Since the collapse of the Gaddafi regime and the end of NATO-led Operation Unified Protector, the security situation in Libya has deteriorated significantly. Lacking comprehensive post-conflict stabilisation and state-building, the country has become a de facto failed state which made the rise of different Jihadists groups possible. In comparison with the history of al-Shabaab on the Horn of Africa, it seems that the country is on a good way to become a new Somalia. This analysis examines which similarities can be discovered in the two crises. It will not explore the conflict in Somalia and Libya in details, but the paper will focus on the main parallel aspects of them. These will be the lack of strong basics, namely functioning central government and national identity, which easily led to the collapse of the state; the missed post-conflict stabilisation, which is the historical responsibility of both local and international actors; the deepening and atomized conflict which covered the interests of only a tight elite; and the rise of radical Islamists, who offered universal solutions for the woe of the neglected citizens
Since the collapse of the Gaddafi regime and the end of NATO-led Operation Unified Protector, the security situation in Libya has deteriorated significantly. Lacking comprehensive post-conflict stabilisation and state-building, the country has become a de facto failed state which made the rise of different Jihadists groups possible. In comparison with the history of al-Shabaab on the Horn of Africa, it seems that the country is on a good way to become a new Somalia. This analysis examines which similarities can be discovered in the two crises. It will not explore the conflict in Somalia and Libya in details, but the paper will focus on the main parallel aspects of them. These will be the lack of strong basics, namely functioning central government and national identity, which easily led to the collapse of the state; the missed post-conflict stabilisation, which is the historical responsibility of both local and international actors; the deepening and atomized conflict which covered the interests of only a tight elite; and the rise of radical Islamists, who offered universal solutions for the woe of the neglected citizens
The Horn of Africa, which is situated in the north-east Africa, comprises mainly Ethiopia, Somalia, Eritrea and Djibouti which cover region of the Somali peninsula. It is one of the area of the world belonging to the most affected by natural disasters, poverty, famine, conflicts and crime. Due to its geographical location on point of the Red Sea, the Gulf of Aden and the Indian Ocean as well the close position to the Arabian peninsula it is the most geo-strategically important regions of the world in terms of military and economic significance. That is why the world powers were and are still interested in it.The main topic of this article is the fragile state - Somalia. It was selected here in terms of its geographical location, high level of instability, civil war, famine and piracy problem or terrorist groups activities as an example of difficult political situation of the Horn of Africa and the attempts of the main economic competitors in Africa - The European Union, China and The United States of America - in order to achieve stabilization in the region.The prime aim of this analysis based on the source materials, subject reading matters and media news, is the presentation the most essential current activities of the above international actors that lead them to rise in the level of security in Somalia and neighbouring sea, straits, ocean and strengthening the Federal Government of Somalia and its security structure. The present condition of the Somali National Army and its future transformation are also presented in this work. Taking all above into consideration it was hard not to give attention to peacekeeping African Union Mission in Somalia AMISOM active since 2007 with approval of the United Nations Security Council. Despite the deep criticism of its activities by the nongovernmental organization Human Rights Watch, AMISOM has taken over most areas of central and south Somalia until now. What is more, the research points also the main legal framework that make possible foreign security aid in Somalia. In case of the EU - The Global Strategy for the European Union's Foreign and Security Policy (2016) and the Strategy for the Horn of Africa (2011). In the case of the