The article identifies the main ways of influencing the intangible on the spatial structure of the city, as well as ways to implement the intangible in urban planning of the XXI century. It is stated that the intangible is a manifestation of the inner world of man, which is practically unpredictable, but in its impact on the spatial structure of cities is not inferior to the material. It is established that the intangible is a manifestation of the inner world of man, which is practically unpredictable, but in its impact on the spatial structure of cities is not inferior to the material. Moreover, it shapes the image of the city, determines its history, reflects the relationship with society, memory, science, art and more. Based on the fact that a peculiar trend in the development of urban planning in the XXI century. is the observance of various environmental standards, which is provoked not so much by the practical, aesthetic need or demand of the consumer (person), as by the political and social situation that has formed in the world, the study of the intangible is important. The method and form of intangible impact is studied on the basis of our survey, which showed that residents of the Carpathian region do not clearly understand the content of intangible, and the determining factor is aesthetic and landscape, which is actually a combination of tangible and intangible. The monitoring results proved the need to classify intangible factors and to determine the degree of influence of each of them on the spatial structure of cities. The classification was carried out on the basis of the degree of influence on the spatial structure of the city, the method of influencing the form of the urban system, the effect of the intangible in time. It is argued that a common feature that unites intangible factors in the process of their impact on the spatial structure of the city is the value (axiological) aspect. Value is a key category that combines all intangible factors in their impact on the spatial structure of the city, as well as their relationship with the material. ; У статті визначено основні способи впливу нематеріального на просторову структуру міста, а також способи реалізації нематеріального в урбаністиці ХХІ ст. Констатовано, що нематеріальне є виявом внутрішнього світу людини, яке практично не піддається прогнозуванню, але за своїм впливом на просторову структуру міст не поступається матеріальному. Спосіб і форма впливу нематеріального вивчається на підставі проведеного нами анкетування, яке показало, що жителі міст Карпатського регіону не зовсім чітко розуміють зміст нематеріального, а визначальним чинником вважають естетико-ландшафтний, який власне є поєднанням матеріального і нематеріального.
Based on a step-by-step detailed analysis of the historical experience of projects and proposals for the development of the government quarter in Kyiv, the author draws analogies and focuses risk factors on the corresponding modern concepts proposed by architects for implementation in the 21st century. Proposals and competitions for the construction of the government and administrative center, which took place over the past century, have left behind a significant theoretical material that can be used in modern design. At the same time, we consider especially valuable the experience of blunders and limitations that did not allow to implement projects in previous epochs. Based on the author's thesis on the similarity of these negative factors throughout the 20th and early 21st century, risk factors have been formulated and principles have been crystallized that are and will be relevant in the near future for the modern design of the government center. The analysis of historical experience from the point of view of studying of not only positive, but, first of all, negative experience with the subsequent extrapolation to an actual building situation is rather new for modern Ukrainian architectural practice. Meanwhile, we argue that the need for appropriate research is due to the significant similarity of risk factors, which, if ignored, can lead to similar consequences – partial implementation or complete non-implementation of projects. The article draws analogies between the competition for the construction of the Government Quarter of 1934-1935, the post-war restoration of Khreshchatyk, proposals for the placement of the administrative center of Kyiv on the Left Bank and modern development projects of the Rybalskyy Peninsula ("Kyiv City") and the Telychky district. ; На основі поетапного аналізу історичного досвіду проектів та пропозицій по забудові урядового кварталу в Києві, автор проводить аналогії та акцентує фактори ризику до відповідних сучасних концептів, що пропонуються до реалізації архітекторами у ХХІ столітті. Аналіз історичного спадку з точки зору дослідження не лише позитивного, але, передусім, негативного досвіду минулого століття з подальшою екстраполяцією на актуальну будівельну ситуацію є відносно новим для сучасної української архітектурної практики. Між тим, ми стверджуємо тезу про необхідність відповідного дослідження через значну подібність можливих перепон, що, за умови їх ігнорування, можуть призвести до аналогічних наслідків – часткової реалізації або повної не реалізації проектів.
