Suchergebnisse

The legislation of the European Union and Ukraine on the transportation of dangerous goods is considered in the research. We have revealed that the essence of the legal regulation of the transportation of these goods is to determine the risk of potential negative consequences of non-compliance with regulations on the transportation of high-risk goods. The analysis of specialized national and international regulations for the transportation of dangerous goods has shown that the technical regulation for this kind of transportation does not establish special requirements for environmental safety, reporting and control. The study of the risks of state supervision of compliance with the legislation on air protection of freight stations of the regional branch of Lviv Railway substantiated the following: freight stations operating with dangerous goods require crisis management in such matters as the availability of permission for the emissions of pollutants into the atmospheric air with stationary sources; development of special measures for air protection in case of emergencies of both man-made and natural origin; performance of production control by instrumental and laboratory measurements of pollutant emission parameters; stationary and mobile sources; compliance with standards for the pollutant content in the exhaust gases of various mobile vehicles; payment and accrual of environmental tax on emissions of pollutants into the atmosphere. It is also defined that economic instruments in the field of environmental protection, namely data, fees for the use of collections, restrictions, embody motivators in the process of environmentally safe activities of enterprises for which it is necessary to create continuous monitoring systems, situational modeling of large-scale man-made accidents and disasters, safety of railway transport, to date, methodological problems have not been solved, which provide for their dynamics in the medium and long term scales. ; Розглянуто законодавство країн Європейського Союзу та України щодо перевезень небезпечних вантажів і встановлено, що суть питання правового регулювання перевезення цих вантажів полягає у визначенні ризику виникнення потенційних негативних наслідків за недотримання нормативного законодавства під час перевезення вантажів підвищеної небезпеки та здійснення з ними інших маніпуляцій під час транспортування, зокрема на залізницях. Проаналізувавши спеціалізовані національні і міжнародні регламенти перевезень небезпечних вантажів з'ясовано, що технічне регулювання перевезення небезпечних вантажів не встановлює спеціальних вимог екологічної безпеки, звітності та контролю. Унаслідок дослідження ризиків заходів державного нагляду за дотриманням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря вантажних станцій регіональної філії "Львівська залізниця" визначено, що вантажні станції, які працюють з небезпечними вантажами, потребують кризового менеджменту у таких питаннях, як наявність дозволів на викиди забруднювальних речовин до атмосферного повітря стаціонарними джерелами; розроблення спеціальних заходів з охорони атмосферного повітря в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; виконання виробничого контролю інструментально-лабораторними вимірами параметрів викидів забруднювальних речовин; стаціонарних і пересувних джерел; виконання нормативів вмісту забруднювальних речовин у відпрацьованих газах транспортних та інших пересувних засобів; виплату та нарахування екологічного податку на викиди забруднювальних речовин до атмосферного повітря. Визначено також, що економічні інструменти у сфері природоохоронної діяльності, а саме податки, плата за завдані збитки, штрафи, є мотиваторами ведення екологічно безпечної діяльності підприємствами, для яких необхідним є створення системи безперервного моніторингу, ситуаційне моделювання великомасштабних техногенних аварій і катастроф, а також розроблення системи екологічного оцінювання безпеки залізничного транспорту, оскільки на сьогодні не вирішені методологічні проблеми прогнозу їх динаміки у середньо- і довготерміновій перспективі.

This article is devoted to the study of human rights restrictions in Ukraine. The author states that there is an increasing tendency of human rights restriction in Ukraine. Both the state and private persons are the subjects of violation of human rights. In the legislative policy this tendency has increased since the parliamentary election in 2014. That year is known as the beginning of the in Ukraine. But most of the restrictions of human rights made by the laws of Ukraine (which violate the Constitution of Ukraine) since then have no relation to military activities and national security. The author identifies a number of tendencies: 1) recent amendments to Ukrainian legislation not only limit constitutional rights but also violate the principles of law and constitutional guarantees of human rights; 2) due to the usage of modern informational technologies, violations of the right to privacy are total; however, the law-enforcement agencies do not struggle with such violations systematically; 3) many constitutional human rights are violated by the laws devoted to family relations; those laws are being passed by the Parliament of Ukraine with the very high speed that is not quite usual for legislative process in Ukraine; 4) both the state and private persons use modern technologies to violate human rights; on the

basis of modern technologies new ways of violation of human rights appear. Conclusions. The restrictions of human rights, provided by the laws, always have some reasons. But neither political, nor economical, nor social nor any other interest can be the reason for violation of human rights and freedoms. "In spite of the fact that the air was never so full of theories of liberty and wild declarations of «rights», there has been a steady curtailment of «personal freedom»". These words of the great American Henry Ford are so relevant for modern Ukraine.

