Suchergebnisse

The article analyzes the legal support for combating and preventing domestic violence against women.The statistics show that in 2020 the bodies and institutions entrusted with the functions of implementing measures to prevent and combat domestic violence received 211,362 complaints about domestic violence, of which – 2,756 from children, 180,921 – from women , 27 676 – from men.It is concluded that the ratification of the Istanbul Convention is still open, which currently helps all signatory states to effectively combat a wide range of phenomena, including psychological violence, physical violence, sexual violence, especially rape, forced marriage, forced abortion, forced abortion, forced abortion. genitals, crimes in the name of so-called «honor», harassment, sexual harassment, etc. In addition, the need to ratify the Istanbul Convention has been and continues to be insisted on by the world community, as by signing this Convention, Ukraine has committed itself to ratifying it in the future.It is determined that the normative-legal provision of prevention and counteraction to domestic violence against women consists of a set of international covenants, declarations and conventions, normative-legal and by-laws normative-legal acts.It has been found that the number of reports of violence against women is increasing every year, so the legislator should work to prevent any forms of domestic violence by amending the legislation governing preventive measures.Keywords: violence, women, gender equality, Istanbul Convention, domestic violence, combating violence, domestic violence, gender equality ; У статті здійснено аналіз нормативно-правового забезпечення протидії та запобігання домашньому насильству над жінками.Наведено статистичні дані що за 2020 рік до органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, надійшло 211 362 звернення щодо насильства в сім'ї, з них – 2756 від дітей, 180 921 – від жінок, 27 676 – від чоловіків.Зроблено висновок, що і досі залишається відкритим ратифікації Стамбульської конвенції, яка допомагає наразі усім державам-підписантам ефективно протистояти широкому спектру явищ, серед яких психологічне насильство, фізичне насильство, сексуальне насильство, передусім зґвалтування, примусовий шлюб, примусовий аборт, примусова стерилізація, каліцтво жіночих статевих органів, злочини в ім'я так званої «честі», переслідування, сексуальні домагання тощо. До того ж, на необхідності ратифікації Стамбульської конвенції неодноразово наполягала і продовжує наполягати світова спільнота, адже підписавши цю Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання ратифікувати її в майбутньому.Визначено, що нормативно-правове забезпечення запобігання та протидії домашньому насильству проти жінок складається із сукупності міжнародних пактів, декларацій та конвенцій, нормативно-правових та підзаконних нормативно-правових актів.З'ясовано, що з кожним роком збільшується кількість повідомлень щодо вчинених насильницьких дій по відношенню до жінок у зв'язку з чим, законодавцю варто працювати у напрямку недопущення будь-яких проявів домашнього насильства шляхом внесення змін до законодавства що регулює превентивні заходи.Ключові слова: насильство, жінки, гендерна рівність, Стамбульська конвенція, домашнє насильство, протидія насильству, насильство в сім'ї, гендерна рівність

