Suchergebnisse

The article describes the main characteristics of the court layers during the main historical time: from the end of the XVII century till early XX century. The author uses the historical – comparative and problematicchronological methods. The article`s aim is to investigate the transformation processes of the legal and the professional layers status in Volhynian gubernia during the determined periods. The paper defi nes the main stages of the functioning of the advocacy of the Volhynian lands, observes the evolution of the basic requirements and rules for court layers in accordance with the feudal Lithuanian- Polish and Russian imperial legislation towards the democratization of the lawyer profession, which was started up by the bourgeois Court Statutes (1864). In the second part of the XIX century – at the beginning of the XX century the criteria of mandatory presence of real property and belonging to the nobility disappeared. The requirements for compulsory higher education, practical experience were placed on fi rst place. At the same time, professionalism, discipline, corporate ethics and willingness to provide free legal assistance to the indigents remained valid factors, although the professional abusive practice and even criminal acts took place. The author analyzes and compares the legal and the professional status of the district courts procurators of the Volhynian gubernia in the beginning of the XIX century and sworn jurors of the Zhytomyr Regional Court in the second half of the XIX and early XX century.

Reforms in many industries and business fields in Ukraine need application of modern political tools. One among principles of domestic policy of Ukraine as a state is development of competition and support of efficient control over natural monopolies and prevention of monopolism on markets. Legal confirmation of any economic policy will be carried out by definition of the domestic policy principles. Antimonopoly-competitive policy is one among the focal points of the economic policy in particular. Competition advocacy according to generally accepted approach is a part of such competitive policy; therefore, definition and interpretation of the advocacy competition will affect the contents of the antimonopoly-competitive policy of the government in general and its application in competing industries in most cases, and in particular application with respect to transport. Analysis of scientific publications dedicated to the competition advocacy in Ukraine reveals a variety of interpretations of this notion and arising numerous ambiguities in the content as a result. The article contemplates the meaning of some notions similar to advocacy such as lobbing, informative-educational activities, fundraising. Contents of notions 'advocacy competition' and 'advocacy' are compared. The foregoing allows us to interpret the content and to show difference between competition advocacy and other notions. Definition of the antimonopoly-competitive policy in legislation is considered together with available activities constituting competition advocacy among the tasks of an anti-monopoly authority in Ukraine. It is considered also whether the governmental bodies are charged with tasks on initiation and organisation of competitive environment in the wide sense of these words. Ambiguous content of the competition advocacy definition in Ukraine is complicated with non-availability of any normative definition of this notion in Ukrainian legislation. Study of the notion 'competition advocacy' will allow us to make a conclusion on the possibility of its application in many industries of national economy and in railway transport in particular. ; Реформирование многих отраслей и сфер хозайства в Украине требует применения современных инструментов политики. Одной из основ внутренней политики государства Украины является развитие конкуренции и обеспечение действенного регулирования деятельности естественных монополий, недопущение проявлений монополизма на рынках. Правовое закрепление экономической политики осуществляется путем определения основ внутренней политики. Одним из направлений экономической политики является, в частности, антимонопольно-конкурентная политика. Адвокатирование конкуренции по общепринятому подходу является частью конкурентной политики, поэтому от определения и наполнения адвокатирования конкуренции зависит содержание антимонопольно-конкурентной политики государства вообще и ее применение в конкурентных отраслях, в частности, на транспорте. Анализ научных публикации, посвященных адвокатированию конкуренции в Украине, свидетельствует о разнообразии трактовок этого понятия и возникающую вследствие этого множественную неоднозначность содержания. В статье рассматривается значение схожих с адвокатированием понятий, таких как: лоббирование, информационно-образовательная деятельность, фандрайзинг. Сравнивается содержание адвокатирования конкуренции и адвокации. Указанное позволяет раскрыть содержание и отличие адвокатирования конкуренции от других понятий. Рассматривается определение антимонопольно-конкурентной политики в законодательстве и наличие деятельности, которая составляет адвокатирования конкуренции среди задач антимонопольного органа Украины. Рассматривается возложено ли на государственные органы задачи по инициации и создания конкурентной среды в широком смысле. Неоднозначность содержания определения адвокатирования конкуренции в Украине усложняет отсутствие до настоящего времени нормативного закрепления этого понятия в законодательстве Украины. Исследование содержания адвокатирования конкуренции позволит сделать вывод о возможности применения его во многих отраслях экономики и на железнодорожном транспорте в частности. ; Реформування багатьох галузей та сфер господарства в Україні потребує застосування сучасних інструментів політики. Однією з засад внутрішньої політики держави України є розвиток конкуренції та забезпечення дієвого регулювання діяльності природних монополій, недопущення проявів монополізму на ринках. Правове закріплення економічної політики здійснюється шляхом визначення засад внутрішньої політики. Одним із напрямів економічної політики є, зокрема, антимонопольно-конкурентна політика. Адвокатування конкуренції за загальноприйнятим підходом є частиною конкурентної політики, тому від визначення та наповнення адвокатування конкуренції залежить зміст антимонопольно-конкурентної політики держави взагалі та її застосування у конкурентних галузях, зокрема, на транспорті. Аналіз наукових публікації, присвячених адвокатуванню конкуренції в Україні, свідчить про різноманітність трактувань цього поняття та виникаючу внаслідок цього множинну неоднозначність змісту. В статті розглядається значення схожих з адвокатуванням понять, таких як: лобіювання, інформаційно-освітня діяльність, фандрайзінг. Порівнюється зміст адвокатування конкуренції та адвокації. Вказане дозволяє розкрити зміст та відмінність адвокатування конкуренції від інших понять. Розглядається визначення антимонопольно-конкурентної політики в законодавстві та наявність діяльності, що складає собою адвокатування конкуренції серед завдань антимонопольного органу України. Розглядається чи покладено на державні органи завдання щодо ініціації та створення конкурентного середовища в широкому розумінні. Неоднозначність змісту визначення адвокатування конкуренції в Україні ускладнює відсутність до цього часу нормативного закріплення цього поняття в законодавстві України. Дослідження змісту адвокатування конкуренції дозволить зробити висновок про можливість застосування його у багатьох галузях економіки та на залізничному транспорті зокрема.

