In her article, the researcher presents possible variants of the 'Ukrainian crisis' settlement with regard to current geopolitical position of Russian Federation being a result of Vladimir Putin's politics of 'neoisolationism'. The author believes that the first - and the least plausible - option, taken broad Ukrainian opposition into account, is preservation of current de facto Crimean status and federalization and neutrality of Ukraine. This will allow Russia to change geopolitical situation on its Western borders. The second option is a unitary Ukraine with its straightforward orientation on European and Euro-Atlantic values. This is a goal to become the result of current struggle unfolding in Ukraine, being at present unachievable. In this case, Russia itself can become a buffer zone between the West and China being forced to choose its political priorities. The third option implies Ukraine collapsing into two parts like post-World War Two Germany. Artificially created 'Novorossia' becomes a 'buffer' between pro-Western Ukraine and Russia with the last one basically controlling this quasi-state and shielding it from any Western influences. The author concludes that all the abovementioned options stimulate farther implementation of Russian politics of 'neoisolationism'. ; В статье обозначены возможные варианты разрешения "украинского кризиса", с учетом того, что современное геополитическое положение России стало результатом политики "неоизоляционизма" В. В. Путина. Прослежены глобальные последствия "украинского кризиса", которые, по мнению автора, определят новое соотношение силовых полей в современном миропорядке. ; У статті окреслено можливі варіанти вирішення "української кризи" з огляду на сучасне геополітичне становище Росії, що стало результатом політики "неоізоляціонізму" В. В. Путіна. Простежено глобальні наслідки "української кризи", які, на думку автора, визначать нове співвідношення силових полів у сучасному світопорядку.
The issue of Ukraine's geopolitical status through the prism of historiography and methodological discourse of domestic and foreign scholars is revealed. It is established that in the vast majority of scientific works the geopolitical status of Ukraine is defined as extremely low with a further tendency to deteriorate. It is found out that the decline of Ukraine's geopolitical status in the international arena began immediately after it acquired non-nuclear status under pressure from Russia and the United States. In the end, the "cassette" and "Kolchuga" scandals caused only a deterioration of both the international image and the geopolitical status of Ukraine. According to the works of leading Ukrainian scholars, the crisis of foreign policy and the decline of geopolitical status of the state were also caused by internal factors. These included the demographic crisis, large-scale corruption and falling GDP, which in turn led to an increase in Ukraine's negative trade balance. A significant number of scholars link the weakness of Ukraine's geopolitical status with its complicated geographical location. Thus, we can agree with the most authors that Ukraine is geographically located between the West and the East, as well as at the intersection of strategic interests of three civilizations: Euro-Atlantic, Eurasian and Islamic. It is this factor, along with Ukraine's internal problems, that determines the peripherality of Ukraine's geopolitical position as that of a buffer state. In order to finally transform Ukraine into a "gray" security zone and prevent its rapprochement with the EU and NATO, Russia launched a hybrid war in 2014, as a result of which it annexed Crimea and caused an armed conflict in Donbas. Such actions of Russia led to further weakening of the geopolitical status of Ukraine and its final transformation into an object of policy of powerful international players. In the current circumstances and forecasts, we increasingly share the idea of intensifying the Euro-Atlantic vector of Ukraine's foreign policy and establishing a strategic security dialogue to strengthen relations with Eastern European neighbors in the framework of the possible implementation of the Baltic-Black Sea project. ; Розкрито питання геополітичного статусу України через призму історіографії та методологічного дискурсу вітчизняних та зарубіжних науковців. Встановлено, що у абсолютній більшості наукових праць геополітичний статус України визначений як вкрай низький з подальшою тенденцією до погіршення. З'ясовано, що зниження геополітичного статусу України на міжнародній арені розпочалося одразу після набуття нею без'ядерного статусу під тиском Росії та США. Врешті «касетний» та «кольчужний» скандали зумовили лише погіршення як міжнародного іміджу, так і геополітичного статусу України. Згідно праць провідних українських вчених, криза зовнішньої політики та зниження геополітичного статусу держави були також зумовлені й внутрішніми чинниками. Серед них: демографічна криза, масштабна корупція та падіння рівня ВВП, що у свою чергу стало причиною зростання від'ємного торговельного сальдо України. Значна кількість науковців пов'язує слабкість геополітичного статусу України з її складним географічним положенням. Адже, варто погодитися з більшістю авторів, Україна географічно знаходиться між Заходом і Сходом, а також на перетині стратегічних інтересів трьох цивілізацій: євроатлантичної, євразійської та ісламської. Саме цей фактор, поряд із внутрішніми українськими проблемами, зумовлює периферійність геополітичного положення України як буферної держави. З метою остаточного перетворення України на «сіру» безпекову зону та унеможливлення зближення її з ЄС та НАТО, РФ у 2014р. розпочала гібридну війну унаслідок чого анексувала Крим та спричинила збройний конфлікт на Донбасі. Такі дії Росії зумовили подальше ослаблення геополітичного статусу України та остаточне перетворення її на об'єкт політики потужних міжнародних гравців. За нинішніх обставин і прогнозів дедалі розділяємо думку про активізацію євроатлантичного вектору зовнішньої політики України та налагодження стратегічного безпекового діалогу про зміцнення відносин зі східноєвропейськими сусідніми країнами у рамках можливої реалізації проекту Балто-Чорноморської співдружності (Міжмор'я).
