Suchergebnisse

Some European nations and countries stayed in the area of totalitarianism for a long time. This fact and various ways of transforming and self-identity in a totalitarian society require careful studying in a broad scientific spectrum. Studying of the dissident movement is one of the important aspects of this multifaceted research topic. Resistance movement against totalitarianism in the second half of the twentieth century on the territory of Ukraine is closely linked with the concept of Ukrainian sixties. The place and understanding of the role in the cultural and political opposition to totalitarianism, features and images of the sixties are considered through memoir texts as social, political and aesthetic phenomenon of sixties. Self-reception of representatives of the rebellious generation gives the important information about forms and manifestations of resistance for understanding the phenomenon of the sixties, its place in the spiritual coordinates of the twentieth century. ; Some European nations and countries stayed in the area of totalitarianism for a long time. This fact and various ways of transforming and self-identity in a totalitarian society require careful studying in a broad scientific spectrum. Studying of the dissident movement is one of the important aspects of this multifaceted research topic. Resistance movement against totalitarianism in the second half of the twentieth century on the territory of Ukraine is closely linked with the concept of Ukrainian sixties. The place and understanding of the role in the cultural and political opposition to totalitarianism, features and images of the sixties are considered through memoir texts as social, political and aesthetic phenomenon of sixties. Self-reception of representatives of the rebellious generation gives the important information about forms and manifestations of resistance for understanding the phenomenon of the sixties, its place in the spiritual coordinates of the twentieth century.

The author reviews some archival documents and materials of Pavlo P. Skoropadskyi, Hetman of the Ukrainian state, his personal memoirs and executive decisions on foreign policy issues over a period of April-December 1918. Pavlo Skoropadskyi's stand as to building the state and his commitment to the pro-Russian vector are demonstrated. Some examples of practical steps taken by Pavlo Skoropadskyi's government to gain understanding with the Entente countries after Germany and Austria-Hungary lost the war are given. Based on its organizational structure, the type of the Hetman state is defined. An example of rapport with new temporary state formations on the Don and Kuban Rivers is given. The paper describes radical and prompt actions of the Hetman government, taken to draw the Crimea under the dominion of Ukraine. The fallacy of the pro-Russian line of policy of Hetman P. Skoropadskyi in the context of the German and Austro-Hungarian occupation is pointed out. The ambiguous course of Ukraine is exemplified by the formation of its Armed Forces, Cabinet of Ministers and delaying in the implementation of the agrarian reform. The attitude of Pavlo Skoropadskyi to the Ukrainians and the Galicians is demonstrated through specific references to his statements. The paper shows some practical steps in opening embassy missions and consular agencies in European countries, which point to the efforts of the Cabinet of Ministers to win international recognition and authority for the Ukrainian state. A situational geopolitical change of the diplomatic relations is demonstrated by the example of Romania. The main causes of the anti-Hetman uprising are defined as the lack of a negotiation process with representatives of socialist and democratic forces of Ukraine, incapability to enlist the support of rural masses and inferior moods in respect of Russia. ; В статье проанализированы архивные документы, а также личные письменные воспоминания Гетмана Украинского Государства Павла Петровича Скоропадского за апрель-декабрь1918 г. Показаны практические попытки Гетмана вывести государство из-под российско-большевистской агрессии. Приведены примеры дипломатических отношений с европейскими государствами, а также взаимоотношения с новыми государственными формированиями на территории бывшей Российской империи. Очерчены отношения с Румынией и другими европейскими государствами. Сделаны выводы и указаны основные просчеты Гетьмана. ; У статті проаналізовані архівні документи та особисті письмові спогади Гетьмана Української Держави Павла Петровича Скоропадського за квітень-грудень 1918 р., що стосуються питань зовнішньої політики. Показано практичні спроби Гетьмана вивести державу з-під удару російсько-більшовицької агресії, наведено приклади налагодження дипломатичних відносин з європейськими країнами, а також стосунків з окупаційною адміністрацією Німеччини та Австро-Угорщини. Наведено приклади ставлення П. Скоропадського до галичан, а також до нових державних формувань на території колишньої Російської імперії. Окреслено налагодження відносин із Румунією та іншими європейськими країнами. Зроблені висновки щодо основних прорахунків Гетьмана.