In the article, based on the analysis of scientific views, theoretical positions and legislation, the problem of determining the crime article - deliberate entry into the market of Ukraine (release to the market of Ukraine) of dangerous products has been investigated. The purpose of the article is to solve the problematic issues of determining the crime article – deliberate entry into the market of Ukraine (release to the market of Ukraine) of dangerous products. According to the disposition of Article 227 of the Criminal Code of Ukraine the object of the crime provided by this norm is dangerous products, that is, such products that do not meet the requirements on product safety established by regulatory legal acts. The Law of Ukraine of October 2, 2010 No. 2735-VI, in particular, changed the characteristics of the object of the crime under investigation - products (and/or goods) from defective or incomplete to dangerous. This was erroneous in order to ensure the legal protection of consumers' rights to the proper quality of goods (works, services) and to substantiate the prevention of illegal acts with defective products. The legislation of Ukraine does not definitively regulate the relation between the concepts of "products", "goods", "works" and "services". Product safety is one of the components of its quality. Therefore, dangerous products are a kind of poor-quality products. In order to protect the rights of consumers to the proper quality of goods (works, services) by criminal means in the new edition of the title and disposition of Part 1 of Article 227 of the Criminal Code of Ukraine, the following is proposed. A feature of the article of this crime is offered - the danger of being replaced by bad quality. It is suggested to add product, work and service indications to the product listing. It is proposed that the article of this crime be recognized as defective goods, products and materialized results of services and works. It is proposed to provide a sign of danger of products, goods, works or services ...

The article is devoted to the study of the right regulation, the essential conditions, the parties, the peculiarities of the conclusion of the contracts of carriage by air transport through the lens of the study of actual questions of the contract of carriage of cargo by air transport and the contract of carriage of passengers and baggage by air transport. Legal regulation of cargo transportation by air transport is carried out both international and national legislation. The contract of carriage of goods by air is concluded between the air carrier and the shipper. The essential terms of a contract for the carriage of goods by air are the condition of the subject, that is, the services of the carriage of goods by air and the fare. In this case, a special procedure is established for the transport of dangerous goods. The rights and obligations of the air carrier and shipper, as well as the responsibility for non-performance or improper performance of the contract, are provided for by the Air Code of Ukraine and other legal acts. The subject of the contract of carriage of passengers and baggage by air means as essential condition of the contract should be understood the services of air transportation (regular air carriage) of the passenger and his luggage (transportation) from the place of departure to the destination, as well as other paid and free services that accompany such transportation (at the airport, on board the ship) and are dependent on passenger status, class of service (first class, business class, premium class (comfort class), economy class) and are required to give conditions such as safety, quality, reliability, timeliness. Yes, the list of services depends on who will be the consumer of the service, who, according to the current legislation may be: a passenger, a passenger with disabilities or a person withdisabilities. At the same time, a special procedure for transportation of children andpregnant women is provided ; Стаття присвячена дослідженню правого регулювання, істотних умов, сторін, особливостей укладання договорів перевезення авіаційним транспортом через призму дослідження актуальних питань договору перевезення вантажу авіаційним транспортом та договору перевезення пасажира та багажу авіаційним транспортом.

The subject is theoretical, methodological, scientific and applied provisions for the formation of a comprehensive system of economic safety of motor transport enterprises. The purpose is a scientific substantiation of theoretical and methodological provisions and the development of practical recommendations for the formation of a comprehensive system of economic safety of motor transport enterprises. Methods of research. In the work the systematic approach, within the framework of which methods are used: induction and deduction, comparison and systematization – in the study of essential characteristics and evolution of the basic concepts of research; analysis and synthesis – to characterize the current trends in the development of motor transport enterprises; modeling theory – to substantiate the sequence of formation of the system of economic safety of motor transport enterprises. Results of the work. In the article the theoretical and methodological, scientific and applied provisions of the formation of a comprehensive system of economic safety of motor transport enterprises has been substantiated that based on both the specifics of economic activity and the conditions for ensuring economic security at Ukrainian enterprises. Application of results. solution the problems of providing safe conditions for the development of motor transport enterprises; the formation of a methodological basis for the training of higher education graduates in the field of knowledge management and administration. Conclusions: 1) It has been that substantiated the conditions of financial and economic activities of motor transport enterprises in Ukraine are characterized by a decrease in traffic volume, increased competition, volatile economic environment, political and social tensions, and turnover of personnel, in particular highly skilled workers; 2) It has been proved that the result of the negative impact of external and internal threats is a reduction in the number of business entities, a reduction in the number of employees, ...