The article deals with the impact of the state policy of the Austrian monarchy on the socio-economic development in Galicia (second half of XVIII–XIX centuries). Galicia was in a state of economic decline from 1772 to the time of its incorporation in the structure of Austria. Industrial revival in the Polish–Lithuanian Commonwealth since the mid-eighteenth century almost didn't have an effect on Galicia. The main indicators of the economic backwardness of Galicia were the low level of social division of labor, stagnation in industry and trade, although in Europe there were significant economic shifts in connection with the onset of the industrial revolution. The Austrian authorities considered Galicia and Bukovina as the source of replenishment of the state treasury, cheap labor and recruits for the Austrian army, as well as a buffer zone with the Russian Empire. At the end of the eighteenth century Austrian officials took over the initiative in the socio-economic development of Galicia, Bukovina and Transcarpathia. At the beginning of the twentieth century the industry related to military production began to develop actively in Galicia, The craft came out from the state of decline, there were created the enterprises of the manufactory type. The largest state investments in Galicia were railways and fortresses – Przemysl, Krakow and other cities. Economic development in the region was mainly associated with private oil and salt industry. The period of the XIX–XX centuries was marked by the significant increase in the social activity of the Ukrainian peasantry. The economic basis of this phenomenon was the emergence and development of a cooperative movement in Galicia. It was due to the fact that the Western Ukrainian intelligentsia tried to improve the situation of the peasantry and the urban poor, involving them in the creation of cooperation. At the same time, in the Austrian period in Galicia there were also positive changes in the socio-economic development of Galicia and in particular its main city – Lviv. It is concluded that the Austrian Empire, compared to the Russian Empire, had a more liberal political regime. Being of Galicia as the part of Austria from the last quarter of the eighteenth century influenced the renewal of spiritual life of the Ukrainians of Halychyna, there were introduced into the public consciousness and practice many elements inherented to the culture of Germans, Czechs, Croats and other European nations. In other words, Galician Ukrainians were involved in a single territorial and ideological space with inhabitants of other territories, – which is called Europe nowadays. The reformist policy of Maria Theresa somewhat restricted the tyranny of the Polish ruling elite on the Western Ukrainian lands, provided conditions for raising the material and educational level of the Ukrainian Greek Catholic and Orthodox clergy and peasantry. Reforms of the «enlightened absolutism» have led to important changes in the field of education, which received the state funding. As belonging to the largest coronal territories, the Galicia became a peculiar legislative area, the test site of the new legal acts of the Austrian Parliament. And only after such sort of approbation provided to positive results, the validity of these legal acts spread to other parts of the Austrian monarchy. Galicia, one of the first in the Austrian monarchy, was influenced by the Western European policy of «enlightened absolutism», the state and legal reforms of the second half of the eighteenth century. After the revolution of 1848–1849 it was adopted a separate Constitution of 1850 for Galicia, which showed the significant role of Galicia in the history of the Austrian monarchy. ; Проаналізовано вплив державної політики Австрійської монархії на соціально-економічний розвиток у Галичині (друга половина ХVІІІ–ХІХ століть). Показано, що Галичина станом на 1772 рік під час її інкорпорації до складу Австрії перебувала у стані економічного занепаду.Зазначено, що на початку ХХ століття у Галичині почали активно розвиватися галузі промисловості, пов'язані з військовим виробництвом. Виходило зі стану занепаду ремесло, створювалися підприємства мануфактурного типу. Найбільшими державними інвестиціями у Галичині стали залізниці. Економічний розвиток у регіоні переважно був пов'язаний із приватною нафтопромисловістю і соляними промислами. Період ХІХ–ХХ століть. Знаменував суттєве зростання соціальної активності українського селянства. Економічною основою цього феномену було зародження та розвиток кооперативного руху в Галичині. Це пов'язано з тим, що західноукраїнська інтелігенція намагалася поліпшити становище селянства та міської бідноти, залучаючи їх до створення кооперації. Показано позитивні зміни соціально-економічного розвитку, які відбулися в австрійський період у Галичині та зокрема його головного міста – Львова.
Висвітлено основні засади формування екомережі України. Розглянуто методику землевпорядного проектування землекористування структурних елементів екомережі на місцевому рівні. Викладено основні етапи та стадії проектування землекористування структурних елементів екомережі на території сільської ради.Ключові слова: землекористування, екологічна мережа, ландшафти, природокористування, ключові території. ; Land Management projecting of structural elements of land use of the ecological network on the territory of the village council begins with ecological and landscape micro zoning of the territory of village council, held during the preparatory work for the drafting of land and are finished by the formation of environmentally homogeneous regions, to which the system components of ecological network are tied, as well as environmental measures in the form of local environmental restrictions (encumbrances) in land usage and other natural resources. Additionally organization and territorial measures are projected that increase the ecological sustainability of the area: key, binders, buffer areas and renewable ecological network.The regional scheme of ecological network is intended for usage while projecting of creation of new territories that fall under special protection, for defining the tasks as for changing the category of land in the land use planning documents, for development of specifications regarding the reproduction of natural systems on conservation ready lands withdrawn from agricultural use, for accounting the problems of formation the areas of ecological network in forest management and land management projects, while development of the projects of areas organization of natural - reserve fund, in the definition of wetlands of international importance, in determining the habitats of various plants and animals of various categories of protection in accordance with international conventions and national laws - regulations, in planning targeted actions in the conservation of landscape and biological diversity.The main stages of designing local ecological network are:• inventory and identification of rights for land and other natural resources, drawing created territories and objects of natural reserve fund and other areas of natural systems on the planning and cartographic materials, which are under special protection;• rationale of creating additional territories and objects of nature preserves and other areas of valuable natural systems, which are under special protection as a key and defining the boundaries of renewable, buffer and connecting areas for the providing of the formation of the ecological network as a unified spatial system of ecological frame of conservation land using cartograms of agro-industrial groups of soils and terrain rural area (village) councils;• development of registers of territorial restrictions (encumbrances) in land use and other natural resources in the area and objects of nature preserves and other areas under special protection, recovery, binding and buffer areas of ecological network, as well as proposals for regime change of land use and use of other natural resources;• coordination with the General scheme and regional schemes of eco network about limits of areas of its components in adjacent areas, with Pan-European Ecological Network taking into account modern state, public and private interests, identifying promising areas to ensure conservation and rational management of landscapes and other natural systems, other objects and territories.According to the Law of Ukraine "On Land Management", there is not any particular type of documentation on land use, as for designing structural elements of econet, therefore there is a need in justification of features of such projecting and its legislative resolution. On the basis of land management projects on the formation of components of the ecological network in the context of rural councils it's possible to determine the boundaries of the restriction (encumbrances) zones, its area and draw their registry and regulations of land use to meet the requirements of rational land use and protection, preservation of natural diversity of landscapes, environment, maintaining ecological balance. Keywords: land use, ecological networks, landscapes, natural resources, the key area.
