Suchergebnisse

In the paper, the nature of official development assistance (ODA) viewed as a component of general international aid is considered, and mechanisms for providing aid in the context of international promotion of sustainable development are described. Also, the current world trends of providing official development assistance are highlighted, and constantly increasing amount of aid is determined. The latter demonstrates that the donor countries ensure the compliance with their international obligations related to the provision of concessional financing, and technical assistance to support the efforts that are being made by countries in the field of development.The dynamics in the amount of official development assistance is analyzed, and distribution of aid by sources of financing, regions, recipients and sectors is outlined. It is found that the largest flows of ODA go mainly to countries in Africa and Asia, and the smallest go to Europe, primarily to the education and healthcare sector, social infrastructure and economic development.It is pointed out that in Ukraine, one of the largest recipient countries of ODA in Europe, there is no holistic mechanism for analyzing the receipt, distribution and control of official development assistance viewed as an instrument of general international aid.The main challenges of mobilizing foreign assistance to Ukraine are outlined and key steps in addressing these matters are proposed. In order to promote efficient use of aid offered by foreign donors in the form of international assistance for the implementation of development programs in Ukraine, the following steps should be taken: to develop a public strategy for using international aid and a system of control for monitoring over international projects; to design a sound mechanism for analyzing the receipt, distribution and control of foreign assistance; to enhance staff performance in development, support and management of international projects in accordance with the requirements of providers of international aid; to establish a single coordinating body responsible for mobilizing international assistance.Taking these steps will increase the efficiency of using aid offered by foreign donors in the form of international assistance for the implementation of development programs and provide an opportunity to pursue sustainable development goals in Ukraine.

3. La creciente atención de las autoridades de la Unión Europea a la aplicación del régimen de ayudas de Estado al deporte. 3.1. Las primeras decisiones. 3.2. La posición de las instituciones de la Unión Europea y el acuerdo Comisión Europea-UEFA de 21 de marzo de 2012. 3.3. Los expedientes a clubes de fútbol europeos. Especial referencia al caso de los clubes de fútbol españoles. 3.3.1. Los primeros expedientes. Las ayudas a los clubes de fútbol holandeses. 3.3.2. Los expedientes contra los clubes de fútbol españoles. 3.3.2.1. El régimen fiscal de los clubes que no se transformaron en SAD (SA.29769). 3.3.2.2. Las ayudas "urbanísticas" al Real Madrid (SA.33754). 3.3.2.3. El caso de los avales a los clubes valencianos (SA.36387). 3.3.3. Otras actuaciones de la Comisión. 4. Una breve reflexión conclusiva

The turbulent shocks of recent decades—man-made and natural disasters, political instability, pandemics, and military conflicts—highlight the need for psychosocial support for victims. To plan and train those who can provide it, a number of guidelines have been developed at the global and national levels, within international medical organizations that can minimize the impact of the crisis and start the recovery process. The article presents the definition of the concept of Psychological First Aid (PFA), describes the key aspects, structure, time limits, and principles of activity; a description of three leading models of first psychological assistance in the context of international medical organizations: the World Health Organization (WHO), Doctors Without Borders (Médecins Sans Frontières, MSF), and the Johns Hopkins Center for Public Health Preparedness, USA. The RAPID model of first aid and key competencies for psychosocial workers involved in helping victims are described. The principles and techniques of PFA meet four basic standards: they are based on the results of research of risks and resilience after injury; they are practical and suitable for use in the "field"; they meet the age characteristics of development; they take into account cultural differences. The chronogram of mental reactions to a stressful event and the provision of PFA to victims within international medical organizations is divided into four phases which should be taken into account in the organization of psychosocial support. The RAPID model is based on five aspects designed to alleviate acute stress: Rapport and Reflective listening; Assessment of needs; Prioritization; Intervention; Disposition. If control over bodily reactions, emotions, and thoughts in the victims are restored, the narrative of the event is completed and accompanied by appropriate reactions, emotions are accepted, self-esteem and self-confidence are restored, and a sense of the future appears, we can say that the person has successfully adapted to the traumatic event and is ready to move on. ; У статті надано визначення поняття першої психологічної допомоги (ППД) постраждалим унаслідок кризових подій, описано ключові аспекти, структуру, часові межі та принципи діяльності; розглянуто три провідні моделі надання першої психологічної допомоги в контексті діяльності міжнародних медичних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), «Лікарі без кордонів» (Médecins Sans Frontières, MSF), Центру охорони здоров'я імені Джонса Гопкінса (США). Описано RAPID-модель надання першої психологічної допомоги та ключові компетенції працівників психосоціальної сфери, залучених до допомоги постраждалим.