US - the New National Security Strategy announced by president Trump in December 2017. Additionally, the article is focused on the growing presence of China in the Horn of Africa what is highly visible in the creation of the first foreign military Chinese base opened in July2017 in the neighbouring to Somalia - Djibouti.As a result of the analysis of the current activities of AMISOM, pointed American or Chinese actions and the European External Action Service (EEAS) in Somalia: European Union Naval Force ATALANTA (EUNAVFOR ATALANTA Somalia), European Union Training Mission (EUTM Somalia) and European Union Capacity Building Mission (EUCAP Somalia) a few essential conclusions can be made:the regular trade competitors in the race for their impacts in modern Africa - EU, China, US - are able to cooperate in taking care about either own and the Horn of Africa benefits if it is necessary,the level of security and democracy in Somalia has risen significantly in the last decade and a threat of piracy has fallen definitely in region of the Aden Gulf, The Red Sea and the Indian Ocean as an effect of activities of AMISOM, the Combined Task Forces, the EU peace missions and separate states. Nevertheless, the level of security which has been reached is really fragile and it may be disturbed easily when international security aid services will be over,the foreign peace missions active nowadays will be continued but with the tendency to their limitation in the next few years,the tasks of the peacekeeping African Union Mission in Somalia AMISOM, that is step by step limited and it is planned to stop in 2020, will be taken over by the transformed Somali national Army and Police,it is highly impossible to become self-supporting and to reach full independence of the Somali security structure from foreign peacekeeping assistance just in 2 years so that Somalia itself can guarantee own security and take over the prior AMISOM tasks,the full security and saving the political and economic stability in Somalia in the future may be possible not only by temporary military and humanitarian aid but also by so called fundamental work. So both of them are necessary at this stage of development of Somalia;Key words: Somalia, the Horn of Africa, piracy, Al-Shabaab, international security, maritime security, peace missions, terrorism ; Znajdujący się w północno-wschodniej części kontynentu afrykańskiego Róg Afryki, obejmujący głównie położone na Półwyspie Somalijskim Etiopię, Somalię, Erytreę, Dżibuti, jest jednym z regionów w tej części świata należących do najbardziej dotkniętych naturalnymi katastrofami, ubóstwem, głodem oraz konfliktami i przestępczością. Region ten ze względu na swoje położenie geograficzne na styku Morza Czerwonego, Oceanu Indyjskiego i Zatoki Adeńskiej, jak również ze względu na bliskość Półwyspu Arabskiego stanowi strategicznie ważne miejsce pod względem gospodarczym jak i militarnym. Stąd znajdował się i znajduje wciąż w strefie zainteresowania światowych mocarstw. Tematem niniejszego artykułu jest państwo upadłe - Somalia, która ze względu na swoje położenie geograficzne, wysoki poziom niestabilności, wojnę domową, problem głodu i piractwa morskiego oraz aktywność grup terrorystycznych na jej terenie została wybrana jako przykład ilustrujący trudną sytuację polityczną Rogu Afryki i wysiłki konkurujących ze sobą o wpływy ekonomiczne w Afryce Unii Europejskiej, Chin i Stanów Zjednoczonych podejmowane w celu ustabilizowania sytuacji w regionie rogu Afryki.Celem niniejszego analizy opartej o dokumenty źródłowe, literaturę przedmiotu i doniesienia medialne jest zaprezentowanie najważniejszej bieżącej aktywności w/w międzynarodowych aktorów prowadzące do podniesienia poziomu bezpieczeństwa w Somalii i otaczających ją wodach oraz wzmocnienia Federalnego Rządu Somalii i jego struktur bezpieczeństwa. Zaprezentowano również stan bieżący Narodowych Sił Zbrojnych Somalii oraz plany ich restrukturyzacji w najbliższych latach. Analizując w/w kwestie nie pominięto również zaangażowania Unii Afrykańskiej w postaci operacji pokojowej AMISOM prowadzonej w Somalii od 2007 roku posiadającej autoryzację Rady Bezpieczeństwa ONZ. Operacji, która choć w ostatnich latach krytykowana przez pozarządową organizację Human Rights Watch za łamanie praw człowieka przejęła kontrolę nad znaczną częścią środkowej i południowej części Somalii. W artykule wskazano również ramy prawne, w oparciu o które opisywana pomoc pokojowa może być udzielana. W