Conflicts may arise within countries as well as between different countries. Conflict is an integral component of human existence. Conflicts occur in the economic, political, social, ideological, military, managerial and other spheres of public life. Accordingly, the methods and ways of their settlement vary significantly. It is dangerous that both internal (intrastate) and external (interstate) conflicts reduce the country's ability to defend its own interests in the world. Under certain circumstances, such conflicts can be used by external and internal players as an instrument of pressure on the state leadership and encourage it to adopt decisions and agreements that are unfavorable for the country. The solution to any conflicts requires a deep understanding of both the nature of their occurrence and the dynamics of the flow. Today the most dangerous for Ukraine is the armed conflict in the Donbass. This conflict was provoked by the Russian Federation, which sees our country as a "buffer zone" against international military threats. The level of conflict in the zone of armed confrontation is very high. Negotiations at the international level and the efforts to resolve the conflict in Donbass did not bring the desired success. The citizens of Ukraine have no confidence in the successful completion of this conflict. It provokes a social apathy and aggression in Ukrainian society. The cessation of the armed conflict in Donbass is extremely important both for Ukraine and the entire world community. Now Ukraine is forced to develop a strategy of national self-preservation in the difficult and uncertain conditions of international security. Finding optimal answers to hybrid threats is a necessary precondition for maintaining the sovereignty and territorial integrity of our state.
Проаналізована сутність парламенту як інституту соціально-політичного представництва інтересів. Запропоновані етапи розвитку інституту парламентаризму у контексті трансформації самої практики народного представництва та її теоретичного обґрунтування. Висвітлені основні функції парламенту як інституту представництва інтересів у сучасному суспільстві. ; The essence of Parliament as an institution of social and political representation of interests is analyzed. The stages of development of the institution of parliamentary practice in the context of the transformation of popular representation and its theoretical basis are proposed. The main functions of Parliament as an institution representing the interests in modern society are highlighted.One of the main institutional formation and development of democracy and civil society is to ensure broad representation across the spectrum of social interests, existing in a society that lays the foundation of a stable political system and provides legitimate participation in public life and public affairs people.The key institution in the provision of such acts Parliament as the supreme representative body of the government, expressing the opinion of the nation.Since its inception, the parliament in one form or another has always been a form of institutional reflection of social interests, although the degree of change in the representation of various historical periods and influenced by political events. Thus, the formation and development of parliaments as representative bodies is a natural consequence of the political development of the countries of Western Europe. In fact, today the Parliament in the political systems of the developed countries, as a mediator between society and the government , serves as a buffer area and the articulation of diverse social interests at the state level. ; Проанализирована сущность парламента как института социально-политическогопредставительства интересов. Предложены этапы развития института парламентаризма в контексте трансформации практики народного представительства и ее теоретического обоснования. Освещены основные функции парламента как института представительства интересов в современном обществе.
The article analyses the peculiarities of civilization development. It is established that Western European civilization is represented in the form of the politics-economic entity – European Union, using the weak economy of others, most often of Eastern European countries tries to solve its own problems related to the satisfaction of needs and benefits of its citizens. In this regard, Western European civilization became universal, it transformed and conquered all modern world. It is found out that Ukrainian society is on the clash between civilizations and today it performs the role of so called buffer zone. The limitropheness of the Ukrainian society is proved, which, as in the times of National liberation war of 1648-1654 and the National-democratic revolution of 1917-1920, and now has an impact on the mentality of the Ukrainian society, its definiteness in the further development. It is grounded that without a strong economy of our state and without implementing the values of Western European civilization, the Ukrainian society will not be considered by the countries of the Old Europe as equal. In this regard, at this stage the attention is focused on the neutral status of our state with the further joining Western European civilization as an equal partner, not a vassal. ; Проаналізовано особливості цивілізаційного розвитку. Встановлено, що західноєвропейська цивілізація, представлена політико-економічним утворенням – Європейським Союзом використовуючи слабку економіку інших, найчастіше східноєвропейських країн, намагається вирішити власні проблеми, пов'язані із задоволенням потреб та благ своїх громадян. У зв'язку з цим західноєвропейська цивілізація стала універсальною, перетворила і завоювала весь сучасний світ Землі. З'ясовано, що українське суспільство знаходиться на міжцивілізаційному зіткненні і сьогодні виконує роль своєрідної буферної зони. Доведено лімітрофність українського суспільства, що, як і за часів Національно-визвольної війни 1648–1654 рр. і Національно-демократичної революції 1917–1920 рр., так і зараз, здійснює вплив на ментальність українського суспільства, його визначеність у подальшому розвитку. Обґрунтовано, що без сильної економіки нашої держави і без впровадження цінностей західноєвропейської цивілізації українське суспільство не буде розглядатися суспільствами Старої Європи як рівноправне. У зв'язку з цим на даному етапі основна увага приділяється нейтральному статусу нашої держави з подальшим входженням у західноєвропейську цивілізацію як рівноправний партнер, а не васал.
The article analyses the peculiarities of civilization development. It is established that Western European civilization is represented in the form of the politics-economic entity – European Union, using the weak economy of others, most often of Eastern European countries tries to solve its own problems related to the satisfaction of needs and benefits of its citizens. In this regard, Western European civilization became universal, it transformed and conquered all modern world. It is found out that Ukrainian society is on the clash between civilizations and today it performs the role of so called buffer zone. The limitropheness of the Ukrainian society is proved, which, as in the times of National liberation war of 1648-1654 and the National-democratic revolution of 1917-1920, and now has an impact on the mentality of the Ukrainian society, its definiteness in the further development. It is grounded that without a strong economy of our state and without implementing the values of Western European civilization, the Ukrainian society will not be considered by the countries of the Old Europe as equal. In this regard, at this stage the attention is focused on the neutral status of our state with the further joining Western European civilization as an equal partner, not a vassal. ; Проаналізовано особливості цивілізаційного розвитку. Встановлено, що західноєвропейська цивілізація, представлена політико-економічним утворенням – Європейським Союзом використовуючи слабку економіку інших, найчастіше східноєвропейських країн, намагається вирішити власні проблеми, пов'язані із задоволенням потреб та благ своїх громадян. У зв'язку з цим західноєвропейська цивілізація стала універсальною, перетворила і завоювала весь сучасний світ Землі. З'ясовано, що українське суспільство знаходиться на міжцивілізаційному зіткненні і сьогодні виконує роль своєрідної буферної зони. Доведено лімітрофність українського суспільства, що, як і за часів Національно-визвольної війни 1648–1654 рр. і Національно-демократичної революції 1917–1920 рр., так і зараз, здійснює вплив на ментальність українського суспільства, його визначеність у подальшому розвитку. Обґрунтовано, що без сильної економіки нашої держави і без впровадження цінностей західноєвропейської цивілізації українське суспільство не буде розглядатися суспільствами Старої Європи як рівноправне. У зв'язку з цим на даному етапі основна увага приділяється нейтральному статусу нашої держави з подальшим входженням у західноєвропейську цивілізацію як рівноправний партнер, а не васал.
