The article deals with the questions of american high school functioning. The author notes that success of the USA in the sphere of education is achieved mainly due to non-intervention of state in the work of higher educational establishment and voluntary accreditation system. It should be noted, that European educational establishments are financed and checked by the state unlike American institutes. Characteristics that strongly distinguishAmerican model of higher education system from other countries are described here. The history of accreditation agencies formation is described here. The author highlights the procedure and the necessity of accreditation in higher educational establishments of the USA. Necessity of high accreditation rank for educational establishments, production, federal government, students is explained here. The author gives the list of ten the best educational institutions in the world. Higher educational establishment, accreditation agency, specialists training, higher educational establishments rank.
Introduction. Informal education in the USA has a long history that determines necessity of its historical analysis, for it is difficult to understand modern level of its development and determine its future development. Dialectics as a method of cognition, historical principle supply us with opportunity to study subject of research taking into account many points of view in its development, which is predetermined by external and internal factors, that in turn helps to identify its traits and links taking into account peculiarities of a certain stage.Purpose. The aim of our article is to trace historical peculiarities of informal adult education development in the USA. The main assignments of the article are to single out political, economic, social factors of informal adult education development in the USA; make comparative analysis of periodizations of informal adult education development; characterize informal adult education development in the first half of the XIX century.Results. Retrospective analysis of adult education gives us possibilities to make a conclusion that the term adult education appeared in 1924. Before this period many forms of adult education existed, but they were not systematized. But their existence coincided with demands of those times and needs of society and gave possibilities for adult education development. Launching of the first printed works, spread of mass media influenced adult education greatly, for it stimulated adults to get education. Opening of libraries was a great impulse for adult education development. Puritan church plaid important role in adult education development, which was interested in literal people, who were able to read Bible, for this reason it stimulated people to get education and open church schools. After the First World War development of the United States is characterized by economic development, beginning of the prosperity epoch, which continued to 1929. The USA became a leader of economic development in the World. Such changes in economic development demanded changes in educational sphere For this reason adult education is viewed not only as essential factor of economic increase, but also as an instrument of civil society formation.Originality. The common feature of periodizations, which were worked out by scientists, is their social, historic and economic criteria. At the beginning of the XIX century informal adult education was viewed mainly as a source of democratic society creation, for it takes into account psychological, pedagogical and age peculiarities of adults.Conclusion. Conducted research showed that informal adult education is economically, politically, socially and culturally predetermined phenomenon. The main establishments, which influenced adult education development, were church, civil associations, libraries and scientific circles. The main associations that influenced informal adult education development were Associations of doctors, Association of Librarians, Associations of Mechanics, National Associations of Universities, and American Association for Adult Education.
The proposed article analyzes the motives for voter behaviour before and during the election. It is stated that understanding the patterns of their actions greatly mitigates the surprise of the election results. Recently, political scientists, sociologists, and analysts have learned a great deal about how voters actually make decisions that have a final impact on their choices, how important their views are for understanding democratic responsibility and social well-being. However, these studies have provoked more open-ended questions than answers. In the fall of 2014, the United States held by-elections to Congress. Scientists have another chance to test their versions of the American election results, to monitor the electoral behaviour patterns, to predict the results. Of particular interest, in terms of results, there is the behaviour of a voter known as swing voter. The article analyzes the social status of voters in this group, indicates the possible reasons for changing their electoral positions. Our study is based on a descriptive method and a method of systematic analysis of a number of procedures for collecting, primary analysis, and presentation of data and their characteristics. Administratively, we have focused our attention on the North-Eastern states, the findings of the study should be used responsibly to the situation in other regions of the country. The basic methodology is the most popular in the United States theory of retrospective voting. Its essence is that the political results should correspond to the indicators of competence and efficiency of the elected officials.
The article analyzes the main tendencies in optimizing the management of higher education, in particular, medical education in the USAat the present stage. The normative documents governing higher education management, in particular, medical education, encyclopedic, historical, pedagogical, and methodological literature on the issue of research, as well as teaching materials illustrating the experience of managing medical education in the USA, have been studied. In the course of the research, general scientific (analysis, synthesis, generalization, systematization) and historical-pedagogical methods have been used. It has been established that the rapid flow of finance and significant changes in educational policy, in conjunction with the task put forward by the federal government in the USA to identify the most gifted students resulting in the formation of a scientific elite led the higher school to the need for technical modernization and revision of the organization of the teaching process. It has been proved that the optimization of medical education management in the USAtakes place in a nationwide direction, trying to implement important principles of the functioning of the higher education system and overcome the most serious challenges of the present time. It has been proved that autonomy, employment assurance, academic freedom and internal university democracy are the basic principles of medical education management in the USA. The main challenges encountered by educational management in the USA include accessibility, financial availability of USA medical education, assurance of education quality with the account of rapid technology development and the need for accountability. Recommendations for the management of higher medical education based on the experience of the USA, have been suggested. They include creation of a system of state educational loans, subsidizing people from low-income families, stimulation of co-ownership and multi-channel financing of education institutions, transition to financing of higher education institutions on a contractual basis, consistent implementation of the principle of the autonomy, etc. У статті проаналізовано основні тенденції в оптимізації управління вищою, зокрема медичною освітою в США на сучасному етапі. В ході дослідження вивчено матеріали нормативних документів, що регулюють управління вищою, зокрема, медичною освітою, енциклопедичну, історико-педагогічну та методичну літературу з питань дослідження, навчальні матеріали, що ілюструють досвід управління медичною освітою в США. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація) та історико-педагогічні методи. Встановлено, що швидкий потік фінансів, значні зміни в освітній політиці, а також завдання, висунуті федеральним урядом США для виявлення найбільш обдарованих студентів та формування наукової еліти, привели вищу школу до необхідності технічної модернізації та перегляду організації навчального процесу. Доведено, що оптимізація управління медичною освітою в США відбувається в загальнонаціональному напрямі, намагаючись реалізувати важливі принципи функціонування системи вищої освіти і подолати найважчі виклики сучасності. Виявлено, що автономія, забезпечення зайнятості, академічна свобода та внутрішня демократія університету є основними принципами управління медичною освітою в США. Головні проблеми, з якими стикається управління освітою в США, включають фінансову доступність медичної освіти США, забезпечення якості освіти з урахуванням швидкого розвитку технологій, необхідність підзвітності. Запропоновано рекомендації щодо управління вищою, зокрема, медичною освітою з урахуванням досвіду США, які включають створення системи державного освітнього кредитування, субсидування громадян з малозабезпечених сімей, стимулювання співзасновництва і багатоканального фінансування закладів освіти, перехід до фінансування установ професійної освіти на контрактній основі, послідовна реалізація принципу автономії навчальних закладів тощо.
