decision-making process may vary depending on the intensity of the attraction. There are four levels of participation, from the lowest to the highest engagement. These include information, consultation, dialogue and partnership.The real impetus for the development of the issues of public participation in the management of public affairs in environmental protection sphere was the ratification of the Aarhus Convention, UN/ECE, by Ukraine.Public participation in policy making and democracy in the western world have always been a part of environmental movement and environmental political theory.Environmental democracy is based on the idea that active public participation is crucial to ensure equitable consideration of public interests in decision-making considering the land and other natural resources. At its core, environmental democracy involves three mutually reinforcing rights: the right to free access to information on the quality and environmental issues; the right to democratic and constructive participation in decision-making; the right to enforce environmental regulations or compensation for damages. Even though these rights are widely recognized as fundamental for a responsible, equitable and effective environmental management, the extent to which countries have established them by means of laws and regulations still must be systematically measured. If ecological democracy is designed to ensure sustainable development, the rights to access to information, participation and justice on environmental issues should be recognized and enshrined by regulations of the country.Conclusions of the research and prospects for further studies. Rational use of natural resources and provision of environmental safety, enhancement of public awareness level and environmental awareness should be the priorities of public environmental policy. Public participation in environmental policy-making processes, defining the ways of management and environmental protection is a decisive factor and has a decisive influence on policy making in developed countries.Environmental democracy is defined as public participation and an environmentally sound form of collective decision-making that determines their priority, based on long-term public interests. The principles of environmental democracy should be used not only to criticize the existing institutional mechanisms of public-state interaction, but also to find other ways of their interaction.The prospect of further research is to conduct an in-depth analysis of the issues of public environmental awareness in the countries with different economic development level. ; Аргументовано, що підвищення рівня інформаційної обізнаності громадськості з питань охорони довкілля та забезпечення її широкої участі у прийнятті державно-управлінських рішень щодо охорони навколишнього середовища має бути пріоритетом держави, яка прагне налагодити ефективну взаємодію з громадськістю. Зазначено, що, своєю чергою, участь громадськості при розробленні державної політики допомагає вирішенню складних соціальних та екологічних проблем суспільства. Доведено, що зазначене є однією з основних передумов розвитку демократії. Розглянуто основні міжнародні та національні нормативні акти у сфері охорони навколишнього природного середовища. Наведено рівні участі громадян на різних етапах процесу прийняття державно-управлінських рішень. Розглянуто поняття екологічної демократії та визначено, що розвиток освіти і поширення екологічної інформації стимулюють відповідальність громадськості у вирішенні екологічних питань.

Стаття присвячена актуальним питанням реформування системи охорони здоров'я України у контексті Європейської політики «Здоров'я – 2020». Розглянуто різні наукові погляди щодо визначення сутності та змісту публічної політики стосовно охорони здоров'я. Визначено розуміння важливості розбудови системи охорони громадського здоров'я в Україні як одного з пріоритетів публічної політики. Акцентується увага на необхідності створення відповідних правових умов для впровадження системи охорони громадського здоров'я в Україні як альтернативи існуючої системи збереження, укріплення та відновлення здоров'я населення. ; Problem setting. The aim of the new European Health Policy 2020 strategy is to significantly improve health and improve the well-being of the population, reduce inequalities in health, strengthen public health and ensure the availability of sustainable health systems focused on needs of people. Compliance with these principles in the process of radical transformations in the socio-economic sphere of Ukraine and in the context of reforming the national health care system is a rather complicated task. The complexity of this task is due to the need to clearly define the priorities of public policy and to involve the public authorities of Ukraine in the implementation of the basic functions of the health care administration. The main role in this belongs to the state, which is responsible for the health of its citizens. The state determines the priorities and forms the health care policy of Ukraine and ensures its implementation.Recent research and publications analysis. Studies of issues of various components of public health policy are devoted to the work of M. M. Bilinskaya, Yu.V. V. Voronenko, T. S. Gurzev, D. V. Karamyshev, O. V. Power, Ya.F. Radhka, I. M. Solonenko, V. G. Shevtsova and others. The importance of scientific research on the implementation of public health policy is underlined by O. M. Dzyuba, Yu. V. Zhalinskaya, L. O. Kachala, O. D. Korvetsky, V. V. Korolenko, V. I. Mironyuk, I. F. Radish, N. O. Ringach, O. R. Sitenko, G. O. Slabki, N. D. Solonenko and others. Inherited from the Soviet period, the model of the health care system in Ukraine almost did not take into account the needs of the healthy population, which did not allow to restrain and systematically influence the growth of non-communicable diseases. This is why there is an urgent need to reorganize the healthcare system, which is to seek alternative strategies for a more effective public policy in this area.Identification of previously unsettled parts of the general problem. The analysis of studies has shown that in the presence of an understanding of the importance of developing public health protection as an alternative to the actual functioning of the public health system and its legislative provision, the legal and organizational conditions for the implementation of such an alternative have not yet been established in the state.Paper objective. The purpose of the article is to assess the compliance of the public health policy in Ukraine with the main directions of the new European health policy «Health -2020» and to define in this context an alternative strategy for a more effective public health policy on the basis of the priority of the development of the public health system in Ukraine and its legislative support.Paper main body. Thus, an alternative strategy for more effective health care policy is the development of a public health system in Ukraine in line with the European Capacity Building and Public Health Services Action Plan, as well as the values and principles laid out in the foundations of the European politics «Health 2020». The basic principle of the public health system is its social nature, as well as the fact that it focuses mainly on the health of the population as a whole. The public health system can be seen as a key aspect of a wider interpretation of the health care system in the sense that it not only plays an important role in ensuring the efficiency and effectiveness of the work of the health system itself but also significantly affects the socio-economic development of society and state. In Ukraine, there are certain political and legal foundations for the development of the health care system. At the same time, since the Law of Ukraine «On the system of health care» has not yet been adopted, public authorities and local self-government bodies at the level of each region independently determine the model of the regional health care center and its stages of activity. expanding the implementation of its operational functions of health, which leads to certain errors and significantly complicates the process of extremely necessary transformations.Conclusion from this research and perspectives of future development in current area. Thus, it can be assumed that healthcare reform in Ukraine is carried out taking into account modern strategies of effective state policy in this area and is consistent with the main directions of the new European Health Policy «Health 2020». At the same time, the development of the public health system in Ukraine has not yet become a priority of public health policy. One of the necessary steps towards the development of a national public health system and the creation of favorable conditions for the implementation of the European Action Plan for Capacity Building and Public Health Services in Ukraine approved by the WHO Regional Office for Europe is the adoption of the draft Law of Ukraine «On Public Health System» I. Adoption of this Law will ensure the implementation of public policy in public health at the level of the state, regions and community levels and will promote the adaptation of domestic legislation in this area to the legal system of the European community.

Стаття присвячена актуальним питанням реформування системи охорони здоров'я України у контексті Європейської політики «Здоров'я – 2020». Розглянуто різні наукові погляди щодо визначення сутності та змісту публічної політики стосовно охорони здоров'я. Визначено розуміння важливості розбудови системи охорони громадського здоров'я в Україні як одного з пріоритетів публічної політики. Акцентується увага на необхідності створення відповідних правових умов для впровадження системи охорони громадського здоров'я в Україні як альтернативи існуючої системи збереження, укріплення та відновлення здоров'я населення. ; Problem setting. The aim of the new European Health Policy 2020 strategy is to significantly improve health and improve the well-being of the population, reduce inequalities in health, strengthen public health and ensure the availability of sustainable health systems focused on needs of people. Compliance with these principles in the process of radical transformations in the socio-economic sphere of Ukraine and in the context of reforming the national health care system is a rather complicated task. The complexity of this task is due to the need to clearly define the priorities of public policy and to involve the public authorities of Ukraine in the implementation of the basic functions of the health care administration. The main role in this belongs to the state, which is responsible for the health of its citizens. The state determines the priorities and forms the health care policy of Ukraine and ensures its implementation.Recent research and publications analysis. Studies of issues of various components of public health policy are devoted to the work of M. M. Bilinskaya, Yu.V. V. Voronenko, T. S. Gurzev, D. V. Karamyshev, O. V. Power, Ya.F. Radhka, I. M. Solonenko, V. G. Shevtsova and others. The importance of scientific research on the implementation of public health policy is underlined by O. M. Dzyuba, Yu. V. Zhalinskaya, L. O. Kachala, O. D. Korvetsky, V. V. Korolenko, V. I. Mironyuk, I. F. Radish, N. O. Ringach, O. R. Sitenko, G. O. Slabki, N. D. Solonenko and others. Inherited from the Soviet period, the model of the health care system in Ukraine almost did not take into account the needs of the healthy population, which did not allow to restrain and systematically influence the growth of non-communicable diseases. This is why there is an urgent need to reorganize the healthcare system, which is to seek alternative strategies for a more effective public policy in this area.Identification of previously unsettled parts of the general problem. The analysis of studies has shown that in the presence of an understanding of the importance of developing public health protection as an alternative to the actual functioning of the public health system and its legislative provision, the legal and organizational conditions for the implementation of such an alternative have not yet been established in the state.Paper objective. The purpose of the article is to assess the compliance of the public health policy in Ukraine with the main directions of the new European health policy «Health -2020» and to define in this context an alternative strategy for a more effective public health policy on the basis of the priority of the development of the public health system in Ukraine and its legislative support.Paper main body. Thus, an alternative strategy for more effective health care policy is the development of a public health system in Ukraine in line with the European Capacity Building and Public Health Services Action Plan, as well as the values and principles laid out in the foundations of the European politics «Health 2020». The basic principle of the public health system is its social nature, as well as the fact that it focuses mainly on the health of the population as a whole. The public health system can be seen as a key aspect of a wider interpretation of the health care system in the sense that it not only plays an important role in ensuring the efficiency and effectiveness of the work of the health system itself but also significantly affects the socio-economic development of society and state. In Ukraine, there are certain political and legal foundations for the development of the health care system. At the same time, since the Law of Ukraine «On the system of health care» has not yet been adopted, public authorities and local self-government bodies at the level of each region independently determine the model of the regional health care center and its stages of activity. expanding the implementation of its operational functions of health, which leads to certain errors and significantly complicates the process of extremely necessary transformations.Conclusion from this research and perspectives of future development in current area. Thus, it can be assumed that healthcare reform in Ukraine is carried out taking into account modern strategies of effective state policy in this area and is consistent with the main directions of the new European Health Policy «Health 2020». At the same time, the development of the public health system in Ukraine has not yet become a priority of public health policy. One of the necessary steps towards the development of a national public health system and the creation of favorable conditions for the implementation of the European Action Plan for Capacity Building and Public Health Services in Ukraine approved by the WHO Regional Office for Europe is the adoption of the draft Law of Ukraine «On Public Health System» I. Adoption of this Law will ensure the implementation of public policy in public health at the level of the state, regions and community levels and will promote the adaptation of domestic legislation in this area to the legal system of the European community.

