The article is devoted to the analysis of the political modernization process, its theories and ways of development. The successful development of political modernization creates the country image of a modernized society. For the present, this term is actively under discussion. The study of the "modernization" concept uses diverse approaches. Many researchers believe it to be a process of building up a modern state. Taken into consideration this circumstance, the purpose of this article lies in the scientific sociological teaching significance and the political modernization process development within societies. The article uses the comparative analysis method in order to approach the study the "modernization" concept as well as the activity result analysis method having addressed to the indicators system that characterize the modernization role within society, the study of its factors and the reasons for their development and changes. The result of this study is an analysis of various theories about and approaches to different scientists studies concerning a political modernization process.
У статті в контексті застосування панорамного погляду на проблемну ситуацію висвітлено певні аспекти соціологічного та політологічного спадку М. С. Грушевського. Закцентовано на питаннях його невтомної державотворчої, націєтворчої, просвітницької, викладацької, літературної, науково-дослідної праці. Відзначено актуальність соціально-політичних теорій вченого для осмислення сучасного етапу життєдіяльності українського суспільства. На тлі багатоаспектних наукових досліджень М. С. Грушевського виокремлено певні ідеї, які мають непересічне значення для розвитку, з одного боку, державних інститутів і громадянського суспільства в Україні, а з іншого – організації науки. Передусім, ідеться про важливі ідеї суверенітету, незалежності Української держави, політичного устрою країни, конституціоналізму, національної злагоди, єдності українських земель, високої політичної культури, демократизму, функціонування української мови, взаємодії еліти та пересічного громадянина, соціального характеру українського суспільства, стадійності розвитку соціуму, ролі жінки у суспільних відносинах, відродження національної освіти, духовних орієнтирів української молоді, соціально-економічного розвитку країни, піклування про найменш захищені соціальні верстви тощо. Водночас виокремлено інтерес вченого до деяких загальнотеоретичних соціологічних питань («Що таке суспільство, які закони його прогресу?», «Чи можливо досліджувати соціум за допомогою об'єктивних методів, а також дихотомії індивідуального та колективного, біологічного та соціального, диференціації й інтеграції форм суспільного життя?»). Зроблено наголос на схвальному ставленні М. С. Грушевського до класичної української літератури, яку він вважав міцним фундаментом для відродження національної освіти і культури. ; In the article, using a panoramic view of the problem situation, certain aspects of M. S. Grushevsky's sociological and political science heritage are presented. Attention is focused on the issues of his tireless state-building, educational, teaching, literary, research activities. The emphasis was placed on the relevance of the socio-political theories of the scientist for comprehending the contemporary stage of the life activity of Ukrainian society. In the context of scientific research of M. S. Grushevsky identified some ideas that are of great importance for the development, on the one hand, of state institutions and civil society in Ukraine, and on the other – the organization of science. First of all, we are talking about important ideas of the sovereignty, independence of the Ukrainian state, the political structure of the country, constitutionalism, national agreement, the unity of Ukrainian lands, high political culture, democracy, the functioning of the Ukrainian language, the interaction of the elite and the average citizen, the social character of Ukrainian society, the development of society, the role of women in social relations, the renaissance of national education, moral orientations of Ukrainian youth, socio-economic development of the country, care for the least well off strata of the population. At the same time, the researcher's interest in some general theoretical sociological questions was noted – What is society, what are the laws of his progress? Is it possible to explore society with the help of objective methods, the dichotomy of individual and collective, biological and social, differentiation and integration of forms of social life? M. S. Grushevsky's approval of classical Ukrainian literature was noted, which he considered a strong foundation for the development of national education and culture. ; В статье с помощью использования панорамного взгляда на проблемную ситуацию представлены определенные аспекты социологического и политологического наследия М. С. Грушевского. Акцентируется внимание на вопросах его неустанной государственно-строительной, просветительской, преподавательской, литературной, научно-исследовательской деятельности. Сделан акцент на актуальности социально-политических теорий ученого для осмысления современного этапа жизнедеятельности украинского общества. В контексте научных исследований М. С. Грушевского выделены некоторые идеи, которые имеют большое значение для развития, с одной стороны, государственных институтов и гражданского общества в Украине, а с другой – организации науки. Прежде всего, речь идет о важных идеях суверенитета, независимости Украинского государства, политического устройства страны, конституционализма, национального согласия, единства украинских земель, высокой политической культуры, демократизма, функционирования украинского языка, взаимодействия элиты и среднестатистического гражданина, социального характера украинского общества, стадийности развития социума, роли женщины в общественных отношениях, организации науки, возрождения национального образования, духовных ориентиров украинской молодежи, социально-экономического развития страны, заботы о наименее защищенных слоях населения. Вместе с тем отмечен интерес ученого к некоторым общетеоретическим социологическим вопросам («Что собою представляет общество, какие законы его прогресса?», «Возможно ли исследовать общество с помощью научных, объективных методов, а также дихотомии индивидуального и коллективного, биологического и социального, дифференциации и интеграции форм общественной жизни?»). Отмечено одобрительное отношение М. С. Грушевского касательно классической украинской литературы, которую он считал крепким фундаментом возрождения национального образования и культуры.
