Persons of famous writers are first of all certain images or myths. Gradually they become stable stereotypes and are fixed in the collective consciousness of national culture. Ideological societies create these images in accordance with declared political values. Important in this process is the ideologically beneficial ideological concept of the chosen writer. Purposeful consolidation in the collective consciousness of the desired image leads to its stereotyping and formalization. The collective consciousness more easily decodes the simplified image of the writer, perceives him as an objective reality. Such an image remains stable even in conditions of freedom of speech and pluralism. This situation is the result of cognitive bias, which in cognitive psychology are understood as systematic errors in thinking or pattern deviations in judgments. These errors are the result of the influence of dysfunctional external beliefs imposed on a person by society or another person. It is more difficult to overcome such cognitive deviations, because it is necessary to consistently and purposefully use the social mechanisms of transformations of stereotypical patterns (images of artists). It is necessary to change the concepts of school programs and textbooks, the content of educational and media content, general strategies for conceptualizing the image in the national consciousness.
The 2016 presidential election in the U.S. inspired a discussion about the "post-truth era", when public opinion is influenced not by objective facts, but by informational messages appealing to the emotions or already existing beliefs of people, which are not always formed under the influence of objective facts. For Ukraine, the problem of destructive propaganda and disinformation has become especially pressing in the context of the hybrid war that the Russian Federation has been waging against Ukraine since 2014. To date, research has been conducted in Ukraine on the content of pro-Russian propaganda messages that are disseminated in the media or the adherence of citizens to these messages. However, there is a lack of research that would explain why these messages are supported by citizens. Therefore, the purpose of this article is to review existing research on the factors that make people vulnerable to disinformation in order to determine the prospects for further research on this topic in the Ukrainian context, and to understand how they can be useful for planning activities to counter disinformation. Several factors have been identified as having a significant impact on citizens' ability to recognize disinformation. First, political disinformation exploits confirmation bias (i.e. it reinforces the already existing ideological attitudes and political preferences of citizens), which actualizes questions about the instruments of public control over the observance of journalistic standards, the popularization of fact checkers, and the problems of functioning of independent media as means to counter disinformation. Second, an important factor is political alienation and public distrust. Political alienation contributes to the fact that an increasing number of citizens perceive information about public life in Ukraine as irrelevant to them personally, and therefore rarely use analytical thinking to process information on this topic, which contributes to the gullibility of such citizens to misinformation content. This actualizes the question of the content and forms of civic education. Thirdly, an important factor of resistance to disinformation is information literacy of citizens, which in a broad sense means the skills of a person to process information perceived from various sources. Therefore, in the conditions of modern Ukraine it is necessary to analyze the existing programs that are implemented in institutions of secondary and higher education, aimed at the formation of information literacy of citizens and find out the directions of their improvement. ; Президентські вибори 2016 року в США стали поштовхом до розвитку дискусії про «епоху постправди», коли на громадську думку більше впливають не об'єктивні факти, а інформаційні повідомлення, що апелюють до емоцій або вже існуючих переконань людей, які далеко не завжди сформовані під впливом об'єктивних фактів. Для України проблема деструктивної пропаганди та дезінформації особливо загострилася в умовах гібридної війни, яку РФ веде проти України з 2014 року. На сьогодні в Україні здійснюються дослідження щодо змісту меседжів проросійської пропаганди, які поширюються у медіа, або прихильності громадян до цих меседжів. Однак бракує досліджень, які б пояснювали, чому сталося так, що ці меседжі знаходять підтримку у громадян. Тому мета цієї статті – здійснити огляд існуючих досліджень щодо чинників, які роблять людей вразливими до дезінформації, аби окреслити перспективи подальших досліджень цієї теми в українському контексті, а також зрозуміти, яким чином вони можуть бути корисні для планування заходів із протидії дезінформації. З'ясовано декілька чинників, які істотно впливають на здатність громадян розпізнавати дезінформацію. По-перше, політична дезінформація експлуатує підтверджувальні упередження громадян (тобто, посилює вже наявні світоглядні установки та політичні вподобання), що актуалізує питання про інструменти громадського контролю за дотриманням журналістських стандартів, популяризацію роботи фактчекерів, проблеми функціонування незалежних медіа як засобів протидії дезінформації. По-друге, важливим фактором є політична відчуженість та суспільна недовіра. Політична відчуженість сприяє тому, що все більше громадян сприймають інформацію про громадське життя в Україні як нерелевантну для них особисто, а тому рідко використовують аналітичне мислення для обробки інформації на цю тему, що сприяє довірливості таких громадян до дезінформаційного контенту. Це актуалізує питання про зміст та форми громадянської освіти. По-третє, вагомим чинником стійкості до дезінформації є інформаційна грамотність громадян, яка в широкому сенсі означає навички людини опрацьовувати інформацію, яку вона сприймає з різних джерел. Тому в умовах сучасної України необхідно проаналізувати існуючі програми, які впроваджуються у закладах