More than a half of the century the European states combine their efforts for better functioning of the various constituents of the economy, politics, culture, and more. This process has also spread over the environment.A conception of European environment network was adopted in 1992, and in 1995 it was approved by the Conference of Ministers of the Environment. However, it is a basis was laid in 30 years of the twentieth century. on the North American continent. Its main goal – the establishment of protected areas that would not be separated by boundaries. The European ecological network should include the following basic elements: natural nucleus (nucleus biodiversity, key natural areas), ecological corridors or transition zone, restoration areas, buffer zones and area of natural development designed to enhance the efficiency of the ecological network. Thus the term of transboundary protected objects (TBPA) evolves. TBPA – an area of land and/or sea that straddles one or more boundaries between states, sub-national units such as provinces and regions, autonomous areas and/or areas beyond the limits of national sovereignty or jurisdiction, whose constituent parts are especially dedicated to the protection and maintenance of biological diversity, and of natural and associated cultural resources, and managed co-operatively through legal or other effective means. In general, they comprise 4 626 601,85 km2 or 3,1 % of the land. Such territories shall help to provide more rational conservation of the environment. Moreover, these territories are the method of experience exchanging between neighboring countries in the field of protection of nature.Today Europe by the number TBPA ranked first among regions of the world - 58. They include 239 protected areas at various levels. They include six Ukrainian protected territories: four national parks (Shatsky, Prypyat-Stokhid, Uzhanskyi and Desna-Starogutskiy), Biosphere Reserve (Danube) and Natural reserve (Roztochchya).Ukraine does not aloof of these processes. A number of objects of Nature Reserve Fund of the country have already been the components of international reserves, and some of them are still under the development.This article is devoted to the general features of the European environmental network as a whole, and Ukraine participation in that particular concept. ; Изложены особенности создания и функционирования транснациональных природоохранных территорий в Европе. Изучено роль украинских заповедных объектов в создании единственной экосети на поприщах європейських государств. ; Викладено особливості утворення та функціонування транснаціональних природоохоронних територій в Європі. Досліджено роль українських заповідних об'єктів у створенні єдиної екомережі на теренах європейських держав.
The aim of the study is to analyze the formation of the Ukrainian vector in the geopolitics of the German Empire, to determine the means of its implementation during the First World War, as well as to identify potential prospects for Germany and Ukraine at that time. There exist neoimperial aspects and the desire to strengthen and expand their spheres of influence in the geopolitics of contemporary great states. The use of powerful states, both the latest and the traditional means of expansionist geopolitics in the international arena, remains relevant. Therefore, the study of the geopolitics of imperial states during the First World War is of considerable scientific and practical interest. As a result of the study, it was revealed that the German Empire had geopolitical and geoeconomic interests in relation to Ukraine. As a result of successful military operations, the German Empire occupied large territories of the former Russian Empire and sought to expand its sphere of influence in Eastern Europe. Germany concluded the Brest Peace Treaty with Ukraine and solved the military-strategic task of reducing its troops in the East and, accordingly, increasing them on the Western Front. The German Empire recognized the independence of a fairly large Ukrainian state, which led to the weakening of Russia. Ukraine, like other pro-German countries in Eastern Europe, was supposed to serve as a «buffer» between Germany and Russia. Germany got the opportunity to use Ukraine's rich resources: minerals, agricultural raw materials, transport communications, etc. Ukraine was also important for Germany in the context of pursuing geostrategic interests in Asia. Dominance over the territory of Ukraine gave Germany a wide access to the Black Sea, it received communication routes to the Caucasus, and in the future to the Middle East and India. The Ukrainian state played the role of Germany's satellite in establishing control over such regions as the Don and Kuban. In general, it was established that Germany's geopolitics towards Ukraine was imperial, as Ukraine was given the role of a German satellite, a «buffer» country, a source of resources for the German economy, a springboard for geopolitical control over the Black Sea basin. ; Метою дослідження є аналіз формування в геополітиці Німецької імперії українського вектора, визначення засобів його реалізації під час Першої світової війни, а також виявлення потенційних перспектив для тодішніх Німеччини та України. У геополітиці сучасних великих держав спостерігаються неоімперські аспекти, прагнення до зміцнення та розширення сфер свого впливу. Актуальним залишається використання могутніми державами як новітніх, так і традиційних засобів експансіоністської геополітики на міжнародній арені. Тому вивчення геополітики імперських держав під час Першої світової війни становить значний науковий та практичний інтерес. У результаті проведеного дослідження виявлено, що Німецька імперія мала щодо України геополітичні та геоекономічні інтереси. Внаслідок успішних воєнних дій Німецька імперія окупувала значні території колишньої Російської імперії, прагнула до розширення сфери свого впливу в Східній Європі. Німеччина уклала Брестський мир з Україною і вирішила військово-стратегічне завдання щодо скорочення своїх військ на Сході і, відповідно, їх збільшення на Західному фронті. Німецька імперія визнала незалежність досить великої Української держави, що призводило до послаблення Росії. Україна, як і інші пронімецькі країни Східної Європи, мала слугувати «буфером» між Німеччиною та Росією. Німеччина отримала можливість використовувати багаті ресурси України: корисні копалини, сільськогосподарську сировину, транспортні комунікації тощо. Україна мала для Німеччини також вагоме значення в контексті реалізації геостратегічних інтересів в Азії. Домінування над територією України давало Німеччині широкий вихід до Чорного моря, вона здобувала комунікаційні шляхи до Кавказу, а в перспективі до Середнього Сходу та Індії. Українська держава грала роль сателіта Німеччини у справі встановлення контролю на такими регіонами, як Дон та Кубань. Загалом встановлено, що геополітика Німеччини щодо України носила імперський характер, оскільки Україні відводилася роль німецького сателіта, «буферної» країни, джерела ресурсів для німецької економіки, плацдарму для геополітичного контролю над Чорноморським басейном. ; Метою дослідження є аналіз формування в геополітиці Німецької імперії українського вектора, визначення засобів його реалізації під час Першої світової війни, а також виявлення потенційних перспектив для тодішніх Німеччини та України. У геополітиці сучасних великих держав спостерігаються неоімперські аспекти, прагнення до зміцнення та розширення сфер свого впливу. Актуальним залишається використання могутніми державами як новітніх, так і традиційних засобів експансіоністської геополітики на міжнародній арені. Тому вивчення геополітики імперських держав під час Першої світової війни становить значний науковий та практичний інтерес. У результаті проведеного дослідження виявлено, що Німецька імперія мала щодо України геополітичні та геоекономічні інтереси. Внаслідок успішних воєнних дій Німецька імперія окупувала значні території колишньої Російської імперії, прагнула до розширення сфери свого впливу в Східній Європі. Німеччина уклала Брестський мир з Україною і вирішила військово-стратегічне завдання щодо скорочення своїх військ на Сході і, відповідно, їх збільшення на Західному фронті. Німецька імперія визнала незалежність досить великої Української держави, що призводило до послаблення Росії. Україна, як і інші пронімецькі країни Східної Європи, мала слугувати «буфером» між Німеччиною та Росією. Німеччина отримала можливість використовувати багаті ресурси України: корисні копалини, сільськогосподарську сировину, транспортні комунікації тощо. Україна мала для Німеччини також вагоме значення в контексті реалізації геостратегічних інтересів в Азії. Домінування над територією України давало Німеччині широкий вихід до Чорного моря, вона здобувала комунікаційні шляхи до Кавказу, а в перспективі до Середнього Сходу та Індії. Українська держава грала роль сателіта Німеччини у справі встановлення контролю на такими регіонами, як Дон та Кубань. Загалом встановлено, що геополітика Німеччини щодо України носила імперський характер, оскільки Україні відводилася роль німецького сателіта, «буферної» країни, джерела ресурсів для німецької економіки, плацдарму для геополітичного контролю над Чорноморським басейном.