The author reviews some archival documents and materials of Pavlo P. Skoropadskyi, Hetman of the Ukrainian state, his personal memoirs and executive decisions on foreign policy issues over a period of April-December 1918. Pavlo Skoropadskyi's stand as to building the state and his commitment to the pro-Russian vector are demonstrated. Some examples of practical steps taken by Pavlo Skoropadskyi's government to gain understanding with the Entente countries after Germany and Austria-Hungary lost the war are given. Based on its organizational structure, the type of the Hetman state is defined. An example of rapport with new temporary state formations on the Don and Kuban Rivers is given. The paper describes radical and prompt actions of the Hetman government, taken to draw the Crimea under the dominion of Ukraine. The fallacy of the pro-Russian line of policy of Hetman P. Skoropadskyi in the context of the German and Austro-Hungarian occupation is pointed out. The ambiguous course of Ukraine is exemplified by the formation of its Armed Forces, Cabinet of Ministers and delaying in the implementation of the agrarian reform. The attitude of Pavlo Skoropadskyi to the Ukrainians and the Galicians is demonstrated through specific references to his statements. The paper shows some practical steps in opening embassy missions and consular agencies in European countries, which point to the efforts of the Cabinet of Ministers to win international recognition and authority for the Ukrainian state. A situational geopolitical change of the diplomatic relations is demonstrated by the example of Romania. The main causes of the anti-Hetman uprising are defined as the lack of a negotiation process with representatives of socialist and democratic forces of Ukraine, incapability to enlist the support of rural masses and inferior moods in respect of Russia. ; В статье проанализированы архивные документы, а также личные письменные воспоминания Гетмана Украинского Государства Павла Петровича Скоропадского за апрель-декабрь1918 г. Показаны практические попытки Гетмана вывести государство из-под российско-большевистской агрессии. Приведены примеры дипломатических отношений с европейскими государствами, а также взаимоотношения с новыми государственными формированиями на территории бывшей Российской империи. Очерчены отношения с Румынией и другими европейскими государствами. Сделаны выводы и указаны основные просчеты Гетьмана. ; У статті проаналізовані архівні документи та особисті письмові спогади Гетьмана Української Держави Павла Петровича Скоропадського за квітень-грудень 1918 р., що стосуються питань зовнішньої політики. Показано практичні спроби Гетьмана вивести державу з-під удару російсько-більшовицької агресії, наведено приклади налагодження дипломатичних відносин з європейськими країнами, а також стосунків з окупаційною адміністрацією Німеччини та Австро-Угорщини. Наведено приклади ставлення П. Скоропадського до галичан, а також до нових державних формувань на території колишньої Російської імперії. Окреслено налагодження відносин із Румунією та іншими європейськими країнами. Зроблені висновки щодо основних прорахунків Гетьмана.

In the article is interpreted the ancient stories of M. Kostomarov's drama as a political allegory. It is shown that the ideological drama «Cremutius Cordus» is figurative of Nicholas' period, and historical drama «Greek's Tauris» – Khmelnitsky's period. In the context of problems is analyzed of poetry «Jupiter light float in the green waters of the Cimmerian». It is examined complex of social and moral-ethical components of the problems of the texts of "Cremutius Cordus" (tyranny, denunciation, internal freedom, public freedom, the role of the historian in society) and "Hellenes of the Tauris" (power, betrayal, dual political game, linguistic question, gender aspect, the spirit of the people). The problem of works can be traced in line with the ideological and aesthetic principles of Ukrainian romanticism, the ideology of the "Cyril and Methodius Brotherhood". It is analyzed relationship of ideological aspects and compositional features of texts. It is emphasized on the autobiographical features of individual images - the historian Cremutius Cordus from the work of the same name, the Shadow of the Ionian ("Jupiter Light floating through the green waters of the Cimmerian").