The article examines the possibility of correction of the activity of the political system defined in the framework of the concept of good governance. It is emphasized that for many transformational states of the contemporary world the need for self-restraint of political actors is urgent. The focus is directed on improving the effectiveness of political management through the concept of «good governance». It is noted that in the conditions of democratization the requirements for the transparency of the authorities of its responsibility and adequacy of the decisions made increased. It is argued that in a democratic political process, public experts are beginning to play an increasingly important role. The importance of informatization of the process of civil self-directness is established. The representation of political preferences in political management is analyzed. The role of denationalization and deformation of the processes of political management in the processes of appearance of subjects of political management is explained.Also argued, that the content of the identification of the actors` function of the political management in the countries of political transformations is proved. The incomplete institutional capacity of political players is revealed. The significance of the transformation of modern political management subjects into collective participants in the adoption of strategic decisions is considered.The goal of the article is to identify the actors of political management, which are in the field of influence of the concept and relations «good governance». The task of the article is to identify those functional sectors of political management that are suitable for modernization through the means of «good governance» in transformational democracies.It is proved that an exhaustive interpretation according to which actors of political management must meet the normative requirements framework of good governance as a certain doctrine does not exist. In this case, actors must adhere to certain rules of standards and indicators that are changing in the contemporary world. Therefore, such subjects of political management as party and civic associations may manipulate the governance categories to ensure their reporting on election programs.The opinion presented, that «good governance» in a society of sustainable democracy is a dynamic structure of the assessment of the effectiveness of political management, which is based on current issues in the society main agenda.Revealed, that there is a situation in which institutions of political management should distinguish between the leadership institutions that provide an effective way for modernization and complex reforms. At the present stage, the situation seems to be that the principles of good governance require their communication substantiation and dissemination.A prerequisite for establishing the need for good governance reforms is the relative stability of democratic institutions. In the article established that the criteria for good governance for assessing political institutions are largely based on a certain managerial reality and the achievement of the primary standards of sustainability of democratic governance. They are: the frequency of elections, the legitimacy of the change of government, the availability of rules for political competition, free access of citizens to the decisions of the authorities, developed an independent law-enforcement and media systems. ; В статье исследована возможность коррекции деятельности политической системы, что определяется в рамках концепции надлежащего управления – «good governance». Подчеркивается, что для многих трансформационных государств современного мира насущной потребностью являются самоограничения политических акторов. Сконцентрировано внимание на усовершенствовании эффективности политического управления с помощью концепции «good governance». Отмечается, что в условиях демократизации ужесточились требования к прозрачности власти ее ответственности и адекватности принимаемых решений. Утверждается, что в демократическом политическом процессе все большую роль начинают играть общественные эксперты. Установлено значение информатизации процесса гражданского самовыражения. Проанализировано представительство политических предпочтений в политическом менеджменте. Выяснена роль разгосударствления и деформализации процессов политического управления в процессах появления субъектов политического менеджмента.Доказано содержание функции идентификации субъектов политического менеджмента в странах политических трансформаций. Обоснована неполная институциональная состоятельность политических субъектов. Рассмотрено значение преобразования современных субъектов политического менеджмента в коллективных участников принятия стратегических решений. ; У статті досліджено можливість корекції діяльності політичної системи, що визначається в рамках концепції належного врядування – «good governance». Підкреслюється, що для багатьох трансформаційних держав сучасного світу нагальною є потреба самообмеження політичних акторів. Сконцентровано увагу на удосконаленні ефективності політичного управління за допомогою концепції «good governance». Наголошується, що в умовах демократизації посилилися вимоги до прозорості влади, її відповідальності та адекватності прийнятих рішень. Стверджується, що у демократичному політичному процесі дедалі більшу роль починають відігравати громадські експерти. Встановлено значення інформатизації процесу громадянського самовиразу. Проаналізовано представництво політичних уподобань у політичному менеджменті. З'ясовано роль роздержавлення й деформалізації процесів політичного управління у процесах появи суб'єктів політичного менеджменту.Доведено зміст ідентифікації функції суб'єктів політичного менеджменту у країнах політичних трансформацій. З'ясовано неповну інституційну спроможність політичних гравців. Розглянуто значення перетворення сучасних суб'єктів політичного менеджменту на колективних учасників ухвалення стратегічних рішень.

