Suchergebnisse

Florian Bachmeiers Farbfotografien, welche in den letzten acht Jahren in der Ukraine entstanden sind, gelingt es, die vergangenen wie gegenwärtigen historischen Prozesse in der Ukraine sichtbar zu machen, und deren psychologischen und sozialen Auswirkungen auf die Menschen, wie auch die Landschaften zu beschreiben. Er bereist intensiv das ganze Land, fotografiert in den Städten, auf den Dörfern und an der Front. Im siebenten Jahr hat sich ein innerer politischer Konflikt in einen unbarmherzigen Stellvertreterkrieg verwandelt, der tausende Menschenleben gekostet und sich in all seinen Auswirkungen über das ganze Land gelegt hat. IN LIMBO beschreibt einen scheinbaren Zustand von Erstarren und gleichzeitig permanenter Unsicherheit. Die Portraits erzählen von Biografien, in die sich der Konflikt sichtbar und unsichtbar eingeschrieben hat. Neben den Heldendenkmälern und den Ruinen des letzten Krieges zieht sich die Front durch die Landschaft. Am Ende bleibt den Menschen nur die Entscheidung, sich entweder in diesem Zustand einzurichten oder das Land, die Heimat zu verlassen. (Verlagswerbung)

Актуальність дослідження визначила необхідність вивчення особливостей контекстуальної реалізації концепту «MACHT» у мовно-культурному ареалі німців шляхом залучення результатів вільного асоціативного експерименту та контекстуального аналізу паремій та афоризмів, що дасть нам можливість виявити ціннісні настанови та пріоритети жителів ФРН. Метою статті є виявлення психолінгвістичних особливостей концепту «MACHT» у мовно-культурному просторі німців на основі зіставлення результатів контекстуального аналізу паремій та афоризмів і вільного асоціативного експерименту. Опис мовного матеріалу зумовив застосування таких методів дослідження: метод семантико-когнітивного моделювання концептів дозволив визначити макромоделі та описання фреймової моделі організації концепту «MACHT», яка полягає у ланцюжці концепту «MACHT», макрофрейму «MACHT UND GESELLSCHAFT» та субфреймів «MACHT UND DAS POLITISCHE», «MACHT UND DAS SOZIALE» «MACHT UND DAS HÄUSLICHE». Для вивчення психолінгвістичних особливостей контекстуальної реалізації концепту нами було використано методику вільного асоціативного експерименту.

The third instalment of this multi-volume project presents a selection of archival sources from the time of Ukraine's Revolution on Granite in October 1990. They include telegrams sent to participants of the Revolution from supporters in different parts of Ukraine, KGB documents such as internal notes and other records, as well as transcripts of parliamentary sessions from the time of the revolution. All materials included in the volume are published in two languages: the original language of the document (Ukrainian or Russian) and in English translation.