The article analyzes the main tendencies in optimizing the management of higher education, in particular, medical education in the USAat the present stage. The normative documents governing higher education management, in particular, medical education, encyclopedic, historical, pedagogical, and methodological literature on the issue of research, as well as teaching materials illustrating the experience of managing medical education in the USA, have been studied. In the course of the research, general scientific (analysis, synthesis, generalization, systematization) and historical-pedagogical methods have been used. It has been established that the rapid flow of finance and significant changes in educational policy, in conjunction with the task put forward by the federal government in the USA to identify the most gifted students resulting in the formation of a scientific elite led the higher school to the need for technical modernization and revision of the organization of the teaching process. It has been proved that the optimization of medical education management in the USAtakes place in a nationwide direction, trying to implement important principles of the functioning of the higher education system and overcome the most serious challenges of the present time. It has been proved that autonomy, employment assurance, academic freedom and internal university democracy are the basic principles of medical education management in the USA. The main challenges encountered by educational management in the USA include accessibility, financial availability of USA medical education, assurance of education quality with the account of rapid technology development and the need for accountability. Recommendations for the management of higher medical education based on the experience of the USA, have been suggested. They include creation of a system of state educational loans, subsidizing people from low-income families, stimulation of co-ownership and multi-channel financing of education institutions, transition to financing of higher education institutions on a contractual basis, consistent implementation of the principle of the autonomy, etc. У статті проаналізовано основні тенденції в оптимізації управління вищою, зокрема медичною освітою в США на сучасному етапі. В ході дослідження вивчено матеріали нормативних документів, що регулюють управління вищою, зокрема, медичною освітою, енциклопедичну, історико-педагогічну та методичну літературу з питань дослідження, навчальні матеріали, що ілюструють досвід управління медичною освітою в США. Використано загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація) та історико-педагогічні методи. Встановлено, що швидкий потік фінансів, значні зміни в освітній політиці, а також завдання, висунуті федеральним урядом США для виявлення найбільш обдарованих студентів та формування наукової еліти, привели вищу школу до необхідності технічної модернізації та перегляду організації навчального процесу. Доведено, що оптимізація управління медичною освітою в США відбувається в загальнонаціональному напрямі, намагаючись реалізувати важливі принципи функціонування системи вищої освіти і подолати найважчі виклики сучасності. Виявлено, що автономія, забезпечення зайнятості, академічна свобода та внутрішня демократія університету є основними принципами управління медичною освітою в США. Головні проблеми, з якими стикається управління освітою в США, включають фінансову доступність медичної освіти США, забезпечення якості освіти з урахуванням швидкого розвитку технологій, необхідність підзвітності. Запропоновано рекомендації щодо управління вищою, зокрема, медичною освітою з урахуванням досвіду США, які включають створення системи державного освітнього кредитування, субсидування громадян з малозабезпечених сімей, стимулювання співзасновництва і багатоканального фінансування закладів освіти, перехід до фінансування установ професійної освіти на контрактній основі, послідовна реалізація принципу автономії навчальних закладів тощо.