Reforms in many industries and business fields in Ukraine need application of modern political tools. One among principles of domestic policy of Ukraine as a state is development of competition and support of efficient control over natural monopolies and prevention of monopolism on markets. Legal confirmation of any economic policy will be carried out by definition of the domestic policy principles. Antimonopoly-competitive policy is one among the focal points of the economic policy in particular. Competition advocacy according to generally accepted approach is a part of such competitive policy; therefore, definition and interpretation of the advocacy competition will affect the contents of the antimonopoly-competitive policy of the government in general and its application in competing industries in most cases, and in particular application with respect to transport. Analysis of scientific publications dedicated to the competition advocacy in Ukraine reveals a variety of interpretations of this notion and arising numerous ambiguities in the content as a result. The article contemplates the meaning of some notions similar to advocacy such as lobbing, informative-educational activities, fundraising. Contents of notions 'advocacy competition' and 'advocacy' are compared. The foregoing allows us to interpret the content and to show difference between competition advocacy and other notions. Definition of the antimonopoly-competitive policy in legislation is considered together with available activities constituting competition advocacy among the tasks of an anti-monopoly authority in Ukraine. It is considered also whether the governmental bodies are charged with tasks on initiation and organisation of competitive environment in the wide sense of these words. Ambiguous content of the competition advocacy definition in Ukraine is complicated with non-availability of any normative definition of this notion in Ukrainian legislation. Study of the notion 'competition advocacy' will allow us to make a conclusion on the possibility of its application in many industries of national economy and in railway transport in particular. ; Реформирование многих отраслей и сфер хозайства в Украине требует применения современных инструментов политики. Одной из основ внутренней политики государства Украины является развитие конкуренции и обеспечение действенного регулирования деятельности естественных монополий, недопущение проявлений монополизма на рынках. Правовое закрепление экономической политики осуществляется путем определения основ внутренней политики. Одним из направлений экономической политики является, в частности, антимонопольно-конкурентная политика. Адвокатирование конкуренции по общепринятому подходу является частью конкурентной политики, поэтому от определения и наполнения адвокатирования конкуренции зависит содержание антимонопольно-конкурентной политики государства вообще и ее применение в конкурентных отраслях, в частности, на транспорте. Анализ научных публикации, посвященных адвокатированию конкуренции в Украине, свидетельствует о разнообразии трактовок этого понятия и возникающую вследствие этого множественную неоднозначность содержания. В статье рассматривается значение схожих с адвокатированием понятий, таких как: лоббирование, информационно-образовательная деятельность, фандрайзинг. Сравнивается содержание адвокатирования конкуренции и адвокации. Указанное позволяет раскрыть содержание и отличие адвокатирования конкуренции от других понятий. Рассматривается определение антимонопольно-конкурентной политики в законодательстве и наличие деятельности, которая составляет адвокатирования конкуренции среди задач антимонопольного органа Украины. Рассматривается возложено ли на государственные органы задачи по инициации и создания конкурентной среды в широком смысле. Неоднозначность содержания определения адвокатирования конкуренции в Украине усложняет отсутствие до настоящего времени нормативного закрепления этого понятия в законодательстве Украины. Исследование содержания адвокатирования конкуренции позволит сделать вывод о возможности применения его во многих отраслях экономики и на железнодорожном транспорте в частности. ; Реформування багатьох галузей та сфер господарства в Україні потребує застосування сучасних інструментів політики. Однією з засад внутрішньої політики держави України є розвиток конкуренції та забезпечення дієвого регулювання діяльності природних монополій, недопущення проявів монополізму на ринках. Правове закріплення економічної політики здійснюється шляхом визначення засад внутрішньої політики. Одним із напрямів економічної політики є, зокрема, антимонопольно-конкурентна політика. Адвокатування конкуренції за загальноприйнятим підходом є частиною конкурентної політики, тому від визначення та наповнення адвокатування конкуренції залежить зміст антимонопольно-конкурентної політики держави взагалі та її застосування у конкурентних галузях, зокрема, на транспорті. Аналіз наукових публікації, присвячених адвокатуванню конкуренції в Україні, свідчить про різноманітність трактувань цього поняття та виникаючу внаслідок цього множинну неоднозначність змісту. В статті розглядається значення схожих з адвокатуванням понять, таких як: лобіювання, інформаційно-освітня діяльність, фандрайзінг. Порівнюється зміст адвокатування конкуренції та адвокації. Вказане дозволяє розкрити зміст та відмінність адвокатування конкуренції від інших понять. Розглядається визначення антимонопольно-конкурентної політики в законодавстві та наявність діяльності, що складає собою адвокатування конкуренції серед завдань антимонопольного органу України. Розглядається чи покладено на державні органи завдання щодо ініціації та створення конкурентного середовища в широкому розумінні. Неоднозначність змісту визначення адвокатування конкуренції в Україні ускладнює відсутність до цього часу нормативного закріплення цього поняття в законодавстві України. Дослідження змісту адвокатування конкуренції дозволить зробити висновок про можливість застосування його у багатьох галузях економіки та на залізничному транспорті зокрема.