Purpose of the study. The emergence of a new type of discourse, called media discourse. Мedia discourse is conditioned by the tendencies of internationalization and globalization, the development of modern telecommunication technologies in the world community. The problem of media discourse was widely discussed by Western scholars, in particular J. Orwell, T. van Dyke, and the interest in studying it and today does not diminish. Research methodology. In the proposed article a systematic and analytical approaches have been used, elements of systemic and structural research have been used to determine goals and strategies, and comparative and problem-chronological methods have been used to solve problems . The scientific novelty of the results consists in approbation of the scientific problem, namely, in the comprehensive research of journalistic investigation in contemporary media discourse, ground analysis of the direct journalistic investigation as one of the newest genres of modern convergent journalism. The practical task demonstrates the effectiveness of combating journalists in a democratic society. Conclusions. A journalistic investigation describes the entire spectrum of a systemic problem, rather than a single incident involving one person, reveals complex social issues, corruption, violations of the law, and abuse of power and information, previously unknown to the public for various reasons, or which are deliberately concealed. Considering the journalistic investigation as a method of journalist's work, it can be described as a synthetic one that combines all methods of collecting information by a journalist (observation, interviewing, document analysis), based on work with numerous sources, thorough analysis, comparisons, searches for contradictions and concealed information in order to make information public,it is of public interest. In the last decade, a network of investigative journalism centers and investigative journalists in the national and regional mass media, which forms professional standards, has been formed and developed in Ukraine, and investigation materials are a source of positive experience and ideas for investigations. The subject of investigations is wide and diverse, it includes various aspects of human life. Journalism represents an effective fight against corruption in a democratic society, thus proving the transparency of the fourth-level government. ; Цель исследования. Возникновение нового вида дискурса, который называют медиа-дискурс, медийный дискурс или дискурс СМИ, обусловлено тенденциями интернационализации и глобализации, развитием современных телекоммуникационных технологий в мировом сообществе. Проблема медиа- дискурса широко обсуждалась западными учеными, в частности Дж. Оруэлл,Т. ван Дейк, а интерес к его изучению и на сегодняшний день не ослабевает. Методология исследования. В предлагаемой публикации применены системно-аналитический подход для определения целей и стратегий, были использованы элементы системно-структурного исследования, а также для решения проблематики были использованы сравнительный и проблемно-хронологический методы. Научная новизна заключается в апробации научной проблемы, а именно в комплексном исследовании журналистского расследования в современном медийном дискурсе, полный анализ непосредственно журналистского расследования, как одного из самых жанров современной конвергентной журналистики. Практическое задание показывает эффективность борьбы с коррупцией журналистов в демократическом обществе. Выводы. Журналистское расследование описывает весь спектр системной проблемы, а не отдельный инцидент, касающийся одного человека, раскрывает сложные социальные темы, коррупции, нарушения закона и злоупотребления властью и информацию, ранее по разным причинам неизвестную обществу или какую намеренно скрывают. Рассматривая журналистское расследование как метод работы журналиста, его можно охарактеризовать как синтетический, объединяющая все методы сбора информации журналистом (наблюдение, интервью, анализ документов), основанный на работе с многочисленными источниками, тщательном анализе, сравнении, поиска противоречий и скрытых сведений с целью обнародования информации, представляющей общественный интерес. В последнее десятилетие в Украине сформировалась и развивается сеть центров расследовательской журналистики и журналистов, занимающихся расследованиями в национальных и региональных СМИ, которая формирует стандарты профессии, а материалы расследований становятся источником положительного опыта и идей для расследований. Тематика расследований широка и разнообразна, она включает в себя различные аспекты человеческой жизни. Журналистская деятельность представляет эффективную борьбу с коррупцией в демократическом обществе, таким образом доказывая прозрачность четвертого звена власти. ; Мета дослідження. Виникнення нового виду дискурсу, який називають медіа-дискурсом, медійним дискурсом або дискурсом ЗМІ, обумовлене тенденціями інтернаціоналізації і глобалізації, розвитком сучасних телекомунікаційних технологій в світовому співтоваристві. Проблема медіа-дискурсу широко обговорювалася західними вченими, зокрема Дж. Оруеллом, Т. ван Дейком, а інтерес до вивчення явища і на сьогоднішній день не слабшає. Методологія дослідження. У запропонованій публікації застосовано системно-аналітичний підхід, для визначення цілей та стратегій були використані елементи системно-структурного дослідження, а також для вирішення проблематики використано порівняльний і проблемно-хронологічний методи. Наукова новизна результатів полягає у апробації наукової проблеми, а саме у комплексному дослідженні журналістського розслідування в сучасному медійному дискурсі, грунтовий аналіз безпосередньо журналістського розслідування як одного з найновіших жанрів сучасної конвергентної журналістики. Практичне завдання показує ефективність боротьби з корупцією журналістів у демократичному суспільстві. Висновки. Журналістське розслідування описує весь спектр системної проблеми, а не окремий інцидент, що стосується однієї людини, розкриває складні соціальні теми, корупцію, порушення закону і зловживання владою та інформацію, раніше з різних причин невідому суспільству або яку навмисно приховують. Розглядаючи журналістське розслідування як метод роботи журналіста, його можна охарактеризувати як синтетичний, що об'єднує всі методи збору інформації журналістом (спостереження, інтерв'ю, аналіз документів), заснований на роботі з численними джерелами, ретельному аналізі, порівнянні, пошуку протиріч і прихованих відомостей з метою оприлюднення інформації, представляє суспільний інтерес. В останнє десятиліття в Україні сформувалась і розвивається мережа центрів розслідувальної журналістики і журналістів, що займаються розслідуваннями в національних та регіональних ЗМІ, яка формує стандарти професії, а матеріали розслідувань стають джерелом позитивного досвіду та ідей для розслідувань. Тематика розслідувань широка і різноманітна, вона включає в себе різні аспекти людського життя. Журналістська діяльність репрезентує ефективну боротьбу з корупціє у демократичному суспільстві, таким чином доводячи прозорість четвертої ланки влади.

Purpose of the study. The emergence of a new type of discourse, called media discourse. Мedia discourse is conditioned by the tendencies of internationalization and globalization, the development of modern telecommunication technologies in the world community. The problem of media discourse was widely discussed by Western scholars, in particular J. Orwell, T. van Dyke, and the interest in studying it and today does not diminish. Research methodology. In the proposed article a systematic and analytical approaches have been used, elements of systemic and structural research have been used to determine goals and strategies, and comparative and problem-chronological methods have been used to solve problems . The scientific novelty of the results consists in approbation of the scientific problem, namely, in the comprehensive research of journalistic investigation in contemporary media discourse, ground analysis of the direct journalistic investigation as one of the newest genres of modern convergent journalism. The practical task demonstrates the effectiveness of combating journalists in a democratic society. Conclusions. A journalistic investigation describes the entire spectrum of a systemic problem, rather than a single incident involving one person, reveals complex social issues, corruption, violations of the law, and abuse of power and information, previously unknown to the public for various reasons, or which are deliberately concealed. Considering the journalistic investigation as a method of journalist's work, it can be described as a synthetic one that combines all methods of collecting information by a journalist (observation, interviewing, document analysis), based on work with numerous sources, thorough analysis, comparisons, searches for contradictions and concealed information in order to make information public,it is of public interest. In the last decade, a network of investigative journalism centers and investigative journalists in the national and regional mass media, which forms professional standards, has been formed and developed in Ukraine, and investigation materials are a source of positive experience and ideas for investigations. The subject of investigations is wide and diverse, it includes various aspects of human life. Journalism represents an effective fight against corruption in a democratic society, thus proving the transparency of the fourth-level government. ; Цель исследования. Возникновение нового вида дискурса, который называют медиа-дискурс, медийный дискурс или дискурс СМИ, обусловлено тенденциями интернационализации и глобализации, развитием современных телекоммуникационных технологий в мировом сообществе. Проблема медиа- дискурса широко обсуждалась западными учеными, в частности Дж. Оруэлл,Т. ван Дейк, а интерес к его изучению и на сегодняшний день не ослабевает. Методология исследования. В предлагаемой публикации применены системно-аналитический подход для определения целей и стратегий, были использованы элементы системно-структурного исследования, а также для решения проблематики были использованы сравнительный и проблемно-хронологический методы. Научная новизна заключается в апробации научной проблемы, а именно в комплексном исследовании журналистского расследования в современном медийном дискурсе, полный анализ непосредственно журналистского расследования, как одного из самых жанров современной конвергентной журналистики. Практическое задание показывает эффективность борьбы с коррупцией журналистов в демократическом обществе. Выводы. Журналистское расследование описывает весь спектр системной проблемы, а не отдельный инцидент, касающийся одного человека, раскрывает сложные социальные темы, коррупции, нарушения закона и злоупотребления властью и информацию, ранее по разным причинам неизвестную обществу или какую намеренно скрывают. Рассматривая журналистское расследование как метод работы журналиста, его можно охарактеризовать как синтетический, объединяющая все методы сбора информации журналистом (наблюдение, интервью, анализ документов), основанный на работе с многочисленными источниками, тщательном анализе, сравнении, поиска противоречий и скрытых сведений с целью обнародования информации, представляющей общественный интерес. В последнее десятилетие в Украине сформировалась и развивается сеть центров расследовательской журналистики и журналистов, занимающихся расследованиями в национальных и региональных СМИ, которая формирует стандарты профессии, а материалы расследований становятся источником положительного опыта и идей для расследований. Тематика расследований широка и разнообразна, она включает в себя различные аспекты человеческой жизни. Журналистская деятельность представляет эффективную борьбу с коррупцией в демократическом обществе, таким образом доказывая прозрачность четвертого звена власти. ; Мета дослідження. Виникнення нового виду дискурсу, який називають медіа-дискурсом, медійним дискурсом або дискурсом ЗМІ, обумовлене тенденціями інтернаціоналізації і глобалізації, розвитком сучасних телекомунікаційних технологій в світовому співтоваристві. Проблема медіа-дискурсу широко обговорювалася західними вченими, зокрема Дж. Оруеллом, Т. ван Дейком, а інтерес до вивчення явища і на сьогоднішній день не слабшає. Методологія дослідження. У запропонованій публікації застосовано системно-аналітичний підхід, для визначення цілей та стратегій були використані елементи системно-структурного дослідження, а також для вирішення проблематики використано порівняльний і проблемно-хронологічний методи. Наукова новизна результатів полягає у апробації наукової проблеми, а саме у комплексному дослідженні журналістського розслідування в сучасному медійному дискурсі, грунтовий аналіз безпосередньо журналістського розслідування як одного з найновіших жанрів сучасної конвергентної журналістики. Практичне завдання показує ефективність боротьби з корупцією журналістів у демократичному суспільстві. Висновки. Журналістське розслідування описує весь спектр системної проблеми, а не окремий інцидент, що стосується однієї людини, розкриває складні соціальні теми, корупцію, порушення закону і зловживання владою та інформацію, раніше з різних причин невідому суспільству або яку навмисно приховують. Розглядаючи журналістське розслідування як метод роботи журналіста, його можна охарактеризувати як синтетичний, що об'єднує всі методи збору інформації журналістом (спостереження, інтерв'ю, аналіз документів), заснований на роботі з численними джерелами, ретельному аналізі, порівнянні, пошуку протиріч і прихованих відомостей з метою оприлюднення інформації, представляє суспільний інтерес. В останнє десятиліття в Україні сформувалась і розвивається мережа центрів розслідувальної журналістики і журналістів, що займаються розслідуваннями в національних та регіональних ЗМІ, яка формує стандарти професії, а матеріали розслідувань стають джерелом позитивного досвіду та ідей для розслідувань. Тематика розслідувань широка і різноманітна, вона включає в себе різні аспекти людського життя. Журналістська діяльність репрезентує ефективну боротьбу з корупціє у демократичному суспільстві, таким чином доводячи прозорість четвертої ланки влади.