На початку в статті розглянуто історичний досвід створення транс-європейської транспортної мережі (TEN-T) починаючи з проектного підходу запропонованого у 90-ті роки і до сьогодні – глобальної концепції створення єдиної транспортної мережі ЄС. Окреслено структуру TEN-T, яка складається з дев'ять мультимодальних коридорів, які поєднують транспортні мережі 28 країн – членів ЄС та включають залізниці та залізничні термінали, автодороги, внутрішні водні шляхи, річкові та морські порти, аеропорти (для пасажирських перевезень). Проаналізовано нормативно-правове забезпечення сучасної транспортної політики ЄС, де окрема увага приділена документам, які регулюють діяльність та розвиток TEN-T загалом і в галузевому аспектах. Аналіз нормативно-правових актів дав змогу зробити висновок про те, що їх регуляторна дія спрямована на вирішення питань фінансового регулювання розвитку TEN-T та організаційного регулювання, спрямованого на виявлення найбільш пріоритетних та ефективних інфраструктурних проектів TEN-T. Окреслено інфраструктурні вимоги до компонентів комплексної та базової мережі у галузевому розрізі. Окрему увагу приділено пріоритетним інфраструктурним проектам, процесам їх визначення та реалізації. Проаналізовано фондові інструменти фінансування TEN-T, це: Connecting Europe Facility (CEF) – механізм з'єднання Європи; The European Fund for Strategic Investment (EFSI) – Європейський фонд стратегічних інвестицій; Horizon 2020 – Горизонт 2020; та The European Structural and Investment Funds (ESIFs) – європейські структурні та інвестиційні фонди. Окрему увагу приділено тим формам співробітництва та фінансової підтримки, на які може розраховувати Україна, як країна-сусід ЄС. Наприкінці визначено перепони, що стоять перед Україною на шляху до повної інтеграції нашої інфраструктури в TEN-T, та враховуючи національні інтереси України та зважаючи на вищевикладені факти, сформульовано низку рекомендацій щодо першочергових дій Уряду та профільного міністерства, стосовно прискорення інтеграції української транспортної мережі у європейську. ; The Article starts with reviewing the historical background of establishing the Trans-European Transport Network (TEN-T) referring back to the project-by-project approach introduced in 90th to the present day global concept for establishing a Single European Transport Area. It outlines the TEN-T structure consisting of nine multi-modal corridors that link transport networks across 28 EU Member States and include railways and rail-road terminals, motorways, internal waterways, river and maritime ports, airports (for passenger flights). It details regulatory and legal provisions underpinning current EU transport policy paying specific attention to the documents regulating the activities and development of TEN-T, in general and in particular industries. The review of regulatory and legal acts as completed provides a conclusion that their regulatory framework aims at resolving the issues in the financial regulation for TEN-T development and the organizational arrangement aimed at spotting the top priority and most efficient TEN-T infrastructure projects. Insight is available into infrastructure requirements to the components of comprehensive and basic network on field-specific terms. Infrastructure projects, the processes identifying and implementing them have been subject to individual scrutiny. Analytical review is available for the following funding instruments for financing TEN-T: Connecting Europe Facility (CEF) as the arrangement for connecting Europe; the European Fund for Strategic Investment (EFSI); Horizon 2020, and the European Structural and Investment Funds (ESIFs). Those cooperation and financial support frameworks which are available for Ukraine as a State neighbouring the EU have been subject to individual scrutiny. Final parts of the Paper indicate the obstacles that Ukraine is facing on its way towards completing the integration of its infrastructure into the TEN-T and, taking the Ukraine's national interest into account and considering the above evidence, come up with a range of recommendations for the Government and a Line Ministry concerned priority actions related to accelerating the Ukraine's transport network integration into the European network.

Важливу роль в підготовці сучасних фахівців, які працюватимуть в сфері транспорту, відіграє «Транспортне право», адже в наш час транспорт має суттєве значення як у житті окремо взятої людини так і держави в цілому. Він дав людині можливість долати відстані, переміщувати вантажі, поєднувати народи. Поряд з цим, транспорт є джерелом підвищеної небезпеки, як для людини так і оточуючого середовища. Розвиток транспортної системи України, поглиблення співпраці з Європейським Союзом, активізація міжнародної торгівлі та визначення найоптимальніших вантажопотоків із найменшими витратами потребують чіткої правової регламентації. І в цьому контексті вивчення даної дисципліни студентами є досить актуальним. Transport Law plays an important role in the training of modern specialists who will work in the field of transport, because in our time transport is essential both in the life of a separate person and the state as a whole. He gave a man the opportunity to overcome distances, to move loads, to combine the peoples. In addition, transport is a source of increased danger, both for humans and the environment. The development of the transport system of Ukraine, deepening of cooperation with the European Union, the intensification of international trade and the identification of the most optimal flow of goods at the least cost require clear legal regulation. And in this context, the study of this discipline by students is very relevant