Quick dramatic changes at all levels of social reality significantly affect the theoretical discourse of modern sociology, defined mainstreaming procedural issues, dynamics and multiplicity vectors changing society. Sociological Theory determined plurality of theoretical approaches to the study of social change, but they are still rather unexplored space than a grand construct structured theories and concepts. Very relevant topic is the problem of institutional change, as this aspect is considered as meso transformation processes. It is difficult to name at least one social institution in which no major changes would have occurred as a result of postSoviet transformation of Ukrainian society. The natural order of institutional changes in the period of independence Ukraine largely determined the contradictions and difficulties of Ukrainian society, and which are perceived today. Formal legalization of democratic and market institutions are not reinforced by their legitimation long time in the mass and elite consciousness. The ontological aspect of the problem situation represented in numerous works devoted to the study of transformational change postSoviet space. However, the problem dealing theoretical understanding of the concept of «institutional change» for further empirical fixation difficult transformational change social institutions. ; Швидкі кардинальні зміни на всіх рівнях соціальної реальності суттєво впливають на теоретичний дискурс сучасної соціології, який визначається актуалізацією проблематики процесуальності, динамічності та множинності векторів зміни суспільства. Соціологічна теорія визначається плюралістичністю теоретичних підходів до дослідження соціальних змін, однак вони являють собою скоріше ще незвіданий простір, ніж величний конструкт структурованих теорій і концепцій. Досить актуальною тематикою є проблема інституційних змін, оскільки даний аспект розглядається як мезорівень трансформаційних процесів. Складно назвати хоча б один соціальний інститут, в якому не відбулися б серйозні зміни в результаті пострадянських трансформацій українського суспільства. Закономірний порядок інституціональних змін у період становлення незалежності України багато в чому визначив подальші суперечності та труднощі розвитку українського суспільства, які вбачаються і на сьогоднішній день. Формальна легалізація демократичних і ринкових інститутів не підкріплювалася довгий час їх легітимацією в масовій і елітарній свідомості. Онтологічний аспект проблемної ситуації репрезентований у численних роботах, присвячених дослідженню трансформаційних змін пострадянського простору. Однак актуальною залишається проблема теоретичного осмислення концепту «інституційні зміни» для подальшої емпіричної фіксації складних трансформаційних змін соціальних інститутів. ; Швидкі кардинальні зміни на всіх рівнях соціальної реальності суттєво впливають на теоретичний дискурс сучасної соціології, який визначається актуалізацією проблематики процесуальності, динамічності та множинності векторів зміни суспільства. Соціологічна теорія визначається плюралістичністю теоретичних підходів до дослідження соціальних змін, однак вони являють собою скоріше ще незвіданий простір, ніж величний конструкт структурованих теорій і концепцій. Досить актуальною тематикою є проблема інституційних змін, оскільки даний аспект розглядається як мезорівень трансформаційних процесів. Складно назвати хоча б один соціальний інститут, в якому не відбулися б серйозні зміни в результаті пострадянських трансформацій українського суспільства. Закономірний порядок інституціональних змін у період становлення незалежності України багато в чому визначив подальші суперечності та труднощі розвитку українського суспільства, які вбачаються і на сьогоднішній день. Формальна легалізація демократичних і ринкових інститутів не підкріплювалася довгий час їх легітимацією в масовій і елітарній свідомості. Онтологічний аспект проблемної ситуації репрезентований у численних роботах, присвячених дослідженню трансформаційних змін пострадянського простору. Однак актуальною залишається проблема теоретичного осмислення концепту «інституційні зміни» для подальшої емпіричної фіксації складних трансформаційних змін соціальних інститутів.
The article is devoted to the analysis of the political modernization process, its theories and ways of development. The successful development of political modernization creates the country image of a modernized society. For the present, this term is actively under discussion. The study of the "modernization" concept uses diverse approaches. Many researchers believe it to be a process of building up a modern state. Taken into consideration this circumstance, the purpose of this article lies in the scientific sociological teaching significance and the political modernization process development within societies. The article uses the comparative analysis method in order to approach the study the "modernization" concept as well as the activity result analysis method having addressed to the indicators system that characterize the modernization role within society, the study of its factors and the reasons for their development and changes. The result of this study is an analysis of various theories about and approaches to different scientists studies concerning a political modernization process. ; Статья посвящена анализу процесса политической модернизации, ее теорий, путей развития. Развитие политической модернизации создает имидж страны, модернизированное общество. На сегодняшний день этот термин активно обсуждается. К изучению понятия «модернизация» используют разноплановые подходы. Многие исследователи считают, что это процесс развития современного государства. Учитывая указанное обстоятельство, цель данной статьи заключается в значимости научного социологического учения и в развитии процесса политической модернизации в обществах. В статье применялся метод сравнительного анализа к подходам изучения понятия «модернизации» и метод анализа результатов деятельности с использованием системы показателей, характеризующих роль модернизации в обществе и изучение факторов и причин их развития и изменения. Результатом данного исследования является анализ различных теорий и подходов к изучению процесса политической модернизации различными учеными. ; Стаття присвячена аналізу процесу політичної модернізації, її теорій, шляхів розвитку. Успішний розвиток політичної модернізації створює імідж країни, модернізоване суспільство. На сьогодення цей термін активно обговорюється. До вивчення поняття «модернізація» використовують різнопланові підходи. Багато дослідників вважають, що це процес розбудови сучасної держави. Враховуючи зазначену обставину, мета даної статті полягає в значущості наукового соціологічного вчення та у розвитку процесу політичної модернізації в суспільствах. У статті застосовувався метод порівняльного аналізу до підходів вивчення поняття «модернізації» і метод аналізу результатів діяльності з використанням системи показників, які характеризують роль модернізації в суспільстві і вивчення факторів та причин їх розвитку і зміни. Результатом даного дослідження є аналіз різних теорій і підходів до вивчення процесу політичної модернізації різними вченими.
