Suchergebnisse

Розглянуто двосторонні польсько-іспанські відносини. Аналізується політичне співробітництво, економічна співпраця та культурні взаємини Польщі та Іспанії. Зазначаються основні договори, на яких базується двостороння співпраця між країнами. Наводяться двосторонні контакти на високому рівні: офіційні візити глав держав, міністрів, які справили визначальний вплив на польсько-іспанські відносини. ; Bilateral relations between Spain and Poland are examined. Political and economic cooperation as well as cultural relations between Spain and Poland are analyzed. Major issues which were dominated in bilateral relations between mentioned countries are defined.Fundamental treaties which are the foundation for bilateral cooperation between countries are pointed out. It is stressed that the diversification of relations has become possible due to numerous visits at high-level meetings. Examples of bilateral contacts at high-level are given, namely official visits of heads of states, ministers who had a great impact on the Polish and Spanish relations. It is stressed that intergovernmental consultations headed by Prime Ministers have been held every year since 2003.Trade relations between Spain and Poland are described. The list of groups of products which dominated in export and import of both countries are given. The data on dynamics of Polish and Spanish trade and the number of direct Spanish investments in Poland and direct Polish investments in Spain in 2005-2012 is given. It is determined that the cost of Spanish investments in Poland has risen since 1994. In 2011 Poland became one of the main recipients of Spanish investments not only among new member states of the EU. It is noted that Polish investments in Spain are small.It is defined that cultural cooperation develops on the basis of Agreement on cultural and scientific cooperation between Polish and Spanish governments and on the basis of Agreement on scientific and technical cooperation. In Spain in 2002 a lot of cultural events were held within the framework of "The year of Poland in Spain" – it is the project that aims to popularize Polish culture and science in Spain.In turn "The year of Spain in Poland" was also held.Today relations between Spain and Poland are dynamic. A big contractual basis has been built up over the past ten years. Both the absence of vexed issues and a common cooperative politics of the EU open up new opportunities for cooperation between countries. ; Рассмотрены двусторонние польско-испанские отношения. Анализируется политическое сотрудничество, экономическое сотрудничество и культурные взаимоотношения Польши и Испании. Указываются основные договоры, на которых базируется двустороннее сотрудничество между странами. Приводятся двусторонние контакты на высоком уровне: официальные визиты глав государств, министров, которые оказали определяющее влияние на польско-испанские отношения.

The article dwells on the role, place and significance of the institution of monarchy represented by the king Juan Carlos I in the transition of Spanish society from almost 40 years of authoritarian dictatorship of F.Franco to a democratic constitutional monarchy. The emphasis is placed on the fact that the model of Spanish transition to democracy is considered to be paradigmatic, and it has been tried and tested in a number of countries. The political, socio-economic, legal and regional prerequisites of the peaceful dismantlement of francoism have been studied. A particular focus has been put on the development of the personality of the Spanish monarch, Juan Carlos I, as a liberal, driving force and guarantor of democratic reforms, on h3is ability to select and keep within his orbit politicians and intellectuals, advocates for democratic change, and communicate with different sectors of the Spanish politics; on his political instinct, determination, consistency, responsibility and courage. The use of extensive factual material from the most recent Spanish sources justified the conclusion that the institution of monarchy restored in Spain in 1976 proved to be crucial for reconciliation of differently vectored political groups and parties, including communists and socialists. This was accomplished through negotiations and the signing of the pact of national unity (the Moncloa Pacts). The king acted as the initiator and guarantor of irreversible, peaceful and legal transition of Spain to democracy. The article highlights the decisive and exceptional role of Juan Carlos I in keeping down the military coup attempted with a view to eliminating democratic changes and returning the country to authoritarian rule, which occurred in February 1981. It led to the appearance and and spreading of the so-called Juancarlism (i.e. respect and admiration for the figure of the Spanish monarch) in the Spanish society. The article traces the evolution of the institution of monarchy in Spain: from absolute and authoritarian to constitutional, parliamentary and democratic. It emphasizes the progressive role of monarchical system in the current context. ; У статті йдеться про роль, місце та значення інституту монархії в особі короля Хуана Карлоса І у переході іспанського суспільства від майже 40-річної авторитарної диктатури Ф.Франко до повноцінної конституційної демократичної монархії. Акцентується на тому, що модель іспанського демократичного транзиту вважається в світовій політологічній науці хрестоматійною, яка апробована низкою країн світу. Вивчаються політичні, соціально-економічні, правові та регіональні передумови мирного демонтажу франкізму. Особлива увага приділена формуванню особистих якостей іспанського монарха Хуана Карлоса І як ліберала, ініціатора та гаранта демократичних реформ, його вмінню підбирати і оточувати себе політиками-інтелектуалами, прихильниками демократичних змін, комунікувати з різними прошарками іспанського політикуму, його політичній інтуїції, рішучості, послідовності, відповідальності та мужності. За допомогою використання розлого фактологічного матеріалу з найновіших іспанських джерел стверджується, що інститут монархії, відновлений в Іспанії у 1975 році, став запорукою і фундаментом політичного примирення різновекторних політичних груп і партій, включаючи комуністів та соціалістів. Це відбулося шляхом перемовин й підписання пакту національної згоди (Пактів Монклоа). Король виступив у ролі ініціатора та гаранта незворотнього іспанського демократичного транзиту у мирний та правовий спосіб. Констатується вирішальна й непересічна роль Хуана Карлоса І у придушенні у лютому 1981 року спроби нового військового перевороту з метою ліквідувати демократичні зміни і повернути країну до авторитарної системи та поширенню в іспанській спільноті хуанкарлізму, тобто поваги та захоплення постаттю іспанського монарха. Простежується еволюція інституту монархії в Іспанії: від абсолютної, авторитарної до конституційно-парламентської, демократичної, наголошується на прогресивній ролі монархічного ладу в сучасних умовах.