середньої та вищої освіти, спрямовані на формування інформаційної грамотності громадян, та з'ясувати напрямки їх вдосконалення. ; Президентські вибори 2016 року в США стали поштовхом до розвитку дискусії про «епоху постправди», коли на громадську думку більше впливають не об'єктивні факти, а інформаційні повідомлення, що апелюють до емоцій або вже існуючих переконань людей, які далеко не завжди сформовані під впливом об'єктивних фактів. Для України проблема деструктивної пропаганди та дезінформації особливо загострилася в умовах гібридної війни, яку РФ веде проти України з 2014 року. На сьогодні в Україні здійснюються дослідження щодо змісту меседжів проросійської пропаганди, які поширюються у медіа, або прихильності громадян до цих меседжів. Однак бракує досліджень, які б пояснювали, чому сталося так, що ці меседжі знаходять підтримку у громадян. Тому мета цієї статті – здійснити огляд існуючих досліджень щодо чинників, які роблять людей вразливими до дезінформації, аби окреслити перспективи подальших досліджень цієї теми в українському контексті, а також зрозуміти, яким чином вони можуть бути корисні для планування заходів із протидії дезінформації. З'ясовано декілька чинників, які істотно впливають на здатність громадян розпізнавати дезінформацію. По-перше, політична дезінформація експлуатує підтверджувальні упередження громадян (тобто, посилює вже наявні світоглядні установки та політичні вподобання), що актуалізує питання про інструменти громадського контролю за дотриманням журналістських стандартів, популяризацію роботи фактчекерів, проблеми функціонування незалежних медіа як засобів протидії дезінформації. По-друге, важливим фактором є політична відчуженість та суспільна недовіра. Політична відчуженість сприяє тому, що все більше громадян сприймають інформацію про громадське життя в Україні як нерелевантну для них особисто, а тому рідко використовують аналітичне мислення для обробки інформації на цю тему, що сприяє довірливості таких громадян до дезінформаційного контенту. Це актуалізує питання про зміст та форми громадянської освіти. По-третє, вагомим чинником стійкості до дезінформації є інформаційна грамотність громадян, яка в широкому сенсі означає навички людини опрацьовувати інформацію, яку вона сприймає з різних джерел. Тому в умовах сучасної України необхідно проаналізувати існуючі програми, які впроваджуються у закладах середньої та вищої освіти, спрямовані на формування інформаційної грамотності громадян, та з'ясувати напрямки їх вдосконалення.
The aim of this article is to reveal the main reasons for the irrational behaviour of economic agents during the COVID-19 coronavirus pandemic in terms of behavioural economics and opportunities for change such a behaviour.The article reveals the approaches that were used in 2020 and continue to be used today as the main ones to prevent the spread of coronavirus infection. Despite the existence of such prescriptions, the infection continues to spread and causes negative socio-economic consequences.Thus, the main reasons, the resistance of citizens to the measures recommended by governments around the world and the manifestation of deviant behaviour among the seemingly "rational" economic agents were analyzed.The main reasons and possible factors for changing such a behaviour are the postulates of behavioural economics, such as the effect of reinforcement effect, conservative bias, confirmation bias, conditional cooperation, the preference of beliefs consonance.In addition, this paper provides a brief overview of some post-material values of Ukrainian society based on global research and offers an assessment of the dependence of these values on the incidence of COVID-19 and an explanation in terms of behavioural economics.The article notes that the presence of certain established views on the "normality" of preventive antivirus measures may affect the propensity or the lack of propensity to adhere to the necessary protective behaviour by economic agents.The research methods are descriptive, analytical, methods of synthesis and comparison. As a result of the analysis, the article proposes a comprehensive approach to men's behaviour during the pandemic according to behavioural economics.The study concludes that the main task to improve the effectiveness of preventive measures for the spread of COVID-19 today is to understand the causes of irrational behaviour in new circumstances in terms of behavioural economics and apply the theory of "pushing" or "nudging" to form positive social economic change. It is suggested to use this paper for further and deeper practical research of certain aspects of changing people`s behaviour for better work effectiveness and wellbeing. JEL classіfіcatіon: D03, A13 ; Метою статті є розкриття основних причин нераціональної поведінки економічних агентів під час пандемії коронавірусу COVID-19 з погляду поведінкової економіки та можливостей для зміни такої поведінки.У статті розкрито підходи, які використовувалися у 2020 р. і далі використовуються як основні для запобігання поширенню коронавірусної інфекції. Незважаючи на наявність таких приписів, інфекція поширюється та спричиняє негативні соціально-економічні наслідки.Проаналізовано основні причини спротиву громадян рекомендованим урядами різних країн світу заходам та вияв девіантної поведінки серед, на перший погляд, «раціональних» економічних агентів. Як основні причини та можливі фактори зміни такої поведінки наведено такі постулати поведінкової економіки, як ефект підкріплення, консервативне упередження, підтверджувальне упередження, умовна співпраця, перевага співзвучності вірувань/переконань.Крім того, здійснено стислий огляд деяких постматеріальних цінностей українського суспільства на основі глобальних досліджень та запропоновано оцінку залежності цих цінностей від показників захворюваності на COVID-19 та пояснення з погляду поведінкової економіки.У статті зазначено, що наявність певних усталених поглядів на «нормальність» щодо превентивних антивірусних заходів може вплинути на схильність чи відсутність схильності дотримуватися необхідної захисної поведінки в економічних агентів.За результатами дослідження зроблено висновок, що головним завданням з поліпшення ефективності превентивних заходів щодо поширення COVID-19 на сьогодні є розуміння причин нераціональної поведінки людей у нових обставинах з погляду поведінкової економіки та застосування теорії підштовхування, або «наджингу», для формування позитивних соціально-економічних змін. JEL classіfіcatіon: D03, A13
