Suchergebnisse

Introduction. The article deals with problems and consequences of the Ukrainian economy deindustrialization under the neoliberal paradigm dominance in government's economic policy. The problems of deindustrialization in transition economies during the period of postindustrial transformation in developed countries and the neoliberal economic thought dominance has so far been overlooked. The subject-matter of the study is structural shifts caused by deindustrialization and diversification of the economy. The methodological principles of research involve joint application of a set of well-known common scientific methods as well as special research methods in economics, such as retrospective analysis method to investigate the origin of modern neoliberal economic doctrines. Aim and tasks. The purpose of the article is to distinguish the fundamental differences in structural changes in the economy of Ukraine and developed countries and to identify key areas for restructuring the domestic economy on the basis of modernization and reindustrialization policy. Results. The fundamental differences between dramatic reduction of the industrial sector share in the Ukrainian economy and economy diversification with a relative decrease in the share of industry that occurs in mature economic systems under transition to the postindustrial stage of development are revealed. It's proved that formal signs of a transition to a postindustrial society may reflect diametrically opposed trends of economic development. A critical analysis of the theoretical postulates of economic thought that underlies leading international organizations' cooperation with individual countries is conducted. It's argued that neoliberal economic paradigm relies on abstract, sterile, and unfeasible hypotheses based on ideology, not the experience of successful structural transformations. Key areas of Ukraine's economic policy transformation include a set of tools of budget, infrastructure, tax, customs and foreign trade policies to ensure structural changes in output and export. It's argued that such measures, as introducing a local component criterion in public procurements, free connection of industrial objects to engineering networks, tax incentives for industrial park residents, barriers to raw materials exports, revision of Ukraine's obligations under WTO, launching of an export-credit agency, deploying a network of official trade missions in key partner countries, etc., will trigger reindustrialization of Ukrainian economy. Conclusions. Implementation of a full-fledged industrial policy in developing countries is hampered by the rule of neo-liberal economic ideology, which denies the possibility of effective state governance of structural changes in the national economy. The article puts forward a critical view on the mainstream economic ideology and discusses its destructive impact on the Ukrainian economy that is worth to be introduced in masters' graduation programs in economics. Implementation of author's recommendations on reforming governmental economic and industrial policy is a basis for launching reindustrialization processes in the Ukrainian economy. ; Вступ. У статті розглядаються проблеми та наслідки деіндустріалізації української економіки за домінування неоліберальної парадигми в економічній політиці уряду. Проблемам деіндустріалізації в країнах з перехідною економікою в період постіндустріальної трансформації в розвинених країнах і домінування неоліберальної економічної думки досі залишається приділено недостатню увагу. Предметом дослідження є структурні зрушення, спричинені деіндустріалізацією та диверсифікацією економіки. Методологія дослідження побудована на застосуванні комплексу загальнонаукових методів, а також спеціальних методів наукового пізнання, зокрема методу ретроспективного аналізу для дослідження походження сучасних неоліберальних економічних вчень. Мета і завдання. Метою статті є виявлення принципових відмінностей у структурних змінах в економіці України і розвинених країн та визначення ключових напрямів реструктуризації вітчизняної економіки на основі політики модернізації та реіндустріалізації. Результати. Виявлено принципові відмінності між різким скороченням частки промислового сектора в економіці України та диверсифікацією економіки з відносним зменшенням частки промисловості, що відбувається в зрілих економічних системах при переході до постіндустріальної стадії розвитку. Доведено, що формальні ознаки переходу до постіндустріального суспільства можуть відображати діаметрально протилежні тенденції економічного розвитку. Проведено критичний аналіз теоретичних постулатів економічної думки, які лежать в основі співпраці міжнародних організацій з окремими країнами. Стверджується, що неоліберальна економічна парадигма спирається на абстрактні, стерильні та нездійсненні гіпотези, засновані на ідеології, а не на досвіді успішних структурних перетворень. Визначено основні напрями трансформації економічної політики України з метою забезпечення якісної зміни структури національної економіки. Ці напрямки включають набір інструментів бюджетної, інфраструктурної, податкової, митної та зовнішньоекономічної політики для забезпечення структурних змін у виробництві та експорті. Висновки. Реалізація повноцінної промислової політики в країнах, що розвиваються ускладнюється пануванням неоліберальної економічної ідеології, що заперечує можливість ефективного державного управління структурними змінами в національній економіці. У статті висвітлюється критичний погляд на домінуючу економічну ідеологію та обговорюється її руйнівний вплив на українську економіку, дослідження чого варто ввести в магістерські програми з економіки. Впровадження авторських рекомендацій щодо реформування державної економічної та промислової політики слугуватиме базисом для початку реіндустріалізації в українській економіці.