The article deals with the theoretical and practical approaches in the study of the basic beliefs of the individual in the context of overcoming life crises. The concept of «basic beliefs» is analyzed from the cognitive, social, existential position. It is noted that a traumatic stressful event is an experience of acute and sudden collision of human beliefs with reality, and the course of the crisis will depend on an individual's vitality, on the level of violation of semantic con-nections in the structure of the individual's life world, which is the basis of loss within the meaning.The concept of R. Jano0­xFB00Bulman's basic beliefs is analyzed, which ex-plains how the individual constructs his ideas about the world and the self. Basic beliefs are necessary internal support in a changing reality, which pro-motes the mental stability of a man and his success in life, and is also an im-portant condition for personal development. But the basic beliefs are changed under the in0xFB02uence of mental trauma, because extreme negative experience is sharply contrary to the described life concept.A set of methods and techniques was used to determine the level and content of autobiographical stress: the method of structured diagnostic in-terviews («Signi0xFB01cant life events») to obtain a general picture of the positive and negative autobiographical events, the closed questionnaire «The list of stressful events» with an assessment of the signi0xFB01cance of their impact on emotional, cognitive, and behavioral levels and the World Assumptions Scale (R. Jano0­xFB00Bulman).The level of biographical stress in the life of modern Ukrainians is de-termined, which is represented by a wide range of crisis situations, including the most di0xFB03cult ones. The representation of stressful events of all­embracing nature is high. They are natural and technical disasters, repeated economic crises, socio­political upheavals and military con0xFB02ict.A correlation analysis has been conducted proving that the more human life is saturated with stressful events, the lower a human being evaluates the signi0xFB01cance of their in0xFB02uence on his emotions, cognition and behavior, and to a lesser degree he demonstrates the ability to overcome crises by personal growth. It is concluded that the saturation of life with crisis events negatively a0exFB00cts the basic beliefs about the benevolence of the world and people and, at the same time, positively correlates with the conviction of controllability of the world. ; У статті розглянуто теоретичні та практичні підходи у дослідженні базисних переконань особистості в контексті подолання життєвих криз. Поняття «базисні переконання» проаналізовано з когнітивної, соціальної та екзистенційної позицій. Зазначено, що травматична стресова подія є досвідом гострого і раптового зіткнення переконань людини з реальністю, й перебіг кризи залежитеме від життєстійкос-ті людини, від рівня порушення смислових зв'язків у структурі життє-вого світу особистості, що лежить в основі смисловтрати. Проаналізовано концепцію базисних переконань Р. Янофф­Бульман, що пояснює, яким чином індивід конструює свої уявлення про навко-лишній світ і власне «Я». Базисні переконання – це необхідна внутрішня опора в мінливій реальності, що сприяє психічній стабільності людини та її успішності в житті, а також є важливою умовою особистісно-го розвитку. Але базові переконання змінюються під впливом психіч-ної травми, адже екстремальний негативний досвід різко суперечить описаній концепції життя.Для визначення рівня та змісту автобіографічного стресу було використано комплекс методів і методик: метод структурованого діагностичного інтерв'ю («Значущі життєві події») для отримання загальної картини позитивної та негативної подієвості автобіогра-фії, закриту анкету «Список стресових подій» з оцінкою значущості їх впливу на емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях і Шкалу базисних переконань «World Assumptions Scale» (Р. Янофф­Бульман). З'ясовано рівень біографічного стресу в житті сучасних українців, який представлений широким діапазоном кризових ситуацій, включаю-чи найважчі. Має високий рівень представленість стресових подій, що носять всезагальний характер: природні та техногенні катастрофи, неодноразові економічні кризи, соціально­політичні потрясіння, вій-ськовий конфлікт.Проведено кореляційний аналіз, який доводить, що чим більше життя людини насичене стресовими подіями, тим менші оцінки вона ставить значущості їх впливу на власні емоції, когніції та поведінку і тим у меншому ступені демонструє здатність долати кризи шляхом особистісного зростання. Зроблено висновок, що насиченість життя кризовими подіями негативно позначається на базисних переконаннях про доброзичливість світу та людей і водночас позитивно корелює з переконанням про контрольованість навколишнього світу.