Explore the major ideological patterns of development of a socially philosophies of education in the context of the problems of institutionalization of knowledge about human and social development. To analyse system-integration aspect of social philosophy and education management in interaction with model of «new humanism» in formation of socially valuable orientations. Classification existing in the western philosophy of education and education of directions is spent, proceeding from basic principles of philosophical school or a current, first of all considering those the purpose and means which are really involved by them in process of education, social development and socially-moral education and being based on the basic installations, the purpose expressed by that or other direction, how its supporters imagine the person, its requirement, a social role, behaviour which the education system and education urged to form. Considering growing requirement of a practical embodiment of ideas of freedom, justice, aspiration to realisation of the human rights proclaimed a society, supporters of the concept of «new humanism» see the main objective in blocking a way to conformism, to a manipulation behaviour of the person and to create conditions for its free self-expression, for realisation by the person of a fundamental choice of acts in a concrete situation and by that to warn danger of formation of the unified form of behaviour. In it principles of «new humanism» approach with a position of instrumentalism and neopragmatism. Before social philosophy of education/upbringing it is necessary to define a problem factors which cause achievement of its main objective, to state an estimation to moral principles and personal qualities with which actually the education/education theory connects realisation of the problems, to show, why these, instead of any any other principles and qualities open to the person possibility to choose in a concrete situation socially powerful both morally defensible and comprehensible line of conduct in public the relation. Statement of a question on necessity of the philosophical analysis of problems of education and education in a social context serves as an indicator of understanding philosophers, teachers of an increasing role of the human and moral factor in society development. And, at last, the aspiration to develop socially-philosophical bases of pedagogics in general and education in particular, testifies that the western and domestic philosophers, teachers, representatives of social and psychological sciences, at least, the majority of them, have realised the public importance of an education system and education, its global character. ; Досліджуються основні ідейні закономірності розвитку соціальноорієнтованих концепцій філософії освіти у контексті проблем інституалізації знань про розвиток людини і суспільства. Аналізується системно-інтеграційний аспект соціальної філософії і менеджменту освіти у взаємодії з моделлю «нового гуманізму» у формуванні соціально ціннісних орієнтацій. Враховуючи зростаючу потребу практичного втілення ідей свободи, справедливості, прагнення до реалізації проголошених суспільством прав людини, прихильники концепції «нового гуманізму» вбачають свою основну мету у тому, щоб перегородити шлях конформізму, маніпулюванню поведінкою особистості і створити умови для її вільного самовираження, для здійснення людиною ґрунтовного вибору вчинків у конкретній ситуації і тим самим попередити небезпеку формування уніфікованої форми поведінки. Гегель Г.В.Ф. (1970). Работы разных лет. В 2 т., Т.1. М.: Мысль. Зинченко В.В. (2017). Глобальные трансформации современности. Т.1. Системные глобальные трансформации: монограф. Saarbrücken: Palmarium Academic Publishing. Зинченко В.В. (2014). Дискурс коммуникации: личность, общество, практика: монограф. П.-П.-С.: Ун.-т П(ИС), АУЦ, ПГУ. Сноу Ч. (1981). Лакировка. Новый мир, 5,164. Barrow, R. (1998). Moral Philosophy for Education. Boston, London: George Allen and Unwin. Bufford, Th. (2001). Toward а Philosophy Education. Boston: World-Press. Brent, A. (2013). Philosophical Foundations for the Curriculum. London; Boston: Allen & Unwin. Harris, A. (1996). Teaching, Morality and Religion. London: Allen and Unwin. Hirst, P. (2005). Knowledge and the Curriculum. In: Knowledge and the Curriculum. A Collection of Philosophical Papers (International Library of Philosophy of Education). London: Routledge & Kegan Paul Books. Hirst, P. (2014). Moral Education in а Secular Society. London: University of London Press. Knowledge and the Curriculum (2005). A Collection of Philosophical Papers (International Library of Philosophy of Education). New York: Routledge. Kohlberg, L. (2000). Education for а just society. Moral Development, Moral Education. Ethics and Educational Policy. Birmingham: Munsey. Kohlberg, L. (1992). Stages of moral development as а basis for moral education. Bangor: University Press. Peters, R.S. (1979). Democratic Values and Educational Aims. In: Democratic Values; Educational Philosophy; Philosophy; Values Teachers College Record, V.80, 3, 463-482. Peters, R. (2009). Education and Values. N-Y: Sloan. Silberman, Ch. (2010). Crisis in the classroom; the remaking of American education. New York: Random House, ХІV, 552. Sintschenko, V.V. (2016). Gesellschaft und Ethik im Kontext Wissenwirtschaft: über den Umgang mit ernsten Soziale Fragen. Soziale Wirtschaft, 3, 6 (H.112). Suhrkamp Publishers & Sozialforschung, 54-63. Sintschenko, V. (2016). Welches Wirtschaft Wissen? Welche Soziale Gesellschaft? WISSENSGESELLSCHAFT. Textbeitrag «Gut zu Wissen», 11, 67-78. Warnock, М. (2007). Schools of Thought. London: Faber. Zinchenko, V.V. (2016). The Education in techno-structures of Society. Studies in Philosophy and Education, Volume «The Culture and Power of Knowledge: Inquiries into Contemporary Societies», 235-240.