The study deals with the idea of linking journalism to urbanism within the practice of cultural content production and seeing how this can work in shaping urban space. The place of regional media in the communication system (vertical and horizontal) between different groups of citizens is analyzed at the present stage. In the study a descriptive method was used, as well as traditional general scientific methods of analysis and synthesis, when considering specific aspects of the functioning of journalism within an urbanized environment and analyzing specific materials on cultural topics. A content analysis method was used to validate the sample, which was able to track the array of materials on the Book Space theme in Dnipro. The study showed that national and local media produce cultural content in different forms and genres and are generally interested in events that contribute to the positive development of urban space, especially when considering urbanism not only as a method of territorial organization but also as an element of working with people. Publications on cultural events, such as Book Space, add to the formation of the inner and outer image of the city, help to shape the cultural self-identification of the townspeople. It was also found out that local media content is more informative than the one from the national media, and publications on the information web-sites can often be characterized by poor quality of content, which in the long run may impede the harmonious development of the urban environment. The novelty of the article can be explained by the fact that the study of urban science through the lens of journalism is represented very little, which is of scientific interest to this topic. The results of the study can be used while taking into consideration the image formation of the city and brand strategy building as well as shaping successful urban space and its cultural area.
Cities are the subject of extensive research by historians, sociologists, economists, philosophers, political scientists, lawyers, cultural scientists, etc. The theoretical foundations of the study of cities and problems of urbanism in general as objects of scientific reflection have a long tradition and are based on the classic works of well-known foreign specialists ( E. Berdges, F. Brodel, M. Veber, L. Virt, R. Mc Kensi, R. Park, M. Tihomirov). The cross-curricular nature of the content of the concept of «city» in the field of sociopolitical relations has been analyzed. The achievements of urban scientists have been investigated in order to identify the content and orientation of the processes of socio-economic, socio-political and cultural development of human communities in separate periods of their history. The evolution of cities, their daily life depended upon the territorial-administrative device of the state, its political and legal system. The nature of governance in cities was determined by the level of the social and economic development of the city, its geographical position, social and ethnic composition of the population. The role of cities in the formation of Western civilization and democracy has been shown. It has been proved that the character of urban settlements in Ukraine, their spatial and demographic characteristics are to a large extent derived from Soviet totalitarian and authoritarian regimes with their inherent planned economy and institute of residence. The city is also considered as a phenomenon in the semiotic aspect, as a kind of sign system, which is determined by a certain ideology. Urban space explicitly or implicitly incorporates a dominant ideology that is manifested in street names, slogans, monuments, architectural structures and more. P. Bourdieu's views on the content of the spatial characteristics of the city, reflecting social differentiation and hierarchy and, accordingly, have socio-political orientation, have been revealed. A relatively new area of political studies of cities in Ukraine – political urbanism – has been characterized. ; Міста є предметом всебічних досліджень істориків, соціологів, економістів, філософів, політологів, юристів, культурологів та ін. Теоретичні засади дослідження міст і проблем урбанізму загалом як об'єктів наукової рефлексії мають сталу традицію і спираються на класичні праці знаних зарубіжних фахівців (Е. Берджес, Ф. Бродель, М. Вебер, Л. Вірт, Р. МакКензі, Р. Парк, М. Тихомиров). Здійснено аналіз міжпредметного характеру змісту поняття «місто» в царині суспільно-політичних відносин. З'ясовано досягнення вчених в галузі урбаністики для виявлення змісту і спрямованості процесів соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку людських спільнот в окремі періоди їхньої історії. Розвиток міст, повсякдення жителів цих міст залежать від територіальноадміністративного устрою держави, її політико-правової системи і, відповідно, організації влади. Характер управління в містах визначається рівнем соціально-економічного розвитку міста, його географічного розташуванням, соціального і етнічного складу населення та ін. Показана роль міст у становленні Західної цивілізації та демократії. Доведено, що характер міських поселень в Україні, їх просторові і демографічні характеристики значною мірою є похідними від радянських тоталітарного і авторитарного режимів з притаманними ним плановою економікою та інститутом прописки. Місто як феномен розглядається й у семіотичному аспекті, як своєрідна знакова система, яка детермінована певною ідеологією. Міський простір явно або імпліцитно містить у собі панівну ідеологію, яка унаочнюється в назвах вулиць, гаслах, пам'ятниках, архітектурних спорудах тощо. Розкрито погляди П. Бурдьє на зміст просторових характеристик міста, які відбивають соціальну диференціацію й ієрархію і, відповідно, мають суспільно-політичну спрямованість. Охарактеризовано відносно новий напрям політологічних досліджень міст в Україні – політичну урбаністику.