У статті розглянуто особливості розробки та реалізації освітньої політики в контексті реформи децентралізації в Україні. Головна мета статті – визначити основні напрями й труднощі розробки та реалізації освітньої політики в контексті реформи децентралізації в Україні. Цілями дослідження є узагальнення даних досліджуваної проблеми та виокремлення специфіки освітніх змін. Методологічним підґрунтям дослідження освітньої політики стали загальнонаукові методи емпіричного й теоретичного узагальнення, індукції й синтезу, методи порівняльного і правового аналізу. Так, зокрема, методи емпіричного й теоретичного узагальнення використано при з'ясуванні умов, специфіки та проблем проведення реформи децентралізації в Україні; дедукції та індукції, аналізу та синтезу – для виявлення системних проблем у сфері освіти. Результатом дослідження є теоретичне осмислення нормативно-правової бази з виокремленням проблемних моментів функціонування децентралізованої системи освіти в Україні. Визначено, що головним трендом сучасної освітньої політики є комерціалізація усіх аспектів навчання і виховання, який суттєво делегітимізує принцип рівного доступу до якісної освіти, що, в свою чергу, актуалізує пошук адекватних відповідей світового та національного освітніх просторів головними стейкхолдерами – державою, комерційними структурами та громадянським суспільством. Зроблено висновок, що громада і держава повинні спільно вирішувати питання створення стратегічних засад реформування освітнього процесу, контролю його якості, посилення соціального захисту всіх учасників, розширення мережі закладів освіти, підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників, розробки систем мотивації праці. Особливу увагу звернуто на перспективи впровадження в життя концепції «Нової української школи» та створення мережі опорних шкіл ; В статье рассмотрены особенности разработки и реализации образовательной политики в контексте реформы деценнтрализации в Украине. Главная цель статьи – определить основные направления и трудности разработки и реализации образовательной политики в контексте деценрализации в Украине. Целями исследования есть обобщение данных исследуемой проблемы и выделение специфики образовательных изменений. Методологической основой исследования образовательной политики выступают общенаучные методы эмпирического и теоретического обобщения, индукции и синтеза, методы сравнительного и правового анализа. Так, в частности, методы эмпирического и теоретического обобщения использовано при определении условий, специфики и проблем проведения реформы децентрализации в Украине; дедукции и индукции, анализа и синтеза – для выявления системных проблем в сфере образования. Результатом исследования есть теоретическое осмысление нормативно-правовой базы с выделением проблемных моментов функционирования децентрализированной системы образования в Украине. Определено, что главным трендом современной образовательной политики есть коммерциализация всех аспектов обучения и воспитания, который существенно делегитимизирует принцип равного доступа к качественному образованию, что, в свою очередь, актуализирует поиск адекватных овтетов мирового и национального образовательных пространств главными стейкхолдерами – государством, коммерческими стурктурами и гражданским обществом. Сделан вывод, что сообщества и государство должны сообща решать вопросы создания стратегических основ реформирования образовательного пространства, контроля его качества, усиления социальной защиты всех участников, расширения сети учреждений образования, подготовки и повышения квалификации педагогических и научно-педагогических работников, разработки систем мотивации труда. Особенное внимание обращено на перспективы внедрения в жизнь концепции «Новой украинской школы» и создания сетей базовых школ ; The article deals with the peculiarities of the development and implementation of educational policy in the context of the decentralization reform in Ukraine. The main purpose of the article is to identify the main directions and difficulties of the development and implementation of educational policy in the context of the decentralization reform in Ukraine. The objectives of the article are to summarize the data of the problem under study and to distinguish the specifics of educational changes. The methodological basis for the study of educational policy includes general scientific methods of empirical and theoretical generalization, induction and synthesis, methods of comparative and legal analysis. Thus, the methods of empirical and theoretical generalization, in particular, are used to clarify the conditions, specifics and problems of the decentralization reform in Ukraine; deduction and induction, analysis and synthesis help to identify systemic problems in education. The result of the analysis is a theoretical understanding of the regulatory framework with the isolation of the problem points of the functioning of a decentralized educational system in Ukraine. It is determined that the main trend of modern educational policy is the commercialization of all aspects of education and training, which essentially delegitimizes the principle of equal access to quality education, which, in its turn, intensifies the search for adequate responses of the world and national educational spaces by the main stakeholders i.e. the state, commercial structures and civil society. Conclusion. It is concluded that the community and the state should jointly decide on the creation of strategic principles for reforming the educational process, monitoring its quality, strengthening the social protection of all participants, expanding the network of educational institutions, training and improving the skills of pedagogical and academic staff, and developing systems of labor motivation. The decentralized system of education functions through cooperation and coordination of the activities of many independent institutions, each of which has a legally defined scope of autonomy. Decentralization involves the creation of a governance system that, instead of vertical subordination, is based on the cooperation of independent institutions of different levels, governed by the provisions of the law. In Ukraine, this means that united communities, districts and regions will have autonomous, democratically elected bodies of local self-government, whose councils and executive bodies will act in accordance with the expectations of the local people who elected them. The autonomy of local authorities must be enshrined and guaranteed by law, and must be carefully defended by all stakeholders, including associations of local selfgovernment bodies. Particular attention is paid to the perspectives of implementing the concept of «New Ukrainian School» and the establishment of a network of reference schools. The components of the model of the «New Ukrainian School» should become a strategic basis for the development of a system of education in the united communities, which will cover not only the educational process but also the management of the entire educational network of the community as a whole (including the development and implementation of a plan for optimizing school networks)

Purpose of the study. The emergence of a new type of discourse, called media discourse. Мedia discourse is conditioned by the tendencies of internationalization and globalization, the development of modern telecommunication technologies in the world community. The problem of media discourse was widely discussed by Western scholars, in particular J. Orwell, T. van Dyke, and the interest in studying it and today does not diminish. Research methodology. In the proposed article a systematic and analytical approaches have been used, elements of systemic and structural research have been used to determine goals and strategies, and comparative and problem-chronological methods have been used to solve problems . The scientific novelty of the results consists in approbation of the scientific problem, namely, in the comprehensive research of journalistic investigation in contemporary media discourse, ground analysis of the direct journalistic investigation as one of the newest genres of modern convergent journalism. The practical task demonstrates the effectiveness of combating journalists in a democratic society. Conclusions. A journalistic investigation describes the entire spectrum of a systemic problem, rather than a single incident involving one person, reveals complex social issues, corruption, violations of the law, and abuse of power and information, previously unknown to the public for various reasons, or which are deliberately concealed. Considering the journalistic investigation as a method of journalist's work, it can be described as a synthetic one that combines all methods of collecting information by a journalist (observation, interviewing, document analysis), based on work with numerous sources, thorough analysis, comparisons, searches for contradictions and concealed information in order to make information public,it is of public interest. In the last decade, a network of investigative journalism centers and investigative journalists in the national and regional mass media, which forms professional standards, has been formed and developed in Ukraine, and investigation materials are a source of positive experience and ideas for investigations. The subject of investigations is wide and diverse, it includes various aspects of human life. Journalism represents an effective fight against corruption in a democratic society, thus proving the transparency of the fourth-level government. ; Цель исследования. Возникновение нового вида дискурса, который называют медиа-дискурс, медийный дискурс или дискурс СМИ, обусловлено тенденциями интернационализации и глобализации, развитием современных телекоммуникационных технологий в мировом сообществе. Проблема медиа- дискурса широко обсуждалась западными учеными, в частности Дж. Оруэлл,Т. ван Дейк, а интерес к его изучению и на сегодняшний день не ослабевает. Методология исследования. В предлагаемой публикации применены системно-аналитический подход для определения целей и стратегий, были использованы