In the conditions of permanent increase in the mass media (facilities of mass communication: the printed facilities, video products, television, Internet) the study of their influence on forming personality and the point of view acquires much importance. Information technologies are the determinative factor in forming a considerable part of national values of many countries. Media are the powerful source of informal education and education for different circles of population. In the article the author stresses the idea that the study of powerful potential of media resources is of a great importance and interest in the context of rapid development of digital technologies and their growing influence on people. The use of general scientific methods (analysis, synthesis, systematization, comparison, generalization) enabled the study of Ukrainian and foreign scholars, official legislative documents. Legislation of the USA in the sphere of media education has been analyzed. The legislative ways of media education management have been considered. Progressive character of laws, regulations and other documents than enhance targeted and thoughtful use of media resources has been underlined. The fact that only with adoption of relevant legislation in the USA the state of affairs in media education changed for better proves the author's idea about its influential role in such important sphere of social life. It is worth noticing that such initiatives were backed up by professional, state and community organizations that doubled the effect of media education implementation in the USA. The conclusion has been made about the contribution of relevant legislation into profound reform of education on systematic basis. It enabled to improve the quality of education by means of allowing educational establishments to react properly and timely to media requirements of the society. ; У статті наголошено на тому, що в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій та посилення їх впливу на людину важливим є проведення наукових розвідок потужного освітнього потенціалу медіаресурсів. Розглянуто законодавчу базу, що забезпечує функціонування медіаосвіти в США, використано загальнонаукові методи (аналізу, синтезу, систематизації, порівняння, узагальнення) дозволило вивчити праці зарубіжних і вітчизняних науковців, офіційні і нормативно-правові документи США. Проаналізовано механізми нормативно-правового регулювання медіаосвіти. Закцентовано на випереджувальному характері законів, підзаконних актів та інших інструктивно-нормативно-правових документів, що сприяють цілеспрямованому й продуманому використанню медіаресурсів у навчальному процесі.
In the conditions of permanent increase in the mass media (facilities of mass communication: the printed facilities, video products, television, Internet) the study of their influence on forming personality and the point of view acquires much importance. Information technologies are the determinative factor in forming a considerable part of national values of many countries. Media are the powerful source of informal education and education for different circles of population. In the article the author stresses the idea that the study of powerful potential of media resources is of a great importance and interest in the context of rapid development of digital technologies and their growing influence on people. The use of general scientific methods (analysis, synthesis, systematization, comparison, generalization) enabled the study of Ukrainian and foreign scholars, official legislative documents. Legislation of the USA in the sphere of media education has been analyzed. The legislative ways of media education management have been considered. Progressive character of laws, regulations and other documents than enhance targeted and thoughtful use of media resources has been underlined. The fact that only with adoption of relevant legislation in the USA the state of affairs in media education changed for better proves the author's idea about its influential role in such important sphere of social life. It is worth noticing that such initiatives were backed up by professional, state and community organizations that doubled the effect of media education implementation in the USA. The conclusion has been made about the contribution of relevant legislation into profound reform of education on systematic basis. It enabled to improve the quality of education by means of allowing educational establishments to react properly and timely to media requirements of the society. ; У статті наголошено на тому, що в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій та посилення їх впливу на людину важливим є проведення наукових розвідок потужного освітнього потенціалу медіаресурсів. Розглянуто законодавчу базу, що забезпечує функціонування медіаосвіти в США, використано загальнонаукові методи (аналізу, синтезу, систематизації, порівняння, узагальнення) дозволило вивчити праці зарубіжних і вітчизняних науковців, офіційні і нормативно-правові документи США. Проаналізовано механізми нормативно-правового регулювання медіаосвіти. Закцентовано на випереджувальному характері законів, підзаконних актів та інших інструктивно-нормативно-правових документів, що сприяють цілеспрямованому й продуманому використанню медіаресурсів у навчальному процесі.
The article deals with comparative analysis of legislative provision of adult education in the USA and Canada. It was found out that a special attention is paid to adult education development in the USA and Canada, for it is viewed as inevitable element of educational system, important instrument of state support and development of civil democratic society. Common features for both countries are extensive legislative basis, which is distinguished by a great number of laws and acts, which regulate functioning of adult education system. In after-war period the priority in educational policy was giving educational services to soldiers, who came back from war. For this reason, in 1944 G. I. Bill was enacted and in 1946 Law on Employment was enacted, which are viewed as beginning of legislative basis creation. Practical realization of G. I. Bill began after World War II, soldiers were given financial support for obtaining education. This law presupposes obtaining higher education, but financial support was given to those who wanted visited courses aimed at self-development and self-perfection. Important step in reformation of adult education in Canada was state intrusion in reformation of professional and technical education. Before the second half of the XIX century technical education in Canada was provided mainly by institutes of mechanics, which was not enough due to demands of industry. For this reason, Law on technical education was enacted, according to which new colleges and technical educational establishments were created, which were under control of provinces and territories. According to this law all educational establishments must be under control of provinces and territories. At the end of the 60th of the XX century Law on professional education was enacted, in which attention is paid to professional education in general and to informal education at workplace with the aim of socio-economic controversies elimination, which are caused by scientific-technical revolution, title to Law on Elementary and ...
