Suchergebnisse

The article examines the main ways of interaction between politics and aesthetics – semantic, cultural and practical. A specific emphasis is laid upon actuality and methodological justification of studying politics through the prism of aesthetics. ; В статті досліджуються основні форми взаємодії між естетикою і політикою – семантична, культурно-цивілізаційна та практична. Акцентується увага на актуальності та методологічній виправданості дослідження політики крізь призму естетики.

The basic features of the ideological context of political theories of the Renaissance are disclosed in the paper. The specific nature of culture of the Renaissance, in which the dominant position was occupied by the categories of aesthetics and beauty, is determined. The forms of interaction between political theories and aesthetic principles of the Renaissance worldview are defined The aesthetic nature of political theories of the Renaissance is found, and the position of aesthetics as the way of understanding politics, is outlined.Keywords: Renaissance, aesthetics, politics, art, humanism, realism, Macchiavelli, utopia. ; З'ясовано основні риси світоглядного контексту політичних теорій епохи Відродження, специфічний характер культури Ренесансу, де значне місце посідали категорії естетики та краси. Визначено межі взаємодії політичних теорій і естетичних начал світогляду Ренесансу. Встановлено естетичний зміст політичних теорій Ренесансу та місце естетики як способу пізнання й осмислення політики. Ключові слова: епоха Відродження, естетика, політика, мистецтво, гуманізм, реалізм, Макіавеллі, утопія.

The evolution of modern choreographic art represents flights and falling, expresses contradictions of man and societies. Modern choreographic art is democratic after implementation, however symbolic on the essence; certain preparation is needed, to understand him. Therefore research of evolution of modern choreographic art is the actual task of studying art, instrument of cognition of reality in the reflection created in a modern post-modern art.Key words: post-modernism, сcontemporary dance, eclecticism, contemporaries, modern, aesthetics. ; Еволюція сучасного хореографічного мистецтва відображає злети і падіння, виражає суперечності людини і суспільства, постійне оновлення. Сучасне хореографічне мистецтво демократичне за виконанням, проте символічне за суттю, потрібна певна підготовка, щоб зрозуміти його. Тому дослідження еволюції сучасного хореографічного мистецтва є актуальним завданням мистецтвознавства, інструментом пізнання дійсності у віддзеркаленні, створеному в сучасному постмодерністському мистецтві.Ключові слова: постмодернізм, сontemporary dance, еклектика, сучасність, модерн, естетика.