przypadku UE - Globalną Strategię na Rzecz Polityki Zagranicznej i Bezpieczeństwa Unii Europejskiej (2016) oraz Strategię dla Rogu Afryki (2011). W przypadku USA - Nową Strategię Bezpieczeństwa Narodowego Stanów Zjednoczonych ogłoszoną przez prezydenta D. Trumpa w grudniu 2017r. Artykuł odnosi się również do rosnącej obecności Chin w tym rejonie Afryki wyraźnie widocznej przez otwarcie w lipcu 2017 roku pierwszej chińskiej zagranicznej bazy wojskowej w sąsiadującym z Somalią kraju - Dżibuti.Analiza bieżącej działalności AMISOM oraz aktywnych obecnie misji Europejskiej Służby Działań Zewnętrznych w Somalii: European Union Naval Force ATALANTA (EUNAVFOR ATALANTA Somalia), European Union Training Mission (EUTM Somalia) czy European Union Capacity Building Mission (EUCAP Somalia) doprowadziła do kilku istotnych wniosków:rywale handlowi zabiegający o wpływy w Afryce - UE, Chiny, USA - potrafią w razie potrzeby współpracować dla dobra swoich interesów i krajów Rogu Afryki, w tym Somalii,poziom bezpieczeństwa i demokracji w Somalii w ostatniej dekadzie znacznie wzrósł a zagrożenie piractwem zdecydowanie zmalało w rejonie Zatoki Adeńskiej, Morza Czerwonego i Oceanu Indyjskiego w efekcie działań podejmowanych przez AMISOM, międzynarodowe siły zadaniowe, misje pokojowe UE oraz pomoc poszczególnych państw. Osiągnięty poziom bezpieczeństwa jest jednak bardzo kruchy i po zakończeniu wspierających działań międzynarodowej społeczności może łatwo powrócić do stanu poprzedniego,w najbliższych kilku latach zagraniczne misje pokojowe działające od wielu lat w Somalii będą kontynuowane z tendencją do ich ograniczania,zadania misji pokojowej Unii Afrykańskiej AMISOM, która jest stopniowo ograniczana i formalnie planuje się jej zakończenie w 2020r., zostaną przejęte przez zreformowane Narodowe Siły Zbrojne Somalii,wątpliwym jest by w ciągu najbliższych 2 lat struktury bezpieczeństwa Somalijskiej Republiki Federalnej były w pełni samodzielne i mogły przejąć w pełni zadania AMISOM oraz zapewnić krajowi bezpieczeństwo,do osiągnięcia pełnego bezpieczeństwa oraz zachowania stabilizacji politycznej w Somalii potrzebna jest nie tylko doraźna pomoc wojskowa i humanitarna ale tzw. praca od podstaw;Słowa kluczowe: Somalia, Róg Afryki, piractwo, Al-Shabaab, bezpieczeństwo międzynarodowe, bezpieczeństwo morskie, operacje pokojowe, terroryzm; ; Розташований в північно-східній частині африканського континенту Африканський Ріг, який охоплює розміщені на Сомалійському півострові Ефіопію, Сомалі, Еритрею, Джибуті, є одним з регіонів в цій частині світу, який належить до найбільш постраждалих від стихійних лих, убогості, голоду, конфліктів і злочинності. Цей регіон через своє географічне розташування на стику Червоного моря, Індійського океану і Аденської затоки, а також через близькість до Аравійського півострова є стратегічно важливим місцем з економічної та військової точки зору. З огляду на це даний регіон знаходився і продовжує знаходитися в зоні уваги світових держав. Предметом дослідження даної статті є неспроможна держава – Сомалі, яка через своє географічне положення, високий рівень нестабільності, громадянську війну, проблеми голоду і морського піратства та діяльність терористичних груп на своїй території була обрана в якості прикладу, що ілюструє складну політичну ситуацію в районі Африканського Рогу і демонструє зусилля щодо економічних впливів в Африці конкуруючих між собою Європейського Союзу, Китаю та Сполучених Штатів, спрямованих на стабілізацію ситуації в даному регіоні.Метою даного аналізу, який ґрунтується на основі первинних джерел, спеціалізованої літератури і повідомлень засобів масової інформації, є представлення найбільш важливих аспектів діяльності провідних міжнародних гравців, спрямованих на підвищення рівня безпеки в Сомалі та навколишніх водах і зміцнення федерального уряду Сомалі та його безпекових структур. Представлено також сучасний стан національних збройних сил Сомалі та плани їх реструктуризації на найближчі роки. Аналізуючи названі вище проблеми, не залишено без уваги участь Африканського Союзу у формі миротворчої операції AMISOM, яка проводиться з 2007 року відповідно до рішення Ради Безпеки ООН. Операції, яка в останні роки зазнала критики з боку неурядової організації Human Rights Watch через порушення прав людини, дала змогу взяти під контроль більшу частину центральної та південної частини Сомалі. У статті також вказується правова база, на підставі якої може бути надана описана допомога по встановленні миру. З боку ЄС це Глобальна стратегія зовнішньої політики і політики безпеки Європейського Союзу (2016) та Стратегія Африканського Рогу (2011). З боку США – Стратегія нової національної безпеки Сполучених Штатів, оголошена президентом Д. Трампом у грудні 2017 року. У статті також йдеться про зростаючу присутність Китаю в цьому регіоні Африки, що чітко видно через розміщення в липні 2017 року першої іноземної військової бази Китаю в сусідній з Сомалі країні – Джібуті.