The article analyzes the issues of public danger of war crime under Art. 405 of the Criminal code of Ukraine which provides criminal liability for threats or violence against a commander. Attention is drawn to the fact that the punishment for committing a crime shall be relevant in accordance with the damage caused to the military law and order in case of committing a crime. These factors shall be significant for strengthening the fight against war crimes by criminal law, which reached the critical extend during 2015-2019 and is a threat to the military security of our state. The article reveals the issue of war crimes where the legislation has been repeatedly changed and improved, but crimes continue to pose public danger to the military law and order, and therefore remain in the Criminal Code of Ukraine in the "status" of war crimes (criminal offenses). The article also states that public danger of a crime under Article 405 of the Criminal Code of Ukraine is determined by the fact that the threat that violates the established order can frighten the chief/commander, negatively affect their official activities, harm the life, immunity of the commander and chief, their health, personal mental and psychological integrity. The crime makes it impossible for them to comply with the statutory requirements for military discipline and, in general, hinders the preservation of general respect and cooperation in achieving common goals, in particular protection of the citizens of Ukraine from the external enemy. In addition, a common feature of the social danger of this group of crimesis the infliction of significant damage to public relations, ensuring proper coherence, orderliness in military units, combat readiness, combat capability of military formations on the basis of regulations and subordination and military honor. This crime encroaches on the ability of the chief / commander to control the actions of subordinates in the interests of military discipline and order. Moreover, violent actions against a commander/chief that he is subject to in accordance with the requirements of military statutes, and has to protect in battle, are a gross form of violation of military discipline, which complicates the commander/chief's duties in military service and harms his health. Such actions against the commander/ chief may be revenge for their justified demands, so the criminal law classifies the act in question as a felony. In addition, the author of the article draws attention to the need in court proceedings, to impose harsher sentences for a crime under Article 405 of the Criminal Code of Ukraine, threats or violence against the chief, to ensure general public protection. ; У статті аналізуються питання суспільної небезпечності військового злочину, передбаченого ст. 405 Кримінального кодексу України, який передбачає кримінальну відповідальність за погрозу або насильство щодо начальника. Звертається увага на те, що й покарання за його вчинення має бути адекватне, відповідно до тієї шкоди, яка спричиняється військовому правопорядку в разі його вчинення. Зазначені фактори мають бути визначальними для посилення боротьби кримінально-правовими засобами з військовою злочинністю, яка досягла критичних масштабів протягом 2015-2019 рр. і є загрозою для воєнної безпеки нашої держави. Стаття розкриває питання військових злочинів, де законодавство неодноразово змінювалось, удосконалювалось, але злочини продовжують становити для військового правопорядку суспільну небезпеку, тому й залишаються у Кримінальному кодексі України у «статусі» військових злочинів (кримінальних правопорушень). У статті зазначається також, що суспільна небезпечність злочину за ст. 405 КК України визначається тим, що погроза порушує встановлений порядок тим, що можезлякати начальника/командира, негативно вплинути на їхню службову діяльність, заподіяти шкоду життю, недоторканності командира й начальника, їх здоров'ю, особистій психічній і психологічній недоторканності. Злочин унеможливлює виконання ними статутних вимог щодо військової дисципліни та загалом заважає збереженню загальної поваги, взаємодії в досягненні спільних цілей, зокрема захисту громадян України від зовнішнього ворога. Крім того, загальною рисою щодо суспільної небезпеки цієї групи злочинів є заподіяння суттєвої шкоди суспільним відносинам, котрі забезпечують належну злагодженість, впорядкованість у військових частинах, боєготовність, боєздатність військових формувань на підставі врегульованого нормативними актами порядку підлеглості та військовій честі. Цей злочин посягає на можливість начальника/командира керувати діями підлеглих в інтересах військової дисципліни й порядку. Тим більше насильницькі дії щодо командира/начальника, яким підлеглий, відповідно до вимог військових статутів, зобов'язаний надавати повагу та яких повинен захищати в бою, є грубою формою порушення військової дисципліни, що ускладнює виконання командиром/начальником своїх обов'язків із військової служби й завдає шкоди його здоров'ю. Такі дії щодо командира/начальника можуть бути помстою за їхню справедливу вимогливість, тому кримінальний закон відносить розглянуте діяння до тяжких злочинів. Крім того, автор статті звертає увагу на необхідність у процесі здійснення судочинства виносити більш суворі вироки за скоєний злочин за ст. 405 КК України, погроза або насильство щодо начальника, задля забезпечення загального суспільного захисту.

This paper explores of the EU experience on combating violence against women, in particular by providing policy-makers with comprehensive data on the scope, nature and character of this problem through organizing and conducting of special survey. Author analyses the findings of the first EU-wide survey on violence against women conducted by the European Union Agency for Fundamental Rights in 1992. Women were asked to pro-vide information about their personal experience of various forms of violence, how often they have experienced cer¬tain types of violence, and what consequences violence has had on their lives. The results from the survey interviews can be looked at alongside existing data and gaps in knowledge on vio¬lence against women at EU and Member State level, and is ready to be used in the development of policies and action on the ground to combat this human rights violation. ; У статті розглядається досвід ЄС у сфері боротьби з насильством стосовно жі-нок, зокрема шляхом забезпечення виробників політики комплексними даними про масштаб, природу і характер цієї проблеми за допомогою організації і проведення соціологічних досліджень. Аналізуються результати першого в ЄС соціологічного опитування щодо насильства стосовно жінок, проведеного Європейським агентством з основоположних прав у 2012 р. Під час інтерв'ю жінок просили надати інформацію про їхній особистий досвід стосовно різних форм насильства, про те, як часто вони зазнавали певного виду насильства, щодо впливу насильства на їх життя і його на-слідки. Результати опитування можуть бути розглянуті поряд з існуючими даними і прогалинами у знаннях про насильство стосовно жінок на рівні ЄС та держав-членів, а також використані під час розроблення окремих напрямів публічної політики і від-повідних практичних заходів для боротьби з порушенням прав людини. ; У статті розглядається досвід ЄС у сфері боротьби з насильством стосовно жі-нок, зокрема шляхом забезпечення виробників політики комплексними даними про масштаб, природу і характер цієї проблеми за ...