The work notes that many researchers highlight the special role of the United States in solving of the Korean problem and maintaining security in Northeast Asia. The US Government's approaches ofdifferent periods of resolving the problem in the Korean Peninsula are set out in detail. Although theUnited States is far from the Korean Peninsula, due to geopolitical factors, Korea has always been inthe US national interest. It is known that the United States was one of the the perpetrators and initiators of the Korean Peninsula split and never lost sight of the Korean Peninsula after 1945. Depending on the political and economic situation in the world, the US government has applied different types of doctrines, strategies, and approaches, such as the Guam and Pacific doctrines. Despite all thechanges in the international political world, the US has always paid attention to the security of South Korea, as it did in the Korean War of 1950-53. In order to protect the Republic of Korea and strengthen its influence in Northeast Asia, the United States continues to maintain a contingent of troops in Korea today, providing tremendous assistance in rebuilding the Republic of Korea's economy and modernizing theSouth Korean army. So, from 1945 to 1975 the United States spent about $ 13 billion on economic andmilitary goals and spent about $ 4 billion in the 1970s. Of course, many US presidents have made great efforts at various times to build peace and resolve theconflicts of various levels that have occurred periodically on the Korean Peninsula. President Carter continued to withdraw US troops from South Korea for 4-5 years, but when the Reagan administration came to power, the issue of withdrawing the US contingent was removed from the agenda. The motive forpreserving US troops was to gain time to strengthen South Korea's military power. Many researchers, such as E. Reishauer and G. Henderson, emphasize that a devided Korean Peninsula is adestabilizing factor in Northeast Asia and the presence of US troops in South Korea is a major obstacle tounification of Korea. Today, given the fact that a contingent of US troops is still present in Korea, wecandraw some conclusions to what America wants: a unification of Korea or not? Many scientists find it paradoxical that South Korea has significant economic advantages and a fairly strong army, but still retains US troops in its home country. Is this fear of North Korea or unwillingness to upset the US ally? Despite changes in relations of US-DPRK and RK-DPRK, the USA and the Republic of Korea continue to conduct large-scale military exercises, thereby provoking the DPRK's participation in military exercises with China and Russia, prompting North Korea to resume missile tests. After Donald Trump came to power, which began to apply protectionist policies, things have changed a bit, but South Korea has still allowed the United States to deploy THAAD missile systems in Korea, thereby sharply deteriorating relations with China. It is also known that the confrontation between the US and China has intensified today. This fact certainly affects the process of settling the Korean problem. In the current situation, the role of China and the Republic of Korea as a mediator and catalyst for intensified continuation of the negotiations on peacekeeping and stabilization on the Korean peninsula started in 2018 has sharply increased. ; У статті зазначено, що багато дослідників виділяють особливу роль США увирішенні корейської проблеми і збереження безпеки вПівнічно-Східній Азії. Докладно наводяться підходи уряду США урізні періоди щодо вирішення або врегулювання проблеми наКорейському півострові. США хоч і знаходиться далеко від Корейського півострова, але через геополітичні чинники Корея завжди перебувала всфері національних інтересів США. Відомо, що США були одними звинуватців та ініціаторами розколу Корейського півострова та після 1945 року ніколи невипускали звиду Корейський півострів. Залежно від політичної та економічної ситуації усвіті, уряд США застосовував різні види доктрин, стратегій і підходів, наприклад Гуамська та Тихоокеанська доктрини. Не дивлячись навсі зміни уміжнародному політичному світі, США завжди приділяли увагу безпеці Південної Кореї, так як було і вкорейській війні 1950-53 років. З метою захисту Республіки Корея і посилення впливу вПівнічно-Східній Азії, США і сьогодні тримає контингент своїх військ уКореї, надає величезну допомогу увідновленні економіки Республіка Корея і модернізації південнокорейської армії. Так, тільки з1945 по 1975 роки наекономічні та військові цілі вПівденній Кореї США витратило близько 13 млрд. доларів і на1970-ті роки витратили близько 4 млрд. доларів. Звичайно, багато президентів США врізні періоди докладали величезних зусиль, спрямованих назміцнення миру і урегулювання конфліктів різного рівня, які періодично виникали наКорейському півострові. Президент Дж. Картер продовжив здійснювати вивід американських військ зПівденної Кореї протягом 4-5 років, але зприходом довлади адміністрації Рейгана питання про виведення американського контингенту військ був знятий зпорядку денного. Мотивом збереження американських військ було виграти час для зміцнення військової могутності Південної Кореї. Багато дослідників, такі як Е. Рейшауер та Г. Гендерсон, підкреслюють, що поділ Кореї є нетільки дестабілізуючим фактором вПівнічно-Східній Азії, присутність американських військ вПівденній Кореї є головною перешкодою для об'єднання Кореї. Сьогодні, якщо взяти доуваги той факт що контингент американських військ досих пір присутній вКореї, то можна зробити деякі висновки щодо того чого бажає Америка: об'єднання Кореї чи ні? Багато вчених вважають парадоксальним, що Південна Корея має значні переваги векономіці та досить сильну армію, але все ж зберігає американські війська всвоїй країні. Це що: страх Північної Кореї чи небажання засмучувати союзника– США? Незважаючи назміни, які відбуваються увідносинах США– КНДР, Республіка Корея– КНДР, США та РК продовжують проводити великомасштабні військові навчання, тим самим провокуючи участь КНДР увійськових навчаннях спільно зКитаєм і Росією, підбивають Північну Корею довідновлення ракетно-ядерних випробувань. Після приходу довлади Дональда Трампа, який почав застосовувати протекціоністську політику, ситуація трохи змінилася, але Південна Корея як і раніше дозволила США розмістити натериторії Кореї протиракетну систему THAAD, тим самим різко погіршила відносини зКитаєм. Відомо також, що сьогодні загострилися протистояння США та Китаю. Цей факт безумовно позначається напроцесі врегулювання корейської проблеми. У ситуації, що склалася, різко зросла роль Китаю і Республіки Корея вякості посередника і каталізатора для посиленого продовження розпочатих у2018 році переговорів по денуклеаризації та стабілізації миру наКорейському півострові.