The article dwells on the role, place and significance of the institution of monarchy represented by the king Juan Carlos I in the transition of Spanish society from almost 40 years of authoritarian dictatorship of F.Franco to a democratic constitutional monarchy. The emphasis is placed on the fact that the model of Spanish transition to democracy is considered to be paradigmatic, and it has been tried and tested in a number of countries. The political, socio-economic, legal and regional prerequisites of the peaceful dismantlement of francoism have been studied. A particular focus has been put on the development of the personality of the Spanish monarch, Juan Carlos I, as a liberal, driving force and guarantor of democratic reforms, on h3is ability to select and keep within his orbit politicians and intellectuals, advocates for democratic change, and communicate with different sectors of the Spanish politics; on his political instinct, determination, consistency, responsibility and courage. The use of extensive factual material from the most recent Spanish sources justified the conclusion that the institution of monarchy restored in Spain in 1976 proved to be crucial for reconciliation of differently vectored political groups and parties, including communists and socialists. This was accomplished through negotiations and the signing of the pact of national unity (the Moncloa Pacts). The king acted as the initiator and guarantor of irreversible, peaceful and legal transition of Spain to democracy. The article highlights the decisive and exceptional role of Juan Carlos I in keeping down the military coup attempted with a view to eliminating democratic changes and returning the country to authoritarian rule, which occurred in February 1981. It led to the appearance and and spreading of the so-called Juancarlism (i.e. respect and admiration for the figure of the Spanish monarch) in the Spanish society. The article traces the evolution of the institution of monarchy in Spain: from absolute and authoritarian to constitutional, parliamentary and democratic. It emphasizes the progressive role of monarchical system in the current context. ; У статті йдеться про роль, місце та значення інституту монархії в особі короля Хуана Карлоса І у переході іспанського суспільства від майже 40-річної авторитарної диктатури Ф.Франко до повноцінної конституційної демократичної монархії. Акцентується на тому, що модель іспанського демократичного транзиту вважається в світовій політологічній науці хрестоматійною, яка апробована низкою країн світу. Вивчаються політичні, соціально-економічні, правові та регіональні передумови мирного демонтажу франкізму. Особлива увага приділена формуванню особистих якостей іспанського монарха Хуана Карлоса І як ліберала, ініціатора та гаранта демократичних реформ, його вмінню підбирати і оточувати себе політиками-інтелектуалами, прихильниками демократичних змін, комунікувати з різними прошарками іспанського політикуму, його політичній інтуїції, рішучості, послідовності, відповідальності та мужності. За допомогою використання розлого фактологічного матеріалу з найновіших іспанських джерел стверджується, що інститут монархії, відновлений в Іспанії у 1975 році, став запорукою і фундаментом політичного примирення різновекторних політичних груп і партій, включаючи комуністів та соціалістів. Це відбулося шляхом перемовин й підписання пакту національної згоди (Пактів Монклоа). Король виступив у ролі ініціатора та гаранта незворотнього іспанського демократичного транзиту у мирний та правовий спосіб. Констатується вирішальна й непересічна роль Хуана Карлоса І у придушенні у лютому 1981 року спроби нового військового перевороту з метою ліквідувати демократичні зміни і повернути країну до авторитарної системи та поширенню в іспанській спільноті хуанкарлізму, тобто поваги та захоплення постаттю іспанського монарха. Простежується еволюція інституту монархії в Іспанії: від абсолютної, авторитарної до конституційно-парламентської, демократичної, наголошується на прогресивній ролі монархічного ладу в сучасних умовах.