The article deals with the theoretical and practical approaches in the study of the basic beliefs of the individual in the context of overcoming life crises. The concept of «basic beliefs» is analyzed from the cognitive, social, existential position. It is noted that a traumatic stressful event is an experience of acute and sudden collision of human beliefs with reality, and the course of the crisis will depend on an individual's vitality, on the level of violation of semantic con-nections in the structure of the individual's life world, which is the basis of loss within the meaning.The concept of R. Jano0­xFB00Bulman's basic beliefs is analyzed, which ex-plains how the individual constructs his ideas about the world and the self. Basic beliefs are necessary internal support in a changing reality, which pro-motes the mental stability of a man and his success in life, and is also an im-portant condition for personal development. But the basic beliefs are changed under the in0xFB02uence of mental trauma, because extreme negative experience is sharply contrary to the described life concept.A set of methods and techniques was used to determine the level and content of autobiographical stress: the method of structured diagnostic in-terviews («Signi0xFB01cant life events») to obtain a general picture of the positive and negative autobiographical events, the closed questionnaire «The list of stressful events» with an assessment of the signi0xFB01cance of their impact on emotional, cognitive, and behavioral levels and the World Assumptions Scale (R. Jano0­xFB00Bulman).The level of biographical stress in the life of modern Ukrainians is de-termined, which is represented by a wide range of crisis situations, including the most di0xFB03cult ones. The representation of stressful events of all­embracing nature is high. They are natural and technical disasters, repeated economic crises, socio­political upheavals and military con0xFB02ict.A correlation analysis has been conducted proving that the more human life is saturated with stressful events, the lower a human being evaluates the signi0xFB01cance of their in0xFB02uence on his emotions, cognition and behavior, and to a lesser degree he demonstrates the ability to overcome crises by personal growth. It is concluded that the saturation of life with crisis events negatively a0exFB00cts the basic beliefs about the benevolence of the world and people and, at the same time, positively correlates with the conviction of controllability of the world. ; У статті розглянуто теоретичні та практичні підходи у дослідженні базисних переконань особистості в контексті подолання життєвих криз. Поняття «базисні переконання» проаналізовано з когнітивної, соціальної та екзистенційної позицій. Зазначено, що травматична стресова подія є досвідом гострого і раптового зіткнення переконань людини з реальністю, й перебіг кризи залежитеме від життєстійкос-ті людини, від рівня порушення смислових зв'язків у структурі життє-вого світу особистості, що лежить в основі смисловтрати. Проаналізовано концепцію базисних переконань Р. Янофф­Бульман, що пояснює, яким чином індивід конструює свої уявлення про навко-лишній світ і власне «Я». Базисні переконання – це необхідна внутрішня опора в мінливій реальності, що сприяє психічній стабільності людини та її успішності в житті, а також є важливою умовою особистісно-го розвитку. Але базові переконання змінюються під впливом психіч-ної травми, адже екстремальний негативний досвід різко суперечить описаній концепції життя.Для визначення рівня та змісту автобіографічного стресу було використано комплекс методів і методик: метод структурованого діагностичного інтерв'ю («Значущі життєві події») для отримання загальної картини позитивної та негативної подієвості автобіогра-фії, закриту анкету «Список стресових подій» з оцінкою значущості їх впливу на емоційному, когнітивному та поведінковому рівнях і Шкалу базисних переконань «World Assumptions Scale» (Р. Янофф­Бульман). З'ясовано рівень біографічного стресу в житті сучасних українців, який представлений широким діапазоном кризових ситуацій, включаю-чи найважчі. Має високий рівень представленість стресових подій, що носять всезагальний характер: природні та техногенні катастрофи, неодноразові економічні кризи, соціально­політичні потрясіння, вій-ськовий конфлікт.Проведено кореляційний аналіз, який доводить, що чим більше життя людини насичене стресовими подіями, тим менші оцінки вона ставить значущості їх впливу на власні емоції, когніції та поведінку і тим у меншому ступені демонструє здатність долати кризи шляхом особистісного зростання. Зроблено висновок, що насиченість життя кризовими подіями негативно позначається на базисних переконаннях про доброзичливість світу та людей і водночас позитивно корелює з переконанням про контрольованість навколишнього світу.