Аналіз поточної діяльності AMISOM та місій Європейської служби зовнішньої діяльності в Сомалі: European Union Naval Force ATALANTA (EUNAVFOR ATALANTA Somalia), European Union Training Mission (EUTM Somalia) та European Union Capacity Building Mission (EUCAP Somalia) дав змогу зробити такі важливі висновки:• конкуренти, які прагнуть впливати на торгівлю в Африці – ЄС, Китай, Сполучені Штати Америки за необхідності можуть працювати разом на благо своїх інтересів і країн Африканського Рогу, включаючи Сомалі;• рівень безпеки і демократії в Сомалі за останнє десятиліття суттєво зріс, а загрози піратства в Аденській затоці, Червоному морі та Індійському океані значно зменшилися в результаті заходів, вжитих AMISOM, міжнародної цільової групи, миротворчих місій ЄС і допомоги окремих країн. Однак досягнутий рівень безпеки є дуже крихким і після завершення підтримуючої діяльності міжнародного співтовариства ситуація може легко повернутися до попереднього стану;• іноземні миротворчі місії, що діяли протягом багатьох років в Сомалі, будуть продовжені протягом наступних декількох років з тенденцію до їх обмеження;• завдання миротворчої місії Африканського Союзу АМІСОМ, яка поступово згортається і має бути офіційно завершена в 2020 році, будуть перейняті реформованими Національними збройними силами Сомалі;• викликає сумніви те, що в найближчі два роки безпекові структури Федеративної Республіки Сомалі стануть повністю незалежними і будуть здатними взяти на себе повністю завдання АМІСОМ і забезпечити країні безпеку;• для досягнення повної безпеки та збереження політичної стабільності в Сомалі необхідна не тільки екстрена військова та гуманітарна допомога, але так звана робота з початків.Ключові слова: Сомалі, Африканський Ріг, піратство, Аль-Шабааб, міжнародна безпека, безпека на морі, миротворчі операції, тероризм.
The uncontrollable outbreak of piracy attacks off the Somali coast has lately made the East African coast the area where the majority of all global maritime crimes occur. Located in East Africa, Somalia borders one of the most important maritime communication routes on Earth: the Suez Canal – the Red Sea – the Gulf of Aden. EU states could be acutely affected by the disruption of sea trade in this area, therefore they have become actively involved in fighting piracy off the Somali coast. As a result of political, organizational and legal activity, the Council of the EU established the first maritime military operation under the auspices of the European Union – EUNAVFOR Somalia – Operation Atalanta. The efficient operation of EU naval forces, hundreds of miles from European shores would not have been possible had it not been for an extensive and comprehensive maritime policy. Not only has its implementation enabled the EU to chase pirates in the Somali basin, or helped bring any criminals detained before the courts, but is has also influenced countries outside the European Union.
The uncontrollable outbreak of piracy attacks off the Somali coast has lately made the East African coast the area where the majority of all global maritime crimes occur. Located in East Africa, Somalia borders one of the most important maritime communication routes on Earth: the Suez Canal – the Red Sea – the Gulf of Aden. EU states could be acutely affected by the disruption of sea trade in this area, therefore they have become actively involved in fighting piracy off the Somali coast. As a result of political, organizational and legal activity, the Council of the EU established the first maritime military operation under the auspices of the European Union – EUNAVFOR Somalia – Operation Atalanta. The efficient operation of EU naval forces, hundreds of miles from European shores would not have been possible had it not been for an extensive and comprehensive maritime policy. Not only has its implementation enabled the EU to chase pirates in the Somali basin, or helped bring any criminals detained before the courts, but is has also influenced countries outside the European Union.