The purpose of the work. The main purpose of this study is to analyze the facts that testify to the emergence of the newest Ukrainian diaspora in Spain through the example of the life of the diaspora and to find out the founda- tions, functions and priorities of the Ukrainian diaspora in Spain, which gradually harmoniously joins to the community of world Ukrainian diaspora. We tried to demonstrate that in the chronological dimension, the newest Ukrainian diaspo- ra in Spain is a "young" phenomenon, and the process of its development and structuring is only being built. However, already at this stage of the research we clearly trace the functionality of the diaspora. The methodology of the research consists in applying the general scientific principle of objectivity, analytical, cultural studies and comparative methods of the study of the cultural identity of the Ukrainian diaspora in Spain. Together, these methodological approaches have made it possible to reveal the essence of the peculiarities of the functioning of the new Ukrainian diaspora in the King- dom of Spain. The scientific novelty of the work lies in the determination of the peculiarities of the transformation of external labor migrations into Ukrainian diaspora communities, especially in those countries where there were no, or small-scale communities of Ukrainians. First of all, we are talking about the Kingdom of Spain. Conclusions. As a re- sult of the conducted research it is possible to come to conclusions about the functionality of the Ukrainian diaspora in the Kingdom of Spain. It is consolidated, has characteristic organizational forms and preserves and multiplies signs of national identity – language, culture, consciousness. The main functions carried out by diaspora associations of all na- tions of the world (cultural, social and political) are laid in the basis of the organizational work of modern diaspora communities of Ukrainians in Spain. ; Цель исследования – проанализировать факты, свидетельствующие о становлении новой украинской диа- споры в Испании на примере жизни диаспоры и выяснить основы формирования, функции и первоочередные задачи украинской диаспоры Испании, которая постепенно гармонично приобщается к мировому украинскому диаспорно- му сообществу. Продемонстрировать, что в хронологическом измерении новейшая украинская диаспора Испании – "молодое" явление, а процесс ее развития и структурирования только выстраивается. Однако уже на данном этапе исследования четко прослеживаем функциональность диаспоры. Методология исследования заключается в приме- нении общего научного принципа объективности; аналитического, культурологического и сравнительного методов в исследовании культурной идентичности украинской диаспоры в Испании. В совокупности указанные методологиче- ские подходы позволили раскрыть сущность особенностей функционирования новой украинской диаспоры в Коро- левстве Испания. Научная новизна работы заключается в определении особенностей перерастания внешних трудовых миграций в украинские диаспорные общины, особенно в тех странах, в которых не было или были мало- численные конгрегации украинцев. Прежде всего речь идет о Королевстве Испания. Выводы. В результате прове- денного исследования можно прийти к выводам относительно функциональности украинской диаспоры в Королевстве Испания. Она консолидированная, имеет характерные организационные формы, сохраняет и приумно- жает признаки национальной идентичности – язык, культуру, сознание. Основные функции, которые осуществляют диаспорные объединения всех народов мира (культурные, социальные и политические), заложены в основу органи- зационной работы современных диаспорных общин украинцев Испании. ; Мета дослідження – проаналізувати факти, що свідчать про становлення новітньої української діаспо- ри в Іспанії на прикладі діаспорного життя та з'ясувати основи формування, функції та першочергові завдання української діаспори Іспанії, що поступово гармонійно долучається до світової української діаспорної спільно- ти. Продемонструвати, що у хронологічному вимірі новітня українська діаспора Іспанії – "молоде" явище, а процес її розвитку та структурування тільки вибудовується. Проте вже на даному моменті дослідження чітко простежуємо функціональність діаспори. Методологія дослідження полягає в застосуванні загального науково- го принципу об'єктивності; аналітичного, культурологічного та компаративного методів у дослідженні культу- рної ідентичності української діаспори в Іспанії. У сукупності зазначені методологічні підходи дали змогу розкрити сутність особливостей функціонування новітньої української діаспори в Королівстві Іспанія. Наукова новизна полягає у визначенні особливостей переростання зовнішніх трудових міграцій в українські діаспорні громади, особливо в тих країнах, в яких не було або були малочисельні згромадження українців. Насамперед йдеться про Королівство Іспанія. Висновки. В результаті проведеного дослідження можна дійти висновків що- до функціональності української діаспори в Королівстві Іспанія. Вона консолідована, має характерні організа- ційні форми, зберігає та примножує ознаки національної ідентичності – мову, культуру, свідомість. Основні функції, які здійснюють діаспорні об'єднання всіх народів світу (культурні, соціальні та політичні), закладені в основу організаційної роботи сучасних діаспорних громад українців Іспанії.