The turbulent shocks of recent decades—man-made and natural disasters, political instability, pandemics, and military conflicts—highlight the need for psychosocial support for victims. To plan and train those who can provide it, a number of guidelines have been developed at the global and national levels, within international medical organizations that can minimize the impact of the crisis and start the recovery process. The article presents the definition of the concept of Psychological First Aid (PFA), describes the key aspects, structure, time limits, and principles of activity; a description of three leading models of first psychological assistance in the context of international medical organizations: the World Health Organization (WHO), Doctors Without Borders (Médecins Sans Frontières, MSF), and the Johns Hopkins Center for Public Health Preparedness, USA. The RAPID model of first aid and key competencies for psychosocial workers involved in helping victims are described. The principles and techniques of PFA meet four basic standards: they are based on the results of research of risks and resilience after injury; they are practical and suitable for use in the "field"; they meet the age characteristics of development; they take into account cultural differences. The chronogram of mental reactions to a stressful event and the provision of PFA to victims within international medical organizations is divided into four phases which should be taken into account in the organization of psychosocial support. The RAPID model is based on five aspects designed to alleviate acute stress: Rapport and Reflective listening; Assessment of needs; Prioritization; Intervention; Disposition. If control over bodily reactions, emotions, and thoughts in the victims are restored, the narrative of the event is completed and accompanied by appropriate reactions, emotions are accepted, self-esteem and self-confidence are restored, and a sense of the future appears, we can say that the person has successfully adapted to the traumatic event and is ready to move on. ; У статті надано визначення поняття першої психологічної допомоги (ППД) постраждалим унаслідок кризових подій, описано ключові аспекти, структуру, часові межі та принципи діяльності; розглянуто три провідні моделі надання першої психологічної допомоги в контексті діяльності міжнародних медичних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), «Лікарі без кордонів» (Médecins Sans Frontières, MSF), Центру охорони здоров'я імені Джонса Гопкінса (США). Описано RAPID-модель надання першої психологічної допомоги та ключові компетенції працівників психосоціальної сфери, залучених до допомоги постраждалим.

The turbulent shocks of recent decades—man-made and natural disasters, political instability, pandemics, and military conflicts—highlight the need for psychosocial support for victims. To plan and train those who can provide it, a number of guidelines have been developed at the global and national levels, within international medical organizations that can minimize the impact of the crisis and start the recovery process. The article presents the definition of the concept of Psychological First Aid (PFA), describes the key aspects, structure, time limits, and principles of activity; a description of three leading models of first psychological assistance in the context of international medical organizations: the World Health Organization (WHO), Doctors Without Borders (Médecins Sans Frontières, MSF), and the Johns Hopkins Center for Public Health Preparedness, USA. The RAPID model of first aid and key competencies for psychosocial workers involved in helping victims are described. The principles and techniques of PFA meet four basic standards: they are based on the results of research of risks and resilience after injury; they are practical and suitable for use in the "field"; they meet the age characteristics of development; they take into account cultural differences. The chronogram of mental reactions to a stressful event and the provision of PFA to victims within international medical organizations is divided into four phases which should be taken into account in the organization of psychosocial support. The RAPID model is based on five aspects designed to alleviate acute stress: Rapport and Reflective listening; Assessment of needs; Prioritization; Intervention; Disposition. If control over bodily reactions, emotions, and thoughts in the victims are restored, the narrative of the event is completed and accompanied by appropriate reactions, emotions are accepted, self-esteem and self-confidence are restored, and a sense of the future appears, we can say that the person has successfully adapted to the traumatic event and is ready to move on. ; У статті надано визначення поняття першої психологічної допомоги (ППД) постраждалим унаслідок кризових подій, описано ключові аспекти, структуру, часові межі та принципи діяльності; розглянуто три провідні моделі надання першої психологічної допомоги в контексті діяльності міжнародних медичних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), «Лікарі без кордонів» (Médecins Sans Frontières, MSF), Центру охорони здоров'я імені Джонса Гопкінса (США). Описано RAPID-модель надання першої психологічної допомоги та ключові компетенції працівників психосоціальної сфери, залучених до допомоги постраждалим.