Економічна категорія "підприємство транспорту" є загальновживаним в економічному науковому та практичному обігу. Але, в той же час, її розуміння в правовому полі, яке визначає основи господарської діяльності в сфері транспорту, не є досить чітким. Вказане породжує проблему ідентифікації та віднесення до тієї чи іншої категорії суб'єктів господарювання транспортної галузі. Нормативно -правове забезпечення діяльності транспорту України базується на сукупності загальних законів та кодексів, які регулюють господарську діяльність будь-яких сфер національної економіки країни, а також на спеціальних нормативно-правових актах, які враховують специфіку транспортної сфери. Незважаючи на широке правове поле забезпечення діяльності транспорту, сучасні трансформації та виклики, що стоять перед галуззю, вимагають вирішення певних неузгодженостей задля коректного сприйняття понятійно-категоріального апарату, що формується в правовому полі, та його розвитку у відповідності з потребами часу. Метою дослідження є ідентифікація суб'єктів в сфері транспорту на основ і законодавчо-правового підходу. Рекомендовано ввести в нормативно-правове поле визначення транспортного підприємства (підприємства транспорту), яке б корелювало з його дефініцією в Господарському Кодексі України. Пропонуємо розкрити термін "транспортне підприємство" як самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності в сфері транспорту, відповідно до Закону України "Про транспорт", в порядку, передбаченому Господарським Кодексом та іншими законами України. Чітке окреслення понятійно-категоріального апарату відносно сутності підприємств транспорту в законодавчому полі та його поєднання із класифікацією видів економічної діяльності дозволить в майбутньому коректно формувати сукупність для аналітичної вибірки та здійснювати подальшу класифікацію. ; The economic category "transport enterprise" is commonly used in economic scientific and practical circulation. However, at t he same time, its understanding in the legal field, which defines the basis of economic activity in the field of transport, is not very clear. The above-mentioned raises the problem of identification and attribution to one or another category of business entities in the transport sector. Regulatory support of the transport of Ukraine is based on a set of general laws and codes that regulate the economic activity of any areas of the national economy of the country, as well as on special regulatory acts that take into account the specifics of the transport sphere. Despite the broad legal framework for ensuring transport activity, modern transformations and challenges facing the industry require the resolution of certain inconsistencies in order to properly perceive the concept-categorical apparatus that is formed in the legal field and its development in accordance with the needs of the time. The purpose of the study is to identify entities in the field of transport on the basis of legislative and legal approach. It is recommended to introduce in the legal and regulatory framework the definition of a transport undertaking (transport company), which would correlate with its definition in the Commercial Code of Ukraine. We propose to disclose the term "transport enterprise" as an independent economic entity created by the competent state authority or local self-government body or other entities to meet social and personal needs through the systematic implementation of economic activities in the field of transport in accordance with the Law of Ukraine "On Transport" in accordance with the procedure provided by the Commerc ial Code and other laws of Ukraine. A clear definition of the conceptual-categorical apparatus relative to the essence of transport enterprises in the legislative field and its combination with the classification of economic activities will allow in the future to correctly form the population for the analytical sample and carry out further classification .