Cities are the subject of extensive research by historians, sociologists, economists, philosophers, political scientists, lawyers, cultural scientists, etc. The theoretical foundations of the study of cities and problems of urbanism in general as objects of scientific reflection have a long tradition and are based on the classic works of well-known foreign specialists ( E. Berdges, F. Brodel, M. Veber, L. Virt, R. Mc Kensi, R. Park, M. Tihomirov). The cross-curricular nature of the content of the concept of «city» in the field of sociopolitical relations has been analyzed. The achievements of urban scientists have been investigated in order to identify the content and orientation of the processes of socio-economic, socio-political and cultural development of human communities in separate periods of their history. The evolution of cities, their daily life depended upon the territorial-administrative device of the state, its political and legal system. The nature of governance in cities was determined by the level of the social and economic development of the city, its geographical position, social and ethnic composition of the population. The role of cities in the formation of Western civilization and democracy has been shown. It has been proved that the character of urban settlements in Ukraine, their spatial and demographic characteristics are to a large extent derived from Soviet totalitarian and authoritarian regimes with their inherent planned economy and institute of residence. The city is also considered as a phenomenon in the semiotic aspect, as a kind of sign system, which is determined by a certain ideology. Urban space explicitly or implicitly incorporates a dominant ideology that is manifested in street names, slogans, monuments, architectural structures and more. P. Bourdieu's views on the content of the spatial characteristics of the city, reflecting social differentiation and hierarchy and, accordingly, have socio-political orientation, have been revealed. A relatively new area of political studies of cities in Ukraine – political urbanism – has been characterized. ; Міста є предметом всебічних досліджень істориків, соціологів, економістів, філософів, політологів, юристів, культурологів та ін. Теоретичні засади дослідження міст і проблем урбанізму загалом як об'єктів наукової рефлексії мають сталу традицію і спираються на класичні праці знаних зарубіжних фахівців (Е. Берджес, Ф. Бродель, М. Вебер, Л. Вірт, Р. МакКензі, Р. Парк, М. Тихомиров). Здійснено аналіз міжпредметного характеру змісту поняття «місто» в царині суспільно-політичних відносин. З'ясовано досягнення вчених в галузі урбаністики для виявлення змісту і спрямованості процесів соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку людських спільнот в окремі періоди їхньої історії. Розвиток міст, повсякдення жителів цих міст залежать від територіальноадміністративного устрою держави, її політико-правової системи і, відповідно, організації влади. Характер управління в містах визначається рівнем соціально-економічного розвитку міста, його географічного розташуванням, соціального і етнічного складу населення та ін. Показана роль міст у становленні Західної цивілізації та демократії. Доведено, що характер міських поселень в Україні, їх просторові і демографічні характеристики значною мірою є похідними від радянських тоталітарного і авторитарного режимів з притаманними ним плановою економікою та інститутом прописки. Місто як феномен розглядається й у семіотичному аспекті, як своєрідна знакова система, яка детермінована певною ідеологією. Міський простір явно або імпліцитно містить у собі панівну ідеологію, яка унаочнюється в назвах вулиць, гаслах, пам'ятниках, архітектурних спорудах тощо. Розкрито погляди П. Бурдьє на зміст просторових характеристик міста, які відбивають соціальну диференціацію й ієрархію і, відповідно, мають суспільно-політичну спрямованість. Охарактеризовано відносно новий напрям політологічних досліджень міст в Україні – політичну урбаністику.