The notion of Kresy Wschodnie till nowadays remains one of the most arguable matter and is not clearly determined among historians and politicians, that's why has a reflection in present and influences public and political life in modern countries.In the article the meaning of this territory is analised as well as its perception in collective conscience, use of Kresy Wschodnie in political plans by Polish parties, also in Polish public and political opinion in times of World War I and at the beginning of formation of independent Poland.Polish socio- political opinion during the World War I and at the beginning of formation of independent Poland, namely Second Polish Republic, reflected main views, concepts, plans of Polish parties and had practical value for determination of Polish borders.Kresy Wschodnie was considered by Poles as ancient Poland and according to them this native land was full of strong-willed, talented people, who glorified Poland. The Poles who lived on eastern lands and belonged to Russia after the division of Poland kept trying to restore the Polish state system. November and January uprisings in XIX century, intense work and formed political parties implied to join these lands to the future state of Poland.World War I gave hope to Poles for gaining autonomy and independence. Authority appeals to the Polish nation in Russia, Germany and Austria-Hungary were referred to Poles to support ruling establishment. Different foreign policy: pro-Russia and pro-Austria- Hungary; different ideological attitudes and directions did not stop Polish political forces from joining for creating their own state after Germany and Austria-Hungary made a Declaration of Independence for Kingdom of Poland in November 5, 1916, as well as Russian Provisional Government Appeal of acknowledgement of independent united Poland in March 1917.The appearence of independent Poland after World War I forced topical issues to be solved: to define eastern borders, status of Kresy Wschodnie, political attitude towards people on these lands. This matter had two main directions. Endecja was pro-Russia and considered Russia to be an ally in future war with Germany. The National Democracy programme meant restoration of Polish lands from 1772. This included western Ukrainian lands (Kiev region, Volyn, Podil, Galicia), some part of Lithuania and Belarus. However, proclamation of new rules of international life by American President Woodrow Wilson, which were supported by Entente countries, the policy of Left governments put conditions that Endecja agreed to the part of eastern territory defined by Treaty of Riga. The policy of land incorporation was aimed at making a country nationally similar and could become an ally to Russia. This explains why Endecja did not suggest maximum territorial programmer at the east and could compromise with Russia. Lots of scientists a political figure explained such position for negotiation at international level.According to Lefts forces regarding Kresy Wschodnie, namely Polish Socialist Party, and thier leader J. Pilsudski, Ukrainians, Belarusians and Lithuanians could form their own independent states, which would become a buffer between Poland and Russia. This would make an utmost interest of Poland. One more acceptable variant would work for Lefts if Poland created a federation with Ukraine, Lithuania and Belarus. Although, in theory it implied work within political parties. In practice first Left government wanted to preserve Polish state interests and provide rights for national minorities on eastern lands. Right forces that came to rule in 1923, changed the policy according to their point of view. ; The notion of Kresy Wschodnie till nowadays remains one of the most arguable matter and is not clearly determined among historians and politicians, that's why has a reflection in present and influences public and political life in modern countries.In the article the meaning of this territory is analised as well as its perception in collective conscience, use of Kresy Wschodnie in political plans by Polish parties, also in Polish public and political opinion in times of World War I and at the beginning of formation of independent Poland.Polish socio- political opinion during the World War I and at the beginning of formation of independent Poland, namely Second Polish Republic, reflected main views, concepts, plans of Polish parties and had practical value for determination of Polish borders.Kresy Wschodnie was considered by Poles as ancient Poland and according to them this native land was full of strong-willed, talented people, who glorified Poland. The Poles who lived on eastern lands and belonged to Russia after the division of Poland kept trying to restore the Polish state system. November and January uprisings in XIX century, intense work and formed political parties implied to join these lands to the future state of Poland.World War I gave hope to Poles for gaining autonomy and independence. Authority appeals to the Polish nation in Russia, Germany and Austria-Hungary were referred to Poles to support ruling establishment. Different foreign policy: pro-Russia and pro-Austria- Hungary; different ideological attitudes and directions did not stop Polish political forces from joining for creating their own state after Germany and Austria-Hungary made a Declaration of Independence for Kingdom of Poland in November 5, 1916, as well as Russian Provisional Government Appeal of acknowledgement of independent united Poland in March 1917.The appearence of independent Poland after World War I forced topical issues to be solved: to define eastern borders, status of Kresy Wschodnie, political attitude towards people on these lands. This matter had two main directions. Endecja was pro-Russia and considered Russia to be an ally in future war with Germany. The National Democracy programme meant restoration of Polish lands from 1772. This included western Ukrainian lands (Kiev region, Volyn, Podil, Galicia), some part of Lithuania and Belarus. However, proclamation of new rules of international life by American President Woodrow Wilson, which were supported by Entente countries, the policy of Left governments put conditions that Endecja agreed to the part of eastern territory defined by Treaty of Riga. The policy of land incorporation was aimed at making a country nationally similar and could become an ally to Russia. This explains why Endecja did not suggest maximum territorial programmer at the east and could compromise with Russia. Lots of scientists a political figure explained such position for negotiation at international level.According to Lefts forces regarding Kresy Wschodnie, namely Polish Socialist Party, and thier leader J. Pilsudski, Ukrainians, Belarusians and Lithuanians could form their own independent states, which would become a buffer between Poland and Russia. This would make an utmost interest of Poland. One more acceptable variant would work for Lefts if Poland created a federation with Ukraine, Lithuania and Belarus. Although, in theory it implied work within political parties. In practice first Left government wanted to preserve Polish state interests and provide rights for national minorities on eastern lands. Right forces that came to rule in 1923, changed the policy according to their point of view.