The aim of this article is to reveal the main reasons for the irrational behaviour of economic agents during the COVID-19 coronavirus pandemic in terms of behavioural economics and opportunities for change such a behaviour.The article reveals the approaches that were used in 2020 and continue to be used today as the main ones to prevent the spread of coronavirus infection. Despite the existence of such prescriptions, the infection continues to spread and causes negative socio-economic consequences.Thus, the main reasons, the resistance of citizens to the measures recommended by governments around the world and the manifestation of deviant behaviour among the seemingly "rational" economic agents were analyzed.The main reasons and possible factors for changing such a behaviour are the postulates of behavioural economics, such as the effect of reinforcement effect, conservative bias, confirmation bias, conditional cooperation, the preference of beliefs consonance.In addition, this paper provides a brief overview of some post-material values of Ukrainian society based on global research and offers an assessment of the dependence of these values on the incidence of COVID-19 and an explanation in terms of behavioural economics.The article notes that the presence of certain established views on the "normality" of preventive antivirus measures may affect the propensity or the lack of propensity to adhere to the necessary protective behaviour by economic agents.The research methods are descriptive, analytical, methods of synthesis and comparison. As a result of the analysis, the article proposes a comprehensive approach to men's behaviour during the pandemic according to behavioural economics.The study concludes that the main task to improve the effectiveness of preventive measures for the spread of COVID-19 today is to understand the causes of irrational behaviour in new circumstances in terms of behavioural economics and apply the theory of "pushing" or "nudging" to form positive social economic change. It is suggested to use this paper for further and deeper practical research of certain aspects of changing people`s behaviour for better work effectiveness and wellbeing. JEL classіfіcatіon: D03, A13 ; Метою статті є розкриття основних причин нераціональної поведінки економічних агентів під час пандемії коронавірусу COVID-19 з погляду поведінкової економіки та можливостей для зміни такої поведінки.У статті розкрито підходи, які використовувалися у 2020 р. і далі використовуються як основні для запобігання поширенню коронавірусної інфекції. Незважаючи на наявність таких приписів, інфекція поширюється та спричиняє негативні соціально-економічні наслідки.Проаналізовано основні причини спротиву громадян рекомендованим урядами різних країн світу заходам та вияв девіантної поведінки серед, на перший погляд, «раціональних» економічних агентів. Як основні причини та можливі фактори зміни такої поведінки наведено такі постулати поведінкової економіки, як ефект підкріплення, консервативне упередження, підтверджувальне упередження, умовна співпраця, перевага співзвучності вірувань/переконань.Крім того, здійснено стислий огляд деяких постматеріальних цінностей українського суспільства на основі глобальних досліджень та запропоновано оцінку залежності цих цінностей від показників захворюваності на COVID-19 та пояснення з погляду поведінкової економіки.У статті зазначено, що наявність певних усталених поглядів на «нормальність» щодо превентивних антивірусних заходів може вплинути на схильність чи відсутність схильності дотримуватися необхідної захисної поведінки в економічних агентів.За результатами дослідження зроблено висновок, що головним завданням з поліпшення ефективності превентивних заходів щодо поширення COVID-19 на сьогодні є розуміння причин нераціональної поведінки людей у нових обставинах з погляду поведінкової економіки та застосування теорії підштовхування, або «наджингу», для формування позитивних соціально-економічних змін. JEL classіfіcatіon: D03, A13
The aim of this article is to reveal the main reasons for the irrational behaviour of economic agents during the COVID-19 coronavirus pandemic in terms of behavioural economics and opportunities for change such a behaviour.The article reveals the approaches that were used in 2020 and continue to be used today as the main ones to prevent the spread of coronavirus infection. Despite the existence of such prescriptions, the infection continues to spread and causes negative socio-economic consequences.Thus, the main reasons, the resistance of citizens to the measures recommended by governments around the world and the manifestation of deviant behaviour among the seemingly "rational" economic agents were analyzed.The main reasons and possible factors for changing such a behaviour are the postulates of behavioural economics, such as the effect of reinforcement effect, conservative bias, confirmation bias, conditional cooperation, the preference of beliefs consonance.In addition, this paper provides a brief overview of some post-material values of Ukrainian society based on global research and offers an assessment of the dependence of these values on the incidence of COVID-19 and an explanation in terms of behavioural economics.The article notes that the presence of certain established views on the "normality" of preventive antivirus measures may affect the propensity or the lack of propensity to adhere to the necessary protective behaviour by economic agents.The research methods are descriptive, analytical, methods of synthesis and comparison. As a result of the analysis, the article proposes a comprehensive approach to men's behaviour during the pandemic according to behavioural economics.The study concludes that the main task to improve the effectiveness of preventive measures for the spread of COVID-19 today is to understand the causes of irrational behaviour in new circumstances in terms of behavioural economics and apply the theory of "pushing" or "nudging" to form positive social economic change. It is suggested to use this paper for further and deeper practical research of certain aspects of changing people`s behaviour for better work effectiveness and wellbeing. JEL classіfіcatіon: D03, A13 ; Метою статті є розкриття основних причин нераціональної поведінки економічних агентів під час пандемії коронавірусу COVID-19 з погляду поведінкової економіки та можливостей для зміни такої поведінки.