The purpose of the work. The main purpose of this study is to analyze the facts that testify to the emergence of the newest Ukrainian diaspora in Spain through the example of the life of the diaspora and to find out the founda- tions, functions and priorities of the Ukrainian diaspora in Spain, which gradually harmoniously joins to the community of world Ukrainian diaspora. We tried to demonstrate that in the chronological dimension, the newest Ukrainian diaspo- ra in Spain is a "young" phenomenon, and the process of its development and structuring is only being built. However, already at this stage of the research we clearly trace the functionality of the diaspora. The methodology of the research consists in applying the general scientific principle of objectivity, analytical, cultural studies and comparative methods of the study of the cultural identity of the Ukrainian diaspora in Spain. Together, these methodological approaches have made it possible to reveal the essence of the peculiarities of the functioning of the new Ukrainian diaspora in the King- dom of Spain. The scientific novelty of the work lies in the determination of the peculiarities of the transformation of external labor migrations into Ukrainian diaspora communities, especially in those countries where there were no, or small-scale communities of Ukrainians. First of all, we are talking about the Kingdom of Spain. Conclusions. As a re- sult of the conducted research it is possible to come to conclusions about the functionality of the Ukrainian diaspora in the Kingdom of Spain. It is consolidated, has characteristic organizational forms and preserves and multiplies signs of national identity – language, culture, consciousness. The main functions carried out by diaspora associations of all na- tions of the world (cultural, social and political) are laid in the basis of the organizational work of modern diaspora communities of Ukrainians in Spain. ; Цель исследования – проанализировать факты, свидетельствующие о становлении новой украинской диа- споры в Испании на примере жизни диаспоры и выяснить основы формирования, функции и первоочередные задачи украинской диаспоры Испании, которая постепенно гармонично приобщается к мировому украинскому диаспорно- му сообществу. Продемонстрировать, что в хронологическом измерении новейшая украинская диаспора Испании – "молодое" явление, а процесс ее развития и структурирования только выстраивается. Однако уже на данном этапе исследования четко прослеживаем функциональность диаспоры. Методология исследования заключается в приме- нении общего научного принципа объективности; аналитического, культурологического и сравнительного методов в исследовании культурной идентичности украинской диаспоры в Испании. В совокупности указанные методологиче- ские подходы позволили раскрыть сущность особенностей функционирования новой украинской диаспоры в Коро- левстве Испания. Научная новизна работы заключается в определении особенностей перерастания внешних трудовых миграций в украинские диаспорные общины, особенно в тех странах, в которых не было или были мало- численные конгрегации украинцев. Прежде всего речь идет о Королевстве Испания. Выводы. В результате прове- денного исследования можно прийти к выводам относительно функциональности украинской диаспоры в Королевстве Испания. Она консолидированная, имеет характерные организационные формы, сохраняет и приумно- жает признаки национальной идентичности – язык, культуру, сознание. Основные функции, которые осуществляют диаспорные объединения всех народов мира (культурные, социальные и политические), заложены в основу органи- зационной работы современных диаспорных общин украинцев Испании. ; Мета дослідження – проаналізувати факти, що свідчать про становлення новітньої української діаспо- ри в Іспанії на прикладі діаспорного життя та з'ясувати основи формування, функції та першочергові завдання української діаспори Іспанії, що поступово гармонійно долучається до світової української діаспорної спільно- ти. Продемонструвати, що у хронологічному вимірі новітня українська діаспора Іспанії – "молоде" явище, а процес її розвитку та структурування тільки вибудовується. Проте вже на даному моменті дослідження чітко простежуємо функціональність діаспори. Методологія дослідження полягає в застосуванні загального науково- го принципу об'єктивності; аналітичного, культурологічного та компаративного методів у дослідженні культу- рної ідентичності української діаспори в Іспанії. У сукупності зазначені методологічні підходи дали змогу розкрити сутність особливостей функціонування новітньої української діаспори в Королівстві Іспанія. Наукова новизна полягає у визначенні особливостей переростання зовнішніх трудових міграцій в українські діаспорні громади, особливо в тих країнах, в яких не було або були малочисельні згромадження українців. Насамперед йдеться про Королівство Іспанія. Висновки. В результаті проведеного дослідження можна дійти висновків що- до функціональності української діаспори в Королівстві Іспанія. Вона консолідована, має характерні організа- ційні форми, зберігає та примножує ознаки національної ідентичності – мову, культуру, свідомість. Основні функції, які здійснюють діаспорні об'єднання всіх народів світу (культурні, соціальні та політичні), закладені в основу організаційної роботи сучасних діаспорних громад українців Іспанії.

У статті аналізується характер та стан національної ідентичності сучасної Іспанії. Робиться висновок, що сьогодні національна ідентичність Іспанії залишається невизначеною. В її основі, як і століття тому, лежать два взаємовиключних проекти, а суперечки довкола національної ідентифікації можуть бути повчальними для інших держав, які проходять шлях від авторитарного режиму до демократії. ; The article is devoted to modern Spain national identification character and state. It is stated that nowdays national identification of Spain is left uncovered/ In its basis has two protects that exclude each other similar to the situation, which occurred a century ago. Besides, the discussions based on national identification are believed to be helpful for other countries that transform broom authoritarian regime to democracy.

The analysis of the genesis of the political crisis in Spain was conducted. The author offered three ways to overcome the current Spanish crisis. Anti-crisis solutions are universally applicable for the Southern Europe countries and for the other countries in the world that suffered by the modern political-administrative, financial and economic crisis. The applicability of the Spanish anti-crisis experience for Ukraine was determined. ; Произведён анализ генезиса политического кризиса в Испании и предложены три пути преодоления существующего кризиса в Королевстве. Пути являются универсально аппликативными, как для стран Южной Европы, так и для других государств мира, находящихся в современном политико-управленческом и финансово-экономическом кризисе. Определены возможности применения испанского антикризисного опыта для Украины. ; Здійсненний аналіз ґенези політичної кризи в Іспанії та запропоновані три шляхи подолання існуючої кризи в Королівстві. Шляхи є універсально аплікативними, як для країн Південної Європи, так і для інших держав світу, що перебувають у сучасній політико-управлінській та фінансово-економічній кризі.Визначені можливості застосування іспанського антикризового досвіду для України.