The work notes that many researchers highlight the special role of the United States in solving of the Korean problem and maintaining security in Northeast Asia. The US Government's approaches ofdifferent periods of resolving the problem in the Korean Peninsula are set out in detail. Although theUnited States is far from the Korean Peninsula, due to geopolitical factors, Korea has always been inthe US national interest. It is known that the United States was one of the the perpetrators and initiators of the Korean Peninsula split and never lost sight of the Korean Peninsula after 1945. Depending on the political and economic situation in the world, the US government has applied different types of doctrines, strategies, and approaches, such as the Guam and Pacific doctrines. Despite all thechanges in the international political world, the US has always paid attention to the security of South Korea, as it did in the Korean War of 1950-53. In order to protect the Republic of Korea and strengthen its influence in Northeast Asia, the United States continues to maintain a contingent of troops in Korea today, providing tremendous assistance in rebuilding the Republic of Korea's economy and modernizing theSouth Korean army. So, from 1945 to 1975 the United States spent about $ 13 billion on economic andmilitary goals and spent about $ 4 billion in the 1970s. Of course, many US presidents have made great efforts at various times to build peace and resolve theconflicts of various levels that have occurred periodically on the Korean Peninsula. President Carter continued to withdraw US troops from South Korea for 4-5 years, but when the Reagan administration came to power, the issue of withdrawing the US contingent was removed from the agenda. The motive forpreserving US troops was to gain time to strengthen South Korea's military power. Many researchers, such as E. Reishauer and G. Henderson, emphasize that a devided Korean Peninsula is adestabilizing factor in Northeast Asia and the presence of US troops in South Korea is a major obstacle tounification of Korea. Today, given the fact that a contingent of US troops is still present in Korea, wecandraw some conclusions to what America wants: a unification of Korea or not? Many scientists find it paradoxical that South Korea has significant economic advantages and a fairly strong army, but still retains US troops in its home country. Is this fear of North Korea or unwillingness to upset the US ally? Despite changes in relations of US-DPRK and RK-DPRK, the USA and the Republic of Korea continue to conduct large-scale military exercises, thereby provoking the DPRK's participation in military exercises with China and Russia, prompting North Korea to resume missile tests. After Donald Trump came to power, which began to apply protectionist policies, things have changed a bit, but South Korea has still allowed the United States to deploy THAAD missile systems in Korea, thereby sharply deteriorating relations with China. It is also known that the confrontation between the US and China has intensified today. This fact certainly affects the process of settling the Korean problem. In the current situation, the role of China and the Republic of Korea as a mediator and catalyst for intensified continuation of the negotiations on peacekeeping and stabilization on the Korean peninsula started in 2018 has sharply increased. ; У статті зазначено, що багато дослідників виділяють особливу роль США увирішенні корейської проблеми і збереження безпеки вПівнічно-Східній Азії. Докладно наводяться підходи уряду США урізні періоди щодо вирішення або врегулювання проблеми наКорейському півострові. США хоч і знаходиться далеко від Корейського півострова, але через геополітичні чинники Корея завжди перебувала всфері національних інтересів США. Відомо, що США були одними звинуватців та ініціаторами розколу Корейського півострова та після 1945 року ніколи невипускали звиду Корейський півострів. Залежно від політичної та економічної ситуації усвіті, уряд США застосовував різні види доктрин, стратегій і підходів, наприклад Гуамська та Тихоокеанська доктрини. Не дивлячись навсі зміни уміжнародному політичному світі, США завжди приділяли увагу безпеці Південної Кореї, так як було і вкорейській війні 1950-53 років. З метою захисту Республіки Корея і посилення впливу вПівнічно-Східній Азії, США і сьогодні тримає контингент своїх військ уКореї, надає величезну допомогу увідновленні економіки Республіка Корея і модернізації південнокорейської армії. Так, тільки з1945 по 1975 роки наекономічні та військові цілі вПівденній Кореї США витратило близько 13 млрд. доларів і на1970-ті роки витратили близько 4 млрд. доларів. Звичайно, багато президентів США врізні періоди докладали величезних зусиль, спрямованих назміцнення миру і урегулювання конфліктів різного рівня, які періодично виникали наКорейському півострові. Президент Дж. Картер продовжив здійснювати вивід американських військ зПівденної Кореї протягом 4-5 років, але зприходом довлади адміністрації Рейгана питання про виведення американського контингенту військ був знятий зпорядку денного. Мотивом збереження американських військ було виграти час для зміцнення військової могутності Південної Кореї. Багато дослідників, такі як Е. Рейшауер та Г. Гендерсон, підкреслюють, що поділ Кореї є нетільки дестабілізуючим фактором вПівнічно-Східній Азії, присутність американських військ вПівденній Кореї є головною перешкодою для об'єднання Кореї. Сьогодні, якщо взяти доуваги той факт що контингент американських військ досих пір присутній вКореї, то можна зробити деякі висновки щодо того чого бажає Америка: об'єднання Кореї чи ні? Багато вчених вважають парадоксальним, що Південна Корея має значні переваги векономіці та досить сильну армію, але все ж зберігає американські війська всвоїй країні. Це що: страх Північної Кореї чи небажання засмучувати союзника– США? Незважаючи назміни, які відбуваються увідносинах США– КНДР, Республіка Корея– КНДР, США та РК продовжують проводити великомасштабні військові навчання, тим самим провокуючи участь КНДР увійськових навчаннях спільно зКитаєм і Росією, підбивають Північну Корею довідновлення ракетно-ядерних випробувань. Після приходу довлади Дональда Трампа, який почав застосовувати протекціоністську політику, ситуація трохи змінилася, але Південна Корея як і раніше дозволила США розмістити натериторії Кореї протиракетну систему THAAD, тим самим різко погіршила відносини зКитаєм. Відомо також, що сьогодні загострилися протистояння США та Китаю. Цей факт безумовно позначається напроцесі врегулювання корейської проблеми. У ситуації, що склалася, різко зросла роль Китаю і Республіки Корея вякості посередника і каталізатора для посиленого продовження розпочатих у2018 році переговорів по денуклеаризації та стабілізації миру наКорейському півострові.