Ukraine's economic policy is aimed at its integration into the European Union (EU), which requires the further development of all sectors of its economy. One of the main conditions for such integration is the development of the country's economy, increasing its competitiveness in the world market through the effective functioning of its main components, in particular, the transport sector. The transport complex is an important component in the process of economic growth of the country and its regions, therefore qualitative coordination and regulation of activity of all participants of the market of transport services is one of the most important tasks of the present. Clustering is one of the effective ways of organizing the cooperation of all participants of logistic chain of delivery of loads. It provides the competitiveness of transport-logistics products.The experience of European countries has shown that the introduction of clustering in the processes of forming, managing and optimizing cluster units contributes to the formation of a new strategy of cooperation of all the cluster structures, to increase the productivity of their functioning. The process of formation of transport-logistic clusters (TLC) is complex, since the effectiveness of the functioning of the TLC is influenced by the interconnection and interaction of various sectors of the country's economy. The level and quality of the functioning of the TLC depends on the support of the power, on the level of perfection of the regulatory framework, on the continuous economic, innovative and professional development of all its his participants. The transport sector of Ukraine has a strong potential for the quality functioning of the TLC. Formation of transport-logistic clusters is an innovative and promising direction for improving the efficiency of the transport sector in Ukraine. Conducted theoretical results can be used for further research of the preconditions for the formation of transport-logistic clusters in Ukraine and determination of the model of functioning of the TLC. ; Экономическая политика Украины направлена на ее интеграцию в Европейский Союз (ЕС), что требует дальнейшего развития всех секторов ее экономики. Одним из главных условий такой интеграции является развитие экономики страны, повышение ее конкурентоспособности на мировом рынке за счет эффективного функционирования ее основных компонентов, в частности, транспортной отрасли. Транспортный комплекс является важной составляющей в процессе экономического роста страны и ее регионов, поэтому качественная координация и регулирование деятельности всех участников рынка транспортных услуг – одна из важнейших задач в настоящее время. Кластеризация является одной из эффективных форм организации взаимодействия всех участников логистической цепи доставки грузов. Она обеспечивает конкурентоспособность транспортно-логистической продукции. Опыт Европейских стран доказал, что внедрение кластеризации в процессы формирования, управления и оптимизации кластерных единиц способствует формированию новой стратегии сотрудничества всех структур, входящих в состав кластера, повышению производительности их функционирования. Процесс формирования транспортно-логистических кластеров (ТЛК) является сложным, т.к. на эффективность функционирования ТЛК влияют взаимосвязь и взаимодействие различных секторов экономики страны. Уровень и качество функционирования ТЛК зависит от поддержки органов власти, от уровня совершенства нормативно-правовой базы, от непрерывного экономического, инновационного и профессионального развития всех его участников. Транспортный сектор Украины имеет мощный потенциал для качественного функционирования ТЛК. Формирование транспортно-логистических кластеров является инновационным и перспективным направлением повышения эффективности работы транспортного сектора Украины. Проведенные теоретические результаты могут быть использованы для дальнейшего исследования предпосылок формирования транспортно-логистических кластеров в Украине и определения модели функционирования ТЛК. ; Економічна політика України спрямована на її інтеграцію до Європейського Союзу (ЄС), що потребує подальшого розвитку всіх секторів її економіки. Однією з головних умов такої інтеграції є розбудова економіки країни, підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку за рахунок ефективного функціонування її основних компонентів, зокрема галузі транспорту. Транспортний комплекс є важливою складовою в процесі економічного зростання країни та її регіонів, тому якісна координація та регулювання діяльності всіх учасників ринку транспортних послуг – одне з найважливіших завдань сьогодення. Кластеризація є однією з ефективних форм організації взаємодії усіх учасників логістичного ланцюга доставки вантажів. Вона забезпечує конкурентоспроможність транспортно-логістичної продукції. Досвід Європейських країн довів, що впровадження кластеризації в процеси формування, управління та оптимізації кластерних одиниць сприяє формуванню нової стратегії співпраці усіх структур, що входять у кластер, підвищенню продуктивності їх функціонування. Процес формування транспортно-логістичних кластерів (ТЛК) є складним, оскільки на ефективність функціонування ТЛК впливають взаємозв'язок та взаємодія різних секторів економіки країни. Рівень та якість функціонування ТЛК залежить від підтримки органів влади, від рівня досконалості нормативно-правової бази, від безупинного економічного, інноваційного та професійного розвитку всіх його учасників. Транспортний сектор України має потужний потенціал для якісного функціонування ТЛК. Формування транспортно-логістичних кластерів є інноваційним та перспективним напрямком підвищення ефективності роботи транспортного сектора України. Проведені теоретичні результати можуть бути використані для подальшого дослідження передумов формування транспортно-логістичних кластерів в Україні та визначення моделі функціонування ТЛК.

The new branches formation of material production and non-production sphere leads to the need of their geographic study. Therefore, this leads also to the formation of new research directions that, with the development of the theoretical and methodological framework, gains new features of scientific disciplines. Interest in studying of geospatial features of transport infrastructure continuously grows. Formation of the geography of transport infrastructure as the separate scientific direction is connected, first, with the development of the market economy. One of the key factors is a territorial division of labour, which has caused an intensification of exchange processes.There are principles of social production considered in research on the geography of transport infrastructure. Continuous functioning of the transport system is a material basis without which achievement of sustained economic growth is impossible. The economy of the country cannot function efficiently without transport, as it represents a connecting link from production to consumption of various sectors of the economy. Allocation of the geography of transport infrastructure in a separate branch is substantially caused also by its communications with others, in particular, geographical disciplines: physical geography, social and political geography, transport economics etc. The economic and geographical features of countries and regions directly affect transport systems – the general configuration of the transport network, volumes of transportation, the structure of cargo turnover, and the direction of the main freight flows.There is the place of the geography of transport infrastructure in the general system of geographical sciences covered in the article. In addition, it is considered the main approaches to determination of major categories of this scientific direction and is disclosed specific of transport infrastructure as the integral component of the functioning of the national economy and influence of transport on the country economic and social situation.Visn. Lviv. Univ., Ser. Geogr. 2018: 52; 275–282 • DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10193 ; Процес формування нових галузей матеріального виробництва та невиробничої сфери приво­дить до потреби їхнього географічного вивчення. Це, відповідно, зумовлює формування нових наукових напрямів, які з розвитком теоретико-методологічної бази набувають рис нових наукових дисциплін. Інтерес до вивчення геопросторових особливостей транспортної інфра­структури безперервно зростає. Формування географії транспортної інфраструктури як окремого наукового напряму пов'язане, насамперед, з розвитком ринкового господарства. Один із клю­чових чинників – територіальний поділ праці, який зумовив інтенсифікацію обмінних процесів. У дослідженнях з географії транспортної інфраструктури, перш за все, враховано закони суспільного виробництва. Безперервне функціонування транспортної системи є матеріальною основою, без якої досягнення сталого економічного зростання є неможливим. Економіка будь-якої держави не може ефективно функціонувати без транспорту, оскільки він являє собою сполучну ланку від виробництва до споживання різних галузей господарства.Виділення географії транспортної інфраструктури в окрему галузь у значній мірі зумовлено також її зв'язками із іншими, зокрема географічними дисциплінами: фізичною географією, соціальною та політичною географією, економікою транспорту тощо. Економіко-географічні особливості країн та регіонів безпосередньо впливають на транспортні системи – загальну конфі­гурацію транспортної мережі, обсяги перевезень, структуру вантажообороту, та напрям основних вантажних потоків.Висвітлено місце географії транспортної інфраструктури в загальній системі географічних наук, розглянуто основні підходи до визначення найважливіших категорій цього наукового напряму, розкрито специфіку транспортної інфраструктури як невід'ємної складової функціону­вання господарства та вплив транспорту на соціально-економічне становище країни. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 2018: 52; 275–282 • DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2018.52.10193