The article deals with the comparative analysis of philosophic and aesthetic positions of H. Cohen and early M. M. Bakhtin. It considers in detail the place of configuration of concepts of completion and aesthetic love (borrowed by Bakhtin from Gohen's aesthetics) in the aesthetics of each thinker. It shows the radical rethinking of the meaning and contents of these notions and reaccentuating their place in Bakhtin's aesthetics particularly on connection with the question of relation between art and religion where thinkers take opposed positions, and also in connection with general Bakhtin's philosophic provisions, treating being as interaction between two consciousnesses. It is concluded that this rethinking conditioned by Bakhtin's surmounting of transcendental approach in philosophy and going over from philosophy of consciousness to philosophy of being, and in aesthetics – from aesthetics of consciousnesses to aesthetics of event. ; В статье проводится сравнительный анализ философских и эстетических по-зиций Г. Когена и раннего М. М. Бахтина. Подробно рассматривается место конфигурации понятий завершения и эстетической любви (заимствованной Бах-тиным из эстетики Когена) в эстетике каждого из мыслителей. Показано ради-кальное переосмысление содержания этих понятий и их места в эстетике Бах-тиным, в частности, в связи с вопросом об отношении между религией и искус-ством, в котором мыслители занимали противоположные позиции, а также в связи с общими философскими положениями Бахтина, пониманием бытия как взаимодействия между двумя сознаниями. Показано, что это переосмысление обусловлено преодолением Бахтиным трансцендентального подхода в философии и, соответственно, с переходом от философии сознания к философии бытия, а в эстетике – от эстетики сознания к эстетике события.СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫБахтин (2003): Бахтин, М. М. Собрание сочинений: В 7-ми тт.; Т. 1: Философская эстетика 1920-х годов. Москва: Русские словари; Языки славянской культуры, 2003, 960 с.Бонецкая (1994): Бонецкая, Н.К. «М. Бахтин в 1920-е годы». В: Диалог. Карнавал. Хроно-топ, 1994, № 1, С. 16–62.Етимологічний словник (2003): Етимологічний словник української мови: У 7 тт.; Т. 4: Н–П. Київ: Наукова думка, 2003, 656 с.Исупов (1990): Исупов, К. Г. «О философской антропологии М.М. Бахтина». В: Бахтинский сборник, Вып. I: Сб. ст. Москва: Прометей, 1990, С. 30–46.Исупов (2010): Исупов, К. Г. Судьбы классического наследия и философско-эстетическая культура Серебряного века. Санкт-Петербург: Русская христианская гуманитарная академия, 2010, 592 с.Каган (1991): Каган, М.С. «Идея диалога в философско-эстетической концепции М. Бахтина: закономерности формирования, духовный контекст и социокультурный смисл». В: М.М. Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии), Вып. 1, Часть 1. Санкт-Петербург: Образование, 1991, С. 17–31.Каган (2010): Каган, Ю.М. Люди не нашего времени. Михаил Михайлович Бахтин. Москва: РОССПЭН, 2010, С. 34–46.Пул (1997): Пул, Б. «Роль М.И. Кагана в философии М.М. Бахтина (от Германа Когена к Максу Шелеру)». В: Бахтинский сборник. Выпуск 3. Отв. ред. В.Л. Махлин. Москва: Лабиринт, 1997, С. 162–181.Пуль (1995): Пуль, Б. «"Назад к Кагану"». В: Диалог. Карнавал. Хронотоп, 1995, № 1(10), С. 38–48.Словник (1974): Словник української мови, т. 5: Н–О. Київ: Наукова думка, 1974, 840 с.Сокулер (2008): Сокулер, З.А. Герман Коген и философия диалога. Москва: Прогресс-Традиция, 2008, 312 с.Столович (1989): Столович, Л.Н. «М.М. Бахтин и проблема ценности». В: Эстетика М.М. Бахтина и современность. Саранск: Изд. Морд. ГУ, 1989, С. 25–27.Фохт (2003): Фохт, Б.А. Избранное (из философского наследия). Москва: Прогресс-Традиция, 2003, 456 с.Фридман (1992): Фридман, И.Н. «Незавершенная судьба естетики завершения». В: М.М. Бахтин как философ. Москва: Наука, 1992, С. 51–67.Яковенко (1910): Яковенко, Б. «О теоретической философии Германа Когена». B: Логос. Книга первая. Москва: Мусагет, 1910, С. 199–249.Brandist (2002): Brandist, C. The Bakhtin Circle: Philosophy, Culture and Politics. London: Pluto Press, 2002, 221 p.Clark (1984): Clark, K., Holquist, M. Mikhail Bakhtin. Cambridge, Mass.: Belknap Press of Harvard UP, 1984, 398 р.Coates (1999): Coates, R. Christianity in Bakhtin: God and the Exiled Author (Cambridge Studies in Russian Literature). Cambridge, Eng.; New York, US: Cambridge UP, 1999, (xiv) 204 p.Holquist (2002): Holquist, M. Dialogism. Bakhtin and his World. London & NY: Routledge, 2002, 224 р.Cohen (1889): Cohen, H. Kants Begründung der Aesthetik. Berlin: Ferd. Dümllers Verlagsbuch-handlung, 1889, 434 S.Cohen (1912): Cohen, H. System der Philosophie. T. 3: Ästhetik des reinen Gefühls, Bd. 1, Berlin: Cassirer, 1912, xiv, 402 S.Copleston (1994): Copleston, F.A History of Philosophy. Volume 7: Modern Philosophy, from the Post-Kantian Idealists to Marx, Kierkegaard, and Nietzsche. New York: Image Books, 1994, 496 p.Poma (1997): Poma, A. The Critical Philosophy of Hermann Cohen. Albany: SUNY Press, 1997, 320 p.Poma (2006): Poma, A. Yearning for Form and Other Essays on Hermann Cohen's Thought, Dordrecht: Springer, 2006, xiii, 388 p.Renz (2003): Renz, U. Critical Idealism and the Concept of Culture. Hermann Cohen's Critical Idealism. Еd. by Reinier Munk. Dordrecht: Springer Science & Business Media, 2006, Р. 327–356. ; У статті проводиться порівняльний аналіз філософських та естетичних позицій Г. Когена та раннього М. М. Бахтіна. Детально розглядається місце конфігурації понять завершення й естетичної любові (запозиченої Бахтіним з естетики Когена) в естетиці кожного з мислителів. Показано радикальне переосмислення значення й змісту цих понять та переакцентування їх місця в естетиці Бахтіним, зокрема, у зв'язку з питанням про стосунки між релігією та мистецтвом, в якиму мислителі займали протилежні позиції, а також у зв'язку із загальними філософськими положеннями Бахтіна, розумінням буття як взаємодії між двома свідомостями. Показано, що це переосмислення зумовлене подоланням Бахтіним трансцендентального підходу у філософії, відповідно, з переходом від філософії свідомості до філософії буття, а в естетиці – від естетики свідомості до естетики події.СПИСОК ЛІТЕРАТУРИБахтин (2003): Бахтин, М. М. Собрание сочинений: В 7-ми тт.; Т. 1: Философская эстетика 1920-х годов. Москва: Русские словари; Языки славянской культуры, 2003, 960 с.Бонецкая (1994): Бонецкая, Н.К. «М. Бахтин в 1920-е годы». В: Диалог. Карнавал. Хроно-топ, 1994, № 1, С. 16–62.Етимологічний словник (2003): Етимологічний словник української мови: У 7 тт.; Т. 4: Н–П. Київ: Наукова думка, 2003, 656 с.Исупов (1990): Исупов, К. Г. «О философской антропологии М.М. Бахтина». В: Бахтинский сборник, Вып. I: Сб. ст. Москва: Прометей, 1990, С. 30–46.Исупов (2010): Исупов, К. Г. Судьбы классического наследия и философско-эстетическая культура Серебряного века. Санкт-Петербург: Русская христианская гуманитарная академия, 2010, 592 с.Каган (1991): Каган, М.С. «Идея диалога в философско-эстетической концепции М. Бахтина: закономерности формирования, духовный контекст и социокультурный смисл». В: М.М. Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии), Вып. 1, Часть 1. Санкт-Петербург: Образование, 1991, С. 17–31.Каган (2010): Каган, Ю.М. Люди не нашего времени. Михаил Михайлович Бахтин. Москва: РОССПЭН, 2010, С. 34–46.Пул (1997): Пул, Б. «Роль М.И. Кагана в философии М.М. Бахтина (от Германа Когена к Максу Шелеру)». В: Бахтинский сборник. Выпуск 3. Отв. ред. В.Л. Махлин. Москва: Лабиринт, 1997, С. 162–181.Пуль (1995): Пуль, Б. «"Назад к Кагану"». В: Диалог. Карнавал. Хронотоп, 1995, № 1(10), С. 38–48.Словник (1974): Словник української мови, т. 5: Н–О. Київ: Наукова думка, 1974, 840 с.Сокулер (2008): Сокулер, З.А. Герман Коген и философия диалога. Москва: Прогресс-Традиция, 2008, 312 с.Столович (1989): Столович, Л.Н. «М.М. Бахтин и проблема ценности». В: Эстетика М.М. Бахтина и современность. Саранск: Изд. Морд. ГУ, 1989, С. 25–27.Фохт (2003): Фохт, Б.А. Избранное (из философского наследия). Москва: Прогресс-Традиция, 2003, 456 с.Фридман (1992): Фридман, И.Н. «Незавершенная судьба естетики завершения». В: М.М. Бахтин как философ. Москва: Наука, 1992, С. 51–67.Яковенко (1910): Яковенко, Б. «О теоретической философии Германа Когена». B: Логос. Книга первая. Москва: Мусагет, 1910, С. 199–249.Brandist (2002): Brandist, C. The Bakhtin Circle: Philosophy, Culture and Politics. London: Pluto Press, 2002, 221 p.Clark (1984): Clark, K., Holquist, M. Mikhail Bakhtin. Cambridge, Mass.: Belknap Press of Harvard UP, 1984, 398 р.Coates (1999): Coates, R. Christianity in Bakhtin: God and the Exiled Author (Cambridge Studies in Russian Literature). Cambridge, Eng.; New York, US: Cambridge UP, 1999, (xiv) 204 p.Holquist (2002): Holquist, M. Dialogism. Bakhtin and his World. London & NY: Routledge, 2002, 224 р.Cohen (1889): Cohen, H. Kants Begründung der Aesthetik. Berlin: Ferd. Dümllers Verlagsbuch-handlung, 1889, 434 S.Cohen (1912): Cohen, H. System der Philosophie. T. 3: Ästhetik des reinen Gefühls, Bd. 1, Berlin: Cassirer, 1912, xiv, 402 S.Copleston (1994): Copleston, F.A History of Philosophy. Volume 7: Modern Philosophy, from the Post-Kantian Idealists to Marx, Kierkegaard, and Nietzsche. New York: Image Books, 1994, 496 p.Poma (1997): Poma, A. The Critical Philosophy of Hermann Cohen. Albany: SUNY Press, 1997, 320 p.Poma (2006): Poma, A. Yearning for Form and Other Essays on Hermann Cohen's Thought, Dordrecht: Springer, 2006, xiii, 388 p.Renz (2003): Renz, U. Critical Idealism and the Concept of Culture. Hermann Cohen's Critical Idealism. Еd. by Reinier Munk. Dordrecht: Springer Science & Business Media, 2006, Р. 327–356.