элементы системно-структурного исследования, а также для решения проблематики были использованы сравнительный и проблемно-хронологический методы. Научная новизна заключается в апробации научной проблемы, а именно в комплексном исследовании журналистского расследования в современном медийном дискурсе, полный анализ непосредственно журналистского расследования, как одного из самых жанров современной конвергентной журналистики. Практическое задание показывает эффективность борьбы с коррупцией журналистов в демократическом обществе. Выводы. Журналистское расследование описывает весь спектр системной проблемы, а не отдельный инцидент, касающийся одного человека, раскрывает сложные социальные темы, коррупции, нарушения закона и злоупотребления властью и информацию, ранее по разным причинам неизвестную обществу или какую намеренно скрывают. Рассматривая журналистское расследование как метод работы журналиста, его можно охарактеризовать как синтетический, объединяющая все методы сбора информации журналистом (наблюдение, интервью, анализ документов), основанный на работе с многочисленными источниками, тщательном анализе, сравнении, поиска противоречий и скрытых сведений с целью обнародования информации, представляющей общественный интерес. В последнее десятилетие в Украине сформировалась и развивается сеть центров расследовательской журналистики и журналистов, занимающихся расследованиями в национальных и региональных СМИ, которая формирует стандарты профессии, а материалы расследований становятся источником положительного опыта и идей для расследований. Тематика расследований широка и разнообразна, она включает в себя различные аспекты человеческой жизни. Журналистская деятельность представляет эффективную борьбу с коррупцией в демократическом обществе, таким образом доказывая прозрачность четвертого звена власти. ; Мета дослідження. Виникнення нового виду дискурсу, який називають медіа-дискурсом, медійним дискурсом або дискурсом ЗМІ, обумовлене тенденціями інтернаціоналізації і глобалізації, розвитком сучасних телекомунікаційних технологій в світовому співтоваристві. Проблема медіа-дискурсу широко обговорювалася західними вченими, зокрема Дж. Оруеллом, Т. ван Дейком, а інтерес до вивчення явища і на сьогоднішній день не слабшає. Методологія дослідження. У запропонованій публікації застосовано системно-аналітичний підхід, для визначення цілей та стратегій були використані елементи системно-структурного дослідження, а також для вирішення проблематики використано порівняльний і проблемно-хронологічний методи. Наукова новизна результатів полягає у апробації наукової проблеми, а саме у комплексному дослідженні журналістського розслідування в сучасному медійному дискурсі, грунтовий аналіз безпосередньо журналістського розслідування як одного з найновіших жанрів сучасної конвергентної журналістики. Практичне завдання показує ефективність боротьби з корупцією журналістів у демократичному суспільстві. Висновки. Журналістське розслідування описує весь спектр системної проблеми, а не окремий інцидент, що стосується однієї людини, розкриває складні соціальні теми, корупцію, порушення закону і зловживання владою та інформацію, раніше з різних причин невідому суспільству або яку навмисно приховують. Розглядаючи журналістське розслідування як метод роботи журналіста, його можна охарактеризувати як синтетичний, що об'єднує всі методи збору інформації журналістом (спостереження, інтерв'ю, аналіз документів), заснований на роботі з численними джерелами, ретельному аналізі, порівнянні, пошуку протиріч і прихованих відомостей з метою оприлюднення інформації, представляє суспільний інтерес. В останнє десятиліття в Україні сформувалась і розвивається мережа центрів розслідувальної журналістики і журналістів, що займаються розслідуваннями в національних та регіональних ЗМІ, яка формує стандарти професії, а матеріали розслідувань стають джерелом позитивного досвіду та ідей для розслідувань. Тематика розслідувань широка і різноманітна, вона включає в себе різні аспекти людського життя. Журналістська діяльність репрезентує ефективну боротьбу з корупціє у демократичному суспільстві, таким чином доводячи прозорість четвертої ланки влади.

A characteristic feature of rock culture, despite the seemingly nihilistic its nature, is the integration of the experience of other cultures and different arts. The rock musicians address classical and folklore music, poetry and theater as a guarantee of quality at the expense of such permanent makeup, and its existence at all. The purpose of this publication is to study the genre's recitation of music in the modern Ukrainian rock music.Today one of borrowed rock music phenomenon is recitation of music – reading poems to music. This concert genre is the most appropriate for the modern Ukrainian rock, the recitation of music, appearing in theatrical environments, evolving phenomenon of academic tradition, has great potential to enrich the rock art.Experiments involving seemingly foreign to the rock art genres and forms were almost immediately after the emergence of rock music. For example, such genres as rock opera and concept album (which originated from the instrumental and vocal cycles Romantic era), appear less than a decade after the first rock 'n' roll.Today in Ukraine there are many examples of poetic rock tandems, the best of which we believe are common creative of Yuriy Andruhovych and band "Karbido", Sergiy Zhadan and the band "Sobaky v Kosmosi", Yuriy Izdryk and the "Drumtyatr", Artem Polezhaka with the band "Barabas".The result of collaboration Yuriy Andruhovych with polish band "Karbido", (their music is not the only rock) appears as a triptych of albums "Moonshine. Cinnamon. Absinthe ", written and published in 2008, 2009 and 2011. The first album of cycle, which has Ukrainian and Polish versions, is a monolithic and consists of nine tracks.All poems included in the album are free verse that sound during meditative, minimalistic accompaniment. Poetic material for the album "Cinnamon" is taken from the book "Exotic birds and plants" and, unlike the previous one, consists of accentual-syllabic verse. At the same time, the musical language of the cycle is complicated and significantly expands the style aspect. The final part of the series "Moonshine. Cinnamon. Absinthe" is the clearest example of the use polystylism in trilogy.The results of the creative tandem of Sergiy Zhadan and the group "Sobaky v kosmosi" at this moment just deducted three albums (respectively – three concert programs): "Sports Club of the Army" (2008), "The weapon of the proletariat" (2012) and "Fight for Her" (2014). "Sports Club of the Army" consists of seven verses and the final number "Galya" performed by female folk Ukrainian song "Why do not you come." Most of the poems of Sergiy Zhadan, which were included in the album, are free verse, which reading on the background of primitive music parody (Zvenimir Babak), nostalgic ("Nataha"), dance ("Boxers") or mock-mourning ("Dimple") character. The album "Sports Club of the Army" is social in content. Sergiy Zhadan describes stories of addicts, migrant workers, athletes, poets as typical representatives of modernity. If the "Sports Club of the Army" consists almost entirely of free verse, the next two albums based purely on rhyming poetic material. In general, "Weapon of the proletariat" (2012) and "Fight for Her" (2014) are similar in structure and content and have distinct political content, with introduction of variable-improvised topical text, depending the time and place of performance of the band, and an unexpected ending.The poet Yuriy Izdryk picked general wave of interest literary and musical projects in 2010 with musician Gregory Semenchuk founded the project "Drumtyatr" in which he not only reads poetry, but also plays the bass guitar. An exceptional musicality Izdryk's manner of writing (especially since poetry), his meditative style reading wonderfully combined with a mixed style of music. "Drumtyatr", that has features electronic music, kraut rock, post-rock, rap and dubstep.In 2011 was released a joint album of poet Artem Polezhaka and band "Barabas" called "Spring. Love. Polezhaka", where there is a strengthened role of music (compared with projects Y. Andruhovych and S. Zhadan). Increased interest of poetry plenty of audience in different periods, leading at first to its public readings (concert performance poetry), and then – to new forms of synthesis with other arts, particularly music. Native poets actively work with rock musicians in the form of readings of poems to music.Most supporters of collaboration with musical bands were representatives of the "first tier" of modern Ukrainian literature by Ivano-Frankivsk (Y. Andruhovych and Y. Izdryk) and Kharkov (S. Zhadan and A. Polezhaka) schools. Poets in similar projects use as accentual-syllabic verse and free verse (even if they are not typical for them, as is the case with Artem Polezhaka).Reading poems to music in modern terms-round attraction to synthesize a variety of genres, styles and forms of art has a great potential and broad prospects for development. ; Статья посвящена использованию исполнительского жанра мелодекламации в современной украинской рок-музыке. Автор выбирает для анализа четыре тандема поэтов и музыкантов: Юрия Андруховича и группы "Karbido", Сергея Жадана и группы "Собаки в космосе", Юрия Издрыка и проекта "Drumтиатр", Артема Полежаки с группой "Барабас". На основе проведенного анализа выявлены определенные закономерности и общие черты музыкально-литературных проектов, сделан вывод об актуальности жанра мелодекламации для современной украинской рок-музыки. ; Стаття присвячена використанню виконавського жанру мелодекламації у сучасній українській рок-музиці. Автор обирає для аналізу чотири тандеми поетів та музикантів: Юрія Андруховича та гурту "Karbido", Сергія Жадана та гурту "Собаки у космосі", Юрія Іздрика та проекту "Drumтиатр", Артема Полежаки з гуртом "Барабас". На основі проведеного аналізу визначені певні закономірності та спільні риси музично-літературних проектів, зроблено висновок про актуальність жанру мелодекламації для сучасної української рок-музики.