The article is devoted to the analysis of the political modernization process, its theories and ways of development. The successful development of political modernization creates the country image of a modernized society. For the present, this term is actively under discussion. The study of the "modernization" concept uses diverse approaches. Many researchers believe it to be a process of building up a modern state. Taken into consideration this circumstance, the purpose of this article lies in the scientific sociological teaching significance and the political modernization process development within societies. The article uses the comparative analysis method in order to approach the study the "modernization" concept as well as the activity result analysis method having addressed to the indicators system that characterize the modernization role within society, the study of its factors and the reasons for their development and changes. The result of this study is an analysis of various theories about and approaches to different scientists studies concerning a political modernization process. ; Статья посвящена анализу процесса политической модернизации, ее теорий, путей развития. Развитие политической модернизации создает имидж страны, модернизированное общество. На сегодняшний день этот термин активно обсуждается. К изучению понятия «модернизация» используют разноплановые подходы. Многие исследователи считают, что это процесс развития современного государства. Учитывая указанное обстоятельство, цель данной статьи заключается в значимости научного социологического учения и в развитии процесса политической модернизации в обществах. В статье применялся метод сравнительного анализа к подходам изучения понятия «модернизации» и метод анализа результатов деятельности с использованием системы показателей, характеризующих роль модернизации в обществе и изучение факторов и причин их развития и изменения. Результатом данного исследования является анализ различных теорий и подходов к изучению процесса политической модернизации различными учеными. ; Стаття присвячена аналізу процесу політичної модернізації, її теорій, шляхів розвитку. Успішний розвиток політичної модернізації створює імідж країни, модернізоване суспільство. На сьогодення цей термін активно обговорюється. До вивчення поняття «модернізація» використовують різнопланові підходи. Багато дослідників вважають, що це процес розбудови сучасної держави. Враховуючи зазначену обставину, мета даної статті полягає в значущості наукового соціологічного вчення та у розвитку процесу політичної модернізації в суспільствах. У статті застосовувався метод порівняльного аналізу до підходів вивчення поняття «модернізації» і метод аналізу результатів діяльності з використанням системи показників, які характеризують роль модернізації в суспільстві і вивчення факторів та причин їх розвитку і зміни. Результатом даного дослідження є аналіз різних теорій і підходів до вивчення процесу політичної модернізації різними вченими.
The article is devoted to the analysis of the political modernization process, its theories and ways of development. The successful development of political modernization creates the country image of a modernized society. For the present, this term is actively under discussion. The study of the "modernization" concept uses diverse approaches. Many researchers believe it to be a process of building up a modern state. Taken into consideration this circumstance, the purpose of this article lies in the scientific sociological teaching significance and the political modernization process development within societies. The article uses the comparative analysis method in order to approach the study the "modernization" concept as well as the activity result analysis method having addressed to the indicators system that characterize the modernization role within society, the study of its factors and the reasons for their development and changes. The result of this study is an analysis of various theories about and approaches to different scientists studies concerning a political modernization process. ; Статья посвящена анализу процесса политической модернизации, ее теорий, путей развития. Развитие политической модернизации создает имидж страны, модернизированное общество. На сегодняшний день этот термин активно обсуждается. К изучению понятия «модернизация» используют разноплановые подходы. Многие исследователи считают, что это процесс развития современного государства. Учитывая указанное обстоятельство, цель данной статьи заключается в значимости научного социологического учения и в развитии процесса политической модернизации в обществах. В статье применялся метод сравнительного анализа к подходам изучения понятия «модернизации» и метод анализа результатов деятельности с использованием системы показателей, характеризующих роль модернизации в обществе и изучение факторов и причин их развития и изменения. Результатом данного исследования является анализ различных теорий и подходов к изучению процесса политической модернизации различными учеными. ; Стаття присвячена аналізу процесу політичної модернізації, її теорій, шляхів розвитку. Успішний розвиток політичної модернізації створює імідж країни, модернізоване суспільство. На сьогодення цей термін активно обговорюється. До вивчення поняття «модернізація» використовують різнопланові підходи. Багато дослідників вважають, що це процес розбудови сучасної держави. Враховуючи зазначену обставину, мета даної статті полягає в значущості наукового соціологічного вчення та у розвитку процесу політичної модернізації в суспільствах. У статті застосовувався метод порівняльного аналізу до підходів вивчення поняття «модернізації» і метод аналізу результатів діяльності з використанням системи показників, які характеризують роль модернізації в суспільстві і вивчення факторів та причин їх розвитку і зміни. Результатом даного дослідження є аналіз різних теорій і підходів до вивчення процесу політичної модернізації різними вченими.