З'ясовано форми взаємодії політики і мистецтва у політичнихх теоріях західноєвропейського Середньовіччя.Визначено основні ознаки середньовічного світогляду та форми їх втілення у політичних та естетичних концепціях.На цій підставі встановлено місце і специфіку комплексного характеру взаємодії політики і мистецтва в контексті світоглядної парадигми західноєвропейської середньовічної цивілізації. ; The forms of dialogic interaction of politics and art in politicastheories of the Middle Ages are defined. The basic featuresof medieval worldview and the forms of its objectification inpolitical and aesthetical theories are analyzed. On this basisthe place and specificity of the complex character of interactionof politics and art in the worldview paradigm of the medievalcivilization of the European West. ; Выяснено формы взаимодействия политики уполитических теориях западноевропейского Средневековья.Определены базовые черты средневекового мировоззренияи формы их воплощения в политических и эстетическихконцепциях. На этом основании установлено место испецифику комплексного характера взаимодействияполитики и искусства в контексте мировоззренческойпарадигмы западноевропейскоей средневековойцивилизации.

Eugeniusz Tkaczyszyn-Dycki's poetry is a subtle weave of different cultural codes and systems of symbolic images that makes it a kind of written existential psychoanalysis. Thus, the poetic metatext verbalizes the author's inner experiences of abnormality, imbued with emotional shades of the protest against traditional cultural schemes of the social life, which subdues all the images and sensuality becoming the poetical dominant. Taking as the basis Michel Foucaul'st methodology together with the ideas of hermeneutics and phenomenology this article focuses on the biopolitical aspects of the semantic structure of Eugeniusz Tkaczyszyn-Dycki's metatext. Immanent inability to live according to the existing governmental strategies seems to be a specific organizational force which rationalizes (with the help of words) the personal experiences from the past: complex, unrealized and unspoken relationships with the author's mother and his be loved ones, his inability to fit into the existing system of socio-cultural gender relations as well as his unsuccessful attempts to break the vicious circle of his hopelessness existence. Such neurotic attempts to explain his own identity lead the author to perceive an increased sense of homelessness, madness and the loss of life boundaries and landmarks. Certain patterns and relationships crumble, and the new ones still cannot arise. All this makes the poet constantly express the sense of loss (realized by specific poetic techniques of constant reduplication). In a fit of creative self-destruction, the poet increasingly exposes his «I» while sinking into internal exile. Biopolitical aesthetic brings all the dominant poetic imagery of the author, whose poems are a kind of postmodern experience, the confrontation to governmental strategies of cultural reality. ; Статья посвящена исследованию эстетических особенностей поэтического метатекста современного польского ав-тора Эугениуша Ткачишина-Дыцкого с позиций биополитики. В нынешней польской литературе творчество этого поэта по праву занимает свое место в каноне современного литературного процесса, однако в Украине, к сожалению, пока мало-известна. Яркой особенностью творческой манеры поэта является выразительная невписанность лирического героя в систему нормативных властных схем культуры – биополитическая реальность современности не воспринимается как имманентная, а экзистенциально отрицается через образные ряды психического нездоровья, сексуальности, бездомности, межэтничности, воплощаясь в автодеструктивний форме, поскольку эстетическая реальность не позволяет преодолеть отчужденность между ведущими властными биополитических стратегиями и собственным бытием. ; Статтю присвячено розгляду естетичних особливостей поетичного метатексту сучасного польського автора Евґеніуша Ткачишина-Дицького з позицій біополітики. У нинішній польській літературі творчість цього поета по праву посідає своє місце в ка-ноні сучасного літературного процесу, однак в Україні, на жаль, поки що маловідома. Яскравою особливістю творчої манери поета є виразна невписаність ліричного героя в систему нормативних владних схем культури – біополітична реальність сучасності не сприймається як іманентна, а екзистенційно заперечується через образні ряди психіч-ного нездоров'я, сексуальності, бездомності, міжетнічності, втілюючись в автодест-руктивній формі, оскільки естетична реальність не дає змоги подолати відчуженість між провідними владними біополітичними стратегіями і власним буттям