The article gives and justifies the definition of the urban development network of tertiary care institutions (TCI), proposes and considers the corresponding list and typology of medical facilities of TCIs, outlines the main directions for reforming and modernizing the urbanization network of tertiary care facilities, identifying a separate appropriate place in it for the components institutions related to children's medical complexes. Today, health care reform is ongoing in Ukraine, and there have been major changes at the primary level of providing medical care to the population of our country (National Strategy for Health Care Reform in Ukraine for the period 2015 - 2020, 2015). Undoubtedly, these first steps of renewal require adjustment, adjustment, deepening and adaptation to national realities, capabilities and requirements of the government and society (Moskalenko, 2008). In addition, it is also necessary to modernize the following steps of the organization of medical care of Ukrainians, in particular secondary and tertiary levels (Lehan, Slabkiy and Shevchenko, 2009). Located in the dense fabric of the city, networks of facilities at different levels of health care form a hierarchical urban planning system of health care facilities, which should provide timely and comprehensive care for all residents of the settlements. The scientific and methodological basis for the research are fundamental works in the field of history of architecture and town planning: Iconikov, S.O. Khan-Magomedov, O.V. Orelskaya, I.A. Vysocina, M.A. Wotinova. Theoretical and practical issues of analysis of urban planning systems, considered in the research K. Lynch, O.E. Gutnova, S.L. Glazicheva, V.O. Timokhina, M.M. Demin; using system analysis in architectural and urban planning systems was investigated in the works of Yu. Surmin, G.I. Lavrica. Architectural typology and planning of medical institutions were investigated by: R.U. Allen, J.L. Bishop, P. Blandel, T.O. Bulichova, T.V. Zyuzina-Zinchenko, K.Yu. Podgornyak. ; В статті надано і обґрунтовано визначення містобудівної мережі закладів третинної медичної допомоги (ТМД), запропоновано і розглянуто відповідний перелік та типологію медичних закладів ТМД, окреслені основні напрями реформування та модернізації містобудівної мережі закладів третинного рівня медичної допомоги, з визначенням окремого відповідного місця в ній для складових закладів, що відносяться до дитячих лікувальних комплексів.Ключові слова: лікувальний комплекс; дитячі лікувально-профілактичні заклади; містобудівна мережа; мережа закладів охорони здоров'я України.