У громадянській війні в Іспанії 1936-1939 рр. брав участь Радянський Союз на боці республіканського уряду. Це була гібридна війна в повному розумінні. Відновлення історичної правди надзвичайно складне завдання. Сьогодні в історичній літературі «допомогу» СРСР Іспанії вже трактують як інтервенцію, спробу встановити свій контроль через світову революцію. В дослідженнях радянських і російських учених ніколи не йшла мова про участь того чи іншого із радянських народів. Мета статті – визначити участь українців у цій війні. Громадянська війна в Іспанії продовжувалась від липня 1936 р. до березня 1939 р. між лівореспубліканським урядом Іспанської Республіки та правими консервативними силами країни. Українці брали участь у бойових діях як на боці республіканського уряду, так і на боці франкістських сил, і відіграли чималу роль у бойових діях. Але ця тема заслуговує на більш детальне дослідження в межах всієї України. ; Civil war in Spain took place in 1936-1939. This war between Republican government and fascist forces was headed by general Franko. Soviet Union supported the Republican communist government. Soviet military consultants, military equipment and food were deployed to Spain. There were quite a lot of Ukrainians among the military people there. Some of them got the rank of Soviet Union Heroes and were awarded with orders and medals.Participation of the Ukrainians has been investigated by such scientists as: S.М. Akichev, І. Holod, L. М. Pasichnyk, М. М. Chasnytsky, А. Yakubov and others.Spanish military professionals were also trained in Ukraine. The weapon, made by the Ukrainian workers, and food, collected by the Ukrainian peasants, was sent to Spain through the ports of Ukraine.Ukrainians fought on both sides of front. Ukrainian emigrants stood on the side of Franko. Some of western Ukrainians and Soviet volunteers supported the government. Today it is sometimes difficult to identify Ukrainians by the last name as all natives from Soviet Union during the Spanish war wrote their nationality as «russo», i.e. Russians.Soldiers, commanders, political officers of the Ukrainian origin fought in the international brigades named after Dombrovsky, Chapaiev, Lincoln and others.The troop named after Taras Shevchenko also fought in Spain. Three commanders had changed during the war and, in the end, they all died, but the task was completed. Yurij Dmytrovych Velikanovych, Vasyl Lozovy, Nazar Demianchuk, Stanislav Тomashevych, Josyp Коnovaliuk, Valentine Pavlusevych, Josyp Petrash, Pavlo Ivanovich and Mykhajlo Lytvyn, Semen and Polikarp Raievsky, Voropaiev, soldiers Мyziurko, Leonchuk, Y. Hashek, Stahura, М. Husarov and many others battled in this troop. Semen Yakovych Poberzhnyk became the soldier of the 12-th International brigade under the command of general Lukach. General H. Кulyk, born in Poltava, future marshal of Soviet Union, was a military adviser of Junta Chairman of Madrid defense under a pseudonym Cuper. Inhabitant of Odesa, R. Malinovsky (future marshal of the Soviet Union) participated actively in the creation of regular army for organization of rebuff against the fascists under the pseudonym Маlino. Military experience of Chernihiv native V. Antonov-Ovsiienko (1936-1937 consul-general of the USSR in Barcelona) was very useful there. Resident of Kiev, journalist М. Коltsov, became famous by his reporting about military operations in Spain.The volunteers of Kyiv military region: V. Bocharov, І. Dushkin, І. Yevseiev, І. Proskurov, P.Ruchahov, S.Tarhov, B.Turzhansky, М.Shmeliov got a rank of Soviet Union Heroes for their deeds; V. Butyrsky, І. Zuiev, P.Burdeiny, Y. Kondrat, О. Оsadchy and others were awarded by orders.For today we know the names of 54 fallen Ukrainians. But it is unknown, how many went missing, how many remained in Spain, how many migrated to other countries of Europe and America.The conclusion can be made that this is a largely unexplored topic and it requires the detailed study of literature and other sources. ; В гражданской войне в Испании 1936-1939 гг. принимал участие Советский Союз на стороне республиканского правительства. Это была гибридная война в полном смысле слова. Восстановление исторической правды – чрезвычайно сложное задание. Сегодня в исторической литературе «помощь» СССР Испании уже трактуют как интервенцию, попытку установить свой контроль через мировую социалистическую революцию. В исследованиях советских и российских ученых никогда не шла речь об участии того или иного советского народа, кроме русского. Цель статьи – определить степень участия украинцев в этой войне. Гражданская война в Испании продолжалась от июля 1936 г. до марта 1939 г. между левореспубликанским правительством Испанской республики и правыми консервативными силами страны. Ураинцы принимали участие в боевых действиях как на стороне республиканского правительства, так и на стороне франкистских сил, и сыграли значительную роль в боевых действиях. Но эта тема заслуживает на более детальное исследование в пределах всей Украины.