У статті розкрито підходи, які використовувалися у 2020 р. і далі використовуються як основні для запобігання поширенню коронавірусної інфекції. Незважаючи на наявність таких приписів, інфекція поширюється та спричиняє негативні соціально-економічні наслідки.Проаналізовано основні причини спротиву громадян рекомендованим урядами різних країн світу заходам та вияв девіантної поведінки серед, на перший погляд, «раціональних» економічних агентів. Як основні причини та можливі фактори зміни такої поведінки наведено такі постулати поведінкової економіки, як ефект підкріплення, консервативне упередження, підтверджувальне упередження, умовна співпраця, перевага співзвучності вірувань/переконань.Крім того, здійснено стислий огляд деяких постматеріальних цінностей українського суспільства на основі глобальних досліджень та запропоновано оцінку залежності цих цінностей від показників захворюваності на COVID-19 та пояснення з погляду поведінкової економіки.У статті зазначено, що наявність певних усталених поглядів на «нормальність» щодо превентивних антивірусних заходів може вплинути на схильність чи відсутність схильності дотримуватися необхідної захисної поведінки в економічних агентів.За результатами дослідження зроблено висновок, що головним завданням з поліпшення ефективності превентивних заходів щодо поширення COVID-19 на сьогодні є розуміння причин нераціональної поведінки людей у нових обставинах з погляду поведінкової економіки та застосування теорії підштовхування, або «наджингу», для формування позитивних соціально-економічних змін. JEL classіfіcatіon: D03, A13
In the article were analyzed and systematized political views and journalistic work of Italian writer Indra Montanelli. Key words: Indra Montanelli, journalism, Italian media, independence of jour-nalism, bias of the media. ; Проаналізовано і систематизовано політичні погляди та журналістську дія-льність італійського публіциста Індро Монтанеллі. Ключові слова: Індро Монтанеллі, публіцистика, італійські ЗМІ, незалеж-ність журналістики, заангажованість преси.
Today a comprehensive analysis of political processes is impossible without the use of a subnational comparative method. Subnational issue in political science passes three stages of development and now appears to be as an independent subject of scientific analysis.During a long period of time researchers analyze political processes in the state exclusively at the national level. There is the idea that any manifestation of political life in a diminished spatial scale is only a projection of a national political life. It symbolizes the phenomenon of "the main bias" in the theory of politi- cal science. The main array of works in the second half of the XX century, which relating to democratization, are from a national point of view. Subnational issues have obliquely arisen in studies, which characterized by fragmentary comprehension, remarks or mentioning. This conceptual content characterizes the devel- opment of subnational issue at the first stage in the 70's and 80's of the XX century, a representation stage, that symbolizes the first "meeting" of the paradigm of that time and the phenomenon that did not adapt, but existentially is always alongside with it.This "whole-national bias" in comparative political science changes in the last decade of the XX cen- tury, when it begins to explore various aspects of subnational politics, namely: the territorial extension of the processes of democratization. The first decade of the XXI century is characterized by the presence of research that representes an increased scientific and theoretical interest in subnational politics, supported by its own methods for measuring and classifying cases within subnational units of analysis. In the 90's of the XX century by the middle of the second decade of the XXI century, which is chronologically the second interval, the stage of contact, is outlined in developing a subnational issue in comparative political science.It is a moment of "communication" between the political practice and the conceptual "embryo" (subna- tional comparative method), which is trying to understand it. In addition to the approval of methodological issues and a large number of studies on subnational politics, the transformation of paradigm "bias" from the "whole-national bias" to "federative monism" becomes an important change. The "federative monism" is embodied in the thesis that the only unit of subnational analysis is the subject of federative states that have a certain legally defined political independence, as opposed to the administrative-territorial parts of the unitary countries.The research trend of the last four years (2014-2018) reflectes new practical implications for using the comparative methodology in subnational politics. Studies show that "federative monism" overcomes today because work concerns unitary states in one or another way. The "assertion" of a subnational issue crystallizes in comparative science today and enteres into a stage, the stage of collaboration, which, firstly, is based on the dynamism of the methodological principles of a problem, and, secondly, on the autonomy of studying one's own subject. ; У статті простежено еволюцію субнаціонального питання в політичній науці у період з 70-х рр. ХХ ст. до нашого часу. Автор виділив етапи становлення проблематики, хронологічно окреслив та класифікував їх. Здійснено аналіз ключової літератури, яка відображає концептуальне наповнення субнаціональної тематики протягом вказаного історичного періоду. Автором визначено теоретичні обставини, що гальмували наукові дослідження, а також політичні процеси, які їх стимулювали та обумовлювали. Були вказані перспективи подальших розвідок у субнаціональних порівняльних дослідженнях.