В статті мова йде про особливості поняття «соціальна трансформація» впорівнянні в іншими поняттями. Також розглядаються висхідні та кінцеві точкитрансформаційного процесу. Особливу увагу автор приділяє проблемі вимірюванняступені розвитку демократії в країні, яка пройшла шлях трансформації.Ключові слова: соціальна трансформація, модернізація, демократія,тоталітарний режим, еволюція, революція.В статье идет речь об особенностях понятия «социальная трансформация»сравнении с другими социологическими категориями. Также рассматриваютсяначальные и конечные точки процесса трансформации. Автор статьи уделяетвнимание также проблеме измерения степени развития демократии в стране, котораятолько прошла путь трансформации.Ключевые слова: социальная трансформация, модернизация, демократия,тоталитарный режим, эволюция, революция.The nature of democratic transformation process in sociological theory and the peculiaritiesof the notion "social transformation"are investigated in the article. Heuristic potential of sociologicalparadigms dealing with transformation processes have been researched.Keywords: social transformation; democratisation; theory of transformation; analysis ofsystem; conception of transformation.
The destructive effects of neoliberal policies encouraged many researchers to turn to his ideological predecessor developmentalism, which is based on the active role of the state in the economy. Therefore, in the present conditions of sharp debate "developmentalism versus neo-liberalism" determining the origin and intellectual genesis of the developmentalism becomes very actual.The intellectual genealogy of the developmentalism is inextricably linked with the relevant social and political practices. The subject of sociological analysis should be both experience of the United Kingdom and Netherlands, where the economy combined free market principles and practices of the developmentalism and experience of the Bismarck Germany and the Meiji Japan, where the government was the major initiator of the development.The intellectual genealogy of the developmentalism is complicated. One of the earliest representatives of the developmentalism in sociology became the american politician Alexander Hamilton. Other early author of the developmental theory was german sociologist and economist Friedrich List, who combined the economical practices of the developmentalism and the ideology of nationalism. Another prominent defender of state economic regulation was american sociologist and economist Henry Charles Carey.With the death of Carrie in 1879, we can talk about the end of the classical ideology of developmentalism. A new wave of interest in the state regulation of the economy - for many complex ways - appeared much later, in 1930-s, when the policy of social Keynesianism, named "The New Deal", helped the U.S. government to get out of the Great Depression. After the Second World War Keynesian economics had been a standard policy for all the states of the West (as President R. Nixon said, "We are all Keynesians now"). ; Стаття висвітлює інтелектуальну ґенезу девелопментілізму як політичної ідеології та економічної практики.
The article presents various approaches and methods of historiographic research, shows the interrelation between history and historiography. The works depicting the historiographic analysis of important sociological categories and concepts are singled out. The subject, methods and tasks of historiographic studies of the knowledge of sociological science are characterized. Types and varieties of historiographic sources are indicated. The article definitely starts the sociological direction in historiography, highlights the degree of study of historiographic and source research problems. The historiography of sociological science is defined as a branch of knowledge that studies the history of accumulation of sociological knowledge, the development of sociological thought and research methodology, the history of the creation of sociological works and biographies of scientists, the influence of sociopolitical life phenomena on the work of sociologists and the impact of sociological thought on public consciousness, the history of scientific institutions , organization of sociological education and dissemination of sociological knowledge.Attention is drawn to the experience of one of the most famous and influential historiographic schools of the late nineteenth and early twentieth centuries – the Klyuchevsky school. This school carried out a synthesis of history and sociology. Revising the conceptual tools of knowledge of the past, which the preceding historiography had, he largely shaped the subject and method of national history in a new way, focusing on analyzing the evolution of the social structure of society, researching social and economic processes, rather than describing outstanding events. Due to this, the emphasis from political and legal history was shifted to the socio-economic history. This research orientation had a clear humanistic orientation, as it brought historical research closer to the person in his social environment.The historiography of the sociological approach in the microdynamic studies of J. Turner is described, which reflects the nature and direction of theoretical studies, which are distinguished by an orientation towards active theoretical and multilateral conceptual synthesis. Attention is drawn to the fact that the very fact of developing a theory of this type testifies to the nature of the unfolding of theoretical perspectives in modern sociology. T. Kuhn's role in the development of historiographic research is shown. In particular, the historiography and sociological aspect of Kuhn's theory is that various episodes in the development of historiography of sociological science contribute to reconstructing the historical process of sociology, revealing its beginnings and ends, and bridging the gap between sociological theorists and social practices. ; В статье представлены различные подходы и способы историографических исследований, показана взаимосвязь истории и историографии. Выделены работы, отображающие историографический анализ важных социологических категорий и понятий. Охарактеризованы предмет, методы и задачи историографических исследований познания социологической науки. Обозначены виды и разновидности историографических источников. В статье определено начало социологического направления в историографии, освещается степень изученности историографических и источниковедческих проблем исследования. Обращается внимание на опыт одной из самых известных и влиятельных историографических школ конца ХІХ – начала ХХ века – школы Ключевского. Эта школа осуществила синтез истории и социологии. Описана историография социологического похода в микродинамических исследованиях Дж. Тернера, которая отражает характер и направленность теоретических изысканий, отличающихся ориентацией на активный теоретический и многосторонний концептуальный синтез. Акцентировано внимание на том, что сам факт разработки теории такого типа свидетельствует о характере развертывания теоретических перспектив в современной социологии. Показана роль Т. Куна в развитии историографических исследований. В частности, историографико-социологический аспект теории Куна состоит в том, что различные эпизоды в развитии историографии социологической науки способствуют реконструкции исторического процесса социологии, выявлению ее начал и концов, преодолению разрыва между теоретиками социологии и социальными практиками. ; У статті представлені різні підходи і способи історіографічних досліджень, показано взаємозв'язок історії та історіографії. Виділено роботи, що відображають історіографічний аналіз важливих соціологічних категорій і понять. Охарактеризовані предмет, методи і завдання історіографічних досліджень пізнання соціологічної науки. Позначені види і різновиди історіографічних джерел. У статті визначено початок соціологічного напрямку в історіографії, висвітлюється ступінь вивченості історіографічних і джерелознавчих проблем дослідження. Звертається увага на досвід однієї з найвідоміших і найвпливовіших історіографічних шкіл кінця ХІХ – початку ХХ століття – школи Ключевського. Ця школа здійснила синтез історії та соціології. Описана історіографія соціологічного походу в мікродинамічних дослідженнях Дж. Тернера, яка відображає характер і спрямованість теоретичних розробок, що відрізняються орієнтацією на активний теоретичний і багатосторонній концептуальний синтез. Акцентовано увагу на тому, що сам факт розробки теорії такого типу свідчить про характер розгортання теоретичних перспектив у сучасній соціології. Показана роль Т. Куна в розвитку історіографічних досліджень. Зокрема, історіографіко-соціологічний аспект теорії Куна полягає в тому, що різні епізоди в розвитку історіографії соціологічної науки сприяють реконструкції історичного процесу соціології, виявленню її початків і кінців, подоланню розриву між теоретиками соціології та соціальними практиками.