The historical and cultural meaning of the concept of ancient oriental civilization is defined. The place of political and aesthetic principles of in the worldview paradigm of ancient oriental civilizations is determined. The significance of political power as a spiritual and philosophical core of civilizations of the ancient East is found and its aesthetic is described. The specific interaction and limits of political and aesthetic principles of the ancient civilizations of the East.The specificity and boundaries of interaction between political and aesthetical principles of ancient oriental civilizations are revealed. Key words: ancient oriental civilization, aesthetics, politics, art, political power. ; З'ясовано історико-культурний зміст поняття «стародавні східні цивілізації», місце політико-державного й естетичного начал у світоглядній парадигмі цивілізацій Стародавнього Сходу. Визначено значущість державної влади як духовно-світоглядного осердя цивілізацій Стародавнього Сходу та її естетику. Розкрито специфіку й межі взаємодії політичного і естетичного начал цивілізацій Стародавнього Сходу. Ключові слова: стародавні східні цивілізації, естетика, політика, мистецтво, влада.

Політика як складне і багатогранне за своєю суттю явище характеризується різними аспектами свого буття. Одним із таких аспектів, який досі залишається малодослідженим, є сфера естетики, в якій формулюються загальні закономірності чуттєвого відношення людини до світу та його осягненняза законами краси. Яким чином політика здатна впливати на мистецтво, а мистецтво – на політику?У вітчизняній політичній науці ще досі немає відповіді на це питання. Це, у свою чергу, обумовлює доцільність осмислення політики у досить нестандартній для політичної науки площині – у площині рефлексії творчої особистості. ; As a complex phenomenon politics has various facets. One of the facets, which insofar has not been thoroughly studied, is aesthetics, by means of which it is possible to comprehend the World on the grounds of the laws ofbeauty. How politics can influence art and art can influence politics? There is no unambiguous answer to this question in the Ukrainian political science. This, in turn, determines an urgent need to study politics in a unique framework, i. e. the framework of creative inspiration. ; Политика как сложное и многогранное явление характеризируется разными сторонами своего существования. Одной из таких сторон, которая до сих пор исследована недостаточно является эстетика, в которой формулируются общие закономерности чувственного отношения человека к миру и его постижения по законам красоты. Каким образом политика может влиять на искусство, а искусство на политику? В отечественной политической науке еще нет однозначного ответа на этот вопрос. Это, в свою очередь, обуславливает необходимость постичь политику в нестандартной для политической науки плоскости – в плоскости творческий рефлексии.

Привертається увага до проблеми дослідження естетики міжнародних відносин врамках сучасної політичної філософії. Здійснено огляд основних засад вивченняестетичних феноменів у політиці взагалі та міжнародних відносинах зокрема.Визначено основні проблеми сучасної естетики міжнародних відносин. ; Привлекается внимание к проблеме исследования эстетики международных отношений в рамках современной политической философии. Осуществлен обзор исходных положений исследования эстетических феноменов в политике в целом и в международных отношениях в частности. Определены основные проблемы современной эстетики международных отношений. ; The problem of the aesthetics of the international relations in the frames of the contemporary political philosophy is conduct. The short view of the basic points of the aesthetic phenomena in the politics general and in the international relations in particular is done. The main problems of the contemporary the aesthetics of the international relations are defined.

The notion of symbol and symbolization of the political space in the aspect of aesthetic theory and modern concepts of the political science is researched. The symbolization of the political values, separate processes and phenomena is conducted. The perspective instrumental function of the symbol in political process is considered. ; Рассматривается проблема символа и символизации сквозь призму эстетической теории и современных концепций политической науки. Особое внимание уделяется символизации политических ценностей, отдельных процессов и явлений. Исследуется потенциальная инструментальная функция символа в политическом процессе. ; Розглядається проблема символу та символізації політичного простору крізь призму естетичної теорії та сучасних концепцій політичної науки. Особлива увага приділяється процесам символізації політичних цінностей, окремих процесів та явищ. Досліджується потенційна інструментальна функція символу в політичному процесі.