Introduction. Interim results of a full log export ban have evidenced the benefits of such a solution for the national economy and the environment. However, despite obvious achievements, the situation in the wood industry on the whole remains disadvantageous, in particular due to the massive smuggling of the unprocessed wood disguised as fuel wood. Aim and tasks. This article is intended to identify and substantiate legal and regulatory measures of the governmental policy aimed at the intensification of log export ban effects in Ukraine, as well as to give a forecast of macroeconomic effects of the realization of such measures in the mid-term run. Research results. The inadequate institutional environment and the high level of corruption in the public sector form a favorable environment for massive smuggling of wood raw materials subject to a moratorium. Nevertheless, author strongly disagrees with conclusions that a log export ban, as a fragmented tool, totally failed in performing its mission, namely to stop the uncontrolled logging and forest export from Ukraine. One should remember the trade being a two-way process, the responsibility for smuggling should be also assumed by the destination countries which import unaccounted wood originated from Ukraine. It is necessary to urgently strengthen the effect of a log export ban through closing loopholes which are used to export unprocessed wood under the guise of the another associated commodity groups. Conclusions. Vision on regulatory measures system, which is called to strengthen the effect of the log export ban, embraces: a) criminal responsibility for avoiding or deceiving customs control when bringing banned unprocessed wood across the border of Ukraine; b) fuelwood export ban for an eight-year period; c) limitation of unprocessed wood volumes for domestic consumption at the level of 25 million cubic meter a year. In the long-term perspective, to establish an effective and self-sufficient forest industry in Ukraine, it is necessary to strengthen ban on the export of unprocessed and fuelwood through a number of systematic measures: a) creation of the Ukrainian Export and Credit Agency; b) introduction of the "reasonable import substitution" policy; c) free connection to utilities for the companies; d) introduction of industrial parks with investment incentives for new manufacturing. ; Проблема. Проміжні результати дії повної заборони на вивіз лісу засвідчили очевидні переваги такого рішення для національної економіки та навколишнього середовища. Однак попри наявні здобутки ситуація в лісопромисловому секторі залишається в цілому несприятливою, зокрема через масштабну контрабанду необроблених лісоматеріалів під виглядом паливної деревини. Мета та завдання. Стаття має на меті ідентифікувати й обґрунтувати нормативно-правові та регуляторні заходи державної політики щодо посилення дії мораторію на експорт з України необроблених лісоматеріалів, а також надати прогнозну оцінку макроекономічних ефектів від реалізації відповідних заходів у середньостроковій перспективі. Результати. Недосконале інституційне середовище та високий рівень корупції в митних органах формують сприятливе середовище для масштабної контрабанди лісової сировини, яка підпадає під дію мораторію. Незважаючи на це, засадничо хибними, на думку автора, є висновки щодо неефективності мораторію на експорт необроблених лісоматеріалів як фрагментарного інструменту, який нездатний зупинити неконтрольовану вирубку і вивіз з України лісу. Важливо пам'ятати, що торгівля завжди є двостороннім процесом, тому відповідальність за контрабанду розділяють і ті країни, які імпортують необліковану деревину українського походження. Висновки. Заходи системи регуляторних, нормативно-правових заходів з посилення дії мораторію охоплюють: введення кримінальної відповідальності за переміщення через митний кордон України лісоматеріалів необроблених, заборонених до вивозу за межі митної території України; заборону на вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної строком на вісім років; обмеження обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених на рівні 25 млн. м3 на рік. У довгостроковій перспективі для становлення в Україні ефективного і самодостатнього лісопромислового комплексу необхідно посилити мораторій на експорт лісоматеріалів необроблених та деревини паливної рядом системних заходів: створення Експортно-кредитного агентства; запровадження політики «розумного імпортозаміщення»; забезпечення безкоштовного приєднання підприємств до інженерних мереж; відкриття індустріальних парків з наданням їх резидентам пільгових умов виробничої й інвестиційної діяльності.