One of the defining features of the ability of society to update, upgrade, transition from traditional to modern structure is the formation of women's activity in different areas. Today, social and cultural equality between men and women is a matter of equality of human existence. It is known that the position of woman in society represents the valid level of civilization of the one or another social community, and unmistakably reflects the level of commitment to the principles of humanism, equality and democracy by its members. By exposing to criticizm traditional patriarchal concept of socio-cultural development of mankind, modern feminism has put forward an alternativeto it, in which woman appears as an active and equal with men the subject of social process. Feminism is focused the main attention on the abolition and identifying of discriminatory practices to women, its main task is the liberation of women from restrictions imposed by the men, and providing them with equal opportunities in society.Therefore, the increasing of public attention to the important issues of social modernization – the emancipation of the individual, consciousness by the woman of her nature and opportunities, and also lively discussions and controversial assessments of these processes actualize the research of the formation and development of feminism as a theory and practice.In this article research interest is focused directly on the development and transformation of feminist ideas, concepts and movements in the context of sociological theorizing.Feminism having the almost two centuries history, as a theory and as a practice, is still continues to develop and transform. Having arisen in the XVIII century, for today feminism has not gained clear universally accepted definition. In the twentieth century feminism from the practice of social and political movement for the equal rights for women turned into a phenomenon of general cultural scale with expanded philosophical concept. At the end of the last century feminism has advocated for the revision of relations between genders because of radical changes in the living conditions of people that occurred under the influence of such factors as globalization, the spread of education, improving women's and men's consciousness, strengthening the legal and financial independence of women. In the modern stage the female factor is significant and requires a rethinking of the foundations of civilization. Therefore, in the third millennium to the fore come a fundamentally new issues determining the women's place in the modern society, without solution of which it is impossible a further human progress. ; Основное внимание сосредоточено на раскрытии феминистских идей, концепций и движений в контексте социологического теоретизирования. Освещено взгляды западных мыслителей относительно социально-политического статуса женщины, её роли и места в обществе, а также рассмотрено влияние различных социологических теорий на становление и развитие идеологии феминизма. ; Основну увагу зосереджено на розкритті феміністських ідей, концепцій та рухів у контексті соціологічного теоретизування. Висвітлено погляди західних мислителів щодо соціально-політичного статусу жінки, її ролі та місця в суспільстві, а також розглянуто вплив різних соціологічних теорій на становлення та розвиток ідеології фемінізму
The article is devoted to the problem of scientific-theoretical and socio-practical reflection of the notion of information security and its relationship with the related concepts of sociology of security as a branch sociological theory. The author concludes that the consideration of society in structural functionalism involves an understanding of environmental information in the aspect of the implementation of four fundamental functions: 1) adaptation, which coincides with the production of material goods and services through the use of natural resources of the environment. From the point of view of information ecology, the definition of which the author of this article will continue to operate, the environmental ecology of economic information can be estimated from the point of view of its impact on relevant macroeconomic processes and results of economic activity: output and GNP, unemployment rates, price indices and inflation, etc.; 2) the function of goal-achievement depends on the cultural consensus that is determined at the level of ideology. This follows from the fact that the consensus between key political actors is reached primarily on the platform of the corresponding ideology. In ideology, relevant actors can implement standards for assessing information in terms of its information safety / security; 3) The function of integration is ensured by adherence to environmental information in the field of social morality and law. Social morals are an integral part of the cultural system, in which the criteria for distinguishing the proper / improper ones are introduced. On the other hand, the right allows to formalize the specified criteria in the form of codes of standardized behavioral prescriptions (prescriptions) that allow for the unification of