The article gives and justifies the definition of the urban development network of tertiary care institutions (TCI), proposes and considers the corresponding list and typology of medical facilities of TCIs, outlines the main directions for reforming and modernizing the urbanization network of tertiary care facilities, identifying a separate appropriate place in it for the components institutions related to children's medical complexes. Today, health care reform is ongoing in Ukraine, and there have been major changes at the primary level of providing medical care to the population of our country (National Strategy for Health Care Reform in Ukraine for the period 2015 - 2020, 2015). Undoubtedly, these first steps of renewal require adjustment, adjustment, deepening and adaptation to national realities, capabilities and requirements of the government and society (Moskalenko, 2008). In addition, it is also necessary to modernize the following steps of the organization of medical care of Ukrainians, in particular secondary and tertiary levels (Lehan, Slabkiy and Shevchenko, 2009). Located in the dense fabric of the city, networks of facilities at different levels of health care form a hierarchical urban planning system of health care facilities, which should provide timely and comprehensive care for all residents of the settlements. The scientific and methodological basis for the research are fundamental works in the field of history of architecture and town planning: Iconikov, S.O. Khan-Magomedov, O.V. Orelskaya, I.A. Vysocina, M.A. Wotinova. Theoretical and practical issues of analysis of urban planning systems, considered in the research K. Lynch, O.E. Gutnova, S.L. Glazicheva, V.O. Timokhina, M.M. Demin; using system analysis in architectural and urban planning systems was investigated in the works of Yu. Surmin, G.I. Lavrica. Architectural typology and planning of medical institutions were investigated by: R.U. Allen, J.L. Bishop, P. Blandel, T.O. Bulichova, T.V. Zyuzina-Zinchenko, K.Yu. Podgornyak. ; В статті надано і обґрунтовано визначення містобудівної мережі закладів третинної медичної допомоги (ТМД), запропоновано і розглянуто відповідний перелік та типологію медичних закладів ТМД, окреслені основні напрями реформування та модернізації містобудівної мережі закладів третинного рівня медичної допомоги, з визначенням окремого відповідного місця в ній для складових закладів, що відносяться до дитячих лікувальних комплексів.Ключові слова: лікувальний комплекс; дитячі лікувально-профілактичні заклади; містобудівна мережа; мережа закладів охорони здоров'я України.

The article gives and justifies the definition of the urban development network of tertiary care institutions (TCI), proposes and considers the corresponding list and typology of medical facilities of TCIs, outlines the main directions for reforming and modernizing the urbanization network of tertiary care facilities, identifying a separate appropriate place in it for the components institutions related to children's medical complexes. Today, health care reform is ongoing in Ukraine, and there have been major changes at the primary level of providing medical care to the population of our country (National Strategy for Health Care Reform in Ukraine for the period 2015 - 2020, 2015). Undoubtedly, these first steps of renewal require adjustment, adjustment, deepening and adaptation to national realities, capabilities and requirements of the government and society (Moskalenko, 2008). In addition, it is also necessary to modernize the following steps of the organization of medical care of Ukrainians, in particular secondary and tertiary levels (Lehan, Slabkiy and Shevchenko, 2009). Located in the dense fabric of the city, networks of facilities at different levels of health care form a hierarchical urban planning system of health care facilities, which should provide timely and comprehensive care for all residents of the settlements. The scientific and methodological basis for the research are fundamental works in the field of history of architecture and town planning: Iconikov, S.O. Khan-Magomedov, O.V. Orelskaya, I.A. Vysocina, M.A. Wotinova. Theoretical and practical issues of analysis of urban planning systems, considered in the research K. Lynch, O.E. Gutnova, S.L. Glazicheva, V.O. Timokhina, M.M. Demin; using system analysis in architectural and urban planning systems was investigated in the works of Yu. Surmin, G.I. Lavrica. Architectural typology and planning of medical institutions were investigated by: R.U. Allen, J.L. Bishop, P. Blandel, T.O. Bulichova, T.V. Zyuzina-Zinchenko, K.Yu. Podgornyak. ; В статті надано і обґрунтовано визначення містобудівної мережі закладів третинної медичної допомоги (ТМД), запропоновано і розглянуто відповідний перелік та типологію медичних закладів ТМД, окреслені основні напрями реформування та модернізації містобудівної мережі закладів третинного рівня медичної допомоги, з визначенням окремого відповідного місця в ній для складових закладів, що відносяться до дитячих лікувальних комплексів.Ключові слова: лікувальний комплекс; дитячі лікувально-профілактичні заклади; містобудівна мережа; мережа закладів охорони здоров'я України.