Problem formulation. One of the conditions of Ukraine's integration into the European Union is building of such an advocacy system and creation of legislation on its organization and operation, which standards would represent the democratic legal advocacy model. Because only with the proper functioning of this institution the development of democracy and the rule of law are possible, what, in turn, is one of the main criteria for Ukraine's membership in the European Union. Analysis of recent research and publications. The issue of the advocacy legal status in one way or another is considered in the works of foreign and domestic scientists. However, firstly, most studies were conducted before the adoption of the Law of Ukraine «About advocacy and legal practice» 2012, secondly, many issues still require their scientific research, including from the point of view of the revaluation of the role and importance of the advocacy in the light of European integration aspirations of Ukraine. Presentation of the research main material. The article gives the definition of the constitutional and legal status of advocacy in Ukraine, its purpose and functions at the present stage of the statehood development, the relationships between the advocacy and the public, including the judiciary, civil society are investigated, the existence of the institution of legal lawyer's aid are substantiated on the basis of the analysis of international documents, domestic legislation and scientific literature on these issues. Conclusion. Fundamental in determining the advocacy place and role as one of the human rights institutions of the state is that at the same time it is an integral part of the state machinery of the administration of justice and vital for the effective functioning of the judiciary, designed to control constitutionally the activity of executive and legislative power in the sphere of ensuring the constitutional rights and freedoms. The advocacy place in the modern legal system can be characterized as a way of limiting state power by means of establishment and operation of an independent human rights institution that facilitates with its activity to implement the constitutional function of the state – to realize and to protect human rights and freedoms. Constitutional-legal status allows lawyers to participate actively in ensuring the rights not only of every individual but also the whole civil society, to implement a human rights function effectively, providing interoperability of the institutional systems of the state and civil society. ; На основе анализа международных документов, отечественного законодательства и научной литературы определен конституционно-правовой статус адвокатуры Украины, ее назначение и функции на современном этапе развития государственности, исследованы взаимоотношения адвокатуры с органами государственной, в том числе судебной власти, гражданским обществом, обосновано существование института правовой помощи адвоката ; На основі аналізу міжнародних документів, вітчизняного законодавства та наукової літератури визначено конституційно-правовий статус адвокатури України, її призначення та функції на сучасному етапі розвитку державності, досліджено взаємовідносини адвокатури з органами державної, в тому числі судової влади, громадянським суспільством, обґрунтовано існування інституту правової допомоги адвоката

Problem formulation. One of the conditions of Ukraine's integration into the European Union is building of such an advocacy system and creation of legislation on its organization and operation, which standards would represent the democratic legal advocacy model. Because only with the proper functioning of this institution the development of democracy and the rule of law are possible, what, in turn, is one of the main criteria for Ukraine's membership in the European Union. Analysis of recent research and publications. The issue of the advocacy legal status in one way or another is considered in the works of foreign and domestic scientists. However, firstly, most studies were conducted before the adoption of the Law of Ukraine «About advocacy and legal practice» 2012, secondly, many issues still require their scientific research, including from the point of view of the revaluation of the role and importance of the advocacy in the light of European integration aspirations of Ukraine. Presentation of the research main material. The article gives the definition of the constitutional and legal status of advocacy in Ukraine, its purpose and functions at the present stage of the statehood development, the relationships between the advocacy and the public, including the judiciary, civil society are investigated, the existence of the institution of legal lawyer's aid are substantiated on the basis of the analysis of international documents, domestic legislation and scientific literature on these issues. Conclusion. Fundamental in determining the advocacy place and role as one of the human rights institutions of the state is that at the same time it is an integral part of the state machinery of the administration of justice and vital for the effective functioning of the judiciary, designed to control constitutionally the activity of executive and legislative power in the sphere of ensuring the constitutional rights and freedoms. The advocacy place in the modern legal system can be characterized as a way of limiting state power by means of establishment and operation of an independent human rights institution that facilitates with its activity to implement the constitutional function of the state – to realize and to protect human rights and freedoms. Constitutional-legal status allows lawyers to participate actively in ensuring the rights not only of every individual but also the whole civil society, to implement a human rights function effectively, providing interoperability of the institutional systems of the state and civil society. ; На основе анализа международных документов, отечественного законодательства и научной литературы определен конституционно-правовой статус адвокатуры Украины, ее назначение и функции на современном этапе развития государственности, исследованы взаимоотношения адвокатуры с органами государственной, в том числе судебной власти, гражданским обществом, обосновано существование института правовой помощи адвоката ; На основі аналізу міжнародних документів, вітчизняного законодавства та наукової літератури визначено конституційно-правовий статус адвокатури України, її призначення та функції на сучасному етапі розвитку державності, досліджено взаємовідносини адвокатури з органами державної, в тому числі судової влади, громадянським суспільством, обґрунтовано існування інституту правової допомоги адвоката