У статті здійснено правовий аналіз існуючих правових гарантій рівності чоловіка та жінки, що передбачені у вітчизняному кримінальному законодавстві, та новел Кримінального кодексу Україні, які пов'язані із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 06.12.2017 р. № 2227-VIII, яким імплементуються положення Стамбульської конвенції в національне кримінальне та кримінальне процесуальне законодавство України для боротьби з насильством щодо жінок та домашнім насильством. ; В статье дан правовой анализ существующих правовых гарантий равенства мужчины и женщины, которые предусмотрены в отечественном уголовном законодательстве, а также новелл Уголовного кодекса Украины, которые предусмотрены Законом Украины от 06.12.2017 г. № 2227-VIII. Предлагается внесение изменений и дополнений в действующий Уголовный кодекс Украины. Сделан вывод об отсутствии четких критериев разграничения ст.ст. 152 (153) и ст. 154 УК Украины, а также ст. 126-1 УК Украины и ст. 173-2 КУпАП. ; The article provides a legal analysis of the existing legal guarantees of equality between men and women, which are provided for in the national criminal legislation, as well as the novels of the Criminal Code of Ukraine, which are provided for by the Law of Ukraine of 06.12.2017 No. 2227-VIII. It is proposed to make changes and additions to the current Criminal Code of Ukraine.The conclusion is drawn that there are no clear criteria for the delimitation of art. 152 (153) and Art. 154 of the Criminal Code of Ukraine, as well as Art. 126-1 of the Criminal Code of Ukraine and Art. 173-2 of the Code of Administrative Offences.

Prostitution is an incredibly dangerous: about 92%-95% of women in prostitution became victims of sexual violence; about 70% of prostitutes suffer from post-traumatic stress disorder; the mortality rate of women in prostitution is many times higher than the average; about 75% of women in prostitution attempted suicide. It has long been believed that effective methods of combating prostitution, including legislation, do not exist. For centuries, only the punishment of prostitutes, the temporary prohibition of prostitution, and/or state control over the field have been practiced. This approach did not yield long-term positive results, moreover, as soon as prostitution became legal to one degree or another, human trafficking increased, violence against women increased, and the persecution of traffickers became more difficult. At present, the situation has changed: international human rights organizations have pointed out that the effective fight against prostitution and human trafficking is possible not through the punishment of prostituted persons, but through fighting demand.

Проаналізовано слідчо-судову та експертну практику щодо кримінальних проваджень, розпочатих у зв'язку з учиненням насильства щодо працівника правоохоронного органу. На підставі цього аналізу визначено можливості судово-медичних експертиз у кримінальних провадженнях зазначеної категорії, а також визначено типові помилки, яких допускаються слідчі під час їх призначення під час розслідування. Установлено, що типовими помилками є такі: призначення декількох експертиз для вирішення тих само питань, неправильне визначення виду експертизи, ненадання достатніх медичних даних, необхідних експерту для вирішення низки питань, зокрема матеріалів кримінальних проваджень, несвоєчасне призначення судових експертиз і некоректна постановка запитань експертові. Дано окремі рекомендації щодо усунення визначених типових помилок. ; The aim of the study was to identify common mistakes made by investigators during the appointment of forensic examinations in criminal proceedings initiated in connection with the commission of violence against law enforcement officers, and possible ways to solve them. To achieve this goal, special research methods were used, namely: the method of system analysis, comparative legal method, system and structural and forecasting method, as well as statistical methods, including methods of grouping and analysis of quantitative indicators. It has been established that forensic examinations play an important role in the investigation of violence against law enforcement officers. It is determined that the subject of forensic examination of living persons (establishing the severity of injuries) is to determine a set of issues regarding the type of injuries, their number, nature and location, age and sequence of infliction, determining their severity etc. It is established that on average during the investigation of crimes of this category two examinations are appointed. On the basis of the performed analysis the possibilities of forensic medical examinations in criminal proceedings of the specified category are defined, and also the typical mistakes which investigators make at their appointment during investigation are identified. The scientific position is substantiated that the typical mistakes are: appointment of several examinations to address the same issues, incorrect definition of the type of examination, failure to provide sufficient medical data needed by the expert to address a number of issues, including criminal proceedings, late appointment of forensic examinations, incorrect posing questions to the expert. Recommendations for preventing certain mistakes are formulated. It is emphasized that the most effective ways to eliminate the typical mistakes of investigators are to provide systematic training with investigators with the participation of practicing forensic experts. It is proved that the solution of certain problems is possible only by making appropriate changes in the current criminal procedure legislation. ; Проанализирована следственно-судебная и экспертная практика по уголовным производствам, возбужденным по факту совершения насилия в отношении сотрудника правоохранительного органа. На основании анализа определены возможности судебно-медицинских экспертиз по уголовным производствам указанной категории, а также определены типичные ошибки, допускаемые следователями при их назначении в ходе расследования. Установлено, что типичными ошибками являются назначение нескольких экспертиз для решения одних и тех же вопросов, неправильное определение вида экспертизы, непредоставление достаточных медицинских данных, необходимых эксперту для решения ряда вопросов, в том числе материалов уголовных производств, несвоевременное назначение судебных экспертиз и некорректная постановка вопросов эксперту. Даны отдельные рекомендации по устранению определенных типичных ошибок.