The notion of Kresy Wschodnie till nowadays remains one of the most arguable matter and is not clearly determined among historians and politicians, that's why has a reflection in present and influences public and political life in modern countries.In the article the meaning of this territory is analised as well as its perception in collective conscience, use of Kresy Wschodnie in political plans by Polish parties, also in Polish public and political opinion in times of World War I and at the beginning of formation of independent Poland.Polish socio- political opinion during the World War I and at the beginning of formation of independent Poland, namely Second Polish Republic, reflected main views, concepts, plans of Polish parties and had practical value for determination of Polish borders.Kresy Wschodnie was considered by Poles as ancient Poland and according to them this native land was full of strong-willed, talented people, who glorified Poland. The Poles who lived on eastern lands and belonged to Russia after the division of Poland kept trying to restore the Polish state system. November and January uprisings in XIX century, intense work and formed political parties implied to join these lands to the future state of Poland.World War I gave hope to Poles for gaining autonomy and independence. Authority appeals to the Polish nation in Russia, Germany and Austria-Hungary were referred to Poles to support ruling establishment. Different foreign policy: pro-Russia and pro-Austria- Hungary; different ideological attitudes and directions did not stop Polish political forces from joining for creating their own state after Germany and Austria-Hungary made a Declaration of Independence for Kingdom of Poland in November 5, 1916, as well as Russian Provisional Government Appeal of acknowledgement of independent united Poland in March 1917.The appearence of independent Poland after World War I forced topical issues to be solved: to define eastern borders, status of Kresy Wschodnie, political attitude towards people on these lands. This matter had two main directions. Endecja was pro-Russia and considered Russia to be an ally in future war with Germany. The National Democracy programme meant restoration of Polish lands from 1772. This included western Ukrainian lands (Kiev region, Volyn, Podil, Galicia), some part of Lithuania and Belarus. However, proclamation of new rules of international life by American President Woodrow Wilson, which were supported by Entente countries, the policy of Left governments put conditions that Endecja agreed to the part of eastern territory defined by Treaty of Riga. The policy of land incorporation was aimed at making a country nationally similar and could become an ally to Russia. This explains why Endecja did not suggest maximum territorial programmer at the east and could compromise with Russia. Lots of scientists a political figure explained such position for negotiation at international level.According to Lefts forces regarding Kresy Wschodnie, namely Polish Socialist Party, and thier leader J. Pilsudski, Ukrainians, Belarusians and Lithuanians could form their own independent states, which would become a buffer between Poland and Russia. This would make an utmost interest of Poland. One more acceptable variant would work for Lefts if Poland created a federation with Ukraine, Lithuania and Belarus. Although, in theory it implied work within political parties. In practice first Left government wanted to preserve Polish state interests and provide rights for national minorities on eastern lands. Right forces that came to rule in 1923, changed the policy according to their point of view. ; The notion of Kresy Wschodnie till nowadays remains one of the most arguable matter and is not clearly determined among historians and politicians, that's why has a reflection in present and influences public and political life in modern countries.In the article the meaning of this territory is analised as well as its perception in collective conscience, use of Kresy Wschodnie in political plans by Polish parties, also in Polish public and political opinion in times of World War I and at the beginning of formation of independent Poland.Polish socio- political opinion during the World War I and at the beginning of formation of independent Poland, namely Second Polish Republic, reflected main views, concepts, plans of Polish parties and had practical value for determination of Polish borders.Kresy Wschodnie was considered by Poles as ancient Poland and according to them this native land was full of strong-willed, talented people, who glorified Poland. The Poles who lived on eastern lands and belonged to Russia after the division of Poland kept trying to restore the Polish state system. November and January uprisings in XIX century, intense work and formed political parties implied to join these lands to the future state of Poland.World War I gave hope to Poles for gaining autonomy and independence. Authority appeals to the Polish nation in Russia, Germany and Austria-Hungary were referred to Poles to support ruling establishment. Different foreign policy: pro-Russia and pro-Austria- Hungary; different ideological attitudes and directions did not stop Polish political forces from joining for creating their own state after Germany and Austria-Hungary made a Declaration of Independence for Kingdom of Poland in November 5, 1916, as well as Russian Provisional Government Appeal of acknowledgement of independent united Poland in March 1917.The appearence of independent Poland after World War I forced topical issues to be solved: to define eastern borders, status of Kresy Wschodnie, political attitude towards people on these lands. This matter had two main directions. Endecja was pro-Russia and considered Russia to be an ally in future war with Germany. The National Democracy programme meant restoration of Polish lands from 1772. This included western Ukrainian lands (Kiev region, Volyn, Podil, Galicia), some part of Lithuania and Belarus. However, proclamation of new rules of international life by American President Woodrow Wilson, which were supported by Entente countries, the policy of Left governments put conditions that Endecja agreed to the part of eastern territory defined by Treaty of Riga. The policy of land incorporation was aimed at making a country nationally similar and could become an ally to Russia. This explains why Endecja did not suggest maximum territorial programmer at the east and could compromise with Russia. Lots of scientists a political figure explained such position for negotiation at international level.According to Lefts forces regarding Kresy Wschodnie, namely Polish Socialist Party, and thier leader J. Pilsudski, Ukrainians, Belarusians and Lithuanians could form their own independent states, which would become a buffer between Poland and Russia. This would make an utmost interest of Poland. One more acceptable variant would work for Lefts if Poland created a federation with Ukraine, Lithuania and Belarus. Although, in theory it implied work within political parties. In practice first Left government wanted to preserve Polish state interests and provide rights for national minorities on eastern lands. Right forces that came to rule in 1923, changed the policy according to their point of view.