The purpose. The work is devoted to the study of the peculiarities of the functioning of water transport enterprises in the conditions of uncertainty of the economic environment and the study of prospects for the development of water transport enterprises. Methods. To solve scientific problems used: comparative analysis of empirical data; abstract-logical generalization. The results. The peculiarities of the functioning of river and sea transport in Ukraine in the conditions of uncertainty of the economic environment are studied in the work. Based on the comparative analysis of water freight volumes, the prospects for the development of water transport in Ukraine and increasing the efficiency of its operation are determined. It is established that the advantages of wide use of water transport are the lowest cost of freight transportation per conditional ton of cargo, relatively low investment required to restore the industry, and significant potential and well-developed infrastructure of water transport enterprises. Scientific novelty. In the process of analyzing the efficiency of water transport, relatively small amounts of investment required to restore the industry have been identified. The practical significance. Some results and conclusions can be used by government agencies in drafting government programs to regulate the activities of water transport enterprises. ; Мета. Робота присвячена дослідженню особливостей функціювання підприємств водного транспорту в умовах невизначеності економічного середовища і вивчення перспектив розвитку підприємств водного транспорту. Методика. Для вирішення наукової проблематики застосовано: порівняльний аналіз емпіричних даних; абстрактно-логічного узагальнення. Результати. У роботі вивчено особливості функціонування річкового і морського транспорту в Україні в умовах невизначеності економічного середовища. На основі проведеного порівняльного аналізу обсягів водних вантажоперевезень визначено перспективи розвитку водного транспорту в Україні та підвищення ефективності його функціювання. Встановлено, що перевагами широкого застосування водного транспорту є найнижча собівартість вантажних перевезень у перерахунку на одну умовну тону вантажу, порівняно низькі інвестиції, які потрібні для відновлення галузі, та значний потенціал і добре розвинута інфраструктура підприємств водного транспорту. Наукова новизна. У процесі аналізу ефективності застосування водного транспорту встановлено порівняно незначні обсяги інвестицій, необхідних для відновлення галузі. Практична значимість. Окремі результати та висновки можуть бути використані державними органами при складанні державних програм регулювання діяльності підприємств водного транспорту.

The purpose. The work is devoted to the study of the peculiarities of the functioning of water transport enterprises in the conditions of uncertainty of the economic environment and the study of prospects for the development of water transport enterprises. Methods. To solve scientific problems used: comparative analysis of empirical data; abstract-logical generalization. The results. The peculiarities of the functioning of river and sea transport in Ukraine in the conditions of uncertainty of the economic environment are studied in the work. Based on the comparative analysis of water freight volumes, the prospects for the development of water transport in Ukraine and increasing the efficiency of its operation are determined. It is established that the advantages of wide use of water transport are the lowest cost of freight transportation per conditional ton of cargo, relatively low investment required to restore the industry, and significant potential and well-developed infrastructure of water transport enterprises. Scientific novelty. In the process of analyzing the efficiency of water transport, relatively small amounts of investment required to restore the industry have been identified. The practical significance. Some results and conclusions can be used by government agencies in drafting government programs to regulate the activities of water transport enterprises. ; Мета. Робота присвячена дослідженню особливостей функціювання підприємств водного транспорту в умовах невизначеності економічного середовища і вивчення перспектив розвитку підприємств водного транспорту. Методика. Для вирішення наукової проблематики застосовано: порівняльний аналіз емпіричних даних; абстрактно-логічного узагальнення. Результати. У роботі вивчено особливості функціонування річкового і морського транспорту в Україні в умовах невизначеності економічного середовища. На основі проведеного порівняльного аналізу обсягів водних вантажоперевезень визначено перспективи розвитку водного транспорту в Україні та підвищення ефективності його функціювання. Встановлено, що перевагами широкого застосування водного транспорту є найнижча собівартість вантажних перевезень у перерахунку на одну умовну тону вантажу, порівняно низькі інвестиції, які потрібні для відновлення галузі, та значний потенціал і добре розвинута інфраструктура підприємств водного транспорту. Наукова новизна. У процесі аналізу ефективності застосування водного транспорту встановлено порівняно незначні обсяги інвестицій, необхідних для відновлення галузі. Практична значимість. Окремі результати та висновки можуть бути використані державними органами при складанні державних програм регулювання діяльності підприємств водного транспорту.