The article covers the integration of the civic areas of study within the general education curriculum in American higher educational institutions in preparing citizens for participation in both the democratic society and the larger community. Civic education as an integral part of the US general education of undergraduate students is implemented through: courses on civic knowledge, courses on moral and ethical development, diversity courses, and service-learning. The US scholars focus on the fact that now is the time for higher education to be both responsible and responsive to society at large, a voice of what is good and worthy within current economic, political, social, and cultural contexts. Today's higher education is supposed to reinvest in longstanding commitments to collaborate with society in preparing students to become effective citizens. It is emphasized that civic values development promotes and supports the American ideal of civic equality, ensuring every citizen, regardless of their origin, instruments that help them become a full participant and creator of public life. Civic education in the course of general education in the US higher education institutions instills in undergraduate students the essential values of democracy embodied with a high sense of responsibility and active engagement in issues of the society and community as well. Civic education bridging classroom activities with the community prepares students to carry out their roles as citizens. In the curricula of the US higher educational establishments knowledge component is defined through what the learner should comprehend (a set of skills and abilities that give students the opportunity to apply the obtained knowledge in practice, enrich learners' cognitive life, develop logical, communicative, and collaborative skills, and improve their social life). Students acquire knowledge about the principles and values of democracy, knowledge about other governance systems (monarchy, oligarchy), understanding about the concept of constitutionality (rule of majority, protection of minority rights, system of checks and balanced, importance of legitimate authorities). Civic education gets students ready for work in a challenging economic environment with developing the critical skills they will need to build a new and more vibrant democratic society. And the US colleges and universities do not only educate students for responsible citizenship but also act as leaders in their local and global communities ; У статті висвітлено досвід вищої школи США з інтегрування громадянського навчання і виховання у систему загальної підготовки бакалаврів. Окреслено роль громадянської освіти у вихованні сучасної американської молоді. Зазначено, що громадянська освіта є невід'ємним складником загальної підготовки студентів бакалаврату у США й реалізується через навчальні курси із громадянознавства, навчальні курси морально-етичного спрямування, навчальні курси з вивчення культурного різноманіття та через навчання суспільно корисного служіння. Наголошено, що виховання громадянських цінностей в американських студентів відбувається на основі здобуття громадянських знань, удосконалення громадянських умінь і навичок та формування необхідних для життєдіяльності в демократичному суспільстві особистісних якостей студентів як повноправних учасників і творців суспільного життя. Залучення студентів до різних видів громадської діяльності у процесі загальної підготовки на бакалавраті у США передбачає практичний характер освіти, яка спрямована на розширення громадянського світогляду студентської молоді та забезпечує ефективний зв'язок вищої школи з громадою.
The present paper is devoted to the study of hegemony as a process of power distribution, which is based on the constant interaction of modes – dynamic characteristics of hegemony. Hegemony was often viewed as a phenomenon or state of political and ethical reality though macrohistorical, world-system and socio-economic studies during the twentieth century showed that hegemony should be considered as a process, i.e. as a whole directed and stable set of relationships(economic, social, political, military, cultural, etc.), which form the normative-value space of both society and forms of political organization, such as empires or modern states. The article analyzes the hegemony of the United States of America as a modern empire, which is characterized by transnationality, the use of «reasonable power» and the creation of an extensive infrastructure of control and discipline in various spheres of life of both societies and states. The use of structural-functional and world-system approaches has shown that US hegemony consists of four main modes (as further research may reveal other modes): capital, power, power relations, and ideology, which have a specific set of structures with their own content that provide reproduction of hegemony and its further expansion. It is proved that dollarization of the world, control over the banking system and stock exchanges, constant use of its own military forces and their mobility, control over international associations (both global and local levels), transnationalization of culture, technology and information, production of global trends, transformation of hierarchies of values and globalization processes are components of modern hegemony, its dynamic characteristics and structures that ensure its functionality. The existing structures create a dominant position of the United States in the world, which is reflected in the transformation of normative value systems of different societies, and also serve as a basis for structural and functional metamorphoses in political systems of different countries in the orbit of hegemonic influence. ; Досліджується гегемонія як процес поширення влади, що ґрунтується на постійній взаємодії модусів – динамічних характеристик гегемонії. Гегемонія часто розглядалася як явище або стан політико-етичної реальності, проте макроісторичні, світ-системні та соціально-економічні дослідження протягом ХХ століття показали, що гегемонію варто розглядати саме як процес, тобто як цілеспрямовану і стійку сукупність взаємозв'язків (економічних, соціальних, політичних, військових, культурних, тощо), що формує нормативно-ціннісний простір як суспільства, так і форм політичної організації, на кшталт імперій чи держав модерну. Аналізується гегемонія Сполучених Штатів Америки як сучасна імперія, для якої є властивими транснаціональність, використання «розумної сили» і створення розгалуженої інфраструктури контролю і дисципліни за різними сферами життєдіяльності як суспільств, так і держав. Використання структурно-функціонального та світ-системного підходу показало, що гегемонія США складається із чотирьох основних модусів (так як подальші дослідження можуть виявити інші модуси): капіталу, сили, владних відносин та ідеології, які мають конкретний набір структур зі своїм змістом, що забезпечують відтворення гегемонії та її подальшу експансію. Доводиться, що доларизація світу, контроль над банківською системою і фондовими біржами, постійне використання власних військових сил і їхня мобільність, контроль за міжнародними об'єднаннями (як глобального, так і локального рівнів), транснаціоналізація культури, технологій та інформації, продукування і виробництво глобальних процесів, трансформація ієрархій цінностей і глобалізаційні процеси є складовими сучасної гегемонії, її динамічними характеристиками і структурами, які забезпечують її функціональність. Наявні структури створюють панівне положення США у світовому просторі, що відображається на трансформації нормативно-ціннісних систем різних суспільств, а також слугують основою для структурно-функціональних метаморфоз у політичних системах різних країн, що знаходяться в орбіті гегемоністського впливу.