In today's reality, the issue of combating and preventing domestic violence is extremely important, as a large number of women and children are victims of such violence, although there are cases of domestic violence against men as well. In this paper, the issue of the role of the prosecutor's office in preventing and combating domestic violence was considered. The problems of legislative regulation of prosecutorial activity in the system of prevention and counteraction to domestic violence are also studied. In the process of writing the paper, the method of analysis and synthesis, empirical method and method of comparison were used. And, indeed, it is rightly noted in the topic of this article that this is still a problem. First of all, due to the fact that the current legislation does not clearly regulate what actions prosecutors can prevent or counteract domestic violence, as their powers include direct procedural support of such criminal cases, ie after such violence has already occurred.In our opinion, in order for the prosecutor's office to be able to effectively prevent and combat domestic violence, we propose to amend Article 131-1 of the Constitution of Ukraine, which defines the functions of the prosecutor's office in general and the prosecutor in particular. It is appropriate to supplement this article with a part that would give the prosecutor's office the right to take preventive measures to prevent and combat domestic violence. The research conducted in this paper can form the basis of legislative activity in the adoption of amendments to legislation governing the legal relationship in the field of preventing and combating domestic violence.Keywords: prosecutor's office, prosecutor, prosecutor's office, domestic violence, violence against women, violence against children, prevention of violence, counteraction to violence ; В реаліях сьогодення питання протидії та запобіганню домашньому насильству має вкрай важливе значення, оскільки велика кількість жінок та дітей стають жертвами такого насильства, хоча трапляються випадки домашнього насильства і щодо чоловіків. У даній роботі було розглянуто питання щодо проблематики ролі органів прокуратури в запобіганні та протидії домашньому насильству. Також досліджено проблеми законодавчого врегулювання прокурорської діяльності в системі запобігання та протидії домашньому насильству. В процесі написання роботи було застосовано метод аналізу та синтезу, емпіричний метод та метод порівняння. І, дійсно, вірно підмічено в темі цієї статті, що це є все ж таки проблемою. В першу чергу через те, що нормами діючого законодавства чітко не врегульовано якими ж діями прокурори можуть запобігати чи протидіяти домашньому насильству, адже в їх повноваження входить безпосередньо процесуальний супровід таких кримінальних справ, тобто після того як таке насильство вже відбулось.На нашу думку, щоб органи прокуратури могли ефективно запобігати та протидіяти домашньому насильству пропонуємо внести зміни у статтю 131-1 Конституції України, яка визначає функції прокуратури в цілому, та прокурора зокрема. Доцільним вбачається доповнити цю статтю частиною, яка б надавала право органам прокуратури здійснювати превентивні заходи щодо запобігання та протидії домашньому насильству. Дослідження, проведені в даній роботі, можуть лягти в основу законотворчої діяльності при прийнятті змін до законодавчих актів, які регулюють правовідносини в сфері запобігання та протидії домашньому насильству.Ключові слова: орган прокуратури, прокурор, прокуратура, домашнє насильство, насильство проти жінок, насильство проти дітей, запобігання насильству, протидія насильству