Problem formulation. One of the conditions of Ukraine's integration into the European Union is building of such an advocacy system and creation of legislation on its organization and operation, which standards would represent the democratic legal advocacy model. Because only with the proper functioning of this institution the development of democracy and the rule of law are possible, what, in turn, is one of the main criteria for Ukraine's membership in the European Union. Analysis of recent research and publications. The issue of the advocacy legal status in one way or another is considered in the works of foreign and domestic scientists. However, firstly, most studies were conducted before the adoption of the Law of Ukraine «About advocacy and legal practice» 2012, secondly, many issues still require their scientific research, including from the point of view of the revaluation of the role and importance of the advocacy in the light of European integration aspirations of Ukraine. Presentation of the research main material. The article gives the definition of the constitutional and legal status of advocacy in Ukraine, its purpose and functions at the present stage of the statehood development, the relationships between the advocacy and the public, including the judiciary, civil society are investigated, the existence of the institution of legal lawyer's aid are substantiated on the basis of the analysis of international documents, domestic legislation and scientific literature on these issues. Conclusion. Fundamental in determining the advocacy place and role as one of the human rights institutions of the state is that at the same time it is an integral part of the state machinery of the administration of justice and vital for the effective functioning of the judiciary, designed to control constitutionally the activity of executive and legislative power in the sphere of ensuring the constitutional rights and freedoms. The advocacy place in the modern legal system can be characterized as a way of limiting state power by means of establishment and operation of an independent human rights institution that facilitates with its activity to implement the constitutional function of the state – to realize and to protect human rights and freedoms. Constitutional-legal status allows lawyers to participate actively in ensuring the rights not only of every individual but also the whole civil society, to implement a human rights function effectively, providing interoperability of the institutional systems of the state and civil society. ; На основе анализа международных документов, отечественного законодательства и научной литературы определен конституционно-правовой статус адвокатуры Украины, ее назначение и функции на современном этапе развития государственности, исследованы взаимоотношения адвокатуры с органами государственной, в том числе судебной власти, гражданским обществом, обосновано существование института правовой помощи адвоката ; На основі аналізу міжнародних документів, вітчизняного законодавства та наукової літератури визначено конституційно-правовий статус адвокатури України, її призначення та функції на сучасному етапі розвитку державності, досліджено взаємовідносини адвокатури з органами державної, в тому числі судової влади, громадянським суспільством, обґрунтовано існування інституту правової допомоги адвоката

The article investigates the problems of development of advocacy science in Ukraine. Оn the modern stage of development of science the confession of advocacy science as the special legal science is a necessity which is predetermined objective development of scientific legal knowledge about organization of advocacy and activity of advocates.Nowadays there are different approaches to the interpretation of advocacy science. The author analyzes the definitions of such concepts as «advocacy science», «advocacy law», «advocatologie», «theory of advocacy. The article defines each of these concepts, offers individual approach to determine correlation between each other. The author distincts features of advocacy science and prouves that unequal understanding, identification of advocacy science finally makes positive influence on the development of the legislation and its application.The role of the Bar in modern society, tendencies of development of advocate activity are investigated. It is very important to improve quality of legal services rendered,to enhance the role and prestige of the Bar in society, to protect rights and legitimate interests of attorneys. The improvement of activity of advocates, organization of advocacy, quality of legal assistance must be under the captious analysis of scientists. The mission of advocacy science is to promote development and strengthen of the Bar of Ukraine. Scientific researches are oriented to determination of future priority directions of development of advocacy.A legal theory must be based, at least, on three elements: theoretical conceptions, norms of legislation and practice. Indeed, a theory can specify on the lacks of legislation, practice of its application, or even based on the analogy of law or to the right. But however, such theoretical hypotheses must influence on the legal system of Ukraine and become instruments for its improvement, except for the cases when unverified and erroneous hypotheses are reproduced in public relations and result in changes in a legislation.Advocacy science investigates relations between advocates and governmental bodies, bodies of local self-government, their officials and officers, enterprises, institutions and organizations regardless of the type of their ownership and subordination, non-governmental and international organizations. It develops integrated methodology for professional training and retraining of advocates, assistant advocates, trainees. It promotes learning of the history and traditions of the Bar and scientific analysis of issues concerning activities of the Bar, elimination of any drawbacks in law enforcement practice. Scientists not always in time react on suggestion about changes to the laws, and it causes the rapid change of base of certain science. From these grounds there is an urgent necessity to strengthen the research constituent of advocacy science. ; Визначено, що виокремлення науки про адвокатуру як спеціальної юридичної науки є необхідним на сучасному етапі розвитку юридиспруденції. З'ясовано, що виникнення у складі правової науки окремої галузі про адвокатуру є наслідком об'єктивних процесів еволюції правознавства, потреби в інтеграції правових наукових знань про адвокатуру. Різні галузі правової науки містять знання, узагальнення, ідеї чи положення, що стосуються адвокатури, адвоката чи адвокатської діяльності, проте розвиток знань про адвокатуру та адвокатську діяльність у межах якоїсь із зазначених наук є обмеженим, неповним, у процесі вивчення відсутній системний підхід.Проаналізовано термінологічний ряд «адвокатологія», «наука про адвокатуру», «адвокатське право», «теорія адвокатури». Під терміном «теорія адвокатури» запропо­новано позначати нові концепції вчених та практиків стосовно адвокатури. Такі концепції підлягають обговоренню та удосконаленню перед їх запровадженням у законодавство та практику його застосування.Зроблено висновок, що завдання теоретичної частини адвокатології полягає в дослід­женні і роз'ясненні тих об'єктивних процесів, які призвели до виникнення адвокатури, визначенні її сутності та призначення у громадянському суспільстві, формулюванні її поня­тійного апарату тощо. Головним напрямом досліджень у теорії адвокатури доцільно вважа­ти визначення таких раціональних кроків у її розвитку.