The article deals with the potential of financial security, which forms the system of financial protection of vital interests of subjects of agricultural business. It is proved that under the pressure of the external environment, leverage and financial mechanism tools that trigger the potential of financial security of agriculture can change, risk manifestation and economic depression of enterprises continue or stop. The importance of forming the aggregate value of the potential of financial security in the region is due to its component, which is capable of performing actions to mobilize the real and hidden possibilities of financial resources in a limited time period, to overcome the threats to a safe environment for the functioning of subjects of agricultural business. The priority of financial support of agriculture of Ukraine according to indicators of intensity and efficiency of use of financial resources is singled out. A differentiated approach to the clustering of the k-medium method – indicators of the use of financial resources as interdependence of the factors of the formation of the aggregate magnitude of the potential of financial security of subjects of agricultural business of Ukraine was used. With the help of inductive system analysis, a model of a stable level of potential of financial security capacity based on net profit has been developed. The model is adequate, its statistical quality, significance and reliability are sufficient for forming the forecast level of potential of financial security of subjects of agricultural business of the region. The developed methodology is based on the components of the protection of financial system of economic entities in the conditions of the restrictions of the choice of alternative sources of formation and distribution of financial resources, as well as the likelihood of their use. Key words: potential, financial security, financial resources, financial support, agricultural finance, agrarian enterprises. REFERENCES1. Baranovskij O. I. (2004) Finansova bezpeka v Ukrayini - metodologiya ocinki ta mehanizmi zabezpechennya [Financial Security in Ukraine - Methodology of Valuation and Mechanisms]. Kiїv.2. Gerasimenko N.A., Zhejmonda O.V. (2009) Riziki v silskomu gospodarstvi z urahuvannyam regionalnogo aspektu [Risks in agriculture taking into account the regional aspect]. APK economy, (9), 62-65.3. Grivkivska O.V. (2010) Teoretichni pidhodi do viznachennya finansovoyi bezpe-ki silskogo gospodarstva [Theoretical approaches to determining the financial security of agriculture]. Forming Market Relations in Ukraine, (4(107)), 160-162.4. Grivkivska O.V. (2011) Finansova bezpeka silskogo gospodarstva regioniv Ukrayini [Financial security of agriculture in the regions of Ukraine]. Finance of Ukraine, (7), 93-103.5. Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini (2019) [Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini]. Retrived from http://www.ukrstat.gov.ua.6. Zhidyak O.R. (2013) Problemi vdoskonalennya mehanizmu finansuvannya pidpriyemnickih struktur agrarnoyi sferi [Zhidyak OR Problems of improving the mechanism of financing of agricultural enterprises]. Business Inform, (2), 139–141.7. Yermoshenko M.M. (2001) Finansova bezpeka derzhavi: nacionalni interesi, realni zagrozi, strategiya zabezpechennya [Financial security of the state: national interests, real threats, security strategy]. Kyiv: Kyiv. nat. org.-econ.un-t.8. Kornyeyev V. (2009) Antikrizovi instrumenti finansovoyi stabilizaciyi [Kornyeyev V. Antikrizovi instrumenti finansovoyi stabilizaciyi]. Ekonomika Ukrayini, (12), 22–34.9. Kuzenko T.B., Sablina N.V., Litovchenko O.Yu. (2010) Upravlinnya finansovoyu bezpekoyu pidpriyemstva: metodichnij aspekt [Management of financial security of the enterprise: methodical aspect] Visnik ekonomiki transportu i promislovosti, (29), 119–124.10. Nacionalnij bank Ukrayini. (2019) [National Bank of Ukraine. Official website]. Retrived from http://www.bank.gov.ua/11. Kizim M.O., Zabrodskij V.A., Zinchenko V.A., Kopchak Yu.S. (2003) Ocinka i diagnostika finansovoyi stijkosti pidpriyemstva: monografiya [Assessment and diagnostics of financial stability of the enterprise: monograph]. Kharkiv: Inzhek.12. Prokopenko N.S., Lemishko O.O. (2009) Finansova i podatkova bezpeka pidpriyemstv agrarnogo sektora [Financial and tax security of agricultural enterprises]. AgroSvit, (18), 16–19.13. Statistichnij zbirnik «Silske gospodarstvo Ukrayini» za 2017 rik (2018) [Statistical collection "Agriculture of Ukraine" for 2017]. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine.14. Statistichnij zbirnik «Silske gospodarstvo Ukrayini» za 2018 rik (2019) [Statistical collection "Agriculture of Ukraine" for 2018]. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine.15. Bazarov G.Z., Belyaev S.G., Belyh L.P. i dr (1996) Teoriya i praktika antikrizisnogo upravleniya [The theory and practice of crisis management]. Moscow: Law and Law, UNITI.16. Trusova N.V. (2015) Destabilizacijni procesi v sistemi zabezpechennya finansovogo potencialu silskogospodarskih pidpriyemstv [Trusova NV Destabilization processes in the system of ensuring the financial potential of agricultural enterprises]. Hlobalʹni ta natsionalʹni problemy ekonomiky, (2) Retrived from URL: http://www.global-national.in.ua.17. Davidenko N.M. (2017) Finansove zabezpechennya agrarnogo sektora: vitchiznyanij ta zarubizhnij dosvid [Financial support of the agricultural sector:domestic and foreign experience]. Kyiv: NUBiP Ukraine.18. Frunza S. A. (2010) Zabezpechennya investicijnogo rozvitku agrarnoyi sferi nacionalnoyi ekonomiki [Provision of investment development of agrarian sphere of national economy]. Naukovi pratsi KTEU. Ekonomichni nauky, (17), 1-7.19. Cibok V. O. (2005) Byudzhetna pidtrimka rozvitku APK z vikoristannyam me-hanizmu zdeshevlennya kreditiv [Budget support for the development of agroindustrial complex with the use of the mechanism of cheaper loans]. Naukovi pratsi NDFI, (3(32), 64-70.20. Coleman W., Skogstad G., Atkinson M. (1996) Paradigm Shifts and Policy Networks: Cumulative Change in Agriculture. Journal of Public Policy, (16), 273–301.21. Forgue B. (1996) Novellas approaches de la question des crises. Rev fantasize de question. Paris, (108), 72–73.22. Ling C.-H., Yang H.-L., Liou D.-Y. (2009) The impact of corporate social responsibility on financial performance: Evidence from business in Taiwan. (31(1)), 56-63.23. Moyer W., Josling T. (2002) Agricultural Policy Reform. Politics and process in the EU and US in 1990 s. Alders hot, 79-80.24. Petrick M. (2005) Empirical measurement of credit rationing in agriculture: a methodological survey, IAMO Retrived from http://econpapers.repec.org/paper/zbwiamodp/14926.htm. ; В статье рассматривается потенциал финансовой безопасности, который формирует систему финансовой защиты жизненно важных интересов субъектов аграрного бизнеса. Реализуется, что под давлением внешней среды могут измениться рычаги и инструменты финансового механизма, которые запускают потенциал финансовой безопасности сельского хозяйства, могут продолжаться или прекращаться проявления риска и экономическая депрессия предприятий. Важность формирования общей ценностипотенциала финансовой безопасности в регионе обусловлена его компонентом, который способен выполнять действия по мобилизации реального и скрытого потенциала финансовых ресурсов за ограниченный период времени, чтобы Преодолеть угрозы для безопасной среды функционирования субъектов агробизнеса. Выделен приоритет финансовой поддержки сельского хозяйства Украины по показателям интенсивности и эффективности использования финансовых ресурсов. Использован дифференцированный подход к кластеризации метода k-medium - показателей использования финансовых ресурсов как взаимозависимости факторов формирования совокупной величины потенциала финансовой безопасности субъектов аграрного бизнеса Украины. С помощью индуктивного системного анализа была разработана модель стабильного уровня потенциальных возможностей финансового обеспечения на основе чистой прибыли. Модель является адекватной, ее статистическое качество, значимость и надежность достаточны для формирования прогнозного уровня потенциальной финансовой безопасности сельскохозяйственных предприятий в регионе. Разработанная методология основана на компонентах защиты финансовой системы хозяйствующих субъектов в условиях ограничений выбора альтернативных источников формирования и распределения финансовых ресурсов, а также вероятности их использования. Ключевые слова: потенциал, финансовая безопасность, финансовые ресурсы, финансовая поддержка, сельскохозяйственное финансирование, аграрные предприятия. Список использованной литературы1. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні - методологія оцінки та механізми забезпечення: монографія. Київ: Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2004. 759 с.2. Герасименко Н.А., Жеймонда О.В. Ризики в сільському господарстві з урахуванням регіонального аспекту. Економіка АПК. 2009. №9. С. 62–65.3. Гривківська О.В. Теоретичні підходи до визначення фінансової безпеки сільського господарства. Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць / наук. ред. І. Г. Манцуров. Київ, 2010. Вип. № 4(107). С. 160–162.4. Гривківська О.В. Фінансова безпека сільського господарства регіонів України. Фінанси України. 2011. № 7. С. 93–103.5. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua. (дата звернення: 22.05.2019).6. Жидяк О.Р. Проблеми вдосконалення механізму фінансування підприємницьких структур аграрної сфери. Бізнес інформ. 2013. №2. С. 139–141.7. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. Київ: Київ. нац. орг.-екон.ун-т, 2001. 309 с.8. Корнєєв В. Антикризові інструменти фінансової стабілізації. Економіка України. 2009. №12. С. 22–34.9. Кузенко Т.Б., Сабліна Н.В., Литовченко О.Ю. Управління фінансовою безпекою підприємства: методичний аспект. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2010. № 29. С. 119–124.10. Національний банк України. Офіційне Інтернет-представництво. URL: http://www.bank.gov.ua/ (дата звернення: 11.07.2019).11. Кизим М.О., Забродський В.А., Зінченко В.А., Копчак Ю.С. Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства: монографія. Харків: ВД «Інжек». 2003. 144 с.12. Прокопенко Н.С., Лемішко О.О. Фінансова і податкова безпека підприємств аграрного сектора. АгроСвіт. 2009. № 18. С. 16–19.13. Статистичний збірник «Сільське господарство України» за 2017 рік. Київ: Державна служба статистики України, 2018.14. Статистичний збірник «Сільське господарство України» за 2018 рік. Київ: Державна служба статистики України, 2019.15. Базаров Г.З., Беляев С.Г., Белых Л.П. Теория и практика антикризисного управления. Москва: Закон и право, ЮНИТИ, 1996. 469 с.16. Трусова Н.В. Дестабілізаційні процеси в системі забезпечення фінансового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. Вип. 2. URL: http://www.global-national.in.ua.17. Фінансове забезпечення аграрного сектора: вітчизняний та зарубіжний досвід: монографія / за ред. Давиденко Н.М. Київ: НУБіП України, 2017. 454 с.18. Фрунза С. А. Забезпечення інвестиційного розвитку аграрної сфери національної економіки. Наукові праці КТЕУ. Економічні науки. 2010. № 17. С. 1–7.19. Цибок В. О. Бюджетна підтримка розвитку АПК з використанням механізму здешевлення кредитів. Наукові праці НДФІ. 2005. №3(32). С. 64–70.20. Coleman W., Skogstad G., Atkinson M. Paradigm Shifts and Policy Networks: Cumulative Change in Agriculture. Journal of Public Policy. 1996. Vol. 16. Р. 273–301.21.Forgue B. Novellas approaches de la question des crises. Rev fantasize de question. Paris. 1996. № 108. Р. 72–73.22. Ling C.-H., Yang H.-L., Liou D.-Y. The impact of corporate social responsibility on financial performance: Evidence from business in Taiwan. 