The article focuses on the conceptual analysis of the ideological practices of the Francoist authoritarian regime, which paved the way to Spain's peaceful and swift transit to democracy, as well as the country's acquisition of a fully valid legal personality in the world and European politics in the relatively short period of time; it provides the historiographical overview of the problem under study; highlights the existing lacunae in the study of this problem.The ideological foundations and sociopolitical doctrines of governance in Spain under Franco, their historical origins, factors and causes of the formation, components, substance, target, evolution and transformation of ideological principles and doctrines as dictated by the historical periods of the Francoist regime development in Spainare analyzed. The absence in Spain under Franco of a unified ideology along the lines of national-socialist or fascist regimes is substantiated; a comparative study of francoism and Horthy, Pilsudsky and Antonesku regimes in Hungary, Poland and Romania respectively is carried out. The use of Francoism of a wide range of ideological movements represented by nationalism, traditionalism, conservatism rooted in Spain's far past is established; their historical, political, philosophical, social sources and components are studied; the peculiarities of their institutionalization, development, modification and evolution consistent with the transformation of the political, socio-economic and foreign policy practices of Francoism are investigated.The author emphasises the direct correlation of the distinctive nature of the stabilizing and reformatory franquist authoritarianism in Spain and her model of transition to the full-scale democracy, obtainment of membership in the NorthAtlantic Treaty Organization and the European Union. ; У статті наголошується на актуальності концептуального опрацювання ідеологічної практики франкістського авторитарного режиму, який підготував умови для мирного й швидкого демократичного транзиту та набуття Іспанією в історично короткі терміни повноцінної суб'єктності у світовій та європейській політиці; з'ясовані історіографічні здобутки вітчизняної та зарубіжної науки з досліджуваної проблематики; вказані існуючі лакуни у вивченні цього питання; проаналізовані ідеологічні засади та суспільно-політичні доктрини державного урядування у франкістській Іспанії, їхні історичні витоки, фактори та причини формування, складові, сутність, спрямування, еволюція та трансформація ідеологічних принципів та доктрин відповідно до історичних етапів, які пройшов у своєму розвитку іспанський франкістський режим упродовж 1939-1975 років; доводиться відсутність у франкістській Іспанії уніфікованої ідеології на зразок націонал-соціалістичного чи фашистського режимів, проводиться компаративістика франкізму з режимом Хорті в Угорщині, Пілсудського у Польщі, Антонеску в Румунії; стверджується використання франкізмом розмаїтого ідеологічного спектру, репрезентованого націоналістичними, традиціоналістськими, консервативного рухами, коріння яких часто сягають у давнє історичне минуле Іспанії, вивчаються їхні історичні, політико-філософські, соціальні витоки та складові, простежується особливості їхнього становлення, розвитку, модифікації та еволюції відповідно до трансформації політичної, соціально-економічної та зовнішньополітичної практики франкізму, починаючи з кінця 1950-х років. Автор статті зазначає пряму взаємозалежність специфіки стабілізаційно-реформаторського франкістського авторитаризму в Іспанії та моделі її переходу до повноцінної демократії, набуття нею членства в Північноатлантичному альянсі та Європейському Союзі.

The article focuses on the conceptual analysis of the ideological practices of the Francoist authoritarian regime, which paved the way to Spain's peaceful and swift transit to democracy, as well as the country's acquisition of a fully valid legal personality in the world and European politics in the relatively short period of time; it provides the historiographical overview of the problem under study; highlights the existing lacunae in the study of this problem.The ideological foundations and sociopolitical doctrines of governance in Spain under Franco, their historical origins, factors and causes of the formation, components, substance, target, evolution and transformation of ideological principles and doctrines as dictated by the historical periods of the Francoist regime development in Spainare analyzed. The absence in Spain under Franco of a unified ideology along the lines of national-socialist or fascist regimes is substantiated; a comparative study of francoism and Horthy, Pilsudsky and Antonesku regimes in Hungary, Poland and Romania respectively is carried out. The use of Francoism of a wide range of ideological movements represented by nationalism, traditionalism, conservatism rooted in Spain's far past is established; their historical, political, philosophical, social sources and components are studied; the peculiarities of their institutionalization, development, modification and evolution consistent with the transformation of the political, socio-economic and foreign policy practices of Francoism are investigated.The author emphasises the direct correlation of the distinctive nature of the stabilizing and reformatory franquist authoritarianism in Spain and her model of transition to the full-scale democracy, obtainment of membership in the NorthAtlantic Treaty Organization and the European Union. ; У статті наголошується на актуальності концептуального опрацювання ідеологічної практики франкістського авторитарного режиму, який підготував умови для мирного й швидкого демократичного транзиту та набуття Іспанією в історично короткі терміни повноцінної суб'єктності у світовій та європейській політиці; з'ясовані історіографічні здобутки вітчизняної та зарубіжної науки з досліджуваної проблематики; вказані існуючі лакуни у вивченні цього питання; проаналізовані ідеологічні засади та суспільно-політичні доктрини державного урядування у франкістській Іспанії, їхні історичні витоки, фактори та причини формування, складові, сутність, спрямування, еволюція та трансформація ідеологічних принципів та доктрин відповідно до історичних етапів, які пройшов у своєму розвитку іспанський франкістський режим упродовж 1939-1975 років; доводиться відсутність у франкістській Іспанії уніфікованої ідеології на зразок націонал-соціалістичного чи фашистського режимів, проводиться компаративістика франкізму з режимом Хорті в Угорщині, Пілсудського у Польщі, Антонеску в Румунії; стверджується використання франкізмом розмаїтого ідеологічного спектру, репрезентованого націоналістичними, традиціоналістськими, консервативного рухами, коріння яких часто сягають у давнє історичне минуле Іспанії, вивчаються їхні історичні, політико-філософські, соціальні витоки та складові, простежується особливості їхнього становлення, розвитку, модифікації та еволюції відповідно до трансформації політичної, соціально-економічної та зовнішньополітичної практики франкізму, починаючи з кінця 1950-х років. Автор статті зазначає пряму взаємозалежність специфіки стабілізаційно-реформаторського франкістського авторитаризму в Іспанії та моделі її переходу до повноцінної демократії, набуття нею членства в Північноатлантичному альянсі та Європейському Союзі.