In the article it is described preliminary conclusions on the basis of the project «In Memory of Lesya Kyzyk Research Project in Oral History: Ukrainian Women in the Military Conflict in Eastern Ukraine» (2014-2016). The emphasis is on women's participation in the war in the East of Ukraine. The project was implemented within the framework of women's oral historiographical studies. There were made efforts to analyze the «autobiographical memory» of women who were in the zone of armed conflict. The discovery of motivational factors in the involvement of women in armed conflict in the East of Ukraine was an important aspect of the study. The author analyzes the various groups of women participating in the modern Ukrainian-Russian war. Conditions of women staying on the front are considered. Particular attention is paid to the issue of literary creativity of women in the area of military action. Women's memories often reproduce the circumstances and details of wartime everyday life. Equally interesting are the stories of women about food, material problems on the front line. None of the women mention malnutrition in ATO due to the help of volunteers. However, they recall a monotonous diet, which leads to overweight. Often, women soldiers tell about the help of volunteers with women's hygiene products, clothing and other material things needed for them at the front. We note the change in the values of women in the peaceful area and in the zone of armed conflict. Trust, mutual help, solidarity, coherence of the group become important on the front line. Key words: oral history, women's history, volunteers, combat actions, volunteers, biographical interviews, «autobiographical memory». ; У статті розглядаються попередні висновки на основі матеріалів проекту In Memory of Lesya Kyzyk Research Project in Oral History: Ukrainian Women in the Military Conflict in Eastern Ukraine (2014–2016). Заакцентовано увагу на жіночій участі у війні на Сході України. Проект був здійснений у межах жіночих усно історичних студій. Здійснено спроби аналізу «автобіографічної пам'яті» жінок, які перебували у зоні збройного конфлікту. Важливим аспектом дослідження стали виявлення мотиваційних чинників участі жінок у збройному конфлікті на Сході України. Автор аналізує різноманітні групи жінок, які беруть участь у сучасній україно-російській війні. Розглядаються умови перебування жінок на передовій. Особливу увагу у статті приділено питанню літературної творчості жінок у бойових діях.Ключові слова:усна історія, жіноча історія, добровольці, бойові дії, волонтери, біографічне інтерв'ю, УБД, «автобіографічна пам'ять». In the article it is described preliminary conclusions on the basis of the project «In Memory of Lesya Kyzyk Research Project in Oral History: Ukrainian Women in the Military Conflict in Eastern Ukraine» (2014-2016). The emphasis is on women's participation in the war in the East of Ukraine. The project was implemented within the framework of women's oral historiographical studies. There were made efforts to analyze the «autobiographical memory» of women who were in the zone of armed conflict. The discovery of motivational factors in the involvement of women in armed conflict in the East of Ukraine was an important aspect of the study. The author analyzes the various groups of women participating in the modern Ukrainian-Russian war. Conditions of women staying on the front are considered. Particular attention is paid to the issue of literary creativity of women in the area of military action. Women's memories often reproduce the circumstances and details of wartime everyday life. Equally interesting are the stories of women about food, material problems on the front line. None of the women mention malnutrition in ATO due to the help of volunteers. However, they recall a monotonous diet, which leads to overweight. Often, women soldiers tell about the help of volunteers with women's hygiene products, clothing and other material things needed for them at the front. We note the change in the values of women in the peaceful area and in the zone of armed conflict. Trust, mutual help, solidarity, coherence of the group become important on the front line. Key words: oral history, women's history, volunteers, combat actions, volunteers, biographical interviews, «autobiographical memory».

The latest work of Günter Grass "Grimm's Words: A Declaration of Love" is analyzed. This work is the culmination of autobiographical cycle of the writer. It is not chronological continuation but rather some ideological conclusion of this cycle. In the novel the richness of German language is deeply studied and German history from princedom to the first attempts at democracy is perfectly shown. Author skillfully throws bridges of words between the past and the present.Key words: Günter Grass, "Grimm's Words", autobiography, tale, brothers Grimmm. ; Проаналізовано останній твір Ґ. Ґраса "Ґріммові слова. Признання в любові",який є завершальним етапом автобіографічного циклу письменника, щоправда не хронологічним продовженням, а певним ідейним завершенням. У романі майстерно досліджено багатство німецької мови й показано історію Німеччини від князівського правління до перших спроб демократії. Ґ. Ґрас уміло перекидає містки зі слів поміж минулим й сучасним.Ключові слова: Ґюнтер Ґрас, "Ґріммові слова", автобіографія, казка, брати Ґрімм.

Статтю присвячено вивченню комунікативної стратегії самопрезентації як одній із фундаментальних соціальних потреб особистості мати власне обличчя. Установлено її тактики (об'єктивного інформування, суб'єктивного інформування, соціальної взаємодії, консолідації, планування, трансференції) та типові засоби вираження. Акцентовано, що стратегія самопрезентації відображає авторське «я» через індивідуальні погляди, світогляд народу в цілому та науковців зокрема. ; Статья посвящена изучению коммуникативной стратегии самопрезентации как одной из фундаментальных социальных потребностей личности иметь собственное лицо. Установлены ее тактики (объективного информирования, субъективного информирования, социального взаимодействия, консолидации, планирования, трансференции) и типичные средства выражения. Акцентировано, что стратегия самопрезентации отображает авторское «я» через индивидуальные взгляды, мировозрение народа в целом и ученых в частности. ; Self-presentation is a fundamental social need of a personality to have its own face. There are significant developments regarding its specificity in different genres of political, autobiographical, musical, existential and Internet discourses. Scientific discourse is represented on the material of German language.The communicative strategy of self-presentation in linguistic discourse is realized using several tactics: objective informing, subjective informing, consolidation, and transference. The analyzed strategy is characterized by reflection of the author's self, people's picture of the world and scientists' views.A vivid way of self-presentation of these tactics is the use of pronouns I, my and we. The pronoun we can be realized in several variants. Lexemes linguists, onomasts, editorial board and editors of collection of scientific works express tactics of consolidation.With the help of self-presentation strategy, a scientist expresses his opinion about himself. He gives objective and subjective information.