The scientific article reveals the essence of physical violence as a form of domestic violence and unlawful behavior of a person. Signs of physical violence in the family have been identified. In general, the reasons that lead to domestic violence are: a) social; b) economic; c) pedagogical; d) rights; e) political; e) physiological and other.The normative basis of the study is the Constitution, laws and other normative-legal acts of Ukraine, which regulate measures against violence, agreements, declarations.Also, the programs for victims and those who committed this offense, which are reflected in the Law of Ukraine «On Prevention and Suppression», are considered. The field of publicity and state structures in the implementation of legislation on counteraction to physical violence is highlighted.The conclusion was that physical violence in family relations requires not only the strengthening of responsibility under the Criminal Code of Ukraine and the Code of Conduct. As well as writing a methodological recommendation based on the Code of Ukraine on Administrative Offenses to Prevent Physical Violence.Keywords: domestic violence, misconduct, domestic violence, physical violence in the family, signs of domestic violence,violence against women ; Нaукoвa стaття poзкpивaє сутнiсть фiзичнoгo нaсильствa як фopми дoмaшньoгo нaсильствa тa нeпpaвoмipнoї пoвeдiнки oсoби. Виoкpeмлeнo oзнaки фiзичнoгo нaсильствa в сiм'ї. Узaгaльнeнo пpичини, щo пpизвoдять дo нaсильствa у сiм'ї: a) сoцiaльнi; б) eкoнoмiчнi; в) пeдaгoгiчнi; г) пpaвoвi; д) пoлiтичнi; e) фiзioлoгiчнi тa iншi.Нopмaтивнoю oснoвoю дoслiджeння є Кoнституцiя, зaкoни тa iншi нopмaтивнo-пpaвoвi aкти Укpaїни, якi peгулюють зaхoди пpoтидiї нaсильствa, угoди, дeклapaцiї OOН, ухвaли Уpяду Укpaїни iз зaзнaчeних питaнь.Тaкoж, poзглянутo пpoгpaми для пoстpaждaлих oсiб тa oсiб вчинивши дaнe пpaвoпopушeння, якi вiдoбpaжeнi в Зaкoнi Укpaїни «Пpo зaпoбiгaння тa пpoтидiю дoмaшньoму нaсильству». Виoкpeслeнo poль гpoмaдськoстi тa дepжaвних стpуктуp у peaлiзaцiї зaкoнoдaвствa щoдo пpoтидiї фiзичнoгo нaсильствa.Виснoвкoм стaлo тe, щo фiзичнe нaсильствo у сiмeйних вiднoсинaх вимaгaє нe тiльки пoсилeння вiдпoвiдaльнoстi зa пepeдбaчeнi у Кpимiнaльнoму кoдeксi Укpaїни діяння. А також написання методичної рекомендації на основі Кодексу України про адміністративні правопорушення, щoдo зaпoбiгaння фiзичнoгo насильства.Ключoвi слoвa: дoмaшнє нaсильствo, нeпpaвoмipнa пoвeдiнкa, нaсильствo в сiм'ї, фiзичнe нaсильствo в сiм'ї, oзнaки нaсильствa в сiм'ї, нaсильствo нaд жiнкaми

In modern social work, children are considered one of the most vulnerable populations, and their protection is a highpriority strategy for states. However, there are other populations who need immediate and specific support (internally displaced persons, military personnel, their families, etc.). In terms of all social variables, among all categories of recipients of social services, women belong to the category that differs from others. Therefore, the authors of the article study women as objects of social work, specifically, women survivors of domestic violence. Violence against women is one of the most relevant research topics in the field of social work. Violence restricts the full participation of women in society, has long-term consequences and expenses for women's families, communities, and countries. As a gross violation of human rights, violence against women and girls remains widespread in Europe and Central Asia. Ukraine is no exception. Women survivors of domestic violence are women who have found themselves in a difficult life situation and seek help and rehabilitation services from social workers. Highly professional, qualified specialists with deep theoretical knowledge and practical skills are needed to provide support to women survivors of violence and arrange preventive measures. However, theoretical knowledge alone is not enough; life-long learning, improvement of practical skills of responding to crises caused by violence, and professional development under the guidance of experienced supervisors on site of existing social centers are required. It is necessary to develop various, multidisciplinary technologies of social work with women, as it is crucial that women survivors of domestic violence can receive complete legal information and legal aid, psychological counseling. ; У сучасній соціальній роботі однією з найбільш незахищених верств населення є діти, захист яких є основоположною стратегією держав. Водночас є низка категорій осіб, хто потребує негайного й особливого захисту (внутрішньо переміщені особи, військовослужбовці, їхні сім'ї тощо). У розрізі всіх соціальних змінних серед усіх категорій отримувачів послуг жінки лишаються тією категорією, що вирізняється з інших. Тому автори статті розглядають саме жінок як об'єкт соціальної роботи, зокрема тих жінок, які постраждали від домашнього насильства. Проблема насильства щодо жінок є однією з актуальних дослідницьких проблем у галузі соціальної роботи. Насильство перешкоджає повноцінній участі жінок у житті суспільства, має довгострокові наслідки та витрати для сімей жінок, громад та країн. Будучи грубим порушенням прав людини, насильство щодо жінок і дівчат залишається широко поширеним явищем в Європі та Центральній Азії. Україна не є винятком. Жінки, які зазнали домашнього насильства, – це жінки, які потрапили у складну життєву ситуацію і потребують допомоги та реабілітації, якою займаються фахівці із соціальної роботи. Для надання допомоги жінкам, які постраждали від насильства, організації профілактичних заходів потрібні високопрофесійні, кваліфіковані фахівці, які мають глибокі теоретичні знання та практичний досвід роботи. Проте одних теоретичних знань замало, потрібне постійне вдосконалення, практична робота з розв'язання кризових ситуацій, зумовлених насильством, стажування з урахуванням діючих соціальних центрів під керівництвом досвідчених супервізорів. Потрібна розробка різних, багатопрофільних технологій соціальної роботи з жінками, оскільки надзвичайно важливо, щоб жінки, які постраждали від жорстокого поводження в сім'ї, мали змогу отримувати повну інформацію з юридичних та правових питань, психологічну підтримку.