2009. Vol. 31. №1. Р.56-63.23. Moyer W., Josling T. Agricultural Policy Reform. Politics and process in the EU and US in 1990 s. Alders hot. 2002. Р.79-80.24. Petrick M. Empirical measurement of credit rationing in agriculture: a methodological survey, IAMO URL: http://econpapers.repec.org/paper/zbwiamodp/14926.htm. ; В статті розглянуто потенціал фінансової безпеки, який формує систему фінансового захисту життєво необхідних інтересів суб'єктів аграрного бізнесу. Доведено важливість формування сукупної величини потенціалу фінансової безпеки, яка здатна мобілізувати реальні та приховані можливості фінансових ресурсів в обмеженому часовому періоді, для подолання невизначеності функціонування суб'єктів аграрного бізнесу. Виокремлено індикатори інтенсивності та ефективності використання фінансових ресурсів. За допомогою індикативного системного аналізу розроблено модель стабільного рівня потенціалу фінансової безпеки за чистим прибутком. Модель є адекватною та дозволяє в умовах обмеженості вибору джерел формування та розподілу фінансових ресурсів визначити ймовірність процесу використання потенціалу фінансової безпеки суб'єктів аграрного бізнесу на регіональному рівні. Ключові слова: потенціал, фінансова безпека, фінансові ресурси, фінансове забезпечення, сільське господарство, аграрні підприємства. Список використаної літератури1. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні - методологія оцінки та механізми забезпечення: монографія. Київ: Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2004. 759 с.2. Герасименко Н.А., Жеймонда О.В. Ризики в сільському господарстві з урахуванням регіонального аспекту. Економіка АПК. 2009. №9. С. 62–65.3. Гривківська О.В. Теоретичні підходи до визначення фінансової безпеки сільського господарства. Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць / наук. ред. І. Г. Манцуров. Київ, 2010. Вип. № 4(107). С. 160–162.4. Гривківська О.В. Фінансова безпека сільського господарства регіонів України. Фінанси України. 2011. № 7. С. 93–103.5. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua. (дата звернення: 22.05.2019).6. Жидяк О.Р. Проблеми вдосконалення механізму фінансування підприємницьких структур аграрної сфери. Бізнес інформ. 2013. №2. С. 139–141.7. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. Київ: Київ. нац. орг.-екон.ун-т, 2001. 309 с.8. Корнєєв В. Антикризові інструменти фінансової стабілізації. Економіка України. 2009. №12. С. 22–34.9. Кузенко Т.Б., Сабліна Н.В., Литовченко О.Ю. Управління фінансовою безпекою підприємства: методичний аспект. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2010. № 29. С. 119–124.10. Національний банк України. Офіційне Інтернет-представництво. URL: http://www.bank.gov.ua/ (дата звернення: 11.07.2019).11. Кизим М.О., Забродський В.А., Зінченко В.А., Копчак Ю.С. Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства: монографія. Харків: ВД «Інжек». 2003. 144 с.12. Прокопенко Н.С., Лемішко О.О. Фінансова і податкова безпека підприємств аграрного сектора. АгроСвіт. 2009. № 18. С. 16–19.13. Статистичний збірник «Сільське господарство України» за 2017 рік. Київ: Державна служба статистики України, 2018.14. Статистичний збірник «Сільське господарство України» за 2018 рік. Київ: Державна служба статистики України, 2019.15. Базаров Г.З., Беляев С.Г., Белых Л.П. Теория и практика антикризисного управления. Москва: Закон и право, ЮНИТИ, 1996. 469 с.16. Трусова Н.В. Дестабілізаційні процеси в системі забезпечення фінансового потенціалу сільськогосподарських підприємств. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. Вип. 2. URL: http://www.global-national.in.ua.17. Фінансове забезпечення аграрного сектора: вітчизняний та зарубіжний досвід: монографія / за ред. Давиденко Н.М. Київ: НУБіП України, 2017. 454 с.18. Фрунза С. А. Забезпечення інвестиційного розвитку аграрної сфери національної економіки. Наукові праці КТЕУ. Економічні науки. 2010. № 17. С. 1–7.19. Цибок В. О. Бюджетна підтримка розвитку АПК з використанням механізму здешевлення кредитів. Наукові праці НДФІ. 2005. №3(32). С. 64–70.20. Coleman W., Skogstad G., Atkinson M. Paradigm Shifts and Policy Networks: Cumulative Change in Agriculture. Journal of Public Policy. 1996. Vol. 16. Р. 273–301.21.Forgue B. Novellas approaches de la question des crises. Rev fantasize de question. Paris. 1996. № 108. Р. 72–73.22. Ling C.-H., Yang H.-L., Liou D.-Y. The impact of corporate social responsibility on financial performance: Evidence from business in Taiwan. 2009. Vol. 31. №1. Р.56-63.23. Moyer W., Josling T. Agricultural Policy Reform. Politics and process in the EU and US in 1990 s. Alders hot. 2002. Р.79-80.24. Petrick M. Empirical measurement of credit rationing in agriculture: a methodological survey, IAMO URL: http://econpapers.repec.org/paper/zbwiamodp/14926.htm.

Problem setting. National liberation movements have always occupied an important place in international relations and domestic politics. As a rule, they are a reaction to legal, political, economic or cultural injustice on the part of the state in which they originate. Representatives of the movement are trying hard to defend their rights to their own identity, and sometimes to independence and self-determination. The «Green Book» of the Irish Republican Party is the conditional name of the official protocols of the Irish Republican Army, which at some point in time became open to the public. These documents allow us to better understand the political and economic goals of the IRA, the structure of the organization, tactics, as well as the morale and ideology of volunteers. The publication of these sources is a very important factor for their further study in order to improve measures to prevent separatist terrorism and guerrilla warfare, which in the XXI century are gaining new meanings and opportunities for implementation. Recent research and publications analysis. Despite the great interest in the study of national liberation or separatist movements and their ideological basis, there is still no unambiguous explanation of the conditions for the emergence of separatism and the significant spread in society of ideas of self-determination of a particular ethnic group. It is customary to take into account a rather superficial understanding of the main purpose and reasons for the struggle of individual liberation movements, which sometimes turn into armed formations such as the IRA. As a result, researchers ignore the program documents and statutes of various separatist organizations, which allow us to better analyze the basic principles and purpose of their activities. Paper objective. The purpose of the article ‒ is to consider the content of IRA program documents, which are conventionally called the «Green Book», the features of ideological principles and practical methods of functioning of the republican army. Paper main body. The origins of separatism in Ireland date back to the 12th century under the leadership of Art Og McMorrow Caven, who as King of Leinster (Eastern Ireland) waged a very successful guerrilla war. the culmination of nationalism was the guerrilla war in 1916, when the social movement of the Irish people against Britain reached incredible proportions. It was during this period that the Irish Republican Army (IRA) intensified its activities, transforming local nationalism into a politically motivated struggle against the clear features of separatism and later terrorism under the auspices of the IRA. The British Crown tried for a long time to stop the organization, but it failed to do so due to the strong system and tactics of the IRA guerrilla struggle. The Green book consisted of three main parts, which together constituted a separate collection of documents that had been hidden from the public for decades and only after the official cessation of the IRA's publication were published its basic tenets. the arrest of the Chief of the General Staff of the Provisional IRA, Seamus Twomi. Many researchers of the history of the Irish Republican Army believe that there are other parts of this collection, but at the moment there is no information about them. Upon joining the organization, the future recruit took an oath of allegiance to the IRA's top management, promising total commitment to the organization's ideas and understanding that a volunteer could be imprisoned and tortured at any time. In addition, the recruit must be clearly aware of his or her own political motives and articulate them clearly when joining the IRA. The republican movement did not support any political and economic blocs in either the West or the East, that is, against military organizations such as NATO and the Warsaw Pact. The IRA declares that it is in the interests of other oppressed nations of Europe, as well as neutral non-aligned peoples of the Third World. and labor resources, the destruction of original culture and language, and, most importantly, the loss of independence in deciding their own destiny. Republican ideology, in fact, created the ideal soldier who is ready to fight for their freedom and the state until death. At the moment when the recruit was imprisoned, it remained important for him to remain calm, steadfast and in no case to release secret information, because it would threaten not only the detainee, but also the activities of the entire organization of the Republican Army. All these guidelines, described in the Green book, are important for understanding the political and ideological goals of the Republican insurgents. It is quite clear that an IRA volunteer could be a person with clear convictions, ready to endure torture and psychological pressure and in no way betray his brothers and the «high idea» of the Irish state, which does not depend on anyone. Conclusions of the research. The functioning of the IRA is impossible without its ideological justification and the behavior of the insurgents in an armed uprising. Such a statutory document for the IRA was the «Green Book», which is extremely important in understanding the purpose and features of the organization of the republican-insurgent movement. Thanks to access to such program documents, we can analyze the content, reasons, features of not only the organization as a whole, but also the moral aspect and psychology of a person joining the ranks of such an organization or national liberation movement. Considering the content of the «Green Book», the explanation of the political and economic component and the psychological state of IRA volunteers becomes quite clear. The «Green Book» is valuable primarily because it explains the morale of an IRA member, tells about his willingness to give his life at any time for the highest value of the ideas of the republican movement, also explains the way of life of such a person in society and the importance of the mystery of the organization. It should be noted that any national liberation movement, except for the outer shell of militancy, has a developed structure, as well as, above all, the motivation and ideological beliefs of volunteers, which always becomes the most powerful driving force of any liberation movement. Studying and understanding such documents helps us to better understand the nature of such uprisings, the emergence of separatism within a particular ethnic group and allows us to use this knowledge to prevent their formation by developing holistic concepts of interethnic dialogue within a single state, but also apply this experience globally. ; В статье рассматривается содержание программных целей Ирландской республиканской партии, изложенные в сборнике документов под условным названием «Зеленая книга». Анализируется деятельность организации через призму ее политико-экономических постулатов и идеологии, оказала значительное влияние на общественное развитие народа Северной Ирландии. Обосновывается зависимость ИРА от их «уставного документа», который имеет целью предоставить добровольцу теоретические и практические знания повстанческой борьбы. ; У статті розглядається зміст програмних цілей Ірландської республіканської партії, що викладені в збірнику документів під умовною назвою «Зелена книга». Аналізується діяльність організації через призму її політико-економічних постулатів та ідеології, що мала значний вплив на суспільний розвиток народу Північної Ірландії. Обгрунтовується залежність ІРА від їх «статутного документа», який має на меті надати добровольцю теоретичні та практичні знання повстанської боротьби. The article considers the content of the program goals of the Irish Republican Party, which are set out in a collection of documents under the conditional title "Green Book". The activity of the organization is analyzed through the prism of its political and economic postulates and ideology, which had a significant impact on the social development of the people of Northern Ireland. The dependence of the IRA on their "statutory document", which aims to provide the volunteer with theoretical and practical knowledge of the insurgent struggle, is substantiated.