The article deals with the latest phenomenon of advocacy journalism. Given the insufficient research in journalistic scientific discourse, the lack of the term definition, the uncertainty of the features and conditions of successful functioning, the topic is relevant. As a result of considering the works of international and Ukrainian journalistic experts, analyzing the media activity of international journalists, a systematized concept of journalism as advocacy is formulated. Methods, functions, topics, principles of interaction with the character and genre parameters of advocacy media activity are considered as defining characteristics.The article defines such methods of advocacy journalist work as actualization of problems, provision of information, investigation, expression of alternative point of view on problems, «human stories», forecasting. It was found that the topics covers the most pressing problems, including poverty, inequality, corruption, fertility, urbanization, and religiosity.As functional characteristics are considered the depiction of burning aspects of daily life, the development of civic qualities of the individual, the defense of human rights, the formation of effective-positive affirmations, the resolution of practical tasks and problematic situations.The considered examples of human rights advocacy media texts of international production allow to claim that advocacy journalism of the beginning of the ХХІ century is a multivector, polythematic, multifunctional meta-genre. Due to their broad problem-thematic coverage, humanistic pathos, human rights defenders-journalists today do not simply state facts and inform the national or global public about incurable social diseases, but comprehensively consider their etiology and current state, stimulate legislative, institutional and community activities on settling the acute issues of humankind, mobilize society to find ways to solve them.Key words: advocacy journalism, mass media, meta-genre, journalism as human rights defense, the latest media ...

The article deals with the phenomenon of advocacy journalism, its thematic and genre definition on the examples of Ukrainian and foreign mass media. In particular, media activity, dedicated to human rights' defence, is considered in the context of socially responsible journalism. Its representation on the Ukrainian television channels «Inter» and «STB» in 2012-2014 is analyzed on the example of children's issues, as well as in television programs of the BBC, documentary films and television projects of advocacy journalists U. R. Romano and S. Obeid-Chinoy. Ukrainian and foreign journalists, investigators and producers try to comprehend and reveal for mass audience the genesis of the problems of the poor, children and women, the spiritual health of humanity and outline ways out of crisis situations.The examined cases of advocacy media texts of Ukrainian and foreign production of the beginning of the 21st century allow us to state that international human rights journalism is a multi-vector, rather broad in raised issues, multifunctional meta-genre. Nowadays due to the broad problem-thematic coverage, humanistic pathos, advocacy journalists not only state the facts and inform the national or global public about incurable social diseases, but comprehensively consider their etiology and the current state, stimulate legislative, institutional and community activities to regulate and overcome the urgent problems of mankind, mobilize the society in finding ways to solve them.As for children's issues, the following scenarios of its coverage are represented in Ukrainian, American and English television media practice: entertainment, investigative-analytical, documentary, and project-oriented. All of them are aimed not only on fixing the problem, but also on solving it. Undoubtedly, the media, advocative and social activities of the concidered and many other film-makers and journalists deserve further scholarly consideration and are highly valuable examples for development for collaborative journalism.Key words: representation, human rights issues, social responsibility, genre, TV program, documentary film, journalistic investigation. ; У статті розглянуто феномен правозахисної журналістики, подано її проблемно-тематичне та жанрове визначення на прикладах українських і зарубіжних мас-медіа. Зокрема, розглянуто правозахисну медіадіяльність у контексті соціально відповідальної журналістики, проаналізовано її репрезентацію на українських телеканалах «Інтер», «СТБ» у 2012-2014 рр. на прикладі дитячої проблематики, а також у телепрограмах британської телемережі ВВС, документальних фільмах і телепроектах журналістів-правозахисників У. Р. Романо та Ш. Обейд-Чиной.Ключові слова: репрезентація, правозахисна проблематика, соціальна відповідальність, жанр, телепрограма, документальний фільм, журналістське розслідування.