The article outlines the difficult situation that has developed in the production sphere of the State Penitentiary Service of Ukraine, gives foreign experience and offers its suggestions for improving the production activities of the colonies.Key words: improvement of management, production in the penitentiary system, level of bias, memorandum, research materials, labor market, legislative elements. ; У статті вимальовується складна ситуація, яка склалася у виробничій сфері Державної кримінально-виконавчої служби України, наводиться зарубіжний досвід і висловлюються свої пропозиції щодо поліпшення виробничої діяльності колоній.Ключові слова: удосконалення управління, виробництво в пенітенціарній системі, рівень упередженості, меморандум, матеріали дослідження, ринок праці, законодавчі елементи. В статье обрисовывается сложная ситуация, которая сложилась в производственной сфере Государственной уголовно-исполнительной службы Украины, приводится зарубежный опыт и высказываются свои предложения по улучшению производственной деятельности колоний.Ключевые слова: совершенствование управления, производство в пенитенциарной системе, уровень предвзятости, меморандум, материалы исследования, рынок труда, законодательные элементы. The article outlines the difficult situation that has developed in the production sphere of the State Penitentiary Service of Ukraine, gives foreign experience and offers its suggestions for improving the production activities of the colonies.Key words: improvement of management, production in the penitentiary system, level of bias, memorandum, research materials, labor market, legislative elements.
Introduction. Free access to information, its intensive and cyclical circulation have led to the mass spread of fakes, which is intensified by the widespread use of various mass media, especially social networks. It is quite difficult to distinguish false (fake) information from the truth. Fake messages are designed to change the reality of the serviceman. Most of the fake messages, that are aimed at servicemen, are about war and politics and are based on references to "betrayals" and "victories". Purpose. The article aims to reveal the role of fake messages in the structure of behavioral activity of a serviceman, highlight the semantic structure of the fake, designed to attract attention, and clarify the cognitive biases that serve as a tool to make wrong decisions. Methods. To realize the purpose of the article, we proceed from the fact that the theoretical study of fakes, from a methodological point of view, belongs to the highest level of scientific knowledge, as it reveals and substantiates the deeper and more significant aspects of this phenomenon. We use the following general scientific methods: analysis, synthesis, induction, deduction, comparison, formalization, abstraction, modeling. The use of the historical method made it possible to comprehensively reveal the study of fakes in chronological order, establishing its inner essence, patterns of influence on the target audience and contradictions in the decoding of messages. Originality. It has been proven that, in essence, a fake is a type of targeted information weapon used to covertly broadcast certain ideas or messages. The latter, in turn, are used to change the emotional and psychological attitudes of a particular target audience. It is shown that the spread of fake messages results in a state of mass cognitive dissonance in the representatives of the target group, against which this type of information weapon is used. Conclusion. To systematize the path, that fake information undergoes to achieve the end result (to make people believe in it), it should be divided into three stages: 1) attracting attention; 2) beliefs; 3) decision making. The negative effects of fakes are primarily aimed at damaging the emotional, motivational, social, existential and intellectual side of the soldier's psyche. It has been established that a fake is a powerful information weapon of mass media, which on a subconscious level influences the behavioral regulation of human actions, and the individual does not always notice and realize this. Fakes can worsen physical and mental health, cause changes in mental processes, motivation, priorities and affect interaction in society. Knowledge of the specifics of the psychological impact of fakes on the individual will help understand the need to analyze information content, search, critically select and review messages to maintain own mental health. ; Свободный доступ к получению информации, интенсивный и циклический ее оборот привели к массовому распространению фейков, что усиливается широким использованием различных масс-медиа и особенно социальных сетей. Статья призвана раскрыть роль фейковых сообщение в структуре поведенческой активности личности военнослужащего, осветить семантическую конструкцию фейка для привлечения к нему внимания человеком, выяснить когнитивные предубеждения, что выступают инструментом убеждения в принятии ошибочного решения. Автором выделены условия, которые максимизируют влияние когнитивных предубеждений и побуждают военнослужащего поверить фейковому сообщению. ; Вільний доступ до отримання інформації, інтенсивний і циклічний її обіг призвели до масового поширення фейків, що посилюється широким використанням різноманітних масмедіа й особливо соціальних мереж. Стаття покликана розкрити роль фейкового повідомлення в структурі поведінкової активності особистості військовослужбовця, висвітлити семантичну конструкцію фейку задля привернення до нього уваги людиною, з'ясувати когнітивні упередження, що виступають інструментом переконання у прийнятті хибного рішення. Автором виокремлено умови, що максимізують вплив когнітивних упереджень та спонукають військовослужбовця повірити фейковому повідомленню.