The article considers various functions, systems of functions of both administrative law and individual elements of management in various fields. The characteristic functions of monitoring state aid to economic entities as a unique, special element of management have been studied. The relevance of the research is due to the need to approximate domestic legislation in the field of monitoring and control of state aid to the acquis of the European Union (hereinafter - the EU), taking into account the reform processes in administrative law, European integration of Ukraine and obligations under the Association Agreement with Ukraine (hereinafter - Agreement). Given the small number of modern legal theoretical developments in this area, the task of the article is to specify and formu-late the essence of the functions of monitoring state aid to economic entities. An analysis of different approaches to determining the nature of monitoring functions in different areas. Peculiarities of monitoring functions in state aid to business entities in Ukraine have been identified. The importance of determining the functions of monitoring carried out by the subject of public administration - the authorized body in the field of state aid - the Antimonopoly Committee of Ukraine. It is established that the monitoring of state aid to economic entities is closely related to control and is its form, and is an informative foundation, which is formed through a system of continuous mon-itoring, information collection, accumulation, analysis and monitoring of any process, phenomenon, the state of state aid to economic entities to identify differences between planned and actual, finding deviations from the tasks, analysis of the causes of such deviations. The following functions of monitoring state aid to business entities are identified: regulatory, control, preventive, informational, analytical, corrective, law enforcement, educational, the characteristic is given and their essence is revealed. ; У статті розглянуто різнопланово функції, системи функцій як адміністративного права, так і окремих елементів управління в різних сферах та галузях права. Досліджено характерні функції моніторингу держав-ної допомоги суб'єктам господарювання, як унікального, особливого елементу управління. Актуальність тематики дослідження обумовлюється необхідністю наближення вітчизняного законодавства у сфері моні-торингу та контролю державної допомоги до acquis Європейського Союзу (далі – ЄС), враховуючи особли-вості реформаційних процесів у адміністративному праві, євроінтеграції України та зобов'язань відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС (далі – Угода). Зважаючи на незначну кількість сучасних правничих теоретичних розробок цієї проблематики, завдання статті полягає у конкретизації та формулюванні сутності функцій моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання. Проведено аналіз різних підходів до визначення сутності функцій моніторингу в різних сферах. Визначено особливості функцій моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання в Україні. Вказано на важливість визначення функцій мо-ніторингу, що здійснює суб'єкт публічної адміністрації – уповноважений орган у сфері державної допомо-ги – Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ). Встановлено, що моніторинг державної допомоги суб'єктам господарювання тісно пов'язаний з контролем, є його формою і являється інформативним фунда-ментом, який формується через систему безперервного постійного спостереження, збору інформації, її аку-муляції, аналізу та спостереження за будь-яким процесом, явищем, станом державної допомоги суб'єктам господарювання щодо виявлення розбіжностей між запланованим та фактичним, знаходження відхилень від поставлених завдань, аналіз причин таких відхилень. Виявлено, що моніторинг державної допомоги, окрім завдань має низку окремих специфічних функцій, які пов'язуються з видами чи напрямками діяльності, векторами впливу органу публічного адміністрування, що направлені на виконання визначених завдань. Зроблено висновок, що моніторинг державної допомоги суб'єктам господарювання, як елемент управлін-ня, окрім того, що він і є тією самою важливою функцією публічного адміністрування у сфері державної допомоги та необхідним його процедурним інструментом, наділений важливими характерними функціями, що кореспондуються з видами державної допомоги та видами моніторингу державної допомоги. Виділено наступні функції моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання: регулююча, контрольна, по-переджувально-профілактична, інформаційна, аналітична, коригувальна, правоохоронна, виховна, а також надано характеристику та розкрито їх сутність.