Problem setting. National liberation movements have always occupied an important place in international relations and domestic politics. As a rule, they are a reaction to legal, political, economic or cultural injustice on the part of the state in which they originate. Representatives of the movement are trying hard to defend their rights to their own identity, and sometimes to independence and self-determination. The «Green Book» of the Irish Republican Party is the conditional name of the official protocols of the Irish Republican Army, which at some point in time became open to the public. These documents allow us to better understand the political and economic goals of the IRA, the structure of the organization, tactics, as well as the morale and ideology of volunteers. The publication of these sources is a very important factor for their further study in order to improve measures to prevent separatist terrorism and guerrilla warfare, which in the XXI century are gaining new meanings and opportunities for implementation. Recent research and publications analysis. Despite the great interest in the study of national liberation or separatist movements and their ideological basis, there is still no unambiguous explanation of the conditions for the emergence of separatism and the significant spread in society of ideas of self-determination of a particular ethnic group. It is customary to take into account a rather superficial understanding of the main purpose and reasons for the struggle of individual liberation movements, which sometimes turn into armed formations such as the IRA. As a result, researchers ignore the program documents and statutes of various separatist organizations, which allow us to better analyze the basic principles and purpose of their activities. Paper objective. The purpose of the article ‒ is to consider the content of IRA program documents, which are conventionally called the «Green Book», the features of ideological principles and practical methods of functioning of the republican army. Paper main body. The origins of separatism in Ireland date back to the 12th century under the leadership of Art Og McMorrow Caven, who as King of Leinster (Eastern Ireland) waged a very successful guerrilla war. the culmination of nationalism was the guerrilla war in 1916, when the social movement of the Irish people against Britain reached incredible proportions. It was during this period that the Irish Republican Army (IRA) intensified its activities, transforming local nationalism into a politically motivated struggle against the clear features of separatism and later terrorism under the auspices of the IRA. The British Crown tried for a long time to stop the organization, but it failed to do so due to the strong system and tactics of the IRA guerrilla struggle. The Green book consisted of three main parts, which together constituted a separate collection of documents that had been hidden from the public for decades and only after the official cessation of the IRA's publication were published its basic tenets. the arrest of the Chief of the General Staff of the Provisional IRA, Seamus Twomi. Many researchers of the history of the Irish Republican Army believe that there are other parts of this collection, but at the moment there is no information about them. Upon joining the organization, the future recruit took an oath of allegiance to the IRA's top management, promising total commitment to the organization's ideas and understanding that a volunteer could be imprisoned and tortured at any time. In addition, the recruit must be clearly aware of his or her own political motives and articulate them clearly when joining the IRA. The republican movement did not support any political and economic blocs in either the West or the East, that is, against military organizations such as NATO and the Warsaw Pact. The IRA declares that it is in the interests of other oppressed nations of Europe, as well as neutral non-aligned peoples of the Third World. and labor resources, the destruction of original culture and language, and, most importantly, the loss of independence in deciding their own destiny. Republican ideology, in fact, created the ideal soldier who is ready to fight for their freedom and the state until death. At the moment when the recruit was imprisoned, it remained important for him to remain calm, steadfast and in no case to release secret information, because it would threaten not only the detainee, but also the activities of the entire organization of the Republican Army. All these guidelines, described in the Green book, are important for understanding the political and ideological goals of the Republican insurgents. It is quite clear that an IRA volunteer could be a person with clear convictions, ready to endure torture and psychological pressure and in no way betray his brothers and the «high idea» of the Irish state, which does not depend on anyone. Conclusions of the research. The functioning of the IRA is impossible without its ideological justification and the behavior of the insurgents in an armed uprising. Such a statutory document for the IRA was the «Green Book», which is extremely important in understanding the purpose and features of the organization of the republican-insurgent movement. Thanks to access to such program documents, we can analyze the content, reasons, features of not only the organization as a whole, but also the moral aspect and psychology of a person joining the ranks of such an organization or national liberation movement. Considering the content of the «Green Book», the explanation of the political and economic component and the psychological state of IRA volunteers becomes quite clear. The «Green Book» is valuable primarily because it explains the morale of an IRA member, tells about his willingness to give his life at any time for the highest value of the ideas of the republican movement, also explains the way of life of such a person in society and the importance of the mystery of the organization. It should be noted that any national liberation movement, except for the outer shell of militancy, has a developed structure, as well as, above all, the motivation and ideological beliefs of volunteers, which always becomes the most powerful driving force of any liberation movement. Studying and understanding such documents helps us to better understand the nature of such uprisings, the emergence of separatism within a particular ethnic group and allows us to use this knowledge to prevent their formation by developing holistic concepts of interethnic dialogue within a single state, but also apply this experience globally. ; В статье рассматривается содержание программных целей Ирландской республиканской партии, изложенные в сборнике документов под условным названием «Зеленая книга». Анализируется деятельность организации через призму ее политико-экономических постулатов и идеологии, оказала значительное влияние на общественное развитие народа Северной Ирландии. Обосновывается зависимость ИРА от их «уставного документа», который имеет целью предоставить добровольцу теоретические и практические знания повстанческой борьбы. ; У статті розглядається зміст програмних цілей Ірландської республіканської партії, що викладені в збірнику документів під умовною назвою «Зелена книга». Аналізується діяльність організації через призму її політико-економічних постулатів та ідеології, що мала значний вплив на суспільний розвиток народу Північної Ірландії. Обгрунтовується залежність ІРА від їх «статутного документа», який має на меті надати добровольцю теоретичні та практичні знання повстанської боротьби. The article considers the content of the program goals of the Irish Republican Party, which are set out in a collection of documents under the conditional title "Green Book". The activity of the organization is analyzed through the prism of its political and economic postulates and ideology, which had a significant impact on the social development of the people of Northern Ireland. The dependence of the IRA on their "statutory document", which aims to provide the volunteer with theoretical and practical knowledge of the insurgent struggle, is substantiated.

Problem setting. The first decades of the XXI century demonstrate the unrestrained, turbulent, even explosive development of the world political process, which raised waves of "color" revolutions, began to distort the national sovereignty of some countries, led to a violation of the international principle of inviolability of postwar borders through military conflicts and "hybrid" wars. It is no longer possible to deny that under modern conditions there is not only a break in the bipolar and unipolar world order, but also a transition to a multipolar world with several centers of influence.Recent research and publications analysis. Empirical approach plays important role in the study of the international systems. It correlates with geopolitical specificity and mainly investigates contemporary interaction of people and states, geopolitical strategies and government tactics within certain geographical regions. Empirical research is characterized by: the desire to specifically explain certain international situation (political, economic, humanitarian), that developed in certain region of the planet, specificity of the systemic connections between global actors; to highlight the level of influence on behavior of the international subjects and decisions of national elites of following factors: socio-humanitarian and economic realities, national potential of the states, cross-regional competition, directions of actions and juridical boundaries regarding interventions of international organizations etc. Serious destructive influence on the contemporary system of international relations is exerted by new wars of the 21st century: wars with terror, cyberwar, "hybrid" wars and so on.Paper objective. The purpose of the article is to seek through systemic, phenomenological and factor-geopolitical analysis to identify the nature of the modern international system and the nature of real and hybrid "drivers" that stimulate its development and, at the same time, turbulence and global shifts. Hence, the research tasks are as follows: according to the ontological parameters to carry out the phenomenology of the "international system"; to systematize the typologies of various international systems; to identify key trends (challenges) of shifts and destructions of the current world order; to substantiate the most significant factors of global turbulence: macro-oscillations of the world system, "geopolitical shifts", international terrorism, "hybrid" wars, humanitarian collapses (pandemic coronavirus), etc.Paper main body. Contemporary conceptualization of the international systems, in our opinion, demands more accurate phenomenological interpretation, since this is a phenomenon of a special type. First of all, international system is a mega-phenomenon of the social type, which organizes the existence of macro communities of planet in a special, relational way. Secondly, international systems are supercomplex in their content and structure, therefore they have to adapt to each other and to elements of the whole environment (this is characteristic of the whole planetary system and of its regional and sub-regional subsystems). Thirdly, according to Phillippe Braillard, informal and poorly organized nature of the international systems is obvious, because it is not always possible to delineate clearly and definitely between the complex that is being studied and its external environment. Fourth of all, international system has capacity of open formation, which explains the low level of integration, even some divergence of components inside of the wholeness.The international system of modernity began to experience radically modern changes under the influence of the powerful "geopolitical landslides" (factors of influence), which caused its turbulence and further transformation: 1) the completion of the collapse of colonial empires and the emergence of many post-colonial countries as independent international actors on the political map of the world, implementing their national-political projects; 2) the global collapse of the model of the "bipolar world" – of closed political systems, which embodied two superpowers of Soviet Union and the United States; the end of the "Cold War"; loss of meaning of the paradigm of the "Third World" for the underdeveloped countries; 3) entrance of new sovereign states into the world arena (after the collapse of the USSR, Yugoslavia, etc.), which are modernizing and introducing their new own geostrategies in international relations; 4) post-communist transformation of the countries of Eastern and Central Europe, Asia and Africa fundamentally changed the ideological balance and geopolitical design of the planet. As a result, the strategic shift of the Baltic-Mediterranean arc into a new geopolitical trajectory took place – into the Baltic-Black Sea arc, along the borders of Russia with the Baltic States, Ukraine, and Georgia; 5) the global economic jump of Southeast Asia as a sub-regional system, driven by the success of the quasi-superpowers of the region: Japan (economic strength and investments), China (demographic and industrial capacities), South Korea, Singapore, Hong Kong (technology); India (leader of social democracy). According to Phillippe Braillard and Mohammad-Reza Djalili, this results from the existence of regional subsystems - a set of specific interactions based on general geographic affiliation; 6) the geopolitical "weight" of the South Asian sub-region grows because of the collapse of the North Korea's "nuclear blackmail" militaristic strategy, thanks to the successes of diplomacy of the US President Donald Trump; 7) paradoxically, but currently the political-economic competition between strategic partners - the USA and the European Union - is intensifying. At the same time, military-political tensions between the Russian Federation and the United States and NATO, as global rivals in various geopolitical aspects – war in Syria, sanctions against the Russian Federation because of the annexation of Crimea and aggression in eastern Ukraine – are growing; global migration; Iranian, Iraqi and Venezuelan issues, etc.Turbulent character and macro fluctuations of transitional international system of "misbalance and mutual equilibriums", additionally is determined by the competitive coexistence of states of stable and transitional democracy, autocratic states (that can be differentiated into traditional-conservative, military-totalitarian, authoritarian-modernized) and specific quasi-states. This combination of authoritarianism with liberal democracy is problematic, and leaves impact on the global politics – temporary restorations of the post-communist governments, lack of competent and responsible bureaucracy, corruption-related scandals in the international structures, ignoring of the demands of the global states in questions relating to survival of humankind. The most important factors in the destabilization of the world system are wars, international terrorism and global problems, in particular, the coronavirus pandemic.Conclusions. Contemporary international system is currently in a state of transitional from the unipolar world to the multipolar one, from the stability that prevailed after the collapse of the world socialist system to the qualitatively new international system with several fulcrums. But this process is very complex and prolonged; it will be constantly influenced by the new "geopolitical shifts", as factors contributing to global turbulence and macro fluctuations of the transitional international system: the final collapse of the colonial system; the destruction of the model of the "bipolar world" and the emergence of sovereign states that implement their own geostrategies on a world arena; problems of coexistence of countries in stable and transitional democracy, autocracies and specific quasi-states; strategic shift of the Baltic-Black Sea arc to the borders of Russia with the Baltics, Ukraine, Georgia; the global economic jump of Southeast Asia as a sub-regional system; increase in economic competition of strategic partners – the USA and the European Union; an increase in military-political tension between the Russian Federation and the US with NATO, and so on. ; В исследовательских кейсах статьи представлен научный дискурс по вопросам сущности, методологии анализа, типологий международных систем; концептуализированы новые понятия и «гибридные явления»; гипотезы и выводы авторов на почве синтеза системной и геополитической парадигм; проанализированы феномены международного терроризма, «гибридной» войны, пандемии коронавируса как важных факторов турбулентности современной международной системы. ; У дослідницьких кейсах статті представлено науковий дискурс щодо питань сутності, методології аналізу, типологій міжнародних систем; концептуалізовані нові поняття та «гібридні явища»; гіпотези і висновки авторів на ґрунті синтезу системної та геополітичної парадигм; проаналізовано феномени міжнародного тероризму, «гібридної» війни, пандемії коронавірусу як важливих чинників турбулентності сучасної міжнародної системи.