В статті розглянуто історико-культурні, економічні та політичні фактори впливу на формування педагогічної культури батьків в США та формування американської системи виховання. Доведено, що розвиток будь-якого суспільства обумовлено не тільки політичною, але й педагогічною культурою його членів, зокрема батьків. Родина – це основа будь-якого суспільства. Автором було встановлено, що останні кілька десятиліть, суспільство США стало свідком еволюції сім'ї. Політичні, економічні та духовні зміни в суспільстві мали великий вплив на сімейні цінності та систему виховання в американській сім'ї. Встановлено, що сімейні цінності Америки дуже важливі для своїх громадян. Протягом багатьох років американська сім'я і її цінності були одним з головних пріоритетів для держави. ; The article deals with the historical, cultural, economic and political factors that influence the formation of pedagogical culture of parents in the United States and the formation of the American system of education. It is proved that the development of any society is due not only political but also pedagogical culture of its members, including parents. The family is the foundation of any society. The author has found out that the last few decades, US society has witnessed the evolution of the family. The political, economic and spiritual changes in the society had a great impact on the family values and the system of education in the American family. It is established that American family values are important for its citizens. For years American family and its values has been a top priority for the state. There are many factors that influence the American system of education, for example religion. For a long time the vast majority of population have been the Puritans. These people moved from England to America in order to implement their views on social, religious and political issues. The Puritans had typical features such as individualism, reliance on their own strength, their belief in a special mission, and high moral standards in everyday life: hard work, honesty, temperance. These qualities influenced the formation of the American nation and the American character. Another one is a political factor. The US government is very concerned about the family and family education. That is why a series of laws that defined methods and rules of parenting was created. Thus, the research allowed establishing that raising a child is a difficult and responsible task with which the person can face. Knowledge of each person on how to raise a child, as a rule, comes from the surroundings and own upbringing. This can lead to the creation of its own model of education, which will be transmitted to the next generation. The American system of education prepares the society for creative individuals. The investigation of such experience is necessary because it gives us the opportunity to see and analyze the positive and rational sides that can change for the better Ukrainian system of education.
This article has an object to descript the Grand Strategy of the White House. "The Grand Strategy" is considered how the relationship between both goals and means is calculated in the face of potential international adversaries. The article is based on remembrances of president Barack Obama, monographs and articles of the leading American analysts (R. Gilpin, C. Dueck, G. Kennan, Ch. Lane, J. Mearsheimer, S. Walt). The "retrenchment strategy" and policy of deterrence as a defense strategy are described. "Change of Regime / Rollback" defined as a strategy for overthrowing a hostile government, and the "Strategy of Implication" as an integration through which political liberalization is encouraged. It is shown that "the Strategy of Reconciling the Enemy" provides unilateral concessions in the attempt to change the aggressive demands of a potential opponent. The strategy of the "Offshore Balancing" is based on the example of America's support for reducing expenses of the army. The analysis of different strategies proves that the Grand Strategy of Obama is a hybrid of alternatives that was varied at times. Elements of other strategic types, except Reconciliation and Reduction existed under his administration. Inhibition was brightly shown in politics towards North Korea and Iran. Politics of Obama in relation to China had elements of Inhibition too. Change of the mode or Recoil – against Kaddafi in Libya in 2011. Obama carried out persistent strategy of Recoil also against "Al-Qaeda". Integration through diplomatic contacts and membership in international organizations was American politics toward China and Russia. Trade was also used. Even Non-Interference in some parts of Africa was a strategy of the USA. However a main accent of Obama was on International Reconciliation and Reduction. A question consists in that, or his strategy really worked so as he planned. Obama's Grand Strategy with his special management style has accumulated international threats for the USA with long-term consequences. ; Стаття має на меті характеристику «великої стратегії» Білого дому, що допомагає зрозуміти взаємовідношення між цілями і засобами перед обличчям потенційних міжнародних супротивників. Стаття базується на спогадах президента Барака Обами, монографіях та статтях провідних американських аналітиків (Р. Гілпін, К. Дьюк, Дж. Кеннан, К. Лейн, Дж. Міршаймер, С. Уолт). Надано оцінку «стратегії скорочення» та «політики стримування» як оборонних стратегій. «Зміну режиму / відкіт