The theoretical foundations and practical aspects of the application of the adjustment headlights military automotive technology. The analysis of known approaches to building systems adjusting headlights. The structure of the system, its mathematical analysis conducted and compiled the relevant algorithms. Systems of passive and active safety, signaling and warning systems, driver's state control, vehicle adaptation to traffic conditions acquire wide development. The quality of the road lighting conditions is significantly affected by the high-quality performance of tasks according to its purpose and on the safety of traffic at night. Adaptive lighting systems allow the lights to be rotated only in the horizontal plane. During the movement of military vehicles on roads with a slope and on roads in mountainous terrain, it is necessary to turn the lights, both in horizontal and in vertical planes. Modern microcontrollers allow you to adjust the headlights automatically, without the participation of a person, which prevents the driver from being distracted from the control process and improves visibility while driving both for him and for crew members. The application of the correction of headlamps on military automotive equipment is especially relevant for units of the Armed Forces of Ukraine, which often have to conduct hostilities at night in the course of an anti-terrorist operation. In this study, algorithmic velocity estimation is used for the measurement of positions. Together with the sensors, the body position on the formation of input signals is fed by the output of the steering wheel positioner, as well as the angles of rotation of the headlights, which can be rotated horizontally and vertically. The peculiarity of the headlight control system in the vertical direction is the need for high-speed system with uneven road. The formation of input signals for these sensors are scalable and buffer amplifiers, which coordinate the signals of the sensors by level and by power with the inputs of the microcontroller. Generation signals arrive at a multichannel analog digital converter built into the microcontroller. ; Предложены теоретические основы и практические аспекты применения системы корректировки света фар на военной автомобильной технике. Выполненный анализ известных подходов к построению систем корректировки света фар. Определена структура системы, проведен ее математический анализ и составлены соответствующие алгоритмы. ; Запропоновано теоретичні засади та практичні аспекти застосування системи коригування світла фар на військовій автомобільній техніці. Виконаний аналіз відомих підходів щодо побудови систем коригування світла фар. Визначено структуру системи, проведено її математичний аналіз та складені відповідні алгоритми роботи.
Strategically important task of the national policy ofUkrainein the conditions of external aggression of theRussian Federationis the protection of state sovereignty, restoration of territorial integrity ofUkraineand democratic institutions of authority throughout its territory, reintegration of temporarily occupied territories after their liberation. Such priority has been identified in the National Security Strategy of Ukraine as of May 26, 2015.The purpose of the article is to study the geostrategic goals of theRussian Federation forUkraine through the lens of structural analysis of the armed conflict in the Donbass.The dominant factors influencing the development of the Ukrainian-Russian crisis are geopolitical, geo-economic, geostrategic, military-political, security. Political-ideological, ethnic, humanitarian, social, informational components can be attributed to secondary ones (derivatives of the main ones). Military, political, security and geo-economic factors play a leading role.The aggressiveness of Russia's geo-strategic goals towards Ukraine is primarily due to Russia's geopolitical rivalry with the US, the European Union and the leading EU states (including Germany, France, the United Kingdom), as well as its military-political confrontation with NATO.According to the views of the Russian side, the external geostrategic protectorate overUkraineprovides significant advantages in terms of geopolitical domination inEuropeand control over important geo-economic space and communications. From the point of view of military security of theRussian Federation, the Ukrainian territory is, first of all, regarded as a geostrategic "buffer zone", which is an integral part ofRussia's territorial defense. Modern Russian geostrategic goals forUkraineintersect with asymmetric geostrategic goals of theUSand the EU, characterized by a certain level of antagonism and geopolitical tension. ; Стратегически важной задачей национальной политики Украины в условиях внешней агрессии Российской Федерации является защита государственного суверенитета, восстановления территориальной целостности Украины и демократических институтов власти на всей ее территории, реинтеграция временно оккупированных территорий после их освобождения. Такой приоритет определено в Стратегии национальной безопасности Украины от 26.05.2015 года.Целью статьи является исследование геостратегических целей Российской Федерации в отношении Украины через призму проведения структурного анализа вооруженного конфликта на Донбассе.Доминирующими факторами, влияющими на развитие украино-российского кризиса являются геополитические, геоэкономические, геостратегические, военно-политические, оборонные. К второстепенным факторам можно отнести политико-идеологические, этнические, гуманитарные, социальные, информационные составляющие. Ведущая роль принадлежит военно-политическому и геоэкономическом факторам.Агрессивность российских геостратегический целей в отношении Украины связана, прежде всего, с геополитическим соперничеством Российской Федерации с США, Европейским Союзом и ведущими государствами ЕС (в частности, Германией, Францией, Великобританией), а также с военно-политическим противостоянием с НАТО.По взглядам российской стороны, внешний геостратегический протекторат над Украиной обеспечивает существенные преимущества геополитического доминирования в Европе и контроль за важным геоэкономическим пространством и коммуникациями. С позиции военной безопасности РФ, украинская территория, прежде всего, рассматривается как геостратегическая "буферная зона", которая является неотъемлемой составляющей территориальной обороны России. Современные российские геостратегические цели относительно Украины пересекаются с асимметричными геостратегическими целями США и ЕС, характеризующееся определенным уровнем антагонистичности и геополитического напряжения. ; Стратегічно важливим завданням національної політики України в умовах зовнішньої агресії Російської Федерації є захист державного суверенітету, відновлення територіальної цілісності України та демократичних інститутів влади на всій її території, реінтеграція тимчасово окупованих територій після їх звільнення. Такий пріоритет визначено у Стратегії національної безпеки України від 26.05.2015 року.Метою статті є дослідження геостратегічних цілей Російської Федерації стосовно України через призму проведення структурного аналізу збройного конфлікту на Донбасі.Домінуючими чинниками, що впливають на розвиток українсько-російської кризи є геополітичні, геоекономічні, геостратегічні, воєнно-політичні, безпекові. До другорядних (похідних від головних) можна віднести політико-ідеологічні, етнічні, гуманітарні, соціальні, інформаційні складові. Провідна роль належить воєнно-політичному, безпековому і геоекономічному факторам.Агресивність російських геостратегічний цілей стосовно України пов'язана передусім з геополітичним суперництвом Російської Федерації з США, Європейським Союзом та провідними державами ЄС (зокрема, Німеччиною, Францією, Великою Британією), а також з воєнно-політичним протистоянням з НАТО.За поглядами російської сторони, зовнішній геостратегічний протекторат над Україною забезпечує суттєві переваги щодо геополітичного домінування у Європі та контроль за важливим геоекономічним простором і комунікаціями. З позиції воєнної безпеки РФ, українська територія, передусім, розглядається як геостратегічна "буферна зона", що є невід'ємною складовою територіальної оборони Росії. Сучасні російські геостратегічні цілі відносно України перетинаються з асиметричними геостратегічними цілями США та ЄС, що характеризується певним рівнем антагоністичності та геополітичного напруження.