Sahel jest regionem o strategicznym znaczeniu. Z punktu widzenia geograficznego stanowi granicę między "białą Afryką Północną" i "czarną Afryką Subsaharyjską". Z punktu widzenia politycznego to obszar, w którym zderzają się interesy państw i społeczeństw subregionu, aktorów zewnętrznych tak państwowych (Chiny, USA, Francja), jak i niepaństwowych (Al-Quaida). W regionie Sahelu krzyżują się międzynarodowe szlaki przemytu narkotyków, broni, nielegalnego transferu ludzi przez Maghreb do Europy. Mając na względzie bezpieczeństwo międzynarodowe, nie bez znaczenia pozostaje fakt, że niedostępne, trudne do kontroli tereny sahelo-saharyjskie są infiltrowane przez ugrupowania radykalnego islamu. Artykuł prezentuje występujące w Sahelu czynniki wpływające na bezpieczeństwo regionalne i międzynarodowe. Zwrócono uwagę na czynniki ekonomiczne, polityczne, społeczne determinujące słabość państw subregionu. Dalsza część artykułu zawiera analizę programów administracji USA podejmowanych wobec regionu, wpisujących się w program "globalnej wojny z terroryzmem". ; The Sahel is a region of strategic importance. From the geographical point of view, it marks the boundary between "White North Africa" and "Black Sub-Saharan Africa". From the political point of view, it is an area where various interests collide - those of the states and communities of the subregion, as well as those of external actors, both states parties (China, USA, France) and non-states parties (Al-Qaeda). International drug, illegal arms, and human trafficking routes into Europe via Maghreb cross in the Sahel region. Taking into consideration the issue of international security, it is important to highlight that radical Islamic groups operate in the inaccessible and difficult to control Sahelo-Saharan desert. The article discusses factors present in the Sahel that have an impact on regional and international security. The main attention is paid to economic, political and social factors which determine the weakness of the Sahel states. The paper also includes an analysis of the US administration's programmes implemented in the region, which are part of the "Global War on Terrorism" campaign. ; Сахель - это регион стратегического значения. С географической точки зрения он представляет собой границу между «белой Северной Африкой» и «черной Африкой южнее Сахары». В политическом аспекте это территория, на которой сталкиваются интересы стран и общественных групп субрегиона, внешних игроков как государственных (Китай, США, Франция), так и негосударственных (Аль-Каида). В регионе Сахель пересекаются международные маршруты контрабанды наркотиков, оружия, переброски незаконных мигрантов через территорию Магриба в Европу. Учитывая международную безопасность, не следует забывать о том, что недоступные, трудно контролируемые области сахело-сахарского региона подвергаются инфильтрации со стороны исламских радикальных групп. В статье представлены встречающиеся в Сахеле факторы, которые влияют на региональную и международную безопасность. Указаны экономические, политические, социальные факторы, обуславливающие слабость государств субрегиона. В дальнейшей части статьи представлен анализ государственных программ США в сахельском регионе, которые составляют часть американской стратегии «глобальной войны с терроризмом».
To sum up all the foregoing considerations, it can be stated that a limited degree of social identification, together with political elites, constitutes an indispensable element of the functioning of political systems and those democratic ones, as well. Unfortunately, Africa is still a place of alienation tendency, manifested by political elites, which constitutes a basis prone to social conflicts. However, Africa has to encounter difficulties resulting from long-term colonial oppression. The problem also concerns various religions, from Muslims, Christians to the faith in traditional tribal gods. All this is a consequence of historical past. In order to make the plans for its development work, Africa has to defeat its biggest enemies first – the problem of famine, constant conflicts and dozens of wasted opportunities to stabilize the continent. Africa is abundant with such natural resources that no other country has them. " In the moment of creation of the world God felt tired with the creation process, so he sat down and fell asleep. When he set off to continue his journey, he noticed that he had left a bag full of natural resources, which had been destined for other continents. That is why we have all the natural resources from the periodic table, such as: copper, uranium, cobalt, gold, diamonds, bauxite and oil," said Isidore Mavambu Matumona Charge d'Affaires of the Democratic Republic of the Congo. What is also paradoxical, is the fact that Africa is the poorest continent of all, with civil wars, genocide, famine, lack of water and spreading disease, such as AIDS and malaria, which are considered to be world's plagues. The solution to these problems lies in incorporating full stabilization in the continent. The interest in Africa is slightly smaller than directly after decolonization and the famous year 1960. The Fall of the Berlin Wall, changes in the countries of Middle East Europe in 1989 and the collapse of USSR directed the interest towards Europe. Africa appears in the public eye, only when it comes to events such as those in Sudanese Darfur, Ruanda or Somalia.