назад» визначено, як стратегію, що спрямована на повалення ворожого уряду, а «стратегію причетності» як інтеграцію, за допомогою якої заохочуються моделі економічної взаємозалежності та політичної лібералізації. Показано, що «стратегія замирення противника» передбачає односторонні поступки у намаганні змінити агресивні вимоги потенційного опонента. Стратегія «віддаленого балансування» наведена на прикладі підтримки США скорочення розмірів витрат на армію. На основі аналізу різноманітних стратегій автор дійшов висновку, що велика стратегія Обами – це гібрид альтернатив, що варіювалися за часом і місцем. При його адміністрації існували елементи й інших стратегічних типів, окрім замирення та скорочення. Стримування було яскраво виражене в політиці щодо Північної Кореї та Ірану. Політика Обами щодо Китаю мала елементи стримування. Зміна режиму або відкіт – проти Каддафі в Лівії в 2011 р. Обама здійснив наполегливу стратегію відкоту також проти «Аль-Каїди». Інтеграція через дипломатичні контакти та членство в міжнародних організаціях була американською політикою щодо Китаю та Росії. Торгування також було використано. Навіть невтручання в деяких частинах Африки було стратегією США. Проте головний акцент Обами був на міжнародних замиренні та скороченні. Питання полягає в тому, чи його стратегія дійсно спрацювала так як він планував. У підсумку велика стратегія Обами у поєднанні з його особливим стилем керівництва посилила загрози США на міжнародному рівні з довгостроковими наслідками.
This article has an object to descript the Grand Strategy of the White House. "The Grand Strategy" is considered how the relationship between both goals and means is calculated in the face of potential international adversaries. The article is based on remembrances of president Barack Obama, monographs and articles of the leading American analysts (R. Gilpin, C. Dueck, G. Kennan, Ch. Lane, J. Mearsheimer, S. Walt). The "retrenchment strategy" and policy of deterrence as a defense strategy are described. "Change of Regime / Rollback" defined as a strategy for overthrowing a hostile government, and the "Strategy of Implication" as an integration through which political liberalization is encouraged. It is shown that "the Strategy of Reconciling the Enemy" provides unilateral concessions in the attempt to change the aggressive demands of a potential opponent. The strategy of the "Offshore Balancing" is based on the example of America's support for reducing expenses of the army. The analysis of different strategies proves that the Grand Strategy of Obama is a hybrid of alternatives that was varied at times. Elements of other strategic types, except Reconciliation and Reduction existed under his administration. Inhibition was brightly shown in politics towards North Korea and Iran. Politics of Obama in relation to China had elements of Inhibition too. Change of the mode or Recoil – against Kaddafi in Libya in 2011. Obama carried out persistent strategy of Recoil also against "Al-Qaeda". Integration through diplomatic contacts and membership in international organizations was American politics toward China and Russia. Trade was also used. Even Non-Interference in some parts of Africa was a strategy of the USA. However a main accent of Obama was on International Reconciliation and Reduction. A question consists in that, or his strategy really worked so as he planned. Obama's Grand Strategy with his special management style has accumulated international threats for the USA with long-term consequences. ; Стаття має на меті характеристику «великої стратегії» Білого дому, що допомагає зрозуміти взаємовідношення між цілями і засобами перед обличчям потенційних міжнародних супротивників. Стаття базується на спогадах президента Барака Обами, монографіях та статтях провідних американських аналітиків (Р. Гілпін, К. Дьюк, Дж. Кеннан, К. Лейн, Дж. Міршаймер, С. Уолт). Надано оцінку «стратегії скорочення» та «політики стримування» як оборонних стратегій. «Зміну режиму / відкіт назад» визначено, як стратегію, що спрямована на повалення ворожого уряду, а «стратегію причетності» як інтеграцію, за допомогою якої заохочуються моделі економічної взаємозалежності та політичної лібералізації. Показано, що «стратегія замирення противника» передбачає односторонні поступки у намаганні змінити агресивні вимоги потенційного опонента. Стратегія «віддаленого балансування» наведена на прикладі підтримки США скорочення розмірів витрат на армію. На основі аналізу різноманітних стратегій автор дійшов висновку, що велика стратегія Обами – це гібрид альтернатив, що варіювалися за часом і місцем. При його адміністрації існували елементи й інших стратегічних типів, окрім замирення та скорочення. Стримування було яскраво виражене в політиці щодо Північної Кореї та Ірану. Політика Обами щодо Китаю мала елементи стримування. Зміна режиму або відкіт – проти Каддафі в Лівії в 2011 р. Обама здійснив наполегливу стратегію відкоту також проти «Аль-Каїди». Інтеграція через дипломатичні контакти та членство в міжнародних організаціях була американською політикою щодо Китаю та Росії. Торгування також було використано. Навіть невтручання в деяких частинах Африки було стратегією США. Проте головний акцент Обами був на міжнародних замиренні та скороченні. Питання полягає в тому, чи його стратегія дійсно спрацювала так як він планував. У підсумку велика стратегія Обами у поєднанні з його особливим стилем керівництва посилила загрози США на міжнародному рівні з довгостроковими наслідками.