The article is devoted to the problem of the aspects of urban planning and architecture in utopian cities in the context of the connection with social and political ideology based on the treatises by Sir Thomas More and Tommaso Campanella. This article presents an analysis of the two most famous socio-utopian treatises - "Utopias" by T. More and "The City of the Sun" by T. Campanella. These works are considered to be the first to describe the models of utopian states and have a stronginfluence on all subsequent works of utopian philosophers. In their works, utopian philosophers focused on architectural and urban planning aspects as an important background for the development of social utopia. In their writings, particular importance was primarily placed on the functional purpose of certain elements of the urban structure, expressed in the correct geometry of urban education (aesthetic and visual characteristics, as a rule, were ignored by philosophers). For example, Thomas More used a shape of a square for his ideal city, and divided it into small patterns, with regular structure of the streets and neighborhoods (grid plan). Tomasso Campanella on the contrary used a circle, but also divided his city into smaller parts – city consists of seven rings (circumferential and radial roads). Forming perfect models of social structure, they used architecture as a background to provide a comfortable and functional space that would meet the requirements of an ideal society.The analysis of the descriptions of urban planning and architectural elements in the writings of prominent philosophers allows us to gain an understanding of how the city and its architecture are seen by people whose professions were not directly related either to architecture or urbanism, and, in contrast, are oriented on people and their living standards. Also, the article presents the schemes of city-states developed by the authors, according to their description in the treatises by T. More and T. Campanella. ; Розглядаються аспекти містобудування та архітектури в утопічних містах в контексті зв'язку з соціальною та політичною ідеологією на прикладі трактатів Томаса Мора «Утопія» та Томмазо Кампанелли «Місто Сонця».
The article is devoted to the problem of the aspects of urban planning and architecture in utopian cities in the context of the connection with social and political ideology based on the treatises by Sir Thomas More and Tommaso Campanella. This article presents an analysis of the two most famous socio-utopian treatises - "Utopias" by T. More and "The City of the Sun" by T. Campanella. These works are considered to be the first to describe the models of utopian states and have a stronginfluence on all subsequent works of utopian philosophers. In their works, utopian philosophers focused on architectural and urban planning aspects as an important background for the development of social utopia. In their writings, particular importance was primarily placed on the functional purpose of certain elements of the urban structure, expressed in the correct geometry of urban education (aesthetic and visual characteristics, as a rule, were ignored by philosophers). For example, Thomas More used a shape of a square for his ideal city, and divided it into small patterns, with regular structure of the streets and neighborhoods (grid plan). Tomasso Campanella on the contrary used a circle, but also divided his city into smaller parts – city consists of seven rings (circumferential and radial roads). Forming perfect models of social structure, they used architecture as a background to provide a comfortable and functional space that would meet the requirements of an ideal society.The analysis of the descriptions of urban planning and architectural elements in the writings of prominent philosophers allows us to gain an understanding of how the city and its architecture are seen by people whose professions were not directly related either to architecture or urbanism, and, in contrast, are oriented on people and their living standards. Also, the article presents the schemes of city-states developed by the authors, according to their description in the treatises by T. More and T. Campanella. ; Розглядаються аспекти містобудування та архітектури в утопічних містах в контексті зв'язку з соціальною та політичною ідеологією на прикладі трактатів Томаса Мора «Утопія» та Томмазо Кампанелли «Місто Сонця».