In examining the role of political myths in the Independent state of Croatia (NDH) propaganda, I will explore one political myth that aroused from pre-existing images and stereotypes about Jews in Croat lands that lie at the heart of NDH propaganda: The Myth about the Enemy. That myth was instrumental in providing "moral" justification for genocide and military violence against Jews throughout NDH history and is important for understanding how propaganda was successful in the recruitment of soldiers in the Ustasha movement, as well as for understanding war and genocidal rhetoric. I will discuss how official-level rhetoric has tailored that myth in order to provide significance for political circumstances and legitimize mass violence against Jews.

The main objective of the study is to determine the specificity of gender representation of violence against women in the Ukrainian Soviet press of the 1920s and 1930s. The methodology of our study combining discourse analysis with feminist criticism. In the texts of the media of the 1920s and 1930s, the problem of sexual violence was interpreted in line with communist ideology.In order to publicize the fact of rape in Soviet newspapers, it was necessary for the crime to meet a number of ideological criteria, in particular the victim and the rapist had to be of the "right" class origin. Newspaper texts focused on the issue of sexual violence against women as an everyday occurrence in the USSR to exacerbate the class struggle against exploiters. In some publications, journalists carefully touched on the subject of sexual harassment by business executives, but it was not fully disclosed.In the early 1920s, under the conditions of Soviet rule, reports of sexual violence by White Army soldiers were printed with propaganda goals to create a demonized image of the enemy to gain the affection of the local population.I. Dubinsky's publications on the sexual military practices of the Red Army (the constant presence of a large number of «their» women in the Red Army during the Civil War, the rape of «foreign» women) were a bold exception to the general journalistic rule of concealing such information. In the 1930s, with the height of Stalin's terror, reports of sexual violence disappeared from the front pages of Ukrainian Soviet newspapers. But Soviet citizens were regularly informed of similar crimes in bourgeois countries.Research results. In our study we outline the main topics for further research of Ukrainian media discourse (sexual harassment at work, militarism and sexual violence), as well as the key issues of coverage of this social problem (marginalization and taboos, ideological involvement, bias, etc.).Conclusions. Thanks to journalistic technologies (framing, stereotyping, imposing of a class enemy ideologue on the image of a rapist, a kind of authorial intentionality, artistic means), the message about gender violence acquired the necessary ideological coloring. Thus, reports of sexual violence in the Ukrainian Soviet press were regarded by the communist authorities as an effective ideological weapon.Significance. Gender-sensitive journalism is only being implemented in modern Ukraine, so we consider these issues, including historical aspects, to be a topical and promising area of media studies.Key words: sexual violence; gender violence; rape, the press; propaganda, ideology. ; У статті досліджується специфіка висвітлення сексуального насильства в українській радянській пресі 1920‒1930-х років, зокрема такі його форми, як зґвалтування і сексуальні домагання. Об'єктом дослідження стали судові репортажі, повідомлення кримінальної хроніки, кореспонденції, статті, присвячені цій темі і вміщені у газетах і журналах 1920‒1930-х років. Сексуальні злочини були табуйованою і марґіналізованою темою в українській радянській пресі: журналісти здійснювали специфічний відбір фактів і оприлюднювали лише ті з них, які могли прислужитися радянській пропаганді. Підкреслюється, що комуністична ідеологія впливала на зміст, типологію персонажів, інтерпретацію події, визначала ідейні акценти таких повідомлень.Key words: сексуальне насильство; гендерне насильство; зґвалтування; преса; пропаганда; ідеологія.