Introduction. Free access to information, its intensive and cyclical circulation have led to the mass spread of fakes, which is intensified by the widespread use of various mass media, especially social networks. It is quite difficult to distinguish false (fake) information from the truth. Fake messages are designed to change the reality of the serviceman. Most of the fake messages, that are aimed at servicemen, are about war and politics and are based on references to "betrayals" and "victories". Purpose. The article aims to reveal the role of fake messages in the structure of behavioral activity of a serviceman, highlight the semantic structure of the fake, designed to attract attention, and clarify the cognitive biases that serve as a tool to make wrong decisions. Methods. To realize the purpose of the article, we proceed from the fact that the theoretical study of fakes, from a methodological point of view, belongs to the highest level of scientific knowledge, as it reveals and substantiates the deeper and more significant aspects of this phenomenon. We use the following general scientific methods: analysis, synthesis, induction, deduction, comparison, formalization, abstraction, modeling. The use of the historical method made it possible to comprehensively reveal the study of fakes in chronological order, establishing its inner essence, patterns of influence on the target audience and contradictions in the decoding of messages. Originality. It has been proven that, in essence, a fake is a type of targeted information weapon used to covertly broadcast certain ideas or messages. The latter, in turn, are used to change the emotional and psychological attitudes of a particular target audience. It is shown that the spread of fake messages results in a state of mass cognitive dissonance in the representatives of the target group, against which this type of information weapon is used. Conclusion. To systematize the path, that fake information undergoes to achieve the end result (to make people believe in it), it should be divided into three stages: 1) attracting attention; 2) beliefs; 3) decision making. The negative effects of fakes are primarily aimed at damaging the emotional, motivational, social, existential and intellectual side of the soldier's psyche. It has been established that a fake is a powerful information weapon of mass media, which on a subconscious level influences the behavioral regulation of human actions, and the individual does not always notice and realize this. Fakes can worsen physical and mental health, cause changes in mental processes, motivation, priorities and affect interaction in society. Knowledge of the specifics of the psychological impact of fakes on the individual will help understand the need to analyze information content, search, critically select and review messages to maintain own mental health. ; Свободный доступ к получению информации, интенсивный и циклический ее оборот привели к массовому распространению фейков, что усиливается широким использованием различных масс-медиа и особенно социальных сетей. Статья призвана раскрыть роль фейковых сообщение в структуре поведенческой активности личности военнослужащего, осветить семантическую конструкцию фейка для привлечения к нему внимания человеком, выяснить когнитивные предубеждения, что выступают инструментом убеждения в принятии ошибочного решения. Автором выделены условия, которые максимизируют влияние когнитивных предубеждений и побуждают военнослужащего поверить фейковому сообщению. ; Вільний доступ до отримання інформації, інтенсивний і циклічний її обіг призвели до масового поширення фейків, що посилюється широким використанням різноманітних масмедіа й особливо соціальних мереж. Стаття покликана розкрити роль фейкового повідомлення в структурі поведінкової активності особистості військовослужбовця, висвітлити семантичну конструкцію фейку задля привернення до нього уваги людиною, з'ясувати когнітивні упередження, що виступають інструментом переконання у прийнятті хибного рішення. Автором виокремлено умови, що максимізують вплив когнітивних упереджень та спонукають військовослужбовця повірити фейковому повідомленню.