social behavior. It is emphasized that from the information security depends both the state of moral and legal regulation of social behavior; 4) the function of maintaining value protocols (latency), which presupposes the preservation and maintenance of the basic values of society. The author states that for such preservation and maintenance, it is necessary to establish higher censorial axioplast filters, the passage of information through which it is possible to validate it for the subject of its peculiar use / harm to other social subsystems, institutions, communities and individuals. ; Статья посвящена проблеме научно-теоретического и социально-практического осмысления понятия информационной безопасности и его взаимосвязи с связанными понятиями социологии безопасности как отраслевой социологической теории. Автор приходит к выводу, что рассмотрение общества в структурном функционализме предполагает понимание экологической информации в аспекте реализации четырех основных функций: 1) адаптация, которая совпадает с производством материальных благ и услуг за счет использования природных ресурсов окружающей среды. С точки зрения информационной экологии, определение, над которым автор этой статьи будет продолжать работать, экология экономической информации может быть оценена с точки зрения ее воздействия на соответствующие макроэкономические процессы и результаты экономической деятельности: объем производства и ВНП, уровень безработицы, индексы цен и инфляция и т. д.; 2) функция достижения цели, которая зависит от культурного консенсуса, определяемого на уровне идеологии. Это следует из того факта, что консенсус между ключевыми политическими субъектами достигается прежде всего на платформе соответствующей идеологии. В идеологии соответствующие субъекты могут внедрять стандарты для оценки информации с точки зрения ее информационной опасности / безопасности; 3) Функция интеграции, которая обеспечивается соблюдением экологичности информации в области социальной морали и права. Социальная мораль является неотъемлемой частью культурной системы, в которой вводятся критерии для определения надлежащего / неправильного. С другой стороны, право позволяет формализовать указанные критерии в виде кодов стандартизованных поведенческих предписаний (прескрипций), которые позволяют унифицировать социальное поведение. Подчеркивается, что от информационной безопасности зависит состояние морально-правового регулирования социального поведения; 4) функция поддержания значений (латентность), которая предполагает сохранение и поддержание основных ценностей общества. Автор утверждает, что для такого сохранения и поддержания необходимо создать более ценные аксиопластические фильтры, передачу информации, с помощью которой можно проверить ее на предмет ее потенциальной полезности / вредности другим социальным подсистемам, учреждениям, сообществам и физическим лицам. ; Статтю присвячено проблемі науково-теоретичної та соціально-практичної рефлексії поняття інформаційної безпеки та його співвідношення із суміжними поняттями соціології безпеки як галузевої соціологічної теорії. Автором зроблено висновок про те, що розгляд суспільства в структурному функціоналізмі передбачає розуміння інформаційної екологічності в аспекті виконання чотирьох засадничих функцій: 1) функції адаптації (adaptation), яка змістовно співпадає із виробництвом матеріальних благ та послуг шляхом використання природних ресурсів середовища. З точки зору інформаційної екології, визначенням якої автор цієї статті буде надалі оперувати, інформаційна екологічність економічної інформації може оцінюватись з точки зору її впливу на відповідні макроекономічні процеси та результати економічної життєдіяльності: обсяги виробництва та ВНП, показники безробіття, індекси цін та інфляції тощо; 2) функція ціледосягнення (goal attainment), яка залежить від культурного консенсусу, що визначається на рівні ідеології. Це випливає з того, що консенсус між ключовими політичними акторами досягається, передусім, на платформі відповідної ідеології. В ідеології відповідні суб'єкти можуть впроваджувати стандарти оцінювання інформації з точки зору її інформаційної безпечності / небезпечності; 3) Функція інтеграції (integration), котра забезпечується дотриманням інформаційної екологічності в сфері соціальної моралі та права. Соціальна мораль є складником культурної системи, в якій впроваджуються критерії вирізнення належного / неналежного. З іншого боку, право дозволяє формалізувати зазначені критерії у вигляді кодексів стандартизованих поведінкових приписів (прескрипцій), які уможливлюють уніфікацію соціальної поведінки. Наголошено, що від інформаційної безпеки залежить як стан моральної, так і правової регуляції соціальної поведінки; 4) функція підтримання ціннісних зразків (latency), яка передбачає збереження і підтримання основних цінностей суспільства. Автором констатовано, що для такого збереження і підтримання є необхідним встановлення вищих цензурних фільтрів аксіосфери, проходження інформації через які дає можливість її відтестовування на предмет потнеційної користності / шкідливості для інших соціальних підсистем, інституцій, спільнот та осіб.