The Department of Philosophy of Culture began its work in 1984. In the 1990s, the changing social conditions for the existence of philosophical thought with the acquisition of independence led to the abandonment of the Marxist paradigm of theoretical monopoly on determining the principles and direction of humanitarian thinking. This fundamentally removed the issue of overcoming social reductionism and opened the possibility of new priorities for the study of cultural reality and human understanding. Since the mid-1990s, the research program of the department has been constantly transformed: there is a transition from understanding the meaning and categorical forms of cultural reality to the analysis of various projections of socio-cultural progress. The research topics are enriched by the study of the problem of national existence, the phenomenon of politics, globalization and civilizational choice, civil society, cultural policy, the phenomenon of violence etc. The theoretical primacy of the ontological approach to culture is preserved, which involves understanding culture as a way of human existence. However, the methodological tools used in research on specific topics are more focused on the specifics of the subject and the experience of its analysis in modern world philosophical thought. ; Відділ філософії культури розпочав свою роботу 1984 року. У 1990-х зміна суспільних умов існування філософської думки зі здобуттям незалежності спричинила відмову від марксистської парадигми теоретичної монополії на визначення засад та спрямованості гуманітарного мислення. Це принципово зняло питання подолання соціального редукціонізму та відкрило можливість нових пріоритетів дослідження культурної реальності та розуміння людини. Від середини 1990-х науково-дослідницька програма відділу невпинно трансформується: відбувається перехід від осмислення сенсу та категорійних форм культурної реальності до аналізу різноманітних проєкцій соціокультурного поступу. Тематика досліджень збагачується вивченням проблеми національного буття, феномену політики, ґлобалізації та цивілізаційного вибору, громадянського суспільства, культурної політики, феномену насильства тощо. Зберігається теоретичний примат онтологічного підходу до культури, який передбачає розуміння культури як способу людського буття. Проте методологічний інструментарій, застосовуваний у дослідженнях конкретних тематик, більшою мірою зорієнтований на специфіку досліджуваного предмета та досвід його аналізу в сучасній світовій філософській думці.