Статтю присвячено вивченню комунікативної стратегії самопрезентації як одній із фундаментальних соціальних потреб особистості мати власне обличчя. Установлено її тактики (об'єктивного інформування, суб'єктивного інформування, соціальної взаємодії, консолідації, планування, трансференції) та типові засоби вираження. Акцентовано, що стратегія самопрезентації відображає авторське «я» через індивідуальні погляди, світогляд народу в цілому та науковців зокрема. ; Статья посвящена изучению коммуникативной стратегии самопрезентации как одной из фундаментальных социальных потребностей личности иметь собственное лицо. Установлены ее тактики (объективного информирования, субъективного информирования, социального взаимодействия, консолидации, планирования, трансференции) и типичные средства выражения. Акцентировано, что стратегия самопрезентации отображает авторское «я» через индивидуальные взгляды, мировозрение народа в целом и ученых в частности. ; Self-presentation is a fundamental social need of a personality to have its own face. There are significant developments regarding its specificity in different genres of political, autobiographical, musical, existential and Internet discourses. Scientific discourse is represented on the material of German language.The communicative strategy of self-presentation in linguistic discourse is realized using several tactics: objective informing, subjective informing, consolidation, and transference. The analyzed strategy is characterized by reflection of the author's self, people's picture of the world and scientists' views.A vivid way of self-presentation of these tactics is the use of pronouns I, my and we. The pronoun we can be realized in several variants. Lexemes linguists, onomasts, editorial board and editors of collection of scientific works express tactics of consolidation.With the help of self-presentation strategy, a scientist expresses his opinion about himself. He gives objective and subjective information.

Self-presentation is a fundamental social need of a personality to have its own face. There are significant developments regarding its specificity in different genres of political, autobiographical, musical, existential and Internet discourses. Scientific discourse is represented on the material of German language.The communicative strategy of self-presentation in linguistic discourse is realized using several tactics: objective informing, subjective informing, consolidation, and transference. The analyzed strategy is characterized by reflection of the author's self, people's picture of the world and scientists' views.A vivid way of self-presentation of these tactics is the use of pronouns I, my and we. The pronoun we can be realized in several variants. Lexemes linguists, onomasts, editorial board and editors of collection of scientific works express tactics of consolidation.With the help of self-presentation strategy, a scientist expresses his opinion about himself. He gives objective and subjective information. ; Статья посвящена изучению коммуникативной стратегии самопрезентации как одной из фундаментальных социальных потребностей личности иметь собственное лицо. Установлены ее тактики (объективного информирования, субъективного информирования, социального взаимодействия, консолидации, планирования, трансференции) и типичные средства выражения. Акцентировано, что стратегия самопрезентации отображает авторское «я» через индивидуальные взгляды, мировозрение народа в целом и ученых в частности. ; Статтю присвячено вивченню комунікативної стратегії самопрезентації як одній із фундаментальних соціальних потреб особистості мати власне обличчя. Установлено її тактики (об'єктивного інформування, суб'єктивного інформування, соціальної взаємодії, консолідації, планування, трансференції) та типові засоби вираження. Акцентовано, що стратегія самопрезентації відображає авторське «я» через індивідуальні погляди, світогляд народу в цілому та науковців зокрема.