The article investigates the approaches to the genesis and evolution of institutionalism theory. The aim of the study is a retrospective analysis of the institutional approach in political science and tracing the evolution of the institutional paradigm. The author proceeds from the fact that in the institutional tradition there are several theoretical blocks, such as: French legal institutionalism, institutional issues of sociological and political thought of the XIX - first half of the twentieth century, and American economic institutionalism of the same period. It was found out that the institutional approach as a holistic methodological program for studying the social order was first developed within the sociological direction of Western European jurisprudence. It is determined that the basis of institutional theory in French jurisprudence is the idea of equilibrium, according to which social development is regarded as a spontaneous equilibrium process, and the order that emerges in the process of such development is not predetermined by nature or sovereign. It is revealed that the researchers of the XIX - first half of the XX century interpret institutions mainly as fundamental collective social structures, the normative and legitimating power of which lies in the sphere of values, while their attention is concentrated around formal institutions. Im addition, the article highlights the significant contribution to the development of the institutional paradigm of the representatives of the economic theory of American institutionalism. It has been found that within the tradition of American institutionalism, the nature of institutions is explained as a set of informal and derived formal norms of thought and behavior that determine human interaction with the environment, as well as human relationships. The temporality of the variability of institutions occurs as a result of conscious and unconscious choice of people. It is substantiated that «classical» institutionalism considered politics as a normative system free from individual interests. A characteristic feature of this tradition was legalism, which involves the interpretation of politics in terms of constitution and law. At the same time, the idealization of institutions led to the idealization of the public interests they reflected, which acquired the character of an independent entity, not related to the interests of specific individuals. That is why holistic methodology is a key feature of the old institutionalism. The author concludes that the objectivist approach remains fundamental to traditional institutionalism. This narrows the scope for exploring the role of the subjective factor in political processes. In addition to objectivism, a specific feature of this approach is the institutional-structural determinism in the understanding of political reality. Political reality in this regard is viewed as completely dependent on the formatting and functioning of political institutions. ; У статті досліджено підходи до генезису та еволюції теорії інституціоналізму. Метою дослідження є ретроспективний аналіз інституціонального підходу в політичній науці та прослідковування еволюції інституціональної парадигми. Автор виходить з того, що в інституціональній традиції є кілька теоретичних блоків, як-то: французький правовий інституціоналізм, інституціональна проблематика представників соціологічної та політологічної думки ХІХ – першої половини ХХ століття, а також американський економічний інституціоналізм цього ж періоду. З'ясовано, що інституціональний підхід як цілісна методологічна програма вивчення соціального порядку вперше був розроблений в межах соціологічного напрямку західноєвропейського правознавства. Визначено, що основою інституціональної теорії у французькому правознавстві є ідея рівноваги, за якою суспільний розвиток відбувається як спонтанний рівноважний процес, а порядок, який постає в процесі такого розвитку, не є наперед встановленим ні природою, ні сувереном. Розкрито, що дослідники ХІХ – першої половини ХХ ст. трактують інститути переважно як фундаментальні колективні структури суспільства, нормативна і легітимаційна сила яких міститься у сфері цінностей, однак їх увага сконцентрована довкола формальних інститутів. Виокремлено суттєвий внесок у розвиток інституціональної парадигми представників економічної теорії американського інституціоналізму. З'ясовано, що в межах традиції американського інституціоналізму природа інститутів пояснюється як сукупність неформальних і похідних від них формальних норм мислення та поведінки, що визначають взаємодію людини з навколишнім середовищем, а також відносини між людьми. Темпоральність змінюваності інститутів відбувається у результаті свідомого та несвідомого вибору людей. Обґрунтовано, що «класичний» інституціалізм розглядав політику як незалежну від індивідуальних інтересів нормативну систему. Характерною прикметою відповідної традиції був легалізм, який передбачає інтерпретацію політики в термінах конституції і права. Водночас ідеалізація інститутів зумовлювала ідеалізацію відображуваних ними суспільних інтересів, що набували характеру самостійної сутності, не пов'язаної з інтересами конкретних індивідів. Тому саме холістська методологія є ключовою ознакою старого інституціоналізму. Автор доходить висновку, що об'єктивістський підхід залишається базовим для традиційного інституціоналізму. При цьому відбувається звуження можливостей дослідження ролі суб'єктивного чинника в політичних процесах. Крім об'єктивізму, специфічною прикметою вказаного підходу є інституціонально-структурний детермінізм у розумінні політичної реальності. Політична реальність у цьому плані розглядається як повністю залежна від форматування і функціонування політичних інститутів. ; У статті досліджено підходи до генезису та еволюції теорії інституціоналізму. Метою дослідження є ретроспективний аналіз інституціонального підходу в політичній науці та прослідковування еволюції інституціональної парадигми. Автор виходить з того, що в інституціональній традиції є кілька теоретичних блоків, як-то: французький правовий інституціоналізм, інституціональна проблематика представників соціологічної та політологічної думки ХІХ – першої половини ХХ століття, а також американський економічний інституціоналізм цього ж періоду. З'ясовано, що інституціональний підхід як цілісна методологічна програма вивчення соціального порядку вперше був розроблений в межах соціологічного напрямку західноєвропейського правознавства. Визначено, що основою інституціональної теорії у французькому правознавстві є ідея рівноваги, за якою суспільний розвиток відбувається як спонтанний рівноважний процес, а порядок, який постає в процесі такого розвитку, не є наперед встановленим ні природою, ні сувереном. Розкрито, що дослідники ХІХ – першої половини ХХ ст. трактують інститути переважно як фундаментальні колективні структури суспільства, нормативна і легітимаційна сила яких міститься у сфері цінностей, однак їх увага сконцентрована довкола формальних інститутів. Виокремлено суттєвий внесок у розвиток інституціональної парадигми представників економічної теорії американського інституціоналізму. З'ясовано, що в межах традиції американського інституціоналізму природа інститутів пояснюється як сукупність неформальних і похідних від них формальних норм мислення та поведінки, що визначають взаємодію людини з навколишнім середовищем, а також відносини між людьми. Темпоральність змінюваності інститутів відбувається у результаті свідомого та несвідомого вибору людей. Обґрунтовано, що «класичний» інституціалізм розглядав політику як незалежну від індивідуальних інтересів нормативну систему. Характерною прикметою відповідної традиції був легалізм, який передбачає інтерпретацію політики в термінах конституції і права. Водночас ідеалізація інститутів зумовлювала ідеалізацію відображуваних ними суспільних інтересів, що набували характеру самостійної сутності, не пов'язаної з інтересами конкретних індивідів. Тому саме холістська методологія є ключовою ознакою старого інституціоналізму. Автор доходить висновку, що об'єктивістський підхід залишається базовим для традиційного інституціоналізму. При цьому відбувається звуження можливостей дослідження ролі суб'єктивного чинника в політичних процесах. Крім об'єктивізму, специфічною прикметою вказаного підходу є інституціонально-структурний детермінізм у розумінні політичної реальності. Політична реальність у цьому плані розглядається як повністю залежна від форматування і функціонування політичних інститутів.