The article analyses M. M. Bakhtin's early works "Art and Responsibility" and "Toward a Philosophy of Act" which show that the philosophical way of Russian thinker was essentially parallel to the path of Western philosophy from Heidegger to post-structuralism and at the same time was an original attempt to overcome the transcendental approach in philosophy and aesthetics. Bakhtin worked out his original "first" philosophy of being or moral philosophy as polemically opposed to the Western philosophy of mind and especially to Kant's philosophy. But it was not free from certain transcendental moments connected with the orientation on the phenomenological method which later caused Bakhtin's evolvution towards hermeneutical philosophy of language and culture. ; В статье предлагается анализ ранних работ М. М. Бахтина «Искусство и от-ветственность» и «К философии поступка», который показывает, что фило-софский путь русского мыслителя развивался по существу параллельно пути за-падной философии от Хайдеггера до постструктурализма и в то же время был оригинальной попыткой преодоления трансцендентального подхода в философии и эстетике. Бахтин разработал оригинальную «первую» философию бытия или нравственную философию, полемически направленную по отношению к западной философии сознания и в особенности кантовской философии. Но она сама не бы-ла свободна от некоторых моментов трансцендентализма, связанных с ориен-тацией на феноменологический метод, что позднее обусловило эволюцию Бахти-на в направлении герменевтической философии языка и культуры. Антисери Д., Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней. Т. 4: От романтиз-ма до наших дней. – М.: Петрополис, 1994. – 880 с. Бахтин М.М. Собрание сочинений: В 7-ми т. – М.: Издательство русские словари; Языки славянской культуры. – Т. 1: Философская эстетика 1920-х годов, 2003. – 960 с. Библер М.С. Михаил Михайлович Бахтин, или Поэтика культуры. – М.: Гнозис, 1991. – 170 с. Бонецкая Н.К. М. Бахтин в 1920-е годы // Диалог. Карнавал. Хронотоп. – Витебск: Изд-во Витебского пединститута. – 1994. – № 1. – С. 16–62. Бонецкая Н.К. М. Бахтин и идеи герменевтики // Бахтинология: Исследования, переводы, публикации. – СПб.: Алетейя, 1995. – С. 32–42. Буржуазная философия кануна и начала империализма. – М.: Высшая школа, 1977. – 424 с. Бялостоцки Д. Разговор как диалогика, прагматика и герменевтика: Бахтин, Рорти, Гадамер // Михаил Михайлович Бахтин. – М.: РОССПЭН, 2010. – С. 126–142. Давыдов Ю. У истоков социальной философии М.М. Бахтина. // Социологические исследо-вания. – М.: 1986. – №2. – С. 170–181. Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Буржуазная философия середины XIX – начала XX века. – М.: Высшая школа, 1988. – 520 с. Исаков А.Н. Философия поступка Бахтина и трансцендентально-феноменологическая традиция // М.М. Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии). Вып. 1. Часть 1. – С.-Петербург: Издательство «Образование», 1991. – С. 90–102. Исупов К.Г. О философской антропологии М.М. Бахтина // Бахтинский сборник. Вып. I: Сб. ст. – М.: Прометей, 1990. – С. 30–46. Каган М.С. Идея диалога в философско-эстетической концепции М. Бахтина: закономерно-сти формирования, духовный контекст и социокультурный смысл // М.М. Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии). Вып. 1. Часть 1. – С.-Петербург: Издательство «Образование», 1991. – С. 17–31. Каган Ю.М. Люди не нашего времени // Михаил Михайлович Бахтин. – М.: РОССПЭН, 2010. – С. 34–46. Караченцева И.С., Караченцева Т.С. М.М. Бахтин и Ж. Деррида: фигура читателя // М.М. Бахтин: эстетическое наследие и современность: межвузовский сборник научных тру-дов. – Ч. II. – Саранск: Издательство Мордовского университета, 1992. – С. 183–189. Коген Г. Теория опыта Канта. Гл. 16. Система критического идеализма. / Пер. В. Н. Белова // Вопросы философии. – 2006. – № 4. – С. 151–173. Куюнжич Д. Смех как «другой» у Бахтина и Деррида // Бахтинский сборник. Вып. I: Сб. ст. – М.: Прометей, 1990. – С. 83–107. Лекции по истории эстетики. Книга 3, часть 1. – Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1976. – 192 с. Махлин В.Л. «Диалогизм» М.М. Бахтина как проблема гуманитарной культуры ХХ века // Бахтинский сборник. Вып. I: Сб. ст. – М.: Прометей, 1990. – С. 107–129. Медведев В.И. Проблема контекста у М. Бахтина и в западной философии языка // М.М. Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии). Вып. 1. Часть 1. – С.-Петербург: Издательство «Образование», 1991. – С. 118–127. Назинцев В.В. Мыслитель Бахтин и теоретик Хайдеггер // М.М. Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии). Вып. 1. Часть 1. – С.-Петербург: Изда-тельство «Образование», 1991. – С. 102–112. Некрасов С.В. Высказывание как предмет феноменологического рассмотрения (Бахтин и Гуссерль) // Бахтинские чтения – II. Материалы Международной научной конферен-ции: Витебск, 24-26 июня 1996 г. – Витебск: Изд-во Витебск. ун-та, 1998. – С. 97–104. Понцо А. «Другость» у Бахтина, Бланшо и Левинаса // Бахтинология: Исследования, переводы, публикации. – СПб.: Алетейя, 1995. – С. 61–78. Рыклин М. К. Сознание и речь в концепции М.М. Бахтина // М.М. Бахтин как философ. – М.: Наука, 1992. – С. 175–189. Столович Л.Н. М.М. Бахтин и проблема ценности // Эстетика М.М. Бахтина и современ-ность. – Саранск: 1989. – С. 25–27. Фохт Б.А. О постановке основной проблемы эстетики у Канта и Когена в связи с критикой основных понятий и принципов, примененных Кантом к ее решению // Б.А. Фохт. Из-бранное (из философского наследия). – М.: Прогресс-Традиция, 2003. – С. 195–262. Холквист М. Услышанная неслышимость: Бахтин и Деррида // Михаил Михайлович Бахтин. – М.: РОССПЭН, 2010. – С. 164–190. Чаплеєвич Є. Діалогічне мислення Михайла Бахтіна // Література. Теорія. Методологія. – Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – С. 176–197. Эмерсон К. Американские философы в свете изучения Бахтина (Уильям Джеймс, Джордж Герберт Мид, Джон Дьюи и Михаил Бахтин по поводу философии поступка) // Диа-лог. Карнавал. Хронотоп. – Витебск: Издательство Витебского пединститута, 1993. – № 2-3. – С. 5–18. Bakhtin M.M. Toward a philosophy of the act. – University of Texas Press, 1993. – 106 р. Beck L.W. Neo-Kantianism // Encyclopedia of Philosophy / Donald M. Borchert, eds. – Thomson Gale, 2006. – Vol. 6. – Р. 539–546. Brandist C. The Bakhtin Circle: Philosophy, Culture and Politics / Craig Brandist. – London: Pluto Press, 2002. – 221 p. Clark K., Holquist M. Mikhail Bakhtin. – Harvard University Press, 1984. – 398 р. Cohen H. Kants Theorie der Erfahrung / 2. Auflage. – Berlin: Ferd. Dümmlers Verlagsbuchhand-lung, 1885. – 616 S. Cohen H. Kants Begründung der Aesthetik. – Berlin: Ferd. Dümllers Verlagsbuchhandlung, 1889. – 434 S. Cohen H. System der Philosophie. T. 3: Ästhetik des reinen Gefühls. – Bd. 1. – Berlin: Cassirer, 1912. – XIV, 402 S. Holquist M. Dialogism. Bakhtin and his World. – London and New York: Routledge, 2002. – 224 р. ; У статті пропонується аналіз ранніх праць М. М. Бахтіна «Мистецтво й від-повідальність» та «До філософії вчинку», який показує, що філософський шлях російського мислителя розвивався значною мірою паралельно шляхові західної фі-лософії від Гайдеґера до постструктуралізму і водночас був оригінальною спро-бою подолання трансцендентального підходу в філософії та естетиці. Бахтін розробив оригінальну «першу» філософію буття або моральну філософію, поле-мічно спрямовану стосовно західної філософії свідомості й особливо кантівської філософії. Проте сама вона не була вільною від певних моментів трансцендента-лізму, пов'язаних з орієнтацією на феноменологічний метод, що пізніше зумовило еволюцію Бахтіна в напрямку до герменевтичною філософії мови та культури. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Антисери Д., Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней. Т. 4: От романтиз-ма до наших дней. – М.: Петрополис, 1994. – 880 с. Бахтин М.М. Собрание сочинений: В 7-ми т. – М.: Издательство русские словари; Языки славянской культуры. – Т. 1: Философская эстетика 1920-х годов, 2003. – 960 с. Библер М.С. Михаил Михайлович Бахтин, или Поэтика культуры. – М.: Гнозис, 1991. – 170 с. Бонецкая Н.К. М. Бахтин в 1920-е годы // Диалог. Карнавал. Хронотоп. – Витебск: Изд-во Витебского пединститута. – 1994. – № 1. – С. 16–62. Бонецкая Н.К. М. Бахтин и идеи герменевтики // Бахтинология: Исследования, переводы, публикации. – СПб.: Алетейя, 1995. – С. 32–42. Буржуазная философия кануна и начала империализма. – М.: Высшая школа, 1977. – 424 с. Бялостоцки Д. Разговор как диалогика, прагматика и герменевтика: Бахтин, Рорти, Гадамер // Михаил Михайлович Бахтин. – М.: РОССПЭН, 2010. – С. 126–142. Давыдов Ю. У истоков социальной философии М.М. Бахтина. // Социологические исследо-вания. – М.: 1986. – №2. – С. 170–181. Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Буржуазная философия середины XIX – начала XX века. – М.: Высшая школа, 1988. – 520 с. Исаков А.Н. Философия поступка Бахтина и трансцендентально-феноменологическая традиция // М.М. Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии). Вып. 1. Часть 1. – С.-Петербург: Издательство «Образование», 1991. – С. 90–102. Исупов К.Г. О философской антропологии М.М. Бахтина // Бахтинский сборник. Вып. I: Сб. ст. – М.: Прометей, 1990. – С. 30–46. Каган М.С. Идея диалога в философско-эстетической концепции М. Бахтина: закономерно-сти формирования, духовный контекст и социокультурный смысл // М.М. Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии). Вып. 1. Часть 1. – С.-Петербург: Издательство «Образование», 1991. – С. 17–31. Каган Ю.М. Люди не нашего времени // Михаил Михайлович Бахтин. – М.: РОССПЭН, 2010. – С. 34–46. Караченцева И.С., Караченцева Т.С. М.М. Бахтин и Ж. Деррида: фигура читателя // М.М. Бахтин: эстетическое наследие и современность: межвузовский сборник научных тру-дов. – Ч. II. – Саранск: Издательство Мордовского университета, 1992. – С. 183–189. Коген Г. Теория опыта Канта. Гл. 16. Система критического идеализма. / Пер. В. Н. Белова // Вопросы философии. – 2006. – № 4. – С. 151–173. Куюнжич Д. Смех как «другой» у Бахтина и Деррида // Бахтинский сборник. Вып. I: Сб. ст. – М.: Прометей, 1990. – С. 83–107. Лекции по истории эстетики. Книга 3, часть 1. – Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1976. – 192 с. Махлин В.Л. «Диалогизм» М.М. Бахтина как проблема гуманитарной культуры ХХ века // Бахтинский сборник. Вып. I: Сб. ст. – М.: Прометей, 1990. – С. 107–129. Медведев В.И. Проблема контекста у М. Бахтина и в западной философии языка // М.М. Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии). Вып. 1. Часть 1. – С.-Петербург: Издательство «Образование», 1991. – С. 118–127. Назинцев В.В. Мыслитель Бахтин и теоретик Хайдеггер // М.М. Бахтин и философская культура ХХ века (Проблемы бахтинологии). Вып. 1. Часть 1. – С.-Петербург: Изда-тельство «Образование», 1991. – С. 102–112. Некрасов С.В. Высказывание как предмет феноменологического рассмотрения (Бахтин и Гуссерль) // Бахтинские чтения – II. Материалы Международной научной конферен-ции: Витебск, 24-26 июня 1996 г. – Витебск: Изд-во Витебск. ун-та, 1998. – С. 97–104. Понцо А. «Другость» у Бахтина, Бланшо и Левинаса // Бахтинология: Исследования, переводы, публикации. – СПб.: Алетейя, 1995. – С. 61–78. Рыклин М. К. Сознание и речь в концепции М.М. Бахтина // М.М. Бахтин как философ. – М.: Наука, 1992. – С. 175–189. Столович Л.Н. М.М. Бахтин и проблема ценности // Эстетика М.М. Бахтина и современ-ность. – Саранск: 1989. – С. 25–27. Фохт Б.А. О постановке основной проблемы эстетики у Канта и Когена в связи с критикой основных понятий и принципов, примененных Кантом к ее решению // Б.А. Фохт. Из-бранное (из философского наследия). – М.: Прогресс-Традиция, 2003. – С. 195–262. Холквист М. Услышанная неслышимость: Бахтин и Деррида // Михаил Михайлович Бахтин. – М.: РОССПЭН, 2010. – С. 164–190. Чаплеєвич Є. Діалогічне мислення Михайла Бахтіна // Література. Теорія. Методологія. – Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – С. 176–197. Эмерсон К. Американские философы в свете изучения Бахтина (Уильям Джеймс, Джордж Герберт Мид, Джон Дьюи и Михаил Бахтин по поводу философии поступка) // Диа-лог. Карнавал. Хронотоп. – Витебск: Издательство Витебского пединститута, 1993. – № 2-3. – С. 5–18. Bakhtin M.M. Toward a philosophy of the act. – University of Texas Press, 1993. – 106 р. Beck L.W. Neo-Kantianism // Encyclopedia of Philosophy / Donald M. Borchert, eds. – Thomson Gale, 2006. – Vol. 6. – Р. 539–546. Brandist C. The Bakhtin Circle: Philosophy, Culture and Politics / Craig Brandist. – London: Pluto Press, 2002. – 221 p. Clark K., Holquist M. Mikhail Bakhtin. – Harvard University Press, 1984. – 398 р. Cohen H. Kants Theorie der Erfahrung / 2. Auflage. – Berlin: Ferd. Dümmlers Verlagsbuchhand-lung, 1885. – 616 S. Cohen H. Kants Begründung der Aesthetik. – Berlin: Ferd. Dümllers Verlagsbuchhandlung, 1889. – 434 S. Cohen H. System der Philosophie. T. 3: Ästhetik des reinen Gefühls. – Bd. 1. – Berlin: Cassirer, 1912. – XIV, 402 S. Holquist M. Dialogism. Bakhtin and his World. – London and New York: Routledge, 2002. – 224 р.