The authors of the article refer domestic violence as extremely dangerous legal phenomena, and the level of counteraction to it is determined by the indicator of civilization of the state, a significant factor in the improvement of society. In this regard, the relevance of the development and improvement of normative and legal regulation of preventing and counteracting domestic violence has been substantiated. The authors have analyzed recently approved Law of Ukraine "On Prevention and Combating Domestic Violence"; the main ways and perspectives of its implementation have been determined. It has been noted that the legislator determined the following forms of domestic violence: physical, social, psychological and economic. They have been characterized and it has been concluded that the analyzed wording is fully consistent with the definition of these concepts in the Convention of the Council of Europe on the Prevention of Violence against Women and Domestic Violence, as well as combating these phenomena that is important for further steps in ratifying this international and legal document. The authors have emphasized the importance of expanding the range of people affected by the Law of Ukraine "On Preventing and Combating Domestic Violence", since it would overcome the existing limitations of the current legislation that prevented effective counteraction to domestic violence. The authors have also defined important the need to supplement and expand the list of subjects of preventing and counteracting domestic violence, which obliged to take appropriate measures. Structural analysis of the system of the indicated subjects has been carried out. It has been emphasized that harmonization of the provisions of the current legislation aimed at preventing and counteracting domestic violence is intended to increase the resistance to violence, including on a gender basis, to ensure compliance of domestic legislation with contemporary European and international requirements, to allow the proper implementation of international standards for combating violence and to promote positive changes in the social sphere and society in the whole. ; Обґрунтовано актуальність удосконалення законодавчого забезпечення запобігання та протидії домашньому насильству. Розкрито перспективи впровадження ухваленого Верховною Радою України закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Охарактеризовано форми домашнього насильства і суб'єктів запобігання та протидії домашньому насильству. Проаналізовано види адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані з домашнім насильством.

The article is devoted to a comparative analysis of the approaches of foreign countries to the regulation of legal and institutional mechanisms concerning the implementation of restraining orders as a tool of prevention and combating domestic violence. It is concluded that despite significant differences in approaches to regulating the mechanism of restraining orders embodied in the national laws of the studied states, the mechanism as a whole demonstrates a high degree of effectiveness both concerning the combating and prevention of situations of domestic violence. The article focuses on approaches to differentiating restraining orders depending on the specifics of legislative regulation of the corresponding mechanism in the national legal orders of the states under consideration; their specific features are indicated, in particular, target orientation, subjects and application procedure. The authors also highlight some of the shortcomings inherent to the restraining orders tool, draw attention to the lack of a mechanism for states' mutual recognition of restriction measures, which could negatively affect the effectiveness of international cooperation in combating domestic violence. A generalized description is given to international legal instruments in the field of combating domestic violence and violence against women, the conceptual role of the mechanism of restraining orders in the context of fulfilling international legal obligations arising from the relevant acts. The practice of international judicial and quasi-judicial institutions in the respective field is analyzed. ; У статті досліджується еволюція механізму обмежувального припису для захисту жертв домашнього насильства. Авторами аналізується застосування механізму у США, Австралії, ПАР, Швеції, Великій Британії, Малайзії та Японії; проводиться аналіз перспектив застосування обмежувальних приписів в Україні з урахуванням законодавчих новацій, а також досліджується роль механізму обмежувальних приписів у виконанні державами міжнародних зобов'язань щодо захисту жертв домашнього насильства.

The article is devoted to a comparative analysis of the approaches of foreign countries to the regulation of legal and institutional mechanisms concerning the implementation of restraining orders as a tool of prevention and combating domestic violence. It is concluded that despite significant differences in approaches to regulating the mechanism of restraining orders embodied in the national laws of the studied states, the mechanism as a whole demonstrates a high degree of effectiveness both concerning the combating and prevention of situations of domestic violence. The article focuses on approaches to differentiating restraining orders depending on the specifics of legislative regulation of the corresponding mechanism in the national legal orders of the states under consideration; their specific features are indicated, in particular, target orientation, subjects and application procedure. The authors also highlight some of the shortcomings inherent to the restraining orders tool, draw attention to the lack of a mechanism for states' mutual recognition of restriction measures, which could negatively affect the effectiveness of international cooperation in combating domestic violence. A generalized description is given to international legal instruments in the field of combating domestic violence and violence against women, the conceptual role of the mechanism of restraining orders in the context of fulfilling international legal obligations arising from the relevant acts. The practice of international judicial and quasi-judicial institutions in the respective field is analyzed. ; У статті досліджується еволюція механізму обмежувального припису для захисту жертв домашнього насильства. Авторами аналізується застосування механізму у США, Австралії, ПАР, Швеції, Великій Британії, Малайзії та Японії; проводиться аналіз перспектив застосування обмежувальних приписів в Україні з урахуванням законодавчих новацій, а також досліджується роль механізму обмежувальних приписів у виконанні державами міжнародних зобов'язань щодо захисту жертв домашнього насильства.