The purpose. The work is devoted to the study of the peculiarities of the functioning of water transport enterprises in the conditions of uncertainty of the economic environment and the study of prospects for the development of water transport enterprises. Methods. To solve scientific problems used: comparative analysis of empirical data; abstract-logical generalization. The results. The peculiarities of the functioning of river and sea transport in Ukraine in the conditions of uncertainty of the economic environment are studied in the work. Based on the comparative analysis of water freight volumes, the prospects for the development of water transport in Ukraine and increasing the efficiency of its operation are determined. It is established that the advantages of wide use of water transport are the lowest cost of freight transportation per conditional ton of cargo, relatively low investment required to restore the industry, and significant potential and well-developed infrastructure of water transport enterprises. Scientific novelty. In the process of analyzing the efficiency of water transport, relatively small amounts of investment required to restore the industry have been identified. The practical significance. Some results and conclusions can be used by government agencies in drafting government programs to regulate the activities of water transport enterprises. ; Мета. Робота присвячена дослідженню особливостей функціювання підприємств водного транспорту в умовах невизначеності економічного середовища і вивчення перспектив розвитку підприємств водного транспорту. Методика. Для вирішення наукової проблематики застосовано: порівняльний аналіз емпіричних даних; абстрактно-логічного узагальнення. Результати. У роботі вивчено особливості функціонування річкового і морського транспорту в Україні в умовах невизначеності економічного середовища. На основі проведеного порівняльного аналізу обсягів водних вантажоперевезень визначено перспективи розвитку водного транспорту в Україні та підвищення ефективності його функціювання. Встановлено, що перевагами широкого застосування водного транспорту є найнижча собівартість вантажних перевезень у перерахунку на одну умовну тону вантажу, порівняно низькі інвестиції, які потрібні для відновлення галузі, та значний потенціал і добре розвинута інфраструктура підприємств водного транспорту. Наукова новизна. У процесі аналізу ефективності застосування водного транспорту встановлено порівняно незначні обсяги інвестицій, необхідних для відновлення галузі. Практична значимість. Окремі результати та висновки можуть бути використані державними органами при складанні державних програм регулювання діяльності підприємств водного транспорту.

Peculiarities of life, military, the diplomatic activity of Doctor of Sciences in Geography, O. I. Stepaniv, as well as her scientific achievements as a Ukrainian geographer and geologist, are revealed. Olena Stepanov was the first woman in Ukraine and the world – a military officer in the Ukrainian Sich Riflemen (Ukrainski Sichovi Striltsi, USS) and the Ukrainian Galician Army (Ukrainska Halytska Armiia, UHA) during the First World War and the Ukrainian Liberation War of 1917–1921, a diplomatic official of the Western Ukrainian People's Republic and the Ukrainian People's Republic. Having a doctorate in geography and history, she made a significant contribution to the development of Ukrainian geographical science, including economic and social geography, as well as transport geography and modern understanding of geologistics. The last two areas of geographical science are most fully disclosed in her work "Modern Lviv", which provides a comprehensive description of the transport infrastructure of Lviv and Lviv region and its importance in the transport system of Ukraine, in particular, emphasizes the central position of Lviv as a transport and logistics hub on the trans-European way connecting the Baltic and Black Seas; identified the main transport routes of Lviv region, important on a national scale; in addition to the main roads, regional and local ones were identified and characterized. The characteristics of transport routes were combined with the indication of the most significant industrial enterprises of Lviv region; tourist and recreational areas and centres which were located on the ways of transport routes were indicated, as well as the tourist specialization of these centres (in textbooks on the geography of transport of the Soviet era, it was not mentioned at all); such transport and logistics indicators as road congestion, traffic intensity on them were used, as well as their historical names were given and their significance in the past was revealed. O. I. Stepaniv's scientific works remain ...