The authors' attention is drawn to the phenomenon of marketing and economization, and the expansion of the education market. It is noted that universities and research institutes, hospitals and schools, the military and the church, newspapers and television stations, museums and opera houses – all of them are completely different types of organizations, but as well as several others over the past decades were subjects of economization. It is considered the concept of commodification (converting the product into a commodity) in relation to subsistence production, quasigoods, fake goods, real goods and fictitious capital. Overall, it is analyzed the understanding of the market economy of K. Polanyi, the role of information, knowledge and intellect in the postindustrial economy. It is alleged that in such circumstances, knowledge takes the form of the product. As knowledge is collectively produced and hasn't got any deficiency (from an economic point of view, it is not competitive), it obtains the commodity form, being artificially scarce. The article is observed that the market mindset has a profound impact on the education system: from elementary to high school education goal is to collect as much information as possible for the purposes of the market. Not a new phenomenon of the late XX century was the private sector of education, because in the information society had to create a cheap and effective way to mass higher education. This is due to the fact that private higher education is the fastest and most responsive to the innovations that bring with it ever more advanced information technologies. However, marketing and economization are topics of a number of research and development perspectives in sociology and other social sciences. At the moment, these prospects are barely related to each other, and each of them is still under development. The largest number of studies on market expansion and economization have been made in social spheres and organizations. Thus, universities and research institutes, hospitals and schools, armed forces and churches, newspapers and television stations, museums and opera houses - all these very different types of organizations, as well as others, have been influenced by economization over the past decades. Obviously, the study of certain social spheres provides most of the specific empirical knowledge of available marketing and economics; while three other approaches - the theory of social development, economic sociology and sociology of management reach a more generalized theoretical level of analysis. In particular, both theoretical and empirical studies of economics and marketing deal with the following questions: 1. How was economization conceptualized? What are the determining properties and forms of this phenomenon? 2. What is the dynamics of economization and market expansion? What is their origin, conditions and mechanisms and what determines their strength? What are the typical conflicts over the introduction and establishment of eco-management measures? 3. What are the consequences of economization and marketing? What functional and dysfunctional results of economization can be distinguished? So this set of questions needs a sociological explanation and study. ; В статті звертається увага на явище економізації та маркетизації, а разом з тим експансії ринку освітніх послуг. Зазначається, що університети та науководослідні інститути, лікарні і школи, збройні сили і церкви, газети і телевізійні станції, музеї та оперні театри – всі ці зовсім різні види організацій, а також ряд інших протягом останніх десятиліть були піддані економізації. Увагу авторів привертають поняття комодифікації (перетворення продукту в товар) по відношенню до нетоварного виробництва, квазітоварів, фіктивних товарів, реальних товарів і фіктивного капіталу. В цілому, аналізується розуміння ринкової економіки К. Поланьї, роль інформації, знань та інтелекту в постіндустріальній економіці. Стверджується, що в таких умовах знання набуває форму товару. Оскільки знання в сукупності виробляється і по суті не є дефіцитним (з економічної точки зору, це не є конкурентним), воно набуває товарну форму, будучи штучно дефіцитним. В статті зауважується, що ринковий тип мислення має глибокий вплив на систему освіти: тут від початкової до вищої школи мета навчання полягає в тому, щоб накопичити якомога більше інформації, головним чином, корисної для цілей ринку. ; В статті звертається увага на явище економізації та маркетизації, а разом з тим експансії ринку освітніх послуг. Зазначається, що університети та науководослідні інститути, лікарні і школи, збройні сили і церкви, газети і телевізійні станції, музеї та оперні театри – всі ці зовсім різні види організацій, а також ряд інших протягом останніх десятиліть були піддані економізації. Увагу авторів привертають поняття комодифікації (перетворення продукту в товар) по відношенню до нетоварного виробництва, квазітоварів, фіктивних товарів, реальних товарів і фіктивного капіталу. В цілому, аналізується розуміння ринкової економіки К. Поланьї, роль інформації, знань та інтелекту в постіндустріальній економіці. Стверджується, що в таких умовах знання набуває форму товару. Оскільки знання в сукупності виробляється і по суті не є дефіцитним (з економічної точки зору, це не є конкурентним), воно набуває товарну форму, будучи штучно дефіцитним. В статті зауважується, що ринковий тип мислення має глибокий вплив на систему освіти: тут від початкової до вищої школи мета навчання полягає в тому, щоб накопичити якомога більше інформації, головним чином, корисної для цілей ринку.