The article deals with the importance of the independence of the Institute of Advocacy, which, in view of its specific functions, is intended to protect the legitimate rights and interests of citizens of Ukraine from criminal prosecution and provision of legal assistance in resolving cases in courts and other state bodies in conflicts with the state and other persons. The article analyzes the international documents, which consolidate the fundamental role of the advocacy in the activity of the judicial system and emphasize the importance of its organization in a way ensuring independence from any external influence on its activity.The main part of the research is devoted to the analysis of the introduction of a lawyer's monopoly in Ukraine for the representation of persons in court. Based on the report «European Judicial Systems: Efficiency and Quality of Justice (2016 Edition, 2014 Data)», compiled by the European Commission on the Efficiency of Justice, the regulation of the monopoly on professional legal representation in other European countries is explored. The conclusions concerning the tendency to increase the level of professionalism in providing legal assistance to all modern legal states are made.The most controversial (development of a draft without complying with international standards and without involving it in the development of a unified professional bar association, the corruption risks of the draft, its legal imperfection) and progressive (extension of the rights and guarantees of lawyers, a new procedure for admission to the profession) provisions of the Draft Law № 9055 are evaluated.It is concluded that the successful implementation of the justice reform in Ukraine, one of the inseparable segments of which is the advocacy reform, is impossible without taking into account the international and European standards of independence and impartiality of lawyers, which should become a guide for our state and a priority for further development, creation of independent justice and ensuring the right of citizens to a fair and speedy trial.The importance of drafting legislation, which provides for advocacy with the counseling of representatives of the advocacy environment at all stages of the lawmaking process, is emphasized. The assumption that the process of drafting the Draft Law №9055 turned into a back-door game that slowed down the process of reforming the bar in the framework of the entire legal and judicial reform is made.The conclusions about the necessity of revision of the Draft Law № 9055 and sending it to the Venice Commission for its comprehensive assessment of compliance with European standards are made. ; Досліджено важливість незалежності інституту адвокатури, який з огляду на його специфічні функції має охороняти законні права та інтереси громадян України. Проаналі­зовано міжнародні документи, які закріплюють засадничу роль адвокатури в діяльності судової системи та підкреслюють важливість її організації в спосіб, що забезпечує незалежність від будь-якого стороннього впливу на її діяльність.В основній частині дослідження проаналізовано запровадження в Україні адвокатської монополії на представництво осіб у суді. Досліджено регулювання монополії на профе­сійне правове представництво в інших європейських державах. Надано оцінку найбільш суперечливим та прогресивним положенням проекту Закону «Про адвокатуру та адво­катську діяльність» № 9055.Наголошено на важливості розроблення законодавства, яке передбачає адвокатську діяльність з урахуванням консультування представниками адвокатського середовища на всіх етапах законотворчого процесу. Зроблено висновки про необхідність доопрацювання законопроекту № 9055 та спрямування його до Венеціанської комісії для його комплексної оцінки на відповідність європейським стандартам.

The author analyses Advocacy in the context of theories and definitions in Political Science. Survey conducted by the author, illustrates differences in understanding of advocacy in expert circles that signifies relevance of further research. Definition of advocacy is provided through analysis of its characteristics – massive participation and focus on changes. Examples of advocacy initiatives at international and national levels are employed in the article towards effective analysis of advocacy and its tactics. ; Рассматривается адвокация в контексте теорий и понятий, которые используются в политолигии. Опрос, проведенный автором, иллюстрирует разное понимание адвокации в экспертных кругах, и указывает на актуальность исследования этого понятия. Определение адвокации происходит через анализ ее характеристик – массовости и нацеленности на изменения. Примеры адвокационных инициатив на международном и национальном уровнях используются в статье с целью более эффективного анализа адвокации и ее тактик. ; Розглядається адвокація в контексті теорій і понять, що застосовуються в політології. Опитування, проведене автором, ілюструє різне розуміння адвокації в експертних колах і вказує на актуальність дослідження цього поняття. Визначення адвокації відбувається через аналіз її характеристик – масовості і націленості на зміни. Приклади адвокаційних ініціатив на міжнародному і національному рівнях використані в статті з метою ефективнішого аналізу адвокації і її тактик.