Many iconographers and art historians in Ukraine are convinced that Eastern Christian (Byzantine) iconography is a national artistic tradition since Christianity had been introduced on this territory from Byzantium. It has been widely noted that church art in Ukraine followed the Byzantine tradition until the 18 th century, after which it evolved under the influence of European classicism and academism. The idea of Byzantinism as a return to the tradition's origins arose at the beginning of 20 th century. Since then many theologians, scholars and artists have tended to emphasize the uniqueness of Byzantine iconography and contrast its artistic qualities with Western European sacred art. Objectives. The purpose of this study is to consider the concept of Byzantinism, which characterizes the dynamics of the development of iconography in Galicia. It is important to examine how intellectual thought has affected the development of artistic forms. Results. The term Byzantinism is associated with the cultural, religious and political heritage of the Byzantine civilization. Since the second half of the nineteenth century, this term is mainly used in a political and ideologi-cal sense. It has become a counterbalance to nationalist movements in the Eastern Europe. At the beginning of the 20 th century, this idea was espoused by the clergy of the Greek-Catholic Church in Galicia, specifically among the followers of Metropolitan A. Sheptytsky and Patriarch J. Slipyj. In the Ukrainian context, Byzantinism was accepted as a religious and cultural paradigm and was not concerned with the realm of politics. Since Byzantinism in Galicia has aesthetic roots, it has mostly affected the development of sacred art forms: architecture, icon painting, church singing, etc. The distinctive feature of Byzantinism in Galicia over the last century is that it is an innovative idea which has been developed in a progressive environment and supported by numerous intellectuals. As a result, the Byzantine iconographic tradition has been highly ...