The article is devoted to the problem of the aspects of urban planning and architecture in utopian cities in the context of the connection with social and political ideology based on the treatises by Sir Thomas More and Tommaso Campanella. This article presents an analysis of the two most famous socio-utopian treatises - "Utopias" by T. More and "The City of the Sun" by T. Campanella. These works are considered to be the first to describe the models of utopian states and have a stronginfluence on all subsequent works of utopian philosophers. In their works, utopian philosophers focused on architectural and urban planning aspects as an important background for the development of social utopia. In their writings, particular importance was primarily placed on the functional purpose of certain elements of the urban structure, expressed in the correct geometry of urban education (aesthetic and visual characteristics, as a rule, were ignored by philosophers). For example, Thomas More used a shape of a square for his ideal city, and divided it into small patterns, with regular structure of the streets and neighborhoods (grid plan). Tomasso Campanella on the contrary used a circle, but also divided his city into smaller parts – city consists of seven rings (circumferential and radial roads). Forming perfect models of social structure, they used architecture as a background to provide a comfortable and functional space that would meet the requirements of an ideal society.The analysis of the descriptions of urban planning and architectural elements in the writings of prominent philosophers allows us to gain an understanding of how the city and its architecture are seen by people whose professions were not directly related either to architecture or urbanism, and, in contrast, are oriented on people and their living standards. Also, the article presents the schemes of city-states developed by the authors, according to their description in the treatises by T. More and T. Campanella. ; Розглядаються аспекти містобудування та архітектури в утопічних містах в контексті зв'язку з соціальною та політичною ідеологією на прикладі трактатів Томаса Мора «Утопія» та Томмазо Кампанелли «Місто Сонця».
У статті схарактеризовано розвиток творчого потенціалу талановитої молоді на прикладі роботи Благодійного культурно-мистецького фонду «Перспектива», основними напрямами діяльності якого є: підвищення якості освіти засобом розвитку неформальної освіти; організація і проведення навчальних молодіжних форумів та просвітницьких проектів; підтримка талановитої молоді та молодіжних ініціатив; сфера екології; соціальна сфера; пропаганда здорового способу життя. ; The article describes the development of creative potential of talented youth on the example of the work of the Charitable cultural and artistic foundation «Perspective», the main directions of which are: improving the quality of education as a means of developing non-formal education; organization and conducting of educational youth forums and educational projects; support for talented youth and youth initiatives; sphere of ecology; social sphere; promotion of a healthy lifestyle. The author has proved that today young people are not sufficiently understood in the traditional sense, only as a future state. It needs to be evaluated as an organic part of modern society, which has a special, indispensable role for other social groups as a function of responsibility for the preservation and development of our city, country, for the continuity of our history and culture. Youth have their special functions in society, which are not replaced and not implemented by any other socio-demographic group. In the article, the author emphasizes that the Charitable cultural and artistic foundation «Perspektiva» was founded on March 28, 2016, on the initiative of AO Strizhakov. The Foundation's main objective is to carry out charitable activities in the following areas: education; Urbanism; support for youth initiatives; culture and art, cultural heritage protection; human and civil rights and fundamental freedoms; development of territorial communities; development of international cooperation of Ukraine; assistance in the implementation of state, regional, local and international programs aimed at improving the socio-economic situation in Ukraine. The priority should be the development of a young person as a person and the formation of conditions for its self-realization. Investing in talented youth is not only the initiation of youth projects, but also a fundamentally new understanding of the place in society, providing young people with resources, conditions and opportunities for self-expression. This is the provision of the realization of creative, intellectual, physical potential, active involvement in the life of society, the possibility of development in the economic, political, spiritual, social spheres. ; В статье схарактеризовано развитие творческого потенциала талантливой молодежи на примере работы Благотворительного культурно-образовательного фонда «Перспектива», основными направлениями деяльности которого являются: повышение качества образования посредством развития неформального образования; организация и проведение учебных молодежных форумов и образовательных проэктов; поддержка талантливой молодежи и молодежных инициатив;сфера экологии; социальная сфера; пропаганда здорового образа жизни.