Nature and functional features of the idea of law are complex and multiaspectedy. Although the legal aspects of the subject are found mostly in political and legal studies, ideological and socio-philosophical level of possession of them serves as a safeguard against bias and conceptual incorrectness ; Природа и функциональные особенности идеи права являются сложными и полиаспектное. Несмотря на то, что правовые аспекты основном оказываются предметом политико-правовых исследований, мировоззренческий и социально-философский уровень оперирования ими служит основным предохранителем против концептуальной некорректности и тенденциозности ; Природа і функціональні особливості ідеї права є складними і поліаспектними. Попри те, що правові аспекти здебільшого виявляються предметом політико-правових досліджень, світоглядний і соціально-філософський рівень оперування ними слугує основним запобіжником проти концептуальної некоректності й тенденційності
The article is devoted to the analysis of gender problem in organizations. It is prepared on the basis of the use of theoretical methods of research, namely: methods of logical and psychological analysis and generalization, design, systematization, as well as the method of studying normative documents. The main psychological problems that arise in organizations and have the gender conditioned character are described. In particular it is gender discrimination, sexism, gender and sexual harassment, and violence. Gender discrimination is described in terms of horizontal and vertical segregation. Sexism is defined as a verbal and non-verbal form of gender discrimination; types of sexism are described: old-fashioned and modern, hostile and friendly, ambivalent. Gender harassment is characterized as behavior that relies on established gender-role norms. The terms gender and sexual harassment are different. Sexual harassment is defined as unwanted sexual behavior. Gender violence is described through forms such as physical, psychological, sexual, and economic violence. It is noted that it becomes possible due to the combination of social conditions and psychological characteristics of the offender and his victim. Mobbing and bulling as types of psychological violence in organizations are also described. The article substantiates the conclusion that psychological problems of gender character in organizations are caused by gender bias. They are, in turn, a type of social setting, largely unconscious. Forms of gender bias are also described. The article concludes with a description of the negative consequences of gender-based psychological problems in organizations. These include consequences of an individual nature, such as deterioration of the employee's physical and psychological health. As well as group character (decrease in productivity in the organization, loss of its reputation, etc.) and nationwide character (devaluation of the rule of law and democratic principles of society, etc.). ; Стаття присвячена аналізу проблеми гендеру в організаціях. Виділяються та характеризуються головні психологічні проблеми, які виникають в організаціях і мають гендерно зумовлений характер. Зокрема йдеться про гендерну дискримінацію, сексизм, гендерні та сексуальні домагання, насильство. Коротко описуються негативні наслідки цих явищ.
У статті проаналізовано теоретичний і практичний доробок у царині ґендерно-толерантного підходу в процесі підготовки майбутнього педагога. Наголошено, що впровадження ґендерних підходів у навчально-виховному процесі сприяє розвитку партнерських відносин між статями, виховує їх у дусі толерантності. ; В статье проанализированы теоретический и практический аспекты в области гендерно-толерантного подхода в процессе подготовки будущего педагога. Отмечено, что внедрение гендерных подходов в учебно-воспитательный процесс способствует развитию партнерских отношений между полами, воспитывает их в духе толерантности. ; The article analyzes theoretical and practical achievements in the field of gender-tolerant approach in the process of preparation of the future teacher. The main approaches to the interpretation of the phenomenon of gender tolerance and its role in the educational process are considered. The experience of such scholars has been analyzed, namely: S. Lipatov, L. Nadolinskaya, A. Voitovskaya, A. Morozova, A. Tsokur, T. Doronina, T. Motuz, V. Polyakova. The most important principles of this phenomenon are classified: respect for human dignity, regardless of biological or socio-cultural status; respect for the right to be different; the adoption of the opposite sex partner as it is, without a priori giving it stereotyped disadvantages; ability to establish partnerships with them on the basis of active moral position; recognition of equality, cooperation, spirit of partnership between representatives of two articles, groups; rejection of dominance, harm and violence. It was emphasized that the introduction of gender approaches in the educational process promotes the development of partner relations between the sexes, educates them in the spirit of tolerance. An important aspect of civilization and democratization of the educational process at universities should be to ensure full knowledge of students about their gender rights and opportunities. It is shown that the gender tolerance of future teachers of secondary schools is due the specifics of pedagogical activity and is a systemic personality education, which manifests itself in the acceptance of themselves and the subjects of the educational process as representatives a particular sex and gender identity; the lack of gender bias in themevaluation, ability to establish partnership with them on the basis of active moral position. At the opposite pole - gender intolerance that is based on bias in the preponderance of one gender with respect to another. Education should play a key role in changing rather stable gender stereotypes in terms of limiting the development of the potential of the student's individuality, both for boys and girls. The article emphasizes that the main task of the gender educational space is to fully realize their abilities and peculiarities and to enjoy their life, to be confident in their own future.