The article considers various functions, systems of functions of both administrative law and individual elements of management in various fields. The characteristic functions of monitoring state aid to economic entities as a unique, special element of management have been studied. The relevance of the research is due to the need to approximate domestic legislation in the field of monitoring and control of state aid to the acquis of the European Union (hereinafter - the EU), taking into account the reform processes in administrative law, European integration of Ukraine and obligations under the Association Agreement with Ukraine (hereinafter - Agreement). Given the small number of modern legal theoretical developments in this area, the task of the article is to specify and formu-late the essence of the functions of monitoring state aid to economic entities. An analysis of different approaches to determining the nature of monitoring functions in different areas. Peculiarities of monitoring functions in state aid to business entities in Ukraine have been identified. The importance of determining the functions of monitoring carried out by the subject of public administration - the authorized body in the field of state aid - the Antimonopoly Committee of Ukraine. It is established that the monitoring of state aid to economic entities is closely related to control and is its form, and is an informative foundation, which is formed through a system of continuous mon-itoring, information collection, accumulation, analysis and monitoring of any process, phenomenon, the state of state aid to economic entities to identify differences between planned and actual, finding deviations from the tasks, analysis of the causes of such deviations. The following functions of monitoring state aid to business entities are identified: regulatory, control, preventive, informational, analytical, corrective, law enforcement, educational, the characteristic is given and their essence is revealed. ; У статті розглянуто різнопланово функції, системи функцій як адміністративного права, так і окремих елементів управління в різних сферах та галузях права. Досліджено характерні функції моніторингу держав-ної допомоги суб'єктам господарювання, як унікального, особливого елементу управління. Актуальність тематики дослідження обумовлюється необхідністю наближення вітчизняного законодавства у сфері моні-торингу та контролю державної допомоги до acquis Європейського Союзу (далі – ЄС), враховуючи особли-вості реформаційних процесів у адміністративному праві, євроінтеграції України та зобов'язань відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС (далі – Угода). Зважаючи на незначну кількість сучасних правничих теоретичних розробок цієї проблематики, завдання статті полягає у конкретизації та формулюванні сутності функцій моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання. Проведено аналіз різних підходів до визначення сутності функцій моніторингу в різних сферах. Визначено особливості функцій моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання в Україні. Вказано на важливість визначення функцій мо-ніторингу, що здійснює суб'єкт публічної адміністрації – уповноважений орган у сфері державної допомо-ги – Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ). Встановлено, що моніторинг державної допомоги суб'єктам господарювання тісно пов'язаний з контролем, є його формою і являється інформативним фунда-ментом, який формується через систему безперервного постійного спостереження, збору інформації, її аку-муляції, аналізу та спостереження за будь-яким процесом, явищем, станом державної допомоги суб'єктам господарювання щодо виявлення розбіжностей між запланованим та фактичним, знаходження відхилень від поставлених завдань, аналіз причин таких відхилень. Виявлено, що моніторинг державної допомоги, окрім завдань має низку окремих специфічних функцій, які пов'язуються з видами чи напрямками діяльності, векторами впливу органу публічного адміністрування, що направлені на виконання визначених завдань. Зроблено висновок, що моніторинг державної допомоги суб'єктам господарювання, як елемент управлін-ня, окрім того, що він і є тією самою важливою функцією публічного адміністрування у сфері державної допомоги та необхідним його процедурним інструментом, наділений важливими характерними функціями, що кореспондуються з видами державної допомоги та видами моніторингу державної допомоги. Виділено наступні функції моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання: регулююча, контрольна, по-переджувально-профілактична, інформаційна, аналітична, коригувальна, правоохоронна, виховна, а також надано характеристику та розкрито їх сутність.

The author proposes two approaches to systematizing the principles of legal assistance. The first approach is based on regulatory frameworks reflecting government policy in this area. The second approach represents a broad system of providing free legal aid, which consists of the following elements: 1) general legal (constitutional) principles, 2) industry principles, 3) principles of state policy in the field of providing free legal aid; 4) subjective principles; 5) international principles and standards of legal assistance.Key words: principles, free legal aid, primary free legal aid, secondary free legal aid, principles of law, legal services. ; Автором запропоновано два підходи щодо систематизації принципів надання правової допомоги. Перший підхід будується на підставі нормативно закріплених засад, котрі переважно відображають державну політику в даній сфері. Другий підхід уособлює широку систему надання безоплатної правової допомоги, котра складається з наступних елементів: 1) загальноправові (конституційні) принципи; 2) галузеві принципи; 3) принципи державної політики у сфері надання безоплатної правової допомоги; 4) суб'єктивні принципи; 5) міжнародні принципи та стандарти надання правової допомоги.Ключові слова: принципи, безоплатна правова допомога, первинна безоплатна правова допомога, вторинна безоплатна правова допомога, принципи права, правові послуги.