Territorial (local and regional) identities and processes which are contributed to their decline require interdisciplinary research. The city becomes one of the main specific and autonomous objects of social and humanities knowledge, such as sociology, urbanism, economics, political science, demography, cultural studies, cultural anthropology, cultural geography. It becomes also a certain socio-cultural «knot», and it is not only methodological, but also the historical origin of the coordinates in the social space. Style is a form of presentation of the identity of any real social community. Unfortunately, there are no good researchings concerning the territorial identity of Odessits. Among the most important principles that caused the decline of territorial identities, researchers call the rapid urbanization and industrialization and imperfect policies for the formation of national identity. Thanks to the accelerated urbanization, the city of the Soviet period created the type of «first-generation city dweller», which has not lost contact with the peasant subculture and psychology. They come into conflict with the meanings and behavior patterns that shapes the information society and imposes the commercialized mass culture. As a result, certain socio-cultural differences are fixed. The key problem is the comprehension of its own history, a political consensus around the assessment of its turning events. During the years of Ukraine's independence, it was in the symbolic space of Odessa city and a new Odessa identity was made by the most active attempts of regional authorities. The program of positioning of Odessa as the center of development of transport, trade and tourist spheres, IT-technologies, as well as safe and reliable investment process «Odessa 5T» is accepted. The mechanisms for implementation of projects related to culture, branding and rebranding of Odessa is becoming urgent. Positive Odessa identity can not be associated with only one epoch or one symbol, it requires expression, incarnation in the system of recognizable characters, signs, attributes, gestures, and in a natural way should absorb the most significant symbols and images of all epochs. ; В статье актуализируются проблемы городской идентичности в междисциплинарных исследованиях города, одним из направлений которого становится внимание к определенному локальному пространству и идентичности. Целью данной статьи является попытка раскрыть некоторые аспекты антропологии городского пространства и идентичности на примере Одессы. Положительная одесская идентичность не может ассоциироваться исключительно с какой-то одной эпохой или одним мифом, символом, с жесткой национальной идентичности. ; У статті актуалізуються проблеми міської ідентичності у міждисциплінарних дослідженнях міста, одним з напрямків якого стає увага до певного локального простору та ідентичності. Метою даної статті є спроба розкрити певні аспекти антропології міського простору та ідентичності на прикладі Одеси. Позитивна одеська ідентичність не може асоціюватися виключно з якоюсь однією епохою або одним мифом, символом, з жорсткою національною ідентичностю.
Territorial (local and regional) identities and processes which are contributed to their decline require interdisciplinary research. The city becomes one of the main specific and autonomous objects of social and humanities knowledge, such as sociology, urbanism, economics, political science, demography, cultural studies, cultural anthropology, cultural geography. It becomes also a certain socio-cultural «knot», and it is not only methodological, but also the historical origin of the coordinates in the social space. Style is a form of presentation of the identity of any real social community. Unfortunately, there are no good researchings concerning the territorial identity of Odessits. Among the most important principles that caused the decline of territorial identities, researchers call the rapid urbanization and industrialization and imperfect policies for the formation of national identity. Thanks to the accelerated urbanization, the city of the Soviet period created the type of «first-generation city dweller», which has not lost contact with the peasant subculture and psychology. They come into conflict with the meanings and behavior patterns that shapes the information society and imposes the commercialized mass culture. As a result, certain socio-cultural differences are fixed. The key problem is the comprehension of its own history, a political consensus around the assessment of its turning events. During the years of Ukraine's independence, it was in the symbolic space of Odessa city and a new Odessa identity was made by the most active attempts of regional authorities. The program of positioning of Odessa as the center of development of transport, trade and tourist spheres, IT-technologies, as well as safe and reliable investment process «Odessa 5T» is accepted. The mechanisms for implementation of projects related to culture, branding and rebranding of Odessa is becoming urgent. Positive Odessa identity can not be associated with only one epoch or one symbol, it requires expression, incarnation in the system of recognizable characters, signs, attributes, gestures, and in a natural way should absorb the most significant symbols and images of all epochs. ; В статье актуализируются проблемы городской идентичности в междисциплинарных исследованиях города, одним из направлений которого становится внимание к определенному локальному пространству и идентичности. Целью данной статьи является попытка раскрыть некоторые аспекты антропологии городского пространства и идентичности на примере Одессы. Положительная одесская идентичность не может ассоциироваться исключительно с какой-то одной эпохой или одним мифом, символом, с жесткой национальной идентичности. ; У статті актуалізуються проблеми міської ідентичності у міждисциплінарних дослідженнях міста, одним з напрямків якого стає увага до певного локального простору та ідентичності. Метою даної статті є спроба розкрити певні аспекти антропології міського простору та ідентичності на прикладі Одеси. Позитивна одеська ідентичність не може асоціюватися виключно з якоюсь однією епохою або одним мифом, символом, з жорсткою національною ідентичностю.