The phenomenon of the war through the frame of the political-aesthetical approach is conducted. The aim of the article is to research the moving factors, elements and function of the political aesthetization of the war as a political phenomenon and a complex political process. The methodology of this research is based on the political-aesthetical approach, which introduce the connection and interaction between the aesthetical and political spheres as a collection of the specific political-aesthetical phenomena and processes, emerging from the law of the people psychic working. The idea, that the people psychic works on the aesthetical laws, give us the possibility to view the political aesthetization as a natural process of political consequence. Thus, the main factors of political aesthetization of the war we could define as a irrational nature of political things, a strong emotional influence of the political thinking process by natural and managed sources, a correlation between political values and the aesthetical judgment. The elements of the political aesthetization process are determined as the political symbolization, political metaphorization and political ritualization. As to the war we conduct the symbols of the war, weapon, army and other war's attributes; the rituals of the peace and war; the main metaphors, which descript the war and give some imagination about the war's attributes and senses. We define the key functions of the political aesthetization of the war as the valuation, interpretation, mobilization, behavioral model's forming and the other. ; The phenomenon of the war through the frame of the political-aesthetical approach is conducted. The aim of the article is to research the moving factors, elements and function of the political aesthetization of the war as a political phenomenon and a complex political process. The methodology of this research is based on the political-aesthetical approach, which introduce the connection and interaction between the aesthetical and political spheres as a collection of the specific political-aesthetical phenomena and processes, emerging from the law of the people psychic working. The idea, that the people psychic works on the aesthetical laws, give us the possibility to view the political aesthetization as a natural process of political consequence. Thus, the main factors of political aesthetization of the war we could define as a irrational nature of political things, a strong emotional influence of the political thinking process by natural and managed sources, a correlation between political values and the aesthetical judgment. The elements of the political aesthetization process are determined as the political symbolization, political metaphorization and political ritualization. As to the war we conduct the symbols of the war, weapon, army and other war's attributes; the rituals of the peace and war; the main metaphors, which descript the war and give some imagination about the war's attributes and senses. We define the key functions of the political aesthetization of the war as the valuation, interpretation, mobilization, behavioral model's forming and the other.

The concept of sustainability in fashion, having been developed on the basis of ecodesign concepts, takes an important place in scientific research all over the world. The aim of study is to analize and summarise foreign scientific researches about sustainability in fashion. The results were achieved by using methods of sources analysis, which refer to different research fields, in the context of sustainable fashion and their further synthesis according to areas. The main directions of research in each area were identified and summarized in the conclusions. There were considered basic concept definitions – sustainable fashion and the principles of sustainable design, which are used in modern scientific works of foreign researchers. The analysis of foreign scientific sources in the context of sustainable fashion was provided in areas of: economics, marketing, management; sociology and psychology of consumer behavior; ecology; technologies based on the principles of sustainable design; design; aesthetics and art history; education; legislation; information technology. The scientific value of study. For the first time the systematization of foreign research in the context of sustainable fashion was carried out. The conclusions are given after the analysis of each area, underlining the main directions of foreign scientists` research. Conclusions. Researchers from all over the world pay attention to the issues of sustainable fashion and explore problems of the integration of sustainable fashion into everyday life. Sustainable fashion sets up new values that actualize the issues of aesthetics of sustainable fashion in the theory of art history and design practice. However, it should be noted that the analized scientific works concerning fashion design in the context of sustainable fashion, do not reveal aspects of design related to the creative process and aesthetic perception. Sustainable fashion needs changes of existing design tools in the context of sustainable design principles. Therefore, there is a need for ...