The article reveals the essence of informational violence in the broad and narrow sense and its substantial aspect. It is shown that the information may be contained in any violence and abuse information may be direct and indirect. There is stated that in today's society has developed a system of the public and private informational violence. The role of the media and computer network in the implementation of informational violence is highlighted.There are analyzed the main aspects regarding the content of informational violence.First, more important is not the protection of information and protection of information. Internet – open field for the Information violence. A person who begins to perceive the world through the Internet, there is a new world view. In this situation, even changing the traditional idea of sign systems. First, the huge flow of information shifts from its discrete-level path, possible even without any information content. Secondly, the loss of opportunity to check the information to determine where truth and lies.Secondly, information violence in some way intertwined with terror. Previously, the only kind of information weapons were the media. Today a huge role computer information. If terror through mass media could make only state the effect through computer systems became possible for individuals.Third, among the diverse manifestations of the effects of mass communication occupy a special place effects associated with images of violence, especially in television programs. The emotional effect of the written word is much weaker performance than the TV screen. Television in many ways rejects us back into the world of illiteracy. Prized visual effect on the emotions and fears, rather than appeal strict logic sense. The media have become a secular religion, largely replacing general history, national culture, friends as the main force that creates our perception of reality.Fourth, problem actualized manipulation of consciousness. Manipulation is regarded as soft, «progressive» ruling technology to wise rulers control consciousness of its citizens. Manipulation is not only induces a person under this influence, do what others want, it makes them want to do it. One of the main conditions for successful manipulation is the fact that modern humans basically have neither time nor desire to check the authenticity of messages, because media reports form the worldview of a person living in the information age.Fifth, the availability of information resources for the average user often contributes to its euthanasia, drug addiction, rather than activity. A growing portion of time is spent reading and information search, and, consequently, lower part can be given to organized social action. The individual can be satisfied with the high level of awareness, but ignore their isolation from the decisions and actions he identifies knowledge about critical actions against these problems.Sixth, the information content of the violence is largely determined by the shape control for the effects of the media. media – a tool for a particular method of influence and control – political manipulation. Manipulation is performed by introduction into the mass consciousness of myths, using direct manipulation of facts, suppression of unwanted information spread lies and slander and half-truths and sticking labels.In the article the basic properties Information violence: non-forcible ideal character that is not subject to physical laws; nonlinearity, that is disproportionate dependence causes and consequences; cumulative; the possibility of maximum range and speed of distribution; Copy perfect opportunity; blur in time and space; indirect stealth character and influence; virtual nature of others. ; В статье раскрываются сущность информационного насилия в широком и узком смысле и его содержательный аспект. Показано, что информационная компонента содержится в любом насилии, а информационное насилие может быть непосредственным и опосредованным. Констатируется, что в современном обществе сложилась система государственного и частного информационного насилия. Освещена роль средств массовой информации и компьютерной сети Интернет в осуществлении информационного насилия. Проанализированы основные аспекты относительно содержания информационного насилия: защита от информации, информационный терроризм, изображения насилия в СМИ, манипуляция сознанием, отсутствие анализа информации пользователями, экономический и политический контроль за средствами массовой информации. Определены основные свойства информационного насилия. Предложено типологизацию информационного насилия по субъектам и объектам насилия, по способам и механизмам его осуществления и по степени проявления. ; У статті розкриваються сутність інформаційного насильства у широкому та вузькому сенсі та його змістовний аспект. Показано, що інформаційна компонента міститься в будь-якому насильстві, а інформаційне насильство може бути безпосереднім та опосередкованим. Констатується, що в сучасному суспільстві склалася система державного та приватного інформаційного насильства. Висвітлено роль засобів масової інформації та комп'ютерної мережі Інтернет у здійсненні інформаційного насильства. Проаналізовано основні аспекти щодо змісту інформаційного насильства: захист від інформації, інформаційний тероризм, зображення насильства у ЗМІ, маніпуляція свідомістю, відсутність аналізу інформації користувачами як результат доступності інформації, економічний та політичний контроль за засобами масової інформації. Визначено основні властивості інформаційного насильства. Запропоновано типологізацію інформаційного насильства за суб'єктами та об'єктами насильства, за способами та механізмами його здійснення та за ступенем прояву.