Based on the results of expert interviews, the article analyses characteristics of advocacy in current Ukraine, in the post-Revolution of Dignity time. The socio-political nature of advocacy and its impact on the life of Ukrainian society are shown in the article. Within the analysis, various examples of advocacy campaigns, agents, targets, goals and outcomes of advocacy. The article is illustrated with examples of advocacy implementation at the local, national and international levels. The tendency is analyzed as to the changes in advocacy characteristics depending on the politics. ; Основываясь на результатах экспертных интервью, в статье проанализированы характеристики адвокации в условиях современнй Украины, в период после Революции Достоинства. Посредством характеристик адвокации в статье раскрывается социально- политическая природа адвокации, ее влияние на жизнь общества в Украине. В целях анализа рассматриваются разные примеры адвокационных кампаний, агентов, мишеней, целей и результатов адвокации. Представлены примеры внедреня адвокации на локальном, национальном и международном уровнях. Проанализирована тенденция изменений в характеристиках адвокации в соотвествии с изменениями в политике. ; Основуючись на результатах експертних інтерв'ю, в статті проаналізовано характеристики адвокації в умовах сучасної України, в період після Революції гідності. Через характеристики адвокації в статті розкривається соціально-політична природа адвокації, її вплив на життя суспільства в Україні. З метою аналізу розглядаються різні приклади адвокаційних кампаній, агентів, мішеней, цілей та результатів адвокації. Представлено приклади втілення адвокації на локальному, національному та міжнародному рівнях. Аналізується тенденія щодо зміни характеристик адвокації відповідно до змін в політиці.

Based on the results of expert interviews, the article analyses characteristics of advocacy in current Ukraine, in the post-Revolution of Dignity time. The socio-political nature of advocacy and its impact on the life of Ukrainian society are shown in the article. Within the analysis, various examples of advocacy campaigns, agents, targets, goals and outcomes of advocacy. The article is illustrated with examples of advocacy implementation at the local, national and international levels. The tendency is analyzed as to the changes in advocacy characteristics depending on the politics. ; Основываясь на результатах экспертных интервью, в статье проанализированы характеристики адвокации в условиях современнй Украины, в период после Революции Достоинства. Посредством характеристик адвокации в статье раскрывается социально- политическая природа адвокации, ее влияние на жизнь общества в Украине. В целях анализа рассматриваются разные примеры адвокационных кампаний, агентов, мишеней, целей и результатов адвокации. Представлены примеры внедреня адвокации на локальном, национальном и международном уровнях. Проанализирована тенденция изменений в характеристиках адвокации в соотвествии с изменениями в политике. ; Основуючись на результатах експертних інтерв'ю, в статті проаналізовано характеристики адвокації в умовах сучасної України, в період після Революції гідності. Через характеристики адвокації в статті розкривається соціально-політична природа адвокації, її вплив на життя суспільства в Україні. З метою аналізу розглядаються різні приклади адвокаційних кампаній, агентів, мішеней, цілей та результатів адвокації. Представлено приклади втілення адвокації на локальному, національному та міжнародному рівнях. Аналізується тенденія щодо зміни характеристик адвокації відповідно до змін в політиці.

The author analyses Advocacy in the context of theories and definitions in Political Science. Survey conducted by the author, illustrates differences in understanding of advocacy in expert circles that signifies relevance of further research. Definition of advocacy is provided through analysis of its characteristics – massive participation and focus on changes. Examples of advocacy initiatives at international and national levels are employed in the article towards effective analysis of advocacy and its tactics. ; Рассматривается адвокация в контексте теорий и понятий, которые используются в политолигии. Опрос, проведенный автором, иллюстрирует разное понимание адвокации в экспертных кругах, и указывает на актуальность исследования этого понятия. Определение адвокации происходит через анализ ее характеристик – массовости и нацеленности на изменения. Примеры адвокационных инициатив на международном и национальном уровнях используются в статье с целью более эффективного анализа адвокации и ее тактик. ; Розглядається адвокація в контексті теорій і понять, що застосовуються в політології. Опитування, проведене автором, ілюструє різне розуміння адвокації в експертних колах і вказує на актуальність дослідження цього поняття. Визначення адвокації відбувається через аналіз її характеристик – масовості і націленості на зміни. Приклади адвокаційних ініціатив на міжнародному і національному рівнях використані в статті з метою ефективнішого аналізу адвокації і її тактик.