On the basis of trade union periodicals, the principle of historicism, scientific and objective approach, the article analyzes and shows the statute and activities of the trade union of private servants of Eastern Galicia. The present state and development of the historiography of the problems, the history of the trade union movement was investigated, it was proved that the main event in the trade union movement of the middle of the ХІХ century became social processes in Eastern Galicia, which created a new working-class movement on the material and moral protection of workers. The study of this problem has an important scientific significance, since it enables to show the work of the first professional union of private employees, to analyze their program document and to show the evolution of trade union movement until the adoption of the Constitution of 1867. Among the works devoted to this topic, unfortunately, there are no monographs or scientific researches by Ukrainian scholars, therefore, in the article we rely on the study of Polish scholars: Bali Stanislav, Kishchinsky Lucian, and trade union periodicals, where there is an attempt to present the history of trade union movement in a new course of events. Thus, we can conclude that the Society for the Mutual Assistance of Private Servants was formed, the founding of which was sought or projected by employees from 1846. And, despite for political blockages, or attacks by employers and many other reasons, the suspension of the creation of a basic document, however, achieved the goal of 1867 - the Society began its activities.

The definition and application of control as a certain procedure for providing state aid to economic entities in order to determine its legality, feasibility and eligibility criteria, based on the proposed definitions by scientists on various grounds and conditions, as well as defined by current legislation. The concept of the form and content of state control over the admissibility of state aid to economic entities through the powers of a specially authorized body – the Antimonopol Committee of Ukraine to protect competition as a condition for the existence of a market economy. Financial control bodies may also monitor the eligibility of state aid, such as the Accounting Chamber of Ukraine and tax authorities, in order to verify the intended use of state (local) funds and/or property (state resources). The content of state control over the admissibility of state aid to economic entities is to identify, establish and analyze eligibility criteria taking into account its social nature, identified final beneficiaries-consumers and the presence of emergencies of man-made or natural nature. The form of control of the eligibility of state aid is a notification sent by verification and may serve as a basis for consideration. Public control over the admissibility of state aid to economic entities is exercised by the relevant persons who are legally granted these powers. Monitoring is a constant supervision over the admissibility of state aid to economic entities by collecting and analyzing information, in order to quickly and promptly identify violations and notify the competent authorities for further action of a controlling nature, as well as the preparation and submission of relevant reports. ; Досліджено визначення і засто-сування контролю як певної проце-дури стосовно надання державної допомоги суб'єктам господарю-вання з метою визначення її закон-ності, доцільності та критеріїв допустимості, на підставі запро-понованих визначень ученими-фахівцями за різноманітними під-ставами та умовами, а також визначених нормами чинного законодавства. Запропоновано поняття форми і змісту державного конт-ролю за допустимістю надання державної допомоги суб'єктам господарювання через повнова-ження спеціально уповноваже-ного органу – Антимонопольного комітету України з метою захи-сту конкуренції як умови існу-вання ринкової економіки. Органи фінансового державного контролю також можуть здійснювати кон-тролюючі дії стосовно допусти-мості державної допомоги, напри-клад Рахункова палата України та податкові органи, з метою пере-вірки цільового використання державних (місцевих) коштів та/або майна (ресурсів держави). Змістом державного контролю за допусти-містю надання державної допо-моги суб'єктам господарювання є виявлення, встановлення та аналіз критеріїв допустимості з ураху-ванням її соціального характеру, встановлених кінцевих бенефіціа-рів-споживачів та наявності над-звичайних ситуацій техногенного чи природного характеру. Формою контролю допустимості держав-ної допомоги є повідомлення, яке надсилається шляхом перевірки та може слугувати підставою для розгляду. Громадський контроль за допу-стимістю надання державної допомоги суб'єктам господарю-вання здійснюється відповідними особами, яким за законом надані зазначені повноваження. Моніторинг являє собою постійний нагляд за допустимі-стю надання державної допомоги суб'єктам господарювання шля-хом збору та аналізу інформації з метою швидкого та оперативного виявлення правопорушень та пові-домлення до компетентних органів задля реалізації подальших їх дій контролюючого характеру, а також складання і подання відпо-відної звітності.