Nowadays the search for new forms of city revitalization carried by inflenced of postmodernism design and planning of no antagonistic agglomerations city blocks. Relevant are not so much theoretical development of urban design as their practical implementation. The comprehension of specifi implementation urban design into city projects become more urgent than theoretical constructs. However, there are a bit of special research on city public spaces, mostly urban design strategies considered in the context of the general theory. Against this epistemological background, the experts assessments of public spaces of major European cities (Milan, Antwerpen, Belfast, etc.), which generalized Vienna Centre for Urban Culture and Public Space, draws attention. Moreover, the authors argue in different ways that public spaces not only provide us a lens through which to assess urban transformations in Europe, but that public spaces can also offer the potential to make a valuable contribution in addressing the economic, social, cultural, environmental, and political challenges facing European cities. Among the cities that deserve special attention must be Slovenian city of New Gorica, and its urban transformations have not suffiiently articulated in cultural studies yet. This city is especially urban history and semantics, a meaningful for Europe. It was built in the mid-twentieth century on the border Italian-Yugoslav border and symbolized the establishment of the "iron curtain". At this stage, with the entry of Slovenia into the European Union of Nova Gorica was the "place" of destruction geographical and cultural barriers and symbol of European unity. The article analyses urban transformations of architecture-spatial solutions in the design focus of Nova Gorica public spaces. Conducted by the author the philosophical analysis of the cultural context of Nova Gorica urban strategies showed: fistly, urban space is transformed in the direction of adding to the car-сentric spatial geometry new anthropocentric spaces. Secondly, urban strategies for improvement of public spaces at the conceptual basic of "new urbanism" can increase the daily life quality of the residents, and defie "participatory space" of the citizenship responsibility. Thirdly, the art interventions in public space encouraged the community to rethinking of the past, and created a mental space for meaningful semantic contexts; in particular street sculpture appears as an appeal to the creative activity of the inhabitants, overcoming of the passive understanding of their role in the city. ; Анализируется городское пространство в контексте концептуальных параметров модерной и постмодерной урбанистики. Акцентировано внимание на трансформации городского пространства в диапазоне от автомобилецентричной структуры городского пространства до антропоцентричной. Архитектурно-пространственные решения в городе Новая Горица осмысляются в фокусах нового урбанизма («пространство заботы», «пространство для повседневной жизни», «микро-пространства для всех»). Выявлены эстетические особенности урбанистических проектов ревитализации публичных пространств Новой Горицы. ; Здійснюється аналіз міського простору в контексті концептуальних параметрів модерної та постмодерної урбаністики. Акцентовано увагу на трансформації міського простору у діапазоні від автомобілецентричної структури до антропоцентричної.Архітектурно-просторові рішення у місті Нова Гориця осмислюються у фокусах нового урбанізму («простори турботи», «простори для повсякденного буття», «мікро-простори для усіх»). Виявлено естетичні особливості урбаністичних проектів ревіталізації громадських просторів Нової Гориці.
The study tested, that participatory urban practices are a form of social practices, implemented in city areas and connected with the process of (co)participation of the citizens, both collectively and individually, in the city's vital activities. Those practices can be implemented on the three levels: formal, semi-formal, informal. Wherein, it is stated, that on the formal level of the implementation of participatory practices, citizens recreate themselves in a form of territorial group, on the semi-formal – as a community, and on the informal – as a togetherness. There is a whole spectrum of various participatory practices on the formal level – a city referendum, general citizens' meeting at the place of residence, local initiatives, public hearings and councils, bodies of self-organization of the population, etc. To semi-formal one can include the budgets of participation, city participatory projects, etc., to informal - the local actions of like-minded people, who unite around space. The study notes, that since the 2000's, the gradual activation of collective participatory forms has begun. Even though, the researches have shown, that those practices nowadays are vital only for a small part of the territorial community. Probably, the main reason for that is the habitus of modern Ukrainian that is a combination of strong distrust towards government, including the local one; distrust that people are capable to influence the decisions of officers, paternalism of mindset, etc. Therefore, the leftovers of Soviet world perception don't let the modern citizens actively use legal schemes in urban participatory practices. On the other hand, the informal practices follow the concept of tactical urbanism. Its main idea is that people change the city themselves, only they can improve the surroundings through the action that don't require neither a lot of time, nor money, just a bunch of enthusiasts. Moreover, the study proved that today institutionalization of urban participatory practices takes place both «from the bottom and from above». The main prerequisite for the emergence of new practices is the impossibility of the old (traditional) to fully meet the demands of actors in achieving certain goals. In this regard, new practices arise, for example, a consensus conference, a consultative survey, an open office, a public panel, etc. The actual and potential level of participation of residents of the city of Dnipro in the life of the city is revealed. The results of four national surveys, studies of the Department of Sociology recorded that the residents carry out routine actions based on the habit, believing in the fact that there is a certain order of action, but not much efficiency in them. Regarding semi-formal and informal practices, the readiness for their implementation is inherent in the Dnipro City, not to a significant extent. ; Выяснено, что партисипативные городские практики являются разновидностью социальных практик, реализуемые в городском пространстве и связанные с процессом (со)участия горожан как коллективно, так и индивидуально в жизнедеятельности города. Установлено три уровня существования практик (со)участия: формальный, полуформальный и неформальный. Выявлено, что на формальном уровне реализации партисипативных практик горожане воспроизводят себя как территориальная громада, на полуформальном – как сообщество (community), на неформальном – как группа единомышленников, соучастников.Охарактеризованы виды практик (со) участия, на формальном уровне – это городской референдум, общее собрание граждан по месту жительства, местные инициативы, общественные слушания и советы, органы самоорганизации населения и др. Отмечена, начиная с 2000-х годов, активизация коллективных форм участия. К полуформальному можно отнести бюджеты участия, городские партисипативные проекты и т. п., к неформальному – локальные действия единомышленников, которые объединяются вокруг пространства.Доказано, что сегодня институциализация городских практик участия происходит как путем «снизу», так и «сверху». Основной причиной возникновения новых практик выступает невозможность старых (традиционных) в полной мере удовлетворить запросы актеров в достижении определенных целей. Выявлена актуальна и потенциальная степень участия жителей г. Днепр в жизнедеятельности города. ; З'ясовано, що партисипативні міські практики є різновидом соціальних практик, що реалізуються у міському просторі та пов'язані з процесом (спів)участі містян як колективно, так і індивідуально у життєдіяльності міста. Встановлено три рівні існування практик (спів)участі: формальний, напівформальний та неформальний. Виявлено, що на формальному рівні реалізації партисипативних практик містяни відтворюють себе як територіальна громада, на напівформальному – як спільнота (community), на неформальному – як співтовариство. Охарактеризовані види практик (спів)участі, на формальному рівні – це міський референдум, загальні збори громадян за місцем проживання, місцеві ініціативи, громадські слухання та ради, органи самоорганізації населення та ін. Відзначено, що, починаючи з 2000-х років, активізується колективні форми участі. До напівформального можна зарахувати бюджети участі, міські партисипативні проекти тощо, до неформального – локальні дії однодумців, які об'єднуються навколо простору. Доведено, що сьогодні інституалізація міських практик участі відбувається як шляхом «знизу», так і «зверху». Основною передумовою появи нових практик виступає неможливість старих (традиційних) в повній мірі задовольнити запити акторів у досягненні певних цілей. Виявлена актуальна та потенційна ступінь участі жителів м. Дніпро у життєдіяльності міста.