We have researched media texts of the anti-terrorist military action participants. There are war diaries, memoirs, blogs, publications of veterans and separately journalistic interviews with them. We used comparative, analytical, synthesis and induction method. Communicative specificity of these texts was concretized. Literary works of anti-terrorist military action participants are amateur and new for Ukrainian information space. They were built on the autobiographical basis. This kind of memoir genre is a valuable source for learning both behavior of some person in concrete conditions and sociopolitical order of some people in determined history period. The authors demonstrate their military personal experience through detailing of war events. Memoir writers explain their motivation of joining military platoons and demonstrate a strong patriotic position. Veterans recite their own history in a chronological order with adding images of comrades, commanders, technique units, tranches, weapon, elements of everyday life to their telling. Also combatants say about exploits of their fighting brothers. The prominent feature of memoirs is a contrast between front realities and civilian life. Military action participants have a colloquial style with military slang and terms. With a great sadness Ukrainian defenders describe a way of life of dead friends. But military texts have a lot of funny stories, jokes, positive notices and interesting cheerful details of communication between soldiers. The analysis of media texts allowed to find out problem zones of veterans' life. There is need for civil and professional adaptation, socialization, saving a memory about heroes. The authors try to pay attention of wide society to these problems and motivate to its solution. The results can be used in the course of the journalism specialty for the further scientific researches.

Almost each museum collection is based on private collections which found their way into museums under various historical and political circumsances. However, very little information about their former owners, if at all, is provided either on display cards or in museum catalogs. Such disregard for art collectors does not motivate modern collectors to cooperate with state-owned museums. Even though collectors understand the need to preserve and promote their collections they do not want their collection items to end up in museum repositories or their names to be erased from history together with inventory books. The task of museum staff and art critics is to retrieve collectors' names and to promote collectors as guardians of cultural legacy of certain ages. The purposeof this study is to highlight the forgotten and unknown biographical information about the family of scholars and collectors – Oleksandr Illyich Brodsky and Vera Saveliivna Brodska, whose art collection, after their death, partly resurfaced in the National Museum "Kyiv Art Gallery", as well as for the fi rst time to publish biographical data and information about V. S. Brodska, who was an ardent porcelain collector, and to describe her collection in the museum. In addition, the study sets out to provide a general overview of the family's art collection, as well as to break down porcelain items by factories which manufactured them for further study. The research methodologywas to systematically analyze known archival sources. Individual works of art and literature from the Brodskys' collection were classifi ed and counted up. The principle of simulation was used to get an idea of how the collection might have looked before. At the fi nal stage, empirical research methods such as interviews, surveys, etc. were used. In the course of the research,discussions were held with the employees of the L. V. Pisarzhevsky Institute of Physical Chem-istry. Furthermore, questionnaires, autobiographical information and letters of O. I. Brodsky and V. S. ...

The article deals with the peculiarities of the artistic realization of the problem of famine in the work of Igor Kachurovsky and representatives of the Ukrainian diaspora, in particular, the nature of the tragic and its embodiment in the poem «The Village in the Abyss» is clarified. It is indicated that the work has a pronounced autobiographical character, which permeates the idea and tragic pathos. Much attention is paid to the spiritual, moral and Christian aspects of human dignity, which makes it possible to connect the tragic with majestic and heroic. Through the prism of suffering and horror, the images of female mother, kulak children and an old grandfather who are doomed to terrifying death in torture by the hands of servants of the totalitarian regime are characterized. The emphasis is on conflict, peculiarities of characterization, artistic detail. It is noted that the tragic problem is revealed polyfunctional: from individual to general, from personal to national. It is revealed that the tragic is revealed due to the conflict between the criminal totalitarian system, which acquired special power in the 30th of the 20th century, and the custom of the people, laid not even for centuries, but for millennia, of extremely complex existential conflicts of Ukrainian statehood. It is indicated that its realization takes place both at the level of the individual, the family, and in the context of the artistic reflection of the extermination of almost a generation of the Ukrainian people through political repressions, the forced removal of Ukrainians to Siberia and the Far East, the famine. ; Висвітлено особливості художньої реалізації проблеми голодомору у творчості Ігоря Качуровського і представників української діаспори, зокрема з'ясовано природу трагічного і її втілення в поемі «Село в безодні». Вказано, що твір має яскраво виражений автобіографічний характер, що увиразнює ідею й трагічний пафос. Вказано, що її реалізація відбувається як на рівні окремої людини, родини, так і в розрізі художнього ...