The article summarizes and systematizes documentary and historiographical sources about the foreign policy of Spain during the period of the Second World War. Historiographical sources of domestic and foreign origin are used: memoirs, collective and individual monographic works, historical essays, political biographies, profile articles and intelligence, press information. On this basis, the leading scientific approaches to the historiographical achievement of the studied issues are studied in the context of the Franco-regime's attitude towards the attack of Hitler's Germany on Poland and the proclamation of Spain as a "non-defensive country," and subsequently neutrality in a new global conflict; The extent and direction of cooperation between Spain and Germany are clarified, including the results of the meeting between F. Franco and A. Hitler in the Anday, the reaction of Madrid to the beginning of the Soviet-German war, and Franco's statement on Spain as a "morally belligerent country" in this duel, the circumstances formation and sending to the Soviet-German front of the "blue divisions", the entry into the US war and the essence of the Spanish concept of "two wars" and "three wars", the preconditions, course and results of the guerrilla war against the frankism regime, supported financially ideologically Soviet Union; analyzes the political and diplomatic outcomes of the Spanish Caudillio in 1939–1945, which were reflected in the isolation of Spain in the international arena in post-war times. ; У статті узагальнюються та систематизуються документальні й історіографічні джерела про зовнішню політику франкістської Іспанії періоду Другої світової війни. Використано історіографічні джерела вітчизняного та зарубіжного походження: мемуари, колективні та індивідуальні монографічні праці, істо- ричні нариси, політичні біографії, профільні статті й розвідки, пресова інформація. На цій основі вивчаються провідні наукові підходи в історіографічному здобутку досліджуваної проблематики у контексті ставлення франкістського режиму до нападу гітлерівської Німеччини на Польщу та проголошення Іспанії «невоюючою країною», а згодом нейтралітету у новому глобальному конфлікті; з'ясовуються масштаби та напрямки співпраці Іспанії з Німеччиною, у тому числі результати зустрічі Ф. Франко й А. Гітлера в Aндаї, реакція Мадрида на початок радянсько-німецької війни та заява Франко про Іспанію як «морально воюючу країну» у цьому двобої, обставини формування та відправки на радянсько-німецький фронт «блакитної дивізії», вступ у війну США та сутність іспанської концепції про «дві війни» та «три війни», передумови, хід та результати партизанської війни проти франкістського режиму, підтримуваної матеріаль- но, фінансово й ідеологічно Радянським Союзом; аналізуються політичні та дипломатичні підсумки дій іспанського каудильйо у 1939–1945 роках, які віддзеркалились в ізоляції франкістської Іспанії на міжнародній арені у повоєнні часи.

The article considers the state policy in the sphere of the higher education of Spain during the dictatorship of Franco (1939-1975), identifies the main directions, ideological principles and tools for the transformation of the Spanish university system. It was found that the approaches of the fascist regime to understanding of the role and functions of education in social life were radically different from the educational policy of the Second Republic. As a result, education became the subject of increased attention of fascists and clerics, who sought to completely offset the progressive-democratic changes in the education of republican governments. This manifested itself in the introduction of censorship of educational and scientific texts for compliance with the ideological principles of the "new state", mass purges of teaching staff from disloyal elements, indoctrination of educational programs, abolition of limited academic autonomy of universities, strict control over students. The article consistently reveals the growing influence of the state bureaucracy, the Catholic Church and the ruling party on the academic life of Spanish universities. It is noted that the Ministry of Education of Franco's Spain was informally handed over to the clergy, but the party functionaries of the Phalanx constantly sought to strengthen their political influence on universities. Therefore, there was a backstage struggle between the Phalanx and the church for the division of spheres of influence in higher education. Particular attention is paid to the process of integration of Spanish universities into the corporate state of Franco. University rectors were included in the reformed parliament; teachers were given the status of civil servants. Appointments to higher administrative positions in universities were made by the dictator and the Minister, and obtaining the position of professor required the recommendation of the party. It is established that within the Franco regime the universities performed not so much educational and scientific as ideological and selective functions. The fascist elite saw their social mission as the formation of a managerial and intellectual elite, which was to strengthen the political order. Therefore, although higher education was formally free, its availability was limited by strict formal (high educational requirements) and informal (social origin, political loyalty) filters. This turned higher education into a kind of privilege for the upper strata of society for supporting the regime. It was not until the mid-1960s, under the pressure of economic demands, that the Francoist regime expanded its access to higher education for the middle and part of the working class. ; У статі розглянута державна політика у сфері вищої освіти Іспанії за часів диктатури Ф. Франко (1939-1975), визначені основні напрями, ідеологічні засади та інструменти трансформації університетської системи країни. Виявлено, що підходи фашистського режиму до розуміння ролі та функцій освіти у суспільному житті кардинально відрізнялися від освітньої політики часів ІІ Республіки. Тому освіта стала предметом посиленої уваги фашистів і клерикалів, які прагнули повністю нівелювали прогресивно-демократичні зміни в освіті республіканських урядів. Це виявилося у введенні цензури навчальних і наукових праць на відповідність ідейним принципам «нової держави», масових чистках викладацького складу від нелояльних елементів, індоктринації освітніх програм, скасуванні обмеженої академічної автономії вишів, жорсткому контролі за соціальним складом студентів. У статті послідовно розкривається посилення впливу на академічне життя іспанських університетів державної бюрократії, католицької церкви та правлячої партії. Зазначається, що освітнє міністерство франкістської Іспанії неформально було віддано у відання клерикалів, але партійні функціонери Фаланги постійно прагнули зміцнити свій політичний вплив на університети. Тому між Фалангою та церквою точилася кулуарна боротьба за розподіл сфер впливу у вищій освіті. Особлива увага приділяється процесу інтеграції іспанських університетів до корпоративної держави Ф. Франко. Ректори університетів були включені до складу реформованого парламенту, а викладачі отримали статус державних службовців. Призначення на вищі адміністративні посади у вишах здійснювалося диктатором і міністром освіти, а отримання посади професора потребувало рекомендації партії. Встановлено, що в рамках франкістського режиму університети виконували не стільки освітні та наукові, скільки ідеологічні і селективні функції. Фашистська верхівка бачила суспільною місією вищої школи формування управлінської та інтелектуальної еліти, яка мала зміцнити політичний порядок. Тому вища освіта хоч і була формально безкоштовною, аде її доступність обмежувалася жорсткими формальними (високі освітні вимоги) та неформальними (соціальне походження, політична лояльність) фільтрами. Це перетворювало вищу освіту на своєрідну пільгу вищим верствам суспільства за підтримку режиму. Лише всередині 1960-х років під тиском економічних вимог франкістський режим пішов на розширення доступу до вищої освіти для вихідців із середнього та частково робітничого класів.