Introduction.The article is devoted to the topical issues in the area of ensuring the right of the older persons to health, taking into account modern realities. In particular, it focuses on the existing problematic aspects through the prism of the right to decent treatment and autonomy. The issue of abuse of the elderly, which negatively affects their physical and mental health and providing palliative care, which helps to improve the quality of life of patients with diseases that limit life expectancy have been analyzed; it focuses on the problem of dementia, which is one of the leading causes of disability and dependence among older people around the world; given the fact that older people are at high risk during COVID-19, the focus is on protecting this category of people during a pandemic. The main results of the study. An analysis of the existing legal framework for cooperation between states to overcome the negative trends in the provision of health care to the elderly, in particular: the Toronto Declaration on the Global Prevention of Elder Abuse, the Council of Europe Convention on preventing and combating violence against women and domestic violence, the European Social Charter (revised), the Inter-American Convention on Protecting the Human Rights of Older Persons, the Global action plan on the public health response to dementia 2017-2025, the "Towards a Dementia Plan" Guide , World Health Organization Guidelines for Reducing the Risk of Cognitive Function and Dementia. In addition, attention is paid to the recommendations of the main bodies of international intergovernmental organizations, in particular the Committee of Ministers of the Council of Europe, and international treaty bodies in this field - the Committee on Economic, Social and Cultural Rights, the Committee on the Elimination of Discrimination against Women (General recommendation № 24, General recommendation № 27) etc. Relevant conclusions and recommendations have been made. Conclusions.It should be noted that the existing tendency of the population to age is a reality of today and encourages society to seek new ways of life in these circumstances. Aging is no longer seen as a problem, but rather as a challenge and an opportunity for society to respond and take timely adaptation measures. The international community is making significant efforts to create a legal framework, develop standards, and develop international cooperation to ensure a decent old age for the elderly. The task for governments is to implement international norms into national legislation and to optimize national measures in this area. The field of healthcare for the older personsis the most sensitive, as it is a question of a decent standard of living, so it needs a balanced strategy, which should include: disease prevention (diagnosis, medical care, etc.); development, improvement, introduction of an affordable and inexpensive system of long-term care with the involvement of the elderly themselves in this work and training of specialists who will work in this field; training of persons who informally care for the elderly; regular independent monitoring of long-term care services, based on clear principles and rights that older people can exercise on their own; giving preference to home care; creation of appropriate services to provide advice, psychological, legal assistance to the elderly. It is also important for society to be aware of aging in order to understand the problems and not to cause repeated psychological trauma to the older persons so they don't feel like a "burden" for society, rather than full members. ; Статья посвящена актуальным вопросам в области обеспечения права на здоровье пожилых людей с учетом современных реалий. В частности, в ней акцентируется внимание на существующих проблемных аспектах сквозь призму права на достойное обращение и автономию. Исследована проблематика жестокого обращения с лицами пожилого возраста, которое негативно влияет на состояние их физического и психического здоровья; оказания паллиативной помощи, способствующей улучшению качества жизни пациентов с заболеваниями, ограничивающими продолжительность жизни; сосредоточено внимание на проблеме деменции, являющейся одной из основных причин инвалидности и зависимости среди пожилых людей во всем мире; учитывая то обстоятельство, что пожилые люди находятся в группе высокого риска в условиях COVID-19, акцентировано на защите этой категории лиц. Проведен анализ существующей правовой основы сотрудничества государств по преодолению негативных тенденций в оказании помощи пожилым людям в области здравоохранения, в частности: Торонтская декларация о глобальном предотвращении жестокого обращения с пожилыми людьми, Конвенция Совета Европы о предотвращении насилия в отношении женщин и домашнего насилия и борьбе с этими явлениями, Европейская социальная хартия (пересмотренная), Межамериканская конвенция о защите прав пожилых людей, Глобальный план действий сектора общественного здравоохранения по реагированию на деменцию 2017-2025 гг., документы Всемирной организации здравоохранения в отношении деменции. Кроме того, сосредоточено внимание на рекомендациях, принятых главными органами международных межправительственных организаций, в частности, Комитета министров Совета Европы, и международных договорных органов в этой сфере – Комитета по экономическим, социальным и культурным правам, Комитета по ликвидации дискриминации в отношении женщин (Общая рекомендация № 24, Общая рекомендация № 27) и др. Сделаны соответствующие выводы и рекомендации. ; Вступ. Стаття присвячена актуальним питанням у галузі забезпечення права наздоров'я літніх людей з урахуванням сучасних реалій. Зокрема, в ній акцентованоувагу на існуючих проблемних аспектах через призму права на гідне поводження й автономію. Досліджено проблематику жорстокого поводження з особами похилого віку, що негативно впливає на стан їх фізичного і психічного здоров'я; надання паліативної допомоги, яка сприяє поліпшенню якості життя пацієнтів із захворюваннями, що обмежують тривалість життя; зосереджено увагу на проблемі деменції, яка є однією з основних причин інвалідності і залежності серед літніх людей в усьому світі; зважаючи на ту обставину, що літні люди знаходяться у групі високого ризику під час COVID-19, зосереджено увагу на захисті цієї категорії осіб під час пандемії. Основні результати дослідження.Проведено аналіз існуючої правової основи співпраці держав щодо подолання негативних тенденцій в наданні допомоги літнім людям у галузі охорони здоров'я, зокрема: Торонтська декларація про глобальне запобігання жорстокого поводження з людьми похилого віку, Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, Європейська соціальна хартія (переглянута), Міжамериканська конвенція про захист прав людей похилого віку, Глобальний план дій щодо заходів громадської охорони здоров'я у відповідь на деменцію на 2017-2025 рр., Керівництво «На шляху до плану по деменції», Керівні принципи Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо зниження ризику когнітивних функцій і деменції. Крім того, зосереджено увагу на рекомендаціях головних органів міжнародних міжурядових організацій, зокрема, Комітету міністрів Ради Європи, та міжнародних договірних органів у цій сфері – Комітету з економічних, соціальних і культурних прав, Комітету з ліквідації дискримінації щодо жінок (Загальна рекомендація № 24, Загальна рекомендація № 27) тощо. Зроблено відповідні висновки і рекомендації. Висновки.Слід констатувати, що існуюча тенденція населення до старіння, є реаліями сьогодення і спонукає суспільство до пошуків нових шляхів існування за цих обставин. Старіння вже не розглядається як проблема, а скоріш за все, як виклик і можливість суспільства зреагувати та прийняти своєчасні заходи по адаптації. Міжнародним співтовариством докладаються суттєві зусилля щодо створення правової основи, розробки стандартів, розвитку міжнародної співпраці задля забезпечення літнім людям гідної старості. Завдання для урядів полягає в імплементації міжнародних норму у національне законодавство та оптимізація національних заходів у цій сфері. Галузь охорони здоров'я для літніх людей є самою чутливою, оскільки мова йде про гідне існування, тому вона потребує виваженої стратегії, складовою якої повинна стати: профілактика захворювань (проведення діагностики, медичного догляду тощо); розробка, удосконалення, запровадження доступної і недорогої системи довгострокового догляду із залученням до цієї роботи самих літніх осіб і підготовка фахівців, які працюватимуть у цій сфері; здійснення навчання осіб, які неофіційно доглядають за літніми людьми; здійснення регулярного незалежного моніторингу послуг з довгострокового догляду, побудованому на чітких принципах і правах, які літні люди можуть реалізовувати самостійно; надання переваги догляду на дому; створення відповідних служб з наданням консультаційної, психологічної, правової тощо допомоги літнім людям; суттєве значення має й поінформованість суспільства про старіння з метою розуміння проблематики і незавдання повторної психологічної травми літнім людям у результаті якої вони відчуватимуть себе «тягарем» для суспільства, а не повноцінними його членами.