The article determines that the study of various components of tolerance and the analysis of the essence of the term "tolerance" have been undertaken by both domestic (I.Bekh, L.Bernardska, O.Verbytsky, O.Gryva, O.Dokukina, V.Kremen, O.Poliakova etc.) and foreign scholars (Zh.Vaterlo, D.Kollen, G.Olport, P.Riker etc.). The issues of humanistic values development and democratic approaches to educational process organization were analysed in the works of G. Ball, V. Kan-Kalik, N. Lysenko, V. Semychenko, V. Sukhomlynskyi, T. Kharchenko and others. However, the study has allowed us to determine that that the issue of forms and methods of educating and developing tolerance in modern-day schoolchildren has not been adequately covered in the scientific literature. The study has revealed that the concept of tolerance appeared in the state educational documents in France in the 70's of XX century due to the active national movement caused by the social crisis that prompted radical changes in the state policy. In the 80's of XX century a special programme of moral and civic education of schoolchildren was approved. The programme defined the purpose of tolerance development in schoolchildren that presupposed their acquisition of certain habits, modes of behaviour and experience of "respect for others considering their differences (schoolchildren with special educational needs, immigrants)". According to the research data we have obtained the teachers were recommended to update, share and disseminate materials and manuals on moral education and upbringing; to effectively use technical means and teaching equipment; to involve mass media in education and upbringing of schoolchildren; to use the sources illustrating the cultural history of mankind; to widely use fine art and music in teaching schoolchildren to understand other cultures. The research has allowed us to determine that the leading forms and methods of tolerance development in French schoolchildren cover heraldic method, biographical, autobiographical and archaeological methods; organization of research activities with the use of autobiographical method; method of "philosophical studio"; participation in collective events and competitions; time allocation for reflection on moral issues; organization of mobilizing collective activities; invitation of parents-immigrants for debates; discussion of legends and tales of the peoples of the world. The use of the given methods helps schoolchildren to form their own opinions, to develop the skills of asking questions, to express criticism, to develop respect and tolerance for the ideas of other people, to ensure mutual enrichment and development of the sense of belonging to the common community, and attitude to others as real partners. ; У статті з'ясовано, що вивчення різних складових толерантності, осмислення суті поняття «толерантність» вивчали як вітчизняні (І. Бех, Л. Бернадська, О. Вербицький, О. Грива, О. Докукіна, В. Кремень, О. Полякова та ін.), так і зарубіжні вчені (Ж. Ватерло, Д. Коллен, Г. Олпорт, П. Рікер та ін.). Питанням виховання гуманістичних цінностей, характеристиці демократичних підходів до організації освітнього процесу присвятили свої праці Г. Балл, В. Кан-Калік, Н. Лисенко, В. Семиченка, В. Сухомлинський, Т. Харченко та ін. Разом з тим доведено, що питання форм та методів виховання толерантності сучасних учнів не знайшло належного висвітлення в науковій літературі. Установлено, що в 70-ті рр. ХХ століття у зв'язку з активним загальнонаціональним рухом, котрий був тісно пов'язаний із суспільною кризою і вимагав радикальних змін у політиці держави, у документах, які регулювали національну освіту, починає з'являтись поняття «толерантність». У 80-ті рр. ХХ століття у Франції була затверджена спеціальна програма морального та громадянського виховання учнів. Саме цією програмою було визначено мету виховання толерантності в школярів, котра полягала в: набутті учнями певних звичок, поведінки та досвіду «поваги до інших, враховуючи їх відмінності (діти з особливими освітніми потребами, іммігранти)». Як свідчить проведене дослідження, для успішного виховання толерантності французьких школярів учителям також рекомендувалося: подбати про оновлення, розповсюдження й обмін матеріалами і посібниками з питань виховання; ефективно використовувати технічні засоби і навчальне обладнання; залучати до виховання учнів засоби масової інформації; використовувати компоненти, котрі ілюструють культурну історію людства; широко залучати образотворче мистецтво та музику для розуміння інших культур. Доведено, що до провідних форм та методів виховання толерантності у французьких школярів належать: геральдичний метод; біографічний, автобіографічний та археологічний методи; організація дослідницької діяльності за автобіографічним методом; метод «філософських ательє»; участь школярів у колективних заходах, змаганнях; проведення спеціального часу для роздумів; організація мобілізуючих колективних дій; запрошення на дебати батьків-іммігрантів; обговорення легенд та казок народів світу та деякі інші. Використання зазначених методів сприяє формуванню власної думки у школярів, розвитку вміння ставити питання, висловлювати критику, вихованню поваги та терпимості до думок інших, взаємозбагаченню та розвитку почуття причетності до спільної справи, ставленню до інших як до справжніх партнерів.