This paper aims at analyzing the core characteristics of the Ukrainian community in Spain, such as the period of immigration, the size of the Ukrainian community, time of arrival, age categories, pattern of resettlement and type of employment. At the moment, Ukrainian immigration to Spain is mostly labor-intensive and despite the consequences of the economic crisis and government's attempts to reduce the number of immigrants by paying compensation to those intending to return home, Ukrainians are still reluctant to leave Spain. Unsatisfactory economic and social conditions in Ukraine and the inability of the state to offer emigrants who want to return to their homeland, decent working conditions serve as the additional incentive for the immigrants to cope with challenges in Spain. ; Стаття має на меті проаналізувати характерні риси української спільноти в Іспанії, серед яких, зокрема, початок імміграції, чисельність української спільноти, час прибуття, вікові категорії, спосіб розселення, вид працевлаштування. На сьогодні момент українська імміграція до Іспанії має переважно трудовий характер,і попри посилення наслідків економічної кризи та намагання уряду зменшити кількість іммігрантів шляхом виплати компенсацій усім охочим повернутися додому, українці все ж не поспішають залишати Іспанію. Неостанню роль у цьому відіграє незадовільне економічне становище в Україні і нездатність держави запропонувати емігрантам, які хочуть повернутися на батьківщину, достойні умови роботи.

Analysis features of the national terrorist threat in Spain, its background and policies combating extremism and terrorism, the Spanish government in terms of the spread of global terrorism International.Several conditions determine the relevance of the subject.The first fact is that the problem of terrorism and extremism did not pass such a prosperous European country like Spain, which in the period of its modern history, namely since the return to power of King J. Carlos was in a state of civil conflict.The second – the multiethnic character of the national identification system and features large national groups in the country are those sensitive topics that allow ambitious politicians for their own purposes to manipulate the public consciousness, where the historic remains of extremism and radicalism take place. ; В статье анализируются национальные особенности проявлений террористической угрозы в Испании, её основания и политика противодействия экстремизму и терроризму испанского правительства в условиях распространения мирового террористического интернационала. ; У статті аналізуються національні особливості проявів терористичної загрози в Іспанії, її підґрунтя та політика протидії екстремізму і тероризму іспанського уряду в умовах поширення світового терористичного інтернаціоналу.

Contemporary Spanish historiography has made a significant step forward in the study of political history of Spain of the Restoration (1875–1923). Through a combination of anthropology, sociology, economics and social psychology, she managed to cover a wide range of issues on achieving, retaining and exercising power. As a result, there was a qualitative shift from the traditional study of political topics to the "new political history". With it has expanded to study the caciquism problem. Now he is regarded not as a simple mechanism for generating authority, but as a complex economic and socio-cultural phenomenon, in which the political component is just the most visible side.Key words: Spain, Restoration, historiography, the "new political history", authority, caciquism. ; Сучасна іспанська історіографія зробила значний крок уперед в дослідженні політичної історії Іспанії часу Реставрації (1875–1923 рр.). Через поєднання антропології, соціології, економіки та соціальної психології їй вдалося охопити широкий спектр проблем, які стосуються досягнення, утримання та здійснення влади. Внаслідок цього відбувся якісний перехід від традиційного вивчення політичних тем до "нової політичної історії". З її допомогою значно розширилося вивчення проблеми касикізму. Тепер вона розглядається не як простий механізм здобуття влади, а як складний економічний і соціально-культурний феномен, в якому політична складова є лише найбільш видимою стороною.Ключові слова: Іспанія, Реставрація, історіографія, "нова політична історія", влада, касикізм.