The article raises the problem of post-truth that is interpreted in conceptual and praxeological dimensions. The author proves that post-truth is an information and political technology that operates through the use of mechanisms of mixing the true with the false, emotionalizing, politainment, populism, cognitive distortions of mass consciousness, actualization and objectification of desires in order to ensure the sympathy of a wide audience to its source, as well as the legitimization of a certain kind of policy and its subjects. In contrast to the truth, which correlates with objective truth, post-truth, presenting an alternative view and assessment of reality, relies on the irrational aspects of human consciousness and behavior, his/her selfish interests, finding justifications for its existence in the effectiveness and efficiency of its action. The assertion of post-truth as a single correct interpretation of reality is helped by the effect of the spiral of silence and the effect of cognitive dissonance. The attitude to post-truth is determined by the place in the structure of power relations that generate and maintain the corresponding narrative. From the standpoint of the subject, a post-truth narrative is defined by its effectiveness and efficiency. From the recipient's point of view, a post-truth narrative is defined by its ability to satisfy desires, interests, and feelings. In the socio-political space, post-truth plays a role as a new type of propaganda, which justifies the morally questionable policy of future benefits of its implementation for the majority of society to the detriment of political rivals, as well as national and religious minorities. In fact, the era of post-truth is determined by the fact that politics ceases to focus on universal justice, becomes a politics of disregard for minorities and citizens of other countries. ; Статья ставит проблему постправды, осмысливая ее в концептуальных и праксеологических измерениях. Автор доказывает, что постправда является информационной и политической технологией, которая действует путем использования механизмов смешивания истинного с ложным, эмоционализации, политейнмента, популизма, когнитивных искажений массового сознания, актуализации и объективации желаний с целью обеспечения симпатий широкой аудитории к ее источнику, а также легитимации определенного рода политики и ее субъектов. В отличие от правды, которая коррелирует с объективной истиной, постправда, представляя альтернативный взгляд и оценку реальности, делает ставку на иррациональные аспекты сознания и поведения человека, его эгоистические интересы, находя оправдания своего существования в результативности и эффективности своего действия. Утверждению постправды как единой правильной интерпретационной версии реальности помогает эффект спирали молчания и эффект когнитивного диссонанса. Отношение к постправде определяется местом в структуре властных отношений, которые порождают и поддерживают соответствующий нарратив. Для субъекта постправдивая наррация определяется ее результативностью и эффективностью. Для реципиентов – ее способностью удовлетворять желания, интересы и чувства. В общественно-политическом пространстве постправда выступает как новый вид пропаганды, что оправдывает морально сомнительную политику будущими выгодами ее реализации для большинства общества в ущерб политическим соперникам, а также национальным и религиозным меньшинствам. Фактически, эпоха постправды определяется тем, что политика прекращает ориентироваться на универсальную справедливость, становится политикой пренебрежения к меньшинствам и гражданам других стран. ; Стаття ставить проблему постправди, осмислюючи її в концептуальних та праксеологічних вимірах. Автор доводить, що постправда є інформаційною та політичною технологією, що діє через використання механізмів змішування істинного з хибним, емоціоналізації, політейнменту, популізму, когнітивних спотворень масової свідомості, актуалізації та об'єктивації бажань з метою забезпечення симпатій широкої аудиторії до її джерела, а також легітимації певного роду політики та її суб'єктів. На відміну від правди, яка корелює з об'єктивною істиною, постправда, репрезентуючи альтернативний погляд та оцінку реальності, робить ставку на ірраціональні аспекти свідомості та поведінки людини, на її егоїстичні інтереси, знаходячи виправдання свого існування в результативності та ефективності своєї дії. Ствердженню постправди як єдиної правильної інтерпретаційної версії реальності допомагає ефект спіралі мовчання та ефект когнітивного дисонансу. Ставлення до постправди визначається місцем у структурі владних відносин, які породжують та підтримують відповідний наратив. Для суб'єкта постправдива нарація визначається її результативністю та ефективністю. Для реципієнтів – її здатністю задовольняти бажання, інтереси та почуття. В суспільно-політичному просторі постправда виступає як новий вид пропаганди, що виправдовує морально сумнівну політику майбутніми вигодами її реалізації для більшості суспільства на шкоду політичним суперникам, а також національним та релігійним меншинам. Фактично, доба постправди визначається тим, що політика припиняє орієнтуватися на універсальну справедливість, стає політикою зневаги до меншин та громадян інших країн.
У структурі антикризової фіскальної політики предметно досліджувалися автоматичні стабілізатори, оцінювалася потужність їх впливу на відновлення економічної динаміки України. Здійснено кількісну оцінку величини автоматичних стабілізаторів, яка показала низький ступінь їх внеску у згладження циклічних флуктуацій. ; В структуре антикризисной фискальной плотики предметно исследовались автоматические стабилизаторы и сила их воздействия на восстановление экономической динамики Украины. Осуществлена количественная оценка величины автоматических стабилизаторов, которая показала низкую степень их вклада в сглаживание циклических флуктуаций. ; The structure of the anti-crisis fiscal automatic stabilizers and the power of their influence on the dynamics of economic recovery in Ukraine are the subjects studied here. With the tool of comparative analysis between the tax systems of Ukraine and the EU the determinants that enhance their effect in the domestic economy are identified. They are high sensitivity settings of the state budget to the economic situation. The factors that weaken their action are the bias of the tax burden towards indirect taxes and high trade openness of the economy. Quantifying the magnitude of automatic stabilizers showed a low level of their contribution to smoothing cyclical fluctuations, that indicated the inefficiency of the national tax system and the need for activation of the discretionary component of the government's fiscal policy.