The article states that the bar is a legal institution; stressed the need to instill high moral ideals for future lawyers; it is said that the development of the moral and ethical basis of the lawyer's activity is the subject of lawyer's ethics; noted that questions regarding the ethical principles of advocacy have been the subject of scholarly debate at various times; given the status quo, the subject matter of the study was identified; the role of ethical foundations for the profession of lawyer was determined and determined, the essence of the professional ethics of the lawyer as a whole, the specifics of the lawyer's ethics were investigated; determined that the basis of the lawyer's ethics, considered the moral aspects of the lawyer's activity, taking into account the norms of the current legislation of Ukraine and the Rules of Attorney's Ethics, proposals for improvement of the moral and ethical rules governing the lawyer's activity; it is argued that a lawyer's ethics is a kind of professional ethics of a lawyer; argues that the importance of advocacy ethics is important both in professional communication and at all times; identified the basic components of the legal profession; emphasized that the lawyer should always strive for moral self-improvement; noted the special role of the Rules of Attorney Ethics; The Law of Ukraine "On Advocacy and Attorney-at-Law", the Constitution of Ukraine in the Lawyer's Profession; noted the list of constituent characteristics of the legal profession in accordance with the existing normative documents regulating the said issue, which should not be defiled; it is considered that moral and ethical standards of behavior should be inherent in a person, because thanks to them, the latter will be able to do justly, so awareness of the importance of categories such as honor, dignity, responsibility, competence, conscience, professionalism, corporate ethics help the lawyer to create and maintain business reputation. Based on human considerations, the professional and psychological grounds that would interfere with the lawyer's professional duties include the following: underdeveloped speech, lack of professional knowledge, psychological instability, rudeness, aggressiveness, imbalance. Thus, the most important qualities that a lawyer should have are the following: honesty and integrity, integrity, ethics, modesty and self-criticism; principle and perseverance; moderation; respect for the law, the court and colleagues; lawyer's independence. ; в статье указано, что адвокатура является правовым институтом; отмечена необходимость прививать будущим юристам высокие нравственные идеалы; речь идет о том, что разработка морально-этических основ деятельности адвоката является предметом адвокатской этики; отмечено, что вопрос этических принципов адвокатской деятельности был предметом научных дискуссий в разное время; учитывая status quo вопроса определен предмет самого исследования; выяснена и определена роль этических основ для профессии адвоката, сущность профессиональной этики юриста в целом, исследована специфика адвокатской этики; определено, что лежит в основе этики адвоката, рассмотрены моральные аспекты деятельности адвоката с учетом норм действующего законодательства Украины и Правил адвокатской этики, даны предложения по совершенствованию морально-этических норм, регулирующих адвокатскую деятельность; речь идет о том, что адвокатская этика является разновидностью профессиональной этики юриста; утверждается, что значение адвокатской этики важно как в профессиональной коммуникации, так и постоянно; определены базовые составляющие адвокатской профессии; отмечено, что адвокат должен всегда стремиться к нравственному самосовершенствованию; отмечена особая роль Правил адвокатской этики; Закона Украины «Об адвокатуре и адвокатской деятельности», Конституции Украины в профессии адвоката; отмечен перечень составляющих характеристик адвокатской профессии в соответствии с существующими нормативными документами, регулирующими данный вопрос, которые не должны быть опорочены; считается, что морально-этические нормы поведения должны быть присущи человеку, поскольку благодаря им, последняя сможет поступать справедливо, поэтому осознание важности таких категорий как честь, достоинство, ответственность, компетентность, совесть, профессионализм, корпоративная этика помогают адвокату создать и сохранить деловую репутацию. Исходя из общечеловеческих соображений, к профессионально-психологическим основаниям, которые встанут на пути к выполнению профессиональных обязанностей адвоката, следует отнести следующие: неразвитость речи, отсутствие профессиональных знаний, психологическая неустойчивость, грубость, агрессивность, неуравновешенность. Таким образом, к наиболее важным качествам, которые должны быть присущи адвокату, следует в первую очередь отнести следующие: честность и порядочность, добросовестность, этичность, скромность и самокритичность; принципиальность и настойчивость; умеренность; уважение к закону, суду и коллегам; независимость адвоката. ; У статті зазначено, що адвокатура є правовим інститутом; наголошено на необхідності прищеплювати майбутнім правникам високі моральні ідеали; йдеться про те, що розробка морально-етичних засад діяльності адвоката є предметом адвокатської етики; відзначено, що питання стосовно етичних засад адвокатської діяльності були предметом наукових дискусій у різні часи; з огляду на status quo питання визначено предмет самого дослідження; з'ясовано і визначено роль етичних засад для професії адвоката, сутність професійної етики юриста в цілому, досліджено специфіку адвокатської етики; визначено, що лежить в основі етики адвоката, розглянуто моральні аспекти діяльності адвоката з урахуванням норм чинного законодавства України та Правил адвокатської етики, надано пропозиції щодо вдосконалення морально-етичних норм, що регулюють адвокатську діяльність; йдеться про те, що адвокатська етика є різновидом професійної етики юриста; стверджується, що значення адвокатської етики важливе як у професійній комунікації, так й повсякчас; визначено базисні складові адвокатської професії; наголошено на тому, що адвокат повинен завжди намагатися до морального самовдосконалення; відзначено особливу роль Правил адвокатської етики; Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Конституції України у професії адвоката; відзначено перелік складових характеристик адвокатської професії відповідно до існуючих нормативних документів, що регулюють зазначене питання, які не мають бути опороченими; вважається, що морально-етичні норми поведінки мають бути притаманні людині, оскільки завдяки їм, остання зможе чинити справедливо, тож усвідомлення важливості таких категорій як честь, гідність, відповідальність, компетентність, совість, професіоналізм, корпоративна етика допомагають адвокату створити і зберегти ділову репутацію. Виходячи із загальнолюдських міркувань, до професійно-психологічних підстав, які стануть на заваді щодо виконання професійних обов'язків адвоката, варто віднести такі: нерозвинене мовлення, відсутність професійних знань, психологічна нестійкість, грубість, агресивність, неврівноваженість. Таким чином, до найбільш важливих якостей, що повинні бути притаманні адвокату, слід першочергово віднести такі: чесність та порядність, добросовісність, етичність, скромність і самокритичність; принциповість і наполегливість; поміркованість; повага до закону, суду та колег; незалежність адвоката.