Strategically important task of the national policy ofUkrainein the conditions of external aggression of theRussian Federationis the protection of state sovereignty, restoration of territorial integrity ofUkraineand democratic institutions of authority throughout its territory, reintegration of temporarily occupied territories after their liberation. Such priority has been identified in the National Security Strategy of Ukraine as of May 26, 2015.The purpose of the article is to study the geostrategic goals of theRussian Federation forUkraine through the lens of structural analysis of the armed conflict in the Donbass.The dominant factors influencing the development of the Ukrainian-Russian crisis are geopolitical, geo-economic, geostrategic, military-political, security. Political-ideological, ethnic, humanitarian, social, informational components can be attributed to secondary ones (derivatives of the main ones). Military, political, security and geo-economic factors play a leading role.The aggressiveness of Russia's geo-strategic goals towards Ukraine is primarily due to Russia's geopolitical rivalry with the US, the European Union and the leading EU states (including Germany, France, the United Kingdom), as well as its military-political confrontation with NATO.According to the views of the Russian side, the external geostrategic protectorate overUkraineprovides significant advantages in terms of geopolitical domination inEuropeand control over important geo-economic space and communications. From the point of view of military security of theRussian Federation, the Ukrainian territory is, first of all, regarded as a geostrategic "buffer zone", which is an integral part ofRussia's territorial defense. Modern Russian geostrategic goals forUkraineintersect with asymmetric geostrategic goals of theUSand the EU, characterized by a certain level of antagonism and geopolitical tension. ; Стратегически важной задачей национальной политики Украины в условиях внешней агрессии Российской Федерации является защита государственного суверенитета, восстановления территориальной целостности Украины и демократических институтов власти на всей ее территории, реинтеграция временно оккупированных территорий после их освобождения. Такой приоритет определено в Стратегии национальной безопасности Украины от 26.05.2015 года.Целью статьи является исследование геостратегических целей Российской Федерации в отношении Украины через призму проведения структурного анализа вооруженного конфликта на Донбассе.Доминирующими факторами, влияющими на развитие украино-российского кризиса являются геополитические, геоэкономические, геостратегические, военно-политические, оборонные. К второстепенным факторам можно отнести политико-идеологические, этнические, гуманитарные, социальные, информационные составляющие. Ведущая роль принадлежит военно-политическому и геоэкономическом факторам.Агрессивность российских геостратегический целей в отношении Украины связана, прежде всего, с геополитическим соперничеством Российской Федерации с США, Европейским Союзом и ведущими государствами ЕС (в частности, Германией, Францией, Великобританией), а также с военно-политическим противостоянием с НАТО.По взглядам российской стороны, внешний геостратегический протекторат над Украиной обеспечивает существенные преимущества геополитического доминирования в Европе и контроль за важным геоэкономическим пространством и коммуникациями. С позиции военной безопасности РФ, украинская территория, прежде всего, рассматривается как геостратегическая "буферная зона", которая является неотъемлемой составляющей территориальной обороны России. Современные российские геостратегические цели относительно Украины пересекаются с асимметричными геостратегическими целями США и ЕС, характеризующееся определенным уровнем антагонистичности и геополитического напряжения. ; Стратегічно важливим завданням національної політики України в умовах зовнішньої агресії Російської Федерації є захист державного суверенітету, відновлення територіальної цілісності України та демократичних інститутів влади на всій її території, реінтеграція тимчасово окупованих територій після їх звільнення. Такий пріоритет визначено у Стратегії національної безпеки України від 26.05.2015 року.Метою статті є дослідження геостратегічних цілей Російської Федерації стосовно України через призму проведення структурного аналізу збройного конфлікту на Донбасі.Домінуючими чинниками, що впливають на розвиток українсько-російської кризи є геополітичні, геоекономічні, геостратегічні, воєнно-політичні, безпекові. До другорядних (похідних від головних) можна віднести політико-ідеологічні, етнічні, гуманітарні, соціальні, інформаційні складові. Провідна роль належить воєнно-політичному, безпековому і геоекономічному факторам.Агресивність російських геостратегічний цілей стосовно України пов'язана передусім з геополітичним суперництвом Російської Федерації з США, Європейським Союзом та провідними державами ЄС (зокрема, Німеччиною, Францією, Великою Британією), а також з воєнно-політичним протистоянням з НАТО.За поглядами російської сторони, зовнішній геостратегічний протекторат над Україною забезпечує суттєві переваги щодо геополітичного домінування у Європі та контроль за важливим геоекономічним простором і комунікаціями. З позиції воєнної безпеки РФ, українська територія, передусім, розглядається як геостратегічна "буферна зона", що є невід'ємною складовою територіальної оборони Росії. Сучасні російські геостратегічні цілі відносно України перетинаються з асиметричними геостратегічними цілями США та ЄС, що характеризується певним рівнем антагоністичності та геополітичного напруження.