International and national legislation in the field of normative and legal regulation of state aid is considered. Their complex interrelation and influence on the mechanism of receiving state aid is investigated. The main trends in the field of state assistance during the coronavirus pandemic are analyzed. The main criteria of its recognition and classification as state aid measures are studied. Based on the results of the analysis of the concept of «state aid», its characteristic features are formed and highlighted. The mechanism of assessment of admissible state aid in European practice is investigated. The directions of state aid which are considered admissible according to the legislation are considered. The influence of normative and legal regulation on state aid accounting is established. The concept of state aid as an object of accounting is studied. The common and distinctive features of state aid accounting in accordance with the International Accounting Standard 20 «Accounting for State Grants and Disclosure of State Aid Information» and Regulation (Standard) of Accounting 15 «Income» are considered. ; Розглянуто міжнародне та національне законодавство у сфері нормативно-правового регулювання державної допомоги. Досліджено їх комплексний взаємозв'язок та вплив на механізм отримання державної допомоги. Проаналізовано основні тенденції в сфері надання допомоги від держави під час пандемії коронавірусу. Досліджено основні критерії її визнання та зарахування до заходів державної допомоги. За результатами аналізу поняття «державна допомога» сформовано та виокремлено її характерні риси. Досліджено механізм оцінки допустимої державної допомоги у європейській практиці. Розглянуто напрями державної допомоги, які вважаються допустимими згідно з законодавством. Встановлено вплив нормативно-правового регулювання на бухгалтерський облік державної допомоги. Досліджено поняття «державної допомоги» як об'єкта бухгалтерського обліку. Розглянуто спільні та відмінні риси бухгалтерського обліку державної допомоги згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 20 «Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу» й Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».

International and national legislation in the field of normative and legal regulation of state aid is considered. Their complex interrelation and influence on the mechanism of receiving state aid is investigated. The main trends in the field of state assistance during the coronavirus pandemic are analyzed. The main criteria of its recognition and classification as state aid measures are studied. Based on the results of the analysis of the concept of «state aid», its characteristic features are formed and highlighted. The mechanism of assessment of admissible state aid in European practice is investigated. The directions of state aid which are considered admissible according to the legislation are considered. The influence of normative and legal regulation on state aid accounting is established. The concept of state aid as an object of accounting is studied. The common and distinctive features of state aid accounting in accordance with the International Accounting Standard 20 «Accounting for State Grants and Disclosure of State Aid Information» and Regulation (Standard) of Accounting 15 «Income» are considered. ; Розглянуто міжнародне та національне законодавство у сфері нормативно-правового регулювання державної допомоги. Досліджено їх комплексний взаємозв'язок та вплив на механізм отримання державної допомоги. Проаналізовано основні тенденції в сфері надання допомоги від держави під час пандемії коронавірусу. Досліджено основні критерії її визнання та зарахування до заходів державної допомоги. За результатами аналізу поняття «державна допомога» сформовано та виокремлено її характерні риси. Досліджено механізм оцінки допустимої державної допомоги у європейській практиці. Розглянуто напрями державної допомоги, які вважаються допустимими згідно з законодавством. Встановлено вплив нормативно-правового регулювання на бухгалтерський облік державної допомоги. Досліджено поняття «державної допомоги» як об'єкта бухгалтерського обліку. Розглянуто спільні та відмінні риси бухгалтерського обліку державної допомоги згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 20 «Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу» й Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід».